Оцінювання потреб дорослого населення України у сфері охорони здоров’я: звіт за результатами опитування, квітень 2023 р.

Оцінювання потреб дорослого населення України у сфері охорони здоров’я Звіт за результатами опитування Квітень 2023 р. ii © WHO i Оцінювання потреб дорослого населення України у сфері охорони здоров’я Звіт за результатами опитування Квітень 2023 р. ii АНОТАЦІЯ Поточна повномасштабна агресія Російської Федерації продовжує створювати безпрецедентний тиск на всі аспекти суспільного життя в Україні. Попри масштабні негативні наслідки війни, результати свідчать про те, що система охорони здоров’я в Україні залишається стійкою, а рівень доступу до послуг з охорони здоров’я є відносно високим. У регіонах, де в перші дні повномасштабного вторгнення велися активні бойові дії, уже відновили доступ до медичної допомоги, тож ситуація там уже не суттєво відрізняється від регіонів, де активні бойові дії не велися. Утім, жителі регіонів, де досі ведуться активні бойові дії, та в областях, частина територій яких, непідконтрольні Уряду України, мають нижчий рівень доступу до сімейних лікарів і лікарських засобів, аніж жителі решти території країни. Якщо говорити про доступ до сімейних лікарів, внутрішньо переміщені особи залишаються в цьому плані більш вразливими, аніж люди, що залишилися у своїх рідних громадах. Цей звіт ґрунтується на даних щодо потреб населення України у сфері охорони здоров’я, зібраних у рамках третього раунду кількісного крос-секційного опитування респондентів. У ньому представлені результати опитування, проведеного у квітні 2023 року. Ключові слова UKRAINE EUROPE HEALTH CARE QUALITY, ACCESS, AND EVALUATION HEALTH SERVICES WAR EXPOSURE SURVEYS AND QUESTIONNAIRES Номер документа: WHO/EURO:2023-6904-46670-70395 © World Health Organization 2023 Деякі права захищені. Ця публікація доступна на умовах ліцензії Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 3.0 IGO licence (CC BY-NC-SA 3.0 IGO; https://creativecommons.org/licenses/by-nc-sa/3.0/igo). Зазначена ліцензія дозволяє копіювання, розповсюдження й адаптацію цієї публікації для некомерційних цілей за умови належного зазначення бібліографічного посилання на неї згідно з наведеним нижче зразком. Під час будь-якого використання цієї публікації не має бути жодних припущень щодо того, що ВООЗ схвалює будь-які конкретні організацію, продукти чи послуги. Використання логотипу ВООЗ не дозволене. Адаптація цієї публікації вимагає ліцензування адаптованого документа на умовах такої самої чи еквівалентної ліцензії Creative Commons. При перекладі цієї публікації разом із пропонованим бібліографічним посиланням має бути наведений такий дисклеймер: «Цей переклад не був виконаний Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). ВООЗ не несе відповідальності за зміст і точність цього перекладу. Справжнім і автентичним текстом є оригінальне видання англійською мовою: Health needs assessment of the adult population in Ukraine: survey report: April 2023. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe; 2023». Будь-яке врегулювання спорів, що виникають через ліцензійні умови, проводиться відповідно до правил врегулювання спорів Всесвітньої організації інтелектуальної власності (http://www.wipo.int/amc/en/mediation/rules/). Зразок бібліографічного посилання. Оцінювання потреб дорослого населення України у сфері охорони здоров’я: звіт за результатами опитування, квітень 2023 р. Копенгаген: Європейське регіональне бюро ВООЗ; 2023. Ліцензія: CC BY-NC-SA 3.0 IGO. Дані для каталогування перед опублікуванням (СІР). Дані для CIP доступні за посиланням: http://apps.who.int/iris. Придбання, права та ліцензування. Щоб придбати публікації ВООЗ, див.: http://apps.who.int/bookorders. Щоб подати заявку на комерційне використання та запит щодо прав і ліцензування, див.: https://www.who.int/about/policies/publishing/copyright. Матеріали третіх сторін. Користувач, який бажає використовувати матеріали з цієї публікації, що належать третій стороні, такі як таблиці, рисунки або зображення, повинен визначити, чи потрібен для цього дозвіл власника авторського права і, за необхідності, отримати такий дозвіл. Ризик висування претензій унаслідок порушення прав на будь-які компоненти цієї публікації, що належать третій стороні, несе виключно користувач. Загальні застереження. Позначення, що використані, та матеріали, що наведені в цій публікації, не означають вираження з боку ВООЗ будь-якої думки щодо правового статусу тієї чи іншої країни, території, міста або району, або їхніх органів влади, або щодо розмежування їхніх кордонів. Пунктирні лінії на картах позначають приблизні кордони, щодо яких повної згоди поки ще може бути не досягнуто. Згадування конкретних компаній або продуктів певних виробників не означає, що вони схвалені або рекомендовані ВООЗ на противагу іншим аналогічним компаніям та продуктам, які не були згадані в тексті. Назви запатентованих продуктів, окрім тих випадків, коли допущено помилку чи упущення, виділяються початковими великими літерами. ВООЗ вжила всіх розумних запобіжних заходів для перевірки інформації, що міститься в цій публікації. При цьому опубліковані матеріали поширюються без будь-яких — прямих чи опосередкованих — гарантій. Відповідальність за тлумачення і використання матеріалів покладається на користувача. ВООЗ за жодних обставин не може нести відповідальності за збитки, пов’язані з використанням цих матеріалів. Фото на обкладинці: © WHO iii ЗМІСТ ПОДЯКИ .................................................................................................................................... iv РЕЗЮМЕ ..................................................................................................................................... v МЕТОДОЛОГІЯ .......................................................................................................................... 1 Загальна інформація ............................................................................................................ 1 Цілі та завдання дослідження ............................................................................................. 3 Дизайн дослідження ............................................................................................................ 3 Стратегія формування вибірки ............................................................................................ 3 Інструмент для збору даних ................................................................................................ 4 Збір даних ............................................................................................................................. 5 Управління даними та аналіз даних ................................................................................... 5 Етичні міркування ................................................................................................................. 7 РОЗДІЛ 1. ПОРТРЕТ РЕСПОНДЕНТА ......................................................................................... 9 РОЗДІЛ 2. ДОСТУП ДО СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ ......................................................................... 12 РОЗДІЛ 3. ДОСТУП ДО ПОСЛУГ ІЗ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я...................................................... 16 Зміни в доступі до послуг із охорони здоров’я ............................................................... 16 Первинна медична допомога ........................................................................................... 17 Медична допомога при хронічних захворюваннях ........................................................ 19 Послуги невідкладної (екстреної) медичної допомоги .................................................. 22 Медична допомога при травмах ...................................................................................... 23 Медична допомога для дітей ........................................................................................... 24 Медичні послуги у зв’язку з вагітністю ............................................................................. 27 РОЗДІЛ 4. ДОСТУП ДО ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ ....................................................................... 28 РОЗДІЛ 5. ВАКЦИНАЦІЯ ПРОТИ ПОЛІОМІЄЛІТУ ................................................................... 31 РОЗДІЛ 6. ПОВ’ЯЗАНА ЗІ ЗДОРОВ’ЯМ ПОВЕДІНКА .............................................................. 33 Психічне здоров’я ............................................................................................................... 33 Відкладання звернення по медичну допомогу ............................................................... 33 Інвалідність ......................................................................................................................... 34 РОЗДІЛ 7. ПОКАЗНИКИ НЕІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ ................................................... 35 Гіпертонія ............................................................................................................................ 35 Споживання солі ................................................................................................................. 36 РОЗДІЛ 8. МЕДИЧНІ ВИТРАТИ ............................................................................................... 37 Рівень доходу...................................................................................................................... 37 Витрати домогосподарств на послуги з охорони здоров’я та лікарські засоби ........... 37 Спроможність оплатити лікарські засоби та платні медичні послуги ........................... 38 ПІДСУМКИ ............................................................................................................................... 41 ОБМЕЖЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ................................................................................................ 43 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ........................................................................................ 45 iv ПОДЯКИ Цей звіт був підготовлений Бюро ВООЗ в Україні: Denise Assaf, Спеціалістка з управління медичною інформацією та оцінювання ризиків/епідеміолог, та Aron Aregay, Спеціаліст із управління медичною інформацією та оцінювання ризиків, забезпечували розробку протоколу дослідження, управління аналізом, написання та рецензування підсумкової версії звіту. Nam-Mykhailo Nguien, Спеціаліст у галузі соціології, і Denys Dmytriiev, Спеціаліст із аналізу даних опитування, були залучені до очищення й аналізу даних та написання звіту. Dr. Jarno Habicht, Представник Бюро ВООЗ в Україні, та Dr. Emanuele Bruni, Менеджер з питань врегулювання інцидентів, забезпечували рецензування підсумкової версії звіту. Бюро ВООЗ в Україні висловлює подяку соціологічній групі «Рейтинг» (Київ, Україна), яка проводила збір даних у надзвичайно складних умовах через війну, що триває. Цей звіт було підготовлено за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках діяльності Генерального директорату Європейської Комісії з питань сусідства та переговорів щодо розширення ЄС для забезпечення реагування на надзвичайну ситуацію у сфері охорони здоров’я в Україні. v РЕЗЮМЕ Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я в Україні (Бюро ВООЗ в Україні) провело кількісне серійне крос-секційне дослідження з метою оцінювання потреб у сфері охорони здоров’я та рівня доступу до послуг із охорони здоров’я серед дорослого населення України на основі даних, самостійно повідомлених респондентами. Перший раунд дослідження було проведено у вересні 2022 року, другий — у грудні 2022 року, третій — у квітні 2023 року. Загальна вибірка кожного раунду включала 4 000 респондентів. Дані були зібрані соціологічною групою «Рейтинг» на основі анкети за допомогою комп’ютерної системи телефонного опитування (CATI). Результати опитування свідчать про те, що у квітні 2023 року потреба в послугах із охорони здоров’я практично не змінилася порівняно з груднем 2022 року. Основними перешкодами, з якими стикалися люди при зверненні по медичну допомогу, були вартість та часові й транспортні обмеження. Утім, причини обмеженого доступу до медичної допомоги різнилися, залежно від типу послуг. Згідно з результатами опитування, основними перешкодами для отримання первинної медичної допомоги й медичної допомоги у зв’язку з хронічними захворюваннями були відмова надавачів у їх наданні та недоступність таких послуг, а висока вартість лікарських засобів і лікування створювали проблеми в контексті отримання допомоги при травмах. Більше того, відмова в наданні послуг залишилася основною причиною обмеженого доступу до невідкладної медичної допомоги. З іншого боку, покращився доступ до закладів первинної медичної допомоги, а частка людей, які відкладали звернення по необхідну медичну допомогу, зменшилася. Доступ до лікарських засобів покращився, але підвищення вартості лікарських засобів і далі залишається серйозним викликом для домогосподарств. Водночас поширеність таких проблем, як дефіцит лікарських засобів, закриття аптек та безпекові проблеми, продовжує зменшуватися. У квітні 2023 року помітно зросла кількість домогосподарств, які можуть дозволити собі придбати лікарські засоби або платні медичні послуги, і зменшилася частка домогосподарств, які не можуть собі цього дозволити, що свідчить про продовження раніше поміченої позитивної тенденції. У регіонах, де раніше велися активні бойові дії, вже відновили доступ до медичної допомоги, тож ситуація там уже несуттєво відрізняється від регіонів, де активні бойові дії не велися. Утім, жителі територій, де досі ведуться активні бойові дії, та областей, частина територій яких, непідконтрольні Уряду України, мають нижчий рівень доступу до сімейних лікарів і лікарських засобів, аніж жителі решти території України. Попри деякі покращення, внутрішньо переміщені особи залишаються більш вразливою категорією населення, аніж люди, що залишилися у своїх рідних громадах. Рівень доступу до закладів первинної медичної допомоги й сімейних лікарів є нижчим серед переміщених осіб, порівняно з людьми, що залишилися у своїх рідних громадах. Більше того, після початку повномасштабної війни більша частка внутрішньо переміщених осіб була вимушена змінити сімейного лікаря після переміщення на територію тимчасового проживання. 1 МЕТОДОЛОГІЯ Загальна інформація 24 лютого 2022 року Російська Федерація розпочала повномасштабне вторгнення в Україну. Розпочата під час пандемії COVID-19 повномасштабна війна створила додаткові безпрецедентні виклики для і без того перевантаженої системи охорони здоров’я в Україні, у тому числі для кадрових ресурсів у сфері охорони здоров’я. Масштабні атаки, що спричинили значне переміщення населення всередині країни та за її межі, у поєднанні з безпрецедентними атаками на охорону здоров’я, створили гуманітарну кризу в країні, що призводить до короткострокових та довгострокових наслідків для громадського здоров’я. Ескалація конфлікту в Україні в лютому 2022 року призвела до відтоку кваліфікованих кадрів та нестачі медичних працівників, особливо у східній частині країни. Також вторгнення, що триває, ймовірно, загострило раніше наявні проблеми у сфері громадського здоров’я (1). Через дев’ять місяців після початку повномасштабної війни в Україні ВООЗ повідомила, що система охорони здоров’я країни продовжує перебувати під сильним тиском: у районах активних бойових дій здатність системи охорони здоров’я надавати послуги знизилася, потреба в послугах із охорони здоров’я на територіях із меншою інтенсивністю бойових дій зросла. Станом на кінець травня 2023 року було підтверджено понад 1 000 атак на охорону здоров’я (2). Згідно з даними Плану гуманітарного реагування для України на 2023 рік, із 24 лютого 2022 року в результаті ескалації війни в Україні постраждали приблизно 18 мільйонів людей (3). Результати нещодавнього опитування загального населення демонструють, що станом на 23 серпня 2022 року близько семи мільйонів людей (16% населення країни) стали внутрішньо переміщеними особами (4). Незважаючи на численні швидкі оцінювання потреб, які проводяться з 24 лютого 2022 року, достовірну інформацію про потреби у сфері охорони здоров’я та доступ до медичної допомоги в Україні отримати складно. Ситуація залишається дуже нестабільною: відбуваються часті переміщення населення, звільнення територій, які раніше перебували під тимчасовим контролем військових Російської Федерації, відновлюють роботу державні і приватні заклади охорони здоров’я (включно з аптеками). З огляду на це, моніторинг динаміки потреб населення у сфері охорони здоров’я є надзвичайно важливим як для Уряду, так і для міжнародної гуманітарної спільноти. Бюро ВООЗ в Україні проводить це серійне крос-секційне 2 опитування з метою оцінювання та моніторингу пріоритетних потреб у сфері охорони здоров’я та рівня доступу до різних категорій послуг у сфері охорони здоров’я (пакетів) серед внутрішньо переміщених осіб та людей, що залишилися у своїх рідних громадах. Результати цього опитування будуть використані в розробленні політик і програм для задоволення потреб населення України у сфері охорони здоров’я, які зростають. Як показали результати 2-го раунду опитування, проведеного в грудні 2022 року, більш ніж половина людей, які зверталися по різні види медичної допомоги, стикалися при цьому принаймні з однією проблемою (5). Три чверті домогосподарств, які зверталися по медичну допомогу при хронічних захворюваннях, повідомляли, що в них виникали проблеми. Утім, загальний рівень доступу до медичної допомоги залишався високим, а в грудні 2022 року цей рівень навіть підвищився для медичної допомоги у зв’язку з хронічними захворюваннями чи травмами та медичної допомоги для дітей. Більше ніж п’ята частина домогосподарств не зверталася по консультацію до лікаря, коли в цьому була потреба, й зазначила, що головними причинами цього були самолікування, несерйозний характер проблеми та висока вартість. Серед основних проблем, із якими стикалися люди при зверненні по медичну допомогу, були вартість лікарських засобів і лікування, а також часові й транспортні обмеження та недоступність потрібних послуг. Деякі люди також стикалися з такими перешкодами, як недоступність первинної медичної допомоги, медичної допомоги у зв’язку з хронічними захворюваннями чи травмами або відмова служб екстреної медичної допомоги в наданні послуг. Такі перешкоди можуть істотно впливати на здоров’я й добробут людей. Вони можуть призводити до відкладання людьми звернення по медичну допомогу або відмову від такої допомоги, що, зі свого боку, може ставати причиною розвитку серйозніших проблем зі здоров’ям. У грудні 2022 року значно покращився рівень доступу до лікарських засобів. Вдвічі зменшився відсоток домогосподарств, які не могли отримати потрібні їм лікарські засоби, — від кожного п’ятого у вересні 2022 року до кожного десятого у грудні 2022 року. Зменшилася поширеність усіх проблем із отриманням доступу до лікарських засобів, зокрема втричі зменшилася поширеність перешкод для доступу, пов’язаних із гострою фазою війни. Серед таких перешкод — відсутність лікарських засобів у наявності, закриття аптек, великі черги та безпекові проблеми. Про стабілізацію системи охорони здоров’я свідчить і те, що люди стали надавати значно меншого значення системним проблемам у сфері охорони здоров’я. Серед таких проблем — вартість лікарських засобів і лікування, доступність послуг з охорони здоров’я та доступ до вакцинації. Утім, нагальність індивідуальних проблем зі здоров’ям залишається незмінною. Мешканці регіонів, де ведуться або велися бойові дії, більш вразливі до проблем зі здоров’ям, аніж мешканці інших регіонів. Вони мають нижчий рівень доступу до сімейних лікарів і лікарських засобів, вони рідше звертаються по допомогу й частіше стикаються з проблемами, коли це роблять. У грудні 2022 року п’ята частина внутрішньо переміщених осіб не мала доступу до сімейних лікарів, порівняно з 5% серед домогосподарств, які залишилися у своїх рідних громадах. У період між проведенням раундів опитування відбулося значне покращення доступу до лікарських засобів, відмінностей між переміщеними особами й людьми, що залишилися в постійному місці проживання, не виявлено. 3 Цілі та завдання дослідження Мета цього дослідження — отримати уявлення про основні потреби у сфері охорони здоров’я внутрішньо переміщених осіб та людей, що залишилися у своїх рідних громадах, на національному і макрорегіональному рівнях зі слів респондентів, зокрема про доступ до первинної та спеціалізованої медичної допомоги, лікарських засобів та інших основних послуг з охорони здоров’я. Результати дослідження будуть надані Уряду України та міжнародним агентствам у сфері розвитку для цілей планування та вжиття заходів із реагування на надзвичайні ситуації та відновлення після порушень, спричинених війною, що триває в Україні. Специфічними завданнями цього дослідження є: • моніторинг потреб у сфері охорони здоров’я загального населення України, у тому числі внутрішньо переміщених осіб та людей, що залишилися у своїх рідних громадах, зі слів респондентів; • моніторинг рівня доступу до послуг первинної медичної допомоги, сімейних лікарів, основних лікарських засобів та перешкод для доступу до таких послуг на рівні макрорегіонів та/або пріоритетних областей на основі даних, повідомлених респондентами; • моніторинг рівня доступу до спеціалізованих послуг та лікарських засобів на рівні макрорегіонів на основі даних, повідомлених респондентами; • документування змін таких факторів у часі задля забезпечення розуміння впливу постійного переміщення населення, активних бойових дій, змін, подій, що відбуваються, та вжитих заходів для усунення прогалин; • визначення підгруп із найбільш незадоволеними потребами серед внутрішньо переміщених осіб та людей, що залишилися у своїх рідних громадах, із метою визначення пріоритетних дій; • дослідження географічних відмінностей у потребах у сфері охорони здоров’я та рівні доступу до послуг первинної і спеціалізованої медичної допомоги; та • оцінювання джерел інформації про здоров’я та рівня довіри до різних джерел інформації про здоров’я. Дизайн дослідження Це кількісне серійне крос-секційне дослідження, в рамках якого буде використано анкету для опитування для проведення чотирьох хвиль збору даних у період із вересня 2022 року до грудня 2023 року. Оцінювання одних і тих самих основних змінних із часом забезпечить дослідній групі можливість здійснювати моніторинг ситуації та визначати критичні потреби населення у сфері охорони здоров’я в умовах нестабільної ситуації, а також спрямовувати належні заходи з реагування з боку Уряду та партнерів. При цьому зазначена анкета може за потреби оновлюватися залежно від програмних потреб без вилучення основних змінних. Стратегія формування вибірки Розмір загальної вибірки — 4 000 дорослих українців — був обраний таким чином, щоб забезпечити прийнятний рівень відповідності між розподілом поточних демографічних характеристик у вибірці та серед дорослого населення, що зараз проживає в Україні (вік, стать, проживання в сільській місцевості/місті та макрорегіон). Для цього було 4 враховано розрахунковий поточний склад населення України згідно з різними доступними джерелами даних. Згідно з результатами попередньої роботи, проведеної дослідною групою, різні оцінки вказують на те, що приблизно 30% населення мало принаймні одного члена сім’ї, який намагався отримати доступ до загальних послуг з охорони здоров’я з 24 лютого 2022 року (6). Хоча такі оцінки не є репрезентативними для всього населення, вони вказують на те, що необхідний розмір вибірки для дослідження доступу до послуг з охорони здоров’я в Україні становить 4 000 осіб. Екстраполяція даних, отриманих від такої вибірки, може дати приблизно 1 200 спостережень, які дозволять дослідити основні виклики на рівні населення. Критерії включення: особи віком від 18 років, які проживають в Україні на момент збору даних. Критерії виключення: особи віком до 18 років або особи, які не проживають в Україні на момент збору даних. Метод CATI, використаний в опитуванні, ґрунтується на 100% випадковій вибірці номерів мобільних телефонів, згенерованих спеціальним програмним забезпеченням, яке використовує 12 кодів трьох найбільших мобільних операторів України: «Київстар», «Vodafone Україна» і «lifecell». Кожен пакет випадково згенерованих номерів містить однакову кількість номерів із кожним із кодів (050, 063, 066, 067, 068, 073, 093, 095, 096, 097, 098, 099). Інструмент для збору даних Інструмент для збору даних (анкета) був розроблений на основі інструмента, розробленого для використання в надзвичайних ситуаціях, і адаптований до поточної ситуації в Україні. Анкета була розроблена і затверджена Бюро ВООЗ в Україні та внесена в систему CATI соціологічною групою «Рейтинг». Анкету було перекладено українською та російською мовами, які розуміють понад 99% дорослого населення України. Зворотний переклад для цього проєкту не виконувався. Утім, під час дотестової перевірки було внесено кілька змін, щоб наблизити переклад до значення оригінального тексту англійською мовою. Мета 1-го раунду полягала в отриманні загальної картини щодо рівня доступу до медичної допомоги під час активної фази війни Російської Федерації проти України. Таким чином, у 1-му раунді період оцінювання тривав приблизно шість місяців — із 24 лютого до 9 вересня 2022 року. У рамках 2-го раунду період оцінювання становив три місяці. Відмінність у часових рамках, імовірно, вплинула на розподіл відповідей на деякі запитання. Наступні раунди опитування також триватимуть по три місяці. Раунд 3 також проводили протягом трьох місяців, тож дані, отримані в рамках другого й третього раундів, цілком порівнянні. Для більш детального аналізу потреб у сфері охорони здоров’я під час проведення у квітні 2023 року 3-го раунду опитування інструмент для збору даних доповнили деякими додатковими блоками запитань, які стосувалися: • наявності підписаної декларації з сімейним лікарем та зміни сімейного лікаря під час війни (цей блок запитань допоможе оцінити вплив війни на доступ людей до первинної медичної допомоги); 5 • вакцинації проти поліомієліту (цей блок запитань допоможе відстежити показники охоплення населення вакцинацією й виявити прогалини в рівні вакцинації); • способу оплати медичних послуг (цей блок допоможе зрозуміти, як люди оплачують послуги з охорони здоров’я та чи стикаються вони з фінансовими перешкодами при зверненні по медичну допомогу); • оцінювання рівня інвалідності (цей блок запитань допоможе виявити людей з інвалідністю й оцінити їхні потреби в підтримці); • досвіду наявності гіпертонії (цей блок запитань допоможе оцінити поширеність гіпертонії й виявити людей, які можуть потребувати лікування); • споживання солі (цей блок запитань допоможе оцінити рівень споживання солі й виявити людей, які можуть мати ризик підвищення артеріального тиску). З інструмента для збору даних були вилучені деякі розділи, наприклад, ті, що стосувалися самооцінки стану здоров’я, перших дій у разі виникнення захворювання, загальних проблем зі здоров’ям та рутинної вакцинації. Це пов’язано з тим, що відповіді на запитання, яким були присвячені ці розділи, не змінюються настільки часто, щоб їх потрібно було ставити кожні три місяці. Утім, ці запитання можуть бути включені до наступних раундів збору даних, адже їхня актуальність може зрости зі зміною ситуації в Україні. Збір даних Соціологічна група «Рейтинг» — неурядова та незалежна дослідницька організація, що спеціалізується на проведенні різних видів соціологічних досліджень із дотриманням міжнародних стандартів, затверджених кодексами ESOMAR та WAPOR. Дані для оцінювання збирали в рамках трьох раундів: 1-й раунд дослідження було проведено 9–14 вересня 2022 року, 2-й — 5–17 грудня 2022 року, а 3-й — 23– 29 квітня 2023 року. У рамках 3-го раунду було залучено 62 інтерв’юери. Усі інтерв’юери мали щонайменше середню освіту; 86% із них були жінками. Усі інтерв’юери мали більше ніж шість місяців досвіду проведення телефонних інтерв’ю та пройшли відповідну підготовку перед проведенням інтерв’ю. Середня тривалість інтерв’ю становила приблизно 17 хвилин. Група для роботи на місцях складалася з 62 інтерв’юерів, трьох наглядачів (аудіоконтроль), одного коуча та одного керівника. Кожен наглядач здійснював щоденний моніторинг появи на телефонній лінії, часу початку та закінчення інтерв’ю, а також проводив щоденне вибіркове прослуховування записів інтерв’ю. За результатами перевірок відхилень від методики виявлено не було. Управління даними та аналіз даних Отримані за результатами опитування дані зважують за регіональними показниками (область проживання, тип населеного пункту), статтю та віком із використанням даних Державної служби статистики України станом на 1 січня 2021 року. У контексті розподілу за регіонами зважування базувалося на параметрі «Де Ви проживали до 24 лютого 2022 року?». Такий підхід допомагає оцінити ситуацію з внутрішнім переміщенням 6 людей в Україні та отримати орієнтовну картину поточної структури населення на основі параметру «Де Ви проживаєте зараз?». Під час аналізу даних, отриманих у рамках 2-го раунду, були проаналізовані різні сценарії зважування: • згідно зі статистичними даними станом на кінець 2021 року; • на основі розрахункової чисельності населення станом на 15 вересня 2022 року за даними Оксфордського університету; • без зважування. Результати за різними сценаріями зважування не продемонстрували суттєвих відмінностей. Тому було вирішено здійснювати зважування на основі статистичних даних, адже це забезпечить отримання репрезентативних оціночних даних щодо поточної структури населення в рамках кожного раунду. Після збору та контролю якості дані передали для опрацювання через захищені електронні канали до Бюро ВООЗ в Україні у форматах .csv і .sav. Усі дані зберігаються на захищених паролем комп’ютерах із забезпеченням неможливості ідентифікації респондентів. Доступ до вихідних даних мають лише члени дослідної групи Бюро ВООЗ в Україні. Результати дослідження та дані, зібрані в рамках цього проєкту, належать Бюро ВООЗ в Україні. ВООЗ використовує дані в анонімізованій формі з метою підготовки висновків для національних органів влади у сфері охорони здоров’я в Україні та інших країнах і майбутніх дослідницьких проєктів та з метою поширення їх серед технічного персоналу ВООЗ і партнерських організацій, які беруть участь у реагуванні на надзвичайні ситуації. Аналіз даних було проведено з використанням статистичного пакету SPSS. Під час першого раунду збору даних було створено автоматизований скрипт (код) для аналізу даних. Для опису результатів дослідження використовувалася описова статистика. Довірчий інтервал 95% використовувався як міра точності розрахункових параметрів і відмінностей між цільовими групами (мікрорегіон та статус переміщення). У цьому звіті аналіз за цільовими аудиторіями зосереджений на двох групах: внутрішньо переміщених особах та людях, які залишилися у своїх рідних громадах. Порівняно з 2-м раундом, у рамках 3-го раунду відбулася зміна методу об’єднання регіонів для аналізу. Для цілей регіонального аналізу регіони були поділені на чотири макрорегіони відповідно до застосовних нормативно-правових документів (Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22 грудня 2022 року). Окрім того, регіони, де велися або ведуться бойові дії, були поділені на дві групи: регіони, де зараз ведуться бойові дії і області, частина територій яких тимчасово непідконтрольні Уряду України, та регіони, де раніше велися бойові дії. Інші цільові групи (за типом населеного пункту, віком, статтю та рівнем доходу) також є важливими для оцінювання потреб у сфері охорони здоров’я. Утім, для максимального зосередження на впливі війни на систему охорони здоров’я в Україні цей звіт обмежується аналізом згаданих вище двох груп. Детальний аналіз із розбивкою за типом населеного пункту, віком, статтю та рівнем доходу представлений у звіті про результати 1-го раунду. 7 Етичні міркування Цей тип опитування, в принципі, вважається дослідженням із низьким рівнем ризику. Проте люди, які живуть в умовах війни або тікають від неї, можуть бути емоційно вразливими й чутливими до деяких тем. Тому було вжито низки заходів, щоб створити для учасників безпечний простір і пом’якшити вплив потенційних несприятливих реакцій. У дослідженні використовуються лише ті дані про людей, за якими їх неможливо ідентифікувати. Змінні та інформація, яку респондентів просили надати, не дають змоги ідентифікувати конкретні етнічні або вразливі групи населення. Запитання для інтерв’ю були розроблені на основі стандартизованих запитань для оцінювання потреб в умовах надзвичайних ситуацій з урахуванням чутливого стану учасників. Ми уникали будь-яких можливих суперечливих або емоційно забарвлених запитань, а також запитань про досвід учасників під час війни або переміщення, за винятком запитань, що безпосередньо стосуються потреб у послугах з охорони здоров’я, доступу до них та досвіду учасників, пов’язаного зі здоров’ям. Інтерв’юерів також проінструктували про індивідуальне перенаправлення для отримання захисту у випадках, коли учасники розголошують конфіденційну інформацію та потребують спеціальних підтримки і послуг. Дослідження не передбачає введення в оману: перш ніж учасники надають згоду на участь в інтерв’ю, їм надають усю інформацію про дослідження. Наприкінці інтерв’ю їм також проводять дебрифінг, на якому їм надають детальнішу інформацію про дослідження й пов’язані з ним потенційні ризики. Участь у цьому дослідженні не пов’язана з жодними фізичними чи соціально-економічними ризиками. У рамках дослідження не передбачено несприятливих подій. Участь є виключно добровільною. У дослідженні брали участь лише учасники, які надали інформовану згоду. Вони були проінструктовані про те, що можуть закінчити інтерв’ю в будь-який час без шкоди й ризику для себе або близьких їм людей. Перед початком опитування від учасників отримують інформовану згоду, яка включає згоду на участь у дослідженні. Інструмент для збору даних розроблений таким чином, щоб не збирати жодної інформації, яка дає змогу ідентифікувати особу. У рамках дослідження не збирається жодна така інформація. Якщо учасники самі згадують таку інформацію під час, до або після інтерв’ю, вона вилучається з усіх документів, пов’язаних із дослідженням. Опитуванням учасників присвоюється унікальний код, за яким неможливо буде визначити конкретних респондентів. Це гарантує їм конфіденційність. Код генерується випадковим чином, він не пов’язаний із жодними даними учасників. Учасникам надають контактну інформацію відповідного дослідника Бюро ВООЗ в Україні, до якого вони можуть звернутися, якщо потребуватимуть будь-яких роз’яснень щодо дослідження, якщо в них виникнуть запитання чи занепокоєння або якщо вони захочуть отримати інформацію про результати дослідження. Із участю в цьому дослідженні не пов’язані жодні або пов’язані лише мінімальні етичні проблеми. Зібрані дані анонімізують, а участь є добровільною. Протокол дослідження був поданий до Комісії з питань етики БО «УІПГЗ» (FWA № 00029648) та затверджений нею. Крім того, дослідження отримало етичне схвалення від Комісії з питань етики досліджень ВООЗ (ERC) як таке, що ґрунтується на збиранні неконфіденційних анонімних даних, які звільняються від розгляду ERC. 8 Перед початком збору даних від усіх учасників було отримано інформовану згоду. Респондентам надається інформація про опрацювання їхніх даних у рамках дослідження відповідно до вимог Загального регламенту про захист даних та національного законодавства про захист персональних даних. Детальна інформація надається за запитом. Респонденти можуть переглянути її, перш ніж надавати згоду на участь. Респондентів також просять надати згоду на запис обговорення (для цілей контролю якості). У рамках процедури отримання інформованої згоди респондентів інформують про те, що вони можуть відмовитися від участі в дослідженні в будь-який момент, і це не призведе до жодних штрафних санкцій і не вплине на послуги з охорони здоров’я чи інші послуги, які вони отримують. Їм повідомляють, що вони можуть відкликати згоду на використання їхніх даних до закінчення інтервʼю. 9 РОЗДІЛ 1. ПОРТРЕТ РЕСПОНДЕНТА У квітні 2023 року, під час проведення 3-го раунду, було опитано 4 001 респондента. Розподіл респондентів за статтю та географією відповідає національній демографічній статистиці: 66% проживають у містах, 34% — у сільській місцевості, 45% є чоловіками, 55% — жінками. Дані про склад домогосподарств демонструють, що 38% респондентів проживають із дітьми віком до 18 років. Тридцять три відсотки домогосподарств включають членів віком 65 років і старших; 42% включають осіб із хронічними захворюваннями. Частка домогосподарств із жінками в період вагітності та годування груддю становить 3%. Середня кількість членів домогосподарств становить три особи. 18–29 років 30–39 років 40–49 років 50–59 років 60+ років 16% 20% 18% 17% 29% 55% 45% Опитуванням було охоплено домогосподарства з усіх областей, окрім Луганської області та Автономної Республіки Крим (рис. 1.1, рис. 1.2). У рамках 3-го раунду відбулася зміна методу об’єднання регіонів для аналізу, порівняно з 2-м раундом. У рамках цього раунду для цілей регіонального аналізу регіони були поділені на чотири макрорегіони відповідно до положень Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22 грудня 2022 року. Більше того, регіони, у яких ведуться або велися бойові дії, були розділені на дві групи: регіони, де зараз ведуться бойові дії та частини яких тимчасово непідконтрольні Уряду України; та регіони, де раніше велися бойові дії. У рамках цього раунду було оновлено географічне зонування для дезагрегації результатів, аби вони точно відображали поточну ситуацію в країні. Для забезпечення точного порівняння такі зміни були також ретроспективно застосовані до даних, отриманих у рамках попередніх двох раундів. 10 Рис. 1.1. Розподіл респондентів за областю Рис. 1.2. Розподіл респондентів за статусом області К-сть % Території, на яких ведуться бойові дії (Донецька, Запорізька, Харківська, Херсонська області) 535 13,4% Території, на яких раніше велися бойові дії (згідно з Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22 грудня 2022 р.: Дніпропетровська, Житомирська, Київська, Миколаївська, Одеська, Сумська, Чернігівська області) 1 359 34,0% Місто Київ 342 8,5% Решта країни 1 765 44,1% 11 Від початку повномасштабної війни 24 лютого 2022 року в Україні постійно відбувалася міграція українців усередині країни та за її межі. Станом на квітень 2023 року 69% респондентів не залишали свого постійного місця проживання, 27% переїжджали в межах країни, 4% виїхали за кордон. За останні три місяці показники майже не змінилися. Дев’яносто один відсоток респондентів не залишали свого постійного місця проживання, 8% переїхали в межах України, а 1% проживав за кордоном. При порівнянні результатів 3-го раунду, проведеного у квітні 2023 року, та 2-го раунду, проведеного у грудні 2022 року, стає очевидно, що частка внутрішньо переміщених осіб дещо зросла (з 16% до 18%), але ця зміна не є статистично значущою (таблиця 1.1). Таблиця 1.1. Частка внутрішньо переміщених осіб Вересень 2022 р. Грудень 2022 р. Квітень 2023 р. Не змінили місця проживання 82,1% 83,7% 81,8% Переїхали після 24 лютого 2022 р. 17,9% 16,3% 18,2% 12 РОЗДІЛ 2. ДОСТУП ДО СІМЕЙНОГО ЛІКАРЯ У результатах 3-го раунду збору даних, проведеного у квітні 2023 року, було виявлено позитивні зміни й тенденції з точки зору доступу до закладів первинної медичної допомоги. Майже всі домогосподарства (95%) знали місце розташування свого закладу первинної медичної допомоги, а 96% із тих, хто це знав, повідомили, що відповідний заклад функціонує (рис. 2.1). Рис. 2.1. Частка домогосподарств, які знають місце розташування закладу первинної медичної допомоги та які повідомили, що їхній заклад первинної медичної допомоги функціонує Станом на квітень 2023 року рівень доступу до сімейних лікарів не змінився: лише 6% домогосподарств повідомили, що в них немає доступу до сімейного лікаря. При цьому значно підвищилася здатність домогосподарств звертатися до своїх сімейних лікарів особисто або за допомогою дистанційних каналів спілкування, наприклад, за допомогою месенджерів чи онлайн-дзвінків. Імовірно, це пов’язано з покращенням ситуації з енергопостачанням і посиленням надійності мережі мобільного зв’язку з грудня 2022 року, коли респонденти повідомляли про істотні проблеми (рис. 2.2). 91% 93% 95% 86% 87% 91% Вересень 2022 р. Грудень 2022 р. Квітень 2023 р. Знають місце розташування закладу первинної медичної допомоги Заклад первинної медичної допомоги зараз функціонує 96%*94%*95%* * З тих, хто знає місце розташування закладу первинної медичної допомоги 13 Рис. 2.2. Доступ до сімейного лікаря Відповіді домогосподарств, що проживають у регіонах, де ведуться або велися бойові дії, вказують на покращення функціональності закладів первинної медичної допомоги. Зараз такі покращення спостерігаються в усіх регіонах України. Утім, мешканці регіонів, де досі ведуться активні бойові дії, мають нижчий рівень доступу до сімейних лікарів, аніж респонденти з решти регіонів України, у тому числі з регіонів, де раніше велися бойові дії. Винятком тут виступає місто Київ — імовірно, через наплив людей з інших регіонів (таблиця 2.1). Таблиця 2.1. Доступ до сімейного лікаря, за місцевістю Знають місце розташування закладу первинної медичної допомоги Заклад первинної медичної допомоги зараз функціонує Не можуть отримати доступ до сімейного лікаря Зони активних бойових дій Вересень 2022 р. 85% 90% 15% Грудень 2022 р. 90% 88% 12% Квітень 2023 р. 93% 94% 13% Зони, де раніше велися бойові дії Вересень 2022 р. 90% 94% 8% Грудень 2022 р. 92% 93% 8% Квітень 2023 р. 94% 96% 6% Місто Київ Вересень 2022 р. 84% 89% 14% Грудень 2022 р. 87% 88% 11% Квітень 2023 р. 92% 94% 12% Решта країни Вересень 2022 р. 93% 97% 4% Грудень 2022 р. 95% 97% 5% Квітень 2023 р. 96% 97% 3% 83% 81% 31% 22% 7% 82% 78% 21% 14% 7% 85% 80% 29% 21% 6% Особисто Телефоном За допомогою месенджерів За допомогою онлайн- дзвінків Відсутність доступу Вересень 2022 р. Грудень 2022 р. Квітень 2023 р. 14 Частка внутрішньо переміщених осіб, яким відомо місце розташування закладу первинної медичної допомоги і які мають доступ до сімейного лікаря, зросла до 88% і до 96% відповідно, в межах місцевих громад. Попри нещодавні покращення, переміщені особи досі стикаються з серйозними викликами при отриманні доступу до послуг з охорони здоров’я. Шістнадцять відсотків переміщених осіб не мають доступу до сімейного лікаря, порівняно з 4% серед людей, які залишися у своїх рідних громадах. У квітні 2023 року, під час проведення 3-го раунду, до опитування було додано новий блок запитань для збору інформації про підписання декларацій із сімейними лікарями. Дев’яносто чотири відсотки домогосподарств мають підписані декларації з сімейними лікарями. З них 15% змінили сімейного лікаря після 24 лютого 2022 року. Чверть із цих змін (24%) припадає на останні три місяці (рис. 2.3). Шість відсотків домогосподарств не підписали декларації з сімейним лікарем, серед найпоширеніших причин були відсутність потреби (42%), відсутність доступних лікарів (13%) і відсутність часу (9%) (рис. 2.4). Рис. 2.3. Зміна сімейного лікаря Рис. 2.4. Причини непідписання декларації з сімейним лікарем (серед тих, хто не підписав декларації з сімейним лікарем) 94% 14% 3% Мають підписану декларацію з сімейним лікарем Змінили сімейного лікаря після 24 лютого 2022 р. Змінили сімейного лікаря протягом останніх 3 місяців 15%* 24%** * З тих, хто підписав декларацію з сімейним лікарем ** З тих, хто змінив сімейного лікаря після 24 лютого 2022 р. 42% 13% 9% 6% 5% 5% Відсутність потреби Недоступність лікарів Відсутність часу Зміна місця проживання/роботи Організаційні проблеми/проблеми з документами Відсутність довіри до лікарів/низька якість послуг 15 Серед основних причин зміни сімейного лікаря були зміна відповідним сімейним лікарем місця роботи чи проживання (37%), зміна респондентом місця проживання (30%), незадоволеність респондентів якістю послуг, які їм надавалися (8%) (рис. 2.5). Рис. 2.5. Основні причини зміни сімейного лікаря (серед тих, хто змінив сімейного лікаря після 24 лютого 2022 р.) У семи відсотках домогосподарств, які після 24 лютого 2022 року підписали декларацію з іншим сімейним лікарем, виникали проблеми. Найчастіше такі проблеми були пов’язані з організаційними питаннями чи документацією — про них повідомили 30% і 23% респондентів відповідно, зазначаючи, що цей процес займав багато часу. Інші проблеми включали відсутність доступних лікарів (16%) та труднощі, пов’язані з подоланням шляху до місця надання послуг із охорони здоров’я (14%). Розподіл за статусом продемонстрував, що частка людей, які змінили сімейного лікаря після 24 лютого 2022 року, значно більша серед переміщених осіб (32%), аніж серед людей, що залишилися в рідних громадах (11%). Значно менша частка переміщених осіб (91%) підписала декларації в порівнянні з домогосподарствами, що залишилися у своїх рідних громадах (95%). Результати регіонального розподілу не продемонстрували істотних відмінностей, але значно менша частка респондентів із міста Києва (88%) мала підписані декларації. 37% 30% 8% 6% 5% 3% 2% 2% 2% Зміна сімейним лікарем місця роботи чи проживання Зміна респондентом місця проживання Незадоволеність респондента кваліфікацією сімейного лікаря або якістю послуг Вихід лікаря на пенсію/в декретну відпустку Відсутність доступу до сімейного лікаря Смерть лікаря Вибір ближчого закладу охорони здоров’я Припинення роботи закладу охорони здоров’я, в якому працював сімейний лікар Незадоволеність респондента якістю допомоги в закладі охорони здоров’я 16 РОЗДІЛ 3. ДОСТУП ДО ПОСЛУГ ІЗ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я Зміни в доступі до послуг із охорони здоров’я Порівняно з груднем 2022 року, у квітні 2023 року не було виявлено значних змін у доступі до послуг із охорони здоров’я (рис. 3.1). Більшість домогосподарств зверталися по педіатричну допомогу й допомогу у зв’язку з хронічними захворюваннями. Серед найменш затребуваних послуг були пренатальна допомога й допомога при травмах. Рівень доступу до всіх послуг із охорони здоров’я залишився незмінним і варіюється від 93% до 99%, залежно від типу послуг. Рис. 3.1. Динаміка доступу до послуг із охорони здоров’я Зверталися по медичну допомогу Не отримали потрібних їм послуг із охорони здоров’я Екстрена (невідкладна) медична допомога Вересень 2022 р. 19% Вересень 2022 р. 8% Грудень 2022 р. 14% Грудень 2022 р. 8% Квітень 2023 р. 13% Квітень 2023 р. 7% Первинна медична допомога Вересень 2022 р. 36% Вересень 2022 р. 4% Грудень 2022 р. 29% Грудень 2022 р. 4% Квітень 2023 р. 29% Квітень 2023 р. 3% Медична допомога у зв’язку з хронічними захворюваннями Вересень 2022 р. 52% Вересень 2022 р. 10% Грудень 2022 р. 44% Грудень 2022 р. 5% Квітень 2023 р. 42% Квітень 2023 р. 6% Медична допомога для дітей Вересень 2022 р. 33% Вересень 2022 р. 8% Грудень 2022 р. 33% Грудень 2022 р. 3% Квітень 2023 р. 34% Квітень 2023 р. 4% Медична допомога у зв’язку з травмами Вересень 2022 р. 15% Вересень 2022 р. 7% Грудень 2022 р. 9% Грудень 2022 р. 3% Квітень 2023 р. 7% Квітень 2023 р. 5% Пренатальна допомога Вересень 2022 р. 2% Вересень 2022 р. 10% Грудень 2022 р. 1% Грудень 2022 р. 4% Квітень 2023 р. 1% Квітень 2023 р. 1% 17 Первинна медична допомога Рис. 3.2. Динаміка доступу до первинної медичної допомоги Згідно з результатами опитування, проведеного у квітні 2023 року, за останні три місяці до опитування 29% з усіх домогосподарств зверталися по послуги первинної медичної допомоги (рис. 3.2). З них 61% домогосподарств повідомили, що стикалися щонайменше з однією перешкодою для доступу. У грудні 2022 року частка домогосподарств, які повідомляли про перешкоди для доступу, була дещо вищою (65%), але ця різниця не є статистично значущою. Сім відсотків (7%) домогосподарств повідомили, що були в ситуаціях, коли не могли отримати потрібні їм послуги первинної медичної допомоги. 3% з них так і не отримали жодних послуг первинної медичної допомоги. Рівні доступу до первинної медичної допомоги у квітні 2023 року не відрізняються від тих рівнів, які спостерігалися в попередньому раунді. Найчастіше респонденти вказували на таку перешкоду для доступу до послуг із охорони здоров’я, як вартість лікування. Наступними у списку були часові й транспортні обмеження (рис. 3.3). Крім того, 8% домогосподарств вказували на проблеми у вигляді неофіційних платежів і недоступності послуг. Частка домогосподарств, які стикалися з проблемами через часові й транспортні обмеження, значно зменшилася порівняно з результатами попереднього раунду. Відсоток домогосподарств, які вказували на проблему часових обмежень, зменшився з 25% до 18%, а відсоток домогосподарств, які стикалися з перешкодами, пов’язаними з транспортом, зменшився з 17% до 13%. Основні перешкоди, через які домогосподарства не могли отримати послуги, відрізняються від проблем, які в них виникали. Найпоширенішою перешкодою для отримання доступу до первинної медичної допомоги була недоступність необхідних послуг або фахівців у сфері охорони здоров’я. Про такі проблеми повідомляла приблизно третина респондентів, які не отримали послуг (рис. 3.4). Крім того, четверта частина респондентів, які стикалися з перешкодами при зверненні по первинну медичну допомогу, назвали відмову в наданні послуг головною перешкодою. 36% 29% 29% 65% 61% 7% 7% 4% 3% 3% Вересень 2022 р. Грудень 2022 р. Квітень 2023 р. Зверталися по медичну допомогу Стикалися принаймні з однією проблемою при зверненні по допомогу Були в ситуаціях, коли не могли отримати потрібних їм послуг Не отримали потрібних їм послуг із охорони здоров’я 18 Рис. 3.3. Проблеми, з якими стикалися респонденти при зверненні по первинну медичну допомогу Рис. 3.4. Основні перешкоди, що призводили до недоступності первинної медичної допомоги Статистично значущих відмінностей у доступі до первинної медичної допомоги серед внутрішньо переміщених осіб і респондентів, які залишилися у своїх рідних громадах, виявлено не було. Утім, внутрішньо переміщені особи частіше вказували на проблеми, пов’язані з транспортними обмеженнями (20%) та відсутністю необхідних документів (7%), аніж люди, що залишилися у своїх рідних громадах (11% і 2% відповідно). Домогосподарства, що проживають у зонах активних бойових дій, повідомляли про найнижчий рівень потреб у послугах первинної медичної допомоги. Учасники опитування з регіонів, де раніше велися бойові дії, дещо частіше зверталися по первинну медичну допомогу, але значно рідше, аніж у решті регіонів України (таблиця 3.1). Жодних регіональних відмінностей з точки зору доступності виявлено не було. Домогосподарства з зон активних бойових дій частіше стикалися з безпековими проблемами (19% порівняно з 5–8% в інших регіонах України). Водночас респонденти з зон активних бойових дій приділяли менше значення проблемам, пов’язаним із часом, потрібним для отримання послуг (6% порівняно з 19–20%). Крім того, жителі регіонів, де ведуться або велися бойові дії, частіше стикалися з проблемами, пов’язаними з транспортними обмеженнями, порівняно з жителями решти регіонів (17–19% порівняно з 10%). 42% 24% 18% 13% 8% 8% 7% 4% 3% 2% Вартість лікарських засобів Вартість лікування Час Транспорт Неофіційні платежі Послуга була недоступна Безпекові проблеми Відмова в наданні послуг Відсутність документів Інші причини 9% 6% 9% 1% 5% 30% 4% 23% 4% 2% Вартість лікарських засобів Вартість лікування Час Транспорт Неофіційні платежі Послуга була недоступна Безпекові проблеми Відмова в наданні послуг Відсутність документів Інші причини 19 Таблиця 3.1. Рівень доступу до первинної медичної допомоги за регіонами Зверталися по медичну допомогу Стикалися принаймні з однією проблемою при зверненні по допомогу Були в ситуаціях, коли не могли отримати потрібних їм послуг Не отримали потрібних їм послуг із охорони здоров’я Зони активних бойових дій Вересень 2022 р. 27% - - 7% Грудень 2022 р. 23% 72% 6% 1% Квітень 2023 р. 20% 61% 9% 4% Зони, де раніше велися бойові дії Вересень 2022 р. 34% - - 5% Грудень 2022 р. 27% 70% 8% 5% Квітень 2023 р. 26% 67% 8% 3% Місто Київ Вересень 2022 р. 41% - - 5% Грудень 2022 р. 28% 62% 10% 4% Квітень 2023 р. 35% 58% 8% 3% Решта країни Вересень 2022 р. 38% - - 4% Грудень 2022 р. 33% 62% 7% 3% Квітень 2023 р. 31% 58% 6% 3% Медична допомога при хронічних захворюваннях Рис. 3.5. Динаміка доступу до медичної допомоги у зв’язку з хронічним захворюванням У квітні 2023 року 42% з усіх опитаних домогосподарств, повідомляли, що мають у своєму складі людину з хронічним захворюванням. З них сорок два відсотки зверталися по медичну допомогу у зв’язку з таким захворюванням протягом останніх трьох місяців до проведення опитування (рис. 3.5). П’ятдесят сім відсотків із тих, хто потребував медичної допомоги у зв’язку з хронічними захворюваннями, зверталися по допомогу у зв’язку з серцево-судинними захворюваннями (рис. 3.6). По послуги з лікування зверталася четверта частина людей із діабетом. Вісімдесят три відсотки пацієнтів отримали допомогу вдома, а 29% отримували стаціонарну допомогу. 52% 44% 42% 75% 69% 10% 8% 10% 5% 6% Вересень 2022 р. Грудень 2022 р. Квітень 2023 р. Зверталися по медичну допомогу Стикалися принаймні з однією проблемою при зверненні по допомогу Були в ситуаціях, коли не могли отримати потрібних їм послуг Не отримали потрібних їм послуг із охорони здоров’я 20 Рис. 3.6. Хронічні захворювання, у зв’язку з якими респонденти зверталися по медичну допомогу Шістдесят дев’ять відсотків респондентів, які зверталися по послуги з лікування хронічних захворювань, стикалися щонайменше з однією проблемою. У рамках попереднього раунду частка домогосподарств, які стикалися з проблемами, була дещо більшою (75%), але ця різниця не є статистично значущою. Більшість домогосподарств (59%), які зверталися по допомогу, зазначали, що найбільший виклик був пов’язаний із вартістю лікарських засобів (рис. 3.7). Іншими серйозними перешкодами були вартість лікування, часові й транспортні обмеження. Порівняно з результатами попереднього раунду, частка домогосподарств, які стикалися з безпековими проблемами, зменшилася з 13% до 7%, а частка домогосподарств, які стикалися з проблемами, пов’язаними з транспортними обмеженнями, зменшилася з 22% до 14%. Вісім відсотків домогосподарств повідомляли про ситуації, коли вони не могли отримати послуги з охорони здоров’я у зв’язку зі своїми хронічними захворюваннями. Шість відсотків так і не отримали необхідних послуг. Як повідомляла п’ята частина респондентів, у яких виникали проблеми з доступом до послуг (рис. 3.8), основними барʼєрами для отримання доступу до медичної допомоги були недоступність потрібних послуг і вартість лікарських засобів. Рис. 3.7. Проблеми, з якими стикалися респонденти при зверненні по медичну допомогу у зв’язку з хронічними захворюваннями Рис. 3.8. Основні перешкоди, що призводили до недоступності медичної допомоги у зв’язку з хронічними захворюваннями 57% 24% 14% 9% 9% 32% Серцево-судинні захворювання Діабет Хронічна ниркова недостатність Рак Проблеми з психічним здоров’ям Інші 55% 27% 19% 14% 9% 8% 7% 4% 2% 2% Вартість лікарських засобів Вартість лікування Час Транспорт Неофіційні платежі Послуга була недоступна Безпекові проблеми Відмова в наданні послуг Відсутність документів Інші причини 19% 13% 12% 3% 0% 21% 2% 14% 2% 11% Вартість лікарських засобів Вартість лікування Час Транспорт Неофіційні платежі Послуга була недоступна Безпекові проблеми Відмова в наданні послуг Відсутність документів Інші причини 21 Сімдесят дев’ять відсотків респондентів, які були переміщені, повідомили, що стикалися з труднощами при зверненні по допомогу у зв’язку з хронічними захворюваннями. Серед респондентів, які залишилися у своїх рідних громадах, ця частка становила 67% (таблиця 3.2). Крім того, переміщені особи частіше стикалися з проблемами, пов’язаними з безпекою (18%) та відсутністю потрібних документів (6%), порівняно з респондентами, які залишилися у своїх рідних громадах (5% і 1% відповідно). Таблиця 3.2. Доступ до медичної допомоги у зв’язку з хронічними захворюваннями, за статусом переміщення Зверталися по медичну допомогу Стикалися принаймні з однією проблемою при зверненні по допомогу Були в ситуаціях, коли не могли отримати потрібних їм послуг Не отримали потрібних їм послуг із охорони здоров’я Внутрішньо переміщені особи Вересень 2022 р. 49% - - 11% Грудень 2022 р. 42% 80% 14% 7% Квітень 2023 р. 41% 79% 11% 7% Люди, що залишилися у своїх рідних громадах Вересень 2022 р. 53% - - 10% Грудень 2022 р. 44% 74% 10% 5% Квітень 2023 р. 43% 67% 8% 6% Домогосподарства, які проживають у зонах активних бойових дій, рідше зверталися по допомогу у зв’язку з хронічними захворюваннями (34%), аніж домогосподарства з інших регіонів (41–47%) (таблиця 3.3). 22 Таблиця 3.3. Доступ до медичної допомоги у зв’язку з хронічними захворюваннями, за регіонами Зверталися по медичну допомогу Стикалися принаймні з однією проблемою при зверненні по допомогу Були в ситуаціях, коли не могли отримати потрібних їм послуг Не отримали потрібних їм послуг із охорони здоров’я Зони активних бойових дій Вересень 2022 р. 38% - - 14% Грудень 2022 р. 40% 82% 8% 3% Квітень 2023 р. 34% 69% 9% 6% Зони, де раніше велися бойові дії Вересень 2022 р. 51% - - 7% Грудень 2022 р. 44% 72% 17% 8% Квітень 2023 р. 41% 71% 12% 8% Місто Київ Вересень 2022 р. 56% - - 6% Грудень 2022 р. 44% 73% 10% 5% Квітень 2023 р. 41% 79% 10% 10% Решта країни Вересень 2022 р. 57% - - 11% Грудень 2022 р. 45% 75% 6% 4% Квітень 2023 р. 47% 66% 5% 4% Послуги невідкладної (екстреної) медичної допомоги Рис. 3.9. Динаміка доступу до послуг невідкладної медичної допомоги Результати опитування щодо доступу до невідкладної (екстреної) медичної допомоги, проведеного у квітні 2023 року, не відрізняються від результатів попереднього раунду, проведеного у грудні 2022 року. За останні три місяці до опитування по послуги невідкладної медичної допомоги зверталися тринадцять відсотків домогосподарств (рис. 3.9). З них 8% не могли отримати потрібні їм послуги, а 7% узагалі не отримали жодної допомоги. Головна причина відсутності доступу до послуг полягала у відмові в їх наданні. На неї вказали 68% тих, хто не міг отримати таких послуг (рис. 3.10). Часто це означало, що 19% 14% 13% 10% 8% 8% 8% 7% Вересень 2022 р. Грудень 2022 р. Квітень 2023 р. Зверталися по медичну допомогу Були в ситуаціях, коли не могли отримати потрібних їм послуг Не отримали потрібних їм послуг із охорони здоров’я 23 бригади екстреної медичної допомоги не прибували на виклики, а натомість у деяких випадках надавали консультації телефоном. Рис. 3.10. Основні перешкоди, що призводили до недоступності послуг невідкладної медичної допомоги Медична допомога при травмах Рис. 3.11. Динаміка доступу до медичної допомоги при травмах Згідно з результатами опитування, проведеного у квітні 2023 року, за останні три місяці по медичну допомогу у зв’язку з травмами зверталися 7% домогосподарств (рис. 3.11). Більше ніж половина респондентів, які зверталися по медичну допомогу, (57%) повідомили, що стикалися принаймні з однією перешкодою. За словами респондентів, основними перешкодами, які виникали при зверненні по медичну допомогу у зв’язку з травмами, були вартість лікарських засобів і вартість лікування (рис. 3.12). У квітні 2023 року на проблеми, пов’язані з неофіційними платежами, вказували 8% домогосподарств, у грудні 2022 року цей показник становив 16%. 68% 5% 2% 2% 1% 0% 0% 0% 0% 23% Відмова в наданні послуг Час Послуга була недоступна Безпекові проблеми Транспорт Вартість лікарських засобів Неофіційні платежі Вартість лікування Відсутність документів Інші причини 15% 9% 7% 59% 54% 7% 8% 7% 3% 5% Вересень 2022 р. Грудень 2022 р. Квітень 2023 р. Зверталися по медичну допомогу Стикалися принаймні з однією проблемою при зверненні по допомогу Були в ситуаціях, коли не могли отримати потрібних їм послуг Не отримали потрібних їм послуг із охорони здоров’я 24 Крім того, 8% домогосподарств були в ситуаціях, коли вони не могли отримати доступ до потрібних їм послуг, а 5% узагалі не отримали жодної допомоги. Основними перешкодами для доступу до медичної допомоги у зв’язку з травмами були вартість лікарських засобів і лікування, а також відмова в наданні послуг (рис. 3.13). Рис. 3.12. Проблеми, з якими стикалися респонденти при зверненні по медичну допомогу у зв’язку з травмами, станом на квітень 2023 р. Рис. 3.13. Основні перешкоди, що призводили до недоступності медичної допомоги у зв’язку з травмами, станом на квітень 2023 р. Відмінностей між внутрішньо переміщеними особами та людьми, що залишилися у своїх рідних громадах, або між регіонами виявлено не було. Медична допомога для дітей Рис. 3.14. Динаміка доступу до медичної допомоги для дітей За останні три місяці до опитування третина (33%) домогосподарств, до складу яких входить дитина, зверталися по медичну допомогу для своєї дитини (рис. 3.14). Переважна більшість із них (85%) отримала такі послуги амбулаторно. Утім, трохи більше ніж половина з них (52%) стикалися з різними перешкодами (рис. 3.15). Серед основних труднощів були вартість лікарських засобів, 31% 20% 18% 17% 11% 8% 8% 7% 5% 1% Вартість лікарських засобів Вартість лікування Час Транспорт Безпекові проблеми Неофіційні платежі Послуга була недоступна Відсутність документів Відмова в наданні послуг Інші причини 27% 20% 0% 4% 0% 0% 14% 0% 22% 10% Вартість лікарських засобів Вартість лікування Час Транспорт Безпекові проблеми Неофіційні платежі Послуга була недоступна Відсутність документів Відмова в наданні послуг Інші причини 33% 33% 34% 52% 49% 5% 6% 8% 3% 4% Вересень 2022 р. Грудень 2022 р. Квітень 2023 р. Зверталися по медичну допомогу Стикалися принаймні з однією проблемою при зверненні по допомогу Були в ситуаціях, коли не могли отримати потрібні послуги Не отримали потрібних їм послуг із охорони здоров’я 25 час, потрібний, щоб дістатися до місця надання послуг, вартість лікування та транспортні обмеження. П’ять відсотків респондентів, які зверталися по медичну допомогу для дитини, не змогли отримати необхідних послуг. Основними перешкодами були вартість лікування та недоступність послуг (рис. 3.16). Три відсотки домогосподарств, які зверталися по медичну допомогу для дитини, взагалі не отримали жодної допомоги. Рис. 3.15. Проблеми, з якими стикалися респонденти при зверненні по медичну допомогу для дитини, станом на квітень 2023 р. Рис. 3.16. Основні перешкоди, що призводили до недоступності медичної допомоги для дітей, станом на квітень 2023 р. Серед переміщених осіб 62% повідомили, що в них виникали труднощі при зверненні по допомогу для дитини. Для порівняння, серед респондентів, які залишилися у своїх рідних громадах, така частка становила 45% (таблиця 3.4). Крім того, внутрішньо переміщені особи частіше стикалися з проблемами, пов’язаними з безпекою (18%) та відсутністю потрібних документів (6%), порівняно з респондентами, які залишилися у своїх рідних громадах (5% і 1% відповідно). 33% 16% 11% 11% 6% 6% 6% 2% 2% 1% Вартість лікарських засобів Вартість лікування Транспорт Час Неофіційні платежі Безпекові проблеми Послуга була недоступна Відсутність документів Відмова в наданні послуг Інші причини 10% 14% 3% 3% 0% 5% 31% 0% 13% 0% Вартість лікарських засобів Вартість лікування Транспорт Час Неофіційні платежі Безпекові проблеми Послуга була недоступна Відсутність документів Відмова в наданні послуг Інші причини 26 Таблиця 3.4. Доступ до медичної допомоги, за статусом переміщення Зверталися по медичну допомогу Стикалися принаймні з однією проблемою при зверненні по допомогу Були в ситуаціях, коли не могли отримати потрібних їм послуг Не отримали потрібних їм послуг із охорони здоров’я Внутрішньо переміщені особи Вересень 2022 р. 35% - - 10% Грудень 2022 р. 34% 68% 5% 3% Квітень 2023 р. 34% 62% 12% 7% Люди, що залишилися у своїх рідних громадах Вересень 2022 р. 33% - - 7% Грудень 2022 р. 33% 49% 5% 3% Квітень 2023 р. 33% 45% 4% 3% Домогосподарства, які проживають у зоні активних бойових дій, рідше зверталися по допомогу для дітей, аніж домогосподарства з інших регіонів — 20% порівняно з 27–38% (таблиця 3.5). Таблиця 3.5. Доступ до медичної допомоги для дітей, за регіонами Зверталися по медичну допомогу Стикалися принаймні з однією проблемою при зверненні по допомогу Були в ситуаціях, коли не могли отримати потрібних їм послуг Не отримали потрібних їм послуг із охорони здоров’я Зони активних бойових дій Вересень 2022 р. 31% - - 8% Грудень 2022 р. 20% 59% 2% 2% Квітень 2023 р. 20% 60% 9% 6% Зони, де раніше велися бойові дії Вересень 2022 р. 31% - - 9% Грудень 2022 р. 28% 60% 8% 3% Квітень 2023 р. 33% 52% 5% 4% Місто Київ Вересень 2022 р. 32% - - 2% Грудень 2022 р. 32% 53% 0% 0% Квітень 2023 р. 27% 61% 7% 0% Решта країни Вересень 2022 р. 36% - - 8% Грудень 2022 р. 39% 48% 5% 4% Квітень 2023 р. 38% 45% 5% 4% 27 Медичні послуги у зв’язку з вагітністю Рис. 3.17. Динаміка доступу до послуг пренатальної допомоги Станом на квітень 2023 року, як і в грудні 2022 року, за останні три місяці до опитування лише 1% домогосподарств зверталися по медичні послуги у зв’язку з вагітністю (рис. 3.17). З них більше ніж половина (56%) стикалися принаймні з однією проблемою при зверненні по такі послуги. Основними проблемами були вартість лікарських засобів і вартість лікування. Дванадцять відсотків респонденток, які зверталися по допомогу у зв’язку з вагітністю, опинялися в ситуаціях, коли вони не могли отримати послуги, а 1% не отримали узагалі не отримали жодної допомоги. 2% 1% 1% 58% 56% 7% 12% 10% 4% 1% Вересень 2022 р. Грудень 2022 р. Квітень 2023 р. Зверталися по медичну допомогу Стикалися принаймні з однією проблемою при зверненні по допомогу Були в ситуаціях, коли не могли отримати потрібних їм послуг Не отримали потрібних їм послуг із охорони здоров’я 28 РОЗДІЛ 4. ДОСТУП ДО ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ Ситуація з доступом до лікарських засобів продовжує покращуватися. Станом на квітень 2023 року лише 7% домогосподарств опинялися в ситуаціях, коли вони не могли отримати потрібні їм лікарські засоби (рис. 4.1). В усіх регіонах спостерігається покращення рівня доступу до лікарських засобів, але в регіонах, де ведуться активні бойові дії, досі значно більша частка людей, які не могли отримати потрібних лікарських засобів (таблиця 4.1). Така ж тенденція була помічена серед переміщених осіб і людей, що залишилися у своїх рідних громадах: станом на квітень 2023 року частка людей, які повідомляли, що не могли отримати необхідних лікарських засобів, була вищою серед переміщених осіб (8%), аніж серед людей, що залишилися у своїх рідних громадах (7%). Рис. 4.1. Частка домогосподарств, які не могли дозволити собі оплатити необхідних лікарських засобів 22% 11% 7% Вересень 2022 р. Грудень 2022 р. Квітень 2023 р. 29 Таблиця 4.1. Частка домогосподарств, які не могли дозволити собі оплатити необхідних лікарських засобів, за регіонами Зони активних бойових дій Зони, де раніше велися бойові дії Місто Київ Решта країни Вересень 2022 р. Грудень 2022 р. Квітень 2023 р. Вересень 2022 р. Грудень 2022 р. Квітень 2023 р. Вересень 2022 р. Грудень 2022 р. Квітень 2023 р. Вересень 2022 р. Грудень 2022 р. Квітень 2023 р. Не змогли отримати необхідних лікарських засобів 32% 17% 10% 27% 11% 7% 25% 9% 7% 15% 9% 6% У період із грудня 2022 року по квітень 2023 року незмінними залишилися три типи лікарських засобів, які було найскладніше знайти. У квітні 2023 року більша частка домогосподарств стикалася з труднощами при отриманні знеболювальних лікарських засобів (38%), лікарських засобів для лікування серцево-судинних захворювань (34%) та гіпертонії (33%) (таблиця 4.2). Таблиця 4.2. Основні типи лікарських засобів, які складно знайти Вересень 2022 р. Грудень 2022 р. Квітень 2023 р. Знеболювальні 41% 34% 38% Для лікування серцево-судинних захворювань 49% 36% 34% Від гіпертонії 50% 37% 33% Антибіотики 32% 28% 30% Седативні 33% 19% 21% Для лікування порушень психічного здоров’я 10% 10% 13% Антисептики 17% 7% 11% Для лікування діабету 17% 8% 10% Жарознижувальні 15% 6% 10% Для лікування респіраторних захворювань 10% 10% 7% Протизаплідні 3% 2% 1% Інші 15% 22% 22% Проблеми з отриманням лікарських засобів, пов’язані з воєнною кризою, такі як відсутність лікарських засобів у аптеках (22%), закриття аптек (7%) та безпекові проблеми (7%), стали менш поширеними у квітні 2023 року. Крім того, у квітні 2023 року дослідна група додала до переліку проблем іще один варіант відповіді — проблеми з отриманням лікарських засобів, що відпускаються за рецептом. Ця проблема виникала у 9% домогосподарств. У рамках проведення 3-го раунду (у квітні 2023 року) 75% домогосподарств вказали на проблему підвищення цін на лікарські засоби. Поширеність цієї проблеми значно зросла порівняно з 2-м раундом (у грудні 2022 року), коли 72% домогосподарств повідомляли про проблему нестачі коштів (30%) для придбання лікарських засобів (рис. 4.2). 30 Рис. 4.2. Основні проблеми, що перешкоджали отриманню лікарських засобів Порівняно з ситуацією у грудні 2022 року, у квітні 2023 року в людей, що залишилися у своїх рідних громадах, рідше виникали проблеми, пов’язані з недоступністю лікарських засобів (22% у 3-му раунді порівняно з 26% у 2-му) та закриттям аптек (7% у 3-му раунді порівняно з 16% у 2-му). Утім, більша частка людей, що залишилися у своїх рідних громадах (77% у 3-му раунді порівняно з 72% у 2-му), відчула на собі проблему підвищення цін. У внутрішньо переміщених осіб рідше виникали проблеми з пошуком аптек поблизу, аніж у людей, що залишилися у своїх рідних громадах (5% порівняно з 8%). До того ж, у квітні 2023 року значно менша частка внутрішньо переміщених осіб стикалася з проблемами, пов’язаними з закриттям аптек (9%), порівняно з груднем 2022 року (22%). 84% 35% 46% 23% 45% 27% 14% 16% 72% 29% 26% 19% 14% 17% 9% 9% 75% 30% 22% 20% 13% 9% 7% 7% 7% Ціна на препарат зросла Не вистачало грошей на придбання препарату (ціна залишилася незмінною) Препарат був відсутній в аптеці Поблизу не було аптеки В аптеці були великі черги Виникали проблеми з отриманням лікарських засобів, що відпускаються за рецептом Аптеки були зачинені Дістатися до аптеки було неможливо Існували безпекові проблеми (на шляху до/з аптеки або під час перебування в ній) Вересень 2022 р. Грудень 2022 р. Квітень 2023 р. 31 РОЗДІЛ 5. ВАКЦИНАЦІЯ ПРОТИ ПОЛІОМІЄЛІТУ У рамках 3-го раунду збору даних, який проводили у квітні 2023 року, до опитування додали запитання щодо вакцинації дітей проти поліомієліту. Згідно з результатами, минулого року лише у 15% домогосподарств, до складу яких входять діти, дітей вакцинували проти поліомієліту. У половині домогосподарств (50%) діти вже були вакциновані проти поліомієліту. Інші 11% домогосподарств не отримали інформації про варіанти вакцинації й не намагалися отримати її самі, а 4% домогосподарств відмовилися від вакцинації проти поліомієліту (рис. 5.1). Рис. 5.1. Доступ до вакцинації дітей проти поліомієліту 15% 50% 11% 4% 2% 18% Отримали щеплення Не отримали щеплення: всі діти в домогосподарстві були вакциновані проти поліомієліту Не отримали щеплення: їм його не пропонували, а самі вони не шукали способів вакцинації дітей проти поліомієліту Не отримали щеплення: їм запропонували вакцинувати дітей, але вони відмовилися Не отримали щеплення: шукали інформацію щодо того, як можна вакцинувати дітей, але не змогли подолати перешкоди Не знають/відмовилися відповісти 32 Якщо говорити про вакцинацію проти поліомієліту, внутрішньо переміщені особи в цьому плані більш вразливі, ніж люди, що залишилися у своїх рідних громадах: минулого року щеплення отримали 10% внутрішньо переміщених осіб, а серед людей, які залишилися у своїх рідних громадах, цей показник становив 16%. Більша частка респондентів не отримала щеплення, тому що їм його не пропонували (16%) або вони шукали інформацію щодо вакцинації дітей, але не змогли подолати перешкоди (6%) (рис. 5.2). Рис. 5.2. Доступ до вакцинації дітей проти поліомієліту серед внутрішньо переміщених осіб і людей, що залишилися у своїх рідних громадах 10% 48% 16% 3% 6% 17% 16% 50% 10% 4% 1% 18% Отримали щеплення Не отримали щеплення: всі діти в домогосподарстві були вакциновані проти поліомієліту Не отримали щеплення: їм його не пропонували, а самі вони не шукали способів вакцинації дітей проти поліомієліту Не отримали щеплення: їм запропонували вакцинувати дітей, але вони відмовилися Не отримали щеплення: шукали інформацію щодо того, як можна вакцинувати дітей, але не змогли подолати перешкоди Не знають/відмовилися відповісти Переміщені особи Люди, що залишилися у своїх рідних громадах 33 РОЗДІЛ 6. ПОВ’ЯЗАНА ЗІ ЗДОРОВ’ЯМ ПОВЕДІНКА Психічне здоров’я У квітні 2023 року 12% респондентів повідомили, що в їхніх домогосподарствах є люди, які занадто засмучені або схвильовані, щоб виконувати свої звичні повсякденні справи. Частка таких людей була значно вищою серед внутрішньо переміщених осіб (14%), аніж серед людей, які залишилися у своїх рідних громадах (12%). Частка домогосподарств, у яких виникали такі проблеми, збільшилася з 13% у 2-му раунді до 16% у 3-му, що свідчить про погіршення психічного здоров’я людей, які живуть у регіонах, де ведуться активні бойові дії (таблиця 6.1). Таблиця 6.1. Частка людей, які занадто засмучені або схвильовані, щоб виконувати свої звичні повсякденні справи, за статусом і за місцевістю Внутрішньо переміщені особи Люди, що залишилися у своїх рідних громадах Зони активних бойових дій Зони, де раніше велися бойові дії Місто Київ Решта країни Вересень 2022 р. 16% 13% 14% 13% 9% 15% Грудень 2022 р. 17% 12% 13% 13% 13% 14% Квітень 2023 р. 14% 12% 16% 12% 11% 12% Відкладання звернення по медичну допомогу Частка домогосподарств, які повідомляли, що відкладали звернення по медичну допомогу, зменшилася з 28% у грудні 2022 року до 24% у квітні 2023 року. Це істотне покращення, проте поточні результати, згідно з якими в кожному четвертому домогосподарстві респонденти відкладали отримання медичної допомоги, досі викликають занепокоєння. Частка таких домогосподарств була значно вищою серед внутрішньо переміщених осіб (27%), аніж серед людей, які залишилися у своїх рідних 34 громадах (24%). Аналіз за регіонами показав зменшення частки людей, які відкладали звернення по медичну допомогу, в усіх регіонах, окрім міста Києва, де частка таких респондентів була найбільшою (28%) (таблиця 6.2). Таблиця 6.2. Частка респондентів, у домогосподарстві яких є люди, які за останні три місяці не звернулися до лікаря, коли це було необхідно, за статусом і місцевістю Внутрішньо переміщені особи Люди, що залишилися у своїх рідних громадах Зони активних бойових дій Зони, де раніше велися бойові дії Місто Київ Решта країни Грудень 2022 р. 26% 28% 28% 28% 32% 27% Квітень 2023 р. 27% 24% 25% 25% 28% 22% Інвалідність У квітні 2023 року до анкети опитування 3-го раунду були додані запитання щодо інвалідності. Для визначення частки домогосподарств, у складі яких є люди з інвалідністю, була використана методика Вашингтонської групи зі статистики інвалідності (7). Як показують результати, у 28% домогосподарств є люди з інвалідністю. Частку домогосподарств, у складі яких є люди з інвалідністю, було розраховано шляхом визначення кількості домогосподарств, у яких принаймні один із членів повідомляв про труднощі з виконанням або неможливість виконання щонайменше однієї з таких дій. Найчастіше респонденти вказували на проблеми з зором або з підніманням чи спусканням сходами (рис. 6.1). Рис. 6.1. Частка домогосподарств, які повідомили про труднощі 47% 87% 54% 72% 92% 94% 40% 9% 29% 23% 4% 4% 11% 3% 14% 2% 2% 1%1% 0% 3% 1% 2% 1% З зором, навіть в окулярах Зі слухом, навіть при використанні слухового апарата З підніманням чи спусканням сходами З запам’ятовуванням чи концентрацією З самодопомогою, наприклад, із миттям чи вдяганням З комунікацією (з розумінням і висловлюванням зрозуміло для інших) Труднощі відсутні Деякі труднощі Великі труднощі Не можуть робити це взагалі 35 РОЗДІЛ 7. ПОКАЗНИКИ НЕІНФЕКЦІЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ Гіпертонія У квітні 2023 року в рамках 3-го раунду опитування було додано новий блок запитань щодо гіпертонії. Дев’яносто два відсотки респондентів повідомили, що лікарі вимірювали їхній артеріальний тиск. Із них за останні 12 місяців майже половині (44%) повідомили, що в них підвищений артеріальний тиск або гіпертонію. 68% із тих респондентів, які дізналися про наявність у них гіпертонії, зараз приймають лікарські засоби від підвищеного артеріального тиску (рис. 7.1). Рис. 7.1. Частка респондентів із гіпертонією Як і очікувалось, проблеми, пов’язані з підвищенням артеріального тиску, посилюються з віком. 87% респондентів, яким 60 років або більше, зараз приймають лікарські засоби від гіпертонії (таблиця 7.1). 92% 41% 28% Вимірювали артеріальний тиск у лікаря (будь-коли) Дізналися, що в них підвищений артеріальний тиск або гіпертонія (упродовж останнього року) Приймали ліки від підвищеного артеріального тиску (упродовж останніх 2 тижнів) 44%* * З тих, хто вимірював артеріальний тиск у лікаря ** З тих, хто дізнався, що в них підвищений артеріальний тиск або гіпертонія 68%** 36 Таблиця 7.1. Частка респондентів із гіпертонією, за віком 18–29 років 30–39 років 40–49 років 50–59 років 60+ років Вимірювали артеріальний тиск у лікаря 82% 91% 95% 95% 95% Дізналися, що в них підвищений артеріальний тиск або гіпертонія* 19% 26% 40% 54% 64% Приймали ліки від підвищеного артеріального тиску** 18% 38% 53% 73% 87% * З тих, хто вимірював артеріальний тиск у лікаря ** З тих, хто дізнався, що в них підвищений артеріальний тиск або гіпертонія Споживання солі У квітні 2023 року до анкети були додані запитання про споживання солі. Згідно з результатами, 73% респондентів погоджуються з тим, що споживання надлишкової кількості солі або солоних соусів може призводити до виникнення проблем зі здоров’ям. Майже кожен п’ятий респондент (19%) часто (15%) або завжди (4%) споживає оброблені харчові продукти з високим вмістом натрію. Кожен третій споживає такі продукти іноді (34%) або рідко (40%). Сім відсотків (7%) респондентів сказали, що ніколи не споживають оброблених харчових продуктів із високим вмістом натрію. Що стосується стратегій моніторингу споживання солі, 70% респондентів повідомили, що вони обмежують споживання оброблених харчових продуктів, а 66% уникають споживання їжі, приготованої не вдома. Проте лише 23% перевіряють вміст солі на маркуванні харчових продуктів, а 37% купують альтернативні продукти з низьким вмістом натрію (рис. 7.2). Рис. 7.2. Практики з контролю споживання солі 70% 65% 59% 37% 23% 40% Обмеження споживання оброблених харчових продуктів Уникання їжі, приготованої не вдома Використання альтернативних солі спецій під час приготування їжі Придбання альтернативних продуктів із низьким вмістом солі/натрію Перевірка вмісту солі або натрію на маркуванні продуктів Застосування інших методів контролю споживання солі 37 РОЗДІЛ 8. МЕДИЧНІ ВИТРАТИ Рівень доходу Результати 3-го раунду опитування, проведеного у квітні 2023 року, демонструють деякі покращення в рівнях доходу домогосподарств. Частка домогосподарств, у яких рівень доходу нижчий за 10 000 грн, зменшилася з 50% у грудні 2022 року до 46% у квітні 2023 року. Натомість частка домогосподарств із рівнем доходу від 20 000 до 30 000 грн збільшилася з 5% у грудні 2022 року до 9% у квітні 2023 року (рис. 8.1). Рис. 8.1. Щомісячний рівень доходу домогосподарства Витрати домогосподарств на послуги з охорони здоров’я та лікарські засоби Попри підвищення рівня доходів, структура медичних витрат залишилася незмінною, витрати більшості (36%) домогосподарств є незначними (становлять менше ніж 10% доходу) (рис. 8.2). 38 Рис. 8.2. Частка доходу, яку домогосподарства витрачають на послуги з охорони здоров’я та лікарські засоби У квітні 2023 року до анкети опитування були додані запитання для оцінювання витрат на медичні послуги. Двадцять вісім відсотків домогосподарств, які в попередньому місяці витрачали кошти на послуги з охорони здоров’я й лікарські засоби, зокрема повідомляли про витрати на медичні послуги. У Києві частка людей, у яких були медичні витрати, була значно більшою (38%), ніж у регіонах, де ведуться активні бойові дії (21%). У регіонах, де раніше велися бойові дії, і в решті регіонів країни частка людей, які витрачали кошти на медичні послуги, становить 28% і 27% відповідно. Вісімдесят шість відсотків респондентів, які витрачали кошти на медичні послуги, отримували офіційні платні послуги. Водночас 19% домогосподарств платили кошти неофіційно, а 17% робили благодійні внески. Спроможність оплатити лікарські засоби та платні медичні послуги Зібрані у квітні 2023 року дані вказують на позитивну тенденцію в доступності за ціною лікарських засобів і платних медичних послуг. У квітні 2023 року частка людей, які не могли дозволити собі такі послуги, значно зменшилася порівняно з груднем 2022 року (рис. 8.3). Утім, 19% домогосподарств досі не можуть дозволити собі лікарські засоби, а 43% — платні медичні послуги. 39 Рис. 8.3. Спроможність оплатити лікарські засоби та платні медичні послуги Порівняно з груднем 2022 року, у квітні 2023 року частка людей, які повідомляли, що не можуть дозволити собі лікарські засоби, значно зменшилася як серед внутрішньо переміщених осіб, так і серед людей, що залишилися у своїх рідних громадах. Утім, у зонах активних бойових дій частка людей, які не могли дозволити собі лікарські засоби й платні медичні послуги, була все одно більшою, аніж у місті Києві чи в решті регіонів України (рис. 8.4, рис. 8.5). Рис. 8.4. Частка людей, які не можуть дозволити собі лікарських засобів, за місцевістю й статусом переміщення 32% 29% 19% 57% 53% 43% 48% 50% 58% 28% 29% 36% Не можуть дозволити собі придбання Можуть дозволити собі придбання Можливість придбання лікарських засобів Можливість отримання платних медичних послуг Вересень 2022 р. Грудень 2022 р. Квітень 2023 р. Вересень 2022 р. Грудень 2022 р. Квітень 2023 р. 31% 33% 41% 34% 22% 31% 30% 29% 36% 31% 21% 28% 17% 20% 27% 21% 12% 17% Переміщені особи Люди, що залишилися у своїх рідних громадах Зони активних бойових дій Зони, де раніше велися бойові дії Місто Київ Решта країни Вересень 2022 р. Грудень 2022 р. Квітень 2023 р. 40 Рис. 8.5. Частка людей, які не можуть дозволити собі платних медичних послуг, за місцевістю й статусом переміщення 58% 57% 67% 61% 50% 54% 55% 53% 66% 55% 45% 50% 43% 43% 51% 44% 35% 41% Переміщені особи Люди, що залишилися у своїх рідних громадах Зони активних бойових дій Зони, де раніше велися бойові дії Місто Київ Решта країни Вересень 2022 р. Грудень 2022 р. Квітень 2023 р. 41 ПІДСУМКИ Доступ до медичної допомоги У квітні 2023 року рівень потреб у послугах з охорони здоров’я не зазнав істотних змін порівняно з результатами опитування, проведеного в грудні 2022 року. Рівень доступу до послуг із охорони здоров’я також залишився незмінним. Основні перешкоди, з якими люди стикалися при зверненні по медичну допомогу, були такі самі, що й у рамках попереднього раунду, — вартість лікарських засобів і лікування, а також часові й транспортні обмеження. Утім, основні барʼєри, які унеможливлювали отримання медичної допомоги, дещо різнилися залежно від типу послуг: у випадку первинної медичної допомоги й медичної допомоги у зв’язку з хронічними захворюваннями серед причин були відмова в наданні послуг та відсутність потрібних послуг; у випадку медичної допомоги у зв’язку з травмами — вартість лікарських засобів і лікування та відмова в наданні послуг порівну; головною перешкодою для отримання невідкладної (екстреної) медичної допомоги була відмова в наданні таких послуг. Зменшилася частка людей, які відкладали звернення по необхідну медичну допомогу. У квітні 2023 року покращився доступ до закладів первинної медичної допомоги. До того ж, збільшилася як частка людей, які зверталися до сімейного лікаря за допомогою месенджерів та онлайн-дзвінків, так і частка людей, які відвідували сімейного лікаря особисто. Майже всі респонденти мали підписану декларацію з сімейним лікарем. Із них п’ятнадцять відсотків змінили сімейного лікаря після 24 лютого 2022 року — більшість зробила це протягом останніх трьох місяців. Головною причиною була зміна місця роботи чи проживання сімейного лікаря або респондента. Доступ до лікарських засобів Рівень доступу до лікарських засобів постійно зростає, проте значно збільшилася частка людей, які не можуть їх собі дозволити у зв’язку зі значним підвищенням вартості (75%). Водночас поширеність таких проблем, як дефіцит лікарських засобів, закриття аптек та безпекові проблеми, продовжує зменшуватися. 42 Медичні стани У складі більш ніж четвертої частини всіх домогосподарств (28%) є людина з інвалідністю. Найчастіше інвалідність пов’язана з проблемами із зором (12%) та опорно- руховим апаратом (17%). Майже половині респондентів (44%) повідомили, що в них гіпертонія або підвищений артеріальний тиск. Дві треті з них (68%) протягом останніх двох тижнів приймали лікарські засоби від підвищеного артеріального тиску, які їм призначив медичний фахівець. Медичні витрати У квітні 2023 року частка людей, які не могли дозволити собі лікарських засобів (19%) чи платних медичних послуг (43%), продовжувала зменшуватися, як і в рамках попереднього раунду (тоді лікарські засоби не могли собі дозволити 29%, а платні медичні послуги — 53%). Внутрішньо переміщені особи Попри деякі покращення, внутрішньо переміщені особи залишаються більш вразливою категорією населення, ніж люди, що залишилися у своїх рідних громадах, особливо це стосується доступу до первинної медичної допомоги. Серед внутрішньо переміщених осіб менша частка людей знає місце розташування закладу первинної медичної допомоги й має доступ до сімейного лікаря. Серед них була більша частка людей, які були вимушені змінити сімейного лікаря під час повномасштабної війни. Як наслідок, внутрішньо переміщені особи рідше отримують потрібну їм профілактичну допомогу, у тому числі й щеплення проти поліомієліту для дітей. Регіони Війна, що триває, істотно погіршила доступ до послуг з охорони здоров’я в Україні. Мешканці регіонів, де ведуться активні бойові дії, мають значно нижчий рівень доступу до сімейних лікарів та основних лікарських засобів, ніж респонденти з решти регіонів країни, у тому числі з регіонів, де раніше велися бойові дії (за винятком міста Києва). Крім того, мешканці регіонів, де зараз ведуться бойові дії, рідше мають можливість дозволити собі лікарські засоби та/або медичні послуги. Приблизно 13% домогосподарств, які проживають у регіонах, де ведуться активні бойові дії, повідомили, що не могли звернутися до сімейного лікаря, коли це було необхідно, а понад 10% сказали, що не змогли отримати потрібні їм лікарські засоби. Крім того, вартість медичних послуг зросла, у зв’язку з чим людям стало дедалі складніше оплачувати потрібну їм допомогу. 43 ОБМЕЖЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ Дослідна група визнає, що контекст надзвичайної ситуації накладає певні обмеження на дослідження. Попри те, що запропонована стратегія формування вибірки використовується для забезпечення максимальної репрезентативності, очікується, що деякі групи населення не будуть охоплені, зокрема люди похилого віку, люди в сільській місцевості, які мають обмежений доступ до телефонів або проблеми зі зв’язком, вразливі групи населення, такі як мігранти, бездомні люди або люди з порушеннями психічного здоров’я. Такі групи населення можуть нести більший тягар унаслідок поточної надзвичайної ситуації, ніж середньостатистичний громадянин України. У зв’язку з цим опитування не може претендувати на представлення їхніх поглядів, тому соціальна користь дослідження може бути обмеженою. Результати опитування необхідно тлумачити з урахуванням таких обмежень. Можна розглянути доцільність проведення додаткового, більш адаптованого, цілеспрямованого збору даних серед специфічних груп населення. Те, що результати, які стосуються населення в цілому, можуть не поширюватися на конкретні вразливі групи населення, впливає на можливість узагальнення результатів дослідження. Щоб подолати такі обмеження, вплив рекомендацій, розроблених на основі цього дослідження, на конкретні групи населення буде ретельно вивчатися перед їх широкомасштабним впровадженням. Це можна реалізувати, наприклад, за допомогою цілеспрямованих виїзних чи комунікаційних ініціатив або шляхом адаптування планів із надання послуг до потреб конкретних груп населення. Дані можуть бути обмежені територіями, на яких був доступний мобільний зв’язок під час їх збирання. За поточних обставин складно передбачити, яка з областей не буде достатньою мірою представлена в опитуванні. Однак дослідна група сподівається подолати деякі з перелічених обмежень шляхом збільшення розміру вибірки до 4 000 учасників. Це набагато перевищує розміри вибірок попередніх репрезентативних національних опитувань в Україні, які зазвичай варіювалися від 1 000 до 2 000 учасників. Крім того, складність поточної кризи та реагування громадськості на неї є неймовірними, тому CATI може слугувати лише для моніторингу кількох ключових тем, а не для їх глибокого вивчення. Важливо, що це опитування може виявити проблеми, які, можливо, потрібно буде дослідити іншими способами, наприклад, шляхом додаткового збору якісних даних. Іншим обмеженням дослідження є те, що пункти, включені до інструмента, широко використовуються в умовах надзвичайних ситуацій. Однак лише деякі з них були валідовані в рамках ретельного процесу в контексті війни. Це пов’язано з етичними принципами збору даних під час надзвичайних ситуацій і потребою у визначенні пріоритетів для зусиль, тому зазначений аспект потрібно розглядати як обмеження при тлумаченні результатів. Інформація, яку повідомляють про свою поведінку самі респонденти, може бути ненадійною через ефект соціальної бажаності та інші фактори. Тому результати, пов’язані з поведінкою, слід тлумачити з обережністю, адже вони можуть не відображати реальної поведінки. Хоча набір учасників телефоном та проведення інтерв’ю з використанням CATI має певні обмеження, на відміну від особистих інтерв’ю, такі способи широко використовували в період пандемії COVID-19. Соціологічна група «Рейтинг» на сьогодні проводить численні опитування для відстеження громадської думки в Україні, використовуючи однакову стратегію набору учасників та збору даних. 44 Вона дійшла висновку, що люди в Україні готові ділитися даними, особливо коли дізнаються, що вони можуть зробити свій внесок у суспільне благо. З огляду на поточну надзвичайну ситуацію, переваги такого підходу значно переважають обмеження. Більше того, незважаючи на згадані обмеження, швидке оцінювання потреб у сфері охорони здоров’я може допомогти зібрати важливі думки, які стануть основою для планування заходів із реагування та відновлення. 45 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ1 1. Patel SS, Erickson TB. The new humanitarian crisis in Ukraine: Coping with the public health impact of hybrid warfare, mass migration, and mental health trauma. Disaster medicine and public health preparedness; 2022 (doi:10.1017/dmp.2022.70). 2. WHO records more than 1000 attacks on health care in Ukraine over the past 15 months of full-scale war. Statement by Dr Jarno Habicht, WHO Country Office in Ukraine Representative. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe; 2023 (https://www.who.int/europe/news/item/30-05-2023-who-records-1-000th-attack-on- health-care-in-ukraine-over-the-past-15-months-of-full-scale-war). 3. War in Ukraine: situation report from WHO Ukraine Country Office. Issue No. 55, 29 June 2023. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe; 2023 (https://apps.who.int/iris/handle/10665/370174). 4. Україна: План гуманітарного реагування (лютий 2023 р.). Цикл гуманітарних програм, видано у лютому 2023 р. УКГС ООН; 2023 (https://reliefweb.int/attachments/308b62a1-d935-4f45-9d92- acd22ead9296/Ukraine%20- %20Humanitarian%20Response%20Plan%20%28February%202023%29%20%5BUK%5D. pdf). 5. Оцінювання потреб дорослого населення України у сфері охорони здоров’я: звіт за результатами опитування, грудень 2022 року. Copenhagen: Європейське регіональне бюро ВООЗ; 2023 (https://apps.who.int/iris/handle/10665/368025). 6. Emergency in Ukraine: external situation report #12. Reporting period: 12–18 May 2022. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe; 2022 (https://apps.who.int/iris/handle/10665/354407). 7. WG Short Set on Functioning (WG-SS). The Washington Group on Disability Statistics, US National Center for Health Statistics (NCHS): USA; 2023. (https://www.washingtongroup-disability.com/question-sets/wg-short-set-on- functioning-wg-ss/). 1 Доступ до всіх ресурсів було здійснено 25 липня 2023 р. 1 Європейське регіональне бюро ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) - спеціалізоване агентство Організації Об’єднаних Націй, яке було створене в 1948 р, і чия головна функція полягає у вирішенні міжнародних проблем охорони здоров’я і охорони здоров’я населення. Європейське регіональне бюро ВООЗ є одним із шести регіональних бюро в різних частинах світу, кожне з яких має свою власну програму діяльності, спрямовану на вирішення конкретних проблем охорони здоров’я країн, якими Європейське регіональне бюро ВООЗ опікується. Держави-члени Австрія Азербайджан Албанія Андорра Бельгія Білорусь Болгарія Боснія і Герцеговина Вірменія Греція Грузія Данія Естонія Ізраїль Ірландія Ісландія Іспанія Італія Казахстан Киргизстан Кіпр Латвія Литва Люксембург Мальта Монако Нідерланди (Королівство) Німеччина Норвегія Північна Македонія Польща Португалія Республіка Молдова Російська Федерація Румунія Сан-Марино Сербія Словаччина Словенія Сполучене Королівство Таджикистан Туреччина Туркменістан Угорщина Узбекистан Україна Фінляндія Франція Хорватія Чеська Республіка Чорногорія Швейцарія Швеція World Health Organization Regional Office for Europe UN City, Marmorvej 51 DK-2100, Copenhagen Ø, Denmark Тел: +45 45 33 70 00 Факс: +45 45 33 70 01 Ел. адреса: eurocontact@who.int Веб-сайт: www.who.int/europe WHO/EURO:2023-6904-46670-70395