Recommendations on the Rights of Persons with Disabilities to Participate in Political and Public Life in the OSCE Region (Dublin Recommendations) 2023
3 December 2023 Recommendations on the Rights of Persons with Disabilities to Participate in Political and Public Life in the OSCE Region. (Dublin Recommendations)
OSCE participating States have clearly stated their commitment to the rights of persons with disabilities to participate in political and public life as enshrined in the Moscow Document (1991, paragraphs 41.1-415). These commitments fit within the broader framework of OSCE commitments on democratic governance and ODIHR’s specific mandate to assist participating States in the implementation of their OSCE human dimension commitments. For example, States commit to “promote principles of democracy” (Helsinki Document 1992, paragraph 10) and to provide for: equality before the law; equal suffrage; public office access; political parties; and anti-discrimination in all spheres (Copenhagen 1990, paragraphs 5.9, 7.4, 7.5, 7.6 and 25.4 respectively).
On the basis of these commitments and in line with its mandate to assist participating States in the implementation of their human dimension commitments, in 2021, ODIHR convened the Advisory Panel on the Political Participation of Persons with Disabilities. The Panel consists of 11 independent experts from across the OSCE region, the majority of whom self- identify as disabled. The Panel provides advice, guidance and recommendations to ODIHR on matters related to the participation of people with disabilities in political and public life.
On this basis, ODIHR, in consultation with the Advisory Panel, offers the following recommendations to participating States, their parliaments, lawmakers, political parties and Election Management Bodies (EMBs). These were finalised during the annual meeting of the Panel in Dublin, Ireland, on 14 November 2023. In this way, ODIHR seeks to advocate for the genuine inclusion of persons with disabilities across the OSCE region.
1. Enact inclusive legislation
We recommend that participating States adopt all appropriate legislative, administrative and other measures in accordance with the UN Convention on the Rights of Persons with Disabilities (CRPD), OSCE commitments, other international documents and norms, to ensure the realisation of the right to participate in political and public life for persons with disabilities and to modify or abolish existing laws, regulations, customs and practices that constitute discrimination on the basis of disability in the exercise of political rights.
2. Identify and remove barriers
We recommend that participating States identify and systematically overcome barriers that hinder the political participation of persons with disabilities, including those related to physical accessibility, cognitive accessibility, legal barriers, communication, access to information and attitudinal factors.
3. Provide accessible information and support mechanisms
We recommend that participating States develop and implement measures to ensure that proceedings, documents, and information related to political participation are fully accessible to persons with disabilities. This includes offering materials in multiple formats, such as audio, Braille, sign language interpretation, real-time captioning, Easy-to-Read and accessible digital platforms. Participating States could also establish services, including personal assistants of one’s choosing, and reasonable accommodations, to ensure the active engagement of persons with disabilities in all aspects of political life.
4. Gender-sensitive and intersectional representation
Recognizing that persons with disabilities, particularly women and individuals who identify with multiple marginalised identities, may face additional barriers in accessing political life, we recommend that participating States actively consider intersectionality as a key element of inclusive political participation. Intersectionality refers to how different social categories, including but not limited to disability, gender, age, religion, ‘race’, and ethnicity, contribute to unique experiences of stigma or discrimination.
5. Capacity building and awareness
We recommend that participating States invest in training programmes for parliamentarians, parliamentary staff, governments and the general public to raise awareness about disability rights and inclusion, foster an inclusive political culture, prioritising sessions led by experts who bring lived experience of disability. Other measures could include, but not be limited to, increasing the representation of employees with disabilities in decision-making roles and ensuring disability-inclusive parliamentary internship programmes for young people.
6. Promote inclusive representation in political and public life
We recommend that participating States encourage political parties to actively promote the representation of persons with disabilities internally and as candidates in elections, recognizing the value of diversity in political life. This recommendation also extends to the representation and inclusion of persons with disabilities in Election Management Bodies (EMBs) and election observation groups, spanning both domestic and international elections.
7. Data collection and reporting
We recommend that participating States collect, regularly update and publish disaggregated data on the political participation of persons with disabilities, including their representation in national parliaments, with the aim of identifying and removing barriers in the exercise of political rights. Participating States should inform ODIHR of their efforts to enhance disability inclusion in national parliaments, facilitating peer review and exchange of best practices among OSCE members.
8. Consultation with persons with disabilities and their representative organizations
We recommend that participating States engage in meaningful consultation with persons with disabilities, their representative organizations, National Human Rights Institutions (NHRIs) and national advisory bodies of persons with disabilities on decision-making and, when drafting and implementing policies, on ensuring their active participation in such processes.
9. Implement inclusive electoral processes
We recommend that participating States promote the comprehensive engagement of persons with disabilities throughout the electoral cycle and cross all election processes, including voter education, voter registration, campaigning, voting, election monitoring and results tabulation, post-election assessment and reform processes. 10. International cooperation
We recommend that participating States encourage both disability-specific election access programming and disability mainstreaming in all development cooperation on political participation, including those with international organizations, civil society and other OSCE participating States.
ODIHR encourages OSCE participating States to consider these recommendations as they work towards creating a more inclusive and representative political landscape, thereby upholding the principles of democracy, human rights, and equality for all within the OSCE region.
ODIHR Advisory Panel on the Political Participation of Persons with Disabilities
Virginia Atkinson, Senior Global Inclusion Adviser of the International Foundation for Electoral Systems (USA)
Anna Drabarz, Disability activist and legal scholar (Poland)
Pat Clarke, Vice President of European Disability Forum (Ireland)
Martin Conway, Senator, Ireland (Ireland)
Karina Chupina, Disability inclusion expert (Russia/Germany)
Janos Fiala Butora, legal scholar (Hungary)
Lyazzat Kaltayeva, Senator, Kazakhstan (Kazakhstan)
Janet E. Lord, Senior Fellow, Harvard Law School Project on Disability and Executive Director, Center for International and Comparative Law, University of Baltimore School of Law. (USA)
Helga Stevens, Lawyer, former Member of the Flemish Parliament, the Belgian Senate and the European Parliament and deaf rights activist (Belgium)
Iryna Tekuchova, Director Disability Research Center, Fight for Rights (Ukraine)
Amu Urhonen, Disability activist and leader in Finnish party politics (Finland)
Preporuke o pravima osoba sa invaliditetom na učešće u političkom i javnom životu u regionu OEBS-a (Dablinske preporuke)
2023.
3. decembar 2023. Preporuke o pravima osoba sa invaliditetom na učešće u političkom i javnom životu u regionu OEBS-a (Dablinske preporuke)
Države učesnice OEBS-a jasno su izrazile svoju posvećenost pravima osoba sa invaliditetom da učestvuju u političkom i javnom životu, kao što je navedeno u Moskovskom dokumentu (1991, stavovi 41.1–415). Ove obaveze se uklapaju u širi okvir obaveza OEBS-a u pogledu demokratskog upravljanja i konkretnog mandata ODIHR-a da pomogne državama učesnicama u sprovođenju njihovih obaveza u okviru ljudske dimenzije OEBS-a. Na primer, države se obavezuju da će „promovisati principe demokratije“ (Helsinški dokument, 1992, stav 10) i obezbediti: jednakost pred zakonom; jednako pravo glasa; pristup javnim službama; političkim strankama; i sprečavanje diskriminacije u svim oblastima (Kopenhagen, 1990, stavovi 5.9, 7.4, 7.5, 7.6 i 25.4, respektivno).
Na osnovu ovih obaveza i u skladu sa svojim mandatom da pomogne državama učesnicama u sprovođenju njihovih obaveza u okviru ljudske dimenzije, godine 2021. ODIHR je sazvao Savetodavni panel za učešće osoba sa invaliditetom u političkom životu. Panel čini jedanaest nezavisnih eksperata iz celog regiona OEBS-a, od kojih se većina izjašnjava kao osobe sa invaliditetom. Panel daje savete, smernice i preporuke ODIHR-u o pitanjima koja se odnose na učešće osoba sa invaliditetom u političkom i javnom životu.
Na osnovu toga, ODIHR, uz konsultacije sa Savetodavnim panelom, daje sledeće preporuke državama učesnicama, njihovim skupštinama, zakonodavcima, političkim strankama i telima za upravljanje izborima. Preporuke su finalizovane tokom godišnjeg sastanka Panela u Dablinu, u Irskoj, 14. novembra 2023. Na taj način, ODIHR nastoji da se založi za istinsko uključivanje osoba sa invaliditetom širom regiona OEBS-a.
1. Doneti inkluzivno zakonodavstvo
Preporučujemo da države učesnice usvoje sve odgovarajuće zakonodavne, administrativne i druge mere u skladu sa Konvencijom UN o pravima osoba sa invaliditetom (CRPD), obavezama OEBS-a, drugim međunarodnim dokumentima i normama, kako bi se obezbedilo ostvarivanje prava na učešće u političkom i javnom životu za osobe sa invaliditetom i kako bi se izmenili ili ukinuli postojeći zakoni, propisi, običaji i prakse koji predstavljaju diskriminaciju po osnovu invaliditeta u ostvarivanju političkih prava.
2. Utvrditi i ukloniti prepreke
Preporučujemo da države učesnice utvrde i sistematski prevaziđu prepreke koje ometaju učešće osoba sa invaliditetom u političkom životu, uključujući one koje se odnose na fizičku pristupačnost, kognitivnu pristupačnost, pravne barijere, komunikaciju, pristup informacijama i predrasude u stavovima. 3. Obezbediti dostupne informacije i mehanizme podrške
Preporučujemo da države učesnice razvijaju i sprovode mere kako bi obezbedile da postupci, dokumenti i informacije u vezi sa učešćem u političkom životu budu u potpunosti dostupni osobama sa invaliditetom. To uključuje izradu materijala u više formata, kao što su audio format, Brajevo pismo, tumačenje na znakovnom jeziku, titlovanje u realnom vremenu, lako čitljive i pristupačne digitalne platforme. Države učesnice bi takođe mogle da uspostave službe, uključujući personalne asistente po sopstvenom izboru, i razumna prilagođavanja, kako bi obezbedile aktivno angažovanje osoba sa invaliditetom u svim aspektima političkog života.
4. Rodno osetljiva i intersekcionalna zastupljenost
Prepoznajući da se osobe sa invaliditetom, posebno žene i pojedinci koji se identifikuju sa višestrukim marginalizovanim identitetima, mogu suočiti sa dodatnim preprekama u pristupu političkom životu, preporučujemo da države učesnice aktivno razmotre intersekcionalnost kao ključni element inkluzivnog učešća u političkom životu. Intersekcionalnost se odnosi na to kako različite društvene kategorije, uključujući ali ne ograničavajući se na invaliditet, rod, godište, religiju, „rasu“ i etničku pripadnost, doprinose jedinstvenom iskustvu stigme ili diskriminacije.
5. Izgradnja kapaciteta i svest
Preporučujemo da države učesnice ulažu u programe obuke za poslanike, skupštinsko osoblje, vlade i širu javnost kako bi podigle svest o pravima osoba sa invaliditetom i njihovoj inkluziji, i kako bi negovale inkluzivnu političku kulturu, dajući prioritet sednicama koje vode stručnjaci sa proživljenim iskustvom invalidnosti. Druge mere mogle bi da obuhvataju, ali ne ograničavaju se na povećanje zastupljenosti zaposlenih sa invaliditetom u ulogama donošenja odluka i obezbeđivanje programâ stažiranja u skupštini za mlade koji su inkluzivni za osobe sa invaliditetom.
6. Promovisati inkluzivnu zastupljenost u političkom i javnom životu
Preporučujemo da države učesnice podstiču političke stranke da aktivno promovišu zastupljenost osoba sa invaliditetom interno i kao kandidata na izborima, prepoznajući vrednost različitosti u političkom životu. Ova preporuka takođe obuhvata zastupljenost i uključivanje osoba sa invaliditetom u tela za upravljanje izborima i grupe za posmatranje izbora, uključujući i domaće i međunarodne izbore.
7. Prikupljanje podataka i izveštavanje
Preporučujemo da države učesnice prikupljaju, redovno ažuriraju i objavljuju raščlanjene podatke o učešću osoba sa invaliditetom u političkom životu i njihovoj zastupljenosti u nacionalnim skupštinama, s ciljem utvrđivanja i uklanjanja prepreka u ostvarivanju političkih prava. Države učesnice treba da obaveste ODIHR o svojim naporima da poboljšaju inkluziju osoba sa invaliditetom u nacionalnim skupštinama, podstičući međusobnu procenu i razmenu najboljih praksi među članicama OEBS-a.
8. Konsultacije sa osobama sa invaliditetom i organizacijama koje ih zastupaju
Preporučujemo da se države učesnice uključe u suvisle konsultacije sa osobama sa invaliditetom, organizacijama koje ih zastupaju, nacionalnim institucijama za ljudska prava i nacionalnim savetodavnim telima osoba sa invaliditetom o donošenju odluka i, prilikom izrade i sprovođenja politika, o obezbeđivanju njihovog aktivnog učešća u takvim procesima.
9. Sprovođenje inkluzivnih izbornih procesa
Preporučujemo da države učesnice promovišu sveobuhvatno angažovanje osoba sa invaliditetom tokom celog izbornog ciklusa i kroz sve izborne procese, uključujući edukaciju i registraciju birača, kampanju, glasanje, praćenje izbora i tabulaciju rezultata, postizbornu procenu i reformske procese.
10. Međunarodna saradnja
Preporučujemo da države učesnice podstiču izradu programa za pristup osoba sa invaliditetom izborima i uključivanje invalidnosti u celokupnu razvojnu saradnju u vezi sa učešćem u političkom životu, uključujući i sa međunarodnim organizacijama, civilnim društvom i drugim državama učesnicama OEBS-a.
ODIHR podstiče države učesnice OEBS-a da razmotre ove preporuke dok rade na stvaranju inkluzivnijeg i reprezentativnijeg političkog okruženja, čime se podržavaju principi demokratije, ljudskih prava i jednakosti za sve u regionu OEBS-a.
Savetodavni panel ODIHR-a za učešće osoba sa invaliditetom u političkom životu
Virdžinija Etkinson (Virginia Atkinson), viši savetnik za globalnu inkluziju Međunarodne fondacije za izborne sisteme (SAD)
Ana Drabarc (Anna Drabarz), aktivista za prava osoba sa invaliditetom i pravnik (Poljska)
Pet Klark (Pat Clarke), potpredsednik Evropskog foruma osoba sa invaliditetom (Irska)
Martin Konvej (Martin Conway), senator (Irska)
Karina Čupina (Karina Chupina), stručnjak za inkluziju osoba sa invaliditetom (Rusija/Nemačka) Janoš Fiala Butora (Janos Fiala Butora), pravnik (Mađarska)
Lizat Kaltajeva (Lyazzat Kaltayeva), senator (Kazahstan)
Dženet E. Lord (Janet E. Lord), viši saradnik, projekat Pravnog fakulteta Harvarda o invalidnosti i izvršni direktor, Centar za međunarodno i uporedno pravo, Pravni fakultet Univerziteta u Baltimoru (SAD)
Helga Stivens (Helga Stevens), advokat, bivši član Flamanske skupštine, belgijskog Senata i Evropskog parlamenta i aktivista za prava gluvih (Belgija)
Irina Tekučova (Iryna Tekuchova), direktor Centra za istraživanje invalidnosti, Borba za prava (Ukrajina)
Emi Urhonen (Amu Urhonen), aktivista za prava osoba sa invaliditetom i lider u finskoj stranačkoj politici (Finska)
Рекомендації щодо прав людей з інвалідністю на участь у політичному та суспільному житті в регіоні ОБСЄ (Дублінські рекомендації) 2023
3 грудня 2023 року Рекомендації щодо прав людей з інвалідністю на участь у політичному та суспільному житті в регіоні ОБСЄ (Дублінські рекомендації)
Держави-учасниці ОБСЄ чітко заявили про свою відданість забезпеченню прав людей з інвалідністю на участь у політичному та суспільному житті, як це закріплено в Московському документі (1991 р., пункти 41.1-41.5). Ці зобов'язання вписуються в більш широкі рамки зобов'язань ОБСЄ щодо демократичного врядування та конкретного мандату БДІПЛ щодо надання допомоги державам-учасницям у виконанні їхніх зобов'язань у сфері людського виміру ОБСЄ.
Наприклад, держави зобов'язуються "просувати принципи демократії" (Гельсінський документ 1992 р., п. 10) і забезпечувати: рівність перед законом; рівне виборче право; доступ до державних посад; політичні партії; протидію дискримінації в усіх сферах (Копенгагенський документ 1990 р., пп. 5.9, 7.4, 7.5, 7.6 і 25.4, відповідно).
На основі цих зобов'язань та відповідно до свого мандату щодо надання допомоги державам-учасницям у виконанні їхніх зобов'язань у сфері людського виміру, у 2021 році БДІПЛ скликало Консультативну групу з питань політичної участі осіб з інвалідністю. Група складається з 11 незалежних експертів/-ок з усього регіону ОБСЄ, більшість з яких вважають себе людьми з інвалідністю. Група надає БДІПЛ поради, вказівки та рекомендації з питань, пов'язаних з участю людей з інвалідністю в політичному та суспільному житті.
Виходячи з цього, БДІПЛ після консультацій з Консультативною групою пропонує наступні рекомендації державам-учасницям, їхнім парламентам, законодавцям, політичним партіям та органам адміністрування виборів (ОАВ). Вони були остаточно схвалені під час щорічної зустрічі Групи в Дубліні, Ірландія, 14 листопада 2023 року. У такий спосіб БДІПЛ прагне сприяти справжньому залученню людей з інвалідністю до життя суспільства в усьому регіоні ОБСЄ.
1. Прийняти інклюзивне законодавство
Ми рекомендуємо державам-учасницям вжити всіх необхідних законодавчих, адміністративних та інших заходів відповідно до Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю (КПІ), зобов'язань в рамках ОБСЄ, інших міжнародних документів і норм для забезпечення реалізації права осіб з інвалідністю на участь у політичному та суспільному житті, а також для зміни або скасування чинних законів, нормативних актів, звичаїв і практики, які становлять дискримінацію за ознакою інвалідності при здійсненні політичних прав.
2. Виявляти та долати бар'єри
Ми рекомендуємо державам-учасницям виявляти та систематично долати бар'єри, що перешкоджають політичній участі людей з інвалідністю, зокрема ті, що пов'язані з фізичною доступністю, когнітивною доступністю, правовими нормами, комунікацією, доступом до інформації та факторами, пов'язаними зі ставленням.
3. Надавати доступну інформацію та механізми підтримки
Ми рекомендуємо державам-учасницям розробити та впровадити заходи для забезпечення повного доступу осіб з інвалідністю до процедур, документів та інформації, пов'язаних з політичною участю. Це включає надання матеріалів у різних форматах, таких як аудіо, шрифт Брайля, переклад жестовою мовою, субтитрування в режимі реального часу, зручність для читання та доступні цифрові платформи. Держави-учасниці можуть також запроваджувати послуги, зокрема особистих помічників на власний вибір, та розумні пристосування для забезпечення активного залучення людей з інвалідністю до всіх аспектів політичного життя.
4. Гендерно-чутливе та інтерсекціональне представництво
Визнаючи, що особи з інвалідністю, особливо жінки та особи, які ідентифікують себе з кількома маргіналізованими групами через свою ідентичність, можуть стикатися з додатковими бар'єрами у доступі до політичного життя, ми рекомендуємо державам- учасницям активно розглядати інтерсекціональність як ключовий елемент інклюзивної політичної участі. Інтерсекціональність стосується того, як різні соціальні категорії, зокрема, інвалідність, стать, вік, релігія, раса та етнічна приналежність, впливають на унікальний досвід стигматизації та дискримінації, але не обмежуючись ними.
5. Розбудова потенціалу та підвищення обізнаності
Ми рекомендуємо державам-учасницям інвестувати в навчальні програми для депутатів/-ок, працівників/-ць парламенту, урядовців та широкої громадськості з метою підвищення обізнаності про права людей з інвалідністю та інклюзію, сприяння розвитку інклюзивної політичної культури, надаючи пріоритет сесіям під керівництвом експертів/-ок, які мають особистий досвід життя з інвалідністю. Інші заходи можуть включати, але не обмежуватися збільшенням представництва працівників/-ць з інвалідністю на керівних посадах та забезпеченням інклюзивних програм парламентського стажування для молоді з інвалідністю.
6. Сприяти інклюзивному представництву в політичному та суспільному житті
Ми рекомендуємо державам-учасницям заохочувати політичні партії активно сприяти представництву людей з інвалідністю в своїх рядах і в якості кандидатів на виборах, визнаючи цінність різноманітності в політичному житті. Ця рекомендація також поширюється на представництво та включення людей з інвалідністю до складу органів адміністрування виборів (ОАВ) та груп зі спостереження за виборами, що охоплює як внутрішні, так і міжнародні вибори.
7. Збір даних та звітність
Ми рекомендуємо державам-учасницям збирати, регулярно оновлювати та публікувати дезагреговані дані про політичну участь людей з інвалідністю, включаючи їхнє представництво в національних парламентах, з метою виявлення та усунення бар'єрів у здійсненні політичних прав. Держави-учасниці повинні інформувати БДІПЛ про свої зусилля, спрямовані на посилення інтеграції людей з інвалідністю до національних парламентів, сприяючи експертній оцінці та обміну найкращими практиками між країнами-учасницями ОБСЄ.
8. Консультації з людьми з інвалідністю та організаціями, що їх представляють
Ми рекомендуємо державам-учасницям проводити змістовні консультації з людьми з інвалідністю, їхніми представницькими організаціями, національними інститутами з прав людини (НІПЛ) та національними консультативними органами людей з інвалідністю щодо прийняття рішень та, при розробці та впровадженні політики, щодо забезпечення їхньої активної участі в таких процесах. 9. Впроваджувати інклюзивні виборчі процеси Ми рекомендуємо державам-учасницям сприяти всебічному залученню людей з інвалідністю до виборчих процесів протягом усього виборчого циклу та на всіх етапах виборчого процесу, включаючи навчання виборців, реєстрацію виборців, агітацію, голосування, спостереження за виборами та підбиття підсумків, післявиборчу оцінку та процеси реформування.
10. Міжнародна співпраця
Ми рекомендуємо державам-учасницям заохочувати як розробку програм, спрямованих на забезпечення доступу людей з інвалідністю до участі у виборах, так і включення питань інвалідності в усі види співпраці в сфері політичної участі, в тому числі з міжнародними організаціями, громадянським суспільством та іншими державами-учасницями ОБСЄ.
БДІПЛ закликає держави-учасниці ОБСЄ враховувати ці рекомендації, працюючи над створенням більш інклюзивного та репрезентативного політичного ландшафту, тим самим підтримуючи принципи демократії, прав людини та рівності для всіх у регіоні ОБСЄ.
Консультативна група БДІПЛ з питань політичної участі людей з інвалідністю
Вірджинія Аткінсон, старша радниця з питань глобальної інклюзії Міжнародної фундації виборчих систем (США)
Анна Драбарж, активістка з питань інвалідності та дослідниця права (Польща)
Пет Кларк, віце-президент Європейського форуму з питань інвалідності (Ірландія)
Мартін Конвей, сенатор (Ірландія)
Каріна Чупіна, експертка з інклюзії людей з інвалідністю (Росія/Німеччина)
Янош Фіала Бутора, правник (Угорщина)
Ляззат Калтаєва, сенаторка (Казахстан)
Джанет Е. Лорд, старша наукова співробітниця проєкту Гарвардської школи права з питань інвалідності та виконавча директорка Центру міжнародного та порівняльного права, Школа права Балтиморського університету (США)
Хельга Стівенс, юристка, колишня депутатка фламандського парламенту, бельгійського Сенату та Європейського парламенту, активістка за права глухих (Бельгія)
Ірина Текучова, директорка Центру досліджень проблем інвалідності, "Боротьба за права" (Україна)
Аму Урхонен, активістка з питань інвалідності та лідерка фінської партійної політики (Фінляндія)