Потенціал податків на підсолоджені цукром напої в Україні: оцінка наслідків запровадження акцизного податку на підсолоджені цукром напої на ціну, обсяг споживання та доходи від податків

ПОТЕНЦІАЛ ПОДАТКІВ НА ПІДСОЛОДЖЕНІ ЦУКРОМ НАПОЇ В УКРАЇНІ Оцінка наслідків запровадження акцизного податку на підсолоджені цукром напої на ціну, обсяг споживання та доходи від податків Анотація Звіт показує, що оподаткування ПЦН має величезний потенціал в Україні, особливо завдяки його здатності збільшувати податкові надходження, одночасно збільшуючи ціни та зменшуючи споживання ПЦН. Найбільш перспективний сценарій відповідає впровадженню простого, легкого в адмініструванні єдиного специфічного податку, що дорівнює приблизно 20% від ціни ПЦН. Це може привести до збільшення державних податкових надходжень на 1,0% і зменшення споживання оподаткованих ПЦН максимум на 21%. У звіті заропоновано декілька варіантів для розгляду розробниками політиками, кожен з яких супроводжується результатами моделювання впливу запровадження такого податку на обсяг споживання та збільшення державних податкових надходжень. Ключові слова DIET; FOOD AND NUTRITION; SUGAR-SWEETENED BEVERAGES; TAXES; UKRAINE; NONCOMMUNICABLE DISEASES WHO/EURO:2021-3431-43190-60492 © World Health Organization 2021 Деякі права захищені. Ця публікація поширюється на умовах ліцензії Creative Commons 3.0 IGO «Із зазначенням авторства - Некомерційна - Розповсюдження на тих самих умовах» (CC BY-NC-SA 3.0 IGO; https://creativecommons. org/licenses/by-nc-sa/3.0/igo) Ліцензією допускається копіювання, розповсюдження та адаптація публікації в некомерційних цілях із зазначенням бібліографічного посилання згідно нижчеподаного зразка. Ніяке використання публікації не означає схвалення ВООЗ будь-якої організації, товару або послуги. Використання логотипу ВООЗ не допускається. Адаптовані варіанті публікації допускаються на умовах зазначеної або еквівалентної ліцензії Creative Commons. При перекладі публікації на інші мови наводиться бібліографічне посилання згідно нижчеподано о зразка і наступне застереження: «Даний переклад не був виконаний Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ). ВООЗ не несе відповідальності за його зміст і точність. Автентичним оригінальним текстом є оригінальне видання англійською мовою: Potential for sugar-sweetened beverage taxes in Ukraine: estimated impacts of a sugar-sweetened beverage excise tax on price, consumption and tax revenue. Copenhagen: WHO Regional Office for Europe; 2021». Врегулювання суперечок, пов’язаних з умовами ліцензії, проводиться відповідно до узгоджувального регламенту Всесвітньої організації інтелектуальної власності (http://www.wipo.int/amc/en/mediation/rules/). Зразок бібліографічного посилання. Потенціал податків на підсолоджені цукром напої в Україні: оцінка наслідків запровадження акцизного податку на підсолоджені цукром напої на ціну, обсяг споживання та доходи від податків. Копенгаген: Європейське регіональне бюро ВООЗ; 2021. Ліцензія: CC BY-NC-SA 3.0 IGO. Дані каталогізації перед публікацією (CIP). Дані CIP доступні за посиланням http://apps.who.int/iris. Придбання, авторські права і ліцензування. З питань придбання публікацій ВООЗ див. http:// apps.who.int/ bookorders. З питань оформлення заявок на комерційне використання та напрямки запитів, що стосуються права користування та ліцензування, див. http://www.who.int/about/licensing.. Матеріали третіх сторін. Користувач, який бажає використовувати в своїх цілях матеріали, що містяться у цій публікації та належать третім особам, наприклад таблиці, малюнки або зображення, повинен встановити, чи потрібно для цього дозвіл власника авторського права, і при необхідності отримати такий дозвіл. Відповідальність за порушення прав на матеріали третіх сторін, що містяться у цій публікації несе користувач. Застереження загального характеру. Використані в цій публікації, позначення і наведені в ній матеріали не означають вираження думки ВООЗ щодо правового статусу будь-якої країни, території, міста або району або їх органів влади або стосовно делімітації кордонів. Штрихпунктирні лінії на картах позначають приблизні межі, які можуть бути не повністю узгоджені. Згадка певних компаній або продукції певних виробників не означає, що вони схвалені або рекомендовані ВООЗ на відміну від аналогічних компаній або продукції, що не названі в тексті. Назви патентованих виробів, виключаючи помилки і пропуски в тексті, виділяються початковими прописними буквами. ВООЗ прийняті всі розумні заходи для перевірки точності інформації, що міститься в цій публікації. Однак дані матеріали публікуються без будь-яких прямих або непрямих гарантій. Відповідальність за інтерпретацію і використання матеріалів несе користувач. ВООЗ не несе жодної відповідальності за шкоду, пов’язану з використанням матеріалів. Дизайн звіту та обкладинки: Studio 2M Фото на обкладинці: © Studio 2M Зміст Список ілюстрацій iv Список скорочень v Подяка vi 1. Загальна інформація 1 2. Можливі структури та ставки податків 2 3. Дані та методи 8 4. Тренди на ринку ПЦН в Україні 11 5. Стратегія моделювання 21 6. Результати 26 7. Висновок та рекомендації 40 Література 42 iii Список ілюстрацій Діаграми Діаграма 1. Обсяги продажів за категоріями продукції, 2006-2019 рр. 11 Діаграма 2. Обсяги продажів на душу населення за категоріями продукції, 2006-2019 рр. 12 Діаграма 3. Частки ринку за категоріями продукції, 2006-2019 рр. 13 Діаграма 4. Частка ринку off-trade каналів продажу за категоріями продукції, 2019 р. 14 Діаграма 5. Частка ринку низькокалорійної або безкалорійної коли / газованих напоїв, 2006-2019 рр. 15 Діаграма 6. Номінальна вартість (ціна) в гривнях за літр, 2019 р. 16 Діаграма 7. Співвідношення цін на напої, продані через канали on-trade та off-trade, 2019 р. 16 Діаграма 8. Реальна вартість (ціни) одиниці продукції основних категорій напоїв, 2006-2019 рр. 17 Діаграма 9. Реальна вартість (ціна) одиниці напоїв типу “кола” та “низькокалорійна кола”, 2006-2019 рр. 18 Діаграма 10. Тренди доступності (ціна відносно доходу (Relative Income Price (RIP)), 2006-2019 рр. 20 Таблиці Таблиця 1. Характеристики різних структур податків на підакцизні товари, включаючи ПЦН 3 Таблиця 2. Приклади систем акцизного податку в окремих країнах 5 Таблиця 3. Ставки акцизу на алкогольні напої в Україні, 2019 р. 6 Таблиця 4. Визначення підкатегорій 8 Таблиця 5. Середньорічна зміна обсягів продажів у відсотках, 2006-2019 рр. 12 Таблиця 6. Середньорічний відсоток змін ціни одиниці продукції, 2006-2019 рр. 18 Таблиця 7. Середньорічний відсоток зміни доступності (ціна відносно доходу (Relative Income Price (RIP)), 2006-2019 рр. 20 Таблиця 8. Базові дані та декомпозиція цін 22 Таблиця 9. Частки акцизного податку без надмірного перенесення (тобто 100% перенесення) 24 Таблиця 10. Зведення сценаріїв моделювання 25 Таблиці 1.1-4.3b. Різні сценарії збільшення податку 26 Таблиця 11. Підсумок результатів моделювання 38 Таблиця 12. Реорганізація зведення результатів моделювання 39 iv Список скорочень ВВП внутрішній валовий продукт ПЦН підсолоджені цукром напої ПДВ податок на додану вартість v Подяка Цю публікацію підготував Еван Блечер (економіст, фіскальна політика у галузі охорони здоров’я, Всесвітня організація охорони здоров’я). Огляд проекту публікації надали виконали Ітзіар Белаустегігоітія (фіскальна політика в галузі охорони здоров’я, Всесвітня організація охорони здоров’я), Жереміас Пол Мол. (керівник підрозділу, фіскальна політика в галузі охорони здоров’я, Всесвітня організація охорони здоров’я) та Кейт Мандевіль (старший спеціаліст з охорони здоров’я, Світовий банк). Іншу технічну підтримку надавали Еліна Дейл (радник з питань охорони здоров’я, офіс ВООЗ в Україні), Олена Дорошенко (економіст у сфері охорони здоров’я, Світовий банк), Алан Фукс (старший економіст, Світовий банк), Елісон Голдштейн, Марія Фернанда Гонсалес Іказа (Світовий банк), Ярно Хабіхт (представник ВООЗ та керівник Бюро ВООЗ в Україні), Енн- Марі Перучич (економіст, фіскальна політика в галузі охорони здоров’я, Всесвітня організація охорони здоров’я), Холлі Ріппін (Європейське бюро ВООЗ з профілактики та боротьби з неінфекційними хворобами), Томас Рубаль (радник з питань охорони здоров’я, Бюро ВООЗ в Україні), Андрій Скіпальський (технічний спеціаліст, фактори ризику НІЗ, Бюро ВООЗ в Україні) та Кремлін Вікрамасінге (керівник програми; харчування, фізична активність та ожиріння; Європейське бюро ВООЗ для профілактика та боротьба з неінфекційними хворобами). Робота проводилась у рамках співпраці Всесвітньої організації охорони здоров’я та Світового банку в контексті Міжвідомчої робочої групи з питань податків, що сприяють здоров’ю населення. Це стало можливим завдяки фінансовій підтримці уряду Норвегії. Ця стаття була також створена за підтримки Швейцарії. Відповідальність за зміст цієї публікації несе не обов'язково відображає погляди донора. vi Загальна інформація Збільшення споживання підсолоджених цукром напоїв (ПЦН) тісно пов’язане зі збільшенням поширеності надмірної ваги та ожиріння, що, у свою чергу, тісно пов’язане зі збільшенням захворюваності та смертності. Між цінами на ПЦН,обсягами продажів та споживання ПЦН існує обернена залежність, яка дає підстави стверджувати, що збільшення податків на ПЦН, яке веде до підвищення роздрібних цін на ПЦН, призведе до зменшення обсягів продажів та споживання ПЦН. Для цілей цього дослідження ПЦН визначаються як всі види напоїв, що містять вільні цукри. До них належать газовані або негазовані безалкогольні напої, фруктові / овочеві соки і напої, рідкі та порошкові концентрати, ароматизовані води, енергетичні та спортивні напої, готовий до вживання чай, готова до вживання кава і ароматизовані молочні напої. Вільні цукри – це моносахариди та дисахариди, що додаються до харчових продуктів та напоїв виробником, особою, яка оготує напій, або споживачем, а також цукри, природно присутні в меді, сиропах, фруктових соках та концентратах фруктових соків (1). Уряди країн можуть підвищити ціни на ПЦН шляхом збільшення податків. Зокрема, уряди мають повноваження запроваджувати та збільшувати акцизні податки. Акцизні податки – це дискримінаційні податки на споживання, завдяки яким ціни на оподатковувані товари вищі у порівнянні з цінами на неоподатковувані товарами. Акцизні податки – це інстумент, який зазвичай застосовують до товарів, які не сприяють здоров’ю, у порівнянні з податками з продажу (наприклад, ПДВ) та імпортним зборам; податки з продажу є, як правило, недискримінаційними, і, отже, не змінюють відносного рівня цін на оподатковні товари та неоподатковувані товари,1 тоді як імпортні сбори застосовуються лише до товарів, які виробляються за кордоном, та не застосовуються до товарів вітчизняного виробництва. Підвищення імпортного збору радше заохочуватиме виробництво вітчизняної продуктції та не спонукатиме до імпорту товарів, а не впливатиме на споживання. Україна має значний досвід у запровадженні акцизних податків з метою збільшення цін та зменшення споживання тютюнових виробів. Цей досвід був набутий частково завдяки зобов’язанню уряду досягти мінімальних ставок акцизного податку, чого вимагає Європейський Союз. У період з 2008 по 2018 рік Україна підвищила середній акцизний податок на сигарети з 0,58 до 15,5 грн. на упаковку, що привело до 12-кратного збільшення доходів від акцизного податку на тютюнові вироби та зниження на 40% кількості щоденних курців (2). Цей приклад 1 Деякі штати США виявили, що використання більш високих ставок податків на ПЦН у порівнянні з іншими продуктами мало позитивний результат. Хоча цей інструмент політики виявився корисним у цих штатах, він не вважається найкращою практикою у багатьох країнах, де податки з продажу розроблені таким чином, щоб мати якнайменше вийнятків. Крім того, податки з продажу мають недолік, який полягає в тому, що цей податок збирається пізніше у ланцюжку постачання, що збільшує адміністративний тягар. 1 Загальна інформація 1 також демонструє, що збільшення акцизного податку не лише зменшує споживання, а й веде до зростання податкових надходжень, які можуть бути спрямовані на заходи з покращення стану здоров’я населення або на інші першочергові завдання розвитку. Метою цього звіту є вивчення перспектив запровадження акцизного податку на ПЦН в Україні, та, зокрема, впливи такого податку на ціни на ПЦН і, отже, на обсяги продажів, споживання та дохідів від податку. Звіт починається з оцінки відповідних структур податків та потенційних податкових ставок податку на ПЦН, далі він вміщує результати аналізу ринку безалкогольних напоїв, і завершується розробкою симуляційної моделі з метою прогнозування різних варіантів політики. Потенціал податків на підсолоджені цукром напої в Україні2 Можливі структури та ставки податків Як уже зазначалося, Україна має значний досвід застосування акцизів на тютюнові вироби. Це на додаток до широкого спектра акцизів на інші товари, в тому числі алкоголь, автотранспорт та паливо Акцизні податки можуть застосовуватися як специфічний податок (податок за певною ставкою з одиниці продукції) або як податок з вартості (податок у вигляді відсотка від вартості товару). Специфічні податки застосовуються на основі обсягу (тобто грн. на літр), тоді як податки з вартості застосовуються у відсотках від вартості (тобто відсотка CIF або відпускної ціни). Загалом, перевагу віддають специфічним податкам, а не податкам з вартості, через простоту їх адміністрування та їхній вплив на ціни. Специфічні податки, швидше за все, призведуть до збільшення цін та зменшення варіації цін. Простота адміністрування специфічних податків пояснюється легкістю звизначення обсягу (тобто підрахунку обсягу напоїв або використаних для їх приготування продуктів) у порівнянні з встановленням вартості, яка є суб’єктивною і якою можна маніпулювати шляхом застосування таких стратегій як заниження вартості та зміни суб’єктів отримання прибутку. Перевірка вартості товару часто вимагає значних зусиль з відстежування вартості у ланцюгу поставок, тоді як обсяг можна легко перевірити шляхом проведення перевірок на місці, застосування технологій відстежування руху торвару у процесі виробництва або за допомогою фіскальних міток. Водночас можна застосувати більш складну комбіновану структуру податків, яка є поєднанням специфічного податку та податку з вартості, яка може компенсувати деякі недоліки кожної системи. Проте змішана структура податку значно ускладнить адміністрування такого податку, адже вона вимагатиме і підрахунку кількості одиниць товару, і перевірки його вартості, що значно збільшить тягар часових та грошових витрат і водночас обмежить економію ресурсів від масштабу. В Таблиці 1 переваги та недоліки кожної системи викладені детальніше. Таблиця 1: Характеристики різних структур податків на підакцизні товари, включаючи ПЦН Переваги Недоліки Специфічний податок • На нього не впливають зміни роздрібних цін • Не підлягає маніпуляції цін галуззю • Більш стабільні надходження • Може спонукати зміну складу товару • Більші стимули для виробників до того, щоб більше перекладати податок на споживача. (Це пряма противага недоліку систем податків за вартості.) • Легше адмініструвати (легше встановити обсяг, ніж вартість) • Автоматично не коригується на інфляцію • Може бути складним, якщо як податкова база використовується вміст цукру / поживних речовини 2 Можливі структури та ставки податків 3 Таблиця 1: продовжено Податок з вартості товару • Автоматично коригується на інфляцію • Автоматично спрямований на товари з більшою вартістю • Може призвести до переходу споживачів від більш дорогих товарів до дешевших альтернатив, оскільки на дешевші продукти податки менші і вони стають відносно дешевшими • Надходження податків коливається з ціною товару • Сприйнятливі до маніпулювання галуззю, оскільки ціна CIF або відпускна ціна може маніпулюватися галуззю (наприклад, шляхом застосування стратегії зміщення отримувача прибутку або стратегій розмивання податкової бази) • Більші стимули для виробників менше перекладати податок на споживачів (Це пряма противага переваг систем специфічного податку.) • Складніше адмініструвати (складніше встановити вартість, ніж обсяг) Джерело: Fuchs, Mandeville (3), World Health Organization (4) Специфічні податки можуть застосовуватися в рамках системи оподаткування на основі обсягу або вмісту певної речовини. Якщо це специфічний податок на основі обсягу (такий податок запроваджуно в Мексиці), то він застосовується до обсягу напою, тобто, наприклад, 1 грн. за 1 літр, незалежно від ціни або характеру продукту. З іншого боку, системи оподаткування на основі вмісту певної речовини або «дози» застосовується, коли податок залежить від вмісту цукру, або «дози цукру», тобто 1 грн. за грам цукру на літр (як у південноафриканській та британській системах). Обидві ці системи можуть передбачати однакове застосовування податку, або однаковий податок для всіх товарів (наприклад, у Мексиці та Південній Африці), або різний податок для різних категорій, залежно від ціни чи вмісту цукру (наприклад, у Великобританії). Система оподаткування на основі вмісту певної речовини значно складніша для реалізації, адміністрування та оцінки, але вона створює значні стимули для виробників зменшувати вміст цукру або зміщувати спрямованість реклами на товари з нижчим податком. Крім того, можна запровадити податкові порогові значення, і тоді податок застосовується лише до ПЦН з вмістом цукру вище певного порогового значення (наприклад, у Південній Африці та Великобританії) або податкова ставка збільшується для напоїв з вищим вмістом цукру (наприклад, у Великобританії та Чилі). Багаторівневі системи або системи з пороговими значеннями податків важко моделювати, тому що багато країн не мають чітких характеристик товарів щодо вмісту в них тих чи тих речовин, тому існує значна невизначеність щодо загальних характеристик ринку щодо вмісту цукру. Також важко передбачити, наскільки виробники можуть змінювати рецептуру своєї продукції, оскільки поки що таких прикладів небагато. Ці системи докладно описані в таблиці 2 нижче. Потенціал податків на підсолоджені цукром напої в Україні4 Таблиця 2: Приклади систем акцизного податку в окремих країнах Система Країна Опис Єдиний податок з вартості Барбадос 10% податку з вартості на всі напої з доданими цукрами, на вартість товару до застосування ПДВ Податок з вартості з кількома групами товарів залежно від вмісту певної речовини Чилі 18% податку з вартості на ПЦН з високим вмістом цукру > 6,25 г цукру на 100 мл, 10% на ПЦН з вмістом цукру <6,25 г на 100 мл Єдиний специфічний податок Мексика 1 мексиканське песо за літр – акцизний податок на об’єм (приблизно 10%) на всі напої з доданими цукрами Специфічний податок на основі вмісту певної речовини з пороговим значенням Південна Африка 0.021 південноафриканського ранда (еквівалент 0,15 долара США) на грам цукру понад 4 г на 100 мл (приблизно 12%) Специфічний податок на основі вмісту цукру з пороговим значенням та групами товарів Великобританія 0,24 фунта за літр (еквівалент 0,34 долара США) на напої з > 8 г загального вмісту цукру на 100 мл; 0,18 фунта за літр (еквівалент 0,25 долара США) для напоїв із загальним вмістом цукру 5-8 грамів на 100 мл. Джерело: Світовий банк (2020) (5) Для того, щоб визначити систему акцизного податку для ПЦН, яка найбільше підходить для України, огляд існуючих у країні акцизних податків дає корисний контекст. Тютюнові вироби та алкогольні напої вже зараз обкладені акцизним податком в Україні. Податки на тютюнові вироби, зокрема, на сигарети – це змішана система, у якій специфічний компонент – це єдиний специфічний податок, а компонент з вартості – адвалорний податок - застосовується до роздрібної ціни. Така структура податку відповідає вимогам директиви Європейського Союзу щодо оподаткування тютюну (2). Важливо, що специфічний компонент є більшим компонентом, а це означає, що переваги специфічного податку переважають складності стягнення податку з вартості. Крім того, хоча податки з вартості застосовуються до тютюнових виробів, вони застосовуються до максимальної роздрібної ціни, яку виробники маєть вказувати на кожній пачці. І якщо такий самий механізм буде запроваджений для ПЦН, то це створить значний тягар для податкових органів. Це пов’язано з дуже великою ціновою неоднорідністю ПЦН – не тільки за категоріями товарів та торговою маркою, а й за умовами роздрібної торгівлі. Це також демонструє, що у випадку ПЦН в Україні специфічні податки були б більш доречними, ніж податки з вартості. Алкогольні напої в Україні оподатковуються як єдиними специфічними податками на основі об’єму (пиво, неігристе вино, ігристе вино, сидр та перрі), так і специфічними податками залежно від вмісту алкоголю / дози (спиртні напої та готові до вживання напої, такі як напої з розбавленого водою вина та фруктових соків, слабоалкогольні газовані напої і алкогольні коктейлі) (див. Таблицю 3). Окрім акцизних податків, в Україні також застосовується цінова політика щодо алкоголю, що передбачає встановлення мінімальної роздрібної ціни. Ця політика, яка широко використовується щодо спиртних напоїв, має на меті зменшити поширеність їх надмірного споживання шляхом забезпечення того, що роздрібні ціни не сильно знизяться протягом конкретних періодів. Однак така політика не може бути Можливі структури та ставки податків 5 застосована до ПЦН, тому що модель споживання та цінова дискримінація, можливо, не є головними чинниками шкоди. На підставі вищезазначеного огляду існуючих в Україні акцизних податків можна стверджувати, що (i) Уряд України має значний досвід у впровадженні акцизних податків; (ii) в Україні специфічним податкам, як правило, віддають перевагу перед податками з вартості (адвалорний податок); та (ііі) Уряд також має певний досвід у запровадженні податку на вміст певної речовини (наприклад, податки на вміст алкоголю), і цей досвід можна застосувати до ПЦН. Таблиця 3: Ставки акцизу на алкогольні напої в Україні, 2019 р. Продукт Податок Податкова база Коментар Пиво 2,78 гривня за літр Неігристе вино 0,01 гривня за літр Кріплене вино 8,02 гривня за літр Ігристе вино 11,65 гривня за літр Спиртні напої 126,96 гривня за літр абсолютного алкоголю 50,78/літр для спиртного напою міцністю 40% Алкогольні коктейлі 126,96 гривня за літр абсолютного алкоголю 6,35/літр для напою міцністю 5% Сидр та грушевий сидр (перрі) 1,06 гривня за літр Джерело: Euromonitor (6) Незалежно від вибору структури податку для алкогольних напоїв, необхідно також розглянути застосування податків до конкурентних або компліментарних безалкогольних напоїв. Це важливий чинник, оскільки збільшення ціни деяких товарів відносно інших товарів, швидше за все, спричинить заміщення. Наприклад, підвищення податків / цін на газовані напої, але не на воду, очевидно, приведе до зменшення продажів / споживання газованих напоїв, але також до збільшення продажів / споживання води, оскільки дехто з тих, хто раніше продавав / споживав газовані напої, перейдуть на воду. Ці взаємозв’язки визначаються ціновою еластичністю попиту та перехресною ціновою еластичністю попиту, і будуть детальніше обговорюватися пізніше. Тим не менш, цей приклад підкреслює, що податкові та цінові інструменти є потужними заходами, не лише через їхній вплив на оподатковувані товари, а й на неоподатковувані товари. Розробникам політики необхідно ретельно обміркувати та діяти обдумано, щоб забезпечити широке застосування податків на ПЦН і охоплення товарів, які суттєво шкодять здоров’ю. Вибір того, які саме товари оподаткувати, а які – ні, однаково важливий для вибору структури та ставки податку. Це особливо справделиво, коли йдеться про застосування податків до товарів, які спричиняють шкоду. У випадку ПЦН розробники політики повинні вирішити, наприклад, чи застосовувати податки до продуктів з Потенціал податків на підсолоджені цукром напої в Україні6 вільними цукрами, або до продуктів просто з доданими цукрами або навіть зі штучними підсолоджувачами. Як видно з прикладів у таблиці 2, в різних країнах застосовуються різні підходи. Наприклад, у Південній Африці не оподатковуються 100% фруктові соки та непідсолоджені молочні продукти. З іншого боку, у Великобританії перелік виключень більш детальний і включає молочні продукти з вмістом молока більш ніж 75%; замінники молока (наприклад, соєва або мигдальне молоко); замінники алкоголю (наприклад, безалкогольне пиво або вино); фруктові та овочеві соки без додавання цукру; дитяча формула; харчові суміші, призначені як загальна замінна дієта або дієтична їжа, яка використовується для спеціальних медичних цілей та рідина з певним смаком, що додається до їжі або напоїв, приготованих шляхом змішування рідин, що подаються у відкритому контейнері. Що більша кількість виключень, то більший, очевидно, буде вплив заміщення між оподатковуваними та неоподатковуваними товарами, однак, вплив цих змін на здоров’я може бути знівельований, якщо виключення, що не оподатковуються, включають продукти з високим вмістом цукру. Крім того, збільшення кількості винятків, швидше за все, збільшить адміністративний тягар збору податків. Наприклад, у Південній Африці винятково виключення “100% фруктовий сік” включає декілька продуктів з вищим вмістом цукру, ніж популярні підсолоджені цукром газовані напої. Для цілей цього аналізу проведено моделювання єдиного специфічного податку на обсяг, і цей податок застосовується до деяких, а не всіх товарів. Одна зміна, що обговорювалася, полягає в тому, що податок не поширюється на соки (як це зроблено в Південній Африці). Наслідки такого виключення описані та детальніше обговорюються далі у цьому звіті. Можливі структури та ставки податків 7 Дані та методи Дані щодо ринку безалкогольних напоїв в Україні взято з баз даних різних власників, зокрема, Euromonitor та дослідницького й аналітичного підрозділу Economist Group. Дані про щорічні обсяги, взяті з баз даних Euromonitor за період з 2006 по 2019 роки, були перетворені у дані на душу населення за допомогою даних про загальну кількість населення, взятих з бази даних показників світового розвитку Світового банку. Дані про обсяги представлені за on-trade та off-trade каналами продажу. Euromonitor визначає канали продажів on-trade як канали, де споживання товару відбувається безпосередньо у місці купівлі, зокрема, кафе / бари, ресторани повного обслуговування, готелі, фаст-фуд, 100% доставка додому / продаж “на виніс”, кафе самообслуговування та вуличні ятки / кіоски. Продажі off-trade – це продажі через торгові торговельні точки, в тому числі супермаркети / гіпермаркети, магазини, невеликі окремі магазини, магазини для продавців, спеціалізовані магазини продажу харчових продуктів / напоїв / тютюнових виробів, інші торговельні точки продажу продуктових та непродуктових товарів, роздрібна торгівля через Інтернет та прямий продаж. Обсяги продажів також дезагреговані за категоріями: газовані напої, соки, вода, енергетичні напої, спортивні напої, готова до вживання кава, готовий до вживання чай та концентрати, з кількома підкатегоріями для кожної категорії (див. Таблицю 4). Важливо зазначити, що це визначення Euromonitor, а не Всесвітньої організації охорони здоров’я. Euromonitor також збирає дані про азіатські спеціальні напої, такі як питний оцет, але ці дані не збираються в Україні або самі напої в Україні не споживають. Дані про молочні напої (наприклад, ароматизовані та підсолоджені молочні напої), як правило, можна знайти в базах даних Euromonitor, однак цих даних немає для України. Весь цей ринок називається ринком безалкогольних напоїв. Таблиця 4: Визначення підкатегорії Категорія Визначення та включені напої Виключені напої Коментарі Газовані напої Газовані напої визначаються як підсолоджені, безалкогольні напої, що містять діоксид вуглецю. Сюди входять всі газовані продукти, що містять фруктовий сік (“ігристі соки”), якщо це не чай, не газовані енергетичні напої і не газована вода (які включені до інших категорій). До газованих напоїв належать як природно, так і штучно підсолоджені напої. Тут представлені різні підкатегорії (наприклад, звичайні та низькокалорійні напої). Природно підсолоджені означає підсолоджені цукрами (вільними або доданими), тоді як штучно підсолоджені означає підсолоджені безкалорійними підсолоджувачами. 3 Потенціал податків на підсолоджені цукром напої в Україні8 Таблиця 4: продовжено Вода (бутильована вода) До цієї категорії належить негазована вода у пляшках (джерельна, мінеральна та очищена), газована вода у пляшках (джерельна, мінеральна та очищена), ароматизована вода у пляшках та функціональна вода у пляшках. Не розлита у плашки вода сюди не включається. Така вода визначається як бутильована питна вода, яка розлита в контейнери об’ємом 8 літрів або більше. Газована вода, що містить фруктовий сік, належить до категорії газованих напоїв. Соки Ця категорія охоплює негазований сік в пакетах, отриманий з фруктів або овочів за допомогою механічних процесів, з відновленої або свіжої сировини, часто з м’якоттю або фруктовим чи овочевим пюре. Сюди входять лише негазовані напої. Це категорія, що об’єднує 100-відсоткові соки, нектари (вмісту соку 25- 99%), сокові напої (вмісту соку до 24%), а також кокосові та інші рослинні води. Всі не розлиті у пакети соки сюди не виключаються. Категорія не включає молочні напої з фруктовим смаком та фруктові шейки, які готують здебільшого на основі молока. Кава Включає пакетовану готову до споживання каву. Сюди не входять всі молочні напої з ароматом кави та напої, в яких кава є одним зі смаків у лінійці бренду. Для цілей цього аналізу готові до вживання кава та чай об’єднані в одну категорію. Чай Ця категорія включає всі упаковані продукти на основі завареного чаю або екстракту чаю. Вони можуть бути підсолодженими або несолодкими, газованими або негазованими, з широким спектром різних ароматизаторів. Можуть містити сік. Для цілей цього аналізу готові до вживання кава та чай об’єднані в одну категорію. Енергетичні напої Це функціональні напої, призначені підвищити рівень енергії. Часто злегка газовані, вони містять високий рівень кофеїну та ряд доданих водорозчинних вітамінів, найчастіше це декілька вітамінів та амінокислот, а також трав’яні продукти, такі як гуарана та женьшень. Можуть бути газованими або негазованими. Для цілей цього аналізу енергетичні напої та спортивні напої об’єднані в одну категорію. Спортивні напої До них належать ізотонічні, гіпотонічні та гіпертонічні спортивні напої. Для цілей цього аналізу енергетичні напої та спортивні напої об’єднані в одну категорію. Концентрати До них належать рідкі концентрати та порошкові концентрати. Ця категорія може включати настоянки, фруктові пюре та концентрати, що використовуються для виготовлення напоїв (у тому числі газованих напоїв, напої на основі кави та чаю) у точках продажу on-trade (закладах торгівлі) та off- trade (закладах харчування) (наприклад, кав’ярнях, барах та ресторанах). Дані та методи 9 Euromonitor надає дані щодо вартості на роздрібному ринку за категоріями та підкатегоріями. Можна скласти оцінку ціни одиниці продукції у роздрібній торгівлі, поділивши загальну вартість на загальний обсяг для певної категорії або підкатегорії. Для порівняння наведені також дані по цінах одиниці продукції, отримані від дослідницького й аналітичного підрозділу Economist Group. Ці дані є точковими оцінками, а не середніми по ринку, і вони представляють ціни на конкретні продукти у Києві у період з 2000 по 2019 рік. Є ціни для Coca Cola, мінеральної води та соку в пакетах по двох групах закладів роздрібної торгівлі – супермаркетах та магазинах з середніми цінами. Номінальні вартість та ціни конвертовані в реальні за допомогою індекса споживчих цін бази даних показників світового розвитку Світового банку, причому 2006 рік був визначений як базовий рік. Всі значення представлені в українській гривні (грн.), якщо спеціально не зазначено інше. Темпи зростання оцінюються за допомогою регресії постійного зростання та представлені як середньорічна зміна у відсотках. Цей метод дає змогу оцінити середній темп зростання за певний період часу і на результат менше впливають значення, що значно відхиляються від тренду, якщо порівнювати з іншими методами, такими як методо середнього арифметичного або геометричного. Потенціал податків на підсолоджені цукром напої в Україні10 Тренди на ринку ПЦН в Україні Мета цього аналізу – описати та проаналізувати тренди на ринку безалкогольних напоїв в Україні за останні роки. Аналіз охоплює воду та ПЦН (тобто широкий ринок безалкогольних напоїв), оскільки вода є первинним та найбільш корисним для здоров’я замінником ПЦН. Завдання цього аналізу – надати інформацію для потенційної розробки структури податку на ПЦН та його впровадження, зокрема щодо розуміння трендів обсягів, цін та доступності цих напоїв з плином часу. Тренди обсягу (рівні, на душу населення, зміни відсотка, середньорічна зміна відсотка) за категоріями На Діаграмах 1 та 2 показано тренди продажів у абсолютних значеннях та на душу населення у період з 2006 по 2019 роки, а в Таблиці 5 наведено дані про середню річну зміну у відсотках по обох часових рядах протягом усього періоду. Загальний ринок безалкогольних напоїв залишався відносно незмінним протягом усього періоду, проте у період з 2006 по 2016 рік спостерігалися тренди постійного зниження, які різко змінилися на протилежні починаючи з 2016 року. Однак загальний ринок залишається незначно меншим у 2019 році у порівнянні з його піковим станом у 2007 році , як в абсолютних значенням, так і на душу населення. Важливо, що ці тренди істотно відрізняються за категоріями продукції. Тренди на ринку газованих напоїв повторюють тренди загального ринку, проте в категоріях соків, спортивних напоїв та концентратів спостерігалися значні зменшення обсягів продажу, тоді як в категоріях енергетичних напоїв та чаю відбувалися значні зростання. Для води зростання показників було незначним. Діаграма 1: Обсяги продажів за категоріями продукції, 2006-2019 рр. Джерело: Euromonitor (7) 4 М іл ья рд и лі тр ів 5 4 3 2 1 0 2006 2007 2008 20102009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019  Газовані напої  Соки  Вода  Енергетичні напої  Спортивні напої  Кава  Чай  Концентрати Тренди на ринку ПЦН в Україні 11 Діаграма 2: Обсяги продажів на душу населення за категоріями продукції, 2006-2019 рр. Джерело: Euromonitor (7) та Світовий банк (8) Таблиця 5: Середньорічна зміна обсягів продажів у відсотках, 2006-2019 рр. Разом На душу населення Разом -1,0% -0,6% Газовані напої -1,0% -0,6% Соки -6,9% -6,5% Вода 0,3% 0,7% Енергетичні напої 11,7% 12,1% Спортивні напої -7,3%* -6,9%* Кава (ГС) н/з** н/з** Чай (ГС) 8,3% 8,7% Концентрати -19,9% -19,6% Джерело: Euromonitor (7) Примітки: * 2013-2019 рр., ** не застосовно – дані є лише за 2006-2009 рр.; *** ГС = готовий до споживання Н Діаграмі 3 показана частка ринку. На ринку явно переважають вода та газовані напої, причому вода займає основну частину ринку, а за нею йдуть газовані напої та, з меншою часткою, соки. Інші категорії складають Об ся ги п ро да ж ів н а ду ш у на се ле нн я 100 90 80 70 60 50 40 30 20 10 0 2006 2007 2008 20102009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019  Газовані напої  Соки  Вода  Енергетичні напої  Спортивні напої  Кава  Чай  Концентрати Потенціал податків на підсолоджені цукром напої в Україні12 незначні частки. Навіть після зниження обсягів споживання газованих напоїв та соків у 2006 та 2019 роках частка газованих напоїв та соків у загальному ринку однаково становлять 37% та 8%, тоді як на воду припадає 52% ринку в 2019 році. Ця картина дещо відрізняється від ситуації у 2006 році, коли газовані напої та соки склали 42% та 14% ринку, а вода – 43%. Враховуючи те, що ринкова частка води зросла з 43% у 2006 році до 52% у 2019 році, важливо також враховувати іншу частку ринку (без води), особливо частку ринку, яку займають ПЦН. Якщо розглядати лише ПЦН, то частка ринку газованих напоїв фактично зросла, хоча частка ринку, яку займають соки, зменшилася. Цей аналіз має три важливі наслідки для політики: (i) важливо, що на широкому ринку відбувся явний перехід від соків до води; (ii) газовані напої є домінуючими ПЦН і їхній вплив за останні роки лише посилюється; та (iii) в той час як інші товари представляють дуже малу частку ринку, їхній вплив посилюється. Розбивка між on-trade та off-trade каналами продажу істотно різниться для різних ринкових категорій, що демонструє Діаграма 4 за останній, 2019 рік. Хоча в 2019 році загалом 94% ринку безалкогольних напоїв було продано через канали off-trade, діапазон обсягів продажу через on-trade канали дуже широкий – від 0% для кави до 85% для спортивних напоїв та 100% для концентратів. Ці дані залишалися стабільними протягом періоду часу, протягом якого дані є доступними. 100% 90% 80% 70% 60% 50% 40% 30% 20% 10% 0% 2006 2007 2008 20102009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019  Газовані напої  Соки  Вода  Енергетичні напої  Спортивні напої  Кава  Чай  Концентрати Діаграма 3: Частки ринку за категоріями продукції, 2006-2019 рр. Джерело: Euromonitor (7) Тренди на ринку ПЦН в Україні 13 Діаграма 4: Частка ринку off-trade каналів продажу за категоріями продукції, 2019 р. Джерело: Euromonitor (7) Розбивка категорій на підкатегорії для деяких категорій важлива. Для цілей цього аналізу основну увагу зосереджено на підкатегоріях, яка побудована на вмісті цукру або іншої речовини. На Діаграмі 5 показано частку ринку газованих напоїв за категоріями низькокалорійних або безкалорійних газованих напоїв. Діаграма відображає широку категорію того, що споживачі можуть вважати дієтичними напоями. З діаграми видно, що дієтичні напої складають невелику, хоча і зростаючу частку ринку. З 2006 по 2019 рік частка дієтичних газованих напоїв у загальному ринку газованих напоїв зросли з 0,6% до 1,3% та з 3,8% до 5,9% на ринку дієтичної коли у період з 2006 по 2019 рр. Це говорить про те, що різні види «дієтичної коли» не є дуже популярними в Україні. На жаль, категорію “соки” не можна розбити на підкатегорії на основі вмісту цукру в них, оскільки розбивка на 100% соки (як відновлені, так і не відновлені), сокові напої та нектари дає напої з різним вмістом цукру в кожній підкатегорії. Це обмежує аналіз, і подальше дослідження вміст цукру в різних соках покращить результати аналізу та моделювання. 100% 95% 90% 85% 80% 75% Всього Газовані напої Соки Вода Енергетичні напої Спортивні напої Кава Чай Концентрати Потенціал податків на підсолоджені цукром напої в Україні14 Діаграма 5: Частка ринку низькокалорійної або безкалорійної коли / газованих напоїв, 2006-2019 рр. Джерело: Euromonitor (7) Тренди цін (номінальна, реальна, відсотка зміна, середньорічна зміна відсотка) за категоріями Ціни, очевидно, є найважливішим визначальним чинником обсягів продажу. Неоднорідність цін на різні типи товарів, а також умови роздрібної торгівлі мають велике значення при розробці політики, оскільки конкретний податок матиме менший відносний вплив на товари з нижчими цінами, ніж на товари з вищими цінами. На Діаграмі 6 показано ціни на різні категорії в останній рік у гривнях за літр. Середньозважена ціна безалкогольного напою в Україні в 2019 році становила 18,10 гривень за літр. Однак цей показник варіювалося від 6,44 грн за літр для концентратів до 53,62 грн. за літр спортивних напоїв. Ціни двох найбільших категорій – газовані напої та вода – були дуже близькими: 17.07 грн. та 16.12 грн. за літр, відповідно. Оскільки газовані напої становлять таку велику частку ринку ПЦН, то однаковий для всіх категорій товарів податок призведе до зменшення обсягу продажу газованих напоїв більше, ніж інших товарів. Це демонструє силу оподаткування як інструменту політичного втручання. На Діаграмі 7 показано співвідношення цін на напої, що продаються через on-trade та off-trade канали збуту, у 2019 році. Загалом, споживання через on-trade канал є значно дорожчим, ніж споживання через off- trade, чого і можна було очікувати. Зокрема, споживання через on-trade канал в чотири рази дорожче, однак, знову ж таки, для різних категорій цей показник різний: від “у 2,9 раза дорожче” для газованих напоїв до “у 1,6 раза дорожче” для чаю. 6% 5% 4% 3% 2% 1% 0% 2006 2007 2008 20102009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019  Низькокалорійні/Газовані напої  Низькокалорійні/напої типу “кола” Тренди на ринку ПЦН в Україні 15 Діаграма 6: Номінальна вартість (ціна) в гривнях за літр, 2019 р. Джерело: Euromonitor (7) Діаграма 7: Співвідношення цін на напої, продані через канали on-trade та off-trade, 2019 р. Джерело: Euromonitor (7) гр н /л 60 50 40 30 20 10 0 Всього Газовані напої Соки Вода Енергетичні напої Спортивні напої Кава Чай Концентрати Сп ів ві дн ош ен ня ц ін н а на по ї, пр од ан і ч ер ез к ан ал и on -t ra de та o ff- tr ad e 6 5 4 3 2 1 0 Всього Газовані напої Соки Вода Енергетичні напої Спортивні напої Кава Чай Концентрати Потенціал податків на підсолоджені цукром напої в Україні16 Хоча варіацією цін можна пояснити відносні частки ринку, проте ними не можна пояснити тренди обсягів. Для цього було проаналізовано тренди в реальних цінах (тобто скоригованих з урахуванням інфляції) протягом періоду з 2006 по 2019 рік. На Діаграмі 8 представлені результати для основних цінових категорій (менші категорії виключені, щоб Діаграму було легше тлумачити), а середньорічні зміни у відсотках як у номінальних, так і в реальних термінах наведені в Таблиці 8. Як видно з Таблиці 6, номінальні ціни зросли для всіх категорій. Враховуючи нестабільну, а іноді й високу, інфляцію в Україні протягом цього періоду, аналіз реальних цін особливо важливий. В реальних термінах ціни зросли, але набагато менше. Зростання спостергіається для трьох найбільших категорій (газовані напої, сік та вода), тоді як ціни на енергетичні та спортивні напої, а також чай впали. З Діаграми 8, однак, видно, що зростання цін на газовані напої, соки та воду не були стабільними протягом усього періоду. Ціни зростали досить різко до 2014 року, а потім темпи знизилися. У 2019 році ціни на газовані напої та соки були практично такими ж, як і у 2006 році, тоді як ціна на воду була значно вищою у 2019 році у порівнянні з 2006 роком. Скорочення розриву між водою та іншими продуктами є важливим, оскільки це впливає на заміщення між ними. Якщо подивитися на часові ряди на діаграмі, то можна помітити, що між трендами цін та обсягами продажів ніби то є обернена кореляція. Ця ситуація буде розглянута детальніше далі цьому звіті. гр н /л (2 00 5= 10 0) 8 7 6 5 4 3 2 1 0 2006 2007 2008 20102009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019  Всього/Безалкогольні напої  Газовані напої  Соки  Вода Діаграма 8: Реальна вартість (ціни) одиниці продукції основних категорій напоїв, 2006-2019 рр. Джерело: Euromonitor (7) та Світовий банк (8) Тренди на ринку ПЦН в Україні 17 Таблиця 6: Середньорічний відсоток змін ціни одиниці продукції, 2006-2019 рр. Номінальна Реальна Разом 13,3% 1,1% Газовані напої 12,8% 0,6% Соки 12,9% 0,7% Вода 15,8% 3,6% Енергетичні напої 6,0% -6,2% Спортивні напої 12,2%* -4,4%* Кава (ГС) н/з** н/з** Чай (ГС) 9,7% -2,5% Концентрати 12,3% 0,1% Джерело: Euromonitor (7) Примітки: * 2013-2019 рр., ** не застосовно: дані є лише за 2006-2009 роки На Діаграмі 9 наведені одночасно тренди цін на дієтичну колу порівняно зі звичайною колою аналогічно до аналізу обсягів. Тренди для низькокалорійних та звичайних напоїв типу “кола” майже ідентичні, однак також помітно, що напої типу “кола”постійно дорожчі, ніж інші газовані напої. Важливо, що напої типу “кола” (дієтична або звичайна) дорожчі, ніж інші газовані напої, але різниця в ціні зменшується у період з 2006 по 2019 рік. Діаграма 9: Реальна вартість (ціна) одиниці напоїв типу “кола” та “низькокалорійна кола”, 2006-2019 рр. Джерело: Euromonitor (7) та Світовий банк (8) гр н /л (2 00 5= 10 0) 8 7 6 5 4 3 2 1 0 2006 2007 2008 20102009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019  Всього газовані напої  Кола  Низькокалорійна Кола Потенціал податків на підсолоджені цукром напої в Україні18 Тренди доступності (відсоток змін, середньорічна зміна відсотка) за категоріями У період з 1960-х років до кінця ХХ століття темпи економічного зростання у країнах з високим рівнем доходів (HICS) та країнах з низьким та середнім доходом (LMICS) були співвідносні (9). Протягом 28 з 39 років з 1961 по 1999 рік зростання реального ВВП на душу населення в країнах з високим рівнем доходів перевищило цей показник для країн з низьким та середнім доходом. Проте у період з 2000 по 2019 рік зростання реального ВВП на душу населення в країнах з високим рівнем доходів було нижчим, ніж в країнах з низьким та середнім доходом протягом усіх 20 років. Це важливий поворот долі, і він спричинений стрімкими темпами економічного зростання в країнах з низьким та середнім доходом. Зростання ВВП на душу населення в країнах з низьким та середнім доходом у період з 2000 до 2019 рік становило в середньому 4,0% на рік, що значно перевищує темпи у 1,3% та 1,0% у 1980-х та 1990-х роках, відповідно. Оскільки багато країн з низьким та середнім доходом переживала за останні два десятиліття демонструють швидкі темпи економічного зростання, , то збільшення податків, які підвищують ціни відповідно до рівня інфляції, може бути недостатнім для зменшення споживання цього продукту. Тому, фокус уваги змістився зі збільшення податків, що збільшує роздрібну ціну, до збільшення податків, які зменшують доступність товару з часом. Одночасне урахування впливу ціни та доходу запроваджує концепцію доступності, яка загалом визначається як співвідношення ціни до доходу. Показник “ціна відносно доходу” (Relative Income Price (RIP)) був застосований до ПЦН авторами Blecher et al. (2017 р.), це адаптація аналогічного показника з літератури щодо доступності сигарет (10). RIP вимірює відсоток ВВП на душу населення, необхідний для придбання 100 літрів напою. Збільшення RIP (позитивний відсоток змін) означає, що ПЦН стають менш доступними з часом, тоді як зменшення RIP (негативний відсоток змін) означає, що ПЦН стають більш доступними з часом. ПЦН з часом стали більш доступними в Україні. На Діаграмі 10 показано тренди доступності безалкогольних напоїв та їх трьох основних категорій (газовані напої, соки та вода) в Україні за період 2006 по 2019 рр. Енергетичні напої, спортивні напої, напої на основі кави та чаю не включені до діаграми через те, що їхня частка ринку мала. Крім того, в таблиці 7 наведено дані про середній річний відсоток змін за той самий період. Результати свідчать, що безалкогольні напої ставали значно більш доступними в Україні з часом, на 1,7% на рік. Хоча 1,7% на рік може здатися невеликою величиною, результатом сумарних ефектів є велике збільшення доступності протягом більш тривалого періоду, у цьому випадку на понад 18% відсотків за кожні десять років. Газовані води, соки та концентрати стали більш доступними у ще більших величинах, тоді як вода стала трохи менш доступною. Зокрема, енергетичні напої, спортивні напої та чай стали набагато доступнішими у порівнянні з іншими категоріями. Тренди на ринку ПЦН в Україні 19 Таблиця 7: Середньорічний відсоток зміни доступності (ціна відносно доходу (Relative Income Price (RIP)), 2006-2019 рр. RIP Разом -1,7% Газовані напої -2,2% Соки -2,1% Вода 0,7% Енергетичні напої -9,0% Спортивні напої -6,7%* Кава (ГС) н/з** Чай (ГС) -5,3% Концентрати -2,8% Джерело: Euromonitor (7) Примітки: * 2013-2019 рр., ** не застосовно: дані є лише за 2006-2009 роки Діаграма 10: Тренди доступності (ціна відносно доходу (Relative Income Price (RIP)), 2006-2019 рр. Джерело: Euromonitor (7) та Світовий банк (8) Ц ін а ві дн ос но д ох од у 6% 5% 4% 3% 2% 1% 0% 2006 2007 2008 20102009 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019  Всього/Безалкогольні напої  Газовані напої  Соки  Вода Потенціал податків на підсолоджені цукром напої в Україні20 Стратегія моделювання Метою симуляційної моделі є оцінка впливу змін податку на обсяги продажу / споживання оподатковуваних та неоподатковуваних ПЦН та їхніх близьких замінників. Це зроблено шляхом оцінки спершу впливу податку на ціну, а потім – оцінки впливу цін на обсяги продажу / споживання, і, насамкінець, оцінки податкових надходжень від цього податку. За своєю структурою це статична модель для кожної категорії з шістьма категоріями: газовані напої, соки, вода, енергетичні та спортивні напої, кава та чай та концентрати. Енергетичні та спортивні напої, а також кава та чай загреговані у дві категорії через невеликий розмір кожної категорії. Завдяки цьому модель може оцінити впливи залежно від того, до яких категорій застосовується податок, наприклад, коли податок застосовується до всіх категорій, крім води. Ця функціональність є важливою з урахуванням того, що податки на ПЦН іноді не застосовуються до всіх ПЦН. Більше того, коли податок на ПЦН не застосовується до товарів, що не є замінниками ПЦН, таких як вода, то це призводить до важливих наслідків в обчисленнях, оскільки споживачі переходять від споживання ПЦН на споживання не-ПЦН, коли ціни на ПЦН зростають через запровадження нових чи підвищення існуючих податків. В моделі реалізована єдина власна цінова еластичність попиту та використовується перехресна цінова еластичність попиту між категоріями. Цінова еластичність попиту вимірює відсоток зміни споживання внаслідок зміни ціни на 1%. Наприклад, цінова еластичність попиту -0,6 означає, що збільшення ціни на 10% призведе до зниження споживання на 6%. Цінова еластичність від 0 до -1 називається ціновою нееластичною (і означає, що зміна споживання менша, ніж пропорційно зміні ціни), тоді як будь- яка величина менше -1 називається ціновою еластичною (і означає, що зміна споживання більша, ніж пропорційно зміну ціни). Перехресна цінова еластичність попиту вимірює відсоток зміни споживання одного продукту внаслідок зміни на 1% ціни на інший продукт. Наприклад, перехресна цінова еластичність 0,2 означає, що збільшення на 10% ціни на один продукт призведе до збільшення на 2% попиту на інший продукт. Додатна перехресна цінова еластичність означає, що продукти є замінниками один одного, тоді як від’ємна перехресна цінова еластичність означає, що продукти є доповненнями один одного. Вплив економічного зростання також включений у модель за рахунок використання еластичності попиту від доходу, тобто зміни споживання внаслідок зміни доходу. Еластичність застосовуються до змін реальних цін та реальних доходів (тобто скоригованих на інфляцію). Для цілей цієї моделі, на основі прогнозів Міжнародного валютного фонду для країн (11), вважається, що річні темпи економічного зростання становлять 2%, а щорічна споживча інфляція – 3%. Крім того, для конверсії гривні у долар США використано обмінний курс грн./ дол. США 0.0349 (дол. США / грн. 28.65). 5 Стратегія моделювання 21 Використана в аналізі цінова еластичність попиту за замовчуванням -0,55. Цю величину визначили Fuchs Tarlovsky та González Icaza у своєму аналізі впливу запровадження податку на ПЦН в Україні на рівень добробуту та розподіл коштів (12). Це дослідження є додатковою складовою цього проєкту. З огляду на те, що в літературі по ціновій еластичності попиту на ПЦН зазвичай наводилися значно більш нееластичні оцінки цінової еластичності, в цьому аналізі також використано більш нееластичне значення -0,80 в аналізі чутливості. Для еластичності попиту від доходу використано значення 0,1. Воно означає, що збільшення доходів приведе до збільшення обсягів продажу / споживання, оскільки ПЦН є нормальним товаром. Це значення збігається з відносно невеликою еластичністю домогосподарств у Fuchs Tarlovsky та González Icaza (2021). Ця еластичність попиту відносно доходу є важливою, оскільки вона забезпечує, що базовий сценарій (тобто сценарій без запровадження будь-яких податків) приведе до збільшення обсягів продажу / споживання. Перехресна цінова еластичність встановлена на рівні 0,3, що означає, що збільшення ціни на один товар приведе до збільшення споживання іншого (тобто заміщення на інші товари споживання внаслідок підвищення ціни). Ціни в кожній категорії розкладаються на податкові та не-податкові компоненти: ціна = акциз + ПДВ + ціна без податків. Таким чином, початкова ціна мінус ПДВ, коли акциз не застосовується, дорівнює вартості без податків. Оскільки ставка ПДВ в Україні 20%, то роздрібна ціна 10 гривень за літр означає, що вартість без податків становить 8,33 грн. за літр (10 / 1,2), а ПДВ – 1,67 грн. за літр (20/120 * 10). Коли застосовується акциз, то ціна визначається у зворотньому порядку, шляхом додавання акцизу до вартості без податків 8,33 грн., а потім додають ПДВ і отримують нову роздрібну ціну. Наприклад, якщо застосовується акциз 2,00 грн. за літр, то вартість без податків 8,33 грн. за літр збільшується до 10,33 грн. за літр плюс ПДВ 2,07 (20% від 10.33) і отримуємо нову роздрібну ціну 12,40 грн. за літр. Базові дані, включаючи роздрібні ціни (від Euromonitor) для кожної категорії, розкладені на ПДВ та ціну без податків, наведені в Таблиці 8. Крім того, отримані від Euromonitor дані щодо обсягів роздрібного продажу дозволяють оцінити вартість виробництва (ціна без податків, помножена на обсяг), а також надходження від ПДВ за базовим сценарієм та ринкову вартість (роздрібна ціна, помножена на обсяг). Таблиця 8: Базові дані та декомпозиція цін Категорія Ціна без податків Величина ПДВ Роздрібна ціна Обсяг Вартість виробництва Надходження від ПДВ Ринкова вартість Одиниця грн./л (1000 л) грн. (мільйонів) Газовані напої 14,23 2,85 17,07 1 511 379 21 502 4 300 25 802 Соки 25,28 5,06 30,34 339 633 8 587 1 717 10 304 Вода 13,43 2,69 16,12 2 095 043 28 140 5 628 33 768 Енергетичні та спортивні напої 39,34 7,87 47,21 46 145 1 815 363 2 178 Кава та чай 18,88 3,78 22,65 45 550 860 172 1 032 Концентрати 5,36 1,07 6,44 713 4 1 5 Зважена вартість 15,08 3,02 18,10   Разом 4 038 463 60 908 12 182 73 090 Разом (дол. США) 2 126 425 2 551 Джерело: Euromonitor (7) Потенціал податків на підсолоджені цукром напої в Україні22 Цей аналіз передбачає, що виробники переносять всі податки на споживачів шляхом переміщення податкового навантаження на роздрібні ціни (тобто повне або 100 відсоткове перенесення податків на плечі споживачів). Податки також можуть бути перенесені на споживачів не повною мірою або надміру, тобто ціни можуть зростати менше, ніж зростають податки (неповне перенесення) або більше, ніж зростають податки (надмірне перенесення). Це перенесення залежить від декількох факторів, в тому числі структури ринку та конкуренції, структури податків та стратегії підприємства. У разі неповного перенесення ціна без податків у моделі знижується, а у разі надмірного перенесення ціна без податків збільшується. Є підтвердження того, що податки на ПЦН переносяться у діапазоні від 40% (неповне перенесення) до 125% (надмірне перенесення) (5). Тому ці граничні дані використані як базові можливі нижня та верхня межі. Крім того, можна також провести аналіз чутливості, застосовуючи половинні показники неповного перенесення та надмірного перенесення (20% та 112,5%). Нарешті, необхідно прийняти рішення щодо того, який податок моделювати. На підставі світового досвіду та найкращої практики, моделюється єдиний специфічний податок. Це також чітко відповідає існуючій в Україні політиці акцизного податку, де специфічні податки є основою податків на тютюнові та алкогольні вироби. Незважаючи на те, що Україна, безумовно, має досвід використання податку на основі вмісту алкоголю, і, хоча це, безумовно, можна перенести на ПЦН (про що свідчить досвід інших країн), відсутність даних про вміст окремих речовин в харчових продуктах у базі даних Euromonitor не дозволяє цього зробити. Тому було виконано моделювання впливу рівномірного (єдиного) специфічного податку, усвідомлюючи, що такий податок можна буде адаптувати на практиці до моделі на основі вмісту певної речовини, як це вимагається з аналогічними короткостроковим впливом на доходи (порівнянний податок на основі вмісту певних речовин, який матиме подібні результати в плані податкових надходжень, можна розрахувати з деяким подальшим аналізом). Крім того, після запровадження податку, дані, які будуть отримані в результаті, дозволять побудувати більш точну симуляційну модель для майбутніх податкових реформ, в тому числі для податків на основі вмісту певної речовини. Друге міркування стосується величини податку. Незважаючи на те, що не існує чітких орієнтирів, встановлених Всесвітньою організацією охорони здоров’я або Світовим банком, досвід інших країн показав, що для того, аби податок мав вагомий вплив, необхідно, щоб він дорівнював приблизно 20% роздрібної ціни (13). У Таблиці 9 показано, який вплив матимуть два різних єдиних специфічних податки, 2 грн. за літр та 4 грн. за літр (що застосовується до всіх категорій, але не застосовується до води) на роздрібні ціни в різних категоріях. Зрозуміло, що менший податок 2 грн. за літр буде в діапазоні від 4% до 12% відсотків ціни без податків, та у діапазоні від 4% до 10% ціни з податками (припускаючи, що податки повністю переносяться на споживачів). Тоді як більший податок 4 грн. за літр буде в діапазоні віж 8% до 23% ціни безподатків, та у діапазоні від 8 до 18 відсотків цін з податками. Отже, було проведено моделювання впливу єдиного специфічного податку у 4 грн. за літр як найближчого до апроксимації моделі 20% від роздрібної ціни. Стратегія моделювання 23 Таблиця 9: Частки акцизного податку без надмірного перенесення (тобто 100% перенесення) Категорія Ціна без податків Ціна з податками Відсоток ціни без податків Відсоток ціни з податками Одиниця грн. /л 2 грн. / л 4 грн. / л 2 грн. / л 4 грн. / л Газовані напої 17,07 21,23 12% 23% 10% 18% Соки 30,34 35,14 7% 13% 6% 11% Вода 16,12 16,12 n/a n/a n/a n/a Енергетичні та спортивні напої 47,21 52,01 4% 8% 4% 8% Кава та чай 22,65 27,45 9% 18% 8% 15% Концентрати 6,44 6,44 н/з н/з н/з н/з Як зазначалося раніше, діапазон продуктів, до яких можуть бути застосовані податки, доволі широкий. Це важливо, оскільки збільшення цін на деякі продукти відносно інших продуктів спричиняє заміщення. Наприклад, підвищення податків / цін на газовані напої, але не на воду, призведе до зменшення продажів / споживання газованих напоїв, а також збільшення продажів / споживання води, оскільки у деяких колишніх продавців / споживачів газованих напоїв відбудеться заміщення на воду. Вибір продуктів, які оподатковувати, а які не оподатковувати, не менш важливий, ніж структура та ставки податку. Описані далі варіації податкової політики, включені до цієї моделі, використані, щоб показати, що більш широке застосування податків дозволить досягти більших змін у споживанні та доходах. На цих прикладах стає зрозуміло, що розробникам політики потрібно ретельно обмірковувати та діяти обдумано, щоб забезпечити, щоб податки на ПЦН були достатньо широкими і включали продукти, які завдають суттєвої школи. Для цілей цього аналізу проведено моделюватися єдиного специфічного податку на обсяг, і цей податок буде застосовуватися до кількох, але не всіх продуктів. Досліджуються два варіанти: перший – податок застосовується до всіх продуктів, за винятком води, і другий – податок також не застосовується до соків та концентратів. Перший варіант окреслює випадок, коли податок на ПЦН застосовується широко до всіх продуктів з цукром, доданим чи ні. Вода виключається як очевидний замінник без вмісту цукру. Другий варіант виключення соків показує найпоширенішу альтернативу, яка застосовується, наприклад, у Південній Африці. Існує кілька причин, через які в деяких країнах виключають соки, у тому числ й такі, що соки, як правило, вже дорожчі, ніж інші ПЦН, а також те, що деякі соки мають більшу поживну цінність, ніж інші ПЦН. Нарешті, концентрати також виключені з другого варіанту з тих самих причин, однак обґрунтування для виключення інше. По-перше, концентрати часто споживаються інтенсивніше верствами населення з нижчими доходами, а по-друге, використання порошків у концентратах ускладнює розрахунок величини податку. Крім того, ринок концентратів в Україні дуже малий і істотно не впливає на оцінки. Потенціал податків на підсолоджені цукром напої в Україні24 В Таблиці 10 наведено зведені результати симуляційного моделювання, які були реалізовані. Варіанти 1 та 2 показують результати оподаткування всіх ПЦН податком у розмірі у 4 грн. за літр, лише за виключенням води. Варіанти 3 та 4 показують результати того самого моделювання, але також за виключенням соків та концентратів. Різні інші варіанти показують варіації цінової еластичності та перенесення податку, як описано раніше. Таблиця 10: Зведення сценаріїв моделювання Варіант Структура податку Ставка Виключення Еластичність Перенесення податку 1.1 Єдиний специфічний 4 грн./л Вода -0,55/0,1/0,3 100% перенесення 1.2a Єдиний специфічний 4 грн./л Вода -0,55/0,1/0,3 60% 1.2b Єдиний специфічний 4 грн./л Вода -0,55/0,1/0,3 80% 1.3a Єдиний специфічний 4 грн./л Вода -0,55/0,1/0,3 112.5% 1.3b Єдиний специфічний 4 грн./л Вода -0,55/0,1/0,3 125% 2.1 Єдиний специфічний 4 грн./л Вода -0,8/0,1/0,3 100% перенесення 2.2a Єдиний специфічний 4 грн./л Вода -0,8/0,1/0,3 60% 2.2b Єдиний специфічний 4 грн./л Вода -0,8/0,1/0,3 80% 2.3a Єдиний специфічний 4 грн./л Вода -0,8/0,1/0,3 112.5% 2.3b Єдиний специфічний 4 грн./л Вода -0,8/0,1/0,3 125% 3.1 Єдиний специфічний 4 грн./л Вода, сік та концентрати -0,55/0,1/0,3 100% перенесення 3.2a Єдиний специфічний 4 грн./л Вода, сік та концентрати -0,55/0,1/0,3 60% 3.2b Єдиний специфічний 4 грн./л Вода, сік та концентрати -0,55/0,1/0,3 80% 3.3a Єдиний специфічний 4 грн./л Вода, сік та концентрати -0,55/0,1/0,3 112.5% 3.3b Єдиний специфічний 4 грн./л Вода, сік та концентрати -0,55/0,1/0,3 125% 4.1 Єдиний специфічний 4 грн./л Вода, сік та концентрати -0,8/0,1/0,3 100% перенесення 4.2a Єдиний специфічний 4 грн./л Вода, сік та концентрати -0,8/0,1/0,3 60% 4.2b Єдиний специфічний 4 грн./л Вода, сік та концентрати -0,8/0,1/0,3 80% 4.3a Єдиний специфічний 4 грн./л Вода, сік та концентрати -0,8/0,1/0,3 112.5% 4.3b Єдиний специфічний 4 грн./л Вода, сік та концентрати -0,8/0,1/0,3 125% Примітка: Еластичність відображає ціну, дохід та перехресну ціну. Стратегія моделювання 25 Результати Сценарій 1.1: Єдиний специфічний податок у розмірі 4 грн./ л (за винятком води) Перенесення податку: надмірного / неповного перенесення податку на споживачів немає Цінова еластичність попиту: -0,55 Перехресна цінова еластичність попиту: 0,3 Еластичність попиту відносно доходу: 0,1 Таблиця 1.1 Категорія Без податків Акциз ПДВ Ціна Ціна Реальна ціна Обсяг Надходження акцизу грн. / л відсоток млн. грн. Газовані напої 14,23 4,00 3,65 21,87 28% 24% -2% 5 897 Соки 25,28 4,00 5,86 35,14 16% 12% 5% 1 431 Вода 13,43 0,00 2,69 16,12 0% -3% 15% 0 Енергетичні та спортивні напої 39,34 4,00 8,67 52,01 10% 7% 9% 201 Кава та чай 18,88 4,00 4,58 27,45 21% 18% 2% 186 Концентрати 5,36 4,00 1,87 11,24 75% 69% -32% 2 Разом 7 717 З ваговими коефіцієнтами 15,04 1,78 3,36 20,18 12% 8% 8% З податками -1% Без податків 15% Сценарій 1.2a: Єдиний специфічний податок у розмірі 4 грн./ л (за винятком води) Перенесення податку: неповне перенесення; перенесення 60% податку (приблизно 11% зниження ціни без податків для оподатковуваних продуктів; ціни без податків для неоподатковуваних продуктів без змін) Цінова еластичність попиту: -0.55 Перехресна цінова еластичність попиту: 0.3 Еластичність попиту відносно доходу: 0,1 Таблиця 1.2a Категорія Без податків Акциз ПДВ Ціна Ціна Реальна ціна Обсяг Надходження акцизу грн. / л відсоток млн. грн. Газовані напої 12,66 4,00 3,33 19,99 17% 14% -1% 5 994 Соки 22,50 4,00 5,30 31,80 5% 2% 7% 1 452 Вода 13,43 0,00 2,69 16,12 0% -3% 10% 0 Енергетичні та спортивні напої 35,01 4,00 7,80 46,82 -1% -4% 10% 204 Кава та чай 16,80 4,00 4,16 24,96 10% 7% 4% 189 Концентрати 4,77 4,00 1,75 10,53 64% 59% -30% 2 Разом 7 841 З ваговими коефіцієнтами 14,22 1,85 3,21 19,29 7% 3% 6% З податками 1% Без податків 10% 6 Потенціал податків на підсолоджені цукром напої в Україні26 Сценарій 1.2 b: Єдиний специфічний податок у розмірі 4 грн./ л (за винятком води) Перенесення податку: неповне перенесення; перенесення 80% податку (приблизно 5% зниження ціни без податків для оподатковуваних продуктів; ціни без податків для неоподатковуваних продуктів без змін) Цінова еластичність попиту: -0.55 Перехресна цінова еластичність попиту: 0.3 Еластичність попиту відносно доходу: 0,1 Таблиця 1.2b Категорія Без податків Акциз ПДВ Ціна Ціна Реальна ціна Обсяг Надходження акцизу грн. / л відсоток млн. грн. Газовані напої 13,52 4,00 3,50 21,02 23% 20% -2% 5 942 Соки 24,02 4,00 5,60 33,62 11% 8% 6% 1 441 Вода 13,43 0,00 2,69 16,12 0% -3% 13% 0 Енергетичні та спортивні напої 37,37 4,00 8,27 49,65 5% 2% 10% 202 Кава та чай 7,93 4,00 4,39 26,32 16% 13% 3% 187 Концентрати 5,10 4,00 1,82 10,92 70% 65% -31% 2 Разом 7 773 З ваговими коефіцієнтами 14,67 1,81 3,30 19,79 9% 6% 7% З податками 0% Без податків 13% Сценарій 1.3a: Єдиний специфічний податок у розмірі 4 грн./ л (за винятком води) Перенесення податку: надмірне перенесення; перенесення 112,5% податку (приблизно 4% зростання ціни без податків для оподатковуваних продуктів; ціни без податків для неоподатковуваних продуктів без змін) Цінова еластичність попиту: -0,55 Перехресна цінова еластичність попиту: 0,3 Еластичність попиту відносно доходу: 0,1 Таблиця 1.3a Категорія Без податків Акциз ПДВ Ціна Ціна Реальна ціна Обсяг Надходження акцизу грн. / л відсоток млн. грн. Газовані напої 14,80 4,00 3,76 22,55 32% 28% -3% 5 862 Соки 26,29 4,00 6,06 36,35 20% 16% 5% 1 423 Вода 13,43 0,00 2,69 16,12 0% -3% 17% 0 Енергетичні та спортивні напої 40,92 4,00 8,98 53,90 14% 11% 8% 200 Кава та чай 19,63 4,00 4,73 28,36 25% 22% 1% 185 Концентрати 5,58 4,00 1,92 11,50 79% 73% -32% 2 Разом 15,32 1,76 3,42 20,49 13% 10% 8% З ваговими коефіцієнтами 7 672 З податками -1% Без податків 17% Результати 27 Сценарій 1.3b: Єдиний специфічний податок у розмірі 4 грн./ л (за винятком води) Перенесення податку: надмірне перенесення; перенесення 125% податку (приблизно 7% зростання ціни без податків для оподатковуваних продуктів; ціни без податків для неоподатковуваних продуктів без змін) Цінова еластичність попиту: -0,55 Перехресна цінова еластичність попиту: 0,3 Еластичність попиту відносно доходу: 0,1 Таблиця 1.3b Категорія Без податків Акциз ПДВ Ціна Ціна Реальна ціна Обсяг Надходження акцизу грн. / л відсоток млн. грн. Газовані напої 15,22 4,00 3,84 23,07 35% 31% -3% 5 836 Соки 27,05 4,00 6,21 37,26 23% 19% 4% 1 417 Вода 13,43 0,00 2,69 16,12 0% -3% 19% 0 Енергетичні та спортивні напої 42,10 4,00 9,22 55,32 17% 14% 8% 199 Кава та чай 20,20 4,00 4,84 29,04 28% 24% 1% 184 Концентрати 5,74 4,00 1,95 11,69 82% 76% -33% 2 Разом 15,52 1,74 3,45 20,71 14% 11% 9% З ваговими коефіцієнтами 7 638 З податками -2% Без податків 19% Сценарій 2.1: Єдиний специфічний податок у розмірі 4 грн./ л (за винятком води) Перенесення податку на споживачів: надмірного / неповного перенесення податку на споживачів немає Цінова еластичність попиту: -0,8 Перехресна цінова еластичність попиту: 0,3 Еластичність попиту відносно доходу: 0,1 Таблиця 2.1 Категорія Без податків Акциз ПДВ Ціна Ціна Реальна ціна Обсяг Надходження акцизу грн. / л відсоток млн. грн. Газовані напої 14,23 4,00 3,65 21,87 28% 24% -9% 5 529 Соки 25,28 4,00 5,86 35,14 16% 12% 2% 1 388 Вода 13,43 0,00 2,69 16,12 0% -3% 16% 0 Енергетичні та спортивні напої 39,34 4,00 8,67 52,01 10% 7% 7% 198 Кава та чай 18,88 4,00 4,58 27,45 21% 18% -2% 178 Концентрати 5,36 4,00 1,87 11,24 75% 69% -49% 1 Разом 15,01 1,71 3,35 20,07 11% 8% 5% З ваговими коефіцієнтами 7 294 З податками -6% Без податків 11% Потенціал податків на підсолоджені цукром напої в Україні28 Сценарій 2.2a: Єдиний специфічний податок у розмірі 4 грн./ л (за винятком води) Перенесення податку: неповне перенесення; перенесення 60% податку (приблизно 11% зменшення ціни без податків для оподатковуваних продуктів; ціни без податків для неоподатковуваних продуктів без змін) Цінова еластичність попиту: -0,8 Перехресна цінова еластичність попиту: 0,3 Еластичність попиту відносно доходу: 0,1 Таблиця 2.2a Категорія Без податків Акциз ПДВ Ціна Ціна Реальна ціна Обсяг Надходження акцизу грн. / л відсоток млн. грн. Газовані напої 12,66 4,00 3,33 19,99 17% 14% -4% 5 787 Соки 22,50 4,00 5,30 31,80 5% 2% 6% 1 446 Вода 13,43 0,00 2,69 16,12 0% -3% 11% 0 Енергетичні та спортивні напої 35,01 4,00 7,80 46,82 -1% -4% 11% 206 Кава та чай 16,80 4,00 4,16 24,96 10% 7% 2% 185 Концентрати 4,77 4,00 1,75 10,53 64% 59% -45% 2 Разом 14,24 1,81 3,21 19,26 6% 3% 5% З ваговими коефіцієнтами 7 626 З податками -6% Без податків 11% Сценарій 2.2b: Єдиний специфічний податок у розмірі 4 грн./ л (за винятком води) Перенесення податку: неповне перенесення; перенесення 80%податку (приблизно 5% зменшення ціни без податків для оподатковуваних продуктів; ціни без податків для неоподатковуваних продуктів без змін) Цінова еластичність попиту: -0,8 Перехресна цінова еластичність попиту: 0,3 Еластичність попиту відносно доходу: 0,1 Таблиця 2.2b Категорія Без податків Акциз ПДВ Ціна Ціна Реальна ціна Обсяг Надходження акцизу грн. / л відсоток млн. грн. Газовані напої 13,52 4,00 3,50 21,02 23% 20% -7% 5 646 Соки 24,02 4,00 5,60 33,62 11% 8% 4% 1 415 Вода 13,43 0,00 2,69 16,12 0% -3% 14% 0 Енергетичні та спортивні напої 37,37 4,00 8,27 49,65 5% 2% 9% 201 Кава та чай 17,93 4,00 4,39 26,32 16% 13% -1% 181 Концентрати 5,10 4,00 1,82 10,92 70% 65% -47% 2 Разом 14,67 1,76 3,29 19,72 9% 6% 5% З ваговими коефіцієнтами 7 445 З податками -4% Без податків 14% Результати 29 Сценарій 2.3a: Єдиний специфічний податок у розмірі 4 грн./ л (за винятком води) Перенесення податку: надмірне перенесення; перенесення 112,5% податку (приблизно 4% збільшення ціни без податків для оподатковуваних продуктів; ціни без податків для неоподатковуваних продуктів без змін) Цінова еластичність попиту: -0,8 Перехресна цінова еластичність попиту: 0,3 Еластичність попиту відносно доходу: 0,1 Таблиця 2.3a Категорія Без податків Акциз ПДВ Ціна Ціна Реальна ціна Обсяг Надходження акцизу грн. / л відсоток млн. грн. Газовані напої 14,80 4,00 3,76 22,55 32% 28% -10% 5 435 Соки 26,29 4,00 6,06 36,35 20% 16% 1% 1 367 Вода 13,43 0,00 2,69 16,12 0% -3% 18% 0 Енергетичні та спортивні напої 40,92 4,00 8,98 53,90 14% 11% 6% 195 Кава та чай 19,63 4,00 4,73 28,36 25% 22% -4% 175 Концентрати 5,58 4,00 1,92 11,50 79% 73% -51% 1 Разом 15,27 1,68 3,39 20,34 12% 9% 6% З ваговими коефіцієнтами 7 173 З податками -8% Без податків 18% Сценарій 2.3b: Єдиний специфічний податок у розмірі 4 грн./ л (за винятком води) Перенесення податку: надмірне перенесення; перенесення 125% податку (приблизно 7% збільшення ціни без податків для оподатковуваних продуктів; ціни без податків для неоподатковуваних продуктів без змін) Цінова еластичність попиту: -0,8 Перехресна цінова еластичність попиту: 0,3 Еластичність попиту відносно доходу: 0,1 Таблиця 2.3b Категорія Без податків Акциз ПДВ Ціна Ціна Реальна ціна Обсяг Надходження акцизу грн. / л відсоток млн. грн. Газовані напої 15,22 4,00 3,84 23,07 35% 31% -11% 5 365 Соки 27,05 4,00 6,21 37,26 23% 19% -1% 1 351 Вода 13,43 0,00 2,69 16,12 0% -3% 19% 0 Енергетичні та спортивні напої 42,10 4,00 9,22 55,32 17% 14% 4% 193 Кава та чай 20,20 4,00 4,84 29,04 28% 24% -5% 173 Концентрати 15,22 4,00 3,84 23,07 35% 31% -52% 1 Разом 15,46 1,65 3,42 20,52 13% 10% 6% З ваговими коефіцієнтами 7 083 З податками -9% Без податків 19% Потенціал податків на підсолоджені цукром напої в Україні30 Сценарій 3.1: Єдиний специфічний податок у розмірі 4 грн./ л (за винятком води, соків та концентратів) Перенесення податку: надмірного / неповного перенесення податку на споживачів немає Цінова еластичність попиту: -0,55 Перехресна цінова еластичність попиту: 0,3 Еластичність попиту відносно доходу: 0,1 Таблиця 3.1 Категорія Без податків Акциз ПДВ Ціна Ціна Реальна ціна Обсяг Надходження акцизу грн. / л відсоток млн. грн. Газовані напої 14,23 4,00 3,65 21,87 28% 24% -11% 5 367 Соки 25,28 0,00 5,06 30,34 0% -3% 7% 0 Вода 13,43 0,00 2,69 16,12 0% -3% 7% 0 Енергетичні та спортивні напої 39,34 4,00 8,67 52,01 10% 7% 0% 185 Кава та чай 18,88 4,00 4,58 27,45 21% 18% -7% 170 Концентрати 5,36 0,00 1,07 6,44 0% -3% 7% 0 Разом 5 721 З ваговими коефіцієнтами 15,11 1,44 3,31 19,86 10% 7% 0% З податками -11% Без податків 7% Сценарій 3.2a: Єдиний специфічний податок у розмірі 4 грн./ л (за винятком води, соків та концентратів) Перенесення податку: неповне перенесення; перенесення 60% податку (приблизно 11% збільшення ціни без податків для оподатковуваних продуктів; ціни без податків для неоподатковуваних продуктів без змін) Цінова еластичність попиту: -0,55 Перехресна цінова еластичність попиту: 0,3 Еластичність попиту відносно доходу: 0,1 Таблиця 3.2a Категорія Без податків Акциз ПДВ Ціна Ціна Реальна ціна Обсяг Надходження акцизу грн. / л відсоток млн. грн. Газовані напої 12,66 4,00 3,33 19,99 17% 14% -7% 5 593 Соки 25,28 0,00 5,06 30,34 0% -3% 3% 0 Вода 13,43 0,00 2,69 16,12 0% -3% 3% 0 Енергетичні та спортивні напої 35,01 4,00 7,80 46,82 -1% -4% 4% 192 Кава та чай 16,80 4,00 4,16 24,96 10% 7% -3% 177 Концентрати 5,36 0,00 1,07 6,44 0% -3% 3% 0 Разом 5 961 З ваговими коефіцієнтами 14,48 1,50 3,20 19,18 6% 3% -1% З податками -7% Без податків 3% Результати 31 Сценарій 3.2b: Єдиний специфічний податок у розмірі 4 грн./ л (за винятком води, соків та концентратів) Перенесення податку: неповне перенесення; перенесення 80% податку (приблизно 5% зменшення ціни без податків для оподатковуваних продуктів; ціни без податків для неоподатковуваних продуктів без змін) Цінова еластичність попиту: -0,55 Перехресна цінова еластичність попиту: 0,3 Еластичність попиту відносно доходу: 0,1 Таблиця 3.2b Категорія Без податків Акциз ПДВ Ціна Ціна Реальна ціна Обсяг Надходження акцизу грн. / л відсоток млн. грн. Газовані напої 13,52 4,00 3,50 21,02 23% 20% -10% 5 470 Соки 25,28 0,00 5,06 30,34 0% -3% 5% 0 Вода 13,43 0,00 2,69 16,12 0% -3% 5% 0 Енергетичні та спортивні напої 37,37 4,00 8,27 49,65 5% 2% 2% 188 Кава та чай 17,93 4,00 4,39 26,32 16% 13% -5% 173 Концентрати 5,36 0,00 1,07 6,44 0% -3% 5% 0 Разом 5 830 З ваговими коефіцієнтами 14,83 1,47 3,26 19,56 8% 5% -1% З податками -9% Без податків 5% Сценарій 3.3a: Єдиний специфічний податок у розмірі 4 грн./ л (за винятком води, соків та концентратів) Перенесення податку: надмірне перенесення; перенесення 112,5% податку (приблизно 4% збільшення ціни без податків для оподатковуваних продуктів; ціни без податків для неоподатковуваних продуктів без змін) Цінова еластичність попиту: -0,55 Перехресна цінова еластичність попиту: 0,3 Еластичність попиту відносно доходу: 0,1 Таблиця 3.3a Категорія Без податків Акциз ПДВ Ціна Ціна Реальна ціна Обсяг Надходження акцизу грн. / л відсоток млн. грн. Газовані напої 14,80 4,00 3,76 22,55 32% 28% -13% 5 285 Соки 25,28 0,00 5,06 30,34 0% -3% 8% 0 Вода 13,43 0,00 2,69 16,12 0% -3% 8% 0 Енергетичні та спортивні напої 40,92 4,00 8,98 53,90 14% 11% -1% 182 Кава та чай 19,63 4,00 4,73 28,36 25% 22% -8% 167 Концентрати 5,36 0,00 1,07 6,44 0% -3% 8% 0 Разом 5 634 З ваговими коефіцієнтами 15,33 1,42 3,35 20,10 11% 8% 0% З податками -12% Без податків 8% Потенціал податків на підсолоджені цукром напої в Україні32 Сценарій 3.3b: Єдиний специфічний податок у розмірі 4 грн. / л (за винятком води, соків та концентратів) Перенесення податку: надмірне перенесення; перенесення 125% податку (приблизно 7% збільшення ціни без податків для оподатковуваних продуктів; ціни без податків для неоподатковуваних продуктів без змін) Цінова еластичність попиту: -0,55 Перехресна цінова еластичність попиту: 0,3 Еластичність попиту відносно доходу: 0,1 Таблиця 3.3b Категорія Без податків Акциз ПДВ Ціна Ціна Реальна ціна Обсяг Надходження акцизу грн. / л відсоток млн. грн. Газовані напої 15,22 4,00 3,84 23,07 35% 31% -14% 5 223 Соки 25,28 0,00 5,06 30,34 0% -3% 9% 0 Вода 13,43 0,00 2,69 16,12 0% -3% 9% 0 Енергетичні та спортивні напої 42,10 4,00 9,22 55,32 17% 14% -2% 180 Кава та чай 20,20 4,00 4,84 29,04 28% 24% -9% 165 Концентрати 5,36 0,00 1,07 6,44 0% -3% 9% 0 Разом 5 569 З ваговими коефіцієнтами 15,48 1,40 3,38 20,26 12% 9% 0% З податками -13% Без податків 9% Сценарій 4.1: Єдиний специфічний податок у розмірі 4 грн. / л (за винятком води, соків та концентратів) Перенесення податку: надмірного / неповного перенесення податку на споживачів немає Цінова еластичність попиту: -0,8 Перехресна цінова еластичність попиту: 0,3 Еластичність попиту відносно доходу: 0,1 Таблиця 4.1 Категорія Без податків Акциз ПДВ Ціна Ціна Реальна ціна Обсяг Надходження акцизу грн. / л відсоток млн. грн. Газовані напої 14,23 4,00 3,65 21,87 28% 24% -17% 4 998 Соки 25,28 0,00 5,06 30,34 0% -3% 7% 0 Вода 13,43 0,00 2,69 16,12 0% -3% 7% 0 Енергетичні та спортивні напої 39,34 4,00 8,67 52,01 10% 7% -2% 182 Кава та чай 18,88 4,00 4,58 27,45 21% 18% -11% 162 Концентрати 5,36 0,00 1,07 6,44 0% -3% 7% 0 Разом 5 342 З ваговими коефіцієнтами 15,13 1,37 3,30 19,80 9% 6% -2% З податками -17% Без податків 7% Результати 33 Сценарій 4.2a: Єдиний специфічний податок у розмірі 4 грн. / л (за винятком води, соків та концентратів) Перенесення податку: неповне перенесення; перенесення 60% податку (приблизно 11% збільшення ціни без податків для оподатковуваних продуктів; ціни без податків для неоподатковуваних продуктів без змін) Цінова еластичність попиту: -0,8 Перехресна цінова еластичність попиту: 0,3 Еластичність попиту відносно доходу: 0,1 Таблиця 4.2a Категорія Без податків Акциз ПДВ Ціна Ціна Реальна ціна Обсяг Надходження акцизу грн. / л відсоток млн. грн. Газовані напої 12,66 4,00 3,33 19,99 17% 14% -11% 5 386 Соки 25,28 0,00 5,06 30,34 0% -3% 4% 0 Вода 13,43 0,00 2,69 16,12 0% -3% 4% 0 Енергетичні та спортивні напої 35,01 4,00 7,80 46,82 -1% -4% 5% 193 Кава та чай 16,80 4,00 4,16 24,96 10% 7% -5% 173 Концентрати 5,36 0,00 1,07 6,44 0% -3% 4% 0 Разом 5 753 З ваговими коефіцієнтами 14,51 1,46 3,20 19,17 6% 3% -2% З податками -10% Без податків 4% Сценарій 4.2b: Єдиний специфічний податок у розмірі 4 грн. / л (за винятком води, соків та концентратів) Перенесення податку: неповне перенесення; перенесення 80% податку (приблизно 5% зменшення ціни без податків для оподатковуваних продуктів; ціни без податків для неоподатковуваних продуктів без змін) Цінова еластичність попиту: -0,8 Перехресна цінова еластичність попиту: 0,3 Еластичність попиту відносно доходу: 0,1 Таблиця 4.2b Категорія Без податків Акциз ПДВ Ціна Ціна Реальна ціна Обсяг Надходження акцизу грн. / л відсоток млн. грн. Газовані напої 13,52 4,00 3,50 21,02 23% 20% -14% 5 175 Соки 25,28 0,00 5,06 30,34 0% -3% 6% 0 Вода 13,43 0,00 2,69 16,12 0% -3% 6% 0 Енергетичні та спортивні напої 37,37 4,00 8,27 49,65 5% 2% 1% 187 Кава та чай 17,93 4,00 4,39 26,32 16% 13% -8% 167 Концентрати 5,36 0,00 1,07 6,44 0% -3% 6% 0 Разом 5 528 З ваговими коефіцієнтами 14,86 1,41 3,25 19,52 8% 5% -2% З податками -14% Без податків 6% Потенціал податків на підсолоджені цукром напої в Україні34 Сценарій 4.3a: Єдиний специфічний податок у розмірі 4 грн. / л (за винятком води, соків та концентратів) Перенесення податку: надмірне перенесення; перенесення 112,5% податку (приблизно 4% збільшення ціни без податків для оподатковуваних продуктів; ціни без податків для неоподатковуваних продуктів без змін) Цінова еластичність попиту: -0,8 Перехресна цінова еластичність попиту: 0,3 Еластичність попиту відносно доходу: 0,1 Таблиця 4.3a Категорія Без податків Акциз ПДВ Ціна Ціна Реальна ціна Обсяг Надходження акцизу грн. / л відсоток млн. грн. Газовані напої 14,80 4,00 3,76 22,55 32% 28% -20% 4 858 Соки 25,28 0,00 5,06 30,34 0% -3% 8% 0 Вода 13,43 0,00 2,69 16,12 0% -3% 8% 0 Енергетичні та спортивні напої 40,92 4,00 8,98 53,90 14% 11% -4% 177 Кава та чай 19,63 4,00 4,73 28,36 25% 22% -14% 157 Концентрати 5,36 0,00 1,07 6,44 0% -3% 8% 0 Разом 5 192 З ваговими коефіцієнтами 15,33 1,34 3,33 20,00 11% 7% -2% З податками -19% Без податків 8% Сценарій 4.3b: Єдиний специфічний податок у розмірі 4 грн. / л (за винятком води, соків та концентратів) Перенесення податку: надмірне перенесення; перенесення 125% податку (приблизно 7% збільшення ціни без податку на товар, що оподатковується; без змін ціни без податку на товар, що не оподатковується) Цінова еластичність попиту: -0,8 Перехресна цінова еластичність попиту: 0,3 Еластичність попиту відносно доходу: 0,1 Таблиця 4.3b Категорія Без податків Акциз ПДВ Ціна Ціна Реальна ціна Обсяг Надходження акцизу грн. / л відсоток млн. грн. Газовані напої 15,22 4,00 3,84 23,07 35% 31% -21% 4 752 Соки 25,28 0,00 5,06 30,34 0% -3% 9% 0 Вода 13,43 0,00 2,69 16,12 0% -3% 9% 0 Енергетичні та спортивні напої 42,10 4,00 9,22 55,32 17% 14% -6% 174 Кава та чай 20,20 4,00 4,84 29,04 28% 24% -15% 154 Концентрати 5,36 0,00 1,07 6,44 0% -3% 9% 0 Разом 5 080 З ваговими коефіцієнтами 15,48 1,31 3,36 20,14 11% 8% -3% З податками -21% Без податків 9% Результати 35 В Таблиці 11 узагальнено результати симуляційного моделювання та наведено величину доходу від податку (у гривнях та доларах США), а також відсоток цього доходу від загальних податкових надходжень та зміна загального обсягу продажу / споживання2. За підсумками симуляційного моделювання маємо кілька важливих результатів. По- перше, всі отримані завдяки моделюванню результати свідчать про значний обсяг надходжень від акцизного податку від запровадження податку на ПЦН до державного бюджету: від 5,1 до 7,8 млрд грн. протягом першого року. Це дорявнює від 0,1% до 0,2% ВВП та від 0,7% до 1,0% загальних державних податкових надходжень у 2019 році.3 Враховуючи нинішню величину відношення податків до ВВП в Україні 19,1% у 2019 році, яке впало з 20,5% у 2015 році, таке сутєве збільшення доходів дозволить збільшити обсяг державних витрат, особливо на охорону здоров’я, що ще більше покращить користь від податку на ПЦН для здоров’я населення. Цей результат в обсягах доходу під податку залежить від низки чинників, у тому числі цінової еластичності, перенесення податку на споживачів та застосовані виключення. Що більш еластичний попит, то менший дохід принесе податок, за умови незмінності решти параметрів. Наприклад, при відносно більш нееластичному попиті -0,55 у сценарії 1.1, очікується отримати 7,7 млрд. грн. надходжень акцизного податку. З іншого боку, у сценарії 2.1, який використовує ті самі параметри, за винятком більш еластичного попиту -0,80, очікується отримати 7,3 млрд. грн. надходжень від акцизного податку на ПЦН. Що більше податку не переноситься на споживачів, то вищими будуть податкові надходження у порівнянні зі 100-відсотковим перенесенням податку. Водночас що більше податків переноситься на споживачів, то нижчими будуть податкові надходження у порівнянні зі 100-відсотковим перенесенням, за умови незмінності решти параметрів. Найважливішим чинником податкових надходжень є категорії, які виключаються з оподаткуванян. В сценаріях 1 та 2 з оподаткування виключали лише воду, тоді як в сценаріях 3 та 4, окрім води, виключали ще соки та концентрати. Це призводить до значно більшого впливу на податкові надходження. Наприклад, у сценарії 1.1 очікується отримати 7,7 млрд. грн. надходжень від акцизного податку, виключивши лише воду, тоді як у сценарії 3.1 (всі інші параметри однакові) очікується отримати лише 5,7 млрд. грн. Напрямки зміни різних цінових еластичностей попиту та сценаріїв перенесення податку на споживачів однакові в усіх варіантах симуляційного моделювання. Фактично, суттєвим чинником податкових надходжень є розмір податку, а також те, до яких продуктів він застосовується, а не цінова еластичність цін чи поведінка компанії щодо перенесення податку на споживачів. 2 Даних про загальні податкові надходження за 2020 рік поки що немає на сторінці “Показники світового розвитку Світового банку”. Замість них було використано загальний податковий дохід за 2019 рік, який становитв 764 млрд. грн. (763 468 500 000). 3 Даних про ВВП за 2020 рік поки що немає на сторінці “Показники світового розвитку Світового банку”. Замість них було використано ВВП за 2019 рік, який становив 4 трлн. грн. (3 974 564 000 000). Потенціал податків на підсолоджені цукром напої в Україні36 По-друге, в усіх випадках обсяг продажів оподатковуваних напоїв зменшується, а обсяг неоподатковуваних напоїв збільшується. В усіх випадках, коли з податку виключається лише вода, збільшення обсягів неоподатковуваних напоїв у відсотках перевищує зниження у відсотках обсягів оподатковуваних напоїв, однак, враховуючи відносні розміри ринків, збільшення обсягів неоподатковуваних напоїв не компенсує зменшення обсягів оподатковуваних напоїв в абсолютних величинах. Коли з бази оподаткування також виключаються соки та концентрати, спостерігається обернена ситуація, коли зменшення у відсотках обсягів оподатковуваних напоїв перевищує збільшення у відсотках обсягів неоподатковуваних напоїв. У міру того, як споживання напоїв стає більш еластичним (тобто, коли цінова еластичність попиту змінюється з -0,55 на -0,80), відбувається зменшення обсягів податків (а збільшення обсягів неоподатковуваних напоїв стає меншим), за умови незмінності решти параметрів. Наприклад, у сценарії 1.1 (цінова еластичність -0,55) обсяги оподатковуваних напоїв зменшуються лише на 1%, тоді як у сценарії 2.1 (цінова еластичність -0,8, за умови незмінності решти параметрів) обсяг оподатковуваних напоїв зменшується на 6%. Що більше податків переноситься, то менше зменшуються обсяги оподатковуваних напоїв у порівнянні з 100% перенесенням податку на споживачів; водночас, що більше податків переноситься, то більшим буде зменшення обсягів оподатковуваних напоїв у порівнянні зі 100% перенесенням, за умови незмінності решти параметрів. Найважливішим чинником зміни обсягів споживання та податкових надходжень, знову ж таки, є те, що виключається з бази оподаткування (обсяги оподатковуваних напоїв та отримувані в результаті надходження від податку пов’язані). В сценаріях 1 та 2 з податку була виключена лише вода, тоді як в сценаріях 3 та 4 крім води, були виключені сік та концентрати. Це призводить до значно більших наслідків в плані обсягів продажів/споживання оподатковуваних напоїв. Наприклад, у сценарії 1.1 очікується, що обсяги продажів/споживання оподатковуваних напоїв зменшаться на 1% (коли виключається лише вода), тоді як у сценарії 3.1 (за умови незмінності решти параметрів) очікується, що обсяги продажів/споживання оподатковуваних напоїв зменшаться на 11%. Так само, як і з доходами, фактично, суттєвими чинниками обсягів продажів/споживання оподатковуваних напоїв є розмір податку та те, до яких продуктів він застосовується, а не цінова еластичність цін чи поведінка компанії щодо перенесення податку на споживачів. Для того, щоб підкреслити цей висновок, результати з Таблиці 11 реорганізовані в Таблицю 12, щоб відобразити надходження від податку та обсяги продажів/споживання оподатковуваних та неоподатковуваних напоїв для тих самих параметрів паралельно для двох сценаріїв виключення (лише вода, у порівнянні з варіантом, коли виключена вода, соки та концентрати). Результати 37 Таблиця 11: Зведення результатів моделювання Сценарій Акциз Виключення Еластичності Перенесення податку Податкові надходження Обсяг перене- сення млн. грн. млн. дол. США % оподат-овуваний не опо- датко- вуваний 1.1 4 грн. / л Вода -0,55/0,1/0,3 Немає 100% 7 717 269 1,0% -1% 15% 1.2a 4 грн. / л Вода -0,55/0,1/0,3 Неповне 60% 7 841 274 1,0% 1% 10% 1.2b 4 грн. / л Вода -0,55/0,1/0,3 Неповне 80% 7 773 271 1,0% 0% 13% 1.3a 4 грн. / л Вода -0,55/0,1/0,3 Надмірне 112,5% 7 672 268 1,0% -1% 17% 1.3b 4 грн. / л Вода -0,55/0,1/0,3 Надмірне 125% 7 638 267 1,0% -2% 19% 2.1 4 грн. / л Вода -0,8/0,1/0,3 Немає 100% 7 294 255 1,0% -6% 11% 2.2a 4 грн. / л Вода -0,8/0,1/0,3 Неповне 60% 7 626 266 1,0% -6% 11% 2.2b 4 грн. / л Вода -0,8/0,1/0,3 Неповне 80% 7 445 260 1,0% -4% 14% 2.3a 4 грн. / л Вода -0,8/0,1/0,3 Надмірне 112,5% 7 173 250 0,9% -8% 18% 2.3b 4 грн. / л Вода -0,8/0,1/0,3 Надмірне 125% 7 083 247 0,9% -9% 19% 3.1 4 грн. / л Вода, соки, концентрати -0,55/0,1/0,3 Немає 100% 5 721 200 0,7% -11% 7% 3.2a 4 грн. / л Вода, соки, концентрати -0,55/0,1/0,3 Неповне 60% 5 961 208 0,8% -7% 3% 3.2b 4 грн. / л Вода, соки, концентрати -0,55/0,1/0,3 Неповне 80% 5 830 203 0,8% -9% 5% 3.3a 4 грн. / л Вода, соки, концентрати -0,55/0,1/0,3 Надмірне 112,5% 5 634 197 0,7% -12% 8% 3.3b 4 грн. / л Вода, соки, концентрати -0,55/0,1/0,3 Надмірне 125% 5 569 194 0,7% -13% 9% 4.1 4 грн. / л Вода, соки, концентрати -0,8/0,1/0,3 Немає 100% 5 342 186 0,7% -17% 7% 4.2a 4 грн. / л Вода, соки, концентрати -0,8/0,1/0,3 Неповне 60% 5 753 201 0,8% -10% 4% 4.2b 4 грн. / л Вода, соки, концентрати -0,8/0,1/0,3 Неповне 80% 5 528 193 0,7% -14% 6% 4.3a 4 грн. / л Вода, соки, концентрати -0,8/0,1/0,3 Надмірне 112,5% 5 192 181 0,7% -19% 8% 4.3b 4 грн. / л Вода, соки, концентрати -0,8/0,1/0,3 Надмірне 125% 5 080 177 0,7% -21% 9% Примітка: Еластичності – це цінова еластичність попиту, перехресна цінова еластичність попиту та еластичність попиту відносно доходу Потенціал податків на підсолоджені цукром напої в Україні38 Таблиця 12: Реорганізація зведених результатів моделювання Виключення: вода Сценарій Податкові надходження Обсяг млн. грн. % податкових надходжень оподатко- вуваний не опо- датковуваний 1.1 7 717 1.0% -1% 15% 1.2a 7 841 1.0% 1% 10% 1.2b 7 773 1.0% 0% 13% 1.3a 7 672 1.0% -1% 17% 1.3b 7 638 1.0% -2% 19% 2.1 7 294 1.0% -6% 11% 2.2a 7 626 1.0% -6% 11% 2.2b 7 445 1.0% -4% 14% 2.3a 7 173 0.9% -8% 18% 2.3b 7 083 0.9% -9% 19% E Виключення: вода, соки, концентрати Сценарій Податкові надходження Обсяг млн. грн. % податкових надходжень оподатко- вуваний не опо- датковуваний 3.1 5 721 0,7% -11% 7% 3.2a 5 961 0,8% -7% 3% 3.2b 5 830 0,8% -9% 5% 3.3a 5 634 0,7% -12% 8% 3.3b 5 569 0,7% -13% 9% 4.1 5 342 0,7% -17% 7% 4.2a 5 753 0,8% -10% 4% 4.2b 5 528 0,7% -14% 6% 4.3a 5 192 0,7% -19% 8% 4.3b 5 080 0,7% -21% 9% Результати 39 Висновок та рекомендації Цей аналіз вказує на те, що оподаткування ПЦН має величезний потенціал в Україні, особливо в огляду на його здатність  підвищити податкові надходження, одночасно зменшуючи обсяг споживання ПЦН. Крім того, як свідчить застосування подібного податку на тютюнові та алкогольні вироби, Україна має значний досвід у розробці, впровадженні та адмініструванні акцизів на товари з негативним впливом на здоровя . Зокрема, цей аналіз показує, що впровадження простого, легкого в адмініструванні єдиного специфічного податку в розмірі 4 грн. за літр (що дорівнює приблизно 20% ціни) на ПЦН може пренести від 5,1 до 7,8 млрд. грн. на рік і суттєво збільшити державні податкові надходження; адже ця сума еквівалентна від 0,7% до 1,0% державних податкових надходжень у 2019 році. Це також приведе до зменшення обсягу споживання оподатковуваних ПЦН до 21%. Проте, хоча податкові надходження є суттєвими, вони все ж є незначними у порівнянні з надходженнями від акцизного податку на тютюнові вироби, які у 2019 році склали 44,1 млрд. грн. (у 6–9 разів більше, ніж розрахованого надходження від податку на ПЦН) (2). Це свідчить про те, що запровадження податку на ПЦН доповнить існуючу платформу акцизного податку та є зваженою та відповідною фіскальною політикою. Результати моделювання показують, що очікуваний результат залежить від низки важливих параметрів, зокрема, цінової еластичності попиту, ступеня перенесення податку на споживачів та сфери охоплення податком (тобто до яких продуктів застосовується податок). Важливо те, що результати моделювання найбільш чутливі до сфери застосування податку. Навіть за консервативного сценарію більш нееластичного попиту величина доходу від податків та скорочення обсягів споживання лишаються значними. Крім того, що більшою мірою податок не переноситься на споживачів, то меншим буде вплив на обсяги споживання ПЦН, але вищим будевплив на надходження від податку; водночас що більше податок буде переноситися на споживачів, то більшим буде вплив на обсяги споживання ПЦН, але тим меншим буде вплив на дохід від податку. Однак навіть за найбільш екстремальних сценаріїв перенесення податку на споживачів, цілі податку суттєво не порушуються. Істотним є те, що сценарії демонстрють важливість забезпечення того, щоб податок мав широку базу та застосовувався до всіх ПЦН. Виключення соків може суттєво підірвати вплив на обсяг доходу від податку та на обсяги споживання. Для України було б доцільно і краще за все забезпечити, щоб будь-який податок на ПЦН застосовувався якомога ширше до якомога більшої кількості безалкогольних напоїв з вільним цукром. Хоча модель не змогла оцінити вплив податку на основі вмісту цукру чи порогового значення, досвід оподаткування алкогольних напоїв в Україні свідчить про те, що Україна могла б запровадити такий податок. Однак слід зазначити, що це різко збільшить складність податкової системи, оскільки, очевидно, вимагатиме більш конкретних вимог щодо маркування, щоб забезпечити наявність відомостей про вміст цукру в усіх продуктах, а також 7 Потенціал податків на підсолоджені цукром напої в Україні40 функціонування на постійній основі системи перевірки вмісту цукру в усіх продуктах. Як правило, ці зобов’язання покладаються на виробників через процес регулювання. Окрім того, для реалізації такої структури податку потрібні будуть більші інвестиції з боку органів збору податків. Однак податок у розмірі 4 грн. за літр можна було б відкоригувати відповідно до вмісту цукру в популярних продуктах. Наприклад, типовий вміст цукру в найпопулярніших підсолоджених цукром газованих напоях в Україні становить від 10 до 14 г цукру на 100 мл (або від 100 г до 140 г на літр). Це відповідає 0,03 – 0,04 грн. за грам на 100 мл. Податок на основі максимально вмісту речовини у цьому діапазоні, певно, забезпечить приблизно такі самі доходи від податку та обсяги споживання ПЦН, що і в представленій тут моделі. Однак, якщо внаслідок запровадження податку на основі вмісту речовинами відбудеться кардинальна зміна рецептури напоїв, яке призведе до того, що виробники знизять вміст цукру в продуктах, щоб уникнути частини податку, тоді фактичний дохід від податку буде нижчим, ніж передбачалося, але від цього покращиться здоров’я населення. Такий висновок слід вважати позитивним зовнішнім ефектом податку і не розглядати його в негативному світлі. Важливим є те, що модель оподаткування можна вдосконалити, щоб вона відповідала потребам осіб, що формують політику в Україні, особливо стосовно структури та величини податку. Крім того, якщо з’являться додаткові та більш детальні дані, модель необхідно буде оновити. Специфічні податки, чи з обсягу, чи на основі вмісту певної речовини, слід регулярно коригувати, можливо щороку, щоб гарантувати, що реальна вартість податку не розмивається внаслідок інфляції. Цього можна досягти шляхом індексації специфічного податку відповідно до темпів інфляції. Крім того, щоб забезпечити, що ПЦН з часом не стають доступнішими, податок також слід регулярно коригувати, ймовірно, щороку, на величину, більше ніж темпи економічного зростання. Цього також можна досягти шляхом індексації специфічного податку з урахуванням темпу зростання номінального доходу або заробітної плати. Ця модель має кілька застережень. По-перше, вона не намагається оцінити вплив податку на ПЦН на здоров’я населення, оскільки це не епідеміологічна модель. Епідеміологічні моделі здатні оцінювати вплив податку на здоров’я з часом, але водночас вони не спроможні моделювати аспекти планування податків, на що орієнтована ця модель. По-друге, модель має обмежений характер через недоступність даних. Тому вона не може дезагрегувати ринок за рівнями цін або ціновими категоріями. Деталізація даних може підвищити точність моделі, враховуючи більшу неоднорідність товарів. Крім того, з тих же причин модель не здатна здійснювати дезагрегацію газованих напоїв на підсолоджені цукром та штучно підсолоджені (дієтичні) газовані напої, однак, наведені дані вказують на те, що дієтичні газовані напої займають дуже незначну частку ринку газованих напоїв в Україні і, отже, навряд чи це суттєво вплине на оцінку доходів від податку або обсягів споживання ПЦН. Однак, цих даних по ринку соків недостатньо, щоб можна було категоризувати соки за вмістом цукру. І хоча відсутність даних створює труднощі, це не повинно стримувати обговорення розробниками політики питань, пов’язаних зі структурою податку. Висновок та рекомендації 41 Література 1. Всесвітня організація охорони здоров’я. Guideline: sugars intake for adults and children [Керівництво: споживання цукру дорослими та дітьми] (англійською). Всесвітня організація охорони здоров’я; 2015 (https://www.who.int/publications/i/item/9789241549028, станом на 12 липня 2021 року). 2. Всесвітня організація охорони здоров’я. Note on tobacco excise tax in Ukraine [Записка щодо акцизного збору з продажу тютюну в Україні] (англійською). Всесвітня організація охорони здоров’я; 2020 (https://www.euro.who.int/__data/assets/pdf_file/0008/465623/Note-on-tobacco-excise-tax-in- Ukraine-eng.pdf, станом на 12 липня 2021 року). 3. Fuchs A, Mandeville K, Alonso-Soria AC. Health and Distributional Impacts of a Tax on Sugar-Sweetened Beverages in Kazakhstan [Вплив податку на підсолоджені цукром напої в Казахстані на здоров’я і доходи населення] (англійською). Вашингтон, округ Колумбія: Світовий банк; 2020 (https:// openknowledge.worldbank.org/handle/10986/33970, станом на 12 липня 2021 року). 4. Всесвітня організація охорони здоров’я. WHO technical manual on tobacco tax policy and administration [Технічне керівництво ВООЗ з політики і адміністрування тютюнових податків] (англійською). Всесвітня організація охорони здоров’я; 2021 (https://www.who.int/publications/i/item/9789240019188, станом на 12 липня 2021 року). 5. Світовий банк. Taxes on Sugar-Sweetened Beverages: Summary of International Evidence and Experiences [Податки на підсолоджені цукром напої: Підсумок міжнародних доказів та досвіду] (англійською). Світовий банк; 2020 (https://elibrary.worldbank.org/doi/abs/10.1596/33969, станом на 12 липня 2021 року). 6. Euromonitor. Alcoholic Drinks in Ukraine. 2019 [Алкогольні напої в Україні. 2019] (англійською). (https://www.euromonitor.com/alcoholic-drinks-in-ukraine/report, станом на 12 липня 2021 року). 7. Euromonitor. Soft Drinks in Ukraine. 2020 [Безалкогольні напої в Україні. 2020] (англійською). (https:// www.euromonitor.com/soft-drinks-in-ukraine/report, станом на 12 липня 2021 року). 8. Світовий банк. World Development Indicators [online database] [Індикатори світового розвитку [онлайн база даних] (дані оновлені 30 червня 2021 року) (англійською). Світовий банк; 2021 (https:// databank.worldbank.org/source/world-development-indicators, станом на 12 липня 2021 року). 9. Blecher E. Affordability of Tobacco Products: The Case of Cigarettes [Доступність тютюнових виробів: сигарети] (англійською). Чикаго, Іллінойс: Інститут досліджень і політики в галузі охорони здоров’я; 2020 (https://www.tobacconomics.org/research/affordability-of-tobacco-products-the-case-of- cigarettes/, станом на 12 липня 2021 року). 10. Blecher E, Liber AC, Drope JM, Nguyen B, Stoklosa M. Global Trends in the Affordability of Sugar- Sweetened Beverages, 1990–2016. Preventing chronic disease. 2017;14 [Глобальні тенденції доступності підсолоджених цукром напоїв, 1990–2016. Профілактика хронічних захворювань. 2017;14] (англійською) (https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC5420443/, a станом на 12 липня 2021 року). 11. Міжнародний валютний фонд. Ukraine : Request for stand-by arrangement-press release; staff report; and statement by the executive director for Ukraine. 2020 [Україна: прохання про кредитування «стенд-бай» - прес-реліз, доповідь персоналу, заява виконавчого директора щодо України. 2020] (англійською). (https://www.imf.org/en/Publications/CR/Issues/2020/06/10/Ukraine-Request-for- Stand-by-Arrangement-Press-Release-Staff-Report-and-Statement-by-the-49501, станом на 12 липня 2021 року). 12. Tarlovsky F, Icaza G. The welfare and distributional effects of taxing SSB to reduce the risks of obesity in Ukraine [Вплив оподаткування підсолоджених цукром напоїв на добробут та розподіл доходів задля зменшення ризиків ожиріння в Україні] (англійською). Вашингтон, округ Колумбія: Світовий банк; 2021. 13. Всесвітня організація охорони здоров’я. Fiscal policies for diet and prevention of noncommunicable diseases: technical meeting report, 5-6 May 2015 [Фіскальна політика щодо дієти та профілактики неінфекційних захворювань: звіт технічної наради, 5-6 травня 2015 року]. Женева, Швейцарія; 2016. Звіт №: 9241511249 (https://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/250131/9789241511247- eng.pdf, станом на 12 липня 2021 року). Потенціал податків на підсолоджені цукром напої в Україні42

World Health Organization Regional Office for Europe UN City, Marmorvej 51 DK-2100, Copenhagen Ø, Denmark Tel.: +45 45 33 70 00 Fax: +45 45 33 70 01 Email: eurocontact@who.int Website: www.euro.who.int WHO/EURO:2021-3431-43190-60492 Європейське регіональне бюро ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) – це спеціалізоване агентство Організації Об’єднаних Націй, що створене у 1948 р., чия головна функція полягає у вирішенні міжнародних питань у сфері охорони здоров’я та громадського здоров’я. Європейське регіональне бюро ВООЗ – одне із шести регіональних бюро у всьому світі, кожне з яких має власну програму, спрямовану на вирішення конкретних проблем охорони здоров’я країн, якими Європейське регіональне бюро ВООЗ опікується. Країни-члени Австрія Азербайджан Албанія Андорра Бельгія Білорусь Болгарія Боснія і Герцеговина Вірменія Греція Грузія Данія Естонія Ізраїль Ірландія Ісландія Іспанія Італія Казахстан Кіпр Киргизстан Латвія Литва Люксембург Мальта Монако Нідерланди Німеччина Норвегія Північна Македонія Польща Португалія Республіка Молдова Російська Федерація Румунія Сан-Марино Сербія Словаччина Словенія Сполучене Королівство Таджикистан Туреччина Туркменістан Угорщина Узбекистан Україна Фінляндія Франція Хорватія Чеська Республіка Чорногорія Швейцарія Швеція