3 Third Interim Report on reported violations of international humanitarian law and international human rights law in Ukraine
A Third Interim Report on reported violations of international humanitarian 3 law and international human rights law in Ukraine
17 July 2023 Third Interim Report on reported violations of international humanitarian law and international human rights law in Ukraine – 17 July 2023
Warsaw, 2025 OSCE/ODIHR
Published by the OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights (ODIHR) ul. Miodowa 10 00-251 Warsaw Poland www.osce.org/odihr
© OSCE/ODIHR 2025
The contents of this publication may be freely used and copied for educational and other non-commercial purposes, provided that any such reproduction is accompanied by an acknowledgement of the OSCE/ODIHR as the source.
ISBN: 978-92-9271-324-9
Designed by Jerzy Skakun
Cover photograph: R. Rizvanov / Shutterstock.com Contents
I. Executive Summary 5 II. Introduction 9 III. Overview of the Situation since 1 November 2022 13
IV. Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors 19 a. The situation concerning Prisoners of War 20 b. Arbitrary deprivation of liberty and enforced disappearances 25 c. Torture and other forms of ill-treatment 29 d. Conflict-related sexual violence (CRSV) 33 e. Evacuations, forcible transfers and deportations of civilians, including children, from the occupied territories and the ‘filtration process’ 35 Evacuations and unlawful displacement of civilians 36 The situation of children 39 f. Unlawful restrictions to the rights to freedom of assembly and expression 42 g. Pressure to acquire Russian citizenship 44
V. Updated Interim Recommendations 47 Executive Summary
I 1. In line with its monitoring mandate, ODIHR launched the Ukraine Monitoring Initiative (UMI) to monitor and report on the most pressing issues affecting the lives of civilians and prisoners of war (POWs), following the Russian Federation’s military attack in Ukraine on 24 February 2022. This is the Third Interim Report on Reported Violations of International Humanitarian Law and International Human Rights Law produced by the UMI.
2. The Report includes a short overview of violations in the context of the armed conflict since 1 November 2022, while the main body of the report focuses on specific issues reported to ODIHR by 119 witnesses during four monitoring deployments conducted by ODIHR from February to May 2023. The report is also informed by the UMI’s remote monitoring, using open-source investigation techniques and information supplied by institutions of the Russian Federation and Ukraine and civil society organizations, among other actors, that are referenced in the report.
3. ODIHR finds that the Russian Federation armed forces continued the routine use of explosive weapons with wide area effects in densely populated areas, leading to numerous civilian casualties. Attacks on Ukraine’s critical energy infrastructure continued until March 2023, with severe effects on the humanitarian situation felt to this day. From late April 2023, the Russian Federation intensified its attacks on civilian objects in residential areas, especially in the capital, Kyiv. The Ukrainian armed forces also shelled civilian areas in territories occupied by the Russian Federation, albeit on a much smaller scale.
4. The humanitarian situation continued to deteriorate, especially in the east and south of the country in areas of the fiercest fighting, where residents were often unable to escape the violence, had limited or no access to essential services and have had to face the increasing hazard of mines in residential areas.
5. Allegations of summary executions, torture and poor conditions of internment of Ukrainian POWs by the Russian authorities continued to emerge. Some reports of ill-treatment of Russian POWs by the Ukrainian authorities have also been documented. ODIHR analysed videos apparently showing the killing of POWs by both the Russian and Ukrainian armed forces.
6. There were widespread reports of arbitrary deprivation of liberty and enforced disappearances of civilians in areas under Russian Federation occupation. Women and men were apparently targeted for their real or perceived support for the Ukrainian authorities. ODIHR interviewed 19 survivors of arbitrary detention and enforced disappearance in 2023, including 13 men and six women, as well as the relatives of four individuals who remain arbitrarily detained. According to testimonies received by ODIHR, torture and ill-treatment were widespread in detention and used to extract confessions or information, or to otherwise force detainees to co-operate, as well as to
6 Executive Summary humiliate, intimidate or punish them. All of the 19 survivors interviewed by ODIHR reported having been subjected to torture or ill-treatment. ODIHR also received allegations of torture and ill-treatment for two of the four civilians who remain arbitrarily detained.
7. ODIHR interviewed 27 witnesses in 2023 who reported conflict-related sexual violence, of which 16 (11 men and five women) were survivors themselves. Survivors and witnesses reported allegations of rape, threats of rape and sexual violence, sexual harassment (including verbal harassment through the use of derogatory name calling) electrocution of genitals, and forced nudity. Conflict-related sexual violence was reportedly committed against women and men, civilians and POWs and, overwhelmingly, while in detention.
8. ODIHR gathered further evidence of forcible displacements of civilians within and from areas of Ukraine occupied by the Russian Federation, including children. These included self-evacuations where dire conditions necessitated civilians to flee and ‘deportations’ by the occupation authorities to Ukrainian government-held territory. Witnesses detailed to ODIHR cases of children who were not returned to their parents following participation in recreational camps in the Autonomous Republic of Crimea and the City of Sevastopol (Crimea).
9. ODIHR continued to receive reports of unlawful restrictions to the rights to freedom of peaceful assembly and expression in occupied territories. Assemblies critical of the Russian Federation were reportedly dispersed using excessive force, including live ammunition, and participation in such protests was linked to cases of abduction and enforced disappearances. Occupation authorities targeted other forms of dissent, including social media posts.
10. Witnesses described in detail to ODIHR continued attempts by the Russian Federation authorities to pressure residents of the occupied territories to obtain Russian Federation passports.
11. ODIHR makes a series of recommendations, calling on both parties to the conflict to address the issues highlighted in this report, as well as to respect and ensure respect for International Humanitarian Law and International Human Rights Law.
Executive Summary 7 Introduction
II 12. OSCE human dimension commitments emphasize the vital importance of participating States’ realization of their binding human rights obligations under international treaties.1 Those human dimension commitments reaffirm the binding nature of States’ obligations under International Humanitarian Law (IHL), including the Geneva Conventions.2
13. In line with its core mandate to assist OSCE participating States in the implementation of their human dimension commitments,3 ODIHR established the Ukraine Monitoring Initiative (UMI) immediately after the military attack that the Russian Federation initiated in Ukraine on 24 February 2022, prioritizing the most pressing issues affecting the lives of civilians and Prisoners of War (POWs). This includes monitoring: the use of means and methods of warfare prohibited under IHL; instances of wilful killings, torture and other inhuman and degrading treatment or punishment, and conflict-related sexual violence (CRSV); the deportation of civilians, including children; and the denial of humanitarian relief to populations in need. Due to developments on the ground and information provided to ODIHR by witnesses, the scope of the monitoring was broadened to additionally focus on acts by occupying forces aimed at fundamentally altering the demographic composition, character and nature of occupied territories, in violation of a cornerstone principle of IHL according to which occupation is presumed to be a transitional and temporary regime.
14. ODIHR developed its human rights monitoring methodology for the purposes of, and circumstances faced by, the UMI. In particular, ODIHR adopts a trauma- informed approach, guided by the principles of ‘do no harm’, informed consent and awareness of the risks of re-traumatization. More information about the UMI methodology is available on ODIHR’s website.4
15. This report, the third published by ODIHR since the start of the UMI, builds upon the findings and recommendations of the Interim Report on reported violations of international humanitarian law and international human rights law in Ukraine published in July 2022 (First Interim Report)5 and the Second Interim Report on reported violations of international humanitarian law and international human rights law in Ukraine published in December
1 See for example Concluding Document of Budapest, 6 December 1994 (hereafter referred to as Budapest 1994), para. 20, <https://www.osce.org/files/f/documents/5/1/39554.pdf>. 2 See for example Concluding Document of Helsinki — The Fourth Follow-up Meeting, Helsinki, 10 July 1992 (hereafter referred to as Helsinki 1992), paras. 47-52; Budapest 1994, paras. 29–35, <https://www. osce.org/mc/58330>. 3 Helsinki 1992. See “Interim Report on reported violations of international humanitarian law and inter- national human rights law in Ukraine”, ODIHR, 20 July 2022, <https://www.osce.org/odihr/523081>; and “Second Interim Report on reported violations of international humanitarian law and international human rights law in Ukraine”, ODIHR, 14 December 2022, <https://www.osce.org/odihr/534933> for additional detail on ODIHR’s mandate. 4 See “Ukraine Monitoring Initiative Methodology”, OSCE/ODIHR, 17 July 2023, <https://www.osce.org/ odihr/548611>. 5 “Interim Report”, ODIHR, 20 July 2022, op.cit. note 3.
10 Introduction 2022 (Second Interim Report).6 It aims to further contribute to ensuring accountability for violations of IHL and IHRL committed in the context of the armed conflict in Ukraine.
16. The report begins with a short overview of reported violations of IHL and IHRL committed in the context of the armed conflict between 1 November 2022 and 31 May 2023. Following this, the main body of the report focuses on information provided to ODIHR during interviews conducted in the first half of 2023, giving prominence to the voices of witnesses and survivors. ODIHR conducted four monitoring deployments from February to May 2023, with two visits to Ukraine and two to Estonia. During these monitoring visits, ODIHR interviewed 119 survivors of, or witnesses to, alleged violations of IHL and IHRL (62 women and 57 men) in the course of 113 in-person interviews.7 ODIHR interviewees included internally displaced persons (IDPs), refugees, and former prisoners of war (POWs) and came from various regions and cities, including Chernihiv, Donetsk, Kharkiv, Kherson, Kyiv, Luhansk, Mariupol, Melitopol, Sievierodonetsk and Zaporizhzhia. ODIHR wishes to convey its gratitude to all the interviewees who provided testimony. ODIHR reached out to the authorities in Ukraine and the Russian Federation to express its interest in conducting in- person interviews with civilians and former POWs located on their respective territories. Additionally, ODIHR received information from the authorities of Ukraine and the Russian Federation, their respective National Human Rights Institutions, relevant intergovernmental organizations (IGOs), and civil society organizations, which is referenced in the report.
6 “Second Interim Report”, ODIHR, 14 December 2022, op.cit. note 3. 7 These included six interviews with two people who specifically requested to be interviewed together. To date, ODIHR has conducted a total of 11 monitoring deployments in the framework of the UMI. These included six visits within Ukraine, conducting interviews in Uzhhorod, Lviv, Kyiv and towns and vil- lages in Kyiv region, as well as five monitoring visits to Estonia. During these visits, ODIHR conducted 233 in-person interviews, including 14 interviews with two people who specifically requested to be interviewed together, with 247 survivors of, or witnesses to, alleged violations of IHL and IHRL (128 women, 119 men).
Introduction 11 12 Overview of the Situation since 1 November 2022
III 17. ODIHR’s monitoring activities8 show that, between 1 November 2022 and 31 May 2023, the Russian armed forces continued to routinely use explosive weapons with wide area effects9 in their attacks on densely populated urban areas of Ukraine, leading to numerous civilian casualties as well as extensive damage and destruction of civilian objects.10 For instance, on Saturday 14 January 2023, at about 3:30 p.m. (local time), a long-range anti-ship Kh-2211 missile hit a multi-story residential building in Dnipro (Dnipropetrovsk region), which, according to the Dnipropetrovsk region military administration, killed 46 civilians and injured 80.12 ODIHR could not identify any military objectives in the area. On the same day, ODIHR recorded a wave of Russian missile strikes on other cities and towns across the country, including in Kharkiv, Kyiv, Lviv and Mykolaiv regions. The Russian Federation denied responsibility for the attack on the residential building in Dnipro by claiming that “the Russian military is not launching missile strikes against civilian objects in Ukraine”.13 Based on the information available to ODIHR, including the location and timing of the attack, as well as the type of weapons used, there are reasonable grounds to believe that the Russian armed forces hit the residential building in disregard of the strict IHL prohibition of indiscriminate attacks.14
18. Until early March 2023,15 the Russian Federation also continued its series of missile and loitering munition strikes targeting Ukraine’s critical energy infrastructure,16 raising concerns regarding the IHL prohibition on attacks
8 Since 24 February 2022, ODIHR has been collecting information on potential violations of the rules on the conduct of hostilities by the parties to the conflict. As ODIHR is not in a position to conduct detailed assessments of violations of IHL norms in relation to individual attacks, its findings are based on certain patterns observed in the course of its monitoring activities, which allow it to make provisional conclusions regarding the degree of compliance with particular IHL norms by the warring parties. For more information on the legal framework, see “The legal framework applicable to the armed conflict in Ukraine”, OSCE/ODIHR, 17 July 2023, <https://www.osce.org/odihr/548614>. 9 These are weapons designed for the open battlefield and, given their inherent inaccuracy, their use in densely populated areas is very likely to cause indiscriminate and disproportionate harm to civilians and civilian infrastructure. 10 According to updated figures made available by the Office of the United Nations High Commissioner for Human rights (OHCHR), 90 per cent of civilian deaths and injuries in Ukraine recorded between 24 February 2022 and 21 May 2023 were caused by the use of explosive weapons with a wide impact area, including shelling from heavy artillery and multi-launch rocket systems, missiles, and air strikes. See “Ukraine: civilian casualties as of 21 May 2023”, United Nations Office of the High Commissioner for Human Rights, 22 May 2023, <https://ukraine.un.org/en/232654-ukraine-civilian-casualties-21- may-2023>. Regarding ODIHR’s previous findings see also “Interim Report”, op.cit. note 3, at paras 47-51; “Second Interim Report”, op.cit,. note 3, at paras 44-48. 11 This type of guided missile is designed to hit ships rather than land objects, which makes it inaccurate and therefore inappropriate for use in urban areas. The Kh-22 missiles have previously been used by the Russian armed forces in a number of attacks in Ukraine which resulted in civilian casualties and damage to civilian objects, including in the 1 July 2022 attack on a nine-story residential building and a recreation centre in Serhiivka (Odesa region) in which 21 civilians were killed and 39 were injured. See “Second Interim Report”, op.cit,. note 3, at para. 46. 12 Dnipropetrovsk region military administration, Telegram, 19 January 2023, <https://t.me/adm_dp/7505>. 13 “Kremlin links missile landing on house in Dnipro with work of Ukraine’s air defence system”, RBC, 16 January 2023, <https://www.rbc.ru/politics/16/01/2023/63c51b619a7947cbd8839591>. 14 AP I, art. 51(4), <https://www.un.org/en/genocideprevention/documents/atrocity-crimes/Doc.34_AP- I-EN.pdf>; Customary IHL Rule 11, <https://ihl-databases.icrc.org/en/customary-ihl/v1>. 15 Between 10 October 2022 and 9 March 2023 ODIHR recorded at least 18 waves of such attacks in 20 of the country’s 24 regions, as well as in the capital, Kyiv. 16 See “Second Interim Report”, op.cit,. note 3, at paras 49-53.
14 Overview of the Situation since 1 November 2022 targeting objects indispensable to the survival of the civilian population.17 These attacks caused numerous civilian casualties18 and extensive damage and destruction to civilian infrastructure facilities.19 These sustained winter strikes targeting Ukraine’s critical energy infrastructure also had a tremendous impact on the humanitarian situation, with the effects on electricity supplies felt to this day. It is reported that these strikes have over time affected up to 12 million people resulting in limited or no access to energy.20
19. In late April 2023, the Russian Federation intensified missile, loitering munition and air strikes on several regions of Ukraine, especially on the capital, Kyiv, which was subjected to seventeen attacks in May alone.21 These often struck residential areas, caused civilian casualties and impacted civilian objects, including functioning medical facilities,22 without pursuing any discernible legitimate military objective.
20. Although on a much smaller scale, the Ukrainian armed forces have also engaged in shelling populated areas in the Russian Federation occupied territories of Ukraine, which resulted in civilian casualties and damage to
17 AP I, art. 54, <https://www.un.org/en/genocideprevention/documents/atrocity-crimes/Doc.34_AP-I-EN. pdf>; See “Second Interim Report”, op.cit,. note 3, at paras 51-52. 18 From 10 October 2022 to 31 January 2023, OHCHR documented 495 civilian casualties resulting from such strikes, among which 116 dead and 379 injured. See “Report on the Human Rights Situation in Ukraine: 1 August 2022 – 31 January 2023”, UN Office of the High Commissioner for Human Rights, 24 March 2023, at para. 39, <https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ ukraine/2023/23-03-24-Ukraine-35th-periodic-report-ENG.pdf>. 19 According to the Office of the Prosecutor General of Ukraine, between 1 November 2022 and 1 April 2023, Russian armed forces have carried out 175 strikes on electric power facilities in the country, as a result of which 84,778 civilian infrastructure facilities were damaged or destroyed. Information from the Office of the Prosecutor General of Ukraine. See also “Report: Human Rights Situation in Ukraine”, OHCHR, 24 March 2023, op. cit., note 18, at para. 39. 20 “Uncovering the reality of Ukraine’s decimated energy infrastructure”, UNDP, 12 April 2023, <https:// www.undp.org/ukraine/blog/uncovering-reality-ukraines-decimated-energy-infrastructure>. 21 Kyiv city military administration, Telegram, 30 May 2023, <https://t.me/VA_Kyiv/1937>. 22 These include the 28 April missile strike on a nine-story residential building in Uman (Cherkasy region), which, according to Ukrainian authorities, killed 23 civilians (including six children) and injured six, see Ihor Klymenko, Facebook, 29 April 2023, <https://www.facebook.com/100063549430817/ videos/2559859704313623/>; the 3 May aerial attack on the city of Kherson (Kherson region), in which 21 civilians were killed and 48 injured (including two children), see Kherson Regional Prosecutor’s Office, Telegram, 3 May 2023, <https://t.me/phogovua/1805>; the 7-8 May missile strikes on a Ukrainian Red Cross mobile hospital in Mykolaiv (Mykolaiv region) and warehouse with humanitarian aid in Odesa (Odesa region), see Ukrainian Red Cross, Facebook, 8 May 2023, <https://www.facebook.com/ RedCrossUkraine/posts/pfbid0k9b4pLuwgV8dtwSjjYHHC7rWt2odHxyys357GVQVWsSz2itjXH61keN5X- aUY1itdl>); and the 26 May strike on the City Hospital No. 14 in Dnipro (Dnipropetrovsk region), in which at least two civilians were killed and 31 were injured (including eight medical workers and two children), see Mykola Lukashuk, Telegram, 26 May 2023, <https://t.me/mykola_lukashuk/4745>.
Overview of the Situation since 1 November 2022 15 civilian objects.23 For example, on 28 April 2023, seven civilians (six women and one child) were reported killed when an MLRS shell hit a route taxi in the centre of Donetsk (Donetsk region), according to the High Commissioner for Human Rights in the Russian Federation and a representative of the de facto authorities in occupied Donetsk region, corroborated by ODIHR monitoring.24
21. During the reporting period, the humanitarian situation in Ukraine continued to deteriorate with the situation in the eastern and southern regions of the country being especially grave. ODIHR’s monitoring has highlighted the particularly difficult situation in locations close to the frontline in Donetsk region, such as Avdiivka, Bakhmut, Marinka and Vuhledar. Here the civilian population has found itself trapped in intense fighting, with very little or no means of escape and has had to cope without regular access, or any access, to clean water, electricity, gas, sanitation and health services. Humanitarian access to such areas was heavily restricted and, at times, non-existent.25 The humanitarian situation also remained dire in parts of the territory formerly under occupation by the Russian Federation which have been reclaimed by the Ukrainian armed forces, such as Vovchansk (Kharkiv region) and Kherson (Kherson region) which continue to be subjected to constant shelling from the Russian armed forces and affiliated groups. ODIHR also received information from credible witnesses regarding the conduct of Russian forces and affiliated groups as they retreated from occupied territory and the humanitarian impact on the local population. For instance, a witness from Kherson mentioned how Russian forces “destroyed things completely” as they were retreating from the city in November 2022, leaving the population with very little: “There was no internet. There was some gas but no electricity after liberation. There were mines everywhere so it took time to repair. People went to the river to get water and they were shot at by the forces on the Russian [-controlled] side.”26
23 For instance, between 24 February 2022 and 21 May 2023, OHCHR recorded 3,154 casualties (705 killed and 2,449 injured) in non-government-controlled areas of Donetsk and Luhansk regions. See “Ukraine: civilian casualties as of 21 May 2023”, op. cit., note 10. See also “Update on the human rights situation in Ukraine: 1 February 2023 – 30 April 2023”, UN, Office of the High Commissioner for Human Rights, 13 June 2023, p. 1, <https://www.ohchr.org/sites/default/files/2023-06/23-06-UkraineHRMMU-three- months-update-ENG_0.pdf>; Information from the High Commissioner for Human Rights and the Presidential Council for the Development of Civil Society and Human Rights in the Russian Federation; The Joint Centre for Control and Coordination on ceasefire and stabilization of the demarcation line in Donetsk People’s Republic, Telegram channel, <https://t.me/DNR_SCKK>; The Joint Centre for Control and Coordination on ceasefire and stabilization of the demarcation line in Luhansk People’s Republic, Telegram channel, <https://t.me/LPR_JCCC>. 24 Information from the High Commissioner for Human Rights in the Russian Federation. See also D.V. Pushilin, Telegram, 28 April 2023, <https://t.me/pushilindenis/3377>; Updated report of The Joint Centre for Control and Coordination on ceasefire and stabilization of the demarca- tion line in Donetsk People’s Republic: Documentation of the aftermath of shelling in the Kyiv district of Donetsk, Telegram, 28 April 2023, <https://t.me/DNR_SCKK/14830> and <https://t.me/ DNR_SCKK/14818>; “At least seven people killed and two wounded in shelling of Donetsk centre – Health Ministry”, Donetsk News Agency, 28 April 2023, <https://dan-news.ru/pravoporyadok/ kak-minimum-sem-chelovek-pogibli-i-dvoe-raneny-v-rezultate-obstrela-centra/>. 25 By 23 May 2023, the UN Office for the Coordination of Humanitarian Affairs (OCHA) reported that humanitarians had lost access to almost 60,000 people in around forty towns and villages close to the frontlines in Donetsk, Kharkiv and Luhansk regions. See “Ukraine: UN delivers aid to millions, as civilian suffering continues”, UN News, 26 May 2023, <https://news.un.org/en/story/2023/05/1137102>. 26 ODIHR Witness Interview UKR.WS.182 at para. 41.
16 Overview of the Situation since 1 November 2022 22. Finally, many of the witnesses interviewed by ODIHR referred to the presence of mines in the vicinity of their homes, villages and the roads they used or attempted to use while leaving,27 raising concerns about the extent of mine contamination and its severe impact, both immediate and future, on the Ukrainian population. While explosive ordnance contamination has been a critical challenge for Ukraine for years, the Russian Federation military attack severely exacerbated the situation, making Ukraine one of the world’s most heavily mined countries.28
23. During the reporting period, there has been an increase of judicial cases in Ukraine related to acts of ‘collaboration’. In April 2023, Ukrainian law enforcement agencies reported having registered 5,500 cases of ‘collaboration’ since the start of the conflict, which resulted in notification of suspicion against 1,400 people,29 a significant increase from January 2023, where they had reported the registration of about 2,300 such cases.30 According to media reports, 659 cases reached the court in 2022 and in each of the 272 cases that went to trial, the defendant was found guilty.31 At least 18 testimonies collected by ODIHR for the purpose of this report address the issue of ‘collaboration’ directly. 32 Some of these testimonies detail the existence of coercive circumstances demonstrating the importance of making the necessary distinction between ‘voluntary’ co-operation with the occupying authorities, which may be legitimately prosecuted, and ‘involuntary’ co-operation, or co- operation under duress, which should not be.33
24. Information on alleged ‘collaborators’ is often being collected by Ukrainian civil society activists and NGOs and published on the Internet with the
27 See ODIHR Witness Interviews UKR.WS.125 at paras. 25, 71; UKR.WS.131 at para. 42; UKR.WS.140 at paras 59, 68; UKR.WS.141 at para. 71; UKR.WS.148 at para. 8; UKR.WS.151 at paras 46-49, 56; UKR.WS.166 at para. 67; UKR.WS.167 at para. 7; UKR.WS.182 at paras 41, 80-81; UKR.WS.183 at paras 93-95; UKR.WS.187 at para. 85; UKR.WS.188 at paras 115, 133; UKR.WS.189 at para. 38; UKR.WS.200 at para. 49; UKR.WS.203 at para. 9; UKR.WS.205 at para. 21; UKR.WS.206 at paras 29, 50; UKR.WS.209 at para. 19; UKR.WS.218 at para. 47; UKR.WS.220 at para. 27; UKR.WS.221 at paras 6, 14, 41; UKR.WS.222 at paras 8-9; UKR.WS.226 at para. 21; UKR.WS.227 at paras 10, 60; UKR.WS.232 at para. 28. 28 “ M i ne Ac t ion C a n not Wa it ”, U N DP, 4 A pr i l 2 02 3 , <ht t p s:// w w w.u ndp.or g /s p e e c he s / mine-action-cannot-wait>. 29 “Judgment, forgiveness or compassion. How Ukraine punishes collaborationism and why changes are needed”, Ukrainska Pravda, 29 May 2023, <https://www.pravda.com.ua/articles/2023/05/29/7404264/>. 30 «Зафіксовано понад 57,500 злочинів рашистів у війні проти України – докладно», (More than 57,500 racist crimes recorded in the war against Ukraine – in detail), Mariana Reva, Spokesperson of the National Police of Ukraine, 5th Channel, 11 January 2023, Youtube, <https://www.youtube.com/ watch?v=jimaHlNPkrA&ab_channel=5%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D0%BB>. 31 «Справи проти колаборантів: у 2022 засудили майже 300 людей і нікого не виправдали», (Cases against collaborators: in 2022, almost 300 people were convicted and none acquitted), Ukrainska Pravda, 29 May 2023, <https://www.pravda.com.ua/news/2023/05/29/7404340/>. 32 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.127, UKR.WS.129, UKR.WS.132, UKR.WS.134, UKR.WS.139, UKR. WS.140, UKR.WS.141, UKR.WS.153, UKR.WS.169, UKR.WS.177, UKR.WS.178, UKR.WS.182, UKR.WS.185, UKR. WS.188, UKR.WS.198, UKR.WS.208, UKR.WS.215, UKR.WS.224. 33 See ODIHR Witness Interviews UKR.WS.127 at para. 11; UKR.WS.129 at para. 17; UKR.WS.132 at para. 38. See also “Second Interim Report”, op.cit., note 3, at para. 171.
Overview of the Situation since 1 November 2022 17 individuals’ full personal data made available.34 This practice raises concerns about individuals’ rights to privacy and respect for fair trial rights, including the right to be presumed innocent until proven guilty according to law.35
25. ODIHR’s monitoring shows there is no unified approach among Ukrainian officials on the issue of collaboration and, in particular, on who may be labelled as a collaborator.36
26. In the territories under occupation, according to the information collected by ODIHR, individuals who provide, or are perceived to provide, support to the Ukrainian authorities can be subjected to investigation for the commission of “terrorist acts”, “high treason”, or “sabotage” and, at times, sent to trial in the Russian Federation, including as a result of an amendment to the Criminal Code of the Russian Federation adopted on 28 April 2023.37 While the occupying power shall ensure, as far as possible, public order and safety, it must respect, unless absolutely prevented, the laws in force in the territory. This is an application of a basic principle of the law of occupation.38 The occupying power should thus refrain from applying its own criminal legislation and/or prosecuting individuals for acts beyond those pursuing the legitimate goal of maintaining order.
34 «ДержZрадники» (Government Advisers), Рух Чесно, 2023, <https://w w w.chesno.org/trai- tors/?n=&new=&dead=&category=&geoobject=&party=>; «Список ворогів України», (List of Enemies of Ukraine), OSINT-спільнота «Molfar», 2023, <https://www.molfar.global/vorogi-ukrayini> confirmed by ODIHR Witness Interview UKR.WS.127 at p. 17. 35 See Universal Declaration of Human Rights, art. 11(1), <https://www.un.org/en/about-us/universal-dec- laration-of-human-rights>; ICCPR, art. 14(2), <https://www.ohchr.org/en/instruments-mechanisms/ instruments/international-covenant-civil-and-political-rights>; ECHR, art. 6(2), <https://www.echr. coe.int/documents/d/echr/convention_eng>. 36 See Public debate and disagreement on who should be considered as “collaborators”, between Ukrainian Parliament Commissioner Lubinets and Vice-Prime Minister of Reintegration of Temporarily Occupied Territories Iryna Vershchuk. Dmytro Lubinets, Telegram, 17 May 2023, <https://t.me/dmytro_lubinetzs/2449>; Iryna Verehchuk, Telegram, 1 May 2023, <https://t.me/ vereshchuk_iryna/1900>; «Лубінець порадив українцям в окупації брати паспорти рф: причина», (Lubinets advised Ukrainians in occupation to take Russian passports: the rea- son), «Слово і Діло», 30 April 2023, <https://w w w.slovoidilo.ua/2023/04/30/nov yna/bezpeka/ lubinecz-poradyv-ukrayincyam-okupacziyi-braty-pasporty-rf-prychyna>. 37 On 28 April 2023, the Russian Federation adopted amendments to the Criminal Code providing for an increase in sentences up to life imprisonment for the commission of such crimes. See Федеральный закон от 28.04.2023 № 157-ФЗ «О внесении изменений в Уголовный кодекс Российской Федерации и статью 151 Уголовно – процессуального кодекса Российской Федерации», (Federal Law No. 157-FZ of April 28, 2023 “On Amendments to the Criminal Code of the Russian Federation and Article 151 of the Code of Criminal Procedure of the Russian Federation”), < http://publication.pravo.gov.ru/ Document/View/0001202304280051>. Such cases have included the case of Pavlo Zaporozhets, see “Pavel Zaporozhets”, Statement from Alexey Ladin, Pavlo Zaporozhets’ laywer, Facebook, 15 March 2023, <https://www.facebook.com/alexey.ladin.3/posts/pfbid024nX7MtW9uyumX1Btd4EpnmS9LhpX- V5gUiAyJgvwGjNtLV9m3BvnX98xzxHs6eqxulu>; “Russia denies Ukrainian prisoners of war protected status, tortures out ‘confessions’ and then stages illegal ‘trials’”, Kahrkiv Human Rights Protection Group, 17 March 2023, <https://khpg.org/en/1608811983>; «Суд впервые в России начал рассмотрение дела по статье «Акт международного терроризма», (For the first time in Russia, the court started hearing a case under the article “Act of International Terrorism), TACC, 15 March 2023, <https://tass. ru/proisshestviya/17269217>. 38 Hague Regulations, art. 43; GC IV, art. 64.
18 Overview of the Situation since 1 November 2022 Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors
IV A. THE SITUATION CONCERNING PRISONERS OF WAR
27. Since the beginning of the conflict in Ukraine, concerns have emerged over alleged violations, by both warring parties, regarding the failure to uphold the rights and protections guaranteed to Prisoners of War (POWs) by the third Geneva Convention (GC III).39
28. ODIHR’s monitoring, based on interviews with Ukrainian former POWs and open-source analysis, demonstrates a consistent trend of alleged violations perpetrated against POWs held by the Russian authorities, including poor conditions of detention, lack of basic amenities, ill treatment, torture, sexual violence, forced labour, pillage of belongings, the inability to maintain contact with relatives40 and exposure to public curiosity.41 IHL sets out strict minimum conditions of internment for POWs, which, according to information received by ODIHR, including interviews conducted with former Ukrainian POWs, seem to be generally disregarded by the Russian Federation.42 Interviewees detail facilities as being often severely overcrowded, with inadequate access to sanitation facilities, functioning toilets, or clean drinking water. Rather, POWs were forced to drink technical water and eat food which was described as poor in quality and in small portions.43 One former Ukrainian POW recounted being detained in a facility in the city of Donetsk (Donetsk region) where he was kept in a small, windowless room with 17 other people, and made to sleep on the floor. He added that, if beds were available, there were not enough, and many were forced to sleep two to a bed.44
29. Two former POWs who were transferred to a detention facility near Olenivka (Donetsk region), described severe overcrowding. One testimony recounted that more than 500 male POWs were detained on one floor of the facility’s barracks, with many “sleeping in the corridors, on the stairs, inside the toilets,
39 Third Geneva Convention relative to the Treatment of Prisoners of War, 1949 (GC III), <https://www. un.org/en/genocideprevention/documents/atrocity-crimes/Doc.32_GC-III-EN.pdf>; See “Interim Report” op. cit., note 3 and “Second Interim Report”, op. cit., note 3. 40 Under IHL, POWs must be treated humanely at all times and protected against acts of violence, in- timidation, insults and exposure to public curiosity. Any unlawful act or omission by each party to the conflict causing death or seriously endangering the health of a POW in its custody is prohibited, and should be regarded as a serious breach of IHL and a war crime. See GC III, arts. 13, 17, and 130. Customary IHL, Rule 92. They shall also be granted the right to give news of a strictly personal nature to members of their families, wherever they may be, and to receive news from them. See GC III, arts. 70-71; Customary IHL, Rule 125. 41 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.157 at paras 7-13, 15, 18, 20-22, 40; UKR.WS.158 at paras 12, 18-19, 25-31, 34, 58, 60; UKR.WS.172 at paras 85-89, 119-120, 124-125, 127-131, 134; UKR.WS.183 at para. 100; UKR. WS.213 at paras 38, 41; UKR.WS.221 at paras 61-63, 66, 72, 74. 42 GC III, arts. 21-38 addressing issues such as accommodation, food, clothing, hygiene and medical care. 43 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.157 at para. 18; UKR.WS.158 at para. 12; UKR.WS.172 at paras 81, 83; UKR.WS.221 at paras 52, 67. See also “Давали до двох чашок їжі на день: що відомо про полон «військового з яблуком»” (Given up to two cups of food a day: what is known about the captivity of the ‹soldier with an apple›), Вечірній Київ, 6 February 2023, <https://vechirniy.kyiv.ua/news/78331/>; “Report on the Treatment of Prisoners of War and Persons Hors de Combat of the Armed Attack by the Russian Federation Against Ukraine”, UN, Office of the High Commissioner for Human Rights, 24 March 2023, at pp 13-16, <https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ukraine/2023/23-03- 24-Ukraine-thematic-report-POWs-ENG.pdf>. 44 ODIHR Witness Interview UKR.WS.157 at paras 15, 17.
20 Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors everywhere”, whilst another POW noted that there were more than 700 in his barrack, with each barrack suitable only for 200 people.45 Male and female POWs were described as having been detained separately within facilities, with one interviewee clarifying that, in the Olenivka penal colony, men were held in barracks, and women were held in cells.46 One ODIHR witness added “[W]e were not allowed to write to our families until prisoners from Azovstal appeared. They allowed us to do this for show, when the Red Cross and other organizations were present… A Russian official body, the purpose of which was to observe the conditions of inmates, visited when I was [in Olenivka penal colony] but, again, this was just for show.”47
30. Former Ukrainian POWs interviewed by ODIHR also detailed instances whereby POWs, both male and female, were subjected to severe beatings and torture during their detention, which in some cases led to death.48 One former Ukrainian POW explained how, after being transferred to Olenivka, he was immediately stripped naked, threatened with having his tattoo cut off, and beaten across his entire body, whilst others were taken randomly for beatings.49 Likewise, after a further transfer to a site in Taganrog (Russian Federation), the former POW told ODIHR that he and others were routinely beaten and on occasion guards would come and take random detainees away for beatings.50 Three interviewed POWs referred to a procedure known as the “the corridor”, which referred to POWs being admitted to a new facility following transfer and being severely beaten by officials with batons on each side of the corridor as they walked through.51
31. In Taganrog [pre-trial] detention facility [number two], one former Ukrainian POW recalled how he had been tortured by a device known as a “shocker”, which was described as resembling a stun baton with which the voltage could be regulated.52 Other torture methods mentioned by interviewees included having needles placed under the nails and in the head, electrocution (sometimes referred to as “calling your mother”), suffocation, and having to sustain strenuous body positions for long periods of time.53 Testimonies also
45 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.158 at para. 12; UKR.WS.172 at para. 80. See also UKR.WS.221 at paras 55, 58. 46 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.157 at para. 21; UKR.WS.158 at para. 12; UKR.WS.221 at para. 54. See also UKR.WS.158 at para. 40. See further “Please let me die”: Freed Ukrainian POW describes first thoughts after Russian capture | 60 Minutes”, CBS News, 6 March 2023, <https://www.cbsnews.com/ video/ukraine-pow-russia-60-minutes-video-2023-03-05/#x>. 47 ODIHR Witness Interview UKR.WS.157 at para. 23. 48 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.157 at paras 13, 20-22, 25, 29, 31-33; UKR.WS.158 at paras 18-19, 24-27, 40, 52; UKR.WS.172 at paras 88-89, 126-131; UKR.WS.213 at paras 41, 72. See further “Report on the Treatment of POWs”, OHCHR, 24 March 2023, at pp 17-20. 49 ODIHR Witness Interview UKR.WS.157 at paras 21-22. 50 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.157 at paras 24, 29-31; UKR.WS.158 at paras 24-25, 31. 51 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.157 at para. 32; UKR.WS.158 at paras 18, 46; UKR.WS.172 at paras 124-125. In a recent OHCHR report, POWs also discussed this treatment and it was referred to as ‘admission’ or ‘welcome beatings’, see “Report on the Treatment of POWs”, OHCHR, 24 March 2023, at p. 17. 52 ODIHR Witness Interview UKR.WS.158 at paras 27-28. See also UKR.WS.172 at para. 126. 53 ODIHR Witness interviews UKR.WS.157 at para. 13; UKR.WS.158 at paras 29-30; UKR.WS.172 at paras 120, 126; UKR.WS.183 at para. 100.
Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors 21 captured how, during their detention, POWs were made to endure humiliating and degrading treatment. One interviewee detailed that in the pre-trial detention facility in Taganrog, one guard “treated us like dogs” and forced the interviewee and others to bark before entering their cell and declaring “whose turn is it to beat the f**k out of?”.54 Likewise, in Kamensk-Shakhtinsky (Russian Federation) the same POW explained that he and others were forced to “eat from garbage, or were set upon by dogs, [and] they sent us out [in]to the frost”.55 It was also reported that, due to the sustained torture and inhuman treatment, some POWs resorted to suicide, which was reportedly the case in both the Olenivka and Kamensk-Shakhtinksy detention facilities.56
32. Despite these poor conditions, ODIHR interviewees did also reflect that, upon transfer to different detention sites, their conditions did improve, with former POWs noting that they received adequate food, access to toilets and medical treatment.57 In some cases, ODIHR received information that the prison authorities attempted to curtail mistreatment of Ukrainian POWs. For instance, two ODIHR witnesses stated that, following the death of five Ukrainian POWs as a result of beatings in a detention facility in Taganrog, Russian officials replaced the head of the prison, who then reportedly forbade beatings and increased the portions of food.58 Likewise, there were instances where beatings were prevented by prison staff, as was the case in Kamensk-Shakhtinksy during the rotation of guards/forces, but this was not always successful.59
33. Two ODIHR witnesses also reported that the Russian armed forces stored military equipment and fired weaponry, sometimes mortars or machine guns, near to their detention sites.60 This contributed to their sleep deprivation but also potentially violated the IHL rule that POWs may not, at any time, be detained in areas where they may be exposed to the fire of the combat zone.61 Interviews conducted by ODIHR monitors also reported instances where civilians were arrested, transferred, and then detained with POWs in detention centres in both Olenivka and in Kamensk-Shakhtinsky,62 following a trend
54 ODIHR Witness Interview UKR.WS.158 at para. 38. 55 Ibid. at para. 48. See also ODIHR Witness Interview UKR.WS.221 at paras 61, 66. 56 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.158 at para. 52; UKR.WS.172 at para. 88. See also UKR.WS.215 at para. 44. 57 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.157 at paras 10, 14, 26; UKR.WS.158 at paras 41, 46, 53-54; UKR.WS.213 at para. 38; UKR.WS.221 at para. 88. 58 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.157 at para. 29; UKR.WS.158 at para. 33. 59 ODIHR Witness Interview UKR.WS.158 at paras 48-50. 60 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.172 at paras 96-98, 121-122; UKR.WS.211 at paras 73-79. 61 GC III, art. 23. 62 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.157 at para. 34; UKR.WS.158 at para. 55; UKR.WS.172 at paras 88, 110; UKR.WS 213 at paras 27-34; UKR.WS.221 at para. 56. See also UKR.WS.214 at paras 15-17; UKR.WS.215 at paras 26, 40-47; UKR.WS.231 at paras 18-19, 22-23, 25; UKR.WS.083; “A Ukrainian Prisoner of War’s Long Journey Home”, New Yorker, 27 October 2022, <https://www.newyorker.com/news/dispatch/a- ukrainian-prisoner-of-wars-long-journey-home>; “‘Absolute evil’: inside the Russian prison camp where dozens of Ukrainians burned to death”, Guardian, 6 August 2022, <https://www.theguardian. com/world/2022/aug/06/russian-prison-camp-ukrainians-deaths-donetsk>.
22 Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors that has been reported on by other organizations and media.63 Interviewees reported that civilians who were detained among POWs faced similar conditions during detention and were specifically restricted in contact with their families and subjected to beatings.64
34. One interviewee in particular stated to ODIHR that Russian soldiers referred to some civilians as “red informers”, a name given to so-called “traitors”, who are purported to have provided the coordinates of Russian forces to Ukrainian forces.65 In one specific case, the Russian authorities acknowledged that they had arrested and detained the civilian, with the Russian Ministry of Defence writing a letter to the family, confirming their arrest on the basis that “they had been detained for disrupting the Special Military Operation”, adding that “their health condition was satisfactory” and that “those who disrupt the special military operation, their location cannot be revealed or shared”.66 The whereabouts and status of civilian detainees has proven difficult to ascertain, with information about their circumstances being vague or outright refused.67 The main source of information was through former POWs who had been exchanged.68 In addition, some families learnt of their relatives’ detention via prisoner lists published on Telegram or websites, through writing letters to the Russian authorities and agencies, or following inquiries by the Ukrainian authorities and NGOs.
35. Allegations of torture or other forms of ill-treatment by the Ukrainian armed forces towards Russian POWs were recorded by other actors,69 with allegations also made by the Russian authorities and pro-Russian channels.70 A recent UN
63 “Освобожденный из плена подтвердил, что РФ держит в СИЗО мирных украинцев: “Соседняя с нами камера, 12 человек, все 100% гражданские” (Released from captivity, confirms that Russia is holding peaceful Ukrainians in pre-trial detention centre: “The cell next to us, 12 people, all 100% civil- ians”), Настоящее Время, 17 February 2023, <https://www.currenttime.tv/a/osvobozhdennyy-plen-rf-der- zhit-mirnyh-ukraintsev/32275652.html>; “Russia accused of holding 20,000 Ukrainian civilians captive”, Deutsche Welle, 2 June 2023, <https://www.dw.com/en/russia-accused-of-holding-20000-ukrainian-civil- ians-captive/a-65798670>; “Report on the Treatment of POWs”, OHCHR, 24 March 2023, at p. 19; “Russia’s secret prison. Some 650 Ukrainians are being held in Pretrial Detention Facility No. 2 in Bryansk Region”, Media Initiative, 23 February 2023, <https://mipl.org.ua/en/russias-secret-prison-some-650-ukrainians-are- being-held-in-pretrial-detention-facility-no-2-in-bryansk-region/>. 64 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.157 at para. 34; UKR.WS.213 at paras 40, 44-48. See also UKR.WS.215 at paras 26-27, 45-46, 86, 89; UKR.WS.231 at paras 19, 22-23. 65 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.213 at para. 39. See also UKR.WS.215 at paras 40-41; UKR.WS.231 at paras 18, 23. 66 Ibid. at para. 43. See also ODIHR Witness Interview UKR.WS.231 at paras 18-19. 67 See e.g., Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, (Coordination Headquarters for the Treatment of Prisoners of War), Telegram, 20 January 2023, <https://t.me/ Koord_shtab/469>. 68 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.213 at paras 35, 37-45; UKR.WS.231 at paras 18-19, 22-23, 25; “Russia accused of holding 20,000 Ukrainian civilians captive”, Deutsche Welle, 2 June 2023, <https://www. dw.com/en/russia-accused-of-holding-20000-ukrainian-civilians-captive/a-65798670>. 69 “Report on the Treatment of POWs”, OHCHR, 24 March 2023, at pp 26-28. See also “Report of the Independent International Commission of Inquiry on Ukraine”, UN Independent International Commission of Inquiry on Ukraine, 15 March 2023, at para. 86, <https://www.ohchr.org/sites/default/ files/documents/hrbodies/hrcouncil/coiukraine/A_HRC_52_62_AUV_EN.pdf>. 70 See e.g., “Киев применяет новые виды пыток к пленным, заявила омбудсмен ДНР”, (Kiev uses new types of torture on prisoners, says DNR ombudsman), RIA Novosti, 20 March 2023, <https:// ria.ru/20230320/pytki-1859105656.html>; Juan Sinmiedo, Telegram, 11 January 2023, <https://t.me/ UkraineHumanRightsAbuses/18786>.
Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors 23 OHCHR report observed several forms of torture and ill-treatment that befell Russian POWs, notably that of physical violence and threats of violence, which occurred mostly upon their capture but also during internment.71 Following the findings of the OHCHR report, the Ukrainian authorities reportedly sought to inspect the conditions of Ukrainian detention centres, finding them to meet the requirements of the Geneva Convention.72
36. ODIHR’s monitoring has also included analysis of open sources which purport to detail and depict the treatment, abuse, execution and mutilation of POWs from both parties to the conflict who have been exposed to public curiosity. ODIHR conducted in-depth open-source analysis and verification of two videos which emerged online in March and April 2023 respectively, apparently depicting summary executions and torture of Ukrainian soldiers at the hands of Russian soldiers or affiliated armed groups. The first video, which is 12 seconds long, purports to show the killing of a Ukrainian soldier who is hors de combat in a wooded area.73 In the video, the Ukrainian soldier is seen standing in a shallow trench smoking a cigarette. The soldier, wearing a uniform with a Ukrainian flag insignia on his arm, says “Glory to Ukraine” before he is seen being shot using automatic weapons. The video does not show those who fired the weapons — they appear to be behind the camera — however, voices can be heard cursing the victim in Russian. In the second video, people in military uniforms with white armbands (usually used by the Russian military for identification) are seen using a knife to cut the head off a living person wearing a uniform with the Ukrainian insignia. They then hold the severed head up towards the camera while stating, in Russian, that it should be sent to the tortured man’s commander.
37. ODIHR analysed material in a series of videos published in November 2022purporting to depict the execution of Russian soldiers, which ODIHR confirmed as authentic. One video showed numerous Russian soldiers exiting a basement and appearing to surrender to the Ukrainian soldiers by lying on the ground, face down. During the surrender, the last Russian soldier exiting the basement, appears to open fire, and then gun shots are heard before the video ends. A subsequent video which surfaced online appeared to depict the aftermath of the scene, showing what appears to be the surrendering Russian soldiers now lying dead in similar positions to how they had been instructed to lie down by the Ukrainian soldiers.
38. Under IHL, the wilful killing of POWs is a grave breach and a war crime.74 There is no evidence available concerning the direct circumstances under which these soldiers were killed, with the sounds of gunshots indicating that
71 “Report on the Treatment of POWS”, OHCHR, 24 March 2023, at p. 28. 72 Dmytro Lubinets, Telegram, 28 March 2023, <https://t.me/dmytro_lubinetzs/1999>. 73 Under IHL, a person is to be considered hors de combat if he/she is in the power of an adverse party or if he/she clearly expresses an intention to surrender. See AP I, art.41. 74 GC III, art. 130; ICC Statute, art. 8(2)(a)(i).
24 Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors there could have been an exchange of fire. However, the identical positions of the Russian soldiers’ bodies in both videos before and after their killing, raises serious concerns that the majority of these Russian soldiers should have been considered hors de combat and therefore protected against any acts of violence.75
39. Since 24 February 2022, numerous POW exchanges have taken place between both parties to the conflict to repatriate their servicemen. At present, more than 2,000 Ukrainian POWs have been returned to Ukraine according to President Zelenskyy.76 ODIHR was unable to confirm the total number of Russian POWs who have been exchanged, as the Russian authorities do not always release the number of those who were part of an exchange.
40. Since 24 February 2022, 140 Ukrainian civilians have been recorded as being released through exchanges, with the Ukrainian authorities claiming that Russia is holding more than 20,000 Ukrainian civilians.77 As of 31 May 2023, both parties to the conflict seem committed to ongoing POW exchanges and are looking into other means to facilitate such exchanges, as exemplified by the POW exchange in early June 2023 of 95 Ukrainian and 94 Russian POWs respectively.78
B. ARBITRARY DEPRIVATION OF LIBERTY AND ENFORCED DISAPPEARANCES
41. ODIHR has continued to receive witness accounts of civilians being arbitrarily deprived of their liberty as well as tortured and ill-treated while detained by Russian authorities during their occupation of Chernihiv, Donetsk, Kherson, Kyiv, Luhansk and Zaporizhzhia regions, in violation of IHL.79 Under IHL all persons deprived of their liberty for reasons related to an armed conflict must be treated humanely, afforded appropriate conditions of detention, including
75 GC III, art. 13. 76 Щоразу, коли повертаємо наших людей з російського полону, пам’ятаємо про фундаментальну мету: нікого свого, нічого українського ворогу не залишимо Про всіх пам’ятаємо, кожного і кожну шукаємо, всіх маємо повернути. І повернемо!” (Every time we bring our people back from Russian captivity, we remember our fundamental goal: we will not leave anyone of ours, noth- ing of Ukraine to the enemy. We remember everyone, we are looking for everyone, we must bring everyone back. And we will!) Twitter, @ZelenskyyUA, 12 June 2023, <https://twitter.com/ZelenskyyUa/ status/1668239309818716162?s=20> (tweet stating that as of 12 June 2023, a total of 2,526 Ukrainian POWs were returned). 77 “Russia accused of holding 20,000 Ukrainian civilians captive”, Deutsche Welle, 2 June 2023, <https:// www.dw.com/en/russia-accused-of-holding-20000-ukrainian-civilians-captive/a-65798670>. 78 See Andrii Yermak, Telegram 11 June 2023, <https://t.me/ermaka2022/2918>; Tatyana Moskalkova, Telegram, 11 June 2023, <https://t.me/ombudsmanrf/2548>. 79 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.122; UKR.WS.123; UKR.WS.126; UKR.WS.127; UKR.WS.128 (refers to detention and torture of UKR.WS.130); UKR.WS.130; UKR.WS.132; UKR.WS.134; UKR.WS.136; UKR.WS.137; UKR.WS.138; UKR.WS.139; UKR.WS.141; UKR.WS.142; UKR.WS.146; UKR.WS.147; UKR.WS.149; UKR.WS.150; UKR.WS.152; UKR.WS.153; UKR.WS.154; UKR.WS.155; UKR.WS.173; UKR.WS.175; UKR.WS.176; UKR.WS.177; UKR.WS.182; UKR.WS.183; UKR.WS.185; UKR.WS.186 (refers to detention of UKR.WS.213); UKR.WS.187; UKR. WS.188; UKR.WS.189; UKR.WS.190; UKR.WS.192; UKR.WS.198l; UKR.WS.200; UKR.WS.202; UKR.WS.204; UKR. WS.205; UKR.WS.207; UKR.WS.208; UKR.WS.210; UKR.WS.213; UKR.WS.214; UKR.WS.215; UKR.WS.217; UKR. WS.219; UKR.WS.220; UKR.WS.221; UKR.WS.223; UKR.WS.229; UKR.WS.230; UKR.WS.231; UKR.WS.233.
Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors 25 the medical care they require and the judicial or procedural guarantees corresponding to their status.80 If deprivation of liberty is not in line with applicable law, it amounts to unlawful confinement which is a grave breach of IHL and a war crime.81
42. According to ODIHR interviewees,82 the profiles of the victims vary and include both men and women of different ages and occupations. Victims appear to have been targeted by the Russian authorities on the basis of their real or perceived support for the Ukrainian armed forces,83 for being formerly associated with or having relatives or friends who served in the Ukrainian armed forces,84 for refusing to co-operate with the occupation authorities,85 or for merely holding pro-Ukrainian views, which was interpreted both in cases of openly speaking out against Russia and the occupation, and in some cases of not explicitly supporting the occupation86.
43. Accounts of arbitrary detentions and alleged enforced disappearances include abductions of local authority and state personnel, current and former law enforcement officials, civic activists and journalists, education staff, employees of the Zaporizhzhia Nuclear Power Plant (ZNPP), as well as a religious leader.87 A witness from Kherson region told ODIHR: “From the very beginning, the occupying authorities opted to terrorize the most active citizens… They knew their names, their addresses and so on. They eliminated or intimidated these people. So, the purpose was clearly to intimidate the population and eliminate activists”.88
44. According to testimonies received by ODIHR, individuals were detained from their homes either on a tip-off 89 or in the context of house-to-house searches aimed at finding weapons, old military uniforms and awards, Ukrainian flags and other state symbols, or any other “compromising material” such as books
80 GC IV, arts. 68-78 and 79-141; Customary IHL Rules 90 and 100-102. 81 GC IV, art. 147. See also Customary IHL Rule 99; ICC Statute, art. 8(2)(a)(vii). Imprisonment or other severe deprivation of physical liberty in violation of fundamental rules of international law, if com- mitted as part of a widespread or systematic attack directed against a civilian population, may also constitute a crime against humanity. ICC Statute art. 7(1)(e). 82 Between 1 November 2022 and 31 May 2023, ODIHR interviewed 19 victims of arbitrary detention and enforced disappearance, including 13 men and six women. In addition, ODIHR received information from relatives of four persons who remain arbitrarily detained in occupied territories of Ukraine and in the Russian Federation. 83 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.127; UKR.WS.130; UKR.WS.155; UKR.WS.188; UKR.WS.214; UKR. WS.215; UKR.WS.217; UKR.WS.223; UKR.WS.182 at para. 39. 84 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.142; UKR.WS.221; UKR.WS.137 at para. 58; UKR.WS.183 at paras 15-16; UKR.WS.213. 85 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.229; UKR.WS.230; UKR.WS.122 at para. 7. 86 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.139; UKR.WS.147; UKR.WS.153; UKR.WS.159; UKR.WS.200; UKR. WS.207; UKR.WS.219. 87 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.134 at para.13; UKR.WS.147; UKR.WS.159; UKR.WS.175 at para. 15; UKR.WS.177; UKR.WS.182 at para. 19; UKR.WS.188 at paras 36-37; UKR.WS.189 at paras 19-20; UKR.WS.192 at para. 54; UKR.WS.202 at para. 8; UKR.WS.214; UKR.WS.215; UKR.WS.217; UKR.WS.219; UKR.WS.221; UKR.WS.229; UKR.WS.230; UKR.WS.233. 88 ODIHR Witness Interview UKR.WS.192 at para. 54. 89 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.126 at para. 13; UKR.WS.130 at para. 6; UKR.WS.139 at para. 6; UKR. WS.155 at para. 11; UKR.WS.200 at para. 21.
26 Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors on Ukrainian history and maps of Ukraine.90 Civilians were also detained on the streets, as well as at checkpoints and border crossing points.91 Witnesses also reported to ODIHR cases of arbitrary detentions during peaceful protests against the occupation.92 Several survivors reported to ODIHR that their relatives were detained along with them.93
45. According to testimonies provided to ODIHR, victims were not properly informed of the reason for their detention and their relatives were often not aware of their fate or whereabouts during part or, at times, the entire time of their detention. “The first two weeks after they took my husband away were the hardest. I went to the commandant’s office to find him but they told us to go to the police. The police told us they didn’t have him and to go back to the commandant’s office. I also visited the morgue to see if he was there” — the wife of a victim of enforced disappearance from Zaporizhzhia region described her despair before she finally received news, from a person who had been detained with her husband, that he was alive and was being kept in a “basement”94 in an unknown location. One year after his arrest, she was officially informed by the Red Cross that her husband was being held in “Russian captivity” without any further details such as the location of his detention.95
46. In several reported cases, members of the Russian armed forces seized money and property from the victims during house searches or after their release,96 or extorted money from them or their relatives in exchange for their release.97
47. The duration of arbitrary deprivation of liberty documented by ODIHR lasted from several hours to eight months.98 One of the survivors recounted that he was arbitrarily detained twice in the course of several weeks.99 Several instances were also reported to ODIHR where people remain arbitrarily detained in the occupied territory of Ukraine and in the Russian Federation,100 or are missing following their detention in areas that were, or remain, under Russian Federation control.101
90 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.122 at para. 7; UKR.WS.147 at paras 12, 23; UKR.WS.183 at para. 15; UKR.WS.190 at paras 64-66; UKR.WS.217 at paras 12-13; UKR.WS.219 at para. 16. 91 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.127 at para. 21; UKR.WS.136 at paras 6-7; UKR.WS.142 at para. 23; UKR.WS.159 at para. 12; UKR.WS.183 at paras 20, 43 (allegation); UKR.WS.185 at paras 20, 42-43 (allega- tion); UKR.WS.204 at para. 7; UKR.WS.213; UKR.WS.231; UKR.WS.233. 92 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.123 at paras 18-19; UKR.WS.153 at paras 7-8. 93 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.139 at para. 18; UKR.WS.155 at paras 13-14; UKR.WS.177; UKR.WS.190; UKR.WS.230 at para. 36. 94 “Basement” is a colloquial term for detention and potential torture as explained by several witnesses interviewed by ODIHR. 95 ODIHR Witness Interview UKR.WS.207 at paras 12-13, 22. 96 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.130 at para. 18; UKR.WS.155 at para. 12. 97 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.139 at para. 43; UKR.WS.147 at paras 18, 43; UKR.WS.190 at para. 100; UKR.WS.230 at para. 65. 98 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.127; UKR.WS.215. 99 ODIHR Witness Interview UKR.WS.139 at para. 17. 100 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.207; UKR.WS.213; UKR.WS.214; UKR.WS.231. 101 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.138 at para. 24; UKR.WS.146 at para. 10; UKR.WS.153 at para. 17; UKR.WS.186 at paras 93-94 (allegations).
Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors 27 48. According to the testimonies received by ODIHR, victims were held in improvised detention facilities, often referred to as “basements”,102 at police stations and pre-trial detention and prison facilities.103 The detention conditions were often deplorable, amounting to inhuman and degrading treatment, with overcrowded cells, lack of fresh air, freezing temperatures, inadequate sanitary conditions and lack of food and water.104 One survivor from Kherson region reported to ODIHR that the cell where he was held for ten days with 18 other men was so small that they were forced to stand pressed up against one another and to urinate in a bottle as there was no toilet.105 Victims were also denied or given inadequate medical help, and were not allowed to walk or do other forms of exercise.106 Some of the victims reported being forced to work while detained.107
49. ODIHR documented several cases of civilian detainees transferred within areas of Ukraine under the control of the Russian Federation and to the Russian Federation.108 For instance, a woman recounted to ODIHR that she was first detained in an improvised detention facility in Kyiv region in early March 2022, then transferred through Belarus to two detention locations — a makeshift detention facility and a pre-trial detention facility in Kursk region in Russia — where she spent seven months. There, she was interrogated and tortured alongside other female civilians from Ukraine.109
50. Survivors identified the perpetrators of detention and torture to be members of the Russian armed forces, including members of Russian Federation-affiliated armed groups,110 the Federal Security Service of the Russian Federation111 and the National Guard of the Russian Federation.112
102 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.139 at para. 7; UKR.WS.190 at paras 84,130; UKR.WS.204 at para. 8; UKR.WS.207 at paras 13-14; UKR.WS.217 at paras 15, 19; UKR.WS.219 at para. 20; UKR.WS.233 at para. 15. 103 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.130 at para. 7; UKR.WS.139 at para. 20; UKR.WS.155 at para. 13; UKR. WS.159 at para. 12; UKR.WS.207 at paras 36-38; UKR.WS.214 at paras 6, 11; UKR.WS.217 at para. 24; UKR. WS.223 at paras 12-13, 17; UKR.WS.231 at paras 21, 15. 104 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.130 at paras 7, 12; UKR.WS.139 at paras 15, 53; UKR.WS.147 at paras 33, 38-39; UKR.WS.155 at para. 18; UKR.WS.190 at paras 82, 84, 142, 150; UKR.WS.204 at paras 17-18; UKR. WS.219 at paras 20, 33; UKR.WS.221 at paras 49, 55-56, 58, 64, 66, 96; UKR.WS.223 at paras 12, 14, 18, 42. 105 ODIHR Witness Interview UKR.WS.130 at paras 7, 12. 106 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.130 at para. 12; UKR.WS.130 at para. 23; UKR.WS.177 at para. 58; UKR.WS.204 at para. 18; UKR.WS.215 at paras 83-84. 107 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.139 at paras 25, 36; UKR.WS.159 at paras 15, 19-20, 22; UKR.WS.204 at para. 18. 108 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.207; UKR.WS.213; UKR.WS.214; UKR.WS.215; UKR.WS.221. 109 ODIHR Witness Interview UKR.WS.215. 110 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.130 at para. 6.; UKR.WS.139 at paras 13, 28; UKR.WS.142 at para. 46; UKR.WS.177 at paras 38, 52, 73; UKR.WS.190 at paras 71, 145; UKR.WS.204 at para. 16; UKR.WS.207 at paras 10, 16; UKR.WS.229 at paras 12, 22; UKR.WS.230 at para. 30; UKR.WS.233 at para. 15. 111 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.130 at para. 14; UKR.WS.142 at para. 26; UKR.WS.182 at paras 19-20; UKR.WS.204 at para. 10; UKR.WS.214 at paras 5-8; UKR.WS.223 at para. 41; UKR.WS.233 at para. 36. 112 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.130 at para. 19; UKR.WS.155 at para. 16; UKR.WS.159 at para. 11; UKR. WS.214 at para. 5.
28 Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors 51. These additional testimonies collected by ODIHR further substantiate previous findings by ODIHR and other actors,113 namely that Russian military and affiliated forces have been routinely subjecting civilians to arbitrary detention and enforced disappearances.
52. As noted in previous ODIHR reports, citizenship or alignment with an enemy party is not a sufficient reason for detention, nor is the deprivation of liberty for the sole purpose of gathering intelligence.114
53. ODIHR received information from the Russian Federation regarding arrests and detention by the Security Service of Ukraine of local authorities and other civilians accused of co-operating with occupying authorities, as well as of pro- Russian political and civil activists and journalists.115 However, due to the lack of sufficient information, ODIHR is currently unable to establish the necessary facts and circumstances surrounding the arrests and detention of these individuals, and therefore cannot assess their lawfulness.
54. Other actors have recorded similar allegations. For instance, between 24 February 2022 and 23 May 2023, OHCHR has documented 75 cases (57 men, 17 women and one boy) of arbitrary detention and enforced disappearances committed by Ukrainian law enforcement authorities or the Armed Forces of Ukraine.116
C. TORTURE AND OTHER FORMS OF ILL-TREATMENT
55. In the majority of cases of deprivation of liberty recounted to ODIHR, survivors described being subjected to torture and other forms of ill-treatment or
113 Between 24 February 2022 and 23 May 2023, OHCHR have documented 864 cases (763 men, 94 women and 7 boys) of arbitrary detention and enforced disappearance attributable to the Russian armed forces. See “Detention of civilians in the context of the armed attack by the Russian Federation against Ukraine. 24 February 2022 – 23 May 2023”, UN Office of the High Commissioner for Human Rights, 27 June 2023, at para. 5, <https://www.ohchr.org/sites/default/files/2023-06/2023-06-27-Ukraine-the- matic-report-detention-ENG.pdf>. See also “Report of the IICOI on Ukraine”, IICOI, 15 March 2023, at paras 60-67; “Nine circles of hell: places of detention in Ukraine under the Russian occupation: March-December 2022”, Dignity, 12 April 2023, <https://www.dignity.dk/wp-content/uploads/42-Nine- circles-of-hell.pdfu>; “Ukraine: Russian Torture center in Kherson. Unlawful Detention, Torture of Civilians During 8-Month Occupation”, Human Rights Watch, 13 April 2023, <https://www.hrw.org/ news/2023/04/13/ukraine-russian-torture-center-kherson>. 114 International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia, Prosecutor v Delalic and others, case No. IT-96-21-T, Trial Chamber, Judgment of 16 November 1998 paras. 576-577; see also ICRC Guidelines, ‘International Humanitarian Law and the Challenges of Contemporary Armed Conflicts’ 11, 30IC/07/8.4 (October 2007), Annex 1, para. 380. 115 Information provided by the Permanent Mission of the Russian Federation to the International Organizations in Vienna, in which the Report of the Ministry of Foreign Affairs of the Russian Federation on the Human Rights Situation in Ukraine was shared. (pp.100-101). 116 Most of the victims were arrested for having allegedly committed conflict-related criminal offences. Several others were detained under suspicion of having participated in fighting on the side of the Russian Federation affiliated armed groups in 2014-2020. See “Detention of civilians” OHCHR, 27 June 2023, at paras 10-11.
Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors 29 punishment while in detention.117 Sometimes, victims were first abused or tortured during the search of their home.118 Torture and inhuman treatment, including wilfully causing great suffering or serious injury to body and health, are strictly prohibited by IHL and constitute war crimes.119 Under IHRL, the prohibition of torture and other inhuman and degrading treatment is absolute and does not allow for derogation, even in times of armed conflict.120According to testimonies received by ODIHR, torture and ill-treatment were widespread in detention in all parts of Ukraine under the occupation of the Russian Federation.
56. According to the testimonies of survivors, torture was used to extract confessions or information, or to otherwise force detainees to co-operate, as well as to humiliate, intimidate or punish them. For instance, ODIHR documented a case where a religious leader from Kherson region was detained and tortured with the aim of compelling him to co-operate with the occupation authorities and report on members of his community.121 In another case, a male principal of a school in Zaporizhzhia region was detained for several hours and severely beaten for signing a resignation letter. He was also accused of instigating the resignation of other teachers who refused to follow the Russian curriculum.122
57. Methods of torture and ill-treatment recounted to ODIHR by survivors include beatings,123 electrocution124, cigarette burns,125 forced nudity,126 positional torture,127 sleep deprivation128, mock executions,129 prolonged use of handcuffs,130
117 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.127; UKR.WS.130; UKR.WS.139; UKR.WS.142; UKR.WS.147; UKR. WS.155; UKR.WS.159; UKR.WS.177; UKR.WS.190; UKR.WS.200; UKR.WS.204; UKR.WS.215; UKR.WS.217; UKR.WS.219; UKR.WS.221; UKR.WS.223; UKR.WS.229; UKR.WS.230; UKR.WS.233. 118 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.147 at para. 30; UKR.WS.155 at paras 11-12; UKR.WS.177 at paras 25-28; UKR.WS.190 at paras 68-76; UKR.WS.200 at paras 21-28; UKR.WS.230 at para. 31. 119 GC IV art. 32; AP I arts. 75(1)-(2) and 11; see Customary IHL, Rules 90, 92. See also ICC Statute, art. 8(2)(a) (ii). If carried out as part of a widespread or systematic attack directed against any civilian population, torture and inhumane treatment may also qualify as crimes against humanity. See ICC Statute, arts. 7(1)(f) and (k). 120 Under IHRL, the prohibition of torture and other inhuman and degrading treatment is enshrined in Article 7 of the ICCPR and Article 2 of the UN Convention against Torture and Other Cruel, Inhuman and Degrading Treatment or Punishment (CAT). 121 ODIHR Witness Interview UKR.WS.233 at paras 26-27. 122 ODIHR Witness Interview UKR.WS.229 at paras 14, 19-20, 22-24. 123 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.127 at para. 24; UKR.WS.130 at para. 7; UKR.WS.139 at para. 21; UKR.WS.142 at para. 45; UKR.WS.153 at paras 7-8; UKR.WS.155 at para. 14; UKR.WS.177 at para. 59; UKR. WS.190 at paras 109, 122; UKR.WS.204 at paras 9, 11-12; UKR.WS.213 at para. 40; UKR.WS.214 at para. 4; UKR.WS.215 at para. 20; UKR.WS.217 at paras 14-15, 19; UKR.WS.223 at para. 29; UKR.WS.229 at paras 24, 26; UKR.WS.230 at paras 31, 33, 35-37. 124 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.130 at para. 7; UKR.WS.139 at para. 21; UKR.WS.155 at para. 14; UKR. WS.177 at paras 42, 44; UKR.WS.204 at para. 9; UKR.WS.214 at paras 7, 10; UKR.WS.215 at paras 27, 60; UKR.WS.223 at para. 20; UKR.WS.230 at paras 33, 35. 125 ODIHR Witness Interview UKR.WS.230 at para.65. 126 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.190 at para. 107; UKR.WS.215 at paras 18, 29, 35; UKR.WS.230 at paras 39, 41. 127 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.130 at para. 16; UKR.WS.190 at para. 108. 128 ODIHR Witness Interview UKR.WS.130 at para. 12. 129 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.190 at para. 128; UKR.WS.233 at para. 20. 130 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.130 at para.7; UKR.WS.204 at paras 17; UKR.WS.217 at para. 24; UKR. WS.223 at para. 14; UKR.WS.230 at para. 37; UKR.WS.233 para. 25.
30 Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors hooding,131 threats of death, mutilation, physical or sexual violence,132 and threats of harm to family members133. A survivor told ODIHR that he was tortured while unlawfully detained together with his adult son for 10 days in Kherson region.134 “They hit me a lot. They also used electricity on me six times. They tied my hands and feet together and connected wires to my legs and hands. I was lying on the floor face down. I screamed when they did this... They also used electricity against my son. I felt I was about to die.” Survivors also recounted that they were verbally abused and mocked while being tortured. For example, two survivors held in different locations told ODIHR that perpetrators referred to electrocution as “calling Zelenskyy”.135
58. According to testimonies received by ODIHR, torture was almost always combined with prolonged interrogation sessions. A female representative of the local authorities from Luhansk region described to ODIHR how she was tortured while being interrogated for several hours by members of the Russian armed forces in order to force her to report on the residents of her village: “They stopped applying electricity but beat me on my legs and arms. They said that if anyone confirmed I had co-operated with the Ukrainian military they would kill me and called me a bitch. They said, “We know you collected Ukrainian flags from different places in the village. Where are they? Does your husband know where they are?” I said no and they brought in my husband. They made my husband kneel and told him to say goodbye to me because they would kill me.”136
59. Several survivors interviewed by ODIHR explained that they were not subjected to physical violence while in detention but experienced a high level of mental suffering, possibly amounting to torture.137 For instance, one victim of enforced disappearance in Luhansk region continuously heard other detainees, including his cell mates, being tortured throughout his 19-day detention.138 A female teacher from Kherson (Kherson region) recounted that she was held in detention for 11 days, was threatened, intimidated and pressured to inform on her friends and apologize to Russian soldiers on camera.139 In addition, poor detention conditions — such as those described in the section on arbitrary detention and enforced disappearances above involving deprivation of light, fresh air, food,
131 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.190 at paras 75, 82, 108; UKR.WS.230 at para. 38. 132 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.147 at paras 26, 30, 57; UKR.WS.177 at para. 90; UKR.WS.155 at para. 15; UKR.WS.177 at para. 47; UKR.WS.190 at paras 74, 115; UKR.WS.219 at paras 18, 43-44; UKR.WS.217 at para. 16; UKR.WS.223 at para. 17; UKR.WS.230 at paras 35-36. 133 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.130 at para. 11; UKR.WS.177 at para. 60; UKR.WS.190 at paras 101, 103; UKR.WS.200 at paras 25-28; UKR.WS.217 at para. 19. 134 ODIHR Witness Interview UKR.WS.155 at para. 14. 135 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.159 at para. 19; UKR.WS.223 at para. 20. 136 ODIHR Witness Interview UKR.WS.230 at paras 36, 44. 137 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.147; UKR.WS.200; UKR.WS. 219. 138 ODIHR Witness Interview UKR.WS.219 at paras 29; 32; 41-42. 139 ODIHR Witness Interview UKR.WS.147 paras 39, 41-42.
Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors 31 water, space to move around, together with insanitary facilities and deliberate sleep deprivation — can also amount to ill-treatment or torture.140
60. Some of the survivors reported that they sustained severe injuries141, and some reported significant weight loss142 as a result of ill-treatment or torture while in detention. Two survivors of lengthy detention and torture reported to ODIHR that they attempted suicide during detention.143
61. Furthermore, several instances were reported to ODIHR where victims were killed after being subjected to torture144 or allegedly died from torture.145 Two witnesses from Kyiv region told ODIHR that their son had most likely been tortured prior to being killed: “[Ukrainian] Police established that he died from two bullets to the mouth from a Kalashnikov. He was definitely tortured because some of the bones in his shoulder were broken, ribs were in an unnatural position. Fingers were broken, and the spine was messed up as well.”146
62. One of the survivors told ODIHR that several days after his release, the Russian authorities returned to his home, where they once again subjected him to torture, “They beat me everywhere with rifle butts. They rolled up my trousers to my knees and poured gasoline on my legs and on my back. I was forced to the ground (...). Hands tied behind my back, face down but legs lifted. They beat me on the head and I lost teeth and my ears started to bleed. I still have severe headaches now. A neighbour came into my yard. I heard him through the open window. He asked whether they were going to kill me and he was told to go away.”147
63. The information collected on the issue further substantiates previous findings by ODIHR and other actors,148 namely that there is a pattern of the Russian military and affiliated forces using torture and ill-treatment against civilians.
64. During the reporting period, ODIHR has not received allegations of torture and ill-treatment of civilians committed by the Ukrainian authorities. However, ODIHR notes the findings of the OHCHR, according to which 57 per cent of
140 There is extensive jurisprudence of European Court of Human Rights on this issue. See for instance: Kalashnikov v. Russia, Chamber Judgement, 15 July 2002; Modârcă v. Moldova, Chamber Judgment, 10 May 2007; Ananyev and Others v. Russia, 10 January 2012; Vasilescu v. Belgium, 18 March 2014. 141 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.130 at para. 16; UKR.WS.139 at para. 6; UKR.WS.155 at para. 17; UKR. WS.217 at para. 23; UKR.WS.221 at para. 85; UKR.WS.223 at para. 22. 142 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.130 at para. 12; UKR.WS.147 at para. 44. 143 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.215 at para. 44; UKR.WS.217 at para. 21. 144 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.150 at paras 19, 21; UKR.WS.152 at para. 69; UKR.WS.154 at para. 38. 145 ODIHR Witness Interview UKR.WS.130 at para. 12. 146 ODIHR Witness Interview UKR.WS.154 at para. 38. ODIHR reviewed the autopsy report that recorded the injuries as described by the witness. 147 ODIHR Witness Interview UKR.WS.130 at paras 16-17. 148 Among 178 accounts regarding the treatment of civilian detainees held by the Russian Federation received by OHCHR, 91 per cent reported that they had been tortured and ill-treated, and in some cases sexually violated, while in detention. In addition, 77 civilians were summarily executed by members of the Russian armed forces while unlawfully detained. See “Detention of civilians”, OHCHR, 27 June 2023, at paras 87-89; 91. See also “Report of the IICOI on Ukraine”, IICOI, 15 March 2023, at paras 71-77; “Nine circles of hell”, Dignity, 12 April 2023; “Russian Torture center in Kherson”, HRW, 13 April 2023.
32 Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors the victims of arbitrary detention and enforced disappearance committed in Government-controlled territory had been tortured or ill-treated by members of the Ukrainian armed forces and law enforcement agencies.149
D. CONFLICT-RELATED SEXUAL VIOLENCE (CRSV)
65. ODIHR has continued to receive testimonies from witnesses and survivors regarding allegations of conflict-related sexual violence. Sexual violence committed in the context of an armed conflict is a serious violation of IHL and IHRL and amounts to a war crime.150
66. Many of the witness testimonies collected by ODIHR between February and May 2023 relate to incidents that occurred earlier in the conflict. Many factors may contribute to the under-reporting of cases of such abuses, including active hostilities, ongoing occupation of parts of Ukrainian territory by the Russian Federation, displacement, difficulties in accessing support services and stigma,151 but these additional testimonies collected by ODIHR help to provide a fuller picture regarding these violations.
67. Between February and May 2023, 27 witnesses told ODIHR152 of alleged conflict- related sexual violence, including rape,153 threats of rape and sexual violence,154 sexual harassment (including five cases of verbal harassment through the use
149 As mentioned above in the section on Arbitrary deprivation of liberty and enforced disappearances, the majority of victims were arrested for having allegedly committed conflict-related criminal offences, often for reason of “collaboration”. Methods of torture reportedly included punching, beatings with batons, electrocution, threats of mutilation or execution, and threats to inflict harm or sexual violence to their loved ones. The torture or ill-treatment was used to extract information or compel victims to confess or incriminate themselves. See: “Detention of civilians”, OHCHR, 27 June 2023, at paras 14, 126. 150 GC IV, art. 27; AP I, arts. 75-77; and Customary IHL Rule 93. ICC Statute, art. 8(2)(b)(xxii). Rape and other forms of sexual violence may also constitute a crime against humanity if committed as part of a widespread or systematic attack directed against a civilian population. See ICC Statute, art. 7(1)(g). CRSV also infringes upon the fundamental rights of victims, such as the right to liberty and security of person (ICCPR, art. 9), the right to be protected from torture or other cruel, inhuman and degrading treatment and punishment (ICCPR art. 7; CAT arts. 1, 16; CRC arts. 19, 37(a) and ICERD, art. 5(b)), and the right to the highest attainable standard of physical and mental health (ICESCR art. 12, see also CESCR, general comment n. 14, para. 8.) 151 See “Second Interim Report”, ODIHR, 14 December 2022, at para. 121. See also Briefing of Ms. Pramila Patten, Special Representative on Sexual Violence in Conflict to the Security Council, 6 June 2022, <https://www.passblue.com/wp-content/uploads/2022/06/Embargoed-SRSG-SVC-Pramila-Patten-6- June-2022.pdf>. 152 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.123 at para. 61; UKR.WS.131 at para. 37; UKR.WS.132 at para. 44; UKR.WS.147 at paras 26 and 57; UKR.WS.155 at para. 15; UKR.WS.157 at paras 7, 17, 21, 40; UKR.WS.158 at paras 45, 58; UKR.WS.159 at para. 17; UKR.WS.161 at para. 19; UKR.WS.172 at para. 78, 119, 127, 134; UKR. WS.177 at para. 90; UKR.WS.179 at para. 48; UKR.WS.189 at para. 29; UKR.WS.190 at paras 74, 88, 107, 117; UKR.WS.194 at para. 9; UKR.WS.203 at para. 30; UKR.WS.204 at para. 14; UKR.WS.212 at para. 15; UKR. WS.215 at paras 18, 29, 35, 79, 84; UKR.WS.216 at para. 34; UKR.WS.217 at para. 19; UKR.WS.220 at para. 27; UKR.WS.221 at paras 63, 85; UKR.WS.223 at paras 19 and 21; UKR.WS.224 at para. 26; UKR.WS.227 at para. 58; UKR.WS.230 at para. 35. 153 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.161 at para. 19; UKR.WS.172 at para. 119; UKR.WS.216 at para. 34. 154 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.131 at para. 37; UKR.WS.132 at para. 44; UKR.WS.157 at para. 40.
Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors 33 of derogatory name calling),155 electrocution of genitals156 and forced nudity.157 In total, ODIHR identified 41 alleged instances within these 27 interviews.158 Most of these alleged abuses occurred in territories under occupation by the Russian Federation or in places of deprivation of liberty controlled by the Russian Federation or affiliated armed groups. These alleged incidents reflect the same trends previously reported by ODIHR,159 as well as other actors.160 While none of the witnesses and survivors interviewed by ODIHR have recounted incidents of conflict-related sexual violence allegedly perpetrated by Ukrainian forces, OHCHR documented a number of cases that were attributable to Ukrainian law enforcement officers, civilians or members of the territorial defence forces.161
68. In 19 of the 41 alleged cases recorded in ODIHR testimonies, the violence was directed towards women or girls, and in 22 cases towards men. Of these, 32 allegations took place in places of deprivation of liberty (20 against men and 11 against women, in one case the gender is not specified) and 12 involved POWs.162
69. In total, 16 (11 men and five women) of the 27 witnesses interviewed by ODIHR were themselves survivors of conflict-related sexual violence.163
70. In addition, ODIHR collected several reports concerning Ukrainian men (and in at least one case involving a woman and children) having to undress (at times to their waist, others to their underwear) at Russian armed forces checkpoints, border crossing points, or during house searches, so that soldiers could check them for tattoos. In several instances, witnesses reported seeing individuals being asked to undress in public. For instance, a man reported seeing a family (a man, woman and two children) being ordered to exit their bus and to strip to
155 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.159 at para. 17; UKR.WS.190 at paras 74, 117; UKR.WS.221 at para. 63. 156 ODIHR Witness Interview UKR.WS.223 at para. 21. 157 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.157 at paras 7, 17, 21; UKR.WS.194 at para. 9; UKR.WS.204 at para. 14. 158 In total, during the reporting period, 41 allegations were recorded, spanning from spring 2022 until February 2023. Often, the date of the alleged incident was not possible to determine. None of the allegations were verified by ODIHR. 159 “Second Interim Report”, ODIHR, 14 December 2022, at paras 116-122. 160 In their report published on 24 March 2023, the OHCHR noted that they had documented 133 cases of sexual violence related to the fighting (85 towards men, 45 towards women, 3 towards girls) in the period between 24 February 2022 and 31 January 2023. The majority of the documented cases were perpetrated by Russian forces or authorities in areas occupied by the Russian Federation, or in the Russian Federation itself. The cases mostly occurred in places of deprivation of liberty or in villages and communities controlled by the Russian Federation. See “Report: Human Rights Situation in Ukraine”, OHCHR, 24 March 2023, at pp 16-17. 161 OHCHR found that 24 out of 133 of the cases they reported (18 towards men and 6 towards women) took place in the government-controlled territory of Ukraine between March and July 2022. See “Report: Human Rights Situation in Ukraine”, OHCHR, 24 March 2023, at pp 27-28. 162 Witnesses interviewed by ODIHR during the reporting period also highlighted poor hygienic con- ditions in contexts of detention, with detainees often having to use plastic bottles, plastic bags, or buckets as toilets. Depending on the conditions of detention, this can result in a lack of privacy and places detainees at risk of sexual violence. 163 Allegations included threats of sexual violence (for instance UKR.WS.157 at para. 40; UKR.WS.177 at para. 90) and enforced nudity (for instance UKR.WS.157 at paras 7, 17, 21; UKR.WS.204 at para. 14) in the context of detention, sexual harassment (for instance UKR.WS.227 at para. 58), and one case of electrocution of genitals (UKR.WS.223 at para. 21), also in the context of detention. Some of these survivors reported multiple instances/forms of CRSV. In three cases, the allegation concerned verbal harassment through the use of derogatory name calling.
34 Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors their underwear and socks at a border crossing point with Crimea.164 Another female witness recounted seeing a man “stripped nearly naked looking for tattoos or scars.”165 Depending on the context of such incidents, some of them could constitute examples of sexual violence, particularly when taking place in public or in the presence of officers of a different gender.166
71. According to the press service of the Prosecutor General’s Office, 208 cases of conflict-related sexual violence had been recorded in Ukraine by 19 June 2023.167 In most cases, the alleged victims were women (140), while 13 cases were reportedly against minors.168
E. EVACUATIONS, FORCIBLE TRANSFERS AND DEPORTATIONS OF CIVILIANS, INCLUDING CHILDREN, FROM THE OCCUPIED TERRITORIES AND THE ‘FILTRATION PROCESS’
72. The military attack and subsequent occupation of regions of Ukraine has contributed to the significant displacement of civilians.169 Some of this displacement, taking place within territories occupied by the Russian Federation as well as towards the Russian Federation and Belarus, may qualify under IHL as the forcible transfer and deportations of civilians from occupied territories, which are unlawful regardless of the motive.170 As an exception to the prohibition of deportations, the occupying power may order the temporary evacuation of a given area, but only for reasons of security of the population or imperative military reasons.171
164 ODIHR Witness Interview UKR.WS.124 at para. 19. 165 ODIHR Witness Interview UKR.WS.122 at para. 18. 166 See for instance European Court of Human Rights, Valasinas v. Lithuania, where the Court found that obliging a male-detainee to strip naked in front of a female officer constituted degrading treatment. 167 Compared to 43 cases reported as open on the 28 October 2022. See “Second Interim Report” ODIHR, 14 December 2022, at para. 120. 168 Office of Prosecutor General of Ukraine, Telegram, 19 June 2023, <https://t.me/pgo_gov_ua/13579>. 169 See “Interim Report”, ODIHR, 20 July 2022, at paras 66-72; “Second Interim Report”, ODIHR, 14 December 2022, at paras 123-139. 170 GC IV, art. 49(1). Unlawful deportation of civilians or transfers are considered a grave breach of IHL and constitute a war crime, see GC IV, art. 147; ICC Statute, art. 8(2)(a)(vii); see also art. 8(2)(b)(viii) which specifically criminalize the deportation or transfer of all or parts of the population of the occupied territory within or outside this territory. If committed as part of a “widespread or systematic attack against any civilian population” it also amounts to a crime against humanity, ICC Statute, art. 7(2)(d). 171 GC IV, art. 49(2). Such evacuations exceptionally allowed under IHL must be temporary in that the persons evacuated “shall be transferred back to their homes as soon as hostilities in the area in question have ceased”. In addition, they must not involve the displacement of protected persons outside occupied territory except when for material reasons it is impossible to do otherwise. It is important to note that forced evacuations of civilians from occupied territories cannot be justified and considered as lawful if the reasons causing the displacement in the first-place result from the occupying power’s own unlawful conduct. ICTY, Prosecutor v. Milomir Stakic (Appeal Judgement), IT-97-24-A, 22 March 2006, paras. 284-287.
Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors 35 73. Many of the testimonies collected by ODIHR refer to the difficult circumstances under which civilians fled.172 Witnesses interviewed by ODIHR continue to describe being subjected to violations of their right of freedom of movement and right to privacy, 173 as well as mistreatment and invasive procedures at border crossing points after having fled their homes seeking safety and protection.
Evacuations and unlawful displacement of civilians
74. UNHCR reported that, up until 31 December 2022, an estimated 2,869,100 Ukrainians citizens had crossed the border to the Russian Federation while 16,705 had crossed into Belarus by 1 May 2023.174 Russian media reported that over 5.3 million people had arrived in the territory of Russia between February 2022 and February 2023.175 These numbers do not account for civilian displacement that has occurred within occupied territories.
75. ODIHR interviewed witnesses who had left their homes due to circumstances they felt necessitated their flight. For many, the means of evacuation often referred to self-organized evacuation attempts or volunteer-organized convoys as there were no official evacuations available.176 It is important to note that, while the individuals organized their own departures, such displacements can still be ‘forcible’ and thus unlawful under IHL.177 In this respect, witnesses who underwent such evacuations listed a number of reasons for their departure, including the imposition of rules and regulations by the occupying authorities (notably the Russian-organized referendum and increasing pressure to obtain
172 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.122; UKR.WS.123; UKR.WS.124; UKR.WS.125; UKR.WS.126; UKR. WS.127; UKR.WS.128; UKR.WS.129; UKR.WS.132; UKR.WS.133; UKR.WS.134; UKR.WS.136; UKR.WS.137; UKR.WS.138; UKR.WS.139; UKR.WS.140; UKR.WS.141; UKR.WS.144; UKR.WS.145; UKR.WS.146; UKR.WS.147; UKR.WS.151; UKR.WS.162; UKR.WS.163; UKR.WS.166; UKR.WS.168; UKR.WS.171; UKR.WS.173; UKR.WS.175; UKR.WS.176; UKR.WS.180; UKR.WS.181; UKR.WS.182; UKR.WS.183; UKR.WS.184; UKR.WS.186; UKR.WS.188; UKR.WS.189; UKR.WS.190; UKR.WS.191; UKR.WS.192; UKR.WS.193; UKR.WS.194; UKR.WS.202; UKR.WS.203; UKR.WS.205; UKR.WS.206; UKR.WS.208 UKR.WS.210; UKR.WS.212; UKR.WS.213; UKR.WS.216; UKR. WS.217; UKR.WS.218; UKR.WS.220; UKR.WS.224; UKR.WS.226; UKR.WS.231. 173 Enshrined in articles 12 and 17 of the ICCPR. 174 UNHCHR, “Operational Data Portal: Ukraine Refugee Situation”, 31 May 2023, <https://data2.unhcr.org/ en/situations/ukraine>. The figure for civilians entering border crossing into the Russian Federation was capped to 31 December 2022. 175 “За год с Украины и из Донбасса на территорию РФ прибыло 5,3 млн беженцев”, (Over the year, 5.3 million refugees arrived in Russia from Ukraine and Donbas), ТАСС, 20 February 2023, <https:// tass.ru/obschestvo/17091725>. 176 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.122 at para. 17; UKR.WS.126 at paras 18-19; UKR.WS.127 at para. 69; UKR.WS.128 at para. 18; UKR.WS.129 at paras 25, 27-28; UKR.WS.132 at paras 5-6, 11-15; UKR.WS.134 at paras. 29; UKR.WS.136 at paras 39-40, 43-44; UKR.WS.137 at paras 27, 31-35, 40-41; UKR.WS.139 at paras 68, 75; UKR.WS.140 at paras 43-44; UKR.WS 141 at para. 36; UKR.WS.188 at paras 44-46, 49-50, 54-55; UKR. WS.206 at paras 43-51; UKR.WS.208 at paras 27-29; UKR.WS.216 at paras 15, 18-19; UKR.WS.217 at para. 31; UKR.WS.220 at paras 19-20; UKR.WS.224 at paras 19-23. See also UKR.WS.151 at paras 54-55. 177 A displacement can be considered ‘forcible’, even in the absence of physical force, through the creation by the occupying power of a coercive environment, such as the one caused by conflict-related violence, leaving residents with no other choice but to leave. See, among others, International Tribunal for the Former Yugoslavia (ICTY), Prosecutor v. Krajisnik, Case number IT-00-39-T, ICTY Trial Chamber, Judgment, 27 Sep 2006, paras. 724, 729; Prosecutor v. Popović, Case No. IT-05-88-T, ICTY Trial Chamber, Judgment, 10 June 2010, paras. 896-97 and 900; Prosecutor v. Krnojelac et al., Case No. IT-97-25, ICTY Appeal Chamber, Judgement, 17 September 2003, para. 229.
36 Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors Russian passports),178 oppression and the environment of fear created by the conduct of the occupying forces,179 the encroaching hostilities and increased military activity and shelling by both armed forces in proximity to witnesses’ homes.180 Others mentioned lack of access to critical infrastructure as a result of the occupation, including to medical care and functioning medical institutions,181 as well as access to necessary amenities, such as electricity and heating during the winter period.182
76. In two instances, ODIHR testimonies recounted situations whereby civilians who attempted to flee their homes as part of a self-organized evacuation attempts were, reportedly, deliberately targeted by the occupying forces, both by shelling and/or heavy machine gun fire.183 One witness, after having crossed into Donetsk region, recounted how they were targeted whilst driving towards Olenivka, stating “[T]he main road was closed, so we moved towards Olenivka. We were on the road for about 1km in the direction of Olenivka. If we had been slower, we would have been killed because the shelling started…we were the only car. There were projectiles from [a] GRAD landing in front of the car and behind the car. We were being targeted.”184 The witness clarified that they had clearly identified their car as being civilian, stating “[W]e put bed sheets as white ribbons all over the car as a sign of evacuation”.185
77. Likewise, during a separate evacuation attempt from Starobilsk in Luhansk region, one witness described his family’s experience when their evacuation convoy was targeted, stating “[T]he bus shook a lot… We understood that our bus was under heavy machinegun fire. Two people on the third bus were killed. They aimed at the head, not the tires of the buses. The machine gun fire continued even when the bus was just stood there.”186 The witness did clarify that the convoy of buses had no markings on them that signified that they were civilians, but noted that they were a convoy leaving an occupied town and had been stopped at, and crossed through, numerous checkpoints installed by the occupying forces along the way.187
178 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.132 at paras 14, 49; UKR.WS.188 at paras 41-46; UKR.WS.216 at paras 14-15. See also UKR.WS.127 at para. 40; UKR.WS.137 at paras 27, 30; UKR.WS.138 at paras 46-50; UKR. WS.208 at para. 17; UKR.WS.226 at para. 26. 179 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.122 at para. 17; UKR.WS.126 at paras 17-18; UKR.WS.127 at para. 50; UKR.WS.137 at paras 27-29; UKR.WS.134 at para. 29; UKR.WS.188 at paras 41-46; UKR.WS.192 at paras 63-65; UKR.WS.217 at paras 28-31. 180 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.122 at para. 17; UKR.WS.123 at paras 33-35, 45-48, 50, 53, 59-67; UKR. WS.124 at paras 18-19; UKR.WS.125 at para. 71; UKR.WS.126 at paras 17-18; UKR.WS.133 at paras 39-41; UKR.WS.137 at paras 27-29; UKR.WS 141 at paras 29-32; UKR.WS.192 at paras 63-65. 181 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.134 at para. 29; UKR.WS.208 at paras 27-29. 182 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.122 at para. 17; UKR.WS.139 at para. 74. 183 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.180 at paras 121-126; UKR.WS.188 at paras 60-66. See also UKR.WS. 124 at para. 14; UKR.WS.138 at para. 51; UKR.WS.140 at paras 20, 59. 184 ODIHR Witness Interview UKR.WS.180 at para. 126. 185 Ibid. at para. 121.. 186 ODIHR Witness Interview UKR.WS.188 at paras 63-65. 187 Ibid. at paras 60-66.
Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors 37 78. Many witnesses reported how they were treated during their journey, particularly when crossing checkpoints controlled by the Russian armed forces and representatives of the de facto authorities of occupied Donetsk and Luhansk regions.188 Several witnesses described lengthy wait times in poor conditions and being subjected to harsh and invasive interrogations.189 Other witnesses attest that, in addition to interrogations, civilians were strip searched,190 threatened,191 had personal property stolen or were forced to pay bribes,192 and were even separated from family members with their relatives being detained and transferred to detention facilities.193 For others, witnesses described intimidation and lengthy waiting times in poor conditions.194 People were interrogated with invasive questions by the authorities, notably on their allegiances to Ukraine and Russia, their opinion on the conflict, whether territory is now considered Russian, if they have connections to the Ukrainian military and what their final destination would be and why.195 The poor treatment continued even after crossing into the Russian Federation, with some authorities intimidating witnesses, demanding bribes and enquiring about their status in Russia and what their activities are.196
79. In one instance, a witness interviewed by ODIHR described their experience in being forcibly ‘deported’ from their home by the occupying forces to the government-controlled area of Ukraine.197 The victim, a teacher who continued to teach the Ukrainian curriculum, recalled being visited at her home by armed Russian soldiers and an investigator from the Russian authorities who refused to identify himself and handed out an indictment which included an ultimatum: “I could choose between going to jail for several years or I could agree to be deported. I didn’t understand the notion of deportation. I didn’t know that some people who were deported went missing. I said OK, deportation seems better.”198 Later, representatives of the occupying authorities returned with an order signed by the Russian Federation-appointed official ordering the witness’s ‘deportation’. The survivor never appeared in front of a regularly constituted court, yet was presented with an ‘indictment’ and punished with ‘deportation’, whereby she was forced to leave, alone, leaving behind her home and family. She was ultimately ‘deported’ a few days later in December
188 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.122 at paras 17-18; UKR.WS.126 at para. 19; UKR.WS.216 at paras 19-28. 189 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.132 at paras 6-7, 12-13; UKR.WS.137 at paras 33-34; UKR.WS.180 at paras 184-188; UKR.WS.210 at paras 5, 9, 24-25; UKR.WS.213 at paras. 27-29; UKR.WS.216 at paras 19-28. See also UKR.WS.134 at para. 30. 190 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.122 at para. 18; UKR.WS.123 at paras 64, 66; UKR.WS.124 at paras 18-19; UKR.WS.220 at para. 27. See also UKR.WS.136 at para. 46. 191 ODIHR Witness Interview UKR.WS.123 at para. 64 192 ODIHR Witness Interview UKR.WS.184 at paras 31-32; UKR.WS.216 at paras 21-22; UKR.WS.220 at para. 27. 193 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.213 at paras 27-33; UKR.WS.231 at paras 18-20. 194 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.122 at para. 17; UKR.WS.123 at para. 61. 195 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.122 at para. 18; UKR.WS.124 at para. 24; UKR.WS.125 at para. 77; UKR.WS.126 at para. 19; UKR.WS.132 at paras 6-7, 11; UKR.WS.133 at para. 35; UKR.WS.134 at para. 31. 196 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.126 at para. 19; UKR.WS.134 at para. 31; UKR.WS.138 at paras 57-59; UKR.WS.180 at paras 106, 131-136. 197 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.208 at paras 37-38; UKR.WS.206 at paras 33-37. See also UKR.WS.127 at para. 69. 198 ODIHR Witness Interview UKR.WS.226 at paras 15-18.
38 Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors 2022.199 The witness recounted having her passport and travel documents taken, her bio data recorded and being filmed by the authorities whilst they read a statement to her, before being made to walk, alone, several kilometres into the “grey zone” that separates Ukrainian government-controlled territory and areas under the control of the Russian Federation. There, the witness was met by Ukrainian security service officers (SBU) who later took the witness to Ukrainian government-controlled territory.200
The situation of children
80. ODIHR has continued to monitor the situation surrounding the alleged deportation and/or forcible transfer of Ukrainian children within Russian Federation-occupied territories and from occupied territories to the Russian Federation possibly through Belarus.201 The available information clearly suggests that thousands of Ukrainian children have been displaced from the occupied territories since 24 February 2022.202 As noted above, the deportation or forcible transfer of the civilian population of an occupied territory, including children constitutes a grave breach of IHL and a war crime.203 Under
199 Ibid. at paras 19-22. 200 Ibid. at paras 20-22. 201 Information provided by the Commissioner for Human Rights in Ukraine; “Second Interim Report”, ODIHR, 14 December 2022, at paras 123-139; “Ombudsman: Ukrainian POWs, abducted children transferred through Belarus”, Kyiv Independent, 31 May 2023, <https://kyivindependent.com/om- budsman-ukrainian-pows-and-abducted-children-transferred-through-belarus/>; “Deportation and forcible transfers of Ukrainian children and other civilians to Russian Federation or to Ukrainian territories temporarily occupied: create conditions for their safe return, stope these crimes and punish perpetrators:, Parliamentary Assembly of the Council of Europe (PACE), 27 April 2023, articles 7.1, 17.1, <https://pace.coe.int/en/files/31776/html>; “Табори відпочинку як ще один засіб викорінення української національної ідентичності дітей з окупованих територій”, (Holiday camps as another means of eradicating the Ukrainian national identity of children from the occupied territories), Regional Center for Human Rights, 22 February 2023, <https://krymbezpravil.org.ua/ analytics/tabory-vidpochynku-iak-shche-odyn-zasib-vykorinennia-ukrainskoi-natsionalnoi-iden- tychnosti-ditey-z-okupovanykh-terytoriy-2/>; “Were Ukrainian children forcibly transferred to Belarus? Ukraine’s top prosecutor is investigating”, AP News, 24 May 2023, <https://apnews.com/ article/belarus-deportations-children-ukraine-war-d57bbd27a09a6d985c596860b6ce2c2e>. 202 See Information provided by the Commissioner for Human Rights in Ukraine; “Children of War”, Ukraine Ministry for Reintegration of the Temporary Occupied Territories of Ukraine, 31 May 2023, <https://childrenofwar.gov.ua/en/>; “Report on Violations and Abuses of International Humanitarian and Human Rights Law, War Crimes and Crimes Against Humanity, Related to the Forcible Transfer and/or Deportation of Ukrainian Children to the Russian Federation”, OSCE Moscow Mechanism, 4 May 2023, at p. 1, <https://www.osce.org/files/f/documents/7/7/542751_0.pdf>; “Deportation of Ukrainian citizens from the territory of active military operations or from the temporarily occupied territory of Ukraine to the territory of the Russian Federation and the Republic of Belarus”, 5 A.M. Coalition, 16 January 2023, at pp 15-20, <https://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2023/01/deportation_eng.pdf>; “Unbloomed: Violation of the Rights of Ukrainian Children in the Temporarily Occupied Territories of Ukraine and in Russia: Deportation, Militarization, Indoctrination”, Ukrainian Parliament Commissioner for Human Rights Dmytro Lubinets, June 2023, <https://ombudsman.gov.ua/childrenof- war-2023/en/>; Gregory Karasin, Telegram, 2 July 2023, <https://t.me/Grigory_Karasin/1092>; Conflict Observatory Report, “Russia’s systematic program for the re-education and adoption of Ukraine’s children”, Yale School of Public Health, 14 February 2023, at pp 4-5, <https://hub.conflictobservatory. org/portal/sharing/rest/content/items/97f919ccfe524d31a241b53ca44076b8/data>. 203 See GC IV, arts. 49 and 147; AP I, art. 85(4).
Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors 39 IHL, children are further entitled to special respect and protection and shall not be subjected to evacuations to a foreign country.204
81. ODIHR received allegations of the forcible transfer of children from ten witnesses.205 Seven witnesses referred to children having been taken, with the permission of their parents, by the occupying authorities to camps in Crimea for safety reasons and to enjoy recreational activities, but were then never returned to their home or parents’ care as promised.206 Witnesses described the children who were transferred as being particularly vulnerable, such as children who were in childcare institutions including orphanages,207 those from socially deprived families or from families who were misled or pressured by the Russian authorities,208 and children who had been recently orphaned due to their parents’ death resultingfrom the hostilities.209 One interviewee stated that the threat of their children being taken to summer camps in Crimea and not returned was reason enough for them to leave their home and risk travelling through Russian territory, stating “One of the main reasons we decided to leave was because of the children. We were concerned because we had heard that kids from our area had been invited to summer camps in Crimea. They went and were not seen again.”210
82. The Russian authorities do not challenge the fact that large-scale displacements of Ukrainian children from occupied territories have occurred, often justifying them as voluntary displacement for the purpose of vacation or as
204 Customary IHL Rule 135, AP I arts. 77 and 78. Under IHL, “[n]o Party to the conflict shall arrange for the evacuation of children, other than its own nationals, to a foreign country” except for a tempo- rary evacuation under strict conditions. Additional Protocol I provides for three strict reasons for evacuations of children during an armed conflict: health, medical treatment or safety. However, for occupied territories safety was not retained as a condition for evacuation. As explained in the 1987 ICRC Commentary of AP I: “ the limitation to evacuation for compelling reasons of health or medical treatment where the evacuation is to be from occupied territory reflects a deep-seated concern among many representatives in the Committee that the dangers of Occupying Powers abusing their discretion are greater than the dangers of prohibiting evacuation for reasons of safety”. When such evacuations occur, they require the consent of parents or guardians, as well as a system to register the whereabouts of any evacuated children. 205 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.124 at para. 20; UKR.WS.126 at para. 21; UKR.WS.129 at paras 18, 43; UKR.WS.141 at paras 16, 68-69; UKR.WS.147 at para. 60; UKR.WS.180 at paras 114-115; UKR.WS.189 at paras 60-63; UKR.WS.190 at paras 46-48; UKR.WS.192 at paras 63-65, UKR.WS.220 at para. 26. 206 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.124 at para. 20; UKR.WS.129 at para. 18; UKR.WS.147 at para. 60; UKR.WS.190 at para. 46; UKR.WS.192 at para. 64; UKR.WS.220 at para. 26. See also UKR. WS.189 at para. 60; “Report on Violations and Abuses Related to the Forcible Transfer and/ or Deportation of Ukrainian Children to the Russian Federation”, OSCE Moscow Mechanism, 4 May 2023, at pp 14-16; “Parents who sent k ids to Russia to escape fighting have a hard time getting them back”, NPR, 16 Apri l 2023, <https://w w w.npr.org/2023/04/16/1170293885/ parents-who-sent-kids-to-russia-to-escape-fighting-have-a-hard-time-getting-them>. 207 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.126 at para. 21; UKR.WS.127 at para. 60; UKR.WS.141 at paras 68-69; UKR.WS.147 at para. 60. 208 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.129 at para. 43; UKR.WS.147 at para. 60; UKR.WS.192 at paras 63-65. 209 ODIHR Witness Interview UKR.WS.180 at paras 114-116. See also Information provided by the Commissioner for Human Rights in Ukraine. 210 ODIHR Witness Interview UKR.WS.124 at para. 20.
40 Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors lawful evacuations for purported safety reasons.211 The lawfulness of each potential displacement needs to be assessed on a case-by-case basis. While some individual instances may potentially qualify as lawful evacuations under IHL, the testimonies collected by ODIHR, as well as those in open sources, further reinforce the serious concerns related to the circumstances of such displacements that have occurred since the beginning of the conflict. Particularly relevant is the fact that some displacements that may initially have been lawful, such as in the case of children being sent to Crimea voluntarily to enjoy recreational activities or for reasons of safety, may become unlawful due to their prolonged and involuntary nature.
83. According to the Ukrainian authorities, as of 31 May 2023, 371 Ukrainian children have been returned to Ukraine, while more than 19,000 children were reportedly deported to several locations in the Russian Federation, Belarus, parts of the territories under occupation by the Russian Federation and other unknown locations.212
211 “Report on Violations and Abuses Related to the Forcible Transfer and/or Deportation of Ukrainian Children to the Russian Federation”, OSCE Moscow Mechanism, 4 May 2023, at pp 14-16; “Аналітичний звіт із висвітлення теми депортації українських дітей в російських медіа”, (Analytical report on coverage of deportation of Ukrainian children in Russian media), Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, 4 June 2023, at pp.12-13, 30, <https://www.nrada.gov.ua/ wp-content/uploads/2023/06/Analiz-deportatsija-ditej-engl.pdf>; “Russian diplomat claims Ukrainian children moved to Russia are being ‘saved’ from the war”, Sky News, 21 April 2023, <https://news.sky. com/story/russian-diplomat-claims-ukrainian-children-moved-to-russia-are-being-saved-from-the- war-12861839>; Gregory Karasin, Telegram, 2 July 2023, <https://t.me/Grigory_Karasin/1092>. 212 Information provided by the Commissioner for Human Rights in Ukraine; Ministry for Reintegration of the Temporary Occupied Territories of Ukraine, 31 May 2023, <https://childrenofwar.gov.ua/en/>; “До України наразі повернули 371 вивезену Росією дитину – Зеленський”, (Zelenskyy: 371 children taken by Russia have been returned to Ukraine so far), Radio Svoboda, 31 May 2023, <https://www. radiosvoboda.org/a/news-zelenskyi-do-ukrainy-povernuy-371-dytynu/32436454.html>.
Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors 41 F. UNLAWFUL RESTRICTIONS TO THE RIGHTS TO FREEDOM OF ASSEMBLY AND EXPRESSION
84. The rights to freedom of peaceful assembly and expression guaranteed by IHRL213 continue to apply during armed conflict, including in occupied territories. Yet, witnesses interviewed by ODIHR have continued to mention unlawful restrictions of such rights in the context of occupation.
85. For instance, a parent from Donetsk region recalled a protest that young people had organized in the centre of the town on 3 March 2023 and the consequences for both the attendees and their parents. “They were dispersed very quickly, the military came. All mentions of this [the protest] disappeared straight away. All parents then received a letter explaining the consequences of what would happen if they attended events like this.” On 8 March 2023, through an application used by the Russian authorities to communicate with the local population, the witness stated to have received a “huge text, quoting huge articles of the criminal code. Depending on how much someone was involved, it has the various punishments. If they are organizers, it would be 180 hours of social work. For parents it is seven years in prison. Fines ranged from 500,000 to 1,000,000 roubles”.214
86. In addition, multiple witnesses confirmed earlier accounts presented in the First and Second Interim Reports regarding the use of violent repression, detention of assembly participants and dispersal of all kinds of assemblies critical of the occupation authorities.215
87. Several witnesses interviewed by ODIHR in 2023 recalled the use of force by the Russian authorities to disperse peaceful assemblies, such as by shooting in the air or near people’s feet,216 beating of men,217 and detention of assembly participants.218 A witness from Melitopol in Zaporizhzhia region recalled, for instance, how Russian soldiers would shoot at the ground to disperse people.219 Another witness from Novopskov in Luhansk region who participated in a protest in the early days of the occupation explained how Russian Federation soldiers violently dispersed protests “They started shooting at people’s feet. If someone was filming with their ‘phones, they would use their weapons to hit people in the head. A few people had to be hospitalized. There was a married couple at the front of the protest, they were shot in their feet and legs.”220 According to the same witness, the protests were later followed by
213 ICCPR, arts. 19 and 21. 214 ODIHR Witness Interview UKR.WS.186 at paras 35-36. 215 “First Interim Report”, ODIHR, 20 July 2022, at paras 106-111; “Second Interim Report”, ODIHR, 14 December 2022, at paras 146-150. 216 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.138 at paras 9, 11; UKR.WS.187 at para. 53; UKR.WS.207 at para. 7. 217 ODIHR Witness Interview UKR.WS.153 at paras 10, 14. 218 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.138 at para. 11; UKR.WS.153 at para. 14; UKR.WS.233 at paras 16-22. 219 ODIHR Witness Interview UKR.WS.207 at para. 7. 220 ODIHR Witness Interview UKR.WS.138 at para. 9.
42 Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors mass detentions targeting people the occupying authorities believed to have participated in the protest.221
88. ODIHR witnesses also linked participation in demonstrations to cases of abduction and potential enforced disappearances. A witness from Kupiansk in Kharkiv region recalled that “there were several demonstrations. During the first one, they [the Russian Federation soldiers] took pictures of the people participating. Some even participated in the second one, but then they disappeared and we still don’t know what happened to them”. (…) “We all knew one activist (...) he participated (in the protest) and was very active in political life and was elected to the city council and he was taken by Russian soldiers during the second demonstration and we still don’t know what happened to him. There were other people who disappeared. Their bodies were found later”.222
89. A witness from Kherson region recalled how he was apprehended at a checkpoint due to a video he had posted on social media from a protest he had attended a few days earlier in Henichesk.223 He was then taken to the basement of a vocational school and handcuffed to a radiator with a sack on his head, after which he was repeatedly beaten and interrogated.224
90. Two witnesses interviewed by ODIHR also reported instances of suppression of the right to freedom of expression, specifically related to their social media activities. A witness from Peremozhne (Zaporizhzhia region) shared how members of the Russian armed forces, who they identified as Chechens, came to her house to intimidate her for supporting the Ukrainian education curriculum. They also threatened her son for his posts on social media. “They said that if he posts any information against Russia that doesn’t coincide with their policies, or if his mother does anything silly, he will not survive”.225 Additionally, a witness from Kherson city interviewed by ODIHR explained how she was detained for 11 days for her social media activities and her anti- Russian views. She recounted being interrogated, drugged, tortured, and requested to share the names of other civilians active on social media. She was also forced to record an apology to Russian soldiers and post it on her TikTok account.226
221 ODIHR Witness Interview UKR.WS.138 at para. 11. 222 ODIHR Witness Interview UKR.WS.123 at paras 18-19. 223 ODIHR Witness Interview UKR.WS.233 at paras 11-25. 224 Ibid. at paras 16-22. 225 ODIHR Witness Interview UKR.WS.228 at para. 36. 226 ODIHR Witness Interview UKR.WS.147 at paras 23-46.
Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors 43 G. PRESSURE TO ACQUIRE RUSSIAN CITIZENSHIP
91. ODIHR has continued to monitor, including through witness testimonies, reports of the pressure being applied to Ukrainian citizens in occupied territories to acquire Russian Federation passports. For instance, two witnesses, both from Zaporizhzhia region, explained to ODIHR that civilians were threatened with ‘deportation’ if they did not acquire Russian passports.227 One witness explained “They came to my family and told them this was their last warning. I have two (adult) daughters. The authorities have intimidated them with deportation.”228 The second witness recalled how her mother was threatened by the Russian military that she would be ‘deported’ if she did not get a Russian passport.229
92. Some witnesses interviewed by ODIHR stated that they were not necessarily forced to obtain a Russian passport, even though getting one was highly recommended by the Russian-appointed authorities.230 Most of the witnesses stated that they were openly pressured to do so, as it was necessary in order to get, or retain access to, employment in public institutions231 (or retain the same level of salary),232 social benefits,233 humanitarian aid,234 access to health,235 or education for children.236 One witness reported that “They (the occupying authorities) offered incentives to get a Russian passport, like providing title certificates for property in Ukraine or 100,000 roubles”.237 Making access to basic services dependent upon the acceptance of a Russian passport is discriminatory and prohibited under IHL.238
93. Two other witnesses, from Hola Prystan district in Kherson region, indicated to ODIHR that, as of 1 March 2023, everyone had to be in possession of a Russian passport in order to collect their pensions,239 which makes the elderly especially vulnerable to the ‘passportization’ process. The possession of a Russian passport also impacted civilians’ freedom of movement. For instance, another witness recounted the difficulties encountered by civilians trying to go through checkpoints without a Russian passport. “Now, without a Russian passport, you would not be allowed to go to another village. Now you must obtain a special pass
227 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.226 at para. 26; UKR.WS.228 at para. 44. 228 ODIHR Witness Interview UKR.WS.226 at para. 26. 229 ODIHR Witness Interview UKR.WS.228 at para. 44. 230 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.123 at para. 54; UKR.WS.182 at para. 60. 231 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.123 at para. 54; UKR.WS.185 at para. 65; UKR.WS.186 at para. 86; UKR.WS.228 at para. 51. 232 ODIHR Witness Interview UKR.WS.135 at para. 34. 233 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.122 at para. 9; UKR.WS.133 at para. 32; UKR.WS.141 at para. 61; UKR. WS.185 at para. 65; UKR.WS.190 at para. 42; UKR.WS.208 at para. 32; UKR.WS.228 at para. 51; UKR.WS.232 at para. 37. 234 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.185 at para. 65; UKR.WS.201 at para. 44. 235 ODIHR Witness Interview UKR.WS.208 at para. 25. 236 ODIHR Witness Interview UKR.WS.123 at para. 54. 237 ODIHR Witness Interview UKR.WS.128 at para. 16. 238 GC IV, art. 27(3) GC IV generally prohibits any discrimination in the treatment of protected persons; see also AP I, art. 69. 239 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.126 at para. 12; UKR.WS. 128 at para. 16.
44 Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors to move through the checkpoints in your own car. My family cannot move through checkpoints.” 240 The same was reported for traveling in and out of Crimea, as, without a Russian passport, “they would either not let you out anymore, or not let you in.”241
94. Obtaining a Russian passport also appears to be linked to property rights, with one witness reporting to ODIHR that, in order to keep his private clinic open, he was instructed to re-register it under Russian law, which was impossible without also having a Russian passport.242 A similar situation was reported by another witness,243 in relation to farmers who reportedly had to register their businesses under Russian law, for which a Russian passport is needed. Another witness explained: “People are told to get Russian passports or they will lose their houses.”244
95. Three witnesses interviewed by ODIHR confirmed that people were being mobilized after acquiring a Russian passport.245 While it remains the prerogative of States to conscript their own nationals, in light of the concerns raised by the potential forcible imposition of Russian citizenship on citizens of occupied territories, there is a strong likelihood that many of these cases may amount to forced conscription, which is explicitly prohibited by IHL.246
96. In addition, children born in occupied areas continued to receive Russian citizenship automatically, as stated by one of the interviewed witnesses from Mykolaivka in Donetsk region. Shortly after giving birth in March 2023, the witness tried to travel to Crimea but, because of the date of birth of her child, she was told she needed a Russian Federation birth certificate to cross the checkpoint. She later applied for the document and told ODIHR “The certificate was Russian. So, my child is recognized as being Russian.”247
97. The issuance of Russian passports to Ukrainian citizens in the newly occupied territories started as early as May 2022,248 and was followed by decrees of the President of the Russian Federation on simplifying the procedure for acquiring Russian citizenship for (i) residents of Kherson and Zaporizhzhia regions, in May 2022 (a procedure that has been in place for residents of Donetsk and
240 ODIHR Witness Interview UKR.WS.226 at para. 36. 241 ODIHR Witness Interview UKR.WS.185 at para. 65. 242 ODIHR Witness Interview UKR.WS.192 at paras 23, 25. This issue was also reported by another witness, see also UKR.WS.138 at para. 79. 243 ODIHR Witness Interview UKR.WS.232 at para. 37. 244 ODIHR Witness Interview UKR.WS.216 at para. 30. 245 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.123 at para. 58; UKR.WS.125 at para. 64; UKR.WS.186 at para. 85. 246 IHL states that the civilian population of an occupied territory must not be compelled to show alle- giance to the occupying power, and explicitly prohibits the Russian Federation as the occupying power from forcing people in occupied territories to serve in its own armed forces or auxiliary forces. See Hague Regulations, art. 45; GC IV, art. 51. The conscription of citizens of an occupied territory to the armed forces of the occupying authority constitutes a war crime. See GC IV, art. 147 and ICC Statute, art. 8(2)(a)(v). 247 ODIHR Witness Interview UKR.WS.179 at paras 20-23. 248 “Interim Report” ODIHR, 20 July 2022, at para. 80.
Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors 45 Luhansk regions since July 2019),249 (ii) orphans and children deprived of parental care, in July 2022,250 as well as for (iii) Ukrainian citizens who have reached the age of 14, in December 2022.251 Additionally, in April 2023, the President of the Russian Federation signed a decree establishing a simplified procedure for issuing Russian passports to residents of Donetsk, Kherson, Luhansk and Zaporizhzhia regions.252 According to the decree, Ukrainian citizens, or those holding passports issued by the so-called “Donetsk People’s Republic” and “Luhansk People’s Republic”, will be considered as “foreign citizens and stateless persons” if they fail to obtain Russian passports by 1 July 2024 and might be subjected to forced expulsion.
249 “Second Interim Report”, ODIHR, 14 December 2022, at paras 57-58. 250 Указ Президента Российской Федерации от 11.07.2022 № 440 “О внесении изменений в Указ Президента Российской Федерации от 24 апреля 2019 г. № 183 “Об определении в гуманитарных целях категорий лиц, имеющих право обратиться с заявлениями о приеме в гражданство Российской Федерации в упрощенном порядке” и Указ Президента Российской Федерации от 29 апреля 2019 г. № 187 “Об отдельных категориях иностранных граждан и лиц без гражданства, имеющих право обратиться с заявлениями о приеме в гражданство Российской Федерации в упрощенном порядке” [Decree of the President of the Russian Federation as of 11.07.2022, № 440 “On amendments to the Decree of the President of the Russian Federation as of 24 April 2019 № 183 “On the definition for humanitarian purposes of the categories of persons entitled to apply for admission to the citizenship of the Russian Federation in a simplified manner” and the Decree of the President of the Russian Federation as of 29 April 2019 № 187 “On certain categories of foreign citizens and stateless persons who have the right to apply for admission to the citizenship of the Russian Federation in a simplified manner”], <http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001202207110002>. 251 Указ Президента Российской Федерации от 26.12.2022 № 951 «О некотрых вопросах приобретения гражданства Российской Федерации» [Decree of the President of the Russian Federation as of 26.12.2022 № 951 “On some issues of acquiring citizenship of the Russian Federation”], <http://publi- cation.pravo.gov.ru/Document/View/0001202212260018>. 252 Указ Президента Российской Федерации от 27.04.2023 № 307 «Об особенностях правового положения отдельных категорий иностранных граждан и лиц без гражданства в Российской Федерации» [Decree of the President of the Russian Federation as of 27.04.2023 № 307 “On the peculi- arities of the legal status of certain categories of foreign citizens and stateless persons in the Russian Federation”], <http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001202304270013>.
46 Specific Issues Described to ODIHR in Testimonies by Witnesses and Survivors Updated Interim Recommendations
V ODIHR calls on the Russian Federation and Ukraine as parties to the conflict to:
• Respect and ensure respect for IHL and IHRL in territories under their control;
• Ensure that all POWs are treated with full respect under the Geneva Convention (III) relative to the Treatment of Prisoners of War, of 12 August 1949;
• Ensure that independent and impartial investigations are conducted into all allegations of serious violations of IHL and IHRL;
• Provide international investigators, including investigators of the International Criminal Court, with unimpeded access to the territory under their effective control, in order to strengthen accountability for alleged international crimes;
• Ratify the Rome Statute and formally become members of the International Criminal Court; and
• Ensure freedom of movement and freedom of return to civilians evacuating or otherwise displaced.
ODIHR calls on the Russian Federation to:
• Respect the main tenets of the law of occupation and refrain from introducing irreversible changes to the status of Ukrainian territories under military occupation;
• Stop subjecting civilians in territories occupied by the Russian Federation to extrajudicial executions, torture and other forms of ill-treatment including sexual violence;
• Halt the abduction, arbitrary detention and enforced disappearance of civilians in territories occupied by the Russian Federation and release those currently unlawfully detained;
• Release all Ukrainian civilians who have been deported to the Russian Federation and are detained there as a consequence of the armed conflict;
• Respect the rights to peaceful assembly and free expression of the local population living in Ukrainian territories under effective control of the Russian Federation, including by refraining from using excessive force in order to disperse peaceful protests;
• Immediately cease pressuring or coercing the civilian population to change their nationality;
48 Updated Interim Recommendations • Stop the practice of so-called ‘deportation’ to the contact line with Ukraine of those individuals who reside in the territories of Ukraine which are under effective control of the Russian Federation and repel Decree 307 of 27 April 2023 providing that people residing in these territories would be considered “foreigners”, unless they had obtained Russian citizenship and could be subjected to ‘deportation’;
• Eliminate the so-called ‘filtration’ process of civilians performed by the Russian Federation and other armed groups under its overall control in violation of civilians’ right to freedom of movement and right to privacy; and
• Ensure that all allegations of serious violations of IHL and other abuses by members of the Russian armed forces or other authorities under the overall control of the Russian Federation are promptly and effectively investigated and that alleged perpetrators are brought to justice in fair trials in accordance with international law and standards.
ODIHR calls on Ukraine to:
• Promptly and impartially investigate allegations of rights violations against individuals in territories under its effective control and to bring perpetrators of abuses to justice;
• Sign the Draft Law on Amendments to Certain Legislative Acts of Ukraine on the Implementation of International Criminal and Humanitarian Law (No. 2689) adopted by Parliament in May 2021 designed to harmonize the Criminal Code of Ukraine with international criminal law and IHL, enabling the Ukrainian authorities to effectively investigate and prosecute breaches of IHL carried out on its territory; and
• Amend its criminal legislation regarding “collaborative activity” to dispel any legal uncertainty and ensure that any judicial proceedings against alleged collaborators are in line with fair trial standards.
Updated Interim Recommendations 49 D V. Updated Interim Recommendations 47
3 Третий промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине
A Третий промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного 3 гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине
17 июля 2023 года
Третий промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине – 17 июля 2023 года
Варшава, 2025 БДИПЧ ОБСЕ
Опубликовано Бюро ОБСЕ по демократическим институтам и правам человека (БДИПЧ) ul. Miodowa 10 00–251 Warsaw Poland
www.osce.org/odihr
© БДИПЧ ОБСЕ, 2025
Все права защищены. Содержание данной публикации можно свободно использовать и копировать в образовательных и других некоммерческих целях при условии, что любое такое воспроизведение будет сопровождаться упоминанием БДИПЧ ОБСЕ в качестве источника.
ISBN: 978-92-9271-348-5
Оформление: Ежи Скакун (Jerzy Skakun) Фото на обложке: Р. Ризванов (R. Rizvanov)/ Shutterstock.com
В случае несоответствий или разночтений между текстом на русском языке и английской версией, английская версия имеет преимущественную силу. Содержание
I. Резюме 5 II. Введение 9 III. Обзор ситуации после 1 ноября 2022 года 13
IV. Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 21 а. Положение военнопленных 22 b. Произвольное лишение свободы и насильственное исчезновение 28 c. Пытки и другие виды жестокого обращения 33 d. Сексуальное насилие в условиях вооруженного конфликта (СНВК) 37 e. Эвакуация, принудительное перемещение и депортация гражданского населения, включая детей, с оккупированных территорий и процедура «фильтрации» 40 Эвакуация и незаконное перемещение гражданского населения 41 Положение детей 44 f. Незаконные ограничения прав на свободу собраний и свободу выражения мнения 47 g. Принуждение к приобретению российского гражданства 49
V. Обновленные промежуточные рекомендации 53 Резюме
I 1. После военного вторжения Российской Федерации в Украину, начавшегося 24 февраля 2022 года, БДИПЧ, опираясь на свой мандат по мониторингу, учредило Инициативу по мониторингу нарушений международного права в Украине (ИМУ), задача которой заключается в осуществлении мониторинга и фиксировании сведений о наиболее острых проблемах, влияющих на жизнь гражданских лиц и военнопленных. Настоящий документ представляет собой третий промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине, подготовленный в рамках ИМУ.
2. В данном докладе содержится краткий обзор нарушений международного права, допущенных в контексте вооруженного конфликта в период с 1 ноября 2022 года. Основная часть доклада посвящена конкретным проблемам, о которых сообщили миссии БДИПЧ 119 свидетелей в ходе четырех мониторинговых визитов, проведенных БДИПЧ в период с февраля по май 2023 года. В ходе подготовки доклада также использовались результаты дистанционного мониторинга, проведенного в рамках ИМУ с использованием методики изучения открытых источников, и информация, предоставленная ведомствами Российской Федерации и Украины, организациями гражданского общества, а также другими источниками, упомянутыми в докладе.
3. БДИПЧ констатирует, что вооруженные силы Российской Федерации продолжали регулярно применять оружие взрывного действия с широкой зоной поражения в густонаселенных районах, что привело к многочисленным жертвам среди гражданского населения. Удары по критически важным объектам энергетической инфраструктуры Украины продолжались до марта 2023 года и имели серьезные последствия для гуманитарной ситуации, которые ощущаются и по сей день. С конца апреля 2023 года Российская Федерация усилила атаки на гражданские объекты в жилых районах, особенно в столице страны Киеве. Украинские вооруженные силы также обстреливали гражданские районы на территориях, оккупированных Российской Федерацией, хотя и в гораздо меньших масштабах.
4. Продолжала ухудшаться гуманитарная ситуация, особенно на востоке и юге страны, в районах наиболее ожесточенных боестолкновений, где жители часто не могли спастись от насилия, имели ограниченный доступ к важнейшим услугам или не имели его вовсе, а также сталкивались с растущей опасностью подрыва на минах в жилых районах.
5. Продолжали поступать сообщения о случаях внесудебных казней, применения пыток со стороны российских властей и о плохих условиях содержания украинских военнопленных. Также были
6 зарегистрированы отдельные сообщения о жестоком обращении с российскими военнопленными со стороны украинских властей. БДИПЧ проанализировало видеозаписи, на которых, по-видимому, запечатлены убийства военнопленных как российскими, так и украинскими вооруженными силами.
6. Поступали многочисленные сообщения о случаях произвольного лишения свободы и насильственных исчезновений гражданских лиц на территориях, оккупированных Российской Федерацией. Как представляется, женщины и мужчины становились жертвами этих нарушений из-за поддержки, которую они в действительности или предположительно оказывали украинским властям. БДИПЧ опросило 19 человек, переживших произвольное задержание и насильственное исчезновение в 2023 году, в том числе 13 мужчин и 6 женщин, а также родственников четырех человек, которые до сих пор произвольно удерживаются под стражей. Согласно полученным БДИПЧ свидетельским показаниям, в местах содержания под стражей широко применялись пытки и различные виды жестокого обращения, которые использовались для получения признаний или информации, или для того, чтобы иным образом принудить задержанных к сотрудничеству, либо с целью унижения, запугивания или наказания. Все 19 пострадавших, опрошенных БДИПЧ, сообщили, что подвергались пыткам или жестокому обращению. БДИПЧ также получило сообщения о пытках и жестоком обращении в отношении двух из четырех гражданских лиц, которые по-прежнему произвольно удерживаются под стражей.
7. 27 свидетелей, опрошенных БДИПЧ в 2023 году, сообщили о случаях сексуального насилия в условиях конфликта; из них 16 (11 мужчин и 5 женщин) сами являются жертвами такого насилия. Пострадавшие и свидетели сообщали о фактах изнасилования, угроз изнасилования и сексуального насилия, сексуальных домогательств (включая вербальную агрессию с использованием уничижительных прозвищ), воздействия электрическим током на гениталии и принудительного обнажения. По имеющимся сведениям, сексуальное насилие в условиях конфликта совершалось в отношении женщин и мужчин, гражданских лиц и военнопленных и в подавляющем большинстве случаев имело место во время содержания под стражей.
8. БДИПЧ собрало дополнительные сведения о фактах насильственного перемещения гражданских лиц, в том числе детей, в пределах Украины и из оккупированных Российской Федерацией районов Украины. К ним относятся самостоятельная эвакуация, когда тяжелые условия вынуждали гражданское население спасаться бегством, и «депортация» оккупационными властями на территорию, контролируемую украинским правительством. Свидетели подробно рассказали БДИПЧ
Резюме 7 о случаях, когда дети не были возвращены родителям после пребывания в оздоровительных лагерях в Автономной Республике Крым и городе Севастополе (Крым).
9. В адрес БДИПЧ продолжали поступать сообщения о незаконных ограничениях прав на свободу мирных собраний и свободу выражения мнений на оккупированных территориях. Так, сообщалось о случаях разгона собраний, в ходе которых высказывалась критика в отношении Российской Федерации, с применением чрезмерной силы, включая стрельбу боевыми патронами, причем с участием в таких протестах были связаны случаи похищений и насильственных исчезновений. Оккупационными властями преследовались и другие формы инакомыслия, в том числе публикации в социальных сетях.
10. Свидетели подробно описали БДИПЧ продолжающиеся попытки властей Российской Федерации оказать давление на жителей оккупированных территорий с целью заставить их получить паспорта Российской Федерации.
11. БДИПЧ представляет ряд рекомендаций, в которых призывает обе стороны конфликта принять меры по решению проблем, упомянутых в данном докладе, а также уважать нормы международного гуманитарного права и международного права в области прав человека и обеспечивать их соблюдение.
8 Резюме Введение
II 12. Обязательства ОБСЕ в области человеческого измерения подчеркивают исключительную важность выполнения государствами-участниками своих юридических обязательств в области прав человека, предусмотренных международными договорами1. Эти обязательства в области человеческого измерения подтверждают юридически обязывающий характер обязательств государств в рамках МГП, включая Женевские конвенции 2.
13. В соответствии со своим основным мандатом по оказанию поддержки государствам-участникам ОБСЕ в выполнении ими своих обязательств в области человеческого измерения3 сразу после начала военного нападения Российской Федерации на Украину 24 февраля 2022 года БДИПЧ учредило Инициативу по мониторингу нарушений международного права в Украине (ИМУ), в рамках которой первоочередное внимание уделяется наиболее острым вопросам, затрагивающим жизнь гражданского населения и военнопленных. Это включает мониторинг использования средств и методов ведения войны, запрещенных МГП; случаев преднамеренных убийств, пыток и других бесчеловечных и унижающих достоинство видов обращения и наказания, а также сексуального насилия в условиях вооруженного конфликта (СНВК); депортации гражданского населения, включая детей; отказа в предоставлении гуманитарной помощи нуждающемуся населению. Учитывая развитие событий на местах и информацию, предоставленную БДИПЧ свидетелями, сфера мониторинга была расширена, чтобы уделить дополнительное внимание действиям оккупационных властей, направленным на коренное изменение демографического состава, характера и природы оккупированных территорий в нарушение краеугольного принципа МГП, согласно которому оккупация рассматривается как переходный и временный режим.
14. Методология, используемая ИМУ, была разработана с учетом целей мониторинга и особенностей ситуации в Украине. Эксперты БДИПЧ придерживаются подхода, учитывающего перенесенную пострадавшими и свидетелями психологическую травму, и руководствуются принципом «не навреди», принципом информированного согласия, а также учитывают риски повторной
1 См., например, Будапештский документ, 6 декабря 1994 г. (далее – Будапешт, 1994), п. 20. URL: https://www.osce.org/files/f/documents/b/a/39558.pdf. 2 См., например, Хельсинкский документ, 10 июля 1992 г. (далее – Хельсинки, 1992), пп. 47-52; Будапешт, 1994, пп. 29-35. URL: https://www.osce.org/mc/58330. 3 Хельсинки, 1992. Подробнее о мандате БДИПЧ см.: Промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине, БДИПЧ, 20 июля 2022 г. URL: https://www.osce.org/odihr/523081>; Второй промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине, БДИПЧ, 14 декабря 2022 г. URL: https://www.osce.org/odihr/534933>
10 Введение травматизации. Более подробную информацию о методологии ИМУ можно найти на сайте БДИПЧ 4.
15. Настоящий доклад является третьим в серии докладов, опубликованных БДИПЧ с начала деятельности в рамках ИМУ, и опирается на выводы и рекомендации, содержащиеся в Промежуточном докладе о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине, опубликованном в июне 2022 года (Первый промежуточный доклад)5, и Втором промежуточном докладе о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине, опубликованном в декабре 2022 года (Второй промежуточный доклад)6. Его цель заключается в том, чтобы внести дополнительный вклад в обеспечение ответственности за нарушения МГП и МППЧ, совершенные в контексте вооруженного конфликта в Украине.
16. Доклад начинается с краткого обзора зафиксированных нарушений МГП и МППЧ, совершенных в контексте вооруженного конфликта в период с 1 ноября 2022 года по 31 мая 2023 года. Основная часть доклада сосредоточена на информации, полученной БДИПЧ в ходе личных интервью, проведенных с пострадавшими и свидетелями в первой половине 2023 года, при этом особое внимание уделяется рассказанному этими людьми. С февраля по май 2023 года БДИПЧ организовало четыре мониторинговых выезда: два в Украину и два в Эстонию. В ходе этих мониторинговых выездов эксперты БДИПЧ провели 113 личных интервью7 и опросили 119 свидетелей предполагаемых нарушений МГП и МППЧ или пострадавших (62 женщины и 57 мужчин). В числе опрошенных БДИПЧ – внутренне перемещенные лица (ВПЛ), беженцы и бывшие военнопленные – выходцы из самых разных регионов и городов, включая Донецк, Запорожье, Киев, Луганск, Мариуполь, Мелитополь, Северодонецк, Харьков, Херсон и Чернигов. БДИПЧ выражает благодарность всем свидетелям и пострадавшим, которые поделились своими рассказами о пережитом. БДИПЧ также обратилось к властям Украины и Российской Федерации, выразив заинтересованность в проведении личных интервью с гражданскими лицами и бывшими военнопленными, находящимися на территориях
4 См. Методология Инициативы по мониторингу в Украине, БДИПЧ ОБСЕ, 17 июля 2023 г. URL: https://www.osce.org/odihr/548611. 5 Промежуточный доклад, БДИПЧ, 20 июля 2022 г., указ. соч., сноска 3. 6 Второй промежуточный доклад, БДИПЧ, 14 декабря 2022 г., указ. соч., сноска 3. 7 Шесть из этих интервью проводились с двумя лицами одновременно по их просьбе. На данный момент в рамках ИМУ состоялось 11 мониторинговых выездов, в том числе 6 выездов в Украину, где проводились интервью в Ужгороде, Львове, Киеве, городах и поселках Киевской области, и 5 мониторинговых выездов в Эстонию. В ходе этих визитов эксперты БДИПЧ провели 233 личных интервью (в том числе 14 интервью, которые проводились с двумя лицами одновременно по их просьбе), опросив 247 свидетелей предполагаемых нарушений МГП и МППЧ или пострадавших (128 женщин, 119 мужчин).
Введение 11 этих государств. Кроме того, БДИПЧ получило информацию от властей Украины и Российской Федерации, национальных правозащитных институтов этих стран, соответствующих межправительственных организаций, организаций гражданского общества. Ссылки на источники этой информации приводятся в тексте данного доклада. Обзор ситуации после 1 ноября 2022 года
III 17. Результаты мониторинга БДИПЧ8 свидетельствуют о том, что в период с 1 ноября 2022 года по 31 мая 2023 года вооруженные силы Российской Федерации продолжали регулярно использовать взрывные устройства с широкой зоной поражения9 при нанесении ударов по густонаселенным городским районам Украины, что повлекло за собой многочисленные жертвы среди гражданского населения, нанесение серьезного ущерба гражданским объектам и их разрушение10. Так, в субботу 14 января 2023 года, около 15:30 по местному времени, противокорабельная ракета большой дальности Х-2211 попала в многоэтажный жилой дом в Днепре (Днепропетровская область), в результате чего, по данным Днепропетровской областной военной администрации, погибли 46 мирных жителей и 80 получили ранения12. БДИПЧ не удалось обнаружить никаких военных объектов в районе нанесения удара. В тот же день БДИПЧ зафиксировало серию российских ракетных ударов по другим городским и сельским населенным пунктам страны, в том числе в Киевской, Львовской, Николаевской и Харьковской областях. Российские власти отказались признать ответственность за нанесение удара по жилому зданию в Днепре, заявив, что «российские вооруженные силы не наносят ударов по объектам социальной инфраструктуры Украины»13. С учетом имеющейся у БДИПЧ информации, включая место и время нападения,
8 С 24 февраля 2022 года БДИПЧ собирает информацию о потенциальных нарушениях правил ведения военных действий сторонами конфликта. Поскольку БДИПЧ не в состоянии осуществить подробную оценку нарушений норм МГП применительно к отдельным атакам, его заключения основываются на определенных закономерностях, выявленных в ходе мониторинга и позволяющих сделать предварительные выводы о степени соблюдения конкретных норм МГП воюющими сторонами. Подробнее о правовых нормах см.: Правовые нормы, применимые к вооруженному конфликту в Украине, БДИПЧ ОБСЕ, 17 июля 2023 г. URL: https://www.osce.org/ru/odihr/562521. 9 Это оружие предназначено для использования на открытом поле боя, и, учитывая присущую ему неточность поражения, в случае его применения в густонаселенных районах велика вероятность причинения неизбирательного и несоразмерного ущерба гражданскому населению и гражданской инфраструктуре. 10 Согласно обновленным данным, опубликованным Управлением Верховного комиссара ООН по правам человека (УВКПЧ ООН), 90% случаев гибели и ранений среди гражданского населения Украины, зарегистрированных за период с 24 февраля 2022 года по 21 мая 2023 года, были вызваны применением взрывных устройств с большой площадью поражения, включая обстрелы из тяжелой артиллерии и реактивных систем залпового огня, ракетные обстрелы и авиаудары. См. «Украина: потери среди гражданских лиц. 22 мая 2023 г.», Управление Верховного комиссара ООН по правам человека, 22 мая 2023 г. URL: https://ukraine.un.org/ en/232654-ukraine-civilian-casualties-21-may-2023. О предыдущих выводах БДИПЧ см. также Промежуточный доклад, указ. соч., сноска 3, п. 47-51; Второй промежуточный доклад, указ. соч., сноска 3, п. 44-48. 11 Управляемые ракеты этого типа предназначены для поражения кораблей, а не наземных объектов, что делает их неточными и, таким образом, непригодными для использования в городских районах. Ракеты Х-22 ранее использовались российскими вооруженными силами в ряде ударов по территории Украины, которые привели к жертвам среди гражданского населения и повреждению гражданских объектов, в том числе при обстреле девятиэтажного жилого дома и базы отдыха в Сергеевке (Одесская область) 1 июля 2022 года, в результате которого 21 мирный житель погиб и 39 получили ранения. См. Второй промежуточный доклад, указ. соч., сноска 3, п. 46. 12 Днепропетровская областная военная администрация, Telegram, 19 января 2023 г. (на укр. языке). URL: https://t.me/adm_dp/7505. 13 «Кремль связал падение ракеты на дом в Днепре с работой ПВО Украины», РБК, 16 января 2023 г. URL: https://www.rbc.ru/politics/16/01/2023/63c51b619a7947cbd8839591.
14 Обзор ситуации после 1 ноября 2022 года а также тип использованного оружия, есть достаточные основания полагать, что российские вооруженные силы нанесли удар по жилому дому в нарушение строгого запрета на неизбирательные нападения, установленного МГП14.
18. До начала марта 2023 года15 Российская Федерация также продолжала наносить удары ракетами и беспилотными боеприпасами по важнейшим объектам энергетической инфраструктуры Украины16, что вызывает озабоченность в свете предусмотренного МГП запрета на нападения на объекты, необходимые для выживания гражданского населения17. Эти нападения привели к многочисленным жертвам среди гражданского населения18, а также к масштабным повреждениям и разрушениям объектов гражданской инфраструктуры19. Непрекращающиеся удары по важнейшим объектам энергетической инфраструктуры Украины в зимних условиях также крайне негативно сказались на гуманитарной ситуации, а их последствия для электроснабжения ощущаются и по сей день. По имеющимся данным, в результате этих ударов с ограничением или отсутствием доступа к электроэнергии в тот или иной момент столкнулись до 12 миллионов человек20.
19. В конце апреля 2023 года Российская Федерация усилила удары ракетами, беспилотными аппаратами и авиацией по нескольким регионам Украины, особенно по столице Украины Киеву, который только в мае подвергся семнадцати нападениям 21. Такие удары часто наносились по жилым районам, приводили к жертвам среди гражданского населения и поражали гражданские объекты, включая
14 ДП I, ст. 51(4). URL: https://www.icrc.org/sites/default/files/external/doc/ru/assets/files/2013/ap_i_rus. pdf>; обычное МГП, норма 11. URL: https://ihl-databases.icrc.org/ru/customary-ihl/v1. 15 В период с 10 октября 2022 года по 9 марта 2023 года БДИПЧ зафиксировало не менее 18 серий таких нападений в 20 из 24 регионов страны, а также в ее столице, Киеве. 16 См. Второй промежуточный доклад, указ. соч., сноска 3, пп. 49-53. 17 ДП I, ст. 54. URL: https://www.icrc.org/sites/default/files/external/doc/ru/assets/files/2013/ap_i_rus.pdf>; см. Второй промежуточный доклад, указ. соч., сноска 3, п. 51-52. 18 С 10 октября 2022 года по 31 января 2023 года УВКПЧ ООН зафиксировало 495 жертв среди гражданского населения в результате таких ударов, в том числе 116 погибших и 379 раненых. См. «Доклад о ситуации с правами человека в Украине. 1 августа 2022 года – 31 января 2023 года», Управление Верховного комиссара ООН по правам человека, 24 марта 2023 г., п. 39. URL: https:// www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ukraine/2023/23-03-24-Ukraine-35th-periodic- report-RU.pdf. 19 По данным Офиса Генерального прокурора Украины, в период с 1 ноября 2022 года по 1 апреля 2023 года российские вооруженные силы нанесли 175 ударов по объектам электроэнергетики страны, в результате которых были повреждены или уничтожены 84 778 объектов гражданской инфраструктуры. Информация, предоставленная Офисом Генерального прокурора Украины. См. также «Доклад о ситуации с правами человека в Украине, УВКПЧ ООН, 24 марта 2023 г., указ. соч., сноска 18, п. 39. 20 “Uncovering the reality of Ukraine’s decimated energy infrastructure” [Выявление реального состояния энергетической инфраструктуры Украины после разрушительных обстрелов], UNDP, 12 April 2023. URL: https://www.undp.org/ukraine/blog/ uncovering-reality-ukraines-decimated-energy-infrastructure. 21 Киевская городская военная администрация, Telegram, 30 мая 2023 г. (на укр. языке). URL: https://t.me/VA_Kyiv/1937.
Обзор ситуации после 1 ноября 2022 года 15 действующие медицинские учреждения 22, в отсутствие каких-либо заметных законных военных целей.
20. Украинские вооруженные силы также вели обстрелы населенных пунктов на оккупированных Российской Федерацией территориях Украины, хотя и в гораздо меньших масштабах, что приводило к жертвам среди гражданского населения и повреждению гражданских объектов23. Так, по данным Уполномоченного по правам человека в Российской Федерации и представителя де-факто властей оккупированной Донецкой области, подтвержденным в ходе мониторинга БДИПЧ, 28 апреля 2023 года семь мирных жителей (шесть женщин и один ребенок) погибли в результате попадания снаряда РСЗО в маршрутное такси в центре Донецка (Донецкая область),24.
21. В течение отчетного периода продолжала ухудшаться гуманитарная ситуация в Украине, причем особенно тяжелым было положение в восточных и южных регионах страны. Мониторинг БДИПЧ показал, что особенно сложная ситуация сложилась в населенных пунктах,
22 В том числе: ракетный удар 28 апреля по девятиэтажному жилому дому в Умани (Черкасская область), в результате которого, по данным украинских властей, погибли 23 мирных жителя (в том числе шесть детей) и шесть получили ранения, см. Игорь Клименко, Facebook, 29 апреля 2023 г. URL: https://www.facebook.com/100063549430817/ videos/2559859704313623/>; авиационный удар по городу Херсону (Херсонская область) 3 мая, в результате которого погиб 21 мирный житель и 48 были ранены (в том числе двое детей), см. Херсонская областная прокуратура, Telegram, 3 мая 2023 г. (на укр. языке). URL: https://t.me/phogovua/1805; ракетные удары 7-8 мая по мобильному госпиталю Украинского Красного Креста в Николаеве (Николаевская область) и складу с гуманитарной помощью в Одессе (Одесская область), см. Украинский Красный Крест, Facebook, 8 мая 2023 г. URL: https://www.facebook.com/RedCrossUkraine/posts/pfbid0k9b4pLuwgV8dtwSjjYHHC7rWt2o dHxyys357GVQVWsSz2itjXH61keN5XaUY1itdl>); удар по городской больнице № 14 в Днепре (Днепропетровская область) 26 мая, в результате которого погибли по меньшей мере два мирных жителя и 31 человек был ранен (в том числе восемь медицинских работников и двое детей), см. Николай Лукашук, Telegram, 26 мая 2023 г. (на укр. языке). URL: https://t.me/ mykola_lukashuk/4745. 23 Так, в период с 24 февраля 2022 года по 21 мая 2023 года УВКПЧ ООН зафиксировало 3154 жертвы (705 убитых и 2449 раненых) в неподконтрольных правительству районах Донецкой и Луганской областей. См. «Украина: потери среди гражданских лиц. 22 мая 2023 г.», указ. соч., сноска 10. См. также «Обзор ситуации с правами человека в Украине. 1 февраля 2023 года – 30 апреля 2023 года», Управление Верховного комиссара ООН по правам человека, 13 июня 2023 г. С. 1. URL: https://www.ohchr.org/sites/default/files/2023-06/23-06-UkraineHRMMU-three-months-update- RUS.pdf>; информация, предоставленная Уполномоченным по правам человека в Российской Федерации и Советом при Президенте Российской Федерации по развитию гражданского общества и правам человека; Совместный центр контроля и координации вопросов прекращения огня и стабилизации линии разграничения сторон в Донецкой народной республике, Telegram. URL: https://t.me/DNR_SCKK>; Совместный центр контроля и координации вопросов прекращения огня и стабилизации линии разграничения сторон в Луганской народной республике, Telegram. URL: https://t.me/LPR_JCCC. 24 Информация, предоставленная Уполномоченным по правам человека в Российской Федерации. См. также Д. В. Пушилин, Telegram, 28 April 2023. URL: https://t.me/pushilindenis/3377>; обновленный отчет Совместного центра контроля и координации вопросов прекращения огня и стабилизации линии разграничения сторон в Донецкой народной республике: документирование последствий обстрела Киевского района Донецка, Telegram, 28 апреля 2023 г. URL: https://t.me/DNR_SCKK/14830> и <https://t.me/DNR_SCKK/14818>; «Как минимум семь человек погибли и двое ранены в результате обстрела центра Донецка — Минздрав», Донецкое агентство новостей, 28 апреля 2023 г. URL: https://dan-news.ru/pravoporyadok/ kak-minimum-sem-chelovek-pogibli-i-dvoe-raneny-v-rezultate-obstrela-centra/.
16 Обзор ситуации после 1 ноября 2022 года расположенных вблизи линии фронта в Донецкой области, таких как Авдеевка, Бахмут, Марьинка и Угледар. Здесь гражданское население оказалось в эпицентре интенсивных боестолкновений, не имея практически никаких возможностей для спасения, и вынуждено было обходиться без регулярного доступа (или вообще без доступа) к чистой воде, электричеству, газу, санитарии и медицинским услугам. Гуманитарный доступ в такие районы был сильно ограничен, а порой и вовсе отсутствовал 25. Тяжелая гуманитарная ситуация также сохранялась в тех районах, которые ранее находились под оккупацией Российской Федерации, а затем были отвоеваны украинскими вооруженными силами, таких как Волчанск (Харьковская область) и Херсон (Херсонская область): эти районы по-прежнему подвергаются постоянным обстрелам со стороны российских вооруженных сил и связанных с ними формирований. БДИПЧ также получило заслуживающую доверия информацию от свидетелей о поведении российских войск и связанных с ними формирований в ходе отступления с оккупированной территории и о гуманитарных последствиях этого для местного населения. Так, свидетель из Херсона рассказал, что российские войска при отступлении из города в ноябре 2022 года «все полностью уничтожили», практически ничего не оставив местному населению: «Не было Интернета. После освобождения был газ, но не было электричества. Повсюду были мины, поэтому на ремонт уходило время. Люди ходили к реке за водой, и по ним стреляли военные, находящиеся на стороне[, подконтрольной] России»26.
22. Наконец, многие свидетели, опрошенные БДИПЧ, говорили о наличии мин вблизи их домов, деревень и дорог, которыми они пользовались или пытались пользоваться при выезде27, что вызывает опасения ввиду масштабов минной опасности и ее серьезных последствий для жителей Украины, как в ближайшее время, так и в будущем. Засорение взрывоопасными предметами уже много лет является серьезной проблемой для Украины, но военное нападение Российской Федерации серьезно усугубило ситуацию, сделав Украину одной из самых заминированных стран в мире28.
25 К 23 мая 2023 года, по данным Управления ООН по координации гуманитарных вопросов (УКГВ), гуманитарные работники утратили доступ почти к 60 000 человек в сорока городах и селах, расположенных вблизи линии фронта в Донецкой, Харьковской и Луганской областях. См. “Ukraine: UN delivers aid to millions, as civilian suffering continues” [Украина: ООН доставляет помощь миллионам людей, пока страдания гражданского населения продолжаются], UN News, 26 May 2023. URL: https://news.un.org/en/story/2023/05/1137102. 26 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.182, п. 41. 27 См. интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.125, п. 25, 71; UKR.WS.131, п. 42; UKR.WS.140, п. 59, 68; UKR.WS.141, п. 71; UKR.WS.148, п. 8; UKR.WS.151, п. 46-49, 56; UKR.WS.166, п. 67; UKR.WS.167, п. 7; UKR. WS.182, п. 41, 80-81; UKR.WS.183, п. 93-95; UKR.WS.187, п. 85; UKR.WS.188, п. 115, 133; UKR.WS.189, п. 38; UKR.WS.200, п. 49; UKR.WS.203, п. 9; UKR.WS.205, п. 21; UKR.WS.206, п. 29, 50; UKR.WS.209, п. 19; UKR. WS.218, п. 47; UKR.WS.220, п. 27; UKR.WS.221, п. 6, 14, 41; UKR.WS.222, п. 8-9; UKR.WS.226, п. 21; UKR. WS.227, п. 10, 60; UKR.WS.232, п. 28. 28 “Mine Action Cannot Wait” [Действия по разминированию не могут ждать], UNDP, 4 April 2023. URL: https://www.undp.org/speeches/mine-action-cannot-wait.
Обзор ситуации после 1 ноября 2022 года 17 23. За рассматриваемый в докладе период в Украине увеличилось количество судебных дел, связанных с «коллаборационистской деятельностью». В апреле 2023 года украинские правоохранительные органы сообщили о том, что с начала конфликта зарегистрировано 5500 дел по факту «коллаборационизма», в связи с чем извещения о подозрении получили 1400 человек 29, что значительно больше, чем в январе 2023 года, когда, как сообщалось, было зарегистрировано около 2300 таких дел30. По данным СМИ, в 2022 году в суды поступило 659 дел по факту коллаборационизма, и в каждом из 272 дел, рассмотренных судами, обвиняемые были признаны виновными31. По меньшей мере в 18 свидетельствах, собранных БДИПЧ для целей подготовки настоящего доклада, напрямую затрагивается вопрос о «коллаборационизме»32. В некоторых из этих показаний подробно говорится о наличии элемента принуждения, что свидетельствует о том, насколько важно проводить обязательное различие между «добровольным» сотрудничеством с оккупационными властями, которое может преследоваться по закону, и «вынужденным» сотрудничеством или сотрудничеством по принуждению, которое преследоваться не должно33.
24. Информация о предполагаемых «коллаборационистах» часто собирается украинскими гражданскими активистами и НПО и публикуется в Интернете с указанием полных личных данных этих людей34. Такая практика вызывает обеспокоенность с точки зрения прав людей на неприкосновенность частной жизни и соблюдения прав на справедливое судебное разбирательство, включая право на презумпцию невиновности до тех пор, пока вина не будет доказана в соответствии с законом35.
29 «Суд, прощение или сострадание. Как Украина наказывает за коллаборационизм и почему нужны изменения», Украинская Правда, 29 мая 2023 г., <https://www.pravda.com.ua/rus/ articles/2023/05/29/7404264/. 30 «Зафіксовано понад 57,500 злочинів рашистів у війні проти України – докладно», (Зафиксировано около 57 500 преступлений рашистов в войне против Украины – подробно), Марианна Рева, пресс-секретарь Национальной полиции Украины, 5-й канал, 11 января 2023 г., Youtube. URL: https://www.youtube.com/watch?v=jimaHlNPkrA&ab_channel=5%D0%BA%D0%B0%D0 %BD%D0%B0%D0%BB. 31 «Дела против коллаборантов: в 2022 году осудили почти 300 человек и никого не оправдали», Украинская Правда, 29 мая 2023 г. URL: https://www.pravda.com.ua/rus/news/2023/05/29/7404340/. 32 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.127, UKR.WS.129, UKR.WS.132, UKR.WS.134, UKR.WS.139, UKR.WS.140, UKR.WS.141, UKR.WS.153, UKR.WS.169, UKR.WS.177, UKR.WS.178, UKR.WS.182, UKR.WS.185, UKR.WS.188, UKR.WS.198, UKR.WS.208, UKR.WS.215, UKR.WS.224. 33 См. Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.127, п. 11; UKR.WS.129, п. 17; UKR.WS.132, п. 38. См. также Второй промежуточный доклад, указ. соч., сноска 3, п. 171. 34 «ДержZрадники», Рух Чесно, 2023, <https://www.chesno.org/traitors/?n=&new=&dead=&category=&ge oobject=&party=>; «Список ворогів України», (Список врагов Украины), OSINT-спільнота «Molfar», 2023. URL: https://www.molfar.global/vorogi-ukrayini>, подтверждено в ходе интервью БДИПЧ UKR. WS.127, п. 17. 35 См. Всеобщая декларация прав человека, ст. 11(1). URL: https://www.un.org/ru/about-us/universal- declaration-of-human-rights>; МПГПП, ст. 14(2), <https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/ conventions/pactpol.shtml>; ЕКПЧ, ст. 6(2). URL: https://www.echr.coe.int/documents/d/echr/ convention_rus.
18 Обзор ситуации после 1 ноября 2022 года 25. Мониторинг БДИПЧ показывает, что у украинских должностных лиц отсутствует единый подход к проблеме коллаборационизма и, в частности, к вопросу о том, кого считать коллаборационистом36.
26. По имеющейся у БДИПЧ информации, на оккупированных территориях лица, оказывающие поддержку украинским властям или подозреваемые в оказании такой поддержки, могут быть стать объектом расследования по факту совершения «террористического акта», «государственной измены» или «диверсии», а иногда и отправлены на территорию Российской Федерации, чтобы предстать там перед судом, в том числе в силу поправки к Уголовному кодексу Российской Федерации, принятой 28 апреля 2023 года37. Хотя оккупирующая держава должна в максимально возможной степени обеспечивать общественный порядок и безопасность, она должна уважать законы, действующие на оккупированной территории, если только это не является абсолютно невозможным. Это вытекает из базовых принципов оккупационного права38. Таким образом, оккупирующая держава должна воздерживаться от применения своего собственного уголовного законодательства и/или преследования лиц за их действия, когда такое преследование выходит за рамки законной цели поддержания порядка.
36 См. публичную дискуссию и разногласия по поводу того, кого следует считать «коллаборационистами», между уполномоченным Верховной Рады Украины Лубинцом и вице-премьером по вопросам реинтеграции временно оккупированных территорий Ириной Верещук. Дмитрий Лубинец, Telegram, 17 мая 2023 г. (на укр. языке), URL: https://t.me/ dmytro_lubinetzs/2449; Ирина Верещук, Telegram, 1 мая 2023 г. (на укр. языке), URL: https://t. me/vereshchuk_iryna/1900; «Лубинец посоветовал украинцам в оккупации брать паспорта РФ: причина», «Слово і Діло», 30 апреля 2023 г. URL:https://ru.slovoidilo.ua/2023/04/30/novost/ bezopasnost/lubinecz-posovetoval-ukrainczam-okkupacii-brat-pasporta-rf-prichina. 37 28 апреля 2023 года в Российской Федерации были приняты поправки в Уголовный кодекс, предусматривающие увеличение сроков наказания за совершение подобных преступлений вплоть до пожизненного лишения свободы. См. Федеральный закон от 28.04.2023 № 157-ФЗ «О внесении изменений в Уголовный кодекс Российской Федерации и статью 151 Уголовно- процессуального кодекса Российской Федерации». URL: http://publication.pravo.gov.ru/Document/ View/0001202304280051. Среди таких дел – дело Павла Запорожца, См. «Павел Запорожец», Заявление Алексея Ладина, адвоката Павла Запорожца, Facebook, 15 марта 2023 г. URL: https:// www.facebook.com/alexey.ladin.3/posts/pfbid024nX7MtW9uyumX1Btd4EpnmS9LhpXV5gUiAyJgvwGj NtLV9m3BvnX98xzxHs6eqxulu; “Russia denies Ukrainian prisoners of war protected status, tortures out ‘confessions’ and then stages illegal ‘trials’” [Россия отказывает украинским военнопленным в защищенном статусе, выбивает «признания» пытками, а затем устраивает незаконные «суды»], Kharkiv Human Rights Protection Group, 17 March 2023. URL: https://khpg.org/en/1608811983>; «Суд впервые в России начал рассмотрение дела по статье «Акт международного терроризма», TACC, 15 марта 2023 г. URL: https://tass.ru/proisshestviya/17269217. 38 ГП, ст. 43; ЖК IV, ст. 64.
Обзор ситуации после 1 ноября 2022 года 19 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ
IV А. ПОЛОЖЕНИЕ ВОЕННОПЛЕННЫХ
27. С самого начала конфликта в Украине высказывается обеспокоенность в связи с утверждениями о нарушении обеими воюющими сторонами прав и гарантий, предоставляемых военнопленным в соответствии с третьей Женевской конвенцией (ЖК III)39.
28. Данные мониторинга БДИПЧ, основанные на интервью с бывшими украинскими военнопленными и анализе открытых источников, свидетельствуют об устойчивой тенденции предполагаемых нарушений, совершаемых российскими властями в отношении удерживаемых ими военнопленных, включая плохие условия содержания, отсутствие элементарных удобств, жестокое обращение, пытки, сексуальное насилие, принудительный труд, разграбление имущества, отсутствие возможности поддерживать контакты с родственниками40 и выставление на любопытство толпы41. МГП устанавливает строгие минимальные условия содержания военнопленных, которые, судя по полученной БДИПЧ информации, включая интервью с бывшими украинскими военнопленными, как правило, игнорируются Российской Федерацией42. Опрошенные рассказывают о переполненных помещениях, об отсутствии надлежащего доступа к санитарным удобствам, функционирующих туалетов и чистой питьевой воды. Вместо этого военнопленных заставляли пить техническую воду и есть пищу, которая, по их словам, была плохого качества и предоставлялась в малых количествах43. Один бывший украинский военнопленный рассказал о своем пребывании в тюрьме в городе Донецке (Донецкая область), где он находился в маленькой комнате без окон вместе с 17 другими заключенными, и спать
39 Женевская конвенция от 12 августа 1949 года об обращении с военнопленными (ЖК III). URL: https://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/geneva_prisoners.shtml>; см. Промежуточный доклад, указ. соч., сноска 3, Второй промежуточный доклад, указ. соч., сноска 3. 40 В соответствии с МГП, с военнопленными следует всегда обращаться гуманно и они должны всегда пользоваться защитой от всяких актов насилия или запугивания, от оскорблений и любопытства толпы. Любой незаконный акт или бездействие со стороны держащей в плену державы, приводящие к смерти военнопленного, находящегося в ее власти, или ставящие здоровье военнопленного под серьезную угрозу, запрещаются и рассматриваются как серьезные нарушения МГП и военные преступления. См. ЖК III, ст. 13, 17, 130; обычное МГП, норма 92. Им также предоставляется право сообщать известия сугубо личного характера членам своей семьи, где бы они ни находились, и получать известия от них. См. ЖК III, ст. 70-71; обычное МГП, норма 125. 41 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.157, п. 7-13, 15, 18, 20-22, 40; UKR.WS.158, п. 12, 18-19, 25-31, 34, 58, 60; UKR.WS.172, п. 85-89, 119-120, 124-125, 127-131, 134; UKR.WS.183, п. 100; UKR.WS.213, п. 38, 41; UKR.WS.221, п. 61-63, 66, 72, 74. 42 ЖК III, ст. 21-38, регулирующие вопросы проживания, питания, одежды, гигиены и медицинского обслуживания. 43 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.157, п. 18; UKR.WS.158, п. 12; UKR.WS.172, п. 81, 83; UKR.WS.221, п. 52, 67. См. также “Давали до двох чашок їжі на день: що відомо про полон «військового з яблуком»” [Давали не больше двух чашек еды в день: что известно о пленении «военного с яблоком»], Вечірній Київ, 6 February 2023. URL: https://vechirniy.kyiv.ua/news/78331/>; «Обращение с военнопленными и лицами, которые перестали принимать участие в военных действиях, в контексте вооруженного нападения Российской Федерации на Украину», ООН, Управление Верховного комиссара по правам человека, 24 марта 2023 г. С. 12-16. URL: https://www. ohchr.org/sites/default/files/2023-10/23-03-24-ukraine-thematic-report-pows-rus.pdf.
22 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ ему приходилось на полу. По его словам, если кровати и были, то их не хватало, и многие были вынуждены спать по двое на одной кровати44.
29. Двое бывших военнопленных, переведенных в колонию под Еленовкой (Донецкая область), рассказали о сильной переполненности помещений. По словам одного свидетеля, на одном этаже барака учреждения содержалось более 500 военнопленных-мужчин, многие «спали в коридорах, на лестницах, в туалетах – везде»; другой военнопленный отметил, что в его бараке было более 700 человек, при том что каждый барак рассчитан только на 200 человек 45. По имеющимся сообщениям, военнопленные мужчины и военнопленные женщины содержались в учреждениях раздельно, при этом один из опрошенных пояснил, что в исправительной колонии в Еленовке мужчины содержались в бараках, а женщины – в камерах 46. Один из свидетелей отметил: «Нам не разрешали писать письма нашим семьям, пока не появились пленные с „Азовстали“. Это разрешалось делать для показухи, только когда приезжали представители Красного Креста и других организаций... Когда я находился [в исправительной колонии в Еленовке], туда приезжала российская официальная делегация с целью проверки условий содержания заключенных, но, опять же, это было только для показухи»47.
30. Бывшие украинские военнопленные, опрошенные БДИПЧ, также рассказали о случаях, когда военнопленные (как мужчины, так и женщины) во время содержания под стражей подвергались жестоким избиениям и пыткам, которые в некоторых случаях приводили к смертельному исходу48. Один бывший украинский военнопленный рассказал, как после перевода в Еленовку его сразу же раздели догола, пригрозили срезать татуировку и били по всему телу, а других выбирали наугад и уводили на избиение49. Кроме того, бывший военнопленный рассказал БДИПЧ, что после очередного перевода он попал в учреждение в Таганроге (Российская Федерация), где его и других заключенных регулярно избивали, а иногда охранники приходили и уводили первых попавшихся заключенных на избиение50. Трое опрошенных военнопленных рассказали о процедуре, известной
44 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.157, п. 15, 17. 45 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.158, п. 12; UKR.WS.172, п. 80. См. также UKR.WS.221, п. 55, 58. 46 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.157, п. 21; UKR.WS.158, п. 12; UKR.WS.221, п. 54. См. также UKR.WS.158, п. 40. См. также “Please let me die”: Freed Ukrainian POW describes first thoughts after Russian capture | 60 Minutes” [«Пожалуйста, дайте мне умереть»: Освобожденный украинский военнопленный описывает первые мысли после взятия в плен Россией | 60 минут], CBS News, 6 March 2023. URL: https://www.cbsnews.com/video/ukraine-pow-russia-60-minutes-video-2023-03-05/#x. 47 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.157, п. 23. 48 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.157, п. 13, 20-22, 25, 29, 31-33; UKR.WS.158, п. 18-19, 24-27, 40, 52; UKR.WS.172, п. 88-89, 126-131; UKR.WS.213, п. 41, 72. См. также «Обращение с военнопленными», УВКПЧ ООН, 24 марта 2023 г. С. 17-20. 49 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.157, п. 21-22. 50 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.157, п. 24, 29-31; UKR.WS.158, п. 24-25, 31.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 23 как «коридор», которая заключалась в том, что после перевода военнопленных в новое учреждение они должны были пройти сквозь строй сотрудников учреждения, которые в это время жестоко избивали их дубинками51.
31. Один из бывших украинских военнопленных вспоминал, как в Таганрогском СИЗО [номер два] его пытали с помощью устройства, известного как «шокер», по описанию напоминающего электрошоковую дубинку с регулируемым напряжением52. Среди других методов пыток, упомянутых респондентами, – втыкание иголок под ногти и в голову, удары электрическим током (иногда называемые «звонок маме»), удушение и длительное пребывание в неудобной позе53. Свидетели также рассказывали о том, как во время содержания под стражей военнопленных заставляли терпеть унизительное и оскорбительное обращение. Один из опрошенных рассказал, что в СИЗО в Таганроге один из охранников «обращался с нами как с собаками» и заставлял лаять, перед тем, как он заходил в камеру и вопрошал: «Ну, чья очередь получать п***?»54. Аналогичным образом, в Каменске-Шахтинском (Российская Федерация), по словам того же военнопленного, его и других пленных заставляли «есть помои, травили собаками [и] выставляли на мороз»55. Также сообщалось, что из-за продолжительных пыток и бесчеловечного обращения некоторые военнопленные прибегали к самоубийству, что, по имеющимся данным, имело место как в Еленовке, так и в Каменск-Шахтинском изоляторе56.
32. Несмотря на эти плохие условия, опрошенные БДИПЧ свидетели также отмечали, что условия содержания могли улучшиться после перевода в другие места содержания, где они получали достаточное питание, доступ к туалетам и медицинскую помощь57. По имеющейся у БДИПЧ информации, в некоторых случаях администрация тюрем пыталась пресечь жестокое обращение с украинскими военнопленными. Так, два свидетеля заявили БДИПЧ, что после смерти пяти украинских военнопленных в результате избиений в следственном изоляторе в Таганроге российские власти назначили нового начальника тюрьмы, который, как сообщалось, запретил избиения и увеличил порции еды58. Так же были случаи, когда сотрудники тюрьмы предотвращали
51 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.157, п. 32; UKR.WS.158, п. 18, 46; UKR.WS.172, п. 124-125. В недавнем докладе УВКПЧ военнопленные также упоминали о таком обращении, которое они называли «приемкой» или «приветственными избиениями», см. «Обращение с военнопленными», УВКПЧ ООН, 24 марта 2023 г. С. 16. 52 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.158, п. 27-28. См. также UKR.WS.172, п. 126. 53 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.157, п. 13; UKR.WS.158, п. 29-30; UKR.WS.172, п. 120, 126; UKR.WS.183, п. 100. 54 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.158, п. 38. 55 Там же, п. 48. См. также интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.221, п. 61, 66. 56 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.158, п. 52; UKR.WS.172, п. 88. См. также UKR.WS.215, п. 44. 57 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.157, п. 10, 14, 26; UKR.WS.158, п. 41, 46, 53-54; UKR.WS.213, п. 38; UKR.WS.221, п. 88. 58 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.157, п. 29; UKR.WS.158, п. 33.
24 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ избиения, как это было в Каменск-Шахтинском во время ротации охранников/надзирателей, хотя эти усилия не всегда были успешными59.
33. Двое свидетелей также сообщили БДИПЧ, что российские военные оборудовали места хранения военной техники и устраивали стрельбы из оружия, иногда из минометов или пулеметов, рядом с СИЗО, где находились военнопленные60. Из-за этого они лишались сна; кроме того, такое обращение потенциально нарушает норму МГП, в соответствии с которой военнопленные ни в коем случае не могут содержаться в местах, где они могут подвергнуться действию огня из зоны боев61. В ходе интервью с экспертами БДИПЧ свидетели также упоминали о случаях ареста, перемещения и последующего содержания гражданских лиц вместе с военнопленными в центрах содержания под стражей в Еленовке и Каменске-Шахтинском62, что вполне соответствует тем тенденциям, которые описывали другие организации и СМИ63. По словам опрошенных, условия содержания гражданских лиц были такими же, как и у военнопленных, им точно так же запрещали контакты с семьями и подвергали избиениям64.
34. Один из опрошенных, в частности, сообщил БДИПЧ, что российские солдаты называли некоторых гражданских лиц «стукачами- наводчиками» – прозвище так называемых «предателей», которые подозревались в передаче координат российских войск украинским силам65. В одном конкретном случае российские власти признали факт ареста и содержания под стражей гражданского лица. Министерство обороны России направило семье задержанного письмо, в котором
59 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.158, п. 48-50. 60 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.172, п. 96-98, 121-122; UKR.WS.211, п. 73-79. 61 ЖК III, ст. 23. 62 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.157, п. 34; UKR.WS.158, п. 55; UKR.WS.172, п. 88, 110; UKR. WS 213, п. 27-34; UKR.WS.221, п. 56. См. также UKR.WS.214, п. 15-17; UKR.WS.215, п. 26, 40-47; UKR.WS.231, п. 18-19, 22-23, 25; UKR.WS.083; “A Ukrainian Prisoner of War’s Long Journey Home» [Долгая дорога украинского военнопленного домой], New Yorker, 27 October 2022. URL: https://www.newyorker. com/news/dispatch/a-ukrainian-prisoner-of-wars-long-journey-home>; “‘Absolute evil’: inside the Russian prison camp where dozens of Ukrainians burned to death” [«Абсолютное зло»: внутри российского тюремного лагеря, где сгорели десятки украинцев], Guardian, 6 August 2022. URL: https://www.theguardian.com/world/2022/aug/06/russian-prison-camp-ukrainians-deaths-donetsk. 63 «Освобожденный из плена подтвердил, что РФ держит в СИЗО мирных украинцев: «Соседняя с нами камера, 12 человек, все 100% гражданские», Настоящее Время, 17 февраля 2023 г. URL: https://www.currenttime.tv/a/osvobozhdennyy-plen-rf-derzhit-mirnyh-ukraintsev/32275652.html>; “Russia accused of holding 20,000 Ukrainian civilians captive” [Россию обвиняют в том, что она удерживает в плену 20 000 украинских гражданских лиц], Deutsche Welle, 2 June 2023. URL: https://www.dw.com/en/russia-accused-of-holding-20000-ukrainian-civilians-captive/a-65798670>; «Обращение с военнопленными» УВКПЧ ООН, 24 марта 2023 г. С. 19; “Russia’s secret prison. Some 650 Ukrainians are being held in Pretrial Detention Facility No. 2 in Bryansk Region” [Российская секретная тюрьма. Около 650 украинцев содержатся в СИЗО № 2 в Брянской области], Media Initiative, 23 February 2023. URL: https://mipl.org.ua/en/russias-secret-prison-some-650-ukrainians-are- being-held-in-pretrial-detention-facility-no-2-in-bryansk-region/. 64 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.157, п. 34; UKR.WS.213, п. 40, 44-48. См. также UKR.WS.215, п. 26-27, 45-46, 86, 89; UKR.WS.231, п. 19, 22-23. 65 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.213, п. 39. См. также UKR.WS.215, п. 40-41; UKR.WS.231, п. 18, 23.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 25 подтвердило факт ареста, отметило, что он «был задержан за противодействие специальной военной операции», «состояние его здоровья удовлетворительное», а «информация о местонахождении лиц, противодействующих специальной военной операцию, не разглашается»66. Выяснить местонахождение и статус задержанных гражданских лиц было нелегко: информация об их местонахождении была расплывчатой или не предоставлялась вовсе67. Основным источником информации были другие военнопленные, освобожденные в рамках обменов68. Кроме того, некоторые семьи узнавали о задержании своих родственников из списков пленных, опубликованных в Telegram или на веб-сайтах, направляя письма в российские инстанции, а также по результатам запросов украинских властей и НПО.
35. Заявления о пытках или других формах жестокого обращения с российскими военнопленными со стороны украинских вооруженных сил также были зафиксированы другими организациями69, в том числе российскими властями и пророссийскими каналами70. В недавнем докладе УВКПЧ ООН говорится о случаях пыток российских военнопленных и жестокого обращения с ними, в частности, физического насилия и угроз насилия, которые имели место в основном при их захвате, а также во время интернирования71. После публикации доклада УВКПЧ ООН украинские власти, как сообщалось, провели инспекцию условий содержания в украинских центрах содержания пленных и пришли к выводу, что они соответствуют требованиям Женевской конвенции72.
36. В ходе мониторинга эксперты БДИПЧ также проанализировали материалы открытых источников, в которых, как представляется, показаны случаи жестокого обращения, насилия, казни и нанесения увечий военнопленным обеих сторон конфликта, выставленным на любопытство широкой публики. Был проведен углубленный анализ и верификация двух видеороликов, появившихся в Интернете в марте и апреле 2023 года соответственно, в которых, как представляется,
66 Там же, п. 43. См. также интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.231, п. 18-19. 67 См., напр., Координационный штаб по вопросам обращения с военнопленными, Telegram, 20 января 2023 г. (на укр. языке). URL: https://t.me/Koord_shtab/469. 68 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.213, п. 35, 37-45; UKR.WS.231, п. 18-19, 22-23, 25; “Russia accused of holding 20,000 Ukrainian civilians captive” [Россию обвиняют в удерживании в плену 20000 гражданских лиц], Deutsche Welle, 2 June 2023. URL: https://www.dw.com/en/ russia-accused-of-holding-20000-ukrainian-civilians-captive/a-65798670. 69 «Обращение с военнопленными», УВКПЧ ООН, 24 марта 2023 г. С. 26-28. См. также «Доклад Независимой международной комиссии по расследованию событий на Украине», Независимая комиссия ООН по расследованию событий на Украине, 15 марта 2023 г., п. 86. URL: https://docs. un.org/ru/A/HRC/52/62. 70 См., напр., «Киев применяет новые виды пыток к пленным, заявила омбудсмен ДНР», РИА Новости, 20 марта 2023 г. URL: https://ria.ru/20230320/pytki-1859105656.html>; Juan Sinmiedo, Telegram, 11 января 2023 г. URL: https://t.me/UkraineHumanRightsAbuses/18786. 71 «Обращение с военнопленными», УВКПЧ ООН, 24 марта 2023 г. С. 28. 72 Дмитрий Лубинец, Telegram, 28 марта 2023 г. (на укр. языке). URL: https://t.me/ dmytro_lubinetzs/1999.
26 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ запечатлены суммарные казни и пытки украинских солдат российскими военными или связанными с ними вооруженными формированиями. В первом видеоролике продолжительностью 12 секунд якобы показано убийство вышедшего из строя украинского солдата где-то в лесистой местности73. В этом ролике видно, как украинский солдат стоит в неглубоком окопе и курит сигарету. Этот солдат, одетый в форму с эмблемой в виде украинского флага на рукаве, произносит «Слава Украине», после чего в него стреляют из автоматического оружия. На видео не показаны сами стрелявшие (они, судя по всему, находятся позади камеры), однако слышны голоса, произносящие ругательства на русском языке в адрес жертвы. Во втором видеоролике люди в военной форме с белыми нарукавными повязками (обычно используемыми для идентификации российскими военными) отрезают ножом голову живому человеку в форме с украинскими знаками отличия. После этого они держат отрезанную голову перед камерой, заявляя на русском языке, что ее следует отправить командиру убитого.
37. Эксперты БДИПЧ также проанализировали серию видеороликов, опубликованных в ноябре 2022 года, в которых якобы показана казнь российских солдат, и подтвердили подлинность этих роликов. На одном из видеороликов несколько российских солдат выходят из подвала и, как представляется, сдаются в плен украинским солдатам, ложась на землю лицом вниз. Во время процесса сдачи в плен последний российский солдат, выходящий из подвала, как представляется, открывает огонь, а затем раздаются выстрелы, после чего видео заканчивается. В другом видеоролике, появившемся в сети, судя по всему, запечатлены последствия этой сцены: видно, как сдавшиеся в плен российские солдаты лежат мертвыми в тех же позах, в которых им приказали лежать украинские солдаты.
38. Умышленное убийство военнопленного является грубым нарушением МГП и военным преступлением74. Нет никаких сведений о непосредственных обстоятельствах убийства этих солдат, хотя звуки выстрелов указывают на то, что могла произойти перестрелка. Однако тот факт, что тела российских солдат на видеороликах до и после их убийства находится в одних и тех же положениях, убедительно указывает на то, что большинство из них должны были считаться вышедшими из строя и, следовательно, пользоваться защитой от любых актов насилия75.
73 В соответствии с МГП, «вышедшим из строя» (hors de combat) считается любое лицо, если оно находится во власти противной стороны или ясно выражает намерение сдаться в плен. См. ДП I, ст. 41. 74 ЖК III, ст. 130; Римский статут МУС, ст. 8(2)(a)(i). 75 ЖК III, ст. 13.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 27 39. С 24 февраля 2022 года стороны конфликта неоднократно проводили обмены военнопленными с целью возвращения своих военнослужащих. К настоящему моменту, по словам президента Зеленского, в Украину вернулись более 2000 украинских военнопленных76. БДИПЧ не смогло установить общее число российских военнопленных, освобожденных в рамках обменов, поскольку российские власти не всегда публикуют данные о количестве участников обмена.
40. Как сообщается, с 24 февраля 2022 года в результате обмена было освобождено 140 украинских гражданских лиц, при этом украинские власти утверждают, что Россия удерживает в плену более 20 000 украинских гражданских лиц77. По состоянию на 31 мая 2023 года обе стороны конфликта, как представляется, намерены продолжать обмены военнопленными и рассматривают другие способы организации таких обменов, примером чего может служить обмен военнопленными в начале июня 2023 года, когда было освобождено 95 украинских и 94 российских военнопленных соответственно78.
B. ПРОИЗВОЛЬНОЕ ЛИШЕНИЕ СВОБОДЫ И НАСИЛЬСТВЕННОЕ ИСЧЕЗНОВЕНИЕ
41. БДИПЧ продолжило сбор свидетельских показаний гражданских лиц, произвольно лишенных свободы, а также подвергавшихся пыткам и жестокому обращению во время содержания под стражей российскими властями во время оккупации Донецкой, Запорожской, Киевской, Луганской, Херсонской и Черниговской областей в нарушение МГП79. В соответствии с МГП, все лица, лишенные свободы по причинам, связанным с вооруженным конфликтом, имеют право на гуманное обращение, надлежащие условия содержания, включая необходимую им медицинскую помощь, а также правовые или процессуальные гарантии,
76 Щоразу, коли повертаємо наших людей з російського полону, пам’ятаємо про фундаментальну мету: нікого свого, нічого українського ворогу не залишимо Про всіх пам’ятаємо, кожного і кожну шукаємо, всіх маємо повернути. І повернемо!” [Каждый раз, когда возвращаем наших людей из российского плена, помним о фундаментальной цели: никого из своих, ничего украинского врагу не оставим. Обо всех помним, каждого и каждую ищем, всех должны вернуть. И вернем!] Twitter, @ZelenskyyUA, 12 June 2023. URL: https://twitter.com/ZelenskyyUa/status/16682 39309818716162?s=20> (tweet stating that as of 12 June 2023, a total of 2,526 Ukrainian POWs were returned). 77 “Russia accused of holding 20,000 Ukrainian civilians captive”, Deutsche Welle, 2 June 2023. URL: https://www.dw.com/en/russia-accused-of-holding-20000-ukrainian-civilians-captive/a-65798670. 78 См. Андрей Ермак, Telegram, 11 июня 2023 г. (на укр. языке). URL: https://t.me/ermaka2022/2918>; Татьяна Москалькова, Telegram, 11 июня 2023 г. URL: https://t.me/ombudsmanrf/2548. 79 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.122; UKR.WS.123; UKR.WS.126; UKR.WS.127; UKR.WS.128 (касается задержания и пыток UKR.WS.130); UKR.WS.130; UKR.WS.132; UKR.WS.134; UKR.WS.136; UKR. WS.137; UKR.WS.138; UKR.WS.139; UKR.WS.141; UKR.WS.142; UKR.WS.146; UKR.WS.147; UKR.WS.149; UKR. WS.150; UKR.WS.152; UKR.WS.153; UKR.WS.154; UKR.WS.155; UKR.WS.173; UKR.WS.175; UKR.WS.176; UKR. WS.177; UKR.WS.182; UKR.WS.183; UKR.WS.185; UKR.WS.186 (касается задержания UKR.WS.213); UKR. WS.187; UKR.WS.188; UKR.WS.189; UKR.WS.190; UKR.WS.192; UKR.WS.198l; UKR.WS.200; UKR.WS.202; UKR.WS.204; UKR.WS.205; UKR.WS.207; UKR.WS.208; UKR.WS.210; UKR.WS.213; UKR.WS.214; UKR.WS.215; UKR.WS.217; UKR.WS.219; UKR.WS.220; UKR.WS.221; UKR.WS.223; UKR.WS.229; UKR.WS.230; UKR.WS.231; UKR.WS.233.
28 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ соответствующие их статусу80. Если лишение свободы не соответствует действующим нормам права, оно квалифицируется как незаконное содержание под стражей, что является грубым нарушением МГП и военным преступлением81.
42. По словам опрошенных БДИПЧ свидетелей и пострадавших82, произвольному задержанию подвергались люди с самыми разными характеристиками – как мужчины, так и женщины, разного возраста и рода занятий. Как представляется, российские власти преследовали людей за их реальную или предполагаемую поддержку украинских вооруженных сил83, за то, что они ранее были связаны с украинскими вооруженными силами или имели родственников или друзей, служивших в них84, за отказ сотрудничать с оккупационными властями85 или просто за проукраинские взгляды, под которыми в ряде случаев понималось как открытое выступление против России и оккупации, так и отсутствие явной поддержки оккупации86.
43. Рассказы о произвольных задержаниях и предполагаемых насильственных исчезновениях включают описания случаев похищении сотрудников местных органов власти и государственных служащих, действующих и бывших сотрудников правоохранительных органов, гражданских активистов и журналистов, педагогических работников, сотрудников Запорожской атомной электростанции (ЗАЭС), а также священнослужителя87. Свидетель из Херсонской области рассказал БДИПЧ следующее: «С самого начала оккупационные власти решили терроризировать наиболее активных граждан... Они знали их имена, адреса и так далее. Они ликвидировали или запугивали этих людей. Таким образом, цель была очевидна – запугать население и ликвидировать активистов»88.
80 ЖК IV, ст. 68-78, 79-141; обычное МГП, нормы 90, 100-102. 81 ЖК IV, ст. 147. См. также обычное МГП, норма 99; Римский статут МУС, ст. 8(2)(a)(vii). Тюремное заключение или другое суровое лишение физической свободы в нарушение основополагающих норм международного права, если такие деяния совершаются в рамках широкомасштабного или систематического нападения на гражданское население, также может представлять собой преступление против человечности, Римский статут МУС, ст. 7(1)(e). 82 В период с 1 ноября 2022 г. по 31 мая 2023 г. БДИПЧ опросило 19 жертв произвольных задержаний и насильственных исчезновений, в том числе 13 мужчин и 6 женщин. Кроме того, БДИПЧ получило информацию от родственников четырех человек, которые остаются произвольно задержанными на оккупированных территориях Украины и в Российской Федерации. 83 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.127; UKR.WS.130; UKR.WS.155; UKR.WS.188; UKR.WS.214; UKR.WS.215; UKR.WS.217; UKR.WS.223; UKR.WS.182, п. 39. 84 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.142; UKR.WS.221; UKR.WS.137, п. 58; UKR.WS.183, п. 15-16; UKR.WS.213. 85 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.229; UKR.WS.230; UKR.WS.122, п. 7 86 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.139; UKR.WS.147; UKR.WS.153; UKR.WS.159; UKR.WS.200; UKR.WS.207; UKR.WS.219. 87 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.134, п.13; UKR.WS.147; UKR.WS.159; UKR.WS.175, п. 15; UKR. WS.177; UKR.WS.182, п. 19; UKR.WS.188, п. 36-37; UKR.WS.189, п. 19-20; UKR.WS.192, п. 54; UKR.WS.202, п. 8; UKR.WS.214; UKR.WS.215; UKR.WS.217; UKR.WS.219; UKR.WS.221; UKR.WS.229; UKR.WS.230; UKR. WS.233. 88 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.192, п. 54.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 29 44. По словам опрошенных БДИПЧ свидетелей, людей задерживали в их домах либо по доносу89, либо в ходе обысков, проводимых в домах с целью обнаружения оружия, старой военной формы и наград, украинских флагов и других государственных символов, или любых других «компрометирующих материалов», таких как книги по истории Украины и карты Украины90. Гражданских лиц также задерживали на улицах, а также на контрольно-пропускных пунктах и пунктах пересечения границы91. Свидетели также сообщили БДИПЧ о случаях произвольных задержаний во время мирных протестов против оккупации92. Несколько пострадавших рассказали БДИПЧ, что вместе с ними были задержаны их родственники93.
45. По словам опрошенных БДИПЧ свидетелей и пострадавших, жертвы не были должным образом проинформированы о причинах их задержания, а их родственники часто не знали об их судьбе или местонахождении в течение части, а иногда и всего срока их содержания под стражей. «Первые две недели после того, как забрали моего мужа, были самыми тяжелыми. Я пошла в комендатуру, чтобы найти его, но нам сказали обратиться в полицию. В полиции нам сказали, что его у них нет и что нужно вернуться в комендатуру. Я и в морг сходила проверить, нет ли его там», — супруга жертвы насильственного исчезновения из Запорожской области описывает отчаяние, которая она испытывала, пока наконец не получила от человека, который был задержан вместе с ее мужем, известие о том, что тот жив и его держат в неизвестном месте «на подвале»94. Через год после его ареста Красный Крест официально сообщил ей, что ее муж находится в «российском плену», без каких-либо дополнительных подробностей, например, о его местонахождении95.
46. В нескольких случаях, как сообщалось, военнослужащие российских вооруженных сил конфисковали у жертв деньги и имущество во время домашнего обыска или при освобождении из-под стражи96, либо вымогали у них или их родственников деньги в обмен на освобождение97.
89 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.126, п. 13; UKR.WS.130, п. 6; UKR.WS.139, п. 6; UKR.WS.155, п. 11; UKR.WS.200, п. 21. 90 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.122, п. 7; UKR.WS.147, п. 12, 23; UKR.WS.183, п. 15; UKR. WS.190, п. 64-66; UKR.WS.217, п. 12-13; UKR.WS.219, п. 16. 91 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.127, п. 21; UKR.WS.136, п. 6-7; UKR.WS.142, п. 23; UKR. WS.159, п. 12; UKR.WS.183, п. 20, 43 (со слов); UKR.WS.185, п. 20, 42-43 (со слов); UKR.WS.204, п. 7; UKR. WS.213; UKR.WS.231; UKR.WS.233. 92 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.123, п. 18-19; UKR.WS.153, п. 7-8. 93 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.139, п. 18; UKR.WS.155, п. 13-14; UKR.WS.177; UKR.WS.190; UKR.WS.230, п. 36. 94 «Посадить на подвал» – разговорное выражение, обозначающее содержание под стражей и возможность применения пыток, как объяснили несколько свидетелей, опрошенных БДИПЧ. 95 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.207, п. 12-13, 22. 96 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.130, п. 18; UKR.WS.155, п. 12. 97 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.139, п. 43; UKR.WS.147, п. 18, 43; UKR.WS.190, п. 100; UKR. WS.230, п. 65
30 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 47. Продолжительность произвольного лишения свободы, задокументированная БДИПЧ, составляла от нескольких часов до восьми месяцев98. Один из пострадавших рассказал, что его произвольно задерживали дважды в течение нескольких недель99. Также в БДИПЧ поступило несколько сообщений о случаях, когда люди остаются произвольно задержанными на оккупированной территории Украины и в Российской Федерации100 или пропали без вести после задержания в районах, которые находились или находятся под контролем Российской Федерации101.
48. По словам свидетелей, опрошенных БДИПЧ, жертвы содержались в импровизированных местах заключения, часто именуемых «подвалами»102, в полицейских участках, следственных изоляторах и тюрьмах103. Условия содержания под стражей часто были ужасающими и равносильными бесчеловечному и унижающему достоинство обращению: переполненные камеры, отсутствие свежего воздуха, низкая температура, неадекватные санитарные условия, недостаток пищи и воды104. Один пострадавший из Херсонской области сообщил БДИПЧ, что камера, в которой он находился в течение десяти дней вместе с 18 другими мужчинами, была настолько мала, что они были вынуждены стоять, прижавшись друг к другу, и мочиться в бутылку, поскольку туалета не было105. Задержанным также отказывали в медицинской помощи или предоставляли ее в недостаточном объеме, не разрешали гулять или заниматься другими видами физических упражнений106. Некоторые из пострадавших сообщили, что во время содержания под стражей их заставляли работать107.
49. БДИПЧ зафиксировано несколько случаев перемещения задержанных гражданских лиц в пределах территорий Украины, находящихся под контролем Российской Федерации, и на территорию Российской Федерации108. Так, одна свидетельница рассказала БДИПЧ, что сначала, в начале марта 2022 года, ее поместили в импровизированный изолятор
98 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.127; UKR.WS.215. 99 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.139, п. 17. 100 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.207; UKR.WS.213; UKR.WS.214; UKR.WS.231. 101 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.138, п. 24; UKR.WS.146, п. 10; UKR.WS.153, п. 17; UKR. WS.186, п. 93-94 (со слов). 102 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.139, п. 7; UKR.WS.190, п. 84,130; UKR.WS.204, п. 8; UKR. WS.207, п. 13-14; UKR.WS.217, п. 15, 19; UKR.WS.219, п. 20; UKR.WS.233, п. 15. 103 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.130, п. 7; UKR.WS.139, п. 20; UKR.WS.155, п. 13; UKR.WS.159, п. 12; UKR.WS.207, п. 36-38; UKR.WS.214, п. 6, 11; UKR.WS.217, п. 24; UKR.WS.223, п. 12-13, 17; UKR.WS.231, п. 21, 15. 104 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.130, п. 7, 12; UKR.WS.139, п. 15, 53; UKR.WS.147, п. 33, 38-39; UKR.WS.155, п. 18; UKR.WS.190, п. 82, 84, 142, 150; UKR.WS.204, п. 17-18; UKR.WS.219, п. 20, 33; UKR.WS.221, п. 49, 55-56, 58, 64, 66, 96; UKR.WS.223, п. 12, 14, 18, 42. 105 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.130, п. 7, 12. 106 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.130, п. 12; UKR.WS.130, п. 23; UKR.WS.177, п. 58; UKR. WS.204, п. 18; UKR.WS.215, п. 83-84. 107 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.139, п. 25, 36; UKR.WS.159, п. 15, 19-20, 22; UKR.WS.204, п. 18. 108 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.207; UKR.WS.213; UKR.WS.214; UKR.WS.215; UKR.WS.221.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 31 в Киевской области, а затем транзитом через Беларусь перевезли в два других места заключения – импровизированный изолятор и СИЗО в Курской области в России, где она провела семь месяцев. Там ее допрашивали и пытали вместе с другими гражданскими женщинами из Украины109.
50. По словам пострадавших, исполнителями задержаний и пыток были военнослужащие российских вооруженных сил, включая членов вооруженных формирований, связанных с Российской Федерацией110, сотрудников Федеральной службы безопасности Российской Федерации111 и военнослужащих Национальной гвардии Российской Федерации112.
51. Эти дополнительные свидетельства, полученные БДИПЧ, подтверждают предыдущие выводы БДИПЧ и других организаций113 о том, что российские военные и связанные с ними силы регулярно подвергают гражданских лиц произвольным задержаниям и насильственным исчезновениям.
52. Как отмечалось в предыдущих докладах БДИПЧ, гражданство или принадлежность к вражеской стороне не являются достаточным основанием для задержания, так же как и лишение свободы с единственной целью сбора оперативной информации114.
53. От Российской Федерации БДИПЧ получило информацию об арестах и задержаниях Службой безопасности Украины представителей местных властей и других гражданских лиц, обвиняемых в сотрудничестве с оккупационными властями, а также пророссийских
109 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.215 110 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.130, п. 6.; UKR.WS.139, п. 13, 28; UKR.WS.142, п. 46; UKR. WS.177, п. 38, 52, 73; UKR.WS.190, п. 71, 145; UKR.WS.204, п. 16; UKR.WS.207, п. 10, 16; UKR.WS.229, п. 12, 22; UKR.WS.230, п. 30; UKR.WS.233, п. 15. 111 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.130, п. 14; UKR.WS.142, п. 26; UKR.WS.182, п. 19-20; UKR. WS.204, п. 10; UKR.WS.214, п. 5-8; UKR.WS.223, п. 41; UKR.WS.233, п. 36. 112 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.130, п. 19; UKR.WS.155, п. 16; UKR.WS.159, п. 11; UKR.WS.214, п. 5. 113 В период с 24 февраля 2022 г. по 23 мая 2023 г. УВКПЧ ООН зафиксировало 864 случая (763 мужчины, 94 женщины и 7 мальчиков) произвольных задержаний и насильственных исчезновений, совершенных российскими вооруженными силами. См. «Задержание гражданских лиц в контексте вооруженного нападения Российской Федерации на Украину. 24 февраля 2022 года – 23 мая 2023 года», Управление Верховного комиссара ООН по правам человека, 27 июня 2023 г., п. 5. URL: https://ukraine.un.org/sites/default/files/2024-06/2023-06-27- Ukraine-thematic-report-detention-RU_0.pdf. См. также «Доклад Независимой международной комиссии по Украине», 15 марта 2023 г., пп. 60-67; “Nine circles of hell: places of detention in Ukraine under the Russian occupation: March-December 2022” [Девять месяцев ада: места содержания под стражей в Украине под российской оккупацией], Dignity, 12 April 2023. URL: https://www.dignity. dk/wp-content/uploads/42-Nine-circles-of-hell.pdfu>; «Украина: российская пыточная в Херсоне. На протяжении восьми месяцев оккупации жители города подвергались незаконным задержаниям и пыткам», Human Rights Watch, 13 апреля 2023 г. URL: https://www.hrw.org/ru/ news/2023/04/13/ukraine-russian-torture-center-kherson. 114 См. решение МТБЮ: International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia, Prosecutor v Delalic and others, case No. IT-96-21-T, Trial Chamber, Judgment of 16 November 1998 paras. 576-577; см. также руководство МККК по МГП «ICRC Guidelines, ‘International Humanitarian Law and the Challenges of Contemporary Armed Conflicts’»11, 30IC/07/8.4 (October 2007), Annex 1, para. 380.
32 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ политических и гражданских активистов и журналистов115. Однако из-за отсутствия достаточной информации БДИПЧ в настоящее время не имеет возможности установить все факты и обстоятельства ареста и задержания этих лиц, необходимые для оценки их законности.
54. Сходные сообщения зафиксированы и другими организациями. Так, УВКПЧ ООН в период с 24 февраля 2022 года по 23 мая 2023 года задокументировало 75 случаев (57 мужчин, 17 женщин и один мальчик) произвольных задержаний и насильственных исчезновений, совершенных украинскими правоохранительными органами или Вооруженными силами Украины116.
C. ПЫТКИ И ДРУГИЕ ВИДЫ ЖЕСТОКОГО ОБРАЩЕНИЯ
55. В большинстве случаев лишения свободы, о которых рассказали БДИПЧ пострадавшие, они отмечали, что во время содержания под стражей подвергались пыткам и другим видам жестокого обращения или наказания117. В ряде случаев пытки и жестокое обращение начинались сразу же при проведении обыска в домах жертв118. Пытки и бесчеловечное обращение, включая умышленное причинение сильных страданий или серьезных телесных повреждений и вреда здоровью, строго запрещены МГП и квалифицируются как военные преступления119. В соответствии с нормами МППЧ, запрет на пытки и другие виды бесчеловечного и унижающего достоинство обращения является абсолютным и не допускает отступлений, даже во время вооруженного конфликта120. Из свидетельских показаний, полученных БДИПЧ, становится ясно, что пытки и жестокое обращение широко распространены в местах лишения свободы во всех частях Украины, находящихся под оккупацией Российской Федерации.
115 Информация, предоставленная Постоянным представительством Российской Федерации при международных организациях в Вене, содержащая доклад Министерства иностранных дел Российской Федерации о ситуации с правами человека в Украине (с.100-101). 116 Большинство жертв были арестованы, как утверждается, за совершение уголовных преступлений, связанных с конфликтом. Еще несколько человек были задержаны по подозрению в участии в боевых действиях на стороне связанных с Российской Федерацией вооруженных формирований в 2014-2020 гг. См. «Задержание гражданских лиц», УВКПЧ ООН, 27 июня 2023 г., п. 10-11. 117 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.127; UKR.WS.130; UKR.WS.139; UKR.WS.142; UKR.WS.147; UKR.WS.155; UKR.WS.159; UKR.WS.177; UKR.WS.190; UKR.WS.200; UKR.WS.204; UKR.WS.215; UKR.WS.217; UKR.WS.219; UKR.WS.221; UKR.WS.223; UKR.WS.229; UKR.WS.230; UKR.WS.233. 118 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.147, п. 30; UKR.WS.155, п. 11-12; UKR.WS.177, п. 25-28; UKR. WS.190, п. 68-76; UKR.WS.200, п. 21-28; UKR.WS.230, п. 31. 119 ЖК IV, ст. 32; ДП I, ст. 75(1)-(2) и 11; см. обычное МГП, нормы 90, 92. См. также Римский статут МУС, ст. 8(2)(a)(ii). Если пытки и бесчеловечное обращение применяются в рамках широкомасштабного или систематического нападения на гражданское население, они также могут квалифицироваться как преступления против человечности. См. Римский статут МУС, ст. 7(1)(f) и (k). 120 В соответствии с МППЧ, запрет пыток и других бесчеловечных и унижающих достоинство видов обращения закреплен в статье 7 МПГПП и статье 2 Конвенции ООН против пыток и других жестоких, бесчеловечных и унижающих достоинство видов обращения и наказания (КПП).
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 33 56. По свидетельствам пострадавших, пытки применялись для получения признаний или информации либо для того, чтобы иным образом принудить задержанных к сотрудничеству, а также в целях унижения, запугивания или наказания. Так, в одном из зафиксированных БДИПЧ случаев был задержан и подвергнут пыткам священнослужитель из Херсонской области с целью заставить его сотрудничать с оккупационными властями и предоставлять им информацию о членах своей общины121. В другом случае на несколько часов был задержан и жестоко избит директор школы в Запорожской области за то, что он написал заявление об увольнении. Его также обвинили в том, что он подстрекал к увольнению других педагогов, которые отказывались работать по российской учебной программе122.
57. Методы пыток и жестокого обращения, о которых рассказали БДИПЧ пострадавшие, включают избиения123, удары электрическим током124, прижигание сигаретами125, принудительное обнажение126, пыточные позы127, лишение сна128, имитацию казни129, длительное использование наручников130, надевание пакетов на голову131, угрозы смерти, нанесения увечий, физического или сексуального насилия132 и угрозы причинить вред членам семьи133. Один пострадавший рассказал БДИПЧ о том, как его пытали вместе с его взрослым сыном в течение 10 дней во время незаконного содержания под стражей в Херсонской области134. «Били много раз. Также они шесть раз пытали меня электричеством. Они связали мне руки и ноги и подсоединили провода к ногам и рукам. Я лежал на полу лицом вниз. Когда они это делали, я кричал... Они также пытали электричеством моего сына. Я чувствовал, что вот-вот умру». Пострадавшие также рассказали, что во время пыток их подвергали словесным оскорблениям и издевкам. Так, двое пострадавших,
121 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.233, п. 26-27. 122 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.229, п. 14, 19-20, 22-24. 123 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.127, п. 24; UKR.WS.130, п. 7; UKR.WS.139, п. 21; UKR.WS.142, п. 45; UKR.WS.153, п. 7-8; UKR.WS.155, п. 14; UKR.WS.177, п. 59; UKR.WS.190, п. 109, 122; UKR.WS.204, п. 9, 11-12; UKR.WS.213, п. 40; UKR.WS.214, п. 4; UKR.WS.215, п. 20; UKR.WS.217, п. 14-15, 19; UKR.WS.223, п. 29; UKR.WS.229, п. 24, 26; UKR.WS.230, п. 31, 33, 35-37. 124 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.130, п. 7; UKR.WS.139, п. 21; UKR.WS.155, п. 14; UKR.WS.177, п. 42, 44; UKR.WS.204, п. 9; UKR.WS.214, п. 7, 10; UKR.WS.215, п. 27, 60; UKR.WS.223, п. 20; UKR.WS.230, п. 33, 35. 125 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.230, п.65 126 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.190, п. 107; UKR.WS.215, п. 18, 29, 35; UKR.WS.230, п. 39, 41. 127 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.130, п. 16; UKR.WS.190, п. 108. 128 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.130, п. 12. 129 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.190, п. 128; UKR.WS.233, п. 20. 130 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.130, п.7; UKR.WS.204, п. 17; UKR.WS.217, п. 24; UKR.WS.223, п. 14; UKR.WS.230, п. 37; UKR.WS.233 para. 25 131 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.190, п. 75, 82, 108; UKR.WS.230, п. 38. 132 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.147, п. 26, 30, 57; UKR.WS.177, п. 90; UKR.WS.155, п. 15; UKR. WS.177, п. 47; UKR.WS.190, п. 74, 115; UKR.WS.219, п. 18, 43-44; UKR.WS.217, п. 16; UKR.WS.223, п. 17; UKR. WS.230, п. 35-36. 133 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.130, п. 11; UKR.WS.177, п. 60; UKR.WS.190, п. 101, 103; UKR. WS.200, п. 25-28; UKR.WS.217, п. 19. 134 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.155, п. 14.
34 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ содержавшихся в разных местах, рассказали БДИПЧ, что пытки электрическим током исполнители называли «звонком Зеленскому»135.
58. По словам опрошенных БДИПЧ свидетелей, пытки почти всегда сопровождались длительными допросами. Представительница местного самоуправления из Луганской области рассказала БДИПЧ о том, как ее в течение нескольких часов пытали военнослужащие российских вооруженных сил, чтобы заставить ее доносить на жителей ее деревни: «Они перестали пускать ток, но били меня по ногам и рукам. Они сказали, что, если кто-нибудь подтвердит, что я сотрудничала с украинскими военными, они меня убьют, и называли меня “сукой”. Они сказали: “Мы знаем, что ты собирала украинские флаги в разных местах деревни. Где они? Твой муж знает, где они?”. Я ответила ”нет”, и они привели моего мужа. Они поставили мужа на колени и сказали, чтобы он попрощался со мной, потому что они меня убьют»136.
59. Несколько пострадавших, опрошенных БДИПЧ, рассказали, что во время содержания под стражей они не подвергались физическому насилию, но испытывали сильные душевные страдания, которые, возможно, могут быть приравнены к пыткам137. Так, один из пострадавших от насильственного исчезновения в Луганской области на протяжении всех 19 дней содержания под стражей постоянно слышал, как пытают других заключенных, включая его сокамерников138. Учительница из Херсона (Херсонская область) рассказала, что ее продержали под стражей 11 дней, угрожали, запугивали и давили на нее, чтобы она донесла на своих друзей и извинилась перед российскими солдатами на камеру139. Кроме того, плохие условия содержания под стражей ( такие, как описанные выше в разделе о произвольных задержаниях и насильственных исчезновениях, в том числе лишение света, свежего воздуха, пищи, воды, пространства для передвижения, а также антисанитарные условия и намеренное лишение сна) также могут быть приравнены к жестокому обращению или пыткам140.
60. Некоторые пострадавшие сообщили, что в результате жестокого обращения или пыток во время содержания под стражей они получили серьезные травмы141, а некоторые – сильно похудели142.
135 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.159, п. 19; UKR.WS.223, п. 20 136 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.230, п. 36, 44. 137 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.147; UKR.WS.200; UKR.WS. 219. 138 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.219, п. 29; 32; 41-42. 139 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.147 paras 39, 41-42. 140 Данный вопрос рассматривается в большом количестве прецедентных решений Европейского суда по правам человека. См., например: «Калашников против России», постановление Палаты, 15 июля 2002 г.; «Модыркэ против Молдовы», постановление Палаты, 10 мая 2007 г.; «Ананьев и другие против России», 10 января 2012 г.; «Василеску против Бельгии», 18 марта 2014 г. 141 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.130, п. 16; UKR.WS.139, п. 6; UKR.WS.155, п. 17; UKR.WS.217, п. 23; UKR.WS.221, п. 85; UKR.WS.223, п. 22. 142 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.130, п. 12; UKR.WS.147, п. 44.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 35 Двое пострадавших от длительного содержания под стражей и пыток сообщили БДИПЧ, что во время содержания под стражей они пытались покончить с собой143.
61. Кроме того, в БДИПЧ поступило несколько сообщений о случаях, когда жертвы были убиты после применения к ним пыток 144 или предположительно умерли от пыток 145. Двое свидетелей из Киевской области рассказали БДИПЧ, что их сын, скорее всего, подвергался пыткам перед тем, как был убит: «[Украинская] полиция установила, что он был убит двумя выстрелами в рот из автомата Калашникова. Его определенно пытали, потому что в его плече были сломаны кости, ребра находились в неестественном положении. Были сломаны пальцы, позвоночник тоже был поврежден»146.
62. Один из пострадавших рассказал БДИПЧ, что через несколько дней после его освобождения представители российских властей опят пришли к нему домой и вновь подвергли его пыткам: «Они били меня прикладами по всем местам. Закатали мне брюки до колен и облили бензином ноги и спину. Заставили лечь на землю (...). Руки были связаны за спиной, лицо опущено, а ноги подняты. Били меня по голове, у меня вывалились зубы, а из ушей пошла кровь. У меня до сих пор сильные головные боли. Ко мне во двор зашел сосед. Я услышал его через открытое окно. Он спросил, не собираются ли они меня убить, и ему велели уйти»147.
63. Полученная информация по данной теме подтверждает предыдущие выводы БДИПЧ и других организаций148 о том, что российские военные и связанные с ними силы регулярно практикуют применение пыток и жестокого обращения в отношении гражданских лиц.
64. За отчетный период БДИПЧ не получало сообщений о пытках и жестоком обращении с гражданскими лицами со стороны украинских властей. Однако БДИПЧ обращает внимание на информацию УВКПЧ ООН, согласно которой 57 % жертв произвольных задержаний и насильственных исчезновений, совершенных на контролируемой
143 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.215, п. 44; UKR.WS.217, п. 21. 144 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.150, п. 19, 21; UKR.WS.152, п. 69; UKR.WS.154, п. 38. 145 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.130, п. 12. 146 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.154, п. 38. БДИПЧ изучило отчет о вскрытии, в котором зафиксированы травмы, описанные свидетелем. 147 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.130, п. 16-17. 148 Из 178 полученных УВКПЧ сообщений об обращении с гражданскими лицами, удерживаемыми Российской Федерацией, 91 % сообщили, что во время содержания под стражей они подвергались пыткам и жестокому обращению, а в некоторых случаях – сексуальному насилию. Кроме того, 77 гражданских лиц были казнены военнослужащими российских вооруженных сил во время их незаконного содержания под стражей. См. «Задержание гражданских лиц», УВКПЧ ООН, 27 июня 2023 г., пп. 87-89; 91. См. также «Доклад Независимой международной комиссии по Украине», 15 марта 2023 г., п. 71-77; “Nine circles of hell”, Dignity, 12 April 2023; «Российская пыточная в Херсоне», HRW, 13 апреля 2023 г.
36 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ правительством территории, подверглись пыткам или жестокому обращению со стороны военнослужащих украинских вооруженных сил и сотрудников правоохранительных органов149.
D. СЕКСУАЛЬНОЕ НАСИЛИЕ В УСЛОВИЯХ ВООРУЖЕННОГО КОНФЛИКТА (СНВК)
65. БДИПЧ продолжает получать сообщения свидетелей и пострадавших с утверждениями о случаях сексуального насилия в условиях конфликта. Сексуальное насилие, совершенное в условиях вооруженного конфликта, является серьезным нарушением МГП и МППЧ и квалифицируется как военное преступление150.
66. Многие из показаний свидетелей, собранных БДИПЧ в период с февраля по май 2023 года, относятся к инцидентам, произошедшим на более ранних стадиях конфликта. То, что поступают сообщения не обо всех случаях подобных нарушений, может быть обусловлено многими факторами, включая активные боевые действия, продолжающуюся оккупацию части украинской территории Российской Федерацией, вынужденное перемещение населения, трудности с доступом к службам поддержки и стигматизацию151, однако эти дополнительные свидетельства, собранные БДИПЧ, помогают составить более полную картину таких нарушений.
67. В период с февраля по май 2023 года БДИПЧ получило заявления от 27 свидетелей и пострадавших152 о случаях сексуального
149 Как упоминалось выше в разделе «Произвольное лишение свободы и насильственные исчезновения», большинство жертв были арестованы за то, что они, как утверждается, совершили уголовные преступления, связанные с конфликтом, в том числе за «коллаборационизм». Методы пыток, как сообщается, включали в себя удары кулаками, избиение дубинками, удары электрическим током, угрозы нанести увечья или казнить, а также угрозы причинить вред близким людям или совершить в отношении них сексуальное насилие. Пытки или жестокое обращение использовались для получения информации или принуждения жертв к признанию вины или самооговору. См.: «Задержание гражданских лиц», УВКПЧ ООН, 27 июня 2023 г., пп. 14, 126. 150 ЖК IV, ст. 27; ДП I, ст. 75-77; обычное МГП, норма 93. Римский статут МУС, ст. 8(2)(b)(xxii). Изнасилование и другие формы сексуального насилия также могут представлять собой преступление против человечности, если они совершаются в рамках широкомасштабного или систематического нападения на гражданское население. См. Римский статут МУС, ст. 7(1)(g). СНВК также нарушает основные права жертв, такие как право на безопасность и неприкосновенность личности (МПГПП, ст. 9), право не подвергаться пыткам и другому жестокому, бесчеловечному и унижающему достоинство обращению и наказанию (МПГПП, ст. 7; КПП, ст. 1, 16; КПР, ст. 19, 37(а); КЛРД, ст. 5(b)), а также право на наивысший достижимый уровень физического и психического здоровья (МПЭСКП, ст. 12, см. также МПЭСКП, замечание общего порядка № 14, п. 8). 151 См. Второй промежуточный доклад, БДИПЧ, 14 декабря 2022 г., п. 121. См. также выступление Специального представителя по вопросу о сексуальном насилии в условиях конфликта Прамилы Паттен в Совете Безопасности, 6 июня 2022 г. URL: https://www.passblue.com/wp-content/ uploads/2022/06/Embargoed-SRSG-SVC-Pramila-Patten-6-June-2022.pdf. 152 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.123, п. 61; UKR.WS.131, п. 37; UKR.WS.132, п. 44; UKR. WS.147, п. 26 and 57; UKR.WS.155, п. 15; UKR.WS.157, п. 7, 17, 21, 40; UKR.WS.158, п. 45, 58; UKR.WS.159, п. 17; UKR.WS.161, п. 19; UKR.WS.172, п. 78, 119, 127, 134; UKR.WS.177, п. 90; UKR.WS.179, п. 48; UKR.WS.189, п. 29; UKR.WS.190, п. 74, 88, 107, 117; UKR.WS.194, п. 9; UKR.WS.203, п. 30; UKR.WS.204, п. 14; UKR.WS.212, п. 15; UKR.WS.215, п. 18, 29, 35, 79, 84; UKR.WS.216, п. 34; UKR.WS.217, п. 19; UKR.WS.220, п. 27; UKR.WS.221, п. 63, 85; UKR.WS.223, п. 19 and 21; UKR.WS.224, п. 26; UKR.WS.227, п. 58; UKR.WS.230, п. 35.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 37 насилия в условиях конфликта , включая изнасилование153, угрозы изнасилования и сексуального насилия154, сексуальные домогательства (в том числе 5 случаев вербальной агрессии с использованием уничижительных прозвищ)155, удары током по гениталиям156 и принудительное обнажение157. Всего в ходе этих 27 интервью БДИПЧ выявило 41 случай предполагаемого сексуального насилия158. Большинство этих предполагаемых нарушений произошло на территориях, оккупированных Российской Федерацией, либо в местах лишения свободы, контролируемых Российской Федерацией или связанными с ней вооруженными формированиями. Эти предполагаемые инциденты соответствуют тем же тенденциям, о которых ранее сообщало БДИПЧ159, а также другие организации160. Хотя ни один из свидетелей и пострадавших, опрошенных БДИПЧ, не упомянул о случаях сексуального насилия в условиях конфликта, предположительно совершенного украинскими военнослужащими, УВКПЧ ООН зафиксировало ряд таких случаев, ответственность за которые возлагается на сотрудников украинских правоохранительных органов, гражданских лиц или военнослужащих подразделений территориальной обороны161.
68. В 19 из 41 случая, упомянутого в ходе интервью с БДИПЧ, жертвами предполагаемых актов насилия были женщины или девочки, а в 22 случаях –мужчины. Из них 32 случая произошли в местах лишения свободы (20 – в отношении мужчин и 11 в отношении женщин, в одном случае пол не указан), а 12 касались военнопленных162.
153 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.161, п. 19; UKR.WS.172, п. 119; UKR.WS.216, п. 34. 154 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.131, п. 37; UKR.WS.132, п. 44; UKR.WS.157, п. 40. 155 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.159, п. 17; UKR.WS.190, п. 74, 117; UKR.WS.221, п. 63. 156 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.223, п. 21. 157 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.157, п. 7, 17, 21; UKR.WS.194, п. 9; UKR.WS.204, п. 14 158 В общей сложности за период, охватываемый докладом, было зарегистрировано 41 заявление об инцидентах, как утверждается, имевших место в период с весны 2022 года по февраль 2023 года. Часто определить дату предполагаемого инцидента было невозможно. Ни одно из заявлений не было верифицировано БДИПЧ. 159 Второй промежуточный доклад, БДИПЧ, 14 декабря 2022 г., п. 116-122. 160 В своем докладе, опубликованном 24 марта 2023 г., УВКПЧ ООН отмечает, что за период с 24 февраля 2022 года по 31 января 2023 года оно задокументировало 133 случая СНВК (в отношении 85 мужчин, 45 женщин, 3 девочек). Большинство из задокументированных случаев имело место либо в контексте лишения свободы, либо в селах и общинах, которые контролируются российскими вооруженными силами. См. «Доклад о ситуации с правами человека в Украине», УВКПЧ ООН, 24 марта 2023 г. С. 17-19. 161 По данным УВКПЧ ООН, 24 из 133 зафиксированных им случаев (18 в отношении мужчин и 6 в отношении женщин) произошли на контролируемой правительством территории Украины в период с марта по июль 2022 года. См. «Доклад о ситуации с правами человека в Украине», УВКПЧ ООН, 24 марта 2023 г. С. 29-30. 162 Свидетели, опрошенные БДИПЧ в течение охватываемого докладом периода, также отмечали плохие гигиенические условия в местах содержания под стражей: в отсутствие надлежащих туалетов заключенные часто вынуждены использовать пластиковые бутылки, полиэтиленовые пакеты или ведра. В зависимости от условий содержания под стражей это может привести к отсутствию личного пространства и подвергнуть заключенных риску сексуального насилия.
38 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 69. В общей сложности 16 из 27 свидетелей, опрошенных БДИПЧ (11 мужчин и 5 женщин), лично подвергались актам сексуального насилия в условиях конфликта163.
70. Кроме того, БДИПЧ получило несколько сообщений о случаях, когда украинские мужчины (и, по крайней мере, в одном случае – женщина и дети) были вынуждены раздеваться (иногда до пояса, в других случаях – до нижнего белья) на контрольно-пропускных пунктах российских вооруженных сил, при пересечении границы или во время домашнего обыска, чтобы солдаты могли проверить их на наличие татуировок. В нескольких случаях свидетели сообщали, что видели, как людей просили раздеться на публике. Так, по словам одного мужчины, он видел, как семье (мужчина, женщина и двое детей) приказали выйти из автобуса и раздеться до нижнего белья и носков на пункте пересечения границы с Крымом164. Еще одна свидетельница рассказала, что видела, как мужчину «раздели практически догола в поисках татуировок или шрамов»165. В зависимости от контекста таких инцидентов некоторые из них могут представлять собой примеры сексуального насилия, особенно если они происходят на публике или в присутствии должностных лиц другого пола166.
71. По данным пресс-службы Офиса Генерального прокурора, к 19 июня 2023 года в Украине было зарегистрировано 208 дел о сексуальном насилии в условиях вооруженного конфликта167. В большинстве случаев пострадавшими от насилия, как сообщалось, были женщины (140), в то время как 13 дел касались несовершеннолетних168.
163 Сообщалось о таких явлениях, как угроза сексуального насилия (например, UKR.WS.157, п. 40; UKR.WS.177, п. 90) и принудительное обнажение (например, UKR.WS.157, п. 7, 17, 21; UKR.WS.204, п. 14) в контексте содержания под стражей, сексуальные домогательства (например, UKR. WS.227, п. 58), а также, в одном случае, удары электрическим током по гениталиям (UKR.WS.223, п. 21), также в контексте содержания под стражей. Некоторые из пострадавших сообщили о нескольких случаях или видах СНВК. В трех случаях сообщения касались вербальной агрессии с использованием уничижительных прозвищ. 164 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.124, п. 19. 165 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.122, п. 18. 166 См., например, Европейский суд по правам человека, дело «Валашинас против Литвы», где суд определил, что принуждение задержанного мужчины раздеться догола перед должностным лицом-женщиной представляет собой унижающее достоинство обращение. 167 Для сравнения, 28 октября 2022 г. сообщалось о 43 открытых делах о СНВК. См. Второй промежуточный доклад, БДИПЧ, 14 декабря 2022 г., п. 120. 168 Офис Генерального прокурора Украины, Telegram, 19 июня 2023 г. URL: https://t.me/ pgo_gov_ua/13579.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 39 E. ЭВАКУАЦИЯ, ПРИНУДИТЕЛЬНОЕ ПЕРЕМЕЩЕНИЕ И ДЕПОРТАЦИЯ ГРАЖДАНСКОГО НАСЕЛЕНИЯ, ВКЛЮЧАЯ ДЕТЕЙ, С ОККУПИРОВАННЫХ ТЕРРИТОРИЙ И ПРОЦЕДУРА «ФИЛЬТРАЦИИ»
72. Военное нападение и последующая оккупация регионов Украины привели к перемещению значительного числа гражданских лиц169. Некоторые из таких перемещений, происходящих в пределах территорий, оккупированных Российской Федерацией, а также в направлении Российской Федерации и Беларуси, могут квалифицироваться в соответствии с МГП как насильственное перемещение и депортация гражданских лиц с оккупированных территорий, которые являются незаконными независимо от мотивов170. В качестве исключения из запрета на депортацию оккупирующая держава может отдать приказ о временной эвакуации с определенной территории, но только если этого требует безопасность населения или особо веские причины военного характера171.
73. Многие свидетели, опрошенные БДИПЧ, рассказывали о том, в каких тяжелых условиях приходилось спасаться бегством гражданскому населению172. Свидетели продолжают рассказывать о том, что после того, как они покинули свои дома в поисках безопасности и защиты, они подвергались нарушениям права на свободу передвижения и права на частную жизнь173, а также жестокому обращению и инвазивным процедурам на пунктах пересечения границы.
169 См. Промежуточный доклад, БДИПЧ, 20 июля 2022 г., пп. 66-72; Второй промежуточный доклад, БДИПЧ, 14 декабря 2022 г., пп. 123-139. 170 ЖК IV, ст. 49(1). Незаконная депортация или перемещение гражданских лиц считаются грубым нарушением МГП и являются военным преступлением, см. ЖК IV, ст. 147; Римский статут МУС, ст. 8(2)(a)(vii); см. также ст. 8(2)(b)(viii), где вводится уголовная ответственность именно за депортацию или перемещение населения оккупируемой территории или отдельных частей его в пределах или за пределы этой территории. Если же такие деяния совершаются в рамках «широкомасштабного или систематического нападения на любое гражданское население», то они также признаются преступлением против человечности, Римский статут МУС, ст. 7(2)(d). 171 ЖК IV, ст. 49(2). Принудительная эвакуация, в исключительном порядке допускаемая МГП, должна быть временной, и эвакуированное в таком порядке население должно быть «возвращено обратно в свои дома немедленно после того, как боевые операции в этом районе будут закончены». Также при таких эвакуациях не допускается перемещение покровительствуемых лиц за пределы оккупированной территории, за исключением случаев, когда иное практически невозможно. Важно отметить, что принудительная эвакуация гражданских лиц с оккупированных территорий не может быть оправдана и считаться законной, если причины, вызвавшие такое перемещение, сами по себе являются следствием противоправных действий оккупирующей державы. См. решение МТБЮ: ICTY, Prosecutor v. Milomir Stakic (Appeal Judgement), IT-97-24-A, 22 March 2006, paras. 284-287. 172 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.122; UKR.WS.123; UKR.WS.124; UKR.WS.125; UKR.WS.126; UKR.WS.127; UKR.WS.128; UKR.WS.129; UKR.WS.132; UKR.WS.133; UKR.WS.134; UKR.WS.136; UKR.WS.137; UKR.WS.138; UKR.WS.139; UKR.WS.140; UKR.WS.141; UKR.WS.144; UKR.WS.145; UKR.WS.146; UKR.WS.147; UKR.WS.151; UKR.WS.162; UKR.WS.163; UKR.WS.166; UKR.WS.168; UKR.WS.171; UKR.WS.173; UKR.WS.175; UKR.WS.176; UKR.WS.180; UKR.WS.181; UKR.WS.182; UKR.WS.183; UKR.WS.184; UKR.WS.186; UKR.WS.188; UKR.WS.189; UKR.WS.190; UKR.WS.191; UKR.WS.192; UKR.WS.193; UKR.WS.194; UKR.WS.202; UKR.WS.203; UKR.WS.205; UKR.WS.206; UKR.WS.208 UKR.WS.210; UKR.WS.212; UKR.WS.213; UKR.WS.216; UKR.WS.217; UKR.WS.218; UKR.WS.220; UKR.WS.224; UKR.WS.226; UKR.WS.231. 173 Закреплено в статьях 12 и 17 МПГПП.
40 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ Эвакуация и незаконное перемещение гражданского населения
74. По данным УВКБ ООН, до 31 декабря 2022 года границу с Российской Федерацией пересекли примерно 2 869 100 украинских граждан, а границу с Беларусью к 1 мая 2023 года пересекли 16 705 человек 174. По сообщениям российских СМИ, в период с февраля 2022 по февраль 2023 года на территорию России из Украины прибыло более 5,3 миллиона человек 175. Эти цифры не учитывают перемещение гражданского населения в пределах оккупированных территорий.
75. БДИПЧ опросило свидетелей, покинувших свои дома в силу обстоятельств, которые, по их мнению, вынудили их спасаться бегством. Для многих из них эвакуация часто сводилась к попыткам самостоятельной эвакуации или организованным добровольцами колоннам, поскольку официальной эвакуации предусмотрено не было176. Важно отметить, что, хотя люди самостоятельно организовали свой отъезд, такое перемещение все равно может быть «насильственным» и, следовательно, незаконным в соответствии с МГП177. В этой связи свидетели, прошедшие через такую эвакуацию, в числе причин своего отъезда называли такие факторы, как навязывание оккупационными властями своих правил и норм (в частности, организованный Россией референдум и усиление принуждения к получению российских паспортов)178, притеснение и атмосфера страха, созданная действиями оккупационных сил179, приближение военных действий и усиление военной активности и обстрелов со стороны вооруженных сил обеих стран в непосредственной близости от мест проживания свидетелей180.
174 UNHCR, “Operational Data Portal: Ukraine Refugee Situation” [УВКБ ООН, «Портал оперативных данных: ситуация с беженцами в Украине»], 31 May 2023. URL: https://data2.unhcr.org/en/situations/ ukraine. Данные по гражданским лицам, пересекающим границу Российской Федерации, приведены за период до 31 декабря 2022 г. 175 «За год с Украины и из Донбасса на территорию РФ прибыло 5,3 млн беженцев», ТАСС, 20 февраля 2023 г. URL: https://tass.ru/obschestvo/17091725. 176 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.122, п. 17; UKR.WS.126, п. 18-19; UKR.WS.127, п. 69; UKR. WS.128, п. 18; UKR.WS.129, п. 25, 27-28; UKR.WS.132, п. 5-6, 11-15; UKR.WS.134, п. 29; UKR.WS.136, п. 39-40, 43-44; UKR.WS.137, п. 27, 31-35, 40-41; UKR.WS.139, п. 68, 75; UKR.WS.140, п. 43-44; UKR.WS 141, п. 36; UKR. WS.188, п. 44-46, 49-50, 54-55; UKR.WS.206, п. 43-51; UKR.WS.208, п. 27-29; UKR.WS.216, п. 15, 18-19; UKR. WS.217, п. 31; UKR.WS.220, п. 19-20; UKR.WS.224, п. 19-23. См. также UKR.WS.151, п. 54-55. 177 Важно отметить, что депортация может быть «насильственной» даже при отсутствии физического принуждения – в силу создания оккупационной властью атмосферы принуждения, например, в условиях насилия в условиях конфликта, когда у жителей не оставалось никакого другого выбора, кроме как уехать. См., в частности, решения МТБЮ: International Tribunal for the Former Yugoslavia (ICTY), Prosecutor v. Krajisnik, Case number IT-00-39-T, ICTY Trial Chamber, Judgment, 27 Sep 2006, paras. 724, 729; Prosecutor v. Popović, Case No. IT-05-88-T, ICTY Trial Chamber, Judgment, 10 June 2010, paras. 896-97 and 900; Prosecutor v. Krnojelac et al., Case No. IT-97-25, ICTY Appeal Chamber, Judgement, 17 September 2003, para. 229. 178 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.132, п. 14, 49; UKR.WS.188, п. 41-46; UKR.WS.216, п. 14-15. См. также UKR.WS.127, п. 40; UKR.WS.137, п. 27, 30; UKR.WS.138, п. 46-50; UKR.WS.208, п. 17; UKR. WS.226, п. 26. 179 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.122, п. 17; UKR.WS.126, п. 17-18; UKR.WS.127, п. 50; UKR. WS.137, п. 27-29; UKR.WS.134, п. 29; UKR.WS.188, п. 41-46; UKR.WS.192, п. 63-65; UKR.WS.217, п. 28-31. 180 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.122, п. 17; UKR.WS.123, п. 33-35, 45-48, 50, 53, 59-67; UKR. WS.124, п. 18-19; UKR.WS.125, п. 71; UKR.WS.126, п. 17-18; UKR.WS.133, п. 39-41; UKR.WS.137, п. 27-29; UKR. WS 141, п. 29-32; UKR.WS.192, п. 63-65.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 41 Другие упоминали об отсутствии доступа к объектам критической инфраструктуры в результате оккупации, включая медицинское обслуживание и функционирующие медицинские учреждения181, а также отсутствие необходимых удобств, таких как электричество и отопление в зимний период182.
76. В двух случаях, по словам свидетелей БДИПЧ, гражданские лица, пытавшиеся покинуть свои дома в рамках самостоятельно организованных попыток эвакуации, как сообщается, подвергались преднамеренному нападению со стороны оккупационных сил, как в форме обстрела, так и в форме огня из крупнокалиберных пулеметов183. Один из свидетелей рассказал о том, как после пересечения границы Донецкой области он подвергся нападению, когда ехал в сторону Еленовки: «Главная дорога была закрыта, поэтому мы двинулись в сторону Еленовки. Мы проехали по дороге около 1 км в направлении Еленовки. Если бы мы ехали медленнее, нас бы убили, потому что начался обстрел... Никаких других машин на дороге не было. Снаряды из [ГРАДа] падали перед машиной и позади нее. Стреляли именно по нам»184. Свидетель уточнил, что его автомобиль был четко обозначен как гражданский: «Мы развесили по всей машине простыни в виде белых лент как знак эвакуации»185.
77. Аналогичным образом, по словам одного из свидетелей, во время другой попытки эвакуации из Старобельска Луганской области его семья попала под обстрел: «[Автобус] сильно трясло... Мы поняли, что наш автобус попал под сильный пулеметный огонь. Два человека из третьего автобуса были убиты. Они целились в корпус, а не по колесам автобуса. Пулеметный огонь не прекращался даже когда автобус просто стоял на месте»186. Свидетель уточнил, что на колонне автобусов не было никаких опознавательных знаков, указывающих на то, что это были гражданские лица, но отметил, что колонна выезжала из оккупированного города и останавливалась для проверки на многочисленных контрольно-пропускных пунктах, установленных оккупационными войсками по пути следования187.
78. Многие свидетели рассказали о том, как с ними обращались во время переезда, особенно при пересечении контрольно-пропускных пунктов, контролируемых российскими вооруженными силами
181 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.134, п. 29; UKR.WS.208, п. 27-29 182 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.122, п. 17; UKR.WS.139, п. 74 183 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.180, п. 121-126; UKR.WS.188, п. 60-66. См. также UKR.WS. 124, п. 14; UKR.WS.138, п. 51; UKR.WS.140, п. 20, 59. 184 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.180, п. 126. 185 Там же, п. 121. 186 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.188, п. 63-65. 187 Там же, п. 60-66.
42 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ и представителями де-факто властей оккупированных Донецкой и Луганской областей188. Несколько свидетелей рассказали о длительном ожидании в плохих условиях и о том, что их подвергали жестоким и агрессивным допросам189. По словам других свидетелей, помимо допросов, гражданских лиц обыскивали с раздеванием190, угрожали им191, похищали личное имущество или вымогали взятки192, разлучали с членами семьи, а их родственников задерживали и отправляли в места лишения свободы193. Другие свидетели рассказывали о запугивании и длительном ожидании в плохих условиях194. Представители властей задавали людям навязчивые вопросы, в частности, об их лояльности к Украине и России, их мнении о конфликте, о том, считается ли территория теперь российской, есть ли у них связи с украинскими военными, а также о том, в какой конечный пункт назначения они направляются и зачем195. Плохое обращение продолжалось и после пересечения границы Российской Федерации: некоторые официальные лица запугивали свидетелей, требовали взятки и расспрашивали об их статусе в России и о том, чем они занимаются196.
79. Одна свидетельница рассказала БДИПЧ о своем опыте насильственной «депортации» оккупационными войсками на контролируемую правительством территорию Украины197. Пострадавшая, работавшая педагогом и продолжавшая преподавать по украинской программе, вспоминает, как к ней домой пришли вооруженные российские солдаты и следователь российских органов, который отказался представиться и вручил ей документ с ультиматумом: «Я могла выбрать: либо отправиться в тюрьму на несколько лет, либо согласиться на депортацию. Я не поняла, что такое депортация. Я не знала, что некоторые люди, которых депортировали, пропали без вести. Я сказала: ладно, депортация кажется лучше»198. Позже представители оккупационных властей вернулись с приказом о ее «депортации», который был подписан назначенным Российской Федерацией чиновником. Хотя пострадавшая не представала в обычном
188 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.122, п. 17-18; UKR.WS.126, п. 19; UKR.WS.216, п. 19-28. 189 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.132, п. 6-7, 12-13; UKR.WS.137, п. 33-34; UKR.WS.180, п. 184-188; UKR.WS.210, п. 5, 9, 24-25; UKR.WS.213, п. 27-29; UKR.WS.216, п. 19-28. См. также UKR.WS.134, п. 30. 190 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.122, п. 18; UKR.WS.123, п. 64, 66; UKR.WS.124, п. 18-19; UKR. WS.220, п. 27. См. также UKR.WS.136, п. 46. 191 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.123, п. 64. 192 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.184, п. 31-32; UKR.WS.216, п. 21-22; UKR.WS.220, п. 27. 193 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.213, п. 27-33; UKR.WS.231, п. 18-20. 194 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.122, п. 17; UKR.WS.123, п. 61. 195 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.122, п. 18; UKR.WS.124, п. 24; UKR.WS.125, п. 77; UKR. WS.126, п. 19; UKR.WS.132, п. 6-7, 11; UKR.WS.133, п. 35; UKR.WS.134, п. 31. 196 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.126, п. 19; UKR.WS.134, п. 31; UKR.WS.138, п. 57-59; UKR. WS.180, п. 106, 131-136. 197 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.208, п. 37-38; UKR.WS.206, п. 33-37. См. также UKR.WS.127, п. 69. 198 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.226, п. 15-18.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 43 порядке перед судом, ей было предъявлено «обвинение» и назначено наказание в виде «депортации», в результате которой она была вынуждена уехать одна, оставив свой дом и семью. Спустя несколько дней в декабре 2022 года ее в конченом итоге «депортировали» 199. По рассказу свидетельницы, у нее забрали паспорт и проездные документы, записали ее биографические данные и под видеозапись зачитали ей заявление, а затем заставили пройти в одиночку несколько километров в «серую зону», разделяющую территорию, контролируемую украинским правительством, и территорию, находящуюся под контролем Российской Федерации. Там свидетельницу встретили сотрудники Службы безопасности Украины (СБУ), которые затем отвезли ее на территорию, контролируемую украинским правительством 200.
Положение детей
80. БДИПЧ продолжает следить за ситуацией вокруг предполагаемой депортации и/или насильственного перемещения украинских детей в пределах оккупированных Российской Федерацией территорий и с оккупированных территорий в Российскую Федерацию, в том числе через Беларусь201. Имеющаяся информация ясно указывает на то, что с 24 февраля 2022 года с оккупированных территорий были перемещены тысячи украинских детей 202. Как отмечалось выше, депортация или
199 Там же, п. 19-22. 200 Там же, п. 20-22. 201 Информация, предоставленная Уполномоченным по правам человека в Украине; Второй промежуточный доклад, БДИПЧ, 14 декабря 2022 г., п. 123-139; “Ombudsman: Ukrainian POWs, abducted children transferred through Belarus” [Омбудсмен: Украинские военнопленные, похищенные дети переправлялись через Беларусь], Kyiv Independent, 31 May 2023. URL: https:// kyivindependent.com/ombudsman-ukrainian-pows-and-abducted-children-transferred-through- belarus/>; “Deportation and forcible transfers of Ukrainian children and other civilians to Russian Federation or to Ukrainian territories temporarily occupied: create conditions for their safe return, stope these crimes and punish perpetrators” [Депортация и насильственное перемещение украинских детей и других гражданских лиц в Российскую Федерацию или на временно оккупированные украинские территории: необходимо создать условия для их безопасного возвращения, пресечь эти преступления и наказать виновных], Parliamentary Assembly of the Council of Europe (PACE), 27 April 2023, articles 7.1, 17.1. URL: https://pace.coe.int/en/files/31776/html>; “Табори відпочинку як ще один засіб викорінення української національної ідентичності дітей з окупованих територій” [Лагеря отдыха как еще одно средство искоренения украинской национальной идентичности детей с оккупированных территорий], Regional Center for Human Rights, 22 February 2023. URL: https://krymbezpravil.org.ua/analytics/tabory-vidpochynku- iak-shche-odyn-zasib-vykorinennia-ukrainskoi-natsionalnoi-identychnosti-ditey-z-okupovanykh- terytoriy-2/>; “Were Ukrainian children forcibly transferred to Belarus? Ukraine’s top prosecutor is investigating” [Были ли украинские дети насильно перевезены в Беларусь? Главный прокурор Украины проводит расследование], AP News, 24 May 2023. URL: https://apnews.com/article/ belarus-deportations-children-ukraine-war-d57bbd27a09a6d985c596860b6ce2c2e. 202 См. информацию, предоставленную Уполномоченным по правам человека в Украине; “Children of War” [Дети войны], Министерство по реинтеграции временно оккупированных территорий Украины, 31 мая 2023 г. URL: https://childrenofwar.gov.ua/en/>; «Доклад о нарушениях и злоупотреблениях в области международного гуманитарного права и прав человека, военных преступлениях и преступлениях против человечности, связанных с насильственным перемещением и/или депортацией украинских детей в Россию», Московский механизм ОБСЕ, 4 мая 2023 г. С. 1. URL: https://www.osce.org/ ru/odihr/546557>; “Deportation of Ukrainian citizens from the territory of active military operations or from the temporarily occupied territory of Ukraine to the territory of the Russian Federation and the Republic of Belarus” [Депортация граждан Украины с территории
44 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ насильственное перемещение гражданского населения оккупированной территории, включая детей, является грубым нарушением МГП и военным преступлением 203. В соответствии с МГП, дети также пользуются особым уважением и защитой и не должны подвергаться эвакуации в иностранное государство204.
81. БДИПЧ получило сообщения о насильственном перемещении детей от десяти свидетелей 205. Семь свидетелей рассказали о том, что оккупационные власти с разрешения родителей забирали детей в лагеря в Крыму в целях безопасности и для проведения досуга, но затем, вопреки обещаниям, не возвращали их домой или под опеку родителей 206. По словам свидетелей, перемещению подвергались дети из особо уязвимых групп – например, дети, находившиеся в детских учреждениях, включая детские дома207, дети из социально неблагополучных семей или из семей, которые были введены в заблуждение или подвергались давлению со стороны российских
активных военных действий или с временно оккупированной территории Украины на территорию Российской Федерации и Республики Беларусь], 5 A.M. Coalition, 16 January 2023, at pp. 15-20. URL: https://zmina.ua/wp-content/uploads/sites/2/2023/01/deportation_eng. pdf>; “Unbloomed: Violation of the Rights of Ukrainian Children in the Temporarily Occupied Territories of Ukraine and in Russia: Deportation, Militarization, Indoctrination” [Нераспустившиеся: нарушение прав украинских детей на временно оккупированных территориях Украины и в России: депортация, милитаризация, индоктринация], Уполномоченный Верховной Рады Украины по правам человека Дмитрий Лубинец, июнь 2023 г. URL: https://ombudsman.gov.ua/childrenofwar-2023/en/>; Григорий Карасин, Telegram, 2 июля 2023 г. URL: https://t.me/Grigory_Karasin/1092>; Conflict Observatory Report, “Russia’s systematic program for the re-education and adoption of Ukraine’s children”, Yale School of Public Health, 14 February 2023, at pp 4-5. URL: https://medicine.yale.edu/news-article/ russias-systematic-program-for-the-re-education-and-adoption-of-ukraines-children/. 203 См. ЖК IV, ст. 49, 147; ДП I, ст. 85(4). 204 Обычное МГП, норма 135, ДП I, ст. 77, 78. В соответствии с МГП, «ни одна сторона, находящаяся в конфликте, не принимает мер по эвакуации детей, кроме как своих собственных граждан, в иностранное государство», за исключением временной эвакуации, допускаемой в ряде строго определенных случаев. Дополнительным протоколом I предусмотрено лишь три причины для эвакуации детей во время вооруженного конфликта: состояние здоровья, лечение и соображения безопасности. Однако для оккупированных территорий соображения безопасности не признаются причиной для эвакуации. Как отмечается в Комментарии МККК к ДП I 1987 года, «ограничение на эвакуацию по веским причинам, связанным со здоровьем или лечением, когда эвакуация должна осуществляться с оккупированной территории, отражает глубокую обеспокоенность многих представителей Комитета в связи с тем, что опасность злоупотребления оккупирующими державами своими полномочиями выше, чем опасность запрета на эвакуацию по соображениям безопасности». Если такая эвакуация все же проводится, она требует согласия родителей или опекунов, а также наличия системы учета местонахождения всех эвакуируемых детей. 205 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.124, п. 20; UKR.WS.126, п. 21; UKR.WS.129, п. 18, 43; UKR. WS.141, п. 16, 68-69; UKR.WS.147, п. 60; UKR.WS.180, п. 114-115; UKR.WS.189, п. 60-63; UKR.WS.190, п. 46-48; UKR.WS.192, п. 63-65, UKR.WS.220, п. 26. 206 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.124, п. 20; UKR.WS.129, п. 18; UKR.WS.147, п. 60; UKR.WS.190, п. 46; UKR.WS.192, п. 64; UKR.WS.220, п. 26. См. также UKR.WS.189, п. 60; «Доклад о нарушениях и злоупотреблениях в области международного гуманитарного права и прав человека, военных преступлениях и преступлениях против человечности, связанных с насильственным перемещением и/или депортацией украинских детей в Россию», Московский механизм ОБСЕ, 4 мая 2023 г. С. 17-19; “Parents who sent kids to Russia to escape fighting have a hard time getting them back” [Родители, отправившие детей в Россию подальше от боев, не могут вернуть их обратно], NPR, 16 April 2023. URL: https://www.npr.org/2023/04/16/1170293885/ parents-who-sent-kids-to-russia-to-escape-fighting-have-a-hard-time-getting-them. 207 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.126, п. 21; UKR.WS.127, п. 60; UKR.WS.141, п. 68-69; UKR. WS.147, п. 60.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 45 властей 208, а также дети, которые недавно стали сиротами из-за гибели родителей в результате боевых действий 209. Один из опрошенных заявил, что угроза того, что его детей увезут в летние лагеря в Крыму и не вернут обратно, стала для него достаточно веской причиной чтобы покинуть свой дом и подвергнуться риску проезда через российскую территорию: «Одной из главных причин, по которой мы решили уехать, были дети. Мы беспокоились, потому что слышали, что дети из нашего района были приглашены в летние лагеря в Крыму. Они уехали, и больше их никто не видел»210.
82. Российские власти не оспаривают тот факт, что имели место масштабные перемещения украинских детей с оккупированных территорий, и часто оправдывают их как добровольное перемещение с целью отдыха или как законную эвакуацию якобы по соображениям безопасности 211. Вопрос о законности каждого факта перемещения должен рассматриваться с учетом особенностей каждого конкретного случая. Хотя некоторые отдельные случаи потенциально могут быть признаны законной эвакуацией в соответствии с МГП, свидетельства, собранные БДИПЧ, а также данные открытых источников еще больше усиливают серьезные опасения в связи с обстоятельствами таких перемещений, которые проводятся с самого начала конфликта. Следует учитывать и то соображение, что некоторые перемещения, которые изначально могли быть законными (например, в случае с детьми, отправленными в Крым добровольно на отдых или по соображениям безопасности) могли стать незаконными ввиду их длительного и недобровольного характера.
83. По данным украинских властей, по состоянию на 31 мая 2023 года в Украину был возвращен 371 украинский ребенок, в то время как всего на территорию Российской Федерации, Беларуси, на территории, находящихся под оккупацией Российской Федерации,
208 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.129, п. 43; UKR.WS.147, п. 60; UKR.WS.192, п. 63-65. 209 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.180, п. 114-116. См. также информацию, предоставленную Уполномоченным по правам человека в Украине. 210 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.124, п. 20. 211 “Доклад о нарушениях и злоупотреблениях в области международного гуманитарного права и прав человека, военных преступлениях и преступлениях против человечности, связанных с насильственным перемещением и/или депортацией украинских детей в Россию», Московский механизм ОБСЕ, 4 мая 2023 г. С. 17-19; «Аналітичний звіт із висвітлення теми депортації українських дітей в російських медіа” [Аналитический доклад по освещению темы депортации украинских детей в российских СМИ], Национальный совет Украины по вопросам телевидения и радиовещания, 4 июня 2023 г. С. 12–13, 30. URL: https://www.nrada.gov.ua/wp-content/ uploads/2023/06/Analiz-deportatsija-ditej.pdf>; “Russian diplomat claims Ukrainian children moved to Russia are being ‘saved’ from the war” [Российский дипломат утверждает, что украинских детей, перевезенных в Россию, «спасают» от войны], Sky News, 21 April 2023. URL: https://news. sky.com/story/russian-diplomat-claims-ukrainian-children-moved-to-russia-are-being-saved-from-the- war-12861839>; Григорий Карасин, Telegram, 2 июля 2023 г. URL: https://t.me/Grigory_Karasin/1092.
46 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ и в другие неустановленные места, по имеющимся сообщениям, было депортировано более 19 000 детей 212.
F. НЕЗАКОННЫЕ ОГРАНИЧЕНИЯ ПРАВ НА СВОБОДУ СОБРАНИЙ И СВОБОДУ ВЫРАЖЕНИЯ МНЕНИЯ
84. Права на свободу мирных собраний и выражения мнения, гарантированные МППЧ213, продолжают действовать во время вооруженного конфликта, в том числе на оккупированных территориях. Тем не менее, свидетели, опрошенные БДИПЧ, продолжают упоминать о незаконных ограничениях таких прав в условиях оккупации.
85. Так, один родитель из Донецкой области рассказал о протесте, который молодые люди организовали в центре города 3 марта 2023 года, и о его последствиях для участников акции и их родителей. «Их очень быстро разогнали, пришли военные. Все упоминания об этом [протесте] сразу же исчезли. Затем все родители получили письмо, в котором объяснялись последствия посещения дальнейших посещений подобных мероприятий». По словам свидетеля, 8 марта 2023 года через приложение, используемое российскими властями для связи с местным населением, он получил «длиннющее сообщение с подробными выдержками из статей уголовного кодекса. В зависимости от степени вовлеченности в них предусмотрены различные наказания. Если это организаторы, то это 180 часов общественных работ. Для родителей – семь лет тюрьмы. Размер штрафов составляет от 500 000 до 1 000 000 рублей»214.
86. Кроме того, многочисленные свидетели подтвердили ранее представленные в Первом и Втором промежуточных докладах сведения о применении жестоких репрессий, задержании участников собраний и разгоне всех видов собраний, участники которых выступают с критикой оккупационных властей 215.
87. Несколько свидетелей, опрошенных БДИПЧ в 2023 году, рассказали о применении российскими властями силы для разгона мирных собраний, в том числе о стрельбе в воздух или людям под ноги 216,
212 Информация, предоставленная Уполномоченным по правам человека в Украине; Министерство реинтеграции временно оккупированных территорий Украины, 31 мая 2023 г. URL: https://childrenofwar.gov.ua/en/>; “До України наразі повернули 371 вивезену Росією дитину – Зеленський” [В Украину на данный момент возвратили 371 вывезенного Россией ребенка – Зеленский], Радио Свобода, 31 мая 2023 г. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/news-zelenskyi-do- ukrainy-povernuy-371-dytynu/32436454.html. 213 МПГПП, ст. 19, 21. 214 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.186, п. 35-36. 215 Первый промежуточный доклад, БДИПЧ, 20 июля 2022 г., п. 106-111; Второй промежуточный доклад, БДИПЧ, 14 декабря 2022 г., п. 146-150. 216 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.138, п. 9, 11; UKR.WS.187, п. 53; UKR.WS.207, п. 7.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 47 избиении мужчин 217 и задержании участников собраний 218. Так, свидетель из Мелитополя (Запорожская область) вспоминал, как российские солдаты стреляли в землю, чтобы разогнать протестующих 219. Другой свидетель из Новопскова Луганской области, участвовавший в акции протеста в первые дни оккупации, рассказал, как солдаты Российской Федерации жестоко разгоняли протесты: «Они начали стрелять людям под ноги. Если кто-то снимал на телефон, его били оружием по голове . Нескольких человек пришлось госпитализировать. В первых рядах протестующих была супружеская пара – они получили ранения ног и ступней»220. По словам того же свидетеля, после акций протеста начались массовые задержания тех, кого оккупационные власти считали участниками протестов221.
88. Свидетели, опрошенные БДИПЧ, также связывали участие в демонстрациях со случаями похищений и возможных насильственных исчезновений. Свидетель из Купянска Харьковской области вспоминает, что «было несколько демонстраций. Во время первой из них они [солдаты РФ] фотографировали участников. Некоторые даже принимали участие во второй, но потом они исчезли, и мы до сих пор не знаем, что с ними случилось». (…) «Мы все знали одного активиста (...) он участвовал (в протесте) и был очень активен в политической жизни, был депутатом в городском совете, а во время второй демонстрации его забрали российские солдаты, и мы до сих пор не знаем, что с ним случилось. Были и другие люди, которые исчезли. Позже были найдены их тела»222.
89. Свидетель из Херсонской области рассказал, как его задержали на блокпосте из-за размещенного им в социальных сетях видео с акции протеста в Геническе, на которой он присутствовал несколькими днями ранее223. Его поместили в подвал профессионально-технического училища, надели мешок на голову и приковали наручниками к батарее отопления, после чего неоднократно избивали и допрашивали 224.
90. Два свидетеля, опрошенные БДИПЧ, также сообщили о случаях подавления права на свободу выражения мнения, в частности, касающихся их активностью в социальных сетях. Свидетельница из поселка Переможное (Запорожская область) рассказала о том, как военнослужащие российских вооруженных сил, которых она определила как чеченцев, пришли к ней домой с угрозами за ее
217 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.153, п. 10, 14. 218 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.138, п. 11; UKR.WS.153, п. 14; UKR.WS.233, п. 16-22. 219 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.207, п. 7. 220 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.138, п. 9. 221 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.138, п. 11. 222 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.123, п. 18-19. 223 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.233, п. 11-25. 224 Там же, п. 16-22.
48 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ поддержку украинской учебной программы. Они также угрожали ее сыну за его посты в социальных сетях. «Они сказали, что если он разместит любую информацию против России, которая не совпадает с их политикой, или если его мать сделает какую-нибудь глупость, ему не жить»225. Кроме того, свидетельница из города Херсона, опрошенная БДИПЧ, рассказала, как ее задержали на 11 дней за ее активность в социальных сетях и антироссийские взгляды. По ее словам, ее допрашивали, накачивали наркотиками, пытали и требовали назвать имена других гражданских лиц, проявляющих активность в социальных сетях. Ее также заставили записать на видео извинения в адрес российских солдат и опубликовать их на своем аккаунте в TikTok 226.
G. ПРИНУЖДЕНИЕ К ПРИОБРЕТЕНИЮ РОССИЙСКОГО ГРАЖДАНСТВА
91. БДИПЧ продолжает отслеживать, в том числе путем опроса свидетелей, сообщения о давлении, оказываемом на украинских граждан на оккупированных территориях с целью заставить их получить паспорта Российской Федерации. Так, два свидетеля, оба из Запорожской области, объяснили БДИПЧ, что гражданским лицам угрожали «депортацией», если они не оформят российские паспорта227. Один из свидетелей объяснил: «Они пришли к моей семье и сказали, что это последнее предупреждение. У меня две (взрослые) дочери. Власти запугали их депортацией»228. Вторая свидетельница вспоминала, как российские военные угрожали ее матери «депортацией», если она не получит российский паспорт 229.
92. Некоторые свидетели, опрошенные БДИПЧ, заявили, что их не принуждали в обязательном порядке получать российский паспорт, хотя получение паспорта настоятельно рекомендовалось назначенными Россией властями 230. Большинство свидетелей утверждали, что на них открыто оказывали давление с целью оформления паспорта, поскольку это было необходимо для получения или сохранения работы в бюджетных учреждениях 231 (или сохранения прежнего уровня заработной платы)232, социальных пособий 233, гуманитарной помощи 234,
225 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.228, п. 36. 226 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.147, п. 23-46. 227 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.226, п. 26; UKR.WS.228, п. 44. 228 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.226, п. 26. 229 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.228, п. 44. 230 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.123, п. 54; UKR.WS.182, п. 60. 231 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.123, п. 54; UKR.WS.185, п. 65; UKR.WS.186, п. 86; UKR. WS.228, п. 51. 232 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.135, п. 34. 233 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.122, п. 9; UKR.WS.133, п. 32; UKR.WS.141, п. 61; UKR.WS.185, п. 65; UKR.WS.190, п. 42; UKR.WS.208, п. 32; UKR.WS.228, п. 51; UKR.WS.232, п. 37. 234 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.185, п. 65; UKR.WS.201, п. 44.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 49 доступа к здравоохранению235 или образованию для детей 236. Один из свидетелей сообщил: «Они (оккупационные власти) предлагали стимулы для получения российского паспорта, например, выдачу свидетельств о праве собственности на недвижимость в Украине, или 100 000 рублей»237. Предоставление доступа к базовым услугам в зависимости от наличия или отсутствия российского паспорта является дискриминацией, что запрещено МГП238.
93. Два других свидетеля из Голопристанского района Херсонской области сообщили БДИПЧ, что с 1 марта 2023 года у всех должен быть российский паспорт, чтобы получать пенсию239, что делает пожилых людей особенно уязвимыми в связи с процессом «паспортизации». Наличие российского паспорта также влияло на свободу передвижения гражданских лиц. Так, один из свидетелей рассказал о трудностях, с которыми сталкивались граждане, пытавшиеся пересечь блокпосты без российского паспорта. «Теперь без российского паспорта вам не разрешат поехать в другую деревню. Теперь вы должны получить специальный пропуск, чтобы проехать через контрольно-пропускные пункты на своей машине. Моя семья не может проезжать через КПП»240. То же самое говорилось и о поездках в Крым и из Крыма, поскольку без российского паспорта «вас уже либо не выпустят, либо не впустят»241.
94. С получением российского паспорта, как утверждается, также связано право собственности: один свидетель сообщил БДИПЧ, что для того, чтобы его частная клиника могла продолжать работу, ему было предписано перерегистрировать ее в соответствии с российским законодательством, что было невозможно сделать без российского паспорта242. Аналогичная ситуация, по словам другого свидетеля 243, сложилась с фермерами, которым, как сообщается, пришлось регистрировать свой бизнес в соответствии с российским законодательством, для чего необходим российский паспорт. Еще один свидетель пояснил: «Людям говорят, что они должны получить российские паспорта, иначе они потеряют свои дома»244.
95. Трое свидетелей, опрошенных БДИПЧ, сообщили, что после получения российского паспорта людей мобилизовывали в вооруженные
235 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.208, п. 25. 236 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.123, п. 54. 237 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.128, п. 16. 238 ЖК IV, ст. 27(3) ЖК IV содержит общий запрет на дискриминацию при обращении с покровительствуемыми лицами; см. также ДП I, ст. 69. 239 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.126, п. 12; UKR.WS. 128, п. 16. 240 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.226, п. 36. 241 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.185, п. 65. 242 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.192, п. 23, 25. Об этом упоминали и другие свидетели, см. также UKR.WS.138, п. 79. 243 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.232, п. 37. 244 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.216, п. 30.
50 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ силы 245. Хотя призыв в армию своих собственных граждан остается прерогативой государств, учитывая тревожные сообщения о возможном принуждении жителей оккупированных территорий к принятию российского гражданства, весьма вероятно, что многие из этих случаев могут представлять собой принудительный призыв, прямо запрещенный МГП246.
96. Кроме того, дети, рожденные на оккупированных территориях, продолжали автоматически получать российское гражданство, как заявила одна из опрошенных свидетельниц из Николаевки Донецкой области. Вскоре после родов в марте 2023 года свидетельница попыталась выехать в Крым, но из-за даты рождения ребенка ей сказали, что для пересечения контрольно-пропускного пункта ей необходимо свидетельство о рождении, выданное Российской Федерацией. Позже она подала заявление на получение документа; по ее словам, « свидетельство было российское. То есть, мой ребенок был признан русским»247.
97. Выдача российских паспортов украинским гражданам на вновь оккупированных территориях началась уже в мае 2022 года248, а вскоре после этого были изданы указы президента Российской Федерации об упрощении процедуры приобретения российского гражданства i) жителями Херсонской и Запорожской областей – в мае 2022 года (аналогичная процедура действовала для жителей Донецкой и Луганской областей с июля 2019 года)249; ii) сиротами и детьми, оставшимися без попечения родителей – в июле 2022 года250, а также iii) гражданами Украины, достигшими 14-летнего возраста – в декабре 2022 года251. Кроме того, в апреле 2023 года президент Российской Федерации подписал указ, предусматривающий упрощенную процедуру выдачи российских паспортов жителям Донецкой, Херсонской, Луганской
245 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.123, п. 58; UKR.WS.125, п. 64; UKR.WS.186, п. 85. 246 МГП содержит четкий запрет на принуждение гражданского населения оккупированной территории к присяге на верность оккупирующей державе и прямо запрещает Российской Федерации как оккупирующей державе принуждать жителей оккупированных территорий в службе в ее вооруженных или вспомогательных силах. См. ГП, ст. 45; ЖК IV, ст. 51. Призыв граждан оккупированной территории в вооруженные силы оккупационной державы является военным преступлением. См. ЖК IV, ст. 147 и Римский статут МУС, ст. 8(2)(a)(v). 247 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.179, п. 20-23. 248 Промежуточный доклад, БДИПЧ, 20 июля 2022 г., п. 80. 249 Второй промежуточный доклад, БДИПЧ, 14 декабря 2022 г., п. 57-58. 250 Указ Президента Российской Федерации от 11.07.2022 г. № 440 «О внесении изменений в Указ Президента Российской Федерации от 24 апреля 2019 г. № 183 «Об определении в гуманитарных целях категорий лиц, имеющих право обратиться с заявлениями о приеме в гражданство Российской Федерации в упрощенном порядке» и Указ Президента Российской Федерации от 29 апреля 2019 г. № 187 «Об отдельных категориях иностранных граждан и лиц без гражданства, имеющих право обратиться с заявлениями о приеме в гражданство Российской Федерации в упрощенном порядке»». URL: http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001202207110002. 251 Указ Президента Российской Федерации от 26.12.2022 г. № 951 «О некоторых вопросах приобретения гражданства Российской Федерации». URL: http://publication.pravo.gov.ru/ Document/View/0001202212260018.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 51 и Запорожской областей 252. Согласно этому указу, граждане Украины или обладатели паспортов, выданных так называемыми «Донецкой Народной Республикой» и «Луганской Народной Республикой», не получившие российские паспорта до 1 июля 2024 года, будут считаться «иностранными гражданами и лицами без гражданства» и могут быть подвергнуты принудительному выдворению.
252 Указ Президента Российской Федерации от 27.04.2023 г. № 307 «Об особенностях правового положения отдельных категорий иностранных граждан и лиц без гражданства в Российской Федерации». URL: http://publication.pravo.gov.ru/Document/View/0001202304270013.
52 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ Обновленные промежуточные рекомендации
V БДИПЧ призывает Российскую Федерацию и Украину как стороны конфликта:
• соблюдать и обеспечивать соблюдение МГП и МППЧ на подконтрольных им территориях;
• обеспечить всем военнопленным обращение, полностью соответствующее Женевской конвенции (III) об обращении с военнопленными от 12 августа 1949 года;
• обеспечить проведение независимых и беспристрастных расследований по всем заявлениям о серьезных нарушениях МГП и МППЧ;
• предоставлять международным следователям, включая следователей Международного уголовного суда, беспрепятственный доступ на территорию, находящуюся под их эффективным контролем, с целью укрепления системы привлечения к ответственности за предполагаемые международные преступления;
• ратифицировать Римский статут и официально стать членами Международного уголовного суда;
• обеспечить свободу передвижения и свободу возвращения эвакуирующимся или иным образом перемещенным гражданским лицам.
БДИПЧ призывает Российскую Федерацию:
• соблюдать основные принципы оккупационного права и воздерживаться от необратимых изменений статуса украинских территорий, находящихся под военной оккупацией;
• прекратить подвергать гражданское население на оккупированных Российской Федерацией территориях внесудебным казням, пыткам и другим видам жестокого обращения, включая сексуальное насилие;
• прекратить похищения, произвольные задержания и насильственные исчезновения гражданских лиц на оккупированных Российской Федерацией территориях, а также освободить всех лиц, незаконно лишенных свободы в настоящий момент;
• освободить всех украинских гражданских лиц, депортированных в Российскую Федерацию и удерживаемых на ее территории вследствие вооруженного конфликта;
54 Обновленные промежуточные рекомендации • соблюдать право на мирные собрания и свободу выражения мнения местного населения, проживающего на территориях Украины, находящихся под эффективным контролем Российской Федерации, и в том числе воздерживаться от избыточного применения силы для разгона мирных протестов;
• немедленно прекратить оказание давление на гражданское население или его принуждение к изменению гражданства;
• прекратить практику так называемой «депортации» на контактную линию с Украиной лиц, проживающих на территориях Украины, находящихся под эффективным контролем Российской Федерации, и отменить указ № 307 от 27 апреля 2023 года, в соответствии с которым жители этих территорий, не получившие российского гражданства, будут считаться «иностранцами» и могут подвергнуться «депортации»;
• отказаться от процедуры «фильтрации» гражданских лиц, осуществляемой Российской Федерацией и другими контролируемыми ею вооруженными формированиями в нарушение права лиц на свободу передвижения и права на тайну личной жизни;
• обеспечить, чтобы все заявления о серьезных нарушениях МГП и других злоупотреблениях со стороны военнослужащих российских вооруженных сил или других органов власти, находящихся под общим контролем Российской Федерации, оперативно и эффективно расследовались, а предполагаемые виновники привлекались к ответственности в рамках справедливого судебного разбирательства в соответствии с международным правом и стандартами.
БДИПЧ призывает Украину:
98. оперативно и беспристрастно расследовать заявления о нарушениях прав отдельных лиц на подконтрольных ей территориях и привлекать виновных в нарушениях к ответственности;
99. подписать закон «О внесении изменений в отдельные законодательные акты Украины в отношении имплементации норм международного уголовного и гуманитарного права» (законопроект № 2689), принятый парламентом в мае 2021 г. и направленный на гармонизацию Уголовного кодекса Украины с международным уголовным и гуманитарным правом, что позволит властям Украины проводить эффективные расследования и уголовное преследование в отношении нарушений МГП, совершенных на ее территории;
100. внести изменения в уголовное законодательство о «коллаборационистской деятельности», устраняющие любую
Обновленные промежуточные рекомендации 55 правовую неопределенность, и обеспечить соблюдение всех прав на справедливое судебное разбирательство в ходе судебного преследования предполагаемых коллаборационистов.
56 Обновленные промежуточные рекомендации D Обновленные промежуточные рекомендации
3 Третій проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні
A Третій проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного 3 права та міжнародного права прав людини в Україні 17 липня 2023 року
Третій проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні – 17 липня 2023 року
Варшава, ОБСЄ/БДІПЛ, 2025 рік
Опубліковано Бюро з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ вул. Медова, 10 Варшава, 00-251 Польща www.osce.org/odihr
© ОБСЄ/БДІПЛ 2025
Зміст цієї публікації може вільно використовуватися та копіюватися в навчальних та інших некомерційних цілях за умови, що будь-яке таке відтворення супроводжується посиланням на ОБСЄ/БДІПЛ як на джерело інформації.
ISBN: 978-92-9271-336-2
Дизайн: Єжи Скакун (Jerzy Skakun)
Фотографія на обкладинці: Р. Різванов (R. Rizvanov) / Shutterstock.com
У разі будь-яких невідповідностей або розбіжностей між українською та англійською версіями цього документа, англійська версія вважатиметься пріоритетною.
Зміст
I. Резюме 5 II. Вступ 9 III. Огляд ситуації з 1 листопада 2022 року 13
IV. Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 19 а. Ситуація з військовополоненими 20 б. Свавільні позбавлення волі та примусові зникнення 26 в. Катування та інші форми жорстокого поводження 30 г. Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК) 34 ґ. Евакуація, примусове переміщення та депортація цивільних осіб, у тому числі дітей, з окупованих територій та процес «фільтрації» 36 Евакуація та незаконне переміщення цивільного населення 37 Становище дітей 40 д. Незаконні обмеження права на свободу зібрань і вираження поглядів 42 е. Примусове набуття російського громадянства 44
V. Оновлені тимчасові рекомендації 49 Резюме
I 1. Згідно зі своїм моніторинговим мандатом, БДІПЛ започаткувало Ініціативу з моніторингу в Україні (ІМУ) для здійснення спостереження та звітування щодо нагальних проблем, які впливають на життя цивільних осіб і військовополонених після військового нападу з боку Російської Федерації на Україну 24 лютого 2022 р. Це третій проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні, підготовлений в рамках ІМУ.
2. Звіт містить короткий огляд порушень у контексті збройного конфлікту, починаючи з 1 листопада 2022 року. Разом з тим, основна частина звіту зосереджена на конкретних питаннях, про які БДІПЛ повідомили 119 свідків під час чотирьох моніторингових візитів, проведених з лютого по травень 2023 року. Звіт також ґрунтується на даних дистанційного моніторингу ІМУ з використанням методів розслідування з відкритих джерел та інформації, наданої установами Російської Федерації та України, а також іншими суб’єктами, зокрема організаціями громадянського суспільства, на яких є посилання у звіті.
3. БДІПЛ встановило, що збройні сили Російської Федерації продовжували регулярно використовувати зброю вибухової дії з широкою площею ураження у густонаселених районах, що призвело до численних жертв серед цивільного населення. Атаки на критично важливу енергетичну інфраструктуру України тривали до березня 2023 року, у той час як серйозні наслідки для гуманітарної ситуації відчуваються і досі. З кінця квітня 2023 року Російська Федерація посилила обстріли цивільних об’єктів у житлових кварталах, особливо у столиці, Києві. Збройні Сили України також обстрілювали мирні райони на окупованих Російською Федерацією територіях, хоча й у значно менших масштабах.
4. Гуманітарна ситуація продовжувала погіршуватися, особливо на сході та півдні країни в районах найжорстокіших бойових дій, де мешканці часто не мали змоги втекти від насильства, відчували брак або взагалі не мали доступу до основних послуг і стикалися зі зростанням мінної небезпеки в житлових районах.
5. Продовжували надходити повідомлення про позасудові страти, катування та погані умови утримання українських військовополонених російською владою. Деякі повідомлення про жорстоке поводження з російськими військовополоненими з боку української влади також були задокументовані. БДІПЛ проаналізувало відеозаписи, які, очевидно, демонструють вбивства військовополонених як російськими, так і українськими збройними силами.
6. Надходили численні повідомлення про свавільне позбавлення волі та насильницькі зникнення цивільних осіб на територіях окупованих Російською Федерацією. Жінки та чоловіки, очевидно, стали об’єктами
6 Резюме таких затримань та зникнень за їх реальну чи уявну підтримку української влади. БДІПЛ опитало 19 осіб, які пережили свавільні затримання та насильницькі зникнення у 2023 році, у тому числі 13 чоловіків і 6 жінок, а також родичів чотирьох осіб, які залишаються свавільно затриманими. Згідно зі свідченнями, отриманими БДІПЛ, катування та жорстоке поводження були широко поширені в місцях позбавлення волі та використовувалися для вимагання зізнань чи інформації або для того, щоб іншим чином примусити затриманих співпрацювати, а також для приниження, залякування чи покарання. Усі 19 уцілілих, опитаних БДІПЛ, повідомили, що зазнавали тортур або жорстокого поводження. БДІПЛ також отримало повідомлення про катування та жорстоке поводження щодо двох із чотирьох цивільних осіб, які залишаються свавільно затриманими.
7. У 2023 році БДІПЛ опитало 27 свідків, які повідомили про сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, з яких 16 (11 чоловіків і 5 жінок) зазнали його особисто. Уцілілі та свідки повідомили про зґвалтування, погрози зґвалтуванням та сексуальним насильством, сексуальні домагання (включно зі словесними домаганням шляхом принизливої лайки), ураження статевих органів електричним струмом та примусове оголення. Повідомляється, що сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, вчинялося проти жінок і чоловіків, цивільних осіб і військовополонених, переважно під час позбавлення волі.
8. БДІПЛ зібрало додаткові докази примусового переміщення цивільного населення, у тому числі дітей, в межах і поза окуповані Російською Федерацією території України. Це включало самостійну евакуацію, коли цивільне населення було змушене тікати через жахливі умови, та «депортацію» окупаційною владою на територію, контрольовану українським урядом. Свідки детально розповіли БДІПЛ про випадки, коли дітей не повернули батькам після перебування в оздоровчих таборах в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Крим).
9. БДІПЛ продовжувало отримувати повідомлення про незаконні обмеження права на свободу мирних зібрань і вираження думок на окупованих територіях. Повідомляється, що зібрання, які виступали з критикою Російської Федерації, розганялися із застосуванням надмірної сили, включаючи боєприпаси, а участь у таких протестах була пов’язана з випадками викрадення та насильницького зникнення. Окупаційна влада переслідувала інші форми інакомислення, зокрема публікації в соціальних мережах.
10. Свідки детально описали БДІПЛ тривалі спроби влади Російської Федерації чинити тиск на мешканців окупованих територій з метою отримання паспортів Російської Федерації.
Резюме 7 11. БДІПЛ надає низку рекомендацій, закликаючи обидві сторони конфлікту вирішити питання, висвітлені у цьому звіті, а також поважати та забезпечувати дотримання міжнародного гуманітарного права (МГП) та міжнародного права прав людини (МППЛ).
Резюме Вступ
II 12. Зобов’язання ОБСЄ крізь призму людського виміру підкреслюють життєво важливе значення виконання державами-учасницями своїх зобов’язань за міжнародними договорами у сфері прав людини.1 Ці зобов’язання у сфері людського виміру також підтверджують обов’язковий характер зобов’язань держав за МГП, включаючи Женевські конвенції.2
13. Відповідно до свого основного мандату щодо надання допомоги державам-учасницям ОБСЄ у виконанні їхніх зобов’язань у сфері людського виміру,3 БДІПЛ заснувало Ініціативу з моніторингу в Україні (ІМУ) одразу після військового нападу на Україну, який Російська Федерація розпочала 24 лютого 2022 року, визначивши пріоритетними найгостріші питання, що впливають на життя цивільних осіб та військовополонених. Це включає моніторинг застосування засобів і методів ведення війни, які заборонені МГП; випадків умисних вбивств, катувань та іншого нелюдського і такого, що принижує гідність, поводження, а також сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК); депортації цивільних осіб, у тому числі дітей; відмову в наданні гуманітарної допомоги населенню, яке її потребує. Пізніше, у зв’язку з розвитком подій на місцях та інформацією, наданою БДІПЛ свідками, сфера моніторингу була розширена, щоб додатково зосередитися на діях окупаційних сил, спрямованих на докорінну зміну демографічного складу, режиму та статусу окупованих територій, що є порушенням наріжного принципу МГП, згідно з яким окупація вважається перехідним і тимчасовим режимом.
14. БДІПЛ розробило свою методологію моніторингу дотримання прав людини з урахуванням цілей та обставин, з якими стикається ІМУ. Зокрема, БДІПЛ застосовує підхід з урахуванням психологічної травми, керуючись принципами «не нашкодь», інформованої згоди та усвідомлення ризиків повторної травматизації. Більше інформації про методологію ІМУ можна знайти на сайті БДІПЛ.4
15. Цей звіт, третій опублікований БДІПЛ від початку ІМУ, ґрунтується на висновках і рекомендаціях Проміжного звіту щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні, опублікованого у липні 2022 року (Перший проміжний звіт),5 та Другого проміжного звіту щодо виявлених порушень міжнародного
1 Див. наприклад, Заключний документ Будапештського саміту (далі – Будапешт 1994), НБСЄ, 6 грудня 1994 року, п. 20. 2 Див. наприклад, Підсумковий документ Гельсінського саміту (далі – Гельсінкі 1992), Четверта зустріч НБСЄ, 10 липня 1992 року, пп. 47-52; Будапешт 1994, пп. 29-35. 3 НБСЄ, Гельсінкі 1992; Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні, 20 липня 2022 р.; ОБСЄ/БДІПЛ, Другий проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні, 14 грудня 2022 р. 4 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Методологія Ініціативи з моніторингу в Україні, 17 липня 2023 р. 5 ОБСЄ/БДІПЛ, Перший проміжний звіт 20 липня 2022 року.
10 Вступ гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні, опублікованого в грудні 2022 року (Другий проміжний звіт).6 Цей звіт має на меті зробити подальший внесок у забезпечення притягнення до відповідальності за порушення МГП та МППЛ, скоєні в контексті збройного конфлікту в Україні.
16. Звіт починається з короткого огляду повідомлень щодо порушень МГП і МППЛ, що відбулися в контексті збройного конфлікту в період з 1 листопада 2022 року по 31 травня 2023 року. Після цього основна частина звіту зосереджується на інформації, наданій БДІПЛ під час інтерв’ю, проведених у першій половині 2023 року, приділяючи особливу увагу свідченням свідків і уцілілих осіб. З лютого по травень 2023 року БДІПЛ здійснило чотири моніторингові візити, двічі відвідавши Україну та двічі Естонію. Під час цих моніторингових візитів БДІПЛ провело 113 особистих інтерв’ю зі 119 уцілілими або свідками ймовірних порушень МГП та МППЛ (62 жінками та 57 чоловіками).7 Серед опитаних були внутрішньо переміщені особи (ВПО), біженці та колишні військовополонені, які походять з різних регіонів і міст, зокрема з Донецька, Запоріжжя, Києва, Луганська, Маріуполя, Мелітополя, Сєвєродонецька, Харкова, Херсона та Чернігова. БДІПЛ висловлює подяку всім респондентам, які надали свої свідчення. БДІПЛ звернулося до органів влади України та Російської Федерації, щоб висловити свою зацікавленість у проведенні особистих інтерв’ю з цивільними особами та колишніми військовополоненими, які перебувають на їхніх відповідних територіях. Крім того, БДІПЛ отримало інформацію від органів влади України та Російської Федерації, їхніх національних інституцій з прав людини, відповідних міжурядових організацій (МУО) та організацій громадянського суспільства, на які є посилання у тексті звіту.
6 ОБСЄ/БДІПЛ, Другий проміжний звіт 14 грудня 2022 року. 7 Вони включали шість інтерв’ю з двома особами, які спеціально попросили про спільне інтерв’ю. На сьогоднішній день БДІПЛ здійснило загалом 11 моніторингових візитів в рамках ІМУ. Серед них шість візитів до України, під час яких були проведені інтерв’ю в Ужгороді, Львові, Києві, містах і селах Київської області, а також п’ять моніторингових візитів до Естонії. Під час цих візитів БДІПЛ провело 233 особистих інтерв’ю, у тому числі 14 інтерв’ю з двома особами, які спеціально попросили про спільне інтерв’ю, з 247 уцілілими особами або свідками ймовірних порушень МГП і МППЛ (128 жінками і 119 чоловіками).
Вступ 11 Огляд ситуації з 1 листопада 2022 року
III 17. Моніторингова діяльність БДІПЛ8 показує, що в період з 1 листопада 2022 р. по 31 травня 2023 року російські збройні сили продовжували регулярно застосовувати зброю вибухової дії з широкою площею ураження9 під час нападів на густонаселені міські райони України, що призводило до численних жертв серед цивільного населення, а також до значних пошкоджень і руйнувань цивільних об’єктів.10 Наприклад, у суботу 14 січня 2023 року, приблизно о 15:30 (за місцевим часом), протикорабельна ракета великої дальності Х-2211 влучила в багатоповерховий житловий будинок у Дніпрі (Дніпропетровська область), внаслідок чого, за даними Дніпропетровської обласної військової адміністрації, загинуло 46 цивільних осіб, а 80 отримали поранення.12 БДІПЛ не змогло виявити жодних військових об’єктів у цьому районі. Того ж дня БДІПЛ зафіксувало хвилю російських ракетних ударів по інших містах і населених пунктах по всій країні, зокрема в Київській, Львівській, Миколаївській та Харківській областях. Російська Федерація заперечила відповідальність за атаку на житловий будинок у Дніпрі, заявивши, що «російські військові не завдають ракетних ударів по цивільних об’єктах в Україні».13 Виходячи з наявної у БДІПЛ інформації, зокрема про місце і час атаки, а також тип застосованої зброї, є достатні підстави вважати, що російські збройні сили завдали удару по житловому будинку, нехтуючи суворою забороною МГП на напади невибіркового характеру.14
8 З 24 лютого 2022 року БДІПЛ збирає інформацію про можливі порушення правил ведення бойових дій сторонами конфлікту. Оскільки БДІПЛ не має можливості проводити детальну оцінку порушень норм МГП щодо окремих обстрілів, його висновки ґрунтуються на певних закономірностях, виявлених під час моніторингової діяльності, які дозволяють робити попередні висновки про ступінь дотримання тих чи інших норм МГП воюючими сторонами. Для отримання додаткової інформації про правову базу див. ОБСЄ/БДІПЛ, Правова база, що застосовується до збройного конфлікту в Україні, 17 липня 2023 р. 9 Це зброя, призначена для відкритого поля бою, і, з огляду на притаманну їй неточність, її використання в густонаселених районах з великою ймовірністю може завдати невибіркової і непропорційної шкоди цивільному населенню та цивільній інфраструктурі. 10 За оновленими даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), 90% смертей і поранень цивільних осіб в Україні, зафіксованих у період з 24 лютого 2022 року по 21 травня 2023 року, були спричинені застосуванням зброї вибухової дії з широкою площею ураження, зокрема обстрілами з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, ракетами й авіаударами. Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН), Україна: втрати серед цивільних осіб (станом на 21 травня 2023 року), 22 травня 2023 р. Щодо попередніх висновків БДІПЛ див.: ОБСЄ/БДІПЛ, Перший проміжний звіт, пп. 47-51; ОБСЄ/БДІПЛ, Другий проміжний звіт, пп. 44-48. 11 Цей тип керованої ракети призначений для ураження кораблів, а не наземних об’єктів, що робить його неточним і тому непридатним для використання в міських районах. Ракети Х-22 раніше використовувалися російськими збройними силами в низці атак в Україні, які призвели до жертв серед цивільного населення та пошкодження цивільних об’єктів, зокрема під час атаки на дев’ятиповерховий житловий будинок і базу відпочинку в Сергіївці (Одеська область) 1 липня 2022 року, в результаті якої 21 цивільна особа загинула, а 39 отримали поранення. Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Другий проміжний звіт, п. 46. 12 Дніпропетровська обласна військова адміністрація, повідомлення у Telegram від 19 січня 2023 року. 13 Кремль пов’язав падіння ракети на будинок у Дніпрі з роботою системи ППО України, РБК, 16 січня 2023 року. 14 Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), 8 червня 1977 року (Додатковий протокол I), ст. 51(4); Звичаєве МГП, норма 11.
14 Огляд ситуаціїз 1 листопада 2022 року 18. До початку березня 2023 року15 Російська Федерація також продовжувала серію ракетних ударів та ударів баражуючими боєприпасами по критично важливих об’єктах енергетичної інфраструктури України,16 викликаючи занепокоєння щодо дотримання заборони МГП на напади на об’єкти життєзабезпечення цивільного населення.17 Ці атаки призвели до численних жертв серед цивільного населення18 та значних пошкоджень і руйнувань об’єктів цивільної інфраструктури.19 Ці безперервні удари по критично важливих об’єктах енергетичної інфраструктури України у зимовий період також мали величезний вплив на гуманітарну ситуацію, а наслідки для постачання електроенергії відчуваються і донині. Повідомляється, що ці удари позначились на житті до 12 мільйонів людей, які упродовж цього часу зазнавали обмежень доступу до електроенергії або його цілковитої відсутності.20
19. Наприкінці квітня 2023 року Російська Федерація посилила удари ракетами, баражуючими боєприпасами та авіацією по кількох регіонах України, особливо по столиці, Києву, який лише у травні зазнав сімнадцяти атак.21 Ці удари часто влучали в житлові райони, спричиняли жертви серед цивільного населення та вражали цивільні об’єкти, включно з діючими медичними закладами,22 без досягнення жодної видимої легітимної військової мети.
20. Хоча і в значно менших масштабах, Збройні Сили України також здійснювали обстріли населених пунктів на окупованих Російською
15 З 10 жовтня 2022 року по 9 березня 2023 року БДІПЛ зафіксувало щонайменше 18 хвиль таких нападів у 20 з 24 областей країни, а також у столиці, Києві. 16 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Другий проміжний звіт, пп. 49-53. 17 Додатковий протокол I, ст. 54; див. також ОБСЄ/БДІПЛ, Другий проміжний звіт, пп. 51-52. 18 З 10 жовтня 2022 р. по 31 січня 2023 р. УВКПЛ задокументувало 495 жертв серед цивільного населення внаслідок таких ударів, серед яких 116 загиблих і 379 поранених. УВКПЛ ООН, Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні: 1 серпня 2022 р. – 31 січня 2023 року, 24 березня 2023 р., п. 39. 19 За даними Генеральної прокуратури України, з 1 листопада 2022 року по 1 квітня 2023 року збройні формування РФ здійснили 175 ударів по об’єктах електроенергетики на території країни, внаслідок чого було пошкоджено або зруйновано 84 778 об’єктів цивільної інфраструктури. Інформація Офісу Генерального прокурора України. Див. також УВКПЛ ООН, Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні: 1 серпня 2022 р. – 31 січня 2023 року, 24 березня 2023 р., п. 39. 20 Програма розвитку ООН (ПРООН), Виявлення реального стану енергетичної інфраструктури України після руйнівних обстрілів, 12 квітня 2023 р. 21 Київська міська військова адміністрація, повідомлення у Telegram від 30 травня 2023 року. 22 До них належать ракетний удар 28 квітня по дев’ятиповерховому житловому будинку в Умані (Черкаська область), внаслідок якого, за даними української влади, загинули 23 цивільні особи (у тому числі шестеро дітей) і шестеро отримали поранення, див. Ігор Клименко, допис у Facebook від 29 квітня 2023 року; повітряна атака 3 травня на місто Херсон (Херсонська область), внаслідок якої загинула 21 цивільна особа, а 48 отримали поранення (у тому числі двоє дітей), див. Херсонська обласна прокуратура, повідомлення у Telegram від 3 травня 2023 року; ракетні удари 7-8 травня по мобільному госпіталю Українського Червоного Хреста у Миколаєві (Миколаївська область) та складу з гуманітарною допомогою в Одесі (Одеська область), див. Український Червоний Хрест, допис у Facebook від 8 травня 2023 року; та удар 26 травня по міській лікарні № 14 у Дніпрі (Дніпропетровська область), під час якого загинуло щонайменше двоє цивільних осіб, а 31 отримала поранення (у тому числі вісім медичних працівників і двоє дітей), див. Микола Лукашук, повідомлення у Telegram від 26 травня 2023 року.
Огляд ситуаціїз 1 листопада 2022 року 15 Федерацією територіях України, що призводило до жертв серед цивільного населення та пошкодження цивільних об’єктів.23 Наприклад, 28 квітня 2023 року, за даними Уповноваженого з прав людини Російської Федерації та представника де-факто влади на окупованій території Донецької області, підтвердженими моніторингом БДІПЛ, сім цивільних осіб (шість жінок і одна дитина) загинули внаслідок влучання снаряда ракетної системи залпового вогню (РСЗВ) у маршрутне таксі в центрі Донецька.24
21. Протягом звітного періоду гуманітарна ситуація в Україні продовжувала погіршуватися, причому особливо важкою була ситуація у східних та південних регіонах країни. Моніторинг БДІПЛ висвітлив особливо складну ситуацію у прифронтових районах Донецької області, таких як Авдіївка, Бахмут, Мар’їнка та Вугледар. Тут цивільне населення опинилося в пастці інтенсивних бойових дій, практично або зовсім без можливостей для втечі, і змушене виживати без регулярного доступу або будь-якого доступу до чистої води, електроенергії, газу, санітарних умов та медичних послуг. Гуманітарний доступ до таких районів був сильно обмежений, а часом взагалі відсутній.25 Гуманітарна ситуація також залишалася жахливою на частинах території, що раніше перебувала під окупацією Російської Федерації і була відвойована українськими збройними силами, наприклад, у Вовчанську (Харківська область) та Херсоні (Херсонська область), які продовжують зазнавати постійних обстрілів з боку російських збройних сил та пов’язаних з ними угруповань. БДІПЛ також отримало переконливі свідчення про дії російських збройних сил і пов’язаних з ними груп під час відступу з окупованої території, а також про їхній вплив на гуманітарну ситуацію і місцеве населення. Наприклад, свідок з Херсона згадав, як російські війська «повністю знищили все», коли відступали з міста
23 Наприклад, у період з 24 лютого 2022 р. по 21 травня 2023 р. УВКПЛ зафіксувало 3 154 жертви (705 загиблих і 2 449 поранених) на непідконтрольних Уряду України територіях Донецької та Луганської областей. УВКПЛ ООН, Україна: втрати серед цивільних осіб (станом на 21 травня 2023 року), 22 травня 2023 р. Див. також УВКПЛ ООН, Огляд ситуації з правами людини в Україні: 1 лютого – 30 квітня 2023 року, 13 червня 2023 р., с. 1; Інформація Уповноваженого з прав людини Російської Федерації та Ради з розвитку громадянського суспільства та прав людини при Президентові Російської Федерації; Спільний центр з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін у «Донецькій народній республіці», Telegram-канал; Спільний центр з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін у «Луганської народній республіці», Telegram-канал. 24 Інформація Уповноваженого з прав людини Російської Федерації. Див. також Д.В. Пушилін, повідомлення у Telegram від 28 квітня 2023 року; Спільний центр з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін у «Донецькій народній республіці», Фіксація наслідків обстрілу Київського району Донецька, повідомлення у Telegram від 28 квітня 2023 року: https://t.me/DNR_SCKK/14830 та https://t.me/DNR_SCKK/14818; Щонайменше семеро людей загинули і двоє поранені в результаті обстрілу центру Донецька – МОЗ, Донецьке агентство новин, 28 квітня 2023 р. 25 Станом на 23 травня 2023 р. Управління ООН з координації гуманітарних справ (УКГС) повідомило, що гуманітарні організації втратили доступ до майже 60 000 людей у близько сорока містах і селах поблизу лінії фронту в Донецькій, Харківській і Луганській областях. Див. Україна: ООН надає допомогу мільйонам людей, але страждання цивільного населення тривають, UN News, 26 травня 2023 р.
16 Огляд ситуаціїз 1 листопада 2022 року в листопаді 2022 року, залишивши населення майже ні з чим: «Не було інтернету. Після звільнення було трохи газу, але не було електрики. Скрізь були міни, тому на ремонт потрібен був час. Люди ходили до річки по воду, і їх обстрілювали сили з російського [підконтрольного російським силам] боку».26
22. Також багато свідків, опитаних БДІПЛ, вказували на наявність мін поблизу їхніх будинків, сіл і доріг, якими вони користувалися або намагалися скористатися під час виїзду.27 Це викликає занепокоєння щодо масштабів мінного забруднення та його серйозного впливу на українське населення, як на сьогодні, так і в майбутньому. Хоча забруднення вибухонебезпечними предметами було серйозним викликом для України протягом багатьох років, військовий напад Російської Федерації серйозно загострив ситуацію, зробивши Україну однією з найбільш замінованих країн світу.28
23. Протягом звітного періоду в Україні збільшилася кількість судових справ, пов’язаних з «колабораційною діяльністю». У квітні 2023 року українські правоохоронні органи повідомили, що з початку конфлікту зареєстрували 5 500 випадків «колабораціонізму», за якими 1 400 особам було повідомлено про підозру,29 що значно більше, ніж у січні 2023 року, коли вони повідомляли про реєстрацію близько 2 300 таких випадків.30 За повідомленнями ЗМІ, у 2022 році 659 справ передали до суду, і в кожній з 272 справ, в яких відбувся судовий розгляд, підсудного було визнано винним.31 Щонайменше 18 свідчень, зібраних БДІПЛ в рамках цього звіту, безпосередньо стосуються питання «колабораційної діяльності».32 Деякі з цих свідчень детально описують наявність обставин примусу, що свідчить про необхідність проведення розрізнення між «добровільною» співпрацею з окупаційною владою, яка може переслідуватися на законних підставах, і «недобровільною» співпрацею, або співпрацею під примусом, яка не повинна підлягати кримінальному переслідуванню.33
26 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.182, п. 41. 27 Див. опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.125, пп. 25, 71; UKR.WS.131, п. 42; UKR.WS.140, пп. 59, 68; UKR. WS.141, п. 71; UKR.WS.148, п. 8; UKR.WS.151, пп. 46-49, 56; UKR.WS.166, п. 67; UKR.WS.167, п. 7; UKR. WS.182, пп. 41, 80-81; UKR.WS.183, пп. 93-95; UKR.WS.187, п. 85; UKR.WS.188, пп. 115, 133; UKR.WS.189, п. 38; UKR.WS.200, п. 49; UKR.WS.203, п. 9; UKR.WS.205 п. 21; UKR.WS.206, пп. 29, 50; UKR.WS.209, п. 19; UKR.WS.218 п. 47; UKR.WS.220, п. 27; UKR.WS.221, пп. 6, 14, 41; UKR.WS.222, пп. 8-9; UKR.WS.226, п. 21; UKR.WS.227, пп. 10, 60; UKR.WS.232, п. 28. 28 ПРООН, Протимінна діяльність не може чекати, 4 квітня 2023 р. 29 Суд, прощення чи співчуття. Як Україна карає за колабораціонізм і чому потрібні зміни, Українська правда, 29 травня 2023 р. 30 Зафіксовано понад 57 500 злочинів рашистів у війні проти України – Мар’яна Рева, Речниця Національної поліції України, 5й канал, 11 січня 2023 року, YouTube. 31 Справи проти колаборантів: у 2022 засудили майже 300 людей і нікого не виправдали, Українська правда, 29 травня 2023 р. 32 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.127; UKR.WS.129; UKR.WS.132; UKR.WS.134; UKR.WS.139; UKR. WS.140; UKR.WS.141; UKR.WS.153; UKR.WS.169; UKR.WS.177; UKR.WS.178; UKR.WS.182; UKR.WS.185; UKR. WS.188; UKR.WS.198; UKR.WS.208; UKR.WS.215; UKR.WS.224. 33 Див. опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.127, п. 11; UKR.WS.129, п. 17; UKR.WS.132, п. 38. Див. також ОБСЄ/БДІПЛ, Другий проміжний звіт, п. 171.
Огляд ситуаціїз 1 листопада 2022 року 17 24. Інформацію про ймовірних «колаборантів» часто збирають українські громадські активісти та неурядові організації, а також публікують в Інтернеті з наданням повних персональних даних цих осіб.34 Така практика викликає занепокоєння щодо прав осіб на недоторканність особистого життя та дотримання прав на справедливий судовий розгляд, включаючи право на презумпцію невинуватості аж доки вину не буде доведено згідно із законом.35
25. Моніторинг БДІПЛ показує, що серед українських посадовців немає єдиного підходу до питання колабораціонізму і, зокрема, до того, кого можна вважати колаборантом.36
26. За інформацією, зібраною БДІПЛ, на окупованих територіях особи, які надають або вважаються такими, що надають підтримку українській владі, можуть стати об’єктом розслідування за вчинення «терористичних актів», «державної зради» або «диверсій». У деяких випадках, такі особи можуть постати перед судом в Російської Федерації, у тому числі відповідно до поправки до Кримінального кодексу Російської Федерації, прийнятої 28 квітня 2023 року.37 Хоча окупаційна влада повинна забезпечувати, наскільки це можливо, громадський порядок і безпеку, вона повинна поважати закони, що діють на території, за винятком випадків, коли це абсолютно неможливо. Це є застосуванням основного принципу правового режиму окупації. 38 Таким чином, окупаційна держава повинна утримуватися від застосування власного кримінального законодавства та/або переслідування осіб за дії, які виходять за межі законної мети підтримання порядку.
34 Держ Zрадники, Рух Чесно, 2023 ; Список ворогів України, OSINT-спільнота «Мольфар», 2023; підтверджено опитуванням свідка БДІПЛ UKR.WS.127, п. 17. 35 Див. Загальна декларація прав людини, ст. 11(1); Міжнародний пакт про громадські і політичні права (МПГПП/ICCPR), ст. 14(2); Європейська конвенція з прав людини (ЄКПЛ), ст. 6(2). 36 Див. публічна дискусія та розбіжності щодо того, кого вважати «колаборантами», між Уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Дмитром Лубінцем та Віце- прем’єр-міністром з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Іриною Верещук. Див. Дмитро Лубінець, повідомлення у Telegram від 17 травня 2023 року; Ірина Верещук, повідомлення у Telegram від 1 травня 2023 року; Лубінець порадив українцям в окупації брати паспорти рф: причина, Слово і Діло, 30 квітня 2023 р. 37 28 квітня 2023 року Російська Федерація прийняла зміни до Кримінального кодексу, які передбачають посилення покарання за вчинення таких злочинів аж до довічного ув’язнення. Див. Федеральний закон від 28.04.2023 № 157-ФЗ «Про внесення змін до Кримінального кодексу Російської Федерації та статті 151 Кримінально-процесуального кодексу Російської Федерації». Серед таких випадків – справа Павла Запорожця. Див. Павло Запорожець, Заява Олексія Ладіна, адвоката Павла Запорожця, допис у Facebook від 15 березня 2023 року; Росія відмовляє українським військовополоненим у захисті, вибиває «зізнання» під тортурами, а потім влаштовує незаконні «суди», Харківська правозахисна група, 17 березня 2023 р.; Суд вперше в Росії почав розгляд справи за статтею «Акт міжнародного тероризму», TACC, 15 березня 2023 р. 38 IV Гаазька конвенція 1907 року про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі (Гаазьке положення), ст. 43; Четверта Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни (Четверта Женевська конвенція), ст. 64.
18 Огляд ситуаціїз 1 листопада 2022 року Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими
IV А. СИТУАЦІЯ З ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИМИ
27. З початком конфлікту в Україні з’явилося занепокоєння щодо ймовірних порушень обома воюючими сторонами прав і захисту військовополонених, гарантованих Третьою Женевською конвенцією.39
28. Інтерв’ю з колишніми українськими військовополоненими та аналіз відкритих джерел в рамках моніторингу БДІПЛ демонструють стійку тенденцію випадків ймовірних порушень прав військовополонених, які утримуються російською владою, зокрема погані умови утримання під вартою, відсутність елементарних зручностей, жорстоке поводження, катування, сексуальне насильство, примусову працю, розграбування особистих речей, неможливість підтримувати зв’язок із родичами40 та піддавання цікавості публіки.41 Згідно з інформацією, отриманою БДІПЛ, у тому числі з інтерв’ю, проведених з колишніми українськими військовополоненими, суворі мінімальні умови інтернування військовополонених, які встановлюються нормами МГП, як видається, загалом ігноруються Російською Федерацією.42 Опитані описують місця утримання як часто сильно переповнені з неналежним доступом до санітарних умов, функціонуючих туалетів або чистої питної води. Замість цього, військовополонені були змушені пити технічну воду і їсти їжу, яка, за словами опитаних, була низької якості і в малих порціях.43 Один колишній український військовополонений розповів, що його утримували в установі міста Донецька (Донецька область), де його тримали в маленькій кімнаті без вікон разом з 17 іншими особами і змушували спати на підлозі. Він додав, що якщо ліжка і були наявні, то їх не вистачало, і багато хто був змушений спати по двоє на одному ліжку.44
29. Двоє колишніх військовополонених, яких перевели до місця утримання під вартою поблизу Оленівки (Донецька область), розповіли про
39 Третя Женевська конвенція про поводження з військовополоненими (Третя Женевська конвенція); див. також ОБСЄ/БДІПЛ, Перший проміжний звіт; ОБСЄ/БДІПЛ, Другий проміжний звіт. 40 Відповідно до норм МГП, з військовополоненими необхідно завжди поводитися гуманно і захищати їх від актів насилля чи залякування, а також від образ та цікавості публіки. Будь-який незаконний акт чи бездіяльність з боку держави, що тримає в полоні, які спричиняють смерть або створюють серйозну загрозу здоров›ю військовополоненого, що перебуває під її охороною, забороняються і повинні розглядатися як серйозне порушення МГП і воєнний злочин. Див. Третя Женевська конвенція, ст.ст. 13, 17 і 130. Звичаєве МГП, норма 92. Їм також надається право надсилати звістки суто особистого характеру членам своїх сімей, де б вони не знаходилися, і одержувати від них звістки. Див. Третя Женевська конвенція, ст.ст. 70-71; Звичаєве МГП, норма 125. 41 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.157, пп. 7-13, 15, 18, 20-22, 40; UKR.WS.158, пп. 12, 18-19, 25-31, 34, 58, 60; UKR.WS.172, пп. 85-89, 119-120, 124-125, 127-131, 134; UKR.WS.183, п. 100; UKR.WS.213, пп. 38, 41; UKR. WS.221, пп. 61-63, 66, 72, 74. 42 Третя Женевська конвенція, ст.ст. 21-38, що стосуються таких питань, як житло, харчування, одяг, гігієна та медичне обслуговування. 43 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.157, п. 18; UKR.WS.158, п. 12; UKR.WS.172, пп. 81, 83; UKR.WS.221, пп. 52, 67. Див. також Давали до двох чашок їжі на день: що відомо про полон «військового з яблуком», Вечірній Київ, 6 лютого 2023 р.; УВКПЛ ООН, Поводження з військовополоненими та особами, які припинили участь у воєнних діях, в контексті збройного нападу Російської Федерації на Україну, 24 лютого 2022 року – 23 лютого 2023 року, 24 березня 2023 р., с. 13-16. 44 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.157, пп. 15, 17.
20 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими сильну переповненість. В одному зі свідчень йдеться про те, що на одному поверсі бараку цього закладу утримувалося понад 500 військовополонених чоловіків, багато з яких «спали в коридорах, на сходах, у туалетах і скрізь», тоді як інший військовополонений зазначив, що в його бараці було понад 700 осіб, в той час як він був розрахований лише на 200.45 Військовополонені чоловіки та жінки, за словами опитаних, утримувалися окремо, причому один з опитаних уточнив, що в Оленівській виправній колонії чоловіки утримувалися в бараках, а жінки – в камерах.46 Один зі свідків БДІПЛ додав: «Нам не дозволяли писати нашим сім’ям, поки не з’явилися ув’язнені з «Азовсталі». Вони дозволяли нам це робити для показовості, коли були присутні представники Червоного Хреста та інших організацій... Протягом мого перебування [в Оленівській колонії], приїжджали російські офіційні особи, метою яких було спостереження за умовами утримання ув’язнених, але, знову ж таки, це було лише на показ».47
30. Колишні українські військовополонені, опитані БДІПЛ, також детально розповіли про випадки, коли військовополонених, як чоловіків, так і жінок, піддавали жорстоким побиттям і катуванню під час утримання під вартою, що в деяких випадках призводило до смерті.48 Один колишній український військовополонений розповів, що після етапування до Оленівки його одразу ж роздягли догола, погрожували зрізати татуювання і били по всьому тілу, тоді як інших обирали для побиття випадковим чином.49 Аналогічно, колишній військовополонений розповів БДІПЛ, що після етапування до місця утримання в Таганрозі (Російська Федерація), його та інших регулярно били, а охоронці приходили і час від часу забирали випадкових ув’язнених для побиття.50 Троє опитаних військовополонених розповіли про процедуру, відому як «коридор», під час якої військовополонених після переведення до нової установи жорстоко били кийками в’язничний по обидва боки коридору, коли вони проходили через нього.51
45 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.158, п. 12; UKR.WS.172, п. 80. Див. також UKR.WS.221, пп. 55, 58. 46 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.157, п. 21; UKR.WS.158, п. 12; UKR.WS.221, п. 54. Див. також UKR.WS.158, п. 40. Див. далі «Будь ласка, дайте мені померти»: Звільнений український військовополонений описує перші думки після російського полону | 60 Minutes, CBS News, 6 березня 2023 р. 47 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.157, п. 23. 48 Опитування свідків БДІПЛ, UKR.WS.157, пп. 13, 20-22, 25, 29, 31-33; UKR.WS.158, пп. 18-19, 24-27, 40, 52; UKR.WS.172, пп. 88-89, 126-131; UKR.WS.213, пп. 41, 72. Див. також УВКПЛ ООН, Поводження з військовополоненими та особами, які припинили участь у воєнних діях, в контексті збройного нападу Російської Федерації на Україну, 24 лютого 2022 року – 23 лютого 2023 року, 24 березня 2023 р., с. 17-20. 49 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.157, пп. 21-22. 50 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.157, пп. 24, 29-31; UKR.WS.158, пп. 24-25, 31. 51 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.157, п. 32; UKR.WS.158, пп. 18, 46; UKR.WS.172, пп. 124-125. У нещодавньому звіті УВКПЛ військовополонені також повідомляли про таке поводження, що називається «прийомкою» або «вітальним побиттям», див. УВКПЛ ООН, Поводження з військовополоненими та особами, які припинили участь у воєнних діях, в контексті збройного нападу Російської Федерації на Україну, 24 лютого 2022 року – 23 лютого 2023 року, 24 березня 2023 р., с. 17.
Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 21 31. У Таганрозькому СІЗО [номер два] один колишній український військовополонений згадував, як його катували пристроєм, відомим як «шокер», який, за його словами, нагадував електрошокову палицю з можливістю регулювання напруги.52 Інші методи катування, про які згадували респонденти, включали вставляння голок під нігті та в голову, ураження електричним струмом (іноді його називали «дзвінок мамі»), удушення та вимушене перебування у незручних положеннях протягом тривалого періоду часу.53 Свідчення також фіксують, як під час тримання під вартою військовополонених піддавали принизливому та такому, що принижує гідність, поводженню. Один з опитаних розповів, що в СІЗО в Таганрозі один з охоронців «поводився з нами, як з собаками» і змушував його та інших опитаних гавкати перед тим, як зайти до їхньої камери і заявити: «Чия черга бути битим нах*й?».54 Аналогічно, той самий військовополонений розповів, що у Каменськ-Шахтинському (Російська Федерація) його та інших змушували «їсти зі смітника, інакше на них нацьковували собак, [і] виводили на мороз».55 Також повідомлялося, що через постійні катування та нелюдське поводження в місцях позбавлення волі деякі військовополонені, як в Оленівці, так і в Каменськ-Шахтинську, вдавалися до самогубства.56
32. Незважаючи на такі погані умови, опитані БДІПЛ також зазначали, що після переведення до інших місць тримання під вартою,їхні умови покращувалися, при цьому: колишні військовополонені відзначали, що вони отримували достатнє харчування, доступ до туалетів і медичну допомогу.57 У деяких випадках БДІПЛ отримало інформацію про те, що адміністрація в’язниць намагалася обмежити жорстоке поводження з українськими військовополоненими. Наприклад, двоє свідків БДІПЛ заявили, що після смерті п’яти українських військовополонених у результаті побиття у слідчому ізоляторі в Таганрозі,російські офіційні особи замінили начальника в’язниці на іншого, який, як повідомляється, заборонив побиття і збільшив порції їжі.58 Так само були випадки, коли співробітники в’язниці запобігали побиттю, як це було в Каменськ-Шахтинському СІЗО під час ротації охорони, хоча такі спроби не завжди були успішними.59
33. Двоє свідків БДІПЛ також повідомили, що російські збройні сили зберігали військову техніку і відкривали вогонь, іноді з мінометів або кулеметів, поблизу місць їхнього утримання.60 Це позбавляло
52Опитування свідків БДІПЛ, UKR.WS.158, пп. 27-28; Див. також UKR.WS.172, п. 126. 53Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.157, п. 13; UKR.WS.158, пп. 29-30; UKR.WS.172, пп. 120, 126; UKR.WS.183, п. 100. 54Опитування свідка БДІПЛ, UKR.WS.158, п. 38. 55Там само, п. 48. Див. також Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.221, пп. 61, 66. 56Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.158, пп. 52; UKR.WS.172, п. 88. Див. також UKR.WS.215, п. 44. 57Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.157, пп. 10, 14, 26; UKR.WS.158, пп. 41, 46, 53-54; UKR.WS.213, п. 38; UKR.WS.221, п. 88. 58 Опитування свідків БДІПЛ, UKR.WS.157, п. 29; UKR.WS.158, п. 33. 59 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.158, пп. 48-50. 60 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.172, пп. 96-98, 121-122; UKR.WS.211, пп. 73-79.
22 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими їх сну, а також потенційно порушувало норму МГП про те, що військовополонені не можуть в жодному разі утримуватися в місцях, де вони можуть потрапити під обстріл із зони бойових дій.61 В інтерв’ю, проведених спостерігачами БДІПЛ, також повідомлялося про випадки, коли цивільних осіб заарештовували, переводили, а потім утримували разом з військовополоненими в місцях позбавлення волі як в Оленівці, так і в Каменськ-Шахтинському.62 Це підтверджує тенденцію, про яку повідомляли інші організації та ЗМІ.63 Опитані повідомили, що цивільні особи, які утримувалися разом з військовополоненими, стикалися з подібними умовами під час утримання під вартою, їх спеціально обмежували у контактах зі своїми сім’ями та завдавали побиття.64
34. Один з опитаних, зокрема, повідомив БДІПЛ, що російські солдати називали деяких цивільних осіб «червоними інформаторами», що стосувалося так званих «зрадників», які нібито надали координати російських сил українським військам.65 В одному конкретному випадку російські посадовці визнали, що заарештували і затримали цивільну особу, а Міністерство оборони Росії написало листа родині, в якому підтвердило арешт на підставі того, що «вони були затримані за зрив Спеціальної військової операції», додавши, що «стан їхнього здоров’я задовільний» і що «місцезнаходження тих, хто зриває Спеціальну військову операцію, не підлягає розголошенню або поширенню».66 Місцеперебування та статус цивільних затриманих важко встановити, оскільки інформація про їхнє становище була нечіткою або її взагалі відмовлялися надавати.67 Основним джерелом інформації були колишні військовополонені, яких обміняли.68 Крім того, деякі сім’ї дізналися про затримання своїх родичів зі списків ув’язнених, опублікованих у Telegram або на веб-сайтах чи після написання листів до російських органів влади та відомств, а також завдяки запитам українських органів влади та НУО.
61 Третя Женевська конвенція, ст. 23. 62 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.157, п. 34; UKR.WS.158, п. 55; UKR.WS.172, пп. 88, 110; UKR. WS.213, пп. 27-34; UKR.WS.221, п. 56. Див. також UKR.WS.214, пп. 15-17; UKR.WS.215, пп. 26, 40-47; UKR.WS.231, пп. 18-19, 22-23, 25; UKR.WS.083; Довга подорож українського військовополоненого додому, New Yorker, 27 жовтня 2022 р., «Абсолютне зло»: всередині російського табору для військовополонених, де згоріли десятки українців, The Guardian, 6 серпня 2022 р. 63 Звільнений з полону підтвердив, що РФ тримає в СІЗО мирних українців: «Сусідня з нами камера, 12 осіб, всі 100% цивільні», Настоящее Время, 17 лютого 2023 р.; Росію звинуватили в утриманні в полоні 20 000 українських цивільних, Deutsche Welle, 2 червня 2023 р.; УВКПЛ ООН, Поводження з військовополоненими та особами, які припинили участь у воєнних діях, в контексті збройного нападу Російської Федерації на Україну, 24 лютого 2022 року – 23 лютого 2023 року, 24 березня 2023 р., с. 19; Секретна в’язниця Росії. У Брянській області в СІЗО № 2 утримують близько 650 українців, Медійна ініціатива за права людини, 23 лютого 2023 р. 64 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.157, п. 34; UKR.WS.213, пп. 40, 44-48. Див. також UKR.WS.215, пп. 26-27, 45-46, 86, 89; UKR.WS.231, пп. 19, 22-23. 65 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.213, п. 39. Див. також UKR.WS.215, пп. 40-41; UKR.WS.231, пп. 18, 23. 66 Там само, п. 43. Див. також Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.231, пп. 18-19. 67 Див., наприклад, Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, повідомлення у Telegram від 20 січня 2023 року. 68 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.213, пп. 35, 37-45; UKR.WS.231, пп. 18-19, 22-23, 25; Росію звинуватили в утриманні в полоні 20 000 українських цивільних, Deutsche Welle, 2 червня 2023 р.
Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 23 35. Звинувачення у катуваннях та інших формах жорстокого поводження з боку українських збройних сил щодо російських військовополонених були зафіксовані іншими організаціями,69 а також озвучувалися російськими органами влади та проросійськими каналами.70 У нещодавній доповіді Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) зазначено кілька форм катувань і жорстокого поводження з російськими військовополоненими, зокрема, фізичне насильство та погрози насильством, які мали місце здебільшого одразу після їхнього захоплення в полон, а також під час інтернування.71 Після висновків доповіді УВКПЛ представники української влади, як повідомляється, провели інспекцію умов утримання в українських місцях несвободи, визнавши їх такими, що відповідають вимогам Женевської конвенції.72
36. Моніторинг БДІПЛ також включав аналіз інформації з відкритих джерел, які оприлюднили поводження, зловживання, страти та каліцтва над військовополоненими з обох сторін конфлікту. БДІПЛ провело детальний аналіз відкритих джерел і перевірку двох відеозаписів, які з’явилися в мережі в березні та квітні 2023 року відповідно, на яких, імовірно, зображені позасудові страти та катування українських солдатів російськими солдатами або пов’язаними з ними озброєними групами. Перше відео, тривалістю 12 секунд, зображує вбивство українського солдата, який знаходився у лісовій місцевості та припинив участь у військових діях (hors de combat) .73 На відео видно, як український солдат стоїть у неглибокому окопі і курить сигарету. Солдат, одягнений у військову форму з емблемою українського прапора на руці, вигукує «Слава Україні!» перед тим, як його розстрілюють з автоматичної зброї. На відео не видно тих, хто стріляв – вони знаходяться за камерою, проте чути голоси, які лають жертву російською мовою. На другому відео видно, як люди у військовій формі з білими нарукавними пов’язками (зазвичай використовуються російськими військовими для ідентифікації) ножем відрізають голову живій людині, одягненій у форму з українською символікою. Потім вони підносять відрізану голову до камери, кажучи російською мовою, що її потрібно відправити командиру закатованого.
69 УВКПЛ ООН, Поводження з військовополоненими та особами, які припинили участь у воєнних діях, в контексті збройного нападу Російської Федерації на Україну, 24 лютого 2022 року – 23 лютого 2023 року, 24 березня 2023 р., с. 26-28. Див. також Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні, Звіт Незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні, 15 березня 2023 р., п. 86. 70 Див. наприклад, Київ застосовує нові види тортур до полонених, заявила омбудсмен ДНР, РИА Новости, 20 березня 2023 р.; Juan Sinmiedo, повідомлення у Telegram від 11 січня 2023 року. 71 УВКПЛ ООН, Поводження з військовополоненими та особами, які припинили участь у воєнних діях, в контексті збройного нападу Російської Федерації на Україну, 24 лютого 2022 року – 23 лютого 2023 року, 24 березня 2023 р., с. 28. 72 Дмитро Лубінець, повідомлення у Telegram від 28 березня 2023 року. 73 Відповідно до норм МГП, особа вважається такою, що припинила участь у військових діях (hors de combat), якщо вона перебуває під владою супротивної сторони або якщо вона ясно виражає намір здатися в полон. Див. Додатковий протокол I, ст. 41.
24 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 37. БДІПЛ проаналізувало матеріали із серії відео, опублікованих у листопаді 2022 року, на яких нібито зображено страту російських солдатів, і підтвердило їхню автентичність. На одному з відео показано, як численні російські солдати виходять з підвалу і здаються українським солдатам, лягаючи на землю обличчям донизу. Під час капітуляції останній російський солдат, який виходить з підвалу, відкриває вогонь, а потім лунають постріли перед тим, як відео закінчується. Наступне відео, яке з’явилося в Інтернеті, зображує наслідки цієї сцени, показуючи, як імовірно ті ж російські солдати, які здавалися в полон, тепер лежать мертвими в аналогічних позах, як їм наказали лягти українські солдати.
38. Згідно з МГП, умисне вбивство військовополонених є серйозним порушенням і воєнним злочином.74 Немає жодних доказів щодо безпосередніх обставин, за яких були вбиті ці солдати, а звуки пострілів вказують на те, що могла відбутися перестрілка. Однак ідентичне положення тіл російських солдатів на обох відео до і після їхнього вбивства викликає серйозне занепокоєння тим, що більшість цих російських солдатів повинні були вважатися такими, що припинили участь у військових діях (hors de combat), а отже, бути захищеними від будь-яких актів насилля.75
39. Починаючи з 24 лютого 2022 року, між обома сторонами конфлікту відбулася низка обмінів полоненими з метою репатріації своїх військовослужбовців. Наразі, за словами Президента Зеленського, до України повернулися понад 2 000 українських військовополонених.76 БДІПЛ не змогло підтвердити загальну кількість російських військовополонених, які були обміняні, оскільки представники російської влади не завжди оприлюднюють кількість тих, хто брав участь в обміні.
40. З 24 лютого 2022 року було зафіксовано звільнення 140 українських цивільних осіб у рамках обмінів, тоді як українська влада стверджує, що Росія утримує понад 20 000 українських цивільних осіб.77 Станом на 31 травня 2023 року обидві сторони конфлікту, схоже, налаштовані на продовження обміну полоненими і пошук способів сприяння такому
74 Третя Женевська конвенція, ст. 130; Римський статут Міжнародного кримінального суду (Статут МКС), ст. 8(2)(a)(i). 75 Третя Женевська конвенція, ст. 13. 76 «Щоразу, коли повертаємо наших людей з російського полону, пам’ятаємо про фундаментальну мету: нікого свого, нічого українського ворогу не залишимо. Про всіх пам’ятаємо, кожного і кожну шукаємо, всіх маємо повернути. І повернемо!», @ZelenskyyUA, допис у Twitter від 12 червня 2023 року (твіт про те, що станом на 12 червня 2023 року загалом було повернуто 2 526 українських військовополонених). 77 Росію звинуватили в утриманні в полоні 20 000 українських цивільних, Deutsche Welle, 2 червня 2023 р.
Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 25 обміну, прикладом чого є обмін військовополоненими на початку червня 2023 року за участю 95 українських і 94 російських військовополонених.78
Б. СВАВІЛЬНІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ ТА ПРИМУСОВІ ЗНИКНЕННЯ
41. БДІПЛ продовжувало отримувати свідчення про свавільне позбавлення волі цивільних осіб, а також про катування і жорстоке поводження з ними під час тримання під вартою російською владою в ході окупації Донецької, Запорізької, Київської, Луганської Херсонської та Чернігівської областей, що є порушенням МГП.79 Відповідно до МГП, усі особи, позбавлені волі з причин, пов’язаних зі збройним конфліктом, мають право на гуманне поводження, належні умови тримання під вартою, включаючи медичну допомогу, якої вони потребують, та судові чи процесуальні гарантії, що відповідають їхньому статусу.80 Якщо позбавлення волі не відповідає чинному законодавству, це є незаконним позбавленням волі, що є серйозним порушенням МГП і воєнним злочином.81
42. За словами опитаних БДІПЛ,82 профілі жертв різняться і включають як чоловіків, так і жінок різного віку та роду занять. Схоже, що жертви стали мішенню російської влади через їхню реальну чи уявну підтримку українських збройних сил,83 через те, що вони раніше були пов’язані зі Збройними Силами України або мали родичів чи друзів, які них проходили службу в них,84 через відмову співпрацювати з окупаційною владою,85 або просто через проукраїнські погляди, що ідентифікувалися не лише у випадках відкритих висловлювань проти Росії та окупації, але іноді й за відсутності явної підтримки окупації.86
78 Див. Андрій Єрмак, повідомлення у Telegram від 11 червня 2023 року; Тетяна Москалькова, повідомлення у Telegram від 11 червня 2023 року. 79 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.122; UKR.WS.123; UKR.WS.126; UKR.WS.127; UKR.WS.128 (стосується затримання та катувань UKR.WS.130); UKR.WS.130; UKR.WS.132; UKR.WS.134; UKR.WS.136; UKR.WS.137; UKR.WS.138; UKR.WS.139; UKR.WS.141; UKR.WS.142; UKR.WS.146; UKR.WS.147; UKR.WS.149; UKR.WS.150; UKR.WS.152; UKR.WS.153; UKR.WS.154; UKR.WS.155; UKR.WS.173; UKR.WS.175; UKR.WS.176; UKR.WS.177; UKR.WS.182; UKR.WS.183; UKR.WS.185; UKR.WS.186 (стосується затримання UKR.WS.213); UKR.WS.187; UKR.WS.188; UKR.WS.189; UKR.WS.190; UKR.WS.192; UKR.WS.198; UKR.WS.200; UKR.WS.202; UKR.WS.204; UKR.WS.205; UKR.WS.207; UKR.WS.208; UKR.WS.210; UKR.WS.213; UKR.WS.214; UKR.WS.215; UKR.WS.217; UKR.WS.219; UKR.WS.220; UKR.WS.221; UKR.WS.223; UKR.WS.229; UKR.WS.230; UKR.WS.231; UKR.WS.233. 80 Четверта Женевська конвенція, ст.ст. 68-78 і 79-141; Звичаєве МГП, норми 90 і 100-102. 81 Четверта Женевська конвенція, ст. 147. Див. також Звичаєве МГП, норма 99; Статут МКС, ст. 8(2)(a)(vii). Ув’язнення або інше істотне позбавлення фізичної свободи в порушення основоположних норм міжнародного права, якщо воно вчиняється в рамках широкомасштабного або систематичного нападу, спрямованого проти цивільного населення, також може становити злочин проти людяності. Див. Статут МКС, ст. 7(1)(e). 82 У період з 1 листопада 2022 року по 31 травня 2023 року БДІПЛ опитало 19 жертв свавільних затримань і примусових зникнень, зокрема 13 чоловіків і 6 жінок. Крім того, БДІПЛ отримало інформацію від родичів чотирьох осіб, які продовжують свавільно утримуватися під вартою на окупованих територіях України та в Російській Федерації. 83 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.127; UKR.WS.130; UKR.WS.155; UKR.WS.188; UKR.WS.214; UKR. WS.215; UKR.WS.217; UKR.WS.223; UKR.WS.182, п. 39. 84 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.142; UKR.WS.221; UKR.WS.137, п. 58; UKR.WS.183, пп. 15-16; UKR.WS.213. 85 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.229; UKR.WS.230; UKR.WS.122, п. 7. 86 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.139; UKR.WS.147; UKR.WS.153; UKR.WS.159; UKR.WS.200; UKR. WS.207; UKR.WS.219.
26 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 43. Повідомлення про свавільні затримання та ймовірні примусові зникнення включають викрадення представників місцевої влади та державних службовців, нинішніх і колишніх співробітників правоохоронних органів, громадських активістів і журналістів, працівників сфери освіти, працівників Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС), а також релігійного лідера.87 Свідок з Херсонської області розповів БДІПЛ: «Від самого початку окупаційна влада вирішила тероризувати найбільш активних громадян... Вони знали їхні імена, адреси тощо. Вони усували або залякували цих людей. Отже, метою було явно залякати населення та знищити активістів».88
44. Згідно зі свідченнями, отриманими БДІПЛ, людей затримували в їхніх домівках або за наводкою,89 або в рамках обшуків будинків з метою виявлення зброї, старої військової форми та нагород, українських прапорів та інших державних символів чи будь-яких інших «компрометуючих матеріалів», таких як мапи та книги з історії України.90 Цивільних осіб також затримували на вулицях, на блокпостах та контрольно-пропускних пунктах.91 Свідки також повідомляли БДІПЛ про випадки свавільних затримань під час мирних протестів проти окупації.92 Кілька постраждалих повідомили БДІПЛ, що їхні родичі були затримані разом з ними.93
45. Згідно зі свідченнями, наданими БДІПЛ, жертви не були належним чином поінформовані про причину затримання, а їхні родичі часто не знали про їхню долю або місцезнаходження протягом частини, а іноді і всього часу утримання під вартою. «Перші два тижні після того, як забрали мого чоловіка, були найважчими. Я пішла до комендатури, щоб знайти його, але там нам сказали йти до поліції. У поліції нам сказали, що у них його немає, і щоб ми повернулися до комендатури. Я також відвідала морг, щоб перевірити, чи він там», – так описала свій відчай дружина жертви примусового зникнення із Запорізької області, яка зрештою отримала звістку від людини, яка була затримана разом з її чоловіком, про те, що він живий і його утримують «на підвалі»94 у невідомому місці. Через рік після арешту Червоний Хрест офіційно
87 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.134, п. 13; UKR.WS.147; UKR.WS.159; UKR.WS.175, п. 15; UKR.WS.177; UKR.WS.182, п. 19; UKR.WS.188, пп. 36-37; UKR.WS.189, пп. 19-20; UKR.WS.192, п. 54; UKR.WS.202, п. 8; UKR.WS.214; UKR.WS.215; UKR.WS.217; UKR.WS.219; UKR.WS.221; UKR.WS.229; UKR.WS.230; UKR.WS.233. 88 Опитування свідка БДІПЛ, UKR.WS.192, п. 54. 89 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.126, п. 13; UKR.WS.130, п. 6; UKR.WS.139, п. 6; UKR.WS.155, п. 11; UKR.WS.200, п. 21. 90 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.122, п. 7; UKR.WS.147, пп. 12, 23; UKR.WS.183, п. 15; UKR.WS.190, пп. 64-66; UKR.WS.217, пп. 12-13; UKR.WS.219, п. 16. 91 Опитування свідків БДІПЛ, UKR.WS.127, п. 21; UKR.WS.136, пп. 6-7; UKR.WS.142, п. 23; UKR.WS.159, п. 12; UKR.WS.183, пп. 20, 43 (твердження); UKR.WS.185, пп. 20, 42-43 (твердження); UKR.WS.204, п. 7; UKR.WS.213; UKR.WS.231; UKR.WS.233. 92 Опитування свідків БДІПЛ, UKR.WS.123, пп. 18-19; UKR.WS.153, пп. 7-8. 93 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.139, п. 18; UKR.WS.155, пп. 13-14; UKR.WS.177; UKR.WS.190; UKR. WS.230, п. 36. 94 Як пояснили кілька свідків, опитаних БДІПЛ, «на підвалі», це розмовний термін, що означає утримання під вартою та можливі катування.
Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 27 повідомив їй, що її чоловік перебуває в «російському полоні» без жодних подробиць, як-от місце його утримання.95
46. У кількох випадках, про які повідомлялося, військовослужбовці російських збройних сил вилучали гроші та майно у постраждалих під час обшуків у помешканнях чи після їхнього звільнення,96 або ж вимагали гроші у них чи їхніх родичів в обмін на звільнення.97
47. Тривалість свавільного позбавлення волі, задокументованого БДІПЛ, становила від кількох годин до восьми місяців.98 Один із уцілілих розповів, що його двічі свавільно затримували протягом кількох тижнів.99 БДІПЛ також отримало повідомлення про декілька випадків, коли люди продовжують свавільно утримуватися під вартою на окупованій території України та в Російській Федерації,100 або зникають безвісти після затримання на територіях, які були або залишаються під контролем Російської Федерації. 101
48. Згідно зі свідченнями, отриманими БДІПЛ, постраждалих осіб утримували в імпровізованих місцях несвободи, які часто називають «підвалами»,102 у відділках поліції, а також у слідчих ізоляторах і в’язницях.103 Умови тримання під вартою часто були жахливими і становили нелюдське та таке, що принижує гідність, поводження: переповнені камери, брак свіжого повітря, низькі температури, неналежні санітарні умови, нестача їжі та води.104 Один з потерпілих з Херсонської області повідомив БДІПЛ, що камера, в якій його утримували протягом десяти днів разом з 18 іншими чоловіками, була настільки маленькою, що вони були змушені стояти, притиснувшись один до одного, і мочитися в пляшку, оскільки там не було туалету.105 Потерпілим також відмовляли в медичній допомозі або надавали її в неналежному обсязі, їм не дозволяли ходити або виконувати інші
95 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.207, пп. 12-13, 22. 96 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.130, п. 18; UKR.WS.155, п. 12. 97 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.139, п. 43; UKR.WS.147, пп. 18, 43; UKR.WS.190, п. 100; UKR. WS.230, п. 65. 98 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.127; UKR.WS.215. 99 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.139, п. 17. 100 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.207; UKR.WS.213; UKR.WS.214; UKR.WS.231. 101 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.138, п. 24; UKR.WS.146, п. 10; UKR.WS.153, п. 17; UKR.WS.186, пп. 93-94 (твердження). 102 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.139, пп. 7; UKR.WS.190, пп. 84, 130; UKR.WS.204, п. 8; UKR.WS.207, пп. 13-14; UKR.WS.217, пп. 15, 19; UKR.WS.219, п. 20; UKR.WS.233, п. 15. 103 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.130, п. 7; UKR.WS.139, п. 20; UKR.WS.155, п. 13; UKR.WS.159, п. 12; UKR.WS.207, пп. 36-38; UKR.WS.214, пп. 6, 11; UKR.WS.217, п. 24; UKR.WS.223, пп. 12-13, 17; UKR.WS.231, пп. 21, 15. 104 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.130, пп. 7, 12; UKR.WS.139, пп. 15, 53; UKR.WS.147, пп. 33, 38-39; UKR.WS.155, п. 18; UKR.WS.190, пп. 82, 84, 142, 150; UKR.WS.204, пп. 17-18; UKR.WS.219, пп. 20, 33; UKR. WS.221, пп. 49, 55-56, 58, 64, 66, 96; UKR.WS.223, пп. 12, 14, 18, 42. 105 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.130, пп. 7, 12.
28 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими фізичні вправи.106 Деякі постраждалі повідомляли, що їх змушували працювати під час утримання під вартою.107
49. БДІПЛ задокументувало кілька випадків переміщення цивільних осіб, затриманих на територіях України, підконтрольних Російській Федерації, та безпосередньо до Російської Федерації.108 Наприклад, одна жінка розповіла БДІПЛ, що її спочатку тримали в імпровізованому місці несвободи у Київській області на початку березня 2022 року, а потім перевезли через Білорусь до двох інших місць тримання під вартою – імпровізованого місця несвободи та слідчого ізолятора в Курській області в Росії, де вона провела сім місяців. Там її допитували та катували разом з іншими цивільними жінками з України.109
50. Уцілілі особи ідентифікували виконавців затримань і катувань, як представників російських збройних сил, у тому числі представників збройних формувань, пов’язаних з Російською Федерацією110 Федеральної служби безпеки Російської Федерації111 і Національної гвардії Російської Федерації.112
51. Ці додаткові свідчення, зібрані БДІПЛ, підтверджують попередні висновки БДІПЛ та інших організацій,113 а саме те, що російські військові та пов’язані з ними сили регулярно піддають цивільних осіб свавільним затриманням і примусовим зникненням.
52. Як зазначалося в попередніх звітах БДІПЛ, громадянство або прихильне ставлення до супротивної сторони не є достатньою підставою для
106 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.130, п. 12; UKR.WS.130, п. 23; UKR.WS.177, п. 58; UKR.WS.204, п. 18; UKR.WS.215, пп. 83-84. 107 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.139, пп. 25, 36; UKR.WS.159, пп. 15, 19-20, 22; UKR.WS.204, п. 18. 108 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.207; UKR.WS.213; UKR.WS.214; UKR.WS.215; UKR.WS.221. 109 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.215. 110 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.130, п. 6; UKR.WS.139, п. 13, 28; UKR.WS.142, п. 46; UKR.WS.177, пп. 38, 52, 73; UKR.WS.190, пп. 71, 145; UKR.WS.204, п. 16; UKR.WS.207, пп. 10, 16; UKR.WS.229, пп. 12, 22; UKR. WS.230, п. 30; UKR.WS.233, п. 15. 111 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.130, п. 14; UKR.WS.142, п. 26; UKR.WS.182, пп. 19-20; UKR.WS.204, п. 10; UKR.WS.214, пп. 5-8; UKR.WS.223, п. 41; UKR.WS.233, п. 36. 112 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.130, п. 19; UKR.WS.155, п. 16; UKR.WS.159, п. 11; UKR.WS.214, п. 5. 113 У період з 24 лютого 2022 року до 23 травня 2023 року УВКПЛ задокументувало 864 випадки (763 чоловіки, 94 жінки та 7 хлопчиків) свавільних затримань і примусових зникнень, відповідальність за які несуть російські збройні сили. Див. УВКПЛ ООН, Затримання цивільних осіб у контексті збройного нападу Російської Федерації на Україну. 24 лютого 2022 року – 23 травня 2023 року, 27 червня 2023 р., п. 5. Див. також Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні, Звіт Незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні, 15 березня 2023 р., пп. 60-67; Дев’ять кіл пекла: місця несвободи в Україні під російською окупацією: березень-грудень 2022 року, DIGNITY, 12 квітня 2023 р.; Україна: Російський катівня в Херсоні. Незаконне тримання під вартою, катування цивільних осіб протягом 8-місячної окупації, Human Rights Watch, 13 квітня 2023 р.
Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 29 затримання, так само як і позбавлення волі з єдиною метою збору розвідувальної інформації.114
53. БДІПЛ отримало від Російської Федерації інформацію щодо арештів та затримання Службою безпеки України представників місцевої влади та інших цивільних осіб, звинувачених у співпраці з окупаційною владою, а також проросійських політичних і громадських активістів та журналістів.115 Однак, через відсутність достатньої інформації БДІПЛ наразі не може встановити необхідні факти та обставини, пов’язані з арештами та затриманням цих осіб, а отже, не може оцінити їхню законність.
54. Інші організації також зафіксували подібні випадки. Наприклад, у період з 24 лютого 2022 року до 23 травня 2023 року УВКПЛ задокументувало 75 випадків (57 чоловіків, 17 жінок і один хлопчик) свавільних затримань і примусових зникнень, скоєних українськими правоохоронними органами або Збройними Силами України.116
В. КАТУВАННЯ ТА ІНШІ ФОРМИ ЖОРСТОКОГО ПОВОДЖЕННЯ
55. У більшості випадків позбавлення волі, про які стало відомо БДІПЛ, уцілілі особи розповідали, що під час перебування під вартою зазнавали катування та інших форм жорстокого поводження або покарання.117 Іноді жертви зазнавали жорстокого поводження або катувань вже під час обшуку їхніх помешкань.118 Катування та нелюдське поводження, в тому числі умисне заподіяння сильних страждань або серйозних тілесних ушкоджень, суворо заборонені МГП і є воєнними злочинами.119 Відповідно до МППЛ, заборона катувань та інших видів нелюдського та такого, що принижує гідність, поводження є абсолютною і не допускає
114 Міжнародний кримінальний трибунал у справах колишньої Югославії (МТКЮ), Обвинувач проти Делаліча та інших, справа № IT-96-21-T, Судова палата, рішення від 16 листопада 1998 року, пп. 576-577; див. також МКЧХ, Міжнародне гуманітарне право і виклики сучасних збройних конфліктів 11, 30IC/07/8.4 (жовтень 2007 р.), Додаток 1, п. 380. 115 Інформація, надана Постійним представництвом Російської Федерації при міжнародних організаціях у Відні, в якій поширюється Доповідь Міністерства закордонних справ Російської Федерації про ситуацію з правами людини в Україні, с. 100-101. 116 Більшість жертв були заарештовані за нібито скоєння кримінальних злочинів, пов’язаних із конфліктом. Декількох інших затримали за підозрою в участі у бойових діях на боці пов’язаних із Російською Федерацією озброєних груп у 2014-2020 роках. Див. УВКПЛ ООН, Затримання цивільних осіб у контексті збройного нападу Російської Федерації на Україну. 24 лютого 2022 року – 23 травня 2023 року, 27 червня 2023 р., пп. 10-11. 117 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.127; UKR.WS.130; UKR.WS.139; UKR.WS.142; UKR.WS.147; UKR. WS.155; UKR.WS.159; UKR.WS.177; UKR.WS.190; UKR.WS.200; UKR.WS.204; UKR.WS.215; UKR.WS.217; UKR. WS.219; UKR.WS.221; UKR.WS.223; UKR.WS.229; UKR.WS.230; UKR.WS.233. 118 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.147, п. 30; UKR.WS.155, пп. 11-12; UKR.WS.177, пп. 25-28; UKR. WS.190, пп. 68-76; UKR.WS.200, пп. 21-28; UKR.WS.230, п. 31. 119 Четверта Женевська конвенція, ст. 32; Додатковий протокол I, ст. 75(1)-(2) і 11; див. Звичаєве МГП, норми 90, 92. Див. також Статут МКС, ст. 8(2)(a)(ii). Катування та нелюдське поводження можуть також становити злочин проти людяності, якщо вони вчиняються в рамках широкомасштабного або систематичного нападу на цивільне населення. Статут МКС, ст. ст. 7(1)(f) і (k).
30 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими жодного послаблення навіть під час збройного конфлікту.120 Згідно зі свідченнями, отриманими БДІПЛ, катування та жорстоке поводження були широко поширені в місцях позбавлення волі на усіх територіях України, що перебували під окупацією Російської Федерації.
56. За свідченнями уцілілих осіб, катування застосовувалися для отримання зізнань чи інформації або для того, щоб в інший спосіб примусити затриманих до співпраці, а також для приниження, залякування чи покарання. Наприклад, БДІПЛ задокументувало випадок, коли релігійного лідера з Херсонської області затримали і катували з метою змусити його співпрацювати з окупаційною владою і доносити на членів своєї громади.121 В іншому випадку директора школи в Запорізькій області затримали на кілька годин і жорстоко побили за те, що він підписав заяву про звільнення. Його також звинуватили у підбурюванні інших вчителів до звільнення через відмову викладати за російською навчальною програмою.122
57. Методи катувань і жорстокого поводження, про які розповіли БДІПЛ уцілілі особи, включають побиття,123 ураження електричним струмом,124 опіки сигаретами,125 примусове оголення,126 катування шляхом примушення до незручних положень,127 позбавлення сну,128 імітацію страти,129 тривале використання наручників,130 надягання мішків на голову,131 погрози смертю, каліцтвом, фізичним або сексуальним насильством,132 і погрози заподіяння шкоди членам сім’ї.133 Один з уцілілих розповів БДІПЛ, що його катували під час незаконного утримання під вартою разом з дорослим сином протягом 10 днів у Херсонській області.134 «Вони багато били мене. Вони також шість разів
120 Відповідно до МППЛ, заборона катувань та інших нелюдських і таких, що принижують гідність, видів поводження закріплена у статті 7 МПГПП та статті 2 Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (КПП). 121 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.233, пп. 26-27. 122 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.229, пп. 14, 19-20, 22-24. 123 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.127, п. 24; UKR.WS.130, п. 7; UKR.WS.139, п. 21; UKR.WS.142, п. 45; UKR.WS.153, пп. 7-8; UKR.WS.155, п. 14; UKR.WS.177, п. 59; UKR.WS.190, пп. 109, 122; UKR.WS.204, пп. 9, 11-12; UKR.WS.213, п. 40; UKR.WS.214, пп. 4; UKR.WS.215, п. 20; UKR.WS.217, пп. 14-15, 19; UKR.WS.223, п. 29; UKR.WS.229, пп. 24, 26; UKR.WS.230, пп. 31, 33, 35-37. 124 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.130, п. 7; UKR.WS.139, п. 21; UKR.WS.155, п. 14; UKR.WS.177, пп. 42, 44; UKR.WS.204, п. 9; UKR.WS.214, пп. 7, 10; UKR.WS.215, пп. 27, 60; UKR.WS.223, п. 20; UKR.WS.230, пп. 33, 35. 125 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.230, п. 65. 126 Опитування свідків БДІПЛ, UKR.WS.190, п. 107; UKR.WS.215, пп. 18, 29, 35; UKR.WS.230, пп. 39, 41. 127 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.130, п. 16; UKR.WS.190, п. 108. 128 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.130, п. 12. 129 Опитування свідків БДІПЛ, UKR.WS.190, п. 128; UKR.WS.233, п. 20. 130 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.130, п. 7; UKR.WS.204, п. 17; UKR.WS.217, п. 24; UKR.WS.223, п. 14; UKR.WS.230, п. 37; UKR.WS.233, п. 25. 131 Опитування свідків БДІПЛ, UKR.WS.190, пп. 75, 82, 108; UKR.WS.230, п. 38. 132 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.147, пп. 26, 30, 57; UKR.WS.177, п. 90; UKR.WS.155, п. 15; UKR. WS.177, п. 47; UKR.WS.190, пп. 74, 115; UKR.WS.219, пп. 18, 43-44; UKR.WS.217, п. 16; UKR.WS.223, п. 17; UKR.WS.230, пп. 35-36. 133 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.130, п. 11; UKR.WS.177, п. 60; UKR.WS.190, пп. 101, 103; UKR.WS.200, пп. 25-28; UKR.WS.217, п. 19. 134 Опитування свідка БДІПЛ, UKR.WS.155, п. 14.
Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 31 застосовували до мене електричний струм. Вони зв’язали мені руки і ноги і під’єднали дроти до ніг і рук. Я лежав на підлозі обличчям вниз. Я кричав, коли вони це робили... Вони також застосовували електричний струм до мого сина. Я відчував, що ось-ось помру». Уцілілі особи також розповідали, що під час катувань їх словесно ображали та знущалися. Наприклад, двоє уцілілих, яких утримували в різних місцях, розповіли БДІПЛ, що виконавці називали ураження електричним струмом «дзвінком Зеленському».135
58. Згідно зі свідченнями, отриманими БДІПЛ, катування майже завжди поєднувалися з тривалими допитами. Представниця місцевої влади з Луганської області розповіла БДІПЛ, як її катували під час кількагодинного допиту члени російських збройних сил, щоб змусити її донести на жителів її села: «Вони перестали застосовувати електричний струм, але били мене по ногах і руках. Вони сказали, що якщо хтось підтвердить, що я співпрацювала з українськими військовими, вони мене вб’ють, і назвали мене сукою. Вони сказали: «Ми знаємо, що ти збирала українські прапори з різних місць у селі. Де вони? Твій чоловік знає, де вони?». Я сказала, що ні, і вони привели мого чоловіка. Вони поставили мого чоловіка на коліна і сказали йому попрощатися зі мною, бо вони мене вб’ють».136
59. Декілька уцілілих осіб, опитаних БДІПЛ, розповідали, що під час перебування під вартою до них не застосовували фізичного насильства, але вони зазнали значних моральних страждань, які, можливо, можуть бути прирівняні до катувань.137 Наприклад, одна із жертв примусового зникнення в Луганській області постійно чула, як катували інших затриманих, у тому числі її сусідів по камері, протягом усього 19-денного перебування під вартою.138 Вчителька з Херсона (Херсонська область) розповіла, що її тримали під вартою 11 днів, погрожували, залякували та змушували доносити на своїх друзів і вибачатися перед російськими солдатами на камеру.139 Крім того, погані умови утримання під вартою, такі як описані вище у підрозділі про свавільні затримання та примусові зникнення, пов’язані з позбавленням світла, свіжого повітря, їжі, води, простору для пересування, разом з антисанітарними умовами та навмисним позбавленням сну, – також можуть бути прирівняні до жорстокого поводження або катувань.140
135 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.159, п. 19; UKR.WS.223, п. 20. 136 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.230, пп. 36, 44. 137 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.147; UKR.WS.200; UKR.WS. 219. 138 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.219, пп. 29; 32; 41-42. 139 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.147, пп. 39, 41-42. 140 Існує велика практика Європейського суду з прав людини з цього питання. Див. наприклад: Калашников проти Росії, рішення Палати від 15 липня 2002 року; Модарца проти Молдови, рішення Палати від 10 травня 2007 року; Ананьєв та інші проти Росії, 10 січня 2012 року; Василеску проти Бельгії, 18 березня 2014 року.
32 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 60. Декілька з уцілілих осіб повідомили, що вони отримали серйозні травми,141 а деякі повідомили про значну втрату ваги142 внаслідок жорстокого поводження або катувань під час ув’язнення. Двоє уцілілих осіб, які пережили тривале тримання під вартою і катування, повідомили БДІПЛ, що вони намагалися накласти на себе руки під час ув’язнення.143
61. Крім того, БДІПЛ отримало повідомлення про кілька випадків, коли жертв було вбито після катувань144 або вони, ймовірно, померли від катувань.145 Двоє свідків з Київської області повідомили БДІПЛ, що їхнього сина, найімовірніше, катували перед тим, як вбити: «[Українська] поліція встановила, що він помер від двох пострілів в рот з автомата Калашникова. Його точно катували, бо деякі кістки в плечі були зламані, ребра знаходилися в неприродному положенні. Пальці були зламані, хребет також був пошкоджений».146
62. Один з уцілілих розповів БДІПЛ, що через кілька днів після звільнення представники російської влади повернулися до нього додому, де знову піддали його тортурам: «Вони били мене всюди прикладами. Вони закатали мені штани до колін і облили бензином мої ноги і спину. Мене повалили на землю (...). Руки зв’язали за спиною, обличчям вниз, але ноги підняли. Вони били мене по голові, і я втратив зуби, а з вух пішла кров. У мене й досі сильні головні болі. До мене у двір зайшов сусід. Я почув його через відкрите вікно. Він запитав, чи збираються вони мене вбивати, і йому сказали, щоб він йшов геть.» 147
63. Дані, зібрані з цього питання, підтверджують попередні висновки БДІПЛ та інших організацій,148 а саме те, що російські військові та пов’язані з ними сили, систематично застосовують катування та жорстоке поводження до цивільних осіб.
141 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.130, п. 16; UKR.WS.139, п. 6; UKR.WS.155, п. 17; UKR.WS.217, п. 23; UKR.WS.221, п. 85; UKR.WS.223, п. 22. 142 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.130, п. 12; UKR.WS.147, п. 44. 143 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.215, п. 44; UKR.WS.217, п. 21. 144 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.150, пп. 19, 21; UKR.WS.152, п. 69; UKR.WS.154, п. 38. 145 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.130, п. 12. 146 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.154, п. 38. БДІПЛ ознайомилося з протоколом розтину, в якому зафіксовані тілесні ушкодження, описані свідком. 147 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.130, пп. 16-17. 148 Серед 178 повідомлень про поводження з цивільними особами, утримуваними Російською Федерацією, отриманих УВКПЛ, 91% повідомили, що під час перебування під вартою вони зазнавали катувань і жорстокого поводження, а в деяких випадках – сексуального насильства. Крім того, 77 цивільних осіб були страчені без суду військовослужбовцями російських збройних сил під час незаконного тримання під вартою. УВКПЛ ООН, Затримання цивільних осіб у контексті збройного нападу Російської Федерації на Україну. 24 лютого 2022 року – 23 травня 2023 року, 27 червня 2023 р., пп. 87-89; 91. Див. також Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні, Звіт Незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні, 15 березня 2023 р., пп. 71-77; Дев’ять кіл пекла: місця несвободи в Україні під російською окупацією: березень-грудень 2022 року, DIGNITY, 12 квітня 2023 р.; Україна: Російський катівня в Херсоні. Незаконне тримання під вартою, катування цивільних осіб протягом 8-місячної окупації, Human Rights Watch, 13 квітня 2023 р.
Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 33 64. Протягом звітного періоду БДІПЛ не отримувало повідомлень про катування та жорстоке поводження з цивільними особами з боку представників української влади. Однак,БДІПЛ звертає увагу на висновки УВКПЛ, згідно з якими 57% жертв свавільних затримань і примусових зникнень, скоєних на підконтрольній Уряду території, зазнали катувань або жорстокого поводження з боку військовослужбовців Збройних Сил України та правоохоронних органів.149
Г. СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО, ПОВ’ЯЗАНЕ З КОНФЛІКТОМ (СНПК)
65. БДІПЛ продовжує отримувати свідчення очевидців і уцілілих осіб щодо сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом. Сексуальне насильство, вчинене в умовах збройного конфлікту, є серйозним порушенням МГП та МППЛ і прирівнюється до воєнного злочину.150
66. Багато свідчень очевидців, зібраних БДІПЛ у період з лютого по травень 2023 року, стосуються інцидентів, що сталися на більш ранньому етапі конфлікту. Багато факторів можуть впливати на заниження кількості випадків таких порушень, зокрема активні бойові дії, триваюча окупація частини території України Російською Федерацією, переміщення, труднощі з доступом до служб підтримки та стигматизація.151 Проте ці додаткові свідчення, зібрані БДІПЛ, допомагають скласти повнішу картину щодо цих порушень.
149 Як зазначалося вище у підрозділі «Свавільні позбавлення волі та насильницькі зникнення», більшість жертв були заарештовані за нібито скоєні кримінальні злочини, пов’язані з конфліктом, часто з причини «колабораціонізму». За повідомленнями, катування включали нанесення ударів кулаками, побиття кийками, ураження електричним струмом, погрози каліцтвом або стратою, а також погрози заподіяти шкоду або сексуальне насильство їхнім близьким. Катування або жорстоке поводження використовувалися для отримання інформації або примусу жертв до зізнання чи обмови себе. Див. УВКПЛ ООН, Затримання цивільних осіб у контексті збройного нападу Російської Федерації на Україну. 24 лютого 2022 року – 23 травня 2023 року, 27 червня 2023 р., пп. 14, 126. 150 Четверта Женевська конвенція, ст. 27; Додатковий протокол I, ст. 75-77; Звичаєве МГП, норма 93; Статут МКС, ст. 8(2)(b)(xxii). Зґвалтування та інші форми сексуального насильства можуть також становити злочин проти людяності, якщо вони вчиняються в рамках широкомасштабного або систематичного нападу на цивільне населення. Статут МКС, ст. 7(1)(g). СНПК також порушує основоположні права жертв, такі як право на свободу та особисту недоторканність (МПГПП, ст. 9), право на захист від катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання (МПГПП, ст. 7; КПП ст. ст. 1, 16; КПД ст. 19, 37 (a) та КЛРД, ст. 5(b)) та право на найвищий досяжний рівень фізичного і психічного здоров’я (МПЕСКП, ст. 12, див. також Комітет ООН з економічних, соціальних та культурних прав, Коментар загального порядку № 14, п. 8). 151 ОБСЄ/БДІПЛ, Другий проміжний звіт, п. 121. Див. також Брифінг Спеціальної представниці Генерального секретаря ООН з питань сексуального насильства в умовах конфлікту пані Праміли Паттен, 6 червня 2022 р.
34 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 67. У період з лютого по травень 2023 року 27 очевидців повідомили БДІПЛ152 про ймовірне сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, включаючи зґвалтування,153 погрози зґвалтуванням та сексуальним насильством,154 сексуальні домагання (у тому числі п’ять випадків словесних домагань із використанням образливих імен),155 ураження статевих органів електричним струмом156 та примусове оголення.157 Загалом БДІПЛ зафіксувало 41 ймовірний випадок у рамках цих 27 інтерв’ю.158 Більшість із цих ймовірних порушень сталися на територіях, окупованих Російською Федерацією, або в місцях позбавлення волі, контрольованих Російською Федерацією або пов’язаними з нею озброєними групами. Ці ймовірні інциденти відображають ті самі тенденції, про які раніше повідомляло БДІПЛ,159 а також інші організації.160 Хоча жоден зі свідків і уцілілих, опитаних БДІПЛ, не розповів про випадки сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, яке могло б бути скоєно українськими силами, УВКПЛ задокументувало низку випадків, до яких причетні українські правоохоронці, цивільні особи або військовослужбовці сил територіальної оборони.161
68. У 19 з 41 ймовірного випадку, зафіксованого у свідченнях БДІПЛ, насильство було спрямоване проти жінок або дівчат, а в 22 випадках – проти чоловіків. Із них 32 випадки сталися в місцях позбавлення волі (20 щодо чоловіків і 11 щодо жінок; в одному випадку стать не вказана), а 12 стосувалися військовополонених. 162
152 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.123, п. 61; UKR.WS.131, п. 37; UKR.WS.132, п. 44; UKR.WS.147, пп. 26 і 57; UKR.WS.155, п. 15; UKR.WS.157, пп. 7, 17, 21, 40; UKR.WS.158, пп. 45, 58; UKR.WS.159, п. 17; UKR. WS.161, п. 19; UKR.WS.172, пп. 78, 119, 127, 134; UKR.WS.177, п. 90; UKR.WS.179, п. 48; UKR.WS.189, п. 29; UKR.WS.190, пп. 74, 88, 107, 117; UKR.WS.194, п. 9; UKR.WS.203, п. 30; UKR.WS.204, п. 14; UKR.WS.212, п. 15; UKR.WS.215, пп. 18, 29, 35, 79, 84; UKR.WS.216, п. 34; UKR.WS.217, п. 19; UKR.WS.220, п. 27; UKR.WS.221, п. 63, 85; UKR.WS.223, пп. 19 і 21; UKR.WS.224, п. 26; UKR.WS.227, п. 58; UKR.WS.230, п. 35. 153 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.161, п. 19; UKR.WS.172, п. 119; UKR.WS.216, п. 34. 154 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.131, п. 37; UKR.WS.132, п. 44; UKR.WS.157, п. 40. 155 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.159, п. 17; UKR.WS.190, пп. 74, 117; UKR.WS.221, п. 63. 156 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.223, п. 21. 157 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.157, пп. 7, 17, 21; UKR.WS.194, п. 9; UKR.WS.204, п. 14 158 Загалом за звітний період було зафіксовано 41 випадок, що охоплює період з весни 2022 року по лютий 2023 року. Часто дату ймовірного інциденту встановити було неможливо. Жодне з цих повідомлень не було перевірено БДІПЛ. 159 ОБСЄ/БДІПЛ, Другий проміжний звіт, пп. 116-122. 160 У своїй доповіді, опублікованій 24 березня 2023 року, УВКПЛ ООН зазначило, що задокументувало 133 випадки сексуального насильства, пов’язаного з бойовими діями (85 щодо чоловіків, 45 щодо жінок, 3 щодо дівчат) у період з 24 лютого 2022 року по 31 січня 2023 року. Більшість задокументованих випадків були скоєні російськими силами або органами влади на окупованих Російською Федерацією територіях або безпосередньо в Російській Федерації. Випадки здебільшого траплялися в місцях позбавлення волі або в селах і громадах, які контролюються Російською Федерацією. Див. УВКПЛ ООН, Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні: 1 серпня 2022 р. – 31 січня 2023 року, 24 березня 2023 р., с. 16-17. 161 УВКПЛ встановило, що 24 зі 133 випадків, про які вони повідомили (18 щодо чоловіків і 6 щодо жінок), сталися на підконтрольній Уряду України території в період з березня по липень 2022 року. Див. УВКПЛ ООН, Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні: 1 серпня 2022 р. – 31 січня 2023 року, 24 березня 2023 р., с. 27-28. 162 Свідки, опитані БДІПЛ протягом звітного періоду, також вказували на погані санітарні умови тримання під вартою, коли затримані часто були змушені використовувати пластикові пляшки, поліетиленові пакети або відра в якості туалету. Залежно від умов тримання під вартою, це може призвести до відсутності приватності та наражати затриманих на ризик сексуального насильства.
Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 35 69. Загалом 16 (11 чоловіків і п’ять жінок) із 27 свідків, опитаних БДІПЛ, самі були уцілілими від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.163
70. Крім того, БДІПЛ зібрало кілька повідомлень про те, що українських чоловіків (і принаймні в одному випадку – жінку і дітей) змушували роздягатися (іноді до пояса, іноді до спідньої білизни) на блокпостах, прикордонних пунктах пропуску або під час обшуків у будинках, щоб солдати могли перевірити наявність у них татуювань. У кількох випадках свідки повідомляли, що бачили, як людям наказували роздягнутися на людях. Наприклад, чоловік повідомив, що бачив, як родині (чоловік, жінка і двоє дітей) наказали вийти з автобуса і роздягнутися до нижньої білизни і шкарпеток на пункті пропуску на кордоні з Кримом.164 Інша очевидиця розповіла, що бачила, як чоловіка «роздягли майже догола, шукаючи татуювання або шрами».165 Залежно від контексту таких інцидентів, деякі з них можуть бути прикладами сексуального насильства, особливо якщо вони відбуваються в громадських місцях або в присутності співробітників іншої статі.166
71. За даними прес-служби Офісу Генерального прокурора, станом на 19 червня 2023 року в Україні зафіксовано 208 випадків сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом.167 У більшості випадків потерпілими були жінки (140 випадків), а в 13 випадках – неповнолітні.168
Ґ. ЕВАКУАЦІЯ, ПРИМУСОВЕ ПЕРЕМІЩЕННЯ ТА ДЕПОРТАЦІЯ ЦИВІЛЬНИХ ОСІБ, У ТОМУ ЧИСЛІ ДІТЕЙ, З ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ ТА ПРОЦЕС «ФІЛЬТРАЦІЇ»
72. Військовий напад і подальша окупація регіонів України призвели до значного переміщення цивільного населення.169 Відповідно до норм МГП деякі з цих переміщень, що відбуваються в межах територій, окупованих Російською Федерацією, а також безпосередньо до Російської Федерації та Білорусі, можуть кваліфікуватися як примусове
163 Випадки включали погрози сексуальним насильством (наприклад, UKR.WS.157, п. 40; UKR. WS.177, п. 90) та примусове оголення (наприклад, UKR.WS.157, пп. 7, 17, 21; UKR.WS.204, п. 14) в контексті тримання під вартою, сексуальні домагання (наприклад, UKR.WS.227, п. 58), а також один випадок ураження геніталій електричним струмом (UKR.WS.223, п. 21), так само в контексті тримання під вартою. Деякі з цих уцілілих осіб повідомили про численні випадки/ форми СНПК. У трьох випадках йшлося про словесні утиски із застосуванням принизливої лайки. 164 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.124, п. 19. 165 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.122, п. 18. 166 Див. наприклад, Європейський суд з прав людини, справа Валасінас проти Литви, де Суд постановив, що примушування затриманого чоловіка роздягнутися догола перед офіцером- жінкою становило принизливе поводження. 167 Порівняно з 43 відкритими справами, про які повідомлялося станом на 28 жовтня 2022 року. Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Другий проміжний звіт, п. 120. 168 Офіс Генерального прокурора України, повідомлення у Telegram від 19 червня 2023 року. 169 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Перший проміжний звіт, пп. 66-72; ОБСЄ/БДІПЛ, Другий проміжний звіт, пп. 123-139.
36 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими переміщення та депортація цивільних осіб з окупованих територій, які є незаконними незалежно від мотивів.170 Як виняток із заборони депортацій, окупаційна держава може віддати наказ про тимчасову евакуацію з певної території, але лише з міркувань безпеки населення або якщо це зумовлено особливо вагомими причинами військового характеру.171
73. У багатьох свідченнях, зібраних БДІПЛ, йдеться про складні обставини, за яких цивільні особи були змушені тікати.172 Опитані БДІПЛ свідки продовжують розповідати про порушення їхнього права на свободу пересування та права на недоторканність особистого життя,173 а також про жорстоке поводження та інвазивні процедури на прикордонних пунктах пропуску після того, як вони залишили свої домівки в пошуках безпеки та захисту.
Евакуація та незаконне переміщення цивільного населення
74. УВКБ ООН повідомило, що до 31 грудня 2022 року кордон з Російською Федерацією перетнули приблизно 2 869 100 громадян України, тоді як 16 705 осіб перетнули кордон з Білоруссю станом на 1 травня 2023 року.174 Російські ЗМІ повідомили, що понад 5,3 мільйона осіб прибули на територію Росії в період з лютого 2022 року по лютий 2023 року.175 Ці цифри не враховують переміщення цивільного населення, яке відбулося в межах окупованих територій.
170 Четверта Женевська конвенція, ст. 49(1). Незаконна депортація або переміщення цивільних осіб вважається серйозним порушенням МГП і є воєнним злочином, див. Четверта Женевська конвенція, ст. 147; Статут МКС, ст. 8(2)(a)(vii); див. також ст. 8(2)(b)(viii), яка безпосередньо криміналізує депортацію або переміщення всього або частини населення окупованої території в межах або за межі цієї території. Якщо такі дії вчиняються в рамках «широкомасштабного або систематичного нападу, спрямованого проти будь-якого цивільного населення», вони також є злочином проти людяності. Див. Статут МКС, ст. 7(2)(d). 171 Четверта Женевська конвенція, ст. 49(2). Як єдиний виняток із заборони депортацій, окупаційна влада може примусово здійснити евакуацію з певної території «якщо це є необхідним для забезпечення безпеки населення або зумовлено особливо вагомими причинами військового характеру». Однак така евакуація не може передбачати переміщення осіб, що перебувають під захистом, за межі окупованої території за винятком випадків, коли цього неможливо уникнути з матеріальних причин. Важливо зазначити, що примусова евакуація цивільного населення з окупованих територій не може бути виправдана і вважатися законною, якщо причини, що викликають переміщення, в першу чергу є наслідком протиправної поведінки самої окупаційної держави. МТКЮ, Обвинувач проти Міломіра Стакіча, рішення IT-97-24-A, Апеляційна палата, 22 березня 2006 р., пп. 284-287. 172 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.122; UKR.WS.123; UKR.WS.124; UKR.WS.125; UKR.WS.126; UKR. WS.127; UKR.WS.128; UKR.WS.129; UKR.WS.132; UKR.WS.133; UKR.WS.134; UKR.WS.136; UKR.WS.137; UKR. WS.138; UKR.WS.139; UKR.WS.140; UKR.WS.141; UKR.WS.144; UKR.WS.145; UKR.WS.146; UKR.WS.147; UKR. WS.151; UKR.WS.162; UKR.WS.163; UKR.WS.166; UKR.WS.168; UKR.WS.171; UKR.WS.173 ;UKR.WS.175; UKR. WS.176; UKR.WS.180; UKR.WS.181; UKR.WS.182; UKR.WS.183; UKR.WS.184; UKR.WS.186; UKR.WS.188; UKR. WS.189; UKR.WS.190; UKR.WS.191; UKR.WS.192; UKR.WS.193; UKR.WS.194; UKR.WS.202; UKR.WS.203; UKR. WS.205; UKR.WS.206; UKR.WS.208; UKR.WS.210; UKR.WS.212; UKR.WS.213; UKR.WS.216; UKR.WS.217; UKR. WS.218; UKR.WS.220; UKR.WS.224; UKR.WS.226; UKR.WS.231. 173 Закріплено в статтях 12 і 17 МПГПП/ICCPR. 174 УВКБ ООН, Портал оперативних даних: Ситуація з біженцями в Україні, 31 травня 2023 року. Кількість цивільних осіб, які перетинали кордон з Російською Федерацією станом на 31 грудня 2022 р. 175 За рік з України та з Донбасу на територію РФ прибуло 5,3 млн біженців, ТАСС, 20 лютого 2023 р.
Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 37 75. БДІПЛ опитало свідків, які залишили свої домівки через обставини, що, на їхню думку, змусили їх виїхати. Оскільки офіційної евакуації не було, багато з них обирали способи, які часто були пов’язані зі спробами самостійної евакуації або ж у складі організованих волонтерами автоколон.176 Важливо зазначити, що, хоча люди самі організовували свій від’їзд, такі переміщення все одно можуть вважатися «примусовими», а отже, незаконними відповідно до МГП.177 У цьому контексті свідки, які мали досвід такої евакуації, перерахували низку причин свого від’їзду, включаючи встановлення правил і норм окупаційною владою (зокрема, організований Росією референдум і посилення тиску щодо отримання російських паспортів),178 утиски та атмосферу страху, створені діями окупаційних сил,179 наближення бойових дій і посилення військової активності та обстрілів з боку обох сторін у безпосередній близькості від домівок очевидців.180 Інші згадували про відсутність доступу до критично важливої інфраструктури внаслідок окупації, включно з медичною допомогою та функціонуючими медичними закладами,181 а також доступу до необхідних зручностей, таких як електроенергія та опалення в зимовий період.182
76. У двох випадках свідки БДІПЛ розповідали про ситуації, коли цивільні особи, які намагалися залишити свої домівки в рамках самостійної евакуації, як повідомляється, стали мішенню для окупаційних сил, які навмисно обстрілювали їх з артилерії та/або кулеметів.183 Один зі свідків після проїзду в Донецьку область розповів, як вони потрапили під обстріл, коли їхали в напрямку Оленівки: «Основна дорога була перекрита, тому ми поїхали в напрямку Оленівки. Ми проїхали приблизно 1 км по дорозі до Оленівки. Якби ми їхали повільніше, ми б загинули,
176 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.122, п. 17; UKR.WS.126, пп. 18-19; UKR.WS.127, п. 69; UKR.WS.128, п. 18; UKR.WS.129, пп. 25, 27-28; UKR.WS.132, пп. 5-6, 11-15; UKR.WS.134, п. 29; UKR.WS.136 пп. 39-40, 43-44; UKR.WS.137 пп. 27, 31-35, 40-41; UKR.WS.139 пп. 68, 75; UKR.WS.140 пп. 43-44; UKR.WS 141 п. 36; UKR. WS.188 пп. 44-46, 49-50, 54-55; UKR.WS.206 пп. 43-51; UKR.WS.208 пп. 27-29; UKR.WS.216 пп. 15, 18-19; UKR.WS.217 п. 31; UKR.WS.220 пп. 19-20; UKR.WS.224 пп. 19-23. Див. також UKR.WS.151, пп. 54-55. 177 Переміщення можуть бути «примусовими» навіть за відсутності застосування фізичної сили, через створення окупаційною владою примусового середовища, наприклад, спричиненої насильством, пов’язаним із конфліктом, що не залишає мешканцям іншого вибору, окрім як виїхати. Див., серед іншого, МТКЮ, Обвинувач проти Крайсніка, справа № IT-00-39-T, Судова палата, рішення від 27 вересня 2006 року, пп. 724, 729; Обвинувач проти Поповича, справа № IT-05-88-T, Судова палата, рішення від 10 червня 2010 року, пп. 896-97 та 900; Обвинувач проти Крнойлаца та ін., справа № IT-97-25, Апеляційна палата, рішення від 17 вересня 2003 року, п. 229. 178 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.132, пп. 14, 49; UKR.WS.188, пп. 41-46; UKR.WS.216, пп. 14-15. Див. також UKR.WS.127, п. 40; UKR.WS.137 пп. 27, 30; UKR.WS.138 пп. 46-50; UKR.WS.208 п. 17; UKR.WS.226, п. 26. 179 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.122, п. 17; UKR.WS.126, пп. 17-18; UKR.WS.127, п. 50; UKR.WS.137, пп. 27-29; UKR.WS.134, п. 29; UKR.WS.188, пп. 41-46; UKR.WS.192, пп. 63-65; UKR.WS.217, пп. 28-31. 180 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.122, п. 17; UKR.WS.123, пп. 33-35, 45-48, 50, 53, 59-67; UKR.WS.124, пп. 18-19; UKR.WS.125, п. 71; UKR.WS.126, пп. 17-18; UKR.WS.133, пп. 39-41; UKR.WS.137, пп. 27-29; UKR. WS.141, пп. 29-32; UKR.WS.192, пп. 63-65. 181 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.134, п. 29; UKR.WS.208, пп. 27-29. 182 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.122, п. 17; UKR.WS.139, п. 74. 183 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.180, пп. 121-126; UKR.WS.188, пп. 60-66. Див. також UKR.WS.124, п. 14; UKR.WS.138, п. 51; UKR.WS.140, пп. 20, 59.
38 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими тому що почався обстріл... ми були єдиною машиною. Снаряди з «Граду» падали спереду і позаду машини. Ми були мішенню».184 Свідок уточнив, що вони чітко ідентифікували свою машину як цивільну: «Ми прикріпили простирадла у вигляді білих стрічок по всій машині на знак евакуації».185
77. Аналогічно, під час окремої спроби евакуації зі Старобільська Луганської області один свідок описав досвід своєї сім’ї, коли їхня евакуаційна колона потрапила під обстріл: «Автобус сильно трясло... Ми зрозуміли, що наш автобус потрапив під сильний кулеметний вогонь. Двоє людей з третього автобуса були вбиті. Цілили в передню частину автобуса, а не в шини. Кулеметний вогонь продовжувався навіть тоді, коли автобус просто стояв».186 Свідок уточнив, що колона автобусів не мала жодних позначок, які б вказували на те, що вони були цивільними, але зазначив, що це була колона, яка виїжджала з окупованого міста і зупинялася та перетинала численні блокпости, встановлені окупаційними силами на дорозі.187
78. Багато свідків розповіли про те, як з ними поводилися під час подорожі, особливо під час перетину блокпостів, контрольованих російськими збройними силами та представниками де-факто влади окупованих Донецької та Луганської областей.188 Кілька свідків розповіли про тривале очікування в поганих умовах і про те, що їх піддавали жорстоким та інвазивним допитам.189 Інші свідки засвідчили, що, окрім допитів, цивільних осіб обшукували з роздяганням,190 погрожували,191 викрадали особисте майно або змушували давати хабарі,192 і навіть розлучали з членами сім’ї, а їхніх родичів затримували і переводили до місць тримання під вартою.193 В інших випадках свідки описували залякування та тривале очікування в поганих умовах.194 Представники влади допитували людей ставлячи нав’язливі запитаннями, зокрема, про їхню прихильність до України та Росії, про їхню думку щодо конфлікту, про те, чи вважають вони цю територію тепер російською, чи мають вони зв’язки з українськими військовими, а також про те, яким буде їхній кінцевий пункт призначення і чому.195 Погане поводження тривало навіть після перетину кордону з Російською Федерацією:
184 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.180, п. 126. 185 Там само, п. 121. 186 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.188, пп. 63-65. 187 Там само, пп. 60-66. 188 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.122, пп. 17-18; UKR.WS.126, п. 19; UKR.WS.216, пп. 19-28. 189 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.132, пп. 6-7, 12-13; UKR.WS.137, пп. 33-34; UKR.WS.180, пп. 184-188; UKR.WS.210, пп. 5, 9, 24-25; UKR.WS.213, пп. 27-29; UKR.WS.216, пп. 19-28. Див. також UKR.WS.134, п. 30. 190 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.122, п. 18; UKR.WS.123, пп. 64, 66; UKR.WS.124, пп. 18-19; UKR. WS.220, п. 27. Див. також UKR.WS.136, п. 46. 191 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.123, п. 64 192 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.184, пп. 31-32; UKR.WS.216, пп. 21-22; UKR.WS.220, п. 27. 193 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.213, пп. 27-33; UKR.WS.231, пп. 18-20. 194 Опитування свідків БДІПЛ, UKR.WS.122, пп. 17; UKR.WS.123, п. 61. 195 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.122, п. 18; UKR.WS.124, п. 24; UKR.WS.125, п. 77; UKR.WS.126, п. 19; UKR.WS.132, пп. 6-7, 11; UKR.WS.133, п. 35; UKR.WS.134 п. 31.
Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 39 деякі представники влади залякували свідків, вимагали хабарі та допитувалися про їхній статус у Росії і про те, чим вони займаються.196
79. В одному випадку очевидиця, опитана БДІПЛ, описала свій досвід примусової «депортації» з дому окупаційними силами на підконтрольну Уряду України територію.197 Жертва, вчителька, яка продовжувала викладати за українською навчальною програмою, згадувала, що до неї додому прийшли озброєні російські солдати та слідчий від російської влади, який відмовився представитися і вручив їй обвинувальний акт, що містив ультиматум: «Я могла обирати між тим, щоб сісти до в’язниці на кілька років, або погодитися на депортацію. Я не розуміла, що означає депортація. Я не знала, що деякі люди, яких депортували, зникли безвісти. Я сказала: «Гаразд, депортація здається краще».198 Пізніше представники окупаційної влади повернулися з наказом, підписаним призначеним Російською Федерацією посадовцем, про «депортацію» потерпілої. Уціліла так і не постала перед судом, але їй було пред’явлено «обвинувальний акт» і призначено покарання у вигляді «депортації», після чого вона була змушена виїхати сама, залишивши свій дім і сім’ю. Зрештою, вона була «депортована» через кілька днів у грудні 2022 року.199 Свідок розповіла, що у неї забрали паспорт і проїзні документи, записали її біографічні дані, знімали на камеру, поки представники влади зачитували їй заяву, а потім змусили йти пішки кілька кілометрів до «сірої зони», яка розділяє територію, контрольовану українським урядом, і територію, підконтрольну Російській Федерації. Там свідка зустріли співробітники Служби безпеки України (СБУ), які згодом доставили її на територію, підконтрольну українському уряду. 200
Становище дітей
80. БДІПЛ продовжує відстежувати ситуацію навколо ймовірної депортації та/або примусового переміщення українських дітей на окупованих Російською Федерацією територіях та з окупованих територій до Російської Федерації, можливо, через Білорусь.201 Наявна інформація чітко вказує на те, що з 24 лютого 2022 року тисячі українських дітей
196 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.126, п. 19; UKR.WS.134, п. 31; UKR.WS.138, пп. 57-59; UKR.WS.180, пп. 106, 131-136. 197 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.208, пп. 37-38; UKR.WS.206, пп. 33-37. Див. також UKR.WS.127, п. 69. 198 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.226, пп. 15-18. 199 Там само, пп. 19-22. 200 Там само, пп. 20-22. 201 Інформація надана Уповноваженим з прав людини в Україні; ОБСЄ/БДІПЛ, Другий проміжний звіт, пп. 123-139; Омбудсмен: Українські військовополонені, викрадені діти переправляються через Білорусь, Kyiv Independent, 31 травня 2023 р.; Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ), Резолюція 2495 (2023) «Депортація та насильницьке переміщення українських дітей та інших цивільних осіб до Російської Федерації або на тимчасово окуповані території України: створити умови для їхнього безпечного повернення, припинити ці злочини та покарати винних», 27 квітня 2023 р., пп. 7.1, 17.1; Табори відпочинку як ще один засіб викорінення української національної ідентичності дітей з окупованих територій, Регіональний центр прав людини, 22 лютого 2023 р.; Українських дітей насильно вивозили до Білорусі? Головний прокурор України веде розслідування, AP News, 24 травня 2023 р.
40 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими були переміщені з окупованих територій.202 Як зазначалося вище, депортація або примусове переміщення цивільного населення окупованої території, в тому числі дітей, є серйозним порушенням норм МГП і воєнним злочином.203 Відповідно до МГП, діти також мають право на особливу повагу та захист і не повинні піддаватися евакуації до іншої країни.204
81. БДІПЛ отримало повідомлення про примусове переміщення дітей від десяти свідків.205 Семеро свідків розповіли про те, що дітей з дозволу їхніх батьків окупаційна влада вивозила до таборів у Криму з міркувань безпеки та для проведення дозвілля, але потім їх не повернула додому або під опіку батьків, як було обіцяно.206 Свідки характеризували переміщених дітей як особливо вразливих, наприклад, дітей, які перебували в дитячих установах, включаючи дитячі будинки,207 з соціально незахищених сімей або з сімей, які були введені в оману чи зазнали тиску з боку російської влади,208 а також дітей, які нещодавно осиротіли через загибель батьків у результаті бойових дій.209 Один респондент зазначив, що
202 Інформація надана Уповноваженим з прав людини в Україні; Діти війни, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, 31 травня 2023 р.; Звіт про порушення та недотримання міжнародного гуманітарного права та права прав людини, воєнні злочини та злочини проти людяності, пов’язані з примусовим переміщенням та/або депортацією українських дітей до Російської Федерації, Московський механізм ОБСЄ, 4 травня 2023 р., на с. 1; Депортація громадян України з території ведення активних бойових дій чи з тимчасово окупованої території України на територію Російської Федерації та Республіки Білорусь, 5:00 A.M. Coalition, 16 січня 2023 р., с. 15-20; Спеціальна доповідь. Нерозквітлі: Порушення прав українських дітей на тимчасово окупованих територіях України та у Росії: депортація, мілітаризація, індоктринація, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець, червень 2023 р.; Григорій Карасін, повідомлення у Telegram від 2 липня 2023 року; Звіт Обсерваторії конфліктів, Систематична програма Росії з перевиховання та усиновлення українських дітей, Єльська школа громадського здоров’я, 14 лютого 2023 р., с. 4-5. 203 Четверта Женевська конвенція, ст.ст. 49 і 147; Додатковий протокол I, ст. 85(4). 204 Звичаєве МГП, норма 135, Додатковий протокол I, ст. ст. 77 і 78. Згідно з МГП, «жодна сторона, що перебуває в конфлікті, не вживає заходів щодо евакуації дітей, крім як своїх власних громадян в іноземну державу», за винятком тимчасової евакуації за суворих умов. Додатковий протокол I передбачає три суворі причини для евакуації дітей під час збройного конфлікту: стан здоров’я, медичне лікування або безпека. Однак для окупованих територій безпека не була збережена як умова для евакуації. Як пояснюється в Коментарі МКЧХ до Додаткового протоколу І 1987 року: «Обмеження евакуації з вагомих причин, пов’язаних зі станом здоров’я або лікуванням, коли евакуація має відбуватися з окупованої території, відображає глибоку стурбованість багатьох представників у Комітеті тим, що небезпека зловживання окупаційними державами своїм розсудом є більшою, ніж небезпека заборони евакуації з міркувань безпеки». Коли такі евакуації відбуваються, вони вимагають згоди батьків або опікунів, а також системи реєстрації місцезнаходження всіх евакуйованих дітей. 205 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.124, п. 20; UKR.WS.126, п. 21; UKR.WS.129, пп. 18, 43; UKR.WS.141, пп. 16, 68-69; UKR.WS.147, п. 60; UKR.WS.180, пп. 114-115; UKR.WS.189, пп. 60-63; UKR.WS.190, пп. 46-48; UKR.WS.192, пп. 63-65, UKR.WS.220, п. 26. 206 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.124, п. 20; UKR.WS.129, п. 18; UKR.WS.147, п. 60; UKR.WS.190, п. 46; UKR.WS.192, п. 64; UKR.WS.220, п. 26. Див. також UKR.WS.189, п. 60; Звіт про порушення та недотримання міжнародного гуманітарного права та права прав людини, воєнні злочини та злочини проти людяності, пов’язані з примусовим переміщенням та/або депортацією українських дітей до Російської Федерації, Московський механізм ОБСЄ, 4 травня 2023 р., на с. 14-16; Батьки, які відправили дітей до Росії, щоб уникнути бойових дій, мають труднощі з їх поверненням, NPR, 16 квітня 2023 р. 207 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.126, п. 21; UKR.WS.127, п. 60; UKR.WS.141, пп. 68-69; UKR.WS.147, п. 60. 208 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.129, п. 43; UKR.WS.147, п. 60; UKR.WS.192, пп. 63-65. 209 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.180, пп. 114-116. Див. також Інформацію, надану Уповноваженим з прав людини в Україні.
Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 41 загроза того, що їхніх дітей можуть відправити до літніх таборів у Криму і не повернути, була достатньою причиною для того, щоб залишити свій дім і наважитися на ризик подорожі російською територією: «Однією з головних причин, чому ми вирішили виїхати, були діти. Ми були стурбовані, тому що чули, що дітей з нашого району запросили до літніх таборів у Криму. Вони поїхали і більше їх не бачили.» 210
82. Російська влада не заперечує факт масових переміщень українських дітей з окупованих територій, часто виправдовуючи це як добровільне переміщення на канікули або як законну евакуацію з нібито міркувань безпеки.211 Законність кожного потенційного переміщення необхідно оцінювати в кожному конкретному випадку. Хоча деякі окремі випадки можуть потенційно кваліфікуватися як законна евакуація відповідно до норм МГП, свідчення, зібрані БДІПЛ, а також свідчення з відкритих джерел, ще більше посилюють серйозні занепокоєння щодо обставин таких переміщень, які відбувалися з початку конфлікту. Особливо важливим є той факт, що деякі переміщення, які спочатку могли бути законними, як, наприклад, у випадку з дітьми, яких добровільно відправляють до Криму на відпочинок або з міркувань безпеки, можуть стати незаконними через їхній тривалий і недобровільний характер.
83. За даними української влади, станом на 31 травня 2023 року 371 українська дитина була повернута в Україну, тоді як повідомляється про понад 19 000 дітей, які були депортовані до кількох місць у Російській Федерації, до Білорусі, на території, окуповані Російською Федерацією, та до інших невідомих місць.212
Д. НЕЗАКОННІ ОБМЕЖЕННЯ ПРАВА НА СВОБОДУ ЗІБРАНЬ І ВИРАЖЕННЯ ПОГЛЯДІВ
84. Права на свободу мирних зібрань і вираження поглядів, гарантовані МППЛ,213 продовжують діяти під час збройного конфлікту, в тому числі на окупованих територіях. Проте свідки, опитані БДІПЛ, продовжували повідомляти про незаконні обмеження таких прав в умовах окупації.
210 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.124, п. 20. 211 Звіт про порушення та зловживання, пов’язані з примусовим переселенням та/або депортацією українських дітей до Російської Федерації, Московський механізм ОБСЄ, 4 травня 2023 р., на с. 14-16; Аналітичний звіт із висвітлення теми депортації українських дітей в російських медіа, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, 4 червня 2023 р., с. 12-13, 30; Російський дипломат стверджує, що українських дітей, переміщених до Росії, «рятують» від війни, Sky News, 21 квітня 2023 р.; Григорій Карасін, повідомлення у Telegram від 2 липня 2023 року. 212 Інформація, надана Уповноваженим з прав людини в Україні; Діти війни, Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, 31 травня 2023 р.; До України наразі повернули 371 вивезену Росією дитину – Зеленський, Радіо Свобода, 31 травня 2023 р. 213 МПГПП, ст.ст. 19 і 21.
42 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 85. Наприклад, один з батьків з Донецької області пригадав протест, який молодь організувала в центрі міста 3 березня 2023 року, і наслідки для учасників та їхніх батьків. «Їх дуже швидко розігнали, приїхали військові. Всі згадки про це [протест] одразу зникли. Потім усі батьки отримали листа з поясненням наслідків того, що може статися, якщо вони будуть відвідувати подібні заходи». 8 березня 2023 року через додаток, який російська влада використовує для комунікації з місцевим населенням, свідок повідомив, що отримав «величезний текст, в якому цитувалися величезні статті кримінального кодексу. Залежно від того, наскільки хтось був причетний, передбачалися різні покарання. Якщо це організатори, то це буде 180 годин соціальних робіт. Для батьків – сім років позбавлення волі. Штрафи – від 500 000 до 1 000 000 рублів».214
86. Крім того, численні свідки підтвердили раніше надані свідчення, представлені у Першому та Другому проміжних звітах, щодо застосування насильницьких репресій, затримання учасників зібрань та розгону всіх видів зібрань, які критикують окупаційну владу.215
87. Кілька свідків, опитаних БДІПЛ у 2023 році, згадували про застосування сили російською владою для розгону мирних зібрань, зокрема стрільбу в повітря або біля ніг людей,216 побиття чоловіків217 та затримання учасників зібрань.218 Свідок з Мелітополя Запорізької області згадував, наприклад, як російські солдати стріляли в землю, щоб розігнати людей.219 Інший свідок з Новопскова Луганської області, який брав участь у протесті в перші дні окупації, розповів, як військові Російської Федерації жорстоко розганяли протести: «Вони почали стріляти людям під ноги. Якщо хтось знімав на телефон, їх били по голові зброєю. Кількох людей довелося госпіталізувати. У перших рядах протесту була подружня пара, їм вистрілили в ноги та ступні».220 За словами того ж свідка, після протестів почалися масові затримання людей, яких окупаційна влада вважала учасниками протесту.221
88. Свідки БДІПЛ також пов’язували участь у демонстраціях з випадками викрадень і можливими примусовими зникненнями. Свідок з Куп’янська Харківської області повідомив, що «було кілька демонстрацій. Під час першої вони [військові Російської Федерації] фотографували людей, які брали в ній участь. Дехто навіть брав участь у другій, але потім вони зникли, і ми досі не знаємо, що з ними сталося». (...) «Ми всі знали одного активіста (...) він брав участь (у протесті) і був
214 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.186, пп. 35-36. 215 ОБСЄ/БДІПЛ, Перший проміжний звіт, пп. 106-111; ОБСЄ/БДІПЛ, Другий проміжний звіт, пп. 146-150. 216 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.138, пп. 9, 11; UKR.WS.187, п. 53; UKR.WS.207, п. 7. 217 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.153, пп. 10, 14. 218 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.138, п. 11; UKR.WS.153, п. 14; UKR.WS.233, пп. 16-22. 219 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.207, п. 7. 220 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.138, п. 9. 221 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.138, п. 11.
Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 43 дуже активним у політичному житті, був обраний до міської ради, і його забрали російські солдати під час другої демонстрації, і ми досі не знаємо, що з ним сталося. Були й інші люди, які зникли. Їхні тіла були знайдені пізніше».222
89. Свідок з Херсонської області розповів, як його затримали на блокпосту через розміщене у соціальних мережах відео з протесту, який він відвідав кількома днями раніше в Генічеську.223 Потім його відвели до підвалу професійно-технічного училища і прикували наручниками до батареї з мішком на голові, після чого неодноразово били і допитували.224
90. Двоє свідків, опитаних БДІПЛ, також повідомили про випадки придушення права на свободу вираження поглядів, зокрема, пов’язані з їхньою діяльністю в соціальних мережах. Очевидиця з Переможного (Запорізька область) розповіла, як військовослужбовці російських збройних сил, яких вона ідентифікувала як чеченців, прийшли до неї додому, щоб залякати її за підтримку української навчальної програми. Вони також погрожували її синові за його пости в соціальних мережах. «Вони сказали, що якщо він опублікує будь-яку інформацію проти Росії, яка не збігається з їхньою політикою, або якщо його мати зробить якусь дурницю, він не виживе».225 Крім того, свідок з Херсона, опитана БДІПЛ, розповіла, як її затримали на 11 днів за активність у соціальних мережах і антиросійські погляди. Вона розповіла, що її допитували, накачували наркотиками, катували і вимагали назвати імена інших цивільних осіб, активних у соціальних мережах. Її також змусили записати вибачення перед російськими солдатами й опублікувати його на своїй сторінці в TikTok.226
Е. ПРИМУСОВЕ НАБУТТЯ РОСІЙСЬКОГО ГРОМАДЯНСТВА
91. БДІПЛ продовжувало відстежувати, у тому числі на основі свідчень очевидців, повідомлення про тиск, який чиниться на громадян України на окупованих територіях з метою примусу їх до отримання паспортів Російської Федерації. Наприклад, двоє свідків із Запорізької області повідомили БДІПЛ, що цивільним особам погрожували «депортацією», якщо вони не отримають російські паспорти.227 Один зі свідків розповів: «Вони прийшли до моєї сім’ї і сказали, що це їхнє останнє попередження. У мене дві (повнолітні) доньки. Влада залякувала їх депортацією».228 Інша
222 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.123, пп. 18-19. 223 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.233, пп. 11-25. 224 Там само, пп. 16-22. 225 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.228, п. 36. 226 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.147, пп. 23-46. 227 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.226, п. 26; UKR.WS.228, п. 44. 228 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.226, п. 26.
44 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими очевидиця згадувала, як російські військові погрожували її матері, що її «депортують», якщо вона не отримає російський паспорт.229
92. Деякі свідки, опитані БДІПЛ, заявили, що їх не обов’язково примушували отримувати російський паспорт, хоча призначена Росією влада наполегливо рекомендувала це робити.230 Більшість свідків заявили, що на них відкрито чинили тиск, оскільки це було необхідно для отримання або збереження доступу до роботи в державних установах 231 (або збереження колишнього рівня заробітної плати),232 соціальних виплат,233 гуманітарної допомоги,234 доступу до охорони здоров’я 235 чи освіти для дітей.236 Один зі свідків повідомив, що «вони (окупаційна влада) пропонували заохочення за отримання російського паспорта, наприклад, надання свідоцтва про право власності на майно в Україні або 100 000 рублів».237 Залежність доступу до базових послуг від отримання російського паспорта є дискримінацією і заборонена МГП.238
93. Двоє інших свідків з Голопристанського району Херсонської області повідомили БДІПЛ, що станом на 1 березня 2023 року усі повинні були мати російський паспорт для отримання пенсії,239 що робить людей похилого віку особливо вразливими до процесу «паспортизації». Наявність російського паспорта також впливала на свободу пересування цивільних осіб. Наприклад, інший свідок розповів про труднощі, з якими стикаються цивільні особи, які намагаються пройти через контрольно-пропускні пункти без російського паспорта. «Зараз без російського паспорта тебе не випустять в інше село. Тепер потрібно отримувати спеціальну перепустку, щоб пересуватися через блокпости на власному автомобілі. Моя сім’я не може пересуватися через блокпости».240 Те ж саме повідомлялося про в’їзд і виїзд з Криму, оскільки без російського паспорта «тебе або більше не випустять, або не впустять».241
94. Отримання російського паспорта, як видається, також пов’язане з майновими правами. Один зі свідків повідомив БДІПЛ, що для того, щоб зберегти свою приватну клініку відкритою, йому було наказано
229 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.228, п. 44. 230 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.123, п. 54; UKR.WS.182, п. 60. 231 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.123, п. 54; UKR.WS.185, п. 65; UKR.WS.186, п. 86; UKR.WS.228, п. 51. 232 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.135, п. 34. 233 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.122, п. 9; UKR.WS.133, п. 32; UKR.WS.141, п. 61; UKR.WS.185, п. 65; UKR.WS.190 п. 42; UKR.WS.208 п. 32; UKR.WS.228 п. 51; UKR.WS.232 п. 37. 234 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.185, п. 65; UKR.WS.201, п. 44. 235 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.208, п. 25. 236 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.123, п. 54. 237 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.128, п. 16. 238 Четверта Женевська конвенція, ст. 27(3) Четверта Женевська конвенція загалом забороняє будь-яку дискримінацію у ставленні до захищених осіб; див. також Додатковий протокол I, ст. 69. 239 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.126, п. 12; UKR.WS.128, п. 16. 240 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.226, п. 36. 241 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.185, п. 65.
Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 45 перереєструвати її відповідно до російського законодавства, що було неможливо без наявності російського паспорта.242 Про подібну ситуацію повідомив інший свідок 243 щодо фермерів, які, як повідомляється, повинні були зареєструвати свій бізнес за російським законодавством, для чого потрібен російський паспорт. Інший свідок зазначив: «Людям кажуть отримувати російські паспорти, інакше вони втратять свої будинки».244
95. Троє свідків, опитаних БДІПЛ, підтвердили, що людей мобілізували після отримання російського паспорта.245 Хоча призов власних громадян на військову службу залишається прерогативою держав, у світлі занепокоєння, викликаного потенційним примусовим нав’язуванням російського громадянства жителям окупованих територій, існує велика ймовірність того, що багато з цих випадків можуть бути прирівняні до примусового призову, що прямо заборонено МГП.246
96. Крім того, діти, народжені на окупованих територіях, продовжували автоматично отримувати російське громадянство, як зазначила одна з опитаних свідків з Миколаївки Донецької області. Невдовзі після пологів у березні 2023 року свідок намагалася поїхати до Криму, але через дату народження дитини їй сказали, що для перетину контрольного пункту в’їзду-виїзду потрібне свідоцтво про народження, видане Російською Федерацією. Пізніше вона звернулася за цим документом і повідомила БДІПЛ: «Свідоцтво було російським. Отже, моя дитина визнана росіянином».247
97. Видача російських паспортів громадянам України на новоокупованих територіях розпочалася ще у травні 2022 року 248 і супроводжувалася указами Президента Російської Федерації про спрощення процедури набуття російського громадянства для (а) мешканців Херсонської та Запорізької областей, у травні 2022 року (процедура, яка діяла для жителів Донецької та Луганської областей з липня 2019 року),249 (б) дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у липні
242 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.192, пп. 23, 25. Про це питання також повідомив інший свідок, див. UKR.WS.138, п. 79. 243 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.232, п. 37. 244 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.216, п. 30. 245 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.123, п. 58; UKR.WS.125, п. 64; UKR.WS.186, п. 85. 246 МГП стверджує, що цивільне населення окупованої території не може бути примушене до лояльності до окупаційної влади, і прямо забороняє Російській Федерації як окупаційній державі примушувати людей на окупованих територіях служити в її власних збройних силах або допоміжних силах. Див. Гаазьке положення, ст. 45; Четверта Женевська конвенція, ст. 51. Призов громадян окупованої території до збройних сил окупаційної влади є воєнним злочином. Див. також: Четверта Женевська конвенція, ст. 147; Статут МКС, ст. 8(2)(a)(v). 247 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.179, пп. 20-23. 248 ОБСЄ/БДІПЛ, Перший проміжний звіт, п. 80. 249 ОБСЄ/БДІПЛ, Другий проміжний звіт, пп. 57-58.
46 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 2022 року,250 а також для (в) громадян України, які досягли 14-річного віку, у грудні 2022 року.251 Крім того, у квітні 2023 року Президент Російської Федерації підписав указ про спрощену процедуру видачі російських паспортів жителям Донецької, Запорізької, Луганської та Херсонської областей.252 Згідно з указом, громадяни України або власники паспортів, виданих так званими «Донецькою народною республікою» та «Луганською народною республікою», вважатимуться «іноземними громадянами та особами без громадянства», якщо вони не отримають російські паспорти до 1 липня 2024 року, і можуть підлягати примусовому видворенню.
250 Указ Президента Російської Федерації від 11.07.2022 № 440 «Про внесення змін до Указу Президента Російської Федерації від 24 квітня 2019 р. № 183 «Про визначення в гуманітарних цілях категорій осіб, які мають право звернутися із заявами щодо набуття громадянства Російської Федерації у спрощеному порядку» та Указу Президента Російської Федерації від 29 квітня 2019 р. № 187 «Про окремі категорії іноземних громадян та осіб без громадянства, які мають право звернутися із заявами щодо набуття громадянства Російської Федерації у спрощеному порядку». 251 Указ Президента Російської Федерації від 26.12.2022 № 951 «Про деякі питання набуття громадянства Російської Федерації». 252 Указ Президента Російської Федерації від 27.04.2023 № 307 «Про особливості правового становища окремих категорій іноземних громадян та осіб без громадянства в Російській Федерації».
Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 47 Оновлені тимчасові рекомендації
V БДІПЛ закликає Російську Федерацію та Україну як сторони конфлікту:
• Поважати та забезпечувати дотримання МГП та МППЛ на підконтрольних їм територіях;
• Забезпечити, щоб з усіма військовополоненими поводилися з повною повагою відповідно до Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року (Третя Женевська конвенція);
• Забезпечити проведення незалежних і неупереджених розслідувань усіх звинувачень у серйозних порушеннях МГП і МППЛ;
• Надавати міжнародним слідчим, у тому числі слідчим Міжнародного кримінального суду, безперешкодний доступ до території, яка перебуває під їхнім ефективним контролем, з метою посилення відповідальності за ймовірні міжнародні злочини;
• Ратифікувати Римський статут і офіційно стати членами Міжнародного кримінального суду; і
• Забезпечити свободу пересування та повернення цивільних осіб, які евакуюються або переміщуються в інший спосіб.
БДІПЛ закликає Російську Федерацію:
• Поважати основні принципи правового режиму окупації та утримуватися від внесення незворотних змін до статусу українських територій, що перебувають під військовою окупацією;
• Припинити застосовувати до цивільного населення на окупованих Російською Федерацією територіях позасудові страти, катування та інших форм жорстокого поводження, включаючи сексуальне насильство;
• Припинити викрадення, свавільні затримання та насильницькі зникнення цивільних осіб на окупованих Російською Федерацією територіях та звільнити тих, хто наразі незаконно утримується під вартою;
• Звільнити всіх українських цивільних осіб, які були депортовані до Російської Федерації та утримуються там внаслідок збройного конфлікту;
• Поважати права на мирні зібрання та вільне вираження поглядів місцевого населення, яке проживає на українських територіях, що перебувають під
50 Оновлені тимчасові рекомендації ефективним контролем Російської Федерації, зокрема утримуватися від застосування надмірної сили для розгону мирних протестів;
• Негайно припинити тиск або примус цивільного населення до зміни громадянства;
• Припинити практику так званої «депортації» до лінії зіткнення з Україною осіб, які проживають на територіях України, що перебувають під ефективним контролем Російської Федерації, та скасувати Указ № 307 від 27 квітня 2023 року, який передбачає, що особи, які проживають на цих територіях, вважатимуться «іноземцями», якщо вони не набудуть російського громадянства, і можуть підлягати «депортації»;
• Припинити так звану «фільтрацію» цивільних осіб, що здійснюється Російською Федерацією та іншими озброєними групами під її загальним контролем, порушуючи право цивільних осіб на свободу пересування та право на недоторканність особистого життя; та
• забезпечити оперативне та ефективне розслідування всіх звинувачень у серйозних порушеннях МГП та інших зловживаннях з боку військовослужбовців російських збройних сил або представників інших органів влади, що перебувають під загальним контролем Російської Федерації, а також притягнути ймовірних винуватців до відповідальності в рамках справедливого судового розгляду відповідно до міжнародного права та стандартів.
БДІПЛ закликає Україну:
• Оперативно та неупереджено розслідувати повідомлення про порушення прав осіб на територіях, що перебувають під її ефективним контролем, та притягнення винних у зловживаннях до відповідальності;
• Підписати Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації норм міжнародного кримінального та гуманітарного права» (№ 2689), ухвалений парламентом у травні 2021 року та покликаний гармонізувати Кримінальний кодекс України з міжнародним кримінальним правом та нормами МГП, що дозволить українській владі ефективно розслідувати та переслідувати порушення МГП, вчинені на її території; та
• Внести зміни до свого кримінального законодавства щодо «колабораційної діяльності», щоб усунути будь-яку правову невизначеність і забезпечити відповідність стандартам справедливого судового розгляду під час будь-якого кримінального провадження проти ймовірних колаборантів.
Оновлені тимчасові рекомендації 51 D Зміст