Organisation pour la sécurité et la coopération en Europe (OSCE) · report

Шостий проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні

5 février 2025 OSCE

Le texte intégral est hébergé par l’organisation qui le publie. lawenc.com indexe les métadonnées et renvoie vers la source officielle.

Texte intégral

6 Sixth Interim Report on reported violations of international humanitarian law and international human rights law in Ukraine

A Sixth Interim Report on reported violations of international humanitarian 6 law and international human rights law in Ukraine

13 December 2024 Sixth Interim Report on reported violations of international humanitarian law and international human rights law in Ukraine – 13 December 2024

Warsaw, 2025 OSCE/ODIHR

Published by the OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights (ODIHR) ul. Miodowa 10 00-251 Warsaw Poland www.osce.org/odihr

The contents of this publication may be freely used and copied for educational and other non-commercial purposes, provided that any such reproduction is accompanied by an acknowledgement of the OSCE/ODIHR as the source.

ISBN: 978-92-9271-327-0

Cover photograph: R. Rizvanov / Shutterstock.com Contents

I. Executive Summary 5 II. Introduction 9

III. Overview of the Situation between 1 June and 30 November 2024 13 a. Continued violations of IHL during the conduct of hostilities 14 b. The humanitarian situation 20 c. Other significant developments 22

IV. Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors 23 a. Arbitrary deprivation of liberty and enforced disappearances in areas under the control of the Russian authorities 24 b. Torture and ill-treatment in areas under the control of Russian authorities 29 c. The situation of prisoners of war 33 d. Conflict-related sexual violence 44 e. Administration of the Russian Federation-occupied territories 46 Attempts to alter the status and character of the occupied territories 46 Forced conscription and mobilization into the armed forces of the Russian Federation 51 Suppression of dissent 53 f. Coerced cooperation with the Russian authorities in occupied territories and accusations of collaboration 55

V. Updated Interim Recommendations 59 Executive Summary

I 1. In line with its monitoring mandate, ODIHR launched the Ukraine Monitoring Initiative (UMI) to monitor and report on the most pressing issues affecting the lives of civilians and prisoners of war (POWs), following the Russian Federation’s military attack in Ukraine on 24 February 2022. This is the Sixth Interim Report on reported violations of international humanitarian law (IHL) and international human rights law (IHRL) produced by the UMI, building on the findings and recommendations of the five previous Interim Reports.

2. The Report includes a short overview of developments in the context of the armed conflict from 1 June to 30 November 2024, while the main body of the report focuses on specific issues reported to ODIHR by 94 survivors and witnesses during three monitoring deployments conducted by ODIHR in the second half of 2024. The report is also informed by the UMI’s remote monitoring, using open-source investigation techniques and information supplied by institutions of the Russian Federation and Ukraine and civil society organizations, among other actors, which is referenced throughout the report.

3. ODIHR’s monitoring of the conduct of hostilities showed that, from 1 June to 30 November, the number of large-scale coordinated attacks by the Russian Federation on Ukrainian cities and towns increased, including attacks targeting civilian infrastructure. The intensification of hostilities in frontline areas, especially in the region of Donetsk, contributed to a surge in civilian casualties and exacerbated the humanitarian crisis. Overall, continued use by the Russian Federation forces of explosive weapons with wide area effects in densely populated areas further showed the continuing disregard for the principles of distinction and proportionality.

4. On a much smaller scale, Ukraine also engaged in shelling populated areas of Russian Federation occupied territories. Attacks by Ukrainian forces in Russia’s border regions also led to civilian casualties in some instances, while Ukraine’s August incursion into the Russian Federation region of Kursk led to the displacement of a large number of civilians.

5. During the period, due to escalating military operations, shifting front lines, destruction of objects indispensable to the survival of the civilian population and continued attacks affecting humanitarian operations, the humanitarian situation continued to deteriorate.

6. ODIHR continued to interview survivors and witnesses, who reported arbitrary detentions, including enforced disappearances of civilians in Russian- occupied territories of Ukraine. This confirms patterns previously documented by ODIHR, including the categories of persons targeted, the lack of lawful grounds for detention, as well as the consistent denial of applicable procedural guarantees. During the second half of 2024, the Russian authorities appeared to increasingly prosecute and convict civilians on trumped-up charges after their prolonged arbitrary detention.

6 Executive Summary 7. All 14 civilian survivors of arbitrary detention by the Russian authorities interviewed by ODIHR reported having been subjected to torture or other forms of ill-treatment. The methods, locations and aims of torture were similar to those previously reported to ODIHR, with survivors reporting torture being inflicted to elicit information, extract confessions, force cooperation with the Russian occupation authorities, or to punish or humiliate.

8. ODIHR interviewed 29 Ukrainian former prisoners of war (POWs), all of whom reported being tortured extensively during their internment, including those released in the second half of 2024, further supporting ODIHR’s conclusion that the torture of civilians and POWs by the Russian Federation is both widespread and systematic. During the period, there was an increase in material disseminated online depicting the torture or execution of Ukrainian POWs, suggesting that the practice may have increased.

9. ODIHR found further evidence of conflict-related sexual violence (CRSV) perpetrated by the Russian authorities, including through interviews with 32 men and women direct survivors of CRSV, who reported rape, rape of a family member and electrocution of the genitals, among other crimes.

10. Further information indicated continuing efforts by the Russian authorities to alter the status and character of the occupied territories, in violation of IHL. This included making residents’ ability to live and work in the occupied territories dependent on the acquisition of Russian citizenship, as well as the continued imposition of the Russian Federation curriculum in schools and of military-patriotic education for school-aged children.

11. Witnesses described to ODIHR efforts by the Russian occupation authorities to compel residents to ‘cooperate’ in ways that violate IHL, while at the same time risking unfair prosecution by the Ukrainian authorities under vague ‘collaboration’ laws.

12. ODIHR makes a series of recommendations, calling on both parties to the conflict to address the issues highlighted in this report, as well as to respect and ensure respect for IHL and IHRL. ODIHR also makes recommendations to OSCE participating States to provide redress to survivors of violations and to take steps to ensure accountability.

Executive Summary 7 Introduction

II 13. More than 1000 days after the military attack initiated by the Russian Federation on 24 February 2022, the situation in Ukraine continues to be marked by widespread suffering of the civilian population and serious violations of international humanitarian law (IHL) and international human rights law (IHRL).

14. The OSCE human dimension commitments emphasize that it is of vital importance that participating States adhere to and implement their binding IHL and IHRL obligations under international treaties,1 including the Geneva Conventions.2

15. In line with its core mandate to assist OSCE participating States in the implementation of human dimension commitments,3 ODIHR established the Ukraine Monitoring Initiative (UMI) immediately after 24 February 2022 and began monitoring and documenting reported violations, focusing on the most pressing issues affecting the lives of civilians and prisoners of war (POWs). This has included monitoring the use of means and methods of warfare prohibited under IHL; instances of wilful killings, torture and other inhumane and degrading treatment, and conflict-related sexual violence (CRSV); the unlawful displacement of civilians, including children; the denial of humanitarian aid; the situation of prisoners of war; and the situation in occupied territories and violations of the rules of occupation under IHL.

16. ODIHR’s analysis of the situation in Ukraine and alleged IHL and IHRL violations is informed by relevant legal provisions applicable to the armed conflict in Ukraine. ODIHR reiterates that the so-called ‘annexation’ of territories under occupation by the Russian Federation remains illegal, and such territories remain Ukrainian territory under international law. More information about the legal framework is available on ODIHR’s website.4

17. The methodology employed by the UMI was both informed by and developed for the circumstances on the ground in Ukraine. ODIHR adopts a trauma- informed approach, guided by the ‘do no harm’ principle, informed consent,

1 See for example Concluding Document of Budapest (Budapest 1994), CSCE, 6 December 1994, pp. 13, 35. 2 See for example Concluding Document of Helsinki, (Helsinki 1992), The Fourth Follow-up Meeting, CSCE, 10 July 1992, paras. 47-52; CSCE, Budapest 1994, Chapter IV, Code of conduct on politico-military aspects of security, paras. 29–35. 3 CSCE, Helsinki 1992; see Interim Report on reported violations of international humanitarian law and international human rights law in Ukraine, (First Interim Report), OSCE/ODIHR, 20 July 2022; Second Interim Report on reported violations of international humanitarian law and international human rights law in Ukraine, (Second Interim Report), OSCE/ODIHR, 14 December 2022; Third Interim Report on reported violations of international humanitarian law and international human rights law in Ukraine, (Third Interim Report), OSCE/ODIHR, 17 July 2023; Fourth Interim Report on violations of international humanitarian law and human rights law in Ukraine, (Fourth Interim Report), OSCE/ ODIHR, 12 December 2023, Fifth Interim Report on reported violations of international humanitarian law and international human rights law in Ukraine, (Fifth Interim Report), OSCE/ODIHR, 22 July 2024, for additional detail on ODIHR’s mandate. 4 See The legal framework applicable to the armed conflict in Ukraine, OSCE/ODIHR, 17 July 2023.

10 Introduction and with consideration to the risks of re-traumatization. More information about the methodology is available on ODIHR’s website.5

18. This Sixth Interim Report builds upon the findings and recommendations of the five previous interim reports on reported violations of IHL and IHRL in Ukraine published in July 2022 (First Interim Report), December 2022 (Second Interim Report), July 2023 (Third Interim Report), December 2023 (Fourth Interim Report), and July 2024 (Fifth Interim Report), respectively.6 ODIHR’s public reporting aims to contribute further to ensuring accountability for violations of IHL and IHRL committed in the context of the armed conflict in Ukraine.

19. The report begins with an overview of conflict-related issues and important developments which occurred in the context of the armed conflict in Ukraine between 1 June 2024 and 30 November 2024, and then turns to specific issues which were detailed during in-person interviews with survivors and witnesses conducted by ODIHR in the second half of 2024, giving prominence to their voices.7 ODIHR conducted three monitoring deployments to Ukraine during this period. During these visits, ODIHR interviewed 94 witnesses during a total of 89 interviews, speaking with survivors of, or witnesses to alleged violations of IHL and IHRL (44 women and 50 men).8 ODIHR interviewees came from various regions of Ukraine, including Chernihiv, Donetsk, Ivano-Frankivsk, Kharkiv, Kherson, Kirovohrad, Kyiv, Mykolaiv, Odesa, Sumy, Zaporizhzhia and Zhytomyr.

20. ODIHR wishes to convey its deepest gratitude to each witness and survivor who provided their testimony. Additionally, ODIHR received information from the authorities of Ukraine and the Russian Federation, relevant intergovernmental organizations (IGOs) and civil society organizations (CSOs), which is referenced throughout the report.

5 See Ukraine Monitoring Initiative Methodology, OSCE/ODIHR, 17 July 2023. 6 OSCE/ODIHR, First Interim Report; OSCE/ODIHR, Second Interim Report; OSCE/ODIHR, Third Interim Report; OSCE/ODIHR, Fourth Interim Report; OSCE/ODIHR, Fifth Interim Report. 7 In this respect, certain information included in Chapter IV may relate to events that occurred prior to 1 June 2024. 8 These included ten interviews with two people interviewed together. As of 30 November 2024, the UMI has carried out 22 missions in and outside Ukraine, during which it has conducted 491 interviews with a total of 516 survivors of, or witnesses to alleged violations of IHL and IHRL (265 women and 251 men).

Introduction 11 Overview of the Situation between 1 June and 30 November 2024

III A. CONTINUED VIOLATIONS OF IHL DURING THE CONDUCT OF HOSTILITIES

21. ODIHR continued to monitor reported violations of IHL committed during hostilities, in particular the use of explosive weapons with wide area effects in populated areas and direct attacks against civilians and civilian objects both in Government-controlled and Russian-occupied areas of Ukraine, as well as in the Russian Federation. The period between 1 June and 30 November 2024 saw a continued increase in large-scale coordinated attacks on major Ukrainian cities and towns, as well as repeated targeting of civilian infrastructure, including objects indispensable to the survival of the civilian population, such as critical energy infrastructure and grain terminals. The intensification of hostilities in frontline areas, especially in the region of Donetsk following advances by Russian troops, contributed to a surge in civilian casualties, triggered new evacuations and exacerbated the humanitarian crisis. In the Russian Federation, the incursion of Ukrainian armed forces into Kursk region also led to the displacement of large numbers of civilians.9

22. ODIHR’s monitoring activities, including open-source analysis used to verify digital evidence,10 show that, during the reporting period, Russian armed forces continued to routinely use explosive weapons with wide area effects in their attacks on densely populated areas of Ukraine,11 leading to numerous civilian casualties as well as extensive damage and the destruction of civilian infrastructure.12 Many of these attacks,13 which rely on weaponry that cannot be limited to targeting a specific military objective, raise concerns about respect for the principle of proportionality and for the prohibition of indiscriminate attacks under IHL.14

9 For more details, see Section III.b, The humanitarian situation. 10 Since 24 February 2022, ODIHR has been collecting information on potential violations of the rules on the conduct of hostilities by the parties to the conflict. As ODIHR is not able to conduct detailed assessments of violations of IHL norms in relation to individual attacks, its findings are based on certain patterns observed in the course of its monitoring activities, which allow it to make provisional conclusions regarding the degree of compliance with particular IHL norms by the warring parties. For more information see ODIHR’s methodology. 11 These are weapons designed for the open battlefield and, given their inherent inaccuracy, their use in densely populated areas is very likely to cause indiscriminate and disproportionate harm to civilians and civilian infrastructure. 12 According to updated figures made available by the Office of the United Nations High Commissioner for Human rights (UN OHCHR), about 98 per cent of civilian deaths and injuries in Ukraine recorded between 1 June and 31 October 2024 were caused by the use of explosive weapons with a wide impact area, including shelling from heavy artillery and multi-launch rocket systems, missiles and air strikes. See Report on the Human Rights Situation in Ukraine: 1 June to 30 August 2024, UN OHCHR, 1 October 2024, para. 71.; Ukraine: protection of civilians in armed conflict. September 2024 update, UN OHCHR, 11 October 2024, p. 2; Ukraine: protection of civilians in armed conflict. October 2024 update, UN OHCHR, 15 November 2024, p. 2. 13 For instance, on 3 July, eight civilians were killed and 55 were injured in a strike on Dnipro (Dnipropetrovsk region). On 4 September, eight civilians were killed and more than 60 were injured in a missile and loitering munitions strike on a residential neighborhood of the city of Lviv (Lviv region). See Information provided to ODIHR by the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. On the night of 18 November, 11 civilians were killed and 89 were injured in a missile attack on a multi-storey residential building in Sumy (Sumy region). See State Emergency Service of Ukraine, Telegram post, 18 November, in Ukrainian. 14 ICRC Customary IHL (CIHL) Rules 1, 7, 11, 12 and 14; AP I, Arts. 51(4) and 51(5)(b).

14 Overview of the Situation between 1 June and 30 November 2024 23. On 8 July, Russian Federation armed forces launched a large-scale, coordinated missile attack on several Ukrainian cities, including Kyiv, Dnipro and Kryvyi Rih (Dnipropetrovsk region), using more than 40 missiles of different types.15 The attack killed at least 43 civilians (including five children) and injured 147 more (including seven children), according to the local authorities and UN OHCHR,16 and damaged dozens of civilian objects, including four medical facilities.17 Most of the civilian casualties occurred in the capital Kyiv, following a strike on a multi-storey residential building in the Shevchenkivskyi district.18

24. The Okhmatdyt Hospital in Kyiv, the country’s largest children’s hospital, was also damaged during the attack, resulting in the death of two civilians and injuries to at least 18, according to the Ukrainian authorities and the UN OHCHR.19 Several departments of the hospital, including the Centre for Paediatric Cardiology and Cardiac Surgery, were significantly damaged, while the Toxicology and Traumatology departments were completely destroyed.20 The attack led to the emergency evacuation of hundreds of children receiving treatment.21 ODIHR interviewed three survivors of the attack, including medical staff and one first-responder,22 and examined original videos and photographs of the aftermath of the strike, as well as other open-source information, including footage of the missile hitting the hospital. Based on its analysis, ODIHR has reasonable grounds to believe that the hospital was damaged in a direct hit by a Russian missile, most likely a Kh-101, and not by debris falling as a result of an air defence intercept or a direct hit by one of the air defence missiles, contrary to the Russian Federation’s claims.23 According to eyewitnesses, there were no military personnel at the hospital before or at the time of the strike.24 ODIHR could not identify any military targets in the close vicinity of the hospital. A doctor from Okhmatdyt and survivor of the attack told ODIHR, “I do not know why the hospital was attacked. … It may be best not to think of such things. I can quote my nurse who said to me: ‘Before when I was

15 Volodymyr Zelenskyy, Telegram post, 8 July 2024, in Ukrainian. 16 Ukraine: protection of civilians in armed conflict. July 2024 update, UN OHCHR, 9 August 2024, p. 2; See also Information provided to ODIHR by the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 17 These include the Okhmatdyt Children’s Hospital, medical clinics “Adonis” and “Isida” located in the city of Kyiv, and a private medical clinic in Kryvyi Rih. See Information provided to ODIHR by the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 18 Following this strike, 13 civilians were killed and 20 injured. See Report on the Human Rights Situation in Ukraine: 1 June to 30 August 2024, UN OHCHR, 1 October 2024, para. 85. 19 Ibid., para. 86. According to the Ukrainian authorities, two civilians were killed and 34 were injured (including nine children). See Information provided to ODIHR by the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 20 Ibid., para. 86; Russia’s July 8 Attack on a Children’s Hospital in Ukraine, Human Rights Watch, 11 July 2024. See also ODIHR Witness Interview UKR.WS.415, paras. 6, 60, 75. 21 ODIHR Witness Interview UKR.WS.415, para. 70. See also Russia’s July 8 Attack on a Children’s Hospital in Ukraine, Human Rights Watch, 11 July 2024. 22 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.415; UKR.WS.422; UKR.WS.428; UKR.WS.479. 23 Russian Ministry of Defence, Telegram post, 8 July 2024, in Russian. See also Russian Ministry of Foreign Affairs, Telegram post, 9 July 2024, in Russian. 24 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.415, paras. 84, 88, 90; UKR.WS.422, para. 16; UKR.WS.428, para. 15.

Overview of the Situation between 1 June and 30 November 2024 15 afraid of anything I thought the biggest hospital would be the safest place in all of Ukraine and now I don’t know where to go.’”25

25. The reporting period also saw a significant increase in conflict-related violence close to the front line. The situation was particularly dangerous for civilians in the region of Donetsk due to advances by Russian armed forces,26 with reports of daily attacks, including mass casualty incidents,27 and attacks killing and injuring media and humanitarian workers.28 In Sumy region, the Russian Federation intensified shelling and airstrikes in August and September in an apparent response to the incursion by Ukrainian forces into the neighbouring Kursk region of the Russian Federation. The attacks killed and injured civilians and damaged civilian objects, including functional medical facilities.29 In Kharkiv region, repeated aerial strikes and shelling continued following the start of the Russian offensive in May,30 taking a heavy toll on the civilian population.31 During October, the city of Kharkiv was subjected to almost daily aerial bombardment, which, according to local authorities, damaged about 380 buildings in the city.32 Starting from late September, the city of Zaporizhzhia was frequently subjected to aerial bombardments, in particular by glide bombs,33 which resulted in mass casualties.34 Numerous attacks from short-

25 ODIHR Witness Interview UKR.WS.428, para. 14. 26 According to the UN OHCHR, at least 200 civilians were killed and 671 injured in the Government- controlled part of Donetsk region between 1 June and 31 August 2024, which is a 129 per cent increase from the previous three-month period. See Report on the Human Rights Situation in Ukraine: 1 June to 30 August 2024, UN OHCHR, 1 October 2024, para. 72. 27 For example, on 9 August, Russian armed forces launched a missile strike on a supermarket in Konstiantynivka, killing 14 civilians (including two children) and injuring 43. See Office of the Prosecutor General, Telegram post, 9 August 2024, in Ukrainian. 28 For instance, on 24 August, one media worker was killed, and four others were injured in a missile strike on the Sapphire hotel in Kramatorsk. See Donetsk regional administration, Telegram post, 25 August 2024, in Ukrainian; Donetsk regional Prosecutor’s Office, Telegram post, 25 August 2024, in Ukrainian. For more information, see Section III.b. The humanitarian situation. 29 For instance, on 19 and 28 September, two medical facilities were hit in the city of Sumy, killing 13 civil- ians and injuring 35. Medical workers and police officers were among the killed and injured, see State Emergency Service of Ukraine, Telegram post, 19 September 2024, in Ukrainian; Ihor Kalchenko, Telegram post, 28 September 2024, in Ukrainian; Ihor Klymenko, Telegram post, 28 September 2024, in Ukrainian. 30 ODIHR Witness Interview UKR.WS.406 paras. 6-18. For more information, see OSCE/ODIHR, Fifth Interim Report, para. 24. 31 For instance, on 30 August and 1 September, the city of Kharkiv suffered two major attacks with guided aerial bombs and ballistic missiles launched at its populated areas. As a result, at least six civilians were killed (including a medical worker) and more than 90 were injured, see Oleh Syniehubov, Telegram post, 30 August 2024, in Ukrainian; Oleh Syniehubov, Telegram post, 1 September 2024. On 8 October, two civilians were killed and more than 30 were injured in another attack with guided bombs on Kharkiv, see Oleh Syniehubov, Telegram post, 8 October 2024. On 8 November, 25 civilians were injured in a strike on a multi-storey residential building in Kharkiv, see Oleh Syniehubov, Telegram post, 8 November 2024. 32 Ihor Terekhov, Telegram post, 2 November 2024, in Ukrainian. 33 A glide bomb is an autonomous weapon equipped with flight control surfaces that give it a flatter, gliding flight path compared to a conventional bomb, allowing it to be launched from the air at long range. Glide bombs are very difficult to intercept for surface-to-air missiles because of their insignificant radar signatures and short flight time. 34 For instance, on 22 September, 21 civilians were injured (including a child) in the strike on the city centre, see Zaporizhzhia regional military administration, Telegram post, 23 September 2024, in Ukrainian. On 7 November, 10 civilians were killed and 41 were injured in the attack that destroyed a multi-storey residential building and damaged the oncology hospital, see Ivan Fedorov, Telegram post, 8 November 2024, in Ukrainian; Volodymyr Zelenskyy, Telegram post, 7 November 2024, in Ukrainian.

16 Overview of the Situation between 1 June and 30 November 2024 range, unmanned aerial vehicles causing civilian casualties were also reported in the south-eastern region of Kherson.35

26. As noted in ODIHR’s Fifth Interim Report, at the end of March 2024 the Russian Federation resumed its coordinated attacks on Ukraine’s energy- related infrastructure.36 The attacks continued well into this reporting period, with at least six major waves of attacks recorded between 1 June and 30 November.37 These include the attack of 26 August, which was the largest attack since February 2022, during which Russian forces launched more than 100 missiles and about 100 loitering munitions.38 Energy facilities were damaged in 15 regions of the country, including the Kyiv Hydroelectric Power Plant. The attack also killed seven civilians and injured 47 more (including two children), damaged homes and other civilian infrastructure, and caused power outages across the country, according to the Ukrainian authorities.39 The latest campaign of attacks significantly reduced the country’s power- generation capacity, prompting the Ukrainian authorities to impose even longer nationwide rolling blackouts; these were particularly pronounced during the hot summer months.40 With a significant power deficit anticipated for the upcoming winter,41 access to essential services, including heating, is under immense threat for millions of civilians. The targeted destruction of Ukraine’s energy production infrastructure, which is indispensable to the survival of the civilian population, 42 prompts concerns that Russian forces, in conducting these attacks, are in violation of IHL, including the obligation to take precautions to minimize damage to civilian objects when targeting potential military objectives.43

27. The reporting period was also marked by recurring series of missile and loitering munitions strikes on infrastructure in Odesa region, notably on its

35 According to the UN OHCHR, only in October, short-range drone attacks killed 17 civilians and injured 127 (including 2 children) in the Government-controlled part of Kherson region, see Ukraine: protec- tion of civilians in armed conflict. October 2024 update, UN OHCHR, 15 November 2024, p. 2. See also Russia is deliberately attacking civilians in southern Ukraine with drones, residents say, Reuters, 22 October 2024. 36 For more information, see OSCE/ODIHR, Fifth Interim Report, para. 21. 37 Attacks were launched on 1, 20 and 22 June, 26 August, 17 and 28 November 2024 respectively. 38 Volodymyr Zelenskyy, Telegram post, 26 August 2024, in Ukrainian. 39 Information provided to ODIHR by the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 40 Attacks on Ukraine’s Energy Infrastructure: Harm to the Civilian Population, UN OHCHR, September 2024, p. 9. 41 Ukraine’s Energy Security and the Coming winter, International Energy Agency, September 2024. 42 On 5 March and 24 June 2024, the International Criminal Court (ICC) issued arrest warrants for senior Russian officials on charges of war crimes and crimes against humanity in connection with a 2022-2023 campaign of strikes against Ukraine’s energy infrastructure. See Situation in Ukraine: ICC judges issue arrest warrants against Sergei Ivanovich Kobylash and Viktor Nikolayevich Sokolov, International Criminal Court, 5 March 2024; Situation in Ukraine: ICC judges issue arrest warrants against Sergei Kuzhugetovich Shoigu and Valery Vasilyevich Gerasimov, International Criminal Court, 25 June 2024. Similarly, the Independent International Commission of Inquiry on Ukraine has concluded that Russian Federation attacks on Ukrainian infrastructure “critical for the transmission of electricity and the generation of heat constitutes a war crime and may amount to crimes against humanity”. Report of the Independent International Commission of Inquiry on Ukraine, 25 September 2023, paras. 40-44. 43 AP I, Arts. 54(2), 57(2)(a)(ii).

Overview of the Situation between 1 June and 30 November 2024 17 port facilities,44 grain terminals and on foreign vessels docked in its ports. The attacks resumed in July, in an apparent Russian Federation campaign to disrupt Ukraine’s grain exports after the harvest season.45 According to the Ukrainian authorities, between October and early November, Russian forces carried out almost 60 attacks on the port infrastructure of southern Ukraine, which resulted in damage to, and the destruction of almost 300 port infrastructure facilities, 177 vehicles and 22 civilian vessels.46 These attacks also caused civilian casualties, including port and ship employees.47

28. Between September and November, Russian Federation armed forces initiated an unprecedented number of long-range, loitering munitions strikes at targets far from the frontline, including near-daily attacks on the capital, Kyiv. According to the Ukrainian armed forces, in October alone over 2,000 loitering munitions were launched at civilian and military objects,48 including a large number of decoys or false targets49 aimed at overwhelming Ukrainian air defences.50 Although the majority of drones were intercepted by Ukrainian air defences, some inflicted civilian casualties and damage to civilian objects.51 The civilian population in cities across Ukraine experienced increasingly frequent air sirens, some of which lasted for hours,52 and lived under the constant threat of attacks.

29. Although on a much smaller scale, the Ukrainian armed forces also engaged in shelling populated areas in Russian Federation-occupied territories of Ukraine, resulting in civilian casualties and damage to civilian objects.53 For instance,

44 Under certain conditions, maritime ports can qualify as military objectives if they are used to transport military supplies or for launching military operations, for instance. However, there is no information available supporting that the port infrastructure targeted offered an “effective contribution” to Ukraine’s military action and, as such qualified as a military target. 45 Odesa’s port facilities have been under particularly intense attack since the Russian Federation withdrew in July 2023 from the Black Sea Grain Initiative, an agreement designed to facilitate the safe export of grain from Ukraine. For more information, see OSCE/ODIHR, Fourth Interim report, para. 23. 46 Oleksiy Kuleba, Telegram post, 7 October 2024, in Ukrainian. 47 For instance, on 6 October, Russian forces hit the port in Odesa, damaging a Saint Kitts and Nevis- flagged civilian vessel loaded with grain for export, see Russian attack on Odesa damages civilian vessel, The Kyiv Independent, 7 October 2024. On 7 October, a Palau-flagged civilian ship was damaged and a Ukrainian employee of a cargo-handling company was killed and five foreign crew members were injured in Odesa port, see Oleh Kiper, Telegram post, 7 October 2024, in Ukrainian. On 9 October, five civilians were killed and nine were injured and a Panama-flagged container ship was damaged in the port of Izmail, see Oleksiy Kuleba, Telegram post, 9 October 2024, in Ukrainian. 48 General Staff of the Ukrainian Armed Forces, Telegram post, 1 November 2024. 49 Loitering munitions lacking explosive charges that are indistinguishable on radar from armed drones. 50 The Defence Intelligence of Ukraine, Telegram post, 11 November 2024, in Ukrainian; See also Operation False Target: How Russia plotted to mix a deadly new weapon among decoy drones in Ukraine, Associated Press, 16 November 2024; Russia uses cheap decoy drones to overload Ukraine’s air defense, Ukrainian intelligence says, Kyiv Post, 18 November 2024. 51 For instance, on 25 October, a residential building was hit in the Solomianskyi district of Kyiv, killing a child and injuring five other civilians, see Vitaly Klitschko, Telegram post, 25 October 2024, in Ukrainian. On 29 October, six civilians were injured in another loitering munitions attack on a mul- ti-story residential in the same district of the capital, see Kyiv City Military administration, Telegram post, 29 October 2024, in Ukrainian. AP I, Art. 51(2). 52 See An 8-hour Russian drone barrage keeps Kyiv on edge as the war in Ukraine nears 1,000 days, Associated Press, 7 November 2024; Kyiv Under Nine-Hour Air Raid Alert as Russia Launches Massive Drone Attack on Ukraine, United 24 Media, 5 September 2024; Longest air-raid warning issued in Khmelnytskyi Oblast since war began: Ukraine’s Air Force downs 10 UAVs, Ukrainska Pravda, 28 October 2024. 53 Information provided to ODIHR by the Permanent Mission of the Russian Federation to the Organization for Security and Co-operation in Europe.

18 Overview of the Situation between 1 June and 30 November 2024 on 7 June, 22 people were killed, including one child, and 15 were injured in an attack on a residential area in Sadove (Kherson region), according to the Russian authorities.54 On 23 June, four civilians were killed (including two children) and 150 were injured following the explosion of a missile equipped with cluster munitions over a beach near Sevastopol (Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol (Crimea)),55 according to the Russian authorities.56 On 13 August, two people were killed and 31 others were injured in the shelling of a bus in Lysychansk (Luhansk region), according to the Russian authorities.57

30. Additionally, Ukrainian armed forces continued to shell border areas of the Russian Federation and launch loitering munitions strikes, including at objects in Russian regions far from government-controlled areas of Ukraine, including Nizhny Novgorod, Tver, Murmansk, Saratov and Krasnodar Krai. Most of the attacks targeted military airfields, bases and ammunition warehouses58 but, in some instances, also resulted in civilian casualties and damage to civilian objects.59 For instance, on 30 August, five civilians were killed and 37 civilians were injured, including six children, in an attack on the city of Belgorod, according to the local authorities.60 Oil infrastructure, including oil refineries and fuel depots, also remained one of Ukraine’s key targets during the reporting period.61 These attacks raise the potential for a violation of IHL, since targeting an object indispensable to the survival of the civilian population must be conducted according to the principles of proportionality and precaution.62

54 Vladimir Saldo, Telegram post, 7 June 2024, in Russian. UN OHCHR verified that at least 14 civilians (including one child) were killed and at least four were injured, see Ukraine: protection of civilians in armed conflict. June 2024 update, UN OHCHR, 8 July 2024, p. 2. “Russian authorities” is used throughout this report to refer to include Russian Federation authorities operating in occupied areas of Ukraine, Russian authorities operating out of the territory of Russia, and Russian Federation-appointed au- thorities in the Russian-occupied territories. 55 As reported by the Russian Ministry of Defence, three missiles launched by Ukrainian armed forces that day were shot down by Russian air defence, while another “deviated from its flight trajectory with the warhead exploding in the air over the territory of the city as a result of the impact of air defence equipment”, see Russian Ministry of Defence, Telegram post, 23 June 2024, in Russian. 56 Mikhail Razvozhayev, Telegram post, 23 June 2024, in Russian. UN OHCHR verified that at least three civilians were killed and scores were injured in the attack, see Ukraine: protection of civilians in armed conflict. June 2024 update, UN OHCHR, 8 July 2024, p. 2. 57 The Government of Luhansk People’s Republic, Telegram post, 13 August 2024, in Russian; The Government of Luhansk People’s Republic, Telegram post, 13 August 2024, in Russian. ODIHR has not yet been able to verify the reported numbers. 58 See Satellite imagery confirms destruction of Shahed UAV storage site in Russia – Ukrainian Navy, Ukrainska Pravda, 23 June 2024; Updated: SBU behind attacks on Russian oil refineries, military air- field, source says, The Kyiv Independent, 21 June 2024; Ukraine strikes Russian airfields with homemade weapons in hopes of preventing devastating attacks at home, The Kyiv Independent, 29 August 2024; Ukraine’s strike on Russian arms depot destroyed up to 3 months’ worth of ammunition, Estonian military intelligence head says, The Kyiv Independent, 20 September 2024. 59 Information provided to ODIHR by the High Commissioner for Human Rights in the Russian Federation. 60 Vyacheslav Gladkov, Telegram post, 30 August 2024, in Russian. ODIHR has not yet been able to verify the reported number of casualties from the Russian Federation in accordance with its methodology. 61 See Satellite image shows significant destruction of oil depot in southern Russia following Ukrainian drone strike, The Kyiv Independent, 22 June 2024; Fires reported at 2 oil depots in Russia’s Rostov Oblast, local media reports, The Kyiv Independent, 28 August 2024. For more information, see OSCE/ODIHR, Fifth Interim Report, para. 26 62 AP I, Arts. 54(2), 57(2)(a)(ii).

Overview of the Situation between 1 June and 30 November 2024 19 31. On 6 August, Ukrainian armed forces launched an offensive into Kursk region, advancing over ten kilometres into the Russian Federation and capturing dozens of settlements, including the town of Sudzha, within a week of the incursion. In early September, Russian Federation armed forces launched counteroffensive operations in the region, regaining control over part of the territory. While there were credible reports supported by digital evidence of civilian deaths in the area of heavy fighting between Russian and Ukrainian forces on the territory of Kursk region,63 ODIHR is currently not in a position to establish the circumstances of these casualties, nor to attribute them to either party to the conflict. In early October, the Russian authorities reported that approximately 70 civilians had been killed and more than 300 injured as a result of Ukraine’s offensive in Kursk region.64

B. THE HUMANITARIAN SITUATION

32. The humanitarian situation in Ukraine continued to deteriorate due to escalating military operations, shifting front lines, the destruction of objects indispensable to the survival of the civilian population and continued attacks affecting humanitarian operations. As a result, organized evacuations and widespread displacement of civilians took place in Donetsk, Kharkiv and Sumy regions. The humanitarian crisis was particularly acute in the Donetsk region,65 where the advance of the Russian military prompted one of the largest waves of internal displacement in Ukraine since 2022.66

33. The advance of Russian forces in September and October created additional obstacles to humanitarian access in Kharkiv and Donetsk regions, while humanitarian operations, especially near the front lines, remained under threat from ongoing fighting.67 ODIHR’s open-source monitoring revealed repeated incidents of fighting affecting rescue personnel,68 humanitarian

63 These include video footage and photographs of bodies in civilian clothing and damaged civilian vehicles on the roadside. See Ukraine Invaded Russia. Here’s What It Was Like for Civilians, The New York Times, 27 October 2024. 64 Посол МИДа: с начала боев с ВСУ в Курской области погибли около 70 мирных жителей [Foreign Ministry ambassador: about 70 civilians have been killed since the beginning of fighting with the Ukrainian Armed Forces in Kursk region], Kommersant, 8 October 2024. It should be noted that ODIHR has not yet been able to substantially verify the reports from the Russian Federation in accordance with its methodology. 65 During the reporting period, Pokrovsk city has been especially impacted by hostilities leading to the significant decrease of the local population, the relocation of humanitarian actors, and the fact that humanitarian actors are blocked from accessing the critical road connecting Pokrovsk and Kostiantynivka and many communities across the region. See: Ukraine: Situation Report, UN OCHA, 30 October 2024; Ukraine: Humanitarian Access Snapshot (July to August 2024), UN OCHA, 16 September 2024; Briefing note – Ukraine: Humanitarian impact of increased hostilities in Donetska oblast (17 September 2024), ACAPS, 17 September 2024. 66 Health Cluster Partner Emergency Response: Evacuations in Donetska, Kharkivska and Sumska oblasts (as of 8th October 2024), Health Cluster Ukraine – WHO, 14 October 2024. 67 Ukraine: Humanitarian Access Snapshot (September to October 2024), UN OCHA, 15 November 2024. 68 See for instance Сумщина: ворог атакував підрозділ ДСНС – 5 рятувальників поранено [Sumy: the enemy attacked a unit of the State Emergency Service – 5 rescuers were wounded], The State Emergency Service of Ukraine, 19 October 2024, in Ukrainian.

20 Overview of the Situation between 1 June and 30 November 2024 workers,69 humanitarian facilities (e.g., humanitarian transit sites70 and offices71), distribution points72 and vehicles,73 often disrupting humanitarian operations and/or leading to the temporary suspension of humanitarian activities. Under IHL, humanitarian personnel and the objects used for humanitarian relief operations must be respected and protected at all times. To the extent that Russian armed forces are not taking precautions to limit the impact of military operations on the activities and movement of humanitarian personnel, they risk violation of their IHL obligations.74

34. On 6 August, Ukrainian armed forces launched an invasion into Kursk region of the Russian Federation. The ensuing fighting displaced a significant number of people from their homes, reported by the local authorities to be 150,000.75 Ukraine has stated publicly its intention to adhere to its obligations under IHL and asserts that it has formally requested the ICRC and UN to join its humanitarian response measures in Kursk.76 Although the OHCHR and other human rights organizations had asked the Russian Federation for access to Kursk region to assess the impact of the fighting on civilians, no response had yet been received.77 The Russian authorities stated that the International Committee of the Red Cross, along with the Russian Red Cross, assisted in returning some Russian citizens from Kursk region to other areas of the Russian Federation.78 Additionally, the Russian Red Cross reported having received thousands of requests to search for missing people in the Ukrainian- occupied territory since August 2024.79 The lack of access to the region for independent observers and humanitarian aid personnel raised concerns about the protection of Russian civilians.

69 See for instance Russia drone attack at Water Tracking Team of IBC-International Blue Crescent in Kherson killed two relief staff and injured several; IBC deeply condemns the barbarous attack on the humanitarian team and asks for solidarity from worldwide relief community, IBC, 15 August 2024. 70 See for instance Attacks on Civilians Must Stop – Humanitarian Country Coordinator for Ukraine, Matthias Schmale condemns an attack by the Russian Armed Forces on a transit site in Pokrovsk town, United Nations in Ukraine, 20 August 2024. 71 See for instance Press Release: Missile Strike on FSD Kharkiv Office, Fondation Suisse de Déminage (FCD), 24 July 2024. 72 Information from the Permanent Mission of Ukraine to the International Organisations in Vienna; see for instance also Ukraine: 3 ICRC staff killed after shelling hits aid distribution site in Donetsk region, ICRC, 12 September 2024. 73 See for instance WCK aid vehicle in Ukraine struck by Russian explosive device, World Central Kitchen, 18 July 2024. 74 AP I, Art. 71(2); CIHL Rules 31 and 32. 75 According to at least one regional official, almost 150,000 people were displaced as a result of the incursion of Ukraine forces into Kursk. Alexei Smirnov, Telegram post, 9 November 2024, in Russian. 76 Заява МЗС щодо забезпечення гуманітарного реагування в районах Курської області [Statement of the Ministry of Foreign Affairs regarding the provision of humanitarian response in the districts of Kursk region], Ministry of Foreign Affairs of Ukraine, 16 September 2024. See also Iryna Vereshchuk, Telegram post, 14 August 2024, in Ukrainian. 77 UN Geneva Press Briefing, 16 August 2024. See also Vladimir Dzhabarov Telegram post, 14 August 2024, in Russian. 78 Russian Ombudsperson, Tatyana Moskalkova claimed returning 46 Russian citizens who were transferred to Ukraine territory back to the Russian Federation, with the help of the International Committee of the Red Cross; see Tatyana Moskalkova, Telegram post, 22 November 2024, in Russian. 79 Russian Red Cross reported supporting displaced population from the Ukraine occupied territories, and receiving over 6,000 requests to search for missing persons since August; see Russian Red Cross, Telegram post, 23 November 2024, in Russian.

Overview of the Situation between 1 June and 30 November 2024 21 C. OTHER SIGNIFICANT DEVELOPMENTS

35. From October the Russian Federation, Ukraine and other actors reported on the presence of soldiers from the Democratic People’s Republic of Korea (DPRK) in the territory of the Russian Federation and in frontline areas near to the territory of Ukraine, notably that of Kursk region.80

36. In early November, the Ukrainian authorities reported that DPRK troops had engaged in small skirmishes with Ukrainian armed forces in the territory of the Russian Federation, but the majority of DPRK forces were reportedly still undergoing training and organization.81 Further reports by the Ukrainian authorities suggested that DPRK troops were beginning to be deployed and engaging in combat. However, at this time, ODIHR is unable to independently verify this information.82

80 News conference following 16th BRICS Summit, President of Russia, 24 October 2024; (2nd LD) N. Korea decides to dispatch 12,000 soldiers to support Russia in Ukraine war: spy agency, Yonhap News Agency, 18 October 2024; Doorstep statement by NATO Secretary General Mark Rutte following the North Atlantic Council briefing on the DPRK’s troop deployment to Russia, North Atlantic Treaty Organization, 28 October 2024; Volodymyr Zelenskyy, Telegram post, 31 October 2024, in Ukrainian; We’re Seeing an Increase in the Number of North Koreans, Not an Increase in Our Partners’ Response – Address by the President, President of Ukraine, 4 November 2024; Війська КНДР, «Гуманітарний щит», ситуація в Чорному морі: Сергій Боєв звернувся до міністрів оборони Південно-Східної Європи [The troops of the DPRK, “Humanitarian Shield”, the situation in the Black Sea: Serhiy Boyev addressed the defence ministers of Southeastern Europe], міністра оборони України [Ministry of Defence of Ukraine], 7 November 2024, in Ukrainian. See also Exclusive – Newly obtained footage from Russia’s Sergievsky Training Ground showing North Korean troops being outfitted in Russian gear in preparation for deployment to Ukraine, @StratcomCentre, X/Twitter, 18 October 2024. 81 우크라이나 국방장관 “러, 북한군 투입 시작해 소규모 교전 있었다”[Ukraine’s defence minister ‘Russia, DPRK troops have started to enter the country, there were small skirmishes’], KBS News, YouTube, 5 November 2024, in English/Korean; North Korea Enters Ukraine Fight for First Time, Officials Say, New York Times, 5 November 2024; N.Korean troops engaged in combat in Kursk for first time, US officials say, Reuters, 6 November 2024; Zelensky confirms deadly clashes with North Korean troops as Putin says he’s willing to talk with Trump, CNN, 8 November 2024. See also Andrii Kovalenko, Telegram post, 4 November 2024, in Ukrainian; It’s becoming clearer how Ukraine’s first attack on North Korean troops went down, Business Insider, 8 November 2024. 82 Нова Ера Ракетної Війни, Секрети Операцій Від Генштабу Та Нові Графіки Світла / Тсн.Тиждень 24.11.24 [A New Era of Missile Warfare, Secrets Of Operations From The General Staff And New Light Schedules / Tsn.Week 24.11.24], ТСН Тиждень [TSN Weekly], YouTube, 24 November 2024, in Ukrainian. See also North Korean soldiers joining Russia in combat, US State Dept says, Reuters, 12 November 2024; (LEAD) N. Korean troops dispatched to Russia already engaging in combat: spy agency, Yonhap News Agency, 13 November 2024.

22 Overview of the Situation between 1 June and 30 November 2024 Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors

IV 37. This, the main body of the report, focuses on specific issues described by witnesses and survivors during interviews conducted by ODIHR in the second half of 2024. Much of the information pertains to events that took place in 2024, while other information relates to incidents and events that happened earlier in the conflict. The witnesses’ accounts nevertheless augment and enhance ODIHR’s understanding of earlier events and patterns of violations of IHL and IHRL. There are many reasons why witnesses provide testimony after an incident, including months or even years later. In addition to the logistical challenges of locating and speaking to witnesses who may have been detained or otherwise constrained to occupied territories, they may be hesitant or reluctant to talk because of their traumatic experiences. In addition to ODIHR witness statements, Section IV also benefitted from information provided by CSOs during interviews with ODIHR.

A. ARBITRARY DEPRIVATION OF LIBERTY AND ENFORCED DISAPPEARANCES IN AREAS UNDER THE CONTROL OF THE RUSSIAN AUTHORITIES

38. ODIHR continued to document cases of arbitrary deprivation of liberty, including enforced disappearances, in the territory of Ukraine occupied by the Russian authorities. Between 1 June and 30 November 2024, ODIHR interviewed 14 survivors of arbitrary detention, including eight men and six women who provided information regarding their own detention and the experiences of others detained with them.83 In addition, during this period, ODIHR obtained 11 testimonies from relatives of individuals who had been, or remained deprived of their liberty by the Russian Federation authorities84

39. Nearly all of the cases described to ODIHR occurred in 2022 and 2023 and confirmed patterns previously documented by ODIHR,85 including the categories of individuals targeted, the lack of lawful grounds for detention and the consistent denial of procedural guarantees to detainees under both IHL and IHRL. Moreover, survivors and witnesses continued to report harsh detention conditions and denial of contact with the outside world.

40. As such, the Russian authorities continued to target individuals for their real86 or perceived support for the Ukrainian armed forces,87 or for having

83 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407; UKR.WS.408; UKR.WS.418; UKR.WS.419; UKR.WS.425; UKR. WS.437; UKR.WS.444; UKR.WS.449; UKR.WS.453; UKR.WS.455; UKR.WS.467; UKR.WS.481; UKR.WS.483. Witness Interview UKR.WS.453 included testimony from a married couple. 84 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.404; UKR.WS.418; UKR.WS.420; UKR.WS.432; UKR.WS.439; UKR. WS.446; UKR.WS.455; UKR.WS.465; UKR.WS.471; UKR.WS.472; UKR.WS.482. 85 For more information see OSCE/ODIHR, Third Interim Report, paras. 42-43; Fourth Interim Report, paras. 43-44, Fifth Interim Report, para. 34. 86 Survivors and witnesses told ODIHR that, although some of the victims had been involved in gathering information or otherwise assisting Ukrainian armed forces in the past, they were no longer engaged in such activities by the time of their detention. 87 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407, para. 53; UKR.WS.408, para.171; UKR.WS.418, paras. 30-31, 35; UKR. WS.419, paras. 8-11; UKR.WS.420, para. 6; UKR.WS.425 paras. 6, 13-16; UKR.WS.432, para. 6; UKR.WS.437, paras. 26-27, 31; UKR.WS.444, paras. 109-110; UKR.WS.455, paras. 67, 110-111; UKR.WS.467, para. 48; UKR.WS.472,

24 Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors relatives serving in, or being associated with the Ukrainian armed forces.88 The apparent reasons for detention also included the positions held by the victims in the community,89 their refusal to cooperate with the Russian authorities90 and their pro-Ukrainian views.91 In this latest round of interviews, ODIHR documented individuals arbitrarily detained or ‘disappeared’ by the Russian authorities, including local authority and state personnel,92 employees of the Zaporizhzhia Nuclear Power Plant (ZNPP)93 and civic and political activists.94

41. According to witnesses interviewed by ODIHR, the Russian authorities often detained civilians at private residences during searches.95 The house searches, usually aimed at finding weapons, were conducted in an aggressive manner, with property vandalised and money and valuables, such as electronic devices and vehicles, confiscated.96 Ten of the 14 survivors ODIHR interviewed were physically abused and/or intimidated at the time of their arrest.97 Three survivors told ODIHR that they were blindfolded, handcuffed and/or gagged while being transported to detention sites.98 Survivors and witnesses identified the perpetrators as representatives of the Federal Security Service of the Russian Federation (FSB)99 and members of the Russian armed forces.100

42. According to information received by ODIHR, the majority of detainees were kept in official places of detention, such as police stations, pre-trial detention facilities and prisons,101 while others reported being held in improvised detention sites, such as a cage in a courthouse or a basement in a school.102 All of the survivors reported deplorable detention conditions, including overcrowded

paras. 25-26; UKR.WS.482, para. 23. 88 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.408, para. 184; UKR.WS.425, para. 18; UKR.WS.437, paras. 22, 24, 45, 75; UKR.WS.453, paras. 30-31; UKR.WS.455, para. 67. See also UKR.WS.419, paras. 63-64; UKR.WS.435, paras. 20-21. 89 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.419; UKR.WS.419; UKR.WS.453; UKR.WS.455. 90 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.444, para. 111; UKR.WS.471, paras. 23, 39; UKR.WS.476, para. 31. 91 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.449, para. 56; UKR.WS.453, para. 21; UKR.WS.483, para. 11. 92 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.419; UKR.WS.453; UKR.WS.455. 93 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407; UKR.WS.444; UKR.WS.449. 94 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.425; UKR.WS.471; UKR.WS.483. 95 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.408, paras. 160, 163-164; UKR.WS.425, paras. 18-20; UKR.WS.437, paras. 20, 22-23; UKR.WS.444, para. 81; UKR.WS.453, paras. 23-25; UKR.WS.455, paras. 26, 29; UKR.WS.483, para. 82. See also UKR.WS.404, para. 33; UKR.WS.432, para. 6; UKR.WS.439, para. 31; UKR.WS.482, para. 11. 96 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.408, paras. 134-159; UKR.WS.419, para. 17; UKR.WS.444, paras. 82-83; UKR.WS.449, para. 35, 37; UKR.WS.453, paras. 43-45; UKR.WS.455, para. 98. See also UKR.WS.439, para. 27; UKR.WS.482, para. 11. 97 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407, paras. 42, 44-45; UKR.WS.408, paras. 137, 140, 164; UKR.WS.418, paras. 35, 37; UKR.WS.419, para. 15; UKR.WS.425, para. 19; UKR.WS.437, paras. 23-24, 30; UKR.WS.455, paras. 40, 42; UKR.WS.467, paras. 53, 55-57, 59, 61, 68, 73-74; UKR.WS.481, para. 44. 98 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.425, para. 19; UKR.WS.467, para. 56; UKR.WS.481, para. 26. 99 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407, para. 48; UKR.WS.418, paras. 34-35; UKR.WS.453, para. 13, 20; UKR.WS.455, para. 38; UKR.WS.467, para. 45; UKR.WS.481, para. 28. 100 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407, para. 42; UKR.WS.408, paras. 134, 136; UKR.WS.444, para. 92; UKR.WS.449, para. 45; UKR.WS.453, para. 20; UKR.WS.455, para. 30; UKR.WS.483, para. 52. 101 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.408, para. 52; UKR.WS.418, paras. 37, 57, 65-66; UKR.WS.419, para. 19; UKR.WS.425, para. 20; UKR.WS.437, paras. 56, 59, 72; UKR.WS.453, paras. 25, 84; UKR.WS.455, paras. 48, 147, 165; UKR.WS.481, para. 42; UKR.WS.483, para. 61. See also UKR.WS.404, paras. 45-46, 65, 73; UKR.WS.420, paras. 7, 9-10; UKR.WS.439, paras. 41, 106; UKR.WS.446, para. 8; UKR.WS.471, paras. 33-34, 79, 88; UKR.WS.472, paras. 22-24; UKR.WS.482, paras. 24-25, 27. 102 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.408, para. 169; UKR.WS.444, para. 88; URK.WS.449, paras. 37, 39, 114.

Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors 25 cells,103 lack of light and ventilation,104 the absence of heating,105 inadequate sanitary conditions,106 insufficient and/or poor-quality water and food107 and lack of access to medical care or inadequate medical care.108

43. As observed during prior ODIHR monitoring, families were frequently not informed of the whereabouts of their detained relatives,109 including of their transfers between different facilities within occupied areas and in the Russian Federation. Furthermore, the Russian authorities sometimes refused to acknowledge the fact of detention to close relatives, even when inquiries were made. In seven cases, civilians were held incommunicado for part or all of their detention.110 One witness from Zaporizhzhia region told ODIHR: “In these four months... I had no contact with the outside world. My daughter somehow learned what happened to me and found the ‘phone number of the prison. She asked about me; she was told that no one with my name was there. I could not use the ‘phone, I could send no letters, I could not receive any parcel.”111

44. In line with earlier reports received by ODIHR, new evidence shows that the Russian authorities have consistently violated international standards relating to the confinement of civilians during armed conflict.112 Thirteen of the 14 survivors interviewed said that the legality of their detention was not reviewed by any administrative or judicial authority.113 Detainees were also not granted the right of legal representation.114 Moreover, nearly all the survivors of arbitrary detention were never formally charged.115 The length of arbitrary detention varied, with six survivors reporting prolonged detention, including

103 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407, para. 55; UKR.WS.419, para. 33; UKR.WS.423, paras. 4, 18; UKR. WS.425, paras. 21, 32; UKR.WS.453, para. 84; UKR.WS.455, paras. 77, 101; UKR.WS.481, para. 51; UKR. WS.483, paras. 62, 75. 104 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407, para. 55; UKR.WS.419, para. 34; UKR.WS.453, para. 100; UKR. WS.455, para. 148; UKR.WS.483, para. 64. 105 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.444, para. 40; UKR.WS.453, para. 105. 106 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.408, para. 217; UKR.WS.418, para. 65; UKR.WS.419, paras. 22, 29; UKR.WS.425, paras. 25; UKR.WS.437, para. 56-58, 97; UKR.WS.453, paras. 59, 85; UKR.WS.455, para. 79, 129, 148-149, 152; UKR.WS.483, para. 62. 107 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.418, para. 65; UKR.WS.419, para. 88; UKR.WS.423, para. 7; UKR. WS.425, paras. 23, 32; UKR.WS.437, para. 91; UKR.WS.444, para. 93; UKR.WS.449, para. 40; UKR.WS.453, para. 58, 65; UKR.WS.455, paras. 78, 142, 157; UKR.WS.481, para. 55; UKR.WS.483, para. 63. 108 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.408, para. 189; UKR.WS.418, para. 55; UKR.WS.423, para. 26; UKR.WS.425, para. 23; UKR.WS.437, para. 91; UKR.WS.453, para. 41, 58; UKR.WS.455, para. 133; UKR.WS.481, para. 82. 109 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.408, paras. 190, 238-239, 241-246, 249; UKR.WS.453, para. 93; UKR.WS.481, paras. 61-62. See also UKR.WS.446, paras. 22-23; UKR.WS.471, paras. 67, 89; UKR.WS.482, para. 25. 110 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.408, para. 190; UKR.WS.419, paras. 57-58, 86; UKR.WS.425, paras. 29-30; UKR.WS.449, para. 57; UKR.WS.453, para. 94; See also UKR.WS.471, paras. 67, 89; UKR.WS.482, para. 24. 111 ODIHR Witness Interview UKR.WS.453, para. 90. 112 See GC IV, Arts. 4, 147; CIHL Rule 99. 113 In one case, a survivor from Zaporizhzhia region told ODIHR that he was sentenced to seven days of administrative detention after a three-minute court hearing in Rostov (Russian Federation), during which he was told to plead guilty to disobeying a lawful order of a police officer. See ODIHR Witness Interview UKR.WS.418, paras. 58-59. 114 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407; UKR.WS.408; UKR.WS.418 para. 59; UKR.WS.419, paras. 60, 85; UKR.WS.425, para. 29; UKR.WS.437, para. 107; UKR.WS.444; UKR.WS.449, para. 58; UKR.WS.453, para. 41; UKR.WS.455, para. 138; UKR.WS.481, para. 60; UKR.WS.483, para. 81. 115 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407; UKR.WS.408, para. 171; UKR.WS.418, para. 56; UKR.WS.419; UKR.WS.425, para. 29; UKR.WS.437, para. 75; UKR.WS.444, para. 130; UKR.WS.449, para. 45; UKR.WS.453, paras. 52, 78-79, 87-88; UKR.WS.455, paras. 88, 136, 163, 165-166; UKR.WS.481, para. 73; UKR.WS.483.

26 Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors one whose detention exceeded ten months.116 In one case, illustrating the arbitrariness of the detentions, a survivor from Kherson region told ODIHR that, after being transferred to a new place of detention, her new captors acknowledged that there was no record of her case and her name was not recognized.

45. Three witnesses told ODIHR that, after being detained in different official detention facilities in Zaporizhzhia and Kherson regions, they were brought to Vasylivka checkpoint (Zaporizhzhia region), where the Russian authorities filmed a staged deportation from the occupied territory.117 After that, they were brought to a nearby village still within Russian-occupied territory, where Russian soldiers were stationed. The survivors recounted that, instead of being released or deported, they were held in abandoned, semi-destroyed buildings and subjected to forced labour, including digging trenches and clearing minefields.118 Female survivors also reported being subjected to sexual violence at the site.119

46. Two survivors told ODIHR that the conditions of their release included signing a paper promising to cooperate with the Russian authorities120 and obtain a Russian passport.121 Some witnesses reported being forced to read self-incriminating statements while being recorded.122 Four survivors told ODIHR that the Russian authorities forced them to write a statement saying that they did not have any complaints about their arrest and treatment during detention.123

47. ODIHR spoke with relatives of three civilians who, at the time of the interviews, remained in detention in occupied territories of Ukraine or the Russian Federation since their arrests in mid-2022 and early 2024 respectively.124 Two of these civilians were charged with “sabotage” and “espionage” almost a year after their detention began and were sentenced, following closed hearings, to six and a half and 13 years of imprisonment respectively.125 Another civilian was still awaiting sentencing after being charged with “state treason” and “organization of a terrorist group”, for which

116 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.425, paras. 18, 34, UKR.WS.449, para. 38; UKR.WS.453, paras. 14, 172; UKR.WS.455, para. 134; UKR.WS.481, para. 7. See also UKR.WS.439, para. 79. 117 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.449, paras. 38, 61-62, 66, 71-73, 143; UKR.WS.453, paras. 131-133; UKR.WS.483, paras. 97-105. 118 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.449, paras.75, 78, 91; UKR.WS.453, paras. 139-148; UKR.WS.483, para. 169. Under GC III, Art. 52, the removal of mines is considered as prohibited dangerous labour. 119 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.453, paras.152-155; UKR.WS.483, paras. 115-117, 170. For more details, see Section IV.D. Conflict-related sexual violence, para. 86. 120 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407, para. 63; UKR.WS.418, paras. 47-48, 51-52. 121 ODIHR Witness Interview UKR.WS.407, para.63. 122 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.408, paras.234-235; UKR.WS.453, paras. 72, 75-78. 123 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.308, paras. 248, 261; UKR.WS.455, para. 166; UKR.WS.481, paras. 90, 92; UKR.WS.483, para. 94. 124 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.404; UKR.WS.420; UKR.WS. 471; UKR.WS.482. 125 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.404, paras. 75, 94-95; UKR.WS.420, para. 11; UKR.WS.471, paras. 50, 60-61, 80.

Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors 27 he could face life imprisonment.126 According to witnesses, the detainees’ ability to communicate was restricted,127 and they either did not have access to independent lawyers or the lawyers’ access was obstructed.128 One witness said that her husband was beaten during detention and forced to confess.129 Another witness said that a staged arrest of her father-in-law was published on the internet nearly a year after his arrest.130

48. Two survivors also told ODIHR about the difficulties faced by former detainees in proving their arbitrary detention to the Ukrainian authorities when applying for reparations guaranteed under Ukrainian law.131 According to them, even when the Ukrainian government acknowledged the detention, compensation was often delayed and insufficient, covering only part of the cost of medical treatment or psychological support. The survivors also said that they found it difficult to prove the full extent of the damage they had suffered, including damage to their health, housing and earning capacity.132

49. ODIHR remains concerned about the long-term detention of large numbers of Ukrainian civilians133 by the Russian Federation authorities, exemplified by the cases described to ODIHR. According to additional information received by ODIHR,134 as of the end of November, as many as several thousand individuals remained arbitrarily detained, both in Russian Federation-occupied territories of Ukraine and in the Russian Federation.135 Many of them were being held incommunicado, subjected to regular transfers between detention facilities and denied access to lawyers in circumstances that amount to, or may result in enforced disappearance. Concerningly, during the second half of 2024, the Russian authorities appear to have increased the practice of prosecuting and convicting civilians on trumped-up charges after their prolonged arbitrary detention.136 Widespread reports of torture, as well as inhuman conditions of

126 ODIHR Witness Interview UKR.WS.482, paras. 23, 32. 127 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.404, paras. 78, 81; UKR.WS.471, paras. 67, 83; UKR.WS.482, paras. 25, 27. 128 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.404, paras. 109-116; UKR.WS.471, paras. 52-53, 55-56, 59; UKR.WS.482, paras. 19, 26, 28, 30. 129 ODIHR Witness Interview UKR.WS.471, paras. 26, 30-31. 130 ODIHR Witness Interview UKR.WS.404, paras. 70, 72. 131 Закон України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей” [Law of Ukraine “On social and legal protection of persons in respect of whom the fact of deprivation of personal liberty as a result of armed aggression against Ukraine has been established, and members of their families”], Верховна Рада України [Supreme Council of Ukraine], 20 August 2023. 132 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.419, paras. 89-92, 95; UKR.WS.453, paras. 184-187. 133 For more information, see OSCE/ODIHR Fifth Interim Report, paras. 30, 41. 134 This includes information obtained during five in-person interviews conducted in October 2024 with representatives of CSOs and lawyers dealing specifically with the issue of arbitrary detention of Ukrainian civilians, including victims and their families; information provided to ODIHR by Ukrainian authorities; as well as information obtained through publicly available sources. 135 Between 24 February 2022 and 7 November 2024, Ukrainian law enforcement agencies identified 15,063 civilians illegally detained by the Russian Federation authorities in the course of their investigation, while 2,375 people were recognized as victims. In addition, between 24 February 2022 and 31 October 2024, Ukrainian authorities established the illegal detention of 47 children. See Information provided to ODIHR by the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 136 Information provided to ODIHR by NGOs working on the issue of the arbitrary detention of civilians.

28 Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors detention in facilities operated by the Russian authorities,137 raise additional concerns for the safety of these individuals.138 The prohibition against arbitrary detention is fundamental to IHL and IHRL.139 The large number of civilians held incommunicado and detained without charge by the Russian authorities suggests a systematic violation of these norms. In failing to inform civilians of the reason for their arrest and detention, the Russian authorities violate the fundamental guarantees entitled to civilians taken into custody amidst an armed conflict.140

50. The experience of Ukrainian journalist Viktoria Roshchyna is a tragic illustration of the fate of some detained civilians. She disappeared in August 2023 during a work trip to Russian Federation-occupied Zaporizhzhia region. In April 2024, the Russian authorities acknowledged for the first time that the journalist had been detained in the Russian Federation “for opposing the special military operation” — the most common reason for detention assigned by the Russian Ministry of Defence to civilians in their custody. According to the Ukrainian authorities, Roshchyna was being prepared for a prisoner exchange, but she died on 19 September 2024 during her transfer to Moscow from pre-trial detention centre No. 2 in Taganrog (Russian Federation), according to a letter from the Russian Defence Ministry received by her family on 10 October.141 Viktoria Roshchyna died shortly before her 28th birthday and, according to her relatives, had no health issues prior to her detention.

B. TORTURE AND ILL-TREATMENT IN AREAS UNDER THE CONTROL OF RUSSIAN AUTHORITIES

51. ODIHR continued to gather evidence of widespread and systematic use of torture by Russian authorities against civilians in detention.142 All 14 survivors of arbitrary detention (eight men and six women) interviewed by ODIHR reported having been subjected to torture or other forms of ill-treatment.143 In addition, ODIHR interviewed one witness who was already serving a sentence in a penal colony before February 2022, but who was tortured when the facility was placed under Russian Federation control.144 ODIHR also received seven

137 See, for instance, Report of the Independent International Commission of Inquiry on Ukraine, UN Doc. A/79/549, 25 October 2024. See also Information provided to ODIHR by the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 138 For more details, see Section IV.b. Torture and ill-treatment in areas under the control of Russian authorities. 139 1948 Universal Declaration of Human Rights, art. 9; 1966 International Covenant on Civil and Political Rights, art.9; CIHL Rules 98, 99 and 100. 140 AP I Art.75. 141 Information from the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 142 For more information, see OSCE/ODIHR, Third Interim Report paras. 55-64; Fourth Interim Report, paras. 56-66; Fifth Interim Report, paras. 42-51. 143 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407; UKR.WS.408; UKR.WS.418; UKR.WS.419; UKR.WS.425; UKR. WS.437; UKR.WS.444; UKR.WS.449; UKR.WS.453; UKR.WS.455; UKR.WS.467; UKR.WS.481; UKR.WS.483. Witness Interview UKR.WS.453 included testimony from a married couple. 144 ODIHR Witness Interview UKR.WS.423.

Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors 29 credible allegations of ill-treatment from relatives of individuals who were, or remain arbitrarily detained in the occupied territories of Ukraine and/or in the Russian Federation.145 Separately, ODIHR documented two cases of torture and ill-treatment in non-custodial settings.146

52. Survivors were subjected to torture and ill-treatment in both official and improvised places of detention in Russian Federation-occupied regions of Kherson, Zaporizhzhia and Crimea, and in the Russian Federation. Perpetrators of torture were described to ODIHR as members of the Russian armed forces, including Russian Federation-affiliated armed groups147 and the FSB.148

53. Consistent with earlier ODIHR findings,149 interviews conducted by ODIHR with witnesses and survivors in the second half of 2024 show that the Russian authorities used torture during interrogations to extract information or elicit confessions from witnesses.150 Perpetrators, for example, were reported to demand that survivors disclose details of their cooperation with the Ukrainian armed forces or provide the names or whereabouts of those cooperating with the Ukrainian armed forces or authorities. Many survivors described how the torture continued, regardless of their answers: “They asked me questions, but sometimes … actually they were just making accusations for things I have never done … and it did not matter what the answer was, they would turn the electricity on anyway.”151

54. Torture and ill-treatment were also used to force survivors into cooperating with Russian authorities152 or as punishment or humiliation.153 Five survivors reported the existence of rooms specifically allocated for interrogation and torture.154

55. As documented previously by ODIHR, perpetrators were reported to use similar methods of torture across different detention facilities.155 Nearly all

145 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.418, paras. 48, 54; UKR.WS.455, paras. 74, 103; UKR.WS.467, para. 62; UKR.WS.404, paras. 50, 54; UKR.WS.439, paras. 76, 95; UKR.WS.472; UKR.WS.482. 146 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.460; UKR.WS.476. 147 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.418, paras. 39, 42-43; UKR.WS.423, para. 19; UKR.WS.449, para. 48; UKR.WS.453, paras. 28-29; UKR.WS.476, para. 30; UKR.WS.483, para. 115. 148 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407, paras. 57, 61; UKR.WS.418, paras. 39, 41, 46; UKR.WS.419, paras. 71-73; UKR.WS.437, para. 98; UKR.WS.444, para. 92; UKR.WS.453, paras. 28, 120; UKR.WS.455, para. 83; UKR.WS.460, paras. 55, 98; UKR.WS.467, para. 45; UKR.WS.481, para. 72. 149 See OSCE/ODIHR, Third Interim Report, para. 56; Fourth Interim Report, para. 58; Fifth Interim report, para. 44. 150 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407, para. 54; UKR.WS.408, paras. 176-186; UKR.WS.418, paras. 39-40, 42, 44-45; UKR.WS.419, paras. 24-28, 35-36; UKR.WS.425, paras. 22, 27-28; UKR.WS.437, paras. 40-42, 127; UKR.WS.444, para. 91; UKR.WS.449, paras. 47-48; UKR.WS.453, paras. 37-39, 55; UKR.WS.455, paras. 58, 70, 73, 85-87, 93, 103, 105, 113-114, 119, 136; UKR.WS.467, para. 63; UKR.WS.481, paras. 67-71. 151 ODIHR Witness Interview UKR.WS.408, para. 195. 152 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.437, paras. 73, 75; UKR.WS.476, paras. 36, 47. 153 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407, para. 53; UKR.WS.408, paras. 194-195; UKR.WS.418, para. 41; UKR.WS.453, paras. 31-32; UKR.WS.455, para. 113; UKR.WS.467, paras. 66-67. 154 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407, paras. 53-54; UKR.WS.408, para. 206; UKR.WS.425, paras. 25, 29; UKR.WS.453, para. 108; UKR.WS.455, para. 100. 155 See OSCE/ODIHR, Third Interim Report, para. 57; Fourth Interim Report, para. 60; Fifth Interim report, para. 46.

30 Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors survivors reported being severely beaten, including with various objects and tools.156 Nine were electrocuted.157 Perpetrators connected wires or clamps to survivors’ earlobes, fingers, toes, noses or genitals and, in some cases, used water to amplify the effect of electric shocks.158 Two survivors said that electric shocks were administrated using a military field telephone called ‘Tapik’.159 One survivor described how he was tortured with electricity during interrogation: “They took a device and connected wires, one to my finger and one to my left ear, they moved the handle, and I understood it was electricity. The feeling was as if every nerve in your tooth hurts. Everything went white in front of my eyes. They moved this handle maybe three or four times and I fainted. They moved me to the cell; they had to drag me by my arms as I couldn’t move.”160

56. Other reported methods of torture included inflicting burns with a soldering iron;161 suffocation;162 stress positions;163 cutting;164 simulated drowning;165 threats of death, mutilation, and physical violence;166 and threats to harm family members.167 Perpetrators often blindfolded the survivors, handcuffed or tied their hands behind their backs, and tied their legs while torturing them.168 Survivors also reported being subjected to sexual violence and/or threatened with sexual violence against both themselves and their family members.169

57. In two cases, survivors told ODIHR that perpetrators detained their loved ones along with them, and tortured and abused them also.170 One survivor described how her son was tortured with electricity in her presence to pressure her to confess: “I was standing there, listening … I heard my son being tortured with electricity … I heard him crying, screaming … he begged them to stop; he was

156 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407, paras. 53, 58-59; UKR.WS.408, paras. 178, 184, 199; UKR.WS.418, paras. 39, 48; UKR.WS.419, paras. 15, 20, 29, 35; UKR.WS.423, paras. 19, 30; UKR.WS.437, para. 39; UKR.WS.453, paras. 27, 32, 71, 103-104; 107-108; UKR.WS.455, paras. 70-72, 74; UKR.WS.481, paras. 78-80. See also UKR. WS.404, paras. 50, 54; UKR.WS.444, para. 98; UKR.WS.449, para. 54; UKR.WS.472, paras. 26, 37-38. 157 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407, para. 54; UKR.WS.408, paras. 182-185, 194, 205; UKR.WS.418, paras. 41, 44-45; UKR.WS.419, paras. 20-21, 24-25, 35, 74; UKR.WS.437, paras. 31-35, 44, 111; UKR.WS.444, paras. 90, 113; UKR.WS.449, paras. 47-48; UKR.WS.455, paras. 58, 103-104, 113. See also UKR.WS.439, para. 95; UKR.WS.481, para. 77. 158 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407, para. 54; UKR.WS.408, paras. 182, 195-196; UKR.WS.418, paras. 41, 44; UKR.WS.419, para. 74; UKR.WS.437, para. 31; UKR.WS.444, paras. 90, 113; UKR.WS.449, paras. 47-48; UKR.WS.455, para. 104. 159 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.437, para. 111; UKR.WS.444, paras. 90, 113. For more information see OSCE/ODIHR Fifth Interim report, para. 46. 160 ODIHR Witness Interview UKR.WS.407, para. 54. 161 ODIHR Witness Interview UKR.WS.437, paras. 36, 39, 44. 162 ODIHR Witness Interview UKR.WS.453, para. 33. 163 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.408, para. 175; UKR.WS.453, para. 27. 164 ODIHR Witness Interview UKR.WS.481, para. 103. 165 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.419, para. 75; UKR.WS.481, paras. 78-80. 166 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407, para. 54; UKR.WS.418, paras. 39, 45; UKR.WS.425, para. 29; UKR. WS.437, para. 24; UKR.WS.449, paras. 46, 52; UKR.WS.453, paras. 35, 69; UKR.WS.455, paras. 73, 84. 167 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.408, paras. 197-198; UKR.WS.455, paras. 99, 118-119, 128. 168 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.408, para. 192; UKR.WS.418, paras. 39, 41; UKR.WS.425, para. 22; UKR.WS.481, para. 104. See also UKR.WS.437, para. 94 169 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407, para. 54; UKR.WS.408, paras. 192, 199-200, 263; UKR.WS.418, para. 41; UKR.WS.419, para. 15; UKR.WS.453, paras. 37, 108-109, 114, 152-155; UKR.WS.455, paras. 149-150; UKR.WS.483, paras. 115-117, 170. See also UKR.WS.439, para. 76. For more details, see Section IV.D. Conflict-related sexual violence. 170 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.418, paras. 35-38, 48; UKR.WS.455, paras. 74, 99, 103, 119.

Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors 31 saying that it was hurting … they were asking him: ‘Did your mum work for the armed forces of Ukraine? Did she get money in exchange for information?’ He had to say ‘yes’ because he was in pain … he agreed and said yes to everything. Then he was taken out of the room, he stood next to me crying … I could feel he was covered in tears.”171

58. Perpetrators also performed certain rituals which humiliated and degraded the dignity of the detainees. For instance, one male survivor told ODIHR that every time he and his cellmates were taken to shower, they had to sing the Russian national anthem whilst being beaten and humiliated.172 One female survivor said that she had to sing the Russian anthem in order to use the toilet and whilst using the toilet.173 Three survivors reported that every time the cell door was opened, including at night, they had to stand up and say, “Glory to Russia, glory to Putin!”. Failure to engage in such rituals resulted in beatings or other punishments, such as deprivation of food.174

59. Eleven survivors reported that other detainees, both civilian and POWs, were also tortured or physically abused.175 Furthermore, two interviewees reported that they had seen other detainees die in custody as a result of inhumane detention conditions, including the lack of timely and adequate medical care.176 One witness told ODIHR that a fellow detainee died in custody from injuries sustained during torture.177

60. Two witnesses stated that, although they had not been subjected to physical violence, they experienced a high level of mental suffering while in detention. They were repeatedly interrogated while blindfolded and handcuffed, and were subjected to threats and psychological pressure.178 Combined with the deplorable detention conditions in which witnesses were held for several months,179 such experiences may amount to ill-treatment or torture.

61. A witness who was serving a criminal sentence in a penal colony in Kherson region before the area was occupied by the Russian Federation described the deplorable conditions, physical abuse and cruel treatment imposed after the facility was placed under Russian administration. In particular, he recounted how he was transferred to a colony where detainees with infectious diseases were held together with healthy detainees without proper separation or

171 ODIHR Witness Interview UKR.WS.455, para. 103. 172 ODIHR Witness Interview UKR.WS.419, para. 84. 173 ODIHR Witness Interview UKR.WS.455, para. 151. 174 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.419, para. 32; UKR.WS.453, para. 107; UKR.WS.455, para. 96. 175 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407, paras. 58-59; UKR.WS.408, paras. 216, 218-221; UKR.WS.419, paras. 65-66, 74-75; UKR.WS.423, para. 38; UKR.WS.425, paras. 24-25, 29; UKR.WS.437, para. 92; UKR. WS.444, paras. 88, 98; UKR.WS.449, para. 54; UKR.WS.453, paras. 103-104; UKR.WS.455, para. 171; UKR. WS.481, paras. 74, 77-80, 103. 176 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.423, paras. 26-28; UKR.WS.425, para. 23. 177 ODIHR Witness Interview UKR.WS.481, para. 102. 178 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.425, paras. 22, 27-29, 36; UKR.WS.481, paras. 67-71, 75-76, 104. 179 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.425, paras. 18, 21, 23, 25, 34; UKR.WS.481, paras. 51, 55-56, 99.

32 Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors precautions in place. He was also subjected to hard physical labour for more than 20 hours a day, as well as collective beatings and punishment.180

62. ODIHR also documented cases of torture and ill-treatment of civilians by the Russian authorities during house searches. In one case, an entire family from Kherson region was harmed during a search. The Russian authorities severely beat the father of the family for three hours, put a gun barrel in the children’s mouths, and threw a newborn child to the floor while issuing threats and verbal abuse.181 In another case, a witness described to ODIHR how, in July 2024, during the house search and interrogation of a married couple from Zaporizhzhia region, perpetrators severely beat the husband and threatened him with electric shocks in order to force his wife to cooperate with the occupation authorities. The husband suffered a heart attack and had to be hospitalized.182

63. Reported injuries as a result of torture included bruises; burns; abrasions and blisters; necrotic wounds; broken ribs, fingers and noses; cracked teeth; traumatic brain injuries; external bleeding; problems with heart and memory; and limited mobility.183 Several victims reported psychological problems, including anxiety, exhaustion and trouble with memory and sleep.184

64. Prohibitions against torture and inhuman treatment are absolute in IHL and IHRL.185 ODIHR strongly condemns the widespread and systematic use of torture and degrading and inhuman treatment of detainees by the Russian authorities.

C. THE SITUATION OF PRISONERS OF WAR

65. ODIHR’s monitoring activities continued to identify patterns of reported IHL and IHRL violations related to the treatment of Ukrainian Prisoners of War (POWs),186 based on interviews with 29 former POWs (25 men and four women) conducted in the second half of 2024. Of the 29 former POWs interviewed, 17 were released in 2024, with the most recent in August 2024. The length of captivity of those interviewed ranged from four to 28 months from point of capture to their release. Information received through the 29 interviews

180 ODIHR Witness Interview UKR.WS.423, paras. 4, 7, 13-16, 18-19, 21, 24-26, 30-34. 181ODIHR Witness Interview UKR.WS.460, paras. 55-70, 81. 182 ODIHR Witness Interview UKR.WS.476, paras. 28-51. 183 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407, paras. 45, 56; UKR.WS.408, paras. 201-204; UKR.WS.418, paras. 55, 82; UKR.WS.419, paras. 15, 25, 29, 31, 42-45; UKR.WS.437, paras. 70, 87, 111; UKR.WS.453, para. 182; UKR.WS.455, paras. 115, 134; UKR.WS.476, para. 38; UKR.WS.483, para. 173. 184 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.418, para. 82; UKR.WS.419, para. 36; UKR.WS.453, paras. 182-183; UKR.WS.460, paras. 64-65; UKR.WS.483, para. 163. 185 1984 United Nations Convention against Torture, and Other Cruel, Inhuman or Degrading Treatment or Punishment; CIHL Rule 90; GC IV art.32; AP I Art.75. 186 See OSCE/ODIHR, Third Interim Report; OSCE/ODIHR, Fourth Interim Report, OSCE/ODIHR, Fifth Interim Report. See also Information from the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna.

Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors 33 conducted by ODIHR with survivors and witnesses attested to a continued practice of systematic torture and other IHL and IHRL violations perpetrated against Ukrainian POWs in the second half of 2024. The accounts of survivors interviewed by ODIHR prompt serious concerns about the Russian Federation’s failure to comply with the fundamental principles that govern the treatment of POWs.187

66. In addition, ODIHR’s analysis of open sources depicting purported acts of violence against Ukrainian POWs supports this conclusion, with an evident increase in such material being disseminated in the second half of 2024 (see below at para. 92).

67. From the 29 interviews, ODIHR monitors identified more than 35 locations where Ukrainian POWs were detained from point of capture until release, with several previously undocumented locations identified as detention sites. These locations included makeshift detention sites used to interrogate and sort POWs; temporary and pre-trial detention centres; large penal colonies; and barracks used to house hundreds, if not thousands, of detainees. Throughout their internment, POWs were repeatedly transferred between detention facilities throughout the occupied territories of Ukraine and the Russian Federation.188

68. Male and female POWs were held separately from each other.189 POWs were largely separated from civilian detainees; however, in some instances, they were held in the same cells or barracks.190

69. All 29 POWS recounted experiencing and witnessing extensive torture and ill- treatment throughout their captivity and across all detention sites, except for two locations which stood out in their treatment of POWs and adherence to the Geneva Conventions.

70. From the point of capture, the prisoners were held in temporary detention sites before their transfer to more established detention facilities. At these initial sites, seven survivors were subjected to physical violence (both during

187 1929 Geneva Convention Relative to Treatment of Prisoners of War; 1949 Geneva Convention Relative to Treatment of Prisoners of War (GC III); AP I Art.45; CIHL Rules 87, 90, 94, and 95, 188 All 29 POWs interviewed mentioned being detained in temporarily occupied territories of Ukraine, and on the territory of the Russian Federation. One interviewee, UKR.WS.438, was also briefly held in the territory of Belarus. 189 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.410, para. 48; UKR.WS.411, para. 82; UKR.WS.412, para. 27; UKR. WS.424, paras. 15, 28; UKR.WS.429, para. 35; UKR.WS.431, para. 86; UKR.WS.436, paras. 65, 216-217; UKR. WS.440, para. 98; UKR.WS.443, para. 88; UKR.WS.451, para. 142; UKR.WS.463, para. 41; UKR.WS.473, para. 23; UKR.WS.484, para. 12; UKR.WS.490, paras. 30, 37, 39; UKR.WS.491, paras. 27-28. See also UKR. WS.488, para. 78. 190 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, paras. 27, 34, 42, 52; UKR.WS.410, para. 39; UKR.WS.412, paras. 27, 42; UKR.WS.416, para. 33; UKR.WS.424, para. 28; UKR.WS.429, paras. 49-50, 123; UKR.WS.431, paras. 64, 85; UKR.WS.436, paras. 221-223; UKR.WS.438, paras. 104-106; UKR.WS.440, paras. 50, 90, 157; UKR. WS.442, paras. 23, 38-39, 115-117; UKR.WS.443, paras. 34, 136; UKR.WS.448, paras. 103, 109-112; UKR. WS.451, paras. 76-77; UKR.WS.464, paras. 49, 57, 69, 96, 103-104; UKR.WS.470, paras. 35, 70; UKR.WS.473, para. 57; UKR.WS.474, para. 58; UKR.WS.475, para. 103; UKR.WS.484, para. 12; UKR.WS.485, para. 99; UKR.WS.490, paras. 35, 38-40.

34 Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors interrogations and during captivity)191 and threats of violence/death and mock executions.192 Survivors also described poor conditions and limited access to basic needs, noting a lack or outright denial of food, water, access to toilet facilities, sleeping arrangements and medical attention.193

71. According to survivors interviewed by ODIHR, following this initial detention, POWs were routinely transferred between detention facilities and were subjected to initiation practices or welcome beatings (priyomka) upon arrival at each location.194 Survivors were subjected to humiliation, threats, sexual violence, dog attacks, stress positions, severe physical beatings and electrocution.195 One practice described by the witnesses was being forced to pass through a “corridor” of prison authorities who would severely beat and electrocute prisoners with a variety of tools.196 As one survivor described the priyomka: “not only did they beat you with batons and punch and kick you, but they would also pour water on you and then they would apply electricity.”197 The Russian authorities consistently employed violence against POWs throughout their detention and at multiple detention sites within the occupied territories of Ukraine and the Russian Federation. The extensive and routine application of torture or ill-treatment towards Ukrainian POWs throughout their detention illustrates a continued systematic pattern of brutality.198

191 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, paras. 19-21; UKR.WS.410, paras. 19, 24-26; UKR.WS.416, paras. 10-11, 14; UKR.WS.429, paras. 12, 17; UKR.WS.443, paras. 18, 45-46; UKR.WS.470, paras. 8-9; UKR.WS.485, para. 24. 192 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.410, para. 19; UKR.WS.429, para. 17; UKR.WS.442, paras. 11-13; UKR. WS.443, para. 18; UKR.WS.485, para. 24; UKR.WS.489, para. 12. 193 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.410, para. 26; UKR.WS.412, paras. 16-17; UKR.WS.416, para. 11; UKR. WS.436, para. 11; UKR.WS.442, para. 19; UKR.WS.443, paras. 19-20, 22-23, 30-31; UKR.WS.450, paras. 20-22; UKR.WS.451, paras. 56-57; UKR.WS.462, paras. 76-78; UKR.WS.474, paras. 8, 17, 20; UKR.WS.485, para. 26; UKR.WS.489, para. 10; UKR.WS.490, para. 13; UKR.WS.491, para. 18. 194 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.410, paras. 110, 119; UKR.WS.411, para. 67; UKR.WS.412, para. 53; UKR. WS.416, para. 27; UKR.WS.429, paras. 58-61, 111, 114-116; UKR.WS.431, para. 24; UKR.WS.436, paras. 88, 141; UKR.WS.440, paras. 74, 127, 204; UKR.WS.442, paras. 6, 86-88, 159; UKR.WS.443, paras. 49, 162, 169-170; UKR. WS.448, paras. 25-27; UKR.WS.450, paras. 33, 56-61, 108-110; UKR.WS.462, paras. 80-83; UKR.WS.463, paras. 64-66; UKR.WS.464, paras. 47, 61, 89; UKR.WS.473, paras. 25, 42, 59; UKR.WS.474, para. 27; UKR.WS.475, para. 143; UKR.WS.484, paras. 11, 20, 34-35; UKR.WS.485, paras. 35-36, 73-74, 126; UKR.WS.488, paras. 49, 62-63; UKR. WS.489, paras. 14-15, 24, 26-27; UKR.WS.491, paras. 24-26, 39-42, 69-73, 100. 195 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, paras. 23, 29, 48-49; UKR.WS.410, paras. 34, 109-118; UKR. WS.411, paras. 67, 71-75, 105-106, 196; UKR.WS.412, paras. 23-24, 33, 53; UKR.WS.416, paras. 27, 39, 46; UKR.WS.424, paras. 15, 17, 24, 31; UKR.WS.429, paras. 58-61, 111, 114-116; UKR.WS.431, paras. 24-25; UKR. WS.436, para. 88-92, 141-143; UKR.WS.438, paras. 78-79; UKR.WS.440, paras. 65-66, 127-130, 204-206; UKR.WS.442, paras. 6-7, 85-88, 161; UKR.WS.443, paras. 49, 169, 172; UKR.WS.448, paras. 10, 24-27; UKR. WS.450, paras. 33, 57-61, 109-110, 112, 176; UKR.WS.451, paras. 100-103; UKR.WS.462, paras. 80-83; UKR. WS.463, para. 66; UKR.WS.464, paras. 47-48, 89; UKR.WS.473, paras. 15, 25, 27, 42, 59; UKR.WS.474, para. 27; UKR.WS.475, paras. 25-26; UKR.WS.484, paras. 11, 20, 33-35; UKR.WS.485, paras. 35-36, 73-74, 126; UKR.WS.488, paras. 49, 62-63; UKR.WS.489, paras. 14-15, 24, 26, 48; UKR.WS.490, paras. 23, 35, 51-52, 70-72, 100-102; UKR.WS.491, paras. 24-26, 33, 40-41, 43, 69-73. See also Information from the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 196 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, para. 29; UKR.WS.410, para. 115; UKR.WS.411, paras. 71-73, 105-106; UKR.WS.412, para. 24; UKR.WS.416, para. 27; UKR.WS.424, para. 17; UKR.WS.429, paras. 58-61, 116; UKR.WS.431, para. 24; UKR.WS.436, paras. 88, 141; UKR.WS.440, para. 129; UKR.WS.442, paras. 6, 86; UKR.WS.443, paras. 49-50, 68; UKR.WS.448, para. 10; UKR.WS.450, paras. 33, 51; UKR.WS.462, paras. 80-83; UKR.WS.463, para. 66; UKR.WS.464, para. 47; UKR.WS.473, para. 15; UKR.WS.474, para. 27; UKR.WS.475, paras. 25-26; UKR.WS.484, paras. 11, 35; UKR.WS.485, paras. 35-36; UKR.WS.488, para. 49; UKR.WS.491, paras. 24-26. 197 ODIHR Witness Interview UKR.WS.464, para. 61. 198 See OSCE/ODIHR, Third Interim Report; OSCE/ODIHR, Fourth Interim Report, OSCE/ODIHR, Fifth Interim Report.

Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors 35 72. As described to ODIHR by survivors, the wide-ranging methods of torture or ill-treatment against Ukrainian POWs included: severe physical beatings; electrocution (including the targeting of genitalia); excessively intense physical exercise; stress positions; dog attacks; mock executions (including simulated hangings); threats of physical violence; sexual violence, including rape; threats of rape and castration; threats of coerced sexual acts; and other forms of humiliation.199 These forms of torture and ill-treatment were a daily aspect of detainees’ captivity, with one POW stating: “the beating was constant, not even one day without it.”200 At times, the presence of Russian special forces or news about battlefield defeats for the Russian Federation could result in increased violence.201

73. Survivors reported being interrogated by a range of personnel, including members of the Russian Federal Penitentiary Service (FSIN), the FSB, the Russian Investigative Committee, Russian armed forces, local investigators and prosecutors.202 Before, during and after the interrogations, interrogators used methods of torture and ill-treatment to obtain information and elicit confessions. The methods of torture and ill-treatment related to interrogations included: severe physical beatings; electrocution (including of genitalia); cutting of the body; simulated drowning; asphyxiation/suffocation; excessively intense physical exercise; and sexual violence.203 One survivor

199 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, paras. 38-39, 50-52; UKR.WS.410, paras. 133-134, 140-145, 147-149, 181; UKR.WS.411, paras. 84, 111-112, 138, 146, 148, 186, 197, 205-206, 227; UKR.WS.412, paras. 37, 40, 45, 51, 56-57, 59, 63-64, 68; UKR.WS.416, paras. 30, 47-48; UKR.WS.424, paras. 25, 32; UKR.WS.429, paras. 69, 71, 103-108, 119, 124, 140; UKR.WS.431, paras. 19, 28-33, 41, 43, 49, 56, , 58, 61-63, 65-66, 104-105; UKR.WS.436, paras. 11, 20-21, 62, 78, 114-119, 122-126, 137-139, 242-243, 253-258; UKR.WS.438, paras. 13, 20, 98-101, 116, 125, 155-157; UKR. WS.440, paras. 115, 120, 167-169, 173-174, 207; UKR.WS.442, paras. 82-83, 95, 121; UKR.WS.443, paras. 51, 67, 69, 70-71, 79-80, 93-94, 98, 146-147, 153, 163-163, 182, 184-187; UKR.WS.448, paras. 36, 41, 49; UKR.WS.450, paras. 70-72, 79-80, 83-84, 100, 114, 125-126, 129-130, 137-138, 156-158, 201; UKR.WS.462, paras. 100-101, 116-120, 146-147, 194-195, 199; UKR.WS.463, paras. 43-44, 52, 99-100; UKR.WS.464, paras. 37, 44, 62, 68-69, 86, 90, 92-94, 96-98; UKR.WS.470, paras. 32-34; UKR.WS.473, paras. 30, 43, 67-68; UKR.WS.474, paras. 59-62, 64, 68-69, 71-73; UKR. WS.475, paras. 58-61, 68-70, 97, 110-111, 114-115; UKR.WS.484, paras. 22-23, 37-38, 44-45; UKR.WS.485, paras. 102-103; UKR.WS.488, paras. 57, 74, 78-84, 88-89, 91, 94, 97; UKR.WS.489, paras. 30, 38, 43, 48-50, 53; UKR. WS.490, paras. 36, 43, 47, 49-50, 66, 84, 93, 95-96, 112; UKR.WS.491, paras. 58-59, 73, 80, 84-85, 101-102, 108-109. See Section IV.d. Conflict-related sexual violence. See also Information from the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 200 ODIHR Witness Interview UKR.WS.412, para. 59. 201 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.410, paras. 147-148; UKR.WS.411, paras. 185-186; UKR.WS.443, para. 153; UKR.WS.448, para. 149. See also UKR.WS.463, paras. 98-100. 202 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, para. 60; UKR.WS.410, paras. 61, 63; UKR.WS.411, paras. 130-131, 144-145, 160, 184, 217-218; UKR.WS.412, paras. 39-41, 44, 62; UKR.WS.416, paras. 19, 28; UKR.WS.424, paras. 16, 20, 26-27; UKR.WS.429, paras. 25, 42-44, 78, 103-106; UKR.WS.431, paras. 10-11, 16, 21, 33; UKR.WS.436, paras. 12, 18-19, 29, 31-32, 62-65, 225; UKR.WS.438, paras. 15, 120-122, 130; UKR.WS.440, paras. 162-163, 225; UKR.WS.442, paras. 42, 45-46, 56-61, 119-123, 125; UKR.WS.443, paras. 73-76, 142; UKR.WS.448, paras. 18-19, 34-35, 155-158; UKR.WS.450, paras. 73, 75, 89, 117-119, 207; UKR.WS.451, paras. 78-81, 87; UKR.WS.462, paras. 102-111, 145; UKR. WS.463, paras. 49, 53-55, 86-87; UKR.WS.464, paras. 28, 36, 42; UKR.WS.470, paras. 39-40; UKR.WS.473, paras. 28, 43; UKR.WS.474, paras. 80-82, 147; UKR.WS.475, paras. 72-73, 77, 105-109; UKR.WS.488, paras. 68-72; UKR. WS.489, paras. 19, 28-32, 48-49; UKR.WS.490, paras. 27, 62, 82-83; UKR.WS.491, paras. 54-56. 203 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, para. 60; UKR.WS.410, para. 178; UKR.WS.411, paras. 133, 135-137, 141-142, 218; UKR.WS.412, paras. 39, 62, 72; UKR.WS.416, para. 19; UKR.WS.424, paras. 16, 26; UKR.WS.431, paras. 16, 33; UKR.WS.436, paras. 12, 23, 66; UKR.WS.438, paras. 15-18, 120-122, 126; UKR.WS.440, paras. 226, 229; UKR.WS.442, paras. 121-123, 128; UKR.WS.443, paras. 77, 79, 142; UKR.WS.448, paras. 18-19, 34-35, 159-164; UKR.WS.450, paras. 117-119; UKR.WS.462, paras. 102-103, 109-110; UKR.WS.463, paras. 49-50, 87-90; UKR.WS.464, para. 36; UKR.WS.473, paras. 28-30; UKR.WS.474, paras. 80, 82, 147; UKR.WS.488, paras. 68-69, 73; UKR.WS.489, paras. 19, 28-32; UKR.WS.490, paras. 27, 29, 62; UKR.WS.491, paras. 54-57. See also Information from the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna.

36 Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors of torture during interrogations described his experience, stating: “I had six interrogations. After the first, they used lots of violence and multiple types at the same time. They used tasers on the genitals, this Tapik and beat you at the same time. They could put a plastic bag over your head and make you almost suffocate, and they used a plastic pipe, approximately 70cm long to beat you. The whole time they would ask questions, and you had to answer loudly and clearly.”204

74. Survivors told ODIHR of instances where interrogators forced POWs to sign documentation that was incriminating or that they were not permitted to read.205 In some cases, the documents referred to the detainees’ alleged participation in, or witnessing of crimes.206 The Russian authorities sought to extract confessions or incriminating evidence from POWs through the use of incentives (such as a possible exchange), threats (such as prison sentences or criminal charges) or through torture.207 One survivor recalled how, during his interrogation, an investigator instructed him to “choose your charge — whether you’re guilty of looting or killing, because if I choose it, it will be the most serious offence.”208

75. Survivors told ODIHR that POWs with the rank of officer, affiliated with the Marines and Azov battalion, or who held specialized roles, such as artillery crewmembers, snipers, tank operators and intelligence operators, received harsher and/or crueller treatment at the hands of the prison authorities or bodies belonging to the Russian state apparatus.209 Some former POWs recalled the presence of civilians held in the same facilities as POWs who received similar or worse treatment.210

76. Ten former POWs reported on numerous incidents whereby detainees had died in captivity due to execution, torture, ill-treatment and/or inadequate medical attention.211

204 ODIHR Witness Interview UKR.WS.412, para. 40. 205 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, paras. 43, 53; UKR.WS.412, para. 73; UKR.WS.416, para. 28; UKR. WS.424, paras. 16, 20; UKR.WS.429, paras. 136; UKR.WS.431, para. 87; UKR.WS.436, paras. 46, 225; UKR.WS.438, paras. 124; UKR.WS.440, paras. 103, 125; UKR.WS.442, paras. 119, 124; UKR.WS.450, para. 99; UKR.WS.462, paras. 89-90; UKR.WS.463, paras. 54, 91; UKR.WS.470, para. 41; UKR.WS.473, para. 33; UKR.WS.474, para. 86; UKR.WS.489, paras. 33, 52; UKR.WS.490, paras. 63, 83-84; UKR.WS.491, paras. 90-92 206 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, para. 53; UKR.WS.410, paras. 175-180; UKR.WS.489, paras. 33-35. 207 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, para. 43; UKR.WS.410, paras. 177-179; UKR.WS.412, para. 60; UKR.WS.416, paras. 24, 29; UKR.WS.429, para. 135; UKR.WS.431, para. 10; UKR.WS.450, paras. 119-122, 144-149, 182, 187; UKR.WS.463, paras. 55, 91; UKR.WS.470, paras. 42-43; UKR.WS.473, para. 29; UKR. WS.489, paras. 33-35; UKR.WS.490, para. 84. 208 ODIHR Witness Interview UKR.WS.429, para. 135. 209 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, paras. 52, 71; UKR.WS.411, para. 74; UKR.WS.412, para. 41; UKR. WS.431, paras. 38, 47; UKR.WS.436, paras. 211-213; UKR.WS.440, paras. 48, 81, 167, 171, 173, 232; UKR.WS.443, paras. 191-192; UKR.WS.448, paras. 114-115; UKR.WS.450, paras. 97-98, 125-126, 152; UKR.WS.464, paras. 53, 55; UKR.WS.473, para. 76; UKR.WS.474, para. 28; UKR.WS.491, para. 34. See also UKR.WS.470, para. 50. 210 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.431, para. 64; UKR.WS.438, para. 104; UKR.WS.440, para. 75; UKR. WS.442, paras. 115-116; UKR.WS.443, paras. 137-138; UKR.WS.448, para. 112; UKR.WS.464, paras. 49, 53, 104; UKR.WS.470, para. 38; UKR.WS.473, paras. 57, 70; UKR.WS.490, para. 35. See also UKR.WS.443, para. 203. See Section IV.a. Arbitrary deprivation of liberty and enforced disappearances in areas under the control of the Russian authorities. 211 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, paras. 46, 71-72; UKR.WS.410, paras. 123-125; UKR.WS.416, para. 38; UKR.WS.436, paras. 56, 206-209; UKR.WS.440, paras. 66-67, 82, 112-113; UKR.WS.442, para. 150; UKR. WS.443, para. 193; UKR.WS.450, para. 52; UKR.WS.489, para. 60; UKR.WS.490, paras. 29, 49-50, 55.

Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors 37 77. Former POWs interviewed by ODIHR described inhumane conditions during their captivity. They received little to no water 212 and insufficient food of poor quality,213 often rotten or tainted with waste items and debris.214 When detainees did receive food, they were often forced to eat in a limited time period, with food that was too hot to eat.215 Several former POWs experienced significant malnutrition and weight loss, with one witness losing 50 kg.216

78. Former POWs reported that they were subjected to sleep deprivation;217 held in overcrowded conditions,218 with inadequate sleeping arrangements; insufficient ventilation;219 mould;220 infestations of insects and rats;221 and provided with inadequate clothing and heating during winter.222 In some instances, the prison authorities intentionally kept cells cold during winter and punished those who complained with beatings or intense exercise.223

212 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.411, para. 90; UKR.WS.412, para. 34; UKR.WS.440, para. 61; UKR.WS.450, paras. 37-38; UKR.WS.463, para. 48; UKR.WS.464, para. 63; UKR.WS.475, paras. 56, 99; UKR.WS.485, paras. 81-82, 86; UKR.WS.488, para. 59. See also UKR.WS.443, para. 176. See also Information from the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. See Section IV.a. Arbitrary deprivation of liberty and enforced disappearances in areas under the control of Russian authorities. 213 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, para. 28; UKR.WS.411, para. 123; UKR.WS.412, para. 34; UKR. WS.416, paras. 25, 47; UKR.WS.424, paras. 15, 28, 64, 124, 137; UKR.WS.431, para. 22; UKR.WS.436, paras. 50, 78-82; UKR.WS.438, para. 12; UKR.WS.440, para. 59; UKR.WS.443, para. 64, 102, 181; UKR.WS.448, para. 32; UKR.WS.450, paras. 123, 140; UKR.WS.462, paras. 123-124; UKR.WS.463, para. 48; UKR.WS.464, paras. 36, 90; UKR.WS.474, para. 109; UKR.WS.484, paras. 13, 21; UKR.WS.488, paras. 59, 76; UKR.WS.489, para. 39; UKR.WS.490, paras. 28, 46, 54, 76. See also Information from the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 214 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, para. 41; UKR.WS.431, para. 23; UKR.WS.436, para. 78; UKR. WS.450, paras. 135, 184; UKR.WS.490, para. 76. 215 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, para. 66; UKR.WS.410, paras. 75, 139, 147; UKR.WS.416, para. 27, UKR.WS.429, para. 64; UKR.WS.431, para. 37; UKR.WS.436, para. 106; UKR.WS.462, para. 148; UKR. WS.464, para. 52; UKR.WS.490, para. 77. 216 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.412, para. 72; UKR.WS.431, paras. 42, 46; UKR.WS.436, para. 60; UKR.WS.438, para. 11; UKR.WS.440, paras. 186-187; UKR.WS.442, para. 152; UKR.WS.443, para. 61; UKR. WS.450, para. 130; UKR.WS.462, para. 123; UKR.WS.464, paras. 52, 70, 90; UKR.WS.474, para. 109; UKR. WS.489, para. 39; UKR.WS.491, para. 107. 217 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, paras. 28, 41; UKR.WS.410, paras. 35-36; UKR.WS.411, paras. 86-87; UKR.WS.424, para. 32; UKR.WS.429, para. 66; UKR.WS.436, paras. 69-71; UKR.WS.440, para. 60; UKR.WS.442, para. 102; UKR.WS.443, paras. 105-106; UKR.WS.448, paras. 125-127; UKR.WS.450, paras. 106; UKR.WS.462, paras. 83-84, 192; UKR.WS.490, paras. 36, 39, 53; UKR.WS.491, para. 31. See also UKR. WS.473, para. 46 who recounts that the lights in the cell were on 24/7. 218 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, paras. 26, 28; UKR.WS.410, paras. 35, 66-67; UKR.WS.411, para. 82; UKR.WS.412, para. 25; UKR.WS.416, para. 22; UKR.WS.424, paras. 15, 18; UKR.WS.429, para. 124; UKR. WS.436, paras. 11, 48, 68-72; UKR.WS.440, para. 58; UKR.WS.462, paras. 83-86, 192; UKR.WS.470, para. 27; UKR.WS.474, paras. 101-102; UKR.WS.475, para. 32; UKR.WS.485, para. 43; UKR.WS.488, para. 65; UKR. WS.490, paras. 28, 39, 53. 219 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, paras. 26, 47; UKR.WS.436, para. 68; UKR.WS.440, paras. 145, 148; UKR.WS.473, para. 63; UKR.WS.490, para. 28. 220 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, para. 33; UKR.WS.431, para. 52; UKR.WS.463, para. 74; UKR. WS.473, para. 61; UKR.WS.484, para. 21. 221 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, paras. 35, 47; UKR.WS.410, para. 121; UKR.WS.416, para. 21; UKR.WS.436, para. 99; UKR.WS.440, paras. 122, 147; UKR.WS.443, paras. 124-129; UKR.WS.485, paras. 86-87; UKR.WS.490, para. 61. 222 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.411, para. 209; UKR.WS.416, para. 50; UKR.WS.429, para. 140; UKR. WS.438, paras. 23-25; UKR.WS.442, para. 103; UKR.WS.443, para. 141; UKR.WS.464, para. 98; UKR.WS.474, paras. 105-106; UKR.WS.484, para. 21; UKR.WS.488, para. 38. 223 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.411, para. 209; UKR.WS.429, para. 140; UKR.WS.464, para. 98; UKR. WS.474, paras. 105-106.

38 Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors 79. Former POWS told ODIHR that they were given limited, if any, access to toilet and shower facilities.224 When access was permitted, POWs were often given an unrealistic time limit, as short as 30 seconds,225 and were frequently beaten and/or given electric shocks while they showered.226 Two former POWs recounted that the electrocution of POWs while showering “was just entertainment for them, not punishment”,227 and that their captors would beat and electrocute them because it was “fun for them, they laughed.”228

80. Survivors described to ODIHR how their Russian captors also limited or denied medical attention to POWs during captivity.229 Medical or prison staff often responded to requests for medical attention with apathy, threats of violence and death, and beatings.230 POWs routinely suffered festering injuries, illnesses and infections, such as scabies, tuberculosis, and hepatitis without treatment.231 In one case, prison staff purposefully tried to infect detainees with tuberculosis by having an infected person transferred to a new cell.232

81. According to their testimonies, POWs also endured gruelling daily routines, such as standing for most of the day (up to 16 hours) with little to no movement, and being prohibited from talking (especially in Ukrainian), with surveillance cameras always monitoring their behaviour.233 When prison staff deemed

224 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.411, para. 89; UKR.WS.412, paras. 38; UKR.WS.412, para. 58; UKR.WS.416, para. 22; UKR.WS.431, paras. 31, 45; UKR.WS.436, para. 22; UKR.WS.440, para. 117; UKR.WS.442, para. 32; UKR. WS.443, paras. 60, 100, 176; UKR.WS.448, para. 51; UKR.WS.451, paras. 110-111; UKR.WS.473, para. 48; UKR. WS.475, paras. 90, 137; UKR.WS.484, paras. 22, 37; UKR.WS.488, para. 60; UKR.WS.490, para. 28. 225 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.412, para. 38; UKR.WS.416, para. 47; UKR.WS.431, paras. 18, 45, 65; UKR.WS.438, para. 35; UKR.WS.440, para. 118; UKR.WS.442, paras. 110-111; UKR.WS.443, paras. 60, 100; UKR.WS.473, para. 48; UKR.WS.474, para. 70; UKR.WS.484, para. 22; UKR.WS.489, para. 37. 226 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.431, paras. 18, 31, 65; UKR.WS.440, para. 117; UKR.WS.442, paras. 110-112; UKR.WS.443, para. 60; UKR.WS.450, paras. 95, 115, 177; UKR.WS.474, paras. 59-60, 68-70; UKR. WS.475, para. 137. 227 ODIHR Witness Interview UKR.WS.409, para. 51. 228 ODIHR Witness Interview UKR.WS.448, para. 51. 229 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, para. 28; UKR.WS.410, paras. 170-172; UKR.WS.411, para. 183; UKR.WS.412, paras. 28, 45-46, 66; UKR.WS.416, paras. 21-22, 38; UKR.WS.431, paras. 32, 50-51; UKR.WS.436, paras. 43, 145, 205; UKR.WS.438, paras. 22, 111-113; UKR.WS.440, paras. 95-97, 143-144, 221-222; UKR. WS.443, paras. 111-115, 118; UKR.WS.448, paras. 49, 132-134; UKR.WS.462, para. 121; UKR.WS.470, para. 52; UKR.WS.475, para. 116; UKR.WS.484, para. 26; UKR.WS.490, paras. 29, 55. See also Information from the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 230 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, paras. 28, 37; UKR.WS.412, para. 66; UKR.WS.431, para. 32; UKR.WS.442, para. 143; UKR.WS.443, paras. 114, 120, 167-168; UKR.WS.448, paras. 133-135; UKR.WS.450, paras. 129, 166-167, 190; UKR.WS.464, para. 51; UKR.WS.470, para. 52; UKR.WS.474, paras. 77-78; UKR. WS.484, para. 26; UKR.WS.490, para. 55. 231 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.410, paras. 170-172; UKR.WS.423, para. 15; UKR.WS.424, para. 22; UKR.WS.429, paras. 125, 127-128, 140; UKR.WS.431, paras. 50-53; UKR.WS.438, para. 127; UKR.WS.440, para. 221; UKR.WS.443, paras. 112, 197; UKR.WS.448, paras. 50, 107; UKR.WS.464, para. 98; UKR.WS.485, paras. 86-88, 90-91, 96-98; UKR.WS.489, para. 51. See also Information from the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 232 ODIHR Witness Interview UKR.WS.448, paras. 136-138. 233 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.411, para. 170; UKR.WS.412, paras. 35, 55-56, 59; UKR.WS.416, paras. 22, 32; UKR.WS.436, paras. 49, 240; UKR.WS.438, para. 117; UKR.WS.440, para. 145; UKR.WS.442, para. 96; UKR.WS.443, paras. 69, 103-104, 107; UKR.WS.448, paras. 126, 143-144, 146; UKR.WS.450, paras. 127, 214; UKR.WS.451, paras. 112-118; UKR.WS.463, para. 78; UKR.WS.464, paras. 37, 91; UKR.WS.473, paras. 45-46, 60; UKR.WS.474, para. 103; UKR.WS.475, para. 112; UKR.WS.484, para. 37; UKR.WS.489, para. 37; UKR.WS.490, paras. 56, 59; UKR.WS.491, para. 49.

Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors 39 POWs to have broken the rules, they were punished both individually and collectively.234

82. Prison staff conducted multiple daily checks of the cells or barracks, during which they severely beat and electrocuted POWs and forced them to perform intense physical exercise and stress positions.235 POWs were forced to memorize and recite the Russian national anthem, as well as pro-Russian/Soviet songs and poems as part of “patriotic education”.236 Refusal or failure to do so resulted in the prohibition of food, intense physical exercise, stress positions, severe beatings and electrocution.237

83. According to their statements to ODIHR, POWs were routinely subjected to derogatory comments about themselves and Ukraine, and exposed to anti- Ukrainian sentiment and pro-Russian propaganda through constant radio and television broadcasts.238 Former POWs also reported constantly being encouraged to collaborate with the Russian authorities, relinquish their Ukrainian citizenship and take Russian citizenship, and to fight for the Russian armed forces.239 One survivor recalled that, upon refusing, he was told “then you’ll just die here, [expletive].”240

84. In some instances, former POWs reported being forced to work during their internment, cooking, producing clothing and performing menial tasks such as gathering stones or pine needles.241 If POWs refused to work or their work

234 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, paras. 42, 55; UKR.WS.410, paras. 144-145; UKR.WS.431, para. 17; UKR.WS.442, paras. 96-98; UKR.WS.443, paras. 106, 107; UKR.WS.450, paras. 127-130; UKR.WS.463, paras. 96-97; UKR.WS.464, paras. 37, 69, 74; UKR.WS.473, para. 46; UKR.WS.475, para. 112; UKR.WS.490, para. 59. 235 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.411, paras. 122, 148, 206; UKR.WS.412, para. 45; UKR.WS.416, paras. 21, 46, 48; UKR.WS.424, para. 25; UKR.WS.429, paras. 67-69, 134; UKR.WS.436, paras. 102-103; UKR.WS.438, paras. 155-157; UKR.WS.443, para. 67; UKR.WS.448, para. 33; UKR.WS.450, paras. 78-80, 128; UKR.WS.451, paras. 114-124; UKR.WS.464, para. 62; UKR.WS.473, paras. 38, 45-46; UKR.WS.474, paras. 61-62; UKR.WS.475, paras. 59-61, 68-70; UKR.WS.484, paras. 43-44; UKR.WS.489, para. 37; UKR.WS.490, paras. 43, 57, 76. 236 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, paras. 40, 42, 50; UKR.WS.410, paras. 43, 128, 132, UKR.WS.411, paras. 149, 204; UKR.WS.412, paras. 45, 55, 65; UKR.WS.416, paras. 21, 37, 48; UKR.WS.424, paras. 25, 32; UKR.WS.429, paras. 64-65, 124, 134; UKR.WS.431, paras. 30, 37; UKR.WS.436, paras. 51-55, 73, 154; UKR. WS.438, para. 20; UKR.WS.440, paras. 87-88, 137; UKR.WS.442, para. 97; UKR.WS.443, paras. 109, 183; UKR.WS.448, paras. 33, 41; UKR.WS.450, para. 81; UKR.WS.451, para. 108; UKR.WS.462, paras. 113, 194; UKR.WS.464, paras. 56, 63, 91; UKR.WS.473, para. 38; UKR.WS.475, paras. 58-59, 129-133; UKR.WS.484, para. 37; UKR.WS.489, para. 37; UKR.WS.490, paras. 60, 108. 237 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, para. 40; UKR.WS.411, para. 210; UKR.WS.412, para. 57; UKR. WS.429, para. 124; UKR.WS.431, paras. 30, 37; UKR.WS.436, paras. 53-55, 73; UKR.WS.440, paras. 87-89, 116; UKR.WS.442, paras. 97-98; UKR.WS.448, para. 41; UKR.WS.464, para. 91; UKR.WS.475, paras. 59, 129-133; UKR.WS.484, para. 37. 238 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, paras. 50, 54; UKR.WS.410, para. 131; UKR.WS.411, para. 165; UKR.WS.412, paras. 36, 54, 65; UKR.WS.436, para. 149; UKR.WS.443, para. 108; UKR.WS.462, paras. 113-114; UKR.WS.484, para. 30; UKR.WS.491, paras. 77, 79. 239 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, paras. 62, 70, 77; UKR.WS.410, paras. 188-189; UKR.WS.411, para. 223; UKR.WS.412, paras. 59, 62; UKR.WS.429, paras. 129-130, 133; UKR.WS.431, paras. 40, 58; UKR.WS.448, para. 177; UKR.WS.450, para. 202; UKR.WS.451, para. 74; UKR.WS.463, para. 85; UKR.WS.464, paras. 42, 94; UKR. WS.473, para. 51; UKR.WS.474, para. 93; UKR.WS.475, paras. 74-75, 134; UKR.WS.490, para. 38. 240 ODIHR Witness Interview UKR.WS.431, para. 40. 241 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.410, paras. 42, 45-46; UKR.WS.411, paras. 91-92, 161, 167; UKR.WS.416, para. 32; UKR.WS.431, paras. 34-35, 59-60, 62-63; UKR.WS.436, paras. 107-112, 155-156; UKR.WS.440, paras. 70, 140; UKR.WS.462, paras. 151-156; UKR.WS.475, paras. 87-88; UKR.WS.485, paras. 41-44, 101; UKR. WS.488, paras. 57-58; UKR.WS.490, paras. 36, 80, 105.

40 Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors output was deemed insufficient, they were forced to perform intense physical exercise and were subjected to beatings and electrocution as punishment.242

85. Of the 29 former POWs who spoke with ODIHR during the second half of 2024, 16 reported having neither visits from nor interaction with international or humanitarian organizations, including the ICRC.243 Seven POWs recalled having met representatives of the ICRC but were explicit in stating that these visits only occurred at model facilities which existed to “show the good conditions of prisoners” or at facilities that took actions to deceive ICRC visitors by hiding the mistreatment of prisoners, increasing their food, threatening them not to complain, and by impeding or denying free access to ICRC staff when meeting with prisoners.244 One POW was told prior to a visit by ICRC that “they will come and go, but you will stay, so don’t complain and don’t say anything wrong, don’t tell [them] anything you have heard or seen.”245 In two instances, interviewees alleged that the Russian authorities impersonated ICRC and/or UN personnel, in order to see if prisoners had any complaints. If they complained of poor treatment, they were subsequently beaten.246

86. Russian Federation media personnel visited certain detention facilities to report on detention conditions and encouraged POWs to provide video testimony.247 Likewise, interrogators, journalists and volunteers visited detention sites offering to record videos of POWs to share with relatives and the public.248 Those involved instructed POWs on what to say on camera and sought information about sensitive and/or political issues.249 Often such videos were the only means whereby the relatives of POWs learnt about their status,250 with nine POWs stating they had no contact with relatives at all

242 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.431, para. 46; UKR.WS.436, paras. 111-112, 127; UKR.WS.440, para. 140; UKR.WS.462, para. 152; UKR.WS.488, para. 57; UKR.WS.490, para. 105. 243 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, para. 44; UKR.WS.410, para. 157; UKR.WS.412, para. 48; UKR. WS.436, para. 245; UKR.WS.438, para. 27; UKR.WS.440, paras. 91, 160, 199; UKR.WS.448, para. 152; UKR.WS.450, para. 160; UKR.WS.462, para. 172; UKR.WS.464, para. 57; UKR.WS.470, para. 45; UKR. WS.473, paras. 53, 65; UKR.WS.475, para. 117; UKR.WS.484, paras. 26, 46; UKR.WS.489, paras. 21, 41; UKR. WS.491, para. 86. See also Information from the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 244 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.429, paras. 7, 73-81, 87-88; UKR.WS.431, paras. 54-55; UKR.WS.438, paras. 159-160; UKR.WS.442, paras. 52-82, 138-139; UKR.WS.451, paras. 60-62, 94; UKR.WS.464, paras. 66-67, 71, 75-78, 81; UKR.WS.470, para. 45. 245 ODIHR Witness Interview UKR.WS.429, para. 80. See also UKR.WS.464, para. 56 who received a similar threat during a facility visit by a [Russian] prosecutor. 246 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.448, paras. 43-47; UKR.WS.464, para. 99. 247 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.410, paras. 159-160; UKR.WS.412, para. 49; UKR.WS.416, para. 36; UKR.WS.424, paras. 21, 27; UKR.WS.429, paras. 92, 98; UKR.WS.431, para. 87; UKR.WS.436, paras. 120-121; UKR.WS.440, paras. 63, 83, 85; UKR.WS.464, para. 81; UKR.WS.470, para. 46; UKR.WS.473, para. 55; UKR. WS.474, paras. 38, 87; UKR.WS.489, para. 42; UKR.WS.490, para. 47. 248 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, para. 59; UKR.WS.410, paras. 162-163; UKR.WS.450, paras. 142-143; UKR.WS.463, para. 94; UKR.WS.464, paras. 29, 81; UKR.WS.485, paras. 108-111; UKR.WS.490, paras. 88, 110. 249 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, para. 59; UKR.WS.436, paras. 229-233; UKR.WS.450, paras. 142-143, 150-151; UKR.WS.464, paras. 29, 59, 72; UKR.WS.490, para. 110. 250 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.410, paras. 161, 165; UKR.WS.411, para. 179; UKR.WS.436, para. 229; UKR.WS.462, paras. 169-170; UKR.WS.484, para. 48; UKR.WS.485, paras. 112-113; UKR.WS.490, para. 90.

Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors 41 during internment.251 The reported creation and distribution of videos of POWs is consistent with a pattern observed through ODIHR’s remote monitoring,252 whereby Ukrainian POWs, and to a lesser extent Russian POWs, are exposed to public curiosity through interviews or recorded testimonies.253

87. Four former POWs interviewed by ODIHR stated that, prior to their release, their detention conditions slightly improved, particularly during the time immediately preceding their release/exchange, but clarified that they still regularly suffered ill-treatment through intense exercise regimes and verbal abuse.254 Furthermore, prior to their release (and transfer between facilities), five POWs were forced to proclaim that they had no complaints about their treatment, or that they were not subjected to physical or psychological pressure on the territory of the Russian Federation.255 However, during the exchange process, POWs were subjected to violence and denied access to toilets, food and water during long journeys.256 According to one former POW, his beatings intensified one week before the exchange, and he was told that “the good time is over.”257

88. Three former POWs stated that they underwent surgeries because of injuries sustained during captivity.258 Likewise, they described suffering from ongoing physical and mental/psychological trauma because of their detention and did not feel ready to return to civilian life.259

89. ODIHR continues to acknowledge the ongoing challenges in accessing and interviewing POWs held by both sides to the conflict.260 ODIHR received information from the Ukrainian authorities asserting that they comply with IHL in their internment of Russian POWs and outlining the conditions of detention and the daily routines of Russian POWs. Ukraine contends that it provides POWs with sanitary conditions, regular food and drink, medical care and the ability to access the ICRC and to communicate with relatives, among

251 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.429, para. 142; UKR.WS.438, para. 26; UKR.WS.440, para. 84; UKR. WS.442, para. 136; UKR.WS.443, paras. 85, 209; UKR.WS.450, paras. 44, 103, 142, 159, 209; UKR.WS.473, para. 52; UKR.WS.475, para. 66; UKR.WS.484; para. 48. 252 As part of its monitoring activities, ODIHR regularly consults social media channels and platforms affiliated with, or supportive of parties to the conflict. In doing so, it has been able to track instances where POWs are exposed to public curiosity through the publication of videos and photos. 253 Both Russian and Ukrainian authorities, as well as international media, have shared materials which expose POWs to public curiosity in violation of IHL. ‘Exposure to public curiosity’ can take many forms, such as the disclosure of photographic and video images of POWs, including the remains of deceased POWs. The ‘public’ refers to anyone who is not directly involved in handling the POWs. This protection preserves the dignity of POWs and protects them and their families from being identified and possibly targeted for reprisals after their release. See GC III, art. 13(2). 254 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.429, para. 138; UKR.WS.448, para. 64; UKR.WS.462, paras. 134-136; UKR.WS.474, para. 120. 255 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.411, para. 240; UKR.WS.424, para. 30; UKR.WS.438, para. 171; UKR. WS.450, para. 171; UKR.WS.489, para. 64. 256 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, paras. 77-79; UKR.WS.411, paras. 229-241; UKR.WS.436, paras. 160-161, 169, 172, 179; UKR.WS.462, para. 180. 257 ODIHR Witness Interview UKR.WS.473, para. 75. 258 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.409, paras. 55, 75; UKR.WS.424, para. 36; UKR.WS.474, para. 145. 259 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.412, para. 70; UKR.WS.424, para. 36; UKR.WS.489, para. 36; UKR.WS.491, para. 111. See also UKR.WS.436, paras. 61, 144, 196; UKR.WS.450, paras. 227-228; UKR.WS.462, para. 135. 260 See OSCE/ODIHR, Fifth Interim Report, para. 72.

42 Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors other guarantees. ODIHR has not visited these detention sites and cannot independently verify the Ukrainian authorities’ statements. Meanwhile, the Russian Federation authorities have not been forthcoming with information about Ukrainian POWs, other than in the context of POW exchanges and videos exposing them to public curiosity. To date, ODIHR has not been able to interview Russian POWs or former POWs.

90. While ODIHR’s own monitoring did not record and verify any reported violations of the rights of Russian POWs at either the point of capture or during internment, a recent UN OHCHR report (published 1 October 2024) based on interviews conducted between 1 March 2023 and 31 August 2024, concluded that 104 Russian POWs provided “consistent and detailed accounts of torture or other forms of ill-treatment, indicating a persistent pattern”, with most instances having occurred during the initial stage of internment.261

91. ODIHR’s monitoring included the analysis and verification (where possible) of materials circulated online, which show purported violations of IHL. ODIHR is aware of at least fifteen instances in which materials propagated online during the second half of 2024 appear to depict the torture or execution of Ukrainian POWs and individuals hors de combat, as well as the desecration/mutilation of bodies. While ODIHR has documented ill-treatment and killing of POWs and civilians repeatedly since February 2022, there has been a significant increase in the dissemination of such material online in the second half of 2024. While ODIHR has not independently verified each reported incident,262 ODIHR remains concerned that the release of materials depicting both the torture and execution of POWs under the control of the Russian authorities indicates that such acts may have increased.

92. Finally, ODIHR continued to monitor the periodic detainee exchanges between Ukraine and the Russian Federation. During the second half of 2024, the authorities reported six POW exchanges, for a total of 58 POWs exchanged, with the most recent exchange taking place on 18 October 2024.263 According to information received by ODIHR from the Ukrainian authorities in November 2024, the total number of Ukrainian civilians returned via exchanges since

261 See Treatment of Prisoners of War and Update on the Human Rights Situation in Ukraine: 1 June 2024 – 31 August 2024, UN OHCHR, 1 October 2024, para. 56. 262 As part of its monitoring activities, ODIHR regularly consults social media channels and platforms affiliated with, or supportive of parties to the conflict. ODIHR monitors viewed and analysed the relevant materials and verified the sources according to ODIHR methodology. 263 Dmytro Lubinets, Telegram Post, 25 June 2024, in Ukrainian; Ministry of Defence of Russia, Telegram Post, 25 June 2024, in Russian; Dmytro Lubinets, Telegram Post, 17 July 2024, in Ukrainian; Ministry of Defence of Russia, Telegram Post, 17 July 2024, in Russian; Dmytro Lubinets, Telegram Post, 24 August 2024, in Ukrainian; ; Ministry of Defence of Russia, Telegram Post, 24 August 2024, in Russian; Coordination Headquarters for the Treatment of Prisoners of War, Telegram Post, 13 September 2024, in Ukrainian; Coordination Headquarters for the Treatment of Prisoners of War, Telegram Post, 14 September 2024, in Ukrainian; Ministry of Defence of Russia, Telegram Post, 14 September 2024, in Russian; Coordination Headquarters for the Treatment of Prisoners of War, Telegram Post, 18 October 2024, In Ukrainian; Ministry of Defence of Russia, Telegram Post, 18 October 2024, in Russian. See also Information from the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna.

Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors 43 February 2022, is 3,767 (of which, 3,599 are military personnel and 168 civilians) while the total number of Russian POWs returned is 3,151.264

D. CONFLICT-RELATED SEXUAL VIOLENCE

93. During the second half of 2024, ODIHR collected statements from 39 witnesses and survivors regarding reported instances of conflict-related sexual violence (CRSV).265 The reported incidents reflect patterns that have previously been reported by the institution 266 and provide additional information on sexual violence perpetrated against Ukrainian POWs. The accounts, both from POWs and civilian detainees, include an increased number of reports of forced nudity and sexual abuse committed while detainees are showering.

94. In 32 of the 39 cases, the interviewees were direct survivors of various kinds of sexual violence. Most of the reported violations occurred in detention sites on the territories of Ukraine that are, or were at the time, occupied by the Russian Federation (35 instances), with 23 survivors being Ukrainian POWs or civilians who were given POW status by the Russian authorities.

95. Interviewees provided ten accounts of alleged acts of sexual violence against girls and women, and 23 directed against men; six interviewees described violence perpetrated against both men and women. Five cases occurred during a house search or a house visit; in four of them, the survivors were women and girls.

96. Interviewees reported incidents of rape267 and attempted rape,268 including group rape,269 rape of a family member,270 and rape and attempted rape with a foreign object.271 A survivor of five instances of rape by the Russian forces explained, “Sometimes, while you were digging a trench and there was a foxhole nearby, an officer would call you there and do it there. Or in one of the houses: after cleaning, someone of them would point at you and would say, ‘You stay behind’, and they would abuse you sexually. You could have to stay there for several days. I remember having to stay at one house for 24 hours, and then I was

264 See also Information from the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 265 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407, UKR.WS.408, UKR.WS.410, UKR.WS.411, UKR.WS.412, UKR. WS.413, UKR.WS.418, UKR.WS.419, UKR.WS.424, UKR.WS.425, UKR.WS.429, UKR.WS.430, UKR.WS.436, UKR.WS.437, UKR.WS.439, UKR.WS.440, UKR.WS.442, UKR.WS.443, UKR.WS.444, UKR.WS.448, UKR. WS.450, UKR.WS.453, UKR.WS.455, UKR.WS.460, UKR.WS.462, UKR.WS.463, UKR.WS.464, UKR.WS.470, UKR.WS.473, UKR.WS.475, UKR.WS.481, UKR.WS.483, UKR.WS.484, UKR.WS.485, UKR.WS.487, UKR. WS.488, UKR.WS.489, UKR.WS.490, UKR.WS.491. 266 See OSCE/ODIHR, Second Interim Report, paras. 116-122; OSCE/ODIHR, Third Interim Report, paras. 65-71, OSCE/ODIHR, Fourth Interim Report, paras. 9, 69, 70, 76; OSCE/ODIHR, Fifth Interim Report, paras. 74-78. 267 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.425, para. 24; UKR.WS.430, paras. 8-9 (committed by an alleged collaborator); UKR.WS.453, paras. 152-155. See also UKR.WS.413, para. 9, UKR.WS.448, para. 100; UKR. WS.481, para. 74. 268 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.483, paras. 103, 115-116, 119-122, 127; UKR.WS.425, para. 24. 269 ODIHR Witness Interview UKR.WS.444, para. 226. 270 ODIHR Witness Interview UKR.WS.408, para. 264. 271 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.481, para. 74; UKR.WS.489, para. 30.

44 Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors ordered back to work.”272 In one instance, prison guards filmed themselves raping a detainee.273 Additionally, survivors and interviewees described threats of rape,274 threats by prison guards of being raped by other detainees,275 threats of rape with a foreign object,276 and other sexual violence,277 including threats to rape the detainee’s family members.278 For example, one survivor described how the Russian authorities brought in his son and threatened to rape him during his interrogation.279

97. Interviewees also reported instances where Russian forces electrocuted the genitals of the survivors,280 struck their genitals281 and threatened them with castration.282 A survivor recalled, “They beat and tasered my genitals; they said ‘you should not be able to father children’.”283 Nine interviewees and survivors described forced nudity.284 For example, two survivors reported military and law enforcement personnel performing body cavity searches in front of several officers of the opposite sex.285 Five survivors described the degrading treatment of detainees in the facility’s showers.286 One of them recounted, “After the shower, I was naked and wet. Several times they tried to shock me on my genitals. I tried to avoid it, so they hit me even more with the shockers. Then the door opened, and a man came in and said, ‘Crawl towards me.’ He said, ‘Crawl like a snake.’ So, I did, and they kept shocking me. I crawled across the room.”287

98. Interviewees and survivors described sexual harassment,288 verbal abuse289 and other acts of sexual violence meant to degrade detainees.290 A survivor

272 ODIHR Witness Interview UKR.WS.453, paras. 152-153. Note that a “foxhole” refers to a pit dug to protect a soldier against enemy fire. 273 ODIHR Witness Interview UKR.WS.425, para. 24. 274 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.418, para. 43; UKR.WS.424, para. 28; UKR.WS.443, para. 146; UKR. WS.455, para. 119. 275 ODIHR Witness Interview UKR.WS.412, para. 51. 276 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407, para. 54; UKR.WS.408, para. 200; UKR.WS.424, para. 24; UKR. WS.429, para. 103; UKR.WS.444, para. 119; UKR.WS.462, para. 101; UKR.WS.463, para. 50; UKR.WS.464, para. 94; UKR.WS.490, para. 84; UKR.WS.491, para. 59. 277 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.418, para. 43, UKR.WS.437, para. 38; UKR.WS.455, paras. 94, 171, UKR.WS.488, para. 53. 278 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407, para. 57; UKR.WS.408, para. 263; UKR.WS.418, para. 41; UKR. WS.455, para. 119. 279 ODIHR Witness Interview UKR.WS.455, para. 119. 280 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.408, para. 195; UKR.WS.412, para. 40; UKR.WS.419, para. 74; UKR. WS.429, paras. 114, 119; UKR.WS.437, para. 53; UKR.WS.442, para. 121; UKR.WS.448, para. 164; UKR. WS.470, para. 34; UKR.WS.473, paras. 30, 43; UKR.WS.487, para. 35; UKR.WS.489, para. 30. 281 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.436, para. 51; UKR.WS.470, para. 34; UKR.WS.473, paras. 30, 43. 282 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.455, para. 73; UKR.WS.491, para. 59. 283 ODIHR Witness Interview UKR.WS.473, para. 43. 284 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.419, paras. 15-17; UKR.WS.424, paras. 24, 31; UKR.WS.429, para. 116; UKR.WS.453, para. 114; UKR.WS.455, para. 171; UKR.WS.462, para. 142, UKR.WS.470, para. 34; UKR. WS.475, paras. 44, 125, 138; UKR.WS.488, para. 53. 285 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.411, para. 197; UKR.WS.475, para. 125. 286 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.443, para. 100; UKR.WS.448, para. 51; UKR.WS.450, para. 112; UKR. WS.470, para. 34; UKR.WS.488, para. 64. 287 ODIHR Witness Interview UKR.WS.450, para. 112 288 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.411, para. 138; UKR.WS.410, para. 181; UKR.WS.485, para. 106; UKR. WS.488, para. 63; UKR.WS.453, para. 118; UKR.WS.488, para. 74. 289 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.408, para. 195; UKR.WS.460, para. 67; UKR.WS.462, para. 99; UKR. WS.473, para. 43, 290 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.440, paras. 168-169; UKR.WS.443, para. 100; UKR.WS.448, para. 51.

Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors 45 recalled how a prison guard “asked what I would be willing to do to get my glasses back and asked if I would [perform a sexual act on him].”291

99. Continuing a pattern documented in previous ODIHR interim reports,292 interviewees and survivors described their captors making degrading homophobic statements293 and coercing male detainees to perform sexual acts with other detainees.294 A survivor recalled how one of the prison guards asked him, “What type of trousers are these. Are you a [homophobic insult]? You want to be like Europe … impregnated with gay and lesbian people … you are not real Christians ... if you want, we can make you gay.”295 Another survivor told ODIHR that prison guards repeatedly used a homophobic slur to refer to him, and that one of the prison guards made him hug and dance with another inmate.296

100. ODIHR emphasizes that the acts described above amount to grave violations of both IHL297 and IHRL298 and might constitute war crimes299 and crimes against humanity.300 ODIHR notes that, according to information from the Ukrainian authorities, as of 22 November 2024, the Prosecutor General’s Office has registered 327 cases of conflict-related sexual violence (CRSV); the National Police of Ukraine has opened 110 criminal cases based on the accounts of 187 survivors.301

E. ADMINISTRATION OF THE RUSSIAN FEDERATION-OCCUPIED TERRITORIES

Attempts to alter the status and character of the occupied territories

101. Under IHL, occupation is presumed to be a transitional and temporary regime under which the occupying power does not acquire sovereignty over the occupied territory and must refrain from bringing about irreversible changes that would fundamentally alter the status or character of such territories.302 However, ODIHR continued to receive information about the coercion of residents in the occupied territories to acquire Russian citizenship, as well as on the imposition of the Russian Federation curriculum in schools and of military-patriotic education for school-aged children, indicating that

291 ODIHR Witness Interview UKR.WS.411, para. 138. 292 See OSCE/ODIHR, Fifth Interim Report, para. 78. 293 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.436, para. 149, UKR.WS.484, para. 45. 294 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.425, para. 24; UKR.WS.450, para. 157; UKR.WS.484, para. 45. See also UKR.WS.436, para. 243; UKR.WS.424, para. 24. 295 ODIHR Witness Interview UKR.WS.455, para. 94. AP I, art. 75(2)(b) includes as a fundamental guar- antee the prohibition of “outrages upon personal dignity, in particular humiliating and degrading treatment”. See also CIHL Rule 90. 296 ODIHR Witness Interview UKR.WS.484, para. 45. 297 AP I, arts. 75(2)(b) and 76(1); CIHL Rule 93. 298 See, e.g., International Covenant on Civil and Political Rights, art. 7. 299 ICC Statute, art. 8(2)(b)(xxii). 300 ICTY Statute, art. 5(g); ICTR Statute, art. 3(g). 301 Information provided to ODIHR by the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 302 GC IV, art. 47; Hague Regulations, art. 43. See further OSCE/ODIHR, Fifth Interim Report, para. 79.

46 Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors the Russian authorities continued their efforts to alter the demographic composition of the territory, force declarations of allegiance and change the social status quo.

Forced adoption of Russian citizenship

102. During its interviews conducted in the second half of 2024, ODIHR received accounts,303 including through witness testimonies,304 of sustained and systematic efforts by the Russian Federation to force residents of the occupied areas of Ukraine to acquire Russian citizenship through legal, administrative and socio-economic policies. According to witnesses interviewed by ODIHR during the second half of 2024, Russian citizenship was required for residents to access health care, employment, education, humanitarian assistance and social benefits. It was also instrumental to the freedom of movement, including the ability to leave the occupied territories, as well as to maintain possession of properties owned by Ukrainian residents, confirming the findings of previous interim reports.305

103. In addition to violating the IHL framework on belligerent occupation,306 the regulations, restrictions and intimidation reportedly applied against Ukrainian citizens may violate the prohibition against discrimination based on nationality307 and result in forced declarations of allegiance to an occupying power.308 The imposition of Russian citizenship may further lead to forced conscription, which is explicitly prohibited under IHL.309

104. Nine witnesses interviewed by ODIHR reported that a Russian passport was needed to have access to public medical services,310 stating that residents without a Russian passport could only be provided with limited emergency care. In some cases, residents in the Russian Federation-occupied territories could access private clinics without a Russian passport, but they had to wait

303 Information provided to ODIHR by five CSOs working on human rights and humanitarian law issues in the occupied territories; Information from the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 304 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.405; UKR.WS.407; UKR.WS.408; UKR.WS.413; UKR.WS.416; UKR.WS.417; UKR.WS.418; UKR.WS.421; UKR.WS.423; UKR.WS.426; UKR.WS.431; UKR.WS.437; UKR.WS.439; UKR.WS.441; UKR.WS.444; UKR.WS.448; UKR.WS.449; UKR.WS.457; UKR.WS.458; UKR.WS.459; UKR.WS.460; UKR.WS.461; UKR.WS.467; UKR.WS.468; UKR.WS.471; UKR.WS.472; UKR.WS.474; UKR.WS.476; UKR.WS.482. 305 See OSCE/ODIHR, First Interim Report, para. 80; OSCE/ODIHR, Second Interim Report, paras. 57-60; OSCE/ODIHR, Third Interim Report, paras. 91-97; OSCE/ODIHR, Fourth Interim Report, paras. 98-95; OSCE/ODIHR, Fifth Interim Report, paras. 80-87. 306 Hague Regulations, arts. 42-56. 307 Particularly as it relates to the provision of essential services and humanitarian assistance, see GC IV, art. 27(3); AP I, arts 69-70. 308 Hague Regulations, art. 45. 309 Hague Regulations, art. 45; GC IV, art. 51. The conscription of citizens of an occupied territory to the armed forces of the occupying authority constitutes a war crime, see GC IV, art. 147 and ICC Statute, art. 8(2)(a)(v). See also Section IV.e.ii. Forced conscription and mobilization into the armed forces of the Russian Federation. 310 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.405, para. 35; UKR.WS.418, para. 29; UKR.WS.437, para. 132; UKR. WS.439, para. 104; UKR.WS.441, para. 106; UKR.WS.444, para. 191; UKR.WS.457, para. 60; UKR.WS.461, para. 27; UKR.WS.476, para. 65.

Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors 47 prolonged periods of time for an appointment.311 A witness from Kherson region shared with ODIHR, “to get medical services you need a Russian passport and Russian medical insurance and an identification number. Once we had to call an ambulance for my daughter, they provided first aid but … we were told that if they had known we didn’t have a Russian passport, they wouldn’t have come.”312

105. Nine witnesses also stated that not holding a Russian passport impacted the freedom of movement of residents in the occupied territories,313 preventing them from crossing checkpoints or subjecting them to issues such as long waits or detailed questioning at checkpoints. Without a Russian passport, residents could not leave the occupied territories. Additionally, a witness from Zaporizhzhia region stated, “By the end of 2024, all drivers must have a Russian driving license, to re-register their cars and have Russian license plates.”314

106. Seven ODIHR witnesses with property in Russian Federation-occupied territories were required to re-register their properties under Russian law, a process requiring Russian citizenship, or risk appropriation of the property.315 Russian citizenship was also required to pay utility bills in some locations, and failure to pay put residents at risk of losing their apartments.316 According to a witness from Donetsk region, “If you failed to pay these bills for three months, then under Russian law [applied in the occupied territories of Ukraine], your apartment could be seized and sold at an auction.”317

107. Five witnesses stated that residents of the occupied territories were not able to get a job in either the public or private sectors without Russian passports.318 Moreover, the children of parents without a Russian passport were prevented from attending school.319 Russian citizenship was also required for residents in the occupied territories to access various services,320 such as social benefits,321 utility services,322 humanitarian assistance323 and notary services.324

311 ODIHR Witness Interview UKR.WS.405, para. 35. 312 ODIHR Witness Interview UKR.WS.468, para. 52. 313 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.405, paras. 39, 51; UKR.WS.418, para. 29; UKR.WS.441, para. 41; UKR. WS.444, paras. 66-72; UKR.WS.449, para. 125; UKR.WS.458, para. 61; UKR.WS.461, paras. 28-33; UKR. WS.468, paras. 13, 49; UKR.WS.476, para. 64. 314 ODIHR Witness Interview UKR.WS.444, para. 231. 315 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.405, para. 40; UKR.WS.444, para. 230; UKR.WS.458, paras. 36, 46, 49; UKR.WS.460, para. 95; UKR.WS.468, para. 54; UKR.WS.472, para. 107; UKR.WS.476, para. 67. 316 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.461, para. 25; UKR.WS.472, para. 107; UKR.WS.476, para. 67. 317 ODIHR Witness Interview UKR.WS.461, para. 25. 318 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.418, para. 29; UKR.WS.449, paras. 27, 31; UKR.WS.460, paras. 92-95; UKR.WS.461, para. 27; UKR.WS.468, para. 53. 319 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.405, para. 37; UKR.WS.457, para. 60. Moreover, according to information from the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna, for children who reach the age of 14, having a Russian passport was a prerequisite for obtaining a secondary education certificate. See further Section IV.e.i. Grave and systematic changes related to education. 320 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.458, para. 40; UKR.WS.476, para. 65. 321 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.461, para. 27; UKR.WS.468, para. 51. 322 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.439, para. 110; UKR.WS.461, paras. 25, 27; UKR.WS.476, para. 65. 323 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.413, para. 35; UKR.WS.458, para. 41. 324 ODIHR Witness Interview UKR.WS.461, para. 27.

48 Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors Grave and systematic changes related to education, including military-patriotic education

108. ODIHR continued to receive accounts,325 including through 12 witness interviews conducted in the second half of 2024,326 of the imposition of the Russian Federation curriculum and of military-patriotic education for children in the occupied territories of Ukraine, confirming the findings documented in previous interim reports.327 The widespread replacement of the Ukrainian curriculum with that of the Russian Federation, along with the introduction of Russian military-patriotic education for school-aged children, appears to violate the IHL principles requiring an occupying power to refrain from fundamentally altering the status quo ante.328 Specifically, the occupying authority must ensure children separated from their parents are educated by people of a similar cultural tradition as their parents329 and must not compel the inhabitants of an occupied territory to swear allegiance to the hostile power.330

109. Eight witnesses interviewed by ODIHR described the imposition of the Russian curriculum in schools in the Russian Federation-occupied territories of Ukraine,331 with one witness from Zaporizhzhia region stating, “The curriculum has been completely changed; it’s now Russian. It’s taught in the Russian language; all the textbooks are Russian; all the formalities in the school have been changed to reflect the Russian state.”332 Many teachers continued holding Ukrainian curriculum classes online,333 but secretly, as they were afraid of repercussions from the Russian authorities due to searches and checks conducted of teachers’ homes.334

110. Witnesses recalled to ODIHR that some members of the teaching staff agreed to cooperate and teach the Russian Federation curriculum, but most did not.335 Teaching staff who refused to teach under the Russian administration risked

325 Information provided to ODIHR by CSOs working on issues related to education of children in the occupied territories; Information from the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 326 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.405; UKR.WS.408; UKR.WS.413; UKR.WS.441; UKR.WS.444; UKR. WS.458; UKR.WS.459; UKR.WS.460; UKR.WS.467; UKR.WS.468; UKR.WS.472; UKR.WS.488. 327 See OSCE/ODIHR, Second Interim Report, paras. 83-86; OSCE/ODIHR, Fifth Interim Report, paras. 88-96. 328 See, e.g., Hague Regulations, art. 43. See also GC IV, art. 64, which allows for derogation from local legislation only for security reasons or where such legislation is an obstacle to the application of IHL, or where it is “essential” to “maintain the orderly government in the territory.” 329 GC IV, art. 24. See also art. 50(3), which allows the Occupying Power to arrange children’s education only where local institutions are inadequate, and, where possible, by persons of their own nationality, language and religion. See also Pictet Commentary to the Fourth Geneva Convention (1958), art. 24, p. 188. 330 Hague Regulations, art. 45. 331 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.405, para. 27; UKR.WS.413, para. 17; UKR.WS.441, paras. 26, 36-37; UKR.WS.444 para. 200; UKR.WS.458, para. 34; UKR.WS.459, paras. 14, 54; UKR.WS.468, paras. 31, 38; UKR.WS.472, paras. 71, 83. 332 ODIHR Witness Interview UKR.WS.444, para. 200. 333 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.441, para. 36; UKR.WS.472, paras. 73-74. 334 ODIHR Witness Interview UKR.WS.468 para. 43. 335 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.467, para. 36; UKR.WS.468, para. 34; UKR.WS.472, paras. 78-79.

Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors 49 losing their jobs336 or being visited by armed men to be persuaded to work under Russian law.337 They also risked being arbitrarily detained for refusing to work under the Russian curriculum, with one witness from Kherson region stating, “The director of our school was arrested twice as he had well-known pro- Ukrainian stance, and he refused to continue teaching the Russian curriculum.”338 A witness from Zaporizhzhia region told ODIHR that a school director, deputy director and a teacher were taken to a basement and tortured for refusing to cooperate with the new school administration. After learning of their fate, the rest of the teaching staff cooperated with the Russian administration.339

111. Witnesses told ODIHR that children’s attendance at Russian curriculum schools was mandatory, with one witness from Kherson region stating, “kids are forced to go to the Russian schools, and, if parents do not send them to school, the Russian authorities threaten parents that they would take the children away from them.”340 Parents were visited at home by the Russian authorities to be persuaded to send their children to Russian schools,341 including through financial incentives consisting of child allowances, scholarships or study trips.342 Occupation administrators asked parents for proof of their children’s enrollment in another Russian curriculum school if they were not enrolled locally.343 A witness from Zaporizhzhia region stated that she was visited at home by two men in black uniforms and was told that she would be held administratively liable if she failed to send her daughter to the Russian curriculum school.344 Children could not openly say that they attended Ukrainian online education.345

112. Witnesses also described to ODIHR the imposition of Russian military-patriotic education for school-aged children,346 with a parent from Zaporizhzhia region stating that pupils “have patriotic classes at school every Monday and for every public holiday they have to line up and shout ‘I’m Russian’ while raising their fist in the air.”347 School administrators displayed Russian flags and pictures of the President of the Russian Federation348 and required pupils to learn the Russian national anthem and start lessons singing it.349 Students were also required to make videos about how much they loved Russia and, starting from

336 ODIHR Witness Interview UKR.WS.405, para. 26. 337 ODIHR Witness Interview UKR.WS.468, para. 10. 338 ODIHR Witness Interview UKR.WS.458, para. 34. See also UKR.WS.468, para. 8. 339 ODIHR Witness Interview UKR.WS.444, para. 198. 340 ODIHR Witness Interview UKR.WS.468, para. 37; See also UKR.WS.472, para. 74. 341 ODIHR Witness Interview UKR.WS.444, para. 195. 342 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.408, para. 95; UKR.WS.460, para. 78; UKR.WS.472, para. 84. 343 ODIHR Witness Interview UKR.WS.468, para. 35. 344 ODIHR Witness Interview UKR.WS.459, para. 14. 345 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.468, para. 35. 346 ODIHR Witness Interview UKR.WS.468, para. 18. 347 ODIHR Witness Interview UKR.WS.472, para. 84. 348 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.408, para. 92; UKR.WS.444, para. 200; UKR.WS.467, para. 35. 349 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.413, para. 36; UKR.WS.444, para. 201.

50 Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors the first grade, they were enrolled in the Russian patriotic youth organization “Movement of the First” (“Движение первых”).350

113. Five witnesses from the Kherson and Zaporizhzhia regions explained to ODIHR that the Russian authorities encouraged parents to send their children to so- called recreational camps in Crimea and the Russian Federation.351 According to four CSOs working on issues related to the education of children in the occupied territories, some activities at these recreational camps included pro- Russian military-patriotic education, meetings with veterans of the “Special Military Operation” and instruction on the use of weapons. The CSOs stated that they had identified 13 such recreational camps in the occupied territories of Ukraine, including in Crimea; 67 in Russia; and 18 in Belarus, where children from the occupied territories are being sent. Additionally, children in the occupied territories were encouraged to participate in cadet classes and public propaganda events and were enrolled in different types of military-patriotic youth organizations, such as the “Youth Army” (“Юнармия”), where they were instructed on the use of weapons and a positive attitude towards serving in the Russian armed forces was promoted among children. At school, in addition to attending patriotic classes, children sometimes had to wear military uniforms and participate in meetings with veterans of the Russian armed forces.352

Forced conscription and mobilization into the armed forces of the Russian Federation

114. During the second half of 2024, ODIHR continued to receive accounts,353 including through seven witness testimonies,354 of forced conscription and the mobilization of Ukrainian civilians into the Russian armed forces, confirming the findings outlined in previous interim reports.355 There is a clear prohibition under IHL against compelling civilians to serve in the occupying power’s

350 ODIHR Witness Interview UKR.WS.413, paras. 39, 44. 351 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.441, para. 27; UKR.WS.444, para. 202; UKR.WS.460, para. 79; UKR. WS.468, paras. 21-28; UKR.WS.472, paras. 84-85. 352 See also ‘Russian Propaganda Camps’: Where and Why Russia Takes Children from the Temporarily Occupied Territories, Almenda, 24 October 2024; Stolen childhood: How the Belarusian regime is eras- ing Ukrainian children’s identity through displacement, re‑education, and militarization, Coalition of Ukrainian and Belarusian CSOs, 12 October 2024; “Universal soldier”, July-September 2024, Almenda, 10 October 2024; How the war is produced: childhood spent in the cadet classes in the TOT of the AR Crimea and the city of Sevastopol, Almenda, 27 September 2024. 353 Information provided to ODIHR by CSOs working on human rights and humanitarian law issues in the occupied territories; Information from the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 354 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.413; UKR.WS.421; UKR.WS.439; UKR.WS.444; UKR.WS.461; UKR. WS.468; UKR.WS.472. 355 See OSCE/ODIHR, Second Interim Report, paras. 64-68; OSCE/ODIHR, Third Interim Report, para. 95; OSCE/ODIHR, Fourth Interim Report, para. 78; OSCE/ODIHR, Fifth Interim Report, paras. 97-104.

Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors 51 armed forces or auxiliary forces,356 including through the use of propaganda aimed at securing voluntary enlistment.357

115. According to six CSOs working on human rights and humanitarian issues in the Russian Federation-occupied territories, when civilians acquired Russian passports they received a summons for military registration, thus putting them at risk of serving in the Russian army as conscripts. Those who tried to evade the draft were prosecuted. Moreover, conscripts were encouraged to sign contracts for military service with the Russian armed forces through advertising and offers of social and financial incentives, including plots of land in Crimea.358 Additionally, according to information received by ODIHR from CSOs, Ukrainian prisoners, including some detained prior to February 2022 and some detained after (including prisoners sentenced for expressing dissent), were offered contracts for military service with the Russian armed forces in exchange for a reduction in, or cancellation of their sentence.

116. Forced conscription and prosecutions for evading the draft were especially prevalent in occupied Crimea. According to the Ukrainian authorities, the Russian authorities conducted six conscription campaigns in Crimea since February 2022, during which time 17,300 people were conscripted by November 2024. Moreover, 244 cases had been filed in the courts in Crimea since February 2022 against individuals who evaded conscription for military or alternative civilian service.359

117. Three witnesses interviewed by ODIHR described the link between military registration, which could lead to conscription, and Russian citizenship.360 A witness from Nova Kakhovka (Kherson region) stated, “now everyone who gets a [Russian] passport receives a paper that they need to go to the recruitment offices for military registration. This practice started after July 2023. People know about this practice, and they are afraid, but they must do it.” She added, “when I was taking the [Russian] passport for my son, there was a boy who was 17 years old, and he already had the paper slip on military registration.”361 On 8 August 2024, the President of the Russian Federation signed amendments to

356 GC IV, art. 51. Compelling a POW or other protected person to serve in the forces of a hostile power is a war crime. GC IV art. 147; ICC Statute art. 8(2)(a)(v). Additionally, the occupying power is prohibited under IHL from compelling residents of an occupied territory to swear allegiance to the occupying power. The 1907 Hague Regulations, art. 45. 357 While it remains the prerogative of States to conscript their own nationals, given the widespread reports of forced imposition of Russian citizenship on citizens of occupied territories, instances in which Ukrainian men were forced to acquire Russian citizenship and then subsequently conscripted should properly be understood as forced conscription of Ukrainians. For more information, see Section IV.e.i. Forced adoption of Russian citizenship. 358 Information received by ODIHR indicates that conscripts were not sent to active areas of hostilities without signing a contract with the Russian Armed Forces for becoming professional soldiers. 359 Article 328 of the Russian Federation Criminal Code (foresees a fine, forced labour or imprisonment for up to two years). In the majority of cases, people sentenced under this article were issued a fine ranging from 5,000 to 50,000 Russian roubles. 360 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.444, para. 143; UKR.WS.468, paras. 55, 57; UKR.WS.472, para. 97. 361 ODIHR Witness Interview UKR.WS.468, paras. 55, 57.

52 Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors the laws on citizenship and on military service,362 allowing for the termination of Russian citizenship if a person does not register for military service. Considering the pressure to obtain Russian citizenship and the benefits that can only be accessed with Russian citizenship,363 these changes amount to an additional tool to coerce residents in the Russian-occupied territories to swear allegiance to the Russian Federation and potentially serve in its armed forces.

118. Three witnesses described forced conscription and mobilization into the Russian armed forces.364 A male witness from Zaporizhzhia region stated, “the [Russian] authorities announced a draft and mobilization at the beginning of 2024,” adding that, in that period, “all men of fighting age up to the age of 50 received a summons to the conscription office.” The same witness also described “many advertisements for military service and mobilization.”365 According to a woman from Donetsk region, many men were mobilized in the so-called “Donetsk People’s Republic” in 2022,366 while another witness from the same region explained how he was captured on the street four times between spring 2022 and February 2024, put on buses by armed men and taken to the military draft offices, but was released every time as he was too old to serve in the armed forces.367

119. According to witnesses interviewed by ODIHR, it was not uncommon for men to go into hiding in the occupied territories to avoid mobilization into the Russian armed forces, including not leaving their homes, not going to work, deleting their social media accounts and avoiding even going to hospitals.368 However, two witnesses interviewed by ODIHR stated that, in addition to forced conscription and mobilization, there were also cases of civilians voluntarily joining the Russian armed forces based on their own beliefs and convictions.369

Suppression of dissent

120. According to information provided to ODIHR,370 the Russian authorities actively prosecuted human rights activists, citizen journalists and civilians expressing anti-war or pro-Ukrainian views. Three main charges were used to prosecute citizens who opposed the occupation by peaceful means: “discrediting the

362 Федеральный закон от 08.08.2024 г. № 281-ФЗ О внесении изменений в статью 4 Федерального закона «О воинской обязанности и военной службе» и статью 22 Федерального закона «О гражданстве Российской Федерации» [Federal Law of 08.08.2024 No. 281-FZ On Amendments to Article 4 of the Federal Law «On Military Duty and Military Service» and Article 22 of the Federal Law «On Citizenship of the Russian Federation»]. 363 For more information, see Section IV.e.i. Forced adoption of Russian citizenship. 364 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.413; UKR.WS.444; UKR.WS.461. 365 ODIHR Witness Interview UKR.WS.444, paras. 143-144, 184. 366 ODIHR Witness Interview UKR.WS.413, para. 34. 367 ODIHR Witness Interview UKR.WS.461, paras. 21, 23. 368 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.413, paras. 6, 9; UKR.WS.421, para. 73; UKR.WS.439, para. 104; UKR. WS.461, para. 21. 369 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.444, para. 144; UKR.WS.468, para. 56. 370 Information provided to ODIHR by five CSOs working on human rights and humanitarian law issues in the occupied territories; Information from the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna.

Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors 53 Russian armed forces”;371 “propaganda or public display of Nazi paraphernalia or symbols”;372 and “showing disrespect for the Russian state”.373

121. Pro-Ukrainian civilians in Russian-occupied territories, including Crimean Tatars, were subjected to political and religious persecution through home searches, interrogations, arrests and detention, as well as through the initiation of criminal cases against them on various grounds.374 According to the Ukrainian authorities, the total number of civilians reportedly unlawfully detained by the Russian authorities in Crimea was 218, of whom 132 were Crimean Tatars. Moreover, 1,047 cases of “discrediting the Russian armed forces” were filed in the courts in Crimea from April 2022 to November 2024.375

122. Witnesses interviewed by ODIHR reported that, in some cases where residents of the Russian-occupied territories dissented publicly, expressed pro-Ukrainian views or refused to cooperate, the Russian authorities expelled them from the occupied territories to Ukrainian-controlled territory376 and conducted staged deportations.377 This practice consisted of forcibly taking people close to the contact line, reading aloud their names and the reasons for their expulsion (usually accusations of anti-Russian propaganda and actions), depositing them in the grey zone and forcing them to walk to the Ukrainian government- controlled side. These acts would usually be filmed and the videos posted on social media channels for propaganda purposes.

123. Moreover, as previously reported by ODIHR, civilians were persecuted for expressing dissent in the months after February 2022.378 A witness from Kherson region described to ODIHR how her husband was charged with espionage in December 2022 and sentenced to 13 years in a high security prison in October 2023 after being detained following a peaceful protest and later

371 Article 20.3.3 of the Russian Federation Code of Administrative Offences and Article 280.3 of the Russian Federation Criminal Code (foresees a fine, but if the offence is repeated withing a year, it could lead to imprisonment of up to three years). 372 Article 20.3 of the Russian Federation Code of Administrative Offenses (foresees a fine or an admin- istrative arrest for up to fifteen days). 373 Article 20.1.3 of the Russian Federation Code of Administrative Offenses (foresees a fine, but if the offence is repeated, it could lead to an administrative arrest for up to fifteen days). 374 Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 9 місяців 2024 року [Analysis of human rights violations in the occupied Crimea for 9 months of 2024], Crimean Tatar Resource Centre, 15 October 2024, in Ukrainian. According to the CSO, Russian security forces conducted 59 searches, detained 91 and arrested 131 persons, and conducted 89 interrogations based on political and religious grounds in Crimea, from January to October 2024. See also Crimea Situation Reports, CrimeaSOS. 375 Update on the Situation in the Temporarily Occupied Territory of the Autonomous Republic of Crimea and the City of Sevastopol as of 19.11.2024, Mission of the President of Ukraine in the Autonomous Republic of Crimea. From the 218 detained individuals in Crimea, 43 are under arrest (including 28 Crimean Tatars), 151 are imprisoned (including 97 Crimean Tatars) and 26 are held without status (including 6 Crimean Tatars). These figures were last updated on 19 November 2024. 376 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.408, paras. 148-149; UKR.WS.444, paras. 174, 185-187; UKR.WS.459, para. 15; UKR.WS.476, para. 27; See also UKR.WS.472, para. 109; UKR.WS.481, para. 109. See further OSCE/ODIHR, Fourth Interim Report, paras. 86-88. 377 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.449, paras. 50, 61-62, 71-74, 143-144; UKR.WS.453, paras. 131-136; UKR.WS.483, paras. 52-55, 93-109. 378 See OSCE/ODIHR, First Interim Report, paras. 106-111; OSCE/ODIHR, Second Interim Report, paras. 146-150; OSCE/ODIHR, Third Interim Report, paras. 84-89; OSCE/ODIHR, Fourth Interim Report, paras. 96-100.

54 Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors transferred to detention in occupied Crimea. At the time of the interview, her husband was imprisoned in Skopin (Ryazan region) in the Russian Federation.379

F. COERCED COOPERATION WITH THE RUSSIAN AUTHORITIES IN OCCUPIED TERRITORIES AND ACCUSATIONS OF COLLABORATION

124. According to the information provided to ODIHR by the Ukrainian authorities, as of 19 November, at least 4,200 criminal cases had been opened involving collaboration charges, with more than 1,500 individuals notified of suspicion of collaboration, and 1,200 indictments sent to courts. Additionally, as of 30 November, there had been 2,040 first-instance decisions on collaboration.380

125. During interviews with ODIHR in the second half of 2024, 26 witnesses raised the issue of collaboration in the Russian-occupied territories of Ukraine.381 Three main subjects emerged: the pressure by the Russian authorities compelling “cooperation”;382 the prosecution of collaborators under Ukrainian law, including the lack of clarity about what constitutes collaboration and alleged ill-treatment of those perceived as collaborators by the Ukrainian authorities;383 and the negative attitudes towards residents of the occupied territories who either continued working under occupation384 or committed other acts that could be considered collaboration by the Ukrainian authorities.385

126. Under IHL, occupying powers have a right to compel civilians to work but only in jobs that are necessary for the maintenance needs of the occupying army and public utility services, or necessary to provide certain services to the population of the occupied territory.386

127. Nine ODIHR witnesses reported that the Russian authorities enforced cooperation or employment through threats of torture, detention, prosecution and death,387 including two instances where teachers and energy infrastructure

379 ODIHR Witness Interview UKR.WS.471, paras. 4, 7, 8-23, 26-27, 33-34, 38-39, 50-53, 67, 79-80. 380 Єдиний державний реєстр судових рішень [Unified State Register of Court Decisions]. 381 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.403, UKR.WS.404, UKR.WS.405, UKR.WS.407, UKR.WS.410, UKR. WS.417, UKR.WS.418, UKR.WS.420, UKR.WS.423, UKR.WS.429, UKR.WS.430, UKR.WS.431, UKR.WS.433, UKR.WS.436, UKR.WS.438, UKR.WS.439, UKR.WS.441, UKR.WS.444, UKR.WS.448, UKR.WS.450, UKR. WS.455, UKR.WS.458, UKR.WS.460, UKR.WS.465, UKR.WS.476, UKR.WS.483. 382 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.403, paras. 29-30; UKR.WS.407, para. 63; UKR.WS.410, para. 182; UKR.WS.418, para. 37; UKR.WS.439, para. 81; UKR.WS.441, para. 18; UKR.WS.444, paras. 37, 78, 198; UKR. WS.460, para. 25; UKR.WS.465, para. 38; UKR.WS.476, para. 15. 383 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.403, paras. 22, 39, 51; UKR.WS.433, paras. 14, 64. 384 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.404, paras. 19-22; UKR.WS.405, paras. 27, 37; UKR.WS.417, para. 43; UKR.WS.441, para. 82; UKR.WS.455, para. 28; UKR.WS.483, para. 46. 385 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.403, paras. 69-70; UKR.WS.439, para. 118. 386 See OSCE/ODIHR, Fifth Interim Report, para. 108. 387 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407, para. 63; UKR.WS.410, para. 182; UKR.WS.418, para. 37; UKR. WS.439, paras. 36, 81; UKR.WS.441, para. 18; UKR.WS.444, paras. 37, 198; UKR.WS.460, para. 25; UKR. WS.465, para. 38; UKR.WS.476, para. 15.

Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors 55 workers were compelled to remain in public service roles.388 After being instructed to continue working at a power plant, one witness recalled, “I asked if I had a choice, and they said you can go back to the cell. So, I did that [to be released].”389 Another witness told ODIHR that, after detaining her husband, the Russian authorities told her, “We will never let him out, but if you want him to live, you need to get acquainted with people from the underground, those with weapons and report it to us.”390

128. Three witnesses described to ODIHR how they were personally, or witnessed others being, summoned to the police or detained on charges of collaboration after Ukrainian forces reclaimed formerly occupied territories.391 One witness, whose family member was detained on collaboration charges, described alleged torture perpetrated by Ukrainian authorities, “They beat my father and cut him, they injected him with something like a narcotic and told him, ‘if you want an end you need to sign a confession’. He didn’t have access to medical care.”392 The same witness reported that, during the course of the criminal proceedings, his father only received legal aid once.393 Another witness described pressure applied on lawyers working on collaboration and other national security cases, including surveillance and physical attacks.394

129. Negative perceptions in Ukraine of people who live and work in Russian- occupied areas were pervasive. The Ukrainian National Police referred to collaboration suspects as ‘traitors’395 and ‘Russia lovers’,396 contrasted with ‘citizens who remained loyal to Ukraine’.397 Some perceived collaborators reported being harassed and threatened.398

130. ODIHR is concerned that, due to the vagueness of the law criminalizing collaboration and its application, many prosecutions under its authority may be unfair. In addition, ODIHR is concerned that residents of Russian-occupied areas may be reluctant to leave, despite risks to their liberty and security, due to fears of unfair prosecution under laws criminalizing collaboration.

388 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.407, para. 63; UKR.WS.444, para. 198. 389 ODIHR Witness Interview UKR.WS.407, para. 63. 390 ODIHR Witness Interview UKR.WS.439, para. 36. 391 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.403, paras. 39; UKR.WS.433, paras. 25-26; UKR.WS.439, para. 119. 392 ODIHR Witness Interview UKR.WS.403, para. 51. 393 ODIHR Witness Interview UKR.WS.403, para. 54. 394 ODIHR Witness Interview UKR.WS.433, paras. 37-38. 395 На Запоріжжі судитимуть двох колаборантів – псевдодепутатів незаконно створеного органу влади [Two collaborators – pseudo-deputies of illegally created authority to be tried in Zaporizhzhia], Національна поліція України [National Police of Ukraine], 24 September 2024. 396 Підозру у колабораційній діяльності оголошено 11 мешканцям Запорізької області – ДВБ Нацполіції [Suspicion of collaborative activity served to 11 residents of Zaporizhzhia region – SBU], Національна поліція України [National Police of Ukraine], 9 September 2024. 397 Викрадали та катували людей – за матеріалами ДВБ Нацполіції підозри оголошено 29 поплічникам ворога з тимчасово окупованої частини Херсонщини [Kidnapped and tortured people – 29 enemy accomplices from the temporarily occupied part of Kherson region are declared suspects, according to the National Police’s Internal Affairs Department], Національна поліція України [National Police of Ukraine], 7 October 2024. 398 ODIHR Witness Interview UKR.WS.403, para. 70.

56 Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors 131. In line with the conclusions of the Fifth Interim Report, ODIHR encourages the Ukrainian authorities to apply its law or amend it to account for individuals who may have been forced to work under the Russian authorities. ODIHR stresses that all proceedings against alleged collaborators must adhere to relevant fair trial standards.399

399 See OSCE/ODIHR, Fifth Interim Report, paras. 112-113.

Specific Issues Described to ODIHR by Witnesses and Survivors 57 Updated Interim Recommendations

V ODIHR calls on the Russian Federation and Ukraine as parties to the conflict to:

• Take all feasible precautions to avoid, and in any event to minimize incidental loss of civilian life, injury to civilians and damage to civilian objects;

• Ensure unimpeded access to the International Committee of the Red Cross and other relevant organizations to all places where POWs are detained;

• Refrain from prosecuting POWs for the mere fact of having directly participated in hostilities; and

• Ensure that all POWs are held in places of internment that fully comply with Geneva Convention (III) relative to the Treatment of Prisoners of War of 12 August 1949, ensure they are treated with the full respect afforded to them under the Convention, and investigate and prosecute all cases of serious violations of IHL in relation to their treatment.

ODIHR calls on the Russian Federation to:

• Cease the use of explosive weapons with wide-area effects in densely populated areas;

• Cease attacks on the energy infrastructure critical to the civilian population of Ukraine;

• Cease summary execution, torture, ill-treatment and sexual violence against POWs and civilian detainees;

• Stop the practice of arbitrary deprivation of liberty of Ukrainian civilians, unconditionally release all those thus detained, and provide all victims with effective remedies;

• Halt the incommunicado detention of individuals and immediately provide information on the whereabouts of detainees to their families and legal representatives;

• Ensure that legal safeguards for persons deprived of their liberty are fully respected in accordance with IHRL and IHL;

• Ensure adequate conditions of internment for POWs and civilian detainees, including by granting regular, unimpeded and confidential access for independent monitors to all places (both in the occupied territory of Ukraine and in the Russian Federation) where protected persons are interned or detained;

60 Updated Interim Recommendations • Respect the main tenets of the law of occupation and refrain from introducing irreversible changes to the status of Ukrainian territories under military occupation by imposing Russian political, legal, administrative, educational and social systems;

• Immediately cease pressuring or coercing the civilian population to change their nationality, and ensure that access to rights and services in occupied territories are not conditional upon the acquisition of Russian citizenship, including access to employment, pensions, social benefits, medical care, humanitarian aid, education, parental rights, property rights and freedom of movement;

• Immediately cease the practice of compelling Ukrainian nationals from occupied areas of Ukraine, including those with Russian citizenship, to serve in the armed forces of the Russian Federation;

• Immediately cease pressuring or coercing parents to send their children to Russian Federation-curriculum schools and stop imposing military-patriotic education for school-aged children; and

• Immediately stop subjecting civilians in occupied territories, including Crimean Tatars, to prosecution for peacefully expressing their views and opinions.

ODIHR calls on Ukraine to:

• Further improve communication with the families of civilians detained by the Russian Federation authorities;

• Duly implement the procedures and mechanisms prescribed by the Law “On Social and Legal Protection of Persons Deprived of Personal Liberty as a Result of the Armed Aggression against Ukraine and Members of Their Families” in order to enable the persons concerned to fully realize their rights;

• Provide medical, psychological, social and other support to all civilians who have been released following arbitrary detention by the Russian Federation (and their families), especially those who have been subjected to conflict- related sexual violence and other types of torture; and

• Amend its criminal legislation regarding ‘collaborative activity’ to dispel any legal uncertainty, provide prosecutorial guidelines that incorporate considerations of duress and lawful requisitions for work, and ensure that any criminal proceedings against alleged collaborators adhere to all fair trial rights.

Updated Interim Recommendations 61 ODIHR calls on OSCE participating States to:

• Ensure that rehabilitation, medical, psychological, social and other support is available to all Ukrainian former detainees on their territory, emphasizing help for survivors of conflict-related sexual violence and other types of torture; and

• Enhance cross-state cooperation between domestic law enforcement and criminal justice authorities, ensuring effective investigation and prosecution of war crimes, crimes against humanity and torture committed against arbitrarily detained civilians and prisoners of war.

62 Updated Interim Recommendations D Updated Interim Recommendations

6 Шестой промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине

A Шестой промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного 6 гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине

13 декабря 2024 года

Шестой промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине – 13 декабря 2024 года

Варшава, 2025 БДИПЧ ОБСЕ

Опубликовано Бюро ОБСЕ по демократическим институтам и правам человека (БДИПЧ) ul. Miodowa 10 00–251 Warsaw Poland

www.osce.org/odihr

Все права защищены. Содержание данной публикации можно свободно использовать и копировать в образовательных и других некоммерческих целях при условии, что любое такое воспроизведение будет сопровождаться упоминанием БДИПЧ ОБСЕ в качестве источника.

ISBN: 978-92-9271-351-5

Оформление: Ежи Скакун (Jerzy Skakun) Фото на обложке: Р. Ризванов (R. Rizvanov)/ Shutterstock.com

В случае несоответствий или разночтений между текстом на русском языке и английской версией, английская версия имеет преимущественную силу. Содержание

I. Резюме 5 II. Введение 9

III. Обзор ситуации за период с 1 июня по 30 ноября 2024 года 13 а. Продолжающиеся нарушения МГП во время ведения боевых действий 14 b. Гуманитарная ситуация 22 c. Другие значимые события 24

IV. Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 27 а. Произвольное лишение свободы и насильственные исчезновения на территориях, находящихся под контролем российских властей 28 b. Пытки и жестокое обращение на территориях, находящихся под контролем российских властей 35 c. Положение военнопленных 39 d. Сексуальное насилие в условиях вооруженного конфликта 52 e. Управление территориями, оккупированными Российской Федерацией 55 Попытки изменения статуса и характера оккупированных территорий 55 Принудительный призыв и мобилизация в ряды вооруженных сил Российской Федерации 61 Подавление инакомыслия 63 f. Принуждение к сотрудничеству с оккупационными властями и обвинения в коллаборационизме 65

V. Обновленные промежуточные рекомендации 6 Резюме

I 1. После военного вторжения Российской Федерации в Украину, начавшегося 24 февраля 2022 года, БДИПЧ, опираясь на свой мандат по мониторингу, учредило Инициативу по мониторингу нарушений международного права в Украине (ИМУ), задача которой заключается в мониторинге и фиксировании сведений о наиболее острых проблемах, влияющих на жизнь гражданских лиц и военнопленных. Настоящий документ, подготовленный в рамках ИМУ, представляет собой шестой промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права (МГП) и международного права в области прав человека (МППЧ) в Украине и опирается на выводы и рекомендации пяти предыдущих промежуточных докладов.

2. В данном докладе содержится краткий обзор событий, произошедших в контексте вооруженного конфликта в период с 1 июня по 30 ноября 2024 года. Основная часть доклада посвящена конкретным проблемам, о которых сообщили миссии БДИПЧ 94 пострадавших и свидетелей в ходе трех мониторинговых визитов, проведенных БДИПЧ во втором полугодии 2024 года. В ходе подготовки доклада также использовались результаты дистанционного мониторинга, проведенного ИМУ с использованием методики расследований по данным открытых источников, и информация, предоставленная ведомствами Российской Федерации и Украины, организациями гражданского общества, а также другими источниками, ссылки на которые приводятся в тексте настоящего доклада.

3. В рамках проводимого БДИПЧ мониторинга хода боевых действий было установлено, что с 1 июня по 30 ноября возросло количество крупномасштабных скоординированных ударов Российской Федерации по украинским городам и населенным пунктам, включая удары по объектам гражданской инфраструктуры. В результате активизации боевых действий в прифронтовых районах, особенно в Донецкой области, возросло число жертв среди гражданского населения и усугубился гуманитарный кризис. Продолжение применения силами Российской Федерации взрывных устройств с широкой зоной поражения в густонаселенных районах также свидетельствует о непрекращающемся пренебрежении принципами избирательности и пропорциональности.

4. Украина, в гораздо меньших масштабах, также проводила обстрелы населенных районов на оккупированных Российской Федерацией территориях. Удары украинских сил по российским приграничным регионам в ряде случаев также привели к жертвам среди гражданского населения, в то время как вторжение Украины на территорию Курской области Российской Федерации в августе привело к вынужденному перемещению большого числа гражданских лиц.

6 Резюме 5. Гуманитарная ситуация в течение отчетного периода продолжала ухудшаться из-за эскалации военных действий, смещения линии фронта, уничтожения объектов, необходимых для выживания гражданского населения, и продолжающихся ударов, затрагивающих гуманитарные операции.

6. БДИПЧ продолжило проведение интервью с пострадавшими и свидетелями, сообщившими о случаях произвольных задержаний, в том числе насильственных исчезновений, гражданских лиц на оккупированных Россией территориях Украины. Эти сообщения подтверждают тенденции, зафиксированные БДИПЧ ранее, в том числе в отношении категорий лиц, которые становятся жертвами таких нарушений, отсутствия законных оснований для задержания, а также последовательного отказа от предоставления применимых процессуальных гарантий. Как представляется, во втором полугодии 2024 года российские власти все чаще подвергали уголовному преследованию и признавали виновными гражданских лиц по сфабрикованным обвинениям после длительного произвольного содержания под стражей.

7. Все 14 пострадавших от произвольного задержания российскими властями, опрошенных представителями БДИПЧ, сообщили о том, что они подвергались пыткам и иным видам жестокого обращения. Методы, места проведения и цели пыток были сходными с теми, о которых сообщалось БДИПЧ ранее: по словам пострадавших, пытки применялись для получения информации, принуждения к даче признательных показаний и к сотрудничеству с российскими оккупационными властями, а также в целях наказания или унижения.

8. Специалисты БДИПЧ опросили 29 бывших украинских военнопленных. Все они (в том числе лица, освобожденные во втором полугодии 2024 года) сообщили о том, что во время пребывания в плену подвергались жестоким пыткам, что подтверждает вывод БДИПЧ о том, что применение Российской Федерацией пыток по отношению к гражданским лицам и военнопленным является широко распространенной и систематической практикой. В течение отчетного периода увеличился объем распространяемых в Интернете материалов, демонстрирующих пытки и казни украинских военнопленных, что может свидетельствовать о расширении такой практики.

9. БДИПЧ были получены дополнительные доказательства совершения представителями российских властей сексуального насилия в условиях вооруженного конфликта; об этом сообщили, в частности, 32 человека (как мужчин, так и женщин), пострадавших от сексуального насилия, включая непосредственно изнасилование, изнасилование членов

Резюме 7 семьи, воздействие электрическим током на гениталии, а также иные преступления.

10. Была получена дополнительная информация о предпринимаемых российскими властями усилиях по изменению статуса и характера оккупированных территорий в нарушение международного гуманитарного права. В частности, предоставление жителям возможности жить и работать на оккупированных территориях обуславливалось получением российского гражданства, продолжалось также принудительное введение российских учебных программ в школах и военно-патриотического воспитания детей школьного возраста.

11. Свидетели сообщили БДИПЧ о принимаемых российскими оккупационными властями мерах по принуждению жителей к «сотрудничеству» с использованием методов, нарушающих МГП; в то же время жители рискуют подвергнуться неправомерному уголовному преследованию со стороны украинских властей в соответствии с расплывчатыми нормами законодательства о «коллаборационизме».

12. БДИПЧ представляет ряд рекомендаций, призывая обе стороны конфликта принять меры по решению проблем, упомянутых в данном докладе, а также уважать нормы международного гуманитарного права и международного права в области прав человека и обеспечивать их соблюдение. БДИПЧ также рекомендует государствам-участникам ОБСЕ предоставить возмещение пострадавшим от нарушений и принять меры, направленные на привлечение к ответственности виновных в таких нарушениях.

8 Резюме Введение

II 13. Более чем через тысячу дней после начала военного вторжения, инициированного Российской Федерацией 24 февраля 2022 года, ситуация в Украине продолжает характеризоваться широкомасштабными страданиями среди гражданского населения и серьезными нарушениями международного гуманитарного права (МГП) и международного права в области прав человека (МППЧ).

14. Обязательства ОБСЕ в области человеческого измерения подчеркивают жизненную важность выполнения государствами-участниками своих правовых обязательств в рамках МГП и МППЧ, предусмотренных международными договорами1, включая Женевские конвенции 2.

15. В соответствии со своим ключевым мандатом по оказанию поддержки государствам-участникам ОБСЕ в выполнении их обязательств в области человеческого измерения3, сразу после 24 февраля 2022 года БДИПЧ учредило Инициативу по мониторингу нарушений международного права в Украине (ИМУ), в рамках которой первоочередное внимание уделяется наиболее острым вопросам, затрагивающим жизнь гражданского населения и военнопленных. Это включает мониторинг использования средств и методов ведения войны, запрещенных МГП; случаев преднамеренных убийств, пыток и других бесчеловечных и унижающих достоинство видов обращения и наказания, а также сексуального насилия в условиях вооруженного конфликта; незаконного перемещения гражданского населения, включая детей; отказа в предоставлении гуманитарной помощи нуждающемуся населению; положения военнопленных; ситуации на оккупированных территориях и нарушений предусмотренных МГП правил оккупации.

16. БДИПЧ анализирует ситуацию в Украине и предполагаемые нарушения МГП и МППЧ, опираясь на соответствующие правовые

1 См., например, Будапештский документ 1994 г. (Будапешт, 1994), СБСЕ, 6 декабря 1994 г., п. 20. 2 См., например, Хельсинкский документ 1992 г. (Хельсинки, 1992), Вызов времени перемен, СБСЕ, 10 июля 1992 г., пп. 47-52; СБСЕ, Будапешт, 1994, Раздел IV, Кодекс поведения, касающийся военно-политических аспектов безопасности, пп. 29-35. 3 СБСЕ, Хельсинки, 1992; подробнее о мандате БДИПЧ см. Interim Report on reported violations of international humanitarian law and international human rights law in Ukraine, (First Interim Report) [Промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине], OSCE/ODIHR, 20 July 2022; Second Interim Report on reported violations of international humanitarian law and international human rights law in Ukraine, (Second Interim Report) [Второй промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине], OSCE/ODIHR, 14 December 2022; Third Interim Report on reported violations of international humanitarian law and international human rights law in Ukraine, (Third Interim Report) [Третий промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине], OSCE/ODIHR, 17 July 2023; Четвертый промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине (Четвертый промежуточный доклад), БДИПЧ ОБСЕ, 12 декабря 2023 г.; Пятый промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине (Пятый промежуточный доклад), БДИПЧ ОБСЕ, 22 июля 2024 г.

10 Введение нормы, применимые к вооруженному конфликту в Украине, и вновь отмечает, что так называемая «аннексия» территорий, оккупированных Российской Федерации, является незаконной, а эти территории остаются территориями Украины в соответствии с международным правом. Более подробную информацию о правовых нормах можно найти на сайте БДИПЧ 4.

17. Методология, используемая ИМУ, были разработана с учетом особенностей ситуации в Украине. Эксперты БДИПЧ придерживаются подхода, учитывающего перенесенную пострадавшими и свидетелями психологическую травму, и руководствуются принципом «не навреди», принципом информированного согласия, а также учитывают риски повторной травматизации. Более подробную информацию о методологии ИМУ можно найти на сайте БДИПЧ5.

18. Настоящий Шестой промежуточный доклад, публикуемый БДИПЧ, опирается на выводы и рекомендации, содержащиеся в пяти предыдущих промежуточных докладах о зафиксированных нарушениях МГП и МППЧ в Украине, опубликованных в июле 2022 года (Первый промежуточный доклад), декабре 2022 года (Второй промежуточный доклад), июле 2023 года (Третий промежуточный доклад), декабре 2023 года (Четвертый промежуточный доклад) и июле 2024 года (Пятый промежуточный доклад) соответственно6. Публичное освещение данных вопросов в докладах БДИПЧ призвано внести дальнейший вклад в обеспечение ответственности за нарушения МГП и МППЧ, совершенные в контексте вооруженного конфликта в Украине.

19. Доклад начинается с обзора связанных с конфликтом проблем и важных событий, имевших место в контексте вооруженного конфликта в Украине в период с 1 июня 2024 года по 30 ноября 2024 года, а затем сосредотачивается на конкретных темах, подробная информация по которым была предоставлена БДИПЧ в ходе личных интервью, проведенных с пострадавшими и свидетелями во второй половине 2024 года, при этом особое внимание уделяется историям этих людей7. В течение этого периода состоялось три мониторинговых выезда экспертов БДИПЧ в Украину. В ходе этих мониторинговых визитов они провели в общей сложности 89 личных интервью, опросив 94 свидетеля предполагаемых нарушений МГП и МППЧ и пострадавших (44 женщины

4 См. Правовые нормы, применимые к вооруженному конфликту в Украине, БДИПЧ ОБСЕ, 17 июля 2023 г. 5 См. Методология Инициативы по мониторингу нарушений международного права в Украине, БДИПЧ ОБСЕ, 17 июля 2023 г. 6 OSCE/ODIHR, First Interim Report; OSCE/ODIHR, Second Interim Report; OSCE/ODIHR, Third Interim Report; БДИПЧ ОБСЕ, Четвертый промежуточный доклад; БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад. 7 При этом некоторые сведения, представленные в разделе IV, могут относиться к событиям, произошедшим до 1 июня 2024 года.

Введение 11 и 50 мужчин)8. Среди участников проведенных БДИПЧ интервью были выходцы из самых разных регионов Украины, включая Донецкую, Житомирскую, Запорожскую, Ивано-Франковскую, Киевскую, Кировоградскую, Николаевскую, Одесскую, Сумскую, Харьковскую, Херсонскую и Черниговскую области.

20. БДИПЧ выражает глубочайшую благодарность всем свидетелям и пострадавшим, которые поделились своими историями. Кроме того, БДИПЧ получило информацию от властей Украины и Российской Федерации, соответствующих межправительственных организаций и организаций гражданского общества, ссылки на которую приводятся в тексте данного доклада.

8 Десять из этих интервью проводились одновременно с двумя лицами. По состоянию на 30 ноября 2024 года в рамках ИМУ состоялось 22 мониторинговых миссии БДИПЧ на территории Украины и за ее пределами, в ходе которых эксперты провели 491 личное интервью, опросив в общей сложности 516 свидетелей предполагаемых нарушений МГП и МППЧ и пострадавших (265 женщин и 251 мужчина).

12 Введение Обзор ситуации за период с 1 июня по 30 ноября 2024 года

III А. ПРОДОЛЖАЮЩИЕСЯ НАРУШЕНИЯ МГП ВО ВРЕМЯ ВЕДЕНИЯ БОЕВЫХ ДЕЙСТВИЙ

21. БДИПЧ продолжало отслеживать сообщения о нарушениях МГП, совершенных во время ведения боевых действий, и, в частности, об использовании взрывных устройств с широкой зоной поражения в населенных районах и прямых ударах по гражданскому населению и гражданским объектам на территории, контролируемой правительством Украины, на оккупированных Российской Федерацией территориях Украины, а также на территории Российской Федерации. Период с 1 июня по 30 ноября 2024 года характеризуется усилением широкомасштабных скоординированных ударов по крупным городам и населенным пунктам Украины, а также неоднократных целенаправленных ударов по гражданским объектам, включая объекты, крайне необходимые для выживания гражданского населения, такие как объекты энергетической инфраструктуры и зерновые терминалы. В связи с активизацией боевых действий в прифронтовых районах по мере продвижения российских войск, особенно в Донецкой области, потребовались дополнительные эвакуации населения и усугубился гуманитарный кризис. В Российской Федерации вторжение украинских вооруженных сил на территорию Курской области также привело к вынужденному перемещению большого числа гражданских лиц9.

22. Проведенный БДИПЧ мониторинг, в том числе анализ открытых источников для проверки цифровых данных10, показывает, что в течение отчетного периода российские вооруженные силы продолжали регулярно использовать взрывные устройства с широкой зоной поражения при нанесении ударов по густонаселенным районам Украины11, что привело к многочисленным жертвам среди гражданского населения, а также к масштабным повреждениям

9 Подробнее см. раздел III.b «Гуманитарная ситуация». 10 С 24 февраля 2022 года БДИПЧ собирает информацию о потенциальных нарушениях правил ведения боевых действий сторонами конфликта. Поскольку БДИПЧ не в состоянии осуществить подробную оценку нарушений норм МГП применительно к отдельным атакам, его заключения основываются на определенных закономерностях, выявленных в ходе мониторинга и позволяющих сделать предварительные выводы о степени соблюдения конкретных норм МГП воюющими сторонами. Подробнее см. в описании методологии БДИПЧ. 11 Это оружие предназначено для использования на открытом поле боя, и, учитывая присущую ему неточность поражения, в случае его применения в густонаселенных районах велика вероятность причинения неизбирательного и несоразмерного ущерба гражданскому населению и гражданской инфраструктуре.

14 Обзор ситуацииза период с 1 июня по 30 ноября 2024 года и разрушениям объектов гражданской инфраструктуры12. Многие из этих ударов13, наносимых с использованием вооружения, которое не может быть нацелено исключительно на конкретный военный объект, вызывают обеспокоенность в отношении соблюдения принципа пропорциональности и запрета на неизбирательные удары, предусмотренного МГП14.

23. 8 июля вооруженные силы Российской Федерации нанесли широкомасштабный скоординированный ракетный удар по нескольким украинским городам, включая Киев, Днепр и Кривой Рог (Днепропетровская область), применив более 40 ракет различных типов15. По данным местных властей и УВКПЧ ООН16, в результате нападения погибли по меньшей мере 43 мирных жителя (в том числе пятеро детей) и еще 147 получили ранения (в том числе семеро детей), а также были повреждены десятки гражданских объектов, включая четыре медицинских учреждения17. Большинство жертв среди мирного населения имело место в столице Украины Киеве в результате нанесения удара по многоэтажному жилому дому в Шевченковском районе18.

24. В ходе этой атаки также пострадала киевская больница «Охматдет», крупнейшая детская больница страны, в результате чего, по данным украинских властей и УВКПЧ ООН, погибли два мирных

12 Согласно обновленным данным, опубликованным Управлением Верховного комиссара ООН по правам человека (УВКПЧ), около 98% случаев гибели и ранений среди гражданского населения Украины, зарегистрированных за период с 1 июня по 31 октября 2024 года, были вызваны применением взрывных устройств с большой площадью поражения, включая обстрелы из тяжелой артиллерии и реактивных систем залпового огня, ракетные обстрелы и авиаудары. См. Report on the Human Rights Situation in Ukraine: 1 June to 30 August 2024 [Доклад о ситуации с правами человека в Украине, 1 июня – 30 августа 2024 года], UN OHCHR, 1 October 2024, п. 71.; Ukraine: protection of civilians in armed conflict. September 2024 update [Украина: защита гражданского населения в условиях вооруженного конфликта. Сентябрь 2024 года], UN OHCHR, 11 October 2024, p. 2; Ukraine: protection of civilians in armed conflict. October 2024 update [Украина: защита гражданского населения в условиях вооруженного конфликта. Октябрь 2024 года], UN OHCHR, 15 November 2024, p. 2. 13 Например, 3 июля в результате удара по г. Днепр (Днепропетровская область) погибли восемь мирных жителей и 55 получили ранения. 4 сентября восемь мирных жителей погибли и более 60 получили ранения в результате ракетно-бомбового удара по жилому кварталу города Львова (Львовская область). См. информацию, предоставленную БДИПЧ Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. В ночь на 18 ноября 11 мирных жителей погибли и 89 получили ранения в результате ракетного обстрела многоэтажного жилого дома в Сумах (Сумская область). См. Государственная служба Украины по чрезвычайным ситуациям, пост в Telegram, 18 ноября (на укр. языке). 14 МККК, Обычное МГП (ОМГП), нормы 1, 7, 11, 12 и 14; ДП I, ст. 51(4) и ст. 51(5)(b). 15 Владимир Зеленский, пост в Telegram, 8 июля 2024 г. (на укр. языке). 16 Ukraine: protection of civilians in armed conflict. July 2024 update [Украина: защита гражданского населения в условиях вооруженного конфликта. Июль 2024 года], UN OHCHR, 9 August 2024, p. 2; см. также информацию, предоставленную БДИПЧ Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 17 Среди них – детская больница «Охматдет», медицинские клиники «Адонис» и «Исида», расположенные в городе Киеве, и частная медицинская клиника в Кривом Роге. См. информацию, предоставленную БДИПЧ Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 18 В результате этого удара погибло 13 мирных жителей и 20 человек получили ранения. См. Report on the Human Rights Situation in Ukraine: 1 June to 30 August 2024, UN OHCHR, 1 October 2024, para. 85.

Обзор ситуацииза период с 1 июня по 30 ноября 2024 года 15 жителя и не менее 18 получили ранения19. Несколько отделений больницы, включая Центр детской кардиологии и кардиохирургии, получили значительные повреждения, а отделения токсикологии и травматологии были полностью разрушены 20. В результате удара пришлось срочно эвакуировать сотни детей, проходивших лечение в клинике21. Специалисты БДИПЧ опросили трех человек, переживших это нападение, в том числе медицинских работников и одного работника экстренных служб22, и проанализировали оригинальные видеозаписи и фотографии последствий удара, а также другую информацию из открытых источников, включая видеокадры попадания ракеты в больницу. На основании проведенного анализа БДИПЧ имеет достаточные основания полагать, что больница была повреждена в результате прямого попадания российской ракеты, скорее всего, Х-101, а не из-за падения обломков в результате перехвата силами ПВО или прямого попадания одной из ракет ПВО, вопреки утверждениям Российской Федерации 23. По словам очевидцев, ни до, ни во время удара в больнице не было военнослужащих 24. БДИПЧ не смогло обнаружить в непосредственной близости от больницы никаких военных объектов. Врач из «Охматдета», переживший атаку, рассказал БДИПЧ: «Я не знаю, почему ударили по больнице. ... Наверное, лучше не думать о таких вещах. Могу привести слова своей медсестры, которая сказала мне: “Раньше, когда я всего боялась, я думала, что самая большая больница – это самое безопасное место во всей Украине, а теперь я даже не знаю, куда идти”»25.

25. В течение отчетного периода также наблюдался значительный рост связанного с конфликтом насилия вблизи линии фронта. Особенно опасная ситуация для гражданского населения сложилась в Донецкой области в связи с продвижением российских вооруженных сил 26: ежедневно поступали сообщения о нападениях, включая инциденты с массовыми жертвами 27, а также случаях гибели и ранения

19 Ibid, para.86. По данным украинских властей, двое мирных жителей погибли, 34 получили ранения (в том числе девять детей). См. информацию, предоставленную БДИПЧ Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 20 Ibid, para. 86; Russia’s July 8 Attack on a Children’s Hospital in Ukraine [Удар по детской больнице в Украине, нанесенный Россией 8 июля], Human Rights Watch, 11 July 2024. См. также интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.415, пп. 6, 60, 75. 21 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.415, п. 70. См. также Russia’s July 8 Attack on a Children’s Hospital in Ukraine, Human Rights Watch, 11 July 2024. 22 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.415; UKR.WS.422; UKR.WS.428; UKR.WS.479. 23 Минобороны России, пост в Telegram, 8 июля 2024 г. См. также МИД России, пост в Telegram, 9 июля 2024 г. 24 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.415, пп. 84, 88, 90; UKR.WS.422, п. 16; UKR.WS.428, п. 15. 25 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.428, п. 14. 26 По данным УВКПЧ ООН, в период с 1 июня по 31 августа 2024 года в подконтрольной правительству части Донецкой области погибло не менее 200 мирных жителей и 671 человек получил ранения, что на 129 процентов больше, чем за предыдущий трехмесячный период. См. Report on the Human Rights Situation in Ukraine: 1 June to 30 August 2024, UN OHCHR, 1 October 2024, para. 72. 27 Так, 9 августа российские вооруженные силы нанесли ракетный удар по супермаркету в Константиновке, в результате чего погибли 14 мирных жителей (в том числе двое детей) и 43 получили ранения. См. Офис Генерального прокурора Украины, пост в Telegram, 9 августа 2024 г. (на укр. языке).

16 Обзор ситуацииза период с 1 июня по 30 ноября 2024 года представителей СМИ и гуманитарных работников28. В августе и сентябре Российская Федерация активизировала обстрелы и авиаудары в Сумской области, по всей видимости, в ответ на вторжение украинских войск в соседнюю Курскую область Российской Федерации. В результате обстрелов погибли и получили ранения мирные жители, были повреждены гражданские объекты, в том числе действующие медицинские учреждения 29. После начала российского наступления в мае в Харьковской области не прекращались авиаудары и обстрелы30, что нанесло большой ущерб гражданскому населению31. В течение октября город Харьков почти ежедневно подвергался воздушным бомбардировкам, в результате которых, по данным местных властей, в городе было повреждено около 380 зданий32. Начиная с конца сентября, авиационным ударам, в частности с применением управляемых авиабомб33, часто подвергался город Запорожье, что привело к многочисленным жертвам34. Также поступали сообщения о многочисленных ударах с применением беспилотных летательных аппаратов ближнего радиуса действия, приведших к жертвам среди мирного населения, в Херсонской области на юго-востоке Украины35.

28 Например, 24 августа в результате ракетного удара по гостинице «Сапфир» в Краматорске погиб один сотрудник СМИ и еще четверо получили ранения. См. Донецкая ОГА, пост в Telegram, 25 августа 2024 г. (на укр. языке); Донецкая областная прокуратура, пост в Telegram, 25 августа 2024 г. (на укр. языке). Подробнее см. Раздел III.b «Гуманитарная ситуация». 29 Например, 19 и 28 сентября в городе Сумы были нанесены удары по двум медицинским учреждениям, в результате чего погибли 13 мирных жителей и 35 получили ранения. Среди убитых и раненых были медицинские работники и сотрудники полиции. См. ГСЧС Украины, пост в Telegram, 19 сентября 2024 г. (на укр. языке); Игорь Кальченко, пост в Telegram, 28 сентября 2024 г. (на укр. языке); Игорь Клименко, пост в Telegram, 28 сентября 2024 г. (на укр. языке). 30 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.406 пп. 6-18. Подробнее см. БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад, п. 24. 31 Так, 30 августа и 1 сентября по населенным районам города Харькова было нанесено два мощных удара управляемыми авиабомбами и баллистическими ракетами. В результате этого погибли по меньшей мере шесть гражданских лиц (в том числе медицинский работник) и более 90 получили ранения. См. Олег Синегубов, пост в Telegram, 30 августа 2024 г. (на укр. языке); Олег Синегубов, пост в Telegram, 1 сентября 2024 г. 8 октября два мирных жителя погибли и более 30 получили ранения в результате еще одного удара управляемыми бомбами по Харькову. См. Олег Синегубов, пост в Telegram, 8 октября 2024 г. 8 ноября 25 гражданских лиц получили ранения в результате удара по многоэтажному жилому дому в Харькове, см. Олег Синегубов, пост в Telegram, 8 ноября 2024 г. 32 Игорь Терехов, пост в Telegram, 2 ноября 2024 г. (на укр. языке). 33 Управляемая авиабомба (планирующая бомба) – это автономное средство поражения, оснащенное элементами управления полетом, которые обеспечивают более плоскую, скользящую траекторию полета по сравнению с обычной бомбой, что позволяет запускать ее с воздуха на большую дальность. Планирующие бомбы очень трудно перехватить ракетами класса «земля-воздух» из-за их низкой радиолокационной заметности и небольшой продолжительности полета. 34 Так, например, 22 сентября в результате удара по центру города был ранен 21 мирный житель (в том числе ребенок), см. Запорожская ОВА, пост в Telegram, 23 сентября 2024 г. (на укр. языке). 7 ноября 10 мирных жителей погибли и 41 получил ранения в результате удара, разрушившего многоэтажный жилой дом и повредившего онкологическую больницу, см. Иван Федоров, пост в Telegram, 8 ноября 2024 г. (на укр. языке); Владимир Зеленский, пост в Telegram, 7 ноября 2024 г. (на укр. языке). 35 По данным УВКПЧ ООН, только в октябре в результате атак БПЛА ближнего радиуса действия в подконтрольной правительству части Херсонской области погибли 17 мирных жителей и 127 получили ранения (в том числе двое детей), см. Ukraine: protection of civilians in armed conflict. October 2024 update, UN OHCHR, 15 November 2024, p. 2. См. также Russia is deliberately attacking civilians in southern Ukraine with drones, residents say [Россия умышленно наносит удары беспилотниками по мирным жителям на юге Украины, говорят жители], Reuters, 22 October 2024.

Обзор ситуацииза период с 1 июня по 30 ноября 2024 года 17 26. Как отмечалось в Пятом промежуточном докладе БДИПЧ, в конце марта 2024 года Российская Федерация возобновила скоординированные удары по энергетической инфраструктуре Украины36. Нанесение ударов продолжалось и в течение большей части отчетного периода, причем в период с 1 июня по 30 ноября было зафиксировано не менее шести масштабных волн атак37, включая атаку 26 августа (самую масштабную с февраля 2022 года), в ходе которой российские войска использовали более 100 ракет и около 100 беспилотных аппаратов38. Были повреждены объекты энергетики в 15 регионах страны, в том числе Киевская ГЭС. По данным украинских властей, в результате атаки погибли семь мирных жителей, еще 47 получили ранения (в том числе двое детей), были повреждены дома и другие объекты гражданской инфраструктуры, а также возникли перебои в подаче электроэнергии по всей стране39. Эта серия ударов значительно сократила мощности по выработке электроэнергии в стране, что вынуждало украинские власти прибегать к еще более продолжительным веерным отключениям электроэнергии по всей стране, что особенно остро ощущалось в жаркие летние месяцы 40. Учитывая, что предстоящей зимой ожидается значительный дефицит электроэнергии 41, миллионы мирных жителей могут лишиться доступа к услугам первой необходимости, включая отопление. Целенаправленное уничтожение энергетической инфраструктуры Украины, которая необходима для выживания гражданского населения 42, дает основания для озабоченности в связи с тем, что осуществление этих ударов российскими вооруженными силами является нарушением МГП, включая обязательство принимать меры предосторожности для минимизации ущерба гражданским объектам при нанесении ударов по потенциальным военным целям 43.

36 Подробнее см. БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад, п. 21. 37 Удары были нанесены 1, 20 и 22 июня, 26 августа, 17 и 28 ноября 2024 года соответственно. 38 Владимир Зеленский, пост в Telegram, 26 августа 2024 г. (на укр. языке). 39 Информация, предоставленная БДИПЧ Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 40 Атаки на энергетическую инфраструктуру Украины: Вред гражданскому населению, УВКПЧ ООН, сентябрь 2024 г., с. 9. 41 Ukraine’s Energy Security and the Coming winter [Энергетическая безопасность Украины и наступление зимы], International Energy Agency, September 2024. 42 5 марта и 24 июня 2024 г. Международным уголовным судом (МУС) были выданы ордера на арест ряда высокопоставленных российских должностных лиц, обвиняемых в совершении военных преступлений и преступлений против человечности в связи с их участием в кампании по нанесению ударов по энергетической инфраструктуре Украины в 2022—2023 гг. См. Ситуация на Украине: Судьи МУС выдали ордера на арест Сергея Ивановича Кобылаша и Виктора Николаевича Соколова, Международный уголовный суд, 5 марта 2024 г.; Ситуация в Украине: Судьи МУС выдали ордера на арест Сергея Кужугетовича Шойгу и Валерия Васильевича Герасимова, Международный уголовный суд, 25 июня 2024 г. Аналогичным образом, Независимая международная комиссия по расследованию событий на Украине пришла к выводу, что нападения Российской Федерации на энергетическую инфраструктуру Украины, «критически важную для передачи электроэнергии и выработки тепла … представляют собой военное преступление … и могут представлять собой преступление против человечности». Доклад Независимой международной комиссии по расследованию событий на Украине, 25 сентября 2023 г., пп. 40-44. 43 ДП I, ст.ст. 54(2), 57(2)(a)(ii).

18 Обзор ситуацииза период с 1 июня по 30 ноября 2024 года 27. В течение отчетного периода также неоднократно наносились удары ракетами и беспилотными аппаратами по объектам инфраструктуры Одесской области, в частности по расположенным на ее территории портовым сооружениям 44, зерновым терминалам и пришвартованным в портах иностранным судам. Эти удары возобновились в июле в рамках кампании, проводимой Российской Федерацией, по всей видимости, с целью срыва экспорта украинского зерна после сбора урожая 45. По данным украинских властей, в период с октября по начало ноября российские войска нанесли по портовой инфраструктуре юга Украины почти 60 ударов, в результате чего было повреждено и уничтожено около 300 объектов портовой инфраструктуры, 177 транспортных средств и 22 гражданских судна 46. Эти удары также привели к жертвам среди гражданского населения, включая портовых и судовых работников47.

28. В период с сентября по ноябрь вооруженные силы Российской Федерации нанесли беспрецедентное количество ударов беспилотными аппаратами дальнего радиуса действия по целям, расположенным на большом удалении от линии фронта, включая практически ежедневные атаки на столицу Украины Киев. По данным украинских вооруженных сил, только в октябре по гражданским и военным объектам было выпущено более 2000 БПЛА 48, в том числе большое количество приманок или ложных целей 49, направленных на отвлечение внимания украинских сил ПВО50. Хотя большинство беспилотников были перехвачены украинскими средствами ПВО, некоторые из них

44 При определенных условиях морские порты могут квалифицироваться как военные цели, если они используются, например, для транспортировки военных грузов или для развертывания военных операций. Однако нет никакой информации, подтверждающей, что портовая инфраструктура, ставшая объектом нападения, вносила «эффективный вклад» в военные действия Украины и, соответственно, могла быть квалифицирована как военная цель. 45 Одесские портовые сооружения подвергаются особенно интенсивным атакам с тех пор, как в июле 2023 года Российская Федерация вышла из Черноморской зерновой инициативы – соглашения, направленного на обеспечение безопасного экспорта зерна из Украины. Подробнее см. БДИПЧ ОБСЕ, Четвертый промежуточный доклад, п. 23. 46 Алексей Кулеба, пост в Telegram, 7 октября 2024 г. (на укр. языке). 47 Так, 6 октября российские войска нанесли удар по порту Одессы, причинив повреждения гражданскому судну под флагом Сент-Китс и Невис, груженное зерном на экспорт, см. Russian attack on Odesa damages civilian vessel [Гражданское судно повреждено в результате российского удара по Одессе], The Kyiv Independent, 7 October 2024. 7 октября в Одесском порту было повреждено гражданское судно под флагом Палау, в результате чего погиб украинский сотрудник транспортной компании и были ранены пять иностранных членов экипажа, см. Олег Кипер, пост в Telegram, 7 октября 2024 г. (на укр. языке). 9 октября в порту Измаила были убиты пять и ранены девять гражданских лиц и поврежден контейнеровоз под флагом Панамы, см. Алексей Кулеба, пост в Telegram, 9 октября 2024 г. (на укр. языке). 48 Генеральный штаб Вооруженных сил Украины, пост в Telegram, 1 ноября 2024 г. 49 Беспилотные средства поражения, не оснащенные взрывным зарядом, неотличимы на радаре от вооруженных БПЛА. 50 Военная разведка Украины, пост в Telegram, 11 ноября 2024 г. (на укр. языке); см. также Operation False Target: How Russia plotted to mix a deadly new weapon among decoy drones in Ukraine [Операция «Фальшивая цель»: как Россия запускает смертельное новое оружие среди дронов-приманок в Украине], Associated Press, 16 November 2024; Russia uses cheap decoy drones to overload Ukraine’s air defense, Ukrainian intelligence says [Россия использует дешевые дроны-приманки, чтобы перегрузить ПВО Украины, сообщает украинская разведка], Kyiv Post, 18 November 2024.

Обзор ситуацииза период с 1 июня по 30 ноября 2024 года 19 привели к жертвам среди гражданского населения и нанесли ущерб гражданским объектам51. Мирные жители городов по всей Украине все чаще слышали сирены воздушной тревоги, которые порой продолжались часами52, и постоянно находились под угрозой атак.

29. Украинские вооруженные силы также вели обстрелы населенных пунктов на оккупированных Российской Федерацией территориях Украины, хотя и в гораздо меньших масштабах, что приводило к жертвам среди гражданского населения и повреждению гражданских объектов53. Так, по данным российских властей, 7 июня при обстреле жилого квартала в селе Садовом (Херсонская область) погибли 22 человека, в том числе один ребенок, 15 человек получили ранения54. 23 июня четверо мирных жителей (в том числе двое детей) погибли и 150 получили ранения в результате взрыва ракеты с кассетными боеприпасами над пляжем вблизи Севастополя (Автономная Республика Крым и город Севастополь (Крым))55 (по данным российских властей56). 13 августа два человека погибли и 31 получил ранения в результате обстрела автобуса в Лисичанске (Луганская область) (по данным российских властей57).

30. Кроме того, украинские вооруженные силы продолжали обстреливать приграничные районы Российской Федерации и наносить удары с применением беспилотных аппаратов, в том числе по объектам в российских регионах, находящихся на большом удалении от

51 Так, 25 октября в Соломенском районе Киева был нанесен удар по жилому дому, в результате которого погиб ребенок и еще пять мирных жителей получили ранения, см. Виталий Кличко, пост в Telegram, 25 октября 2024 г. (на укр. языке). 29 октября шесть гражданских лиц получили ранения в результате еще одного удара беспилотников по многоэтажному жилому дому в том же районе столицы, см. Киевская ГВА, пост в Telegram, 29 октября 2024 г. (на укр. языке). ДП I, ст. 51(2). 52 См. An 8-hour Russian drone barrage keeps Kyiv on edge as the war in Ukraine nears 1,000 days [Восьмичасовая массированная атака российских беспилотников держит Киев в напряжении; с начала войны в Украине прошло почти 1000 дней], Associated Press, 7 November 2024; Kyiv Under Nine-Hour Air Raid Alert as Russia Launches Massive Drone Attack on Ukraine [Воздушная тревога в Киеве продлилась 9 часов: Россия начала массированную атаку на Украину с помощью беспилотников], United 24 Media, 5 September 2024; Самая длительная тревога для Хмельнитчины: силы ПВО уничтожили 10 БПЛА ], Украинская правда, 28 октября 2024 г. 53 Информация, предоставленная БДИПЧ Постоянным представительством Российской Федерации при ОБСЕ. 54 Владимир Сальдо, пост в Telegram, 7 июня 2024 г. УВКПЧ ООН подтвердило, что по меньшей мере 14 мирных жителей (включая одного ребенка) были убиты и по меньшей мере четверо получили ранения, см. Ukraine: protection of civilians in armed conflict. June 2024 update, UN OHCHR, 8 July 2024, p. 2. Под «российскими властями» в данном докладе понимаются органы власти Российской Федерации, действующие на оккупированных территориях Украины, российские органы власти, действующие с территории России, и назначенные Российской Федерацией органы власти на оккупированных Россией территориях. 55 Как сообщило Министерство обороны России, три ракеты, запущенные в тот день Вооруженными силами Украины, были сбиты российскими силами ПВО, а еще одна «в результате воздействия средств ПВО на конечном участке отклонилась от траектории полета с подрывом боевой части в воздухе над территорией города», см. Минобороны России, пост в Telegram, 23 июня 2024 г. 56 Михаил Развожаев, пост в Telegram, 23 июня 2024 г. УВКПЧ ООН подтвердило, что в результате нападения погибли по меньшей мере три мирных жителя и десятки получили ранения, см. Ukraine: protection of civilians in armed conflict. June 2024 update, UN OHCHR, 8 July 2024, p. 2. 57 Правительство ЛНР, пост в Telegram, 13 августа 2024 г.; Правительство ЛНР, пост в Telegram, 13 августа 2024 г. Указанные числа на данный момент не подтверждены БДИПЧ.

20 Обзор ситуацииза период с 1 июня по 30 ноября 2024 года подконтрольных правительству территорий Украины, включая Нижегородскую, Тверскую, Мурманскую, Саратовскую области и Краснодарский край. Целями большинства ударов были военные аэродромы, базы и склады боеприпасов58, но в некоторых случаях они также приводили к жертвам среди гражданского населения и повреждению гражданских объектов59. Так, 30 августа в результате атаки на город Белгород, по данным местных властей, погибли пять и были ранены 37 мирных жителей, в том числе шесть детей60. Нефтяная инфраструктура, включая нефтеперерабатывающие заводы и склады горючего, также оставалась одной из главных целей Украины в течение отчетного периода61. В связи с такими ударами повышается вероятность нарушения МГП, поскольку нанесение ударов по объектам, необходимым для выживания гражданского населения, должно осуществляться с соблюдением принципов пропорциональности и предосторожности62.

31. Шестого августа украинские вооруженные силы начали наступление в Курской области, в ходе которого они за неделю продвинулись более чем на десять километров вглубь территории Российской Федерации и взяли под контроль десятки населенных пунктов, включая город Суджа. В начале сентября вооруженные силы Российской Федерации начали контрнаступательные операции в регионе и восстановили контроль над частью территории. Хотя имеются достоверные сообщения, подкрепленные цифровыми свидетельствами, о гибели мирных жителей в районе ожесточенных боев между российскими и украинскими войсками на территории Курской области63, БДИПЧ

58 См. Satellite imagery confirms destruction of Shahed UAV storage site in Russia – Ukrainian Navy [Спутниковые снимки подтверждают уничтожение склада беспилотников типа «Шахед» в России – ВМФ Украины], Ukrainska Pravda, 23 June 2024; Updated: SBU behind attacks on Russian oil refineries, military airfield, source says [Обновлено: по словам источника, за атаками на российские нефтеперерабатывающие заводы, военные аэродромы стоит СБУ], The Kyiv Independent, 21 June 2024; Ukraine strikes Russian airfields with homemade weapons in hopes of preventing devastating attacks at home [Украина наносит удары самодельным оружием по российским аэродромам в надежде предотвратить разрушительные атаки у себя дома], The Kyiv Independent, 29 August 2024; Ukraine’s strike on Russian arms depot destroyed up to 3 months’ worth of ammunition, Estonian military intelligence head says [Удар Украины по российскому складу оружия уничтожил до трехмесячного запаса боеприпасов, говорит глава военной разведки Эстонии], The Kyiv Independent, 20 September 2024. 59 Информация, предоставленная БДИПЧ Уполномоченным по правам человека в Российской Федерации. 60 Вячеслав Гладков, пост в Telegram, 30 августа 2024 г. На данный момент БДИПЧ не смогло подтвердить указанное Российской Федерацией количество пострадавших в соответствии со своей методологией. 61 См. Satellite image shows significant destruction of oil depot in southern Russia following Ukrainian drone strike [На спутниковых снимках видны значительные разрушения нефтебазы на юге России после удара украинского беспилотника], The Kyiv Independent, 22 June 2024; Fires reported at 2 oil depots in Russia’s Rostov Oblast, local media reports [Пожары на 2 нефтебазах в Ростовской области России, сообщают местные СМИ], The Kyiv Independent, 28 August 2024. Подробнее см. БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад, п. 26. 62 ДП I, ст.ст. 54(2), 57(2)(a)(ii). 63 К ним относятся видеозаписи и фотографии тел в гражданской одежде и поврежденных гражданских автомобилей на обочине дороги. См. Ukraine Invaded Russia. Here’s What It Was Like for Civilians [Вторжение Украины в Россию: каково это было для мирных жителей], The New York Times, 27 October 2024.

Обзор ситуацииза период с 1 июня по 30 ноября 2024 года 21 в настоящее время не может установить обстоятельства этих потерь и возложить ответственность за них на какую-либо из сторон конфликта. В начале октября российские власти сообщили, что в результате наступления украинских войск в Курской области погибли около 70 мирных жителей и более 300 получили ранения64.

B. ГУМАНИТАРНАЯ СИТУАЦИЯ

32. Гуманитарная ситуация в Украине продолжала ухудшаться из-за эскалации военных действий, смещения линии фронта, уничтожения объектов, необходимых для выживания гражданского населения, и непрекращающихся атак, затрагивающих гуманитарные операции. Это привело к проведению организованной эвакуации и массовому перемещению гражданского населения в Донецкой, Харьковской и Сумской областях. Особенно серьезное обострение гуманитарного кризиса имело место в Донецкой области65, где продвижение российских войск вызвало одну из самых масштабных волн внутреннего перемещения населения в Украине с 2022 года66.

33. Продвижение российских войск в сентябре и октябре создало дополнительные препятствия для гуманитарного доступа в Харьковской и Донецкой областях, а гуманитарные операции, особенно вблизи линии фронта, по-прежнему находились под угрозой из-за продолжающихся боестолкновений67. Проведенный БДИПЧ мониторинг открытых источников выявил многочисленные случаи, когда в результате

64 Посол МИДа: с начала боев с ВСУ в Курской области погибли около 70 мирных жителей, «Коммерсант», 8 октября 2024 г. Следует отметить, что на данный момент БДИПЧ не смогло надлежащим образом верифицировать сообщаемые Российской Федерацией сведения в соответствии со своей методологией. 65 За отчетный период от боевых действий особенно пострадал город Покровск, что привело к значительному сокращению численности местного населения, перемещению гуманитарных организаций и блокированию доступа гуманитарных организаций к важнейшей дороге, соединяющей Покровск и Константиновку со многими населенными пунктами региона. См.: Ukraine: Situation Report [Украина: ситуационный отчет], UN OCHA, 30 October 2024; Ukraine: Humanitarian Access Snapshot (July to August 2024) [Украина: отчет о ситуации с гуманитарным доступом (июль – август 2024 г.)], UN OCHA, 16 September 2024; Briefing note – Ukraine: Humanitarian impact of increased hostilities in Donetska oblast (17 September 2024) [Информационная справка «Украина: воздействие активизации боевых действий на гуманитарную ситуацию в Донецкой области» (17 сентября 2024 г.)], ACAPS, 17 September 2024. 66 Health Cluster Partner Emergency Response: Evacuations in Donetska, Kharkivska and Sumska oblasts (as of 8th October 2024) [Экстренное реагирование в сфере здравоохранения: эвакуация населения в Донецкой, Харьковской и Сумской областях (по состоянию на 8 октября 2024 г.)], Health Cluster Ukraine – WHO, 14 October 2024. 67 Ukraine: Humanitarian Access Snapshot (September to October 2024), UN OCHA, 15 November 2024.

22 Обзор ситуацииза период с 1 июня по 30 ноября 2024 года боевых действий страдали спасатели68, гуманитарные работники69, гуманитарные объекты (например, гуманитарные транзитные пункты70 и центры71), пункты раздачи гуманитарной помощи72 и транспортные средства73, что часто нарушало ход гуманитарных операций и/или приводило к временному прекращению гуманитарной деятельности. В соответствии с нормами МГП, персоналу гуманитарных организаций и объектам, используемым для операций по оказанию гуманитарной помощи, всегда должны обеспечиваться уважение и защита. В той мере, в какой российские вооруженные силы не принимают мер предосторожности для ограничения воздействия военных операций на деятельность и передвижение персонала гуманитарных организаций, они рискуют нарушить свои обязательства в рамках МГП74.

34. Шестого августа украинские вооруженные силы начали вторжение на территорию Курской области Российской Федерации. В результате последовавших за этим боев свои дома было вынуждено покинуть значительное число людей – 150 000 человек, по сообщению местных властей75. Украина публично заявила о намерении придерживаться своих обязательств в рамках МГП и утверждает, что официально обратилась к МККК и ООН с просьбой принять участие в мерах по оказанию гуманитарной помощи в Курской области76. Хотя УВКПЧ ООН и другие правозащитные организации обратились к Российской Федерации с просьбой предоставить доступ в Курскую область для оценки

68 См., например, Сумщина: ворог атакував підрозділ ДСНС – 5 рятувальників поранено [Сумская область: враг атаковал подразделение ГСЧС, ранено 5 спасателей], ГСЧС Украины, 19 октября 2024 г. (на укр. языке). 69 См., например, Russia drone attack at Water Tracking Team of IBC-International Blue Crescent in Kherson killed two relief staff and injured several; IBC deeply condemns the barbarous attack on the humanitarian team and asks for solidarity from worldwide relief community [В результате атаки российского беспилотника на группу слежения за водой Международного фонда Голубого Полумесяца (IBC) в Херсоне погибли два сотрудника и несколько человек получили ранения. IBC решительно осуждает варварское нападение на гуманитарную группу и просит мировое сообщество помощи и развития проявить солидарность], IBC, 15 August 2024. 70 См., например, Attacks on Civilians Must Stop – Humanitarian Country Coordinator for Ukraine, Matthias Schmale condemns an attack by the Russian Armed Forces on a transit site in Pokrovsk town [Нападения на гражданское население должны прекратиться: координатор гуманитарной помощи в Украине Матиас Шмале осуждает нападение российских вооруженных сил на транзитный пункт в городе Покровске], United Nations in Ukraine, 20 August 2024. 71 См., например, Press Release: Missile Strike on FSD Kharkiv Office [Ракетный удар по харьковскому офису FSD], Fondation Suisse de Déminage (FSD), 24 July 2024. 72 Информация, предоставленная Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене; также см., например, Украина: трое сотрудников МККК погибли в результате обстрела места раздачи помощи в Донецком регионе, МККК, 12 сентября 2024 г. 73 См., например, WCK aid vehicle in Ukraine struck by Russian explosive device [Автомобиль с гуманитарной помощью WCK в Украине подорвался на российском взрывном устройстве], World Central Kitchen, 18 July 2024. 74 ДП I, ст. 71(2); ОМГП, нормы 31 и 32. 75 По данным как минимум одного регионального чиновника, почти 150 000 человек были вынуждены покинуть свои дома в результате вторжения украинских войск в Курскую область. Алексей Смирнов, пост в Telegram, 9 ноября 2024 г. 76 Заява МЗС щодо забезпечення гуманітарного реагування в районах Курської області [Заявление МИДа об обеспечении гуманитарного реагирования в районах Курской области], Министерство иностранных дел Украины, 16 сентября 2024 г. См. также Ирина Верещук, пост в Telegram, 14 августа 2024 г. (на укр. языке).

Обзор ситуацииза период с 1 июня по 30 ноября 2024 года 23 воздействия боевых столкновений на гражданское население, ответа пока не последовало77. Российские власти заявили, что Международный комитет Красного Креста и Российский Красный Крест оказали помощь в эвакуации некоторых российских граждан из Курской области в другие регионы Российской Федерации78. Кроме того, Российский Красный Крест сообщил, что с августа 2024 года получил несколько тысяч запросов на поиск лиц, пропавших на оккупированной Украиной территории79. Отсутствие доступа в регион для независимых наблюдателей и сотрудников гуманитарных организаций вызывало обеспокоенность относительно обеспечения защиты российского гражданского населения.

C. ДРУГИЕ ЗНАЧИМЫЕ СОБЫТИЯ

35. Начиная с октября Российская Федерация, Украина и другие стороны сообщали о присутствии солдат из Корейской Народно-Демократической Республики (КНДР) на территории Российской Федерации и в прифронтовых районах вблизи территории Украины, в частности, в Курской области80.

36. В начале ноября украинские власти сообщили, что войска КНДР вступали в небольшие стычки с украинскими вооруженными силами на территории Российской Федерации, в то время как основная часть сил

77 UN Geneva Press Briefing, 16 August 2024. См. также Владимир Джабаров, пост в Telegram, 14 августа 2024 г. 78 Российский Уполномоченный по правам человека Татьяна Москалькова сообщила о возвращении 46 граждан России, перемещенных на территорию Украины, обратно в Российскую Федерацию при содействии Международного комитета Красного Креста; см. Татьяна Москалькова, пост в Telegram, 22 ноября 2024 г. 79 Российский Красный Крест сообщил об оказании помощи лицам, перемещенным с оккупированных Украиной территорий, и о получении с начала августа более 6000 запросов на поиск пропавших без вести лиц; см. Российский Красный Крест, пост в Telegram, 23 ноября 2024 г. 80 Пресс-конференция по итогам XVI саммита БРИКС, Президент России, 24 октября 2024 г.; (2nd LD) N. Korea decides to dispatch 12,000 soldiers to support Russia in Ukraine war: spy agency [Северная Корея решила отправить 12 000 солдат для поддержки России в войне с Украиной: служба разведки], Yonhap News Agency, 18 October 2024; Doorstep statement by NATO Secretary General Mark Rutte following the North Atlantic Council briefing on the DPRK’s troop deployment to Russia [Заявление генерального секретаря НАТО Марка Рютте после брифинга Североатлантического совета по поводу размещения войск КНДР в России], North Atlantic Treaty Organization, 28 October 2024; Владимир Зеленский, пост в Telegram, 31 октября 2024 г. (на укр. языке); We’re Seeing an Increase in the Number of North Koreans, Not an Increase in Our Partners’ Response – Address by the President [Видим увеличение количества северокорейцев, не видим увеличения реакции партнеров – обращение Президента], Президент Украины, 4 ноября 2024 г.; Війська КНДР, «Гуманітарний щит», ситуація в Чорному морі: Сергій Боєв звернувся до міністрів оборони Південно-Східної Європи [Войска КНДР, «Гуманитарный щит», ситуация в Черном море: Сергей Боев обратился к министрам обороны Юго-Восточной Европы], міністра оборони України [Ministry of Defense of Ukraine], 7 ноября 2024 г.. См. также Exclusive – Newly obtained footage from Russia’s Sergievsky Training Ground showing North Korean troops being outfitted in Russian gear in preparation for deployment to Ukraine [Эксклюзив: новые кадры с Сергиевского полигона, на которых видно, как северокорейские военнослужащие получают российское снаряжение перед отправкойв Украину], @StratcomCentre, X/Twitter, 18 October 2024.

24 Обзор ситуацииза период с 1 июня по 30 ноября 2024 года КНДР, как сообщалось, все еще проходила подготовку и слаживание81. В последующем украинские власти сообщали о начале развертывания войск КНДР и их участии в боевых действиях. Тем не менее, на данный момент БДИПЧ не имеет возможности провести независимую проверку достоверности этой информации82.

81 우크라이나 국방장관 “러, 북한군 투입 시작해 소규모 교전 있었다 [Министр обороны Украины: «Россия, войска КНДР начали прибывать в страну, произошли небольшие стычки»], KBS News, YouTube, 5 ноября 2024 г. (на англ./кор. языках); North Korea Enters Ukraine Fight for First Time, Officials Say [Северная Корея впервые участвует в боях с Украиной, как заявляют официальные лица], New York Times, 5 November 2024; N.Korean troops engaged in combat in Kursk for first time, US officials say [Северокорейские войска впервые приняли участие в боях в Курской области, заявляют официальные лица США], Reuters, 6 November 2024; Zelensky confirms deadly clashes with North Korean troops as Putin says he’s willing to talk with Trump [Зеленский подтверждает смертельные столкновения с северокорейскими войсками, а Путин заявляет о готовности к разговору с Трампом], CNN, 8 November 2024. См. также Андрей Коваленко, пост в Telegram, 4 ноября 2024 г. (на укр. языке); It’s becoming clearer how Ukraine’s first attack on North Korean troops went down [Выясняются подробности первой атаки Украины на северокорейские войска], Business Insider, 8 November 2024. 82 Нова Ера Ракетної Війни, Секрети Операцій Від Генштабу Та Нові Графіки Світла / Тсн.Тиждень 24.11.24 [Новая эра ракетной войны, секреты операций от Генштаба и новые графики подачи света / ТСН.Неделя 24.11.24], ТСН Тиждень, YouTube, 24 ноября 2024 г. См. также North Korean soldiers joining Russia in combat, US State Dept says [Северокорейские солдаты вступают в бой на стороне России, заявляет Госдеп США], Reuters, 12 November 2024; (LEAD) N. Korean troops dispatched to Russia already engaging in combat: spy agency [Северокорейские войска, отправленные в Россию, уже участвуют в боях: служба разведки], Yonhap News Agency, 13 November 2024.

Обзор ситуацииза период с 1 июня по 30 ноября 2024 года 25 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ

IV 37. В данной основной части доклада главное внимание уделяется конкретным проблемам, упомянутым свидетелями и пострадавшими в ходе интервью, проведенных БДИПЧ во втором полугодии 2024 года. По большей части представленная здесь информация относится к событиям, произошедшим в 2024 году, но некоторые данные касаются инцидентов, имевших место на более ранних этапах конфликта. В любом случае, полученные от свидетелей сведения помогают БДИПЧ получить более глубокое и детальное представление о ранее происходивших событиях и характере нарушений МГП и МППЧ. Есть много причин, по которым свидетели и пострадавшие делятся информацией через несколько месяцев или даже лет после произошедших событий: помимо чисто организационных трудностей, связанных с тем, что свидетели могли находиться на оккупированной территории, где они содержались под стражей или иным образом были ограничены в передвижении, они, возможно, не решаются или не хотят рассказывать о произошедшем из-за перенесенной травмы. Помимо сведений, полученных БДИПЧ от свидетелей, в разделе IV также использована информация, предоставленная организациями гражданского общества в ходе интервью с экспертами БДИПЧ.

А. ПРОИЗВОЛЬНОЕ ЛИШЕНИЕ СВОБОДЫ И НАСИЛЬСТВЕННЫЕ ИСЧЕЗНОВЕНИЯ НА ТЕРРИТОРИЯХ, НАХОДЯЩИХСЯ ПОД КОНТРОЛЕМ РОССИЙСКИХ ВЛАСТЕЙ

38. БДИПЧ продолжает документально фиксировать случаи произвольного лишения свободы, включая насильственные исчезновения, имевшие место на территориях Украины, оккупированных Российской Федерацией. В период с 1 июня по 30 ноября 2024 года БДИПЧ провело интервью с 14 лицами, пострадавшими от произвольного лишения свободы, в том числе с 8 мужчинами и 6 женщинами, предоставившими информацию о том, что пережили во время содержания под стражей они сами и другие лица, которые находились вместе с ними83. Кроме того, в течение того же периода эксперты БДИПЧ опросили 11 родственников лиц, которые в свое время были лишены свободы или по сей день лишены свободы властями Российской Федерации84.

39. Практически все случаи, информация о которых была предоставлена БДИПЧ, имели место в 2022 и 2023 годах, причем эти сведения подтверждают закономерности, документально зафиксированные

83 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407; UKR.WS.408; UKR.WS.418; UKR.WS.419; UKR.WS.425; UKR.WS.437; UKR.WS.444; UKR.WS.449; UKR.WS.453; UKR.WS.455; UKR.WS.467; UKR.WS.481; UKR. WS.483. Интервью UKR.WS.453 включает свидетельские показания супружеской пары. 84 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.404; UKR.WS.418; UKR.WS.420; UKR.WS.432; UKR.WS.439; UKR.WS.446; UKR.WS.455; UKR.WS.465; UKR.WS.471; UKR.WS.472; UKR.WS.482.

28 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ БДИПЧ ранее85. В частности, это касается категорий лиц, которые подвергаются задержаниям, отсутствия правомерных оснований для задержания, а также систематического отказа в предоставлении задержанным процессуальных гарантий, предусмотренных МГП и МППЧ. Кроме того, пострадавшие и свидетели продолжали сообщать о жестких условиях содержания и отсутствии контактов с внешним миром.

40. Так, российские власти продолжали преследовать людей за реальную86 или предполагаемую поддержку, оказываемую украинским вооруженным силам87, или в связи с тем, что у них имелись родственники, проходящие службу в ВСУ или иным образом связанные с ними88. Поводами для задержания также могли служить положение, занимаемое лицом в общине89, отказ от сотрудничества с российскими властями90 и проукраинские взгляды91. В ходе данной серии интервью БДИПЧ были зафиксированы случаи произвольного задержания российскими властями или насильственного исчезновения таких лиц, как сотрудники местных органов власти или государственные служащие92, работники Запорожской атомной электростанции (ЗАЭС)93, гражданские и политические активисты94.

41. По словам свидетелей, опрошенных БДИПЧ, российские власти часто задерживали гражданских лиц в частных домах во время обысков95. Обыски в домах, обычно проводимые с целью поиска оружия, носили агрессивный характер, имуществу преднамеренно наносился ущерб, деньги и ценные вещи, такие как электронные устройства и автомобили, конфисковывались96. Десять из 14 пострадавших, опрошенных БДИПЧ, во время ареста подвергались физическому

85 Подробнее см. OSCE/ODIHR, Third Interim Report, paras. 42-43; Четвертый промежуточный доклад, пп. 43-44, Пятый промежуточный доклад, п. 34. 86 Пострадавшие и свидетели сообщили БДИПЧ, что некоторые из них в прошлом действительно занимались сбором информации или иным образом помогали украинским вооруженным силам, но к моменту задержания уже не занимались такой деятельностью. 87 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407, п. 53; UKR.WS.408, п.171; UKR.WS.418, пп. 30-31, 35; UKR.WS.419, пп. 8-11; UKR.WS.420, п. 6; UKR.WS.425 пп. 6, 13-16; UKR.WS.432, п. 6; UKR.WS.437, пп. 26-27, 31; UKR.WS.444, пп. 109-110; UKR.WS.455, пп. 67, 110-111; UKR.WS.467, п. 48; UKR.WS.472, пп. 25-26; UKR.WS.482, п. 23. 88 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.408, п. 184; UKR.WS.425, п. 18; UKR.WS.437, пп. 22, 24, 45, 75; UKR.WS.453, пп. 30-31; UKR.WS.455, п. 67. См. также UKR.WS.419, пп. 63-64; UKR.WS.435, пп. 20-21. 89 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.419; UKR.WS.419; UKR.WS.453; UKR.WS.455. 90 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.444, п. 111; UKR.WS.471, пп. 23, 39; UKR.WS.476, п. 31. 91 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.449, п. 56; UKR.WS.453, п. 21; UKR.WS.483, п. 11. 92 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.419; UKR.WS.453; UKR.WS.455. 93 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407; UKR.WS.444; UKR.WS.449. 94 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.425; UKR.WS.471; UKR.WS.483. 95 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.408, пп. 160, 163-164; UKR.WS.425, пп. 18-20; UKR.WS.437, пп. 20, 22-23; UKR.WS.444, п. 81; UKR.WS.453, пп. 23-25; UKR.WS.455, пп. 26, 29; UKR.WS.483, п. 82. См. также UKR.WS.404, п. 33; UKR.WS.432, п. 6; UKR.WS.439, п. 31; UKR.WS.482, п. 11. 96 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.408, пп. 134-159; UKR.WS.419, п. 17; UKR.WS.444, пп. 82-83; UKR.WS.449, п. 35, 37; UKR.WS.453, пп. 43-45; UKR.WS.455, п. 98. См. также UKR.WS.439, п. 27; UKR.WS.482, п. 11.

Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 29 насилию и/или запугиванию97. Трое пострадавших рассказали БДИПЧ, что во время транспортировки к месту содержания под стражей им завязывали глаза, надевали наручники и/или вставляли в рот кляп98. По словам пострадавших и свидетелей, задержания проводили представители Федеральной службы безопасности Российской Федерации (ФСБ)99 и военнослужащие российских вооруженных сил100.

42. Согласно информации, полученной БДИПЧ, большинство задержанных содержались в официальных местах содержания под стражей, таких как полицейские участки, следственные изоляторы и тюрьмы101, в то время как другие сообщали о том, что их держали в импровизированных местах содержания, таких как металлическая клетка в помещении суда или школьный подвал102. Все пострадавшие сообщили об ужасных условиях содержания под стражей, включая переполненность камер103, отсутствие света и вентиляции104, отсутствие отопления105, неудовлетворительные санитарно-гигиенические условия106, недостаточное количество и/или низкое качество воды и питания107, а также отсутствие доступа к медицинской помощи или неудовлетворительное медицинское обслуживание108.

43. Как было отмечено ранее в ходе мониторинга БДИПЧ, семьям часто не сообщали о местонахождении их задержанных родственников109, в том числе об их переводе из одного учреждения в другое в пределах оккупированных территорий и на территории Российской Федерации. Более того, российские власти иногда отказывались подтвердить

97 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407, пп. 42, 44-45; UKR.WS.408, пп. 137, 140, 164; UKR. WS.418, пп. 35, 37; UKR.WS.419, п. 15; UKR.WS.425, п. 19; UKR.WS.437, пп. 23-24, 30; UKR.WS.455, пп. 40, 42; UKR.WS.467, пп. 53, 55-57, 59, 61, 68, 73-74; UKR.WS.481, п. 44. 98 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.425, п. 19; UKR.WS.467, п. 56; UKR.WS.481, п. 26. 99 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407, п. 48; UKR.WS.418, пп. 34-35; UKR.WS.453, п. 13, 20; UKR.WS.455, п. 38; UKR.WS.467, п. 45; UKR.WS.481, п. 28. 100 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407, п. 42; UKR.WS.408, пп. 134, 136; UKR.WS.444, п. 92; UKR.WS.449, п. 45; UKR.WS.453, п. 20; UKR.WS.455, п. 30; UKR.WS.483, п. 52. 101 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.408, п. 52; UKR.WS.418, пп. 37, 57, 65-66; UKR.WS.419, п. 19; UKR.WS.425, п. 20; UKR.WS.437, пп. 56, 59, 72; UKR.WS.453, пп. 25, 84; UKR.WS.455, пп. 48, 147, 165; UKR.WS.481, п. 42; UKR.WS.483, п. 61. См. также UKR.WS.404, пп. 45-46, 65, 73; UKR.WS.420, пп. 7, 9-10; UKR.WS.439, пп. 41, 106; UKR.WS.446, п. 8; UKR.WS.471, пп. 33-34, 79, 88; UKR.WS.472, пп. 22-24; UKR. WS.482, пп. 24-25, 27. 102 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.408, п. 169; UKR.WS.444, п. 88; URK.WS.449, пп. 37, 39, 114. 103 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407, п. 55; UKR.WS.419, п. 33; UKR.WS.423, пп. 4, 18; UKR. WS.425, пп. 21, 32; UKR.WS.453, п. 84; UKR.WS.455, пп. 77, 101; UKR.WS.481, п. 51; UKR.WS.483, пп. 62, 75. 104 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407, п. 55; UKR.WS.419, п. 34; UKR.WS.453, п. 100; UKR. WS.455, п. 148; UKR.WS.483, п. 64. 105 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.444, п. 40; UKR.WS.453, п. 105. 106 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.408, п. 217; UKR.WS.418, п. 65; UKR.WS.419, пп. 22, 29; UKR.WS.425, пп. 25; UKR.WS.437, п. 56-58, 97; UKR.WS.453, пп. 59, 85; UKR.WS.455, п. 79, 129, 148-149, 152; UKR.WS.483, п. 62. 107 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.418, п. 65; UKR.WS.419, п. 88; UKR.WS.423, п. 7; UKR. WS.425, пп. 23, 32; UKR.WS.437, п. 91; UKR.WS.444, п. 93; UKR.WS.449, п. 40; UKR.WS.453, п. 58, 65; UKR. WS.455, пп. 78, 142, 157; UKR.WS.481, п. 55; UKR.WS.483, п. 63. 108 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.408, п. 189; UKR.WS.418, п. 55; UKR.WS.423, п. 26; UKR. WS.425, п. 23; UKR.WS.437, п. 91; UKR.WS.453, п. 41, 58; UKR.WS.455, п. 133; UKR.WS.481, п. 82. 109 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.408, пп. 190, 238-239, 241-246, 249; UKR.WS.453, п. 93; UKR.WS.481, пп. 61-62. См. также UKR.WS.446, пп. 22-23; UKR.WS.471, пп. 67, 89; UKR.WS.482, п. 25.

30 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ факт задержания близким родственникам, даже если те обращались с соответствующим запросом. В семи случаях гражданские лица содержались в условиях полного отсутствия контактов с внешним миром на протяжении всего срока содержания под стражей или какой- либо его части110. Один свидетель из Запорожской области сообщил БДИПЧ следующее: «За эти четыре месяца... у меня не было никаких контактов с внешним миром. Моя дочь каким-то образом узнала, что со мной случилось, и нашла номер телефона тюрьмы. Она спросила про меня, и ей ответили, что никого с таким именем там нет. Я не мог звонить по телефону, не мог отправлять письма, не мог получать посылки»111.

44. Новые данные также свидетельствуют о том, что российские власти систематически нарушают международные нормы, касающиеся лишения свободы гражданских лиц во время вооруженного конфликта, что вполне согласуется с ранее полученными БДИПЧ сообщениями112. 13 из 14 опрошенных пострадавших заявили, что вопрос о законности их содержания под стражей не рассматривался никакими административными или судебными органами113. Задержанным также не было предоставлено право на юридическое представительство114. Более того, почти никому из произвольно задержанных не были предъявлены никакие официальные обвинения115. Длительность произвольного задержания была разной: шесть человек сообщили о длительном содержании под стражей, в том числе один рассказал о том, что был лишен свободы более десяти месяцев116. В одном случае, иллюстрирующем произвольный характер задержаний, пострадавшая из Херсонской области рассказала БДИПЧ, что после перевода в новое место содержания под стражей ее новые надзиратели признали, что нет никаких документов о ее задержании и ее имя им ни о чем не говорит.

45. Трое свидетелей сообщили БДИПЧ, что после содержания под стражей в различных официальных изоляторах в Запорожской и Херсонской областях их привезли на КПП «Васильевка» (Запорожская область),

110 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.408, п. 190; UKR.WS.419, пп. 57-58, 86; UKR.WS.425, пп. 29-30; UKR.WS.449, п. 57; UKR.WS.453, п. 94; См. также UKR.WS.471, пп. 67, 89; UKR.WS.482, п. 24. 111 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.453, п. 90. 112 См. ЖК IV, ст.ст. 4, 147; ОМГП, норма 99. 113 Один пострадавший из Запорожской области рассказал БДИПЧ, что был приговорен к семи суткам административного ареста после трехминутного судебного заседания в Ростове-на- Дону (Российская Федерация), где ему было сказано, что он должен признать себя виновным в неповиновении законному распоряжению сотрудника полиции. См. интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.418, пп. 58-59. 114 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407; UKR.WS.408; UKR.WS.418 п. 59; UKR.WS.419, пп. 60, 85; UKR.WS.425, п. 29; UKR.WS.437, п. 107; UKR.WS.444; UKR.WS.449, п. 58; UKR.WS.453, п. 41; UKR. WS.455, п. 138; UKR.WS.481, п. 60; UKR.WS.483, п. 81. 115 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407; UKR.WS.408, п. 171; UKR.WS.418, п. 56; UKR.WS.419; UKR.WS.425, п. 29; UKR.WS.437, п. 75; UKR.WS.444, п. 130; UKR.WS.449, п. 45; UKR.WS.453, пп. 52, 78-79, 87-88; UKR.WS.455, пп. 88, 136, 163, 165-166; UKR.WS.481, п. 73; UKR.WS.483. 116 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.425, пп. 18, 34, UKR.WS.449, п. 38; UKR.WS.453, пп. 14, 172; UKR.WS.455, п. 134; UKR.WS.481, п. 7. См. также UKR.WS.439, п. 79.

Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 31 где представители российских властей провели постановочную видеосъемку их депортации с оккупированной территории117. После этого их привезли в соседнюю деревню (там же, на оккупированной Россией территории), где были расквартированы российские солдаты. По словам пострадавших, вместо того чтобы их освободить или депортировать, их держали в заброшенных, полуразрушенных зданиях и заставляли работать, в том числе рыть окопы и разминировать минные поля118. Пострадавшие женщины также сообщили, что в этом месте содержания они подвергались сексуальному насилию119.

46. Двое пострадавших рассказали БДИПЧ, что одним из условий их освобождения было подписание документа, в котором они обязались сотрудничать с российскими властями120 и получить российский паспорт 121. Некоторые свидетели сообщили, что их заставляли зачитывать на камеру заявления с признанием вины122. Четверо пострадавших отметили, что российские власти заставили их написать заявления об отсутствии у них претензий по поводу ареста и условий содержания под стражей123.

47. Эксперты БДИПЧ побеседовали с родственниками трех гражданских лиц, которые на момент проведения интервью по-прежнему находились под стражей на оккупированных территориях Украины или Российской Федерации с момента их задержания в середине 2022 и начале 2024 года соответственно124. Двоим из этих гражданских лиц почти спустя год после помещения под стражу были предъявлены обвинения в «диверсии» и «шпионаже», и по результатам рассмотрения дела в закрытом судебном заседании их приговорили к шести с половиной и 13 годам лишения свободы соответственно125. Еще один человек все еще ожидал вынесения приговора после предъявления ему обвинений в «государственной измене» и «организации террористической группы», за что ему может грозить пожизненное заключение126. По словам свидетелей, возможности общения задержанных с другими людьми

117 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.449, пп. 38, 61-62, 66, 71-73, 143; UKR.WS.453, пп. 131-133; UKR.WS.483, пп. 97-105. 118 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.449, пп.75, 78, 91; UKR.WS.453, пп. 139-148; UKR.WS.483, п.169. В соответствии со статьей 52 ЖК III, удаление мин рассматривается как запрещенная опасная работа. 119 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.453, пп.152-155; UKR.WS.483, пп. 115-117, 170. Подробнее см. в разделе IV.D «Сексуальное насилие в условиях вооруженного конфликта», п. 86. 120 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407, п. 63; UKR.WS.418, пп. 47-48, 51-52. 121 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.407, п.63. 122 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.408, пп.234-235; UKR.WS.453, пп. 72, 75-78. 123 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.308, пп. 248, 261; UKR.WS.455, п. 166; UKR.WS.481, пп. 90, 92; UKR.WS.483, п. 94. 124 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.404; UKR.WS.420; UKR.WS. 471; UKR.WS.482. 125 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.404, пп. 75, 94-95; UKR.WS.420, п. 11; UKR.WS.471, пп. 50, 60-61, 80. 126 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.482, пп. 23, 32.

32 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ были ограничены127, и они либо не имели доступа к независимым адвокатам, либо доступ адвокатов к ним был затруднен128. Одна свидетельница рассказала, что ее мужа во время содержания под стражей избивали и заставляли дать признательные показания129. По словам другой свидетельницы, спустя почти год после задержания ее свекра в Интернете появилась постановочная видеозапись его ареста130.

48. Двое пострадавших также рассказали БДИПЧ о том, что бывшие задержанные сталкиваются с трудностями, пытаясь доказать украинским властям факт своего произвольного задержания при обращении за компенсацией, гарантированной украинским законодательством131. По их словам, даже когда украинское правительство признавало факт задержания, компенсация зачастую выплачивалась с задержкой и была недостаточной, поскольку покрывала лишь часть расходов на лечение или психологическую помощь. Кроме того, по словам пострадавших, им было трудно доказать в полном объеме весь понесенный ими ущерб, включая вред здоровью, причинение ущерба жилью и недополучение потенциального дохода132.

49. Озабоченность БДИПЧ по-прежнему вызывает длительное содержание под стражей большого количества украинских гражданских лиц133 властями Российской Федерации. В качестве примеров можно привести случаи, сведения о которых были представлены экспертам БДИПЧ. Согласно дополнительной информации, полученной БДИПЧ134, по состоянию на конец ноября на оккупированных Российской Федерацией территориях Украины и на территории Российской Федерации еще оставалось несколько тысяч произвольно лишенных свободы лиц135.

127 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.404, пп. 78, 81; UKR.WS.471, пп. 67, 83; UKR.WS.482, пп. 25, 27. 128 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.404, пп. 109-116; UKR.WS.471, пп. 52-53, 55-56, 59; UKR. WS.482, пп. 19, 26, 28, 30. 129 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.471, пп. 26, 30-31. 130 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.404, пп. 70, 72. 131 Закон України “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» [Закон Украины «О социальной и правовой защите лиц, в отношении которых установлен факт лишения личной свободы вследствие вооруженной агрессии против Украины, и членов их семей»], Верховна Рада України, 20 августа 2023 г. 132 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.419, пп. 89-92, 95; UKR.WS.453, пп. 184-187. 133 Подробнее см. БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад, пп. 30, 41. 134 В том числе информация, полученная в ходе пяти личных интервью, проведенных в октябре 2024 года с представителями организаций гражданского общества и юристами, занимающимися вопросами произвольного задержания украинских граждан, включая пострадавших и членов их семей, информация, предоставленная БДИПЧ украинскими властями, а также информация, полученная из общедоступных источников. 135 В период с 24 февраля 2022 года по 7 ноября 2024 года украинскими правоохранительными органами в ходе расследования было выявлено 15 063 гражданских лица, незаконно задержанных властями Российской Федерации, а 2 375 человек были признаны потерпевшими. Кроме того, в период с 24 февраля 2022 года по 31 октября 2024 года украинскими властями были установлены факты незаконного содержания под стражей 47 детей. См. информацию, предоставленную БДИПЧ Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене.

Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 33 Многие из них содержатся под стражей без каких-либо контактов с внешним миром, регулярно переводятся из одного места заключения в другое, лишены доступа к адвокатам, а обстоятельства их содержания под стражей могут рассматриваться как насильственное исчезновение или могут стать таковым. Вызывает обеспокоенность тот факт, что во второй половине 2024 года российские власти, как представляется, расширили практику судебного преследования гражданских лиц и вынесения им обвинительных приговоров по сфабрикованным обвинениям после длительного произвольного содержания под стражей136. Многочисленные сообщения о применении пыток, а также о бесчеловечных условиях содержания под стражей в учреждениях, находящихся в ведении российских властей137, также дают основания опасаться за безопасность этих людей138.Запрет на произвольное лишение свободы имеет основополагающее значение для МГП и МППЧ139. Большое количество гражданских лиц, удерживаемых российскими властями без возможности контактов с внешним миром и без предъявления обвинений, свидетельствует о систематическом нарушении соответствующих норм. Отказываясь сообщать гражданским лицам о причинах их ареста и содержания под стражей, российские власти тем самым нарушают основные гарантии, на которые имеют право гражданские лица, заключенные под стражу в условиях вооруженного конфликта140.

50. Трагической иллюстрацией судьбы некоторых задержанных гражданских лиц может служить история украинской журналистки Виктории Рощиной. Она пропала в августе 2023 года во время командировки на оккупированную Российской Федерацией часть Запорожской области. В апреле 2024 года российские власти впервые признали, что журналистка была задержана в Российской Федерации «за противодействие специальной военной операции» – именно такую причину чаще всего указывает Министерство обороны России при задержании гражданских лиц. По данным украинских властей, Рощину готовили к обмену пленными, но 19 сентября 2024 года она умерла во время транспортировки в Москву из СИЗО № 2 г. Таганрога (Российская Федерация), согласно письму Министерства обороны России, полученному ее семьей 10 октября141. Виктория Рощина умерла незадолго

136 Информация, предоставленная БДИПЧ неправительственными организациями, занимающимися проблемой произвольного лишения свободы гражданских лиц. 137 См., например, Доклад независимой международной комиссии по расследованию событий на Украине, UN Doc. A/79/549, 25 октября 2024 г. См. также информацию, предоставленную БДИПЧ Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 138 Подробнее см. в разделе IV.b «Пытки и жестокое обращение на территориях, находящихся под контролем российских властей». 139 Всеобщая декларация прав человека 1948 г., ст. 9; Международный пакт о гражданских и политических правах 1966 г., ст. 9; ОМГП, нормы 98, 99, 100. 140 ДП I, ст. 75. 141 Информация предоставлена Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене.

34 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ до своего 28-летия, и, по словам ее родственников, до задержания никаких проблем со здоровьем не имела.

B. ПЫТКИ И ЖЕСТОКОЕ ОБРАЩЕНИЕ НА ТЕРРИТОРИЯХ, НАХОДЯЩИХСЯ ПОД КОНТРОЛЕМ РОССИЙСКИХ ВЛАСТЕЙ

51. БДИПЧ продолжило сбор информации о фактах широко распространенного и систематического применения пыток российскими властями в отношении задержанных гражданских лиц142. Все 14 человек (восемь мужчин и шесть женщин), переживших произвольное задержание и опрошенных БДИПЧ, сообщили, что подвергались пыткам или другим видам жестокого обращения143. Кроме того, БДИПЧ опросило одного свидетеля, который к февралю 2022 года уже находился в исправительной колонии, где отбывал наказание, а после того, как учреждение перешло под контроль Российской Федерации, подвергался пыткам, когда144. БДИПЧ также получило семь заслуживающих доверия сообщений о жестоком обращении от родственников лиц, которые были произвольно лишены свободы на оккупированных территориях Украины и/или на территории Российской Федерации145. Отдельно БДИПЧ зафиксировало два случая пыток и жестокого обращения с лицами не в местах лишения свободы146.

52. Пострадавших подвергали пыткам и жестокому обращению как в официальных, так и в импровизированных местах содержания под стражей на оккупированных Российской Федерацией территориях Украины (Херсонская, Запорожская области и Крым) и на территории Российской Федерации. По словам пострадавших, опрошенных БДИПЧ, пытки применяли российские военнослужащие, в том числе члены связанных с Российской Федерацией вооруженных формирований147, и ФСБ148.

53. В подтверждение ранее зафиксированных БДИПЧ фактов149, пострадавшие и свидетели, опрошенные БДИПЧ во втором полугодии

142 Подробнее см. OSCE/ODIHR, Third Interim Report paras. 55-64; Четвертый промежуточный доклад, пп. 56-66; Пятый промежуточный доклад, пп. 42-51. 143 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407; UKR.WS.408; UKR.WS.418; UKR.WS.419; UKR.WS.425; UKR.WS.437; UKR.WS.444; UKR.WS.449; UKR.WS.453; UKR.WS.455; UKR.WS.467; UKR.WS.481; UKR.WS.483. Материалы интервью UKR.WS.453 содержат свидетельские показания супружеской пары. 144 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.423. 145 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.418, пп. 48, 54; UKR.WS.455, пп. 74, 103; UKR.WS.467, п. 62; UKR.WS.404, пп. 50, 54; UKR.WS.439, пп. 76, 95; UKR.WS.472; UKR.WS.482. 146 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.460; UKR.WS.476. 147 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.418, пп. 39, 42-43; UKR.WS.423, п. 19; UKR.WS.449, п. 48; UKR.WS.453, пп. 28-29; UKR.WS.476, п. 30; UKR.WS.483, п. 115. 148 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407, пп. 57, 61; UKR.WS.418, пп. 39, 41, 46; UKR.WS.419, пп. 71-73; UKR.WS.437, п. 98; UKR.WS.444, п. 92; UKR.WS.453, пп. 28, 120; UKR.WS.455, п. 83; UKR. WS.460, пп. 55, 98; UKR.WS.467, п. 45; UKR.WS.481, п. 72. 149 См. OSCE/ODIHR, Third Interim Report, para. 56; Четвертый промежуточный доклад, п. 58; Пятый промежуточный доклад, п. 44.

Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 35 2024 года, сообщали, что пытки применялись российскими властями во время допросов с целью получения от свидетелей информации или признательных показаний150. Например, сообщалось, что применявшие пытки лица требовали от пострадавших раскрыть подробности их сотрудничества с украинскими вооруженными силами или сообщить имена или местонахождение лиц, сотрудничающих с украинскими вооруженными силами или властями. По словам многих пострадавших, их продолжали пытать независимо от их ответов: «Мне задавали вопросы, но иногда... на самом деле просто обвиняли в том, чего я не совершал... и каким бы ни был ответ, они все равно пускали ток»151.

54. Пытки и жестокое обращение также использовались для принуждения пострадавших к сотрудничеству с российскими властями152, в качестве наказания или унижения153. Пятеро пострадавших сообщили о существовании комнат, специально предназначенных для допросов и пыток 154.

55. Как ранее отмечалось БДИПЧ, применявшие пытки лица, по показаниям свидетелей, применяли схожие методы пыток в разных местах содержания под стражей155. Почти все пострадавшие сообщали, что их жестоко избивали, в том числе с использованием различных предметов и орудий156. Девять человек пережили пытки электрическим током157. Пытавшие их присоединяли провода или клеммы к мочкам ушей, пальцам рук, ног, к носу или гениталиям пострадавших, а в некоторых случаях для усиления эффекта от ударов током использовали воду158. Двое пострадавших рассказали, что электрошок применялся с помощью военно-полевого телефонного аппарата, так называемого «тапика»159.

150 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407, п. 54; UKR.WS.408, пп. 176-186; UKR.WS.418, пп. 39-40, 42, 44-45; UKR.WS.419, пп. 24-28, 35-36; UKR.WS.425, пп. 22, 27-28; UKR.WS.437, пп. 40-42, 127; UKR.WS.444, п. 91; UKR.WS.449, пп. 47-48; UKR.WS.453, пп. 37-39, 55; UKR.WS.455, пп. 58, 70, 73, 85-87, 93, 103, 105, 113-114, 119, 136; UKR.WS.467, п. 63; UKR.WS.481, пп. 67-71. 151 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.408, п. 195. 152 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.437, пп. 73, 75; UKR.WS.476, пп. 36, 47. 153 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407, п. 53; UKR.WS.408, пп. 194-195; UKR.WS.418, п. 41; UKR.WS.453, пп. 31-32; UKR.WS.455, п. 113; UKR.WS.467, пп. 66-67. 154 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407, пп. 53-54; UKR.WS.408, п. 206; UKR.WS.425, пп. 25, 29; UKR.WS.453, п. 108; UKR.WS.455, п. 100. 155 См. OSCE/ODIHR, Third Interim Report, para. 57; Четвертый промежуточный доклад, п. 60; Пятый промежуточный доклад, п. 46. 156 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407, пп. 53, 58-59; UKR.WS.408, пп. 178, 184, 199; UKR. WS.418, пп. 39, 48; UKR.WS.419, пп. 15, 20, 29, 35; UKR.WS.423, пп. 19, 30; UKR.WS.437, п. 39; UKR. WS.453, пп. 27, 32, 71, 103-104; 107-108; UKR.WS.455, пп. 70-72, 74; UKR.WS.481, пп. 78-80. См. также UKR.WS.404, пп. 50, 54; UKR.WS.444, п. 98; UKR.WS.449, п. 54; UKR.WS.472, пп. 26, 37-38. 157 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407, п. 54; UKR.WS.408, пп. 182-185, 194, 205; UKR.WS.418, пп. 41, 44-45; UKR.WS.419, пп. 20-21, 24-25, 35, 74; UKR.WS.437, пп. 31-35, 44, 111; UKR.WS.444, пп. 90, 113; UKR.WS.449, пп. 47-48; UKR.WS.455, пп. 58, 103-104, 113. См. также UKR.WS.439, п. 95; UKR.WS.481, п. 77. 158 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407, п. 54; UKR.WS.408, пп. 182, 195-196; UKR.WS.418, пп. 41, 44; UKR.WS.419, п. 74; UKR.WS.437, п. 31; UKR.WS.444, пп. 90, 113; UKR.WS.449, пп. 47-48; UKR. WS.455, п. 104. 159 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.437, п. 111; UKR.WS.444, пп. 90, 113. Подробнее см. БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад, п. 46.

36 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ Один пострадавший подробно рассказал, как его пытали электротоком во время допроса: «Они взяли прибор и подсоединили провода – один к моему пальцу, другой к левому уху, стали крутить ручку, и я понял, что это ток. Ощущения были такие, как будто болит каждый нерв в зубе. Перед глазами все побелело. Они крутнули ручку раза три-четыре, и я потерял сознание. Меня перенесли в камеру; им пришлось тащить меня за руки, так как я не мог двигаться»160 .

56. Пострадавшие и свидетели также сообщали о других методах пыток, таких как прижигание паяльником161, удушение162, длительное пребывание в напряженной позе163, порезы164, имитация утопления165, угрозы смертью, нанесением увечий и физическим насилием166, а также угрозы причинить вред членам семьи167. Часто во время пыток пострадавшим завязывали глаза, надевали наручники или связывали руки за спиной, а также связывали ноги168. По словам пострадавших, они также подвергались сексуальному насилию и/или угрозам применения сексуального насилия к ним самим и членам их семей169.

57. В двух случаях пострадавшие рассказали БДИПЧ, что вместе с ними задержали их близких, которых также подвергли пыткам и издевательствам170. Одна из пострадавших рассказала, как ее сына пытали электричеством в ее присутствии, чтобы заставить ее дать признательные показания: «Я стояла и слушала... Я слышала, как моего сына пытали электротоком... слышала, как он плакал, кричал... Умолял перестать, говорил, что ему больно... Его спрашивали: „Твоя мать работала на вооруженные силы Украины? Получала деньги за информацию?“ Ему приходилось говорить „да“, потому что ему было больно... Он соглашался и на все вопросы отвечал „да“. Потом его вывели из комнаты, он стоял рядом со мной и плакал... Я чувствовала, что он весь в слезах»171.

58. Также проводились определенные ритуалы, унижающие достоинство заключенных. Так, один пострадавший рассказал БДИПЧ, что каждый

160 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.407, п. 54. 161 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.437, пп. 36, 39, 44. 162 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.453, п. 33. 163 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.408, п. 175; UKR.WS.453, п. 27. 164 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.481, п. 103. 165 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.419, п. 75; UKR.WS.481, пп. 78-80. 166 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407, п. 54; UKR.WS.418, пп. 39, 45; UKR.WS.425, п. 29; UKR.WS.437, п. 24; UKR.WS.449, пп. 46, 52; UKR.WS.453, пп. 35, 69; UKR.WS.455, пп. 73, 84. 167 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.408, пп. 197-198; UKR.WS.455, пп. 99, 118-119, 128. 168 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.408, п. 192; UKR.WS.418, пп. 39, 41; UKR.WS.425, п. 22; UKR.WS.481, п. 104. См. также UKR.WS.437, п. 94 169 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407, п. 54; UKR.WS.408, пп. 192, 199-200, 263; UKR.WS.418, п. 41; UKR.WS.419, п. 15; UKR.WS.453, пп. 37, 108-109, 114, 152-155; UKR.WS.455, пп. 149-150; UKR.WS.483, пп. 115-117, 170. См. также UKR.WS.439, п. 76. Подробнее см. в разделе IV.D «Сексуальное насилие в условиях вооруженного конфликта». 170 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.418, пп. 35-38, 48; UKR.WS.455, пп. 74, 99, 103, 119. 171 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.455, п. 103.

Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 37 раз, когда его и его сокамерников водили в душ, они должны были петь гимн России, а в это время их избивали и унижали172. Одна из пострадавших женщин рассказала, что должна была петь гимн России, чтобы ей позволили сходить в туалет, и во время посещения туалета173. Трое пострадавших рассказали, что каждый раз, когда дверь камеры открывалась, в том числе ночью, они должны были вставать и говорить: «Слава России, слава Путину!». Невыполнение таких ритуалов приводило к избиениям или другим наказаниям, например, лишению пищи174.

59. Одиннадцать пострадавших сообщили, что другие задержанные, как гражданские лица, так и военнопленные, также подвергались пыткам или физическому насилию175. Кроме того, двое опрошенных отметили, что были свидетелями смерти других находившихся в заключенных лиц в результате бесчеловечных условий содержания, включая отсутствие своевременной и адекватной медицинской помощи176. Один из свидетелей сообщил БДИПЧ, что один из содержавшихся вместе с ним задержанных скончался в заключении от травм, полученных во время пыток 177.

60. Двое свидетелей заявили, что, хотя они не подвергались физическому насилию, во время содержания под стражей они испытывали сильные психологические страдания. Их неоднократно допрашивали с завязанными глазами и в наручниках, им угрожали и оказывали на них психологическое давление178. В сочетании с плохими условиями содержания под стражей, в которых свидетели находились в месяцами179, пережитое ими может квалифицироваться как жестокое обращение или пытки.

61. Свидетель, отбывавший уголовное наказание в исправительной колонии в Херсонской области до того, как эта территория была оккупирована Российской Федерацией, рассказал о плачевных условиях содержания, физическом насилии и жестоком обращении, которые стали применяться после перехода учреждения под контроль России. В частности, он рассказал о том, как его перевели в колонию, где заключенные с инфекционными заболеваниями содержались вместе со здоровыми заключенными без надлежащего разделения и без соблюдения мер предосторожности. Его также заставляли заниматься

172 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.419, п. 84. 173 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.455, п. 151. 174 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.419, п. 32; UKR.WS.453, п. 107; UKR.WS.455, п. 96. 175 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407, пп. 58-59; UKR.WS.408, пп. 216, 218-221; UKR.WS.419, пп. 65-66, 74-75; UKR.WS.423, п. 38; UKR.WS.425, пп. 24-25, 29; UKR.WS.437, п. 92; UKR.WS.444, пп. 88, 98; UKR.WS.449, п. 54; UKR.WS.453, пп. 103-104; UKR.WS.455, п. 171; UKR.WS.481, пп. 74, 77-80, 103. 176 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.423, пп. 26-28; UKR.WS.425, п. 23. 177 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.481, п. 102. 178 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.425, пп. 22, 27-29, 36; UKR.WS.481, пп. 67-71, 75-76, 104. 179 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.425, пп. 18, 21, 23, 25, 34; UKR.WS.481, пп. 51, 55-56, 99.

38 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ тяжелым физическим трудом более 20 часов в день, подвергали групповым избиениям и коллективным наказаниям180.

62. БДИПЧ также зафиксированы случаи применения российскими властями пыток и жестокого обращения в отношении гражданских лиц во время обысков в домах. В одном случае во время обыска пострадала целая семья из Херсонской области. Представители российских властей в течение трех часов жестоко избивали отца семейства, засовывали детям в рот ствол пистолета и бросили на пол новорожденного ребенка, высказывая при этом угрозы и словесные оскорбления181. В другом случае, по рассказу свидетеля, в июле 2024 года во время обыска и допроса супружеской пары из Запорожской области представители власти жестоко избили мужа и угрожали ему пытками электричеством, чтобы заставить его жену сотрудничать с оккупационными властями. В результате этого у мужа случился сердечный приступ и его пришлось госпитализировать182.

63. Среди травм, полученных в результате пыток, упоминались синяки, ожоги, ссадины и волдыри, некротические раны, переломы ребер, пальцев и носа, выбитые зубы, черепно-мозговые травмы, наружные кровотечения, проблемы с сердцем и памятью, а также ограниченная подвижность183. Несколько пострадавших сообщили о психологических проблемах, включая тревожность, истощение, проблемы с памятью и сном184.

64. Запрет пыток и бесчеловечного обращения, установленный МГП и МПЧП, носит абсолютный характер185. БДИПЧ решительно осуждает широкое и систематическое применение российскими властями пыток, унижающего достоинство и бесчеловечного обращения с задержанными.

C. ПОЛОЖЕНИЕ ВОЕННОПЛЕННЫХ

65. В ходе мониторинга эксперты БДИПЧ продолжали выявлять тенденции предполагаемых нарушений МГП и МППЧ, касающихся обращения

180 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.423, пп. 4, 7, 13-16, 18-19, 21, 24-26, 30-34. 181 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.460, пп. 55-70, 81. 182 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.476, пп. 28-51. 183 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407, пп. 45, 56; UKR.WS.408, пп. 201-204; UKR.WS.418, пп. 55, 82; UKR.WS.419, пп. 15, 25, 29, 31, 42-45; UKR.WS.437, пп. 70, 87, 111; UKR.WS.453, п. 182; UKR.WS.455, пп. 115, 134; UKR.WS.476, п. 38; UKR.WS.483, п. 173. 184 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.418, п. 82; UKR.WS.419, п. 36; UKR.WS.453, пп. 182-183; UKR.WS.460, пп. 64-65; UKR.WS.483, п. 163. 185 Конвенция ООН против пыток и других жестоких, бесчеловечных или унижающих достоинство видов обращения и наказания 1984 г.; ОМГП, норма 90; ЖК IV, ст. 32; ДП I, ст. 75.

Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 39 с украинскими военнопленными186, опираясь на материалы интервью с 29 бывшими военнопленными (25 мужчинами и 4 женщинами), проведенных во втором полугодии 2024 года. Из 29 опрошенных бывших военнопленных 17 были освобождены в 2024 году, в том числе последние – в августе 2024 года. Продолжительность пребывания в плену составляла от 4 до 28 месяцев с момента взятия в плен и до освобождения. Судя по информации, полученной в ходе 29 интервью со свидетелями и пострадавшими, во втором полугодии 2024 года продолжалась практика систематического применения пыток и других нарушений МГП и МППЧ в отношении украинских военнопленных. Свидетельства пострадавших, опрошенных БДИПЧ, вызывают серьезную озабоченность в связи с несоблюдением Российской Федерацией основополагающих принципов обращения с военнопленными187.

66. Кроме того, проведенный БДИПЧ анализ открытых источников, где предположительно демонстрируются акты насилия в отношении украинских военнопленных, также подтверждает этот вывод, причем во втором полугодии 2024 года отмечался явный рост количества подобных материалов, распространяемых в Интернете (см. п. 92 ниже).

67. По материалам 29 интервью специалисты БДИПЧ выявили более 35 мест, где военнопленные содержались под стражей с момента их захвата до освобождения (в том числе несколько ранее неизвестных). К числу таких мест относились места временного содержания, используемые для допроса и сортировки военнопленных, следственные изоляторы и камеры предварительного заключения, крупные исправительные колонии и бараки, в которых содержались сотни или даже тысячи заключенных. На протяжении всего срока пребывания в плену военнопленных неоднократно переводили из одного места заключения в другое в пределах оккупированных территорий Украины и на территории Российской Федерации188.

68. Военнопленные мужчины и женщины содержались раздельно189, причем военнопленные были в основном отделены от гражданских

186 См. OSCE/ODIHR, Third Interim Report; БДИПЧ ОБСЕ, Четвертый промежуточный доклад, БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад. См. также информацию, предоставленную Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 187 Женевская конвенция об обращении с военнопленными 1929 года; Женевская конвенция об обращении с военнопленными 1949 года (ЖК III); ДП I, ст. 45; ОМГП, нормы 87, 90, 94, 95. 188 Все 29 опрошенных военнопленных отметили, что они содержались на временно оккупированных территориях Украины и на территории Российской Федерации. Один из опрошенных ( UKR.WS.438) также упомянул о кратковременном пребывании в Беларуси. 189 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.410, п. 48; UKR.WS.411, п. 82; UKR.WS.412, п. 27; UKR. WS.424, пп. 15, 28; UKR.WS.429, п. 35; UKR.WS.431, п. 86; UKR.WS.436, пп. 65, 216-217; UKR.WS.440, п. 98; UKR.WS.443, п. 88; UKR.WS.451, п. 142; UKR.WS.463, п. 41; UKR.WS.473, п. 23; UKR.WS.484, п. 12; UKR. WS.490, пп. 30, 37, 39; UKR.WS.491, пп. 27-28. См. также UKR.WS.488, п. 78.

40 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ заключенных, хотя в некоторых случаях гражданские лица содержались в тех же камерах или бараках, что и военнопленные190.

69. Все 29 украинских военнопленных, с которыми беседовали специалисты БДИПЧ, сообщили, что они регулярно подвергались различным видам пыток и жестокого обращения, а также были свидетелями их применения, на протяжении всего пребывания в плену и во всех местах содержания под стражей, за исключением двух учреждений, которые отличались от всех остальных с точки зрения обращения с военнопленными и соблюдения Женевских конвенций.

70. С момента взятия в плен пленные содержались в пунктах временного содержания до перевода в более постоянные места заключения. В этих пунктах, где первоначально содержались пленные, семь пострадавших подвергались физическому насилию (как во время допросов, так и в течение всего времени пребывания в заключении)191, а также угрозам насилия/смерти и инсценировкам казни192. Пострадавшие также сообщали о плохих условиях содержания и ограниченных возможностях удовлетворения базовых потребностей, отмечали недостаток или полное отсутствие еды, воды, доступа к туалетам, спальным местам и медицинской помощи193.

71. По словам пострадавших, опрошенных БДИПЧ, после первоначального заключения военнопленных регулярно переводили из одного места в другое, и каждый раз по прибытии на новое место их «приветствовали» избиениями, то есть они проходили так называемую «приемку»194. Пострадавших подвергали унижениям, угрозам, сексуальному насилию, травили собаками, заставляли подолгу находиться в напряженной

190 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, пп. 27, 34, 42, 52; UKR.WS.410, п. 39; UKR.WS.412, пп. 27, 42; UKR.WS.416, п. 33; UKR.WS.424, п. 28; UKR.WS.429, пп. 49-50, 123; UKR.WS.431, пп. 64, 85; UKR. WS.436, пп. 221-223; UKR.WS.438, пп. 104-106; UKR.WS.440, пп. 50, 90, 157; UKR.WS.442, пп. 23, 38-39, 115-117; UKR.WS.443, пп. 34, 136; UKR.WS.448, пп. 103, 109-112; UKR.WS.451, пп. 76-77; UKR.WS.464, пп. 49, 57, 69, 96, 103-104; UKR.WS.470, пп. 35, 70; UKR.WS.473, п. 57; UKR.WS.474, п. 58; UKR.WS.475, п. 103; UKR.WS.484, п. 12; UKR.WS.485, п. 99; UKR.WS.490, пп. 35, 38-40. 191 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, пп. 19-21; UKR.WS.410, пп. 19, 24-26; UKR.WS.416, пп. 10-11, 14; UKR.WS.429, пп. 12, 17; UKR.WS.443, пп. 18, 45-46; UKR.WS.470, пп. 8-9; UKR.WS.485, п. 24. 192 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.410, п. 19; UKR.WS.429, п. 17; UKR.WS.442, пп. 11-13; UKR. WS.443, п. 18; UKR.WS.485, п. 24; UKR.WS.489, п. 12. 193 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.410, п. 26; UKR.WS.412, пп. 16-17; UKR.WS.416, п. 11; UKR. WS.436, п. 11; UKR.WS.442, п. 19; UKR.WS.443, пп. 19-20, 22-23, 30-31; UKR.WS.450, пп. 20-22; UKR.WS.451, пп. 56-57; UKR.WS.462, пп. 76-78; UKR.WS.474, пп. 8, 17, 20; UKR.WS.485, п. 26; UKR.WS.489, п. 10; UKR. WS.490, п. 13; UKR.WS.491, п. 18. 194 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.410, пп. 110, 119; UKR.WS.411, п. 67; UKR.WS.412, п. 53; UKR.WS.416, п. 27; UKR.WS.429, пп. 58-61, 111, 114-116; UKR.WS.431, п. 24; UKR.WS.436, пп. 88, 141; UKR. WS.440, пп. 74, 127, 204; UKR.WS.442, пп. 6, 86-88, 159; UKR.WS.443, пп. 49, 162, 169-170; UKR.WS.448, пп. 25-27; UKR.WS.450, пп. 33, 56-61, 108-110; UKR.WS.462, пп. 80-83; UKR.WS.463, пп. 64-66; UKR. WS.464, пп. 47, 61, 89; UKR.WS.473, пп. 25, 42, 59; UKR.WS.474, п. 27; UKR.WS.475, п. 143; UKR.WS.484, пп. 11, 20, 34-35; UKR.WS.485, пп. 35-36, 73-74, 126; UKR.WS.488, пп. 49, 62-63; UKR.WS.489, пп. 14-15, 24, 26-27; UKR.WS.491, пп. 24-26, 39-42, 69-73, 100.

Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 41 позе, жестоком избивали и пытали электрическим током195. Свидетели рассказывали о том, что их заставляли проходить через строй тюремных надзирателей, которые жестоко избивали заключенных и пытали их током с помощью различных приспособлений196. Один из пострадавших так описывал приемку: «тебя не только колотят дубинками, бьют кулаками и пинают, но и обливают водой, а потом пускают ток»197. Российские власти систематически применяли насилие в отношении военнопленных на протяжении всего срока их нахождения в плену во многих местах содержания на оккупированных территориях Украины и на территории Российской Федерации. Широкомасштабное и регулярное применение пыток к украинским военнопленным или жестокое обращение с ними на протяжении всего срока их пребывания в плену свидетельствует о продолжающемся систематическом насилии198.

72. Как рассказали БДИПЧ пострадавшие, в отношении украинских военнопленных применялись самые разнообразные методы пыток и жестокого обращения: жестокие избиения, пытки током (включая воздействие током на гениталии), чрезмерно интенсивные физические нагрузки, принуждение к неудобным позам, травля собаками, имитация казни (включая инсценировку повешения), угрозы физического насилия, сексуальное насилие, включая изнасилование, угрозы изнасилования и кастрации, угрозы принуждения к действиям сексуального характера и другие формы унижения199. Эти формы пыток

195 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, пп. 23, 29, 48-49; UKR.WS.410, пп. 34, 109-118; UKR. WS.411, пп. 67, 71-75, 105-106, 196; UKR.WS.412, пп. 23-24, 33, 53; UKR.WS.416, пп. 27, 39, 46; UKR.WS.424, пп. 15, 17, 24, 31; UKR.WS.429, пп. 58-61, 111, 114-116; UKR.WS.431, пп. 24-25; UKR.WS.436, п. 88-92, 141-143; UKR.WS.438, пп. 78-79; UKR.WS.440, пп. 65-66, 127-130, 204-206; UKR.WS.442, пп. 6-7, 85-88, 161; UKR. WS.443, пп. 49, 169, 172; UKR.WS.448, пп. 10, 24-27; UKR.WS.450, пп. 33, 57-61, 109-110, 112, 176; UKR. WS.451, пп. 100-103; UKR.WS.462, пп. 80-83; UKR.WS.463, п. 66; UKR.WS.464, пп. 47-48, 89; UKR.WS.473, пп. 15, 25, 27, 42, 59; UKR.WS.474, п. 27; UKR.WS.475, пп. 25-26; UKR.WS.484, пп. 11, 20, 33-35; UKR. WS.485, пп. 35-36, 73-74, 126; UKR.WS.488, пп. 49, 62-63; UKR.WS.489, пп. 14-15, 24, 26, 48; UKR.WS.490, пп. 23, 35, 51-52, 70-72, 100-102; UKR.WS.491, пп. 24-26, 33, 40-41, 43, 69-73. См. также информацию, предоставленную Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 196 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, п. 29; UKR.WS.410, п. 115; UKR.WS.411, пп. 71-73, 105-106; UKR.WS.412, п. 24; UKR.WS.416, п. 27; UKR.WS.424, п. 17; UKR.WS.429, пп. 58-61, 116; UKR.WS.431, п. 24; UKR.WS.436, пп. 88, 141; UKR.WS.440, п. 129; UKR.WS.442, пп. 6, 86; UKR.WS.443, пп. 49-50, 68; UKR.WS.448, п. 10; UKR.WS.450, пп. 33, 51; UKR.WS.462, пп. 80-83; UKR.WS.463, п. 66; UKR.WS.464, п. 47; UKR.WS.473, п. 15; UKR.WS.474, п. 27; UKR.WS.475, пп. 25-26; UKR.WS.484, пп. 11, 35; UKR.WS.485, пп. 35-36; UKR.WS.488, п. 49; UKR.WS.491, пп. 24-26. 197 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.464, п. 61. 198 См. OSCE/ODIHR, Third Interim Report; БДИПЧ ОБСЕ, Четвертый промежуточный доклад, БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад. 199 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, пп. 38-39, 50-52; UKR.WS.410, пп. 133-134, 140-145, 147-149, 181; UKR.WS.411, пп. 84, 111-112, 138, 146, 148, 186, 197, 205-206, 227; UKR.WS.412, пп. 37, 40, 45, 51, 56-57, 59, 63-64, 68; UKR.WS.416, пп. 30, 47-48; UKR.WS.424, пп. 25, 32; UKR.WS.429, пп. 69, 71, 103-108, 119, 124, 140; UKR.WS.431, пп. 19, 28-33, 41, 43, 49, 56, , 58, 61-63, 65-66, 104-105; UKR.WS.436, пп. 11, 20-21, 62, 78, 114-119, 122-126, 137-139, 242-243, 253-258; UKR.WS.438, пп. 13, 20, 98-101, 116, 125, 155-157; UKR.WS.440, пп. 115, 120, 167-169, 173-174, 207; UKR.WS.442, пп. 82-83, 95, 121; UKR.WS.443, пп. 51, 67, 69, 70-71, 79-80, 93-94, 98, 146-147, 153, 163-163, 182, 184-187; UKR.WS.448, пп. 36, 41, 49; UKR. WS.450, пп. 70-72, 79-80, 83-84, 100, 114, 125-126, 129-130, 137-138, 156-158, 201; UKR.WS.462, пп. 100-101, 116-120, 146-147, 194-195, 199; UKR.WS.463, пп. 43-44, 52, 99-100; UKR.WS.464, пп. 37, 44, 62, 68-69, 86, 90, 92-94, 96-98; UKR.WS.470, пп. 32-34; UKR.WS.473, пп. 30, 43, 67-68; UKR.WS.474, пп. 59-62,

42 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ и жестокого обращения были повседневным атрибутом пребывания в плену; как заявил один военнопленный, «избиения были постоянными, без них ни одного дня не проходило»200. Иногда рост насилия мог быть вызван присутствием российских спецназовцев или сообщениями о поражениях Российской Федерации на поле боя 201.

73. По словам пострадавших, их допрашивали сотрудники самых разных ведомств, в том числе сотрудники Федеральной службы исполнения наказаний (ФСИН), ФСБ, Следственного комитета РФ, Вооруженных сил России, местные следователи и прокуроры 202. До, во время и после допросов дознаватели применяли пытки и жестокое обращение для получения информации и принуждения к даче признательных показаний. В качестве пыток и методов жестокого обращения во время допросов использовались жестокие избиения, воздействие электротоком (в том числе на гениталии), нанесение резаных ран, имитацию утопления, удушение, чрезмерно интенсивные физические нагрузки и сексуальное насилие203. Один из пострадавших от пыток во время допросов рассказывал: «У меня было шесть допросов. После первого было много насилия, причем несколько видов одновременно. Били электрошокером по гениталиям и этим „тапиком“ и одновременно избивали. Они могли надеть тебе на голову пластиковый пакет, пока не начнешь задыхаться, и при этом били обрезком пластмассовой трубы где-то 70 сантиметров длиной. Все это время задавали вопросы, и нужно было отвечать на них громко и четко»204.

64, 68-69, 71-73; UKR.WS.475, пп. 58-61, 68-70, 97, 110-111, 114-115; UKR.WS.484, пп. 22-23, 37-38, 44-45; UKR.WS.485, пп. 102-103; UKR.WS.488, пп. 57, 74, 78-84, 88-89, 91, 94, 97; UKR.WS.489, пп. 30, 38, 43, 48-50, 53; UKR.WS.490, пп. 36, 43, 47, 49-50, 66, 84, 93, 95-96, 112; UKR.WS.491, пп. 58-59, 73, 80, 84-85, 101-102, 108-109. См. раздел IV.d «Сексуальное насилие в условиях вооруженного конфликта». См. также информацию, предоставленную Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 200 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.412, п. 59. 201 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.410, пп. 147-148; UKR.WS.411, пп. 185-186; UKR.WS.443, п. 153; UKR.WS.448, п. 149. См. также UKR.WS.463, пп. 98-100. 202 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, п. 60; UKR.WS.410, пп. 61, 63; UKR.WS.411, пп. 130-131, 144-145, 160, 184, 217-218; UKR.WS.412, пп. 39-41, 44, 62; UKR.WS.416, пп. 19, 28; UKR.WS.424, пп. 16, 20, 26-27; UKR.WS.429, пп. 25, 42-44, 78, 103-106; UKR.WS.431, пп. 10-11, 16, 21, 33; UKR.WS.436, пп. 12, 18-19, 29, 31-32, 62-65, 225; UKR.WS.438, пп. 15, 120-122, 130; UKR.WS.440, пп. 162-163, 225; UKR.WS.442, пп. 42, 45-46, 56-61, 119-123, 125; UKR.WS.443, пп. 73-76, 142; UKR.WS.448, пп. 18-19, 34-35, 155-158; UKR.WS.450, пп. 73, 75, 89, 117-119, 207; UKR.WS.451, пп. 78-81, 87; UKR.WS.462, пп. 102-111, 145; UKR.WS.463, пп. 49, 53-55, 86-87; UKR.WS.464, пп. 28, 36, 42; UKR.WS.470, пп. 39-40; UKR.WS.473, пп. 28, 43; UKR.WS.474, пп. 80-82, 147; UKR.WS.475, пп. 72-73, 77, 105-109; UKR.WS.488, пп. 68-72; UKR.WS.489, пп. 19, 28-32, 48-49; UKR.WS.490, пп. 27, 62, 82-83; UKR.WS.491, пп. 54-56. 203 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, п. 60; UKR.WS.410, п. 178; UKR.WS.411, пп. 133, 135-137, 141-142, 218; UKR.WS.412, пп. 39, 62, 72; UKR.WS.416, п. 19; UKR.WS.424, пп. 16, 26; UKR.WS.431, пп. 16, 33; UKR.WS.436, пп. 12, 23, 66; UKR.WS.438, пп. 15-18, 120-122, 126; UKR.WS.440, пп. 226, 229; UKR. WS.442, пп. 121-123, 128; UKR.WS.443, пп. 77, 79, 142; UKR.WS.448, пп. 18-19, 34-35, 159-164; UKR.WS.450, пп. 117-119; UKR.WS.462, пп. 102-103, 109-110; UKR.WS.463, пп. 49-50, 87-90; UKR.WS.464, п. 36; UKR. WS.473, пп. 28-30; UKR.WS.474, пп. 80, 82, 147; UKR.WS.488, пп. 68-69, 73; UKR.WS.489, пп. 19, 28-32; UKR.WS.490, пп. 27, 29, 62; UKR.WS.491, пп. 54-57. См. также информацию, предоставленную Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 204 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.412, п. 40.

Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 43 74. Пострадавшие рассказали БДИПЧ о случаях, когда дознаватели заставляли военнопленных подписывать документы, содержащие изобличающие их сведения, или документы, которые им не давали прочесть205. В некоторых случаях в документах говорилось о том, что задержанные якобы участвовали в преступлениях или были их свидетелями 206. Российские власти пытались добиться от военнопленных признательных или изобличающих их показаний с помощью рычагов воздействия (например, обещаний включить в списки на обмен военнопленными), угроз (например, тюремным сроком или привлечением к уголовной ответственности) или пыток 207. Один пострадавший вспоминал, как во время допроса следователь велел ему «самому выбрать статью обвинения – признать себя виновным в мародерстве или в убийстве, потому что если буду выбирать я, то это будет самое тяжкое преступление»208.

75. Пострадавшие рассказали БДИПЧ, что военнопленные, имевшие офицерское звание, служившие в морской пехоте и батальоне «Азов» или в специализированных частях, такие как артиллеристы, снайперы, танкисты и разведчики, подвергались более суровому и/или жестокому обращению со стороны тюремной администрации или российских государственных ведомств209. Некоторые бывшие военнопленные вспоминали, что в тех же учреждениях содержались и гражданские лица, с которыми обращались так же или еще хуже210.

76. Десять бывших военнопленных сообщили о многочисленных случаях гибели пленных во время пребывания в заключении – в результате казни, пыток, жестокого обращения и/или отсутствия необходимой медицинской помощи 211.

205 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, пп. 43, 53; UKR.WS.412, п. 73; UKR.WS.416, п. 28; UKR. WS.424, пп. 16, 20; UKR.WS.429, пп. 136; UKR.WS.431, п. 87; UKR.WS.436, пп. 46, 225; UKR.WS.438, пп. 124; UKR.WS.440, пп. 103, 125; UKR.WS.442, пп. 119, 124; UKR.WS.450, п. 99; UKR.WS.462, пп. 89-90; UKR. WS.463, пп. 54, 91; UKR.WS.470, п. 41; UKR.WS.473, п. 33; UKR.WS.474, п. 86; UKR.WS.489, пп. 33, 52; UKR.WS.490, пп. 63, 83-84; UKR.WS.491, пп. 90-92 206 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, п. 53; UKR.WS.410, пп. 175-180; UKR.WS.489, пп. 33-35. 207 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, п. 43; UKR.WS.410, пп. 177-179; UKR.WS.412, п. 60; UKR.WS.416, пп. 24, 29; UKR.WS.429, п. 135; UKR.WS.431, п. 10; UKR.WS.450, пп. 119-122, 144-149, 182, 187; UKR.WS.463, пп. 55, 91; UKR.WS.470, пп. 42-43; UKR.WS.473, п. 29; UKR.WS.489, пп. 33-35; UKR.WS.490, п. 84. 208 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.429, п. 135. 209 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, пп. 52, 71; UKR.WS.411, п. 74; UKR.WS.412, п. 41; UKR.WS.431, пп. 38, 47; UKR.WS.436, пп. 211-213; UKR.WS.440, пп. 48, 81, 167, 171, 173, 232; UKR.WS.443, пп. 191-192; UKR.WS.448, пп. 114-115; UKR.WS.450, пп. 97-98, 125-126, 152; UKR.WS.464, пп. 53, 55; UKR. WS.473, п. 76; UKR.WS.474, п. 28; UKR.WS.491, п. 34. См. также UKR.WS.470, п. 50. 210 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.431, п. 64; UKR.WS.438, п. 104; UKR.WS.440, п. 75; UKR. WS.442, пп. 115-116; UKR.WS.443, пп. 137-138; UKR.WS.448, п. 112; UKR.WS.464, пп. 49, 53, 104; UKR. WS.470, п. 38; UKR.WS.473, пп. 57, 70; UKR.WS.490, п. 35. См. также UKR.WS.443, п. 203. См. раздел IV.a «Произвольное лишение свободы и насильственные исчезновения на территориях, находящихся под контролем российским властей». 211 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, пп. 46, 71-72; UKR.WS.410, пп. 123-125; UKR.WS.416, п. 38; UKR.WS.436, пп. 56, 206-209; UKR.WS.440, пп. 66-67, 82, 112-113; UKR.WS.442, п. 150; UKR.WS.443, п. 193; UKR.WS.450, п. 52; UKR.WS.489, п. 60; UKR.WS.490, пп. 29, 49-50, 55.

44 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 77. Бывшие военнопленные, опрошенные БДИПЧ, рассказали о бесчеловечных условиях содержания в плену. Они получали мало воды или вообще ее не получали 212, а еды было недостаточно или она была некачественной 213, часто испорченной или с примесью отходов и инородных частиц 214. Когда заключенные все же получали еду, они часто должны были уложиться в ограниченное время, отведенное для приема пищи а еда была слишком горячая 215. Несколько бывших военнопленных страдали от недоедания и потери веса, а один свидетель похудел на 50 кг 216.

78. Бывшие военнопленные сообщали, что их лишали сна217, содержали в переполненных помещениях 218 с ненадлежащими спальными местами, недостаточной вентиляцией 219, плесенью220, насекомыми и крысами 221, а также не обеспечивали надлежащей одеждой и отоплением в зимний период 222. В некоторых случаях тюремная администрация намеренно не отапливала камеры зимой, а тех, кто

212 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.411, п. 90; UKR.WS.412, п. 34; UKR.WS.440, п. 61; UKR. WS.450, пп. 37-38; UKR.WS.463, п. 48; UKR.WS.464, п. 63; UKR.WS.475, пп. 56, 99; UKR.WS.485, пп. 81-82, 86; UKR.WS.488, п. 59. См. также UKR.WS.443, п. 176. См. также Информацию, предоставленную Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. См. раздел IV.a «Произвольное лишение свободы и насильственные исчезновения на территориях, находящихся под контролем российским властей». 213 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, п. 28; UKR.WS.411, п. 123; UKR.WS.412, п. 34; UKR. WS.416, пп. 25, 47; UKR.WS.424, пп. 15, 28, 64, 124, 137; UKR.WS.431, п. 22; UKR.WS.436, пп. 50, 78-82; UKR.WS.438, п. 12; UKR.WS.440, п. 59; UKR.WS.443, п. 64, 102, 181; UKR.WS.448, п. 32; UKR.WS.450, пп. 123, 140; UKR.WS.462, пп. 123-124; UKR.WS.463, п. 48; UKR.WS.464, пп. 36, 90; UKR.WS.474, п. 109; UKR.WS.484, пп. 13, 21; UKR.WS.488, пп. 59, 76; UKR.WS.489, п. 39; UKR.WS.490, пп. 28, 46, 54, 76. См. также информацию, предоставленную Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 214 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, п. 41; UKR.WS.431, п. 23; UKR.WS.436, п. 78; UKR. WS.450, пп. 135, 184; UKR.WS.490, п. 76. 215 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, п. 66; UKR.WS.410, пп. 75, 139, 147; UKR.WS.416, п. 27, UKR.WS.429, п. 64; UKR.WS.431, п. 37; UKR.WS.436, п. 106; UKR.WS.462, п. 148; UKR.WS.464, п. 52; UKR. WS.490, п. 77. 216 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.412, п. 72; UKR.WS.431, пп. 42, 46; UKR.WS.436, п. 60; UKR. WS.438, п. 11; UKR.WS.440, пп. 186-187; UKR.WS.442, п. 152; UKR.WS.443, п. 61; UKR.WS.450, п. 130; UKR. WS.462, п. 123; UKR.WS.464, пп. 52, 70, 90; UKR.WS.474, п. 109; UKR.WS.489, п. 39; UKR.WS.491, п. 107. 217 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, пп. 28, 41; UKR.WS.410, пп. 35-36; UKR.WS.411, пп. 86-87; UKR.WS.424, п. 32; UKR.WS.429, п. 66; UKR.WS.436, пп. 69-71; UKR.WS.440, п. 60; UKR.WS.442, п. 102; UKR.WS.443, пп. 105-106; UKR.WS.448, пп. 125-127; UKR.WS.450, пп. 106; UKR.WS.462, пп. 83-84, 192; UKR.WS.490, пп. 36, 39, 53; UKR.WS.491, п. 31. См. также UKR.WS.473, п. 46, где свидетель сообшил, что освещение было включено круглосуточно семь дней в неделю. 218 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, пп. 26, 28; UKR.WS.410, пп. 35, 66-67; UKR.WS.411, п. 82; UKR.WS.412, п. 25; UKR.WS.416, п. 22; UKR.WS.424, пп. 15, 18; UKR.WS.429, п. 124; UKR.WS.436, пп. 11, 48, 68-72; UKR.WS.440, п. 58; UKR.WS.462, пп. 83-86, 192; UKR.WS.470, п. 27; UKR.WS.474, пп. 101-102; UKR.WS.475, п. 32; UKR.WS.485, п. 43; UKR.WS.488, п. 65; UKR.WS.490, пп. 28, 39, 53. 219 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, пп. 26, 47; UKR.WS.436, п. 68; UKR.WS.440, пп. 145, 148; UKR.WS.473, п. 63; UKR.WS.490, п. 28. 220 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, п. 33; UKR.WS.431, п. 52; UKR.WS.463, п. 74; UKR. WS.473, п. 61; UKR.WS.484, п. 21. 221 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, пп. 35, 47; UKR.WS.410, п. 121; UKR.WS.416, п. 21; UKR.WS.436, п. 99; UKR.WS.440, пп. 122, 147; UKR.WS.443, пп. 124-129; UKR.WS.485, пп. 86-87; UKR. WS.490, п. 61. 222 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.411, п. 209; UKR.WS.416, п. 50; UKR.WS.429, п. 140; UKR. WS.438, пп. 23-25; UKR.WS.442, п. 103; UKR.WS.443, п. 141; UKR.WS.464, п. 98; UKR.WS.474, пп. 105-106; UKR.WS.484, п. 21; UKR.WS.488, п. 38.

Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 45 жаловался, наказывали избиениями или интенсивными физическими нагрузками 223.

79. Бывшие военнопленные рассказали БДИПЧ, что им вообще не предоставлялась возможность пользоваться душевыми и туалетными комнатам или предоставлялся лишь ограниченный доступ 224. Когда доступ разрешался, военнопленным часто давали нереально короткий лимит времени, вплоть до 30 секунд 225, и нередко избивали и/или били электрическим током, пока они принимали душ 226. Двое бывших военнопленных рассказывали, что военнопленных пытали током во время мытья в душе «не в порядке наказания, а просто для развлечения»227 – тюремщики били и пытали их током, потому что это «их забавляло, они смеялись»228.

80. Пострадавшие рассказали БДИПЧ о том, как их российские надзиратели также ограничивали военнопленным доступ к медицинской помощи во время содержания в плену или не предоставляли его вовсе229. Медработники и тюремный персонал часто реагировали на просьбы о медицинской помощи безразличием, угрозами насилия и смерти, а также избиениями 230. Военнопленные систематически страдали от гноящихся ран, болезней и инфекций, таких как чесотка, туберкулез и гепатит, не получая никакого лечения 231. Был случай, когда надзиратели пытались заразить заключенных, для чего специально перевели больного туберкулезом в новую камеру 232.

223 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.411, п. 209; UKR.WS.429, п. 140; UKR.WS.464, п. 98; UKR. WS.474, пп. 105-106. 224 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.411, п. 89; UKR.WS.412, пп. 38; UKR.WS.412, п. 58; UKR. WS.416, п. 22; UKR.WS.431, пп. 31, 45; UKR.WS.436, п. 22; UKR.WS.440, п. 117; UKR.WS.442, п. 32; UKR. WS.443, пп. 60, 100, 176; UKR.WS.448, п. 51; UKR.WS.451, пп. 110-111; UKR.WS.473, п. 48; UKR.WS.475, пп. 90, 137; UKR.WS.484, пп. 22, 37; UKR.WS.488, п. 60; UKR.WS.490, п. 28. 225 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.412, п. 38; UKR.WS.416, п. 47; UKR.WS.431, пп. 18, 45, 65; UKR.WS.438, п. 35; UKR.WS.440, п. 118; UKR.WS.442, пп. 110-111; UKR.WS.443, пп. 60, 100; UKR.WS.473, п. 48; UKR.WS.474, п. 70; UKR.WS.484, п. 22; UKR.WS.489, п. 37. 226 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.431, пп. 18, 31, 65; UKR.WS.440, п. 117; UKR.WS.442, пп. 110-112; UKR.WS.443, п. 60; UKR.WS.450, пп. 95, 115, 177; UKR.WS.474, пп. 59-60, 68-70; UKR.WS.475, п. 137. 227 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.409, п. 51. 228 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.448, п. 51. 229 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, п. 28; UKR.WS.410, пп. 170-172; UKR.WS.411, п. 183; UKR.WS.412, пп. 28, 45-46, 66; UKR.WS.416, пп. 21-22, 38; UKR.WS.431, пп. 32, 50-51; UKR.WS.436, пп. 43, 145, 205; UKR.WS.438, пп. 22, 111-113; UKR.WS.440, пп. 95-97, 143-144, 221-222; UKR.WS.443, пп. 111-115, 118; UKR.WS.448, пп. 49, 132-134; UKR.WS.462, п. 121; UKR.WS.470, п. 52; UKR.WS.475, п. 116; UKR. WS.484, п. 26; UKR.WS.490, пп. 29, 55. См. также информацию, предоставленную Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 230 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, пп. 28, 37; UKR.WS.412, п. 66; UKR.WS.431, п. 32; UKR. WS.442, п. 143; UKR.WS.443, пп. 114, 120, 167-168; UKR.WS.448, пп. 133-135; UKR.WS.450, пп. 129, 166-167, 190; UKR.WS.464, п. 51; UKR.WS.470, п. 52; UKR.WS.474, пп. 77-78; UKR.WS.484, п. 26; UKR.WS.490, п. 55. 231 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.410, пп. 170-172; UKR.WS.423, п. 15; UKR.WS.424, п. 22; UKR.WS.429, пп. 125, 127-128, 140; UKR.WS.431, пп. 50-53; UKR.WS.438, п. 127; UKR.WS.440, п. 221; UKR. WS.443, пп. 112, 197; UKR.WS.448, пп. 50, 107; UKR.WS.464, п. 98; UKR.WS.485, пп. 86-88, 90-91, 96-98; UKR.WS.489, п. 51. См. также информацию, предоставленную Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 232 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.448, пп. 136-138.

46 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 81. Согласно свидетельствам военнопленных, им приходилось выдерживать изнурительный распорядок дня, например, проводить большую часть суток (до 16 часов) стоя практически без движения, не разговаривать (особенно на украинском языке), а за их поведением постоянно следили с помощью камер наблюдения 233. Если тюремный персонал считал, что военнопленные нарушили правила, их подвергали индивидуальным и коллективным наказаниям 234.

82. Надзиратели ежедневно проводили многочисленные проверки камер и бараков, во время которых военнопленных жестоко избивали, пытали током, заставляли выполнять интенсивные физические упражнения и подолгу находиться в напряженной позе235. В рамках «патриотического воспитания» военнопленных заставляли заучивать и исполнять российский гимн, а также петь пророссийские/советские песни и декламировать стихи 236. За отказ выполнить эти требования заключенных лишали пищи, заставляли выполнять интенсивные физические упражнения и подолгу находиться в напряженной позе, жестоко избивали и пытали током 237.

83. Как сообщили БДИПЧ военнопленные, им постоянно приходилось выслушивать уничижительные комментарии в свой адрес и в адрес Украины, а также их заставляли смотреть телепередачи и слушать радиовещательные программы, которые изобиловали антиукраинской и пророссийской пропагандой 238. Бывшие военнопленные также сообщали, что их постоянно склоняли к сотрудничеству с российскими властями, отказу от украинского гражданства и принятию российского гражданства, а также к участию в боевых действиях на стороне

233 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.411, п. 170; UKR.WS.412, пп. 35, 55-56, 59; UKR.WS.416, пп. 22, 32; UKR.WS.436, пп. 49, 240; UKR.WS.438, п. 117; UKR.WS.440, п. 145; UKR.WS.442, п. 96; UKR.WS.443, пп. 69, 103-104, 107; UKR.WS.448, пп. 126, 143-144, 146; UKR.WS.450, пп. 127, 214; UKR.WS.451, пп. 112-118; UKR.WS.463, п. 78; UKR.WS.464, пп. 37, 91; UKR.WS.473, пп. 45-46, 60; UKR.WS.474, п. 103; UKR.WS.475, п. 112; UKR.WS.484, п. 37; UKR.WS.489, п. 37; UKR.WS.490, пп. 56, 59; UKR.WS.491, п. 49. 234 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, пп. 42, 55; UKR.WS.410, пп. 144-145; UKR.WS.431, п. 17; UKR.WS.442, пп. 96-98; UKR.WS.443, пп. 106, 107; UKR.WS.450, пп. 127-130; UKR.WS.463, пп. 96-97; UKR.WS.464, пп. 37, 69, 74; UKR.WS.473, п. 46; UKR.WS.475, п. 112; UKR.WS.490, п. 59. 235 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.411, пп. 122, 148, 206; UKR.WS.412, п. 45; UKR.WS.416, пп. 21, 46, 48; UKR.WS.424, п. 25; UKR.WS.429, пп. 67-69, 134; UKR.WS.436, пп. 102-103; UKR.WS.438, пп. 155-157; UKR.WS.443, п. 67; UKR.WS.448, п. 33; UKR.WS.450, пп. 78-80, 128; UKR.WS.451, пп. 114-124; UKR. WS.464, п. 62; UKR.WS.473, пп. 38, 45-46; UKR.WS.474, пп. 61-62; UKR.WS.475, пп. 59-61, 68-70; UKR. WS.484, пп. 43-44; UKR.WS.489, п. 37; UKR.WS.490, пп. 43, 57, 76. 236 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, пп. 40, 42, 50; UKR.WS.410, пп. 43, 128, 132, UKR. WS.411, пп. 149, 204; UKR.WS.412, пп. 45, 55, 65; UKR.WS.416, пп. 21, 37, 48; UKR.WS.424, пп. 25, 32; UKR. WS.429, пп. 64-65, 124, 134; UKR.WS.431, пп. 30, 37; UKR.WS.436, пп. 51-55, 73, 154; UKR.WS.438, п. 20; UKR.WS.440, пп. 87-88, 137; UKR.WS.442, п. 97; UKR.WS.443, пп. 109, 183; UKR.WS.448, пп. 33, 41; UKR. WS.450, п. 81; UKR.WS.451, п. 108; UKR.WS.462, пп. 113, 194; UKR.WS.464, пп. 56, 63, 91; UKR.WS.473, п. 38; UKR.WS.475, пп. 58-59, 129-133; UKR.WS.484, п. 37; UKR.WS.489, п. 37; UKR.WS.490, пп. 60, 108. 237 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, п. 40; UKR.WS.411, п. 210; UKR.WS.412, п. 57; UKR. WS.429, п. 124; UKR.WS.431, пп. 30, 37; UKR.WS.436, пп. 53-55, 73; UKR.WS.440, пп. 87-89, 116; UKR. WS.442, пп. 97-98; UKR.WS.448, п. 41; UKR.WS.464, п. 91; UKR.WS.475, пп. 59, 129-133; UKR.WS.484, п. 37. 238 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, пп. 50, 54; UKR.WS.410, п. 131; UKR.WS.411, п. 165; UKR.WS.412, пп. 36, 54, 65; UKR.WS.436, п. 149; UKR.WS.443, п. 108; UKR.WS.462, пп. 113-114; UKR. WS.484, п. 30; UKR.WS.491, пп. 77, 79.

Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 47 российских вооруженных сил 239. По словам одного из пострадавших, в ответ на отказ ему сказали: «Тогда ты просто умрешь здесь, [нецензурное выражение]»240.

84. По сообщениям бывших военнопленных, в некоторых случаях во время пребывания в плену их заставляли работать: готовить пищу, шить одежду и выполнять черную работу, например, собирать камни или сосновые иголки 241. Если военнопленные отказывались работать или делали это недостаточно усердно, в качестве наказания их заставляли выполнять интенсивные физические упражнения, подвергали избиениям и пыткам током 242.

85. Из 29 бывших военнопленных, опрошенных БДИПЧ во втором полугодии 2024 года, 16 сообщили, что их не посещали представители никаких международных или гуманитарных организаций, включая МККК, и они вообще никак не взаимодействовали с такими организациями 243. Семь военнопленных вспомнили, что встречались с представителями МККК, но прямо заявили, что эти посещения происходили только в образцовых учреждениях, которые существовали для того, чтобы «продемонстрировать хорошие условия содержания пленных», или же в учреждениях, которые предпринимали различные ухищрения, чтобы обмануть представителей МККК: скрывали следы жестокого обращения с заключенными, увеличивали порции еды, угрожали им, запрещая жаловаться, а также мешали беспрепятственным контактам или не допускали таких контактов с представителями МККК при встрече с заключенными 244. Одному военнопленному перед визитом МККК сказали, что «они приедут и уедут, а ты останешься, поэтому не жалуйся и не говори ничего плохого, не рассказывай [им] ничего о том, что слышал или видел»245 . В двух случаях опрошенные утверждали, что

239 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, пп. 62, 70, 77; UKR.WS.410, пп. 188-189; UKR.WS.411, п. 223; UKR.WS.412, пп. 59, 62; UKR.WS.429, пп. 129-130, 133; UKR.WS.431, пп. 40, 58; UKR.WS.448, п. 177; UKR.WS.450, п. 202; UKR.WS.451, п. 74; UKR.WS.463, п. 85; UKR.WS.464, пп. 42, 94; UKR.WS.473, п. 51; UKR.WS.474, п. 93; UKR.WS.475, пп. 74-75, 134; UKR.WS.490, п. 38. 240 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.431, п. 40. 241 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.410, пп. 42, 45-46; UKR.WS.411, пп. 91-92, 161, 167; UKR. WS.416, п. 32; UKR.WS.431, пп. 34-35, 59-60, 62-63; UKR.WS.436, пп. 107-112, 155-156; UKR.WS.440, пп. 70, 140; UKR.WS.462, пп. 151-156; UKR.WS.475, пп. 87-88; UKR.WS.485, пп. 41-44, 101; UKR.WS.488, пп. 57-58; UKR.WS.490, пп. 36, 80, 105. 242 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.431, п. 46; UKR.WS.436, пп. 111-112, 127; UKR.WS.440, п. 140; UKR.WS.462, п. 152; UKR.WS.488, п. 57; UKR.WS.490, п. 105. 243 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, п. 44; UKR.WS.410, п. 157; UKR.WS.412, п. 48; UKR. WS.436, п. 245; UKR.WS.438, п. 27; UKR.WS.440, пп. 91, 160, 199; UKR.WS.448, п. 152; UKR.WS.450, п. 160; UKR.WS.462, п. 172; UKR.WS.464, п. 57; UKR.WS.470, п. 45; UKR.WS.473, пп. 53, 65; UKR.WS.475, п. 117; UKR.WS.484, пп. 26, 46; UKR.WS.489, пп. 21, 41; UKR.WS.491, п. 86. См. также информацию, предоставленную Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 244 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.429, пп. 7, 73-81, 87-88; UKR.WS.431, пп. 54-55; UKR. WS.438, пп. 159-160; UKR.WS.442, пп. 52-82, 138-139; UKR.WS.451, пп. 60-62, 94; UKR.WS.464, пп. 66-67, 71, 75-78, 81; UKR.WS.470, п. 45. 245 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.429, п. 80. См. также UKR.WS.464, п. 56, которому аналогичным образом угрожали во время посещения учреждения [российским] прокурором.

48 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ представители российских властей выдавали себя за сотрудников МККК и/или ООН, чтобы узнать, нет ли у заключенных жалоб. Тех же, кто жаловался на плохое обращение, впоследствии избивали 246.

86. Сотрудники российских СМИ посещали некоторые места содержания пленных для освещения условий содержания и призывали военнопленных делать заявления под видеозапись247. Кроме того, в места содержания под стражей приезжали следователи, журналисты и волонтеры, которые предлагали снять военнопленных на видео, чтобы показать их родственникам и общественности 248. Эти лица инструктировали военнопленных о том, что говорить на камеру, и пытались получить информацию по острым и/или политическим вопросам 249. Такие видеозаписи часто были единственным средством, с помощью которого родственники военнопленных узнавали об их статусе250, причем девять военнопленных заявили, что во время пребывания в плену они вообще не имели контактов с родственниками 251. Эти сообщения о съемке и распространении видеоматериалов о военнопленных согласуются с тенденцией, отмеченной БДИПЧ в рамках дистанционного мониторинга252, когда украинские и, в меньшей степени, российские военнопленные из-за подобных видеороликов оказывались незащищенными от «любопытства толпы»253.

87. Четверо из опрошенных БДИПЧ бывших военнопленных сообщили, что перед их освобождением условия содержания под стражей несколько улучшились, особенно в период, непосредственно предшествовавший их освобождению или обмену, но уточнили, что они по-прежнему

246 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.448, пп. 43-47; UKR.WS.464, п. 99. 247 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.410, пп. 159-160; UKR.WS.412, п. 49; UKR.WS.416, п. 36; UKR.WS.424, пп. 21, 27; UKR.WS.429, пп. 92, 98; UKR.WS.431, п. 87; UKR.WS.436, пп. 120-121; UKR.WS.440, пп. 63, 83, 85; UKR.WS.464, п. 81; UKR.WS.470, п. 46; UKR.WS.473, п. 55; UKR.WS.474, пп. 38, 87; UKR. WS.489, п. 42; UKR.WS.490, п. 47. 248 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, п. 59; UKR.WS.410, пп. 162-163; UKR.WS.450, пп. 142-143; UKR.WS.463, п. 94; UKR.WS.464, пп. 29, 81; UKR.WS.485, пп. 108-111; UKR.WS.490, пп. 88, 110. 249 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, п. 59; UKR.WS.436, пп. 229-233; UKR.WS.450, пп. 142-143, 150-151; UKR.WS.464, пп. 29, 59, 72; UKR.WS.490, п. 110. 250 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.410, пп. 161, 165; UKR.WS.411, п. 179; UKR.WS.436, п. 229; UKR.WS.462, пп. 169-170; UKR.WS.484, п. 48; UKR.WS.485, пп. 112-113; UKR.WS.490, п. 90. 251 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.429, п. 142; UKR.WS.438, п. 26; UKR.WS.440, п. 84; UKR. WS.442, п. 136; UKR.WS.443, пп. 85, 209; UKR.WS.450, пп. 44, 103, 142, 159, 209; UKR.WS.473, п. 52; UKR. WS.475, п. 66; UKR.WS.484; п. 48. 252 В рамках своей мониторинговой деятельности БДИПЧ регулярно обращается к каналам социальных сетей и платформам, связанным со сторонами конфликта или поддерживающим их. Это позволило выявить случаи, когда военнопленные оказывались незащищенными от «любопытства толпы» в результате публикации видеороликов и фотографий. 253 Как российские, так и украинские власти, а также международные СМИ, распространяли материалы, из-за которых военнопленные в нарушение МГП оказывались незащищенными от «любопытства толпы». Выставление «на любопытство толпы» может иметь различные формы, например, это может быть обнародование фото – и видеоизображений военнопленных, в том числе останков погибших военнопленных. Под «толпой» понимаются все те, кто не имеет непосредственного отношения к обращению с военнопленными. Соответствующая мера защиты позволяет защитить достоинство военнопленных и не допустить идентификации их самих и их родных во избежание возможных репрессий после освобождения. См. ЖК III, ст. 13(2).

Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 49 регулярно подвергались жестокому обращению в виде интенсивных физических упражнений и словесных оскорблений 254. Кроме того, перед освобождением (и переводом из одного учреждения в другое) пятерых военнопленных заставили сделать заявление о том, что у них нет жалоб на обращение с ними и что они не подвергались физическому или психологическому давлению на территории Российской Федерации 255. Тем не менее, в процессе обмена военнопленные подвергались насилию, им отказывали в доступе к туалетам, еде и воде во время длительных переездов256. По словам одного из бывших военнопленных, за неделю до обмена его избиения усилились, и ему сказали, что «хорошие времена закончились»257.

88. Трое бывших военнопленных рассказали, что перенесли операции из-за травм, полученных во время плена258. Кроме того, по их словам, они до сих пор страдают от физических и психических травм, вызванных содержанием под стражей, и не чувствуют себя готовыми к возвращению к гражданской жизни 259.

89. БДИПЧ вновь отмечает, что сохраняются проблемы с доступом к военнопленным, удерживаемым обеими сторонами конфликта, и проведением интервью с военнопленными 260. БДИПЧ была получена информация от украинских властей, которые утверждают, что при содержании российских военнопленных соблюдаются нормы МГП, и рассказывают об условиях содержания и распорядке дня российских военнопленных. Украинская сторона утверждает, что военнопленным обеспечиваются санитарные условия, регулярное питание и питье, медицинская помощь, возможность обращаться в МККК и контактировать с родственниками, а также другие гарантии. Представители БДИПЧ не посещали эти места содержания военнопленных и не могут провести независимую проверку заявлений украинских властей. В то же время власти Российской Федерации неохотно предоставляют информацию об украинских военнопленных, за исключением случаев, когда это делается в рамках обмена военнопленными или распространения видеоматериалов, в результате которых они оказываются незащищенными от «любопытства толпы». До настоящего времени у БДИПЧ не было возможности опросить находящихся в заключении или бывших российских военнопленных.

254 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.429, п. 138; UKR.WS.448, п. 64; UKR.WS.462, пп. 134-136; UKR.WS.474, п. 120. 255 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.411, п. 240; UKR.WS.424, п. 30; UKR.WS.438, п. 171; UKR. WS.450, п. 171; UKR.WS.489, п. 64. 256 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, пп. 77-79; UKR.WS.411, пп. 229-241; UKR.WS.436, пп. 160-161, 169, 172, 179; UKR.WS.462, п. 180. 257 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.473, п. 75. 258 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.409, пп. 55, 75; UKR.WS.424, п. 36; UKR.WS.474, п. 145. 259 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.412, п. 70; UKR.WS.424, п. 36; UKR.WS.489, п. 36; UKR. WS.491, п. 111. См. также UKR.WS.436, пп. 61, 144, 196; UKR.WS.450, пп. 227-228; UKR.WS.462, п. 135. 260 См. БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад, п. 72.

50 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 90. Хотя в ходе проводимого им мониторинга БДИПЧ не зафиксировало и не получило подтверждений каких-либо сообщений о нарушениях прав российских военнопленных в момент их взятия в плен или во время содержания в плену, в недавнем докладе УВКПЧ ООН (опубликованном 1 октября 2024 года) на основе интервью, проведенных в период с 1 марта 2023 года по 31 августа 2024 года, был сделан вывод о том, что 104 российских военнопленных предоставили «не противоречащие друг другу детальные свидетельства о пытках или других формах жестокого обращения, свидетельствующие о наличии систематической практики», причем большинство инцидентов имели место на начальном этапе пребывания в плену 261.

91. В рамках мониторинга специалисты БДИПЧ проводили анализ и, по возможности, проверку достоверности распространяемых в Интернете материалов, предположительно демонстрирующих нарушения МГП. БДИПЧ известно как минимум о 15 случаях, когда в материалах, распространявшихся в сети во втором полугодии 2024 года, как представляется, демонстрируются пытки или казни украинских военнопленных и вышедших из строя комбатантов («hors de combat»), а также надругательство над телами или их изувечивание. БДИПЧ с февраля 2022 года неоднократно фиксировало факты жестокого обращения с военнопленными и гражданскими лицами и их убийств, однако во втором полугодии 2024 года число подобных материалов в Интернете, значительно увеличилось. Хотя БДИПЧ не проводило независимой проверки достоверности информации по каждому инциденту 262, его озабоченность по-прежнему вызывает тот факт, что публикация материалов, изображающих пытки и казни военнопленных, находящихся под контролем российских властей, может свидетельствовать об увеличении числа подобных актов.

92. Наконец, БДИПЧ продолжало осуществлять наблюдение за периодическими обменами заключенными между Украиной и Российской Федерацией. Во втором полугодии 2024 года власти сообщили о шести раундах обмена военнопленными, в ходе которых было обменяно в общей сложности 58 военнопленных, причем последний обмен состоялся 18 октября 2024 года263. Согласно

261 См. Treatment of Prisoners of War and Update on the Human Rights Situation in Ukraine: 1 June 2024 – 31 August 2024 [Обращение с военнопленными и ситуация с правами человека в Украине: 1 июня 2024 г. – 31 августа 2024 г.], UN OHCHR, 1 October 2024, para. 56. 262 В рамках своей мониторинговой деятельности БДИПЧ регулярно обращается к каналам социальных сетей и платформам, связанным со сторонами конфликта или поддерживающим их. Специалисты БДИПЧ провели просмотр и анализ соответствующих материалов, а также верификацию их источников в соответствии с методологией БДИПЧ. 263 Дмитрий Лубинец, пост в Telegram, 25 июня 2024 г. (на укр. языке); Минобороны России, пост в Telegram, 25 июня 2024 г.; Дмитрий Лубинец, пост в Telegram, 17 июля 2024 г. (на укр. языке); Минобороны России, пост в Telegram, 17 июля 2024 г.; Дмитрий Лубинец, пост в Telegram, 24 августа 2024 г. (на укр. языке); Минобороны России, пост в Telegram, 24 августа 2024 г.; Координационный штаб по вопросам обращения с военнопленными, пост в Telegram, 13 сентября 2024 г. (на укр. языке); Координационный штаб по вопросам обращения

Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 51 информации, полученной БДИПЧ от украинских властей в ноябре 2024 года, общее число украинских граждан, возвращенных в результате обмена с февраля 2022 года, составляет 3767 человек (из них 3599 военнослужащих и 168 гражданских лиц), а общее число возвращенных российских военнопленных – 3151 человек 264.

D. СЕКСУАЛЬНОЕ НАСИЛИЕ В УСЛОВИЯХ ВООРУЖЕННОГО КОНФЛИКТА

93. Во втором полугодии 2024 года БДИПЧ получило заявления от 39 свидетелей и пострадавших о случаях сексуального насилия в условиях вооруженного конфликта (СНВК)265. Сообщения об этих инцидентах соответствуют тенденциям, о которых БДИПЧ сообщало ранее266, и дополняют информацию о сексуальном насилии в отношении украинских военнопленных. Среди рассказов военнопленных и гражданских заключенных все чаще встречаются сообщения о принуждении к раздеванию и сексуальных домогательствах, совершаемых во время принятия заключенными душа.

94. В 32 из 39 случаев опрошенные лица являлись непосредственными жертвами сексуального насилия в различных его проявлениях. Большинство из заявленных актов насилия происходило в местах содержания под стражей на территориях, которые оккупированы или в тот момент были оккупированы Российской Федерацией (35 случаев), при этом 23 пострадавших являлись военнопленными или гражданскими лицами, которым российскими властями был присвоен статус военнопленных.

95. Опрошенные рассказали о 10 якобы имевших место актах сексуального насилия в отношении девочек и женщин и 23 – в отношении мужчин; шестеро опрошенных рассказали о насилии, совершенном в отношении мужчин и женщин. Пять инцидентов произошли во время обыска или посещения дома; в четырех из этих случаев пострадавшими были женщины и девочки.

с военнопленными, пост в Telegram, 14 сентября 2024 г. (на укр. языке); Минобороны России, пост в Telegram, 14 сентября 2024 г.; Координационный штаб по вопросам обращения с военнопленными, пост в Telegram, 18 октября 2024 г. (на укр. языке); Минобороны России, пост в Telegram, 18 октября 2024 г. См. также информацию, предоставленную Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 264 См. также информацию, предоставленную Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 265 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407, UKR.WS.408, UKR.WS.410, UKR.WS.411, UKR.WS.412, UKR.WS.413, UKR.WS.418, UKR.WS.419, UKR.WS.424, UKR.WS.425, UKR.WS.429, UKR.WS.430, UKR. WS.436, UKR.WS.437, UKR.WS.439, UKR.WS.440, UKR.WS.442, UKR.WS.443, UKR.WS.444, UKR.WS.448, UKR.WS.450, UKR.WS.453, UKR.WS.455, UKR.WS.460, UKR.WS.462, UKR.WS.463, UKR.WS.464, UKR. WS.470, UKR.WS.473, UKR.WS.475, UKR.WS.481, UKR.WS.483, UKR.WS.484, UKR.WS.485, UKR.WS.487, UKR.WS.488, UKR.WS.489, UKR.WS.490, UKR.WS.491. 266 См. OSCE/ODIHR, Second Interim Report, paras. 116-122; OSCE/ODIHR, Third Interim Report, paras. 65-71, БДИПЧ ОБСЕ, Четвертый промежуточный доклад, пп. 9, 69, 70, 76; БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад, пп. 74-78.

52 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 96. Опрошенные сообщили о случаях изнасилования 267 и попыток изнасилования 268, включая групповое изнасилование269, изнасилование члена семьи 270, а также изнасилование и попытки изнасилования с использованием постороннего предмета271. Вот что рассказала жертва пяти случаев изнасилования российскими военнослужащими: «Бывает копаешь траншею, а рядом одиночный окоп, офицер зовет тебя туда и делает это там. Или в доме каком-нибудь после уборки кто-то из них указывает на тебя и говорит: „Останься“, а потом насилует. Иногда это продолжалось несколько дней. Помню, как в одном доме мне пришлось пробыть сутки, а потом мне приказали вернуться на работу»272. В одном случае тюремные охранники снимали на видео, как они насилуют заключенного273. Кроме того, пострадавшие и свидетели упоминали угрозы изнасилования 274, угрозы тюремных охранников устроить изнасилование другими заключенными 275, угрозы изнасилования посторонним предметом 276 и другие виды сексуального насилия 277, включая угрозы изнасиловать членов семьи заключенного278. Например, один пострадавший рассказал, как представители российских властей во время допроса привели его сына и угрожали изнасиловать его279.

97. Опрошенные также рассказали о случаях, когда российские военные пускали электрический ток через гениталии пострадавших 280, били их по гениталиям 281 и угрожали кастрацией 282. Один пострадавший вспоминал: «Они били меня в пах, били электрошокером, при этом говорили «это чтобы ты детей иметь не мог“»283. Девять опрошенных

267 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.425, п. 24; UKR.WS.430, пп. 8-9 (совершенное предполагаемым пособником); UKR.WS.453, пп. 152-155. См. также UKR.WS.413, п. 9, UKR.WS.448, п. 100; UKR.WS.481, п. 74. 268 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.483, пп. 103, 115-116, 119-122, 127; UKR.WS.425, п. 24. 269 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.444, п. 226. 270 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.408, п. 264. 271 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.481, п. 74; UKR.WS.489, п. 30. 272 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.453, пп. 152-153. Следует отметить, что под «окопом» здесь подразумевается яма, вырытая для защиты солдата от вражеского огня. 273 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.425, п. 24. 274 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.418, п. 43; UKR.WS.424, п. 28; UKR.WS.443, п. 146; UKR. WS.455, п. 119. 275 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.412, п. 51. 276 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407, п. 54; UKR.WS.408, п. 200; UKR.WS.424, п. 24; UKR. WS.429, п. 103; UKR.WS.444, п. 119; UKR.WS.462, п. 101; UKR.WS.463, п. 50; UKR.WS.464, п. 94; UKR. WS.490, п. 84; UKR.WS.491, п. 59. 277 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.418, п. 43, UKR.WS.437, п. 38; UKR.WS.455, пп. 94, 171, UKR.WS.488, п. 53. 278 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407, п. 57; UKR.WS.408, п. 263; UKR.WS.418, п. 41; UKR. WS.455, п. 119. 279 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.455, п. 119. 280 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.408, п. 195; UKR.WS.412, п. 40; UKR.WS.419, п. 74; UKR. WS.429, пп. 114, 119; UKR.WS.437, п. 53; UKR.WS.442, п. 121; UKR.WS.448, п. 164; UKR.WS.470, п. 34; UKR. WS.473, пп. 30, 43; UKR.WS.487, п. 35; UKR.WS.489, п. 30. 281 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.436, п. 51; UKR.WS.470, п. 34; UKR.WS.473, пп. 30, 43. 282 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.455, п. 73; UKR.WS.491, п. 59. 283 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.473, п. 43.

Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 53 и пострадавших сообщили о случаях принуждения к раздеванию284. Так, двое пострадавших рассказали о том, как военные и сотрудники правоохранительных органов проводили обыск с обследованием полостей тела в присутствии нескольких офицеров противоположного пола285. Пятеро пострадавших рассказали об унизительном обращении с заключенными в душевых 286. Один из них рассказывал: «После душа я был голый и мокрый. Несколько раз они пытались ударить мне током по гениталиям. Я пытался уклониться, и тогда они еще сильнее били меня электрошокерами. Потом дверь открылась, вошел мужчина и сказал: „Ползи ко мне“. Он сказал: „Ползи, как змея“. Я пополз, а они продолжали бить меня током. Я прополз через всю комнату»287.

98. Свидетели и пострадавшие рассказывали о сексуальных домогательствах 288, словесных оскорблениях 289 и других актах сексуального насилия, направленных на унижение достоинства пленных 290. Одна пострадавшая вспоминала, как надзиратель «спросил, на что я готова пойти, чтобы вернуть свои очки, и спросил, согласен ли я [совершить с ним половой акт]»291.

99. В продолжение тенденции, зафиксированной в предыдущих промежуточных докладах БДИПЧ292, опрошенные и пострадавшие рассказывали, что их надзиратели делали унизительные гомофобные заявления 293 и принуждали задержанных мужчин совершать сексуальные действия с другими заключенными 294. Один пострадавший вспоминал, как один из тюремных охранников спросил его: «Что это за брюки. Ты что, [гомофобное оскорбление]? Хотите быть как Европа... напичканная геями и лесбиянками... вы не настоящие христиане... если хочешь, можем сделать тебя геем»295. Другой пострадавший рассказал БДИПЧ, что тюремные охранники неоднократно употребляли в его

284 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.419, пп. 15-17; UKR.WS.424, пп. 24, 31; UKR.WS.429, п. 116; UKR.WS.453, п. 114; UKR.WS.455, п. 171; UKR.WS.462, п. 142, UKR.WS.470, п. 34; UKR.WS.475, пп. 44, 125, 138; UKR.WS.488, п. 53. 285 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.411, п. 197; UKR.WS.475, п. 125. 286 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.443, п. 100; UKR.WS.448, п. 51; UKR.WS.450, п. 112; UKR. WS.470, п. 34; UKR.WS.488, п. 64. 287 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.450, п. 112. 288 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.411, п. 138; UKR.WS.410, п. 181; UKR.WS.485, п. 106; UKR. WS.488, п. 63; UKR.WS.453, п. 118; UKR.WS.488, п. 74. 289 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.408, п. 195; UKR.WS.460, п. 67; UKR.WS.462, п. 99; UKR. WS.473, п. 43. 290 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.440, пп. 168-169; UKR.WS.443, п. 100; UKR.WS.448, п. 51. 291 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.411, п. 138. 292 См. БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад, п. 78. 293 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.436, п. 149, UKR.WS.484, п. 45. 294 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.425, п. 24; UKR.WS.450, п. 157; UKR.WS.484, п. 45. См. также UKR.WS.436, п. 243; UKR.WS.424, п. 24. 295 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.455, п. 94. ДП I, ст. 75(2)(b) содержит основополагающую гарантию запрещения «надругательства над человеческим достоинством, в частности, унизительного и оскорбительного обращения». См. также ОМГП, норма 90.

54 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ адрес гомофобные оскорбления, а один из охранников заставил его обниматься и танцевать с другим заключенным 296.

100. БДИПЧ подчеркивает, что описанные выше действия являются грубыми нарушениями как МГП297, так и МППЧ298 и могут представлять собой военные преступления 299 и преступления против человечности300. БДИПЧ отмечает, что, по информации украинских властей, по состоянию на 22 ноября 2024 года Офисом Генерального прокурора зарегистрировано 327 случаев сексуального насилия в условиях вооруженного конфликта (СНВК); Национальной полицией Украины возбуждено 110 уголовных дел на основании показаний 187 пострадавших301.

E. УПРАВЛЕНИЕ ТЕРРИТОРИЯМИ, ОККУПИРОВАННЫМИ РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИЕЙ

Попытки изменения статуса и характера оккупированных территорий

101. В соответствии с МГП, оккупация считается переходным и временным режимом. Оккупирующая держава не приобретает суверенитета над оккупированной территорией и должна воздерживаться от необратимых изменений, которые коренным образом изменили бы статус или характер таких территорий302. Тем не менее, в БДИПЧ продолжали поступать сообщения о принуждении жителей оккупированных территорий к получению российского гражданства, а также о принудительном введении в школах учебной программы Российской Федерации и военно-патриотического воспитания детей школьного возраста, что говорит о том, что российские власти продолжают свои усилия, направленные на изменение демографического состава территории, вынуждение населения делать заявления о верности и изменение сложившегося положения дел в социуме.

296 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.484, п. 45. 297 ДП I, ст. 75(2)(b), 76(1); ОМГП, норма 93. 298 См., например, Международный пакт о гражданских и политических правах, ст. 7. 299 Римский статут МУС, ст. 8(2)(b)(xxii). 300 Устав МТБЮ, ст. 5(g); Устав Международного трибунала по Руанде (МТР), ст. 3(g). 301 Информация, предоставленная БДИПЧ Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 302 ЖК IV, ст. 47; Гаагские положения, ст. 43. См. также БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад, п. 79.

Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 55 a) Принуждение к принятию российского гражданства

102. В ходе интервью, проведенных во втором полугодии 2024 года, БДИПЧ получило информацию303, в том числе в виде показаний свидетелей304, о непрекращающихся систематических усилиях Российской Федерации по принуждению жителей оккупированных территорий Украины к приобретению российского гражданства посредством правовых, административных и социально-экономических мер. По словам свидетелей, опрошенных БДИПЧ во втором полугодии 2024 года, наличие российского гражданства было обязательным условием для получения доступа к услугам здравоохранения, возможностям трудоустройства, образованию, гуманитарной и социальной помощи. Его наличие было также было крайне необходимо для свободы перемещения, в том числе для выезда с оккупированной территории, а также для сохранения прав собственности на имущество, приобретенное ими как жителями Украины, что подтверждает выводы, содержащиеся в предыдущих промежуточных докладах305.

103. Помимо нарушения норм МГП о военной оккупации306, предписания, ограничения и запугивание, которые, по имеющимся сообщениям, применяются в отношении украинских граждан, могут представлять собой нарушение запрета дискриминации по национальному признаку307 и расцениваться как принуждение к присяге на верность оккупирующей державе308. Насильственное навязывание российского гражданства может в дальнейшем привести к принудительному призыву в армию, что прямо запрещено МГП309.

104. Девять свидетелей, опрошенных БДИПЧ, сообщили, что для доступа к услугам государственной системы здравоохранения необходимо

303 Информация, предоставленная БДИПЧ пятью организациями гражданского общества, занимающимися вопросами соблюдения прав человека и гуманитарного права на оккупированных территориях; информация, предоставленная Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 304 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.405; UKR.WS.407; UKR.WS.408; UKR.WS.413; UKR.WS.416; UKR.WS.417; UKR.WS.418; UKR.WS.421; UKR.WS.423; UKR.WS.426; UKR.WS.431; UKR.WS.437; UKR. WS.439; UKR.WS.441; UKR.WS.444; UKR.WS.448; UKR.WS.449; UKR.WS.457; UKR.WS.458; UKR.WS.459; UKR.WS.460; UKR.WS.461; UKR.WS.467; UKR.WS.468; UKR.WS.471; UKR.WS.472; UKR.WS.474; UKR. WS.476; UKR.WS.482. 305 См. OSCE/ODIHR, First Interim Report, para. 80; OSCE/ODIHR, Second Interim Report, paras. 57-60; OSCE/ODIHR, Third Interim Report, paras. 91-97; БДИПЧ ОБСЕ, Четвертый промежуточный доклад, пп. 98-95; БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад, пп. 80-87. 306 Гаагские положения, ст. 42-56. 307 Особенно в том, что касается предоставления основных услуг и гуманитарной помощи, см. ЖК IV, ст. 27(3); ДП I, ст. 69-70. 308 Гаагские положения, ст. 45. 309 Гаагские положения, ст. 45; ЖК IV, ст. 51. Призыв граждан оккупированной территории в вооруженные силы оккупационной власти является военным преступлением, см. ЖК IV, ст. 147 и Римский статут МУС, ст. 8(2)(a)(v). См. также раздел IV.e.ii «Принудительный призыв и мобилизация в ряды вооруженных сил Российской Федерации». иметь российский паспорт310, и отметили, что жители, не имеющие российского паспорта, могут получить только неотложную помощь в ограниченном объеме. В некоторых случаях жители оккупированных Российской Федерацией территорий, не имеющие российского паспорта, могли обращаться в частные клиники, но им приходилось долго ждать приема311. Свидетель из Херсонской области рассказал БДИПЧ следующее: «Чтобы получить медицинское обслуживание, нужен российский паспорт, российский полис медицинского страхования и идентификационный номер. Однажды нам пришлось вызвать скорую для моей дочери, они оказали первую помощь, но... сказали нам, что, если бы они знали, что у нас нет российского паспорта, то не приехали бы»312.

105. Восемнадцать свидетелей заявили, что отсутствие российского паспорта препятствует свободному передвижению жителей по оккупированным территориям313, так как не позволяет им пересекать блокпосты или создает такие проблемы, как длительное ожидание или подробный допрос на блокпостах. Жители, не имеющие российского паспорта, не могут покинуть оккупированные территории. Кроме того, свидетель из Запорожской области отметил, что «к концу 2024 года все водители должны иметь российские водительские права, перерегистрировать свои автомобили и получить российские номерные знаки»314.

106. Семь опрошенных БДИПЧ свидетелей, имеющих собственность на оккупированных территориях Российской Федерации, должны были переоформить принадлежащие им объекты собственности в соответствии с российским законодательством, что требует наличия российского гражданства, или подвергнуться риску изъятия собственности315. В некоторых населенных пунктах российское гражданство также требовалось для оплаты счетов за коммунальные услуги, а в случае неуплаты жители рисковали потерять свои квартиры316. По словам свидетеля из Донецкой области, «если вы не оплачиваете эти счета в течение трех месяцев, то по российским законам [действующим на оккупированных территориях Украины] вашу квартиру могут конфисковать и продать на аукционе»317.

310 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.405, п. 35; UKR.WS.418, п. 29; UKR.WS.437, п. 132; UKR. WS.439, п. 104; UKR.WS.441, п. 106; UKR.WS.444, п. 191; UKR.WS.457, п. 60; UKR.WS.461, п. 27; UKR. WS.476, п. 65. 311 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.405, п. 35. 312 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.468, п. 52. 313 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.405, пп. 39, 51; UKR.WS.418, п. 29; UKR.WS.441, п. 41; UKR. WS.444, пп. 66-72; UKR.WS.449, п. 125; UKR.WS.458, п. 61; UKR.WS.461, пп. 28-33; UKR.WS.468, пп. 13, 49; UKR.WS.476, п. 64. 314 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.444, п. 231. 315 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.405, п. 40; UKR.WS.444, п. 230; UKR.WS.458, пп. 36, 46, 49; UKR.WS.460, п. 95; UKR.WS.468, п. 54; UKR.WS.472, п. 107; UKR.WS.476, п. 67. 316 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.461, п. 25; UKR.WS.472, п. 107; UKR.WS.476, п. 67. 317 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.461, п. 25.

Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 57 107. Пять свидетелей заявили, что без российских паспортов жители оккупированных территорий не могут устроиться на работу ни в государственном, ни в частном секторе318. Более того, дети родителей, не имеющих российского паспорта, не могут посещать школу319. Российское гражданство также требуется жителям оккупированных территорий для получения различных услуг320, таких как социальные пособия321, коммунальные услуги322, гуманитарная помощь323 и нотариальные услуги324.

b) Серьезные и систематические изменения в сфере образования, включая военно-патриотическое воспитание

108. БДИПЧ продолжало получать сообщения325, в том числе из показаний 12 свидетелей, опрошенных во втором полугодии 2024 года326, о навязывании в школах учебной программы Российской Федерации и военно-патриотическом воспитании детей на оккупированных территориях Украины, что подтверждает выводы, содержащиеся в предыдущих промежуточных докладах327. Повсеместная замена украинской учебной программы на российскую, в также введение военно-патриотического воспитания детей школьного возраста, как представляется, нарушают принципы МГП, в соответствии с которыми оккупирующая держава должна воздерживаться от мер, коренным образом меняющих status quo ante328 . В частности, оккупационные власти должны обеспечить, чтобы детей, разлученных с родителями, обучали люди тех же культурных традиций, что и родители329, а также не

318 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.418, п. 29; UKR.WS.449, пп. 27, 31; UKR.WS.460, пп. 92-95; UKR.WS.461, п. 27; UKR.WS.468, п. 53. 319 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.405, п. 37; UKR.WS.457, п. 60. Кроме того, по сообщению Постоянного представительства Украины при международных организациях в Вене, для детей старше 14 лет наличие российского паспорта является обязательным условием для получения аттестата о среднем образовании. См. также раздел IV.e.i «Серьезные и систематические изменения в образовании». 320 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.458, п. 40; UKR.WS.476, п. 65. 321 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.461, п. 27; UKR.WS.468, п. 51. 322 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.439, п. 110; UKR.WS.461, пп. 25, 27; UKR.WS.476, п. 65. 323 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.413, п. 35; UKR.WS.458, п. 41. 324 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.461, п. 27. 325 Информация, предоставленная БДИПЧ организациями гражданского общества, занимающимися вопросами образования детей на оккупированных территориях; информация, предоставленная Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 326 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.405; UKR.WS.408; UKR.WS.413; UKR.WS.441; UKR.WS.444; UKR.WS.458; UKR.WS.459; UKR.WS.460; UKR.WS.467; UKR.WS.468; UKR.WS.472; UKR.WS.488. 327 См. OSCE/ODIHR, Second Interim Report, paras. 83-86; БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад, пп. 88-96. 328 См., например, Гаагские положения, ст. 43. См. также ЖК IV, ст. 64, в соответствии с которой отступление от местного законодательства допускается только в случае угрозы безопасности либо если это законодательство препятствует применению МГП, либо если это «существенно необходимо» для «нормального управления территории». 329 ЖК IV, ст. 24. См. также ст. 50(3), в соответствии с которой оккупирующая держава может принимать меры по обучению детей только там, где местные учреждения не в состоянии это сделать, а также, насколько это возможно, должна обеспечить, чтобы преподаватели были той же национальности, языка и религии, что и дети. См. также Pictet Commentary to the Fourth Geneva Convention (1958) [Комментарий Пикте к Четвертой Женевской конвенции], art. 24, p. 188.

58 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ должны принуждать население оккупированной территории присягать на верность неприятельской державе330.

109. Восемь свидетелей, опрошенных БДИПЧ, рассказали о принудительном введении российской учебной программы в школах на оккупированных Российской Федерацией территориях Украины331. Одна свидетельница из Запорожской области отметила: «Учебная программа полностью изменилась, она теперь российская. Преподавание ведется на русском языке, все учебники – российские, все школьные формальности поменялись в сторону российского государства»332. Многие учителя продолжали проводить занятия по украинской программе в режиме «онлайн»333, но делали это тайно, так как боялись ответной реакции со стороны российских властей из-за обысков и проверок, которые проводились в домах учителей334.

110. Свидетели рассказали БДИПЧ, что некоторые педагоги согласились сотрудничать и преподавать по учебной программе Российской Федерации, но большинство из них не согласились335. Педагоги, которые отказывались преподавать под российским руководством, рисковали потерять работу 336, или же к ним могли прийти вооруженные люди, чтобы убедить их работать в соответствии с российским законодательством337. Они также рисковали подвергнуться произвольному задержанию за отказ работать по российской программе. Один свидетель из Херсонской области рассказал следующее: «Директора нашей школы арестовывали дважды, так как он был известен своей проукраинской позицией и отказался продолжать преподавать по российской программе»338. Свидетель из Запорожской области рассказала БДИПЧ, что директора школы, завуча и учителя за отказ сотрудничать с новой администрацией школы посадили в подвал и подвергли пыткам. Узнав об их судьбе, остальные учителя стали сотрудничать с российской администрацией339.

111. Свидетели сообщили БДИПЧ, что посещение детьми школ с обучением по российской программе является обязательным. Один свидетель из Херсонской области отметил: «Детей заставляют ходить в российские школы, а если родители не отдают их в школу, российские власти

330 Гаагские положения, ст. 45. 331 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.405, п. 27; UKR.WS.413, п. 17; UKR.WS.441, пп. 26, 36-37; UKR.WS.444 п. 200; UKR.WS.458, п. 34; UKR.WS.459, пп. 14, 54; UKR.WS.468, пп. 31, 38; UKR.WS.472, пп. 71, 83. 332 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.444, п. 200. 333 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.441, п. 36; UKR.WS.472, пп. 73-74. 334 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.468 п. 43. 335 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.467, п. 36; UKR.WS.468, п. 34; UKR.WS.472, пп. 78-79. 336 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.405, п. 26. 337 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.468, п. 10. 338 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.458, п. 34. См. также UKR.WS.468, п. 8. 339 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.444, п. 198.

Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 59 угрожают родителям, что отберут у них детей»340. Представители российских властей посещали родителей на дому, чтобы убедить их отдать детей в российские школы341, в том числе с помощью финансовых стимулов в виде детских пособий, стипендий или учебных поездок342. Если дети не числились в школе по месту жительства, оккупационная администрация требовала, чтобы родители предоставили справки о том, что их дети проходят обучение в другой школе по российской программе343. По словам свидетельницы из Запорожской области, к ней домой пришли двое мужчин в черной форме и сказали, что ее привлекут к административной ответственности, если она не отправит свою дочь в школу с российской программой обучения344. Дети не могут открыто говорить, что получают украинское образование по Интернету 345.

112. Свидетели также рассказали БДИПЧ о навязывании военно- патриотического воспитания детям школьного возраста346. Как заявил один из родителей из Запорожской области, у учеников «каждый понедельник в школе проходят уроки патриотизма, а на каждый государственный праздник они должны выстраиваться и кричать „Я – русский“, поднимая вверх руку со сжатым кулаком»347. Администрация школы вывесила российские флаги и фотографии президента Российской Федерации348, а также потребовала от учеников выучить российский гимн и исполнять его перед началом уроков349. Школьники также должны были снимать видеоролики о том, как они любят Россию, а с первого класса их записывали в российскую патриотическую молодежную организацию «Движение первых»350.

113. Пять свидетелей из Херсонской и Запорожской областей рассказали БДИПЧ, что российские власти поощряют родителей к тому, чтобы они отправляли своих детей в так называемые оздоровительные лагеря в Крыму и Российской Федерации351. По данным четырех организаций гражданского общества, занимающихся вопросами образования детей на оккупированных территориях, некоторые мероприятия в этих оздоровительных лагерях включают пророссийское военно- патриотическое воспитание, встречи с ветеранами «специальной военной операции» и обучение обращению с оружием. По данным этих организаций, они выявили 13 таких оздоровительных лагерей

340 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.468, п. 37; см. также UKR.WS.472, п. 74. 341 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.444, п. 195. 342 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.408, п. 95; UKR.WS.460, п. 78; UKR.WS.472, п. 84. 343 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.468, п. 35. 344 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.459, п. 14. 345 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.468, п. 35. 346 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.468, п. 18. 347 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.472, п. 84. 348 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.408, п. 92; UKR.WS.444, п. 200; UKR.WS.467, п. 35. 349 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.413, п. 36; UKR.WS.444, п. 201. 350 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.413, пп. 39, 44. 351 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.441, п. 27; UKR.WS.444, п. 202; UKR.WS.460, п. 79; UKR. WS.468, пп. 21-28; UKR.WS.472, пп. 84-85.

60 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ на оккупированных территориях Украины, в том числе в Крыму, 67 в России и 18 в Беларуси, куда отправляют детей с оккупированных территорий. Кроме того, детей на оккупированных территориях привлекали к участию в кадетских классах и пропагандистских мероприятиях, записывали в различные военно-патриотические молодежные организации, такие как «Юнармия», где их обучали обращению с оружием и пропагандировали среди детей позитивное отношение к службе в российских вооруженных силах. В школе, помимо посещения уроков патриотизма, дети иногда должны были надевать военную форму и участвовать во встречах с ветеранами вооруженных сил России352.

Принудительный призыв и мобилизация в ряды вооруженных сил Российской Федерации

114. Во втором полугодии 2024 года в БДИПЧ продолжали поступать сообщения353, в том числе показания семи свидетелей354, о принудительном призыве и мобилизации украинских гражданских лиц в российские вооруженные силы, что подтверждает выводы, содержащиеся в предыдущих промежуточных докладах355. МГП однозначно запрещает принуждать гражданских лиц к службе в вооруженных или вспомогательных силах оккупирующей державы356,

352 См. также ‘Russian Propaganda Camps’: Where and Why Russia Takes Children from the Temporarily Occupied Territories [Лагеря российской пропаганды: куда и зачем Россия вывозит детей с временно оккупированных территорий], Almenda, 24 October 2024; Stolen childhood: How the Belarusian regime is erasing Ukrainian children’s identity through displacement, re‑education, and militarization [Украденное детство: как белорусский режим стирает идентичность украинских детей посредством перемещения, перевоспитания и милитаризации], Coalition of Ukrainian and Belarusian CSOs, 12 October 2024; “Universal soldier”, July-September 2024 [«Универсальный солдат», июль – сентябрь 2024], Almenda, 10 October 2024; How the war is produced: childhood spent in the cadet classes in the TOT of the AR Crimea and the city of Sevastopol [Фабрика войны: кадетство на временно оккупированных территориях АР Крым и города Севастополя], Almenda, 27 September 2024. 353 Информация, предоставленная БДИПЧ организациями гражданского общества, занимающимися вопросами соблюдения прав человека и гуманитарного права на оккупированных территориях; информация, предоставленная Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 354 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.413; UKR.WS.421; UKR.WS.439; UKR.WS.444; UKR.WS.461; UKR.WS.468; UKR.WS.472. 355 См. OSCE/ODIHR, Second Interim Report, paras. 64-68; OSCE/ODIHR, Third Interim Report, para. 95; БДИПЧ ОБСЕ, Четвертый промежуточный доклад, п. 78; БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад, пп. 97-104. 356 ЖК IV, ст. 51. Принуждение военнопленных или других защищаемых лиц к службе в вооруженных силах оккупирующей державы является военным преступлением ЖК IV, ст. 147; Римский статут МУС, ст. 8(2)(a)(v). Кроме того, оккупирующей державе запрещается принуждать население оккупированной территории к присяге на верность оккупирующей державе. Гаагские положения 1907 г., ст. 45.

Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 61 в том числе с помощью агитации за добровольное вступление в ряды вооруженных сил357.

115. По данным шести организаций гражданского общества, занимающихся вопросами прав человека и гуманитарными вопросами на оккупированных Российской Федерацией территориях, при получении российских паспортов гражданским лицам вручаются повестки для постановки на воинский учет, в связи с чем возникает риск призыва в российскую армию. Тех, кто пытался уклониться от призыва, привлекали к уголовной ответственности. Кроме того, призывников склоняли к подписанию контрактов на военную службу в российских вооруженных силах с помощью рекламы и предложения социальных и финансовых стимулов, включая выделение земельных участков в Крыму358. Также, согласно информации, полученной БДИПЧ от организаций гражданского общества, украинским заключенным, включая задержанных как до февраля 2022 года, так и после (в том числе осужденным за выражение инакомыслия), предлагали заключить контракт на военную службу в российских вооруженных силах в обмен на сокращение срока заключения или отмену приговора.

116. Принудительный призыв в армию и уголовное преследование за уклонение от призыва особенно широко распространены в оккупированном Крыму. По данным украинских властей, с февраля 2022 года российские власти провели в Крыму шесть призывных кампаний, в ходе которых к ноябрю 2024 года в армию было призвано 17 300 человек. Кроме того, с февраля 2022 года в суды Крыма поступило 244 уголовных дела в отношении лиц, уклоняющихся от призыва на военную или альтернативную гражданскую службу 359.

117. Трое свидетелей, опрошенных БДИПЧ, рассказали о связи между постановкой на воинский учет, которая может привести к призыву в армию, и приобретением российского гражданства360. Свидетельница из Новой Каховки (Херсонская область) сообщила: «Теперь каждый, кто получает [российский] паспорт, получает бумагу о том, что ему необходимо явиться в военкомат для постановки на воинский учет. Такая

357 Хотя призыв в армию своих собственных граждан остается прерогативой государств, учитывая широко распространенные сообщения о принуждении к принятию российского гражданства, случаи, когда украинские мужчины были вынуждены получить российское гражданство, а затем были призваны в армию, следует рассматривать как принудительный призыв украинцев. Подробнее см. в разделе IV.e.i «Принуждение к принятию российского гражданства». 358 По информации, полученной БДИПЧ, призывников не отправляют в районы активных боевых действий без заключения контракта с российскими вооруженными силами и получения статуса профессионального военнослужащего. 359 Статья 328 Уголовного кодекса Российской Федерации (предусматривает штраф, принудительные работы или лишение свободы на срок до двух лет). В большинстве случаев лицам, осужденным по этой статье, назначался штраф в размере от 5000 до 50 000 российских рублей. 360 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.444, п. 143; UKR.WS.468, пп. 55, 57; UKR.WS.472, п. 97.

62 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ практика началась после июля 2023 года. Люди знают об этом, боятся, но должны это делать». Она также добавила: «Когда я забирала [российский] паспорт для своего сына, там был мальчик, которому было 17 лет, и у него уже была справка о постановке на воинский учет»361. 8 августа 2024 года Президент Российской Федерации подписал поправки к законам о гражданстве и о военной службе362, предусматривающие прекращение российского гражданства лиц, не вставших на воинский учет. Принимая во внимание меры принуждения к получению российского гражданства, а также льготы, которые можно получить только при наличии российского гражданства363, эти изменения представляют собой дополнительный инструмент принуждения жителей оккупированных Россией территорий к присяге на верность Российской Федерации и, потенциально, к службе в ее вооруженных силах.

118. Трое свидетелей рассказали о принудительном призыве и мобилизации в ряды российских вооруженных сил364. Свидетель из Запорожской области сообщил, что «[российские] власти объявили о призыве и мобилизации в начале 2024 года», добавив, что в этот период «все мужчины в возрасте до 50 лет получили повестку в военкомат». Тот же свидетель также рассказал о «многочисленной рекламе военной службы и мобилизации»365. По словам жительницы Донецкой области, в 2022 году в так называемой «Донецкой Народной Республике» было мобилизовано много мужчин366, а еще один свидетель из той же области рассказал, как с весны 2022 года по февраль 2024 года его четыре раза ловили на улице вооруженные люди, сажали в автобус и отвозили в военкомат, но каждый раз отпускали, так как он был слишком стар для службы в вооруженных силах367.

119. По словам свидетелей, опрошенных БДИПЧ, на оккупированных территориях мужчины нередко скрывались, чтобы избежать мобилизации в российские вооруженные силы, в том числе не выходили из дома, не ходили на работу, удаляли свои аккаунты в социальных сетях и даже старались не посещать медицинские учреждения368. Вместе с тем двое свидетелей, опрошенных БДИПЧ, отметили, что, помимо принудительного призыва и мобилизации, имели место и случаи добровольного вступления гражданских лиц

361 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.468, пп. 55, 57. 362 Федеральный закон от 08.08.2024 г. № 281-ФЗ О внесении изменений в статью 4 Федерального закона «О воинской обязанности и военной службе» и статью 22 Федерального закона «О гражданстве Российской Федерации». 363 Подробнее см. в разделе IV.e.i «Принуждение к принятию российского гражданства». 364 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.413; UKR.WS.444; UKR.WS.461. 365 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.444, пп. 143-144, 184. 366 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.413, п. 34. 367 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.461, пп. 21, 23. 368 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.413, пп. 6, 9; UKR.WS.421, п. 73; UKR.WS.439, п. 104; UKR. WS.461, п. 21.

Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 63 в ряды российских вооруженных сил на основании их собственных взглядов и убеждений369.

Подавление инакомыслия

120. Согласно информации, предоставленной БДИПЧ370, российские власти активно преследуют правозащитников, гражданских журналистов и гражданских лиц, выражающих антивоенные или проукраинские взгляды. Для преследования граждан, выступавших против оккупации мирными средствами, использовались три основных обвинения: «дискредитация российских вооруженных сил»371, «пропаганда либо публичное демонстрирование нацистской атрибутики или символики»372 и «выражение неуважения к российскому государству»373.

121. Проукраински настроенные гражданские лица на оккупированных Россией территориях, включая крымских татар, подвергались преследованиям по политическим и религиозным мотивам, включая обыски в домах, допросы, аресты и содержание под стражей, а также возбуждение против них уголовных дел по различным основаниям374. По данным украинских властей, общее число гражданских лиц, незаконно задержанных российскими властями в Крыму, составило 218 человек, из которых 132 – крымские татары. Кроме того, с апреля 2022 года по ноябрь 2024 года в суды Крыма поступило 1047 дел о «дискредитации российских вооруженных сил»375.

122. Опрошенные БДИПЧ свидетели сообщили, что в некоторых случаях, когда жители оккупированных Россией территорий публично

369 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.444, п. 144; UKR.WS.468, п. 56. 370 Информация, предоставленная БДИПЧ пятью организациями гражданского общества, занимающимися вопросами прав человека и гуманитарного права на оккупированных территориях; информация, предоставленная Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 371 Статья 20.3.3 Кодекса Российской Федерации об административных правонарушениях (КоАП РФ) и статья 280.3 Уголовного кодекса Российской Федерации (предусматривает штраф, но совершение повторного правонарушения в течение года может повлечь лишение свободы на срок до трех лет). 372 Статья 20.3 КоАП РФ (предусматривает штраф или административный арест на срок до пятнадцати суток). 373 Статья 20.1.3 КоАП РФ (предусматривает штраф, но повторное правонарушение может повлечь административный арест на срок до пятнадцати суток). 374 Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 9 місяців 2024 року [Анализ нарушений прав человека в оккупированном Крыму за 9 месяцев 2024 года], Crimean Tatar Resource Centre, 15 October 2024. По данным этой организации, с января по октябрь 2024 года российские силовые структуры провели в Крыму 59 обысков, задержали 91 и арестовали 131 человека, а также провели 89 допросов по политическим и религиозным мотивам. См. также Crimea Situation Reports, CrimeaSOS. 375 Update on the Situation in the Temporarily Occupied Territory of the Autonomous Republic of Crimea and the City of Sevastopol as of 19.11.2024 [О ситуации на временно оккупированной территории Автономной Республики Крым и города Севастополя по состоянию на 19.11.2024 г.], Представительство Президента Украины в Автономной Республике Крым. Из 218 задержанных в Крыму лиц 43 находятся под арестом (в том числе 28 крымских татар), 151 содержатся в заключении (в том числе 97 крымских татар) и 26 удерживаются без статуса (в том числе 6 крымских татар). Эти данные последний раз обновлялись 19 ноября 2024 года.

64 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ проявляли инакомыслие, выражали проукраинские взгляды или отказывались сотрудничать, российские власти выдворяли их с оккупированных территорий на подконтрольную Украине территорию376 с проведением постановочных депортаций377. Эта практика заключалась в том, что людей насильно отвозили к линии соприкосновения, зачитывали вслух их имена и причины выдворения (обычно обвинения в антироссийской пропаганде и действиях), помещали в «серую зону» и заставляли переходить пешком на сторону, контролируемую украинским правительством. Эти действия обычно снимаются на видео, а видеозаписи размещаются в социальных сетях в пропагандистских целях.

123. Кроме того, как ранее отмечалось БДИПЧ, гражданские лица подвергались преследованиям за проявление инакомыслия после февраля 2022 года378. Свидетельница из Херсонской области рассказала БДИПЧ, как ее муж был обвинен в шпионаже в декабре 2022 года, а в октябре 2023 года приговорен к 13 годам лишения свободы в колонии строгого режима после задержания в ходе мирной акции протеста, и впоследствии переведен в колонию в оккупированном Крыму. На момент интервью ее муж находился в заключении в г. Скопин (Рязанская область) в Российской Федерации379.

F. ПРИНУЖДЕНИЕ К СОТРУДНИЧЕСТВУ С ОККУПАЦИОННЫМИ ВЛАСТЯМИ И ОБВИНЕНИЯ В КОЛЛАБОРАЦИОНИЗМЕ

124. Согласно информации, предоставленной БДИПЧ украинскими властями, по состоянию на 19 ноября по обвинениям в коллаборационизме было возбуждено 4200 уголовных дел, 1500 человек получили уведомление о подозрении в коллаборационизме, направлено в суд 1200 обвинительных заключений. Кроме того, по состоянию на 30 ноября судами первой инстанции было вынесено 2040 судебных решений по делам о коллаборационизме380.

125. В ходе интервью, проведенных БДИПЧ во втором полугодии 2024 года 26 свидетелей подняли вопрос о коллаборационизме на оккупированных

376 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.408, пп. 148-149; UKR.WS.444, пп. 174, 185-187; UKR. WS.459, п. 15; UKR.WS.476, п. 27; См. также UKR.WS.472, п. 109; UKR.WS.481, п. 109. См. также БДИПЧ ОБСЕ, Четвертый промежуточный доклад, пп. 86-88. 377 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.449, пп. 50, 61-62, 71-74, 143-144; UKR.WS.453, пп. 131-136; UKR.WS.483, пп. 52-55, 93-109. 378 См. OSCE/ODIHR, First Interim Report, paras. 106-111; OSCE/ODIHR, Second Interim Report, paras. 146-150; OSCE/ODIHR, Third Interim Report, paras. 84-89; БДИПЧ ОБСЕ, Четвертый промежуточный доклад, пп. 96-100. 379 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.471, пп. 4, 7, 8-23, 26-27, 33-34, 38-39, 50-53, 67, 79-80. 380 Єдиний державний реєстр судових рішень [Единый государственный реестр судебных решений].

Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 65 территориях Украины381. В ходе интервью обозначились три основные проблемы: оказываемое российскими оккупационными властями давление с целью принуждения к «сотрудничеству»382; украинские власти подвергают коллаборантов уголовному преследованию в соответствии с украинским законодательством, содержащим расплывчатые формулировки о том, какие действия можно расценивать как коллаборационизм, причем лица, обвиняемые в коллаборационизме, по сообщениям, подвергаются жестокому обращению со стороны украинских властей383; и, наконец, жители оккупированных территорий, продолжившие работать после оккупации384 или совершившие другие действия, которые могут быть квалифицированы украинскими властями как коллаборационизм385, сталкиваются с негативным отношением в свой адрес.

126. В соответствии с нормами МГП, оккупационная власть вправе привлекать гражданских лиц к труду, но лишь для выполнения работ, необходимых либо для нужд оккупационной армии и коммунальных услуг, либо для оказания определенных услуг населению оккупированной территории386.

127. Девять свидетелей сообщили БДИПЧ о том, что российские власти принуждали людей к сотрудничеству или выполнению работы, угрожая пытками, задержанием, уголовным преследованием и смертью387, включая два случая, когда на работе в бюджетных предприятиях были вынуждены остаться педагоги и работники энергетической инфраструктуры388. Один из свидетелей вспоминал, что после того, как ему велели продолжить работу на электростанции, «я спросил, есть ли у меня выбор, и мне ответили, что вы можете вернуться в камеру. Поэтому я согласился [чтобы меня отпустили]»389. Другая свидетельница рассказала БДИПЧ, что после задержания ее мужа представители российских властей сказали ей: «Мы никогда его не выпустим, но, если вы хотите, чтобы он оставался в живых, вам нужно

381 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.403, UKR.WS.404, UKR.WS.405, UKR.WS.407, UKR.WS.410, UKR.WS.417, UKR.WS.418, UKR.WS.420, UKR.WS.423, UKR.WS.429, UKR.WS.430, UKR.WS.431, UKR. WS.433, UKR.WS.436, UKR.WS.438, UKR.WS.439, UKR.WS.441, UKR.WS.444, UKR.WS.448, UKR.WS.450, UKR.WS.455, UKR.WS.458, UKR.WS.460, UKR.WS.465, UKR.WS.476, UKR.WS.483. 382 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.403, пп. 29-30; UKR.WS.407, п. 63; UKR.WS.410, п. 182; UKR.WS.418, п. 37; UKR.WS.439, п. 81; UKR.WS.441, п. 18; UKR.WS.444, пп. 37, 78, 198; UKR.WS.460, п. 25; UKR.WS.465, п. 38; UKR.WS.476, п. 15. 383 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.403, пп. 22, 39, 51; UKR.WS.433, пп. 14, 64. 384 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.404, пп. 19-22; UKR.WS.405, пп. 27, 37; UKR.WS.417, п. 43; UKR.WS.441, п. 82; UKR.WS.455, п. 28; UKR.WS.483, п. 46. 385 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.403, пп. 69-70; UKR.WS.439, п. 118. 386 См. БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад, п. 108. 387 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407, п. 63; UKR.WS.410, п. 182; UKR.WS.418, п. 37; UKR. WS.439, пп. 36, 81; UKR.WS.441, п. 18; UKR.WS.444, пп. 37, 198; UKR.WS.460, п. 25; UKR.WS.465, п. 38; UKR.WS.476, п. 15. 388 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.407, п. 63; UKR.WS.444, п. 198. 389 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.407, п. 63.

66 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ познакомиться с людьми из подполья, с теми, у кого есть оружие, и докладывать нам об этом»390.

128. Трое свидетелей рассказали БДИПЧ о том, как их лично или других людей в их присутствии вызывали в полицию или задерживали по обвинению в коллаборационизме после того, как украинские войска восстановили контроль над ранее оккупированными территориями391. Один из свидетелей, чей родственник был задержан по обвинению в коллаборационизме, рассказал о пытках, которые, как утверждается, применяли украинские власти: «Они били моего отца, наносили ему резаные раны, сделали ему укол чем-то типа наркотика и сказали: „Если хочешь, чтобы это закончилось, ты должен подписать признание“. У него не было доступа к медицинской помощи»392. Тот же свидетель сообщил, что в ходе уголовного разбирательства его отцу только один раз позволили встретиться с адвокатом393. Другой свидетель рассказал о том, что на адвокатов, работающих по делам о коллаборационизме и другим делам, связанным с национальной безопасностью, оказывалось давление, включая слежку и физические нападения394.

129. Негативное отношение к людям, живущим и работающим на оккупированных Россией территориях, широко распространено в Украине. Национальная полиция Украины называет подозреваемых в коллаборационизме «предателями»395 и «любителями России»396, противопоставляя их «гражданам, сохранившим верность Украине»397. Некоторые подозреваемые в коллаборационизме сообщали о том, что подвергались преследованиям и угрозам398.

130. БДИПЧ обеспокоено тем, что из-за нечеткости положений закона об уголовной ответственности за коллаборационизм и отсутствия ясности в их применении во многих случаях уголовное преследование на основании этого закона может быть несправедливым. Кроме того, БДИПЧ обеспокоено тем, что жители оккупированных Россией

390 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.439, п. 36. 391 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.403, пп. 39; UKR.WS.433, пп. 25-26; UKR.WS.439, п. 119. 392 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.403, п. 51. 393 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.403, п. 54. 394 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.433, пп. 37-38. 395 На Запоріжжі судитимуть двох колаборантів – псевдодепутатів незаконно створеного органу влади [В Запорожье будут судить двоих коллаборантов – псевдодепутатов незаконно созданного органа власти], Національна поліція України, 24 сентября 2024 г. 396 Підозру у колабораційній діяльності оголошено 11 мешканцям Запорізької області – ДВБ Нацполіції [О подозрении в коллаборационистской деятельности объявлено 11 жителям Запорожской области – Департамент внутренней безопасности Национальной полиции], Національна поліція України, 9 сентября 2024 г. 397 Викрадали та катували людей – за матеріалами ДВБ Нацполіції підозри оголошено 29 поплічникам ворога з тимчасово окупованої частини Херсонщини [Похищали и пытали людей – по материалам Департамента внутренней безопасности (ДВБ) Национальной полиции о подозрении объявлено 29 пособникам врага с временно оккупированной территории], Національна поліція України, 7 октября 2024 г. 398 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.403, п. 70.

Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими в ходе интервью с БДИПЧ 67 территорий могут не захотеть покидать их, несмотря на риск для их свободы и безопасности, ввиду опасений несправедливого преследования в соответствии с законодательством об уголовной ответственности за коллаборационизм.

131. Согласно выводам, содержащимся в Пятом промежуточном докладе, БДИПЧ рекомендует украинским властям применять национальное законодательство или внести в него изменения, учитывающие обстоятельства лиц, которых могли вынудить работать на российские власти. БДИПЧ подчеркивает, что во всех случаях судебного преследования подозреваемых в коллаборационизме должны соблюдаться соответствующие стандарты справедливого судебного разбирательства399.

399 См. БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад, пп. 112-113. Обновленные промежуточные рекомендации

V БДИПЧ призывает Российскую Федерацию и Украину как стороны конфликта:

• принимать все возможные меры предосторожности, чтобы избежать и, в любом случае, свести к минимуму случайные потери среди гражданского населения, ранения гражданских лиц и нанесение ущерба гражданским объектам;

• обеспечить Международному комитету Красного Креста и другим соответствующим организациям беспрепятственный доступ во все места содержания военнопленных;

• воздерживаться от уголовного преследования военнопленных за сам факт непосредственного участия в боевых действиях;

• обеспечить, чтобы все военнопленные содержались в местах интернирования, полностью соответствующих положениям Третьей Женевской конвенции об обращении с военнопленными от 12 августа 1949 года, обеспечить обращение с ними с полным уважением, как предусмотрено Конвенцией, а также расследовать все случаи серьезных нарушений МГП, связанных с обращением с ними, и привлечь виновных к ответственности.

БДИПЧ призывает Российскую Федерацию:

• прекратить использование взрывных устройств с широкой зоной поражения в густонаселенных районах;

• прекратить удары по объектам энергетической инфраструктуры, критически необходимой для гражданского населения Украины;

• прекратить суммарные казни, пытки, жестокое обращение и сексуальное насилие в отношении военнопленных и гражданских лиц, находящихся под стражей;

• прекратить практику произвольного лишения свободы украинских гражданских лиц, освободить всех лиц, задержанных таким образом, без каких-либо предварительных условий, и обеспечить всем пострадавшим эффективные средства правовой защиты;

• прекратить содержание лиц под стражей без связи с внешним миром и незамедлительно предоставить информацию о лицах, лишенных свободы, их семьям и законным представителям;

• обеспечить неукоснительное соблюдение норм МППЧ и МГП в отношении правовых гарантий для лиц, лишенных свободы;

70 Обновленные промежуточные рекомендации • обеспечить надлежащие условия интернирования военнопленных и задержанных гражданских лиц, в том числе путем предоставления регулярного, беспрепятственного и конфиденциального доступа независимым наблюдателям во все места интернирования или содержания под стражей защищаемых лиц, как на оккупированных территориях Украины, так и на территории Российской Федерации;

• соблюдать основные положения оккупационного права и воздерживаться от необратимых изменений статуса украинских территорий, находящихся под военной оккупацией, путем навязывания российских политических, правовых, административных, образовательных и социальных систем;

• немедленно прекратить давление или принуждение гражданского населения к смене гражданства и обеспечить, чтобы доступ к правам и услугам на оккупированных территориях не зависел от получения российского гражданства, включая доступ к работе, пенсиям, социальным пособиям, медицинскому обслуживанию, гуманитарной помощи, образованию, родительским правам, правам собственности и свободе передвижения;

• немедленно прекратить практику принуждения граждан Украины с оккупированных территорий Украины, в том числе имеющих российское гражданство, к службе в рядах вооруженных сил Российской Федерации;

• немедленно прекратить давление или принуждение родителей к отправке детей в школы с российской программой обучения, прекратить навязывание военно-патриотического воспитания детям школьного возраста;

• немедленно прекратить практику уголовного преследования жителей оккупированных территорий, включая крымских татар, за мирное выражение своих взглядов и мнений.

БДИПЧ призывает Украину:

• дополнительно усовершенствовать коммуникацию с семьями гражданских лиц, содержащихся под стражей властями Российской Федерации;

• надлежащим образом осуществлять процедуры и механизмы, предусмотренные законом «О социальной и правовой защите лиц, в отношении которых установлен факт лишения личной свободы вследствие вооруженной агрессии против Украины, и членов их

Обновленные промежуточные рекомендации 71 семей», в целях обеспечения возможности полной реализации прав соответствующих лиц;

• предоставлять медицинскую, психологическую, социальную и иную помощь всем гражданским лицам, освобожденным после произвольного лишения свободы властями Российской Федерации (и членам их семей), в особенности тем из них, кто подвергался сексуальному насилию в условиях вооруженного конфликта и иным видам пыток;

• внести изменения в уголовное законодательство о «коллаборационистской деятельности», устраняющие любую правовую неопределенность, разработать руководящие указания для уголовного преследования с учетом факторов принуждения и правомерного привлечения к работе и обеспечить соблюдение всех прав на справедливое судебное разбирательство в отношении предполагаемых коллаборантов.

БДИПЧ призывает государства-участники ОБСЕ:

• обеспечить доступность реабилитационной, медицинской, психологической, социальной и иной помощи всем находящимся на их территории украинским гражданам, ранее лишенным свободы, с особым вниманием к оказанию помощи пострадавшим от сексуального насилия в условиях вооруженного конфликта и иных видов пыток;

• усилить межгосударственное сотрудничество между национальными правоохранительными органами и органами уголовного правосудия, обеспечив эффективное расследование и уголовное преследование по фактам военных преступлений, преступлений против человечности и пыток в отношении произвольно лишенных свободы гражданских лиц и военнопленных.

72 Обновленные промежуточные рекомендации D Обновленные промежуточные рекомендации

6 Шостий проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні

A Шостий проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного 6 права та міжнародного права прав людини в Україні 13 грудня 2024 року

Шостий проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні – 13 грудня 2024 року

Варшава, ОБСЄ/БДІПЛ, 2025 рік

Опубліковано Бюро з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ вул. Медова, 10 Варшава, 00-251 Польща www.osce.org/odihr

Зміст цієї публікації може вільно використовуватися та копіюватися в навчальних та інших некомерційних цілях за умови, що будь-яке таке відтворення супроводжується посиланням на ОБСЄ/БДІПЛ як на джерело інформації.

ISBN: 978-92-9271-339-3

Дизайн: Єжи Скакун (Jerzy Skakun)

Фотографія на обкладинці: Р. Різванов (R. Rizvanov) / Shutterstock.com

У разі будь-яких невідповідностей або розбіжностей між українською та англійською версіями цього документа, англійська версія вважатиметься пріоритетною.

Зміст

I. Резюме звіту 5 II. Вступ 9

III. Огляд ситуації з 1 червня по 30 листопада 2024 року 13 а. Порушення МГП під час ведення бойових дій 14 б. Гуманітарна ситуація 21 в. Інші важливі події 23

IV. Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 25 а. Свавільні позбавлення волі та примусові зникнення на територіях, підконтрольних російській владі 26 б. Катування та жорстоке поводження на територіях, підконтрольних російській владі 32 в. Ситуація з військовополоненими 36 г. Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом 48 ґ. Управління окупованими Російською Федерацією територіями 51 Спроби змінити статус і режим окупованих територій 51 Примусовий призов та мобілізація до збройних сил Російської Федерації 56 Придушення інакомислення 59 д. Примусова співпраця з російською владою на окупованих територіях та обвинувачення у колабораційній діяльності 60

V. Оновлені тимчасові рекомендації 63 Резюме звіту

I 1. Відповідно до свого моніторингового мандату, БДІПЛ започаткувало Ініціативу з моніторингу в Україні (ІМУ) з метою здійснення спостереження та звітування щодо найбільш нагальних питань, що впливають на життя цивільних осіб та військовополонених, після військового нападу Російської Федерації на Україну 24 лютого 2022 року. Це шостий проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права (МГП) та міжнародного права прав людини (МППЛ), підготовлений ІМУ на основі висновків та рекомендацій, викладених у п’яти попередніх проміжних звітах.

2. Звіт містить короткий огляд подій у контексті збройного конфлікту з 1 червня по 30 листопада 2024 року. Разом з тим, основна частина звіту зосереджена на конкретних питаннях, про які 94 свідки та уцілілі повідомили БДІПЛ під час трьох моніторингових візитів, проведених БДІПЛ у другій половині 2024 року. Звіт також ґрунтується на даних дистанційного моніторингу ІМУ з використанням методів розслідування з відкритих джерел та інформації, наданої установами Російської Федерації та України, організаціями громадянського суспільства, а також іншими суб’єктами, на які є посилання у тексті звіту.

3. Моніторинг БДІПЛ за веденням бойових дій показав, що з 1 червня по 30 листопада зросла кількість широкомасштабних скоординованих атак Російської Федерації на українські міста і населені пункти, у тому числі на об’єкти цивільної інфраструктури. Інтенсифікація бойових дій у прифронтових районах, особливо у Донецькій області, призвела до різкого зростання кількості жертв серед цивільного населення та загострення гуманітарної кризи. У цілому, продовження використання військами Російської Федерації зброї вибухової дії з широкою площею ураження в густонаселених районах ще раз продемонструвало подальше нехтування принципами розрізнення та пропорційності.

4. У значно менших масштабах Україна також здійснювала обстріли населених пунктів на окупованих Російською Федерацією територіях. Атаки українських військ у прикордонних регіонах Росії в деяких випадках також призводили до жертв серед цивільного населення, а серпневе вторгнення українських військ у Курську область Російської Федерації призвело до переміщення великої кількості цивільних осіб.

5. Через ескалацію військових дій, переміщення лінії фронту, руйнування об’єктів, життєзабезпечення цивільного населення, та постійні обстріли, що перешкоджали гуманітарним операціям, гуманітарна ситуація упродовж звітного періоду продовжувала погіршуватися.

6. БДІПЛ продовжило опитування уцілілих та свідків, які повідомили про свавільні затримання, у тому числі примусові зникнення цивільних

6 Резюме звіту осіб на окупованих Росією територіях України. Це підтверджує раніше задокументовані БДІПЛ закономірності, зокрема в контексті категорії осіб, які стають мішенню, відсутності законних підстав для затримання, а також систематичної відмови у застосуванні відповідних процесуальних гарантій. У другій половині 2024 року російська влада, як виявилося, дедалі частіше переслідувала та засуджувала цивільних осіб за сфабрикованими звинуваченнями після їхнього тривалого свавільного затримання.

7. Усі 14 уцілілих цивільних осіб від свавільного затримання російською владою, опитаних БДІПЛ, повідомили, що до них застосовували катування або інші форми жорстокого поводження. Методи, місця та цілі катувань були подібні до тих, які БДІПЛ задокументувало раніше: постраждалі повідомляли, що катування застосовувалися з метою отримання інформації, зізнань, примусу до співпраці з російською окупаційною владою, покарання або приниження.

8. БДІПЛ опитало 29 українських колишніх військовополонених, і всі вони, включно з тими, хто був звільнений у другій половині 2024 року, повідомили, що під час інтернування зазнавали інтенсивних катувань. Це ще раз підтверджує висновок БДІПЛ про те, що катування цивільних осіб і військовополонених Російською Федерацією є широко розповсюдженим і систематичним явищем. Упродовж зазначеного періоду збільшилася кількість поширюваних онлайн матеріалів із зображенням катувань або страт українських військовополонених, що може свідчити про розширення такої практики.

9. БДІПЛ отримало нові докази сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК), скоєного російською владою, зокрема, під час інтерв’ю з 32 чоловіками та жінками, які безпосередньо зазнали СНПК і повідомили про зґвалтування, зґвалтування члена сім’ї та ураження електричним струмом статевих органів серед інших злочинів.

10. Подальша інформація вказує на продовження зусиль російської влади, спрямованих на зміну статусу та режиму окупованих територій у порушення норм МГП. Це включає обумовлення можливості проживання та роботи на окупованих територіях набуттям російського громадянства, а також подальше нав’язування навчальної програми Російської Федерації у школах та військово-патріотичного виховання для дітей шкільного віку.

11. Свідки розповіли БДІПЛ про спроби російської окупаційної влади, спрямовані на те, щоб змусити мешканців «співпрацювати» у спосіб, що порушує МГП, водночас наражаючи їх на ризик несправедливого переслідування з боку української влади на підставі нечітких законів про «колабораційну діяльність».

Резюме звіту 7 12. БДІПЛ надає низку рекомендацій, закликаючи обидві сторони конфлікту вирішити питання, висвітлені у цьому звіті, а також поважати й забезпечувати дотримання МГП і МППЛ. БДІПЛ також рекомендує державам-учасницям ОБСЄ забезпечити компенсацію уцілілим від порушень і вжити заходів для притягнення винних до відповідальності.

8 Резюме звіту Вступ

II 13. Через понад 1000 днів після військового нападу, який Російська Федерація розпочала 24 лютого 2022 року, ситуація в Україні продовжує характеризуватися масовими стражданнями цивільного населення та серйозними порушеннями міжнародного гуманітарного права (МГП) та міжнародного права прав людини (МППЛ).

14. Зобов’язання ОБСЄ у сфері людського виміру підкреслюють життєво важливе значення дотримання і виконання державами- учасницями своїх зобов’язань обов’язкового характеру з МГП і МППЛ за міжнародними договорами,1 у тому числі за Женевськими конвенціями.2

15. Відповідно до свого основного мандату щодо надання допомоги державам-учасницям ОБСЄ у виконанні зобов’язань у сфері людського виміру,3 БДІПЛ започаткувало Ініціативу з моніторингу в Україні (ІМУ) одразу після 24 лютого 2022 року та розпочало моніторинг і документування повідомлень про порушення, зосередившись на найбільш нагальних питаннях, що впливають на життя цивільних осіб та військовополонених. Це включає моніторинг застосування засобів і методів ведення війни, які заборонені МГП; випадків умисних вбивств, катувань та іншого нелюдського і такого, що принижує гідність, поводження, а також сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК); незаконного переміщення цивільних осіб, у тому числі дітей; відмови в наданні гуманітарної допомоги; становища військовополонених; ситуації на окупованих територіях і порушень правил окупації відповідно до МГП.

16. Аналіз БДІПЛ ситуації в Україні та ймовірних порушень МГП і МППЛ ґрунтується на відповідних правових нормах, застосовних до збройного конфлікту в Україні. БДІПЛ повторно наголошує, що так звана «анексія» територій, окупованих Російською Федерацією, залишається незаконною, і такі території залишаються українською територією

1 Див. наприклад, Заключний документ Будапештського саміту (Будапешт 1994), НБСЄ, 6 грудня 1994 року, cс. 13, 35. 2 Див. наприклад, Підсумковий документ Гельсінського саміту (Гельсінкі 1992), Четверта зустріч НБСЄ, 10 липня 1992 року, пп. 47-52; НБСЄ, Будапешт 1994, Глава IV, Кодекс поведінки щодо військово-політичних аспектів безпеки, пп. 29-35. 3 НБСЄ, Гельсінкі 1992; Для отримання додаткової інформації про мандат БДІПЛ див. ОБСЄ/ БДІПЛ, Проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні (Перший проміжний звіт), 20 липня 2022 р.; ОБСЄ/ БДІПЛ, Другий проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні (Другий проміжний звіт), 14 грудня 2022 р.; ОБСЄ/ БДІПЛ, Третій проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні (Третій проміжний звіт), 17 липня 2023 р.; ОБСЄ/ БДІПЛ, Четвертий проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні (Четвертий проміжний звіт), 12 грудня 2023 р.; ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні (П’ятий проміжний звіт), 22 липня 2024 р.

10 Вступ згідно з міжнародним правом. Більше інформації про правову базу можна знайти на сайті БДІПЛ.4

17. Методологія, яку застосовує ІМУ, була розроблена з урахуванням обставин і для застосування в умовах, що склалися в Україні. БДІПЛ застосовує підхід з урахуванням психологічної травми, керуючись принципами «не нашкодь», інформованої згоди та усвідомлення ризиків повторної травматизації. Більше інформації щодо методології ІМУ можна знайти на сайті БДІПЛ.5

18. Цей Шостий проміжний звіт ґрунтується на висновках і рекомендаціях п’яти попередніх проміжних звітів щодо виявлених порушень МГП і МППЛ в Україні, опублікованих у липні 2022 року (Перший проміжний звіт), грудні 2022 року (Другий проміжний звіт), липні 2023 року (Третій проміжний звіт), грудні 2023 року (Четвертий проміжний звіт) та липні 2024 року (П’ятий проміжний звіт) відповідно.6 Публічна звітність БДІПЛ має на меті зробити подальший внесок у забезпечення відповідальності за порушення МГП та МППЛ, скоєні в контексті збройного конфлікту в Україні.

19. Звіт починається з огляду питань, пов’язаних із конфліктом, і важливих подій, що відбулися в контексті збройного конфлікту в Україні в період з 1 червня 2024 року по 30 листопада 2024 року, а потім зосереджується на конкретних питаннях, щодо яких БДІПЛ отримало детальну інформацію під час особистих інтерв’ю з уцілілими та свідками, що були проведені у другій половині 2024 року й дозволили донести голоси цих осіб до широкого загалу.7 За цей період БДІПЛ здійснило три моніторингові візити в Україну. Під час цих візитів БДІПЛ провело загалом 89 інтерв’ю з 94 свідками, розмовляючи з уцілілими особами або свідками ймовірних порушень МГП та МППЛ (44 жінками та 50 чоловіками).8 Респонденти БДІПЛ походили з різних регіонів України, зокрема з Донецької, Житомирської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Миколаївської, Одеської, Сумської, Харківської, Херсонської та Чернігівської областей.

20. БДІПЛ висловлює глибоку вдячність кожному свідку та уцілілій особі, які надали свої свідчення. Крім того, БДІПЛ отримало інформацію від

4 Див. правова база, що застосовується до збройного конфлікту в Україні, ОБСЄ/БДІПЛ, 17 липня 2023 року. 5 Див. методологія Ініціативи з моніторингу в Україні, ОБСЄ/БДІПЛ, 17 липня 2023 року. 6 ОБСЄ/БДІПЛ, Перший проміжний звіт; ОБСЄ/БДІПЛ, Другий проміжний звіт; ОБСЄ/БДІПЛ, Третій проміжний звіт; ОБСЄ/БДІПЛ, Четвертий проміжний звіт; ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт. 7 У зв’язку з цим певна інформація, включена до розділу IV, може стосуватися подій, що відбулися до 1 червня 2024 року. 8 Вони включали десять інтерв’ю з двома особами, яких опитували разом. Станом на 30 листопада 2024 року ІМУ здійснила 22 моніторингові візити в Україні та за її межами, під час яких провела 491 інтерв’ю з 516 уцілілими особами або свідками ймовірних порушень МГП та МППЛ (265 жінок та 251 чоловік).

Вступ 11 органів влади України та Російської Федерації, відповідних міжурядових організацій (МУО) та організацій громадянського суспільства (ОГС), на які є посилання у тесті звіту.

12 Вступ Огляд ситуації з 1 червня по 30 листопада 2024 року

III А. ПОРУШЕННЯ МГП ПІД ЧАС ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ

21. БДІПЛ продовжує відстежувати повідомлення про порушення МГП, скоєні під час ведення бойових дій, зокрема використання зброї вибухової дії з широкою площею ураження в населених пунктах і прямі напади на цивільних осіб та цивільні об’єкти, як на підконтрольних урядові, так і на окупованих Росією територіях України, а також на території Російської Федерації. У період з 1 червня по 30 листопада 2024 року спостерігалося подальше зростання масштабних скоординованих атак на ключові українські міста та населені пункти, а також неодноразові обстріли цивільної інфраструктури, зокрема об’єктів життєзабезпечення цивільного населення, таких як об’єкти критичної енергетичної інфраструктури та зернові термінали. Інтенсифікація бойових дій у прифронтових районах, особливо у Донецькій області після просування російських військ, призвела до зростання кількості жертв серед цивільного населення, спричинила нові евакуації та загострила гуманітарну кризу. У Російській Федерації вторгнення українських збройних сил у Курську область також призвело до переміщення великої кількості цивільних осіб.9

22. Моніторинг БДІПЛ, включно з аналізом відкритих джерел для перевірки цифрових доказів,10 показує, що протягом звітного періоду російські збройні сили продовжували регулярно використовувати вибухову зброю з широкою зоною ураження під час атак на густонаселені райони України,11 що призводило до численних жертв серед цивільного населення, а також до значних пошкоджень і руйнування цивільної інфраструктури.12 Багато з цих атак13 зброєю, застосування якої не може бути обмежене ураженням

9 Детальніше див. підрозділ III. б. Гуманітарна ситуація. 10 З 24 лютого 2022 року БДІПЛ збирає інформацію про можливі порушення правил ведення бойових дій сторонами конфлікту. Оскільки БДІПЛ не має можливості проводити детальну оцінку порушень норм МГП щодо окремих обстрілів, його висновки ґрунтуються на певних закономірностях, виявлених під час моніторингової діяльності, які дозволяють робити попередні висновки щодо ступеня дотримання тих чи інших норм МГП воюючими сторонами. Для отримання додаткової інформації див. методологію БДІПЛ. 11 Це зброя, призначена для відкритого поля бою, і, з огляду на притаманну їй неточність, її використання в густонаселених районах з великою ймовірністю може завдати невибіркової і непропорційної шкоди цивільному населенню та цивільній інфраструктурі. 12 За оновленими даними Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини (УВКПЛ ООН), близько 98% смертей і поранень цивільних осіб в Україні, зафіксованих у період з 1 червня по 31 жовтня 2024 року, були спричинені застосуванням вибухової зброї з широкою зоною ураження, зокрема обстрілами з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню, ракетами та авіаударами. Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні: 1 червня – 30 серпня 2024 р., УВКПЛ ООН, 1 жовтня 2024 р., п. 71; Україна: Захист цивільних осіб у збройному конфлікті. Оновлення, вересень 2024 року, УВКПЛ ООН, 11 жовтня 2024 р., с. 2; Україна: Захист цивільних осіб у збройному конфлікті. Оновлення, жовтень 2024 року, УВКПЛ ООН, 15 листопада 2024 року, с. 2. 13 Наприклад, 3 липня вісім цивільних осіб загинули і 55 отримали поранення в результаті обстрілу Дніпра (Дніпропетровська область). 4 вересня вісім цивільних осіб загинули і понад 60 отримали поранення в результаті ракетного обстрілу житлового кварталу міста Львова (Львівська область). Див. інформацію, надану БДІПЛ Постійним представництвом України при міжнародних організаціях у Відні. У ніч на 18 листопада в результаті ракетного обстрілу багатоповерхового житлового будинку в Сумах (Сумська область) загинули 11 цивільних осіб і 89 отримали поранення. Див. Державна служба України з надзвичайних ситуацій, повідомлення в Telegram українською мовою від 18 листопада.

14 Огляд ситуаціїз 1 червняпо 30 листопада 2024 року конкретного військового об’єкта, викликають занепокоєння щодо дотримання принципу пропорційності та заборони невибіркових атак відповідно до МГП.14

23. 8 липня збройні сили Російської Федерації здійснили широкомасштабну скоординовану ракетну атаку на кілька українських міст, включаючи Київ, Дніпро й Кривий Ріг (Дніпропетровська область), використавши понад 40 ракет різних типів.15 За даними місцевої влади та УВКПЛ ООН,16 у результаті атаки загинуло щонайменше 43 цивільних особи (у тому числі п’ятеро дітей) і ще 147 (включно із сімома дітьми) отримали поранення, а також було пошкоджено десятки цивільних об’єктів, у тому числі чотири медичні установи.17 Більшість жертв серед цивільного населення було зафіксовано в столиці Києві внаслідок удару по багатоповерховому житловому будинку в Шевченківському районі.18

24. Унаслідок нападу була пошкоджена лікарня «Охматдит» у Києві, найбільша дитяча лікарня країни. За даними української влади та УВКПЛ ООН це призвело до загибелі двох цивільних осіб і поранення щонайменше 18.19 Кілька відділень лікарні, у тому числі Центр дитячої кардіології та кардіохірургії, були значно пошкоджені, а відділення токсикології та травматології були повністю зруйновані.20 Атака призвела до термінової евакуації сотень дітей, які перебували на лікуванні.21 БДІПЛ провело інтерв’ю з трьома уцілілими, зокрема з медичним персоналом та рятувальником, який серед перших опинився на місці події,22 і вивчило оригінальні відео – та фотоматеріали про наслідки обстрілу, а також іншу інформацію з відкритих джерел, зокрема відеозаписи влучання ракети в лікарню. На основі проведеного аналізу БДІПЛ має обґрунтовані підстави вважати, що лікарня була пошкоджена в результаті прямого влучання російської ракети, ймовірно, Х-101, а не уламками, що впали в результаті перехоплення ППО або прямого влучання однієї з ракет ППО, всупереч

14 МКЧХ, Звичаєве міжнародне гуманітарне право. Норми 1, 7, 11, 12 і 14; Додатковий протокол I, ст. ст. 51(4) і 51(5)(b). 15 Володимир Зеленський, повідомлення у Telegram українською мовою від 8 липня 2024 року. 16 Україна: Захист цивільних осіб у збройному конфлікті. Оновлення, липень 2024 року, УВКПЛ ООН, 9 серпня 2024 р., с. 2; див. також інформацію, надану БДІПЛ Постійним представництвом України при міжнародних організаціях у Відні. 17 До них належать дитяча лікарня «Охматдит», медичні клініки «Адоніс» та «Ісіда», розташовані в Києві, а також приватна медична клініка в Кривому Розі. Див. інформацію, надану БДІПЛ Постійним представництвом України при міжнародних організаціях у Відні. 18 Внаслідок цього удару 13 цивільних осіб було вбито та 20 поранено. Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні: з 1 червня по 30 серпня 2024 р., УВКПЛ ООН, 1 жовтня 2024 р., п. 85. 19 Там само, п. 86. За даними української влади, двоє цивільних осіб загинули і 34 отримали поранення (у тому числі дев’ятеро дітей). Див. інформацію, надану БДІПЛ Постійним представництвом України при міжнародних організаціях у Відні. 20 Там само, п. 86; Russia’s July 8 Attack on a Children’s Hospital in Ukraine, Human Rights Watch, 11 липня 2024 року. Див. також Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.415, пп. 6, 60, 75. 21 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.415, п. 70. Див. також Атака Росії на дитячу лікарню в Україні 8 липня, Human Rights Watch, 11 липня 2024 року. 22 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.415; UKR.WS.422; UKR.WS.428; UKR.WS.479.

Огляд ситуаціїз 1 червняпо 30 листопада 2024 року 15 твердженням Російської Федерації.23 За свідченнями очевидців, у лікарні не було військовослужбовців ні до, ні під час удару.24 БДІПЛ не змогло виявити жодних військових цілей у безпосередній близькості до лікарні. Лікар з «Охматдиту», уцілілий від обстрілу, повідомив БДІПЛ: «Я не знаю, чому лікарня була атакована. ... Можливо, краще не думати про такі речі. Я можу процитувати свою медсестру, яка сказала мені: «Раніше, коли я чогось боялася, я думала, що найбільша лікарня буде найбезпечнішим місцем у всій Україні, а тепер я не знаю, куди мені йти».25

25. У звітному періоді також спостерігалося значне зростання насильства, пов’язаного з конфліктом, поблизу лінії фронту. Ситуація була особливо небезпечною для цивільного населення у Донецькій області через просування російських збройних сил,26 що супроводжувалися повідомленнями про щоденні обстріли, у тому числі інциденти з масовими жертвами 27 й атаки, у результаті яких гинули й отримували поранення працівники медіа та гуманітарних організацій.28 У Сумській області Російська Федерація посилила обстріли та авіаудари у серпні та вересні, очевидно, у відповідь на вторгнення українських військ у сусідню Курську область Російської Федерації. Внаслідок цих атак загинули і були поранені цивільні особи, а також пошкоджені цивільні об’єкти, у тому числі функціонуючі медичні заклади.29 У Харківській області після початку російського наступу у травні відбувалися неодноразові повітряні удари та обстріли,30 що призвело до значних жертв серед цивільного населення.31 Протягом жовтня

23 Міністерство оборони Росії, повідомлення у Telegram російською мовою від 8 липня 2024 року. Див. також Міністерство закордонних справ Росії, повідомлення у Telegram російською мовою від 9 липня 2024 року.. 24 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.415, пп. 84, 88, 90; UKR.WS.422, пп. 16; UKR.WS.428, п. 15. 25 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.428, п. 14. 26 За даними УВКПЛ ООН, з 1 червня по 31 серпня 2024 року на підконтрольній урядові частині Донецької області загинуло щонайменше 200 цивільних осіб і 671 було поранено, що на 129 відсотків більше, ніж за попередній тримісячний період. Доповідь щодо ситуації з правами людини в Україні: з 1 червня по 30 серпня 2024 року, УВКПЛ ООН, 1 жовтня 2024 р., п. 72. 27 Наприклад, 9 серпня російські збройні сили завдали ракетного удару по супермаркету в Костянтинівці, внаслідок якого загинуло 14 цивільних осіб (у тому числі двоє дітей) і 43 отримали поранення. Офіс Генерального прокурора, повідомлення у Telegram українською мовою від 9 серпня 2024 року. 28 Наприклад, 24 серпня внаслідок ракетного обстрілу готелю «Сапфір» у Краматорську загинув один працівник ЗМІ, ще чотири отримали поранення. Донецька обласна державна адміністрація, повідомлення у Telegram українською мовою від 25 серпня 2024 року; Прокуратура Донецької області, повідомлення у Telegram українською мовою від 25 серпня 2024 року. Для додаткової інформації див. підрозділ III. б. Гуманітарна ситуація. 29 Наприклад, 19 та 28 вересня у місті Суми було обстріляно два медичні заклади, внаслідок чого загинуло 13 цивільних осіб та 35 отримали поранення. Серед загиблих і поранених були медичні працівники та співробітники поліції, див. Державна служба України з надзвичайних ситуацій, повідомлення в Telegram українською мовою від 19 вересня 2024 року; Ігор Кальченко, повідомлення у Telegram українською мовою від 28 вересня 2024 року; Ігор Клименко, повідомлення у Telegram, 28 вересня 2024 року. 30 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.406, пп. 6-18. Для отримання додаткової інформації див. ОБСЄ/ БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт, п. 24. 31 Наприклад, 30 серпня та 1 вересня місто Харків зазнало двох великих атак із застосуванням керованих авіаційних бомб та балістичних ракет по його житлових районах. Внаслідок цього загинуло щонайменше шість цивільних осіб (у тому числі медичний працівник) і понад 90 отримали поранення, див. Олег Синєгубов, повідомлення у Telegram українською

16 Огляд ситуаціїз 1 червняпо 30 листопада 2024 року місто Харків зазнавало майже щоденних повітряних бомбардувань, у результаті яких, за даними місцевої влади, було пошкоджено близько 380 міських будівель.32 Починаючи з кінця вересня, місто Запоріжжя часто піддавалося авіабомбардуванням, зокрема, планерними авіабомбами,33 що призводило до масових жертв.34 Також численні атаки з використанням безпілотних літальних апаратів малої дальності, що спричинили жертви серед цивільного населення, були зафіксовані у південно-східній частині Херсонської області.35

26. Як зазначено у П’ятому проміжному звіті БДІПЛ, наприкінці березня 2024 року Російська Федерація відновила свої скоординовані атаки на енергетичну інфраструктуру України.36 Атаки продовжувались протягом цього звітного періоду, і було зафіксовано щонайменше шість великих хвиль атак в період з 1 червня по 30 листопада.37 Серед них – атака 26 серпня, яка стала наймасштабнішою з лютого 2022 року, під час якої російські війська випустили понад 100 ракет і близько 100 баражуючих боєприпасів.38 Були пошкоджені енергетичні об’єкти у 15 регіонах країни, у тому числі Київська гідроелектростанція. За даними української влади, у результаті атаки загинуло сім цивільних осіб і ще 47 отримали поранення (у тому числі двоє дітей), були пошкоджені будинки та інша цивільна інфраструктура, а також сталися відключення електроенергії по всій країні.39 Ця серія атак значно знизила потужність електростанцій в країні, що змусило українську владу запровадити ще більш тривалі віялові відключення електроенергії по всій країні;

мовою від 30 серпня 2024 року; Олег Синєгубов, повідомлення у Telegram від 1 вересня 2024 року. 8 жовтня двоє цивільних осіб загинули та понад 30 отримали поранення внаслідок чергового обстрілу Харкова керованими бомбами, див. Олег Синєгубов, повідомлення у Telegram від 8 жовтня 2024 року. 8 листопада 25 цивільних осіб отримали поранення в результаті обстрілу багатоповерхового житлового будинку у Харкові, див. Олег Синєгубов, повідомлення у Telegram від 8 листопада 2024 року. 32 Ігор Терехов, повідомлення у Telegram українською мовою від 2 листопада 2024 року. 33 Планерна бомба – це автономна зброя, оснащена аеродинамічними поверхнями, які забезпечують їй більш пласку, ковзаючу траєкторію польоту у порівнянні зі звичайною бомбою, що дозволяє запускати її з повітря на великі відстані. Планерні бомби дуже важко перехоплювати ракетами класу «земля-повітря» через їхню незначну радіолокаційну помітність і короткий час польоту. 34 Наприклад, 22 вересня під час обстрілу центру міста було поранено 21 цивільну особу (у тому числі дитину), див. Запорізька обласна військова адміністрація, повідомлення у Telegram українською мовою від 23 вересня 2024 року. 7 листопада 10 цивільних осіб загинули та 41 отримали поранення внаслідок обстрілу, який зруйнував багатоповерховий житловий будинок та пошкодив онкологічну лікарню, див. Іван Федоров, повідомлення у Telegram українською мовою від 8 листопада 2024 року; Володимир Зеленський, повідомлення у Telegram українською мовою від 7 листопада 2024 року. 35 За даними УВКПЛ ООН, лише у жовтні в результаті атак безпілотників малої дальності на підконтрольній урядові частині Херсонської області загинуло 17 цивільних осіб і 127 (у тому числі 2 дітей) отримали поранення, див. Захист цивільних осіб у збройному конфлікті. Оновлення, жовтень 2024 року, УВКПЛ ООН, 15 листопада 2024 р., с. 2. Див. також Росія навмисно атакує цивільне населення на півдні України за допомогою дронів, стверджують жителі, Reuters, 22 жовтня 2024 р. 36 Для додаткової інформації див. ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт, п. 21. 37 Атаки були здійснені 1, 20 і 22 червня, 26 серпня, 17 і 28 листопада 2024 року відповідно. 38 Володимир Зеленський, повідомлення у Telegram українською мовою від 26 серпня 2024 року. 39 Інформація надана БДІПЛ Постійним представництвом України при міжнародних організаціях у Відні.

Огляд ситуаціїз 1 червняпо 30 листопада 2024 року 17 вони були особливо відчутними у спекотні літні місяці.40 Враховуючи значний дефіцит електроенергії, що очікується протягом зимового періоду,41 доступ до основних послуг для мільйонів цивільних осіб, зокрема опалення, опинився під величезною загрозою. Цілеспрямоване знищення інфраструктури виробництва енергії в Україні, яка є необхідною для життєзабезпечення цивільного населення,42 викликає занепокоєння, що російські війська, здійснюючи ці атаки, порушують норми МГП, зокрема зобов’язання вживати запобіжних заходів для мінімізації шкоди цивільним об’єктам при нанесенні ударів по потенційним військовим цілям.43

27. Звітний період також відзначився серією ракетних обстрілів та ударів баражуючими боєприпасами по інфраструктурі в Одеській області, зокрема, портовим спорудам, зерновим терміналам 44 та іноземним суднам, які були пришвартовані у портах. Обстріли відновилися у липні, що, очевидно, свідчить про кампанію Російської Федерації, спрямовану на зрив експорту зерна з України після завершення періоду збору врожаю.45 За даними української влади, з жовтня до початку листопада російські війська здійснили майже 60 атак на портову інфраструктуру на півдні України, що призвело до пошкодження та знищення майже 300 об’єктів портової інфраструктури, 177 транспортних засобів та 22 цивільних суден.46 Ці атаки також спричинили жертви серед цивільного населення, зокрема серед працівників портів і суден.47

40 Атаки на енергетичну інфраструктуру України: Шкода цивільному населенню, УВКПЛ ООН, вересень 2024 р., с. 9. 41 Енергетична безпека України та прийдешня зима, Міжнародне енергетичне агентство, вересень 2024 року. 42 5 березня та 24 червня 2024 року Міжнародний кримінальний суд (МКС) видав ордери на арешт російських високопосадовців за звинуваченнями у воєнних злочинах та злочинах проти людяності у зв’язку із серією атак по енергетичній інфраструктурі України у 2022-2023 роках. Див. Ситуація в Україні: Судді МКС видали ордери на арешт Сергія Івановича Кобилаша та Віктора Миколайовича Соколова, Міжнародний кримінальний суд, 5 березня 2024 р.; Ситуація в Україні: Судді МКС видали ордери на арешт Сергія Кужугетовича Шойгу та Валерія Васильовича Герасимова, Міжнародний кримінальний суд, 25 червня 2024 р. Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні так само дійшла висновку, що атаки Російської Федерації на українську інфраструктуру, «критично важливу для передачі електроенергії та виробництва тепла, є воєнним злочином і можуть бути прирівняні до злочинів проти людяності». Звіт Незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні, 25 вересня 2023 р., пп. 40-44. 43 Додатковий протокол I, ст. ст. 54(2), 57(2)(a)(ii). 44 За певних умов морські порти можуть кваліфікуватися як військові об’єкти, якщо вони використовуються, наприклад, для транспортування військових вантажів або для проведення військових операцій. Однак немає жодної інформації, яка б підтверджувала, що об’єкти ураженої портової інфраструктури зробили «ефективний внесок» у військові дії України і, таким чином, були кваліфіковані як військові об’єкти. 45 Портові споруди Одеси зазнали особливо інтенсивних атак після того, як у липні 2023 року Російська Федерація вийшла з Чорноморської зернової ініціативи – угоди, покликаної сприяти безпечному експорту зерна з України. Для додаткової інформації див. ОБСЄ/БДІПЛ, Четвертий проміжний звіт, п. 23. 46 Олексій Кулеба, повідомлення у Telegram українською мовою від 7 жовтня 2024 року. 47 Наприклад, 6 жовтня російські сили завдали удару по порту в Одесі, пошкодивши цивільне судно під прапором Сент-Кітс і Невіс, завантажене зерном на експорт, див. Внаслідок російської атаки на Одеську область пошкоджено цивільне судно, The Kyiv Independent, 7 жовтня 2024 року. 7 жовтня в Одеському порту було пошкоджено цивільне судно під прапором Палау, в результаті чого загинув український співробітник компанії, що обробляє вантажі, а п’ять іноземних членів екіпажу отримали поранення, див. Олег

18 Огляд ситуаціїз 1 червняпо 30 листопада 2024 року 28. У період з вересня по листопад збройні сили Російської Федерації розпочали безпрецедентну кількість ударів баражуючими боєприпасами великої дальності, по цілях, віддалених від лінії фронту, зокрема майже щоденні атаки на столицю України, Київ. За даними Збройних сил України, лише у жовтні по цивільних і військових об’єктах було випущено понад 2 000 баражуючих боєприпасів,48 у тому числі велику кількість приманок та хибних цілей,49 які мали на меті перевантажити українську протиповітряну оборону.50 Хоча більшість безпілотників були перехоплені українськими засобами протиповітряної оборони, деякі з них спричинили жертви серед цивільного населення та пошкодження цивільних об’єктів.51 Цивільне населення в містах по всій Україні все частіше чуло сирени повітряної тривоги, деякі з яких тривали годинами,52 і перебувало під постійною загрозою атак.

29. Хоча й у значно меншій мірі, українські збройні сили також здійснювали обстріли населених пунктів на окупованих Російською Федерацією територіях України, що призводило до жертв серед цивільного населення та пошкодження цивільних об’єктів.53 Наприклад, 7 червня в результаті обстрілу житлового кварталу в Садовому (Херсонська область), за даними російської влади, загинули 22 людини, у тому числі одна дитина, а 15 отримали поранення.54 23

Кіпер, повідомлення у Telegram українською мовою від 7 жовтня 2024 року. 9 жовтня в порту Ізмаїла загинуло п’ять цивільних осіб і дев’ять отримали поранення, а також було пошкоджено контейнеровоз під панамським прапором, див. Олексій Кулеба, повідомлення у Telegram українською мовою від 9 жовтня 2024 року. 48 Генеральний штаб Збройних сил України, повідомлення у Telegram від 1 листопада 2024 року. 49 Баражуючі боєприпаси без вибухових зарядів, які неможливо відрізнити на радарі від озброєних безпілотників. 50 Головне управління розвідки Міністерства оборони України, повідомлення у Telegram українською мовою від 11 листопада 2024 року; див. також Операція «Фальш-ціль»: як Росія планувала приховати нову смертоносну зброю серед безпілотників-приманок в Україні, Associated Press, 16 листопада 2024 року; Росія використовує дешеві безпілотники-приманки, щоб перевантажити протиповітряну оборону України, заявляє українська розвідка, The Kyiv Independent, 18 листопада 2024 року. 51 Наприклад, 25 жовтня у Солом’янському районі Києва влучили в житловий будинок, внаслідок чого загинула дитина і ще п’ятеро цивільних отримали поранення, див. Віталій Кличко, повідомлення у Telegram українською мовою від 25 жовтня 2024 року. 29 жовтня шість цивільних осіб отримали поранення внаслідок іншого обстрілу багатоповерхового житлового будинку у тому ж районі столиці, див. Київська міська військово-цивільна адміністрація, повідомлення у Telegram українською мовою від 29 жовтня 2024 року; Додатковий протокол I, ст. 51(2). 52 8-годинний обстріл російськими безпілотниками тримає Київ у напрузі, у той час як війна в Україні наближається до 1000 днів, Associated Press, 7 листопада 2024 р.; Київ під дев’ятигодинною повітряною тривогою, оскільки Росія розпочала масовану атаку безпілотників на Україну, United 24 Media, 5 вересня 2024 р.; Найдовша повітряна тривога для Хмельниччини з початку війни: сили ППО знищили 10 БПЛА, Українська правда, 28 жовтня 2024 р. 53 Інформація, надана БДІПЛ Постійним представництвом Російської Федерації при Організації з безпеки і співробітництва в Європі. 54 Володимир Сальдо, повідомлення у Telegram російською мовою від 7 червня 2024 року. УВКПЛ ООН підтвердило, що щонайменше 14 цивільних осіб (у тому числі одна дитина) були вбиті та щонайменше четверо отримали поранення, див. Україна: Захист цивільних осіб у збройному конфлікті. Оновлення, червень 2024 року, УВКПЛ ООН, 8 липня 2024 р., с. 2. Термін «російська влада» використовується у цій доповіді для позначення органів влади Російської Федерації, що діють на окупованих територіях України, російських органів влади, що діють за межами території Росії, та призначених Російською Федерацією органів влади на окупованих Росією територіях.

Огляд ситуаціїз 1 червняпо 30 листопада 2024 року 19 червня внаслідок вибуху ракети з касетними боєприпасами над пляжем поблизу Севастополя,55 за даними російської влади, загинуло чотири цивільні особи (у тому числі двоє дітей), а 150 отримали поранення.56 13 серпня, за даними російської влади, дві людини загинули і ще 31 особа отримала поранення в результаті обстрілу автобуса в Лисичанську (Луганська область).57

30. Крім того, збройні сили України продовжували обстріли прикордонних районів Російської Федерації та завдавати ударів баражуючими боєприпасами, зокрема по об’єктах у російських регіонах, у віддалених від підконтрольних Україні територій, у тому числі у Нижньому Новгороді, Твері, Мурманську, Саратові та Краснодарському краї. Більшість атак були спрямовані на військові аеродроми, бази та склади боєприпасів58, але в деяких випадках вони також призводили до жертв серед цивільного населення та пошкодження цивільних об’єктів.59 Наприклад, 30 серпня в результаті атаки на місто Бєлгород, за даними місцевої влади, загинуло п’ять цивільних осіб і 37 отримали поранення, у тому числі шестеро дітей.60 Об’єкти нафтової інфраструктури, зокрема нафтопереробні заводи та нафтобази, також залишалися однією з ключових цілей України протягом звітного періоду.61 Ці атаки підвищують ймовірність порушення МГП, оскільки цілеспрямоване ураження об’єкта життєзабезпечення цивільного населення, має здійснюватися з дотриманням принципів пропорційності та обережності.62

55 Як повідомило Міністерство оборони Росії, три ракети, запущені українськими збройними силами того дня, були збиті російською протиповітряною обороною, а ще одна «відхилилася від траєкторії польоту з бойовою частиною, яка вибухнула в повітрі над територією міста в результаті впливу засобів протиповітряної оборони», див. Міністерство оборони Росії, повідомлення у Telegram російською мовою від 23 червня 2024 року. 56 Михайло Развожаєв, повідомлення у Telegram російською мовою від 23 червня 2024 року. УВКПЛ ООН підтвердило, що під час атаки загинуло щонайменше троє цивільних осіб і десятки отримали поранення, див. Україна: Захист цивільних осіб у збройному конфлікті. Оновлення, червень 2024 року, УВКПЛ ООН, 8 липня 2024 року, с. 2. 57 Уряд Луганської Народної Республіки, повідомлення у Telegram російською мовою від 13 серпня 2024 року; Уряд Луганської Народної Республіки, повідомлення у Telegram російською мовою від 13 серпня 2024 року. БДІПЛ поки що не вдалося перевірити ці цифри. 58 Див. ВМС ЗСУ: Супутникові знімки підтверджують знищення складу «Шахедів» в Росії, Українська правда, 23 червня 2024 р.; Оновлено: За атаками на російські нафтопереробні заводи та військовий аеродром стоїть СБУ – джерело, The Kyiv Independent, 21 червня 2024 р.; Україна завдає ударів по російських аеродромах саморобною зброєю в надії запобігти руйнівним атакам у себе вдома, The Kyiv Independent, 29 серпня 2024 р.; Удар України по російському складу зброї знищив боєприпаси на 3 місяці, каже голова військової розвідки Естонії, The Kyiv Independent, 20 вересня 2024 р. 59 Інформація, надана БДІПЛ Уповноваженим з прав людини Російської Федерації. 60 В’ячеслав Гладков, повідомлення у Telegram російською мовою від 30 серпня 2024 року. БДІПЛ поки що не вдалося перевірити повідомлену кількість жертв з боку Російської Федерації відповідно до своєї методології. 61 Супутниковий знімок показав значні руйнування нафтобази на півдні Росії після удару українського безпілотника, The Kyiv Independent, 22 червня 2024 р.; Повідомляється про пожежі на 2 нафтобазах у Ростовській області Росії, повідомляють місцеві ЗМІ, The Kyiv Independent, 28 серпня 2024 р. Для додаткової інформації див. ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт, п. 26 62 Додатковий протокол I, ст. ст. 54(2), 57(2)(a)(ii).

20 Огляд ситуаціїз 1 червняпо 30 листопада 2024 року 31. 6 серпня збройні сили України розпочали наступ на Курську область, просунувшись на понад десять кілометрів углиб території Російської Федерації і захопивши десятки населених пунктів, у тому числі місто Суджа, протягом тижня після вторгнення. На початку вересня збройні сили Російської Федерації розпочали контрнаступальні операції в регіоні, відновивши контроль над частиною території. Незважаючи на достовірні повідомлення, підкріплені цифровими доказами, про загибель цивільних осіб у зоні запеклих боїв між російськими та українськими військами на території Курської області,63 БДІПЛ наразі не має можливості встановити обставини цих втрат, а також віднести їх до жодною зі сторін конфлікту. На початку жовтня російська влада повідомила, що в результаті наступу українських військ у Курській області загинуло близько 70 цивільних осіб і понад 300 отримали поранення.64

Б. ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ

32. Гуманітарна ситуація в Україні продовжувала погіршуватися через ескалацію військових дій, переміщення лінії фронту, руйнування об’єктів життєзабезпечення цивільного населення, і постійні обстріли, що перешкоджають гуманітарним операціям. Як наслідок, у Донецькій, Харківській і Сумській областях відбулися організовані евакуації та масове переміщення цивільного населення. Гуманітарна криза була особливо гострою в Донецькій області,65 де просування російських військових спричинило одну з найбільших хвиль внутрішнього переміщення в Україні з 2022 року.66

33. Просування російських військ у вересні та жовтні створило додаткові перешкоди для гуманітарного доступу в Харківській та Донецькій областях, а гуманітарні операції, особливо поблизу лінії фронту,

63 Серед них відеозаписи та фотографії тіл у цивільному одязі та пошкоджених цивільних транспортних засобів на узбіччі дороги. Див. Україна вторглася в Росію. Як це було для цивільних, The New York Times, 27 жовтня 2024 р. 64 Посол МЗС: з початку боїв із ЗСУ в Курській області загинули близько 70 мирних жителів, Коммерсантъ, 8 жовтня 2024 року. Слід зазначити, що БДІПЛ поки що не вдалося суттєво перевірити повідомлення з Російської Федерації відповідно до своєї методології. 65 Протягом звітного періоду місто Покровськ особливо постраждало від бойових дій, що призвело до значного зменшення кількості місцевого населення, переміщення гуманітарних організацій, а також до того, що гуманітарні організації заблоковані у доступі до критично важливої дороги, що з’єднує Покровськ і Костянтинівку з багатьма населеними пунктами у регіоні. Див: Україна: Гуманітарне реагування у 2024 році. Оперативне зведення, Управління ООН з координації гуманітарних справ, 30 жовтня 2024 р.; Україна: Огляд питань гуманітарного доступу (липень-серпень 2024 року), Управління ООН з координації гуманітарних справ, 16 вересня 2024 р.; Інформаційна записка – Україна: Гуманітарний вплив активізації бойових дій у Донецькій області (17 вересня 2024 року), ACAPS, 17 вересня 2024 р. 66 Реагування на надзвичайну ситуацію з боку партнерів Кластера охорони здоров’я: Евакуація в Донецькій, Харківській та Сумській областях (станом на 8 жовтня 2024 року), Кластер охорони здоров’я України – ВООЗ, 14 жовтня 2024 р.

Огляд ситуаціїз 1 червняпо 30 листопада 2024 року 21 залишалися під загрозою через триваючі бойові дії.67 Моніторинг БДІПЛ з відкритих джерел виявив неодноразові випадки бойових дій, в яких постраждали рятувальники,68 гуманітарні працівники,69 гуманітарні об’єкти (наприклад, пункти транзиту гуманітарної допомоги70 і офіси),71 пункти видачі72 та транспортні засоби,73 що часто призводило до зриву гуманітарних операцій і/або до тимчасового призупинення гуманітарної діяльності. Відповідно до норм МГП, гуманітарний персонал та об’єкти, що використовуються для операцій з надання гуманітарної допомоги, повинні завжди користуватися повагою та захистом. Якщо російські збройні сили не вживають запобіжних заходів для обмеження впливу військових операцій на діяльність і пересування гуманітарного персоналу, вони ризикують порушити свої зобов’язання в рамках МГП.74

34. 6 серпня Збройні сили України розпочали вторгнення у Курську область Російської Федерації. У результаті бойових дій значна кількість людей була змушена залишити свої домівки, що, за повідомленнями місцевої влади, сягало до 150 тисяч осіб.75 Україна публічно заявила про свій намір дотримуватися своїх зобов’язань за МГП і стверджує, що вона офіційно звернулася до МКЧХ й ООН з проханням долучитися до заходів гуманітарного реагування в Курську.76 Хоча УВКПЛ та інші правозахисні організації звернулися до Російської Федерації з проханням надати доступ до Курської області для оцінки впливу бойових дій на цивільне населення, жодної відповіді досі не було отримано.77 Російська влада заявила, що Міжнародний Комітет Червоного Хреста разом із Російським Червоним Хрестом допомагав вивезти деяких російських громадян

67 Україна: Огляд питань гуманітарного доступу (вересень-жовтень 2024 року), Управління ООН з координації гуманітарних справ, 15 листопада 2024 р. 68 Див. наприклад, Сумщина: ворог атакував підрозділ ДСНС – 5 рятувальників поранено, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, 19 жовтня 2024 р. 69 Див. наприклад, Внаслідок атаки російського безпілотника на команду з відстеження водних ресурсів Міжнародного Блакитного Півмісяця (IBC) в Херсоні загинули двоє співробітників і кілька отримали поранення; IBC глибоко засуджує варварський напад на гуманітарну команду і закликає світову спільноту до солідарності, Міжнародний Блакитний Півмісяць, 15 серпня 2024 р. 70 Див. наприклад, Обстріли мирних мешканців мають припинитися. Гуманітарний координатор в Україні Матіас Шмале засудив удар збройних сил Російської Федерації по транзитному центру у Покровську, Організація Об’єднаних Націй в Україні, 20 серпня 2024 р. 71 Див. наприклад, Прес-реліз: Ракетний удар по харківському офісу FSD, Fondation Suisse de Déminage (FSD), 24 липня 2024 р. 72 Інформація Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні; див., наприклад, Україна: 3 співробітники МКЧХ загинули після обстрілу пункту видачі гуманітарної допомоги в Донецькій області, МКЧХ, 12 вересня 2024 р. 73 Див. наприклад, Автомобіль допомоги WCK в Україні підірвався на російському вибуховому пристрої, Всесвітня центральна кухня, 18 липня 2024 р. 74 Додатковий протокол I, ст. 71(2); Звичаєве міжнародне гуманітарне право. Норми 31 і 32. 75 За словами щонайменше одного регіонального чиновника, майже 150 тисяч людей були змушені залишити свої домівки внаслідок вторгнення українських військ до Курської області. Олексій Смирнов, повідомлення у Telegram російською мовою від 9 листопада 2024 року. 76 Заява МЗС щодо забезпечення гуманітарного реагування в районах Курської області, Міністерство закордонних справ України, 16 вересня 2024 р. Див. також Ірина Верещук, повідомлення у Telegram українською мовою від 14 серпня 2024 року. 77 Прес-брифінг ООН в Женеві, 16 серпня 2024 року. Див. також телеграм Володимира Джабарова, 14 серпня 2024 р.

22 Огляд ситуаціїз 1 червняпо 30 листопада 2024 року з Курської області в інші регіони Російської Федерації.78 Крім того, Російський Червоний Хрест повідомив, що з серпня 2024 року отримав тисячі запитів на пошук зниклих безвісти на окупованій Україною території.79 Відсутність доступу до регіону незалежних спостерігачів та співробітників гуманітарних організацій викликає занепокоєння щодо захисту російського цивільного населення.

В. ІНШІ ВАЖЛИВІ ПОДІЇ

35. З жовтня Російська Федерація, Україна та інші суб’єкти повідомляли про присутність солдатів з Корейської Народно-Демократичної Республіки (КНДР) на території Російської Федерації та у прифронтових зонах поблизу території України, зокрема, у Курській області.80

36. На початку листопада українська влада повідомила, що війська КНДР брали участь у невеликих сутичках з українськими збройними силами на території Російської Федерації, але більшість сил КНДР, як повідомлялося, все ще перебувають на стадії підготовки та формування.81 Подальші повідомлення української влади свідчили про те, що війська КНДР починають розгортатися і вступати в бойові дії. Однак наразі БДІПЛ не має можливості незалежно перевірити цю інформацію.82

78 Російська омбудсменка Тетяна Москалькова заявила про повернення 46 російських громадян, які були переміщені на територію України, назад до Російської Федерації за допомогою Міжнародного комітету Червоного Хреста; див. Тетяна Москалькова, повідомлення у Telegram російською мовою від 22 листопада 2024 року. 79 Російський Червоний Хрест повідомив про підтримку переміщеного населення з окупованих територій України та отримання понад 6 000 запитів на пошук зниклих безвісти з серпня; див. Російський Червоний Хрест, повідомлення у Telegram російською мовою від 23 листопада 2024 року. 80 Прес-конференція за підсумками 16-го саміту БРІКС, Президент Росії, 24 жовтня 2024 р.; Північна Корея вирішила відправити 12 000 солдатів на підтримку Росії у війні в Україні – розвідка, Yonhap News Agency, 18 жовтня 2024 р.; Заява Генерального секретаря НАТО Марка Рютте після брифінгу Північноатлантичної ради щодо розгортання військ КНДР в Росії, Організація Північноатлантичного договору, 28 жовтня 2024 р.; Володимир Зеленський, повідомлення у Telegram українською мовою від 31 жовтня 2024 року; Ми бачимо збільшення кількості північнокорейців, не бачимо збільшення реакції партнерів – Звернення Президента, Президент України, 4 листопада 2024 року; Війська КНДР, «Гуманітарний щит», ситуація в Чорному морі: Сергій Боєв звернувся до міністрів оборони Південно-Східної Європи, Міністерство оборони України, 7 листопада 2024 року. Див. також Ексклюзив – Нещодавно отримані кадри з російського Сергіївського полігону показують, як північнокорейські війська переодягаються в російське спорядження в рамках підготовки до розгортання в Україні, @StratcomCentre, X/Twitter, 18 жовтня 2024 р. 81 우크라이나 국방장관 «러, 북한군 투입 시작해 소규모 교전 있었다 [Міністр оборони України «Росія, війська КНДР почали заходити на територію країни, відбувалися невеликі сутички»], KBS News, YouTube, 5 листопада 2024 р.; Північна Корея вперше вступила в бій в Україні, кажуть офіційні особи, New York Times, 5 листопада 2024 р.; Північнокорейські війська вперше вступили в бій у Курській області, кажуть американські чиновники, Reuters, 6 листопада 2024 р.; Зеленський підтвердив бойові зіткнення з північнокорейськими військами, а Путін заявив, що готовий поговорити з Трампом, CNN, 8 листопада 2024 р. Див. також Андрій Коваленко, повідомлення у Telegram українською мовою від 4 листопада 2024 року; Стає зрозуміліше, як відбулася перша атака України на північнокорейські війська, Business Insider, 8 листопада 2024 року. 82 Нова ера ракетної війни, секрети операцій від Генштабу та нові графіки світла, ТСН Тиждень, YouTube, 24 листопада 2024 р. Див. також Північнокорейські солдати приєднуються до бойових дій в Росії, заявляє Держдепартамент США, Reuters, 12 листопада 2024 року; Північнокорейські війська, відправлені в Росію, вже беруть участь у бойових діях: розвідувальне агентство – розвідка, Yonhap News Agency, 13 листопада 2024 р.

Огляд ситуаціїз 1 червняпо 30 листопада 2024 року 23 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими

IV 37. Основна частина звіту присвячена конкретним питанням, описаним свідками та уцілілими особами під час інтерв’ю, проведених БДІПЛ у другій половині 2024 року. Хоча значна частина інформації стосується подій, що відбулися у 2024 році, інша інформація стосується інцидентів та подій, що сталися на більш ранньому етапі конфлікту. А втім, свідчення свідків доповнюють і поглиблюють розуміння БДІПЛ попередніх подій і характеру порушень МГП і МППЛ. Існує багато причин, чому свідки надають свідчення вже після інциденту, у тому числі через місяці або навіть роки. Окрім логістичних труднощів, пов’язаних із пошуком і спілкуванням зі свідками, які могли бути затримані або іншим чином обмежені в пересуванні на окупованих територіях, вони можуть вагатися або не бажати говорити через пережиті травматичні події. На додаток до отриманих БДІПЛ свідчень, у Розділі IV також використана інформація, яка надана ОГС під час інтерв’ю з БДІПЛ.

А. СВАВІЛЬНІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ ТА ПРИМУСОВІ ЗНИКНЕННЯ НА ТЕРИТОРІЯХ, ПІДКОНТРОЛЬНИХ РОСІЙСЬКІЙ ВЛАДІ

38. БДІПЛ продовжує документувати випадки свавільного позбавлення волі, включно з примусовими зникненнями, що сталися на території України окупованій російською владою. У період з 1 червня по 30 листопада 2024 року БДІПЛ опитало 14 осіб, які пережили свавільні затримання, зокрема вісім чоловіків і шість жінок, які надали інформацію про своє затримання та про досвід інших осіб, які перебували в ув’язнені разом з ними.83 Крім того, за цей період БДІПЛ отримало 11 свідчень від родичів осіб, які були або залишаються позбавленими особистої свободи владою Російської Федерації84.

39. Майже всі випадки, описані БДІПЛ, сталися у 2022 та 2023 роках і підтвердили раніше задокументовані БДІПЛ закономірності,85 зокрема в контексті категорії осіб, які стають мішенню, відсутності законних підстав для затримання, а також систематичної відмови у застосуванні відповідних процесуальних гарантій для затриманих, передбачених як МГП, так і МППЛ. Крім того, уцілілі особи та свідки продовжують повідомляти про суворі умови тримання під вартою та відмову у контактах із зовнішнім світом.

83 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407; UKR.WS.408; UKR.WS.418; UKR.WS.419; UKR.WS.425; UKR. WS.437; UKR.WS.444; UKR.WS.449; UKR.WS.453; UKR.WS.455; UKR.WS.467; UKR.WS.481; UKR.WS.483. Опитування свідків UKR.WS.453 включало свідчення подружньої пари. 84 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.404; UKR.WS.418; UKR.WS.420; UKR.WS.432; UKR.WS.439; UKR. WS.446; UKR.WS.455; UKR.WS.465; UKR.WS.471; UKR.WS.472; UKR.WS.482. 85 Для додаткової інформації див. ОБСЄ/БДІПЛ, Третій проміжний звіт, пп. 42-43; Четвертий проміжний звіт, пп. 43-44, П’ятий проміжний звіт, п. 34.

26 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 40. Отже, російська влада продовжувала переслідувати осіб за їхню реальну86 чи ймовірну підтримку Збройних сил України,87 або за те, що їхні родичі служать в українських збройних силах або пов’язані з ними.88 Очевидними причинами для затримання також були посади, які уцілілі особи займали у громаді,89 їхня відмова співпрацювати з російською владою90 та їхні проукраїнські погляди.91 У цьому останньому раунді інтерв’ю БДІПЛ задокументувало вчинення російською владою свавільного позбавлення волі чи «зникнень» осіб, зокрема представників місцевої і державної влади,92 працівників Запорізької атомної електростанції (ЗАЕС),93 а також громадських і політичних активістів.94

41. За словами свідків, опитаних БДІПЛ, російська влада часто затримувала цивільних осіб у приватних помешканнях під час обшуків.95 Обшуки в будинках, зазвичай спрямовані на пошук зброї, проводилися в агресивній манері, з псуванням майна та конфіскацією грошей і цінних речей, таких як електронні пристрої та транспортні засоби.96 Десять з 14 опитаних БДІПЛ уцілілих осіб зазнали фізичного насильства та/або залякування під час арешту.97 Три уцілілі розповіли БДІПЛ, що їм зав’язували очі, надягали наручники та/або вставляли в рот кляп під час транспортування до місць тримання під вартою.98 Уцілілі та свідки ідентифікували винуватців як представників Федеральної служби безпеки Російської Федерації (ФСБ)99 та військовослужбовців російських збройних сил.100

86 Уцілілі особи та свідки розповіли БДІПЛ, що, хоча деякі з уцілілих у минулому займалися збором інформації або іншим чином допомагали українським збройним силам, на момент затримання вони більше не займалися такою діяльністю. 87 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407, п. 53; UKR.WS.408, п. 171; UKR.WS.418, пп. 30-31, 35; UKR. WS.419, пп. 8-11; UKR.WS.420, п. 6; UKR.WS.425, пп. 6, 13-16; UKR.WS.432, п. 6; UKR.WS.437, пп. 26-27, 31; UKR.WS.444, пп. 109-110; UKR.WS.455, пп. 67, 110-111; UKR.WS.467, п. 48; UKR.WS.472, пп. 25-26; UKR. WS.482, п. 23. 88 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.408, п. 184; UKR.WS.425, п. 18; UKR.WS.437, пп. 22, 24, 45, 75; UKR. WS.453, пп. 30-31; UKR.WS.455, п. 67. Див. також UKR.WS.419, пп. 63-64; UKR.WS.435, пп. 20-21. 89 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.419; UKR.WS.419; UKR.WS.453; UKR.WS.455. 90 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.444, п. 111; UKR.WS.471, пп. 23, 39; UKR.WS.476, п. 31. 91 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.449, п. 56; UKR.WS.453, п. 21; UKR.WS.483, п. 11. 92 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.419; UKR.WS.453; UKR.WS.455. 93 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407; UKR.WS.444; UKR.WS.449. 94 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.425; UKR.WS.471; UKR.WS.483. 95 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.408, пп. 160, 163-164; UKR.WS.425, пп. 18-20; UKR.WS.437, пп. 20, 22-23; UKR.WS.444, п. 81; UKR.WS.453, пп. 23-25; UKR.WS.455, пп. 26, 29; UKR.WS.483, п. 82. Див. також UKR.WS.404, п. 33; UKR.WS.432, п. 6; UKR.WS.439, п. 31; UKR.WS.482, п. 11. 96 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.408, пп. 134-159; UKR.WS.419, п. 17; UKR.WS.444, пп. 82-83; UKR. WS.449, пп. 35, 37; UKR.WS.453, пп. 43-45; UKR.WS.455, п. 98. Див. також UKR.WS.439, п. 27; UKR. WS.482, п. 11. 97 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407, пп. 42, 44-45; UKR.WS.408, пп. 137, 140, 164; UKR.WS.418, пп. 35, 37; UKR.WS.419, п. 15; UKR.WS.425, п. 19; UKR.WS.437, пп. 23-24, 30; UKR.WS.455, пп. 40, 42; UKR. WS.467, пп. 53, 55-57, 59, 61, 68, 73-74; UKR.WS.481, п. 44. 98 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.425, п. 19; UKR.WS.467, п. 56; UKR.WS.481, п. 26. 99 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407, п. 48; UKR.WS.418, пп. 34-35; UKR.WS.453, пп. 13, 20; UKR. WS.455, п. 38; UKR.WS.467, п. 45; UKR.WS.481, п. 28. 100 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407, п. 42; UKR.WS.408, пп. 134, 136; UKR.WS.444, п. 92; UKR. WS.449, п. 45; UKR.WS.453, п. 20; UKR.WS.455, п. 30; UKR.WS.483, п. 52.

Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 27 42. За інформацією, отриманою БДІПЛ, більшість затриманих утримувалися в офіційних місцях несвободи, таких як поліцейські відділки, слідчі ізолятори та в’язниці,101 тоді як інші повідомляли, що їх утримували в імпровізованих місцях несвободи, таких як клітка в приміщенні суду або підвал у школі.102 Усі уцілілі особи повідомляли про жахливі умови тримання під вартою, зокрема переповнені камери,103 відсутність світла та вентиляції,104 відсутність опалення,105 неналежні санітарні умови,106 недостатню кількість води і їжі та/або їхню низьку якість,107 а також відсутність доступу до медичної допомоги або неналежну медичну допомогу.108

43. Як зазначалося під час попереднього моніторингу БДІПЛ, сім’ї часто не були поінформовані про місцезнаходження своїх затриманих родичів,109 у тому числі про їхнє переміщення між різними установами на окупованих територіях і в Російській Федерації. Крім того, російська влада іноді відмовлялася визнати факт затримання близьким родичам, навіть коли робилися запити. У семи випадках цивільних осіб утримували без зв’язку з зовнішнім світом протягом частини або всього строку тримання під вартою.110 Один свідок із Запорізької області розповів БДІПЛ: «За ці чотири місяці... я не мав жодного контакту із зовнішнім світом. Моя донька якимось чином дізналася, що зі мною сталося, і знайшла «номер телефону в’язниці». Вона запитала про мене; їй відповіли, що нікого з моїм прізвищем там немає. Я не міг користуватися телефоном, не міг відправити жодного листа, не міг отримати жодної посилки».111

44. Відповідно до попередніх повідомлень, отриманих БДІПЛ, нові докази свідчать про те, що російська влада систематично порушує міжнародні стандарти, що стосуються ув’язнення цивільних осіб

101 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.408, п. 52; UKR.WS.418, пп. 37, 57, 65-66; UKR.WS.419, п. 19; UKR. WS.425, п. 20; UKR.WS.437, пп. 56, 59, 72; UKR.WS.453, пп. 25, 84; UKR.WS.455, пп. 48, 147, 165; UKR. WS.481, п. 42; UKR.WS.483, п. 61. Див. також UKR.WS.404, пп. 45-46, 65, 73; UKR.WS.420, пп. 7, 9-10; UKR. WS.439, пп. 41, 106; UKR.WS.446, п. 8; UKR.WS.471, пп. 33-34, 79, 88; UKR.WS.472, пп. 22-24; UKR.WS.482, пп. 24-25, 27. 102 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.408, п. 169; UKR.WS.444, п. 88; UKR.WS.449, пп. 37, 39, 114. 103 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407, п. 55; UKR.WS.419, п. 33; UKR.WS.423, пп. 4, 18; UKR.WS.425, пп. 21, 32; UKR.WS.453, п. 84; UKR.WS.455, пп. 77, 101; UKR.WS.481, п. 51; UKR.WS.483, пп. 62, 75. 104 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407, п. 55; UKR.WS.419, п. 34; UKR.WS.453, п. 100; UKR.WS.455, п. 148; UKR.WS.483, п. 64. 105 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.444, п. 40; UKR.WS.453, п. 105. 106 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.408, п. 217; UKR.WS.418, п. 65; UKR.WS.419, пп. 22, 29; UKR.WS.425, п. 25; UKR.WS.437, пп. 56-58, 97; UKR.WS.453, пп. 59, 85; UKR.WS.455, пп. 79, 129, 148-149, 152; UKR. WS.483, п. 62. 107 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.418, п. 65; UKR.WS.419, п. 88; UKR.WS.423, п. 7; UKR.WS.425, пп. 23, 32; UKR.WS.437, п. 91; UKR.WS.444, п. 93; UKR.WS.449, п. 40; UKR.WS.453, пп. 58, 65; UKR.WS.455, пп. 78, 142, 157; UKR.WS.481, п. 55; UKR.WS.483, п. 63. 108 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.408, п. 189; UKR.WS.418, п. 55; UKR.WS.423, п. 26; UKR.WS.425, п. 23; UKR.WS.437, п. 91; UKR.WS.453, пп. 41, 58; UKR.WS.455, п. 133; UKR.WS.481, п. 82. 109 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.408, пп. 190, 238-239, 241-246, 249; UKR.WS.453, п. 93; UKR.WS.481, пп. 61-62. Див. також UKR.WS.446, пп. 22-23; UKR.WS.471, пп. 67, 89; UKR.WS.482, п. 25. 110 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.408, п. 190; UKR.WS.419, пп. 57-58, 86; UKR.WS.425, пп. 29-30; UKR. WS.449, п. 57; UKR.WS.453, п. 94; див. також UKR.WS.471, пп. 67, 89; UKR.WS.482, п. 24. 111 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.453, п. 90.

28 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими під час збройного конфлікту.112 Тринадцять з 14 опитаних уцілілих осіб повідомили, що законність їхнього затримання не перевірялася жодним адміністративним чи судовим органом.113 Затриманим також не було надано права на юридичне представництво.114 Крім того, майже всім уцілілим від свавільних затримань ніколи не висували офіційних звинувачень.115 Тривалість свавільного тримання під вартою була різною: шесть уцілілих повідомили про тривале тримання під вартою, у тому числі один, чиє утримання під вартою перевищувало десять місяців.116 В одному випадку, що ілюструє свавілля затримань, постраждала особа з Херсонської області розповіла БДІПЛ, що після переведення до нового місця тримання під вартою її нові утримувачі визнали, що жодних записів про її справу не було, а її ім’я їм невідоме.

45. Три свідки розповіли БДІПЛ, що після утримання в різних офіційних місцях несвободи в Запорізькій і Херсонській областях їх привезли на контрольно-пропускний пункт в’їзду-виїзду (КПВВ) «Василівка» (Запорізька область), де російська влада зняла постановочне відео депортації з окупованої території.117 Після цього їх привезли до сусіднього села, яке все ще перебувало на окупованій Росією території, де дислокувалися російські військові. Уцілілі особи розповідали, що замість того, щоб бути звільненими або депортованими, їх утримували в занедбаних, напівзруйнованих будівлях і змушували до примусової праці, зокрема до копання окопів і розчищення мінних полів.118 Уцілілі жінки також повідомляли, що зазнавали сексуального насильства в цьому місці.119

46. Дві уцілілі особи розповіли БДІПЛ, що умовами їхнього звільнення було підписання паперу з обіцянкою співпрацювати з російською владою120 і отримати російський паспорт.121 Деякі свідки повідомили, що

112 Див. Четверта Женевська конвенція, ст.ст. 4, 147; Звичаєве міжнародне гуманітарне право. Норма 99. 113 В одному випадку уцілілий із Запорізької області розповів БДІПЛ, що його засудили до семи діб адміністративного арешту після трихвилинного судового засідання в Ростові-на-Дону (Російська Федерація), під час якого йому запропонували визнати себе винним у непокорі законному наказу співробітника поліції. Опитування свідка БДІПЛ, UKR.WS.418, пп. 58-59. 114 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407; UKR.WS.408; UKR.WS.418, п. 59; UKR.WS.419, пп. 60, 85; UKR. WS.425, п. 29; UKR.WS.437, п. 107; UKR.WS.444; UKR.WS.449, п. 58; UKR.WS.453, п. 41; UKR.WS.455, п. 138; UKR.WS.481, п. 60; UKR.WS.483, п. 81. 115 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407; UKR.WS.408, п. 171; UKR.WS.418, п. 56; UKR.WS.419; UKR. WS.425, п. 29; UKR.WS.437, п. 75; UKR.WS.444, п. 130; UKR.WS.449, п. 45; UKR.WS.453, пп. 52, 78-79, 87-88; UKR.WS.455, пп. 88, 136, 163, 165-166; UKR.WS.481, п. 73; UKR.WS.483. 116 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.425, пп. 18, 34, UKR.WS.449, п. 38; UKR.WS.453, пп. 14, 172; UKR. WS.455, п. 134; UKR.WS.481, п. 7. Див. також UKR.WS.439, п. 79. 117 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.449, пп. 38, 61-62, 66, 71-73, 143; UKR.WS.453, пп. 131-133; UKR. WS.483, пп. 97-105. 118 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.449, пп. 75, 78, 91; UKR.WS.453, пп. 139-148; UKR.WS.483, п. 169. Відповідно до Третьої Женевської конвенції, ст. 52, розмінування вважається забороненою небезпечною працею. 119 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.453, пп.152-155; UKR.WS.483, пп. 115-117, 170. Детальніше див. Розділ IV. г. Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, п. 86. 120 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407, п. 63; UKR.WS.418, пп. 47-48, 51-52. 121 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.407, п. 63.

Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 29 їх змушували читати свідчення проти себе на камеру.122 Чотири уцілілі розповіли БДІПЛ, що російська влада змусила їх написати заяву про те, що вони не мають жодних скарг щодо свого арешту та поводження з ними під час утримання під вартою.123

47. БДІПЛ поспілкувалося з родичами трьох цивільних осіб, які на момент проведення інтерв’ю залишалися під вартою на окупованих територіях України або Російської Федерації з моменту їхніх арештів у середині 2022 та на початку 2024 року відповідно.124 Двом із цих цивільних осіб були висунуті звинувачення у «диверсії» та «шпигунстві» майже через рік після початку їхнього затримання, і після закритих слухань вони були засуджені до шести з половиною та 13 років ув’язнення відповідно.125 Ще один цивільний все ще очікує на вирок за звинуваченням у «державній зраді» та «організації терористичної групи», за що йому може загрожувати довічне ув’язнення.126 За словами свідків, можливості затриманих спілкуватися були обмежені,127 і вони або не мали доступу до незалежних адвокатів, або цей доступ був ускладнений.128 Одна зі свідків розповіла, що її чоловіка побили під час затримання і змусили зізнатися у скоєнні злочину.129 Інша свідок розповіла, що інсценування арешту її свекра було опубліковано в Інтернеті майже через рік після його арешту.130

48. Два уцілілі також розповіли БДІПЛ про труднощі, з якими стикаються колишні ув’язнені, доводячи українській владі факт свавільного затримання при подачі заяви на відшкодування, гарантоване українським законодавством.131 За їхніми словами, навіть коли український уряд визнавав факт затримання, компенсація часто затримувалася і була недостатньою, покриваючи лише частину витрат на медичне лікування або психологічну підтримку. Уцілілі також зазначили, що їм було важко довести повний обсяг завданої їм шкоди, зокрема шкоди їхньому здоров’ю, житлу та працездатності.132

49. БДІПЛ залишається занепокоєним тривалим триманням під вартою великої кількості українських цивільних осіб133 владою Російської

122 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.408, пп. 234-235; UKR.WS.453, пп. 72, 75-78. 123 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.308, пп. 248, 261; UKR.WS.455, п. 166; UKR.WS.481, пп. 90, 92; UKR. WS.483, п. 94. 124 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.404; UKR.WS.420; UKR.WS. 471; UKR.WS.482. 125 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.404, пп. 75, 94-95; UKR.WS.420, п. 11; UKR.WS.471, пп. 50, 60-61, 80. 126 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.482, пп. 23, 32. 127 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.404, пп. 78, 81; UKR.WS.471, пп. 67, 83; UKR.WS.482, пп. 25, 27. 128 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.404, пп. 109-116; UKR.WS.471, пп. 52-53, 55-56, 59; UKR.WS.482, пп. 19, 26, 28, 30. 129 Опитування свідків БДІПЛ, UKR.WS.471, пп. 26, 30-31. 130 Опитування свідків БДІПЛ, UKR.WS.404, пп. 70, 72. 131 Закон України «Про соціальний і правовий захист осіб, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», Верховна Рада України, 20 серпня 2023 р. 132 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.419, пп. 89-92, 95; UKR.WS.453, пп. 184-187. 133 Для отримання додаткової інформації див. ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт, пп. 30, 41.

30 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими Федерації, про що свідчать випадки, описані БДІПЛ. За додатковою інформацією, отриманою БДІПЛ,134 станом на кінець листопада кілька тисяч осіб залишалися свавільно затриманими як на окупованих Російською Федерацією територіях України, так і в самій Російській Федерації.135 Багатьох із них утримували без зв’язку із зовнішнім світом, регулярно переводили з одного місця тримання під вартою до іншого, а також їм відмовляли у доступі до адвокатів за обставин, що прирівнюються або можуть призвести до примусового зникнення. Занепокоєння викликає той факт, що протягом другої половини 2024 року російська влада, як видається, збільшила практику переслідування та засудження цивільних осіб за сфабрикованими звинуваченнями після їхнього тривалого свавільного позбавлення волі.136 Широко розповсюджені повідомлення про катування, а також нелюдські умови тримання під вартою в установах, що перебувають під управлінням російської влади,137 викликають додаткове занепокоєння щодо безпеки цих осіб.138 Заборона свавільного позбавлення волі є основоположною для МГП та МППЛ.139 Велика кількість цивільних осіб, яких російська влада утримує без зв’язку з зовнішнім світом і без пред’явлення обвинувачень, свідчить про систематичне порушення цих норм. Не повідомляючи цивільним особам про причини їхнього арешту і позбавлення волі, російська влада порушує основоположні гарантії, які мають цивільні особи, взяті під варту в умовах збройного конфлікту.140

50. Трагічною ілюстрацією долі деяких позбавлених волі цивільних осіб є досвід української журналістки Вікторії Рощиної. Вона зникла у серпні 2023 року під час робочої поїздки до окупованих Російською Федерацією районів Запорізької області. У квітні 2024 року російська влада вперше визнала, що журналістка була затримана в Російській Федерації «за протидію проведенню спеціальної військової операції», що є найпоширенішою причиною затримання, яку Міністерство

134 Це інформація, отримана під час п’яти особистих інтерв’ю, проведених у жовтні 2024 року з представниками громадських організацій та адвокатами, які безпосередньо займаються питанням свавільних затримань українських цивільних осіб, включно з уцілілими та їхніми сім’ями; інформація, надана БДІПЛ українською владою; а також інформація, отримана з загальнодоступних джерел. 135 У період з 24 лютого 2022 року по 7 листопада 2024 року українські правоохоронні органи в ході розслідування встановили 15 063 цивільних осіб, які були незаконно затримані владою Російської Федерації, а 2 375 осіб були визнані уцілілими. Крім того, у період з 24 лютого 2022 року по 31 жовтня 2024 року українська влада встановила факти незаконного утримання під вартою 47 дітей. Див. інформацію, надану БДІПЛ Постійним представництвом України при міжнародних організаціях у Відні. 136 Інформація, надана БДІПЛ неурядовими організаціями, які працюють з питаннями свавільного затримання цивільних осіб. 137 Див. наприклад, Звіт Незалежної міжнародної комісії з розслідування порушень в Україні, UN Doc. A/79/549, 25 жовтня 2024 року. Див. також інформацію, надану БДІПЛ Постійним представництвом України при міжнародних організаціях у Відні. 138 Детальніше див. розділ IV. б. Катування та жорстоке поводження на територіях, підконтрольних російській владі 139 Загальна декларація прав людини 1948 р., ст. 9; Міжнародний пакт про громадянські і політичні права 1966 р., ст. 9; Звичаєве міжнародне гуманітарне право. Норми 98, 99 і 100. 140 Додатковий протокол I, ст. 75.

Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 31 оборони Росії висуває цивільним особам, що утримуються під вартою. За даними української влади, Рощину готували до обміну полоненими, але вона померла 19 вересня 2024 року під час етапування до Москви зі слідчого ізолятора № 2 у Таганрозі (Російська Федерація), згідно з листом Міністерства оборони Росії, отриманим її родиною 10 жовтня.141 Вікторія Рощина померла незадовго до свого 28-річчя і, за словами її родичів, не мала жодних проблем зі здоров’ям до затримання.

Б. КАТУВАННЯ ТА ЖОРСТОКЕ ПОВОДЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЯХ, ПІДКОНТРОЛЬНИХ РОСІЙСЬКІЙ ВЛАДІ

51. БДІПЛ продовжувало збирати докази широкомасштабного і систематичного застосування катувань російською владою проти цивільних осіб, які перебувають під вартою.142 Усі 14 уцілілих від свавільних затримань (вісім чоловіків і шість жінок), опитаних БДІПЛ, повідомили, що зазнали катувань або інших форм жорстокого поводження.143 Крім того, БДІПЛ опитало одного свідка, який вже відбував покарання у виправній колонії до лютого 2022 року, але зазнав катувань, коли установа перейшла під контроль Російської Федерації.144 БДІПЛ також отримало сім достовірних повідомлень про жорстоке поводження від родичів осіб, які були або залишаються свавільно позбавленими волі на окупованих територіях України та/ або в Російській Федерації.145 Окремо БДІПЛ задокументувало два випадки катувань і жорстокого поводження в умовах, не пов’язаних із позбавленням волі.146

52. Уцілілі особи зазнавали катувань і жорстокого поводження як в офіційних, так і в імпровізованих місцях несвободи в окупованих Російською Федерацією районах Херсонської і Запорізької областей, Криму, а також у Російській Федерації. Винуватці, які застосовували катування, були описані БДІПЛ як військовослужбовці російських збройних сил, у тому числі збройних формувань, пов’язаних з Російською Федерацією,147 та ФСБ.148

141 Інформація Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні. 142 Для додаткової інформації див. ОБСЄ/БДІПЛ, Третій проміжний звіт, пп. 55-64; Четвертий проміжний звіт, пп. 56-66; П’ятий проміжний звіт, пп. 42-51. 143 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407; UKR.WS.408; UKR.WS.418; UKR.WS.419; UKR.WS.425; UKR. WS.437; UKR.WS.444; UKR.WS.449; UKR.WS.453; UKR.WS.455; UKR.WS.467; UKR.WS.481; UKR.WS.483. Опитування свідків UKR.WS.453 включало свідчення подружньої пари. 144 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.423. 145 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.418, пп. 48, 54; UKR.WS.455, пп. 74, 103; UKR.WS.467, п. 62; UKR. WS.404, пп. 50, 54; UKR.WS.439, пп. 76, 95; UKR.WS.472; UKR.WS.482. 146 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.460; UKR.WS.476. 147 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.418, пп. 39, 42-43; UKR.WS.423, п. 19; UKR.WS.449, п. 48; UKR. WS.453, пп. 28-29; UKR.WS.476, п. 30; UKR.WS.483, п. 115. 148 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407, пп. 57, 61; UKR.WS.418, пп. 39, 41, 46; UKR.WS.419, пп. 71-73; UKR.WS.437, п. 98; UKR.WS.444, п. 92; UKR.WS.453, пп. 28, 120; UKR.WS.455, п. 83; UKR.WS.460, п. 55, 98; UKR.WS.467, п. 45; UKR.WS.481, п. 72.

32 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 53. Відповідно до попередніх висновків БДІПЛ,149 інтерв’ю, проведені БДІПЛ зі свідками та уцілілими у другій половині 2024 року, свідчать про те, що російська влада застосовувала катування під час допитів для отримання інформації або зізнань від свідків.150 Наприклад, повідомлялося, що винуватці вимагали від уцілілих осіб розкрити деталі їхньої співпраці зі Збройними силами України або надати імена чи місцезнаходження тих, хто співпрацює зі Збройними силами України чи органами влади. Багато з уцілілих повідомляли, що катування продовжувалися, незважаючи на їхні відповіді: «Вони ставили мені запитання, але іноді... насправді вони просто звинувачували мене в тому, чого я ніколи не робив... і неважливо, якою була відповідь, вони все одно вмикали електрику».151

54. Катування та жорстоке поводження також застосовувалися для примусу уцілілих до співпраці з російською владою152 або як покарання чи приниження.153 П’ять уцілілих осіб повідомили про існування кімнат, спеціально призначених для допитів і катувань.154

55. Як було раніше задокументовано БДІПЛ, повідомлялося, що в різних місцях несвободи винуватці застосовували схожі методи катування.155 Майже всі уцілілі особи повідомили, що їх жорстоко били, у тому числі різними предметами та інструментами.156 Дев’ятьох осіб катували електричним струмом.157 Винуватці підключали дроти або затискачі до мочок вух, пальців рук, ніг, носа або геніталій, а в деяких випадках використовували воду для посилення ефекту від ураження електричним струмом.158 Два уцілілі розповіли, що електрошок застосовували за допомогою військового польового телефону «тапік».159 Один з потерпілих описав, як його катували електричним струмом

149 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Третій проміжний звіт, п. 56; Четвертий проміжний звіт, п. 58; П’ятий проміжний звіт, п. 44. 150 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407, п. 54; UKR.WS.408, пп. 176-186; UKR.WS.418, пп. 39-40, 42, 44-45; UKR.WS.419, пп. 24-28, 35-36; UKR.WS.425, пп. 22, 27-28; UKR.WS.437, пп. 40-42, 127; UKR.WS.444, п. 91; UKR.WS.449, пп. 47-48; UKR.WS.453, пп. 37-39, 55; UKR.WS.455, пп. 58, 70, 73, 85-87, 93, 103, 105, 113-114, 119, 136; UKR.WS.467, п. 63; UKR.WS.481, пп. 67-71. 151 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.408, п. 195. 152 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.437, пп. 73, 75; UKR.WS.476, пп. 36, 47. 153 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407, п. 53; UKR.WS.408, пп. 194-195; UKR.WS.418, п. 41; UKR.WS.453, пп. 31-32; UKR.WS.455, пп. 113; UKR.WS.467, пп. 66-67. 154 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407, пп. 53-54; UKR.WS.408, п. 206; UKR.WS.425, пп. 25, 29; UKR. WS.453, п. 108; UKR.WS.455, п. 100. 155 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Третій проміжний звіт, п. 57; Четвертий проміжний звіт, п. 60; П’ятий проміжний звіт, п. 46. 156 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407, пп. 53, 58-59; UKR.WS.408, пп. 178, 184, 199; UKR.WS.418, пп. 39, 48; UKR.WS.419, пп. 15, 20, 29, 35; UKR.WS.423, пп. 19, 30; UKR.WS.437, п. 39; UKR.WS.453, пп. 27, 32, 71, 103-104; 107-108; UKR.WS.455, пп. 70-72, 74; UKR.WS.481, пп. 78-80. Див. також UKR.WS.404, пп. 50, 54; UKR.WS.444, п. 98; UKR.WS.449, п. 54; UKR.WS.472, пп. 26, 37-38. 157 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407, п. 54; UKR.WS.408, пп. 182-185, 194, 205; UKR.WS.418, пп. 41, 44-45; UKR.WS.419, пп. 20-21, 24-25, 35, 74; UKR.WS.437, пп. 31-35, 44, 111; UKR.WS.444, пп. 90, 113; UKR. WS.449, пп. 47-48; UKR.WS.455, пп. 58, 103-104, 113. Див. також UKR.WS.439, п. 95; UKR.WS.481, п. 77. 158 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407, п. 54; UKR.WS.408, пп. 182, 195-196; UKR.WS.418, пп. 41, 44; UKR.WS.419, п. 74; UKR.WS.437, п. 31; UKR.WS.444, пп. 90, 113; UKR.WS.449, пп. 47-48; UKR.WS.455, п. 104. 159 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.437, п. 111; UKR.WS.444, пп. 90, 113. Для отримання додаткової інформації див. ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт, п. 46.

Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 33 під час допиту: «Вони взяли якийсь пристрій і під’єднали дроти, один до мого пальця, а інший до лівого вуха, поворухнули ручку, і я зрозумів, що це електричний струм. Відчуття було таке, ніби болить кожен нерв у зубі. Перед очима все потемніло. Вони повернули цю ручку, можливо, три або чотири рази, і я знепритомнів. Мене перенесли в камеру, їм довелося тягнути мене за руки, оскільки я не міг рухатися».160

56. Інші методи катувань, про які повідомлялося, включали завдання опіків паяльником;161 удушення;162 стресові положення;163 нанесення порізів;164 імітацію утоплення;165 погрози смерті, каліцтва та фізичного насильства;166 а також погрози завдання шкоди членам сім’ї.167 Під час катувань постраждалим особам часто зав’язували очі, надягали наручники або зв’язували руки за спиною, а також зв’язували ноги.168 Уцілілі також повідомляли, що зазнавали сексуального насильства та/або погроз сексуального насильства як щодо них самих, так і щодо членів їхніх сімей. 169

57. У двох випадках уцілілі особи повідомили БДІПЛ, що винуватці утримували їхніх близьких разом з ними, катували та жорстоко поводилися з ними.170 Одна з уцілілих розповіла, як її сина катували електричним струмом у її присутності, щоб змусити її зізнатися: «Я стояла там, слухала... Я чула, як мого сина катували електричним струмом... Я чула, як він плакав, кричав... Він благав їх припинити; він казав, що йому боляче... Вони запитували його: «Твоя мама працювала на Збройні сили України? Вона отримувала гроші в обмін на інформацію?». Він повинен був сказати «так», тому що йому було боляче ... він погодився і сказав «так» на все. Потім його вивели з кімнати, він стояв поруч зі мною і плакав... Я відчувала, що він весь у сльозах».171

58. Винуватці також виконували певні ритуали, які принижували гідність затриманих. Наприклад, один уцілілий чоловік, розповів БДІПЛ, що кожного разу, коли його та його співкамерників виводили в душ, їм доводилося співати російський гімн, при цьому їх били та

160 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.407, п. 54. 161 Опитування свідка БДІПЛ, UKR.WS.437, пп. 36, 39, 44. 162 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.453, п. 33. 163 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.408, п. 175; UKR.WS.453, п. 27. 164 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.481, п. 103. 165 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.419, п. 75; UKR.WS.481, пп. 78-80. 166 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407, п. 54; UKR.WS.418, пп. 39, 45; UKR.WS.425, п. 29; UKR.WS.437, п. 24; UKR.WS.449, пп. 46, 52; UKR.WS.453, пп. 35, 69; UKR.WS.455, пп. 73, 84. 167 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.408, пп. 197-198; UKR.WS.455, пп. 99, 118-119, 128. 168 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.408, п. 192; UKR.WS.418, пп. 39, 41; UKR.WS.425, п. 22; UKR.WS.481, п. 104. Див. також UKR.WS.437, п. 94 169 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407, п. 54; UKR.WS.408, пп. 192, 199-200, 263; UKR.WS.418, п. 41; UKR.WS.419, п. 15; UKR.WS.453, пп. 37, 108-109, 114, 152-155; UKR.WS.455, пп. 149-150; UKR.WS.483, пп. 115-117, 170. Див. також UKR.WS.439, п. 76. Детальніше див. Розділ IV. г. Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом. 170 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.418, пп. 35-38, 48; UKR.WS.455, пп. 74, 99, 103, 119. 171 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.455, п. 103.

34 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими принижували.172 Одна уціліла розповіла, що їй доводилося співати російський гімн, щоб скористатися туалетом і під час користування туалетом.173 Три уцілілі повідомили, як щоразу, коли відчинялися двері камери, у тому числі вночі, вони повинні були вставати і вигукувати: «Слава Росії, слава Путіну!». Невиконання таких ритуалів призводило до побиття або інших покарань, таких як позбавлення їжі.174

59. Одинадцять уцілілих повідомили, що інші затримані, як цивільні, так і військовополонені, також зазнавали катувань або фізичного насильства.175 Крім того, дві опитані особи повідомили, що вони бачили, як інші затримані померли в місцях несвободи внаслідок нелюдських умов тримання під вартою, у тому числі через відсутність своєчасної та належної медичної допомоги.176 Один зі свідків повідомив БДІПЛ, що інший затриманий, що перебував із ним, помер під час утримання під вартою від тілесних ушкоджень, отриманих під час катувань.177

60. Два свідки заявили, що, хоча до них не застосовували фізичного насильства, вони зазнали значних моральних страждань під час перебування під вартою. Їх неодноразово допитували із зав’язаними очима та в наручниках, піддавали погрозам та психологічному тиску.178 У поєднанні з жахливими умовами тримання під вартою, в яких свідки перебували протягом декількох місяців,179 такий досвід може бути прирівняний до жорстокого поводження або катувань.

61. Свідок, який відбував кримінальне покарання у виправній колонії у Херсонській області до того, як ця територія була окупована Російською Федерацією, описав жахливі умови, фізичне насильство та жорстоке поводження, що почалися після того, як установа перейшла під російську адміністрацію. Зокрема, він розповів, як його перевели до колонії, де ув’язнені з інфекційними захворюваннями утримувалися разом зі здоровими ув’язненими без належного відокремлення та запобіжних заходів. Його також змушували виконувати важку фізичну працю понад 20 годин на добу, а також піддавали колективним побиттям і покаранням.180

62. БДІПЛ також задокументувало випадки катувань і жорстокого поводження з цивільними особами з боку російської влади під час

172 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.419, п. 84. 173 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.455, п. 151. 174 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.419, п. 32; UKR.WS.453, п. 107; UKR.WS.455, п. 96. 175 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407, пп. 58-59; UKR.WS.408, пп. 216, 218-221; UKR.WS.419, пп. 65-66, 74-75; UKR.WS.423, п. 38; UKR.WS.425, пп. 24-25, 29; UKR.WS.437, п. 92; UKR.WS.444, пп. 88, 98; UKR. WS.449, п. 54; UKR.WS.453, пп. 103-104; UKR.WS.455, п. 171; UKR.WS.481, пп. 74, 77-80, 103. 176 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.423, пп. 26-28; UKR.WS.425, п. 23. 177 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.481, п. 102. 178 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.425, пп. 22, 27-29, 36; UKR.WS.481, пп. 67-71, 75-76, 104. 179 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.425, пп. 18, 21, 23, 25, 34; UKR.WS.481, пп. 51, 55-56, 99. 180 Опитування свідків БДІПЛ, UKR.WS.423, пп. 4, 7, 13-16, 18-19, 21, 24-26, 30-34.

Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 35 обшуків будинків. В одному випадку під час обшуку постраждала ціла сім’я з Херсонської області. Російські посадовці жорстоко били батька сім’ї протягом трьох годин, засовували дітям до рота дуло пістолета, а новонароджену дитину кинули на підлогу, погрожуючи і словесно ображаючи її.181 В іншому випадку свідок розповів БДІПЛ, як у липні 2024 року під час обшуку та допиту подружньої пари із Запорізької області винуватці жорстоко побили чоловіка та погрожували йому електричним струмом, щоб змусити дружину співпрацювати з окупаційною владою. У чоловіка стався серцевий напад, і його довелося госпіталізувати.182

63. Серед травм, отриманих внаслідок катувань, були синці, опіки, садна і пухирі, некротичні рани, переломи ребер, пальців і носа, вибиті зуби, черепно-мозкові травми, зовнішні кровотечі, проблеми з серцем і пам’яттю, а також обмежена мобільність.183 Кілька уцілілих повідомили про психологічні проблеми, у тому числі тривогу, виснаження, проблеми з пам’яттю і сном184

64. Заборона катувань і нелюдського поводження є абсолютною в МГП та МППЛ.185 БДІПЛ рішуче засуджує широке і систематичне застосування катувань, а також принизливого і нелюдського поводження з затриманими російською владою.

В. СИТУАЦІЯ З ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИМИ

65. Під час моніторингу БДІПЛ продовжувало виявляти тенденції щодо порушень МГП та МППЛ, пов’язаних із поводженням з українськими військовополоненими,186 що підтверджується інтерв’ю з 29 колишніми військовополоненими (25 чоловіками та чотирма жінками), проведених у другій половині 2024 року. З 29 опитаних колишніх військовополонених 17 були звільнені у 2024 році, останній з яких у серпні 2024 року. Тривалість перебування в полоні опитаних становила від чотирьох до 28 місяців з моменту захоплення до звільнення. Інформація, отримана під час 29 інтерв’ю, проведених БДІПЛ з уцілілими та свідками, свідчить про продовження практики систематичних

181 Опитування свідків БДІПЛ, UKR.WS.460, пп. 55-70, 81. 182 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.476, пп. 28-51. 183 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407, пп. 45, 56; UKR.WS.408, пп. 201-204; UKR.WS.418, пп. 55, 82; UKR.WS.419, пп. 15, 25, 29, 31, 42-45; UKR.WS.437, пп. 70, 87, 111; UKR.WS.453, п. 182; UKR.WS.455, пп. 115, 134; UKR.WS.476, п. 38; UKR.WS.483, п. 173. 184 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.418, п. 82; UKR.WS.419, п. 36; UKR.WS.453, пп. 182-183; UKR.WS.460, пп. 64-65; UKR.WS.483, п. 163. 185 Конвенція ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання 1984 р.; Звичаєве міжнародне гуманітарне право. Норма 90; Четверта Женевська конвенція, ст. 32; Додатковий протокол I, ст. 75. 186 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Третій проміжний звіт; ОБСЄ/БДІПЛ, Четвертий проміжний звіт, ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт. Див. також інформацію Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні.

36 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими катувань та інших порушень МГП і МППЛ, що вчинялися проти українських військовополонених у другій половині 2024 року. Розповіді уцілілих осіб, опитаних БДІПЛ, викликають серйозне занепокоєння щодо недотримання Російською Федерацією основоположних принципів, які регулюють поводження з військовополоненими.187

66. На користь цього висновку також свідчить аналіз БДІПЛ відкритих джерел інформації, які демонструють ймовірні акти насильства щодо українських військовополонених, з очевидним збільшенням поширення такого матеріалу у другій половині 2024 року (див. п. 92 нижче).

67. За результатами 29 інтерв’ю спостерігачі БДІПЛ ідентифікували понад 35 місць, де українські військовополонені утримувалися від моменту захоплення до звільнення, причому кілька раніше незадокументованих місць були визначені як місця тримання під вартою. Ці місця включали імпровізовані місця тримання під вартою, які використовувалися для допитів і фільтрації військовополонених; тимчасові та слідчі ізолятори; великі виправні колонії та казарми, в яких утримувалися сотні, якщо не тисячі, затриманих. Протягом усього часу інтернування військовополонених неодноразово перевозили між місцями тримання під вартою на окупованих територіях України та у Російській Федерації.188

68. Чоловіки та жінки-військовополонені утримувалися окремо одне від одного.189 Військовополонені переважно утримувалися окремо від цивільних осіб, проте в деяких випадках їх утримували в одних камерах або казармах.190

69. Усі 29 військовополонених розповіли про те, що під час перебування в полоні та в усіх місцях тримання під вартою вони зазнавали та були свідками численних катувань і жорстокого поводження, за винятком двох місць, які вирізнялися своїм ставленням до військовополонених та дотриманням Женевських конвенцій.

187 Женевська конвенція про поводження з військовополоненими 1929 року; Женевська конвенція про поводження з військовополоненими 1949 року (Третя Женевська конвенція); Додатковий протокол I, ст. 45; Звичаєве міжнародне гуманітарне право. Норми 87, 90, 94 і 95. 188 Усі 29 опитаних військовополонених зазначили, що їх утримували на тимчасово окупованих територіях України та на території Російської Федерації. Один опитаний, UKR.WS.438, також короткочасно утримувався на території Білорусі. 189 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.410, п. 48; UKR.WS.411, п. 82; UKR.WS.412, п. 27; UKR.WS.424, пп. 15, 28; UKR.WS.429, п. 35; UKR.WS.431, п. 86; UKR.WS.436, пп. 65, 216-217; UKR.WS.440, п. 98; UKR.WS.443, п. 88; UKR.WS.451, п. 142; UKR.WS.463, п. 41; UKR.WS.473, п. 23; UKR.WS.484, п. 12; UKR.WS.490, пп. 30, 37, 39; UKR.WS.491, пп. 27-28. Див. також UKR.WS.488, п. 78. 190 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, пп. 27, 34, 42, 52; UKR.WS.410, п. 39; UKR.WS.412, пп. 27, 42; UKR.WS.416, п. 33; UKR.WS.424, п. 28; UKR.WS.429, пп. 49-50, 123; UKR.WS.431, пп. 64, 85; UKR.WS.436, пп. 221-223; UKR.WS.438, пп. 104-106; UKR.WS.440, пп. 50, 90, 157; UKR.WS.442, пп. 23, 38-39, 115-117; UKR. WS.443, пп. 34, 136; UKR.WS.448, пп. 103, 109-112; UKR.WS.451, пп. 76-77; UKR.WS.464, пп. 49, 57, 69, 96, 103-104; UKR.WS.470, пп. 35, 70; UKR.WS.473, п. 57; UKR.WS.474, п. 58; UKR.WS.475, пп. 103; UKR.WS.484, п. 12; UKR.WS.485, п. 99; UKR.WS.490, пп. 35, 38-40.

Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 37 70. З моменту захоплення полонених утримували в місцях тимчасового тримання до їхнього переведення до більш постійних місць тримання під вартою. У цих початкових місцях тримання сім уцілілих зазнавали фізичного насильства (як під час допитів, так і під час ув’язнення)191 та погроз насильством/смертю, а також імітації страти.192 Уцілілі також описували погані умови та обмежений доступ до базових потреб, відзначаючи нестачу або повну відмову в їжі, воді, доступі до туалету, спальних місць та медичної допомоги.193

71. За словами уцілілих, опитаних БДІПЛ, після цього початкового затримання військовополонених регулярно переводили з одного місця тримання під вартою до іншого, і після прибуття до кожного з них їх піддавали процедурам ініціації або вітальним побиттям, відомих під назвою «прийомка».194 Уцілілі зазнавали принижень, погроз, сексуального насильства, нападів собак, стресових положень, жорстокого фізичного побиття та ураження електричним струмом.195 Однією з практик, описаних свідками, було примусове проходження через «коридор» в’язничного персоналу, які жорстоко били в’язнів та застосовували до них електричний струм за допомогою різноманітних інструментів.196 Як описав «прийомку» один з уцілілих: «Вони не лише били кийками, кулаками та ногами, але й обливали водою, а потім застосовували електричний струм».197 Російська влада послідовно застосовувала насильство до військовополонених протягом усього

191 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, пп. 19-21; UKR.WS.410, пп. 19, 24-26; UKR.WS.416, пп. 10-11, 14; UKR.WS.429, пп. 12, 17; UKR.WS.443, пп. 18, 45-46; UKR.WS.470, пп. 8-9; UKR.WS.485, п. 24. 192 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.410, п. 19; UKR.WS.429, п. 17; UKR.WS.442, пп. 11-13; UKR.WS.443, п. 18; UKR.WS.485, п. 24; UKR.WS.489, п. 12. 193 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.410, п. 26; UKR.WS.412, пп. 16-17; UKR.WS.416, п. 11; UKR.WS.436, п. 11; UKR.WS.442, п. 19; UKR.WS.443, пп. 19-20, 22-23, 30-31; UKR.WS.450, пп. 20-22; UKR.WS.451, пп. 56-57; UKR.WS.462, пп. 76-78; UKR.WS.474, пп. 8, 17, 20; UKR.WS.485, п. 26; UKR.WS.489, п. 10; UKR.WS.490, п. 13; UKR.WS.491, п. 18. 194 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.410, пп. 110, 119; UKR.WS.411, п. 67; UKR.WS.412, п. 53; UKR.WS.416, п. 27; UKR.WS.429, пп. 58-61, 111, 114-116; UKR.WS.431, п. 24; UKR.WS.436, пп. 88, 141; UKR.WS.440, пп. 74, 127, 204; UKR.WS.442, пп. 6, 86-88, 159; UKR.WS.443, пп. 49, 162, 169-170; UKR.WS.448, пп. 25-27; UKR. WS.450, пп. 33, 56-61, 108-110; UKR.WS.462, пп. 80-83; UKR.WS.463, пп. 64-66; UKR.WS.464, пп. 47, 61, 89; UKR.WS.473, пп. 25, 42, 59; UKR.WS.474, п. 27; UKR.WS.475, п. 143; UKR.WS.484, пп. 11, 20, 34-35; UKR. WS.485, пп. 35-36, 73-74, 126; UKR.WS.488, пп. 49, 62-63; UKR.WS.489, пп. 14-15, 24, 26-27; UKR.WS.491, пп. 24-26, 39-42, 69-73, 100. 195 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, пп. 23, 29, 48-49; UKR.WS.410, пп. 34, 109-118; UKR.WS.411, пп. 67, 71-75, 105-106, 196; UKR.WS.412, пп. 23-24, 33, 53; UKR.WS.416, пп. 27, 39, 46; UKR.WS.424, пп. 15, 17, 24, 31; UKR.WS.429, пп. 58-61, 111, 114-116; UKR.WS.431, пп. 24-25; UKR.WS.436, пп. 88-92, 141-143; UKR.WS.438, пп. 78-79; UKR.WS.440, пп. 65-66, 127-130, 204-206; UKR.WS.442, пп. 6-7, 85-88, 161; UKR.WS.443, пп. 49, 169, 172; UKR.WS.448, пп. 10, 24-27; UKR.WS.450, пп. 33, 57-61, 109-110, 112, 176; UKR.WS.451, пп. 100-103; UKR.WS.462, пп. 80-83; UKR.WS.463, п. 66; UKR.WS.464, пп. 47-48, 89; UKR.WS.473, пп. 15, 25, 27, 42, 59; UKR.WS.474, п. 27; UKR.WS.475, пп. 25-26; UKR.WS.484, пп. 11, 20, 33-35; UKR.WS.485, пп. 35-36, 73-74, 126; UKR.WS.488, пп. 49, 62-63; UKR.WS.489, пп. 14-15, 24, 26, 48; UKR.WS.490, пп. 23, 35, 51-52, 70-72, 100-102; UKR.WS.491, пп. 24-26, 33, 40-41, 43, 69-73. Див. також інформацію Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні. 196 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, п. 29; UKR.WS.410, п. 115; UKR.WS.411, пп. 71-73, 105-106; UKR. WS.412, п. 24; UKR.WS.416, п. 27; UKR.WS.424, п. 17; UKR.WS.429, пп. 58-61, 116; UKR.WS.431, п. 24; UKR. WS.436, пп. 88, 141; UKR.WS.440, п. 129; UKR.WS.442, пп. 6, 86; UKR.WS.443, пп. 49-50, 68; UKR.WS.448, п. 10; UKR.WS.450, пп. 33, 51; UKR.WS.462, пп. 80-83; UKR.WS.463, п. 66; UKR.WS.464, п. 47; UKR.WS.473, п. 15; UKR.WS.474, п. 27; UKR.WS.475, пп. 25-26; UKR.WS.484, пп. 11, 35; UKR.WS.485, пп. 35-36; UKR. WS.488, п. 49; UKR.WS.491, пп. 24-26. 197 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.464, п. 61.

38 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими часу їхнього тримання під вартою та в численних місцях несвободи на окупованих територіях України та Російської Федерації. Широке та рутинне застосування катувань або жорстокого поводження до українських військовополонених протягом усього часу їхнього утримання під вартою ілюструє тривалу систематичну практику жорстокості.198

72. Як розповіли БДІПЛ уцілілі особи, до українських військовополонених застосовувався широкий спектр методів катувань або жорстокого поводження, зокрема: жорстоке фізичне побиття; ураження електричним струмом (у тому числі геніталій); надмірно інтенсивні фізичні вправи; стресові положення; напади собак; імітації страти (у тому числі імітації повішення); погрози фізичного насильства; сексуальне насильство, зокрема зґвалтування; погрози зґвалтування та кастрації; погрози примусових статевих актів; інші форми приниження гідності.199 Ці форми катувань і жорстокого поводження були повсякденним аспектом перебування затриманих у полоні, як зазначив один військовополонений «побиття було постійним, жодного дня без нього не обходилося».200 Іноді присутність російських спецпризначенців або новини про поразки Російської Федерації на полі бою могли призвести до посилення насильства.201

73. Уцілілі повідомляли, що їх допитували різні посадові особи, зокрема представники Федеральної служби виконання покарань Росії (ФСВП), ФСБ, Слідчого комітету Росії, російських збройних сил, місцеві слідчі

198 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Третій проміжний звіт; ОБСЄ/БДІПЛ, Четвертий проміжний звіт, ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт. 199 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, пп. 38-39, 50-52; UKR.WS.410, пп. 133-134, 140-145, 147-149, 181; UKR.WS.411, пп. 84, 111-112, 138, 146, 148, 186, 197, 205-206, 227; UKR.WS.412, пп. 37, 40, 45, 51, 56-57, 59, 63-64, 68; UKR.WS.416, пп. 30, 47-48; UKR.WS.424, пп. 25, 32; UKR.WS.429, пп. 69, 71, 103-108, 119, 124, 140; UKR.WS.431, пп. 19, 28-33, 41, 43, 49, 56, , 58, 61-63, 65-66, 104-105; UKR.WS.436, пп. 11, 20-21, 62, 78, 114-119, 122-126, 137-139, 242-243, 253-258; UKR.WS.438, пп. 13, 20, 98-101, 116, 125, 155-157; UKR.WS.440, пп. 115, 120, 167-169, 173-174, 207; UKR.WS.442, пп. 82-83, 95, 121; UKR.WS.443, пп. 51, 67, 69, 70-71, 79-80, 93-94, 98, 146-147, 153, 163-163, 182, 184-187; UKR.WS.448, пп. 36, 41, 49; UKR.WS.450, пп. 70-72, 79-80, 83-84, 100, 114, 125-126, 129-130, 137-138, 156-158, 201; UKR.WS.462, пп. 100-101, 116-120, 146-147, 194-195, 199; UKR.WS.463, пп. 43-44, 52, 99-100; UKR.WS.464, пп. 37, 44, 62, 68-69, 86, 90, 92-94, 96-98; UKR.WS.470, пп. 32-34; UKR. WS.473, пп. 30, 43, 67-68; UKR.WS.474, пп. 59-62, 64, 68-69, 71-73; UKR.WS.475, пп. 58-61, 68-70, 97, 110-111, 114-115; UKR.WS.484, пп. 22-23, 37-38, 44-45; UKR.WS.485, пп. 102-103; UKR.WS.488, пп. 57, 74, 78-84, 88-89, 91, 94, 97; UKR.WS.489, пп. 30, 38, 43, 48-50, 53; UKR.WS.490, пп. 36, 43, 47, 49-50, 66, 84, 93, 95-96, 112; UKR.WS.491, пп. 58-59, 73, 80, 84-85, 101-102, 108-109. Див. розділ IV. г. Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом. Див. також інформацію Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні. 200 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.412, п. 59. 201 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.410, пп. 147-148; UKR.WS.411, пп. 185-186; UKR.WS.443, п. 153; UKR. WS.448, п. 149. Див. також UKR.WS.463, пп. 98-100.

Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 39 та прокурори.202 До, під час та після допитів слідчі застосовували методи катувань і жорстокого поводження для отримання інформації та зізнань. Методи катувань і жорстокого поводження, пов’язані з допитами, включали: жорстоке фізичне побиття; ураження електричним струмом (у тому числі статевих органів); порізи тіла; імітацію утоплення; асфіксію/удушення; надмірно інтенсивні фізичні навантаження; сексуальне насильство.203 Один з уцілілих під час допитів так описав свій досвід: «У мене було шість допитів. Після першого вони застосували багато насильства, причому різних видів одночасно. Вони використовували електрошокери на геніталіях, цей «тапік», і били тебе одночасно. Могли надягти пластиковий пакет на голову і змусити майже задихнутися, а також били пластиковою трубою, приблизно 70 см завдовжки. Весь цей час вони задавали питання, а ти повинен був відповідати голосно і чітко».204

74. Уцілілі розповіли БДІПЛ про випадки, коли, ті, хто проводив допити, змушували військовополонених підписувати документи, які були викривальними або з якими їм не дозволяли ознайомитися.205 У деяких випадках у цих документах йшлося про ймовірну участь затриманих у злочинах або про те, що вони були їх свідками.206 Російська влада намагалася отримати зізнання або викривальні свідчення від військовополонених, використовуючи заохочення (наприклад, можливий обмін), погрози (наприклад, ув’язненням або обвинуваченнями у кримінальних правопорушеннях) або катуваннями.207 Один з уцілілих згадував, як під час допиту, дізнавач

202 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, п. 60; UKR.WS.410, пп. 61, 63; UKR.WS.411, пп. 130-131, 144-145, 160, 184, 217-218; UKR.WS.412, пп. 39-41, 44, 62; UKR.WS.416, пп. 19, 28; UKR.WS.424, пп. 16, 20, 26-27; UKR. WS.429, пп. 25, 42-44, 78, 103-106; UKR.WS.431, пп. 10-11, 16, 21, 33; UKR.WS.436, пп. 12, 18-19, 29, 31-32, 62-65, 225; UKR.WS.438, пп. 15, 120-122, 130; UKR.WS.440, пп. 162-163, 225; UKR.WS.442, пп. 42, 45-46, 56-61, 119-123, 125; UKR.WS.443, пп. 73-76, 142; UKR.WS.448, пп. 18-19, 34-35, 155-158; UKR.WS.450, пп. 73, 75, 89, 117-119, 207; UKR.WS.451, пп. 78-81, 87; UKR.WS.462, пп. 102-111, 145; UKR.WS.463, пп. 49, 53-55, 86-87; UKR. WS.464, пп. 28, 36, 42; UKR.WS.470, пп. 39-40; UKR.WS.473, пп. 28, 43; UKR.WS.474, пп. 80-82, 147; UKR. WS.475, пп. 72-73, 77, 105-109; UKR.WS.488, пп. 68-72; UKR.WS.489, пп. 19, 28-32, 48-49; UKR.WS.490, пп. 27, 62, 82-83; UKR.WS.491, пп. 54-56. 203 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, п. 60; UKR.WS.410, п. 178; UKR.WS.411, пп. 133, 135-137, 141-142, 218; UKR.WS.412, пп. 39, 62, 72; UKR.WS.416, п. 19; UKR.WS.424, пп. 16, 26; UKR.WS.431, пп. 16, 33; UKR. WS.436, пп. 12, 23, 66; UKR.WS.438, пп. 15-18, 120-122, 126; UKR.WS.440, пп. 226, 229; UKR.WS.442, пп. 121-123, 128; UKR.WS.443, пп. 77, 79, 142; UKR.WS.448, пп. 18-19, 34-35, 159-164; UKR.WS.450, пп. 117-119; UKR.WS.462, пп. 102-103, 109-110; UKR.WS.463, пп. 49-50, 87-90; UKR.WS.464, пп. 36; UKR.WS.473, пп. 28-30; UKR.WS.474, пп. 80, 82, 147; UKR.WS.488, пп. 68-69, 73; UKR.WS.489, пп. 19, 28-32; UKR.WS.490, пп. 27, 29, 62; UKR.WS.491, пп. 54-57. Див. також інформацію Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні. 204 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.412, п. 40. 205 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, пп. 43, 53; UKR.WS.412, п. 73; UKR.WS.416, п. 28; UKR.WS.424, пп. 16, 20; UKR.WS.429, п. 136; UKR.WS.431, п. 87; UKR.WS.436, пп. 46, 225; UKR.WS.438, п. 124; UKR. WS.440, пп. 103, 125; UKR.WS.442, пп. 119, 124; UKR.WS.450, п. 99; UKR.WS.462, пп. 89-90; UKR.WS.463, пп. 54, 91; UKR.WS.470, п. 41; UKR.WS.473, п. 33; UKR.WS.474, п. 86; UKR.WS.489, пп. 33, 52; UKR.WS.490, пп. 63, 83-84; UKR.WS.491, пп. 90-92 206 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, п. 53; UKR.WS.410, пп. 175-180; UKR.WS.489, пп. 33-35. 207 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, п. 43; UKR.WS.410, пп. 177-179; UKR.WS.412, пп. 60; UKR. WS.416, пп. 24, 29; UKR.WS.429, п. 135; UKR.WS.431, п. 10; UKR.WS.450, пп. 119-122, 144-149, 182, 187; UKR. WS.463, пп. 55, 91; UKR.WS.470, пп. 42-43; UKR.WS.473, п. 29; UKR.WS.489, пп. 33-35; UKR.WS.490, п. 84.

40 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими наказав йому: «Вибирай собі обвинувачення – або ти винен у мародерстві, або у вбивстві, бо якщо я виберу, то це буде найтяжчий злочин».208

75. Уцілілі розповіли БДІПЛ, що військовополонені з офіцерським званням, пов’язані з морською піхотою та батальйоном «Азов», або ті, хто виконував спеціалізовані функції, такі як члени артилерійських розрахунків, снайпери, танкісти та розвідники, зазнавали суворішого та/або жорстокішого поводження з боку в’язничної адміністрації або органів російського державного апарату.209 Деякі колишні військовополонені згадували про присутність цивільних осіб, яких утримували в тих самих установах, що й військовополонених, і які зазнавали подібного або ще гіршого поводження.210

76. Десять колишніх військовополонених повідомили про численні випадки, коли затримані помирали в полоні через страти, катування, жорстоке поводження та/або неналежну медичну допомогу.211

77. Колишні військовополонені, опитані БДІПЛ, розповіли про нелюдські умови, в яких вони перебували в полоні. Вони отримували мало або зовсім не отримували води,212 а їжа була недостатньою, низької якості,213 часто гнилою або забрудненою відходами та сміттям.214 Коли затримані отримували їжу, їх часто змушували споживати її за дуже обмежений проміжок часу, причому їжа була занадто гарячою, щоб її можна

208 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.429, п. 135. 209 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, пп. 52, 71; UKR.WS.411, пп. 74; UKR.WS.412, п. 41; UKR.WS.431, пп. 38, 47; UKR.WS.436, пп. 211-213; UKR.WS.440, пп. 48, 81, 167, 171, 173, 232; UKR.WS.443, пп. 191-192; UKR.WS.448, пп. 114-115; UKR.WS.450, пп. 97-98, 125-126, 152; UKR.WS.464, пп. 53, 55; UKR.WS.473, п. 76; UKR.WS.474, п. 28; UKR.WS.491, п. 34. Див. також UKR.WS.470, п. 50. 210 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.431, п. 64; UKR.WS.438, п. 104; UKR.WS.440, п. 75; UKR.WS.442, пп. 115-116; UKR.WS.443, пп. 137-138; UKR.WS.448, п. 112; UKR.WS.464, пп. 49, 53, 104; UKR.WS.470, п. 38; UKR.WS.473, пп. 57, 70; UKR.WS.490, п. 35. Див. також UKR.WS.443, п. 203. Розділ IV. а. Свавільні позбавлення волі та примусові зникнення на територіях, підконтрольних російській владі. 211 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, пп. 46, 71-72; UKR.WS.410, пп. 123-125; UKR.WS.416, п. 38; UKR. WS.436, пп. 56, 206-209; UKR.WS.440, пп. 66-67, 82, 112-113; UKR.WS.442, п. 150; UKR.WS.443, п. 193; UKR. WS.450, п. 52; UKR.WS.489, п. 60; UKR.WS.490, пп. 29, 49-50, 55. 212 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.411, п. 90; UKR.WS.412, п. 34; UKR.WS.440, п. 61; UKR.WS.450, пп. 37-38; UKR.WS.463, п. 48; UKR.WS.464, п. 63; UKR.WS.475, пп. 56, 99; UKR.WS.485, пп. 81-82, 86; UKR. WS.488, п. 59. Див. також UKR.WS.443, п. 176. Див. також інформацію Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні. Розділ IV. а. Свавільні позбавлення волі та примусові зникнення на територіях, підконтрольних російській владі. 213 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, п. 28; UKR.WS.411, п. 123; UKR.WS.412, п. 34; UKR.WS.416, пп. 25, 47; UKR.WS.424, пп. 15, 28, 64, 124, 137; UKR.WS.431, п. 22; UKR.WS.436, пп. 50, 78-82; UKR.WS.438, п. 12; UKR.WS.440, п. 59; UKR.WS.443, пп. 64, 102, 181; UKR.WS.448, п. 32; UKR.WS.450, пп. 123, 140; UKR. WS.462, пп. 123-124; UKR.WS.463, п. 48; UKR.WS.464, пп. 36, 90; UKR.WS.474, п. 109; UKR.WS.484, пп. 13, 21; UKR.WS.488, пп. 59, 76; UKR.WS.489, п. 39; UKR.WS.490, пп. 28, 46, 54, 76. Див. також інформацію Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні. 214 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, п. 41; UKR.WS.431, п. 23; UKR.WS.436, п. 78; UKR.WS.450, пп. 135, 184; UKR.WS.490, п. 76.

Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 41 було їсти.215 Кілька колишніх військовополонених зазнали значного недоїдання і втрати ваги, а один із свідків схуд на 50 кг.216

78. Колишні військовополонені повідомляли, що їх позбавляли сну;217 утримували в переповнених приміщеннях 218 з неналежними умовами для сну, недостатньою вентиляцією,219 цвіллю,220 комахами та щурами;221 не забезпечували належним одягом та опаленням взимку.222 У деяких випадках в’язнична адміністрація навмисно тримала камери холодними взимку і карала тих, хто скаржився, побиттям або інтенсивними фізичними навантаженнями.223

79. Колишні військовополонені повідомили БДІПЛ, що їм надавали обмежений доступ до туалету та душу або взагалі не надавали.224 Коли доступ дозволявся, військовополоненим часто встановлювали нереальні часові обмеження, наприклад, 30 секунд,225 і часто били та/або завдавали уражень електричним струмом під час прийняття душу.226 Два колишні військовополонені розповіли, що ураження електричним струмом під час прийняття душу «було для них просто розвагою, а не покаранням»,227 і що їхні поневолювачі били та вражали їх електричним струмом, тому що це було «для них весело, вони сміялися».228

215 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, п. 66; UKR.WS.410, пп. 75, 139, 147; UKR.WS.416, п. 27, UKR. WS.429, п. 64; UKR.WS.431, п. 37; UKR.WS.436, п. 106; UKR.WS.462, п. 148; UKR.WS.464, п. 52; UKR. WS.490, п. 77. 216 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.412, п. 72; UKR.WS.431, пп. 42, 46; UKR.WS.436, п. 60; UKR.WS.438, п. 11; UKR.WS.440, пп. 186-187; UKR.WS.442, п. 152; UKR.WS.443, п. 61; UKR.WS.450, п. 130; UKR.WS.462, п. 123; UKR.WS.464, пп. 52, 70, 90; UKR.WS.474, п. 109; UKR.WS.489, п. 39; UKR.WS.491, п. 107. 217 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, пп. 28, 41; UKR.WS.410, пп. 35-36; UKR.WS.411, пп. 86-87; UKR. WS.424, п. 32; UKR.WS.429, п. 66; UKR.WS.436, пп. 69-71; UKR.WS.440, п. 60; UKR.WS.442, п. 102; UKR. WS.443, пп. 105-106; UKR.WS.448, пп. 125-127; UKR.WS.450, п. 106; UKR.WS.462, пп. 83-84, 192; UKR. WS.490, пп. 36, 39, 53; UKR.WS.491, п. 31. Див. також UKR.WS.473, п. 46, який розповідає, що світло в камері було увімкнене цілодобово. 218 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, пп. 26, 28; UKR.WS.410, пп. 35, 66-67; UKR.WS.411, п. 82; UKR. WS.412, п. 25; UKR.WS.416, п. 22; UKR.WS.424, пп. 15, 18; UKR.WS.429, п. 124; UKR.WS.436, пп. 11, 48, 68-72; UKR.WS.440, п. 58; UKR.WS.462, пп. 83-86, 192; UKR.WS.470, п. 27; UKR.WS.474, пп. 101-102; UKR.WS.475, п. 32; UKR.WS.485, п. 43; UKR.WS.488, п. 65; UKR.WS.490, пп. 28, 39, 53. 219 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, пп. 26, 47; UKR.WS.436, п. 68; UKR.WS.440, пп. 145, 148; UKR. WS.473, п. 63; UKR.WS.490, п. 28. 220 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, п. 33; UKR.WS.431, п. 52; UKR.WS.463, п. 74; UKR.WS.473, п. 61; UKR.WS.484, п. 21. 221 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, пп. 35, 47; UKR.WS.410, п. 121; UKR.WS.416, п. 21; UKR.WS.436, п. 99; UKR.WS.440, пп. 122, 147; UKR.WS.443, пп. 124-129; UKR.WS.485, пп. 86-87; UKR.WS.490, п. 61. 222 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.411, п. 209; UKR.WS.416, п. 50; UKR.WS.429, п. 140; UKR.WS.438, пп. 23-25; UKR.WS.442, п. 103; UKR.WS.443, п. 141; UKR.WS.464, п. 98; UKR.WS.474, пп. 105-106; UKR.WS.484, п. 21; UKR.WS.488, п. 38. 223 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.411, п. 209; UKR.WS.429, п. 140; UKR.WS.464, п. 98; UKR.WS.474, пп. 105-106. 224 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.411, п. 89; UKR.WS.412, п. 38; UKR.WS.412, п. 58; UKR.WS.416, п. 22; UKR.WS.431, пп. 31, 45; UKR.WS.436, п. 22; UKR.WS.440, п. 117; UKR.WS.442, п. 32; UKR.WS.443, пп. 60, 100, 176; UKR.WS.448, п. 51; UKR.WS.451, пп. 110-111; UKR.WS.473, п. 48; UKR.WS.475, пп. 90, 137; UKR. WS.484, пп. 22, 37; UKR.WS.488, п. 60; UKR.WS.490, п. 28. 225 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.412, п. 38; UKR.WS.416, п. 47; UKR.WS.431, пп. 18, 45, 65; UKR. WS.438, п. 35; UKR.WS.440, п. 118; UKR.WS.442, пп. 110-111; UKR.WS.443, пп. 60, 100; UKR.WS.473, п. 48; UKR.WS.474, п. 70; UKR.WS.484, п. 22; UKR.WS.489, п. 37. 226 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.431, пп. 18, 31, 65; UKR.WS.440, п. 117; UKR.WS.442, пп. 110-112; UKR. WS.443, п. 60; UKR.WS.450, пп. 95, 115, 177; UKR.WS.474, пп. 59-60, 68-70; UKR.WS.475, п. 137. 227 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.409, п. 51. 228 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.448, п. 51.

42 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 80. Уцілілі розповіли БДІПЛ, що їхні російські поневолювачі також обмежували або відмовляли військовополоненим у медичній допомозі у полоні.229 Медичний або в’язничний персонал часто реагував на прохання про медичну допомогу байдужістю, погрозами насильства і смерті та побиттям.230 Військовополонені регулярно страждали від гнійних ран, хвороб та інфекцій, таких як короста, туберкульоз і гепатит, не отримуючи при цьому ніякого лікування.231 В одному випадку в’язничний персонал цілеспрямовано намагався інфікувати ув’язнених туберкульозом, перевівши інфіковану особу до нової камери.232

81. За їхніми свідченнями, військовополонені також зазнавали виснажливих щоденних процедур, таких як стояння протягом більшої частини дня (до 16 годин) майже без руху, також їм заборонялося розмовляти (особливо українською мовою), а за їхньою поведінкою постійно стежили камери спостереження.233 Коли в’язничний персонал вважав, що військовополонені порушили правила, їх карали як індивідуально, так і колективно.234

82. В’язничний персонал проводив щоденні багаторазові перевірки камер або казарм, під час яких жорстоко били військовополонених і завдавали уражень електричним струмом, змушували виконувати інтенсивні фізичні вправи і приймати стресові пози.235 У рамках «патріотичного виховання» військовополонених змушували завчати та декламувати

229 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, п. 28; UKR.WS.410, пп. 170-172; UKR.WS.411, п. 183; UKR. WS.412, пп. 28, 45-46, 66; UKR.WS.416, пп. 21-22, 38; UKR.WS.431, пп. 32, 50-51; UKR.WS.436, пп. 43, 145, 205; UKR.WS.438, п. 22, 111-113; UKR.WS.440, пп. 95-97, 143-144, 221-222; UKR.WS.443, пп. 111-115, 118; UKR.WS.448, пп. 49, 132-134; UKR.WS.462, п. 121; UKR.WS.470, п. 52; UKR.WS.475, п. 116; UKR.WS.484, п. 26; UKR.WS.490, пп. 29, 55. Див. також інформацію Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні. 230 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, пп. 28, 37; UKR.WS.412, п. 66; UKR.WS.431, п. 32; UKR.WS.442, п. 143; UKR.WS.443, пп. 114, 120, 167-168; UKR.WS.448, пп. 133-135; UKR.WS.450, пп. 129, 166-167, 190; UKR. WS.464, п. 51; UKR.WS.470, п. 52; UKR.WS.474, пп. 77-78; UKR.WS.484, п. 26; UKR.WS.490, п. 55. 231 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.410, пп. 170-172; UKR.WS.423, п. 15; UKR.WS.424, п. 22; UKR.WS.429, пп. 125, 127-128, 140; UKR.WS.431, пп. 50-53; UKR.WS.438, п. 127; UKR.WS.440, п. 221; UKR.WS.443, пп. 112, 197; UKR. WS.448, пп. 50, 107; UKR.WS.464, п. 98; UKR.WS.485, пп. 86-88, 90-91, 96-98; UKR.WS.489, п. 51. Див. також інформацію Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні. 232 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.448, пп. 136-138. 233 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.411, п. 170; UKR.WS.412, пп. 35, 55-56, 59; UKR.WS.416, пп. 22, 32; UKR.WS.436, пп. 49, 240; UKR.WS.438, п. 117; UKR.WS.440, п. 145; UKR.WS.442, п. 96; UKR.WS.443, п. 69, 103-104, 107; UKR.WS.448, пп. 126, 143-144, 146; UKR.WS.450, пп. 127, 214; UKR.WS.451, пп. 112-118; UKR. WS.463, п. 78; UKR.WS.464, пп. 37, 91; UKR.WS.473, пп. 45-46, 60; UKR.WS.474, п. 103; UKR.WS.475, п. 112; UKR.WS.484, п. 37; UKR.WS.489, п. 37; UKR.WS.490, пп. 56, 59; UKR.WS.491, п. 49. 234 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, пп. 42, 55; UKR.WS.410, пп. 144-145; UKR.WS.431, п. 17; UKR. WS.442, пп. 96-98; UKR.WS.443, пп. 106, 107; UKR.WS.450, пп. 127-130; UKR.WS.463, пп. 96-97; UKR. WS.464, пп. 37, 69, 74; UKR.WS.473, п. 46; UKR.WS.475, п. 112; UKR.WS.490, п. 59. 235 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.411, пп. 122, 148, 206; UKR.WS.412, п. 45; UKR.WS.416, пп. 21, 46, 48; UKR.WS.424, п. 25; UKR.WS.429, пп. 67-69, 134; UKR.WS.436, пп. 102-103; UKR.WS.438, пп. 155-157; UKR. WS.443, п. 67; UKR.WS.448, п. 33; UKR.WS.450, пп. 78-80, 128; UKR.WS.451, пп. 114-124; UKR.WS.464, п. 62; UKR.WS.473, пп. 38, 45-46; UKR.WS.474, пп. 61-62; UKR.WS.475, пп. 59-61, 68-70; UKR.WS.484, пп. 43-44; UKR.WS.489, п. 37; UKR.WS.490, пп. 43, 57, 76.

Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 43 російський гімн, а також проросійські/радянські пісні та вірші.236 Відмова або невиконання цих вимог призводила до заборони їжі, інтенсивних фізичних вправ, стресових положень, жорстокого побиття і ураження електричним струмом.237

83. Згідно з їхніми свідченнями БДІПЛ, військовополонені регулярно зазнавали принизливих коментарів про себе та Україну, а також піддавалися впливу антиукраїнських настроїв і проросійської пропаганди через постійні радіо – та телевізійні трансляції.238 Колишні військовополонені також повідомляли, що їх постійно заохочували співпрацювати з російською владою, відмовитися від українського громадянства і набути російського, а також воювати на боці російських збройних сил.239 Один з уцілілих згадував, що коли він відмовився, йому сказали: «Тоді ти просто помреш тут, [нецензурна лексика]».240

84. У деяких випадках колишні військовополонені повідомляли, що їх змушували працювати під час інтернування: готувати їжу, шити одяг і виконувати чорну роботу, наприклад, збирати каміння або соснову хвою.241 Якщо військовополонені відмовлялися працювати або їхня праця вважалася недостатньою, їх змушували виконувати інтенсивні фізичні вправи, а в якості покарання застосовували побиття та ураження електричним струмом.242

85. З 29 колишніх військовополонених, які поспілкувалися з БДІПЛ у другій половині 2024 року, 16 повідомили про відсутність візитів або взаємодії з міжнародними чи гуманітарними організаціями, включно з МКЧХ.243

236 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, пп. 40, 42, 50; UKR.WS.410, пп. 43, 128, 132, UKR.WS.411, пп. 149, 204; UKR.WS.412, пп. 45, 55, 65; UKR.WS.416, пп. 21, 37, 48; UKR.WS.424, пп. 25, 32; UKR.WS.429, пп. 64-65, 124, 134; UKR.WS.431, пп. 30, 37; UKR.WS.436, пп. 51-55, 73, 154; UKR.WS.438, п. 20; UKR.WS.440, пп. 87-88, 137; UKR.WS.442, п. 97; UKR.WS.443, пп. 109, 183; UKR.WS.448, пп. 33, 41; UKR.WS.450, п. 81; UKR. WS.451, п. 108; UKR.WS.462, пп. 113, 194; UKR.WS.464, пп. 56, 63, 91; UKR.WS.473, п. 38; UKR.WS.475, пп. 58-59, 129-133; UKR.WS.484, п. 37; UKR.WS.489, п. 37; UKR.WS.490, пп. 60, 108. 237 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, п. 40; UKR.WS.411, п. 210; UKR.WS.412, п. 57; UKR.WS.429, п. 124; UKR.WS.431, пп. 30, 37; UKR.WS.436, пп. 53-55, 73; UKR.WS.440, пп. 87-89, 116; UKR.WS.442, пп. 97-98; UKR.WS.448, п. 41; UKR.WS.464, п. 91; UKR.WS.475, пп. 59, 129-133; UKR.WS.484, п. 37. 238 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, пп. 50, 54; UKR.WS.410, п. 131; UKR.WS.411, п. 165; UKR. WS.412, пп. 36, 54, 65; UKR.WS.436, п. 149; UKR.WS.443, п. 108; UKR.WS.462, пп. 113-114; UKR.WS.484, п. 30; UKR.WS.491, пп. 77, 79. 239 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, пп. 62, 70, 77; UKR.WS.410, пп. 188-189; UKR.WS.411, п. 223; UKR.WS.412, пп. 59, 62; UKR.WS.429, пп. 129-130, 133; UKR.WS.431, пп. 40, 58; UKR.WS.448, п. 177; UKR. WS.450, п. 202; UKR.WS.451, п. 74; UKR.WS.463, п. 85; UKR.WS.464, пп. 42, 94; UKR.WS.473, п. 51; UKR. WS.474, п. 93; UKR.WS.475, пп. 74-75, 134; UKR.WS.490, п. 38. 240 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.431, п. 40. 241 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.410, пп. 42, 45-46; UKR.WS.411, пп. 91-92, 161, 167; UKR.WS.416, п. 32; UKR. WS.431, пп. 34-35, 59-60, 62-63; UKR.WS.436, пп. 107-112, 155-156; UKR.WS.440, пп. 70, 140; UKR.WS.462, пп. 151-156; UKR.WS.475, пп. 87-88; UKR.WS.485, пп. 41-44, 101; UKR.WS.488, пп. 57-58; UKR.WS.490, пп. 36, 80, 105. 242 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.431, п. 46; UKR.WS.436, пп. 111-112, 127; UKR.WS.440, п. 140; UKR. WS.462, п. 152; UKR.WS.488, п. 57; UKR.WS.490, п. 105. 243 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, п. 44; UKR.WS.410, п. 157; UKR.WS.412, п. 48; UKR. WS.436, п. 245; UKR.WS.438, п. 27; UKR.WS.440, пп. 91, 160, 199; UKR.WS.448, п. 152; UKR.WS.450, п. 160; UKR.WS.462, п. 172; UKR.WS.464, п. 57; UKR.WS.470, пп. 45; UKR.WS.473, пп. 53, 65; UKR. WS.475, пп. 117; UKR.WS.484, пп. 26, 46; UKR.WS.489, пп. 21, 41; UKR.WS.491, п. 86. Див. також інформацію Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні.

44 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими Сім військовополонених пригадали, що зустрічалися з представниками МКЧХ, але чітко заявили, що ці візити відбувалися лише до зразкових установ, які існували для того, щоб «показати хороші умови утримання в’язнів», або до установ, які вживали заходів для введення в оману відвідувачів МКЧХ, приховуючи жорстоке поводження з ув’язненими, збільшуючи кількість їжі, погрожуючи їм, щоб вони не скаржилися, а також перешкоджаючи або відмовляючи у вільному доступі співробітникам МКЧХ під час зустрічей з ув’язненими.244 Одному військовополоненому перед візитом МКЧХ сказали, що «вони прийдуть і підуть, а ти залишишся, тому не скаржся і не кажи нічого поганого, не розповідай [їм] нічого, що ти чув або бачив».245 У двох випадках опитані стверджували, що російська влада видавала себе за співробітників МКЧХ та/або ООН, щоб дізнатися, чи є у в’язнів якісь скарги. Якщо вони скаржилися на погане поводження, їх згодом били.246

86. Представники медіа Російської Федерації відвідували деякі місця несвободи, щоб висвітлити умови тримання під вартою, і заохочували військовополонених надавати відеосвідчення.247 Так само дізнавачі, журналісти та волонтери відвідували місця тримання під вартою, пропонуючи записати відео з військовополоненими, щоб поділитися ними з родичами та громадськістю.248 Ці особи інструктували військовополонених, що говорити на камеру, та їх цікавила інформація про делікатні та/або політичні питання.249 Часто такі відео були єдиним засобом, за допомогою якого родичі військовополонених дізнавалися про їхній статус.250 Разом з тим, дев’ять військовополонених заявили, що не мали жодного контакту з родичами під час інтернування.251 За повідомленнями, створення та розповсюдження відеозаписів військовополонених відповідає тенденції, виявленій під час дистанційного моніторингу БДІПЛ252, згідно з якою українські

244 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.429, пп. 7, 73-81, 87-88; UKR.WS.431, пп. 54-55; UKR.WS.438, п. 159-160; UKR.WS.442, пп. 52-82, 138-139; UKR.WS.451, пп. 60-62, 94; UKR.WS.464, пп. 66-67, 71, 75-78, 81; UKR.WS.470, п. 45. 245 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.429, п. 80. Див. також опитування свідка UKR.WS.464, п. 56, який отримав подібну погрозу під час візиту [російського] прокурора до установи. 246 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.448, пп. 43-47; UKR.WS.464, п. 99. 247 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.410, пп. 159-160; UKR.WS.412, п. 49; UKR.WS.416, п. 36; UKR.WS.424, пп. 21, 27; UKR.WS.429, пп. 92, 98; UKR.WS.431, п. 87; UKR.WS.436, пп. 120-121; UKR.WS.440, пп. 63, 83, 85; UKR.WS.464, п. 81; UKR.WS.470, п. 46; UKR.WS.473, п. 55; UKR.WS.474, пп. 38, 87; UKR.WS.489, п. 42; UKR.WS.490, п. 47. 248 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, п. 59; UKR.WS.410, пп. 162-163; UKR.WS.450, пп. 142-143; UKR. WS.463, п. 94; UKR.WS.464, пп. 29, 81; UKR.WS.485, пп. 108-111; UKR.WS.490, пп. 88, 110. 249 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, п. 59; UKR.WS.436, пп. 229-233; UKR.WS.450, пп. 142-143, 150-151; UKR.WS.464, пп. 29, 59, 72; UKR.WS.490, п. 110. 250 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.410, пп. 161, 165; UKR.WS.411, п. 179; UKR.WS.436, п. 229; UKR. WS.462, пп. 169-170; UKR.WS.484, п. 48; UKR.WS.485, пп. 112-113; UKR.WS.490, п. 90. 251 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.429, п. 142; UKR.WS.438, п. 26; UKR.WS.440, п. 84; UKR.WS.442, п. 136; UKR.WS.443, пп. 85, 209; UKR.WS.450, пп. 44, 103, 142, 159, 209; UKR.WS.473, п. 52; UKR.WS.475, п. 66; UKR.WS.484; п. 48. 252 У рамках своєї моніторингової діяльності БДІПЛ регулярно консультується з соціальними мережами та платформами, пов’язаними зі сторонами конфлікту або такими, що підтримують їх. Таким чином, БДІПЛ вдалося відстежити випадки, коли військовополонені піддаються цікавості публіки через публікацію відео та фотографій.

Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 45 військовополонені та, меншою мірою, російські військовополонені піддаються цікавості публіки через інтерв’ю або записані свідчення.253

87. Чотири колишні військовополонені, опитані БДІПЛ, заявили, що перед звільненням умови тримання їх під вартою дещо покращилися, особливо в період, що безпосередньо передував їхньому звільненню/ обміну, але уточнили, що вони все ще регулярно зазнавали жорстокого поводження через інтенсивні фізичні навантаження та словесні образи.254 Крім того, перед звільненням (і переведенням між установами) п’ятьох військовополонених змусили заявити, що вони не мають скарг на поводження з ними або що на території Російської Федерації на них не чинився фізичний чи психологічний тиск.255 Проте в ході процесу обміну військовополонені зазнавали насильства, їм також відмовляли в доступі до туалетів, їжі та води під час тривалих переїздів.256 За словами одного колишнього військовополоненого, його побиття посилилися за тиждень до обміну, а йому сказали, що «добрі часи минули».257

88. Три колишні військовополонені розповіли, що перенесли операції через травми, отримані в полоні.258 Вони також зазначили, що страждають від постійних фізичних і психічних/психологічних травм, отриманих під час перебування в полоні, і не відчувають готовності повернутися до цивільного життя.259

89. БДІПЛ продовжує визнавати, що доступ до військовополонених, які утримуються обома сторонами конфлікту, та проведення з ними інтерв’ю залишається проблематичним.260 БДІПЛ отримало інформацію від української влади, яка стверджує, що вона дотримується норм МГП при інтернуванні російських військовополонених, а також описує умови утримання та розпорядок дня російських військовополонених. Україна стверджує, що вона забезпечує військовополоненим санітарні умови, регулярне харчування і пиття, медичну допомогу, можливість доступу до МКЧХ і спілкування з родичами, а також інші гарантії. БДІПЛ

253 Як російська, так і українська влада, а також міжнародні ЗМІ поширюють матеріали, які піддають військовополонених цікавості публіки, порушуючи тим самим норми МГП. «Піддавання цікавості публіки» може набувати різних форм, наприклад, через оприлюднення фото – та відеозображень військовополонених, у тому числі останків померлих військовополонених. Під «публікою» мається на увазі будь-хто, хто не бере безпосередньої участі у поводженні з військовополоненими. Такий захист зберігає гідність військовополонених і захищає їх та їхні сім’ї від ідентифікації та можливих репресій після звільнення. Див. Третя Женевська конвенція, ст. 13(2). 254 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.429, п. 138; UKR.WS.448, п. 64; UKR.WS.462, пп. 134-136; UKR. WS.474, п. 120. 255 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.411, п. 240; UKR.WS.424, п. 30; UKR.WS.438, п. 171; UKR.WS.450, п. 171; UKR.WS.489, п. 64. 256 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, пп. 77-79; UKR.WS.411, п. 229-241; UKR.WS.436, пп. 160-161, 169, 172, 179; UKR.WS.462, п. 180. 257 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.473, п. 75. 258 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.409, пп. 55, 75; UKR.WS.424, п. 36; UKR.WS.474, п. 145. 259 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.412, п. 70; UKR.WS.424, п. 36; UKR.WS.489, п. 36; UKR.WS.491, п. 111. Див. також UKR.WS.436, пп. 61, 144, 196; UKR.WS.450, пп. 227-228; UKR.WS.462, п. 135. 260 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт, п. 72.

46 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими не відвідувало ці місця тримання під вартою і не може самостійно перевірити заяви української влади. Тим часом, влада Російської Федерації не надає інформації про українських військовополонених, окрім як у контексті обміну військовополоненими та відеоматеріалів, що піддають їх цікавості публіки. На сьогоднішній день БДІПЛ не вдалося провести інтерв’ю з російськими військовополоненими або колишніми військовополоненими.

90. Хоча власний моніторинг БДІПЛ не зафіксував і не підтвердив жодних повідомлень про порушення прав російських військовополонених ані в момент захоплення, ані під час інтернування, нещодавній звіт УВКПЛ ООН (опублікований 1 жовтня 2024 року), на основі інтерв’ю, проведених у період з 1 березня 2023 року по 31 серпня 2024 року, дійшов висновку, що 104 російських військовополонених надали «послідовні та детальні свідчення про катування або інші форми жорстокого поводження, що свідчить про стійку тенденцію», причому більшість таких випадків відбулися на початковому етапі інтернування.261

91. Моніторинг БДІПЛ включав аналіз і перевірку (де це було можливо) матеріалів, поширених в Інтернеті, які свідчать про ймовірні порушення МГП. БДІПЛ відомо щонайменше про п’ятнадцять випадків, коли в матеріалах, поширених в Інтернеті протягом другої половини 2024 року, ймовірно зображувалися катування або страти українських військовополонених та осіб, які строю припинили участь у воєнних діях (hors de combat), а також наруга/понівечення над тілами загиблих. Хоча БДІПЛ неодноразово документувало жорстоке поводження та вбивства військовополонених і цивільних осіб, починаючи з лютого 2022 року, у другій половині 2024 року спостерігається значне зростання поширення таких матеріалів в Інтернеті. Хоча БДІПЛ не проводило незалежну перевірку кожного з повідомлених інцидентів,262 БДІПЛ, як і раніше, занепокоєне тим, що публікація матеріалів із зображенням катувань і страт військовополонених, які перебувають під контролем російської влади, може свідчити про збільшення кількості таких актів.

92. Також БДІПЛ продовжувало моніторинг періодичних обмінів полоненими між Україною та Російською Федерацією. Упродовж другої половини 2024 року органи влади повідомили про шість обмінів полоненими, в ході яких обміняли загалом 58 військовополонених,

261 Поводження з військовополоненими та оновлена інформація про ситуацію з правами людини, 1 червня – 31 серпня 2024 року, УВКПЛ ООН, 1 жовтня 2024 р., п. 56. 262 У рамках своєї моніторингової діяльності БДІПЛ регулярно консультується з соціальними мережами та платформами, пов’язаними зі сторонами конфлікту або такими, що підтримують їх. Спостерігачі БДІПЛ переглядають та аналізують відповідні матеріали, а також перевіряють джерела відповідно до методології БДІПЛ.

Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 47 причому останній обмін відбувся 18 жовтня 2024 року.263 За інформацією, отриманою БДІПЛ від української влади в листопаді 2024 року, загальна кількість українських цивільних осіб, повернутих в результаті обмінів з лютого 2022 року, становить 3 767 осіб (з них 3 599 військовослужбовців і 168 цивільних осіб), тоді як загальна кількість повернутих російських військовополонених становить 3 151 особу.264

Г. СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО, ПОВ’ЯЗАНЕ З КОНФЛІКТОМ

93. У другій половині 2024 року БДІПЛ зібрало свідчення 39 свідків і уцілілих від випадків сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК).265 Зафіксовані випадки відображають тенденції, про які раніше повідомляло БДІПЛ266, і доповнюють інформацію про сексуальне насильство, скоєне щодо українських військовополонених. Свідчення як військовополонених, так і цивільних осіб, які перебували під вартою, включають збільшення кількості повідомлень про примусове оголення та сексуальне насильство, скоєне під час прийняття затриманими душу.

94. У 32 з 39 випадків опитані були безпосередніми уцілілими від різних видів сексуального насильства. Більшість зафіксованих порушень сталися в місцях несвободи на територіях України, які зараз окуповані або були окуповані Російською Федерацією (35 випадків), причому 23 уцілілих були українськими військовополоненими або цивільними особами, яким російська влада надала статус військовополонених.

95. Опитані надали десять свідчень про ймовірні акти сексуального насильства щодо дівчат і жінок та 23 – щодо чоловіків; шість опитаних описали насильство, скоєне як щодо чоловіків, так і щодо жінок. П’ять

263 Дмитро Лубінець, повідомлення у Telegram українською мовою від 25 червня 2024 року; Міністерство оборони Росії, повідомлення у Telegram російською мовою від 25 червня 2024 року; Дмитро Лубінець, повідомлення у Telegram українською мовою від 17 липня 2024 року; Міністерство оборони Росії, повідомлення у Telegram російською мовою від 17 липня 2024 року; Дмитро Лубінець, повідомлення у Telegram українською мовою від 24 серпня 2024 року; Міністерство оборони Росії, повідомлення у Telegram російською мовою від 24 серпня 2024 року; Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, повідомлення у Telegram українською мовою від 13 вересня 2024 року; Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, повідомлення у Telegram українською мовою від 14 вересня 2024 року; Міністерство оборони Росії, повідомлення у Telegram російською мовою від14 вересня 2024 року; Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, повідомлення у Telegram українською мовою від 18 жовтня 2024 року; Міністерство оборони Росії, повідомлення у Telegram російською мовою від 18 жовтня 2024 року. Див. також інформацію Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні. 264 Див. також інформацію Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні. 265 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407, UKR.WS.408, UKR.WS.410, UKR.WS.411, UKR.WS.412, UKR. WS.413, UKR.WS.418, UKR.WS.419, UKR.WS.424, UKR.WS.425, UKR.WS.429, UKR.WS.430, UKR.WS.436, UKR. WS.437, UKR.WS.439, UKR.WS.440, UKR.WS.442, UKR.WS.443 UKR.WS.444, UKR.WS.448, UKR.WS.450, UKR.WS.453, UKR.WS.455, UKR.WS.460, UKR.WS.462, UKR.WS.463, UKR.WS.464, UKR.WS.470, UKR. WS.473, UKR.WS.475, UKR.WS.481, UKR.WS.483, UKR.WS.484, UKR.WS.485, UKR.WS.487, UKR.WS.488, UKR.WS.489, UKR.WS.490, UKR.WS.491. 266 ОБСЄ/БДІПЛ, Другий проміжний звіт, пп. 116-122; ОБСЄ/БДІПЛ, Третій проміжний звіт, пп. 65-71; ОБСЄ/ БДІПЛ, Четвертий проміжний звіт, пп. 9, 69, 70, 76; ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт, пп 74-78.

48 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими випадків сталися під час обшуку або відвідування будинку; у чотирьох з них постраждалими були жінки та дівчата.

96. Опитані повідомили про випадки зґвалтування 267 та спроби зґвалтування,268 включаючи групове зґвалтування,269 зґвалтування члена сім’ї,270 а також зґвалтування і спроби зґвалтування із застосуванням стороннього предмета.271 Уціліла особа, яка зазнала п’ять випадків зґвалтування російськими військовими, пояснила: «Іноді, коли ти копала окоп, а поруч був бліндаж, офіцер викликав тебе туди і робив це там. Або в одному з будинків: після прибирання хтось із них показував на тебе і казав: «Залишайся тут», – і сексуально знущався над тобою. Ти могла залишатися там кілька днів. Я пам’ятаю, як мені довелося пробути в одному будинку 24 години, а потім мені наказали повернутися до роботи».272 В одному випадку в’язничні охоронці зняли на відео, як вони ґвалтують ув’язненого.273 Крім того, уцілілі та опитані описували погрози зґвалтування,274 погрози з боку в’язничних наглядачів бути зґвалтованими іншими ув’язненими,275 погрози зґвалтування стороннім предметом 276 та інші акти сексуального насильства,277 включаючи погрози зґвалтувати членів сім’ї особи, яка перебувала під вартою.278 Наприклад, один з уцілілих описав, як російські посадовці привели його сина і погрожувала зґвалтувати його під час допиту.279

97. Опитані також розповіли про випадки, коли російські військові вражали геніталії уцілілих струмом,280 били їх по статевих органах 281 і погрожували кастрацією.282 Один з уцілілих згадував: «Вони били і вражали електрошокером мої геніталії; вони говорили, що «ти не зможеш мати дітей».283 Дев’ять опитаних і уцілілих розповіли про

267 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.425, п. 24; UKR.WS.430, пп. 8-9 (скоєно ймовірним колаборантом); UKR.WS.453, пп. 152-155. Див. також UKR.WS.413, п. 9, UKR.WS.448, п. 100; UKR. WS.481, п. 74. 268 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.483, пп. 103, 115-116, 119-122, 127; UKR.WS.425, п. 24. 269 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.444, п. 226. 270 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.408, п. 264. 271 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.481, п. 74; UKR.WS.489, п. 30. 272 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.453, пп. 152-153. Зауважте, що «окоп» – це яма, вирита для захисту солдата від ворожого вогню. 273 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.425, п. 24. 274 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.418, п. 43; UKR.WS.424, п. 28; UKR.WS.443, п. 146; UKR.WS.455, п. 119. 275 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.412, п. 51. 276 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407, п. 54; UKR.WS.408, п. 200; UKR.WS.424, п. 24; UKR.WS.429, п. 103; UKR.WS.444, п. 119; UKR.WS.462, п. 101; UKR.WS.463, п. 50; UKR.WS.464, п. 94; UKR.WS.490, п. 84; UKR.WS.491, п. 59. 277 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.418, п. 43, UKR.WS.437, п. 38; UKR.WS.455, пп. 94, 171, UKR.WS.488, п. 53. 278 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407, п. 57; UKR.WS.408, п. 263; UKR.WS.418, п. 41; UKR.WS.455, п. 119. 279 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.455, п. 119. 280 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.408, п. 195; UKR.WS.412, п. 40; UKR.WS.419, п. 74; UKR.WS.429, пп. 114, 119; UKR.WS.437, п. 53; UKR.WS.442, п. 121; UKR.WS.448, п. 164; UKR.WS.470, п. 34; UKR.WS.473, пп. 30, 43; UKR.WS.487, п. 35; UKR.WS.489, п. 30. 281 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.436, п. 51; UKR.WS.470, п. 34; UKR.WS.473, пп. 30, 43. 282 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.455, п. 73; UKR.WS.491, п. 59. 283 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.473, п. 43.

Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 49 примусове оголення.284 Наприклад, дві уцілілі особи повідомили, що військовослужбовці та працівники правоохоронних органів проводили обшуки порожнин тіла в присутності кількох офіцерів протилежної статі.285 П’ять уцілілих розповіли про принизливе поводження із затриманими в душових кімнатах закладу.286 Один з них розповів: «Після душу я був голий і мокрий. Кілька разів вони намагалися вразити мене струмом по геніталіях. Я намагався уникнути цього, тому вони вражали мене електрошокерами ще сильніше. Потім відчинилися двері, зайшов чоловік і сказав: «Повзи до мене». Він сказав: «Повзи, як змія». Я так і зробив, а вони продовжували бити мене струмом. Я проповз через усю кімнату.»287

98. Опитані та уцілілі описували сексуальні домагання,288 словесні образи 289 та інші акти сексуального насильства, спрямовані на приниження гідності ув’язнених.290 Один з уцілілих згадував, як в’язничний охоронець «запитав, що я готовий зробити, щоб повернути свої окуляри, і запитав, чи я [виконаю для нього дію сексуального храктеру]».291

99. Продовжуючи тенденцію, задокументовану в попередніх проміжних звітах БДІПЛ,292 свідки та уцілілі розповіли, що їхні поневолювачі робили принизливі гомофобні заяви 293 та примушували ув’язнених чоловіків до статевих актів з іншими ув’язненими.294 Один з уцілілих згадував, як один з в’язничних охоронців запитав його: «Що це за штани? Ти що, [гомофобна образа]? Ви хочете бути схожими на Європу ... просякнуту геями і лесбійками ... Ви не справжні християни ... якщо хочете, ми можемо зробити вас геями».295 Інший уцілілий розповів БДІПЛ, що в’язничні охоронці неодноразово використовували гомофобні образи на його адресу, і що один з наглядачів змусив його обійматися і танцювати з іншим ув’язненим.296

284 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.419, пп. 15-17; UKR.WS.424, пп. 24, 31; UKR.WS.429, п. 116; UKR. WS.453, п. 114; UKR.WS.455, п. 171; UKR.WS.462, п. 142, UKR.WS.470, п. 34; UKR.WS.475, пп. 44, 125, 138; UKR.WS.488, п. 53. 285 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.411, п. 197; UKR.WS.475, п. 125. 286 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.443, п. 100; UKR.WS.448, п. 51; UKR.WS.450, п. 112; UKR.WS.470, п. 34; UKR.WS.488, п. 64. 287 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.450, п. 112 288 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.411, п. 138; UKR.WS.410, п. 181; UKR.WS.485, пп. 106; UKR.WS.488, п. 63; UKR.WS.453, п. 118; UKR.WS.488, п. 74. 289 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.408, п. 195; UKR.WS.460, п. 67; UKR.WS.462, п. 99; UKR.WS.473, п. 43, 290 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.440, пп. 168-169; UKR.WS.443, п. 100; UKR.WS.448, п. 51. 291 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.411, п. 138. 292 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт, п. 78. 293 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.436, п. 149, UKR.WS.484, п. 45. 294 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.425, п. 24; UKR.WS.450, п. 157; UKR.WS.484, п. 45. Див. також UKR. WS.436, п. 243; UKR.WS.424, п. 24. 295 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.455, п. 94. Додатковий протокол I, ст. 75(2)(b) включає як основну гарантію заборону «знущання над людською гідністю, зокрема, принижуюче й образливе поводження». Див. також Звичаєве міжнародне гуманітарне право. Норма 90. 296 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.484, п. 45.

50 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 100. БДІПЛ наголошує, що описані вище дії є серйозними порушеннями як МГП,297 так і МППЛ,298 і можуть становити воєнні злочини 299 та злочини проти людяності.300 БДІПЛ зазначає, що, за інформацією української влади, станом на 22 листопада 2024 року Офіс Генерального прокурора зареєстрував 327 випадків сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК); Національна поліція України відкрила 110 кримінальних проваджень за заявами 187 уцілілих осіб.301

Ґ. УПРАВЛІННЯ ОКУПОВАНИМИ РОСІЙСЬКОЮ ФЕДЕРАЦІЄЮ ТЕРИТОРІЯМИ

Спроби змінити статус і режим окупованих територій

101. Згідно з МГП, окупація вважається перехідним і тимчасовим режимом, за якого окупаційна держава не набуває суверенітету над окупованою територією і повинна утримуватися від здійснення незворотних змін, які б докорінно змінили статус або режим таких територій.302 Однак БДІПЛ продовжує отримувати інформацію про примус мешканців окупованих територій до набуття російського громадянства, а також про нав’язування навчальної програми Російської Федерації у школах та військово-патріотичного виховання дітей шкільного віку, що свідчить про те, що російська влада продовжує докладати примусу до присягання на вірність та зміну соціального статус-кво.

а) Примусове набуття російського громадянства

102. Під час інтерв’ю, проведених у другій половині 2024 року, БДІПЛ отримало повідомлення,303 зокрема зі свідчень очевидців,304 про тривалі та систематичні зусилля Російської Федерації, спрямовані на примушення мешканців окупованих районів України до набуття російського громадянства за допомогою правових, адміністративних та соціально-економічних політик. За словами свідків, опитаних БДІПЛ у другій половині 2024 року, російське громадянство було необхідним для доступу мешканців до охорони здоров’я, працевлаштування, освіти,

297 Додатковий протокол I, ст. ст. 75(2)(b) і 76(1); Звичаєве міжнародне гуманітарне право. Норма 93. 298 Див. наприклад, Міжнародний пакт про громадянські і політичні права, ст. 7. 299 Статут Міжнародного кримінального суду (МКС), ст. 8(2)(b)(xxii). 300 Статут Міжнародного трибуналу для колишньої Югославії (МТКЮ), ст. 5(g); Статут Міжнародного трибуналу щодо Руанди (МТР), ст. 3(g). 301 Інформація надана БДІПЛ Постійним представництвом України при міжнародних організаціях у Відні. 302 Четверта Женевська конвенція, ст. 47; IV Гаазька конвенція про закони і звичаї війни на суходолі, ст. 43. Див. також ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт, п. 79. 303 Інформація, надана БДІПЛ п’ятьма громадськими організаціями, які займаються питаннями прав людини та гуманітарного права на окупованих територіях; інформація від Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні. 304 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.405; UKR.WS.407; UKR.WS.408; UKR.WS.413; UKR.WS.416; UKR. WS.417; UKR.WS.418; UKR.WS.421; UKR.WS.423; UKR.WS.426; UKR.WS.431; UKR.WS.437; UKR.WS.439; UKR. WS.441UKR.WS.444; UKR.WS.448; UKR.WS.449; UKR.WS.457; UKR.WS.458; UKR.WS.459; UKR.WS.460; UKR.WS.461; UKR.WS.467; UKR.WS.468; UKR.WS.471; UKR.WS.472; UKR.WS.474; UKR.WS.476; UKR.WS.482.

Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 51 гуманітарної допомоги та соціальних виплат. Воно також відігравало важливу роль у забезпеченні свободи пересування, зокрема можливості виїзду з окупованих територій, а також для збереження права власності на майно, яке належить українським громадянам, що підтверджує висновки попередніх проміжних звітів.305

103. Окрім порушення норм МГП щодо воєнної окупації,306 правила, обмеження та залякування, які, за повідомленнями, застосовуються до громадян України, можуть порушувати заборону дискримінації за національною ознакою307 та прирівнюються до примусової присяги на вірність державі-окупанту.308 Нав’язування російського громадянства може в подальшому призвести до примусового призову до армії, що прямо заборонено МГП.309

104. Дев’ять свідків, опитаних БДІПЛ, розповіли, що для доступу до державних медичних послуг потрібен російський паспорт,310 зазначивши, що мешканцям без російського паспорта може бути надана лише обмежена невідкладна допомога. У деяких випадках мешканці окупованих Російською Федерацією територій могли звертатися до приватних клінік без російського паспорта, але їм доводилося чекати на прийом протягом тривалого часу.311 Свідок з Херсонської області розповів БДІПЛ: «Щоб отримати медичні послуги, потрібно мати російський паспорт, російську медичну страховку та ідентифікаційний номер. Одного разу нам довелося викликати швидку допомогу для моєї дочки, вони надали першу допомогу, але ... нам сказали, що якби вони знали, що у нас немає російського паспорта, вони б не приїхали».312

105. Дев’ять свідків також заявили, що відсутність російського паспорта впливала на свободу пересування мешканців на окупованих територіях,313 не дозволяючи їм перетинати КПВВ або наражаючи їх на такі проблеми, як тривале очікування або детальні допити на блокпостах. Без російського паспорта мешканці не могли виїхати

305 ОБСЄ/БДІПЛ, Перший проміжний звіт, п. 80; ОБСЄ/БДІПЛ, Другий проміжний звіт, пп. 57-60; ОБСЄ/ БДІПЛ, Третій проміжний звіт, пп. 91-97; ОБСЄ/БДІПЛ, Четвертий проміжний звіт, пп. 98-95; ОБСЄ/ БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт, пп. 80-87. 306 IV Гаазька конвенція про закони і звичаї війни на суходолі, ст.ст. 42-56. 307 Зокрема, щодо надання основних послуг та гуманітарної допомоги, див. Четверта Женевська конвенція, ст. 27(1); Додатковий протокол I, ст.ст. 69-70. 308 IV Гаазька конвенція про закони і звичаї війни на суходолі, ст. 45. 309 IV Гаазька конвенція про закони і звичаї війни на суходолі, ст. 45; Четверта Женевська конвенція, ст. 51. Призов громадян окупованої території до збройних сил окупаційної влади є воєнним злочином, див. Четверта Женевська конвенція, ст. 147 та Статут МКС, ст. 8(2)(a)(v). Див. також Розділ IV. ґ. ii. Примусовий призов та мобілізація до збройних сил Російської Федерації. 310 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.405, п. 35; UKR.WS.418, п. 29; UKR.WS.437, п. 132; UKR.WS.439, п. 104; UKR.WS.441, п. 106; UKR.WS.444, п. 191; UKR.WS.457, п. 60; UKR.WS.461, п. 27; UKR.WS.476, п. 65. 311 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.405, п. 35. 312 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.468, п. 52. 313 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.405, пп. 39, 51; UKR.WS.418, п. 29; UKR.WS.441, п. 41; UKR.WS.444, пп. 66-72; UKR.WS.449, п. 125; UKR.WS.458, п. 61; UKR.WS.461, пп. 28-33; UKR.WS.468, пп. 13, 49; UKR. WS.476, п. 64.

52 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими з окупованих територій. Крім того, свідок із Запорізької області заявив: «До кінця 2024 року всі водії повинні мати російські водійські права, перереєструвати свої автомобілі та мати російські номерні знаки».314

106. Сім свідків БДІПЛ, які мають нерухомість на окупованих Російською Федерацією територіях, були зобов’язані перереєструвати свою власність відповідно до російського законодавства, що вимагало наявності російського громадянства, інакше їм загрожувала б конфіскація майна.315 Російське громадянство також вимагалося для сплати комунальних платежів у деяких населених пунктах, а несплата спричиняла ризик втрати квартири.316 За словами свідка з Донецької області, «якщо ви не сплатили ці рахунки протягом трьох місяців, то за російським законодавством [що застосовується на окупованих територіях України], ваша квартира може бути конфіскована і продана на аукціоні».317

107. П’ять свідків заявили, що мешканці окупованих територій не могли влаштуватися на роботу в державному або приватному секторі без російських паспортів.318 Крім того, діти батьків, які не мають російського паспорта, не могли відвідувати школу.319 Російське громадянство також вимагалося для доступу мешканців окупованих територій до різних послуг,320 таких як соціальні виплати,321 комунальні послуги,322 гуманітарна допомога323 та нотаріальні послуги.324

б) Серйозні та системні зміни, пов’язані з освітою, у тому числі з військово-патріотичним вихованням

108. БДІПЛ продовжувало отримувати свідчення,325 у тому числі завдяки 12 інтерв’ю зі свідками, проведеним у другій половині 2024 року,326 про нав’язування навчальної програми Російської Федерації та військово-

314 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.444, п. 231. 315 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.405, п. 40; UKR.WS.444, п. 230; UKR.WS.458, пп. 36, 46, 49; UKR. WS.460, п. 95; UKR.WS.468, п. 54; UKR.WS.472, п. 107; UKR.WS.476, п. 67. 316 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.461, п. 25; UKR.WS.472, п. 107; UKR.WS.476, п. 67. 317 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.461, п. 25. 318 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.418, п. 29; UKR.WS.449, пп. 27, 31; UKR.WS.460, пп. 92-95; UKR. WS.461, п. 27; UKR.WS.468, п. 53. 319 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.405, п. 37; UKR.WS.457, п. 60. Крім того, за інформацією Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні, для дітей, які досягли 14-річного віку, наявність російського паспорта була обов’язковою умовою для отримання атестата про середню освіту. Див. далі Розділ IV. ґ. i. Серйозні та систематичні зміни, пов’язані з освітою. 320 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.458, п. 40; UKR.WS.476, п. 65. 321 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.461, п. 27; UKR.WS.468, п. 51. 322 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.439, п. 110; UKR.WS.461, пп. 25, 27; UKR.WS.476, п. 65. 323 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.413, п. 35; UKR.WS.458, п. 41. 324 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.461, п. 27. 325 Інформація, надана БДІПЛ громадськими організаціями, які займаються питаннями, пов’язаними з освітою дітей на окупованих територіях; інформація Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні. 326 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.405; UKR.WS.408; UKR.WS.413; UKR.WS.441; UKR.WS.444; UKR. WS.458; UKR.WS.459; UKR.WS.460; UKR.WS.467; UKR.WS.468; UKR.WS.472; UKR.WS.488.

Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 53 патріотичного виховання дітей на окупованих територіях України, підтверджуючи висновки, задокументовані у попередніх проміжних звітах.327 Широкомасштабна заміна української навчальної програми навчальною програмою Російської Федерації, а також запровадження російського військово-патріотичного виховання для дітей шкільного віку, як видається, порушує принципи МГП, що вимагають від окупаційної влади утримуватися від докорінної зміни статус-кво анте.328 Зокрема, окупаційна влада повинна забезпечити, щоб діти, розлучені з батьками, виховувалися людьми, які належать до тієї ж культурної традиції, що й їхні батьки,329 і не повинна примушувати мешканців окупованої території присягати на вірність державі- окупанту.330

109. Вісім свідків, опитаних БДІПЛ, описали нав’язування російської навчальної програми в школах на окупованих Російською Федерацією територіях України,331 серед яких один із Запорізької області розповів: «Навчальна програма була повністю змінена; тепер вона російська. Викладання ведеться російською мовою; всі підручники російські; усі формальності в школі були змінені, щоб відповідати російській державі».332 Багато вчителів продовжували викладати уроки за українською програмою онлайн,333 але таємно, оскільки боялися наслідків з боку російської влади через обшуки та перевірки їхніх домівок.334

110. Очевидці розповідали БДІПЛ, що деякі члени викладацького складу погодилися співпрацювати і викладати за навчальною програмою Російської Федерації, але більшість цього не зробила.335 Викладачі, які відмовлялися викладати під російською адміністрацією, ризикували втратити роботу336 або ж до них приходили озброєні люди, які переконували їх працювати за російським законодавством.337 Вони також ризикували бути свавільно затриманими за відмову працювати за російською навчальною програмою. Як розповів один свідок з Херсонської області: «Директора нашої школи двічі заарештовували,

327 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Другий проміжний звіт, пп. 83-86; ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт, пп. 88-96. 328 Наприклад, IV Гаазька конвенція про закони і звичаї війни на суходолі, ст. 43. Див. також Четверта Женевська конвенція, ст. 64, яка дозволяє відступати від місцевого законодавства лише з міркувань безпеки, або коли таке законодавство є перешкодою для застосування МГП, або коли є «необхідним» для «підтримання ефективного управління територією». 329 Четверта Женевська конвенція, ст. 24. Див. також ст. 50(3), яка дозволяє державі-окупанту організовувати освіту дітей лише, якщо місцеві установи є неспроможними, і, по можливості особами їхньої національності, мови та релігії. Див. також Коментар Пікте до Четвертої Женевської конвенції (1958), ст. 24, с. 188. 330 IV Гаазька конвенція про закони і звичаї війни на суходолі, ст. 45. 331 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.405, п. 27; UKR.WS.413, п. 17; UKR.WS.441, пп. 26, 36-37; UKR. WS.444, п. 200; UKR.WS.458, п. 34; UKR.WS.459, пп. 14, 54; UKR.WS.468, пп. 31, 38; UKR.WS.472, пп. 71, 83. 332 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.444, п. 200. 333 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.441, п. 36; UKR.WS.472, пп. 73-74. 334 Опитування свідка БДІПЛ, UKR.WS.468, п. 43. 335 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.467, п. 36; UKR.WS.468, п. 34; UKR.WS.472, пп. 78-79. 336 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.405, п. 26. 337 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.468, п. 10.

54 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими оскільки він мав відому проукраїнську позицію, і відмовився продовжувати викладати за російською програмою».338 Свідок із Запорізької області розповів БДІПЛ, що директора школи, заступника директора та вчителя забрали до підвалу і катували за відмову співпрацювати з новою шкільною адміністрацією. Дізнавшись про їхню долю, решта педагогічного колективу пішли на співпрацю з російським керівництвом.339

111. Свідки повідомили БДІПЛ, що відвідування дітьми шкіл з російською навчальною програмою є обов’язковим, а один свідок з Херсонської області зазначив, що «дітей змушують ходити до російських шкіл, і якщо батьки не віддають їх до школи, російська влада погрожує батькам, що забере у них дітей».340 Представники російської влади відвідували батьків удома, щоб переконати їх віддати дітей до російських шкіл,341 у тому числі за допомогою фінансових стимулів у вигляді допомоги на дітей, стипендій або навчальних поїздок.342 Окупаційна адміністрація вимагала від батьків надати докази зарахування їхніх дітей до іншої школи з російською програмою навчання, якщо вони не були зараховані до місцевої школи.343 Очевидиця з Запорізької області розповіла, що до неї додому прийшли два чоловіки у чорній формі і сказали, що її притягнуть до адміністративної відповідальності, якщо вона не відправить свою доньку до школи з російською програмою навчання.344 Діти не могли відкрито сказати, що вони навчаються онлайн за українською програмою.345

112. Очевидці також повідомили БДІПЛ про нав’язування російського військово-патріотичного виховання дітям шкільного віку.346 Один з батьків із Запорізької області розповів, що учні «щопонеділка мають у школі уроки патріотизму, а на кожне державне свято вони повинні вишикуватися і кричати «Я – росіянин», піднімаючи кулак догори».347 Адміністрації шкіл вивісили російські прапори і фотографії президента Російської Федерації,348 а також вимагали від учнів вивчити російський гімн і починати уроки з його виконання.349 Учнів також зобов’язували знімати відеоролики про те, як сильно вони люблять Росію, і, починаючи з першого класу, записували в російську патріотичну молодіжну організацію «Рух перших» («Движение первых»).350

338 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.458, п. 34. Див. також UKR.WS.468, п. 8. 339 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.444, п. 198. 340 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.468, п. 37; див. також UKR.WS.472, п. 74. 341 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.444, п. 195. 342 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.408, п. 95; UKR.WS.460, п. 78; UKR.WS.472, п. 84. 343 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.468, п. 35. 344 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.459, п. 14. 345 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.468, п. 35. 346 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.468, п. 18. 347 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.472, п. 84. 348 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.408, п. 92; UKR.WS.444, п. 200; UKR.WS.467, п. 35. 349 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.413, п. 36; UKR.WS.444, п. 201. 350 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.413, пп. 39, 44.

Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 55 113. П’ять свідків з Херсонської та Запорізької областей пояснили БДІПЛ, що російська влада заохочувала батьків відправляти своїх дітей до так званих оздоровчих таборів у Криму та Російській Федерації.351 За інформацією чотирьох громадських організацій, які займаються питаннями, пов’язаними з освітою дітей на окупованих територіях, деякі заходи в цих таборах включали проросійське військово- патріотичне виховання, зустрічі з ветеранами «Спеціальної військової операції» та інструктажі з використання зброї. Громадські організації заявили, що вони виявили 13 таких оздоровчих табори на окупованих територіях України, у тому числі у Криму, 67 – в Росії, 18 – в Білорусі, куди відправляють дітей з окупованих територій. Крім того, дітей на окупованих територіях заохочували до участі в кадетських класах і публічних пропагандистських заходах, а також залучали до різних типів військово-патріотичних молодіжних організацій, таких як «Юнармія», де їх навчали поводженню зі зброєю та пропагували їм позитивне ставлення до служби в російських збройних силах. У школі, окрім відвідування патріотичних уроків, дітям іноді доводилося носити військову форму і брати участь у зустрічах з ветеранами збройних сил Російської Федерації.352

Примусовий призов та мобілізація до збройних сил Російської Федерації

114. У другій половині 2024 року БДІПЛ продовжувало отримувати свідчення,353 зокрема від семи очевидців,354 про примусовий призов та мобілізацію цивільного населення України до російських збройних сил, що підтверджує висновки, викладені у попередніх проміжних звітах.355 МГП чітко забороняє примушувати цивільних осіб служити у збройних або допоміжних силах окупаційної держави,356 у тому числі шляхом

351 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.441, п. 27; UKR.WS.444, п. 202; UKR.WS.460, п. 79; UKR.WS.468, пп. 21-28; UKR.WS.472, пп. 84-85. 352 Див. також «Табори російської пропаганди»: куди і навіщо Росія вивозить дітей з окупованих територій, Альменда, 24 жовтня 2024 р.; Вкрадене дитинство: як білоруський режим стирає ідентичність українських дітей через переміщення, перевиховання та мілітаризацію, Коаліція українських та білоруських громадських організацій, 12 жовтня 2024 р.; «Універсальний солдат»: липень-вересень 2024, Альменда, 10 жовтня 2024 р.; Фабрика війни: кадетство на ТОТ АР Крим та міста Севастополя, Альменда, 27 вересня 2024 р. 353 Інформація, надана БДІПЛ громадськими організаціями, які займаються питаннями прав людини та гуманітарного права на окупованих територіях; інформація Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні. 354 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.413; UKR.WS.421; UKR.WS.439; UKR.WS.444; UKR.WS.461; UKR. WS.468; UKR.WS.472. 355 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Другий проміжний звіт, пп. 64-68; ОБСЄ/БДІПЛ, Третій проміжний звіт, п. 95; ОБСЄ/БДІПЛ, Четвертий проміжний звіт, п. 78; ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт, пп. 97-104. 356 Четверта Женевська конвенція, ст. 51. Примус військовополоненого або іншої захищеної особи служити у військах ворожої держави є воєнним злочином. Четверта Женевська конвенція, ст. 147; Статут МКС, ст. 8(2)(a)(v). Крім того, МГП забороняє державі-окупанту примушувати мешканців окупованої території присягати на вірність державі-окупанту. IV Гаазька конвенція про закони і звичаї війни на суходолі 1907 року, ст. 45

56 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими використання пропаганди, спрямованої на забезпечення добровільного вступу.357

115. За інформацією шести ОГС, які займаються правами людини та гуманітарними питаннями на окупованих Російською Федерацією територіях, коли цивільні особи отримували російські паспорти, вони отримували повістку для взяття на військовий облік, що ставило їх під загрозу служби в російській армії в якості призовників. Тих, хто намагався ухилитися від призову, переслідували за законом. Крім того, призовників заохочували підписувати контракти на військову службу в російських збройних силах за допомогою реклами та пропозицій соціальних і фінансових заохочень, включаючи земельні ділянки в Криму.358 Крім того, за інформацією, отриманою БДІПЛ від ОГС, українським ув’язненим, у тому числі, тим які відбували покарання до лютого 2022 року, а також засудженим після цього (включаючи ув’язнених, засуджених за висловлення інакомислення), пропонували укласти контракти на проходження військової служби в російських збройних силах в обмін на скорочення або скасування їхнього покарання.

116. Примусовий призов і переслідування за ухилення від призову були особливо поширені в окупованому Криму. За даними української влади, з лютого 2022 року російська влада провела в Криму шість призовних кампаній, під час яких до листопада 2024 року було призвано 17 300 осіб. Крім того, з лютого 2022 року в судах Криму було порушено 244 справи проти осіб, які ухилялися від призову на військову або альтернативну цивільну службу.359

117. Три свідки, опитані БДІПЛ, описали зв’язок між військовим обліком, який може призвести до призову на військову службу, і російським громадянством.360 Свідок з Нової Каховки (Херсонська область) повідомила: «Зараз кожен, хто отримує [російський] паспорт, отримує папірець, що він повинен з’явитися до військкомату для взяття на військовий облік. Ця практика почалася після липня 2023 року. Люди знають про цю практику, бояться, але змушені це робити». Вона додала:

357 Хоча призов на військову службу залишається прерогативою держави, з огляду на поширені повідомлення про примусове нав’язування російського громадянства громадянам окупованих територій, випадки, коли українських чоловіків примушували набувати російське громадянство, а потім призивали на військову службу, слід правильно розуміти як примусовий призов українців до армії. Для додаткової інформації див. Розділ IV. ґ. i. Примусове набуття російського громадянства. 358 Інформація, отримана БДІПЛ, свідчить про те, що призовників не відправляли в активні райони бойових дій без підписання контракту зі Збройними силами Росії на проходження служби в якості професійних військовослужбовців. 359 Стаття 328 Кримінального кодексу Російської Федерації (передбачає штраф, примусові роботи або позбавлення волі на строк до двох років). У більшості випадків особам, засудженим за цією статтею, було призначено покарання у вигляді штрафу в розмірі від 5 000 до 50 000 російських рублів. 360 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.444, п. 143; UKR.WS.468, пп. 55, 57; UKR.WS.472, п. 97.

Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 57 «Коли я забирала [російський] паспорт для свого сина, там був хлопець, якому було 17 років, і у нього вже був папірець про взяття на військовий облік».361 8 серпня 2024 року Президент Російської Федерації підписав зміни до законів про громадянство та про військову службу,362 які дозволяють припиняти російське громадянство, якщо особа не стає на військовий облік. Враховуючи тиск спрямований на отримання російського громадянства та вигоди, які можна отримати лише з російським громадянством,363 ці зміни є додатковим інструментом примусу мешканців окупованих Росією територій до присяги на вірність Російській Федерації та потенційної служби в її збройних силах.

118. Три свідки розповіли про примусовий призов і мобілізацію до російських збройних сил.364 За словами чоловіка із Запорізької області «влада [Росії] оголосила призов і мобілізацію на початку 2024 року», додавши, що в цей період «всі чоловіки призовного віку до 50 років отримали повістку до військкомату». Той самий свідок також описав «багато оголошень про військову службу та мобілізацію».365 За словами жінки з Донецької області, багато чоловіків було мобілізовано у так званій «Донецькій народній республіці» у 2022 році,366 а інший свідок з тієї ж області розповів, як його чотири рази хапали на вулиці з весни 2022 року по лютий 2024 року, саджали в автобуси озброєні люди і відвозили до військкоматів, але щоразу відпускали, оскільки він був занадто старим, щоб служити у збройних силах.367

119. За словами очевидців, опитаних БДІПЛ, нерідко чоловіки на окупованих територіях переховувалися, щоб уникнути мобілізації до російських збройних сил, зокрема не виходили з дому, не ходили на роботу, видаляли свої облікові записи у соціальних мережах і навіть уникали відвідування лікарень.368 Однак два свідки, опитані БДІПЛ, заявили, що, окрім примусового призову та мобілізації, були також випадки добровільного вступу цивільних осіб до лав російських збройних сил, виходячи з власних переконань та вірувань.369

361 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.468, пп. 55, 57. 362 Федеральний закон від 08.08.2024 р. № 281-ФЗ Про внесення змін до статті 4 Федерального закону «Про військовий обов’язок і військову службу» та статті 22 Федерального закону «Про громадянство Російської Федерації». 363 Для додаткової інформації див. Розділ IV. ґ. i. Примусове набуття російського громадянства. 364 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.413; UKR.WS.444; UKR.WS.461 . 365 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.444, пп. 143-144, 184. 366 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.413, п. 34. 367 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.461, пп. 21, 23. 368 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.413, пп. 6, 9; UKR.WS.421, п. 73; UKR.WS.439, п. 104; UKR.WS.461, п. 21. 369 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.444, п. 144; UKR.WS.468, п. 56.

58 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими Придушення інакомислення

120. За інформацією, отриманою БДІПЛ,370 російська влада активно переслідувала правозахисників, громадських журналістів і цивільних осіб, які висловлювали антивоєнні або проукраїнські погляди. Три основні звинувачення використовувалися для переслідування громадян, які виступали проти окупації мирними засобами: «дискредитація російських збройних сил»;371 «пропаганда або публічна демонстрація нацистської атрибутики або символіки»;372 та «прояв неповаги до російської держави».373

121. Проукраїнські цивільні особи на окупованих Росією територіях, у тому числі кримські татари, зазнавали політичних і релігійних переслідувань, які набували форми обшуків в будинках, допитів, арештів та затримань, а також порушення проти них кримінальних справ за різними підставами.374 За даними української влади, загальна кількість цивільних осіб, які, як повідомляється, були незаконно затримані російською владою в Криму, становила 218 осіб, з яких 132 – кримські татари. Крім того, з квітня 2022 року по листопад 2024 року в судах Криму було порушено 1047 справ про «дискредитацію російських збройних сил».375

122. Свідки, опитані БДІПЛ, повідомили, що в деяких випадках, коли мешканці окупованих Росією територій публічно висловлювали незгоду, проукраїнські погляди або відмовлялися співпрацювати, російська влада висилала їх з окупованих територій на підконтрольну Україні територію376 і здійснювала інсценовані депортації.377 Ця

370 Інформація, надана БДІПЛ п’ятьма громадськими організаціями, які займаються питаннями прав людини та гуманітарного права на окупованих територіях; інформація Постійного представництва України при міжнародних організаціях у Відні. 371 Стаття 20.3.3 Кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення та стаття 280.3 Кримінального кодексу Російської Федерації (передбачає штраф, але якщо правопорушення повторюється протягом року, це може призвести до позбавлення волі на строк до трьох років). 372 Стаття 20.3 Кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення (передбачає штраф або адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб). 373 Стаття 20.1.3 Кодексу Російської Федерації про адміністративні правопорушення (передбачає штраф, але при повторному вчиненні правопорушення може призвести до адміністративного арешту на строк до п’ятнадцяти діб). 374 Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 9 місяців 2024 року, Кримськотатарський Ресурсний Центр, 15 жовтня 2024 р. За даними громадської організації, з січня по жовтень 2024 року російські силовики провели 59 обшуків, затримали 91 і заарештували 131 особу, а також провели 89 допитів за політичними та релігійними мотивами в Криму. Див. також Огляди ситуації в Криму, КримSOS. 375 Оперативна інформація щодо ситуації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя станом на 19 листопада 2024 року, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим. З 218 затриманих у Криму осіб 43 перебувають під арештом (у тому числі 28 кримських татар), 151 – в ув’язненні (у тому числі 97 кримських татар) і 26 утримуються без визначення статусу (у тому числі 6 кримських татар). Ці цифри востаннє оновлювалися 19 листопада 2024 р. 376 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.408, пп. 148-149; UKR.WS.444, пп. 174, 185-187; UKR.WS.459, п. 15; UKR.WS.476, п. 27; див. також UKR.WS.472, п. 109; UKR.WS.481, п. 109. Див. також ОБСЄ/БДІПЛ, Четвертий проміжний звіт, пп. 86-88. 377 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.449, пп. 50, 61-62, 71-74, 143-144; UKR.WS.453, пп. 131-136; UKR. WS.483, пп. 52-55, 93-109.

Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 59 практика полягала в тому, що людей примусово вивозили близько до лінії зіткнення, зачитували вголос їхні імена та причини видворення (зазвичай звинувачення в антиросійській пропаганді та діях), відправляли у «сіру зону» і змушували йти пішки на підконтрольну українському уряду сторону. Ці дії зазвичай знімали на відео, а відео розміщували в соціальних мережах у пропагандистських цілях.

123. Крім того, як раніше повідомлялося БДІПЛ, цивільні особи зазнавали переслідувань за висловлення інакомислення упродовж кількох місяців після лютого 2022 року.378 Свідок з Херсонської області розповіла БДІПЛ, як у грудні 2022 року її чоловіка звинуватили у шпигунстві, а в жовтні 2023 року засудили до 13 років ув’язнення у колонії суворого режиму після того, як його було затримано після мирного протесту, а згодом його було переведено до місця позбавлення волі в окупованому Криму. На момент проведення інтерв’ю її чоловік перебував у в’язниці у Скопині (Рязанська область) у Російській Федерації.379

Д. ПРИМУСОВА СПІВПРАЦЯ З РОСІЙСЬКОЮ ВЛАДОЮ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ ТА ОБВИНУВАЧЕННЯ У КОЛАБОРАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

124. За інформацією, наданою БДІПЛ українською владою, станом на 19 листопада було відкрито щонайменше 4 200 кримінальних справ за обвинуваченням у колабораційній діяльності, понад 1 500 особам повідомлено про підозру у колабораційній діяльності, а 1 200 обвинувальних актів направлено до судів. Крім того, станом на 30 листопада було винесено 2 040 рішень у першій інстанції щодо колабораційної діяльності.380

125. Під час інтерв’ю з БДІПЛ у другій половині 2024 року 26 свідків порушили питання колабораційної діяльності на окупованих Росією територіях України.381 Було виокремлено три основні теми: тиск з боку російської влади, який примушує до «співпраці»;382 переслідування колаборантів за українським законодавством у поєднанні з відсутністю ясності щодо того, що є колабораційною діяльністю, та ймовірне жорстоке поводження з тими, кого вважають колаборантами, з боку української

378 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Перший проміжний звіт, пп. 106-111; ОБСЄ/БДІПЛ, Другий проміжний звіт, пп. 146-150; ОБСЄ/БДІПЛ, Третій проміжний звіт, пп. 84-89; ОБСЄ/БДІПЛ, Четвертий проміжний звіт, пп. 96-100. 379 Опитування свідків БДІПЛ, UKR.WS.471, пп. 4, 7, 8-23, 26-27, 33-34, 38-39, 50-53, 67, 79-80. 380 Єдиний державний реєстр судових рішень. 381 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.403, UKR.WS.404, UKR.WS.405, UKR.WS.407, UKR.WS.410, UKR. WS.417, UKR.WS.418, UKR.WS.420, UKR.WS.423, UKR.WS.429, UKR.WS.430, UKR.WS.431, UKR.WS.433, UKR. WS.436, UKR.WS.438, UKR.WS.439, UKR.WS.441, UKR.WS.444, UKR.WS.448, UKR.WS.450, UKR.WS.455, UKR.WS.458, UKR.WS.460, UKR.WS.465, UKR.WS.476, UKR.WS.483. 382 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.403, пп. 29-30; UKR.WS.407, п. 63; UKR.WS.410, п. 182; UKR.WS.418, п. 37; UKR.WS.439, п. 81; UKR.WS.441, п. 18; UKR.WS.444, пп. 37, 78, 198; UKR.WS.460, п. 25; UKR.WS.465, п. 38; UKR.WS.476, п. 15.

60 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими влади;383 а також негативне ставлення до мешканців окупованих територій, які або продовжують працювати в умовах окупації,384 або вчиняли інші дії, які українська влада може розцінювати як колабораційну діяльність.385

126. Згідно з МГП, влада держави-окупанта має право примушувати цивільне населення до виконання робіт, але лише у випадках, коли ці роботи необхідні для забезпечення потреб окупаційної армії та комунальних служб, або для надання певних послуг населенню окупованої території.386

127. Дев’ять свідків БДІПЛ повідомили, що російська влада примушувала їх до співпраці або роботи за допомогою погроз катуваннями, затриманням, судовим переслідуванням і смертю,387 включаючи два випадки, коли вчителів і працівників енергетичної інфраструктури примушували залишатися на своїх посадах.388 Після вказівки продовжувати працювати на електростанції один свідок згадував: «Я запитав, чи є у мене вибір, і мені відповіли, що ти можеш повернутися до камери. Тож я погодився [щоб бути звільненим]».389 Інший свідок розповіла БДІПЛ, що після затримання її чоловіка російська влада сказала їй: «Ми його ніколи не випустимо, але якщо ви хочете, щоб він жив, вам потрібно познайомитися з людьми з підпілля, з тими, хто має зброю, і повідомити нам про них».390

128. Три свідки розповіли БДІПЛ про те, як їх особисто або інших людей викликали в поліцію чи затримували за звинуваченням у колабораційній діяльності після того, як українські війська повернули раніше окуповані території.391 Один зі свідків, член сім’ї якого був затриманий за звинуваченням у колабораційній діяльності, описав імовірні випадки катувань з боку української влади: «Вони били мого батька і різали його, вони вкололи йому щось схоже на наркотик і сказали: «Якщо ти хочеш, щоб це скінчилося, ти повинен підписати зізнання». Він не мав доступу до медичної допомоги».392 Цей же свідок повідомив, що протягом кримінального провадження його батько лише один раз отримав правову допомогу.393 Інший свідок розповів про тиск на адвокатів, які працюють над справами про колабораційну діяльність та

383 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.403, пп. 22, 39, 51; UKR.WS.433, пп. 14, 64. 384 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.404, пп. 19-22; UKR.WS.405, пп. 27, 37; UKR.WS.417, п. 43; UKR. WS.441, п. 82; UKR.WS.455, п. 28; UKR.WS.483, п. 46. 385 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.403, пп. 69-70; UKR.WS.439, п. 118. 386 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт, п. 108. 387 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407, п. 63; UKR.WS.410, п. 182; UKR.WS.418, п. 37; UKR.WS.439, пп. 36, 81; UKR.WS.441, п. 18; UKR.WS.444, п. 37, 198; UKR.WS.460, п. 25; UKR.WS.465, п. 38; UKR.WS.476, п. 15. 388 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.407, п. 63; UKR.WS.444, п. 198. 389 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.407, п. 63. 390 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.439, п. 36. 391 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.403, п. 39; UKR.WS.433, пп. 25-26; UKR.WS.439, п. 119. 392 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.403, п. 51. 393 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.403, п. 54.

Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими 61 іншими справами, пов’язаними з національною безпекою, у тому числі стеження і фізичні напади.394

129. Негативне сприйняття в Україні людей, які живуть і працюють на окупованих Росією територіях, було повсюдним дуже поширеним. Національна поліція України називала підозрюваних у колабораційній діяльності «зрадниками»395 та «шанувальниками Росії»396, на противагу «громадянам, які залишилися вірними Україні».397 Деякі підозрювані у колабораційній діяльності повідомляли про переслідування та погрози.398

130. БДІПЛ занепокоєне тим, що через нечіткість закону, який передбачає кримінальну відповідальність за колабораційну діяльність, та практики його застосування, багато справ, порушених на підставі цього закону, можуть бути несправедливими. Крім того, БДІПЛ занепокоєне тим, що мешканці окупованих Росією територій можуть неохоче виїжджати, незважаючи на ризики для їхньої свободи та безпеки, через побоювання несправедливого переслідування за законами, що криміналізують колабораційну діяльність.

131. У продовження рекомендацій п’ятого проміжного звіту, БДІПЛ закликає українську владу застосовувати своє законодавство або внести до нього зміни, щоб урахувати ситуації, коли людей могли примусити працювати на російську владу. БДІПЛ наголошує, що всі провадження проти ймовірних колаборантів повинні відповідати відповідним стандартам справедливого судового розгляду.399

394 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.433, пп. 37-38. 395 На Запоріжжі судитимуть двох колаборантів – псевдодепутатів незаконно створеного органу влади, Національна поліція України, 24 вересня 2024 р. 396 Підозру у колабораційній діяльності оголошено 11 мешканцям Запорізької області – ДВБ Нацполіції, Національна поліція України, 9 вересня 2024 р. 397 Викрадали та катували людей – за матеріалами ДВБ Нацполіції підозри оголошено 29 поплічникам ворога з тимчасово окупованої частини Херсонщини, Національна поліція України, 7 жовтня 2024 р. 398 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.403, п. 70. 399 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт, пп. 112-113.

62 Конкретні проблеми, повідомлені БДІПЛ свідками та уцілілими Оновлені тимчасові рекомендації

V БДІПЛ закликає Російську Федерацію та Україну як сторони конфлікту:

• Вживати всіх можливих заходів обережності, щоб уникнути і в будь- якому випадку звести до мінімуму випадкові втрати серед цивільного населення, поранення цивільних осіб і пошкодження цивільних об’єктів;

• Забезпечити безперешкодний доступ Міжнародного Комітету Червоного Хреста та інших відповідних організацій до всіх місць утримання військовополонених;

• Утримуватися від судового переслідування військовополонених за сам факт безпосередньої участі у бойових діях; та

• Забезпечити утримання всіх військовополонених у місцях інтернування, які повністю відповідають Третій Женевській конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року, забезпечити поводження з ними з повною повагою, що надається їм відповідно до Конвенції, а також розслідувати всі випадки серйозних порушень МГП щодо поводження з ними та притягнути до відповідальності винних у таких порушеннях.

БДІПЛ закликає Російську Федерацію:

• Припинити використання зброї вибухової дії з широкою зоною ураження в густонаселених районах;

• Припинити атаки на енергетичну інфраструктуру, критично важливу для цивільного населення України;

• Припинити позасудові страти, катування, жорстоке поводження та сексуальне насильство щодо військовополонених і цивільних затриманих;

• Припинити практику свавільного позбавлення волі українських цивільних осіб, беззастережно звільнити всіх затриманих таким чином осіб і надати всім постраждалим ефективні засоби правового захисту;

• Припинити тримання осіб під вартою без зв’язку із зовнішнім світом і негайно надати інформацію про місцезнаходження затриманих їхнім сім’ям та законним представникам;

• Забезпечити повне дотримання правових гарантій для осіб, позбавлених волі, відповідно до МППЛ і МГП;

64 Оновлені тимчасові рекомендації • Забезпечити належні умови утримання військовополонених і затриманих цивільних осіб, у тому числі шляхом надання регулярного, безперешкодного та конфіденційного доступу незалежних спостерігачів до всіх місць (як на окупованій території України, так і в Російській Федерації), де інтерновані або утримуються особи, які перебувають під захистом;

• Поважати основні принципи правового режиму окупації та утримуватися від внесення незворотних змін до статусу українських територій, що перебувають під військовою окупацією, шляхом нав’язування російської політичної, правової, адміністративної, освітньої та соціальної систем;

• Негайно припинити тиск або примус щодо цивільного населення для зміни громадянства та забезпечити, щоб доступ до прав і послуг на окупованих територіях не залежав від набуття російського громадянства, включаючи доступ до працевлаштування, пенсій, соціальних виплат, медичного обслуговування, гуманітарної допомоги, освіти, батьківських прав, прав власності та свободи пересування;

• Негайно припинити практику примусу громадян України з окупованих районів України, у тому числі з російським громадянством, до служби у збройних силах Російської Федерації;

• Негайно припинити тиск або примушування батьків віддавати своїх дітей до шкіл з навчальною програмою Російської Федерації та припинити нав’язування військово-патріотичного виховання для дітей шкільного віку; та

• Негайно припинити переслідування цивільних осіб на окупованих територіях, у тому числі кримських татар, за мирне вираження своїх поглядів і думок.

БДІПЛ закликає Україну:

• Надалі покращувати комунікацію з сім’ями цивільних осіб, які утримувалися під вартою владою Російської Федерації;

• Належно впроваджувати процедури та механізми, передбачені Законом «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей», з метою надання можливості зазначеним особам повною мірою реалізувати свої права;

• Надати медичну, психологічну, соціальну та іншу підтримку всім цивільним особам, які були звільнені після свавільного позбавлення

Оновлені тимчасові рекомендації 65 волі Російською Федерацією (та їхнім сім’ям), особливо тим, хто зазнав сексуального насильства та інших видів катувань, пов’язаних з конфліктом; та

• Унести зміни до кримінального законодавства щодо «колабораційної діяльності», щоб усунути будь-яку правову невизначеність, розробити рекомендації для прокурорів, які враховують примус та законні вимоги до роботи, а також забезпечити дотримання всіх прав на справедливий судовий розгляд під час будь-якого кримінального провадження проти ймовірних колаборантів.

БДІПЛ закликає держави-учасниці ОБСЄ:

• Забезпечити доступність реабілітації, медичної, психологічної, соціальної та іншої підтримки для всіх українських осіб, яких раніше було позбавлено особистої свободи, на своїй території, приділяючи особливу увагу допомозі уцілілим від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, та інших видів катувань; і

• Посилити міждержавну співпрацю між національними правоохоронними органами та органами кримінальної юстиції, забезпечуючи ефективне розслідування та переслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та катувань, скоєних щодо свавільно позбавлених волі цивільних осіб та військовополонених.

66 Оновлені тимчасові рекомендації D Зміст

Informations clés

Organisation Organisation pour la sécurité et la coopération en Europe (OSCE)

Type de document report

Date d'adoption 5 février 2025

Source OSCE