7 Seventh Interim Report on reported violations of international humanitarian law and international human rights law in Ukraine
A Seventh Interim Report on reported violations of international humanitarian 7 law and international human rights law in Ukraine
15 July 2025 Seventh Interim Report on reported violations of international humanitarian law and international human rights law in Ukraine – 15 July 2025
Warsaw, 2025 OSCE/ODIHR
Published by the OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights (ODIHR) ul. Miodowa 10 00-251 Warsaw Poland www.osce.org/odihr
© OSCE/ODIHR 2025
The contents of this publication may be freely used and copied for educational and other non-commercial purposes, provided that any such reproduction is accompanied by an acknowledgement of the OSCE/ODIHR as the source.
ISBN: 978-92-9271-437-6
Designed by Jerzy Skakun Cover photograph: R. Rizvanov / Shutterstock.com Contents
I. Executive Summary 5 II. Introduction 9
III. Overview of the situation between 1 December 2024 and 31 May 2025 13 a. Continued violations of IHL during the conduct of hostilities 14 b. The humanitarian situation 21 c. Other significant developments 23
IV. Specific issues described by witnesses and survivors 27 a. Arbitrary deprivation of liberty and enforced disappearances in areas under the control of the Russian authorities 28 b. Torture and ill-treatment in areas under the control of the Russian authorities 32 c. The situation of prisoners of war 36 d. Conflict-related sexual violence 42 e. Administration of occupied territories and related violations 45 Attempts to alter the status and character of the occupied territories 45 Forced adoption of Russian citizenship 45 Grave and systematic changes related to education 48 Forced conscription and mobilization into the armed forces of the Russian Federation 53 Suppression of dissent 55 f. Trials of Ukrainian civilians and POWs by the Russian authorities 58 g. Coerced cooperation with the occupying power and accusations of collaboration 61
V. UPDATED INTERIM RECOMMENDATIONS 53 Executive Summary
I 1. In line with its monitoring mandate, ODIHR launched the Ukraine Monitoring Initiative (UMI) to monitor and report on the most pressing issues affecting the lives of civilians and prisoners of war (POWs), following the Russian Federation’s invasion of Ukraine on 24 February 2022. This is the Seventh Interim Report on reported violations of international humanitarian law (IHL) and international human rights law (IHRL) produced by the UMI, building on the findings and recommendations of the six previous Interim Reports.
2. The Report includes a short overview of developments in the context of the armed conflict from 1 December 2024 to 31 May 2025, while the main body of the report focuses on specific issues reported to ODIHR by 90 survivors and witnesses during two monitoring deployments conducted by ODIHR in Ukraine during the first half of 2025. The report is also informed by the UMI’s remote monitoring, using open-source investigation techniques and information supplied by institutions of the Russian Federation and Ukraine and civil society organizations, among other actors, which is referenced throughout the report.
3. ODIHR’s monitoring of the conduct of hostilities showed that, from 1 December 2024 to 31 May 2025, the Russian Federation continued its use of explosive weapons with wide area effects in densely populated areas in blatant disregard of IHL, including the principles of distinction and proportionality. In the six months to 31 May 2025, the number of verified civilian casualties in Ukrainian Government-controlled areas of Ukraine was over 50% higher than in the corresponding period in 2024.
4. On a much smaller scale, Ukraine also engaged in shelling and drone strikes on populated areas of Russian-occupied areas of Ukraine as well as border regions of the Russian Federation, which in some cases resulted in civilian casualties.
5. The continued advance of the Russian armed forces and intensified attacks on civilians and civilian infrastructure further worsened the humanitarian situation and have triggered wider displacement from frontline communities. Sustained impediments to access continued to prevent humanitarian actors from reaching affected civilians.
6. ODIHR continued to interview survivors and received testimony from relatives and lawyers of individuals who were, or remain, arbitrarily detained or enforcedly disappeared from Russian-occupied areas of Ukraine. These included six recent cases, where civilians were unlawfully detained in late 2024 and early 2025. The new evidence gathered by ODIHR confirmed previously documented patterns, including the categories of people targeted, the lack of lawful grounds for detention, and the consistent denial of procedural guarantees and contact with the outside world. The Russian authorities continued to prosecute and convict civilians on trumped-up charges after prolonged arbitrary detention.
6 Executive Summary 7. New information received by ODIHR confirmed its previous findings on the widespread and systematic use of torture by the Russian authorities against detained Ukrainian civilians and POWs. Ten of 14 civilian survivors of arbitrary detention and 23 of 28 Ukrainian POWs interviewed by ODIHR during the compilation of this report said that they were subjected to torture or other ill-treatment while in detention. The methods and aims of the torture were similar to those previously reported to ODIHR, with survivors describing torture being inflicted to elicit information, extract confessions, punish or humiliate, or to force cooperation. Nearly all survivors described various short-term and long-term physical injuries and psychological trauma because of torture.
8. ODIHR received 23 testimonies on conflict-related sexual violence (CRSV) of which 21 were provided by direct survivors. For the first time, ODIHR was able to record the exact locations where the acts were reportedly perpetrated. The types of CRSV reportedly perpetrated against Ukrainian civilians and POWs remained similar to the findings of previous ODIHR Interim Reports.
9. ODIHR collected further information from witnesses regarding attempts by the Russian authorities to alter the status and character of the Russian- occupied territories of Ukraine in violation of IHL, including making residents’ ability to live in the occupied territories dependent on the acquisition of Russian citizenship. ODIHR also received accounts on the 2025 requirement for Ukrainians without Russian citizenship to register as foreigners and acquire a residency permit or face deportation. The imposition of the Russian Federation curriculum in schools continued. Military-patriotic education for school-aged children and pressure to join youth militias reportedly increased.
10. ODIHR continued to receive accounts on the use of judicial measures and ‘deportation’ to suppress real or perceived dissent by civilians in Russian- occupied territories of Ukraine, confirming the findings outlined in previous Interim Reports. More broadly, ODIHR received testimony on trials of Ukrainian civilians and POWs by the Russian authorities on trumped-up charges of terrorism, murder, espionage, sabotage, cruel treatment of POWs or civilians and the intentional destruction of or damage to property. In 2025, ODIHR was told of a far greater number of trials against Ukrainian civilians and POWs than previously during the armed conflict.
11. Witnesses described to ODIHR efforts by the Russian authorities to compel residents of Russian-occupied territories of Ukraine to ‘cooperate’ in ways that violate IHL, while at the same time risking unfair prosecution by the Ukrainian authorities under vague ‘collaboration’ laws. A new initiative by the Ukrainian authorities, entitled ‘I want to go to my people’, aimed at exchanging civilians convicted by the Ukrainian authorities of treason or collaboration for Ukrainians detained by the Russian authorities, raised further concerns.
Executive Summary 7 12. ODIHR makes a series of recommendations, calling on both parties to the conflict to address the issues highlighted in this report, as well as to respect and ensure respect for IHL and IHRL. ODIHR also makes recommendations to OSCE participating States to provide redress to survivors of violations, to take steps to ensure accountability and to support and fund humanitarian assistance and the documentation of violations of IHL and IHRL by civil society.
8 Executive Summary Introduction
II 13. More than three years on from the Russian Federation’s invasion of Ukraine, the war continues to be marked by the widespread suffering of the civilian population and serious violations of international humanitarian law (IHL) and international human rights law (IHRL).
14. The OSCE human dimension commitments emphasize that it vitally important that participating States adhere to and implement their binding IHL and IHRL obligations under international treaties,1 including the Geneva Conventions.2
15. In line with its core mandate to assist OSCE participating States in the implementation of human dimension commitments,3 ODIHR established the Ukraine Monitoring Initiative (UMI) immediately after the 24 February 2022 invasion by the Russian Federation and began monitoring and documenting reported violations in the context of the armed conflict, focusing on the most pressing issues affecting the lives of civilians and prisoners of war (POWs). This has included monitoring the use of means and methods of warfare prohibited under IHL; instances of wilful killings, torture and other inhumane and degrading treatment, and conflict-related sexual violence (CRSV); the unlawful displacement of civilians, including children; the denial of humanitarian aid; the situation POWs; and the situation in occupied territories and violations of the rules of occupation under IHL.
16. ODIHR’s analysis of the situation in Ukraine and alleged IHL and IHRL violations is informed by relevant legal provisions applicable to the armed conflict in Ukraine. ODIHR reiterates that the so-called ‘annexation’ of territories under occupation by the Russian Federation remains illegal, and such territories remain Ukrainian territory under international law. More information about the legal framework is available on ODIHR’s website.4
17. The methodology employed by the UMI was both informed by and developed for the circumstances on the ground in Ukraine. ODIHR adopts a trauma- informed approach, guided by the ‘do no harm’ principle, informed consent,
1 See Concluding Document of Budapest, (Budapest 1994), CSCE, 6 December 1994, pp. 13, 35. 2 See Concluding Document of Helsinki, (Helsinki 1992), CSCE, 10 July 1992, paras. 47-52; CSCE, Budapest 1994, Chapter IV, Code of conduct on politico-military aspects of security, paras. 29–35. 3 CSCE, Helsinki 1992. See also Interim Report on reported violations of international humanitarian law and international human rights law in Ukraine, (First Interim Report), OSCE/ODIHR, 20 July 2022; Second Interim Report on reported violations of international humanitarian law and international human rights law in Ukraine, (Second Interim Report), OSCE/ODIHR, 14 December 2022; Third Interim Report on reported violations of international humanitarian law and international human rights law in Ukraine, (Third Interim Report), OSCE/ODIHR, 17 July 2023; Fourth Interim Report on violations of international humanitarian law and international human rights law in Ukraine, (Fourth Interim Report), OSCE/ODIHR, 12 December 2023, Fifth Interim Report on reported violations of international humanitarian law and international human rights law in Ukraine, (Fifth Interim Report), OSCE/ ODIHR, 22 July 2024; Sixth Interim Report on reported violations of international humanitarian law and international human rights law in Ukraine (Sixth Interim Report), OSCE/ODIHR, 13 December 2024, for additional detail on ODIHR’s mandate. 4 See The legal framework applicable to the armed conflict in Ukraine, OSCE/ODIHR, 17 July 2023.
10 Introduction and with consideration for the risks of re-traumatization. More information about the methodology is available on ODIHR’s website.5
18. This Seventh Interim Report builds upon the findings and recommendations of the six previous Interim Reports on reported violations of IHL and IHRL in Ukraine published in July 2022 (First Interim Report), December 2022 (Second Interim Report), July 2023 (Third Interim Report), December 2023 (Fourth Interim Report), July 2024 (Fifth Interim Report) and December 2024 (Sixth Interim Report) respectively.6 ODIHR’s public reporting aims to contribute further to ensuring accountability for violations of IHL and IHRL committed in the context of the armed conflict in Ukraine.
19. The report begins with an overview of conflict-related issues and important developments which occurred in the context of the armed conflict in Ukraine between 1 December 2024 and 31 May 2025. It then turns to specific issues which were detailed during in-person interviews with survivors and witnesses conducted by ODIHR in the first half of 2025, giving prominence to their voices.7 ODIHR conducted two monitoring deployments to Ukraine during this period. During these visits, ODIHR interviewed 90 witnesses during a total of 85 interviews, speaking with survivors of, or witnesses to alleged violations of IHL and IHRL (49 women and 41 men).8 ODIHR interviewees came from various regions of Ukraine, including Cherkasy, Dnipropetrovsk, Donetsk, Kharkiv, Kherson, Khmelnytskyi, Kyiv, Luhansk, Mykolaiv, Ternopil, Volyn, Zaporizhzhia, and the Autonomous Republic of Crimea and the City of Sevastopol (Crimea).
20. ODIHR wishes to convey its deepest gratitude to each witness and survivor who provided their testimony. Additionally, ODIHR received information from the authorities of Ukraine and the Russian Federation, intergovernmental organizations (IGOs) and non-governmental organizations (NGOs), which is referenced throughout the report.
5 See Ukraine Monitoring Initiative Methodology, OSCE/ODIHR, 17 July 2023. 6 OSCE/ODIHR, First Interim Report; Second Interim Report; Third Interim Report; Fourth Interim Report; Fifth Interim Report; Sixth Interim Report. 7 In this respect, certain information included in Chapter IV may relate to events that occurred before 1 December 2024. 8 As of 31 May 2025, the UMI has carried out 24 missions in and outside Ukraine, during which it has conducted 576 interviews with a total of 606 survivors of, or witnesses to alleged violations of IHL and IHRL (314 women and 292 men).
Introduction 11 Overview of the situation between 1 December 2024 and 31 May 2025 CONTINUED VIOLATIONS OF IHL DURING THE CONDUCT OF HOSTILITIES
III A. CONTINUED VIOLATIONS OF IHL DURING THE CONDUCT OF HOSTILITIES
21. ODIHR has continued to monitor reported violations of IHL committed during the conduct of hostilities, in particular relating to the use of explosive weapons with wide area effects in populated areas and direct attacks against civilians and civilian objects. In the six months to 31 May 2025, the number of civilian casualties increased significantly compared to the six months to 31 May 2024. Data shows a more than 50 per cent increase in verified civilian casualties in Government-controlled areas of Ukraine between 1 December 2024 and 31 May 2025.9 This is primarily due to the intensification of Russian long-range missile and loitering munitions strikes on major Ukrainian cities between March and May. Moreover, large-scale, coordinated attacks on Ukraine’s energy infrastructure continued until mid-January, whereas smaller, localized campaigns persisted throughout the entire reporting period. Often, attacks were conducted in a manner that violated IHL norms and principles. Frontline communities remained heavily impacted by daily shelling and multiple launch rocket system (MLRS) strikes, as well as the increasing use of short-range drones. Making the same comparison, a nearly 30 per cent decrease in verified civilian casualties was observed in Russian-occupied areas of Ukraine.10
22. ODIHR’s monitoring activities, including open-source investigation techniques used to verify digital evidence,11 show that the Russian armed forces continued to routinely use explosive weapons with wide area effects12 in their attacks on densely populated areas of Ukraine, including those located far from the frontline.
23. Starting from March, the Russian armed forces stepped up their long- range missile and loitering munitions attacks on major Ukrainian cities.13 Powerful weapons often struck residential buildings14 and other civilian
9 See UN OHCHR Protection of Civilians Updates: December 2023, 15 January 2025, p. 2; January 2024, 7 February 2024, p.2; February 2024, 7 March 2024, p.2; March 2024, 9 April 2024, p. 2; April 2024, 10 May 2024, p. 2; May 2024, 7 June 2024, p.2; December 2024, 9 January 2025, p. 2; January 2025, 11 February 2025, p. 2; February 2025, 11 March 2025, p. 2; March 2025, 9 April 2025, p. 2; April 2025, 8 May 2025, p. 2; May 2025, 11 June 2025, p.2. 10 Ibid. OHCHR notes that the actual number might be higher as some reports are still pending confirmation. 11 As ODIHR is not positioned to conduct detailed assessments of violations of IHL norms in relation to individual attacks, its findings are based on certain patterns observed during its monitoring activities. These allow it to make provisional conclusions on the degree of compliance with certain IHL norms by the warring parties. For more information, see ODIHR’s methodology. 12 These are weapons designed for the open battlefield and, given their inherent inaccuracy, their use in densely populated areas is very likely to cause indiscriminate and disproportionate harm to civilians and civilian infrastructure. 13 The cities of Kryvyi Rih, Dnipro, Odesa, Kharkiv, Sumy and Zaporizhzhia, as well as the capital, Kyiv, have been repeatedly targeted by aerial attacks during the reporting period. 14 For instance, on 1 February, 14 civilians were killed (including three children), and 20 others were injured (including four children) when a missile hit a five-story residential building in Poltava, destroying one of its entrances. See Volodymyr Kohut, Telegram post, 2 February 2025, in Ukrainian. On 21 March, a family of three (including a child) were killed and 16 were injured (including a child) when loitering munitions hit private residential houses in the city of Zaporizhzhia. See National Police of Ukraine, Telegram post, 22 March 2025, in Ukrainian; Ivan Fedorov, Telegram post, 22 March 2025, in Ukrainian.
14 Overview of the situation between 1 December 2024 and 31 May 2025 infrastructure,15 including functioning medical facilities,16 killing and injuring civilians.17 Many of these attacks raise concerns about respect for the principle of proportionality and the prohibition of indiscriminate attacks under IHL.18
24. For instance, on 4 April, a Russian ballistic missile was launched at a residential neighbourhood in the city of Kryvyi Rih (Dnipropetrovsk region), detonating over a playground, a restaurant and nearby apartment buildings. As a result of the attack, 20 civilians were killed (including nine children) and 75 were injured (including 12 children),19 making it the deadliest single attack on children in the more than three-year armed conflict. Following analysis of photographs and videos, as well as eye-witness statements and other publicly available evidence, ODIHR has reasonable grounds to believe that, contrary to the Russian Federation’s claims, there were no military objectives in the area immediately prior to or at the time of the strike.20 Based on the available information, it appears that the Russian armed forces hit the residential area in blatant disregard of the core IHL principle of distinction and the related strict prohibition of indiscriminate attacks. Deliberate attacks on civilians or civilian objects are war crimes under international law.21
25. On the morning of 13 April, two Russian ballistic missiles struck the historic centre of Sumy several minutes apart. The first missile hit the Congress Centre of Sumy State University,22 while the second struck the university’s Educational and Scientific Institute of Business, Economics and Management. The attack killed at
15 For instance, on 5 March, a loitering munition struck ‘Tsentralnyi’ hotel in Kryvyi Rih, killing six civilians and injuring 32. See Serhiy Lysak, Telegram post, 6 March 2025, in Ukrainian. On 31 January, seven civilians were injured in a missile attack that damaged a hotel building in the historical district of Odesa. See Office of the Prosecutor General, Telegram post, 31 January 2025, in Ukrainian. 16 These include the 10 December missile attack on the city of Zaporizhzhia, during which two medical facilities were hit, and which killed 11 civilians (including four medical workers) and injured 20 more. See State Emergency Service of Ukraine, Telegram post, 12 December 2024, in Ukrainian. See also information provided to ODIHR by the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 17 According to updated figures made available by the Office of the United Nations High Commissioner for Human rights (UN OHCHR), more than 93 per cent of civilian deaths and injuries in Ukraine recorded between 24 February 2022 and 31 May 2025 were caused by explosive weapons with a wide impact area. This includes shelling from heavy artillery and MLRS, as well as missiles and air strikes. See UN OHCHR Protection of Civilians Update: May 2025, 11 June 2025, p. 3. 18 ICRC Customary IHL (CIHL) Rules 1, 7, 11, 12 and 14; AP I, arts. 51(4) and 51(5)(b). 19 Oleksandr Vilkul, Telegram post, 6 April 2025, in Ukrainian; Oleksandr Vilkul, Telegram post, 6 April 2025, in Ukrainian; Serhiy Lysak, Telegram post, 5 April 2025, in Ukrainian; See also UN OHCHR Protection of Civilians Update: April 2025, 8 May 2025, p. 2. 20 The Russian Federation took responsibility for the attack, saying it was “a precision strike with a high-explosive missile on the site of a meeting with the commanders of formations and Western instructors in one of the restaurants in Kryvyi Rih” and that the attack killed “up to 85 service people and damaged up to 20 vehicles.” See Russian Ministry of Defence, Telegram post, 4 April 2025, in Russian. 21 CIHL Rule 11; AP I, arts. 48, 51(4), 85(3)(a) and (5); ICC Statute, arts. 8(2)(b)(i) and (ii). 22 According to media reports, the Congress Centre has been frequently used for children’s educational events in Sumy and, less than an hour after the attack, a performance for children was to be held there. See BBC News, Russian Service, Telegram post, 13 April 2025, in Russian; UNIAN, Telegram post, 13 April 2025, in Russian.
Overview of the situation between 1 December 2024 and 31 May 2025 15 least 31 civilians (including two children) and injured 105 (including 14 children).23 This makes it the deadliest attack on civilians in Ukraine in 2025 and one of the largest attacks by number of casualties (killed and injured) in nearly two years.24 The Russian Federation took responsibility for the attack, claiming it had killed more than 60 Ukrainian servicemen present at a meeting.25 As the first strike appeared to be targeted at a legitimate military target,26 Ukraine should have, to the extent feasible, avoided locating military objectives within or near densely populated areas.27 Russian forces nonetheless failed in their requirement to take all feasible precautions to avoid loss of civilian life and damage to civilian objects. Based on the extensive harm caused to civilians resulting from the use of an explosive weapon with wide area effects in a densely populated area, the timing of the attack28 and the apparent lack of warnings, the Russian Federation failed to comply with the IHL principles of proportionality and precautions, which may amount to a war crime.29
26. Furthermore, from the end of April through May, the Russian armed forces conducted several large-scale, coordinated missile and loitering munitions attacks targeting multiple regions of Ukraine, including the capital, Kyiv. These include the 24 April attack targeting Kyiv City and at least eight other regions of the country. In Kyiv alone, 13 civilians were killed (including one child) and 87 were injured (including 10 children) when one of the missiles directly struck a two-story residential building, destroying it completely.30 On the night of 25 May, the Russian Federation conducted one of the largest coordinated attacks on Ukraine since February 2022,31 launching at least 367 missiles and loitering munitions against 13 regions of the country.32 According to the Ukrainian authorities,33 at least 12 civilians (including three children) were killed, and more than 60 were injured (including nine children) across the country. Similar attacks were launched on the nights of 24 and 26 May, killing
23 Many civilians were killed in the street while attempting to help the victims of the first strike or while travelling in a bus near the impact zone. See UN OHCHR Protection of Civilians Update: April 2025, 8 May 2025, p. 2. 24 Ibid. 25 Russian Ministry of Defence, Telegram post, 14 April 2025, in Russian. 26 At the time of the strike, a ceremony was taking place in the Congress Centre to honour servicemen from the 117th Territorial Defence Brigade of the Ukrainian armed forces, marking the anniversary of the unit’s formation. While the military ceremony was reportedly held in the basement of the Congress Centre and its participants were not harmed during the initial missile strike, ODIHR established that the attack resulted in the death of two Ukrainian servicemen. 27 See CIHL Rule 23; AP I, art. 58. 28 The attack occurred on Palm Sunday, a Christian Orthodox holiday when many Ukrainians go to church. 29 CIHL Rules 14, 15, 20; AP I, arts. 51(4)-(5), 57(2), 85(3)(b) and (5); ICC Statute, art. 8(2)(b)(iv). 30 See State Emergency Service of Ukraine, Telegram post, 25 April 2025, in Ukrainian; Timur Tkachenko, Telegram post, 28 April 2025, in Ukrainian. 31 The Russian Ministry of Defence reported that the massive strike on Ukraine was carried out with “high-precision weapons” at enterprises producing “missile components, radio electronics, explo- sives, rocket fuel and strike unmanned aerial vehicles” for the Ukrainian Armed Forces, as well as at “radio-technical intelligence and satellite communications centres.” See Russian Ministry of Defence, Telegram post, 25 May 2025, in Russian. 32 Airforce of the Armed forces of Ukraine, Telegram post, 25 May 2025, in Ukrainian; State Emergency Service of Ukraine, Telegram post, 25 May 2025, in Ukrainian. 33 Ihor Klymenko, Telegram post, 25 May 2025, in Ukrainian.
16 Overview of the situation between 1 December 2024 and 31 May 2025 and injuring civilians and hitting residential buildings and other civilian infrastructure.34
27. Attacks also continued unabated near the frontline,35 with Donetsk region most heavily impacted due to continued advances by the Russian armed forces. In addition, the border communities of Kharkiv and Sumy regions were subjected to repeated shelling and airstrikes.36 Over the reporting period, ODIHR also observed a significant increase in both the frequency and severity of attacks with short-range loitering munitions, including so-called first-person-view (FPV) drones.37 According to the UN OHCHR, from December through February, these short-range drones caused the highest number of casualties, exceeding the impact of any other weapon.38 While the majority of attacks involving FPV drones were reportedly in frontline settlements of Kherson region,39 some struck deeper into Ukrainian territory. For instance, on 23 April, local authorities reported that a short-range drone hit a bus that was transporting employees of a mining and processing plant in Marhanets (Dnipropetrovsk region), killing nine civilians (including eight women) and injuring 58.40
28. In December and January, the Russian armed forces continued their large- scale, coordinated strikes against Ukraine’s energy infrastructure,41 launching three waves of attacks on 13, 25 December and 15 January. These attacks damaged over a dozen energy infrastructure facilities, including hydroelectric and thermal power plants, in nine regions of Ukraine.42 In addition, Russian
34 In the absence of all the facts and circumstances surrounding each attack it is difficult to make an individual assessment of their lawfulness at this stage. However, the high number of casualties among the civilian population and the extent of the damage to civilian infrastructure, together with the choice to use explosive weapons with wide-area effects, seem to suggest that, even if in some cases the attacks may have been directed at legitimate military targets, the Russian Federation failed to respect the core IHL principles of proportionality and precautions in attacks which may amount to war crimes. 35 Such attacks, among others, continued to affect humanitarian personnel, rescue and healthcare workers, highlighting a trend of their increased targeting since the beginning of 2024. For more details, see Section III.b. The humanitarian situation. See also OSCE/ODIHR Fifth Interim Report, para. 24; Sixth Interim Report, paras. 26, 34. 36 For instance, on 4 February, six civilians were killed and 55 were injured (including three children) in a missile strike on an administrative building in the centre of Izium (Kharkiv region). See Oleh Syniehubov, Telegram post, 4 February 2025, in Ukrainian. On 24 March, an attack on a residential neighbourhood of the city of Sumy killed one civilian and injured over 100 (including 22 children). See Sumy City Council, Telegram post, 26 March 2025, in Ukrainian; Artem Kobzar, Telegram post, 2 April 2025, in Ukrainian. On 17 May, nine civilians were killed and seven were injured when a drone struck a minibus carrying civilian evacuees near the town of Bilopillia (Sumy region). See Volodymyr Zelenskyy, Telegram post, 17 May 2025, in Ukrainian. 37 FPV drones are equipped with cameras that provide operators on the ground with a direct, real-time view of the areas they fly over and potential targets. This feature allows operators to assess with greater certainty whether a potential target is a military objective or a civilian person or object. 38 UN OHCHR Protection of Civilians Update: February 2025, 11 March 2025, p. 1. 39 Ibid. According to the UN OHCHR, short-range drones accounted for 63 per cent of the casualties in Kherson region. See also “They are hunting us”: systematic drone attacks targeting civilians in Kherson, UN Independent International Commission of Inquiry on Ukraine, A/HRC/59/CRP.2, 28 May 2025. 40 Serhiy Lysak, Telegram post, 23 April 2025, in Ukrainian; Serhiy Lysak, Telegram post, 25 April 2025, in Ukrainian. 41 During the previous reporting period, ODIHR recorded at least six waves of large-scale, coordinated attacks on Ukrainian infrastructure. See also OSCE/ODIHR, Sixth Interim Report, para. 27. 42 Information provided to ODIHR by the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna.
Overview of the situation between 1 December 2024 and 31 May 2025 17 forces also hit gas production, transportation and storage facilities in three regions of the country.43 The attacks resulted in civilian deaths and injury,44 caused emergency power outages in several regions, and saw daily scheduled power cuts reinstated across the country.45 From February through April, the Russian Federation frequently launched smaller, local attacks on energy facilities, including during the formal announcement of a limited 30-day ceasefire agreement.46 For instance, between 11 and 25 February, Russian forces carried out at least five attacks on energy infrastructure in southern regions of Mykolaiv, Kherson and Odesa that led thousands to experience outages of heating and electricity during the coldest days of winter.47 In early March, energy infrastructure in Odesa region was attacked for five consecutive days, and, in April, Russian forces conducted at least six attacks on power generation, transmission and distribution facilities in Kherson region.48 In addition, since late January, port infrastructure facilities have frequently been targeted in Odesa region, resulting in civilian casualties and causing damage to other civilian infrastructure, including cultural sites.49
29. ODIHR documented an attack that occurred in Russian-occupied territory which resulted in high numbers of civilian casualties. In the afternoon of 26 November, artillery shells struck a bus stationed at a bus stop in Nova Kakhovka (Kherson region), killing at least three civilians (all women) and injuring at least ten (including eight women).50 ODIHR spoke with two survivors of the attack; civilians who sustained severe injuries and who,
43 Ibid. 44 For instance, following the 25 December attack, one civilian was killed in Dnipropetrovsk region and six were injured in Kharkiv region. See Serhiy Lysak, Telegram post, 25 December 2024, in Ukrainian; Oleh Syniehubov, Telegram post, 25 December 2024, in Ukrainian. 45 Oleksiy Kuleba, Telegram post, 25 December 2025, in Ukrainian. 46 On 18 March, Ukraine and Russia verbally agreed not to target each other’s energy infrastructure for 30 days. See Vladimir Putin agrees to 30-day halt to attacks on Ukraine’s energy grid, The Guardian, 19 March 2025. ODIHR online monitoring showed that, despite the agreement, the Ukrainian armed forces also targeted Russia’s energy infrastructure on several occasions. For instance, on 19 March, Ukrainian forces reportedly hit an oil depot in Stanitsa Kavkazskaya (Krasnodar Krai) using loitering munitions, with the fire burning for several days. See A fire at an oil depot in Kuban was localized on an area of 1,250 square meters. m., Izvestiya, 24 March 2025. On 25 March, a loitering munitions attack on a power facility of the ‘Kurskenergo’ branch of Russian energy company ‘Rosseti’ caused a shutdown of several substations in Kursk region, leaving more than 4,000 consumers in Khomutovsky district without power supply. See Более 4 тыс. жителей Курской области остались без электричества из-за атаки БПЛА [More than 4,000 residents of Kursk region were left without electricity due to a UAV attack], TASS, 26 March 2025, in Russian; Что известно об атаках украинских БПЛА на энергообъекты в российских регионах [What we know about Ukrainian UAV attacks on energy facilities in Russian regions], TASS, 26 March 2025, in Russian. 47 See German Galushchenko, Facebook post, 11 February 2025, in Ukrainian; Suspilne Kherson, Telegram post, 24 February 2025, in Ukrainian; UNIAN, Telegram post, 16 February 2025, in Russian; Gennadiy Trukhanov, Telegram post, 19 February 2025, in Ukrainian. 48 UN OHCHR Protection of Civilians Updates: March 2025, 9 April 2025, p. 1; April 2025, 8 May 2025, p. 1. 49 Prosecutor General’s Office, Telegram post, 31 January 2025, in Ukrainian; Oleh Kiper, Telegram post, 13 February 2025, in Ukrainian; Prosecutor General’s Office, Telegram post, 5 March 2025, in Ukrainian; Prosecutor General’s Office, Telegram post, 12 March 2025, in Ukrainian; Oleh Kiper, Telegram post, 23 May 2025, in Ukrainian. 50 UN OHCHR Protection of Civilians Update: November 2024, 10 December 2024, p. 2. According to the occupation authorities of Kherson region, four people were killed and 17 more were injured in this strike. See Vladimir Saldo, Telegram post, 26 November 2024, in Russian.
18 Overview of the situation between 1 December 2024 and 31 May 2025 together with relatives that died from the strike, were taking the bus home.51 One witness recalled seeing four Russian soldiers next to a shop located about 25 metres from the bus stop, who may have been the target of the attack.52 The Russian authorities blamed the Ukrainian armed forces for the attack.53 However, ODIHR is unable to attribute the attack at the current time. Based on the number of civilian casualties resulting from the attack and the type of weapon reportedly used, ODIHR’s initial assessment suggests that the attack violated the IHL principles of proportionality and precautions, which may amount to a war crime.54
30. Although on a much smaller scale to Russian attacks, the Ukrainian armed forces have also engaged in shelling and loitering munitions strikes on densely populated areas in Russian-occupied territories of Ukraine, resulting in civilian casualties and damage to civilian objects. For instance, the Russian authorities reported that, on 20 January, two civilians were killed and 25 were injured as a result of an MLRS strike in the village of Bekhtery (Kherson region).55 On 9 March, an artillery strike on the market in the village of Velyki Kopani (Kherson region) reportedly killed six civilians (including a child) and injured eight more.56 On 24 March, the Russian authorities reported six civilians killed (including three media workers) and two injured after a missile attack on the village of Mykhailivka (Luhansk region).57
31. The Russian authorities continued to report civilian casualties and damage to civilian infrastructure resulting from shelling and loitering munition strikes launched by the Ukrainian armed forces into the territory of the Russian Federation, and in particular its border regions of Belgorod, Kursk and Bryansk.58 During the reporting period, the Ukrainian armed forces also launched several massive attacks using long-range loitering munitions.
51 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.534; UKR.WS.566. 52 ODIHR Witness Interview UKR.WS.566, paras. 22-23. 53 Vladimir Saldo, Telegram post, 26 November 2024, in Russian. 54 CIHL Rules 14, 15; AP I, arts. 51(4)-(5), 57(2), 85(3)(b) and (5); ICC Statute, art. 8(2)(b)(iv). 55 Vladimir Saldo, Telegram post, 20 January 2025, in Russian. ODIHR has neither been able to verify the numbers reported, nor could it ascertain the exact circumstances of the attack. 56 Vladimir Saldo, Telegram post, 10 March 2025, in Russian. ODIHR has not yet been able to independent- ly verify the reported number of civilian casualties. 57 Leonid Pasechik, Telegram post, 24 March 2025, in Russian. ODIHR is still verifying the circumstances of the attack and the reported number of casualties. 58 For instance, on 25 December, four civilians were reportedly killed and five were injured, and three residential buildings were damaged in the shelling of the town of Lgov (Kursk region). See Aleksand Khinstein, Telegram post, 25 December 2024, in Russian. On 29 January, a two-year-old child and his mother were killed while another child and the children’s father were injured after a drone attack on a private residential property in the village of Razumnoye (Bryansk region). See Vyacheslav Gladkov, Telegram post, 29 January 2025, in Russian. In addition, on 1 February 2025, six civilians were killed and four were injured in a strike on a senior care facility reportedly housing 95 elderly and bedridden patients in the town of Sudzha (Kursk region), which was under the control of Ukrainian forces at the time of the attack. While both Ukraine and the Russian Federation blamed each other for the attack, ODIHR is currently unable to attribute it to either party to the conflict. See Важные Истории [Important stories], Telegram post, 5 February 2025, in Russian; Air Forces of the Armed Forces of Ukraine, Telegram post, 1 February 2025, in Ukrainian; Russian Ministry of Defence, Telegram post, 1 February 2025, in Russian. It should be noted that ODIHR has not yet been able to verify these and similar reports from the Russian Federation in the manner set out in its methodology.
Overview of the situation between 1 December 2024 and 31 May 2025 19 For instance, on 11 March, a large loitering munitions attack was launched at several Russian regions,59 including Moscow.60 As a result, three civilians were killed in Moscow region, with 18 more reportedly injured (including three children) and several residential buildings hit.61 In addition, in the late evening of 31 May, an explosion occurred on a road bridge near Vygonichi village (Bryansk region) just as a civilian truck was driving over it and a passenger train was passing underneath. The bridge structure and the truck collapsed directly onto the locomotive, causing it to derail. The Russian authorities reported that seven civilians were killed and 118 were injured.62 The incident was followed by two other bombings of logistics infrastructure which took place on 1 June.63 The Russian authorities accused Ukraine of carrying out the attacks.64 Ukraine has not officially commented on the attacks, which violated IHL principles.65
B. THE HUMANITARIAN SITUATION
32. The continued advance of the Russian armed forces and intensified attacks on civilians and civilian infrastructure had a devastating impact on the daily lives of people in Ukraine. These attacks have further worsened the humanitarian situation66 and have triggered wider displacement from
59 The General Staff of the Ukrainian armed forces said that Ukrainian drones hit production facilities of the Moscow oil refinery in Kapotnya and reported explosions near the ‘Steel Horse’ line-production dispatch station in Oryol region. See General Staff of the Ukrainian armed forces, Telegram post, 11 March 2025, in Ukrainian. 60 Russian Ministry of Defence, Telegram post, 11 March 2025, in Russian; Sergey Sobyanin, Telegram post, 11 March 2025, in Russian. 61 Andrey Vorobiev, Telegram post, 11 March 2025, in Russian; RBK News, Telegram post, 11 March 2025, in Russian; Maria Lvova-Belova, Telegram post, 11 March 2025, in Russian. See also Andrey Vorobiev, Telegram post, 11 March 2025, in Russian. 62 Information provided to ODIHR by the High Commissioner for Human Rights in the Russian Federation. 63 One occurred at a railway bridge in Kursk region as a freight train was crossing it, causing the locomotive to fall onto an empty road beneath the bridge, and injuring the train driver and two of his assistants; and another occurred on a railway line between Unecha and Zhecha stations in Bryansk region. See Aleksandr Khinshtein, Telegram post, 1 June 2025, in Russian; The damage to the track was discovered during an inspection of the Unecha – Zhecha section in the Bryansk region, Izvestiya, 1 June 2025. 64 The Investigative Committee of the Russian Federation opened a criminal case under Article 205 of the Criminal Code for an “act of terrorism”. See Investigative Committee, Telegram post, 3 June 2025, in Russian. See also Бастрыкин: теракты в Брянской и Курской областях спланированы спецслужбами Киева [Bastrykin: Terrorist attacks in Bryansk and Kursk regions planned by Kyiv’s special services], TASS, 4 June 2025, in Russian. AP I, art. 52(2) indicates how attacks can only be launched against military objectives. 65 While bridges are generally considered civilian objects, logistical infrastructure is often used for both civilian and military purposes, making them so-called ‘dual-use’ objects. To the extent that a specific dual-use object makes an ‘effective contribution’ to the enemy’s military action and to which its partial or total destruction offers a definite military advantage, it qualifies as a military objective and a legitimate target regardless of its simultaneous civilian use. If the attack was indeed carried out by Ukraine, then it nevertheless violated the IHL principles of proportionality and precautions, given the high number of civilian casualties resulting from it and apparent lack of warnings. 66 Information provided to ODIHR by the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. See also OSCE/ODIHR, Interim Report, paras. 62-67; Second Interim Report, paras. 74-91; Third Interim Report, paras. 4, 18, 21; Fourth Interim Report, paras. 4, 30-32; Fifth Interim Report, paras. 22-23; Sixth Interim Report, paras. 33-35.
20 Overview of the situation between 1 December 2024 and 31 May 2025 frontline communities, particularly Donetsk, Kharkiv and Sumy regions, which continue to be subjected to frequent shelling.67
33. The pattern of hostilities affecting humanitarian personnel and their operations appears largely unchanged.68 ODIHR’s open-source monitoring continued to record incidents in which humanitarian activities were disrupted or suspended due to fighting,69 leaving civilians without critical assistance. At the same time, humanitarian access to populations near the front line was increasingly constrained by the expanded use of FPV drones.70 In the Russian- occupied territories of Donetsk, Luhansk, Kherson and Zaporizhzhia regions, sustained impediments to access continued to prevent humanitarian actors from reaching affected people.71 Deliberate disruption of humanitarian relief efforts may constitute a violation of IHL obligations to facilitate relief.72
34. Some incidents raised further concerns about apparent efforts by Russian forces to direct attacks against evacuees and those involved in facilitating such evacuations.73 For instance, in Kherson region, sources suggest that the Russian armed forces intentionally disrupted evacuations, including by deploying leaf mines and spike traps on evacuation routes.74 These incidents reflect a deeply concerning pattern, particularly in the absence of humanitarian corridors.
35. Consistent with previous reports, ODIHR was informed about civilians in frontline communities whose homes were destroyed75 or where they were
67 For more details, see Section III.a. Continued violations of IHL during the conduct of hostilities. 68 See also OSCE/ODIHR, Sixth Interim Report, paras. 33-35. 69 For instance, see Російські війська обстріляли рятувальників ДСНС під час доставки води мирним жителям Костянтинівки [Russian forces shelled State Emergency Service rescuers while they were delivering water to civilians in Kostyantynivka], State Emergency Service of Ukraine, 17 February 2025, in Ukrainian; Vadim Filashkin, Telegram post, 17 February 2025, in Ukrainian; Ukrainian Red Cross, Facebook post, 31 January 2025, in Ukrainian; The humanitarian mission of ADRA Ukraine and the UN WFP was subjected to a drone attack in the Kherson region, ADRA Ukraine, 16 May 2025. 70 Ukraine: Humanitarian Access Snapshot (March – April 2025), UN OCHA, 8 May 2025. See also ODIHR Witness Interview UKR.WS.514, para. 67. 71 “Bombs do not stop, trauma does not subside,” in Ukraine, OCHA tells Security Council, UN OCHA, 29 May 2025. 72 CIHL Rule 55; GC IV, art. 23; AP I, art. 70. 73 See Британському волонтеру, який потрапив під російський обстріл у Покровську разом з ГО “База UА”, ампутували ліву ногу і руку [British volunteer who came under Russian shelling in Pokrovsk with the NGO ‘Base UA’ had his left leg and arm amputated], ZMINA, 3 February 2025, in Ukrainian; Humanitarian Mission ‘Proliska’, Facebook post, 19 February 2025, in Ukrainian; Deliberate Attack on Humanitarian Evacuation Vehicle on Easter Sunday, Joint statement from Proliska and Protect Humanitarians, 20 April 2025. 74 See Roman Mrochko, Telegram post, 18 December 2024, in Ukrainian; Евакуація з “червоної зони” на Херсонщині: як працюють волонтери ГО “Сильні Бо Вільні” [Evacuation from the ‘red zone’ in the Kherson region: how volunteers of the NGO ‘Strong Because Free’ work], Суспільне Херсон [Suspilne Kherson], 8 April 2025, in Ukrainian; “Якомога далі від цього пекла”: із Херсона, ризикуючи життям, волонтери евакуюють цивільних [“As far away from this hell as possible”: volunteers risk their lives to evacuate civilians from Kherson], FREEDOM, 27 April 2025, in Ukrainian. 75 Information provided to ODIHR by the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. According to the Ukrainian authorities, Russian Federation forces have damaged or destroyed almost 200,000 residences since 24 February 2022.
Overview of the situation between 1 December 2024 and 31 May 2025 21 left without objects indispensable to the survival of the civilian population.76 One elderly witness, whose home was damaged and who evacuated from the frontline in Kherson region in December 2024, recounted how she endured two months without access to water, gas or electricity.77 She recalled “when it got cold, it was impossible to stay” and explained that persistent threats of and attacks by drones had made repairs to damaged infrastructure impossible and evacuations difficult and dangerous.78
36. ODIHR’s monitoring revealed concerning patterns that align with the recent findings of the Independent International Commission of Inquiry on Ukraine, which suggest that concerted efforts by Russian forces to make conditions unliveable in Kherson region and thereby force civilians to flee amount to the crime against humanity of forcible transfer of population.79
37. General conditions of hardship have continued to compound and have a profound impact on daily civilian life, disproportionately affecting children and other vulnerable groups. For instance, as of December 2024, over 10 per cent of educational facilities across Ukraine were damaged or destroyed.80 Not only is the quality of education reduced but, due to the need to rely on remote learning options, children’s mental and social well-being is also impacted.81 A witness employed in a school in Kyiv outlined how “the biggest issue is the psychological condition of the students”, indicating “[t]here is traumatization from the war”.82 The witness also observed a decline in students’ academic performance, citing sleep deprivation and the unavailability at her school of a shelter in which teaching can continue during aerial alarms.83
38. The first half of 2025 saw NGOs active in the humanitarian sector confronted with a sharp and sudden decline in funding. Several Ukrainian NGOs had to suspend operations or close.84 The reduced funding also impacted human rights monitoring and the documentation of alleged war crimes. Several Ukrainian NGOs who spoke to ODIHR highlighted significant negative consequences due to recent budget cuts.85 These included a reduction in the scope of documentation and downsizing of human resources. Likewise, one Russian NGO assisting Ukrainian POWs and detained civilians explained how
76 Objects indispensable to the survival of the civilian population cannot be made the object of an attack. Humanitarian relief personnel and objects must, furthermore, be respected and protected. See CIHL Rules 7, 31, 32, 53, 54; AP I, arts. 54(2), 71(2); ICC Statute, art. 8(2)(b)(iii) and (xxv). 77 ODIHR Witness Interview UKR.WS.514, para. 15. 78 ODIHR Witness Interview UKR.WS.514, paras. 11, 63, 67, 77. 79 “They are hunting us”: systematic drone attacks targeting civilians in Kherson, UN Independent International Commission of Inquiry on Ukraine, A/HRC/59/CRP.2, 28 May 2025, para. 57. 80 Ukraine – Fourth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4): February 2022 – December 2024, the World Bank, the Government of Ukraine, the European Union, the United Nations, February 2025, p. 23. 81 Ibid., p. 100. Over 5.6 million requests for psychological support from students were recorded in the 2023/2024 academic year alone. 82 ODIHR Witness Interview UKR.WS.542, para. 19. 83 ODIHR Witness Interview UKR.WS.542, para. 21. 84 See Ukraine Humanitarian Needs and Response Plan 2025, UN OCHA, April 2025, p. A2. 85 Information provided to ODIHR by six NGOs working on human rights and humanitarian law issues.
22 Overview of the situation between 1 December 2024 and 31 May 2025 severe funding cuts and the loss of domestic opportunities for crowdsourcing had heavily impacted their operations.86 ODIHR is concerned that these developments threaten the provision of humanitarian assistance and essential IHL and IHRL monitoring and accountability programmes on the ground.
C. OTHER SIGNIFICANT DEVELOPMENTS
39. The scale and frequency of POW exchanges have increased, and a regularized prisoner exchange mechanism has now emerged as one of the few sustained channels of engagement between Ukraine and the Russian Federation. During the reporting period, the Ukrainian and Russian Federation authorities reported six such exchanges, totalling more than 2,500 POWs.87 The release of 1,000 POWs from each side, as agreed on in Istanbul and conducted between 23-25 May 2025, represents the largest exchange to date.88 Since February 2022, a total of 5,757 Ukrainian POWs have been reported released through negotiations and exchanges,89 with an additional 536 individuals returning outside the formal exchange framework.90
40. Whereas exchanges primarily concern military personnel, civilians have regularly been included. For instance, in the initial round of exchanges following the May meeting between the Russian Federation and Ukraine in Istanbul, approximately 270 POWs were swapped alongside an estimated 120 civilians.91 Although the possibility of concluding agreements by which civilian internees are exchanged implicitly exists,92 any such exchange would presuppose that the underlying detention of the civilians in question was lawful (i.e., detained as a measure of last resort for imperative security
86 Information provided to ODIHR by an NGO defending the rights of Ukrainian civilian detainees and POWs imprisoned in the Russian Federation. 87 Russian Ministry of Foreign Affairs, Telegram post, 30 December 2024, in Russian; Volodymyr Zelenskyy, Telegram post, 30 December 2024, in Ukrainian; Russian Ministry of Defence, Telegram post, 5 February, 2025, in Russian; Volodymyr Zelenskyy, Telegram post, 19 March 2025, in Ukrainian; Russian Ministry of Defence, Telegram post, 19 March 2025, in Russian; Volodymyr Zelenskyy, X post, 21 March 2025, in Ukrainian; Coordination Headquarters for the Treatment of Prisoners of War, Facebook post, 19 April 2025, in Ukrainian; Volodymyr Zelenskyy, X post, 19 April 2025, in Ukrainian; Dmytro Lubinets, Facebook post, 19 April 2025, in Ukrainian; Volodymyr Zelenskyy, Telegram post, 6 May 2025, in Ukrainian; Russian Ministry of Defence, Telegram post, 6 May, 2025, in Russian. 88 Volodymyr Zelenskyy, Telegram post, 23 May 2025, in Ukrainian; Volodymyr Zelenskyy, Telegram post, 24 May 2025, in Ukrainian; Volodymyr Zelenskyy, Telegram post, 25 May 2025, in Ukrainian; Russian Ministry of Defence, Telegram post, 25 May 2025, in Russian; Турция резервирует за собой роль посредника [Türkiye reserves role of mediator], Kommersant, 26 May 2026, in Russian. 89 Coordination Headquarters for the Treatment of Prisoners of War, Facebook post, 26 May 2025, in Ukrainian. ODIHR is unable to include figures on POW exchanges from the Russian Federation, as this information has neither been made public nor has it been provided to ODIHR by the Russian authorities. 90 From February 2022 through May 2025, Ukraine and the Russian Federation exchanged an average of 148 prisoners per month. See also Chaos to Coordination: The Evolution of POW Swaps in the Russia- Ukraine War, The Kyiv Independent, 23 May 2025. 91 Ukraine and Russia take part in biggest prisoner swap since 2022 invasion, BBC, 23 May 2025. 92 GC IV, art. 132 (encouraging parties to a conflict to conclude agreements for the release and repatriation of certain classes of vulnerable internees).
Overview of the situation between 1 December 2024 and 31 May 2025 23 reasons).93 ODIHR interviewed two civilians who were arbitrarily detained and released as part of a POW exchange.94 The detention of civilians who do not pose an imperative security threat would be tantamount to hostage-taking, which is prohibited under IHL.95
41. Notwithstanding increased cooperation on POW exchanges, ODIHR has also observed an apparent rise in hateful rhetoric towards Ukrainian military personnel, especially POWs or those people hors de combat.96 The continued use of dehumanizing language with slurs propagating the message that Russian Federation armed forces “are not fighting […] humans” and the designation of enemy combatants in Kursk as terrorists appear to be used to justify the unlawful treatment of POWs.97 This kind of rhetoric seems to further normalize treatment that contravenes the Geneva Conventions.
42. The incursion of the Ukrainian armed forces into the Kursk region of the Russian Federation in August 2024 triggered significant displacement of civilians and necessitated evacuations from areas near hostilities.98 Some civilians were reported to have been displaced to Ukraine.99 ODIHR is currently unable to independently verify the status of these individuals, the circumstances surrounding their displacement, nor the obstacles to their return to the Russian Federation.
43. During the reporting period, several videos were posted online apparently depicting the execution of individuals hors de combat by the Russian armed forces.100 The first such video, circulated online on 23 February, purports to show a Ukrainian soldier being shot at point-blank range by unidentified Russian soldiers in Kursk region.101 A second video, from 12 March, depicts at least five Ukrainian soldiers, being tortured and killed at a village near Sudzha (Kursk region).102 According to the Office of the Prosecutor General of Ukraine, criminal investigations into alleged executions of Ukrainian POWs have risen
93 See GC IV, arts. 42, 78. 94 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.520, para. 45; UKR.WS.546, para. 42. 95 CIHL Rule 96; GC IV, arts. 34, 147; AP I, art. 75; ICC Statute, art. 8(2)(a)(viii). 96 See The language of war: Russia, BBC Global Jigsaw, 21 December 2024; Мы воюем не с людьми. Как события в Курской области доказали, что СВО была необходима [We are not fighting with humans. How events in Kursk region proved that the SMO was necessary], Донецкое агентство новостей [Donetsk News Agency], 13 March 2025, in Russian. 97 Ibid.; Visit to a command post of the Kursk group of forces, President of Russia, 12 March 2025; Александр Хинштейн: ВСУ не просто покинут Курскую область, а сбегут [Alexander Khinshtein: The Ukrainian Armed Forces will not just leave Kursk region, they will flee], TASS, 15 March 2025, in Russian. See also Мирошник: иностранные наемники отличились особыми зверствами в Курской области [Miroshnik: Foreign mercenaries distinguished themselves with particular atrocities in Kursk region], TASS, 17 March 2025, in Russian. 98 See OSCE/ODIHR, Sixth Interim Report, para. 35. 99 Information provided to ODIHR by the High Commissioner for Human Rights in the Russian Federation. 100 ODIHR has not been able to independently verify or geolocate the videos. Preliminary analysis, however, indicates no observable signs of manipulation and suggests that the footage exhibits all hallmarks of authenticity. ODIHR nevertheless remains unable to attribute the conduct observed to either party of the conflict. 101 Jūsu Informācijas Mākonis [Your Information Cloud], Telegram post, 23 February 2025, in Ukrainian. 102 Slavyansky Rubezh [Slavic Frontier], Telegram post, 12 March 2025, in Russian.
24 Overview of the situation between 1 December 2024 and 31 May 2025 annually, with eight incidents reported in 2022 (57 POWs), eight in 2023 (11 POWs), 39 in 2024 (149 POWs) and 20 in 2025 to date (51 POWs).103
44. The Russian Federation authorities accused the Ukrainian armed forces of killing civilians in several villages in Kursk region during the period of Ukraine’s occupation.104 In particular, on 31 January, Russia’s Investigative Committee claimed to have established the involvement of Ukrainian servicemen in the murder of 22 civilians and the rape of eight women in Russkoye Porechnoye village.105 The Committee later reported that two of the suspected Ukrainian soldiers had been detained.106 Some Russian media questioned the evidence made public by the Russian authorities.107 The number and exact circumstances of the deaths also remained unclear.108 Ukraine’s Centre for Countering Disinformation dismissed the claims.109 ODIHR was unable to independently verify these claims.
103 Office of the Prosecutor General of Ukraine, Facebook post, 23 May 2025, in Ukrainian. 104 Investigative Committee of the Russian Federation, Telegram post, 19 January 2025, in Russian; СК возбудил дело по факту убийства боевиками ВФУ двух жителей курских Погребков [The Investigative Committee has opened a case into the murder of two residents of Pogrebki, Kursk region, by militants of the Ukrainian Armed Forces.], Izvestiya, 7 March 2025, in Russian; СК завел дело о теракте после убийства ВСУ мирных жителей в Черкасском Поречном [The Investigative Committee opened a case on terrorism after the Ukrainian Armed Forces killed civilians in Cherkasskoye Porechnoye], Tass, 12 March 2025, in Russian; Устанавливаются обстоятельства убийств мирных жителей села Махновка Курской области, совершенных украинскими боевиками [The circumstances surrounding the murders of civilians in the village of Makhnovka in Kursk region, committed by Ukrainian militants, are being established.], Investigative Committee of the Russian Federation news item, 10 April 2025, in Russian. 105 Investigative Committee of the Russian Federation, Telegram post, 31 January 2025, in Russian. 106 Установлен ряд военнослужащих ВСУ, причастных к убийству мирных жителей в селе Русское Поречное Курской области [A number of Ukrainian Armed Forces servicemen involved in the killing of civilians in the village of Russkoye Porechnoe in Kursk region have been identified], Investigative Committee of the Russian Federation, 31 January 2025, in Russian; Investigative Committee of the Russian Federation, Telegram Post, 4 February 2025, in Russian. 107 Буча по-русски. Рассказ о том, как власти пытаются убедить россиян в «зверствах ВСУ» [Russian-style Bucha. A story about how the authorities are trying to convince Russians of the “atrocities of the Ukrainian Armed Forces”], Proyekt [Project], 6 March 2025, in Russian. 108 Agentstvo [Agency], Telegram post, 15 March 2025, in Russian. 109 Centre for Countering Disinformation, Telegram post, 31 January 2025, in Ukrainian.
Overview of the situation between 1 December 2024 and 31 May 2025 25 Specific issues described by witnesses and survivors
IV A. ARBITRARY DEPRIVATION OF LIBERTY AND ENFORCED DISAPPEARANCES IN AREAS UNDER THE CONTROL OF THE RUSSIAN AUTHORITIES
45. ODIHR continued to document cases of arbitrary deprivation of liberty, including enforced disappearances, in the Russian-controlled territories of Ukraine. Between 1 December 2024 and 31 May 2025, ODIHR interviewed 14 survivors of arbitrary detention, including eight men and six women.110 In addition, ODIHR obtained 24 accounts from relatives and lawyers of individuals who were or remain deprived of their liberty by the Russian authorities.111 Additional, credible allegations of similar violations perpetrated against other individuals were provided by those released from detention.112 While most detentions reported by witnesses occurred in 2022 and 2023, ODIHR also documented six more recent cases, when civilians were unlawfully arrested in late 2024 and early 2025 in the occupied regions of Kherson, Luhansk, Zaporizhzhia and in Crimea, attesting to the continuing practice by the Russian authorities. ODIHR considers all the cases of detention it assessed to be arbitrary and therefore unlawful.
46. Consistent with previous findings,113 the detention of civilians lacked lawful grounds in most new cases reported to ODIHR. Also consistent with previous findings, the Russian authorities appear to have targeted individuals for any form of real or perceived support for the Ukrainian armed forces,114 for being formerly associated with or having relatives serving in Ukrainian forces,115 or for holding pro-Ukrainian views.116 Three witnesses explained that the Russian authorities arrested civilians in an attempt to pressure relatives who
110 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493; UKR.WS.496; UKR.WS.520; UKR.WS.535; UKR.WS.536; UKR. WS.543; UKR.WS.546; UKR.WS.550; UKR.WS.552; UKR.WS.556; UKR.WS.566; UKR.WS.570; UKR.WS.574. 111 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493; UKR.WS.497; UKR.WS.503; UKR.WS.504; UKR.WS.511; UKR. WS.521; UKR.WS.528; UKR.WS.530; UKR.WS.531; UKR.WS.532; UKR.WS.533; UKR.WS.537; UKR.WS.541; UKR.WS.545; UKR.WS.549; UKR.WS.554; UKR.WS.560; UKR.WS.562; UKR.WS.563; UKR.WS.567; UKR. WS.570; UKR.WS.572; UKR.WS.575; UKR.WS.576. 112 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, para. 56; UKR.WS.496, para. 37; UKR.WS.536, para. 45; UKR. WS.543, para. 10; UKR.WS.550, paras. 5, 13; UKR.WS.552, paras. 14-15, 38; UKR.WS.557, para. 25; UKR. WS.566, paras. 151-153, 167-169; UKR.WS.570, paras. 21, 25; UKR.WS.574, paras. 32-33, 43, 75-78. See also UKR.WS.511, para. 17; UKR.WS.528, para. 45; UKR.WS.530, paras. 36-37, 40. 113 See also OSCE/ODIHR, Third Interim Report, paras. 42-43; Fourth Interim Report, paras. 43-44, Fifth Interim Report, para. 34; Sixth Interim Report, para. 41. 114 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, para. 20; UKR.WS.520, paras. 5-13; UKR.WS.536, paras. 9, 12, 14; UKR.WS.546, para. 25; UKR.WS.556, paras. 10, 12; UKR.WS.566, para. 134; UKR.WS.570, paras. 5, 9, 11. See also UKR.WS.528, para. 46; UKR.WS.530, paras. 20, 30; UKR.WS.531, paras. 4-6; UKR.WS.560, paras. 6-8, 11, 14, 59. Although in some of the reported cases witnesses said that the victims were involved in gathering information or otherwise assisted Ukrainian forces, which may constitute lawful grounds for detention, ODIHR believes that the strict conditions for the internment of civilians provided by IHL and IHRL, which require such measure to be exceptional and temporary, were not met, rendering such detentions unlawful and arbitrary. 115 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, para. 5; UKR.WS.497, para. 10; UKR.WS.511, paras. 13-15; UKR. WS.532, para. 21; UKR.WS.533, paras. 21, 39; UKR.WS.562, paras. 15-16, 19; UKR.WS.566, paras. 137-138, 144-146, 160; UKR.WS.574, paras. 32-33; UKR.WS.563, paras. 4, 6, 8; UKR.WS.576, para. 10. 116 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.496, paras. 7, 11, 16-17; UKR.WS.550, para. 4; UKR.WS.552, para. 25. See also UKR.WS.493, paras. 11-13; UKR.WS.503, paras. 19-20; UKR.WS.528, para. 47; UKR.WS.537, paras. 6, 15; UKR.WS.545, para. 5; UKR.WS.554, para. 5; UKR.WS.572, para. 21; UKR.WS.575, paras. 12-13, 19. For more details, see Section IV.e.iii. Suppression of dissent.
28 Specific issues described by witnesses and survivors were already detained.117 A female survivor of 10 months of arbitrary detention noted: “I suspected that they had detained me as leverage over my husband, with a promise to be lenient to me in return for a confession.”118
47. Continuing the trend observed by ODIHR in its sixth report,119 most victims were kept in official places of detention, such as police stations, pre-trial detention facilities and prisons, rather than unofficial detention facilities.120 Some reported being held in improvised detention facilities, usually for a short period immediately after their arrest.121 Frequently, the Russian authorities transferred victims between detention facilities in the occupied areas of Ukraine or to the Russian Federation.122 Survivors of all locations testified to harsh detention conditions and/or being subjected to torture and ill- treatment.123
48. New evidence collected by ODIHR shows that the Russian authorities continued to violate procedural guarantees for the confinement of civilians. The majority of victims were never informed about the concrete grounds for their detention, nor formally charged with any offence.124 Consequently, they had no opportunity to challenge their detention either at the initial stage or thereafter, while the Russian authorities did not conduct any periodic, regular review of the legality of their detention.125 The right to legal representation was also often withheld.126 Moreover, in some of the reported cases, the Russian authorities wrongfully and unlawfully classified detained civilians as POWs.127
117 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, paras. 25-26; UKR.WS.503, para. 23; UKR.WS.570, para. 24. 118 ODIHR Witness Interview UKR.WS.570, para. 24. 119 See OSCE/ODIHR, Sixth Interim Report, para. 43. 120 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, paras. 23, 25; UKR.WS.496, paras. 5, 12, 32-33; UKR.WS.520, para. 21; UKR.WS.536, paras. 8, 19, 23; UKR.WS.543, paras. 16, 29, 35; UKR.WS.546, paras. 9, 13, 19; UKR. WS.551, para. 27; UKR.WS.566, para. 142; UKR.WS.570, para. 13. See also UKR.WS.493, paras. 17, 27; UKR. WS.497, paras. 21-22; UKR.WS.503, para. 16; UKR.WS.511, para. 15; UKR.WS.528, para. 26; UKR.WS.531, para. 15; UKR.WS.533, para. 20; UKR.WS.543, para. 10; UKR.WS.560, para. 16. 121 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.550, paras. 4, 10; UKR.WS.556, paras. 10, 12; UKR.WS.566, para. 134; UKR.WS.574, para. 34. See also UKR.WS.503, para. 23; UKR.WS.530, para. 11; UKR.WS.532, para. 27; UKR. WS.545, para. 5; UKR.WS.554, paras. 6, 9; UKR.WS.576, para. 14. 122 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.520, para. 11; UKR.WS.543, para. 12; UKR.WS.546, paras. 9, 13-14, 16, 19. See also UKR.WS.493, para. 45; UKR.WS.497, para. 12; UKR.WS.503, para. 15; UKR.WS.504, para. 30; UKR.WS.511, paras. 15-18; UKR.WS.521, paras. 5-6; UKR.WS.528, paras. 32, 34; UKR.WS.530, paras. 10, 12, 15-16, 30, 32; UKR.WS.532, paras. 40, 45, 50; UKR.WS.533, para. 31; UKR.WS.537, paras. 28, 34; UKR. WS.541, paras. 16, 25, 33; UKR.WS.560, paras. 28-30; UKR.WS.562, paras. 24, 36-38; UKR.WS.567, para. 13; UKR.WS.572, paras. 69-70, 74, 83; UKR.WS.576, paras. 15, 18, 26-27. 123 See also Section IV.b. Torture and ill-treatment in areas under the control of the Russian authorities. 124 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, paras. 16, 32; UKR.WS.496, para. 13; UKR.WS.520, para. 29; UKR.WS.535, para. 5; UKR.WS.536, paras. 31-32; UKR.WS.543, para. 12; UKR.WS.546, paras. 25, 45; UKR. WS.566, para. 134; UKR.WS.570, paras. 12, 22, 24. See also UKR.WS.503, paras. 18-20; UKR.WS.531, para. 34; UKR.WS.562, paras. 45-46; UKR.WS.563, para. 18; UKR.WS.572, para. 18; UKR.WS.575, paras. 9, 11; UKR.WS.576, para. 10. 125 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.496, paras. 42-43; UKR.WS.536, para. 33. See also UKR.WS.497, paras. 19-20; UKR.WS.530, para. 45; UKR.WS.562, paras. 34, 37. 126 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.552, para. 33; UKR.WS.570, para. 28; UKR.WS.566, para. 179. See also UKR.WS.532, para. 47; UKR.WS.541, para. 39; UKR.WS.554, para. 9; UKR.WS.562, paras. 45-46. 127 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.520, paras. 5-7, 9, 13; UKR.WS.546, paras. 8, 9, 25-26. See also UKR. WS.493, para. 43; UKR.WS.497, paras. 17, 25-26; UKR.WS.532, para. 56; UKR.WS.562, paras. 31, 49-51; UKR. WS.570, para. 21.
Specific issues described by witnesses and survivors 29 49. A female survivor, who was detained at a police station in occupied Kherson region, described to ODIHR how, after repeatedly asking guards to submit a request to the police chief about why she and her cellmates were being held in custody, it became apparent that their detention was not registered with the police and no charges had been filed. The official response noted that they “were under the responsibility of the FSB and only the FSB could decide [their] fate”. In a desperate attempt to get answers, the survivor described going on a 10-day hunger strike. After seven months of arbitrary detention, Federal Security Service (FSB) officers told her she was “a victim of circumstances” and released her. 128
50. As observed during earlier ODIHR monitoring,129 civilian detainees were often denied contact with the outside world.130 In seven documented cases, civilians were held incommunicado for part or all their period of detention.131 A civilian who was arbitrarily detained for almost three years told ODIHR “During all my time in detention, I was never allowed to contact my relatives. I never got a single letter from my relatives. I heard from other [POW detainees] that they were taken to a room to call relatives. Once I was also taken to this room to make a call, but then someone mentioned that I was a civilian, and I was sent back to my cell.”132 Seven civilians had been unlawfully detained for prolonged periods of time, with the longest reported period being 34 months.133
51. As observed in previous Interim Reports,134 four survivors of arbitrary detention explained that, in order to be released, they had to sign a paper promising to cooperate with the Russian authorities or to participate in staged videos while reading out self-incriminating statements.135 One survivor also said that the Russian authorities demanded a bribe in exchange for her liberation.136 Two survivors recounted how they were forced to make written statements positing the absence of any complaints related to their arrest and treatment during detention.137 In one documented case, a survivor of arbitrary detention was twice sentenced to administrative arrest and a fine on fabricated charges of violating curfew. As a result, in early 2025, she was deported to
128 ODIHR Witness Interview UKR.WS.536, paras. 33, 38, 43. 129 See also OSCE/ODIHR, Fifth Interim Report, para. 39; Sixth Interim Report, para. 44. 130 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.496, paras. 13, 39; UKR.WS.520, para. 43; UKR.WS.536, para. 21; UKR. WS.543, para. 14; UKR.WS.546, paras. 26-27; UKR.WS.566, para. 180; UKR.WS.570, para. 28. See also UKR. WS.497, para. 13; UKR.WS.530, paras. 13, 38; UKR.WS.532, para. 49; UKR.WS.533, para. 28; UKR.WS.537, para. 23; UKR.WS.545, para. 5; UKR.WS.554, para. 9; UKR.WS.562, paras. 45, 59-60; UKR.WS.567, paras. 4, 9. 131 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.496, paras. 13, 38; UKR.WS.546, para. 26; UKR.WS.570, para. 28. See also UKR.WS.562, para. 32; UKR.WS.572, para. 72; UKR.WS.575, para. 18; UKR.WS.576, para. 15. 132 ODIHR Witness Interview UKR.WS.546, para. 26. 133 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.496, paras. 5, 9 (8.,5 months); UKR.WS.520, para. 11 (5 months); UKR.WS.536, paras. 4, 43 (7 months); UKR.WS.543, para. 12 (13.5 months); UKR.WS.546, paras. 4, 42 (34 months); UKR.WS.570, para. 15 (10 months). See also UKR.WS.531, paras. 7, 34 (8 months). 134 See OSCE/ODIHR, Fourth Interim Report, para. 54; Sixth Interim Report, para. 47. 135 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.496, para. 45; UKR.WS.556, para. 13; UKR.WS.566, para. 181; UKR. WS.570, para. 26. 136 ODIHR Witness Interview UKR.WS.536, para. 34. 137 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.536, para. 44; UKR.WS.570, para. 26.
30 Specific issues described by witnesses and survivors Georgia from the occupied territory and banned from returning there for more than 40 years.138
52. Furthermore, ODIHR spoke to relatives and lawyers of 25 civilians who were still detained or ‘disappeared’ by the Russian authorities at the time of the interviews.139 Twelve of them had been arbitrarily arrested during the first year of the Russian Federation’s invasion of Ukraine.140 Witnesses indicated that four of the victims were minors at the time of their arbitrary arrest.141
53. Witnesses were frequently uninformed about the fact of, or the reasons for the detention of family members. The mother of one victim told ODIHR “I called everyone I knew and contacted people I did not know. I was playing ‘detective’ looking for my son for three months. I placed my son’s photo in various locations in [a village in occupied Kharkiv region]. A woman reached out to me, stating that she witnessed two Russian soldiers taking my son away…”.142 Moreover, the Russian authorities often refused altogether to admit to detention or to disclose information about the detainee(s)’ fate or their whereabouts. Witnesses noted that, after making multiple inquiries about individuals who were believed to be detained, they either received no response or received replies (often months later) that contained contradictory, vague or incomplete information.143
54. Ten witnesses said that the only information they were able to obtain about the whereabouts or fate of their relatives was from released POWs or civilians, or through lawyers and others who assisted in the search.144 Witnesses recounted to ODIHR the extraordinary efforts undertaken to find information about their missing relatives, including hiring lawyers, travelling to different locations within occupied territories, the Russian Federation or Belarus, and appealing to various international organizations, NGOs, and the Ukrainian authorities.145 Witnesses stated that the frequent transfers of detainees between facilities in
138 ODIHR Witness Interview UKR.WS.552, paras. 25, 28, 30, 34-35, 39-40. 139 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, para. 53; UKR.WS.497, paras. 9, 23; UKR.WS.503, para. 16; UKR. WS.504, para. 28; UKR.WS.511, paras. 15, 18; UKR.WS.521, paras. 5, 7; UKR.WS.528, para. 41; UKR.WS.530, paras. 8, 32; UKR.WS.532, para. 59; UKR.WS.533, paras. 37-38, 45-46; UKR.WS.537, para. 4; UKR.WS.541, para. 34; UKR.WS.549, paras. 31, 37; UKR.WS.554, para. 11; UKR.WS.560, para. 64; UKR.WS.562, para. 71; UKR.WS.563, para. 20; UKR.WS.567, para. 4; UKR.WS.570, para. 29; UKR.WS.572, para. 103; UKR.WS.575, paras. 18, 22; UKR.WS.576, para. 26. 140 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.497, para. 9; UKR.WS.511, para. 15; UKR.WS.521, para. 5; UKR.WS.530, paras. 8, 30; UKR.WS.532, paras. 12, 24; UKR.WS.533, paras. 19, 22; UKR.WS.537, paras. 11-12; UKR.WS.541, paras. 12, 14; UKR.WS.560, para. 15; UKR.WS.562, paras. 9, 13, 19; UKR.WS.570, para. 9. 141 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.504, para. 28; UKR.WS.572, para. 63. 142 ODIHR Witness Interview UKR.WS.532, paras. 22, 24. 143 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, paras. 44, 46; UKR.WS.496, para. 46; UKR.WS.497, para. 15; UKR.WS.528, paras. 24-30; UKR.WS.531, paras. 14-15, 19; UKR.WS.532, paras. 26-27, 33-34, 37-40; UKR. WS.533, paras. 22-25; UKR.WS.541, para. 23; UKR.WS.554, paras. 10-11; UKR.WS.562, paras. 42-43, 54; UKR.WS.563, para. 18; UKR.WS.575, paras. 9, 11. See also UKR.WS.497, para. 24; UKR.WS.530, para. 25. ODIHR was able to analyse responses to inquiries from families by various entities of the Russian Federation. 144 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, paras. 45, 51-53; UKR.WS.497, para. 14; UKR.WS.511, para. 17; UKR.WS.521, paras. 7, 9; UKR.WS.528, paras. 28-29; UKR.WS.532, para. 45; UKR.WS.541, paras. 16, 20, 33; UKR.WS.554, paras. 6, 11-12; UKR.WS.560, paras. 29-31; UKR.WS.562, paras. 35, 38, 67. 145 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.497, paras. 13, 16-17; UKR.WS.532, paras. 22-24, 32-38; UKR.WS.541, paras. 7-8, 19, 34; UKR.WS.560, para. 63; UKR.WS.562, paras. 44, 47, 52-53, 66-69; UKR.WS.563, para. 18.
Specific issues described by witnesses and survivors 31 the occupied areas or the Russian Federation made locating them even more complicated.
55. Finally, ODIHR collected additional information on the practice of criminal prosecution and conviction of civilians on fabricated charges following arbitrary detention.146 According to witness testimonies, 14 victims of arbitrary detention were charged with or already convicted of criminal offences, including ‘terrorism’, ‘espionage’ and ‘treason’.147 Witnesses further reported that detained civilians have been denied fundamental fair trial guarantees in criminal prosecutions.148
56. Based on the newly obtained witness accounts and those analysed in previous reports, ODIHR concludes that the Russian Federation arbitrarily detained, including through enforced disappearances, large numbers of civilian men and women of various ages and professions in all areas of Ukraine that came under its control, both during the initial and protracted phases of the occupation, indicating violations of a widespread and systematic nature that amount to crimes against humanity. Ukrainian civilians subjected to arbitrary deprivation of liberty should be immediately and unconditionally released.
B. TORTURE AND ILL-TREATMENT IN AREAS UNDER THE CONTROL OF THE RUSSIAN AUTHORITIES
57. ODIHR received evidence of the widespread and systematic use of torture by the Russian authorities against civilians in their custody.149 During the first half of 2025, ODIHR interviewed 12 survivors of torture and ill-treatment (nine men and three women)150 and received 18 accounts of credible allegations of such violations from relatives and lawyers of individuals who were or remain arbitrarily detained by the Russian authorities.151 Newly reported cases were committed in both official and improvised places of detention in Russian- controlled areas of Ukraine, including in Donetsk, Kherson, Luhansk and Zaporizhzhia regions and in Crimea, as well as in the Russian Federation.
146 See also OSCE/ODIHR, Fifth Interim Report, para. 41; Sixth Interim Report, para. 50. 147 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.503, paras. 43-46; UKR.WS.504, paras. 28, 51; UKR.WS.511, paras. 15-18; UKR.WS.521, paras. 5-6; UKR.WS.528, paras. 29, 41, 52; UKR.WS.530, paras. 20, 22-24, 30-33; UKR. WS.532, paras. 40, 45, 53; UKR.WS.533, para.32, 41-42, 44; UKR.WS.537, paras. 22, 26; UKR.WS.549, para. 15; UKR.WS.560, paras. 28, 32-33, 56-57, 64; UKR.WS.567, paras. 4, 15; UKR.WS.572, paras. 51, 74, 76. 103, 111; UKR.WS.576, paras. 19-20, 25, 30-31. See also UKR.WS.496, paras. 42-43; UKR.WS.528, paras. 32-34. 148 For more details, see Section IV.f. Trials of Ukrainian civilians and POWs by the Russian authorities. 149 See also OSCE/ODIHR, Third Interim Report, paras. 55-64; Fourth Interim Report, paras. 56-66; Fifth Interim Report, paras. 42-51; Sixth Interim Report, paras. 52-65. 150 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.496; UKR.WS.520; UKR.WS.531; UKR.WS.535; UKR.WS.536; UKR. WS.543; UKR.WS.546; UKR.WS.550; UKR.WS.551; UKR.WS.566 (two victims); UKR.WS.574. 151 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, paras. 18-19; UKR.WS.503, paras. 22-27, 38; UKR.WS.504, para. 30; UKR.WS.511, paras. 15-17; UKR.WS.521, para. 5; UKR.WS.530, paras. 11-13, 16-18, 29, 35-36; UKR.WS.531, paras. 16, 47-49; UKR.WS.532, paras. 57-58; UKR.WS.533, paras. 37, 43; UKR.WS.536, paras. 56-58; UKR. WS.537, para. 24; UKR.WS.545, para. 5; UKR.WS.554, para. 9; UKR.WS.560, paras. 15, 17-18; UKR.WS.562, paras. 40-41; UKR.WS.572, paras. 12-13; UKR.WS.574, para. 75; UKR.WS.576, para. 29.
32 Specific issues described by witnesses and survivors 58. In line with its earlier findings,152 new evidence collected by ODIHR indicates that torture was routinely used during interrogations with the aim of extracting information or confessions.153 Perpetrators forced victims to admit to purported cooperation with the Ukrainian armed forces or authorities, or coerced them into providing information about individuals who might be of ‘interest’ to them, including detained relatives. Likewise, torture was used to punish, intimidate or humiliate the victims,154 or to force them to cooperate.155 Survivors identified perpetrators of torture as members of the Russian armed forces, the FSB and the Russian Investigative Committee, as well as regular personnel and special purpose units (‘Spetsnaz’) of the Federal Penitentiary Service (FSIN).156
59. Survivors and witnesses reported perpetrators inflicting severe physical and mental pain and suffering upon their victims. Nearly all survivors and witnesses reported severe beatings, including with various objects and tools.157 Six survivors and eleven witnesses said that the Russian authorities administered electric shocks during interrogation.158 Other methods of torture described by victims included suffocation, hooding, starvation, stress positions for long periods, mock executions, pulling nails and solitary confinement for extended periods of time,159 as well as threats of death, mutilation and physical violence or threats of harm to family members.160 Witnesses also reported being subjected to and/or threatened with sexual violence against themselves and their families.161 Eight survivors reported various short- and long-term physical injuries and conditions as a result of torture, including
152 See OSCE/ODIHR, Third Interim Report, para. 56; Fourth Interim Report, para. 58; Fifth Interim report, para. 44; Sixth Interim Report, para. 54. 153 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.496, paras. 14, 16-17, 19; UKR.WS.520, para. 43; UKR.WS.531, paras. 20-21; UKR.WS.535, paras. 7-9; UKR.WS.536, paras. 13-14; UKR.WS.543, para. 10; UKR.WS.550, paras. 11-12, 18; UKR.WS.551, para. 23; UKR.WS.566, paras. 144-146, 159-160; UKR.WS.574, para. 33. See also URK. WS.503, paras. 23-25; UKR.WS.530, paras. 12, 44; UKR.WS.536, paras. 11-12. 154 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.520, paras. 15, 38, 41, 44-45; UKR.WS.536, paras. 19, 26; UKR.WS.543, paras. 13, 16; UKR.WS.546, paras. 20, 29, 33; UKR.WS.550, para. 4. See also UKR.WS.530, para. 14. 155 ODIHR Witness Interview UKR.WS.550, paras. 16-17. See also UKR.WS.530, para. 16. 156 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.496, paras. 15, 18; UKR.WS.543, para. 16; UKR.WS.546, paras. 38-39, 41; UKR.WS.550, paras. 4, 10-11, 16; UKR.WS.551, para. 23; UKR.WS.556, para. 10; UKR.WS.566, paras. 143-144, 158; UKR.WS.574, para. 38. 157 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.496, paras. 12, 18, 21; UKR.WS.520, paras. 38-39, 41; UKR.WS.531, para. 21; UKR.WS.543, paras. 13, 16; UKR.WS.546, paras. 13, 20-21, 23, 33, 37-38, 41; UKR.WS.550, paras. 4, 10, 12, 18; UKR.WS.574, paras. 54-55; UKR.WS.551, paras. 23-24; UKR.WS.566, paras. 144-145, 148. See also UKR.WS.493, paras. 18-19; UKR.WS.521, paras. 5, 7; UKR.WS.530, paras. 11-13, 17; UKR.WS.531, paras. 16, 49; UKR.WS.532, para. 59; UKR.WS.533, paras. 37, 43; UKR.WS.535, para. 7; UKR.WS.537, para. 24; UKR. WS.545, para. 5; UKR.WS.560, paras. 41, 44; UKR.WS.562, para. 40; UKR.WS.576, para. 20. 158 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.496, para. 14; UKR.WS.520, para. 43; UKR.WS.546, para. 29; UKR. WS.550, para. 18; UKR.WS.566, paras. 146-148. See also UKR.WS.503, para. 23; UKR.WS.521, para. 5; UKR. WS.530, paras. 11-13; UKR.WS.531, paras. 16, 47-48; UKR.WS.533, para. 43; UKR.WS.535, para. 7; UKR. WS.536, paras. 13-14; UKR.WS.537, para. 24; UKR.WS.545, para. 5; UKR.WS.560, para. 18; UKR.WS.576, para. 20. 159 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.496, paras. 10, 15, 18; UKR.WS.520, para. 21; UKR.WS.537, para. 24; UKR.WS.543, paras. 10, 13; UKR.WS.546, paras. 21, 23-24, 33; UKR.WS.550, paras 12, 18; See also UKR. WS.572, para. 72. 160 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.496, para. 19; UKR.WS.520, para. 44; UKR.WS.530, paras. 12, 36; UKR.WS.536, para. 17; UKR.WS.543, para. 13; UKR.WS.550, paras. 4, 16; UKR.WS.566, para. 159. See also UKR.WS.521, para. 7. 161 For more details, see Section IV.d. Conflict-related sexual violence.
Specific issues described by witnesses and survivors 33 scars, bruises, burns, abrasions and blisters, broken ribs, torn muscles, back and head injuries, myocardial infraction, gynaecological trauma and shortness of breath.162
60. According to witness accounts, to coerce confessions or extract information from their victims, the Russian authorities sometimes tortured relatives in their presence or led them to believe that loved ones were being subjected to violence.163 A female survivor of torture, whose son and husband were detained along with her, told ODIHR that, during interrogations, she was forced to listen to the electrocution of her son and was threatened with his murder or rape.164 Another survivor recounted how “[t]here was also a women’s cell on the ground floor [...] The trick they used to make the men talk was that they said their wives or girlfriends or mothers were arrested and kept in this women’s cell, and if they refused to cooperate and provide information, then their loved ones would be raped or wounded or have their limbs and fingers cut off [...] Once I was called in for interrogation. Then they beat one of the women in the cell and I heard her screaming and they told me it was my girlfriend.”165 All the survivors of torture also witnessed other detainees, both civilian and POWs, being tortured or physically abused.166
61. ODIHR furthermore received testimonies regarding routine violence incorporated into the administration of detention facilities operated by the Russian authorities.167 Speaking about the detention regime, one survivor recalled that, during each inspection of the cell, which took place four times a day, he and his inmates were required to go out into the corridor with their hands behind their backs and their bodies bent forward. They were then made to stand facing the wall while being searched. If anyone failed to spread their legs wide enough, the guards would beat them on the legs.168 Another witness, who was serving a sentence in a penal colony in Kherson region before the Russian Federation’s invasion of Ukraine, said that, after the facility came under Russian control, he was routinely subjected to physical violence and threats, and was forced to perform hard, physical labour without any compensation.169
162 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.496, paras. 12, 53; UKR.WS.520, para. 39; UKR.WS.531, para. 22; UKR.WS.536, paras. 14-16; UKR.WS.543, para. 16; UKR.WS.546, paras. 38, 41; UKR.WS.550, para. 18; UKR. WS.574, paras. 55, 58, 61-62. See also UKR.WS.493, paras. 20, 29; UKR.WS.503, paras. 24, 26. 163 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.503, para. 23; UKR.WS.536, para. 11; UKR.WS.566, paras. 168-170. 164 ODIHR Witness Interview UKR.WS.536, paras. 11, 17. 165 ODIHR Witness Interview UKR.WS.566, paras. 168-170. 166 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.496, paras. 22, 28-29; UKR.WS.520, paras. 23, 41, 43, 47; UKR.WS.543, para. 16; UKR.WS.546, paras. 29, 41, 44; UKR.WS.550, paras. 4, 15; UKR.WS.551, para. 24; UKR.WS.566, paras. 154-155, 163, 170; UKR.WS.570, paras. 21, 25; UKR.WS.574, paras. 40, 44-46, 51. See also Section IV.c. The situation of prisoners of war. 167 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.520, paras. 39, 41; UKR.WS.543, para. 16; UKR.WS.546, paras. 21, 34; UKR.WS.551, paras. 10-12, 23-25. 168 ODIHR Witness Interview UKR.WS.543, para. 16. 169 ODIHR Witness Interview UKR.WS.551, paras. 10-12, 23-25.
34 Specific issues described by witnesses and survivors 62. Survivors interviewed by ODIHR also reported the use of humiliating practices and ‘rituals’ during which detainees were abused and ridiculed.170 A survivor described one of the practices he was subjected to during short walks outside. “I was required to show the guards if I knew all the physical exercises that inmates were supposed to know. Once I tried to tell them that I couldn’t squat properly due to an injury on my legs from beatings, but they would not listen and would just beat me again.”171 Certain ‘rituals’ were specifically aimed at insulting the national, patriotic feelings that detained civilians might have, or their Ukrainian origin itself. For instance, detainees were forced to memorize and recite the Russian national anthem or shout slogans glorifying Russia; those who failed to comply with these demands were beaten or punished.172 One survivor noted how he was beaten every time he pronounced certain Russian words with a Ukrainian accent.173
63. In addition to the detention treatment regime to which civilian detainees were subjected by the Russian authorities, ODIHR continued to receive reports of widespread deplorable detention conditions that amount to cruel, inhuman or degrading treatment or punishment.174 These include overcrowded cells, the absence of proper ventilation and light, unhygienic conditions, including a lack of basic sanitation, insufficient water and food, and an inability to walk or exercise.175 Four survivors reported losing dangerous amounts of weight due to poor nutrition in detention.176 One survivor recalled that he lost so much weight that the guards placed bets on “how long [he] would last.”177
64. Testimonies received by ODIHR also showed how the Russian authorities consistently denied or provided inadequate medical assistance to detainees, both for injuries sustained from torture and for routine medical care (e.g., regular medication that individuals may require).178 For instance, a lawyer representing an arbitrarily detained civilian told ODIHR that, when her client suffered multiple injuries due to repeated beatings and torture and sought
170 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.496, para. 36; UKR.WS.536, paras. 19, 25, 28; UKR.WS.546, paras. 20, 33. 171 ODIHR Witness Interview UKR.WS.546, para. 33. 172 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.496, paras. 20-21, 23; UKR.WS.543, paras. 15, 16; UKR.WS.546, para. 22. See also UKR.WS.560, para. 43; UKR.WS.572, para. 73. 173 ODIHR Witness Interview UKR.WS.546, para. 37. 174 See OSCE/ODIHR, Third Interim Report, para. 48; Fourth Interim Report, paras. 51-52; Fifth Interim report, para. 38; Sixth Interim Report, para. 43. 175 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, paras. 23, 27; UKR.WS.496, paras. 12, 25, 27, 32-33, 35-36, 40; UKR. WS.520, paras. 21, 41-42; UKR.WS.536, paras. 20, 23-24, 26; UKR.WS.543, paras. 10-11, 13, 16; UKR.WS.546, paras. 15, 22, 28; UKR.WS.550, paras. 10, 13-14; UKR.WS.551, para. 16; UKR.WS.566, para. 171; UKR.WS.570, paras. 14, 16-18; UKR.WS.574, paras. 43, 50. See also UKR.WS.497, para. 22; UKR.WS.503, para. 37; UKR. WS.504, para. 38; UKR.WS.521, para. 9; UKR.WS.528, para. 42; UKR.WS.530, paras. 14, 17-18, 35-36; UKR. WS.531, para. 27; UKR.WS.532, paras. 57, 59; UKR.WS.541, para. 33; UKR.WS.545, para. 5; UKR.WS.554, paras. 6, 9; UKR.WS.560, paras. 42-43; UKR.WS.562, para. 40; UKR.WS.572, paras. 66, 86. 176 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.520, para. 45; UKR.WS.543, para. 19; UKR.WS.546, para. 15; UKR. WS.566, para. 188. See also UKR.WS.531, para. 27. 177 ODIHR Witness interview UKR.WS.546, para. 23. 178 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.496, paras. 27, 40; UKR.WS.543, paras. 11, 16; UKR.WS.570, para. 17. See also UKR.WS.530, paras. 14, 17-18; UKR.WS.554, para. 9; UKR.WS.560, para. 43; UKR.WS.572, paras. 78-79, 84, 87, 89, 101-102.
Specific issues described by witnesses and survivors 35 medical assistance, the detention facility personnel refused to provide it, stating “if they helped him, he would lose his leg”.179 Denial of medical assistance may also amount to a violation of the prohibition of torture and other cruel, inhuman or degrading treatment or punishment.
65. ODIHR also received credible reports of deaths in custody resulting from torture or inhuman conditions, including a failure to provide timely and adequate medical care.180 One witness informed ODIHR that one of her cellmates, although not physically abused, had experienced such levels of mental suffering while held incommunicado for eight months that she took her own life.181
66. Another example is that of Victoriia Roshchyna, the 27-year-old Ukrainian investigative journalist who disappeared in Russian-controlled Zaporizhzhia region in August 2023.182 When the journalist’s body was handed over during an exchange of remains in February 2025, it was labelled as “unknown male” and “showed signs of cachexia” (extreme emaciation). The forensic examination found numerous signs consistent with torture, including “possible indications of the use of electric shocks”. The Russian authorities had removed several internal organs before returning the body, which prevented experts from determining the exact cause of death.183 A media investigation found that, before being transferred to Taganrog Detention Centre No. 2 (Russian Federation), Roshchyna had been held incommunicado and subjected to electrocutions in Melitopol for four months.184
C. THE SITUATION OF PRISONERS OF WAR
67. During the first half of 2025, ODIHR continued to receive accounts,185 including through 28 witness testimonies, concerning violations of IHL and IHRL related to the treatment of Ukrainian POWs. Of these testimonies, 23 were provided by former POWs (20 men, three women) and five by family members of POWs.186 Nine of the 23 POWs were released during the first half of 2025, attesting to the
179 ODIHR Witness Interview UKR.WS.530, para. 17. 180 ODIHR Witness Interview UKR.WS.551, para. 16. See also UKR.WS.528, para. 31; UKR.WS.530, para. 35. 181 ODIHR Witness Interview UKR.WS.552, paras. 37-38. 182 Брифінг начальника Департаменту Офісу Генпрокурора Юрія Бєлоусова [Briefing by Yurii Bielousov, Head of the Department of the Office of the Prosecutor General], YouTube, 24 April 2025, in Ukrainian. See also OSCE/ODIHR Sixth Interim Report, para. 51. 183 Ibid. 184 Ghost Detainees. The Story of Viktoriia Roshchyna, iStories, 29 April 2025. 185 See OSCE/ODIHR, Third Interim Report, para. 28; Fourth Interim Report, para. 33; Fifth Interim Report, para. 52; Sixth Interim Report, para. 66. 186 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.492, UKR.WS.494, UKR.WS.498, UKR.WS.506, UKR.WS.510, UKR. WS.516, UKR.WS.519, UKR.WS.522, UKR.WS.523, UKR.WS.524, UKR.WS.525, UKR.WS.526, UKR.WS.527, UKR.WS.544, UKR.WS.555, UKR.WS.557, UKR.WS.558, UKR.WS.559, UKR.WS.565, UKR.WS.571 (male POWs); UKR.WS.495, UKR.WS.507, UKR.WS.568 (female POWs); UKR.WS.508, UKR.WS.512, UKR.WS.513, UKR.WS.518, UKR.WS.553 (family members of POWs).
36 Specific issues described by witnesses and survivors recurring nature of the violations.187 The length of internment ranged from four to 38 months.
68. Witnesses described penal colonies, police stations, military bases and pre- trial detention centres as places of internment, but also discussed being held in makeshift barracks in factories, storage facilities, summer houses, abandoned farms, schools and clubs.188 All but one witness stated that POWs had multiple transfers between detention facilities. Whereas most POWs discussed being detained together with civilians who were either apprehended for (alleged) criminal conduct or their former enlistment in the Ukrainian armed forces,189 some noted being kept separate.190 POWs were mostly kept segregated from detainees of the opposite gender,191 with only one testimony indicating otherwise.192
69. POWs reported being interrogated by the Russian Investigative Committee, the FSB or members of the Russian armed forces.193 According to 13 witnesses, torture and/or ill-treatment frequently occurred before and during interrogation,194 with one witness saying “Interrogation always involved torture.”195 Perpetrators relied on, for instance, pepper spray, stress positions, beatings, suffocation, waterboarding, electrocution (of genitalia), threats of rape and death, and rape with a foreign object. Eight witnesses noted how these interrogation techniques (or threats thereof) resulted in forced confessions or false testimony.196 Witnesses further detailed instances in which individuals were pressured to sign documents without reading them.197
187 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.494, UKR.WS.522, UKR.WS.525, UKR.WS.526, UKR.WS.527, UKR. WS.544, UKR.WS.558, UKR.WS.559, UKR.WS.565. 188 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.494, para. 12; UKR.WS.495, para. 5; UKR.WS.525, para. 12; UKR. WS.526, para. 7; UKR.WS.527, para. 14; UKR.WS.525, para. 19; UKR.WS.544, para. 10; UKR.WS.558, paras. 21, 56; UKR.WS.568, para. 4; UKR.WS.565, para. 10. 189 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.494, para. 30; UKR.WS.495, para. 42; UKR.WS.516, para. 45; UKR. WS.518, para. 38; UKR.WS.523, para. 47; UKR.WS.527, para. 24; UKR.WS.558, para. 104; UKR.WS.559, para. 12; UKR.WS.565, paras. 12, 23; UKR.WS.568, para. 14; UKR.WS.571, para. 60. 190 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.510, paras. 59, 60; UKR.WS.522, para. 28; UKR.WS.525, para. 14; UKR.WS.526, para. 27. 191 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.516, para. 43; UKR.WS.519, para. 27; UKR.WS.523, para. 47; UKR. WS.524, para. 24; UKR.WS.526, para. 11; UKR.WS.544, para. 29; UKR.WS.555, para. 26; UKR.WS.558, para. 106; UKR.WS.568, para. 14; UKR.WS.571, para. 60. 192 ODIHR Witness Interview UKR.WS.492, para. 10. 193 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.494, para. 13; UKR.WS.506, para. 26; UKR.WS.516, para. 75; UKR. WS.525, para. 15; UKR.WS.558, paras. 5, 67, 90; UKR.WS.571, para. 61; UKR.WS.555, para. 42. 194 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.492, paras. 11, 14; UKR.WS.494, para. 13; UKR.WS.495, para. 48; UKR. WS.510, para. 91; UKR.WS.519, para. 10; UKR.WS.522, paras. 31, 53; UKR.WS.524, para. 23; UKR.WS.525, paras. 15, 39; UKR.WS.527, para. 58; UKR.WS.544, para. 50; UKR.WS.557, paras. 66, 77, 78; UKR.WS.558, paras. 32, 33, 58; UKR.WS.565, paras. 17, 24, 36; UKR.WS.568, para. 9. 195 ODIHR Witness Interview UKR.WS.492, para. 11. See also Section IV.b. Torture and ill-treatment in areas under the control of the Russian authorities. 196 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.494, para. 13; UKR.WS.495, para. 15; UKR.WS.498, para. 16; UKR. WS.508, para. 19; UKR.WS.510, para. 91; UKR.WS.519, para. 11; UKR.WS.557, para. 79; UKR.WS.568, para. 18. 197 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.494, paras. 8, 10; UKR.WS.495, para. 13; UKR.WS.498, paras. 16, 33; UKR.WS.523, para. 34; UKR.WS.544, para. 40; UKR.WS.555, para. 32; UKR.WS.565, para. 17.
Specific issues described by witnesses and survivors 37 70. Twenty six of 28 witnesses gave accounts of torture perpetrated against Ukrainian POWs, confirming its continued widespread and systematic use.198 Physical violence through beatings was recounted most often, with some witnesses indicating that these took place on a daily basis.199 “During my 1,008 days of captivity, there wasn’t a day when I wasn’t beaten.”200 Guards would, for instance, beat the letter ‘Z’ onto the backs of POWs or hit prisoners during meals, in the showers or in other settings while naked.201 This abuse resulted in broken teeth and bones,202 long-term disability or death.203 Stated reasons for abuse included asking for soap or medicine, reading a book, going to the toilet without permission, misremembering prison rules, or for no apparent reason.204 One witness explained how “[t]he extent and nature of the beating depended on their mood, the war, the weather”.205 POWs reported being beaten with rubber batons, plastic pipes, weapons, sticks, electric cords, wooden paddles, belts and chains.206
71. As previously reported by ODIHR,207 POWs described the use of beatings and electric shocks upon arrival at a facility.208 A witness recounted “There was a reception process — they put the Russian national anthem on the speakers, and there were a lot of special forces, many of them with dogs, and they were beating us up all night. There were 76 of us, and three didn’t make it after these beatings.”209 In some locations, women did not have to go through this ‘reception process’ and were beaten less frequently than men.210 Other torture methods employed included electric shocks, setting dogs on detainees, suffocation, waterboarding, mock executions, body suspension, burning skin with hot
198 See OSCE/ODIHR, Fourth Interim Report, para. 33; Fifth Interim Report, para. 6; Sixth Interim Report, para.8. 199 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.519, paras. 7, 17; UKR.WS.544, para. 47. 200 ODIHR Witness Interview UKR.WS.544, para. 55. 201 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.494, paras. 19, 28; UKR.WS.522, paras. 21, 25; UKR.WS.523, para. 24; UKR.WS.526, paras. 38, 55; UKR.WS.527, para. 54; UKR.WS.557, para. 91; UKR.WS.565, para. 14; UKR. WS.568, para. 23. 202 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.494, para. 29; UKR.WS.495, para. 12; UKR.WS.516, para. 119; UKR. WS.525, para. 6; UKR.WS.544, para. 26. 203 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.510, para. 86; UKR.WS.527, para. 48. 204 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.494, para. 20; UKR.WS.498, para. 48; UKR.WS.527, paras. 66, 73; UKR.WS.544, paras. 23, 47; UKR.WS.553, para. 18; UKR.WS.558, para. 37; UKR.WS.559, para. 28; UKR. WS.565, para. 37. 205 ODIHR Witness Interview UKR.WS.523, para. 53. 206 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.494, paras. 10, 19, 28; UKR.WS.495, para. 12; UKR.WS.498, paras. 23, 41; UKR.WS.507, para. 26; UKR.WS.508, para. 21; UKR.WS.510, paras. 89, 99; UKR.WS.519, para. 6; UKR. WS.522, paras. 18, 20, 39; UKR.WS.523, paras. 16, 29, 38; UKR.WS.525, para. 21; UKR.WS.526, paras. 17, 37, 35; UKR.WS.527, para. 21; UKR.WS.544, para. 12; UKR.WS.555, para. 57; UKR.WS.557, para. 29; UKR. WS.558, para. 54; UKR.WS.559, para. 11; UKR.WS.565, para. 35. 207 See OSCE/ODIHR, Fourth Interim Report, para. 70; Fifth Interim Report, para. 56; Sixth Interim Report, para. 73. 208 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.494, para. 10; UKR.WS.498, para. 23; UKR.WS.512, para. 16; UKR. WS.519, para. 7; UKR.WS.523, para. 16; UKR.WS.524, para. 29; UKR.WS.525, para. 13; UKR.WS.526, para. 33; UKR.WS.555, para. 57; UKR.WS.557, para. 29; UKR.WS.558, para. 120; UKR.WS.559, paras. 11, 17; UKR. WS.565, para. 34; UKR.WS.571, para. 75. 209 ODIHR Witness Interview UKR.WS.510, para. 86. 210 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.495, para. 24; UKR.WS.507, para. 26.
38 Specific issues described by witnesses and survivors water, setting body hair on fire and sexual violence.211 Two POWs reported being kept in cold isolation cells for up to one month, without adequate food, water or sanitation, while one of them was kept there naked.212 POWs were also threatened with food deprivation, sexual violence, bodily harm and death.213 Witnesses furthermore described arbitrary killings, including instances where prisoners were tortured (usually beaten) to death or shot.214
72. Some witnesses had to do thousands of squats and push-ups as punishment, at times while naked.215 Simultaneously, prisoners were prohibited from exercising freely.216 POWs were further subjected to derogatory and humiliating treatment, including insults, being made to crawl (sometimes for hours on end), clean dirty toilets with bare hands, call each other derogatory names and imitate animals.217 POWs were forced to learn the Russian national anthem and were expected to sing it on demand 218 or face beatings.219 The loudspeakers in the detention facilities would play Russian military songs on repeat,220 while POWs were made to chant “Glory to Russia” every time their cell door opened and could only speak in Russian.221 Some groups of POWs were nevertheless treated worse than others, for example, soldiers from Central or Western Ukraine, members of the ‘Azov’ regiment and ‘Aidar’ battalion, or those with tattoos of Ukrainian national symbols or designs perceived by the Russian authorities as affiliated with right-wing ideologies.222 Witnesses reported that some individuals were forced to remove their tattoos using sharp stones.223
211 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.494, paras. 23, 37; UKR.WS.495, para. 27; UKR.WS.507, para. 10; UKR. WS.508, paras. 21, 27, 119; UKR.WS.510, para. 99; UKR.WS.516, paras. 77, 125, 127, 149; UKR.WS.519, para. 8; UKR.WS.522, paras. 13, 21; UKR.WS.524, para. 45; UKR.WS.526, paras. 17, 37; UKR.WS.527, paras. 48, 50, 51, 58, 79; UKR.WS.544, paras. 26, 36, 52; UKR.WS.553, para. 18; UKR.WS.555, paras. 59, 77; UKR.WS.557, paras. 62, 76; UKR.WS.558, paras. 40, 88, 120; UKR.WS.559, para. 13; UKR.WS.565, paras. 14, 16, 22, 34; UKR.WS.568, paras. 9, 10; UKR.WS.571, paras. 75, 111. For more details, see Section IV.d. Conflict-related sexual violence. 212 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.524, para. 36; UKR.WS.544, para. 54. 213 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.519, para. 16; UKR.WS.544, paras. 26, 59; UKR.WS.558, paras. 45, 70, 88. 214 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.494, para. 12; UKR.WS.508, para. 21; UKR.WS.510, para. 86; UKR. WS.523, paras. 22, 26; UKR.WS.525, para. 21; UKR.WS.544, para. 14; UKR.WS.557, para. 19; UKR.WS.559, para. 21. 215 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.498, para. 49, UKR.WS.510, para. 91, UKR.WS.519, paras. 6, 9, UKR. WS.522, para. 21, UKR.WS.571, para. 120. 216 ODIHR Witness Interview UKR.WS.555, para. 75. 217 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.498, para. 41; UKR.WS.507, para. 3; UKR.WS.510, para. 13; UKR. WS.516, paras. 117, 178; UKR.WS.519, para. 8; UKR.WS.524, para. 42; UKR.WS.526, para. 34; UKR.WS.544, paras. 15, 20; UKR.WS.555, para. 75; UKR.WS.565, paras. 11, 15, 25, 38. 218 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.494, para. 20; UKR.WS.495, para. 39; UKR.WS.522, para. 37; UKR. WS.523, para. 27; UKR.WS.527, para. 32; UKR.WS.544, para. 35; UKR.WS.555, para. 72; UKR.WS.559, para. 20; UKR.WS.565, para. 22; UKR.WS.571, para. 54. 219 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.498, para. 30; UKR.WS.507, para. 9; UKR.WS.516, para. 47; UKR. WS.519, para. 9; UKR.WS.523, para. 27; UKR.WS.527, para. 32; UKR.WS.544, para. 35; UKR.WS.555, para. 73; UKR.WS.559, para. 20; UKR.WS.565, para. 22; UKR.WS.571, para. 121. 220 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.516, para. 47; UKR.WS.519, para. 17; UKR.WS.544, para. 35; UKR. WS.555, para. 73. 221 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.519, para. 15; UKR.WS.522, para. 66. 222 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.494, para. 24; UKR.WS.495, para. 58; UKR.WS.498, para. 29; UKR. WS.507, para. 16; UKR.WS.516, paras. 119, 149; UKR.WS.522, para. 68; UKR.WS.523, para. 29; UKR.WS.526, para. 23; UKR.WS.544, para. 26; UKR.WS.558, para. 103; UKR.WS.568, para. 12. 223 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.525, para. 17; UKR.WS.558, para. 97.
Specific issues described by witnesses and survivors 39 73. During the first half of 2025, as in previous reporting periods, ODIHR received testimonies describing the poor conditions of internment.224 POWs were kept in overcrowded cells and barracks, with inadequate heating and sleeping arrangements. Lights were variously turned on all day or defective, windows were broken or kept open in winter and closed in summer.225 A witness recalled how “[w]e were 17 in a cell meant for two people.”226 At the same time, witnesses reported being punished for sleeping on the floor when there were no beds, or for wearing jackets when there was no heating.227 Hygiene was a common problem, with cells infested with rats, insects or mould.228 POWs frequently had no access to showers229 or water for washing230 for prolonged periods. Access to soap, toilet paper, toothpaste and toothbrushes was also limited. Witnesses reported being given used toothbrushes or needing to use the same razor as other POWs.231 Inadequate access to toilets sometimes led to incontinence.232
74. Witnesses reported receiving insufficient food and water, noting how “[…] three bread loaves and three bottles of water (1.5 litres) [had to be shared] between 30 people”.233 Meals came on an irregular schedule,234 and POWs were not given enough time to eat, with some reporting having as little as 30 seconds to finish a meal.235
224 See OSCE/ODIHR, Fourth Interim Report, para. 69; Fifth Interim Report, para. 63; Sixth Interim Report, para. 78. 225 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.494, para. 8; UKR.WS.495, paras. 11, 13, 15; UKR.WS.498, paras. 14, 19; UKR.WS.510, para. 58; UKR.WS.513, para. 11; UKR.WS.516, paras. 51, 137; UKR.WS.519, paras. 6, 17; UKR. WS.522, paras. 25, 67; UKR.WS.525, paras. 12, 14, 24, 38; UKR.WS.526, para. 52; UKR.WS.527, paras. 14, 42, 63, 64; UKR.WS.544, paras. 10, 64; UKR.WS.555, paras. 24, 132; UKR.WS.557, para. 40; UKR.WS.558, paras. 82, 100; UKR.WS.559, para. 7; UKR.WS.568, para. 20; UKR.WS.571, paras. 21, 30. 226 ODIHR Witness Interview UKR.WS.498, para. 14. 227 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.495, para. 25; UKR.WS.498, para. 34; UKR.WS.507, para. 11; UKR. WS.516, para. 147; UKR.WS.555, para. 63; UKR.WS.557, para. 83; UKR.WS.558, para. 81; UKR.WS.565, para. 22. 228 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.494, para. 14; UKR.WS.495, para. 38; UKR.WS.498, para. 35; UKR. WS.516, para. 137; UKR.WS.518, para. 39; UKR.WS.519, para. 17; UKR.WS.522, para. 42; UKR.WS.525, para. 14; UKR.WS.526, para. 52; UKR.WS.527, para. 71; UKR.WS.544, para. 10; UKR.WS.558, paras. 79, 100; UKR. WS.565, para. 20. 229 ODIHR Witness Interview UKR.WS.507, para. 10; UKR.WS.571, para. 66. 230 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.498, para. 14; UKR.WS.516, para. 113; UKR.WS.525, para. 23; UKR. WS.555, para. 46. 231 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.510, para. 113; UKR.WS.522, para. 42; UKR.WS.527, para. 65; UKR. WS.544, paras. 68, 69; UKR.WS.555, para. 47; UKR.WS.559, para. 20; UKR.WS.571, para. 138. 232 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.495, paras. 8, 10; UKR.WS.498, para. 14; UKR.WS.506, para. 39; UKR. WS.516, para. 53; UKR.WS.525, para. 9; UKR.WS.527, para. 14; UKR.WS.557, para. 23; UKR.WS.558, para. 77; UKR.WS.565, para. 37. 233 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.494, para. 12. See also UKR.WS.525, para. 22. 234 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.494, paras. 8, 12, 14; UKR.WS.495, para. 16; UKR.WS.498, paras. 9, 14, 44; UKR.WS.507, para. 29; UKR.WS.508, para. 20; UKR.WS.510, para. 58; UKR.WS.512, para. 17; UKR. WS.516, paras. 47, 113, 120; UKR.WS.519, para. 6; UKR.WS.522, para. 78; UKR.WS.523, para. 37; UKR. WS.525, paras. 14, 22, 27; UKR.WS.526, para. 55; UKR.WS.527, para. 14; UKR.WS.544, paras. 24, 44, 63; UKR.WS.553, para. 18; UKR.WS.555, paras. 25, 46, 48; UKR.WS.557, para. 23, 36, 45; UKR.WS.558, paras. 79, 81, 101; UKR.WS.559, paras. 9, 13; UKR.WS.568, para. 20; UKR.WS.571, para. 21. 235 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.494, para. 27; UKR.WS.498, para. 29; UKR.WS.506, para. 33; UKR. WS.510, para. 118; UKR.WS.522, para. 47; UKR.WS.525, para. 27; UKR.WS.527, para. 32; UKR.WS.553, para. 18; UKR.WS.555, para. 48; UKR.WS.558, para. 101.
40 Specific issues described by witnesses and survivors 75. ODIHR received reports of infections of contagious diseases among POWs, including scabies, HIV, hepatitis and tuberculosis.236 For instance, witnesses reported being kept with people infected with tuberculosis and were not provided medical checks or treatment.237 Medical aid was administered only in exceptional cases or not at all.238 Dental services were so poor that “inmates had to pull out their own teeth”.239 Two witnesses reported doctors of internment facilities beating and using tasers on POWs instead of providing medical assistance.240 ODIHR also received accounts of deaths in detention due to a lack of medical aid.241 Witnesses frequently had serious physical and mental health issues after their release from detention, including severe weight loss, distortion of their menstrual cycle and psychological trauma;242 several had to undergo surgery or treatment, while others even attempted suicide.243
76. Nine witnesses and survivors described a violation that has been reported by ODIHR since the beginning of the armed conflict: POWs being subjected to public curiosity by being made to appear in photos and provide video statements that were subsequently posted online.244 These videos either have the POWs list their personal details or give pro-Russian statements.245 Moreover, 11 survivors expressed an inability to exercise their right to correspondence.246 When POWs were allowed to exchange letters and receive parcels, censorship was applied.247 Often, letters were not delivered and parcels were stolen.248
236 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.513, para. 11; UKR.WS.516, paras. 71, 137; UKR.WS.527, paras. 45, 48, 75; UKR.WS.544, paras. 23, 64; UKR.WS.558, para. 146; UKR.WS.565, para. 39. 237 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.495, para. 83; UKR.WS.516, para. 113; UKR.WS.525, para. 9; UKR. WS.526, para. 52; UKR.WS.558, para. 146. 238 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.494, para. 22; UKR.WS.495, paras. 48, 60; UKR.WS.507, para. 6; UKR.WS.516, para. 69; UKR.WS.522, para. 24; UKR.WS.523, para. 44; UKR.WS.525, para. 9; UKR.WS.527, paras. 35, 71; UKR.WS.555, para. 30; UKR.WS.557, para. 79; UKR.WS.558, para. 102; UKR.WS.565, para. 37; UKR.WS.568, para. 22; UKR.WS.571, para. 126. 239 ODIHR Witness Interview UKR.WS.494, para. 22. 240 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.510, para. 115; UKR.WS.519, para. 17. 241 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.522, paras. 57, 60; UKR.WS.558, para. 146. 242 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.494, para. 40; UKR.WS.495, para. 90; UKR.WS.506, para. 34; UKR. WS.516, para. 185; UKR.WS.525, para. 37; UKR.WS.544, para. 73; UKR.WS.557, para. 93; UKR.WS.558, paras. 173, 174. 243 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.495, para. 90; UKR.WS.522, para. 76; UKR.WS.523, para. 32; UKR. WS.544, para. 73; UKR.WS.557, paras. 84, 93; UKR.WS.558, paras. 173, 174; UKR.WS.568, para. 9; UKR. WS.571, para. 138. 244 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.498, para. 36; UKR.WS.508, para. 14; UKR.WS.523, para. 42; UKR. WS.527, para. 72; UKR.WS.544, paras. 19, 72; UKR.WS.553, para. 8; UKR.WS.555, para. 34; UKR.WS.557, para. 111; UKR.WS.565, paras. 91, 92. See also OSCE/ODIHR, Fourth Interim Report, para. 33; Fifth Interim Report, para. 60; Sixth Interim Report, para. 87. 245 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.498, para. 36; UKR.WS.523, para. 42; UKR.WS.527, para. 72; UKR. WS.544, paras. 19, 72; UKR.WS.557, para. 111; UKR.WS.565, paras. 91, 92. 246 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.506, para. 20; UKR.WS.507, para. 7; UKR.WS.510, paras. 43-46; UKR. WS.516, para. 93; UKR.WS.524, para. 53; UKR.WS.526, para. 44; UKR.WS.527, paras. 41, 69; UKR.WS.555, paras. 36, 84; UKR.WS.557, para. 22; UKR.WS.558, para. 109; UKR.WS.559, para. 24. It appears that, after trials, POWs would generally be permitted to exchange correspondence. See ODIHR Witness Interviews UKR.WS.508, para. 69; UKR.WS.518, para. 42; UKR.WS.519, para. 25. 247 ODIHR Witness Interview UKR.WS.523, para. 34. 248 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.498, para. 36; UKR.WS.522, para. 54; UKR.WS.525, para. 31.
Specific issues described by witnesses and survivors 41 77. Witnesses also told ODIHR that the Russian authorities didn’t inform them about their POW status nor the accompanying rights and guarantees.249 Witnesses indicated that the prison administration would instead tell them “[…] that we have no rights, that we are nobody”,250 suggesting “[…] that if anyone mentioned the Geneva Convention, they would take care of that person.”251 Nevertheless, ODIHR received accounts of visits to POWs by the International Committee of the Red Cross (ICRC), the Russian Red Cross252 and the Russian Ombudsperson.253 During these visits, POWs would be instructed to withhold complaints or risk being punished.254
78. ODIHR continues to face challenges in accessing and interviewing POWs held by both parties to the conflict.255 To date, ODIHR has only been able to interview Ukrainian POWs after their release from internment. When asked about the treatment of Russian POWs, the Ukrainian authorities assert adherence to IHL, detailing conditions of detention, daily routines, adequate provision of food, water, medical care and sanitation, access to the ICRC and communication with relatives. Meanwhile, despite repeated requests from ODIHR, the Russian authorities have provided little information about the treatment of Ukrainian POWs.
D. CONFLICT-RELATED SEXUAL VIOLENCE
79. During the first half of 2025, ODIHR received 23 testimonies on CRSV,256 of which 21 were provided by direct survivors. Six testimonies described violence perpetrated against women, 15 against men, and two contained incidents against both men and women. All the reported acts occurred in settings of detention, including upon apprehension, during interrogations and in detention facility showers. Survivors and witnesses referred to CRSV occurring in detention centres in Russian-controlled areas of Ukraine, including, notably, in Donetsk and Kherson regions,257 and Kamyshin, Rostov, Taganrog and Kineshma within the Russian Federation.258
249 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.523, para. 2; UKR.WS.525, para. 10; UKR.WS.526, para. 21; UKR.WS.544, para. 61; UKR.WS.555, para. 83; UKR.WS.557, para. 21; UKR.WS.558, para. 125; UKR.WS.568, para. 7. 250 ODIHR Witness Interview UKR.WS.544, para. 61. 251 ODIHR Witness Interview UKR.WS.558, para. 125. 252 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.522, para. 52; UKR.WS.523, para. 34; UKR.WS.524, para. 63; UKR. WS.544, para. 70; UKR.WS.559, para. 23; UKR.WS.565, para. 30. 253 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.494, para. 25; UKR.WS.522, para. 51; UKR.WS.525, para. 30; UKR. WS.526, para. 59; UKR.WS.544, para. 70; UKR.WS.559, para. 23; UKR.WS.568, para. 107. 254 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.524, para. 67; UKR.WS.527, paras. 61, 70; UKR.WS.544, para. 70; UKR.WS.559, para. 23; UKR.WS.565, para. 30. 255 See OSCE/ODIHR, Fifth Interim Report, para. 72; Sixth Interim Report, para. 90. 256 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.492; UKR.WS.494; UKR.WS.495; UKR.WS.507; UKR.WS.508; UKR. WS.510; UKR.WS.516; UKR.WS.519; UKR.WS.520; UKR.WS.522; UKR.WS.524; UKR.WS.526; UKR.WS.527; UKR.WS.530; UKR.WS.531; UKR.WS.536; UKR.WS.546; UKR.WS.555; UKR.WS.556; UKR.WS.557; UKR. WS.565; UKR.WS.568; UKR.WS.574. 257 See ODIHR Witness Interviews UKR.WS.495; UKR.WS.507; UKR.WS.522; UKR.WS.568; UKR.WS.574, UKR. WS.531; UKR.WS.536. 258 See ODIHR Witness Interviews UKR.WS.519; UKR.WS.520; UKR.WS.555; UKR.WS.495; UKR.WS.508; UKR. WS.510; UKR.WS.516; and UKR.WS.546; UKR.WS.557.
42 Specific issues described by witnesses and survivors 80. The types of CRSV reported were largely similar to those detailed in previous Interim Reports.259 Survivors recounted instances of rape and attempted rape,260 including against minors,261 and with the use of a foreign object.262 One survivor described being group raped for several days, during which she was also forced to watch another detainee being raped in front of her.263 These acts were sometimes filmed.264 Several survivors reported instances where threats of sexual violence,265 the rape of a family member,266 or rape by another detainee were used.267
81. Survivors told ODIHR that Russian prison guards and soldiers used electric shocks on the genitals of male detainees.268 They also reported striking of genitals,269 castrations and threats thereof,270 as well as the insertion of foreign objects into the urethra.271 One testimony recalled “They were beaten on their genital parts, and whilst doing that, they were saying, ‘It is so you don’t have any kids in the future.’ ”272
82. Female survivors testified to problems with reproductive hygiene and health care. Women noted that no menstrual hygiene products had been provided.273 Some female survivors reported not menstruating in detention altogether,274 indicating their poor health. One survivor reported contracting a sexually transmitted disease during her detention.275
83. ODIHR was informed about various incidents of forced nudity,276 frequently perpetrated by Russian law enforcement personnel and members of the Russian armed forces. This included, for example, male and female survivors being made to stand naked in front of the opposite sex for hours277 or enduring
259 See OSCE/ODIHR, Fourth Interim Report, paras. 62, 76, Fifth Interim Report, para. 77; Sixth Interim Report, paras. 97-100. 260 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.492, para. 12; UKR.WS.495, paras. 27-28; UKR.WS.507, para. 10; UKR. WS.510, para. 99; UKR.WS.530, paras. 18, 35; UKR.WS.568, para. 10; UKR.WS.574, para. 37. 261 ODIHR Witness Interview UKR.WS.492, paras. 12, 17. 262 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.492, para. 14; UKR.WS.495, para. 52; UKR.WS.516, para. 149; UKR. WS.519, para. 28; UKR.WS.565, para. 7; UKR.WS.574, para. 59. 263 ODIHR Witness Interview UKR.WS.574, paras. 37, 39, 40, 41, 44. 264 ODIHR Witness Interview UKR.WS.492, para. 14. 265 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.510, para. 101; UKR.WS.531, para. 21; UKR.WS.536, para. 53; UKR. WS.556, para. 12. 266 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.536, para. 17; UKR.WS.574, para. 48. 267 ODIHR Witness Interview UKR.WS.546, para. 29. 268 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.492, para. 16; UKR.WS.510, para. 99; UKR.WS.520, paras. 47, 53; UKR.WS.524, para. 23; UKR.WS.527, para. 58; UKR.WS.531, para. 16; UKR.WS.536, para. 57; UKR.WS.546, para. 29; UKR.WS.555, para. 77; UKR.WS.557, para. 78; UKR.WS.568, para. 9. 269 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.508, para. 119; UKR.WS.510, para. 99; UKR.WS.522, para. 21; UKR. WS.524, para. 55; UKR.WS.565, para. 24. 270 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.495, para. 82; UKR.WS.522, para. 41. 271 ODIHR Witness Interview UKR.WS.524, para. 50. 272 ODIHR Witness Interview UKR.WS.508, para. 119. 273 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.495, para. 25; UKR.WS.507, para. 11. 274 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.495, para. 25; UKR.WS.507, para. 11. 275 ODIHR Witness Interview UKR.WS.495, para. 25. 276 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.494, para. 19; UKR.WS.495, para. 5; UKR.WS.516, para. 118. 277 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.495, para. 5; UKR.WS.527, para. 51.
Specific issues described by witnesses and survivors 43 beatings while naked.278 Survivors specifically mentioned incidents related to detention facility showers: not only having to be naked in the showers in the presence of prison guards of the opposite sex,279 but also having to go to these showers naked, in front of guards and detainees of the opposite sex.280 To that end, a survivor described how “All the prison guards were in the corridor watching, as well as Russian civilian prisoners. The prison guards looked at us and whistled. … When we were walking back, the prison guards were saying ‘Oh this one is nice […]’.”281 Guards would, in addition, explicitly state which sexual acts they would like to engage in. There was also a practice of administering electric shocks and carrying out beatings in the showers,282 taking advantage of detainees’ vulnerability in these spaces.
84. Survivors also provided accounts of degrading statements of a sexual nature made by Russian prison guards or members of the Russian armed forces.283 One witness explained that, after being threatened with rape and subjected to beatings, she was undressed and called “a Ukrainian whore”.284 As reported to ODIHR,285 witnesses described homophobic statements meant to humiliate detainees.286 “[…] he constantly voiced sexual threats and asked us about our sexual orientation. When we said ‘regular’, he said ‘You want to go to Europe — everyone is gay there, so you must be too.’ ”287 Or about their leadership. “They would ask us what is Zelenskyy, or a specific cellmate, and we would have to say ‘He’s gay.’ ”288
85. Finally, survivors told ODIHR about sexualized acts of torture. Aside from the insertion of foreign objects into the urethra,289 one survivor recounted how prison guards made a detainee brush his teeth with a toothbrush that had previously been inserted in his anus.290 Another survivor detailed how electric shocks were used on several naked detainees standing close to one another, causing involuntary incontinence.291
86. ODIHR expresses its deep concern over the ongoing and apparently intensifying practice of CRSV in places of detention under the control of the Russian authorities. ODIHR has received testimonies on acts of CRSV that are increasingly cruel in nature. It reiterates that the acts of violence described
278 ODIHR Witness Interview UKR.WS.522, para. 21. 279 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.507, para. 10; UKR.WS.536, para. 28. 280 ODIHR Witness Interview UKR.WS.495, para. 53; UKR.WS.568, para. 23. 281 ODIHR Witness Interview UKR.WS.495, para. 53. 282 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.516, paras. 118, 121; UKR.WS.519, para. 8; UKR.WS.520, para. 47; UKR. WS.527, para. 58; UKR.WS.546, para. 29. 283 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.516, para. 149; UKR.WS.526, para. 34; UKR.WS.531, para. 21; UKR. WS.546, para. 29. 284 ODIHR Witness Interview UKR.WS.531, para. 21. 285 See OSCE/ODIHR, Fifth Interim Report, para. 78; Sixth Interim Report, para. 100. 286 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.516, para. 149; UKR.WS.526, para. 34. 287 ODIHR Witness Interview UKR.WS.516, para. 149. 288 ODIHR Witness Interview UKR.WS.546, para. 29. 289 ODIHR Witness Interview UKR.WS.524, para. 50. 290 ODIHR Witness Interview UKR.WS.565, para. 44. 291 ODIHR Witness Interview UKR.WS.565, para. 34.
44 Specific issues described by witnesses and survivors above constitute grave violations of IHL and IHRL and may constitute war crimes and crimes against humanity.292 Importantly, as of 29 May 2025, the National Police of Ukraine has opened 110 criminal cases on allegations of CRSV committed against 209 survivors.293
E. ADMINISTRATION OF OCCUPIED TERRITORIES AND RELATED VIOLATIONS
Attempts to alter the status and character of the occupied territories
87. Under IHL, occupation is presumed to be a transitional and temporary regime with the occupying power not acquiring sovereignty over the occupied territory. IHL presumes that the local population lacks the necessary free choice during occupation to agree to changes in the status of the occupied territory or to renounce their rights, and therefore the occupying power must refrain from bringing about irreversible changes that would fundamentally alter the status or character of such territories. The so-called ‘annexation’ of territories under occupation by the Russian Federation remains illegal, effects no change to their status as Ukrainian territory under international law and cannot deprive civilians of the protections afforded to them under IHL.294 ODIHR has continued to receive accounts regarding the coercion of residents in the occupied territories to acquire Russian citizenship, as well as on the imposition of the Russian Federation curriculum and military- patriotic education for children. These policies seem to be increasing in 2025 through newly implemented or enhanced measures, showing that the Russian authorities are continuing efforts to alter the demographic composition of the territories, force declarations of allegiance and change the social status quo.
Forced adoption of Russian citizenship
88. During the first half of 2025, ODIHR received accounts,295 including through 25 witness testimonies,296 on sustained and systematic efforts by the Russian Federation to force residents of the occupied areas of Ukraine to acquire Russian citizenship, confirming the findings documented in previous Interim Reports. In 2025, according to witness accounts, Russian citizenship continued to be required for residents in the occupied territories to access health care, various social services, employment, education, to maintain possession of their
292 See OSCE/ODIHR, Sixth Interim Report, para. 101. 293 Information provided to ODIHR by the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 294 GC IV, art. 47; Hague Regulations (1907), art. 43. 295 Information provided to ODIHR by eight NGOs working IHRL and IHL issues in the occupied terri- tories; Information provided to ODIHR by the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 296 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493; UKR.WS.500; UKR.WS.501; UKR.WS.502; UKR.WS.504; UKR. WS.505; UKR.WS.509; UKR.WS.511; UKR.WS.515; UKR.WS.547; UKR.WS.551; UKR.WS.529; UKR.WS.531; UKR.WS.533; UKR.WS.534; UKR.WS.538; UKR.WS.539; UKR.WS.548; UKR.WS.550; UKR.WS.552; UKR. WS.556; UKR.WS.561; UKR.WS.563; UKR.WS.566; UKR.WS.576.
Specific issues described by witnesses and survivors 45 properties and to move freely, including to leave the occupied territories.297 Additionally, ODIHR received witness accounts on new developments from 2025 regarding the requirement for Ukrainians without Russian citizenship to register as foreigners and acquire a residency permit by 10 September 2025 in order to avoid deportation. Likewise, ODIHR obtained accounts indicating that, since the end of 2024, former prisoners have been kept in immigration detention centres for simply not holding Russian citizenship. In addition to violating the IHL framework on belligerent occupation, the regulations, restrictions and intimidation reportedly applied against Ukrainian citizens may violate the prohibition against discrimination based on nationality 298 and could amount to forced declarations of allegiance to an occupying power.299 The imposition of Russian citizenship may further lead to forced conscription, which is explicitly prohibited under IHL.300
89. Sixteen witnesses interviewed by ODIHR stated that residents in the occupied territories continued to need Russian citizenship to be able to access public healthcare services, including ambulances, a practice started in 2023 that lasts to this day.301 In addition to having to show a Russian passport to get medical care, witnesses reported that the occupation authorities required residents to possess a Russian individual insurance account number (SNILS), for which Russian citizenship is also prerequisite. Without these documents, people could only buy basic medications at local pharmacies and were able to go for treatment only in a limited number of private clinics.
90. Eight witnesses reported that Russian citizenship continued to be needed to leave the occupied territories302 or to move freely in towns and villages or between regions without being searched or harassed at checkpoints.303 One witness from Kherson region stated that “[W]ithout a Russian passport, I was unable to leave the occupied territories […] I had to get the passport in order to be able to leave.”304 Another witness from the same region added “[I]f you try to go to Crimea, it will be much harder with only a Ukrainian passport. You will be searched and harassed and maybe they won’t let you pass.”305 Two witnesses
297 See OSCE/ODIHR, First Interim Report, para. 80; Second Interim Report, paras. 57-60; Third Interim Report, paras. 91-97; Fourth Interim Report, paras. 98-95; Fifth Interim Report, paras. 80-87; Sixth Interim Report, paras. 103-108. 298 Particularly as it relates to the provision of essential services and humanitarian assistance, see GC IV, art. 27(3); AP I, arts. 69-70. 299 Hague Regulations (1907), art. 45. 300 GC IV, art. 51. The conscription of citizens of an occupied territory to the armed forces of the occupying authority constitutes a war crime, see GC IV, art. 147; ICC Statute, art. 8(2)(a)(v). See also Section IV.e.ii. Forced conscription and mobilization into the armed forces of the Russian Federation. 301 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, para. 35; UKR.WS.501, para. 17; UKR.WS.502, para. 8; UKR. WS.505, para. 24; UKR.WS.511, para. 9; UKR.WS.529, para. 12; UKR.WS.533, paras. 48-49; UKR.WS.534, para. 34; UKR.WS.547, para. 43; UKR.WS.548, para. 26, 28; UKR.WS.550, para. 27; UKR.WS.552, para.10; UKR.WS.556, para.26; UKR.WS.561, para.10; UKR.WS.566, para. 189; UKR.WS.576, para. 38. 302 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, para. 47; UKR.WS.529, para. 34; UKR.WS.534, paras. 5-7; UKR. WS.548, para. 26; UKR.WS.551, paras. 18; UKR.WS.566, para. 94. 303 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, para. 39; UKR.WS.505, para. 51; UKR.WS.511, para. 9. 304 ODIHR Witness Interview UKR.WS.493, para. 47. 305 ODIHR Witness Interview UKR.WS.505, para. 51.
46 Specific issues described by witnesses and survivors also reported that residents in the occupied territories had to have Russian car insurance to be able to drive vehicles, which was not possible to get without having Russian citizenship.306
91. Seven witnesses interviewed by ODIHR reported that residents in the occupied territories had to re-register their properties under Russian law, for which Russian citizenship was needed, otherwise the properties would be confiscated.307 To do so, residents had to be present in person, which poses a significant challenge for Internally Displaced Persons (IDPs) residing in Ukrainian Government-controlled territory, as they would have to come back to the occupied territories to take care of this procedure. Many people were reluctant to do so, because they were afraid of reprisals from the Russian authorities, as they might be perceived as pro-Ukrainian for leaving the occupied territories in the first place. However, if residents did not return, the property could be declared ‘ownerless’ and confiscated, which has already happened according to witnesses.308
92. Three witnesses further noted that Russian citizenship was needed for residents in the occupied territories to be able to keep their jobs or get new ones, a policy which started being implemented from the summer of 2023 and continued to be a requirement.309 A witness from Luhansk region recalled “I was told I needed a Russian passport to continue working, and to get paid I would need a bank account, which also required a Russian passport”.310 Two witnesses similarly reported that bank accounts could only be opened if residents had Russian citizenship.311 Moreover, a witness from Zaporizhzhia region told ODIHR “[T]here were deadlines for people with businesses. Many people worked until they could, but, when faced with pressure from the occupation authorities, they would re-register [their businesses] in accordance with the Russian document and passport. If they would not, their businesses were closed down.”312
93. Having Russian citizenship also affected the length of time prisoners were incarcerated and led to arbitrary detentions. As a former prisoner from Kherson region who was released in December 2024 explained “[Prisoners] who had Russian passports could leave once their sentences were over, but those who didn’t have a Russian passport, once their sentence was served, they were taken by the immigration authorities and are still being kept by them.” He added that
306 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, para. 39; UKR.WS.511, para. 9. See also UKR.WS.552, para. 7. 307 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, para. 55; UKR.WS.501, para. 34; UKR.WS.505, paras. 40, 43, 48; UKR.WS.529, paras. 41, 43; UKR.WS.547, para. 43; UKR.WS.563, para. 20; UKR.WS.576, para. 39. See also UKR.WS.552, para. 6. 308 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.505, paras. 43; UKR.WS.548, para. 34. 309 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.501, para.17; UKR.WS.505, para. 52; UKR.WS.548, para. 25. 310 ODIHR Witness Interview UKR.WS.501, para.17. 311 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.505, para. 55; UKR.WS.552, para.23. 312 ODIHR Witness Interview UKR.WS.552, para. 9. See also UKR.WS.566, para. 189.
Specific issues described by witnesses and survivors 47 he had had to obtain Russian citizenship to leave the occupied territories and avoid months-long detention by the Russian immigration authorities. 313
94. Seven witnesses also reported that Russian citizenship continued to be needed for residents in the occupied territories to access various services and social benefits,314 for humanitarian aid,315 to obtain SIM cards for their phones316 and to communicate with imprisoned relatives.317 Moreover, a witness from Zaporizhzhia region explained to ODIHR that “When you receive the [Russian] passport, you have to go through the pledge of allegiance to the Russian Constitution”, further adding that “The Constitution they gave us stipulated that parents who don’t ensure Russian passports for their kids would lose their parental rights.”318 Six witnesses also stated that acquiring Russian citizenship was closely linked to military registration, which put men at risk of being conscripted into the Russian armed forces.319
95. Moreover, a witness from Luhansk region explained how her mother, who didn’t want to acquire Russian citizenship, had to apply for a temporary residence permit in November 2024 to be allowed to stay in the occupied territories and be able to travel to the territories controlled by Ukraine. The same witness also stated how “Everyone has to have a Russian passport by September 2025 or they risk being deported.”320 The witness was referring to a decree signed by the President of the Russian Federation on 20 March 2025, requiring Ukrainian citizens who fail to get Russian citizenship or register as foreigners to leave the Russian Federation and the occupied territories of Ukraine by 10 September 2025.321
313 ODIHR Witness Interview UKR.WS.551, paras. 18-21. 314 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.500, para. 13; UKR.WS.502, paras. 15; UKR.WS.505, para. 42; UKR. WS.539, para. 13; UKR.WS.566, para. 189; UKR.WS.576, para. 38. 315 ODIHR Witness Interview UKR.WS.556, para.26. 316 ODIHR Witness Interview UKR.WS.563, para. 20. 317 ODIHR Witness Interview UKR.WS.576, para. 37. 318 ODIHR Witness Interview UKR.WS.548, paras. 27-28. See also UKR.WS.493, para. 35. 319 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, para. 57; UKR.WS.504, para. 10; UKR.WS.505, paras. 73-74; UKR. WS.509, para. 15; UKR.WS.550, para. 25; UKR.WS.552, para. 16. See also UKR.WS.548, para. 36; Section IV.e.ii. Forced conscription and mobilization into the armed forces of the Russian Federation. 320 ODIHR Witness Interview UKR.WS.563, paras. 8, 9, 20. See also UKR.WS.552, paras. 5, 13. 321 Указ Президента Российской Федерации от 20.03.2025 № 159 “Об особенностях правового положения отдельных категорий иностранных граждан и лиц без гражданства в Российской Федерации, изменении и признании утратившими силу некоторых указов Президента Российской Федерации [Decree of the President of the Russian Federation of 20.03.2025 No. 159 “On the specifics of the legal status of certain categories of foreign citizens and stateless persons in the Russian Federation, amendments and recognition of certain decrees of the President of the Russian Federation as invalid”], 20 March 2025, in Russian.
48 Specific issues described by witnesses and survivors Grave and systematic changes related to education
96. During interviews conducted in the first half of 2025, ODIHR continued to receive accounts,322 including through 14 witness testimonies,323 of grave and systematic changes related to the provision of education in the occupied territories of Ukraine. This included the imposition of a Russian curriculum and of military-patriotic education for children, confirming findings documented in previous Interim Reports.324 For the first time, ODIHR also received first-hand accounts from former students from the occupied territories on the introduction of education programmes meant to instil Russian patriotism and encourage enlistment into the Russian armed forces.
97. Witnesses confirmed that, by 2025, the Russian education curriculum was already well-established across the occupied territories. No schools were allowed to teach the Ukrainian curriculum, and individual teachers who dared to do so online were persecuted, while students were also being checked for any possible attendance in Ukrainian education online. Students at Russian curriculum schools were able to choose Ukrainian as a study subject. However, some witnesses reported that, as of September 2024, this was no longer an option. In the first half of 2025, the pressure on parents to send their children to Russian curriculum schools continued, as well as on students to join Russian military-patriotic youth organizations.
98. NGOs told ODIHR that, in 2025, the number of cadet classes operating in the occupied territories had increased, especially in Crimea, while the patriotic component of education had started to be taught in kindergartens. According to reports, as from January 2025, FSB agents began visiting the parents of schoolchildren, instructing them to ensure that their children participate in militarized school activities and youth organizations. Around the same time, reports emerged of students’ phones and tablets being checked by armed police and military officials at schools; they were looking for signs the children were attending Ukrainian education online.325
322 Information provided to ODIHR by six NGOs working on, among other IHRL and IHL issues, the education of children in the occupied territories; information provided to ODIHR by the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 323 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493; UKR.WS.496; UKR.WS.500; UKR.WS.504; UKR.WS.505; UKR. WS.511; UKR.WS.529; UKR.WS.547; UKR.WS.548; UKR.WS.552; UKR.WS.566; UKR.WS.569; UKR.WS.573; UKR.WS.576. 324 See OSCE/ODIHR, Second Interim Report, paras. 83-86; Fifth Interim Report, paras. 88-96; Sixth Interim Report, paras. 109-114. 325 See also Militarization of Ukrainian children in the temporarily occupied territories of Ukraine, Centre for Countering Disinformation, 16 January 2025; What does the Year of the Defender of the Fatherland mean for the temporarily occupied territories?, Almenda, 2 February 2025; Як окупанти мілітаризували дітей в Криму в 2024 році? [How did the occupiers militarize children in Crimea in 2024?], Crimean Tatar Resource Centre, 11 February 2025, in Ukrainian; The Russian Federation’s Policy on the Eradication of Children’s Identity in the Temporarily Occupied Territories of Ukraine: 2024 Overview, Almenda, 24 March 2025.
Specific issues described by witnesses and survivors 49 99. Under IHL, an occupying power must respect the local legislation and institutions that existed at the beginning of the occupation unless absolutely prevented from doing so.326 It must organize children’s education only where local institutions are inadequate and, where possible, this should be delivered by teachers of the same nationality, language and religion as the children.327 An occupying power must further refrain from raising any obstacle to the exercise of economic, social and cultural rights, and the education of children separated from their parents must, as far as possible, be entrusted to people of a similar cultural tradition as their parents to “exclude any religious or political propaganda designed to wean children from their natural milieu”.328 Moreover, under IHL, “it is forbidden to compel the inhabitants of occupied territory to swear allegiance to the hostile Power”.329 Yet, the widespread replacement of the Ukrainian curriculum with that of the Russian Federation, along with the introduction of Russian military-patriotic education for school-aged children, appears to violate these principles and fundamentally alter the status quo ante.
100. Six witnesses interviewed by ODIHR described the imposition of the Russian curriculum in schools in the Russian-occupied territories of Ukraine,330 explaining how the schools were forced to switch to the Russian state curriculum. New textbooks were brought from Russia, while Ukrainian textbooks were mostly thrown away and, in some cases, burned by the school staff who had agreed to collaborate.
101. Witnesses told ODIHR that some teachers agreed to teach the Russian curriculum,331 while others refused,332 with one witness from Kherson region stating, “Some Ukrainian teachers switched to the Russian curriculum. Others were forced to, and those that refused had to leave.”333 A teacher from Kherson region explained how the FSB, armed men and local residents who cooperated with the Russian authorities talked to teachers, insisting that they stay to teach the Russian curriculum and arbitrarily detaining school staff who refused to cooperate.334 Another witness from the same region said that the school director was fired for being pro-Ukrainian, while the other teachers were told, “You can either stay and teach the Russian curriculum and get your salary, or you will not be employed.”335
326 Hague Regulations (1907), art. 43. See further GC IV, art. 64, which allows for derogation from local legislation only for security reasons or where such legislation is an obstacle to the application of IHL, or where it is “essential” to “maintain the orderly government in the territory”. 327 GC IV, art. 50(3). 328 GC IV, art. 24. See also Jean S. Pictet, Commentary to the Fourth Geneva Convention (1958), art. 24, p. 188. 329 Hague Regulations (1907), art. 45. 330 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.500, para. 9; UKR.WS.505, paras. 58-59; UKR.WS.511, para. 8; UKR. WS.547, para. 17; UKR.WS.548, paras. 8, 12; UKR.WS.569, paras. 27, 35, 37. 331 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, para. 35; UKR.WS.500, para. 9; UKR.WS.566, para. 79; UKR. WS.569, para. 37. 332 ODIHR Witness Interview UKR.WS.493, para. 41; UKR.WS.529, para. 5; UKR.WS.569, para. 32. 333 ODIHR Witness Interview UKR.WS.511, para. 8. 334 ODIHR Witness Interview UKR.WS.569, paras. 21, 23, 24, 27, 28, 46, 48. See also UKR.WS.576, para. 45. 335 ODIHR Witness Interview UKR.WS.505, paras. 58-59.
50 Specific issues described by witnesses and survivors 102. Four witnesses stated that children’s attendance at Russian curriculum schools was mandatory, and that school directors, teachers and even armed men with assault rifles visited parents to either pressure or threaten them to send their children to Russian curriculum schools. Witnesses also reported that parents were threatened with deprivation of parental rights and informed that their children would be taken from them to be sent to Crimea or Russia if they refused to make them attend Russian curriculum schools.336 Additionally, a witness from Kherson region reported that parents were also visited by the military to be pressured to send their children to universities in Russia instead of in Ukraine.337 Three witnesses noted that, whenever possible, parents were hiding their children at home, while telling everyone that they moved somewhere else, not to be forced to attend Russian curriculum schools.338 Moreover, two witnesses shared with ODIHR that the primary reason why they left the occupied territories was not to send their children to Russian schools.339
103. Seven witnesses stated that, whenever possible, children were attending online education in Ukrainian in secret.340 A student from Kherson clarified that “Many [Ukrainian teachers] continued to teach the Ukrainian curriculum online [in secret] from the occupied territories. Some children would go to the Russian school during the day and then connect online with these teachers after school in secret.”341 The witness further explained an instance when the Russian authorities found out that some teachers were conducting Ukrainian classes online, and “The Russian forces went to the houses of the Ukrainian teachers, who were beaten up and their phones and textbooks were confiscated.”342 Another survivor from the same region told ODIHR that he was arbitrarily detained for eight and a half months, during which time he was tortured and starved, on suspicion that his wife, who was a teacher, was planning to open an underground Ukrainian school.343
104. Five witnesses spoke about children being sent, or encouraged by the Russian authorities to attend recreational camps in Crimea throughout 2024.344 There, according to one witness, children were forced to join the Russian military- patriotic youth organization Young Army (‘Yunarmiya’).345 Similarly, a student from Kherson region stated that the Russian authorities were encouraging
336 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, para. 35; UKR.WS.505, para. 64; UKR.WS.548, para. 11; UKR. WS.566, para. 84. 337 ODIHR Witness Interview UKR.WS.511, para. 8. 338 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.505, para. 65; UKR.WS.552, para. 18; UKR.WS.566, para. 84. 339 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.511, para. 5; UKR.WS.548, paras. 32-33. 340 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, para. 37; UKR.WS.505, para. 65; UKR.WS.511, para. 6; UKR. WS.547, para. 17; UKR.WS.548, para. 8; UKR.WS.569, para. 22; UKR.WS.572, para. 30. 341 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.505, para. 62. See also UKR.WS.548, para. 19; UKR.WS.529, paras. 4-7. 342 ODIHR Witness Interview UKR.WS.505, para. 63. See also UKR.WS.569 para. 40. 343 ODIHR Witness Interview UKR.WS.496, paras. 8, 10. 344 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, para. 36; UKR.WS.504, paras. 17, 20, 25; UKR.WS.505, para. 67; UKR.WS.547, para. 19; UKR.WS.569, paras. 38-39. 345 ODIHR Witness Interview UKR.WS.504, paras. 16, 18.
Specific issues described by witnesses and survivors 51 students aged 15-16 to join the Youth Army (‘Yunarmiya’) and the Russian patriotic youth organization, ‘Movement of the First’ (‘Dvizheniye pervyh’).346
105. Five witnesses interviewed by ODIHR, including former students, explained the changes applied to schools in the occupied territories and the military- patriotic component that was introduced. Schools were decorated with Russian flags, as well as portraits of the President of the Russian Federation and Russian soldiers. Students had to start classes every Monday by singing the Russian national anthem, while, during celebrations, school choirs would sing Russian patriotic songs, and students would be dressed in military uniforms and insignia. Additionally, education programmes to instil Russian patriotism were widely implemented. Students were taught about the objectives of the ‘Special Military operation’ and its importance,347 while “All lectures would be dismissive of Ukraine, as a Fascist State that needed to be denazified.”348
106. A student from Zaporizhzhia region explained to ODIHR that there was a school subject called ‘Russia my Horizon’, taught twice per week, during which students talked about Russia, its culture and history. “We had one class at school starting from the 8th grade, the class of the Russian national guard”, while “Starting from 10th grade, […] they were even teaching kids how to use guns […].”349 Moreover, as from the academic year 2024/2025, the Ukrainian language was entirely removed from the curriculum.350 A witness from Kherson region added that “The kids at school were put under pressure if they had pro-Ukrainian views, and there were efforts to erase the Ukrainian language.”351
107. Witnesses also shared accounts with ODIHR about the militarization of children in schools that was designed to encourage them as young adults to join the Russian armed forces. On that point, a student from Crimea explained that students had “classes to study military equipment. Soldiers […] would often come to the school and give lectures […] We were given assault rifles for assembly and disassembly.” Additionally, students were offered the opportunity to join “a young army movement in the school, like cadets”, where students wore military-style uniforms. The witness also stated that “boys from the age of 16 were encouraged to consider joining the Russian military, which was being continually glorified. They had to register with the military office when they turned 16. Some of them thought it would be cool to join the army […] I know one boy [who was studying at the same school] who is in the Russian army on the frontlines”.352
346 ODIHR Witness Interview UKR.WS.505, para. 61. 347 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, paras. 37, 41; UKR.WS.505, para. 60; UKR.WS.548, para. 18; UKR.WS.573, paras. 5, 10, 12, 16. 348 ODIHR Witness Interview UKR.WS.573, para. 5. 349 ODIHR Witness Interview UKR.WS.548, para. 15. 350 ODIHR Witness Interview UKR.WS.548, paras. 12, 14, 15. 351 ODIHR Witness Interview UKR.WS.511, para. 8. 352 ODIHR Witness Interview UKR.WS.573, paras.10, 11, 14. See also UKR.WS.548, para. 19.
52 Specific issues described by witnesses and survivors Forced conscription and mobilization into the armed forces of the Russian Federation
108. During the first half of 2025, ODIHR continued to receive accounts,353 including through 13 witness testimonies,354 of the forced conscription and mobilization of Ukrainian civilians into the Russian armed forces, confirming findings outlined in previous Interim Reports.355 Nine of the 13 witnesses spoke about more recent developments that occurred from the second half of 2024 until February 2025. For the first time, ODIHR also received witness accounts of Ukrainian civilians being injured and killed after being conscripted into the Russian armed forces, as well as of the enlistment of prisoners in exchange for amnesty.
109. There is a clear prohibition under IHL against compelling inhabitants of an occupied territory to swear allegiance to the occupying power,356 as well as against compelling civilians to serve in its armed or auxiliary forces, including through the use of propaganda aimed at securing voluntary enlistment.357 The conscription of residents of an occupied territory into the armed forces of the occupying authority constitutes a grave breach of the Fourth Geneva Convention and a war crime.358 While it remains the prerogative of States to conscript their own nationals, given the widespread reports of forced imposition of Russian citizenship on residents of the occupied territories,359 instances in which Ukrainian men were forced to acquire Russian citizenship and then subsequently conscripted should be understood as forced conscription.
110. Seven witnesses described instances of forced conscription and/or mobilization of civilians from the occupied territories into the Russian armed forces or forces under its command in the period from the summer of 2022 until October 2024.360 According to a witness from Luhansk region,361 conscripts, including university students and people under 25, were usually taken for six months to police the newly occupied territories and operate checkpoints. Some were sent to combat units thereafter. Many of these conscripts returned home with injuries sustained on the battlefield. According to the witness, this practice was
353 Information provided to ODIHR by six NGOs working on human rights and humanitarian law issues in the occupied territories; Information provided to ODIHR by the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 354 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493; UKR.WS.501; UKR.WS.502; UKR.WS.504; UKR.WS.505; UKR. WS.509; UKR.WS.511; UKR.WS.533; UKR.WS.550; UKR.WS.551; UKR.WS.552; UKR.WS.558; UKR.WS.570. 355 See OSCE/ODIHR, Second Interim Report, paras. 64-68; Third Interim Report, para. 95; Fourth Interim Report, para. 78; Fifth Interim Report, paras. 97-104; Sixth Interim Report, paras. 115-120. 356 Hague Regulations (1907), art. 45. 357 GC IV, art. 51. 358 GC IV, art. 147; ICC Statute, art. 8(2)(a)(v). 359 For more details, see Section IV.e.i.(a). Forced adoption of Russian citizenship. 360 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.501, paras. 16, 22, 25; UKR.WS.502, para. 25; UKR.WS.505, paras. 71, 72, 73; UKR.WS.511, para. 10; UKR.WS.533, para. 16; UKR.WS.550, para. 25; UKR.WS.570, para. 5. See also UKR.WS.548, para. 36. 361 ODIHR Witness Interview UKR.WS.501, paras. 16, 22, 25.
Specific issues described by witnesses and survivors 53 ongoing at the time he left the occupied territories in October 2024. Moreover, a witness from Crimea explained how an acquaintance of his was mobilized in 2024 and “was wounded on his leg on the frontline shortly after his mobilization. He recovered a little, maybe for a month, and they forcibly took him back into service.”362
111. Additionally, six witnesses described to ODIHR that the Russian authorities were offering enlistment into the Russian armed forces to prisoners in exchange for a reduction in their prison sentences or amnesty.363 A former Ukrainian POW who was held in a prison in Luhansk region stated how “The regular prisoners were recruited by the Russian army. There was a visit from recruiters. There were about 70 people who were taken by the Russian military, voluntarily [sent to Bakhmut in August 2022]. All but two died after two weeks.” Recruiters continued coming to the prison until May 2023, but the number of volunteers reduced and eventually stopped due to the high casualty rate. “They were promised amnesty after six months of service.”364 Similarly, a witness from Crimea told ODIHR that, in February 2025 during a court hearing regarding a case against his brother, the judge told his brother “You have two options: go to jail for up to two years or join the military as part of the special military operation.”365
112. Six witnesses interviewed by ODIHR described the link between military registration, which could lead to conscription, and Russian citizenship.366 A witness from Kherson region stated “When they issued Russian passports to male citizens, they would immediately give them a conscription notice to show up for military registration”,367 with another witness from Donetsk region adding “A neighbour of mine, a young man, was taken to the military commissariat after he received his passport in 2024.”368
113. Two witnesses further described that men in the occupied territories were hiding to avoid being conscripted or mobilized,369 with one of these witnesses going on to say how she witnessed young men aged 18 to 23 from Kherson region leaving the occupied territories to countries of the European Union via Russia in October 2024 as “They were afraid of being conscripted because these were men who had been visited in their homes by military conscription officers.”370
362 ODIHR Witness Interview UKR.WS.502, para. 25. 363 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.502, para. 24; UKR.WS.504, para. 9; UKR.WS.505, para. 72; UKR. WS.551, para. 26; UKR.WS.552, para. 16; UKR.WS.558, paras. 140-144. 364 ODIHR Witness Interview UKR.WS.558, paras. 140-144. 365 ODIHR Witness Interview UKR.WS.502, para. 24. 366 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, para. 57; UKR.WS.504, para. 10; UKR.WS.505, paras. 73-74; UKR.WS.509, para. 15; UKR.WS.550, para. 25; UKR.WS.552, para. 16. See also UKR.WS.548, para. 36. 367 ODIHR Witness Interview UKR.WS.493, para. 57. 368 ODIHR Witness Interview UKR.WS.552, para. 16. 369 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.505, para.73; UKR.WS.570, para. 5. 370 ODIHR Witness Interview UKR.WS.505, paras. 82-83.
54 Specific issues described by witnesses and survivors 114. Two additional witnesses stated that the Russian authorities were offering financial incentives to join the Russian armed forces to civilians and former prisoners in the occupied territories.371 Five witnesses reported to ODIHR that there were also cases of civilians voluntarily joining the Russian armed forces due to financial incentives or based on their own beliefs and convictions.372
115. Forced conscription and prosecutions for evading the draft were especially prevalent in occupied Crimea. According to the Ukrainian authorities, the Russian Federation had conducted six conscription campaigns in Crimea since February 2022, with a seventh currently under way. Around 18,800 people had been conscripted as of April 2025, with another 1,500 expected to be conscripted up until the end of July. Moreover, since February 2022, 274 cases had been filed in the courts in Crimea against individuals who evaded conscription for military service. At least 1,955 Russian soldiers from units based in occupied Crimea have been killed, of whom 1,296 are believed to have been Ukrainian citizens.373 In addition to Crimea, the forced recruitment of civilians was also reported to be taking place in other occupied regions of Ukraine and especially in the so-called ‘Luhansk and Donetsk People’s Republics’, which is believed to have included significantly more people than in Crimea.374
Suppression of dissent
116. During the first half of 2025, ODIHR continued to receive accounts,375 including through 12 witness testimonies,376 of the use of judicial measures and ‘deportation’ to suppress real or perceived dissent by civilians in the Russian- occupied territories of Ukraine, confirming the findings outlined in previous Interim Reports.377
117. Three witnesses interviewed by ODIHR said that the Russian authorities were prosecuting civilians on trumped-up charges to suppress dissent among residents in the occupied territories,378 with various reported violations of the
371 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.501, para. 22; UKR.WS.551, para. 26. 372 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, para. 57; UKR.WS.501, para. 22; UKR.WS.511, para. 10; UKR. WS.551, para. 26; UKR.WS.552, para. 16. 373 Оперативна інформація щодо ситуації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя станом на 2 червня 2025 року [Operational information on the situation in the temporarily occupied territory of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol as of 2 June 2025], Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим [Mission of the President of Ukraine in the Autonomous Republic of Crimea], 2 June 2025, in Ukrainian. 374 Information provided to ODIHR by the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 375 Information provided to ODIHR by ten NGOs working on IHRL and IHL issues in the occupied ter- ritories; Information provided to ODIHR by the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 376 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493; UKR.WS.502; UKR.WS.503; UKR.WS.505; UKR.WS.511; UKR. WS.530; UKR.WS.537; UKR.WS.552; UKR.WS.554; UKR.WS.567; UKR.WS.573; UKR.WS.575. 377 See OSCE/ODIHR, First Interim Report, paras. 106-111; Second Interim Report, paras. 146-150; Third Interim Report, paras. 42, 84-89; Fourth Interim Report, paras. 43, 86-88, 96-100; Fifth Interim Report, para. 34; Sixth Interim Report, paras. 41, 121-124. 378 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.552, paras. 14, 35; UKR.WS.537, para. 22; UKR.WS.567, para. 4.
Specific issues described by witnesses and survivors 55 right to a fair trial .379 Three witnesses stated that civilians with pro-Ukrainian views were being prosecuted based on forced testimonies.380 Witnesses also reported cases of arbitrary detentions, as well as forcing civilians to make video apologies on camera for their real or perceived pro-Ukrainian views.381
118. Two witnesses shared accounts of their relatives being prosecuted on trumped- up charges for their perceived support for Ukraine. A witness from Luhansk shared how her husband was detained in August 2022, charged with espionage and sentenced to 19 years of imprisonment in January 2023. Reportedly, this occurred because “he often expressed a pro-Ukrainian position online”, with his lawyer stressing that “appealing would be pointless, since the same judge would preside over the case”.382 Another witness from Zaporizhzhia region told ODIHR that her father was detained in October 2023, charged with terrorism and sentenced to 12 years of imprisonment in January 2025. “My father was pro Ukrainian and patriotic, […] he flew a Ukrainian flag from the roof of his house [before the occupation]”. When he was detained at a checkpoint and brought back home for a house search, the soldiers found a Ukrainian flag and the Ukrainian trident symbol in his home.383 A priest from Kherson region told ODIHR that he was arbitrarily detained for nine months for his pro-Ukrainian views, which he expressed in church. He stated, “I am Ukrainian. I spoke Ukrainian, and I was vocal about not supporting Russia. […] During sermons in church, I was saying that it’s a sin to kill, and that we were invaded by the enemy.” He told ODIHR that he was tortured and starved while in detention and was accused of not supporting the occupation.384
119. Additionally, a survivor from Zaporizhzhia region reported how she was detained and deported for her posts on social media. In October 2023, she “found on the Internet a Telegram channel called Yellow Ribbon, which is a pro- Ukrainian movement. I took a picture in my town with a Ukrainian flag in the background and shared this photo with the channel.” After this, in February 2024, she was detained and informed that her posts on Yellow Ribbon had been tracked down. She was taken to court, forced to make an apology on camera and sentenced for violating the curfew, even though she hadn’t. After around two months of detention, she was released and charged again, this time with discrediting the Russian armed forces. In February 2025, based on the last verdict rendered, she was deported to Georgia and given a ban on entering
379 For more details, see Section IV.f. Trials of Ukrainian civilians and POWs by the Russian authorities. 380 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.503, para. 28; UKR.WS.511, para. 17; UKR.WS.530, para. 44. See also Section IV.f. Trials of Ukrainian civilians and POWs by the Russian authorities. 381 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.493, paras. 11-13; UKR.WS.496, paras. 7, 16-17; UKR.WS.502, para. 18; UKR.WS.545, para. 5; UKR.WS.550, paras. 4, 8, 18; UKR.WS.552, para. 29; UKR.WS.554, para.5; UKR. WS.573, para. 8; UKR.WS.575, paras. 12-13, 19. For more details, see Section IV.a. Arbitrary deprivation of liberty and enforced disappearances in areas under the control of the Russian authorities Section IV.b. Torture and ill-treatment in areas under the control of the Russian authorities. 382 ODIHR Witness Interview UKR.WS.537, paras. 6, 8-11, 15, 22, 26. 383 ODIHR Witness Interview UKR.WS.567, paras. 4-7, 15. 384 ODIHR Witness Interview UKR.WS.496, paras. 7, 13. See also Section IV.b. Torture and ill-treatment in areas under the control of the Russian authorities.
56 Specific issues described by witnesses and survivors the Russian Federation and the occupied territories of Ukraine until 2069.385 According to the Ukrainian authorities, 1,350 cases of “discrediting the Russian armed forces” were filed in courts in Crimea from April 2022 to May 2025,386 representing an increase of 303 new cases since ODIHR’s Sixth Interim Report, showing the increased use of this measure by the Russian authorities.387
120. Two witnesses also reported that the Russian authorities were persecuting children for expressing pro-Ukrainian sentiment. A witness from Crimea told ODIHR that two police officers took her from school and brought her to the police station for questioning because “I posted pro-Ukrainian views on my personal profile on social media […] They told me that if I posted pro-Ukrainian views again, my grandmother would face a huge fine, 800.000-1.000.000 RUB.” The witness went on to say, “I was among the first to be interviewed by the police for posting my views, but not the last. […] Some had to apologize on camera, which was later shown in public. Some had to sing the Russian National Anthem, which was also recorded.” After that she was visited at home by police every three months, during which time her phones would be checked for posts, and she would be asked about her loyalty to Russia.388
121. NGOs provided information to ODIHR that the Russian authorities actively prosecuted human rights activists, as well as professional and citizen journalists in occupied Crimea when they dared to express anti-war or pro- Ukrainian views. Individuals were subjected to home searches, interrogations, arrests and criminal charges. Additionally, Crimean Tatars were often targeted and deprived of liberty for their religious beliefs or participation in religious organizations declared terrorist or extremist by the Russian Federation, although they do not have that status under Ukrainian law.389
385 ODIHR Witness Interview UKR.WS.552, paras. 25-30, 35, 39. 386 Оперативна інформація щодо ситуації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя станом на 2 червня 2025 року [Operational information on the situation in the temporarily occupied territory of the Autonomous Republic of Crimea and the city of Sevastopol as of 2 June 2025], Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим [Mission of the President of Ukraine in the Autonomous Republic of Crimea], 2 June 2025, in Ukrainian. 387 See OSCE/ODIHR, Sixth Interim Report, para. 122. 388 ODIHR Witness Interview UKR.WS.573, paras. 6-9. See also UKR.WS.505, para. 39. 389 See also Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 2024 рік [Analysis of human rights violations in occupied Crimea for 2024], Crimean Tatar Resource Centre (CTRC), 16 January 2025, in Ukrainian; Human Rights and international humanitarian law norms: Crimea 2024 situation review, Crimean Human Rights Group (CHRG), 5 February 2025; Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за І квартал 2025 року [Analysis of human rights violations in occupied Crimea for the first quarter of 2025], CTRC, 15 April 2025, in Ukrainian; Review on the human rights situation in Crimea January-March 2025, CHRG, 18 April 2025; Crimea Situation Reports, Crimea SOS.
Specific issues described by witnesses and survivors 57 F. TRIALS OF UKRAINIAN CIVILIANS AND POWS BY THE RUSSIAN AUTHORITIES
122. During the first half of 2025, ODIHR received accounts, including through 18 witness testimonies,390 regarding unfair trials of Ukrainian civilians and POWs by the Russian authorities in conflict-related cases. Information collected by ODIHR on trials of Ukrainian civilians and POWs details how the Russian authorities prosecuted individuals on trumped-up charges of terrorism, murder, espionage, sabotage, cruel treatment of POWs or civilians and the intentional destruction or damage to property.391 The number of trials is reportedly on the rise.392 In 2025, ODIHR was told of a far greater number of trials against Ukrainian civilians and POWs than previously during the armed conflict. As of June 2025, the Ukrainian authorities had reported 615 such criminal prosecutions by the Russian authorities of Ukrainian civilians for terrorism or espionage offences and 857 trials of Ukrainian POWs facing war crimes (i.e., the use of prohibited means and methods of warfare), terrorism or espionage charges.393
123. Under IHL, wilfully depriving POWs of a fair and regular trial is a grave breach of the Geneva Conventions and amounts to a war crime.394 IHL further requires trials of the civilian population from occupied territories to be held on said occupied territory.395 Prosecuting Ukrainian civilians under the provisions of the Russian Criminal Code is, in any event, in violation of IHL. The Russian authorities are prescribed to govern the occupied territories of Ukraine by the penal laws in place prior to occupation insofar that these do not constitute a threat to the occupying power’s security or an obstacle to the application of GC IV.396
390 In relation to trials of civilians, see ODIHR Witness Interviews UKR.WS.511; UKR.WS.521; UKR.WS.528; UKR.WS.530; UKR.WS.532; UKR.WS.533; UKR.WS.537; UKR.WS.541; UKR.WS.549. On trials of POWs, see ODIHR Witness Interviews UKR.WS.495; UKR.WS.507; UKR.WS.508; UKR.WS.510; UKR.WS.518; UKR. WS.519; UKR.WS.557; UKR.WS.568; UKR.WS.571. 391 For instance, see Приговоренный к 20 годам пленный боец «Азова» Александр Максимчук рассказал о пытках в СИЗО Таганрога [Azov fighter Oleksandr Maksymchuk, sentenced to 20 years, told about torture in Taganrog pre-trial detention centre], Медиазона [Mediazona], 12 December 2024, in Russian; Дело 24‑х. Как пытали, судили и обменивали пленных украинцев из «Азова» [Case of 24. How the captured Ukrainians from Azov were tortured, tried and exchanged], Медиазона [Mediazona], 26 March 2025, in Russian; У Росії засудили п’ятьох українських військовополонених за нібито тероризм [Russia sentences five Ukrainian prisoners of war for alleged terrorism], ZMINA, 14 February 2025, in Ukrainian; 94% українських військовополонених, засуджених в РФ, звинувачують у тероризмі [94% of Ukrainian prisoners of war convicted in Russia are accused of terrorism], Медійна ініціатива за права людини [Media Initiative for Human Rights], 23 April 2025, in Ukrainian, Відмова в праві на справедливий суд як міжнародний злочин під час війни Росії проти України: контекст, практика, право та перспективи [Denial of the right to a fair trial as an international crime during Russia’s war against Ukraine: context, practice, law and prospects], ZMINA, Медійна ініціатива за права людини [Media Initiative for Human Rights], 2025, in Ukrainian. See also information provided to ODIHR by a human rights defender working on the issues of Ukrainian civilian detainees and POWs. 392 Information provided to ODIHR by an NGO working on the issues of war crimes investigation and human rights advocacy. 393 Information provided to ODIHR by the Permanent Mission of Ukraine to the International Organizations in Vienna. 394 GC III, art. 99; ICC Statute, art. 8(2)(a)(vi). 395 GC IV, art. 66. 396 GC IV, art. 64.
58 Specific issues described by witnesses and survivors 124. Witnesses told ODIHR that civilians were often first detained under false pretexts. For instance, detention occurred for “resisting the Special Military Operation”.397 Thereafter, civilians were charged with offences such as terrorism398 espionage,399 “giving false testimonies regarding acts of terrorism”400 or state treason.401 ODIHR received 14 testimonies regarding Ukrainian civilians being subjected to, often prolonged, arbitrary detention before being charged with or convicted of the aforementioned criminal offences.402 At least six witnesses specified how detainees, civilians and POWs alike, were transferred to the territory of the Russian Federation for criminal prosecution.403 Moreover, ODIHR notes that charges brought against civilians often appear trumped up, with witnesses indicating that prosecutions were brought to punish people for perceived pro-Ukrainian views.404
125. Six POWs were charged with miscellaneous articles of the Russian Criminal Code that are formally unrelated to the conduct of hostilities: “dismantling the constitutional order”,405 “attempt to overthrow the government”406 and various terrorism charges 407 (including participation in the ‘Azov’ regiment, labelled a terrorist organization in the Russian Federation).408 The legitimacy of related prosecutions can be impeached, as these appear to target Ukrainian POWs for mere participation in the hostilities, in blatant disregard of combatant immunity.409
126. Two former POWs informed ODIHR that the Russian authorities accused them of violating IHL. One had been charged with murdering civilians,410 while the other was confronted with similar “attempted murder” charges.411 Both indicated that their criminal cases were fabricated,412 including by reliance on false witness testimonies, and that the accused were not allowed to present any witnesses to refute the prosecution witnesses.413 These accounts correspond
397 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.552, para. 14 (detention occurred and charges were brought after the victim refused to collaborate with occupation authorities). 398 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.511, para. 16; UKR.WS.521, para. 5; UKR.WS.528, para. 29. 399 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.530, para. 20; UKR.WS.532, para. 45; UKR.WS.537, para. 22. 400 ODIHR Witness Interview UKR.WS.533, para. 32. 401 ODIHR Witness Interview UKR.WS.549, para. 15. 402 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.503, paras. 43-46; UKR.WS.504, paras. 28, 51; UKR.WS.511, paras. 15-18; UKR.WS.521, paras. 5-6; UKR.WS.528, paras. 29, 41, 52; UKR.WS.530, paras. 20, 22-24, 30-33; UKR. WS.532, paras. 40, 45, 53; UKR.WS.533, paras. 32, 41-42, 44; UKR.WS.537, paras. 22, 26; UKR.WS.549, para. 15; UKR.WS.560, paras. 28, 32-33, 56-57, 64; UKR.WS.567, paras. 4, 15; UKR.WS.572, paras. 51, 74, 76. 103, 111; UKR.WS.576, paras. 19-20, 25, 30-31. See also UKR.WS.496, paras. 42-43; UKR.WS.528, paras. 32-34. 403 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.503, para. 17; UKR.WS.530, paras. 16, 30, 32; UKR.WS.533, paras. 41, 44; UKR.WS.560, paras. 30-32; UKR.WS.567, para. 14; UKR.WS.576, para. 26. 404 For more details, see Section IV.e.iii. Suppression of dissent. 405 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.495 para. 44; UKR.WS.507, para. 7. 406 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.495 para. 44; UKR.WS.507, para. 7; UKR.WS.508, para. 71. 407 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.507, para. 7; UKR.WS.508, para. 71; UKR.WS.518, para. 34; UKR. WS.557, para. 102; UKR.WS.568, para. 33; UKR.WS.571, para. 45. 408 ODIHR Witness Interview UKR.WS.508, para. 71. 409 See also AP I, art. 43(2); Commentary on the GC III, ICRC, 2020, para. 20. 410 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.510, para. 118; UKR.WS.519, para. 11. 411 ODIHR Witness Interview UKR.WS.519, para. 11. 412 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.510, para. 118; UKR.WS.519, para. 11. 413 ODIHR Witness Interview UKR.WS.510, para. 118.
Specific issues described by witnesses and survivors 59 to the trends communicated to ODIHR by human rights defenders working in the area.414 Survivors described being threatened and tortured by the Russian authorities in order to obtain their confessions.415 One survivor also recalled an instance where she was forced to sign documents without reading them first.416
127. Ten witnesses indicated that they or their family members on trial had state- appointed lawyers.417 Eight of them were dissatisfied with the quality of the legal work of their attorneys,418 stating that the lawyers did not discuss the case with them,419 treated their work as a formality,420 asked relatives to pay them privately in return for better quality work (even though legal aid is provided for free),421 and refused to appeal a judgment because it is “pointless”.422 One of those witnesses even described how the state-appointed lawyer sided with the prosecution, saying that she would encourage the imposition of the death penalty on her client since “it would be better for everyone and humanity […] as then he will be dead”.423 Additionally, one survivor described neither having been granted access to a lawyer nor being present at their own trial.424
128. Witnesses also explained how independent Russian lawyers often feared for their security because of their involvement in conflict-related criminal cases,425 reporting that lawyers faced disbarment or pressure on their families, or some had even had to flee the country to escape persecution.426 Lawyers working on the cases of Ukrainian civilians and POWs confirmed these findings, further noting a reluctance to work in the occupied areas out of fear of prosecution by the Ukrainian authorities for illegally crossing the border from Russia to the Russian-occupied areas of Ukraine.427 ODIHR also received information on
414 Information provided to ODIHR by a human rights defender working on the issues of Ukrainian civilian detainees and POWs. 415 In relation to threats made to obtain confessions: ODIHR Witness Interviews UKR.WS.510, para. 118; UKR.WS.568, para. 18. On instances of torture for the same purpose: ODIHR Witness Interviews UKR. WS.495, paras. 48-49; UKR.WS.508, para. 19; UKR.WS.511, para. 17; UKR.WS.519, para. 11; UKR.WS.530, para. 44. See also Section IV.b. Torture and ill-treatment in areas under the control of the Russian authorities. 416 ODIHR Witness Interview UKR.WS.495, para. 13. 417 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.495, para. 68; UKR.WS.507, para. 19; UKR.WS.508, para. 15; UKR. WS.510, para. 111; UKR.WS.519, para. 15; UKR.WS.528, para. 32; UKR.WS.532, para. 47; UKR.WS.533, para. 34; UKR.WS.549, para. 22; UKR.WS.568, para. 28. 418 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.495, para. 68; UKR.WS.507, para. 19; UKR.WS.510, para. 111; UKR. WS.519, para. 15; UKR.WS.549, para. 22; UKR.WS.533, para. 34; UKR.WS.537, para. 26. 419 ODIHR Witness Interview UKR.WS.507, para. 19. 420 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.495, para. 68; UKR.WS.510, para. 120; UKR.WS.519, para. 15; UKR. WS.549, para. 22. 421 ODIHR Witness Interview UKR.WS.533, para. 34. 422 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.510, para. 149; UKR.WS.537, para. 26. 423 ODIHR Witness Interview UKR.WS.508, para. 63. 424 ODIHR Witness Interview UKR.WS.557, paras. 102, 105. 425 ODIHR Witness Interview UKR.WS.508, para. 105, 426 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.511, para. 17; UKR.WS.521, para. 8. 427 Information provided to ODIHR by a human rights defender working on the issues of Ukrainian civilian detainees and POWs; Information provided to ODIHR by an NGO defending the rights of Ukrainian civilian detainees and POWs imprisoned in the Russian Federation.
60 Specific issues described by witnesses and survivors lawyers’ lack of access to their clients,428 including cases where the accused had to dismiss their lawyers under pressure from the Russian authorities.429
129. Finally, witnesses described how lawyers working on criminal cases of Ukrainian civilians and POWs often take on more of a monitoring role, getting packages and parcels to their clients, arranging meetings between the relatives and the accused, protecting clients from being mistreated, or simply obtaining information on their whereabouts.430 This corroborates information from human rights defenders working in this field that the effect of legal work on these trials is severely limited, with cases highly politicized and without a single acquittal to date.431
130. ODIHR expresses concern over spurious prosecutions and reported violations of fair trial guarantees and urges full compliance with IHL and IHRL standards regarding any potential cases brought against civilians or POWs.
G. COERCED COOPERATION WITH THE OCCUPYING POWER AND ACCUSATIONS OF COLLABORATION
131. ODIHR received nine testimonies in which witnesses raised the issue of coerced cooperation or accusations of collaboration, all of which confirm previous findings. 432 Witnesses described the Russian authorities promising material benefits or better treatment in detention in exchange for cooperation,433 often amounting to the identification of fellow residents to be targeted by the Russian authorities. One witness, speaking about the activities of people cooperating with the authorities in occupied areas, explained how his son was denounced to the occupying authorities for his pro-Ukrainian position, resulting in his detention.434 Similarly, a witness with pro-Ukrainian views recounted how an individual cooperating with the Russian authorities warned him “about his attitude” and later tried to apprehend him.435
132. Simultaneously, the Russian authorities continued to pressure those who refuse to cooperate with them.436 One witness described how his relative was
428 ODIHR Witness Interview UKR.WS.528, para. 39, UKR.WS.541, paras. 38, 39. 429 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.521, para. 7; UKR.WS.528, para. 36. 430 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.507, para. 26; UKR.WS.508, para. 99; UKR.WS.518, para. 39; UKR. WS.568, para. 28, UKR.WS.528, para. 35; UKR.WS.532, paras. 51, 54; UKR.WS.533, para. 34; UKR.WS.537, paras 21, 23. 431 Information provided to ODIHR by a human rights defender working on the issues of Ukrainian civilian detainees and POWs; Information provided to ODIHR by an NGO defending the rights of Ukrainian civilian detainees and POWs imprisoned in the Russian Federation. 432 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.492; UKR.WS.505; UKR.WS.517; UKR.WS.525; UKR.WS.533; UKR. WS.545; UKR.WS.556; UKR.WS.563; UKR.WS.566. See OSCE/ODIHR, Fifth Interim Report, para. 107; Sixth Interim Report, para. 126. 433 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.525, para. 25; UKR.WS.563, para. 6. 434 ODIHR Witness Interview UKR.WS.545, para. 5. 435 ODIHR Witness Interview UKR.WS.556, paras. 5, 8. 436 See also OSCE/ODIHR, Fifth Interim Report, para. 109; Sixth Interim Report, paras. 126, 128.
Specific issues described by witnesses and survivors 61 instructed not to leave occupied territory after she refused to cooperate,437 while another testified to being detained after refusing to cooperate.438 Such pressures must be kept in mind, since stigmatizing narratives about residents of the areas under Russian control persist in Government-controlled areas of Ukraine, with “the Ukrainian authorities treat[ing] us all as collaborators and traitors.”439 Initiatives such as ‘I want to go to my people’ (‘Khochu k svoim’), which aims to exchange civilians convicted by the Ukrainian authorities of treason or collaboration for Ukrainians detained by the Russian authorities, add to these stigmatizing narratives by ‘othering’ the defendants.440
133. ODIHR continued to receive information about unfair prosecutions for ‘collaboration’ by the Ukrainian authorities. The information received was in line with the findings of previous Interim Reports.441 There remained a lack of clarity about what constitutes collaboration. This is due to vaguely worded legislation, the reported failure of Ukrainian courts to adequately consider the direct intent of alleged perpetrators and whether coercion was used, and finally, the fact that prosecutions regularly target those performing services that may be considered essential for the residents of the Russian-controlled areas of Ukraine.442 ODIHR is concerned that the residents of occupied areas may be unwilling to leave, despite threats to their liberty and security, due to fear of prosecution in Government-controlled territory of Ukraine. There have been 2,760 first-instance decisions on collaboration to date.443
134. Consistent with previous Interim Reports and open-source material, ODIHR received witness accounts detailing how the Ukrainian authorities prosecuted teachers and school administrators on collaboration charges for implementing Russian educational standards.444 Under IHL, the occupying power must facilitate the proper working of all institutions devoted to the care and education of children with the cooperation of the national and local
437 ODIHR Witness Interview UKR.WS.563, para. 6. 438 ODIHR Witness Interview UKR.WS.552, para. 14. 439 ODIHR Witness Interview UKR.WS.545, para. 12. See also OSCE/ODIHR, Sixth Interim Report, para. 130. 440 Whereas the programme allows convicted individuals who so wish and qualify for exchange to leave Government-controlled areas of Ukraine, there are reportedly instances where convicted individuals appear pressured into entering the ‘exchange register’. See Khochu k svoim [I want to go to my people], Coordination Headquarters for the Treatment of Prisoners of War; Information provided to ODIHR by an NGO working on human rights and humanitarian law issues. 441 See OSCE/ODIHR, Fifth Interim Report, paras. 106, 111, 112; Sixth Interim Report, paras. 126, 129. 442 Liability for collaborationism: how has judicial practice changed?, ZMINA, 2025; Information provided to ODIHR by an NGO focusing on human rights violations concerning the Russian occupation of Crimea. 443 Єдиний державний реєстр судових рішень [Unified State Register of Court Decisions]. 444 ODIHR Witness Interview UKR.WS.545, paras. 11, 12. See also Fifth Interim Report, para. 110; Sixth Interim Report, para. 128; Під час окупації Харківщині впроваджувала стандарти освіти рф: слідчі заочно повідомили жінці про підозру [During the occupation of Kharkiv region imple- mented Russian educational standards: investigators informed a woman of the charges in absentia], Головне управління Національної поліції в Харківській області [Main Directorate of the National Police in Kharkiv Region], 25 January 2025, in Ukrainian; Судитимуть освітянку, яка зайняла посаду декана факультету у захопленому окупантами херсонському університеті [An educator who took up the position of dean of a faculty at a university in Kherson occupied by invaders will be tried], Херсонська обласна прокуратура [Kherson Regional Prosecutor’s Office] on Facebook, 25 February 2025, in Ukrainian.
62 Specific issues described by witnesses and survivors authorities.445 The occupying power furthermore has a right to compel civilians to work in jobs that are necessary to provide certain services to the population. This includes educators and school administrators to assist in upholding educational services. ODIHR is therefore concerned that the vagueness of the law criminalizing collaboration and its application in a manner inconsistent with IHL results in unfair prosecutions.
445 GC IV, art. 50(1).
Specific issues described by witnesses and survivors 63 Updated Interim Recommendations
V ODIHR calls on the Russian Federation and Ukraine as parties to the conflict to:
• Respect and ensure respect for IHL and IHRL in territories under their control;
• Take all feasible precautions to avoid, and in any event to minimize incidental loss of civilian life, injury to civilians and damage to civilian objects;
• Cease the use of explosive weapons with wide-area effects in densely populated areas;
• Ensure unimpeded access to the International Committee of the Red Cross and other relevant organizations to all places where POWs are detained;
• Refrain from prosecuting POWs for the mere fact of having directly participated in hostilities;
• Ensure that all POWs are held in places of internment that fully comply with Geneva Convention (III) relative to the Treatment of Prisoners of War of 12 August 1949; ensure they are treated with the full respect afforded to them under the Convention; and investigate and prosecute all cases of serious violations of IHL in relation to their treatment;
• Ensure that independent and impartial investigations are conducted into all allegations of serious violations of IHL and IHRL, including those committed by armed forces under parties’ control, and that alleged perpetrators are brought to justice in fair trials in accordance with international law and standards; and
• Respect, protect and ensure the full enjoyment of fair trial guarantees for all individuals charged with crimes in relation to the Russian Federation’s invasion of Ukraine.
ODIHR calls on the Russian Federation to:
• Cease attacks on the energy infrastructure critical to the civilian population of Ukraine;
• Cease summary execution, torture, ill-treatment and sexual violence against POWs and civilian detainees;
• Stop the practice of arbitrary deprivation of liberty of Ukrainian civilians, unconditionally release all those thus detained and provide all victims with effective remedies;
66 Updated Interim Recommendations • Halt the incommunicado detention of individuals and immediately provide information on the whereabouts of detainees to their families and legal representatives;
• Ensure that legal safeguards for people deprived of their liberty are fully respected in accordance with IHRL and IHL;
• Ensure adequate conditions of internment for POWs and civilian detainees, including by granting regular, unimpeded and confidential access for independent monitors to all places (both in the occupied territory of Ukraine and in the Russian Federation) where protected people are interned or detained;
• Respect the main tenets of the law of occupation, and refrain from introducing irreversible changes to the status of Ukrainian territories under military occupation by imposing Russian political, legal, administrative, educational and social systems;
• Immediately cease pressuring or coercing the civilian population to change their nationality, and ensure that access to rights and services in occupied territories are not conditional upon the acquisition of Russian citizenship, including access to employment, pensions, social benefits, medical care, humanitarian aid, education, parental rights, property rights and freedom of movement;
• Immediately cease the practice of compelling Ukrainian nationals from occupied areas of Ukraine, including those with Russian citizenship, to serve in the armed forces of the Russian Federation;
• Immediately cease pressuring or coercing parents to send their children to Russian curriculum schools and stop imposing military-patriotic education for school-aged children;
• Immediately stop subjecting civilians in occupied territories, including Crimean Tatars, to prosecution for peacefully expressing their views and opinions; and
• Ensure the safe access and unimpeded passage of humanitarian relief for civilians in need.
ODIHR calls on Ukraine to:
• Amend its criminal legislation regarding ‘collaborative activity’ to dispel any legal uncertainty; provide prosecutorial guidelines that incorporate considerations of duress and lawful requisitions for work; and ensure that
Updated Interim Recommendations 67 any criminal proceedings against alleged collaborators adhere to all fair trial rights;
• Further improve communication with the families of civilians detained by the Russian Federation authorities; and
• Provide medical, psychological, social and other support to all civilians who have been released following arbitrary detention by the Russian Federation (and their families), especially those who have been subjected to conflict- related sexual violence and other types of torture.
ODIHR calls on OSCE participating States to:
• Ensure that rehabilitation, medical, psychological, social and other support is available to all Ukrainian former detainees on their territory, emphasizing help for survivors of conflict-related sexual violence and other types of torture;
• Enhance cross-state cooperation between domestic law enforcement and criminal justice authorities, ensuring the effective investigation and prosecution of war crimes, crimes against humanity and torture committed against arbitrarily detained civilians and prisoners of war; and
• Support and fund civil society in providing humanitarian assistance, documenting violations of IHL and IHRL, and/or contributing to related accountability efforts.
68 Updated Interim Recommendations D Updated Interim Recommendations
7 Седьмой промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине
A Седьмой промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного 7 гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине
15 июля 2025 года
Седьмой промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине – 15 июля 2025 года Варшава, 2025 БДИПЧ ОБСЕ
Опубликовано Бюро ОБСЕ по демократическим институтам и правам человека (БДИПЧ) ul. Miodowa 10 00–251 Warsaw Poland
www.osce.org/odihr
© БДИПЧ ОБСЕ, 2025
Все права защищены. Содержание данной публикации можно свободно использовать и копировать в образовательных и других некоммерческих целях при условии, что любое такое воспроизведение будет сопровождаться упоминанием БДИПЧ ОБСЕ в качестве источника.
ISBN: 978-92-9271-463-5
Оформление: Ежи Скакун (Jerzy Skakun) Фото на обложке: Р. Ризванов (R. Rizvanov)/ Shutterstock.com
В случае несоответствий или разночтений между текстом на русском языке и английской версией, английская версия имеет преимущественную силу. Содержание
I. Резюме 5 II. Введение 11
III. Обзор ситуации за период с 1 декабря 2024 года по 31 мая 2025 года 15 a. Продолжающиеся нарушения МГП во время ведения боевых действий 16 b. Гуманитарная ситуация 24 c. Другие значимые события 27
IV. Kонкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 31 a. Произвольное лишение свободы и насильственные исчезновения на территориях, находящихся под контролем российских властей 32 b. Пытки и жестокое обращение на территориях, находящихся под контролем российских властей 37 c. Положение военнопленных 42 d. Сексуальное насилие в условиях конфликта 49 e. Управление оккупированными территориями и связанные с этим нарушения 52 Попытки изменения статуса и характера оккупированных территорий 52 Принудительный призыв и мобилизация в ряды вооруженных сил Российской Федерации 61 Подавление инакомыслия 64 f. Судебные процессы, проводимые российскими властями над украинскими гражданскими лицами и военнопленными 67 g. Принуждение к сотрудничеству с оккупационными властями и обвинения в коллаборационизме 71
V. Обновленные промежуточные рекомендации 75 Резюме
I 1. После вторжения Российской Федерации в Украину 24 февраля 2022 года БДИПЧ, опираясь на свой мандат по мониторингу, учредило Инициативу по мониторингу нарушений международного права в Украине (ИМУ), задача которой заключается в мониторинге и фиксировании сведений о наиболее острых проблемах, влияющих на жизнь гражданских лиц и военнопленных. Настоящий документ, подготовленный в рамках ИМУ, представляет собой седьмой промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права (МГП) и международного права в области прав человека (МППЧ) в Украине и опирается на выводы и рекомендации шести предыдущих промежуточных докладов.
2. В данном докладе содержится краткий обзор событий, произошедших в контексте вооруженного конфликта в период с 1 декабря 2024 года по 31 мая 2025 года. Основная часть доклада посвящена конкретным проблемам, о которых сообщили миссии БДИПЧ 90 пострадавших и свидетелей в ходе двух мониторинговых визитов в Украину, проведенных БДИПЧ в первом полугодии 2025 года. В ходе подготовки доклада также использовались результаты дистанционного мониторинга, проведенного ИМУ с применением методики расследований по данным открытых источников, и информация, предоставленная ведомствами Российской Федерации и Украины, организациями гражданского общества, а также другими источниками, ссылки на которые приводятся в тексте настоящего доклада.
3. В рамках осуществляемого БДИПЧ мониторинга хода боевых действий было установлено, что в период с 1 декабря 2024 года по 31 мая 2025 года Российская Федерация продолжала использовать взрывные устройства с широкой зоной поражения в густонаселенных районах, грубо пренебрегая нормами МГП, в том числе принципами избирательности и пропорциональности. За шесть месяцев, предшествующих 31 мая 2025 года, количество подтвержденных жертв среди гражданского населения на контролируемых правительством Украины территориях более чем на 50 % превысило соответствующий показатель аналогичного периода 2024 года.
4. Украина, в гораздо меньших масштабах, также проводила обстрелы и наносила удары с применением беспилотных летательных аппаратов (БПЛА) по населенным районам на оккупированных Российской Федерацией территориях Украины, а также в приграничных регионах Российской Федерации, что в ряде случаев приводило к жертвам среди гражданского населения.
5. Продолжающееся продвижение российских войск и возросшая интенсивность нанесения ударов по гражданскому населению и гражданской инфраструктуре привели к дальнейшему ухудшению
6 Резюме гуманитарной ситуации и более масштабному перемещению населения из прифронтовых районов. Из-за сохраняющихся препятствий гуманитарным организациям по-прежнему сложно получать доступ к пострадавшим гражданским лицам.
6. БДИПЧ продолжило проведение интервью с пострадавшими, а также получило информацию от родственников и адвокатов лиц, которые в свое время подвергались произвольным задержаниям или по-прежнему являются произвольно задержанными, либо стали жертвами насильственного исчезновения на оккупированных Россией территориях Украины. В том числе были получены сведения о шести недавних случаях незаконного задержания гражданских лиц в конце 2024 и начале 2025 года. Эти новые сообщения, полученные БДИПЧ, подтверждают ранее зафиксированные тенденции, в том числе в части категорий лиц, которые становятся жертвами таких нарушений, отсутствия законных оснований для задержания, а также систематического отказа в предоставлении процессуальных гарантий и обеспечении возможности контактов с внешним миром. Российские власти продолжили практику привлечения к уголовной ответственности гражданских лиц и вынесения им обвинительных приговоров по сфабрикованным обвинениям после длительного произвольного содержания под стражей.
7. Новая информация, полученная БДИПЧ, подтверждает сделанные ранее выводы о широкомасштабном и систематическом применении российскими властями пыток в отношении задержанных украинских гражданских лиц и военнопленных. Десять из 14 гражданских жертв произвольных задержаний и 23 из 28 украинских военнопленных, опрошенных БДИПЧ в ходе подготовки настоящего доклада, сообщили о том, что во время содержания под стражей они подвергались пыткам и иным видам жестокого обращения. Методы и цели пыток были аналогичны тем, о которых сообщалось БДИПЧ ранее: по словам пострадавших, пытки применялись для получения информации, принуждения к даче признательных показаний и к сотрудничеству с российскими оккупационными властями, а также в целях наказания или унижения. Почти все пострадавшие отметили, что вследствие пыток получили кратковременные и долговременные телесные повреждения, а также психологические травмы.
8. Эксперты БДИПЧ получили 23 свидетельства о случаях сексуального насилия в условиях конфликта, из которых 21 было представлено самими пострадавшими. Впервые БДИПЧ удалось зафиксировать точные места, где, как сообщалось, были совершены эти акты насилия. Типы сексуального насилия в условиях конфликта, которое, по полученным сведениям, совершалось в отношении украинских
Резюме 7 гражданских лиц и военнопленных, аналогичны тем, о которых сообщалось в предыдущих промежуточных докладах БДИПЧ.
9. БДИПЧ была получена дополнительная информация от свидетелей о попытках российских властей изменить статус и характер оккупированных Россией территорий Украины в нарушение международного гуманитарного права, в том числе обусловливая возможность проживания на оккупированных территориях получением российского гражданства. БДИПЧ также были получены свидетельства, относящиеся к введенному в 2025 году требованию к украинцам, не имеющим российского гражданства, зарегистрироваться в качестве иностранцев и получить вид на жительство под угрозой депортации. Продолжалось принудительное введение российских образовательных программ в школах. Сообщалось также об усилении военно-патриотического воспитания детей школьного возраста и принуждения к вступлению в ряды детско- юношеских военно-патриотических объединений
10. БДИПЧ вновь получило свидетельства об использовании судебных механизмов и «депортации» для подавления реального или предполагаемого инакомыслия среди гражданских лиц на оккупированных Россией территориях Украины, что подтверждает выводы, содержащиеся в предыдущих промежуточных докладах. В более широком плане, БДИПЧ были получены свидетельства о судебных процессах, проводимых российскими властями в отношении украинских гражданских лиц и военнопленных по сфабрикованным обвинениям в терроризме, убийствах, шпионаже, диверсиях, жестоком обращении с военнопленными или гражданскими лицами, а также умышленном уничтожении или повреждении имущества. В 2025 году БДИПЧ получило сообщения о гораздо большем количестве судебных процессов в отношении украинских гражданских лиц и военнопленных, чем когда-либо ранее в ходе вооруженного конфликта.
11. Свидетели сообщили БДИПЧ о попытках российских властей принудить жителей оккупированных Россией территорий Украины к «сотрудничеству» с использованием методов, нарушающих МГП; в то же время жители рискуют подвергнуться неправомерному уголовному преследованию со стороны украинских властей в соответствии с расплывчатыми нормами законодательства о «коллаборационизме». Дополнительную обеспокоенность вызывает новая инициатива украинских властей под названием «Хочу к своим», целью которой является организация обмена гражданских лиц, осужденных украинскими властями по обвинениям в государственной измене или коллаборационизме, на удерживаемых российскими властями украинцев.
8 Резюме 12. БДИПЧ представляет ряд рекомендаций, призывая обе стороны конфликта принять меры по решению проблем, упомянутых в данном докладе, а также соблюдать нормы международного гуманитарного права и международного права в области прав человека и обеспечивать их соблюдение. БДИПЧ также рекомендует государствам-участникам ОБСЕ предоставить правовую защиту пострадавшим от нарушений, принять меры, направленные на обеспечение ответственности за нарушения, а также оказать поддержку, в том числе финансовую, усилиям гражданского общества по оказанию гуманитарного содействия и документированию нарушений МГП и МППЧ.
Резюме 9 Введение
II 13. Спустя более чем три года после начала вторжения Российской Федерации в Украину эта война продолжает характеризоваться широкомасштабными страданиями среди гражданского населения и серьезными нарушениями международного гуманитарного права (МГП) и международного права в области прав человека (МППЧ).
14. Обязательства ОБСЕ в области человеческого измерения подчеркивают жизненную важность выполнения государствами-участниками своих правовых обязательств в рамках МГП и МППЧ, предусмотренных международными договорами1, включая Женевские конвенции 2.
15. В соответствии со своим ключевым мандатом по оказанию поддержки государствам-участникам ОБСЕ в выполнении их обязательств в области человеческого измерения3 сразу после 24 февраля 2022 года БДИПЧ учредило Инициативу по мониторингу нарушений международного права в Украине (ИМУ) и приступило к мониторингу и документированию выявленных нарушений международного права, совершенных в контексте вооруженного конфликта, уделяя первоочередное внимание наиболее острым вопросам, затрагивающим жизнь гражданского населения и военнопленных. Это включает мониторинг использования средств и методов ведения войны, запрещенных МГП; случаев преднамеренных убийств, пыток и других бесчеловечных и унижающих достоинство видов обращения и наказания, а также сексуального насилия в условиях конфликта; незаконного перемещения гражданского населения, включая детей; отказа в предоставлении гуманитарной помощи нуждающемуся населению; положения военнопленных; ситуации на оккупированных территориях и нарушений правил оккупации, предусмотренных МГП.
1 См. Будапештский документ 1994 г. (Будапешт, 1994), СБСЕ, 6 декабря 1994 г., пп. 13, 35. 2 См. Хельсинкский документ 1992 г. (Хельсинки, 1992), Вызов времени перемен, СБСЕ, 10 июля 1992 г., пп. 47-52; СБСЕ, Будапешт, 1994, Раздел IV, Кодекс поведения, касающийся военно- политических аспектов безопасности, пп. 29-35. 3 СБСЕ, Хельсинки, 1992. Подробнее о мандате БДИПЧ см. Промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине, (Первый промежуточный доклад), БДИПЧ ОБСЕ, 20 июля 2022 г.; Второй промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права в области прав человека и международного права в области прав человека в Украине (Второй промежуточный доклад), БДИПЧ ОБСЕ, 14 декабря 2022 г.; Третий промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине, (Третий промежуточный доклад), БДИПЧ ОБСЕ, 17 июля 2023 г.; Четвертый промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине (Четвертый промежуточный доклад), БДИПЧ ОБСЕ, 12 декабря 2023 г.; Пятый промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине (Пятый промежуточный доклад), БДИПЧ ОБСЕ, 22 июля 2024 г.; Шестой промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине (Шестой промежуточный доклад), БДИПЧ ОБСЕ, 13 декабря 2024 г.
12 Введение 16. БДИПЧ анализирует ситуацию в Украине и предполагаемые нарушения МГП и МППЧ, опираясь на соответствующие правовые нормы, применимые к вооруженному конфликту в Украине, и вновь отмечает, что так называемое «присоединение» территорий, находящихся под оккупацией Российской Федерации, является незаконным, а эти территории остаются территориями Украины в соответствии с международным правом. Более подробную информацию о правовых нормах можно найти на сайте БДИПЧ 4.
17. Методология, используемая ИМУ, была разработана с учетом особенностей ситуации в Украине. Эксперты БДИПЧ придерживаются подхода, учитывающего перенесенную пострадавшими и свидетелями психологическую травму, и руководствуются принципом «не навреди», принципом информированного согласия, а также учитывают риски повторной травматизации. Более подробную информацию о методологии ИМУ можно найти на сайте БДИПЧ5.
18. Настоящий Седьмой промежуточный доклад, публикуемый БДИПЧ, опирается на выводы и рекомендации, содержащиеся в шести предыдущих промежуточных докладах о зафиксированных нарушениях МГП и МППЧ в Украине, опубликованных в июле 2022 года (Первый промежуточный доклад), декабре 2022 года (Второй промежуточный доклад), июле 2023 года (Третий промежуточный доклад), декабре 2023 года (Четвертый промежуточный доклад), июле 2024 года (Пятый промежуточный доклад) и декабре 2024 года (Шестой промежуточный доклад) соответственно6. Публичное освещение данных вопросов в докладах БДИПЧ призвано внести дальнейший вклад в обеспечение ответственности за нарушения МГП и МППЧ, совершенные в контексте вооруженного конфликта в Украине.
19. Доклад начинается с обзора связанных с конфликтом проблем и важных событий, имевших место в контексте вооруженного конфликта в Украине в период с 1 декабря 2024 года по 31 мая 2025 года, а затем сосредотачивается на конкретных темах, подробная информация по которым была предоставлена БДИПЧ в ходе личных интервью, проведенных с пострадавшими и свидетелями в первой половине 2025 года, при этом особое внимание уделяется историям этих людей7. В течение этого периода состоялось два мониторинговых выезда
4 См. Правовые нормы, применимые к вооруженному конфликту в Украине, БДИПЧ ОБСЕ, 17 июля 2023 г. 5 См. Методология Инициативы по мониторингу нарушений международного права в Украине, БДИПЧ ОБСЕ, 17 июля 2023 г. 6 БДИПЧ ОБСЕ, Первый промежуточный доклад; Второй промежуточный доклад; Третий промежуточный доклад; Четвертый промежуточный доклад; Пятый промежуточный доклад; Шестой промежуточный доклад. 7 При этом некоторые сведения, представленные в разделе IV, могут относиться к событиям, произошедшим до 1 декабря 2024 года.
Введение 13 экспертов БДИПЧ в Украину. В ходе этих мониторинговых визитов они провели в общей сложности 85 личных интервью, опросив 90 свидетелей предполагаемых нарушений МГП и МППЧ и пострадавших (49 женщин и 41 мужчину)8. Среди участников проведенных БДИПЧ интервью были выходцы из самых разных регионов Украины, включая Волынскую, Днепропетровскую, Донецкую, Запорожскую, Киевскую, Луганскую, Николаевскую, Тернопольскую, Харьковскую, Херсонскую, Хмельницкую, Черкасскую области, а также Автономную Республику Крым и город Севастополь (Крым).
20. БДИПЧ выражает глубочайшую благодарность всем свидетелям и пострадавшим, которые представили свои показания. Кроме того, БДИПЧ получило информацию от властей Украины и Российской Федерации, соответствующих межправительственных и неправительственных организаций, ссылки на которую приводятся в тексте данного доклада.
8 По состоянию на 31 мая 2025 года в рамках ИМУ состоялось 24 мониторинговых миссии на территории Украины и за ее пределами, в ходе которых эксперты провели 576 личных интервью, опросив в общей сложности 606 свидетелей предполагаемых нарушений МГП и МППЧ и пострадавших (314 женщин и 292 мужчин).
14 Введение Обзор ситуации за период с 1 декабря 2024 года по 31 мая 2025 года
III A. ПРОДОЛЖАЮЩИЕСЯ НАРУШЕНИЯ МГП ВО ВРЕМЯ ВЕДЕНИЯ БОЕВЫХ ДЕЙСТВИЙ
21. БДИПЧ продолжало отслеживать сообщения о нарушениях МГП, совершенных во время ведения боевых действий, и, в частности, об использовании взрывных устройств с широкой зоной поражения в населенных районах и прямых ударах по гражданскому населению и гражданским объектам. За шесть месяцев, предшествующих 31 мая 2025 года, число жертв среди гражданского населения существенно выросло по сравнению с аналогичным периодом 2024 года. Имеющиеся данные указывают на более чем 50-процентный рост числа подтвержденных жертв среди гражданского населения на контролируемых правительством территориях Украины за период с 1 декабря 2024 года по 31 мая 2025 года9. Это объясняется в первую очередь активизацией ударов по крупным городам Украины, наносимых Россией с использованием ракет большой дальности и беспилотных аппаратов, в период с марта по май. Кроме того, до середины января продолжалось нанесение массированных скоординированных ударов по энергетической инфраструктуре Украины, в то время как интенсивность менее масштабных нападений местного значения не ослабевала в течение всего отчетного периода. Зачастую в ходе этих нападений применялись методы, нарушающие нормы и принципы МГП. Жизнь прифронтовых районов по-прежнему омрачалась ежедневными обстрелами и ударами реактивных систем залпового огня (РСЗО), а также все более интенсивным применением БПЛА ближнего радиуса действия. При проведении аналогичного сравнения отмечено снижение числа подтвержденных жертв среди гражданского населения в оккупированных Россией районах Украины почти на 30 процентов10.
22. Проведенный БДИПЧ мониторинг, в том числе анализ открытых источников для проверки цифровых данных11, показывает, что российские вооруженные силы продолжали регулярно использовать взрывные устройства с широкой зоной поражения12 при нанесении
9 См. ежемесячные бюллетени УВКПЧ ООН «Защита гражданского населения» (UN OHCHR Protection of Civilians Updates): December 2023, 15 January 2025, p. 2; January 2024, 7 February 2024, p.2; February 2024, 7 March 2024, p.2; March 2024, 9 April 2024, p. 2; April 2024, 10 May 2024, p. 2; May 2024, 7 June 2024, p.2; December 2024, 9 January 2025, p. 2; January 2025, 11 February 2025, p. 2; February 2025, 11 March 2025, p. 2; March 2025, 9 April 2025, p. 2; April 2025, 8 May 2025, p. 2; May 2025, 11 June 2025, p.2. 10 Ibid. УВКПЧ ООН отмечает, что на самом деле число жертв может быть больше, так как некоторые сообщения все еще ожидают подтверждения. 11 Поскольку БДИПЧ не в состоянии осуществить подробную оценку нарушений норм МГП применительно к отдельным случаям нападений, его заключения основываются на определенных тенденциях, выявленных в ходе мониторинга и позволяющих сделать предварительные выводы о степени соблюдения конкретных норм МГП воюющими сторонами. Подробнее см. в описании методологии БДИПЧ. 12 Это оружие предназначено для использования на открытом поле боя, и, учитывая присущую ему неточность поражения, в случае его применения в густонаселенных районах велика вероятность причинения неизбирательного и несоразмерного ущерба гражданскому населению и гражданской инфраструктуре.
16 Обзор ситуации за период с 1 декабря 2024 года по 31 мая 2025 года ударов по густонаселенным районам Украины, в том числе расположенным на большом удалении от линии фронта.
23. Начиная с марта, российские вооруженные силы расширили масштабы нанесения ударов с использованием ракет дальнего действия и беспилотных аппаратов по крупным городам Украины13. Часто имели место случаи поражения высокомощными видами вооружения жилых домов14 и объектов гражданской инфраструктуры15, в том числе действующих медицинских учреждений16, в результате чего погибали и получали ранения гражданские лица17. Многие из этих ударов вызывают озабоченность с точки зрения соблюдения принципа соразмерности и запрета на неизбирательные нападения в соответствии с МГП18.
24. Так, 4 апреля российская баллистическая ракета, выпущенная по жилому району города Кривой Рог (Днепропетровская область), взорвалась над детской площадкой, рестораном и близлежащими жилыми домами. В результате нанесения этого удара погибли 20 гражданских лиц (в том числе 9 детей) и 75 получили ранения (в том числе 12 детей)19, что сделало его самым смертоносным нападением на детей за более чем трехлетний период вооруженного конфликта. По результатам анализа фотографий и видеозаписей, а также показаний очевидцев и других общедоступных материалов БДИПЧ имеет достаточные основания полагать, что, вопреки
13 В течение отчетного периода воздушные удары неоднократно наносились по городам Кривой Рог, Днепр, Одесса, Харьков, Сумы и Запорожье, а также по столице страны Киеву. 14 Так, 1 февраля 14 гражданских лиц (в том числе трое детей) погибли и еще 20 (в том числе четверо детей) получили ранения в результате ракетного удара по пятиэтажному жилому дому в Полтаве, разрушившего один из его подъездов. См. Владимир Когут, пост в Telegram, 2 февраля 2025 г. (на укр. языке). 21 марта в результате попадания беспилотного летательного аппарата в район частной жилой застройки города Запорожье погибли три человека (в том числе один ребенок), 16 получили ранения (в том числе один ребенок). См. Национальная полиция Украины, пост в Telegram, 22 марта 2025 г. (на укр. языке); Иван Федоров, пост в Telegram, 22 марта 2025 г. (на укр. языке). 15 Например, 5 марта беспилотный летательный аппарат поразил гостиницу «Центральная» в Кривом Роге, в результате чего погибли 6 гражданских лиц и 32 получили ранения. См. Сергей Лысак, пост в Telegram, 6 марта 2025 г. (на укр. языке). 31 января семь гражданских лиц получили ранения в результате ракетного удара, повредившего здание гостиницы в исторической части города Одессы. См. Офис Генерального прокурора, пост в Telegram, 31 января 2025 г. (на укр. языке). 16 К таким случаям относится ракетный удар по городу Запорожье 10 декабря, в результате которого пострадали два медицинских учреждения, погибли 11 гражданских лиц (в том числе четыре медицинских работника) и еще 20 получили ранения. См. Государственная служба Украины по чрезвычайным ситуациям, пост в Telegram, 12 декабря 2024 г. (на укр. языке. См. также информацию, предоставленную БДИПЧ Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 17 Согласно обновленным данным, опубликованным Управлением Верховного комиссара ООН по правам человека (УВКПЧ), более 93% случаев гибели и ранений среди гражданского населения Украины, зарегистрированных за период с 24 февраля 2024 г. по 31 мая 2025 г., были вызваны применением оружия взрывного действия с большим радиусом поражения, включая обстрелы из тяжелой артиллерии и РСЗО, ракетные обстрелы и авиаудары. См.: UN OHCHR Protection of Civilians Update: May 2025, 11 June 2025, p. 3. 18 МККК, Обычное МГП, нормы 1, 7, 11, 12 и 14; ДП I, ст. 51(4) и 51(5)(b). 19 Александр Вилкул, пост в Telegram, 6 апреля 2025 г. (на укр. языке); Александр Вилкул, пост в Telegram, 6 апреля 2025 г. (на укр. языке); Сергей Лысак, пост в Telegram, 5 апреля 2025 г. (на укр. языке). См. также: UN OHCHR Protection of Civilians Update: April 2025, 8 May 2025, p. 2.
Обзор ситуации за период с 1 декабря 2024 года по 31 мая 2025 года 17 утверждениям Российской Федерации, непосредственно перед нанесением удара или в момент его нанесения в этом районе не было никаких военных целей 20. Исходя из имеющейся информации, можно предположить, что российские вооруженные силы нанесли удар по жилому району, открыто игнорируя основной принцип МГП — принцип избирательности — и связанный с ним строгий запрет на неизбирательные нападения. Намеренные нападения на гражданских лиц или гражданские объекты в соответствии с нормами международного права считаются военными преступлениями 21.
25. Утром 13 апреля две российские баллистические ракеты с интервалом в несколько минут ударили по историческому центру города Сумы. Первая ракета попала в Конгресс-центр Сумского государственного университета22, а вторая — в Учебно-научный институт бизнеса, экономики и менеджмента того же университета. В результате нападения погибло по меньшей мере 31 гражданское лицо (в том числе двое детей), и 105 получили ранения (в том числе 14 детей)23. Это было самое смертоносное нападение на гражданских лиц в Украине в 2025 году и одно из крупнейших по числу жертв (убитых и раненых) почти за два года24. Российская Федерация взяла на себя ответственность за нападение, заявив, что в результате погибло более 60 украинских военнослужащих, присутствовавших на совещании 25. Учитывая, что первый удар, как представляется, был нанесен по законной военной цели 26, Украина должна была по мере возможности избегать размещения военных объектов в густонаселенных районах или вблизи них 27. Тем не менее, российские вооруженные силы не выполнили требование о принятии всех возможных мер предосторожности для предотвращения гибели гражданских лиц и повреждения гражданских объектов. Учитывая масштабный
20 Российская Федерация взяла на себя ответственность за это нападение, отметив, что был «нанесен высокоточный удар ракетой в фугасном снаряжении по месту проведения совещания с командирами соединений и западными инструкторами в одном из ресторанов города Кривой Рог», и в результате удара «потери противника составили до 85 военнослужащих и офицеров иностранных государств, а также до 20 единиц автомобильной техники». См. Минобороны России, пост в Telegram, 4 апреля 2025 г. 21 Обычное МГП, норма 11; ДП I, ст. 48, 51(4), 85(3)(a) и (5); Римский статут МУС, ст. 8(2)(b)(i) и (ii). 22 По сообщениям СМИ, Конгресс-центр в Сумах часто использовался для проведения детских образовательных мероприятий, и менее чем через час после нападения там должно было пройти детское представление. См. BBC News, Русская служба, пост в Telegram, 13 апреля 2025 г.; УНИАН, пост в Telegram, 13 апреля 2025 г. 23 Многие из погибших гражданских лиц были из числа тех, кто пытался оказать помощь жертвам первого удара или находился в автобусе, проезжавшем вблизи места нанесения удара. См.: UN OHCHR Protection of Civilians Update: April 2025, 8 May 2025, p. 2. 24 Ibid. 25 Минобороны России, пост в Telegram, 14 апреля 2025 г. 26 На момент нанесения удара в Конгресс-центре проходила церемония награждения военнослужащих 117-й бригады территориальной обороны Вооруженных сил Украины, приуроченная к годовщине создания этого подразделения. По имеющимся данным, военная церемония проходила в подвале Конгресс-центра, и во время первого ракетного удара ее участники не пострадали. Тем не менее, как установило БДИПЧ, в результате этого нападения погибли двое украинских военнослужащих. 27 См. Обычное МГП, норма 23; ДП I, ст. 58.
18 Обзор ситуации за период с 1 декабря 2024 года по 31 мая 2025 года ущерб, причиненный гражданским лицам в результате применения взрывного оружия с широкой зоной поражения в густонаселенном районе, время нападения 28 и явное отсутствие предупреждения, можно заключить, что Российская Федерация проигнорировала принципы пропорциональности и предосторожности, закрепленные в МГП, что может квалифицироваться как военное преступление29.
26. Кроме того, с конца апреля по май российские вооруженные силы нанесли несколько скоординированных массированных ракетных ударов и ударов с применением беспилотных летательных аппаратов по нескольким регионам Украины, включая столицу страны Киев. В частности, 24 апреля произошло нападение на город Киев и были атакованы по меньшей мере восемь других регионов страны. В одном только Киеве погибло 13 гражданских лиц (в том числе один ребенок) и 87 получили ранения (в том числе 10 детей) при прямом попадании ракеты в двухэтажный жилой дом, который в результате был полностью разрушен30. В ночь на 25 мая Российская Федерация осуществила одно из самых широкомасштабных с февраля 2022 года скоординированных нападений на Украину31, выпустив не менее 367 ракет и беспилотных летательных аппаратов по 13 регионам страны32. По данным украинских властей33, по всей стране погибли не менее 12 гражданских лиц (в том числе трое детей) и более 60 получили ранения (в том числе 9 детей). Аналогичные нападения были совершены в ночь на 24 мая и в ночь на 26 мая, в результате чего погибли и получили ранения гражданские лица, были повреждены жилые дома и объекты гражданской инфраструктуры34.
28 Удар был нанесен в Вербное воскресенье, православный праздник, когда многие украинцы посещают храмы. 29 Обычное МГП, нормы 14, 15, 20; ДП I, ст. 51(4)-(5), 57(2), 85(3)(b) и (5); Римский статут МУС, ст. 8(2)(b)(iv). 30 См. ГС ЧС Украины, пост в Telegram, 25 апреля 2025 г. (на укр. языке); Тимур Ткаченко, пост в Telegram, 28 апреля 2025 г. (на укр. языке). 31 Министерство обороны России сообщило о нанесении ударов «высокоточным оружием» по предприятиям «военно-промышленного комплекса Украины, выпускающим для Вооруженных сил Украины компоненты ракетного оружия, радиоэлектронику, взрывчатые вещества, ракетное топливо и ударные беспилотные летательные аппараты, а также центрам радиотехнической разведки и спутниковой связи». См. Минобороны России, пост в Telegram, 25 мая 2025 г. 32 Воздушные силы Вооруженных сил Украины, пост в Telegram, 25 мая 2025 г. (на укр. языке); ГС ЧС Украины, пост в Telegram, 25 мая 2025 г. (на укр. языке). 33 Игорь Клименко, пост в Telegram, 25 мая 2025 г. (на укр. языке). 34 В отсутствие всех установленных фактов и обстоятельств, связанных с отдельными нападениями, на данном этапе трудно дать оценку законности каждого из них. Однако большое число жертв среди гражданского населения и масштабы ущерба, нанесенного гражданской инфраструктуре, а также выбор в пользу применения взрывного оружия с широким радиусом действия, по-видимому, свидетельствуют о том, что, даже если в некоторых случаях удары наносились по законным военным целям, Российской Федерацией не были соблюдены ключевые принципы МГП, касающиеся пропорциональности и предосторожности при нападении, что может квалифицироваться как военное преступление.
Обзор ситуации за период с 1 декабря 2024 года по 31 мая 2025 года 19 27. Нападения также продолжались с неослабевающей силой вблизи линии фронта35; особенно сильно в результате продолжающегося наступления российских войск пострадала Донецкая область. Кроме того, неоднократным обстрелам и авиаударам подвергались приграничные населенные пункты Харьковской и Сумской областей36. За отчетный период БДИПЧ также зафиксировало значительное увеличение как частоты, так и интенсивности нападений с применением беспилотных летательных аппаратов малой дальности, в том числе так называемых беспилотных летательных аппаратов с обзором от первого лица (FPV-дронов)37. По данным УВКПЧ ООН, с декабря по февраль такие беспилотные летательные аппараты малой дальности стали причиной наибольшего числа жертв, превысив по этому показателю любое другое оружие38. По имеющимся сообщениям, большинство нападений с использованием FPV-беспилотников имело место в прифронтовых населенных пунктах Херсонской области39, однако некоторые из этих ударов наносились в глубине территории Украины. Так, 23 апреля местные власти сообщили, что беспилотник малой дальности поразил автобус, перевозивший работников горно-обогатительного комбината в городе Марганец Днепропетровской области, в результате чего погибли 9 гражданских лиц (в том числе 8 женщин) и 58 получили ранения 40.
28. В декабре и январе российские вооруженные силы продолжали наносить широкомасштабные скоординированные удары по энергетической инфраструктуре Украины41. Удары наносились в три «волны»: 13 и 25 декабря, а также 15 января. В результате этих ударов было повреждено более десятка
35 В числе жертв таких нападений по-прежнему фигурировали сотрудники гуманитарных организаций, спасатели и медицинские работники, что подтверждает тенденцию усиления нападений на таких работников, зафиксированную с начала 2024 года. Подробнее см. Раздел III.b. Гуманитарная ситуация. См. также БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад, п. 24; Шестой промежуточный доклад, пп. 26, 34. 36 Так, 4 февраля 6 гражданских лиц были убиты и 55 получили ранения (в том числе трое детей) в результате ракетного удара по административному зданию в центре города Изюм (Харьковская область). См. Олег Синегубов, пост в Telegram, 4 февраля 2025 г. (на укр. языке). 24 марта в результате нападения на жилой квартал города Сумы погибло одно гражданское лицо и более 100 получили ранения (в том числе 22 ребенка). См. Сумский городской совет, пост в Telegram, 26 марта 2025 г. (на укр. языке); Артем Кобзарь, пост в Telegram, 2 апреля 2025 г. (на укр. языке). 17 мая в результате удара беспилотного летательного аппарата по микроавтобусу, в котором ехали эвакуированные гражданские лица, вблизи города Белополья (Сумская область) погибли 9 гражданских лиц и 7 получили ранения. См. Владимир Зеленский, пост в Telegram, 17 мая 2025 г. (на укр. языке). 37 FPV-дроны оснащены камерами, которые обеспечивают находящимся на земле операторам прямой обзор пролетаемых районов и потенциальных целей в режиме реального времени. Эта функция позволяет операторам с большей достоверностью определять, является ли потенциальная цель военным объектом или гражданским лицом (объектом). 38 UN OHCHR Protection of Civilians Update: February 2025, 11 March 2025, p. 1. 39 Ibid. По данным УВКПЧ ООН, на долю беспилотных летательных аппаратов малой дальности пришлось 63% жертв в Херсонской области. См. также: «Они за нами охотятся»: Систематические атаки дронов на мирных жителей в Херсоне, ООН, Независимая международная комиссия по расследованию по Украине, A/HRC/59/CRP.2, 28 мая 2025 г. 40 Сергей Лысак, пост в Telegram, 23 апреля 2025 г. (на укр. языке); Сергей Лысак, пост в Telegram, 25 апреля 2025 г. (на укр. языке). 41 За предыдущий отчетный период БДИПЧ было зафиксировано как минимум шесть волн широкомасштабных скоординированных нападений на инфраструктуру Украины. См. также БДИПЧ ОБСЕ, Шестой промежуточный доклад, п. 27.
20 Обзор ситуации за период с 1 декабря 2024 года по 31 мая 2025 года объектов энергетической инфраструктуры в девяти регионах Украины, в том числе гидроэлектростанции и тепловые электростанции42. Кроме того, российские войска нанесли удары по объектам добычи, транспортировки и хранения газа в трех регионах страны43. В результате этих атак погибли и были ранены гражданские лица44, в нескольких регионах произошли аварийные отключения электроэнергии, а по всей стране возобновилась практика ежедневных плановых отключений электроэнергии45. С февраля по апрель Российская Федерация часто совершала небольшие локальные нападения на энергетические объекты, в том числе во время официально объявленного 30-дневного режима ограниченного прекращения огня46. Так, с 11 по 25 февраля российские войска совершили по меньшей мере пять нападений на объекты энергетической инфраструктуры в южных регионах – в Николаевской, Херсонской и Одесской областях, в результате чего тысячи людей в самые холодные дни зимы остались без отопления и электричества47. В начале марта в течение пяти дней подряд наносились удары по объектам энергетической инфраструктуры в Одесской области, а в апреле российские войска совершили по меньшей мере шесть нападений на объекты генерации, передачи и распределения электроэнергии в Херсонской области48. Кроме того, с конца января в Одесской области регулярно наносились удары по объектам портовой инфраструктуры, в результате чего погибли и были ранены гражданские лица и был нанесен ущерб другим объектам гражданской инфраструктуры, включая памятники культуры49.
42 Информация, предоставленная БДИПЧ Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 43 Там же. 44 Так, после нападения 25 декабря в Днепропетровской области погибло одно гражданское лицо, а в Харьковской области шесть человек получили ранения. См. Сергей Лысак, пост в Telegram, 25 декабря 2024 г. (на укр. языке); Олег Синегубов, пост в Telegram, 25 декабря 2024 г. (на укр. языке). 45 Алексей Кулеба, пост в Telegram, 25 декабря 2025 г. (на укр. языке). 46 18 марта Украина и Россия достигли устной договоренности не наносить удары по энергетической инфраструктуре друг друга в течение 30 дней. См. Vladimir Putin agrees to 30-day halt to attacks on Ukraine’s energy grid [Владимир Путин согласился на 30-дневную приостановку атак на энергосистему Украины], The Guardian, 19 March 2025. Как показал онлайн-мониторинг БДИПЧ, несмотря на достигнутое соглашение, вооруженные силы Украины также несколько раз наносили удары по энергетической инфраструктуре России. Так, 19 марта украинские силы, как сообщалось, нанесли удар с использованием беспилотных летательных аппаратов по нефтебазе в cтанице Кавказской (Краснодарский край), в результате чего возник пожар, который продолжался несколько дней. См. Пожар на нефтебазе на Кубани локализовали на площади 1250 кв. м, «Известия», 24 марта 2025 г. 25 марта в результате удара беспилотного летательного аппарата по объекту энергосистемы филиала «Курскэнерго» российской энергетической компании «Россети» произошло отключение нескольких подстанций в Курской области, в результате чего без электроснабжения остались более 4000 потребителей в Хомутовском районе. См. Более 4 тыс. жителей Курской области остались без электричества из-за атаки БПЛА, ТАСС, 26 марта 2025 г.; Что известно об атаках украинских БПЛА на энергообъекты в российских регионах, ТАСС, 26 марта 2025 г. 47 См. Герман Галущенко, пост в Facebook, 11 февраля 2025 г. (на укр. языке); Суспільне Херсон, пост в Telegram, 24 февраля 2025 г. ; УНИАН, пост в Telegram, 16 февраля 2025 г.; Геннадий Труханов, пост в Telegram, 19 февраля 2025 г. (на укр. языке). 48 UN OHCHR Protection of Civilians Updates: March 2025, 9 April 2025, p. 1; April 2025, 8 May 2025, p. 1. 49 Офис Генерального прокурора, пост в Telegram, 31 января 2025 г. (на укр. языке); Олег Кипер, пост в Telegram, 13 февраля 2025 г. (на укр. языке); Офис Генерального прокурора, пост в Telegram, 5 марта 2025 г. (на укр. языке); Офис Генерального прокурора, пост в Telegram, 12 марта 2025 г. (на укр. языке); Олег Кипер, пост в Telegram, 23 мая 2025 г. (на укр. языке).
Обзор ситуации за период с 1 декабря 2024 года по 31 мая 2025 года 21 29. БДИПЧ было задокументировано нападение, совершенное на оккупированной российскими войсками территории, в результате которого пострадало большое число гражданских лиц. Во второй половине дня 26 ноября в результате попадания артиллерийских снарядов в автобус, стоявший на остановке в Новой Каховке (Херсонская область), погибли по меньшей мере трое гражданских лиц (все женщины) и по меньшей мере 10 человек получили ранения (в том числе 8 женщин)50. Эксперты БДИПЧ беседовали с двумя из пострадавших в результате этого нападения – получившими тяжелые ранения гражданскими лицами, которые ехали на автобусе домой вместе со своими родственниками, погибшими в результате того же нападения51. Один из свидетелей сообщил, что видел рядом с магазином, расположенным примерно в 25 метрах от автобусной остановки, четырех российских солдат которые, вероятно, и были целью нападения52. Российские власти обвинили в этом нападении украинские вооруженные силы53. Однако БДИПЧ на данный момент не в состоянии определить, кто именно совершил нападение. Учитывая число гражданских лиц, пострадавших в результате нападения, и предполагаемый тип использованного вооружения, БДИПЧ по итогам первоначальной оценки приходит к выводу о том, что данное нападение было совершено с нарушением принципов пропорциональности и предосторожности, закрепленных в МГП, и может быть квалифицировано как военное преступление54.
30. Хотя и в гораздо меньших по сравнению с российскими нападениями масштабах, вооруженные силы Украины также проводили обстрелы и наносили удары с применением беспилотных летательных аппаратов по густонаселенным районам на оккупированных Россией территориях Украины, в результате чего погибли и получили ранения гражданские лица и были повреждены гражданские объекты. Например, по сообщениям российских властей, 20 января в результате удара РСЗО по селу Бехтеры (Херсонская область) погибли двое гражданских лиц и 25 получили ранения55. 9 марта в результате артиллерийского обстрела рынка в селе Великие Копани (Херсонская область), по сообщениям, погибли 6 гражданских лиц (в том числе ребенок) и еще 8 человек получили ранения56. 24 марта, по сообщениям российских властей,
50 UN OHCHR Protection of Civilians Update: November 2024, 10 December 2024, p. 2. По данным оккупационных властей Херсонской области, в результате этого удара погибли четыре человека, еще 17 получили ранения. См. Владимир Сальдо, пост в Telegram, 26 ноября 2024 г. 51 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.534; UKR.WS.566. 52 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.566, пп. 22-23. 53 Владимир Сальдо, пост в Telegram, 26 ноября 2024 г. 54 Обычное МГП, нормы 14, 15; ДП I, ст. 51(4)-(5), 57(2), 85(3)(b) и (5); Римский статут МУС, ст. 8(2)(b) (iv). 55 Владимир Сальдо, пост в Telegram, 20 января 2025 г. БДИПЧ не смогло подтвердить указанные цифры, а также установить точные обстоятельства нападения. 56 Владимир Сальдо, пост в Telegram, 10 марта 2025 г. БДИПЧ пока не удалось провести независимую проверку сообщений о числе жертв среди гражданских лиц.
22 Обзор ситуации за период с 1 декабря 2024 года по 31 мая 2025 года в результате ракетного удара по селу Михайловка (Луганская область) погибли 6 гражданских лиц (в том числе 3 сотрудника СМИ) и 2 человека получили ранения57.
31. Российские власти продолжали сообщать о жертвах среди гражданского населения и повреждении объектов гражданской инфраструктуры в результате обстрелов и ударов с применением беспилотных летательных аппаратов, нанесенных вооруженными силами Украины по территории Российской Федерации, в частности по приграничным областям – Белгородской, Курской и Брянской58. В течение рассматриваемого периода вооруженные силы Украины также несколько раз наносили массированные удары с использованием беспилотных летательных аппаратов дальнего действия. Так, 11 марта был нанесен масштабный удар с применением беспилотных летательных аппаратов по нескольким регионам России59, включая Москву 60. В результате в Московской области погибло трое гражданских лиц, еще 18 человек, в том числе трое детей, как сообщалось, получили ранения, было повреждено несколько жилых домов61. Кроме того, поздно вечером 31 мая произошел взрыв на автомобильном мосту вблизи села Выгоничи (Брянская область) в тот момент, когда по нему проезжал грузовой автомобиль с гражданскими лицами, а под ним проходил пассажирский поезд. Конструкция моста и грузовик обрушились прямо на локомотив, в результате чего тот сошел с рельсов. По сообщениям российских властей, 7 гражданских лиц погибли и 118 получили ранения62. За этим инцидентом последовали еще два взрыва на
57 Леонид Пасечник, пост в Telegram, 24 марта 2025 г. БДИПЧ продолжает проверку обстоятельств нападения и сообщений о числе жертв. 58 Так, по сообщениям, 25 декабря в результате обстрела города Льгова (Курская область) погибло четверо гражданских лиц и пятеро получили ранения, а также были повреждены три жилых дома. См. Александр Хинштейн, пост в Telegram, 25 декабря 2024 г. 29 января в результате удара беспилотного летательного аппарата по частному дому в селе Разумное (Брянская область) погибли двухлетний ребенок и его мать, еще один ребенок и отец детей получили ранения. См. Вячеслав Гладков, пост в Telegram, 29 января 2025 г. Кроме того, 1 февраля 2025 года шесть гражданских лиц были убиты и четыре получили ранения в результате удара по дому престарелых, где, по сообщениям, находилось 95 прикованных к постели пожилых пациентов, в городе Судже (Курская область), который на момент нападения находился под контролем украинских сил. Хотя Украина и Российская Федерация обвинили друг друга в этом нападении, БДИПЧ в настоящее время не может возложить ответственность за него на какую-либо из сторон конфликта. См. Важные истории, пост в Telegram, 5 февраля 2025 г.; Воздушные силы ВСУ, пост в Telegram, 1 февраля 2025 г. (на укр. языке); Минобороны России, пост в Telegram, 1 февраля 2025 г. Следует отметить, что БДИПЧ пока не смогло верифицировать эти и другие сообщения из Российской Федерации в соответствии с принятой методологией. 59 Генеральный штаб Вооруженных сил Украины сообщил, что украинские беспилотники поразили производственные объекты Московского нефтеперерабатывающего завода в Капотне, а также о взрывах вблизи линейно-производственной диспетчерской станции «Стальной конь» в Орловской области. См. Генштаб ВСУ, пост в Telegram, 11 марта 2025 г. (укр. яз.). 60 Минобороны России, пост в Telegram, 11 марта 2025 г.; Сергей Собянин, пост в Telegram, 11 марта 2025 г. 61 Андрей Воробьев, пост в Telegram, 11 марта 2025 г.; РБК Новости, пост в Telegram, 11 марта 2025 г.; Мария Львова-Белова, пост в Telegram, 11 марта 2025 г. См. также Андрей Воробьев, пост в Telegram, 11 марта 2025 г. 62 Информация, предоставленная БДИПЧ Уполномоченным по правам человека в Российской Федерации.
Обзор ситуации за период с 1 декабря 2024 года по 31 мая 2025 года 23 объектах логистической инфраструктуры, которые произошли 1 июня63. Российские власти обвинили в совершении этих атак Украину64. Украина официально не комментировала эти нападения, совершенные в нарушение принципов международного гуманитарного права65.
B. ГУМАНИТАРНАЯ СИТУАЦИЯ
32. Продолжающееся продвижение российских вооруженных сил и участившиеся нападения на гражданских лиц и гражданскую инфраструктуру оказали разрушительное воздействие на повседневную жизнь людей в Украине. В результате этих нападений еще более обострилась гуманитарная ситуация66 и еще больше выросли масштабы массового перемещения населения из прифронтовых населенных пунктов, особенно в Донецкой, Харьковской и Сумской областях, которые по-прежнему подвергаются частым обстрелам67.
33. Характер воздействия военных действий на персонал гуманитарных организаций и их операции, как представляется, в целом не изменился68. В ходе мониторинга на основе открытых источников БДИПЧ по- прежнему фиксировались случаи, когда гуманитарная деятельность срывалась или приостанавливалась из-за боевых действий69,
63 Один взрыв произошел на железнодорожном мосту в Курской области, когда по нему проезжал грузовой поезд, в результате чего локомотив упал на пустую дорогу под мостом, вследствие чего были ранены машинист поезда и два его помощника; другой – на железнодорожной линии между станциями Унеча и Жеча в Брянской области. См. Александр Хинштейн, пост в Telegram, 1 июня 2025 г.; Повреждение пути обнаружили при осмотре участка Унеча – Жеча в Брянской области, «Известия», 1 июня 2025 г. 64 Следственный комитет Российской Федерации возбудил уголовное дело по статье 205 Уголовного кодекса «террористический акт». См. Следственный комитет, пост в Telegram, 3 июня 2025 г. См. также Бастрыкин: теракты в Брянской и Курской областях спланированы спецслужбами Киева, ТАСС, 4 июня 2025 г. В ДП I, ст. 52(2) указано, что нападения должны строго ограничиваться военными объектами. 65 Хотя мосты обычно считаются гражданскими объектами, логистическая инфраструктура часто используется как в гражданских, так и в военных целях, что делает их так называемыми объектами «двойного назначения». Если какой-либо конкретный объект двойного назначения вносит «эффективный вклад» в военные действия противника и его частичное разрушение или полное уничтожение обеспечивает определенное военное преимущество, он квалифицируется как военный объект и законная цель нападения, независимо от его одновременного использования в гражданских целях. Если нападение действительно было совершено Украиной, то оно все же нарушило принципы пропорциональности и предосторожности, закрепленные в МГП, учитывая большое число жертв среди гражданского населения в результате этого нападения и явное отсутствие предупреждений. 66 Информация, предоставленная БДИПЧ Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. См. также, БДИПЧ ОБСЕ, Первый промежуточный доклад, пп. 62-67; Второй промежуточный доклад, пп. 74-91; Третий промежуточный доклад, пп. 4, 18, 21; БДИПЧ ОБСЕ, Четвертый промежуточный доклад, пп. 4, 30-32; Пятый промежуточный доклад, пп. 22-23; Шестой промежуточный доклад, пп. 33-35. 67 Подробнее см. Раздел III.a. Продолжающиеся нарушения МГП во время ведения боевых действий. 68 См. также БДИПЧ ОБСЕ, Шестой промежуточный доклад, пп. 33-35. 69 См., например: Російські війська обстріляли рятувальників ДСНС під час доставки води мирним жителям Костянтинівки [Российские войска обстреляли спасателей ГСЧС во время доставки воды мирным жителям Константиновки], ГСЧС Украины, 17 февраля 2025 г. ; Вадим Филашкин, пост в Telegram, 17 февраля 2025 г. (на укр. языке); Украинский Красный
24 Обзор ситуации за период с 1 декабря 2024 года по 31 мая 2025 года в результате чего гражданское население оставалось без жизненно необходимой помощи. При этом гуманитарный доступ к прифронтовым населенным пунктам становился все более затруднительным в связи с расширением использования FPV-беспилотников70. На оккупированных Россией территориях Донецкой, Луганской, Херсонской и Запорожской областей сохранялись систематические препятствия, не позволявшие гуманитарным организациям получить доступ к нуждающемуся населению71. Намеренный срыв операций по оказанию гуманитарной помощи может представлять собой нарушение норм международного гуманитарного права, касающихся содействия оказанию помощи72.
34. Дополнительную обеспокоенность вызвали инциденты, когда российские силы, по всей видимости, пытались нанести удары по эвакуируемому населению и лицам, содействовавшим эвакуации73. Так, по сообщениям источников, в Херсонской области российские вооруженные силы намеренно срывали эвакуацию, в том числе путем установки противопехотных «мин-лепестков» и шипованных ловушек на эвакуационных маршрутах74. Эти инциденты отражают тенденцию, вызывающую глубокую озабоченность, особенно в условиях отсутствия гуманитарных коридоров.
35. Как отмечалось и в предыдущих докладах, в БДИПЧ поступала информация о том, что в прифронтовых населенных пунктах были разрушены дома гражданских лиц75, или же о случаях, когда жители
крест, пост в Facebook, 31 января 2025 г. (на укр. языке); The humanitarian mission of ADRA Ukraine and the UN WFP was subjected to a drone attack in the Kherson region, [Гуманитарная миссия ADRA Ukraine и ВПП ООН попала под атаку дронов в Херсонской области], ADRA Ukraine, 16 May 2025. 70 Ukraine: Humanitarian Access Snapshot (March – April 2025) [Украина: обзор вопросов гуманитарного доступа (март – апрель 2025 г.], UN OCHA, 8 May 2025. См. также интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.514, п. 67. 71 “Bombs do not stop, trauma does not subside,” in Ukraine, OCHA tells Security Council [Бомбардировки не прекращаются, страдания не уменьшаются, сообщает УКГВ ООН Совету Безопасности], UN OCHA, 29 May 2025. 72 Обычное МГП, норма 55; ЖК IV, ст. 23; ДП I, ст. 70. 73 См. Британському волонтеру, який потрапив під російський обстріл у Покровську разом з ГО “База UА”, ампутували ліву ногу і руку [Британскому волонтеру, попавшему под российский обстрел в Покровске вместе с ГО «База UA», ампутировали левую ногу и руку], ZMINA, 3 февраля 2025 г. ; Гуманитарная миссия ‘Proliska’, пост в Facebook, 19 февраля 2025 г. (на укр. языке); Deliberate Attack on Humanitarian Evacuation Vehicle on Easter Sunday [Преднамеренное нападение на гуманитарный эвакуационный автомобиль в Пасхальное воскресенье], Joint statement from Proliska and Protect Humanitarians [Совместное заявление «Proliska» и «Protect Humanitarians»] , 20 April 2025. 74 См. Роман Мрочко, пост в Telegram, 18 декабря 2024 г. (на укр. языке); Евакуація з «червоної зони» на Херсонщині: як працюють волонтери ГО «Сильні Бо Вільні» [Эвакуация из «красной зоны» в Херсонской области: как работают волонтеры ГО «Сильные, потому что свободные»], Суспільне Херсон, 8 апреля 2025 г. ; “Якомога далі від цього пекла”: із Херсона, ризикуючи життям, волонтери евакуюють цивільних [«Как можно дальше от этого ада»: из Херсона, рискуя жизнью, волонтеры эвакуируют гражданских], FREEDOM, 27 апреля 2025 г. . 75 Информация, предоставленная БДИПЧ Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. По данным украинских властей, с 24 февраля 2022 года вооруженные силы Российской Федерации повредили или разрушили почти 200 000 жилых домов.
Обзор ситуации за период с 1 декабря 2024 года по 31 мая 2025 года 25 оставались без объектов, необходимых для выживания гражданского населения76. Одна пожилая свидетельница, которая эвакуировалась из прифронтовой полосы в Херсонской области в декабре 2024 года после того, как был поврежден ее дом, рассказала, как ей пришлось два месяца обходиться без воды, газа и электричества77. По ее словам, «когда похолодало, оставаться там стало невозможно»; постоянная угроза атак и нанесение ударов с применением беспилотных летательных аппаратов сделали ремонт поврежденной инфраструктуры невозможным, а эвакуацию — сложной и опасной78.
36. Мониторинг БДИПЧ выявил тревожные тенденции, согласующиеся с недавними выводами Независимой международной комиссии по расследованию событий в Украине, согласно которым скоординированные действия российских вооруженных сил, направленные на то, чтобы сделать условия жизни в Херсонской области невыносимыми и тем самым вынудить гражданское населению к бегству, могут квалифицироваться как преступление против человечности в виде насильственного перемещения населения79.
37. Общая обстановка тягот и лишений продолжала ухудшаться и оказывать сильное влияние на повседневную жизнь гражданского населения, в первую очередь детей и других уязвимых групп. Так, по состоянию на декабрь 2024 года в Украине было повреждено или разрушено более 10 процентов всех учебных заведений80. Снижается не только качество образования, но и ухудшается психическое и социальное благополучие детей из-за необходимости перехода на дистанционные формы обучения81. Свидетельница, работающая в одной из киевских школ, отметила, что «самая большая проблема – это психологическое состояние учеников», указав, что «они травмированы войной»82 . Свидетельница также отметила снижение успеваемости учащихся, объяснив это недостатком сна и отсутствием в ее школе оборудованного убежища, где можно было бы продолжать занятия во время воздушной тревоги83.
76 Объекты, необходимые для выживания гражданского населения, не могут быть целью нападения. Кроме того, персонал и объекты гуманитарной помощи пользуются уважением и защитой. См. Обычное МГП, нормы 7, 31, 32, 53, 54; ДП I, ст. 54(2), 71(2); Римский статут МУС, ст. 8(2)(b)(iii) и (xxv). 77 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.514, п. 15. 78 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.514, пп. 11, 63, 67, 77. 79 «Они за нами охотятся»: Систематические атаки дронов на мирных жителей в Херсоне, ООН, Независимая международная комиссия по расследованию по Украине, A/HRC/59/CRP.2, 28 мая 2025 г., п. 57. 80 Ukraine – Fourth Rapid Damage and Needs Assessment (RDNA4): February 2022 – December 2024 [Украина – Четвертый экстренный отчет об оценке ущерба и потребностей], the World Bank, the Government of Ukraine, the European Union, the United Nations, February 2025, p. 23. 81 Ibid, p. 100. Только в 2023/2024 учебном году было зарегистрировано более 5,6 миллиона обращений учащихся за психологической помощью. 82 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.542, п. 19. 83 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.542, п. 21. 38. В первой половине 2025 года неправительственные организации, работающие в гуманитарной сфере, столкнулись с резким и внезапным сокращением финансирования. Несколько украинских НПО были вынуждены приостановить свою деятельность или закрыться84. Сокращение финансирования также отразилось на деятельности по мониторингу соблюдения прав человека и документированию предполагаемых военных преступлений. Несколько украинских НПО, с которыми беседовали представители БДИПЧ, отметили серьезные негативные последствия недавних сокращений бюджета85. В частности, были сокращены объемы документирования и штат сотрудников. Аналогичным образом, представители российской НПО, оказывающей помощь украинским военнопленным и задержанным гражданским лицам, объяснили, как сильно повлияли на ее деятельность серьезное сокращение финансирования и утрата возможностей для краудсорсинга внутри страны86. БДИПЧ обеспокоено тем, что эти изменения ставят под угрозу оказание гуманитарной помощи и реализацию важнейших программ по мониторингу нарушений МГП и МППЧ на местах, а также по обеспечению привлечения к ответственности виновных в таких нарушениях.
C. ДРУГИЕ ЗНАЧИМЫЕ СОБЫТИЯ
39. Увеличились масштабы и частота обмена военнопленными, и в настоящее время механизм регулярного обмена военнопленными стал одним из немногих устойчивых каналов взаимодействия между Украиной и Российской Федерацией. За отчетный период власти Украины и Российской Федерации сообщили о шести таких обменах, в ходе которых было освобождено более 2500 военнопленных87. Крупнейшим на сегодняшний день обменом стало согласованное в Стамбуле и осуществленное 23–25 мая 2025 года освобождение 1000 военнопленных с каждой стороны88. По имеющимся данным, с февраля
84 См. Ukraine Humanitarian Needs and Response Plan 2025, UN OCHA, April 2025, p. A2. 85 Информация, предоставленная БДИПЧ шестью НПО, занимающихся вопросами соблюдения прав человека и гуманитарного права. 86 Информация, предоставленная БДИПЧ неправительственной организацией, занимающейся защитой прав украинских гражданских лиц и военнопленных, содержащихся под стражей в Российской Федерации. 87 МИД России, пост в Telegram, 30 декабря 2024 г.; Владимир Зеленский, пост в Telegram, 30 декабря 2024 г. (на укр. языке); Минобороны России, пост в Telegram, 5 февраля 2025 г.; Владимир Зеленский, пост в Telegram, 19 марта 2025 г. (на укр. языке); Минобороны России, пост в Telegram, 19 марта 2025 г.; Владимир Зеленский, пост в Х, 21 марта 2025 г. (на укр. языке); Координационный штаб по вопросам обращения с военнопленными, пост в Facebook, 19 апреля 2025 г. (на укр. языке); Владимир Зеленский, пост в Х, 19 апреля 2025 г. (на укр. языке); Дмитрий Лубинец, пост в Facebook, 19 апреля 2025 г. (на укр. языке); Владимир Зеленский, пост в Telegram, 6 мая 2025 г. (на укр. языке); Минобороны России, пост в Telegram, 6 мая, 2025 г. 88 Владимир Зеленский, пост в Telegram, 23 мая 2025 г. (на укр. языке); Владимир Зеленский, пост в Telegram, 24 мая 2025 г. (на укр. языке); Владимир Зеленский, пост в Telegram, 25 мая 2025 г. (на укр. языке); Минобороны России, пост в Telegram, 25 мая 2025 г.; Турция резервирует за собой роль посредника, «Коммерсант», 26 мая 2025 г.
Обзор ситуации за период с 1 декабря 2024 года по 31 мая 2025 года 27 2022 года в результате переговоров и обменов было освобождено в общей сложности 5757 украинских военнопленных89, а еще 536 человек были освобождены вне рамок официальных обменов90.
40. Хотя механизм обменов в основном предназначен для военнослужащих, в число освобождаемых в рамках обменов лиц регулярно включаются и гражданские лица. Так, в ходе первого раунда обменов, состоявшегося после майской встречи представителей Российской Федерации и Украины в Стамбуле, было освобождено около 270 военнопленных, а также порядка 120 гражданских лиц91. Возможность заключения соглашений об обмене гражданских интернированных лиц существует в имплицитной форме92, при этом факт любого такого обмена подразумевал бы, что содержание под стражей соответствующих гражданских лиц было правомерным (то есть они были задержаны в качестве крайней меры по настоятельным соображениям безопасности)93. Эксперты БДИПЧ провели интервью с двумя гражданскими лицами, которые были произвольно задержаны и впоследствии освобождены в рамках обмена военнопленными94. Задержание гражданских лиц, не представляющих непосредственной угрозы безопасности, равнозначно захвату заложников, что запрещено международным гуманитарным правом95.
41. Несмотря на активизацию взаимодействия в области обмена военнопленными, БДИПЧ также отмечает явное усиление риторики ненависти в отношении украинских военнослужащих, особенно военнопленных и вышедших из строя комбатантов («hors de combat»)96. Продолжение использования дегуманизирующих и оскорбительных выражений, пропагандирующих идею о том, что вооруженные силы Российской Федерации «воюют […] не с людьми», и обозначение вражеских комбатантов в Курской области термином «террористы», по всей видимости, используется для оправдания незаконного обращения
89 Координационный штаб по вопросам обращения с военнопленными, пост в Facebook, 26 мая 2025 г. (на укр. языке). БДИПЧ не может привести данные о числе военнопленных из Российской Федерации, поскольку эта информация не была обнародована и не была предоставлена БДИПЧ российскими властями. 90 За период с февраля 2022 года по май 2025 года Украина и Российская Федерация обменивали в среднем 148 военнопленных в месяц. См. также Chaos to Coordination: The Evolution of POW Swaps in the Russia-Ukraine War [От хаоса к координации: эволюция обмена военнопленными в войне между Россией и Украиной], The Kyiv Independent, 23 May 2025. 91 Ukraine and Russia take part in biggest prisoner swap since 2022 invasion [Украина и Россия участвуют в крупнейшем обмене пленными с начала вторжения в 2022 году], BBC, 23 May 2025. 92 ЖК IV, ст. 132 (призыв к сторонам конфликта заключать соглашения об освобождении и репатриации определенных категорий уязвимых интернированных лиц). 93 См. ЖК IV, ст. 42, 78. 94 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.520, п. 45; UKR.WS.546, п. 42. 95 Обычное МГП, норма 96; ЖК IV, ст. 34, 147; ДП I, ст. 75; Римский статут МУС, ст. 8(2)(a)(viii). 96 См. The language of war: Russia [Язык войны: Россия], BBC Global Jigsaw, 21 December 2024; Мы воюем не с людьми. Как события в Курской области доказали, что СВО была необходима, Донецкое агентство новостей, 13 марта 2025 г.
28 Обзор ситуации за период с 1 декабря 2024 года по 31 мая 2025 года с военнопленными97. Подобная риторика, как представляется, еще больше нормализует обращение, нарушающее Женевские конвенции.
42. Вторжение вооруженных сил Украины в Курскую область Российской Федерации в августе 2024 года привело к масштабному перемещению гражданского населения и потребовало его эвакуации из районов, прилегающих к зоне боевых действий98. Сообщалось, что некоторые гражданские лица были перемещены на территорию Украины99. В настоящее время БДИПЧ не имеет возможности провести независимую проверку статуса этих лиц, обстоятельств их перемещения и существующих препятствий для их возвращения в Российскую Федерацию.
43. В течение рассматриваемого в докладе периода в Интернете было опубликовано несколько видеороликов, на которых, как представляется, запечатлена казнь вышедших из строя комбатантов российскими военными100. В первом видеоролике, распространенном в Интернете 23 февраля якобы запечатлена происходящая в Курской области казнь украинского солдата, которого в упор расстреливают неизвестные российские солдаты101. На втором видео, появившемся 12 марта, показаны пытки и убийства по меньшей мере пяти украинских солдат в деревне недалеко от города Суджи (Курская область)102. По данным Офиса Генерального прокурора Украины, количество уголовных расследований по фактам предполагаемых казней украинских военнопленных ежегодно растет: в 2022 году сообщалось о восьми таких случаях (57 военнопленных), в 2023 году — о восьми (11 военнопленных), в 2024 году — о 39 (149 военнопленных) и за истекший период 2025 года — о 20 (51 военнопленный)103.
44. Власти Российской Федерации обвинили вооруженные силы Украины в убийствах гражданских лиц в нескольких селах Курской
97 Ibid; Посещение пункта управления Курской группировкой, Президент России, 12 марта 2025 г.; Александр Хинштейн: ВСУ не просто покинут Курскую область, а сбегут, ТАСС, 15 марта 2025 г. См. также Мирошник: иностранные наемники отличились особыми зверствами в Курской области, ТАСС, 17 марта 2025 г. 98 См. БДИПЧ ОБСЕ, Шестой промежуточный доклад, п. 35. 99 Информация, предоставленная БДИПЧ Уполномоченным по правам человека в Российской Федерации. 100 БДИПЧ не смогло независимо проверить или установить географические координаты места съемки этих видеороликов. Однако предварительный анализ не выявил каких-либо заметных признаков манипуляций и позволяет предположить, что эти видеоматериалы имеют все признаки достоверности. Тем не менее, БДИПЧ не может возложить ответственность за показанные действия на какую-либо из сторон конфликта. 101 Jūsu Informācijas Mākonis [Ваше хранилище информации], пост в Telegram, 23 февраля 2025 г. (на укр. языке). 102 Славянский рубеж, пост в Telegram, 12 марта 2025 г. 103 Офис Генерального прокурора Украины, пост в Facebook, 23 мая 2025 г. (на укр. языке).
Обзор ситуации за период с 1 декабря 2024 года по 31 мая 2025 года 29 области в период их оккупации Украиной104. В частности, 31 января Следственный комитет России заявил, что установил причастность украинских военнослужащих к убийству 22 гражданских лиц и изнасилованию 8 женщин в селе Русское Поречное105. Позже комитет сообщил о задержании двоих из подозреваемых украинских солдат 106. Некоторые российские СМИ поставили под сомнение доказательства, представленные российскими властями107. Остаются неизвестными также число погибших и точные обстоятельства их гибели108. Украинский Центр противодействия дезинформации отверг эти обвинения109. БДИПЧ не удалось провести независимую проверку данных утверждений.
104 Следственный комитет Российской Федерации, пост в Telegram, 19 января 2025 г.; СК возбудил дело по факту убийства боевиками ВФУ двух жителей курских Погребков, «Известия», 7 марта 2025 г.; СК завел дело о теракте после убийства ВСУ мирных жителей в Черкасском Поречном, ТАСС, 12 марта 2025 г.; Устанавливаются обстоятельства убийств мирных жителей села Махновка Курской области, совершенных украинскими боевиками, Следственный комитет Российской Федерации, новостное сообщение, 10 апреля 2025 г. 105 Следственный комитет Российской Федерации, пост в Telegram, 31 января 2025 г. 106 Установлен ряд военнослужащих ВСУ, причастных к убийству мирных жителей в селе Русское Поречное Курской области, Следственный комитет Российской Федерации, 31 января 2025 г.; Следственный комитет Российской Федерации, пост в Telegram, 4 февраля 2025 г. 107 Буча по-русски. Рассказ о том, как власти пытаются убедить россиян в «зверствах ВСУ», Проект, 6 марта 2025 г. 108 Агентство, пост в Telegram, 15 марта 2025 г. 109 Центр противодействия дезинформации, пост в Telegram, 31 января 2025 г. (на укр. языке).
30 Обзор ситуации за период с 1 декабря 2024 года по 31 мая 2025 года Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими
IV A. ПРОИЗВОЛЬНОЕ ЛИШЕНИЕ СВОБОДЫ И НАСИЛЬСТВЕННЫЕ ИСЧЕЗНОВЕНИЯ НА ТЕРРИТОРИЯХ, НАХОДЯЩИХСЯ ПОД КОНТРОЛЕМ РОССИЙСКИХ ВЛАСТЕЙ
45. БДИПЧ продолжает документально фиксировать случаи произвольного лишения свободы, включая насильственные исчезновения, имевшие место на территориях Украины, контролируемых Российской Федерацией. В период с 1 декабря 2024 года по 31 мая 2025 года БДИПЧ провело интервью с 14 лицами, пострадавшими от произвольного лишения свободы, в том числе с 8 мужчинами и 6 женщинами110. Кроме того, в течение того же периода эксперты БДИПЧ получили 24 свидетельства от родственников и адвокатов тех, кто в свое время были лишены свободы властями Российской Федерации или по сей день находятся в местах лишения свободы111. Дополнительные заслуживающие доверия сообщения о соответствующих нарушениях в отношении других лиц были получены от освобожденных из-под стражи лиц112. Хотя большинство задержаний, о которых сообщили свидетели, произошло в 2022 и 2023 годах, БДИПЧ также зафиксировано шесть более поздних случаев незаконных арестов гражданских лиц в конце 2024 и начале 2025 года в оккупированных районах Херсонской, Луганской и Запорожской областей, а также в Крыму, что свидетельствует о продолжении этой практики российскими властями. Во всех проанализированных случаях БДИПЧ рассматривает имевшие место задержания как произвольные и, следовательно, незаконные.
46. В продолжение ранее отмечавшихся тенденций113 в большинстве новых случаев, о которых БДИПЧ получило информацию, задержание гражданских лиц не имело под собой законных оснований. Также в продолжение ранее отмеченных тенденций российские власти продолжали задерживать лиц за действительно или предположительно оказываемую поддержку украинским вооруженным силам в любой форме114 или в связи с наличием у них родственников, проходящих
110 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493; UKR.WS.496; UKR.WS.520; UKR.WS.535; UKR.WS.536; UKR.WS.543; UKR.WS.546; UKR.WS.550; UKR.WS.552; UKR.WS.556; UKR.WS.566; UKR.WS.570; UKR. WS.574. 111 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493; UKR.WS.497; UKR.WS.503; UKR.WS.504; UKR.WS.511; UKR.WS.521; UKR.WS.528; UKR.WS.530; UKR.WS.531; UKR.WS.532; UKR.WS.533; UKR.WS.537; UKR.WS.541; UKR.WS.545; UKR.WS.549; UKR.WS.554; UKR.WS.560; UKR.WS.562; UKR.WS.563; UKR.WS.567; UKR. WS.570; UKR.WS.572; UKR.WS.575; UKR.WS.576. 112 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, п. 56; UKR.WS.496, п. 37; UKR.WS.536, п. 45; UKR. WS.543, п. 10; UKR.WS.550, пп. 5, 13; UKR.WS.552, пп. 14-15, 38; UKR.WS.557, п. 25; UKR.WS.566, пп. 151-153, 167-169; UKR.WS.570, пп. 21, 25; UKR.WS.574, пп. 32-33, 43, 75-78. См. также UKR.WS.511, п. 17; UKR.WS.528, п. 45; UKR.WS.530, пп. 36-37, 40. 113 См. также БДИПЧ ОБСЕ, Третий промежуточный доклад, пп. 42-43; БДИПЧ ОБСЕ, Четвертый промежуточный доклад, пп. 43-44, Пятый промежуточный доклад, п. 34; Шестой промежуточный доклад, п. 41. 114 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, п. 20; UKR.WS.520, пп. 5-13; UKR.WS.536, пп. 9, 12, 14; UKR.WS.546, п. 25; UKR.WS.556, пп. 10, 12; UKR.WS.566, п. 134; UKR.WS.570, пп. 5, 9, 11. См. также UKR.WS.528, п. 46; UKR.WS.530, пп. 20, 30; UKR.WS.531, пп. 4-6; UKR.WS.560, пп. 6-8, 11, 14, 59. Хотя в некоторых из зафиксированных случаев свидетели утверждали, что потерпевшие были причастны к сбору информации или иным образом оказывали помощь ВСУ, что может
32 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими службу в ВСУ или иным образом связанных с ними115, либо за проукраинские взгляды116. Трое свидетелей пояснили, что российские власти задерживают гражданских лиц, пытаясь таким образом оказать давление на их ранее задержанных родственников117. Как сообщила одна пострадавшая от произвольного задержания, которая 10 месяцев содержалась под стражей, «я подозревала, что они задержали меня, чтобы оказать давление на моего мужа, и обещали проявить ко мне снисхождение в обмен на признательные показания»118.
47. В продолжение тенденции, отмечавшейся в шестом докладе БДИПЧ119, большинство жертв содержались в официальных местах содержания под стражей, таких как полицейские участки, следственные изоляторы и тюрьмы, а не в неофициальных пунктах содержания120. Некоторые пострадавшие сообщали о том, что их держали в импровизированных пунктах, как правило, в течение непродолжительного времени сразу после ареста121. Российские власти часто переводили задержанных из одного места заключения в другое в пределах оккупированных территорий Украины или в Российскую Федерацию122. По словам пострадавших, все места где их содержали, отличались жесткими условиями и/или применением пыток и жестокого обращения123.
48. Новые данные, собранные БДИПЧ, свидетельствуют о том, что российские власти продолжают нарушать процедурные гарантии,
являться законным основанием для задержания, БДЧП считает, что предусмотренные МГП и МППЧ строгие требования в отношении интернирования гражданских лиц, согласно которым такие меры должны носить исключительный и временный характер, не были соблюдены, и, следовательно, такие задержания являются незаконными и произвольными. 115 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, п. 5; UKR.WS.497, п. 10; UKR.WS.511, пп. 13-15; UKR. WS.532, п. 21; UKR.WS.533, пп. 21, 39; UKR.WS.562, пп. 15-16, 19; UKR.WS.566, пп. 137-138, 144-146, 160; UKR.WS.574, пп. 32-33; UKR.WS.563, пп. 4, 6, 8; UKR.WS.576, п. 10. 116 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.496, пп. 7, 11, 16-17; UKR.WS.550, п. 4; UKR.WS.552, п. 25. См. также UKR.WS.493, пп. 11-13; UKR.WS.503, пп. 19-20; UKR.WS.528, п. 47; UKR.WS.537, пп. 6, 15; UKR. WS.545, п. 5; UKR.WS.554, п. 5; UKR.WS.572, п. 21; UKR.WS.575, пп. 12-13, 19. Подробнее см. раздел IV.e.iii «Подавление инакомыслия». 117 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, пп. 25-26; UKR.WS.503, п. 23; UKR.WS.570, п. 24. 118 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.570, п. 24. 119 См. БДИПЧ ОБСЕ, Шестой промежуточный доклад, п. 43. 120 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, пп. 23, 25; UKR.WS.496, пп. 5, 12, 32-33; UKR.WS.520, п. 21; UKR.WS.536, пп. 8, 19, 23; UKR.WS.543, пп. 16, 29, 35; UKR.WS.546, пп. 9, 13, 19; UKR.WS.551, п. 27; UKR.WS.566, п. 142; UKR.WS.570, п. 13. См. также UKR.WS.493, пп. 17, 27; UKR.WS.497, пп. 21-22; UKR. WS.503, п. 16; UKR.WS.511, п. 15; UKR.WS.528, п. 26; UKR.WS.531, п. 15; UKR.WS.533, п. 20; UKR.WS.543, п. 10; UKR.WS.560, п. 16. 121 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.550, пп. 4, 10; UKR.WS.556, пп. 10, 12; UKR.WS.566, п. 134; UKR.WS.574, п. 34. См. также UKR.WS.503, п. 23; UKR.WS.530, п. 11; UKR.WS.532, п. 27; UKR.WS.545, п. 5; UKR.WS.554, пп. 6, 9; UKR.WS.576, п. 14. 122 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.520, п. 11; UKR.WS.543, п. 12; UKR.WS.546, пп. 9, 13-14, 16, 19. См. также UKR.WS.493, п. 45; UKR.WS.497, п. 12; UKR.WS.503, п. 15; UKR.WS.504, п. 30; UKR.WS.511, пп. 15-18; UKR.WS.521, пп. 5-6; UKR.WS.528, пп. 32, 34; UKR.WS.530, пп. 10, 12, 15-16, 30, 32; UKR.WS.532, пп. 40, 45, 50; UKR.WS.533, п. 31; UKR.WS.537, пп. 28, 34; UKR.WS.541, пп. 16, 25, 33; UKR.WS.560, пп. 28-30; UKR.WS.562, пп. 24, 36-38; UKR.WS.567, п. 13; UKR.WS.572, пп. 69-70, 74, 83; UKR.WS.576, пп. 15, 18, 26-27. 123 См. также Раздел IV.b. Пытки и жестокое обращение на территориях, находящихся под контролем российских властей.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 33 касающиеся содержания под стражей гражданских лиц. Большинство пострадавших не были проинформированы о конкретных основаниях для их задержания, и им не были предъявлены официальные обвинения в совершении каких-либо правонарушений124. Соответственно, они не имели возможности обжаловать свое задержание ни на первоначальном этапе, ни впоследствии, а российские власти не проводили периодических регулярных проверок законности их содержания под стражей125. Зачастую также не предоставлялось право на юридическую помощь126. Кроме того, в некоторых из зарегистрированных случаев российские власти неправомерно и незаконно присваивали задержанным гражданским лицам статус военнопленных127.
49. Одна из пострадавших, которую удерживали в отделении полиции в оккупированной Херсонской области, рассказала БДИПЧ, что после того, как она неоднократно просила надзирателей подать начальнику полиции запрос о причинах содержания ее и ее сокамерниц под стражей, выяснилось, что факт их задержания не был зарегистрирован в полиции и им не было предъявлено никаких обвинений. В официальном ответе было указано, что они «находятся в ведении ФСБ и только ФСБ может решить их судьбу». По словам пострадавшей, в отчаянной попытке добиться ответов на свои вопросы она объявила 10-дневную голодовку. После семи месяцев произвольного содержания под стражей сотрудники Федеральной службы безопасности (ФСБ) сообщили ей, что она «стала жертвой обстоятельств», и отпустили ее128.
50. Как отмечалось ранее в ходе проводимого БДИПЧ мониторинга129, задержанным гражданским лицам часто не разрешалось поддерживать контакты с внешним миром130. В семи зафиксированных случаях гражданские лица в течение части или всего периода содержания под стражей находились в полной изоляции131. Один гражданский, который был произвольно лишен свободы почти на три года, сообщил БДИПЧ следующее: «За все время содержания под стражей мне ни разу
124 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, пп. 16, 32; UKR.WS.496, п. 13; UKR.WS.520, п. 29; UKR. WS.535, п. 5; UKR.WS.536, пп. 31-32; UKR.WS.543, п. 12; UKR.WS.546, пп. 25, 45; UKR.WS.566, п. 134; UKR. WS.570, пп. 12, 22, 24. См. также UKR.WS.503, пп. 18-20; UKR.WS.531, п. 34; UKR.WS.562, пп. 45-46; UKR. WS.563, п. 18; UKR.WS.572, п. 18; UKR.WS.575, пп. 9, 11; UKR.WS.576, п. 10. 125 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.496, пп. 42-43; UKR.WS.536, п. 33. См. также UKR.WS.497, пп. 19-20; UKR.WS.530, п. 45; UKR.WS.562, пп. 34, 37. 126 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.552, п. 33; UKR.WS.570, п. 28; UKR.WS.566, п. 179. См. также UKR.WS.532, п. 47; UKR.WS.541, п. 39; UKR.WS.554, п. 9; UKR.WS.562, пп. 45-46. 127 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.520, пп. 5-7, 9, 13; UKR.WS.546, пп. 8, 9, 25-26. См. также UKR. WS.493, п. 43; UKR.WS.497, пп. 17, 25-26; UKR.WS.532, п. 56; UKR.WS.562, пп. 31, 49-51; UKR.WS.570, п. 21. 128 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.536, пп. 33, 38, 43. 129 См. также БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад, п. 39; Шестой промежуточный доклад, п. 44. 130 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.496, пп. 13, 39; UKR.WS.520, п. 43; UKR.WS.536, п. 21; UKR. WS.543, п. 14; UKR.WS.546, пп. 26-27; UKR.WS.566, п. 180; UKR.WS.570, п. 28. См. также UKR.WS.497, п. 13; UKR.WS.530, пп. 13, 38; UKR.WS.532, п. 49; UKR.WS.533, п. 28; UKR.WS.537, п. 23; UKR.WS.545, п. 5; UKR.WS.554, п. 9; UKR.WS.562, пп. 45, 59-60; UKR.WS.567, пп. 4, 9. 131 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.496, пп. 13, 38; UKR.WS.546, п. 26; UKR.WS.570, п. 28. См. также UKR.WS.562, п. 32; UKR.WS.572, п. 72; UKR.WS.575, п. 18; UKR.WS.576, п. 15.
34 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими не разрешили связаться с родственниками. Я не получил ни одного письма от родных. От других [заключенных из числа военнопленных] я слышал, что их отводили в комнату, где они могли позвонить родным. Однажды меня тоже привели в эту комнату, чтобы позвонить, но потом кто-то сказал, что я гражданский, и меня увели обратно в камеру»132. Семь гражданских лиц незаконно удерживались под стражей в течение длительного времени, причем из указанных случаев самый длительный срок содержания под стражей составил 34 месяца133.
51. В подтверждение информации, содержащейся в предыдущих промежуточных докладах134, четверо пострадавших от произвольного задержания пояснили, что перед освобождением их заставили подписать обязательство сотрудничать с российскими властями или зачитать на камеру заявление с признанием своей вины135. Одна из пострадавших также сообщила, что представители российских властей вымогали у нее взятку в обмен на освобождение136. Еще двое пострадавших рассказали, что их заставили написать заявления о том, что у них нет никаких претензий в связи с арестом и жалоб на обращение во время содержания под стражей137. В одном из зафиксированных случаев пострадавшая от произвольного задержания была дважды приговорена к административному аресту и штрафу по сфабрикованным обвинениям в нарушении комендантского часа. В результате в начале 2025 года она была депортирована с оккупированной территории в Грузию с запретом на возвращение в течение более 40 лет 138.
52. Эксперты БДИПЧ также опросили родственников и адвокатов 25 гражданских лиц, которые на момент проведения интервью по- прежнему находились под стражей или стали жертвой насильственного исчезновения со стороны российских властей139. Двенадцать из них подверглись произвольному аресту в течение первого года после вторжения Российской Федерации в Украину140. По сообщениям
132 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.546, п. 26. 133 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.496, пп. 5, 9 (8,5 месяцев); UKR.WS.520, п. 11 (5 месяцев); UKR.WS.536, пп. 4, 43 (7 месяцев); UKR.WS.543, п. 12 (13.5 месяцев); UKR.WS.546, пп. 4, 42 (34 месяца); UKR.WS.570, п. 15 (10 месяцев). См. также UKR.WS.531, пп. 7, 34 (8 месяцев). 134 См. БДИПЧ ОБСЕ, Четвертый промежуточный доклад, п. 54; Шестой промежуточный доклад, п. 47. 135 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.496, п. 45; UKR.WS.556, п. 13; UKR.WS.566, п. 181; UKR. WS.570, п. 26. 136 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.536, п. 34. 137 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.536, п. 44; UKR.WS.570, п. 26. 138 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.552, пп. 25, 28, 30, 34-35, 39-40. 139 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, п. 53; UKR.WS.497, пп. 9, 23; UKR.WS.503, п. 16; UKR. WS.504, п. 28; UKR.WS.511, пп. 15, 18; UKR.WS.521, пп. 5, 7; UKR.WS.528, п. 41; UKR.WS.530, пп. 8, 32; UKR.WS.532, п. 59; UKR.WS.533, пп. 37-38, 45-46; UKR.WS.537, п. 4; UKR.WS.541, п. 34; UKR.WS.549, пп. 31, 37; UKR.WS.554, п. 11; UKR.WS.560, п. 64; UKR.WS.562, п. 71; UKR.WS.563, п. 20; UKR.WS.567, п. 4; UKR.WS.570, п. 29; UKR.WS.572, п. 103; UKR.WS.575, пп. 18, 22; UKR.WS.576, п. 26. 140 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.497, п. 9; UKR.WS.511, п. 15; UKR.WS.521, п. 5; UKR.WS.530, пп. 8, 30; UKR.WS.532, пп. 12, 24; UKR.WS.533, пп. 19, 22; UKR.WS.537, пп. 11-12; UKR.WS.541, пп. 12, 14; UKR.WS.560, п. 15; UKR.WS.562, пп. 9, 13, 19; UKR.WS.570, п. 9.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 35 свидетелей, четверо из жертв к моменту их произвольного ареста не достигли совершеннолетия141.
53. Зачастую свидетели не были проинформированы о факте или причинах задержания их родных. Мать одного из пострадавших рассказала БДИПЧ следующее: «Я звонила всем, кого знала, и обращалась к незнакомым людям. Три месяца я играла роль „детектива“, разыскивая сына. Я расклеила его фотографии в разных местах [в селе на территории оккупированной Харьковской области]. Со мной связалась женщина и сказала, что видела, как моего сына забрали двое российских солдат…142. Кроме того, российские власти нередко вообще отказывались подтвердить факт задержания или предоставить информацию о судьбе или местонахождении задержанных. Свидетели отмечали, что после неоднократных запросов о лицах, которые, как предполагалось, были задержаны, они либо не получали никакого ответа, либо получали ответы (часто через несколько месяцев), содержащие противоречивую, неясную или неполную информацию143.
54. По словам десяти свидетелей, информацию о местонахождении или судьбе своих родственников они смогли получить только от освобожденных военнопленных или гражданских лиц, либо через адвокатов и других лиц, помогавших в поисках144. Свидетели рассказали БДИПЧ о том, как они предпринимали невероятные усилия для поиска информации о своих пропавших родственниках, в том числе нанимали адвокатов, выезжали в различные места на оккупированных территориях, в Российскую Федерацию или Беларусь и обращались в различные международные организации, НПО и к украинским властям145. Свидетели отмечали, что поиски осложнялись еще и из- за того, что задержанных неоднократно переводили из одного места содержания в другое на оккупированных территориях или на территории Российской Федерации.
55. Наконец, БДИПЧ собрало дополнительную информацию о практике уголовного преследования гражданских лиц и вынесения им обвинительных приговоров по сфабрикованным обвинениям после
141 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.504, п. 28; UKR.WS.572, п. 63. 142 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.532, пп. 22, 24. 143 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, пп. 44, 46; UKR.WS.496, п. 46; UKR.WS.497, п. 15; UKR.WS.528, пп. 24-30; UKR.WS.531, пп. 14-15, 19; UKR.WS.532, пп. 26-27, 33-34, 37-40; UKR.WS.533, пп. 22-25; UKR.WS.541, п. 23; UKR.WS.554, пп. 10-11; UKR.WS.562, пп. 42-43, 54; UKR.WS.563, п. 18; UKR. WS.575, пп. 9, 11. См. также UKR.WS.497, п. 24; UKR.WS.530, п. 25. БДИПЧ имело возможность изучить ответы на запросы семей, поступившие от различных ведомств Российской Федерации. 144 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, пп. 45, 51-53; UKR.WS.497, п. 14; UKR.WS.511, п. 17; UKR.WS.521, пп. 7, 9; UKR.WS.528, пп. 28-29; UKR.WS.532, п. 45; UKR.WS.541, пп. 16, 20, 33; UKR.WS.554, пп. 6, 11-12; UKR.WS.560, пп. 29-31; UKR.WS.562, пп. 35, 38, 67. 145 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.497, пп. 13, 16-17; UKR.WS.532, пп. 22-24, 32-38; UKR. WS.541, пп. 7-8, 19, 34; UKR.WS.560, п. 63; UKR.WS.562, пп. 44, 47, 52-53, 66-69; UKR.WS.563, п. 18.
36 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими произвольного содержания под стражей146. По сообщениям свидетелей, 14 пострадавшим от произвольного задержания были предъявлены обвинения или уже вынесены обвинительные приговоры за уголовные преступления, в том числе по статьям «терроризм», «шпионаж» и «государственная измена»147. Свидетели также сообщили, что задержанным гражданским лицам в ходе уголовного преследования было отказано в предоставлении основных гарантий справедливого судебного разбирательства148.
56. Исходя из свидетельских показаний, как вновь полученных, так и проанализированных в предыдущих докладах, БДИПЧ приходит к выводу о том, что власти Российской Федерации произвольно задержали, в том числе путем насильственных исчезновений, большое число гражданских лиц мужского и женского пола различных возрастов и профессий во всех районах Украины, перешедших под их контроль, как на начальном, так и на последующих этапах оккупации, что свидетельствует о широкомасштабном и систематическом характере этих нарушений, которые представляют собой преступления против человечности. Украинские гражданские лица, подвергнутые произвольному лишению свободы, должны быть немедленно и безоговорочно освобождены.
B. ПЫТКИ И ЖЕСТОКОЕ ОБРАЩЕНИЕ НА ТЕРРИТОРИЯХ, НАХОДЯЩИХСЯ ПОД КОНТРОЛЕМ РОССИЙСКИХ ВЛАСТЕЙ
57. БДИПЧ получило свидетельства широкомасштабного и систематического применения российскими властями пыток в отношении задержанных гражданских лиц149. В первом полугодии 2025 года эксперты БДИПЧ опросили 12 пострадавших от пыток и жестокого обращения (9 мужчин и 3 женщин)150, а также получили 18 заслуживающих доверия сообщений о таких нарушениях от родственников и адвокатов лиц, которые ранее были произвольно лишены свободы российскими властями или до сих пор находятся
146 См. также БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад, п. 41; Шестой промежуточный доклад, п. 50. 147 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.503, пп. 43-46; UKR.WS.504, пп. 28, 51; UKR.WS.511, пп. 15-18; UKR.WS.521, пп. 5-6; UKR.WS.528, пп. 29, 41, 52; UKR.WS.530, пп. 20, 22-24, 30-33; UKR.WS.532, пп. 40, 45, 53; UKR.WS.533, п.32, 41-42, 44; UKR.WS.537, пп. 22, 26; UKR.WS.549, п. 15; UKR.WS.560, пп. 28, 32-33, 56-57, 64; UKR.WS.567, пп. 4, 15; UKR.WS.572, пп. 51, 74, 76. 103, 111; UKR.WS.576, пп. 19-20, 25, 30-31. См. также UKR.WS.496, пп. 42-43; UKR.WS.528, пп. 32-34. 148 Подробнее см. Раздел IV.f. Судебные процессы, проводимые российскими властями в отношении украинских гражданских лиц и военнопленных. 149 См. также БДИПЧ ОБСЕ, Третий промежуточный доклад, пп. 55-64; БДИПЧ ОБСЕ, Четвертый промежуточный доклад, пп. 56-66; Пятый промежуточный доклад, пп. 42-51; Шестой промежуточный доклад, пп. 52-65. 150 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.496; UKR.WS.520; UKR.WS.531; UKR.WS.535; UKR.WS.536; UKR.WS.543; UKR.WS.546; UKR.WS.550; UKR.WS.551; UKR.WS.566 (двое пострадавших); UKR.WS.574.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 37 в произвольном заключении151. Инциденты, о которых идет речь в новых сообщениях, имели место как в официальных, так и в импровизированных местах содержания под стражей на контролируемых Россией территориях Украины, в том числе в Донецкой, Запорожской, Луганской, Херсонской областях и в Крыму, а также на территории Российской Федерации.
58. В подтверждение ранее зафиксированных фактов152, новые сообщения, полученные БДИПЧ, свидетельствуют о том, что в ходе допросов регулярно применялись пытки с целью получения информации или признательных показаний153. Применявшие пытки лица требовали от жертв признаний в якобы имевшем место сотрудничестве с вооруженными силами или властями Украины, либо предоставления сведений об интересующих их лицах, включая задержанных родственников пострадавших. Пытки также использовались в целях наказания, запугивания или унижения пострадавших154, либо для принуждения их к сотрудничеству155. По словам пострадавших, пытки применяли военнослужащие российских вооруженных сил, сотрудники ФСБ и Следственного комитета России, а также штатные сотрудники и члены подразделений специального назначения («спецназа») Федеральной службы исполнения наказаний (ФСИН)156.
59. По сообщениям пострадавших и свидетелей, применявшие пытки лица причиняли жертвам острую физическую боль и душевные страдания. Почти все пострадавшие и свидетели сообщали о том, что их жестоко избивали, в том числе с применением различных предметов и орудий157. Шесть пострадавших и одиннадцать свидетелей сообщили
151 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, пп. 18-19; UKR.WS.503, пп. 22-27, 38; UKR.WS.504, п. 30; UKR.WS.511, пп. 15-17; UKR.WS.521, п. 5; UKR.WS.530, пп. 11-13, 16-18, 29, 35-36; UKR.WS.531, пп. 16, 47-49; UKR.WS.532, пп. 57-58; UKR.WS.533, пп. 37, 43; UKR.WS.536, пп. 56-58; UKR.WS.537, п. 24; UKR. WS.545, п. 5; UKR.WS.554, п. 9; UKR.WS.560, пп. 15, 17-18; UKR.WS.562, пп. 40-41; UKR.WS.572, пп. 12-13; UKR.WS.574, п. 75; UKR.WS.576, п. 29. 152 См. БДИПЧ ОБСЕ, Третий промежуточный доклад, п. 56; БДИПЧ ОБСЕ, Четвертый промежуточный доклад, п. 58; Пятый промежуточный доклад, п. 44; Шестой промежуточный доклад, п. 54. 153 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.496, пп. 14, 16-17, 19; UKR.WS.520, п. 43; UKR.WS.531, пп. 20-21; UKR.WS.535, пп. 7-9; UKR.WS.536, пп. 13-14; UKR.WS.543, п. 10; UKR.WS.550, пп. 11-12, 18; UKR. WS.551, п. 23; UKR.WS.566, пп. 144-146, 159-160; UKR.WS.574, п. 33. См. также URK.WS.503, пп. 23-25; UKR.WS.530, пп. 12, 44; UKR.WS.536, пп. 11-12. 154 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.520, пп. 15, 38, 41, 44-45; UKR.WS.536, пп. 19, 26; UKR. WS.543, пп. 13, 16; UKR.WS.546, пп. 20, 29, 33; UKR.WS.550, п. 4. См. также UKR.WS.530, п. 14. 155 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.550, пп. 16-17. См. также UKR.WS.530, п. 16. 156 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.496, пп. 15, 18; UKR.WS.543, п. 16; UKR.WS.546, пп. 38-39, 41; UKR.WS.550, пп. 4, 10-11, 16; UKR.WS.551, п. 23; UKR.WS.556, п. 10; UKR.WS.566, пп. 143-144, 158; UKR. WS.574, п. 38. 157 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.496, пп. 12, 18, 21; UKR.WS.520, пп. 38-39, 41; UKR.WS.531, п. 21; UKR.WS.543, пп. 13, 16; UKR.WS.546, пп. 13, 20-21, 23, 33, 37-38, 41; UKR.WS.550, пп. 4, 10, 12, 18; UKR.WS.574, пп. 54-55; UKR.WS.551, пп. 23-24; UKR.WS.566, пп. 144-145, 148. См. также UKR.WS.493, пп. 18-19; UKR.WS.521, пп. 5, 7; UKR.WS.530, пп. 11-13, 17; UKR.WS.531, пп. 16, 49; UKR.WS.532, п. 59; UKR. WS.533, пп. 37, 43; UKR.WS.535, п. 7; UKR.WS.537, п. 24; UKR.WS.545, п. 5; UKR.WS.560, пп. 41, 44; UKR. WS.562, п. 40; UKR.WS.576, п. 20.
38 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими о применении российскими властями электрошока во время допросов158. Другие методы пыток, о которых рассказали пострадавшие, включали удушение, надевание мешков на голову, голодание, длительное пребывание в неудобных позах, имитацию казни, вырывание ногтей и содержание в одиночной камере в течение продолжительного времени159, а также угрозы убийства, нанесения увечий и физического насилия или угрозы причинения вреда членам семьи160. Свидетели также сообщили о том, что они подвергались сексуальному насилию и/или угрозам его применения в отношении их самих и членов их семей161. Восемь пострадавших сообщили о различных кратковременных и долговременных травмах и заболеваниях, полученных в результате пыток, включая шрамы, синяки, ожоги, ссадины и волдыри, переломы ребер, разрывы мышц, травмы спины и головы, инфаркт миокарда, гинекологические травмы и одышку162.
60. По сообщениям свидетелей, для получения от пострадавших признаний или информации российские власти иногда пытали у них на глазах их родственников или давали им понять, что их близкие подвергаются насилию163. Пострадавшая от пыток женщина, чей сын и муж были задержаны вместе с ней, сообщила БДИПЧ, что во время допросов ее заставляли слушать, как ее сына пытают электрическим током, и угрожали его убить или изнасиловать164. Еще один пострадавший рассказал следующее: «На первом этаже была также камера для женщин […] Чтобы заставить мужчин дать показания, они прибегали к уловке и сообщали им, что их жены, подруги или матери арестованы и находятся в этой женской камере, и если те откажутся сотрудничать или не предоставят информацию, их близких изнасилуют, покалечат или отрежут им конечности и пальцы […] Однажды меня вызвали на допрос. Потом они стали избивать одну из находившихся в камере женщин, и я слышал ее крики, а они мне сказали, что это моя девушка»165. Все пострадавшие от пыток также были свидетелями применения пыток
158 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.496, п. 14; UKR.WS.520, п. 43; UKR.WS.546, п. 29; UKR. WS.550, п. 18; UKR.WS.566, пп. 146-148. См. также UKR.WS.503, п. 23; UKR.WS.521, п. 5; UKR.WS.530, пп. 11-13; UKR.WS.531, пп. 16, 47-48; UKR.WS.533, п. 43; UKR.WS.535, п. 7; UKR.WS.536, пп. 13-14; UKR.WS.537, п. 24; UKR.WS.545, п. 5; UKR.WS.560, п. 18; UKR.WS.576, п. 20. 159 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.496, пп. 10, 15, 18; UKR.WS.520, п. 21; UKR.WS.537, п. 24; UKR.WS.543, пп. 10, 13; UKR.WS.546, пп. 21, 23-24, 33; UKR.WS.550, paras 12, 18; См. также UKR.WS.572, п. 72. 160 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.496, п. 19; UKR.WS.520, п. 44; UKR.WS.530, пп. 12, 36; UKR. WS.536, п. 17; UKR.WS.543, п. 13; UKR.WS.550, пп. 4, 16; UKR.WS.566, п. 159. См. также UKR.WS.521, п. 7. 161 Подробнее см. Раздел IV.d «Сексуальное насилие в условиях конфликта». 162 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.496, пп. 12, 53; UKR.WS.520, п. 39; UKR.WS.531, п. 22; UKR. WS.536, пп. 14-16; UKR.WS.543, п. 16; UKR.WS.546, пп. 38, 41; UKR.WS.550, п. 18; UKR.WS.574, пп. 55, 58, 61-62. См. также UKR.WS.493, пп. 20, 29; UKR.WS.503, пп. 24, 26. 163 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.503, п. 23; UKR.WS.536, п. 11; UKR.WS.566, пп. 168-170. 164 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.536, пп. 11, 17. 165 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.566, пп. 168-170.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 39 и физического насилия к другим задержанным, как гражданским лицам, так и военнопленным166.
61. БДИПЧ также получило свидетельские показания о систематическом применении насилия администрацией в местах содержания под стражей, находящихся в ведении российских властей167. Говоря о режиме содержания под стражей, один из пострадавших рассказал, что во время каждой проверки камер, которая проводилась четыре раза в день, его вместе с сокамерниками выгоняли в коридор, где они должны были стоять лицом к стене в согнутом положении с руками за спиной, пока их обыскивали. Если кто-то недостаточно широко расставлял ноги, охранники били его по ногам168. Другой свидетель, который до вторжения Российской Федерации в Украину отбывал наказание в колонии в Херсонской области, рассказал, что после того, как учреждение перешло под контроль России, его регулярно подвергали физическому насилию и угрозам и заставляли выполнять тяжелую физическую работу без какого-либо вознаграждения169.
62. Пострадавшие, с которыми беседовали представители БДИПЧ, также сообщали об унизительных процедурах и «ритуалах», в ходе которых над задержанными издевались и подвергали их насмешкам170. Один из пострадавших рассказал об одном из видов пыток, которым его подвергали во время коротких прогулок на свежем воздухе: «Меня заставляли показывать охранникам, знаю ли я все физические упражнения, которые должны уметь выполнять заключенные. Однажды я попробовал им сказать, что не могу как следует приседать из-за травмы ног, полученной в результате побоев, но они и слушать меня не хотели и просто снова меня избивали»171. Некоторые «ритуалы» были прямо направлены на оскорбление национальных, патриотических чувств задержанных гражданских лиц или непосредственно их украинского происхождения. Так, задержанных заставляли заучивать и декламировать текст гимна России или выкрикивать лозунги, прославляющие Россию; тех, кто не подчинялся, избивали или подвергали наказаниям172. Один из пострадавших рассказал, что его избивали каждый раз, когда он произносил некоторые слова на русском языке с украинским акцентом173.
166 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.496, пп. 22, 28-29; UKR.WS.520, пп. 23, 41, 43, 47; UKR. WS.543, п. 16; UKR.WS.546, пп. 29, 41, 44; UKR.WS.550, пп. 4, 15; UKR.WS.551, п. 24; UKR.WS.566, пп. 154- 155, 163, 170; UKR.WS.570, пп. 21, 25; UKR.WS.574, пп. 40, 44-46, 51. См. также Раздел IV.c. Положение военнопленных. 167 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.520, пп. 39, 41; UKR.WS.543, п. 16; UKR.WS.546, пп. 21, 34; UKR.WS.551, пп. 10-12, 23-25. 168 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.543, п. 16. 169 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.551, пп. 10-12, 23-25. 170 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.496, п. 36; UKR.WS.536, пп. 19, 25, 28; UKR.WS.546, пп. 20, 33. 171 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.546, п. 33. 172 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.496, пп. 20-21, 23; UKR.WS.543, пп. 15, 16; UKR.WS.546, п. 22. См. также UKR.WS.560, п. 43; UKR.WS.572, п. 73. 173 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.546, п. 37.
40 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 63. Помимо жалоб на обращение, которому подвергаются гражданские лица, удерживаемые российскими властями, БДИПЧ продолжало получать сообщения о повсеместных плачевных условиях содержания под стражей, которые могут быть приравнены к жестокому, бесчеловечному или унижающему достоинство обращению или наказанию174. К ним относятся переполненность камер, отсутствие надлежащей вентиляции и освещения, антисанитарные условия, включая отсутствие элементарных санитарных удобств, недостаток воды и пищи, а также отсутствие возможности для прогулок или физических упражнений175. Четверо пострадавших сообщили, что из-за недоедания в местах содержания под стражей они сильно потеряли в весе176. Один из пострадавших вспомнил, что он похудел до такой степени, что охранники делали ставки на то, «как долго он протянет»177.
64. Свидетели, опрошенные БДИПЧ, также рассказали о том, как российские власти систематически отказывали задержанным в медицинской помощи или предоставляли ее в недостаточном объеме, как для лечения травм, полученных травм, полученных в результате пыток, так и для целей повседневного медицинского ухода (например, регулярного предоставления лекарственных препаратов, в которых некоторые могут нуждаться)178. Так, адвокат, представляющая интересы произвольно задержанного гражданского лица, сообщила БДИПЧ, что, когда ее клиент в результате неоднократных побоев и пыток получил многочисленные травмы и обратился за медицинской помощью, сотрудники места содержания под стражей отказали ему в этом, заявив, что «если они ему помогут, он останется без ноги»179. Отказ в медицинской помощи может также представлять собой нарушение запрета на пытки и другие жестокие, бесчеловечные или унижающие достоинство виды обращения и наказания.
65. В БДИПЧ также поступили заслуживающие доверия сообщения о случаях смерти в местах содержания под стражей в результате пыток или бесчеловечных условий содержания, включая несвоевременное и ненадлежащее оказание медицинской помощи180. Одна свидетельница
174 См. БДИПЧ ОБСЕ, Третий промежуточный доклад, п. 48; БДИПЧ ОБСЕ, Четвертый промежуточный доклад, пп. 51-52; Пятый промежуточный доклад, п. 38; Шестой промежуточный доклад, п. 43. 175 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, пп. 23, 27; UKR.WS.496, пп. 12, 25, 27, 32-33, 35-36, 40; UKR.WS.520, пп. 21, 41-42; UKR.WS.536, пп. 20, 23-24, 26; UKR.WS.543, пп. 10-11, 13, 16; UKR.WS.546, пп. 15, 22, 28; UKR.WS.550, пп. 10, 13-14; UKR.WS.551, п. 16; UKR.WS.566, п. 171; UKR.WS.570, пп. 14, 16-18; UKR.WS.574, пп. 43, 50. См. также UKR.WS.497, п. 22; UKR.WS.503, п. 37; UKR.WS.504, п. 38; UKR.WS.521, п. 9; UKR. WS.528, п. 42; UKR.WS.530, пп. 14, 17-18, 35-36; UKR.WS.531, п. 27; UKR.WS.532, пп. 57, 59; UKR.WS.541, п. 33; UKR.WS.545, п. 5; UKR.WS.554, пп. 6, 9; UKR.WS.560, пп. 42-43; UKR.WS.562, п. 40; UKR.WS.572, пп. 66, 86. 176 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.520, п. 45; UKR.WS.543, п. 19; UKR.WS.546, п. 15; UKR. WS.566, п. 188. См. также UKR.WS.531, п. 27. 177 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.546, п. 23. 178 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.496, пп. 27, 40; UKR.WS.543, пп. 11, 16; UKR.WS.570, п. 17. См. также UKR.WS.530, пп. 14, 17-18; UKR.WS.554, п. 9; UKR.WS.560, п. 43; UKR.WS.572, пп. 78-79, 84, 87, 89, 101-102. 179 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.530, п. 17. 180 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.551, п. 16. См. также UKR.WS.528, п. 31; UKR.WS.530, п. 35.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 41 сообщила БДИПЧ, что одна из ее сокамерниц, хотя и не подвергалась физическому насилию, за восемь месяцев содержания в одиночной камере перенесла такие психические страдания, что покончила жизнь самоубийством181.
66. Еще одним примером может служить судьба Виктории Рощиной, 27-летней украинской журналистки-расследовательницы, пропавшей в августе 2023 года в оккупированной Россией Запорожской области182. Когда ее останки были переданы украинской стороне в рамках обмена в феврале 2025 года, они были обозначены как «тело неизвестного мужчины» с «признаками кахексии» (крайнего истощения). В ходе судебно-медицинской экспертизы на ее теле были обнаружены многочисленные следы пыток, в том числе «возможные признаки применения электрического тока». Перед передачей останков российские власти удалили из тела некоторые внутренние органы, что не позволило экспертам установить точную причину смерти183. Проведенное СМИ расследование показало, что до перевода в СИЗО № 2 города Таганрога (Российская Федерация) Рощина в течение четырех месяцев содержалась в одиночной камере в Мелитополе, где ее подвергали пыткам электрическим током184.
C. ПОЛОЖЕНИЕ ВОЕННОПЛЕННЫХ
67. В первом полугодии 2025 год в БДИПЧ продолжали поступать сообщения185, в том числе 28 показаний свидетелей, о нарушениях МГП и МППЧ при обращении с украинскими военнопленными. Из этих свидетельских показаний 23 предоставили бывшие военнопленные (20 мужчин и 3 женщины) и 5 были получены от родственников военнопленных186. Девять из этих 23 военнопленных были освобождены в первом полугодии 2025 года, что свидетельствует о том, что эти нарушения продолжают иметь место187. Продолжительность пребывания в плену составляла от 4 до 38 месяцев.
181 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.552, пп. 37-38. 182 Брифінг начальника Департаменту Офісу Генпрокурора Юрія Бєлоусова [Брифинг начальника департамента Офиса Генпрокурора Юрия Белоусова], YouTube, 24 апреля 2025 г. См. также БДИПЧ ОБСЕ, Шестой промежуточный доклад, п. 51. 183 Там же. 184 Ghost Detainees. The Story of Viktoriia Roshchyna [Узники-призраки. История Виктории Рощиной], iStories, 29 April 2025. 185 См. ЮДИПЧ ОБСЕ, Третий промежуточный доклад, п. 28; БДИПЧ ОБСЕ, Четвертый промежуточный доклад, п. 33; Пятый промежуточный доклад, п. 52; Шестой промежуточный доклад, п. 66. 186 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.492, UKR.WS.494, UKR.WS.498, UKR.WS.506, UKR.WS.510, UKR.WS.516, UKR.WS.519, UKR.WS.522, UKR.WS.523, UKR.WS.524, UKR.WS.525, UKR.WS.526, UKR. WS.527, UKR.WS.544, UKR.WS.555, UKR.WS.557, UKR.WS.558, UKR.WS.559, UKR.WS.565, UKR.WS.571 (male POWs); UKR.WS.495, UKR.WS.507, UKR.WS.568 (военнопленные-женщины); UKR.WS.508, UKR. WS.512, UKR.WS.513, UKR.WS.518, UKR.WS.553 (члены семей военнопленных). 187 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.494, UKR.WS.522, UKR.WS.525, UKR.WS.526, UKR.WS.527, UKR.WS.544, UKR.WS.558, UKR.WS.559, UKR.WS.565.
42 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 68. В числе мест содержания свидетели называли исправительные колонии, полицейские участки, военные базы и следственные изоляторы, а также такие импровизированные пункты, как заводские бараки, складские помещения, дачи, заброшенные фермы, школы и клубы188. Все свидетели, кроме одного, рассказали о многочисленных перемещениях из одного места содержания в другое. Большинство военнопленных сообщали о том, что они содержались вместе с гражданскими лицами, которые были задержаны либо за (предполагаемые) преступления, либо за то, что ранее служили в вооруженных силах Украины189, но некоторые отметили, что их содержали отдельно190. Военнопленные в основном содержались отдельно от заключенных противоположного пола191, об иной практике сообщил лишь один свидетель192.
69. По словам военнопленных, их допрашивали сотрудники российского Следственного комитета, ФСБ и военнослужащие российских вооруженных сил193. Как утверждают 13 свидетелей, до и во время допросов часто имели место пытки и/или жестокое обращение194, при этом один свидетель отметил, что «допросы всегда сопровождались пытками»195. Использовались, например, перцовые баллончики, принуждение к неудобным позам, избиения, удушение, имитация утопления, удары электрическим током (в области гениталий), угрозы изнасилования и смерти, а также изнасилование с использованием посторонних предметов. Восемь свидетелей отметили, что эти методы допроса (или угрозы их применения) позволяли добиться признательных или ложных показаний196. Свидетели также подробно рассказали о случаях, когда людей заставляли подписывать документы, не давая им возможности ознакомиться с их содержанием197.
188 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.494, п. 12; UKR.WS.495, п. 5; UKR.WS.525, п. 12; UKR. WS.526, п. 7; UKR.WS.527, п. 14; UKR.WS.525, п. 19; UKR.WS.544, п. 10; UKR.WS.558, пп. 21, 56; UKR. WS.568, п. 4; UKR.WS.565, п. 10. 189 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.494, п. 30; UKR.WS.495, п. 42; UKR.WS.516, п. 45; UKR. WS.518, п. 38; UKR.WS.523, п. 47; UKR.WS.527, п. 24; UKR.WS.558, п. 104; UKR.WS.559, п. 12; UKR.WS.565, пп. 12, 23; UKR.WS.568, п. 14; UKR.WS.571, п. 60. 190 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.510, пп. 59, 60; UKR.WS.522, п. 28; UKR.WS.525, п. 14; UKR. WS.526, п. 27. 191 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.516, п. 43; UKR.WS.519, п. 27; UKR.WS.523, п. 47; UKR. WS.524, п. 24; UKR.WS.526, п. 11; UKR.WS.544, п. 29; UKR.WS.555, п. 26; UKR.WS.558, п. 106; UKR.WS.568, п. 14; UKR.WS.571, п. 60. 192 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.492, п. 10. 193 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.494, п. 13; UKR.WS.506, п. 26; UKR.WS.516, п. 75; UKR. WS.525, п. 15; UKR.WS.558, пп. 5, 67, 90; UKR.WS.571, п. 61; UKR.WS.555, п. 42. 194 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.492, пп. 11, 14; UKR.WS.494, п. 13; UKR.WS.495, п. 48; UKR. WS.510, п. 91; UKR.WS.519, п. 10; UKR.WS.522, пп. 31, 53; UKR.WS.524, п. 23; UKR.WS.525, пп. 15, 39; UKR. WS.527, п. 58; UKR.WS.544, п. 50; UKR.WS.557, пп. 66, 77, 78; UKR.WS.558, пп. 32, 33, 58; UKR.WS.565, пп. 17, 24, 36; UKR.WS.568, п. 9. 195 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.492, п. 11. См. также Раздел IV.b. Пытки и жестокое обращение на территориях, находящихся под контролем российских властей. 196 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.494, п. 13; UKR.WS.495, п. 15; UKR.WS.498, п. 16; UKR. WS.508, п. 19; UKR.WS.510, п. 91; UKR.WS.519, п. 11; UKR.WS.557, п. 79; UKR.WS.568, п. 18. 197 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.494, пп. 8, 10; UKR.WS.495, п. 13; UKR.WS.498, пп. 16, 33; UKR.WS.523, п. 34; UKR.WS.544, п. 40; UKR.WS.555, п. 32; UKR.WS.565, п. 17.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 43 70. Двадцать шесть из 28 свидетелей рассказали о пытках, которым подвергались украинские военнопленные, что подтверждает их продолжающееся повсеместное и систематическое применение198. Чаще всего упоминалось физическое насилие в виде избиений, причем некоторые свидетели отмечали, что это происходило ежедневно199: «За 1008 дней плена не было ни одного дня, когда меня бы не били»200. Так, охранники выбивали букву «Z» на спинах военнопленных или наносили им удары во время приема пищи, в душевых или в других ситуациях, когда они находились без одежды 201. Такие акты насилия приводили к переломам зубов и костей 202, долговременной потере трудоспособности или смерти 203. Среди поводов для избиения назывались обращения с просьбой выдать мыло или лекарства, чтение книги, посещение туалета без разрешения, плохое запоминание тюремных правил или вообще отсутствие какого – либо явного повода204. Как пояснил один из свидетелей, «степень и характер избиений зависели от их настроения, от войны, от погоды»205. По словам военнопленных, их избивали резиновыми дубинками, пластмассовыми трубами, оружием, палками, электрическими шнурами, деревянными лопатами, ремнями и цепями 206.
71. Как отмечалось и в предыдущих докладах БДИПЧ207, военнопленные рассказывали о побоях и пытках электрическим током по прибытии в места содержания 208. Один из свидетелей рассказал следующее: «Была процедура приемки — включили российский гимн через динамики, было много спецназовцев, многие с собаками, и они избивали нас всю ночь. Нас было 76 человек, после этих избиений трое не выжили»209 . В некоторых местах содержания женщинам не надо было проходить «приемку», и избивали их не так часто, как мужчин 210. Также применялись такие методы пыток, как электрошок, травля задержанных собаками,
198 См. БДИПЧ ОБСЕ, Четвертый промежуточный доклад, п. 33; Пятый промежуточный доклад, п. 6; Шестой промежуточный доклад, п.8. 199 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.519, пп. 7, 17; UKR.WS.544, п. 47. 200 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.544, п. 55. 201 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.494, пп. 19, 28; UKR.WS.522, пп. 21, 25; UKR.WS.523, п. 24; UKR.WS.526, пп. 38, 55; UKR.WS.527, п. 54; UKR.WS.557, п. 91; UKR.WS.565, п. 14; UKR.WS.568, п. 23. 202 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.494, п. 29; UKR.WS.495, п. 12; UKR.WS.516, п. 119; UKR. WS.525, п. 6; UKR.WS.544, п. 26. 203 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.510, п. 86; UKR.WS.527, п. 48. 204 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.494, п. 20; UKR.WS.498, п. 48; UKR.WS.527, пп. 66, 73; UKR.WS.544, пп. 23, 47; UKR.WS.553, п. 18; UKR.WS.558, п. 37; UKR.WS.559, п. 28; UKR.WS.565, п. 37. 205 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.523, п. 53. 206 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.494, пп. 10, 19, 28; UKR.WS.495, п. 12; UKR.WS.498, пп. 23, 41; UKR.WS.507, п. 26; UKR.WS.508, п. 21; UKR.WS.510, пп. 89, 99; UKR.WS.519, п. 6; UKR.WS.522, пп. 18, 20, 39; UKR.WS.523, пп. 16, 29, 38; UKR.WS.525, п. 21; UKR.WS.526, пп. 17, 37, 35; UKR.WS.527, п. 21; UKR.WS.544, п. 12; UKR.WS.555, п. 57; UKR.WS.557, п. 29; UKR.WS.558, п. 54; UKR.WS.559, п. 11; UKR.WS.565, п. 35. 207 См. БДИПЧ ОБСЕ, Четвертый промежуточный доклад, п. 70; Пятый промежуточный доклад, п. 56; Шестой промежуточный доклад, п. 73. 208 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.494, п. 10; UKR.WS.498, п. 23; UKR.WS.512, п. 16; UKR. WS.519, п. 7; UKR.WS.523, п. 16; UKR.WS.524, п. 29; UKR.WS.525, п. 13; UKR.WS.526, п. 33; UKR.WS.555, п. 57; UKR.WS.557, п. 29; UKR.WS.558, п. 120; UKR.WS.559, пп. 11, 17; UKR.WS.565, п. 34; UKR.WS.571, п. 75. 209 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.510, п. 86. 210 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.495, п. 24; UKR.WS.507, п. 26.
44 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими удушение, имитация утопления, инсценировка казни, подвешивание, ошпаривание кипятком, поджигание волос на теле и сексуальное насилие211. По словам двух военнопленных, их до месяца держали в холодных камерах изолятора без достаточного питания, воды и санитарных удобств, причем одного из них содержали голым 212. Военнопленным также угрожали лишением пищи, сексуальным насилием, телесными повреждениями и смертью213. Свидетели также рассказали о произвольных убийствах, в том числе о случаях, когда пленных пытали (обычно избивали) до смерти или расстреливали 214.
72. Некоторых свидетелей в качестве наказания заставляли делать тысячи приседаний и отжиманий, иногда голыми 215. В то же время пленным не разрешалось беспрепятственно заниматься физическими упражнениями 216. Военнопленных подвергали унизительному и оскорбительному обращению, в том числе словесным оскорблениям, заставляли их ползать (иногда часами), чистить грязные туалеты голыми руками, называть друг друга оскорбительными прозвищами и имитировать поведение животных 217. Военнопленных заставляли разучивать российский гимн и петь его по требованию218, в противном случае их избивали 219. В помещениях для содержания военнопленных через громкоговорители постоянно звучали одни и те же российские военные песни 220, а военнопленных заставляли выкрикивать «Слава России» каждый раз, когда открывалась дверь их камеры, и разрешали им разговаривать только по-русски 221. При этом некоторые категории военнопленных подвергались более жестокому обращению, чем другие – например, солдаты из Центральной или Западной Украины, военнослужащие полка «Азов» и батальона «Айдар», а также те, у кого
211 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.494, пп. 23, 37; UKR.WS.495, п. 27; UKR.WS.507, п. 10; UKR.WS.508, пп. 21, 27, 119; UKR.WS.510, п. 99; UKR.WS.516, пп. 77, 125, 127, 149; UKR.WS.519, п. 8; UKR. WS.522, пп. 13, 21; UKR.WS.524, п. 45; UKR.WS.526, пп. 17, 37; UKR.WS.527, пп. 48, 50, 51, 58, 79; UKR. WS.544, пп. 26, 36, 52; UKR.WS.553, п. 18; UKR.WS.555, пп. 59, 77; UKR.WS.557, пп. 62, 76; UKR.WS.558, пп. 40, 88, 120; UKR.WS.559, п. 13; UKR.WS.565, пп. 14, 16, 22, 34; UKR.WS.568, пп. 9, 10; UKR.WS.571, пп. 75, 111. Более подробно см. Раздел IV.d. Сексуальное насилие в условиях конфликта. 212 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.524, п. 36; UKR.WS.544, п. 54. 213 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.519, п. 16; UKR.WS.544, пп. 26, 59; UKR.WS.558, пп. 45, 70, 88. 214 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.494, п. 12; UKR.WS.508, п. 21; UKR.WS.510, п. 86; UKR. WS.523, пп. 22, 26; UKR.WS.525, п. 21; UKR.WS.544, п. 14; UKR.WS.557, п. 19; UKR.WS.559, п. 21. 215 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.498, п. 49, UKR.WS.510, п. 91, UKR.WS.519, пп. 6, 9, UKR. WS.522, п. 21, UKR.WS.571, п. 120. 216 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.555, п. 75. 217 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.498, п. 41; UKR.WS.507, п. 3; UKR.WS.510, п. 13; UKR. WS.516, пп. 117, 178; UKR.WS.519, п. 8; UKR.WS.524, п. 42; UKR.WS.526, п. 34; UKR.WS.544, пп. 15, 20; UKR.WS.555, п. 75; UKR.WS.565, пп. 11, 15, 25, 38. 218 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.494, п. 20; UKR.WS.495, п. 39; UKR.WS.522, п. 37; UKR. WS.523, п. 27; UKR.WS.527, п. 32; UKR.WS.544, п. 35; UKR.WS.555, п. 72; UKR.WS.559, п. 20; UKR.WS.565, п. 22; UKR.WS.571, п. 54. 219 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.498, п. 30; UKR.WS.507, п. 9; UKR.WS.516, п. 47; UKR. WS.519, п. 9; UKR.WS.523, п. 27; UKR.WS.527, п. 32; UKR.WS.544, п. 35; UKR.WS.555, п. 73; UKR.WS.559, п. 20; UKR.WS.565, п. 22; UKR.WS.571, п. 121. 220 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.516, п. 47; UKR.WS.519, п. 17; UKR.WS.544, п. 35; UKR. WS.555, п. 73. 221 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.519, п. 15; UKR.WS.522, п. 66.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 45 были татуировки с украинской символикой или изображениями, которые российские власти ассоциируют с ультраправыми идеологиями 222. По рассказам свидетелей, некоторых заставляли удалять свои татуировки при помощи острых камней 223.
73. В течение первой половины 2025 года, как и в предыдущие отчетные периоды, БДИПЧ получало сообщения свидетелей с описанием плохих условий содержания военнопленных 224. Их держали в переполненных камерах и бараках с плохим отоплением и неудовлетворительными условиями для сна. Освещение либо вообще никогда не выключалось, либо было неисправным, окна были разбиты или оставались открытыми зимой и закрытыми летом 225. «Нас было 17 человек в двухместной камере», – вспоминает один из свидетелей 226. При этом, по сообщениям свидетелей, их наказывали за то, что в отсутствие коек они спали на полу, или за то, что они надевали куртки, когда помещение не отапливалось227. Повсеместной проблемой были антисанитарные условия: в камерах присутствовали крысы, насекомые или плесень228. Часто военнопленные в течение длительного времени не имели доступа к душевым комнатам 229 или к воде для умывания 230. Также был ограничен доступ к мылу, туалетной бумаге, зубной пасте и зубным щеткам. Свидетели сообщали, что им выдавали использованные зубные щетки или им приходилось пользоваться одной бритвой на несколько человек 231. Иногда недостаточный доступ к туалетам приводил к непроизвольному мочеиспусканию232.
74. Свидетели рассказывали о нехватке пищи и воды, отмечая, что «[…] три буханки хлеба и три бутылки воды (1,5 литра) [приходилось делить] на
222 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.494, п. 24; UKR.WS.495, п. 58; UKR.WS.498, п. 29; UKR. WS.507, п. 16; UKR.WS.516, пп. 119, 149; UKR.WS.522, п. 68; UKR.WS.523, п. 29; UKR.WS.526, п. 23; UKR. WS.544, п. 26; UKR.WS.558, п. 103; UKR.WS.568, п. 12. 223 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.525, п. 17; UKR.WS.558, п. 97. 224 См. БДИПЧ ОБСЕ, Четвертый промежуточный доклад, п. 69; Пятый промежуточный доклад, п. 63; Шестой промежуточный доклад, п. 78. 225 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.494, п. 8; UKR.WS.495, пп. 11, 13, 15; UKR.WS.498, пп. 14, 19; UKR.WS.510, п. 58; UKR.WS.513, п. 11; UKR.WS.516, пп. 51, 137; UKR.WS.519, пп. 6, 17; UKR.WS.522, пп. 25, 67; UKR.WS.525, пп. 12, 14, 24, 38; UKR.WS.526, п. 52; UKR.WS.527, пп. 14, 42, 63, 64; UKR.WS.544, пп. 10, 64; UKR.WS.555, пп. 24, 132; UKR.WS.557, п. 40; UKR.WS.558, пп. 82, 100; UKR.WS.559, п. 7; UKR. WS.568, п. 20; UKR.WS.571, пп. 21, 30. 226 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.498, п. 14. 227 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.495, п. 25; UKR.WS.498, п. 34; UKR.WS.507, п. 11; UKR. WS.516, п. 147; UKR.WS.555, п. 63; UKR.WS.557, п. 83; UKR.WS.558, п. 81; UKR.WS.565, п. 22. 228 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.494, п. 14; UKR.WS.495, п. 38; UKR.WS.498, п. 35; UKR. WS.516, п. 137; UKR.WS.518, п. 39; UKR.WS.519, п. 17; UKR.WS.522, п. 42; UKR.WS.525, п. 14; UKR.WS.526, п. 52; UKR.WS.527, п. 71; UKR.WS.544, п. 10; UKR.WS.558, пп. 79, 100; UKR.WS.565, п. 20. 229 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.507, п. 10; UKR.WS.571, п. 66. 230 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.498, п. 14; UKR.WS.516, п. 113; UKR.WS.525, п. 23; UKR. WS.555, п. 46. 231 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.510, п. 113; UKR.WS.522, п. 42; UKR.WS.527, п. 65; UKR. WS.544, пп. 68, 69; UKR.WS.555, п. 47; UKR.WS.559, п. 20; UKR.WS.571, п. 138. 232 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.495, пп. 8, 10; UKR.WS.498, п. 14; UKR.WS.506, п. 39; UKR. WS.516, п. 53; UKR.WS.525, п. 9; UKR.WS.527, п. 14; UKR.WS.557, п. 23; UKR.WS.558, п. 77; UKR.WS.565, п. 37.
46 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 30 человек»233. Режим питания был нерегулярным 234, и военнопленным не давали достаточно времени на прием пищи; некоторые свидетели рассказывали, что на еду им отводилось всего 30 секунд 235.
75. БДИПЧ получило сообщения о случаях заражения военнопленных инфекционными заболеваниями, включая чесотку, ВИЧ, гепатит и туберкулез236. Так, по словам свидетелей, их содержали вместе с туберкулезными больными, при этом не проводились медицинские осмотры и не предоставлялось лечение237. Медицинская помощь оказывалась лишь в исключительных случаях или не оказывалась вовсе238. Стоматологическая помощь была настолько плохой, что «заключенным приходилось самим вырывать себе зубы»239. Двое свидетелей сообщили, что тюремные врачи вместо оказания медицинской помощи избивали военнопленных и пытали их электрошокерами 240. БДИПЧ также получило сообщения о случаях смерти в местах содержания под стражей из-за неоказания медицинской помощи 241. Очень часто после освобождения из-под стражи свидетели жаловались на серьезные проблемы со здоровьем, в том числе серьезную потерю веса, нарушение менструального цикла и психологические травмы 242; некоторые из них нуждались в хирургических операциях или лечении, а некоторые даже предпринимали попытки самоубийства243.
76. Девять свидетелей и пострадавших рассказали о нарушении, о котором БДИПЧ сообщает в своих докладах с самого начала вооруженного конфликта: военнопленные выставляются на всеобщее любопытство – их заставляют фотографироваться и записывать видеообращения,
233 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.494, п. 12. См. также UKR.WS.525, п. 22. 234 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.494, пп. 8, 12, 14; UKR.WS.495, п. 16; UKR.WS.498, пп. 9, 14, 44; UKR.WS.507, п. 29; UKR.WS.508, п. 20; UKR.WS.510, п. 58; UKR.WS.512, п. 17; UKR.WS.516, пп. 47, 113, 120; UKR.WS.519, п. 6; UKR.WS.522, п. 78; UKR.WS.523, п. 37; UKR.WS.525, пп. 14, 22, 27; UKR.WS.526, п. 55; UKR.WS.527, п. 14; UKR.WS.544, пп. 24, 44, 63; UKR.WS.553, п. 18; UKR.WS.555, пп. 25, 46, 48; UKR. WS.557, п. 23, 36, 45; UKR.WS.558, пп. 79, 81, 101; UKR.WS.559, пп. 9, 13; UKR.WS.568, п. 20; UKR.WS.571, п. 21. 235 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.494, п. 27; UKR.WS.498, п. 29; UKR.WS.506, п. 33; UKR. WS.510, п. 118; UKR.WS.522, п. 47; UKR.WS.525, п. 27; UKR.WS.527, п. 32; UKR.WS.553, п. 18; UKR.WS.555, п. 48; UKR.WS.558, п. 101. 236 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.513, п. 11; UKR.WS.516, пп. 71, 137; UKR.WS.527, пп. 45, 48, 75; UKR.WS.544, пп. 23, 64; UKR.WS.558, п. 146; UKR.WS.565, п. 39. 237 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.495, п. 83; UKR.WS.516, п. 113; UKR.WS.525, п. 9; UKR. WS.526, п. 52; UKR.WS.558, п. 146. 238 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.494, п. 22; UKR.WS.495, пп. 48, 60; UKR.WS.507, п. 6; UKR.WS.516, п. 69; UKR.WS.522, п. 24; UKR.WS.523, п. 44; UKR.WS.525, п. 9; UKR.WS.527, пп. 35, 71; UKR. WS.555, п. 30; UKR.WS.557, п. 79; UKR.WS.558, п. 102; UKR.WS.565, п. 37; UKR.WS.568, п. 22; UKR.WS.571, п. 126. 239 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.494, п. 22. 240 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.510, п. 115; UKR.WS.519, п. 17. 241 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.522, пп. 57, 60; UKR.WS.558, п. 146. 242 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.494, п. 40; UKR.WS.495, п. 90; UKR.WS.506, п. 34; UKR. WS.516, п. 185; UKR.WS.525, п. 37; UKR.WS.544, п. 73; UKR.WS.557, п. 93; UKR.WS.558, пп. 173, 174. 243 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.495, п. 90; UKR.WS.522, п. 76; UKR.WS.523, п. 32; UKR. WS.544, п. 73; UKR.WS.557, пп. 84, 93; UKR.WS.558, пп. 173, 174; UKR.WS.568, п. 9; UKR.WS.571, п. 138.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 47 которые затем размещаются в Интернете244. В этих видеороликах военнопленные либо называют свои личные данные, либо делают пророссийские заявления 245. Кроме того, 11 пострадавших сообщили, что у них не было возможности реализовать свое право на переписку 246. Когда военнопленным все же разрешали отправлять письма и получать письма и посылки, почтовые отправления подвергались цензуре247. Письма часто не доходили до адресата, а посылки похищались248.
77. Свидетели также сообщили БДИПЧ, что российские власти не информировали их об их статусе военнопленных и о связанных с этим статусом правах и гарантиях 249. Свидетели отмечали, что вместо этого тюремная администрация заявляла, «[…] что у нас нет прав, что мы никто»250, давая тем самым понять, «[…] что если кто-то будет упоминать Женевскую конвенцию, они с ними разберутся»251. Тем не менее, как рассказали свидетели БДИПЧ, в места содержания военнопленных приезжали представители Международного комитета Красного Креста (МККК), Российского Красного Креста252 и российского уполномоченного по правам человека253. Во время этих посещений военнопленным велели не высказывать никаких жалоб, угрожая им наказанием 254.
78. БДИПЧ по-прежнему испытывает трудности с получением доступа к военнопленным, удерживаемым обеими сторонами конфликта, и с проведением их опроса255. На сегодняшний день БДИПЧ удалось провести интервью с украинскими военнопленными только после их освобождения из мест интернирования. В ответ на вопросы об обращении с российскими военнопленными украинские власти заявляют о строгом соблюдении норм МГП, подробно описывая условия содержания, распорядок дня, адекватное обеспечение
244 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.498, п. 36; UKR.WS.508, п. 14; UKR.WS.523, п. 42; UKR. WS.527, п. 72; UKR.WS.544, пп. 19, 72; UKR.WS.553, п. 8; UKR.WS.555, п. 34; UKR.WS.557, п. 111; UKR. WS.565, пп. 91, 92. См. также БДИПЧ ОБСЕ, Четвертый промежуточный доклад, п. 33; Пятый промежуточный доклад, п. 60; Шестой промежуточный доклад, п. 87. 245 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.498, п. 36; UKR.WS.523, п. 42; UKR.WS.527, п. 72; UKR. WS.544, пп. 19, 72; UKR.WS.557, п. 111; UKR.WS.565, пп. 91, 92. 246 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.506, п. 20; UKR.WS.507, п. 7; UKR.WS.510, пп. 43-46; UKR. WS.516, п. 93; UKR.WS.524, п. 53; UKR.WS.526, п. 44; UKR.WS.527, пп. 41, 69; UKR.WS.555, пп. 36, 84; UKR.WS.557, п. 22; UKR.WS.558, п. 109; UKR.WS.559, п. 24. По всей видимости, право на переписку военнопленным обычно предоставляли после окончания судебных процессов. См. интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.508, п. 69; UKR.WS.518, п. 42; UKR.WS.519, п. 25. 247 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.523, п. 34. 248 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.498, п. 36; UKR.WS.522, п. 54; UKR.WS.525, п. 31. 249 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.523, п. 2; UKR.WS.525, п. 10; UKR.WS.526, п. 21; UKR. WS.544, п. 61; UKR.WS.555, п. 83; UKR.WS.557, п. 21; UKR.WS.558, п. 125; UKR.WS.568, п. 7. 250 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.544, п. 61. 251 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.558, п. 125. 252 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.522, п. 52; UKR.WS.523, п. 34; UKR.WS.524, п. 63; UKR. WS.544, п. 70; UKR.WS.559, п. 23; UKR.WS.565, п. 30. 253 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.494, п. 25; UKR.WS.522, п. 51; UKR.WS.525, п. 30; UKR. WS.526, п. 59; UKR.WS.544, п. 70; UKR.WS.559, п. 23; UKR.WS.568, п. 107. 254 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.524, п. 67; UKR.WS.527, пп. 61, 70; UKR.WS.544, п. 70; UKR.WS.559, п. 23; UKR.WS.565, п. 30. 255 См. БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад, п. 72; Шестой промежуточный доклад, п. 90.
48 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими продовольствием, водой, медицинской помощью и санитарными удобствами, доступ к МККК и возможности общения с родственниками. В то же время российские власти, несмотря на неоднократные просьбы БДИПЧ, предоставили весьма скудную информацию об обращении с украинскими военнопленными.
D. СЕКСУАЛЬНОЕ НАСИЛИЕ В УСЛОВИЯХ КОНФЛИКТА
79. В первом полугодии 2025 года БДИПЧ получило 23 свидетельства о случаях сексуального насилия в условиях конфликта256, в том числе 21 показание непосредственно от пострадавших. В шести случаях речь идет о насилии в отношении женщин, в 15 – о насилии в отношении мужчин и еще в двух – в отношении и мужчин, и женщин. Все акты насилия, о которых рассказывали свидетели, имели место во время содержания под стражей, в том числе при задержании, во время допросов и в душевых комнатах в местах содержания по стражей. Случаи сексуального насилия в условиях конфликта, упомянутые пострадавшими и свидетелями, происходили в местах содержания под стражей, расположенных на контролируемых Россией территориях Украины, в частности в Донецкой и Херсонской областях 257, а также в городах Камышин, Ростов, Таганрог и Кинешма на территории Российской Федерации 258.
80. Полученные сообщения о случаях сексуального насилия в условиях конфликта в целом соответствуют тенденциям, описанным в предыдущих промежуточных докладах 259. Пострадавшие рассказали о случаях изнасилования и попытках изнасилования 260, в том числе в отношении несовершеннолетних 261, а также с использованием посторонних предметов262. Одна из пострадавших рассказала, что ее несколько дней подряд подвергали групповому изнасилованию и одновременно с этим заставляли смотреть, как насилуют другую задержанную263. Иногда эти действия снимали на видео264. Несколько
256 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.492; UKR.WS.494; UKR.WS.495; UKR.WS.507; UKR.WS.508; UKR.WS.510; UKR.WS.516; UKR.WS.519; UKR.WS.520; UKR.WS.522; UKR.WS.524; UKR.WS.526; UKR.WS.527; UKR.WS.530; UKR.WS.531; UKR.WS.536; UKR.WS.546; UKR.WS.555; UKR.WS.556; UKR.WS.557; UKR. WS.565; UKR.WS.568; UKR.WS.574. 257 См. Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.495; UKR.WS.507; UKR.WS.522; UKR.WS.568; UKR. WS.574, UKR.WS.531; UKR.WS.536. 258 См. Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.519; UKR.WS.520; UKR.WS.555; UKR.WS.495; UKR. WS.508; UKR.WS.510; UKR.WS.516; and UKR.WS.546; UKR.WS.557. 259 См. БДИПЧ ОБСЕ, Четвертый промежуточный доклад, пп. 62, 76, Пятый промежуточный доклад, п. 77; Шестой промежуточный доклад, пп. 97-100. 260 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.492, п. 12; UKR.WS.495, пп. 27-28; UKR.WS.507, п. 10; UKR. WS.510, п. 99; UKR.WS.530, пп. 18, 35; UKR.WS.568, п. 10; UKR.WS.574, п. 37. 261 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.492, пп. 12, 17. 262 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.492, п. 14; UKR.WS.495, п. 52; UKR.WS.516, п. 149; UKR. WS.519, п. 28; UKR.WS.565, п. 7; UKR.WS.574, п. 59. 263 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.574, пп. 37, 39, 40, 41, 44. 264 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.492, п. 14.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 49 пострадавших сообщили о случаях угроз сексуальным насилием 265, изнасилованием члена семьи 266 или изнасилованием другим задержанным 267.
81. Пострадавшие рассказали БДИПЧ о том, как российские тюремные охранники и военнослужащие пропускали электрический ток через гениталии заключенных мужского пола268. Они также сообщили о нанесении ударов по гениталиям 269, случаях кастрации и угрозах кастрации 270, а также о случаях введения посторонних предметов в уретру 271. Один из свидетелей воспоминал: «Их били по гениталиям и приговаривали: „Это чтобы вы детей иметь не могли“»272.
82. Пострадавшие женщины рассказывали о проблемах с гигиеной репродуктивной системы и медицинским обслуживанием. Женщины отмечали, что им не предоставлялись гигиенические принадлежности во время менструации 273. Некоторые пострадавшие женщины сообщили, что во время содержания под стражей у них вообще не было менструации 274, что свидетельствовало о проблемах со здоровьем. Одна из пострадавших сообщила, что во время содержания под стражей заразилась венерическим заболеванием 275.
83. БДИПЧ получило информацию о том, что сотрудники российских правоохранительных органов и военнослужащие российских вооруженных сил нередко принуждали людей к раздеванию276. Так, например, пострадавшие мужчины и женщины вынуждены были часами стоять голыми перед представителями противоположного пола277 или подвергались избиениям в обнаженном виде278. Пострадавшие особо отмечали случаи, связанные с душевыми в местах содержания под стражей: их не только заставляли раздеваться в душевых в присутствии тюремных охранников противоположного пола279, но и заставляли идти в душ голыми, мимо охранников
265 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.510, п. 101; UKR.WS.531, п. 21; UKR.WS.536, п. 53; UKR. WS.556, п. 12. 266 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.536, п. 17; UKR.WS.574, п. 48. 267 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.546, п. 29. 268 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.492, п. 16; UKR.WS.510, п. 99; UKR.WS.520, пп. 47, 53; UKR. WS.524, п. 23; UKR.WS.527, п. 58; UKR.WS.531, п. 16; UKR.WS.536, п. 57; UKR.WS.546, п. 29; UKR.WS.555, п. 77; UKR.WS.557, п. 78; UKR.WS.568, п. 9. 269 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.508, п. 119; UKR.WS.510, п. 99; UKR.WS.522, п. 21; UKR. WS.524, п. 55; UKR.WS.565, п. 24. 270 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.495, п. 82; UKR.WS.522, п. 41. 271 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.524, п. 50. 272 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.508, п. 119. 273 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.495, п. 25; UKR.WS.507, п. 11. 274 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.495, п. 25; UKR.WS.507, п. 11. 275 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.495, п. 25. 276 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.494, п. 19; UKR.WS.495, п. 5; UKR.WS.516, п. 118. 277 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.495, п. 5; UKR.WS.527, п. 51. 278 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.522, п. 21. 279 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.507, п. 10; UKR.WS.536, п. 28.
50 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими и заключенных противоположного пола280. Как рассказала одна из пострадавших, «все тюремные охранники и российские гражданские заключенные стояли в коридоре и смотрели. Охранники смотрели на нас и присвистывали. … Когда мы возвращались, охранники говорили: „О, вот эта ничего […]“»281. Кроме того, охранники не стеснялись прямо говорить, какие сексуальные действия они хотели бы совершить с задержанными. Также практиковалось применение электрошока и избиения в душевых 282, где заключенные находились в особо уязвимом положении.
84. Пострадавшие также рассказали об унизительных высказываниях сексуального характера со стороны российских тюремных охранников или военнослужащих российских вооруженных сил 283. Одна свидетельница рассказала, как после угроз изнасилованием и избиения ее раздели и обозвали «украинской шлюхой»284. Как уже сообщалось БДИПЧ ранее285, свидетели описывали гомофобные высказывания, направленные на унижение задержанных 286: «[…] он постоянно высказывал угрозы сексуального характера и спрашивал нас о нашей сексуальной ориентации. Когда мы отвечали „обычная“, он говорил: „Вы хотите в Европу — там все геи, значит, вы тоже такие“»287. Или о руководстве их страны: «Они спрашивали нас, что из себя представляет Зеленский или какой-либо конкретный сокамерник, и мы должны были отвечать: „Он педик“»288.
85. Наконец, пострадавшие рассказали БДИПЧ о пытках сексуального характера. Помимо случаев введения посторонних предметов в уретру 289, один из пострадавших также рассказал, как тюремные охранники заставили одного из заключенных чистить зубы зубной щеткой, которую до этого вводили ему в анус290. Другой пострадавший подробно рассказал, как нескольким обнаженным заключенным, стоявшим вплотную друг к другу, наносили удары электрическим током, что приводило к непроизвольному мочеиспусканию291.
86. БДИПЧ выражает глубокую озабоченность в связи с продолжающейся и, по-видимому, усиливающейся практикой применения сексуального
280 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.495, п. 53; UKR.WS.568, п. 23. 281 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.495, п. 53. 282 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.516, пп. 118, 121; UKR.WS.519, п. 8; UKR.WS.520, п. 47; UKR. WS.527, п. 58; UKR.WS.546, п. 29. 283 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.516, п. 149; UKR.WS.526, п. 34; UKR.WS.531, п. 21; UKR. WS.546, п. 29. 284 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.531, п. 21. 285 См. БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад, п. 78; Шестой промежуточный доклад, п. 100. 286 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.516, п. 149; UKR.WS.526, п. 34. 287 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.516, п. 149. 288 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.546, п. 29. 289 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.524, п. 50. 290 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.565, п. 44. 291 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.565, п. 34.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 51 насилия в условиях конфликта в местах содержания под стражей, находящихся под контролем российских властей. Акты насилия, о которых сообщают БДИПЧ свидетели, отличаются крайней жестокостью. БДИПЧ вновь отмечает, что указанные выше акты насилия представляют собой серьезные нарушения МГП и МППЧ и могут квалифицироваться как военные преступления и преступления против человечности 292. Важно отметить, что по состоянию на 29 мая 2025 года Национальная полиция Украины возбудила 110 уголовных дел по подозрению в совершении актов сексуального насилия в условиях конфликта на основании показаний 209 пострадавших 293.
E. УПРАВЛЕНИЕ ОККУПИРОВАННЫМИ ТЕРРИТОРИЯМИ И СВЯЗАННЫЕ С ЭТИМ НАРУШЕНИЯ
Попытки изменения статуса и характера оккупированных территорий
87. В соответствии с МГП, оккупация считается переходным и временным режимом, а оккупирующая держава не приобретает суверенитета над оккупированной территорией. МГП исходит из того, что во время оккупации местное население не обладает возможностью свободного волеизъявления и не может выразить согласие на изменение статуса оккупированной территории или отказаться от своих прав; поэтому оккупирующая держава должна воздерживаться от необратимых изменений, которые коренным образом изменили бы статус или характер таких территорий. Так называемое «присоединение» территорий, оккупированных Российской Федерацией, остается незаконным, не меняет их статуса как территории Украины в соответствии с международным правом и не лишает гражданское население гарантий защиты, предоставляемых ему в соответствии с международным гуманитарным правом 294. В БДИПЧ продолжали поступать сообщения о принуждении жителей оккупированных территорий к принятию российского гражданства, а также о принудительном введении в школах учебных программ Российской Федерации и военно-патриотического воспитания детей школьного возраста. Как представляется, в 2025 году эта практика расширяется за счет введения новых или более активной реализации действующих мер, что говорит о том, что российские власти продолжают свои усилия, направленные на изменение демографического состава территории, принуждение населения к присяге на верность и изменение сложившегося положения дел в социуме.
292 См. БДИПЧ ОБСЕ, Шестой промежуточный доклад, п. 101. 293 Информация, предоставленная БДИПЧ Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 294 ЖК IV, ст. 47; Гаагские положения 1907 г., ст. 43.
52 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими Принуждение к приобретению российского гражданства
88. В ходе интервью, проведенных в первом полугодии 2025 года, БДИПЧ получило информацию295, в том числе в виде 25 свидетельских показаний 296, о непрекращающихся систематических усилиях Российской Федерации по принуждению жителей оккупированных территорий Украины к приобретению российского гражданства, что подтверждает выводы, зафиксированные в предыдущих промежуточных докладах. По словам свидетелей, в 2025 году наличие российского гражданства по-прежнему было обязательным условием для получения доступа к здравоохранению, социальному обеспечению, возможностям трудоустройства, образования, сохранения права собственности на имущество, а также возможности свободного передвижения, в том числе выезда с оккупированных территорий 297. Кроме того, БДИПЧ были получены показания свидетелей о новых правилах, введенных в 2025 году, в соответствии с которыми все украинцы, не имеющие российского гражданства, до 10 сентября 2025 года должны зарегистрироваться в качестве иностранцев и получить вид на жительство, если хотят избежать депортации. БДИПЧ также получило информацию о том, что с конца 2024 года бывшие заключенные содержатся в центрах временного содержания иностранных граждан лишь на том основании, что они не имеют российского гражданства. Помимо нарушения норм МГП о военной оккупации, предписания, ограничения и запугивание, которые, по имеющимся сообщениям, применяются в отношении украинских граждан, могут нарушать запрет на дискриминацию по национальному признаку 298 и расцениваться как принуждение к присяге на верность оккупирующей державе299. За получением российского гражданства в обязательном порядке в дальнейшем может последовать принудительный призыв в армию, что прямо запрещено МГП300.
89. По словам 16 свидетелей, опрошенных БДИПЧ, жителям оккупированных территорий по-прежнему необходимо иметь
295 Информация, предоставленная БДИПЧ восемью НПО, занимающимися вопросами соблюдения МППЧ и МГП на оккупированных территориях; информация, предоставленная БДИПЧ Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 296 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493; UKR.WS.500; UKR.WS.501; UKR.WS.502; UKR.WS.504; UKR.WS.505; UKR.WS.509; UKR.WS.511; UKR.WS.515; UKR.WS.547; UKR.WS.551; UKR.WS.529; UKR.WS.531; UKR.WS.533; UKR.WS.534; UKR.WS.538; UKR.WS.539; UKR.WS.548; UKR.WS.550; UKR.WS.552; UKR. WS.556; UKR.WS.561; UKR.WS.563; UKR.WS.566; UKR.WS.576. 297 См. БДИПЧ ОБСЕ, Первый промежуточный доклад, п. 80; Второй промежуточный доклад, пп. 57- 60; Третий промежуточный доклад, пп. 91-97; БДИПЧ ОБСЕ, Четвертый промежуточный доклад, пп. 98-95; Пятый промежуточный доклад, пп. 80-87; Шестой промежуточный доклад, пп. 103-108. 298 Особенно в том, что касается предоставления основных услуг и гуманитарной помощи, см. ЖК IV, ст. 27(3); ДП I, ст. 69-70. 299 Гаагские положения 1907 г., ст. 45. 300 ЖК IV, ст. 51. Призыв граждан оккупированной территории в вооруженные силы оккупационной власти является военным преступлением, см. ЖК IV, ст. 147; Римский статут МУС, ст. 8(2)(a)(v). См. также Раздел IV.e.ii. Принудительный призыв и мобилизация в ряды вооруженных сил Российской Федерации.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 53 российский паспорт для получения доступа к услугам государственной системы здравоохранения, в том числе скорой помощи; это правило было введено в 2023 году и действует до сих пор301. Как сообщали свидетели, для получения медицинской помощи требуется не только предъявить российский паспорт, но и получить у оккупационных властей российский страховой номер индивидуального лицевого счета (СНИЛС), для чего также необходимо иметь российское гражданство. Лица, не имеющие этих документов, могут приобрести лишь базовые лекарства в местных аптеках, а лечение могут получить лишь в небольшом количестве частных клиник.
90. По сообщениям 8 свидетелей, российское гражданство по-прежнему необходимо для выезда с оккупированных территорий302 и свободного передвижения в городах и поселках либо между регионами, не подвергаясь обыскам и издевательствам на блокпостах303. Как заявил один свидетель из Херсонской области, «без российского паспорта я не мог покинуть оккупированные территории […] Мне пришлось получить паспорт, чтобы иметь возможность уехать»304. Другой свидетель из той же области добавил: «Если вы попытаетесь проехать в Крым, с одним только украинским паспортом это будет гораздо сложнее. Вас будут обыскивать, издеваться, могут даже не пропустить»305. Двое свидетелей также сообщили, что жители оккупированных территорий должны иметь российский полис автострахования, чтобы ездить на автомобиле, а его невозможно получить без российского гражданства306.
91. Семь свидетелей, опрошенных БДИПЧ, сообщили, что жители оккупированных территорий должны переоформить свои объекты недвижимости в соответствии с российским законодательством, для чего необходимо российское гражданство, в противном случае их имущество будет конфисковано307. Для переоформления требуется личное присутствие, что представляет собой серьезную проблему для внутренне перемещенных лиц (ВПЛ), проживающих на территории, контролируемой украинским правительством, поскольку им для прохождения этой процедуры необходимо было бы вернуться на оккупированные территории. Многие не хотят этого делать, опасаясь репрессий со стороны российских властей, которые их могут счесть
301 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, п. 35; UKR.WS.501, п. 17; UKR.WS.502, п. 8; UKR. WS.505, п. 24; UKR.WS.511, п. 9; UKR.WS.529, п. 12; UKR.WS.533, пп. 48-49; UKR.WS.534, п. 34; UKR. WS.547, п. 43; UKR.WS.548, п. 26, 28; UKR.WS.550, п. 27; UKR.WS.552, п.10; UKR.WS.556, п.26; UKR. WS.561, п.10; UKR.WS.566, п. 189; UKR.WS.576, п. 38. 302 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, п. 47; UKR.WS.529, п. 34; UKR.WS.534, пп. 5-7; UKR. WS.548, п. 26; UKR.WS.551, пп. 18; UKR.WS.566, п. 94. 303 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, п. 39; UKR.WS.505, п. 51; UKR.WS.511, п. 9. 304 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.493, п. 47. 305 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.505, п. 51. 306 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, п. 39; UKR.WS.511, п. 9. См. также UKR.WS.552, п. 7. 307 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, п. 55; UKR.WS.501, п. 34; UKR.WS.505, пп. 40, 43, 48; UKR. WS.529, пп. 41, 43; UKR.WS.547, п. 43; UKR.WS.563, п. 20; UKR.WS.576, п. 39. См. также UKR.WS.552, п. 6.
54 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими проукраински настроенными, раз они покинули оккупированные территории. Однако в случае невозвращения жильцов их имущество может быть объявлено «бесхозным» и конфисковано – такие случаи, по словам свидетелей, уже имели место308.
92. Трое свидетелей также отметили, что российское гражданство необходимо жителям оккупированных территорий для сохранения места работы или для устройства на новую работу: это требование вступило в действие летом 2023 года и продолжает действовать до сих пор309. Как рассказал свидетель из Луганской области, «мне сказали, что мне нужен российский паспорт, чтобы я мог продолжать работать, а чтобы получать зарплату нужен банковский счет, для открытия которого также требуется российский паспорт»310. Еще двое свидетелей также подтвердили, что открыть банковский счет жители могут только при наличии российского гражданства311. Кроме того, свидетель из Запорожской области сообщил БДИПЧ, что «для людей, имеющих свой бизнес, были установлены крайние сроки. Многие продолжали работать, пока могли, но, столкнувшись с давлением со стороны оккупационных властей, переоформили [свой бизнес] в соответствии с российскими документами и паспортами. Если же они этого не делали, их предприятия закрывали»312.
93. Наличие российского гражданства также влияет на срок содержания заключенных под стражей, а его отсутствие может привести к произвольному задержанию. Как пояснил бывший заключенный из Херсонской области, освобожденный в декабре 2024 года, «[заключенные], у которых были российские паспорта, после отбытия наказания могли уехать, а тех, у кого российского паспорта не было, после отбытия срока забрали сотрудники миграционной службы и до сих пор не отпускают». Он добавил, что ему пришлось получить российское гражданство, чтобы уехать с оккупированных территорий и чтобы его не задержали на несколько месяцев сотрудники российской миграционной службы313.
94. Семь свидетелей сообщили также, что российское гражданство по- прежнему необходимо жителям оккупированных территорий для получения различных услуг и социальных пособий314, гуманитарной помощи315, приобретения SIM-карт для своих телефонов316, а также для
308 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.505, пп. 43; UKR.WS.548, п. 34. 309 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.501, п.17; UKR.WS.505, п. 52; UKR.WS.548, п. 25. 310 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.501, п.17. 311 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.505, п. 55; UKR.WS.552, п.23. 312 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.552, п. 9. См. также UKR.WS.566, п. 189. 313 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.551, пп. 18-21. 314 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.500, п. 13; UKR.WS.502, пп. 15; UKR.WS.505, п. 42; UKR. WS.539, п. 13; UKR.WS.566, п. 189; UKR.WS.576, п. 38. 315 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.556, п.26. 316 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.563, п. 20.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 55 связи с находящимися в заключении родственниками317. Кроме того, как пояснил БДИПЧ один свидетель из Запорожской области, «когда получаешь [российский] паспорт, ты должен принести присягу на верность Конституции России», добавив, что «в Конституции, которую нам дали, было сказано, что родители, которые не оформят своим детям российские паспорта, будут лишены родительских прав»318. Шесть свидетелей также сообщили, что получение российского гражданства тесно связано с постановкой на воинский учет, что для мужчин сопряжено с риском призыва в ряды российских вооруженных сил319.
95. Кроме того, свидетельница из Луганской области рассказала, как ее мать, которая не хотела получать российское гражданство, была вынуждена в ноябре 2024 года подать заявление на получение разрешения на временное проживание, чтобы иметь возможность остаться на оккупированных территориях и выезжать на территории, контролируемые Украиной. Та же свидетельница сообщила, что «до сентября 2025 года все должны получить российский паспорт, иначе их могут депортировать»320. Эта свидетельница упомянула указ Президента Российской Федерации от 20 марта 2025 года, согласно которому граждане Украины, не получившие российского гражданства или не зарегистрировавшиеся в качестве иностранцев, должны покинуть Российскую Федерацию и оккупированные территории Украины до 10 сентября 2025 года321.
Серьезные и систематические изменения в сфере образования
96. В ходе интервью, проведенных в первом полугодии 2025 года, БДИПЧ продолжало получать сведения322, включая 14 свидетельских показаний323, о серьезных и систематических изменениях в сфере образования на оккупированных территориях Украины, в том числе о навязывании в школах учебной программы Российской Федерации и военно-патриотическом воспитании детей школьного возраста,
317 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.576, п. 37. 318 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.548, пп. 27-28. См. также UKR.WS.493, п. 35. 319 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, п. 57; UKR.WS.504, п. 10; UKR.WS.505, пп. 73-74; UKR.WS.509, п. 15; UKR.WS.550, п. 25; UKR.WS.552, п. 16. См. также UKR.WS.548, п. 36; Раздел IV.e.ii. Принудительный призыв и мобилизация в ряды вооруженных сил Российской Федерации. 320 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.563, пп. 8, 9, 20. См. также UKR.WS.552, пп. 5, 13. 321 Указ Президента Российской Федерации от 20.03.2025 № 159 «Об особенностях правового положения отдельных категорий иностранных граждан и лиц без гражданства в Российской Федерации, изменении и признании утратившими силу некоторых указов Президента Российской Федерации», 20 марта 2025 г. 322 Информация, предоставленная БДИПЧ шестью НПО, занимающимися, помимо иных вопросов соблюдения МППЧ и МГП, вопросами образования детей на оккупированных территориях; информация, предоставленная БДИПЧ Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 323 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493; UKR.WS.496; UKR.WS.500; UKR.WS.504; UKR.WS.505; UKR.WS.511; UKR.WS.529; UKR.WS.547; UKR.WS.548; UKR.WS.552; UKR.WS.566; UKR.WS.569; UKR. WS.573; UKR.WS.576. что подтверждает выводы предыдущих промежуточных докладов324. Впервые удалось опросить бывших учащихся с оккупированных территорий, которые на основе личного опыта смогли рассказать о введении образовательных программ, направленных на воспитание российского патриотизма и пропаганду вступления в ряды вооруженных сил России.
97. Свидетели подтвердили, что к 2025 году российская учебная программа уже прочно укоренилась и действует на всех оккупированных территориях. Ни одна школа не имеет права вести обучение по украинской программе, а отдельные педагоги, которые осмеливаются это делать, подвергаются преследованиям. Учащихся также проверяют на предмет того, не получают ли они украинское образование онлайн. Ученики школ с российской учебной программой могли выбрать в качестве учебного предмета украинский язык, однако, по словам некоторых свидетелей, к сентябрю 2024 года эта возможность исчезла. В первом полугодии 2025 года на родителей продолжали оказывать давление, чтобы вынудить их отправить детей в школы с российской программой, а на учеников – чтобы вынудить их вступить в российские военно-патриотические молодежные организации.
98. Неправительственные организации сообщили БДИПЧ, что в 2025 году увеличилось число кадетских классов, действующих на оккупированных территориях, особенно в Крыму, и патриотический компонент воспитания был введен в детских садах. По имеющимся данным, с января 2025 года сотрудники ФСБ стали посещать родителей школьников, требуя, чтобы те обеспечили участие детей в военизированных школьных мероприятиях и молодежных организациях. Примерно в то же время появились сообщения о том, что вооруженные полицейские и военные проверяют телефоны и планшеты учащихся в школах в поисках признаков того, что дети получают украинское образование онлайн325.
99. В соответствии с нормами МГП, оккупирующая держава должна уважать законы и учреждения, существовавшие на оккупированной территории в момент начала оккупации, если только к тому не
324 См. БДИПЧ ОБСЕ, Второй промежуточный доклад, пп. 83-86; БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад, пп. 88-96; Шестой промежуточный доклад, пп. 109-114. 325 См. также Militarization of Ukrainian children in the temporarily occupied territories of Ukraine [Милитаризация украинских детей на временно оккупированных территориях Украины], Centre for Countering Disinformation, 16 January 2025; What does the Year of the Defender of the Fatherland mean for the temporarily occupied territories? [Что означает «год защитника Отечества» для временно оккупированных территорий?], Almenda, 2 February 2025; Як окупанти мілітаризували дітей в Криму в 2024 році? [Как оккупанты милитаризировали детей в Крыму в 2024 году?], Crimean Tatar Resource Centre, 11 February 2025 ; The Russian Federation’s Policy on the Eradication of Children’s Identity in the Temporarily Occupied Territories of Ukraine: 2024 Overview [Политика Российской Федерации по искоренению идентичности детей на временно оккупированных территориях Украины: обзор за 2024 год], Almenda, 24 March 2025.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 57 встретится непреодолимого препятствия326. Она может принимать меры по обучению детей только там, где местные учреждения не в состоянии это сделать, а также, насколько это возможно, должна обеспечить, чтобы преподаватели были той же национальности, языка и религии, что и дети327. Оккупирующая держава должна также воздерживаться от создания каких-либо препятствий для осуществления экономических, социальных и культурных прав, а образование детей, разлученных с родителями, должно, насколько это возможно, быть поручено лицам, имеющим культурные традиции, сходные с традициями их родителей, с тем чтобы «исключить любую религиозную или политическую пропаганду, направленную на отлучение детей от их естественной среды»328. Кроме того, в соответствии с нормами МГП, «запрещается принуждать население оккупированной территории к присяге на верность неприятельской державе»329. Однако повсеместная замена украинской учебной программы на программу Российской Федерации, а также введение военно-патриотического воспитания детей школьного возраста, как представляется, нарушают эти принципы и коренным образом меняют status quo ante.
100. Шесть свидетелей, опрошенных БДИПЧ, рассказали о введении российской учебной программы в школах на оккупированных Россией территориях Украины330, и объяснили, что школы были вынуждены перейти на российскую государственную учебную программу. Из России были привезены новые учебники, украинские же учебники в большинстве своем были выброшены, а в некоторых случаях сожжены работниками школ, которые согласились сотрудничать с оккупационными властями.
101. Свидетели сообщили БДИПЧ, что некоторые учителя согласились преподавать по российской программе331, а другие отказались это делать332. По словам свидетеля из Херсонской области, «некоторые украинские учителя перешли на российскую программу. Других заставили, а тем, кто отказался, пришлось уволиться»333. Педагог из Херсонской области рассказал, что к учителям приходили сотрудники ФСБ, вооруженные люди и местные жители, сотрудничающие
326 Гаагские положения 1907 г., ст. 43. См. также ЖК IV, ст. 64, в соответствии с которой отступление от местного законодательства допускается только в случае угрозы безопасности либо если это законодательство препятствует применению МГП, либо если это «существенно необходимо» для «нормального управления территории». 327 ЖК IV, ст. 50(3). 328 ЖК IV, ст. 24. См. также Jean S. Pictet, Commentary to the Fourth Geneva Convention (1958) [Комментарий Ж. Пикте к Четвертой Женевской конвенции], art. 24, p. 188. 329 Гаагские положения 1907 г., ст. 45. 330 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.500, п. 9; UKR.WS.505, пп. 58-59; UKR.WS.511, п. 8; UKR. WS.547, п. 17; UKR.WS.548, пп. 8, 12; UKR.WS.569, пп. 27, 35, 37. 331 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, п. 35; UKR.WS.500, п. 9; UKR.WS.566, п. 79; UKR. WS.569, п. 37. 332 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.493, п. 41; UKR.WS.529, п. 5; UKR.WS.569, п. 32. 333 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.511, п. 8.
58 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими с российскими властями, и требовали от них остаться на работе и преподавать по российской программе, а тех, кто отказывался, произвольно задерживали334. Другой свидетель из того же региона рассказал, что директор школы был уволен за проукраинские взгляды, а другим учителям сказали: «Или вы остаетесь и преподаете по российской программе, получая зарплату, или будете уволены»335.
102. Четверо свидетелей отметили, что посещение детьми школ с российской программой обучения является обязательным, и к родителям приходят директора школ, учителя и даже вооруженные люди с автоматами, чтобы уговорами или угрозами заставить их отправить детей в школы с обучением по российской программе. По словам свидетелей, родителям также грозили лишением родительских прав и угрожали, что заберут их детей и отправят в Крым или в Россию, если те откажутся отдать их в школы, где обучение ведется по российской программе336. Кроме того, свидетель из Херсонской области сообщил, что родителей также посещали военные, которые оказывали на них давление с тем, чтобы они отправили своих детей учиться в российские, а не украинские вузы337. Трое свидетелей отметили, что родители по возможности прятали своих детей дома, чтобы их не заставляли посещать школы с российской учебной программой, а всем говорили, что они переехали в другое место338. Кроме того, двое свидетелей рассказали БДИПЧ, что нежелание отдавать детей в российские школы стало основной причиной их отъезда с оккупированных территорий339.
103. Семь свидетелей сообщили, что при любой возможности дети тайно обучались на украинском языке онлайн340. «Многие [украинские учителя] продолжали [тайно] преподавать по украинской программе в режиме онлайн с оккупированных территорий. Некоторые дети днем ходили в российскую школу, а после уроков тайком подключались к онлайн-занятиям этих учителей», – пояснил один учащийся из Херсона341. Свидетель также рассказал о случае, когда российские власти узнали, что некоторые учителя проводят онлайн-занятия по украинской программе, и тогда «домой к украинским учителям пришли российские военные, избили их, конфисковали телефоны и учебники»342. Другой пострадавший из того же региона рассказал БДИПЧ, что он
334 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.569, пп. 21, 23, 24, 27, 28, 46, 48. См. также UKR.WS.576, п. 45. 335 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.505, пп. 58-59. 336 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, п. 35; UKR.WS.505, п. 64; UKR.WS.548, п. 11; UKR. WS.566, п. 84. 337 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.511, п. 8. 338 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.505, п. 65; UKR.WS.552, п. 18; UKR.WS.566, п. 84. 339 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.511, п. 5; UKR.WS.548, пп. 32-33. 340 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, п. 37; UKR.WS.505, п. 65; UKR.WS.511, п. 6; UKR. WS.547, п. 17; UKR.WS.548, п. 8; UKR.WS.569, п. 22; UKR.WS.572, п. 30. 341 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.505, п. 62. См. также UKR.WS.548, п. 19; UKR.WS.529, пп. 4-7. 342 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.505, п. 63. См. также UKR.WS.569 п. 40.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 59 был произвольно задержан на восемь с половиной месяцев, в течение которых его пытали и морили голодом из-за подозрения, что его жена, которая была педагогом, планировала открыть подпольную украинскую школу 343.
104. Пять свидетелей рассказали, что в течение 2024 года российские власти отправляли детей в лагеря отдыха в Крыму или настоятельно советовали им поехать в такие лагеря344. По словам одного из свидетелей, в этих лагерях детей заставляли вступать в российскую военно- патриотическую молодежную организацию «Юнармия»345. Аналогичным образом, учащийся из Херсонской области сообщил, что российские власти поощряют учащихся в возрасте 15–16 лет к вступлению в «Юнармию» и российскую патриотическую организацию детей и молодежи «Движение первых»346.
105. Пять свидетелей, опрошенных БДИПЧ, в том числе бывшие учащиеся, рассказали о том, какие изменения произошли в школах на оккупированных территориях, и о включенном в учебный процесс военно-патриотическом компоненте. Школы были украшены российскими флагами, а также портретами президента Российской Федерации и российских военнослужащих. Каждый понедельник занятия начинались с исполнения российского гимна, во время праздников школьные хоры исполняли российские патриотические песни, а школьники были одеты в военную форму со знаками различия. Кроме того, повсеместно проводились образовательные мероприятия, направленные на воспитание российского патриотизма. Учащимся рассказывали о целях «специальной военной операции» и ее важности347, а «все лекции были полны пренебрежительных высказываний в адрес Украины как фашистского государства, которое необходимо денацифицировать»348.
106. Учащийся из Запорожской области рассказал БДИПЧ, что два раза в неделю в школе проводился урок под названием «Россия – мои горизонты», на котором ученики обсуждали Россию, ее культуру и историю. «У нас в школе был один урок, начиная с 8-го класса, посвященный Национальной гвардии России», а «с 10-го класса, […] ребят даже учили обращаться с оружием […]»349. Кроме того, с 2024/2025 учебного года из учебной программы полностью исключен украинский язык350.
343 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.496, пп. 8, 10. 344 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, п. 36; UKR.WS.504, пп. 17, 20, 25; UKR.WS.505, п. 67; UKR.WS.547, п. 19; UKR.WS.569, пп. 38-39. 345 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.504, пп. 16, 18. 346 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.505, п. 61. 347 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, пп. 37, 41; UKR.WS.505, п. 60; UKR.WS.548, п. 18; UKR. WS.573, пп. 5, 10, 12, 16. 348 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.573, п. 5. 349 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.548, п. 15. 350 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.548, пп. 12, 14, 15.
60 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими Свидетель из Херсонской области добавил, что «на детей в школе оказывали давление, если они придерживались проукраинских взглядов, и предпринимались попытки искоренить украинский язык»351.
107. Свидетели также поделились с БДИПЧ информацией о милитаризации детей в школах, цель которой заключалась в том, чтобы побудить их к вступлению в ряды российских вооруженных сил по достижении совершеннолетия. По этому поводу один учащийся из Крыма пояснил, что у школьников были «занятия по изучению военного снаряжения. В школу часто приходили военные […] и выступали с лекциями […] Нам выдавали автоматы, чтобы мы их разбирали и собирали». Кроме того, учащимся предлагалось вступить «в школе в молодежное движение “Юнармия”, что-то вроде кадетов», где учащиеся носили форму военного образца. Свидетель также сообщил, что «мальчиков с 16 лет агитировали идти служить в российскую армию, которую постоянно расхваливали. Когда им исполнялось 16 лет, они должны были вставать на воинский учет. Некоторые из них думали, что пойти в армию – это круто […] Я знаю одного мальчика [из той же школы], который сейчас в российской армии на фронте»352.
Принудительный призыв и мобилизация в ряды вооруженных сил Российской Федерации
108. В первом полугодии 2025 года в БДИПЧ продолжали поступать сообщения353, в том числе в рамках 13 свидетельских показаний354, о принудительном призыве и мобилизации украинских гражданских лиц в российские вооруженные силы, что подтверждает выводы предыдущих промежуточных докладов355. Девять из 13 свидетелей рассказали о недавних событиях, произошедших в период со второй половины 2024 года по февраль 2025 года. Впервые БДИПЧ также получило показания свидетелей о ранениях и гибели украинских гражданских лиц после поступления на службу в российские вооруженные силы, а также о вербовке в вооруженные силы заключенных в обмен на амнистию.
109. МГП однозначно запрещает принуждать население занятой области к присяге на верность оккупирующей державе356, а также принуждать
351 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.511, п. 8. 352 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.573, пп.10, 11, 14. См. также UKR.WS.548, п. 19. 353 Информация, предоставленная БДИПЧ шесть НПО, занимающимися вопросами соблюдения прав человека и гуманитарного права на оккупированных территориях; информация, предоставленная БДИПЧ Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 354 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493; UKR.WS.501; UKR.WS.502; UKR.WS.504; UKR.WS.505; UKR.WS.509; UKR.WS.511; UKR.WS.533; UKR.WS.550; UKR.WS.551; UKR.WS.552; UKR.WS.558; UKR.WS.570. 355 См. БДИПЧ ОБСЕ, Второй промежуточный доклад, пп. 64-68; Третий промежуточный доклад, п. 95; БДИПЧ ОБСЕ, Четвертый промежуточный доклад, п. 78; Пятый промежуточный доклад, пп. 97-104; Шестой промежуточный доклад, пп. 115-120. 356 Гаагские положения 1907 г., ст. 45.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 61 гражданских лиц к службе в вооруженных или вспомогательных силах оккупирующей державы, в том числе с помощью пропаганды в пользу добровольного вступления в армию357. Призыв жителей оккупированной территории на службу в вооруженных силах оккупирующей державы является грубым нарушением Четвертой Женевской конвенции и военным преступлением358. Хотя призыв в армию своих собственных граждан остается прерогативой государств, учитывая многочисленные сообщения о принуждении населения оккупированных территорий к принятию российского гражданства359, случаи, когда украинцев вынуждали получать российское гражданство, а затем призывали в армию, следует рассматривать как принудительный призыв.
110. Семь свидетелей рассказали о случаях принудительного призыва и/или мобилизации гражданских лиц с оккупированных территорий в российские вооруженные силы или силы, действующие под их командованием, в период с лета 2022 года по октябрь 2024 года360. По словам свидетеля из Луганской области361, призывников, в том числе студентов вузов и лиц моложе 25 лет, обычно призывали на шесть месяцев для обеспечения порядка на вновь оккупированных территориях и дежурства на блокпостах. Некоторые из них впоследствии были отправлены в боевые части. Многие из этих призывников вернулись домой с боевыми ранениями. По словам свидетеля, эта практика продолжалась и на момент его отъезда с оккупированных территорий в октябре 2024 года. Кроме того, свидетель из Крыма рассказал, как его знакомый был мобилизован в 2024 году и «вскоре после мобилизации был ранен в ногу на передовой. Дали немного времени, может, месяц, на поправку и снова насильно забрали на службу»362.
111. Кроме того, шесть свидетелей рассказали БДИПЧ, что российские власти предлагали заключенным вступать в ряды российских вооруженных сил, обещая им сокращение срока тюремного заключения или амнистию363. Бывший украинский военнопленный, который содержался в тюрьме в Луганской области, рассказал, что «в российскую армию вербовали обычных заключенных. Приехали вербовщики. Около 70 человек добровольно уехали с российскими военными [в Бахмут в августе 2022 года]. Через две недели все, кроме двоих, погибли». Вербовщики продолжали приезжать в тюрьму до мая 2023 года, но
357 ЖК IV, ст. 51. 358 ЖК IV, ст. 147; Римский статут МУС, ст. 8(2)(a)(v). 359 Подробнее см. Раздел IV.e.i.(a). Принуждение к приобретению российского гражданства. 360 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.501, пп. 16, 22, 25; UKR.WS.502, п. 25; UKR.WS.505, пп. 71, 72, 73; UKR.WS.511, п. 10; UKR.WS.533, п. 16; UKR.WS.550, п. 25; UKR.WS.570, п. 5. См. также UKR. WS.548, п. 36. 361 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.501, пп. 16, 22, 25. 362 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.502, п. 25. 363 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.502, п. 24; UKR.WS.504, п. 9; UKR.WS.505, п. 72; UKR. WS.551, п. 26; UKR.WS.552, п. 16; UKR.WS.558, пп. 140-144.
62 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими поток добровольцев уменьшался и в конце концов полностью иссяк из-за высокого процента потерь. «Им обещали амнистию после шести месяцев службы»364. Аналогичные показания дал БДИПЧ свидетель из Крыма, который рассказал, что в феврале 2025 года во время судебного заседания по делу его брата судья сказал брату: «У вас есть два варианта: сесть в тюрьму на срок до двух лет или пойти служить в армию в рамках специальной военной операции»365.
112. Шесть свидетелей, опрошенных БДИПЧ, рассказали о взаимосвязи между постановкой на воинский учет, которая может привести к призыву на военную службу, и получением российского гражданства366. Один из свидетелей из Херсонской области сообщил следующее: «Мужчинам при выдаче российского паспорта сразу же выдавали предписание явиться в военкомат для постановки на воинский учет»367. Другой свидетель из Донецкой области добавил: «Моего соседа, молодого парня, забрали в военкомат после того, как он получил паспорт в 2024 году»368.
113. Двое свидетелей также рассказали, что мужчины на оккупированных территориях скрываются, чтобы избежать призыва или мобилизации369; одна из них добавила, что в октябре 2024 года она наблюдала, как молодые мужчины в возрасте от 18 до 23 лет из Херсонской области покидали оккупированные территории через Россию в страны Европейского Союза, поскольку «они боялись, что их призовут в армию, так как к ним домой уже приходили из военкомата»370.
114. Еще двое свидетелей сообщили, что российские власти предлагают гражданским лицам и бывшим заключенным на оккупированных территориях денежное вознаграждение за поступление на службу в российские вооруженные силы371. Пятеро свидетелей рассказали БДИПЧ о случаях, когда гражданские лица добровольно вступали в российские вооруженные силы из-за финансовых стимулов или по убеждению372.
115. Принудительный призыв на военную службу и преследование за уклонение от призыва были особенно распространены в оккупированном Крыму. По данным украинских властей, с февраля
364 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.558, пп. 140-144. 365 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.502, п. 24. 366 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, п. 57; UKR.WS.504, п. 10; UKR.WS.505, пп. 73-74; UKR. WS.509, п. 15; UKR.WS.550, п. 25; UKR.WS.552, п. 16. См. также UKR.WS.548, п. 36. 367 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.493, п. 57. 368 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.552, п. 16. 369 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.505, п.73; UKR.WS.570, п. 5. 370 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.505, пп. 82-83. 371 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.501, п. 22; UKR.WS.551, п. 26. 372 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, п. 57; UKR.WS.501, п. 22; UKR.WS.511, п. 10; UKR. WS.551, п. 26; UKR.WS.552, п. 16.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 63 2022 года Российская Федерация провела в Крыму шесть призывных кампаний, а седьмая продолжается в настоящее время. По состоянию на апрель 2025 года было призвано около 18 800 человек, еще 1500 человек, как ожидается, будут призваны до конца июля. Кроме того, с февраля 2022 года в суды Крыма поступило 274 дела в отношении лиц, уклоняющихся от призыва на военную службу. По меньшей мере 1955 российских солдат из подразделений, дислоцированных в оккупированном Крыму, были убиты, из них 1296, как предполагается, были гражданами Украины373. Помимо Крыма, сообщения о принудительной вербовке гражданских лиц поступали также из других оккупированных районов Украины, особенно из так называемых «Луганской и Донецкой Народных Республик», где, как предполагается, это затронуло гораздо больше людей, чем в Крыму 374.
Подавление инакомыслия
116. В первом полугодии 2025 года в БДИПЧ продолжали поступать сообщения375, в том числе в виде показаний 12 свидетелей376, об использовании судебных мер и «депортации» для подавления реального или предполагаемого инакомыслия со стороны гражданских лиц на оккупированных Россией территориях Украины, что подтверждает выводы предыдущих промежуточных докладов377.
117. Трое свидетелей, опрошенных БДИПЧ, заявили, что российские власти преследуют гражданских лиц по сфабрикованным обвинениям с целью подавления инакомыслия среди жителей оккупированных территорий378, при этом, по полученным сообщениям, имеют место различные нарушения права на справедливое судебное разбирательство379. Трое свидетелей сообщили, что гражданские лица с проукраинскими взглядами подвергаются преследованиям
373 Оперативна інформація щодо ситуації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя станом на 2 червня 2025 року [Оперативная информация о ситуации на временно оккупированной территории Автономной Республики Крым и города Севастополя по состоянию на 2 июня 2025 года], Представительство Президента Украины в Автономной Республике Крым, 2 июня 2025 г. ) 374 Информация, предоставленная БДИПЧ Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 375 Информация, предоставленная БДИПЧ десятью НПО, занимающимися вопросами соблюдения МГП и МППЧ на оккупированных территориях; информация, предоставленная БДИПЧ Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене. 376 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493; UKR.WS.502; UKR.WS.503; UKR.WS.505; UKR.WS.511; UKR.WS.530; UKR.WS.537; UKR.WS.552; UKR.WS.554; UKR.WS.567; UKR.WS.573; UKR.WS.575. 377 См. БДИПЧ ОБСЕ, Первый промежуточный доклад, пп. 106-111; Второй промежуточный доклад, пп. 146-150; Третий промежуточный доклад, пп. 42, 84-89; БДИПЧ ОБСЕ, Четвертый промежуточный доклад, пп. 43, 86-88, 96-100; Пятый промежуточный доклад, п. 34; Шестой промежуточный доклад, пп. 41, 121-124. 378 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.552, пп. 14, 35; UKR.WS.537, п. 22; UKR.WS.567, п. 4. 379 Подробнее см. Раздел IV.f Судебные процессы, проводимые российскими властями над украинскими гражданскими лицами и военнопленными».
64 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими на основании показаний, полученных под принуждением380. Свидетели также сообщили о случаях произвольных задержаний, а также о принуждении гражданских лиц зачитывать на камеру видеообращения, в которых они просят прощения за свои реальные или предполагаемые проукраинские взгляды381.
118. Двое свидетелей рассказали о преследовании своих родственников по сфабрикованным обвинениям в поддержке Украины. Свидетельница из Луганска рассказала, как в августе 2022 года ее мужа задержали, обвинили в шпионаже и в январе 2023 года приговорили к 19 годам лишения свободы. По ее словам, это произошло потому, что «он часто выражал проукраинскую позицию в Интернете»; его адвокат подчеркнул, что «подавать апелляцию бессмысленно, поскольку дело будет рассматривать тот же судья»382. Другая свидетельница из Запорожской области рассказала БДИПЧ, что ее отец в октябре 2023 года был задержан, обвинен в терроризме и в январе 2025 года приговорен к 12 годам лишения свободы. «Мой отец – сторонник Украины и патриот, […] он установил украинский флаг на крыше своего дома [до оккупации]». Когда его задержали на контрольно-пропускном пункте и привезли домой для обыска, в его доме военные нашли украинский флаг и украинский символ в виде трезубца383. Священник из Херсонской области сообщил БДИПЧ, что его произвольно задержали на девять месяцев за проукраинские взгляды, которые он высказывал в церкви. Он заявил: «Я украинец. Я говорил по-украински и открыто заявлял, что не поддерживаю Россию. […] В своих проповедях в церкви я говорил, что убийство – это грех и что на нас напал враг». Он рассказал БДИПЧ, что во время содержания под стражей его пытали и морили голодом, а также обвиняли в том, что он не поддерживает оккупацию384.
119. Кроме того, одна из пострадавших из Запорожской области рассказала о своем задержании и депортации за размещение постов в социальных сетях. В октябре 2023 года она «нашла в Интернете Telegram-канал под названием „Желтая лента“, который является проукраинским движением. Я сфотографировалась в своем городе на фоне украинского флага и поделилась этой фотографией в канале». После этого, в феврале 2024 года, ее задержали и сообщили, что отслеживали ее посты
380 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.503, п. 28; UKR.WS.511, п. 17; UKR.WS.530, п. 44. См. также Раздел IV.f. Судебные процессы, проводимые российскими властями над украинскими гражданскими лицами и военнопленными. 381 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.493, пп. 11-13; UKR.WS.496, пп. 7, 16-17; UKR.WS.502, п. 18; UKR.WS.545, п. 5; UKR.WS.550, пп. 4, 8, 18; UKR.WS.552, п. 29; UKR.WS.554, п.5; UKR.WS.573, п. 8; UKR.WS.575, пп. 12-13, 19. Подробнее см. Раздел IV.a. Произвольное лишение свободы и насильственные исчезновения на территориях, находящихся под контролем российских властей; Раздел IV.b. Пытки и жестокое обращение на территориях, находящихся под контролем российских властей. 382 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.537, пп. 6, 8-11, 15, 22, 26. 383 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.567, пп. 4-7, 15. 384 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.496, пп. 7, 13. См. также раздел IV.b «Пытки и жестокое обращение на территориях, находящихся под контролем российских властей».
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 65 в «Желтой ленте». Ее доставили в суд, заставили извиниться на камеру и осудили за нарушение комендантского часа, хотя она его не нарушала. Примерно через два месяца после задержания ее освободили и снова предъявили обвинение, на этот раз в дискредитации российских вооруженных сил. В феврале 2025 года на основании последнего приговора ее депортировали в Грузию и запретили въезд в Российскую Федерацию и оккупированные территории Украины до 2069 года385. По данным украинских властей, с апреля 2022 года по май 2025 года в суды Крыма поступило 1350 дел о «дискредитации российских вооруженных сил»386 ‒ на 303 дела больше, чем было отмечено в шестом промежуточном докладе БДИПЧ, что свидетельствует о более активном применения этой меры российскими властями387.
120. Двое свидетелей также сообщили, что российские власти преследуют детей за выражение проукраинских взглядов. Свидетельница из Крыма сообщила БДИПЧ, что двое сотрудников полиции забрали ее из школы и доставили в полицейский участок для допроса, потому что она «разместила проукраинские высказывания в своем личном профиле в социальной сети […] Они сказали мне, что если я снова выскажусь в поддержку Украины, мою бабушку оштрафуют на огромную сумму от 800 000 до 1 000 000 рублей». Свидетель также рассказала, что «была одной из первых, но не последней, кого допрашивала полиция из-за публикации своих взглядов. […] Кого-то заставляли извиняться на камеру, а потом публиковали видео. Кто-то должен был петь гимн России, и это тоже записывали на видео». После этого полицейские каждые три месяца приходили к ней домой, проверяли ее телефоны на наличие постов и расспрашивали о лояльности к России388.
121. НПО предоставили БДИПЧ информацию о преследовании российскими властями правозащитников, а также профессиональных и гражданских журналистов в оккупированном Крыму, когда те осмеливаются высказывать антивоенные или проукраинские взгляды. У них дома проводят обыски, их допрашивают, арестовывают и привлекают к уголовной ответственности. Кроме того, преследованиям и лишению свободы часто подвергались крымские татары за свои религиозные убеждения или участие в религиозных организациях, признанных в Российской Федерации террористическими или экстремистскими, хотя по украинскому законодательству они таковыми не являются389.
385 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.552, пп. 25-30, 35, 39. 386 Оперативна інформація щодо ситуації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя станом на 2 червня 2025 року, Представительство Президента Украины в Автономной Республике Крым, 2 июня 2025 г. . 387 См. БДИЧ ОБСЕ, Шестой промежуточный доклад, п. 122. 388 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.573, пп. 6-9. См. также UKR.WS.505, п. 39. 389 См. также Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 2024 рік [Анализ нарушений прав человека в оккупированном Крыму за 2024 год], Крымскотатарский ресурсный центр (КТРЦ), 16 января 2025 г. ; Human Rights and international humanitarian law norms: Crimea 2024 situation review [Обзор ситуации с соблюдением прав человека
66 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими F. СУДЕБНЫЕ ПРОЦЕССЫ, ПРОВОДИМЫЕ РОССИЙСКИМИ ВЛАСТЯМИ НАД УКРАИНСКИМИ ГРАЖДАНСКИМИ ЛИЦАМИ И ВОЕННОПЛЕННЫМИ
122. В первом полугодии 2025 года в БДИПЧ поступили сообщения, в том числе показания 18 свидетелей390, о несправедливых судебных процессах, проводимых российскими властями над украинскими гражданскими лицами и военнопленными по делам, связанным с конфликтом. В собранных БДИПЧ материалах о судебных процессах над украинскими гражданскими лицами и военнопленными подробно описывается, как российские власти преследуют людей по сфабрикованным обвинениям в терроризме, убийствах, шпионаже, диверсиях, жестоком обращении с военнопленными или гражданскими лицами, умышленном уничтожении или повреждении имущества391. По имеющимся данным, число таких судебных процессов растет392. В 2025 году БДИПЧ получило информацию о гораздо большем числе судебных процессов над украинскими гражданскими лицами и военнопленными, чем когда- либо за все время вооруженного конфликта. По состоянию на июнь 2025 года, украинские власти сообщили о 615 таких случаях уголовного преследования российскими властями украинских гражданских лиц по обвинениям в терроризме или шпионаже и о 857 судебных процессах над украинскими военнопленными по обвинениям в военных преступлениях (т. е. использовании запрещенных средств и методов ведения войны), терроризме или шпионаже393.
123. В соответствии с МГП, умышленное лишение военнопленных права на справедливое и надлежащее судебное разбирательство является
и международного гуманитарного права в Крыму за 2024 год], Крымская правозащитная группа (КПГ), 5 февраля 2025 г.; Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за І квартал 2025 року [Анализ нарушений прав человека в оккупированном Крыму за I квартал 2025 года], КТРЦ, 15 апреля 2025 г. ; Review on the human rights situation in Crimea January-March 2025 [Обзор ситуации с правами человека в Крыму за январь – март 2025 года], КПГ, 18 апреля 2025 г.; Обзоры ситуации в Крыму, КрымSOS. 390 О судебных процессах над гражданскими лицами см. интервью БДИПЧ со свидетелями UKR. WS.511; UKR.WS.521; UKR.WS.528; UKR.WS.530; UKR.WS.532; UKR.WS.533; UKR.WS.537; UKR.WS.541; UKR. WS.549. О процессах над военнопленными см. интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.495; UKR. WS.507; UKR.WS.508; UKR.WS.510; UKR.WS.518; UKR.WS.519; UKR.WS.557; UKR.WS.568; UKR.WS.571. 391 См., например, Приговоренный к 20 годам пленный боец «Азова» Александр Максимчук рассказал о пытках в СИЗО Таганрога, Медиазона, 12 декабря 2024 г.; Дело 24‑х. Как пытали, судили и обменивали пленных украинцев из «Азова», Медиазона, 26 марта 2025 г.; У Росії засудили п’ятьох українських військовополонених за нібито тероризм [В России осудили пятерых украинских военнопленных якобы за терроризм], ZMINA, 14 февраля 2025 г. ; 94% українських військовополонених, засуджених в РФ, звинувачують у тероризмі [94% украинских военнопленных, осужденных в РФ, обвиняют в терроризме], Медийная инициатива за права человека, 23 апреля 2025 г. , Відмова в праві на справедливий суд як міжнародний злочин під час війни Росії проти України: контекст, практика, право та перспективи [Отказ в праве на справедливый суд как международное преступление во время войны России против Украины: контекст, практика, право и перспективы], ZMINA, Медийная инициатива за права человека, 2025 . См. также информацию, предоставленную БДИПЧ правозащитником – специалистом по правам задержанных украинских гражданских лиц и военнопленных. 392 Информация, предоставленная БДИПЧ неправительственной организацией, занимающиеся вопросами расследований военных преступлений и отстаивания прав человека. 393 Информация, предоставленная БДИПЧ Постоянным представительством Украины при международных организациях в Вене.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 67 серьезным нарушением Женевских конвенций и представляет собой военное преступление394. Нормы МГП также требуют, чтобы судебные разбирательства в отношении гражданского населения оккупированной территории проводились на этой же оккупированной территории395. Преследование гражданских лиц Украины в соответствии с положениями Уголовного кодекса России в любом случае является нарушением МГП, которое предписывает российским властям при управлении оккупированными территориями Украины руководствоваться уголовным законодательством, действовавшим до оккупации, в той мере, в какой оно не представляет угрозы безопасности оккупирующей державы и не препятствует применению Четвертой Женевской конвенции396.
124. Свидетели сообщили БДИПЧ, что зачастую гражданских лиц первоначально задерживали под вымышленными предлогами – например, за «противодействие специальной военной операции»397. Позднее гражданским лицам предъявлялись обвинения в таких преступлениях, как терроризм398, шпионаж399, «заведомо ложное сообщение об акте терроризма»400 или государственная измена 401. Четырнадцать свидетелей рассказали БДИПЧ о том, что украинские гражданские лица подвергались произвольному лишению свободы, зачастую весьма длительному, до предъявления им обвинений или вынесения приговоров за вышеупомянутые уголовные преступления 402. По меньшей мере шесть свидетелей подробно рассказали, как задержанные, в том числе гражданские лица и военнопленные, перевозились на территорию Российской Федерации для уголовного преследования 403. Кроме того, БДИПЧ отмечает, что обвинения, выдвинутые против гражданских лиц, как представляется, зачастую являются сфабрикованными, а свидетели указывают на то, что уголовные дела возбуждаются с тем, чтобы наказать людей за их предположительно проукраинские взгляды 404.
394 ЖК III, ст. 99; Римский статут МУС, ст. 8(2)(a)(vi). 395 ЖК IV, ст. 66. 396 ЖК IV, ст. 64. 397 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.552, п. 14 (заключение под стражу и предъявление обвинения имели место после того, как жертва отказалась сотрудничать с оккупационными властями). 398 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.511, п. 16; UKR.WS.521, п. 5; UKR.WS.528, п. 29. 399 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.530, п. 20; UKR.WS.532, п. 45; UKR.WS.537, п. 22. 400 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.533, п. 32. 401 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.549, п. 15. 402 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.503, пп. 43-46; UKR.WS.504, пп. 28, 51; UKR.WS.511, пп. 15-18; UKR.WS.521, пп. 5-6; UKR.WS.528, пп. 29, 41, 52; UKR.WS.530, пп. 20, 22-24, 30-33; UKR.WS.532, пп. 40, 45, 53; UKR.WS.533, пп. 32, 41-42, 44; UKR.WS.537, пп. 22, 26; UKR.WS.549, п. 15; UKR.WS.560, пп. 28, 32-33, 56-57, 64; UKR.WS.567, пп. 4, 15; UKR.WS.572, пп. 51, 74, 76. 103, 111; UKR.WS.576, пп. 19-20, 25, 30-31. См. также UKR.WS.496, пп. 42-43; UKR.WS.528, пп. 32-34. 403 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.503, п. 17; UKR.WS.530, пп. 16, 30, 32; UKR.WS.533, пп. 41, 44; UKR.WS.560, пп. 30-32; UKR.WS.567, п. 14; UKR.WS.576, п. 26. 404 Подробнее см. Раздел IV.e.iii. Подавление инакомыслия. 125. Шести военнопленным были предъявлены обвинения по различным статьям Уголовного кодекса России, которые формально не имеют отношения к ведению военных действий: «подрыв основ конституционного строя»405, «попытка государственного переворота»406 и различные обвинения в терроризме407 (в том числе служба в полку «Азов», признанном в Российской Федерации террористической организацией)408. Законность таких уголовных дел может быть поставлена под сомнение, поскольку, как представляется, украинские военнопленные подвергаются уголовному преследованию за сам факт участия в боевых действиях, что является вопиющим нарушением их иммунитета как комбатантов409.
126. Двое бывших военнопленных сообщили БДИПЧ, что российские власти обвинили их в нарушении МГП. Один из них был обвинен в убийстве гражданских лиц 410, а другой – в «покушении» на такое убийство411. Оба этих свидетеля заявили, что уголовные дела против них были сфабрикованы 412, в том числе на основании ложных свидетельских показаний, и что обвиняемым не разрешили представить своих свидетелей, которые могли бы опровергнуть показания свидетелей обвинения 413. Эти сообщения согласуются с тенденциями, о которых БДИПЧ информировали правозащитники, работающие в этой сфере414. По словам пострадавших, для получения признательных показаний российские власти прибегали к угрозам и пыткам 415. Одна из пострадавших также рассказала о том, как ее заставили подписать документы, не дав ознакомиться с их содержанием 416.
127. Десять свидетелей указали, что им или членам их семей, которые проходили по уголовным делам в качестве обвиняемых, были предоставлены государственные адвокаты 417. Восемь из них были
405 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.495 п. 44; UKR.WS.507, п. 7. 406 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.495 п. 44; UKR.WS.507, п. 7; UKR.WS.508, п. 71. 407 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.507, п. 7; UKR.WS.508, п. 71; UKR.WS.518, п. 34; UKR. WS.557, п. 102; UKR.WS.568, п. 33; UKR.WS.571, п. 45. 408 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.508, п. 71. 409 См. также ДП I, ст. 43(2); МККК, Комментарий к ЖК III, ICRC, 2020, п. 20. 410 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.510, п. 118; UKR.WS.519, п. 11. 411 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.519, п. 11. 412 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.510, п. 118; UKR.WS.519, п. 11. 413 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.510, п. 118. 414 Информация, предоставленная БДИПЧ правозащитником – специалистом по правам задержанных украинских гражданских лиц и военнопленных. 415 Об угрозах, применяемых для получения признательных показаний: интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.510, п. 118; UKR.WS.568, п. 18. О применении пыток для той же цели: интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.495, пп. 48-49; UKR.WS.508, п. 19; UKR.WS.511, п. 17; UKR.WS.519, п. 11; UKR.WS.530, п. 44. См. также Раздел IV.b. Пытки и жестокое обращение на территориях, находящихся под контролем российских властей. 416 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.495, п. 13. 417 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.495, п. 68; UKR.WS.507, п. 19; UKR.WS.508, п. 15; UKR. WS.510, п. 111; UKR.WS.519, п. 15; UKR.WS.528, п. 32; UKR.WS.532, п. 47; UKR.WS.533, п. 34; UKR.WS.549, п. 22; UKR.WS.568, п. 28.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 69 недовольны качеством работы своих адвокатов418: по их словам, адвокаты не обсуждали с ними дело419, относились к своей работе формально420, просили родственников заплатить им частным образом за более качественную работу (хотя юридическая помощь предоставляется бесплатно)421 и отказывались обжаловать приговор, поскольку это «бессмысленно»422. Один из свидетелей даже рассказал, как назначенный государством адвокат встала на сторону обвинения, заявив, что она будет добиваться вынесения своему подзащитному смертного приговора, поскольку «будет лучше для всех и для всего человечества […], если он умрет»423. Кроме того, один из пострадавших рассказал, что ему не предоставили адвоката и не разрешили присутствовать на собственном судебном процессе424.
128. Свидетели также рассказали о том, что независимые российские адвокаты часто опасаются за свою безопасность из-за участия в уголовных делах, связанных с конфликтом 425, и сообщили, что адвокаты сталкиваются с угрозой лишения адвокатской лицензии или давлением на их семьи, а некоторые даже были вынуждены покинуть страну, чтобы избежать преследования 426. Адвокаты, работающие с делами украинских гражданских лиц и военнопленных, подтвердили эти сведения, добавив, что их нежелание работать на оккупированных территориях также связано с опасениями преследования со стороны украинских властей за незаконное пересечение границы между Россией и оккупированными ею территориями Украины 427. БДИПЧ также получило информацию о том, что порой адвокаты не имеют доступа к своим клиентам 428, а также о случаях, когда обвиняемые были вынуждены отказаться от услуг своих адвокатов под давлением российских властей 429.
129. Наконец, свидетели рассказали, что адвокаты, работающие с уголовными делами украинских гражданских лиц и военнопленных, часто выполняют скорее функции наблюдателей: передают своим
418 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.495, п. 68; UKR.WS.507, п. 19; UKR.WS.510, п. 111; UKR. WS.519, п. 15; UKR.WS.549, п. 22; UKR.WS.533, п. 34; UKR.WS.537, п. 26. 419 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.507, п. 19. 420 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.495, п. 68; UKR.WS.510, п. 120; UKR.WS.519, п. 15; UKR. WS.549, п. 22. 421 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.533, п. 34. 422 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.510, п. 149; UKR.WS.537, п. 26. 423 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.508, п. 63. 424 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.557, пп. 102, 105. 425 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.508, п. 105, 426 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.511, п. 17; UKR.WS.521, п. 8. 427 Информация, предоставленная БДИПЧ правозащитником – специалистом по правам задержанных украинских гражданских лиц и военнопленных; информация, предоставленная БДИПЧ неправительственной организацией, занимающейся вопросами защиты прав украинских гражданских лиц и военнопленных, находящихся под стражей в Российской Федерации. 428 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.528, п. 39, UKR.WS.541, пп. 38, 39. 429 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.521, п. 7; UKR.WS.528, п. 36.
70 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими клиентам посылки и письма, организуют встречи родственников с обвиняемыми, защищают клиентов от жестокого обращения или просто пытаются получить информацию об их местонахождении 430. Это подтверждает информацию работающих в этой сфере правозащитников о том, что влияние адвокатской работы на такие судебные процессы крайне незначительно, дела носят высоко политизированный характер, и на сегодняшний день по таким делам не вынесено ни одного оправдательного приговора 431.
130. БДИПЧ выражает обеспокоенность в связи с фактами безосновательного судебного преследования и сообщениями о нарушениях гарантий справедливого судебного разбирательства и настоятельно призывает к полному соблюдению норм МГП и МППЧ в рамках любых дел, которые могут быть возбуждены в отношении гражданских лиц или военнопленных.
G. ПРИНУЖДЕНИЕ К СОТРУДНИЧЕСТВУ С ОККУПАЦИОННЫМИ ВЛАСТЯМИ И ОБВИНЕНИЯ В КОЛЛАБОРАЦИОНИЗМЕ
131. В ходе интервью с экспертами БДИПЧ девять свидетелей подняли вопрос о вынужденном сотрудничестве или обвинениях в коллаборационизме, подтвердив выводы предыдущих докладов432. Свидетели рассказали, что российские власти обещали материальные выгоды или улучшение условий содержания под стражей в обмен на сотрудничество433, зачастую сводившееся к доносам на других местных жителей, которые могли представлять интерес для российских властей. Один свидетель, говоря о деятельности лиц, сотрудничающих с властями на оккупированных территориях, подробно рассказал, как на его сына донесли за его проукраинскую позицию, в результате чего тот был задержан 434. Свидетель с проукраинскими взглядами также рассказал, как человек, сотрудничающий с российскими властями, предупредил его по поводу «его отношения», а позже попытался его задержать435.
430 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.507, п. 26; UKR.WS.508, п. 99; UKR.WS.518, п. 39; UKR. WS.568, п. 28, UKR.WS.528, п. 35; UKR.WS.532, пп. 51, 54; UKR.WS.533, п. 34; UKR.WS.537, paras 21, 23. 431 Информация, предоставленная БДИПЧ правозащитником – специалистом по правам задержанных украинских гражданских лиц и военнопленных; информация, предоставленная БДИПЧ неправительственной организацией, занимающейся вопросами защиты прав украинских гражданских лиц и военнопленных, находящихся под стражей в Российской Федерации. 432 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.492; UKR.WS.505; UKR.WS.517; UKR.WS.525; UKR.WS.533; UKR.WS.545; UKR.WS.556; UKR.WS.563; UKR.WS.566. См. БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад, п. 107; Шестой промежуточный доклад, п. 126. 433 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.525, п. 25; UKR.WS.563, п. 6. 434 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.545, п. 5. 435 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.556, пп. 5, 8.
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 71 132. В то же время российские власти продолжали оказывать давление на тех, кто отказывался с ними сотрудничать436. Один из свидетелей рассказал, как его родственнице, отказавшейся сотрудничать, было предписано не покидать оккупированные территории 437, а другой свидетель сообщил, что после отказа от сотрудничества его задержали 438. Необходимо помнить о таком давлении, поскольку на подконтрольных правительству территориях Украины по-прежнему распространены стигматизирующие нарративы о жителях территорий, находящихся под контролем России, и «украинские власти относятся к нам всем как к коллаборационистам и предателям»439. Такие инициативы, как «Хочу к своим», направленные на организацию обмена гражданских лиц, осужденных украинскими властями за измену или коллаборационизм, на украинцев, удерживаемых российскими властями, усиливают эти стигматизирующие нарративы, представляя обвиняемых как «чужих»440.
133. БДИПЧ продолжало получать информацию о случаях несправедливого преследования лиц украинскими властями по обвинениям в «коллаборационизме». Полученная информация соответствует выводам предыдущих промежуточных докладов441. Четкое определение коллаборационизма по-прежнему отсутствует. Это связано с размытостью формулировок законодательства, с тем, что украинские суды, как сообщается, не учитывают в достаточной мере наличие или отсутствие у обвиняемого прямого умысла, а также использование методов принуждения, и, наконец, с тем, что преследованию регулярно подвергаются лица, оказывающие услуги, которые могут считаться жизненно важными для жителей контролируемых Россией районов Украины 442. БДИПЧ обеспокоено тем, что жители оккупированных территорий могут не захотеть выехать с этих территорий, несмотря на угрозы их свободе и безопасности, из-за опасения, что они могут подвергнуться преследованию на контролируемой правительством
436 См. также БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад, п. 109; Шестой промежуточный доклад, пп. 126, 128. 437 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.563, п. 6. 438 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.552, п. 14. 439 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.545, п. 12. См. также БДИПЧ ОБСЕ, Шестой промежуточный доклад, п. 130. 440 Хотя программа позволяет осужденным лицам, которые того желают и отвечают критериям для обмена, покинуть контролируемые правительством районы Украины, по полученным сообщениям, имеют место случаи, когда на осужденных, как представляется, оказывают давление с тем, чтобы они зарегистрировались в «реестре для обмена». См. Хочу к своим, Координационный штаб по вопросам обращения с военнопленными; информация, предоставленная БДИПЧ неправительственной организацией, занимающейся вопросами прав человека и гуманитарного права. 441 См. БДИПЧ ОБСЕ, Пятый промежуточный доклад, пп. 106, 111, 112; Шестой промежуточный доклад, пп. 126, 129. 442 Liability for collaborationism: how has judicial practice changed? [Ответственность за коллаборационизм: как изменилась судебная практика?], ZMINA, 2025; информация, предоставленная БДИПЧ неправительственной организацией, занимающейся вопросами нарушений прав человека в контексте российской оккупации Крыма.
72 Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими территории Украины. На сегодняшний день судами первой инстанции вынесено 2760 решений по делам о коллаборационизме443.
134. В подтверждение выводов, содержащихся в предыдущих промежуточных докладах и материалах открытых источников, свидетели подробно рассказали БДИПЧ о том, как украинские власти привлекают к уголовной ответственности учителей и представителей школьной администрации по обвинению в коллаборационизме за внедрение российских образовательных стандартов444. В соответствии с МГП, оккупирующая держава должна содействовать надлежащей работе всех учреждений, занимающихся уходом за детьми и их образованием, в сотрудничестве с национальными и местными органами власти 445. Кроме того, оккупационные власти вправе привлекать гражданских лиц к труду для выполнения работ, необходимых для оказания определенных услуг населению оккупированной территории. Это включает педагогов и административных работников школ, участвующих в оказании образовательных услуг. В этой связи БДИПЧ обеспокоено тем, что из-за нечеткости положений закона об уголовной ответственности за коллаборационизм и порядка их применения, не согласующегося с нормами МГП, уголовное преследование на основании этого закона может быть несправедливым.
443 Единый государственный реестр судебных решений. 444 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.545, пп. 11, 12. См. также Пятый промежуточный доклад, п. 110; Шестой промежуточный доклад, п. 128; Під час окупації Харківщині впроваджувала стандарти освіти рф: слідчі заочно повідомили жінці про підозру [Во время оккупации Харьковской области реализовала российские образовательные стандарты: следователи заочно сообщили женщине о подозрении], Главное управление Национальной полиции по Харьковской области, 25 января 2025 г. ; Судитимуть освітянку, яка зайняла посаду декана факультету у захопленому окупантами херсонському університеті [Будут судить преподавателя, которая заняла должность декана факультета в захваченном оккупантами херсонском университете], Херсонская областная прокуратура, пост в Facebook, 25 февраля 2025 г. . 445 ЖК IV, ст. 50(1).
Конкретные проблемы, упомянутые свидетелями и пострадавшими 73 Обновленные промежуточные рекомендации
V БДИПЧ призывает Российскую Федерацию и Украину как стороны конфликта:
• соблюдать и обеспечивать соблюдение норм МГП и МППЧ на подконтрольных им территориях;
• принимать все возможные меры предосторожности, чтобы избежать и, в любом случае, свести к минимуму случайные потери среди гражданского населения, ранения гражданских лиц и нанесение ущерба гражданским объектам;
• прекратить использование взрывных устройств с широкой зоной поражения в густонаселенных районах;
• обеспечить Международному комитету Красного Креста и другим соответствующим организациям беспрепятственный доступ во все места содержания военнопленных;
• воздерживаться от уголовного преследования военнопленных за сам факт непосредственного участия в боевых действиях;
• обеспечить, содержание всех военнопленных в местах интернирования, полностью соответствующих положениям Третьей Женевской конвенции об обращении с военнопленными от 12 августа 1949 года, обеспечить обращение с ними с полным уважением, как предусмотрено Конвенцией, а также расследовать все случаи серьезных нарушений МГП, связанных с обращением с ними, и привлекать виновных к уголовной ответственности;
• обеспечить проведение независимого и беспристрастного расследования по всем сообщениям о серьезных нарушениях МГП и МППЧ, в том числе совершенных вооруженными силами, контролируемыми сторонами, а также привлечение предполагаемых виновных в таких нарушениях к ответственности посредством справедливого судебного разбирательства в соответствии с международным правом и международными нормами;
• соблюдать, защищать и обеспечивать полное осуществление гарантий справедливого судебного разбирательства для всех лиц, обвиняемых в преступлениях, связанных с вторжением Российской Федерации в Украину.
76 Обновленные промежуточные рекомендации БДИПЧ призывает Российскую Федерацию:
• прекратить удары по объектам энергетической инфраструктуры, критически необходимой для гражданского населения Украины;
• прекратить суммарные казни, пытки, жестокое обращение и сексуальное насилие в отношении военнопленных и гражданских лиц, находящихся под стражей;
• прекратить практику произвольного лишения свободы украинских гражданских лиц, освободить всех лиц, задержанных таким образом, без каких-либо предварительных условий и обеспечить всем пострадавшим эффективные средства правовой защиты;
• прекратить содержание лиц под стражей без связи с внешним миром и незамедлительно предоставить информацию о местонахождении лиц, лишенных свободы, их семьям и законным представителям;
• обеспечить неукоснительное соблюдение норм МППЧ и МГП в отношении правовых гарантий для лиц, лишенных свободы;
• обеспечить надлежащие условия интернирования военнопленных и задержанных гражданских лиц, в том числе путем предоставления регулярного, беспрепятственного и конфиденциального доступа независимым наблюдателям во все места интернирования или содержания под стражей защищаемых лиц, как на оккупированных территориях Украины, так и на территории Российской Федерации;
• уважать основные положения оккупационного права и воздерживаться от необратимых изменений статуса украинских территорий, находящихся под военной оккупацией, путем навязывания российских политических, правовых, административных, образовательных и социальных систем;
• немедленно прекратить давление или принуждение гражданского населения к смене гражданства и обеспечить, чтобы доступ к правам и услугам на оккупированных территориях не зависел от получения российского гражданства, включая доступ к работе, пенсиям, социальным пособиям, медицинскому обслуживанию, гуманитарной помощи, образованию, родительским правам, правам собственности и свободе передвижения;
• немедленно прекратить практику принуждения граждан Украины с оккупированных территорий Украины, в том числе имеющих российское гражданство, к службе в рядах вооруженных сил Российской Федерации;
Обновленные промежуточные рекомендации 77 • немедленно прекратить давление или принуждение родителей к отправке детей в школы с российской программой обучения, прекратить навязывание военно-патриотического воспитания детям школьного возраста;
• немедленно прекратить практику уголовного преследования жителей оккупированных территорий, включая крымских татар, за мирное выражение своих взглядов и мнений;
• обеспечить безопасный доступ и беспрепятственную доставку гуманитарной помощи нуждающемуся населению.
БДИПЧ призывает Украину:
• внести изменения в уголовное законодательство о «коллаборационистской деятельности», устраняющие любую правовую неопределенность, разработать руководящие указания для уголовного преследования с учетом факторов принуждения и правомерного привлечения к работе и обеспечить соблюдение всех прав на справедливое судебное разбирательство в отношении предполагаемых коллаборантов;
• дополнительно усовершенствовать коммуникацию с семьями гражданских лиц, содержащихся под стражей властями Российской Федерации;
• предоставлять медицинскую, психологическую, социальную и иную помощь всем гражданским лицам, освобожденным после произвольного лишения свободы властями Российской Федерации (и членам их семей), в особенности тем из них, кто подвергался сексуальному насилию в условиях конфликта и иным видам пыток.
БДИПЧ призывает государства-участники ОБСЕ:
• обеспечить доступность реабилитационной, медицинской, психологической, социальной и иной помощи всем находящимся на их территории украинским гражданам, ранее лишенным свободы, с особым вниманием к оказанию помощи пострадавшим от сексуального насилия в условиях конфликта и иных видов пыток;
• усилить межгосударственное сотрудничество между национальными правоохранительными органами и органами уголовного правосудия, обеспечив эффективное расследование и уголовное преследование по фактам военных преступлений, преступлений против человечности и пыток в отношении произвольно лишенных свободы гражданских лиц и военнопленных;
78 Обновленные промежуточные рекомендации • оказывать поддержку и выделять финансирование гражданскому обществу в целях оказания гуманитарной помощи, документирования нарушений МГП и МППЧ и/или оказания содействия соответствующим усилиям по обеспечению привлечения к ответственности лиц, виновных в нарушениях.
Обновленные промежуточные рекомендации 79 D Обновленные промежуточные рекомендации
7 Сьомий проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні
A Сьомий проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного 7 права та міжнародного права прав людини в Україні 15 липня 2025 року
Сьомий проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні – 15 липня 2025 року
Варшава, ОБСЄ/БДІПЛ, 2025 рік
Опубліковано Бюро з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ вул. Медова, 10 Варшава, 00-251 Польща www.osce.org/odihr
© ОБСЄ/БДІПЛ 2025
Зміст цієї публікації може вільно використовуватися та копіюватися в навчальних та інших некомерційних цілях за умови, що будь-яке таке відтворення супроводжується посиланням на ОБСЄ/БДІПЛ як на джерело інформації.
ISBN: 978-92-9271-462-8
Дизайн: Єжи Скакун (Jerzy Skakun)
Фотографія на обкладинці: Р. Різванов (R. Rizvanov) / Shutterstock.com
У разі будь-яких невідповідностей або розбіжностей між українською та англійською версіями цього документа, англійська версія вважатиметься пріоритетною.
Зміст
I. Резюме звіту 5 II. Вступ 9
III. Огляд ситуації з 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року 13 а. Тривалі порушення МГП під час ведення бойових дій 14 б. Гуманітарна ситуація 22 в. Інші важливі події 25
IV. Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими 29 а. Свавільні позбавлення волі та насильницькі зникнення на територіях, підконтрольних російській владі 30 б. Катування та жорстоке поводження на територіях, підконтрольних російській владі 35 в. Ситуація з військовополоненими 39 г. Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом 46 ґ. Управління окупованими територіями та пов’язані з цим порушення 49 Спроби змінити статус і режим окупованих територій 49 Примусовий призов та мобілізація до збройних сил Російської Федерації 57 Придушення інакомислення 60 д. Судові процеси над українськими цивільними особами та військовополоненими, проведені російською владою 62 е. Примусова співпраця з окупаційною владою та обвинувачення у колабораційній діяльності 66
V. Оновлені тимчасові рекомендації 69 Резюме звіту
I 1. Відповідно до свого моніторингового мандату, БДІПЛ започаткувало Ініціативу з моніторингу в Україні (ІМУ) з метою здійснення спостереження та звітування щодо найбільш нагальних питань, що впливають на життя цивільних осіб і військовополонених, після вторгнення Російської Федерації в Україну 24 лютого 2022 року. Це сьомий проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права (МГП) та міжнародного права прав людини (МППЛ), підготовлений ІМУ на основі висновків та рекомендацій, викладених у шести попередніх проміжних звітах.
2. Звіт містить короткий огляд подій у контексті збройного конфлікту з 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року. Разом з тим, основна частина звіту зосереджена на конкретних питаннях, про які 90 уцілілих і свідків повідомили БДІПЛ під час двох моніторингових візитів, здійснених БДІПЛ в Україні у першій половині 2025 року. Звіт також ґрунтується на даних дистанційного моніторингу ІМУ з використанням методів розслідування з відкритих джерел та інформації, наданої установами Російської Федерації й України, організаціями громадянського суспільства, а також іншими суб’єктами, на які є посилання у тексті звіту.
3. Моніторинг БДІПЛ за веденням бойових дій показав, що з 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року Російська Федерація продовжувала застосовувати зброю вибухової дії з широкою площею ураження в густонаселених районах, грубо порушуючи МГП, зокрема принципи розрізнення та пропорційності. За шість місяців до 31 травня 2025 року кількість підтверджених жертв серед цивільного населення на контрольованих урядом України територіях була на понад 50% вищою, ніж за відповідний період 2024 року.
4. У значно менших масштабах Україна також здійснювала обстріли та удари безпілотними літальними апаратами по населених районах на окупованих Росією територіях України, а також по прикордонних районах Російської Федерації, що в деяких випадках призвело до жертв серед цивільного населення.
5. Подальше просування російських збройних сил і посилення атак на цивільне населення й цивільну інфраструктуру надалі погіршили гуманітарну ситуацію та спричинили ще більше переміщення населення з прифронтових районів. Тривалі перешкоди у доступі надалі заважали гуманітарним організаціям дістатися до постраждалого цивільного населення.
6. БДІПЛ продовжувало збирати свідчення уцілілих осіб та отримувати інформацію від родичів і адвокатів осіб, які були або залишаються свавільно позбавленими волі чи стали жертвами насильницьких
6 Резюме звіту зникнень на окупованих Росією територіях України. Зокрема, було задокументовано шість нещодавніх випадків незаконного затримання цивільних осіб наприкінці 2024 року й на початку 2025 року. Нові докази, зібрані БДІПЛ, підтвердили раніше задокументовані закономірності, включаючи категорії осіб, які стали об’єктом переслідувань, відсутність законних підстав для затримання, а також постійної відмови у застосуванні відповідних процесуальних гарантій і контактів із зовнішнім світом. Російська влада продовжувала переслідувати та засуджувати цивільних осіб за сфабрикованими звинуваченнями після тривалого свавільного затримання.
7. Нова інформація, отримана БДІПЛ, підтвердила попередні висновки про поширене й систематичне застосування катувань представниками російської влади проти утримуваних українських цивільних та військовополонених. Десять із 14 цивільних уцілілих осіб, які зазнали свавільного затримання, та 23 із 28 українських військовополонених, опитаних БДІПЛ під час підготовки цього звіту, заявили, що під час ув’язнення вони зазнавали катувань або інших видів жорстокого поводження. Методи й цілі катувань були подібними до тих, які БДІПЛ задокументувало раніше. За свідченнями уцілілих катування застосовувалися з метою отримання інформації або зізнань, покарання, приниження чи примусу до співпраці. Практично всі уцілілі особи повідомляли про різноманітні короткострокові та довгострокові фізичні та психологічні травми, спричинені катуваннями.
8. БДІПЛ отримало 23 свідчення про сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК), з яких 21 було надано безпосередньо уцілілими особами. Уперше БДІПЛ вдалося зафіксувати точні місця, де, за повідомленнями, відбулися ці інциденти. Види СНПК, які, як повідомляється, скоєні проти українських цивільних осіб та військовополонених, залишалися подібними до тих, що були зафіксовані у попередніх проміжних звітах БДІПЛ.
9. БДІПЛ зібрало додаткову інформацію від свідків щодо спроб російської влади, спрямованих на зміну статусу і режиму окупованих Росією територій України, у порушення норм МГП. Це зокрема включає обумовлення можливості проживання мешканців на окупованих територіях набуттям російського громадянства. БДІПЛ також отримало інформацію про вимогу 2025 року для українців, які не мають російського громадянства, зареєструватися як іноземці та отримати дозвіл на проживання, інакше їм загрожує депортація. Повідомляється про продовження нав’язування навчальної програми Російської Федерації в школах і про посилення військово-патріотичного виховання дітей шкільного віку, а також тиску на них щодо вступу до молодіжних воєнізованих формувань.
Резюме звіту 7 10. БДІПЛ продовжувало отримувати повідомлення про застосування судових заходів та «депортацію» з метою придушення реального або уявного інакомислення цивільних осіб на окупованих Росією територіях України, що підтверджує висновки, викладені у попередніх проміжних звітах. У ширшому контексті, БДІПЛ отримало свідчення про судові процеси над українськими цивільними особами та військовополоненими, які проводилися російською владою за сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі, вбивствах, шпигунстві, диверсіях, жорстокому поводженні з військовополоненими або цивільними особами та навмисному знищенні або пошкодженні майна. У 2025 році БДІПЛ отримало інформацію про значно більшу кількість судових процесів над українськими цивільними особами та військовополоненими, ніж за попередні періоди збройного конфлікту.
11. Свідки розповіли БДІПЛ про спроби російської влади, спрямовані на те, щоб змусити мешканців окупованих Росією територій України «співпрацювати» у спосіб, що порушує МГП, водночас наражаючи їх на ризик несправедливого переслідування з боку української влади на підставі нечітких формулювань у законодавстві про «колабораційну діяльність». Додаткову стурбованість викликає нова ініціатива української влади під назвою «Хочу до своїх», що передбачає обмін цивільних осіб, засуджених українською владою за державну зраду або колабораційну діяльність, на українців, утримуваних російською владою.
12. БДІПЛ надає низку рекомендацій, закликаючи обидві сторони конфлікту вирішити питання, висвітлені у цьому звіті, а також поважати й забезпечувати дотримання МГП і МППЛ. БДІПЛ також рекомендує державам-учасницям ОБСЄ забезпечити компенсацію уцілілим від порушень і вжити заходів для притягнення винних до відповідальності, а також підтримати й фінансувати та гуманітарну допомогу і фіксацію порушень МГП і МППЛ з боку громадянського суспільства.
8 Резюме звіту Вступ
II 13. Через понад три роки після вторгнення Російської Федерації в Україну війна продовжує характеризуватися масовими стражданнями цивільного населення, а також серйозними порушеннями міжнародного гуманітарного права (МГП) та міжнародного права прав людини (МППЛ).
14. Зобов’язання ОБСЄ у сфері людського виміру підкреслюють життєво важливе значення дотримання і виконання державами- учасницями своїх зобов’язань обов’язкового характеру з МГП і МППЛ за міжнародними договорами,1 у тому числі за Женевськими конвенціями.2
15. Відповідно до свого основного мандату щодо надання допомоги державам-учасницям ОБСЄ у виконанні зобов’язань у сфері людського виміру,3 БДІПЛ заснувало Ініціативу з моніторингу в Україні (ІМУ) одразу після вторгнення Російської Федерації 24 лютого 2022 року та розпочало моніторинг і документування повідомлень про порушення в контексті збройного конфлікту, зосередивши увагу на найбільш нагальних питаннях, що впливають на життя цивільних осіб та військовополонених. Це включає моніторинг застосування засобів і методів ведення війни, які заборонені МГП; випадків умисних вбивств, катувань та іншого нелюдського і такого, що принижує гідність, поводження, а також сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом (СНПК); незаконного переміщення цивільних осіб, у тому числі дітей; відмови в наданні гуманітарної допомоги; становища військовополонених; ситуації на окупованих територіях і порушень правил окупації відповідно до МГП.
16. Аналіз БДІПЛ ситуації в Україні та ймовірних порушень МГП і МППЛ ґрунтується на відповідних правових нормах, що застосовуються до збройного конфлікту в Україні. БДІПЛ повторно наголошує, що так звана «анексія» територій, окупованих Російською Федерацією, залишається незаконною, і такі території залишаються українською територією
1 Див. Заключний документ Будапештського саміту (Будапешт, 1994), НБСЄ, 6 грудня 1994 року, пп. 13, 35. 2 Див. Гельсінський документ 1992 року (Гельсінкі, 1992), Четверта зустріч НБСЄ на найвищому рівні, 10 липня 1992 року, пп. 47-52; НБСЄ, Будапешт, 1994, розділ IV, Кодекс поведінки щодо політичних і військових аспектів безпеки, пп. 29-35. 3 НБСЄ, Гельсінкі 1992. Для отримання додаткової інформації про мандат БДІПЛ див. також ОБСЄ/ БДІПЛ, Проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні (Перший проміжний звіт), 20 липня 2022 року; ОБСЄ/БДІПЛ, Другий проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні (Другий проміжний звіт), 14 грудня 2022 року; ОБСЄ/БДІПЛ, Третій проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні (Третій проміжний звіт), 17 липня 2023 року; ОБСЄ/БДІПЛ, Четвертий проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні (Четвертий проміжний звіт), 12 грудня 2023 року; ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні (П’ятий проміжний звіт), 22 липня 2024 року; ОБСЄ/БДІПЛ, Шостий проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні (Шостий проміжний звіт), 13 грудня 2024 року,
10 Вступ згідно з міжнародним правом. Більше інформації про правову базу можна знайти на сайті БДІПЛ.4
17. Методологія, яку застосовує ІМУ була розроблена з урахуванням обставин і для застосування в умовах, що склалися в Україні. БДІПЛ застосовує підхід з урахуванням психологічної травми, керуючись принципами «не нашкодь», інформованої згоди та усвідомлення ризиків повторної травматизації. Більше інформації щодо методології ІМУ можна знайти на сайті БДІПЛ.5
18. Цей Сьомий проміжний звіт ґрунтується на висновках і рекомендаціях шести попередніх проміжних звітів щодо виявлених порушень МГП і МППЛ в Україні, опублікованих у липні 2022 року (Перший проміжний звіт), грудні 2022 року (Другий проміжний звіт), липні 2023 року (Третій проміжний звіт), грудні 2023 року (Четвертий проміжний звіт), липні 2024 року (П’ятий проміжний звіт) та грудні 2024 року (Шостий проміжний звіт).6 Публічна звітність БДІПЛ має на меті зробити подальший внесок у забезпечення притягнення до відповідальності за порушення МГП та МППЛ, скоєні в контексті збройного конфлікту в Україні.
19. Звіт починається з огляду питань, пов’язаних із конфліктом, і важливих подій, що відбулися в контексті збройного конфлікту в Україні в період з 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року, а потім зосереджується на конкретних питаннях, щодо яких БДІПЛ отримало детальну інформацію під час особистих інтерв’ю з уцілілими та свідками, що були проведені у першій половині 2025 року, й дозволили донести голоси цих осіб до широкого загалу.7 За цей період БДІПЛ здійснило два моніторингові візити в Україну. Під час цих візитів БДІПЛ провело 85 інтерв’ю з 90 свідками, що були уцілілими особами або свідками ймовірних порушень МГП та МППЛ (49 жінками та 41 чоловіком).8 Респонденти БДІПЛ походили з різних регіонів України, зокрема з Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської, Луганської, Миколаївської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької та Черкаської областей, а також з Автономної Республіки Крим та міста Севастополь (Крим).
4 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Правова база, що застосовується до збройного конфлікту в Україні, 17 липня 2023 року. 5 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Методологія Ініціативи з моніторингу в Україні, 17 липня 2023 року. 6 ОБСЄ/БДІПЛ, Перший проміжний звіт; Другий проміжний звіт; Третій проміжний звіт; Четвертий проміжний звіт; П’ятий проміжний звіт; Шостий проміжний звіт. 7 У зв’язку з цим інформація, включена до розділу IV, може стосуватися подій, що відбулися до 1 грудня 2024 року. 8 Станом на 31 травня 2025 року ІМУ здійснила 24 моніторингові візити в Україні та за її межами, під час яких провела 576 інтерв’ю з 606 уцілілими особами або свідками ймовірних порушень МГП та МППЛ (314 жінками та 292 чоловіками).
Вступ 11 20. БДІПЛ висловлює глибоку вдячність кожному свідку та уцілілій особі, які надали свої свідчення. Крім того, БДІПЛ отримало інформацію від органів влади України та Російської Федерації, відповідних міжурядових організацій (МУО) та організацій громадянського суспільства (ОГС), на які є посилання у тексті звіту.
12 Вступ Огляд ситуації з 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року
III А. ТРИВАЛІ ПОРУШЕННЯ МГП ПІД ЧАС ВЕДЕННЯ БОЙОВИХ ДІЙ
21. БДІПЛ продовжує відстежувати повідомлення про порушення МГП, скоєні під час бойових дій, зокрема використання зброї вибухової дії з широкою площею ураження в населених пунктах і прямі напади на цивільних осіб та цивільні об’єкти. Упродовж шести місяців до 31 травня 2025 року кількість жертв серед цивільного населення значно зросла порівняно з таким самим періодом до 31 травня 2024 року. Дані свідчать про більш ніж 50-відсоткове збільшення кількості підтверджених жертв серед цивільного населення на підконтрольних уряду територіях України у період з 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року.9 Основною причиною цього стало насамперед посилення російських ударів із застосуванням ракет великої дальності та баражуючих боєприпасів по великих українських містах у період з березня по травень. Крім того, до середини січня тривали масштабні скоординовані атаки на енергетичну інфраструктуру України, тоді як менші за масштабами окремі атаки продовжувалися протягом усього звітного періоду. Часто ці атаки проводилися з порушенням норм і принципів МГП. Прифронтові громади продовжували сильно страждати від щоденних обстрілів і ударів реактивних систем залпового вогню (РСЗВ), а також зростаючого використання безпілотних літальних апаратів малої дальності. Для порівняння, на окупованих Росією територіях України, спостерігалося майже 30-відсоткове зменшення числа підтверджених жертв серед цивільного населення.10
22. Моніторинг БДІПЛ, включно з аналізом відкритих джерел для перевірки цифрових доказів,11 показує, що протягом звітного періоду російські збройні сили продовжували регулярно використовувати зброю вибухової дії з широкою площею ураження12 під час атак на густонаселені райони України, включаючи ті, що розташовані далеко від лінії фронту.
9 Див. УВКПЛ ООН, Україна: Захист цивільних осіб у збройному конфлікті. Оновлення: грудень 2023 року, 15 січня 2024 року, с. 2; січень 2024 року, 7 лютого 2024 року., с. 2; лютий 2024 року, 7 березня 2024 року., с. 2; березень 2024 року, 9 квітня 2024 року, с. 2; квітень 2024 року, 10 травня 2024 року, с. 2; травень 2024 року, 7 червня 2024 року, с. 2; грудень 2024 року, 9 січня 2025 року, с. 2; січень 2025 року, 11 лютого 2025 року, с. 2; лютий 2025 року, 11 березня 2025 року, с. 2; березень 2025 року, 9 квітня 2025 року, с. 2; квітень 2025 року, 8 травня 2025 року, с. 2; травень 2025 року, 11 червня 2025 року, с. 2. 10 Там само. УВКПЛ зазначає, що фактична кількість може бути більшою, оскільки деякі повідомлення ще не підтверджено. 11 Оскільки БДІПЛ не має можливості проводити детальну оцінку порушень норм МГП щодо окремих обстрілів, його висновки ґрунтуються на певних закономірностях, виявлених під час моніторингової діяльності, які дозволяють робити попередні висновки щодо ступеня дотримання тих чи інших норм МГП воюючими сторонами. Для отримання додаткової інформації див. методологію БДІПЛ. 12 Це зброя, призначена для відкритого поля бою, і, з огляду на притаманну їй неточність, її використання в густонаселених районах з великою ймовірністю може завдати невибіркової і непропорційної шкоди цивільному населенню та цивільній інфраструктурі.
14 Огляд ситуаціїз 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року 23. Починаючи з березня, російські збройні сили посилили атаки з використанням ракет великої дальності та баражуючих боєприпасів по великим містам України.13 Потужна зброя часто влучала в житлові будинки14 та іншу цивільну інфраструктуру,15 включаючи діючі медичні заклади,16 що призводило до загибелі та поранень цивільних осіб.17 Багато з цих атак викликають занепокоєння щодо дотримання принципу пропорційності та заборони невибіркових атак відповідно до МГП.18
24. Наприклад, 4 квітня російська балістична ракета була запущена по житловому району міста Кривий Ріг (Дніпропетровська область), вибухнувши над дитячим майданчиком, рестораном та прилеглими багатоквартирними будинками. У результаті атаки загинули 20 цивільних осіб (у тому числі дев’ять дітей) і ще 75 осіб отримали поранення (у тому числі 12 дітей),19 що робить цю атаку найсмертоноснішою атакою на дітей за період більше ніж три роки збройного конфлікту. Після аналізу фотографій і відеозаписів, а також свідчень очевидців та інших загальнодоступних доказів, БДІПЛ має достатні підстави вважати, що, всупереч заявам Російської Федерації, безпосередньо перед ударом або в момент удару в цьому районі не
13 Протягом звітного періоду міста Кривий Ріг, Дніпро, Одеса, Харків, Суми та Запоріжжя, а також столиця Київ неодноразово ставали об’єктами повітряних атак. 14 Наприклад, 1 лютого 14 цивільних осіб (у тому числі три дитини) загинули і 20 отримали поранення (у тому числі чотири дитини), коли ракета влучила в п’ятиповерховий житловий будинок у Полтаві, зруйнувавши один із під’їздів. Див. Володимир Когут, повідомлення у Telegram від українською мовою від 2 лютого 2025 року, 21 березня сім’я з трьох осіб (у тому числі дитина) загинула, а 16 осіб (у тому числі дитина) отримали поранення, коли БпЛА влучили в приватні житлові будинки в місті Запоріжжя. Див. Національна поліція України, повідомлення у Telegram від 22 березня 2025 року, українською мовою.; Іван Федоров, повідомлення у Telegram від 22 березня 2025 року, українською мовою. 15 Наприклад, 5 березня баражуючий боєприпас влучив у готель «Центральний» у Кривому Розі, в результаті чого загинуло шість цивільних осіб і 32 отримали поранення. Див. Сергій Лисак, повідомлення у Telegram від 6 березня 2025 року, українською мовою. 31 січня сім цивільних осіб отримали поранення в результаті ракетного удару, який пошкодив будівлю готелю в історичному районі Одеси. Див. Офіс Генерального прокурора, повідомлення у Telegram від 31 січня 2025 року, українською мовою. 16 Серед них – ракетний удар по місту Запоріжжя 10 грудня, під час якого було пошкоджено два медичні заклади, загинуло 11 цивільних осіб (у тому числі чотири медичні працівники) і поранено ще 20. Див. Державна служба України з надзвичайних ситуацій, повідомлення у Telegram від 12 грудня 2024 року, українською мовою. Див. також інформацію, надану БДІПЛ Постійним представництвом України при міжнародних організаціях у Відні. 17 За оновленими даними Управління Верховного комісара Організації Об’єднаних Націй з прав людини (УВКПЛ ООН), понад 93 % випадків загибелі та поранення цивільних осіб в Україні, зареєстрованих у період з 24 лютого 2022 року по 31 травня 2025 року, були спричинені зброєю вибухової дії з широкою площею ураження, зокрема обстрілами з важкої артилерії та реактивних систем залпового вогню (РСЗВ), а також ракетними та авіаційними ударами. Див. УВКПЛ ООН, Україна: Захист цивільних осіб у збройному конфлікті. Оновлення, травень 2025 року, 11 червня 2025 року, с. 3. 18 МКЧХ, Звичаєве міжнародне гуманітарне право. Норми 1, 7, 11, 12 і 14; Додатковий протокол I, ст. ст. 51(4) і 51(5)(b). 19 Олександр Вілкул, повідомлення у Telegram від 6 квітня 2025 року, українською мовою; Олександр Вілкул, повідомлення у Telegram від 6 квітня 2025 року, українською мовою; Сергій Лисак, повідомлення у Telegram від 5 квітня 2025 року, українською мовою; див. також УВКПЛ ООН, Україна: Захист цивільних осіб у збройному конфлікті. Оновлення, квітень 2025 року, 8 травня 2025 року, с. 2.
Огляд ситуаціїз 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року 15 було військових об’єктів.20 На підставі наявної інформації вбачається, що російські збройні сили завдали удару по житловому району, грубо порушивши основний принцип МГП щодо розрізнення та пов’язану з ним сувору заборону невибіркових атак. Навмисні напади на цивільних осіб або цивільні об’єкти є воєнними злочинами згідно з міжнародним правом.21
25. Уранці 13 квітня дві російські балістичні ракети з інтервалом у кілька хвилин вдарили по історичному центру міста Суми. Перша ракета влучила у Конгрес-центр Сумського державного університету,22 а друга – у Навчально-науковий інститут бізнесу, економіки та менеджменту цього ж університету. У результаті атаки загинула щонайменше 31 цивільна особа (в тому числі дві дитини), а ще 105 осіб отримали поранення (включаючи 14 дітей).23 Цей напад став найсмертоноснішим ударом по цивільному населенню в Україні у 2025 році та одним з найбільших за кількістю жертв (загиблих та поранених) за майже два роки.24 Російська Федерація взяла на себе відповідальність за напад, стверджуючи, що в результаті загинуло понад 60 українських військовослужбовців, які перебували на нараді.25 Оскільки перший удар, імовірно, було завдано по законній військовій цілі,26 Україна повинна була, наскільки це було можливо, уникнути розміщення військових об’єктів у густонаселених районах або поблизу них.27 Водночас російські сили не виконали вимоги вжити всіх можливих запобіжних заходів для уникнення жертв серед цивільного населення та пошкодження цивільних об’єктів. З огляду на значну шкоду, заподіяну цивільному населенню внаслідок застосування зброї вибухової дії з широкою площею ураження в густонаселеному районі, час нанесення удару 28 й очевидну відсутність попереджень, Російська Федерація не дотрималася
20 Російська Федерація взяла на себе відповідальність за напад, заявивши, що це був «точний удар ракетою фугасного спорядження по місцю зустрічі командирів формувань і західних інструкторів в одному з ресторанів Кривого Рогу» і що в результаті нападу завдано втрат «до 85 військовослужбовців і пошкоджено до 20 одиниць автомобільної техніки». Див. Міністерство оборони Росії, повідомлення у Telegram від 4 квітня 2025 року, російською мовою. 21 МКЧХ, Звичаєве міжнародне гуманітарне право. Норма 11; Додатковий протокол I, ст. ст. 48, 51(4), 85(3)(a) та (5); Статут Міжнародного кримінального суду (МКС), ст. 8(2)(b)(i) та (ii). 22 За повідомленнями ЗМІ, Конгрес-центр часто використовувався для проведення освітніх заходів для дітей у Сумах, і менш ніж за годину після нападу там мав відбутися дитячий концерт. Див. BBC News / Російська служба, повідомлення у Telegram від 13 квітня 2025 року, російською мовою; УНІАН, повідомлення у Telegram від 13 квітня 2025 року, російською мовою. 23 Багато цивільних осіб було вбито на вулиці під час спроби допомогти постраждалим першого удару або під час поїздки в автобусі поблизу зони удару. Див. УВКПЛ ООН, Україна: Захист цивільних осіб у збройному конфлікті. Оновлення, квітень 2025 року, 8 травня 2025 року, с. 2. 24 Там само. 25 Міністерство оборони Росії, повідомлення у Telegram від 14 квітня 2025 року, російською мовою. 26 На момент удару в Конгрес-центрі відбувалася церемонія вшанування військовослужбовців 117-ї бригади територіальної оборони Збройних сил України, присвячена річниці створення підрозділу. Хоча, за повідомленнями, військова церемонія проводилася в підвалі Конгрес- центру і її учасники не постраждали під час першого ракетного удару, БДІПЛ встановило, що в результаті нападу загинули двоє українських військовослужбовців. 27 Див. МКЧХ, Звичаєве міжнародне гуманітарне право. Норма 23; Додатковий протокол I, ст. 58. 28 Напад стався у Вербну неділю, православне свято, коли багато українців відвідують церкву.
16 Огляд ситуаціїз 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року принципів МГП щодо пропорційності та вжиття запобіжних заходів, що може становити воєнний злочин.29
26. Крім того, з кінця квітня по травень російські збройні сили провели кілька масштабних скоординованих ракетних ударів і атак із використанням баражуючих боєприпасів по багатьох регіонах України, включно зі столицею – Києвом. Серед них – атака 24 квітня, спрямована на Київ і щонайменше вісім інших регіонів країни. Тільки у Києві загинули 13 цивільних осіб (серед них одна дитина) та ще 87 отримали поранення (в тому числі 10 дітей), коли одна з ракет влучила безпосередньо у двоповерховий житловий будинок і повністю його зруйнувала.30 У ніч на 25 травня Російська Федерація здійснила один з найбільших скоординованих нападів на Україну з лютого 2022 року,31 випустивши щонайменше 367 ракет і баражуючих боєприпасів по 13 регіонах країни.32 За даними української влади,33 щонайменше 12 цивільних осіб (у тому числі три дитини) загинули, а понад 60 (у тому числі дев’ять дітей) було поранено по всій країні. Аналогічні напади було здійснено вночі на 24 та на 26 травня, у результаті яких загинули і були поранені цивільні особи, а також було пошкоджено житлові будинки та іншу цивільну інфраструктуру.34
27. Напади також не припинялися поблизу лінії фронту,35 причому Донецька область постраждала найсильніше через продовження наступу російських збройних сил. Крім того, прикордонні громади Харківської та Сумської областей зазнавали неодноразових обстрілів
29 МКЧХ, Звичаєве міжнародне гуманітарне право. Норми 14, 15, 20; Додатковий протокол I, ст. ст. 51(4)-(5), 57(2), 85(3)(b) та (5); Статут Міжнародного кримінального суду (МКС), ст. 8(2)(b)(iv). 30 Див. Державна служба України з надзвичайних ситуацій, повідомлення у Telegram від 25 квітня 2025 року, українською мовою; Тимур Ткаченко, повідомлення у Telegram від 28 квітня 2025 року, українською мовою. 31 Міністерство оборони Росії повідомило, що масований удар по Україні було завдано «високоточною зброєю» по підприємствах, що виробляють «компоненти ракет, радіоелектроніку, вибухові речовини, ракетне паливо та ударні безпілотні літальні апарати» для Збройних Сил України, а також по «центрах радіотехнічної розвідки та супутникового зв’язку». Див. Міністерство оборони Росії, повідомлення у Telegram від 25 травня 2025 року 32 Повітряні сили Збройних Сил України, повідомлення у Telegram від 25 травня 2025 року, українською мовою; Державна служба України з надзвичайних ситуацій, повідомлення у Telegram від 25 травня 2025 року, українською мовою. 33 Ігор Клименко, повідомлення у Telegram від 25 травня 2025 року, українською мовою. 34 За відсутності всіх фактів і обставин, що супроводжували кожну атаку, на даному етапі важко дати індивідуальну оцінку їх законності. Однак велика кількість жертв серед цивільного населення та масштаби збитків, завданих цивільній інфраструктурі, а також вибір зброї вибухової дії з широкою площею ураження, ймовірно свідчать про те, що навіть якщо в деяких випадках напади були спрямовані на законні військові цілі, Російська Федерація не дотрималася основних принципів МГП щодо пропорційності та вжиття запобіжних заходів під час нападів, що може становити воєнні злочини. 35 Такі напади, серед інших, продовжували зачіпати гуманітарний персонал, рятувальників та медичних працівників, що підтверджує тенденцію цілеспрямованих нападів на них з початку 2024 року. Більш детальну інформацію див. у розділі III.б. Гуманітарна ситуація . Див. також ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт, п. 24; Шостий проміжний звіт, п.п. 26, 34.
Огляд ситуаціїз 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року 17 і авіаударів.36 Протягом звітного періоду БДІПЛ також зафіксувало значне зростання як частоти, так і інтенсивності атак із застосуванням баражуючих боєприпасів малої дальності, зокрема дронів із так званою системою керування від першої особи (FPV).37 За даними УВКПЛ ООН, з грудня по лютий ці безпілотники малої дальності спричинили найбільшу кількість цивільних жертв, перевищивши впливом наслідки від будь-якої іншої зброї.38 Хоча більшість атак із застосуванням FPV-дронів, як повідомляється, відбувалися в прифронтових населених пунктах Херсонської області,39 деякі з них були здійснені вглиб української території. Наприклад, 23 квітня місцеві органи влади повідомили, що дрон малої дальності влучив у автобус, який перевозив працівників гірничо-збагачувального комбінату в Марганці (Дніпропетровська область), в результаті чого загинуло дев’ять цивільних осіб (у тому числі вісім жінок), а 58 отримали поранення.40
28. У грудні та січні російські збройні сили продовжували масштабні скоординовані удари по енергетичній інфраструктурі України,41 здійснивши три хвилі атак 13 та 25 грудня, а також 15 січня. Ці атаки завдали шкоди понад десятку об’єктів енергетичної інфраструктури, зокрема гідроелектростанціям та теплоелектростанціям у дев’яти регіонах України.42 Крім того, російські війська також завдали ударів по об’єктах видобутку, транспортування та зберігання газу в трьох регіонах країни.43 У результаті нападів загинули і були поранені
36 Наприклад, 4 лютого шість цивільних осіб було вбито і 55 поранено (у тому числі троє дітей) в результаті ракетного удару по адміністративній будівлі в центрі Ізюма (Харківська область). Див. Олег Синєгубов, повідомлення у Telegram від 4 лютого 2025 року, українською мовою. 24 березня в результаті нападу на житловий район міста Суми загинув один цивільний і понад 100 отримали поранення (у тому числі 22 дитини). Див. Сумська міська рада, повідомлення у Telegram від 26 березня 2025 року, українською мовою; Артем Кобзар, повідомлення у Telegram від 2 квітня 2025 року, українською мовою. 17 травня дев’ять цивільних осіб загинули і сім отримали поранення, коли безпілотник влучив у мікроавтобус, що перевозив цивільних евакуйованих поблизу міста Білопілля (Суми). Див. Володимир Зеленський, повідомлення у Telegram від 17 травня 2025 року, українською мовою. 37 FPV-дрони оснащені камерами, які забезпечують операторам на землі безпосередній огляд у реальному часі територій, над якими вони літають, та потенційних цілей. Ця функція дозволяє операторам з більшою впевненістю оцінити, чи є потенційна ціль військовим об’єктом або цивільною особою чи об’єктом. 38 УВКПЛ ООН, Україна: Захист цивільних осіб у збройному конфлікті. Оновлення, лютий 2025 року, 11 березня 2025 року, с. 1. 39 Там само. За даними УВКПЛ ООН, безпілотні літальні апарати малої дальності спричинили 63 % жертв у Херсонській області. Див. також «Вони полюють на нас»: систематичні атаки безпілотних літальних апаратів на цивільне населення в Херсоні, Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування в Україні, A/HRC/59/CRP.2, 28 травня 2025 року. 40 Сергій Лисак, повідомлення у Telegram від 23 квітня 2025 року, українською мовою; Сергій Лисак, повідомлення у Telegram від 25 квітня 2025 року, українською мовою. 41 Протягом попереднього звітного періоду БДІПЛ зафіксувало щонайменше шість хвиль масштабних скоординованих атак на українську інфраструктуру. Див. також ОБСЄ/БДІПЛ, Шостий проміжний звіт, п. 27. 42 Інформація, надана БДІПЛ Постійним представництвом України при міжнародних організаціях у Відні. 43 Там само.
18 Огляд ситуаціїз 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року цивільні особи,44 у кількох регіонах сталися аварійні відключення електроенергії, а по всій країні було відновлено щоденні віялові відключення електроенергії.45 З лютого по квітень Російська Федерація регулярно здійснювала невеликі локальні атаки на об’єкти енергетичної інфраструктури, включаючи період дії формального оголошення про погодження тимчасового 30-денного режиму припинення вогню.46 Наприклад, з 11 по 25 лютого російські війська здійснили щонайменше п’ять атак на енергетичну інфраструктуру в південних регіонах Миколаївської, Херсонської та Одеської областей, що призвело до того, що тисячі людей залишилося без опалення та електроенергії в найхолодніші дні зими.47 На початку березня енергетична інфраструктура в Одеській області зазнавала нападів протягом п’яти днів поспіль, а у квітні російські війська здійснили щонайменше шість атак на об’єкти генерації, передачі та розподілу електроенергії у Херсонській області.48 Крім того, з кінця січня об’єкти портової інфраструктури в Одеській області часто зазнавали нападів, що призводило до жертв серед цивільного населення та пошкодження інших об’єктів цивільної інфраструктури, зокрема культурних пам’яток.49
29. БДІПЛ задокументувало напад, що стався на окупованій Росією території, який спричинив велику кількість жертв серед цивільного населення. У другій половині дня 26 листопада артилерійські снаряди
44 Наприклад, після нападу 25 грудня один цивільний загинув у Дніпропетровській області, а шість отримали поранення в Харківській області. Див. Сергій Лисак, повідомлення у Telegram від 25 грудня 2024 року, українською мовою; Олег Синєгубов, повідомлення у Telegram від 25 грудня 2024 року, українською мовою. 45 Олексій Кулеба, повідомлення у Telegram від 25 грудня 2025 року, українською мовою. 46 18 березня Україна та Росія усно домовилися не наносити ударів по енергетичній інфраструктурі одна одної протягом 30 днів. Див. Володимир Путін погоджується на 30-денне припинення атак на енергетичну мережу України, The Guardian, 19 березня 2025 року Онлайн- моніторинг БДІПЛ показав, що, незважаючи на угоду, Збройні Сили України також кілька разів наносили удари по енергетичній інфраструктурі Росії. Наприклад, повідомлялося, що 19 березня українські сили завдали удару по нафтобазі в Станиці Кавказькій (Краснодарський край) за допомогою баражуючих боєприпасів, внаслідок чого пожежа тривала кілька днів. Див. Пожежа на нафтобазі в Кубані локалізована на площі 1 250 кв. м., «Известия», 24 березня 2025 року. 25 березня атака баражуючих боєприпасів на об’єкт енергетики філії російської енергетичної компанії «Россети» «Курскенерго» спричинила відключення кількох підстанцій у Курській області, внаслідок чого понад 4 000 споживачів у Хомутовському районі залишилися без електропостачання. Див. Понад 4000 мешканців Курської області залишилися без електроенергії через атаку БпЛА, ТАСС, 26 березня 2025 року, російською мовою; Що відомо про атаки українських БПЛА на енергооб’єкти в російських регіонах, ТАСС, 26 березня 2025 року, російською мовою. 47 Див. Герман Галущенко, допис у Facebook від 11 лютого 2025 року, українською мовою; Суспільне Херсон, повідомлення у Telegram від 24 лютого 2025 року, українською мовою; УНІАН, повідомлення у Telegram від 16 лютого 2025 року, російською мовою; Геннадій Труханов, повідомлення у Telegram від 19 лютого 2025 року, українською мовою. 48 УВКПЛ ООН, Україна: Захист цивільних осіб у збройному конфлікті. Оновлення: березень 2025 року, 9 квітня 2025 року, с. 1; квітень 2025 року, 8 травня 2025 року, с. 1. 49 Одеська обласна прокуратура, повідомлення у Telegram від 31 січня 2025 року, українською мовою; Олег Кіпер, повідомлення у Telegram від 13 лютого 2025 року, українською мовою; Офіс Генерального прокурора, повідомлення у Telegram від 5 березня 2025 року, українською мовою; Офіс Генерального прокурора, повідомлення у Telegram від 12 березня 2025 року, українською мовою; Олег Кіпер, повідомлення у Telegram від 23 травня 2025 року, українською мовою.
Огляд ситуаціїз 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року 19 влучили в автобус, що стояв на зупинці у Новій Каховці (Херсонська область), у результаті чого загинуло щонайменше три цивільні особи (усі жінки) і щонайменше десять (у тому числі вісім жінок) отримали поранення.50 БДІПЛ поспілкувалося з двома уцілілими після нападу цивільними особами, які отримали важкі поранення і разом із родичами, які загинули в результаті удару, їхали автобусом додому.51 Одна зі свідків повідомила, що бачила чотирьох російських солдатів біля магазину, розташованого приблизно за 25 метрів від автобусної зупинки і які могли бути ціллю атаки.52 Російська влада звинуватила в нападі українські збройні сили.53 Однак, наразі БДІПЛ не може встановити відповідальність за напад. З огляду на кількість жертв серед цивільного населення в результаті атаки та типу зброї, яка, як повідомляється, була використана, попередня оцінка БДІПЛ свідчить про те, що атака була здійснена з порушенням принципів МГП щодо пропорційності та вжиття запобіжних заходів, що може становити воєнний злочин.54
30. Хоча й у значно меншій мірі, українські збройні сили також здійснювали обстріли й удари баражуючими боєприпасами густонаселених районів на окупованих Росією територіях України, що призводило до жертв серед цивільного населення й пошкодження цивільних об’єктів. Наприклад, російська влада повідомила, що 20 січня в результаті удару РСЗВ в селі Бехтери (Херсонська область) загинули дві цивільні особи, а 25 отримали поранення.55 9 березня, за повідомленнями, у результаті артилерійського удару по ринку в селі Великі Копані (Херсонська область) загинули шість цивільних осіб (у тому числі дитина) та ще вісім отримали поранення.56 24 березня російська влада повідомила про загибель шести цивільних осіб (у тому числі трьох працівників ЗМІ) та поранення двох після ракетного обстрілу села Михайлівка (Луганська область).57
31. Російська влада продовжувала повідомляти про жертви серед цивільного населення та пошкодження цивільної інфраструктури у результаті обстрілів та ударів баражуючих боєприпасів, які були завдані українськими збройними силами по території Російської
50 УВКПЛ ООН, Україна: Захист цивільних осіб у збройному конфлікті. Оновлення, листопад 2024 року, 10 грудня 2024 року, с. 2. За даними окупаційної влади Херсонської області, в результаті цього удару загинули чотири людини, ще 17 отримали поранення. Див. Володимир Сальдо, повідомлення у Telegram від 26 листопада 2024 року, російською мовою. 51 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.534; UKR.WS.566. 52 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.566, пп. 22-23. 53 Володимир Сальдо, повідомлення у Telegram від 26 листопада 2024 року, російською мовою. 54 МКЧХ, Звичаєве міжнародне гуманітарне право. Норми 14, 15; Додатковий протокол I, ст.ст. 51(4)-(5), 57(2), 85(3)(b) та (5); Статут Міжнародного кримінального суду (МКС), ст. 8(2)(b)(iv). 55 Володимир Сальдо, повідомлення у Telegram від 20 січня 2025 року, російською мовою. БДІПЛ не змогло перевірити наведені цифри, а також встановити точні обставини нападу. 56 Володимир Салдо, повідомлення у Telegram від 10 березня 2025 року, російською мовою. БДІПЛ ще не змогло незалежно перевірити повідомлену кількість жертв серед цивільного населення. 57 Леонід Пасєчнік, повідомлення у Telegram від 24 березня 2025 року, російською мовою. БДІПЛ все ще перевіряє обставини нападу та повідомлену кількість жертв.
20 Огляд ситуаціїз 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року Федерації, зокрема в прикордонних районах Бєлгородської, Курської та Брянської областей.58 Протягом звітного періоду Збройні Сили України також здійснили кілька масованих атак із застосуванням баражуючих боєприпасів великої дальності. Наприклад, 11 березня було здійснено велику атаку баражуючими боєприпасами по декількох регіонах Росії,59 включаючи Москву.60 Унаслідок цього в Московській області загинуло три цивільні особи, та ще 18 (в тому числі три дитини), як повідомлялося, отримали поранення, та було пошкоджено кілька житлових будинків.61 Крім того, пізно ввечері 31 травня стався вибух на автомобільному мосту поблизу села Вигоничі (Брянська область) у той момент, коли по ньому проїжджала цивільна вантажівка, а під ним проходив пасажирський поїзд. Конструкція мосту та вантажівка впали прямо на локомотив, що призвело до його сходження з рейок. Російська влада повідомила про загибель семи цивільних осіб та 118 поранених.62 Після цього інциденту 1 червня відбулися ще два вибухи на об’єктах логістичної інфраструктури.63 Російська влада звинуватила Україну
58 Наприклад, 25 грудня, за повідомленнями, чотири цивільні особи загинули, а ще п’ять були поранені, а три житлові будинки були пошкоджені в результаті обстрілу міста Льгов (Курська область). Див. Александр Хінштейн, повідомлення у Telegram від 25 грудня 2024 року, російською мовою. 29 січня дворічна дитина та її мати загинули, а інша дитина та батько дітей отримали поранення в результаті удару безпілотника по приватній житловій будівлі в селі Розумне (Брянська область). Див. В’ячеслав Гладков, повідомлення у Telegram від 29 січня 2025 року, російською мовою. Крім того, 1 лютого 2025 року шість цивільних осіб загинули і чотири були поранені в результаті удару по будинку для літніх людей у місті Суздаль (Курська область), яке на момент нападу перебувало під контролем українських сил і де, за повідомленнями, перебувало 95 літніх та прикутих до ліжка пацієнтів. Хоча Україна і Російська Федерація звинуватили одна одну в нападі, БДІПЛ наразі не може приписати його жодній зі сторін конфлікту. Див. Важливі історії [Важные Истории], повідомлення у Telegram від 5 лютого 2025 року, російською мовою; Повітряні сили Збройних Сил України, повідомлення у Telegram від 1 лютого 2025 року, українською мовою; Міністерство оборони Росії, повідомлення у Telegram від 1 лютого 2025 року, російською мовою. Слід зазначити, що БДІПЛ ще не змогло перевірити ці та подібні повідомлення з Російської Федерації відповідно до своєї методології. 59 Генеральний штаб Збройних сил України повідомив, що українські безпілотні літальні апарати завдали удару по виробничих об’єктах Московського нафтопереробного заводу в Капотні та повідомили про вибухи у районі лінійно-виробничої диспетчерської станції «Стальной конь» в Орловській області. Див. Генеральний штаб Збройних сил України, повідомлення у Telegram від 11 березня 2025 року, українською мовою. 60 Міністерство оборони Росії, повідомлення у Telegram від 11 березня 2025 року, російською мовою; Сергій Собянін, повідомлення у Telegram від 11 березня 2025 року, російською мовою. 61 Андрій Воробйов, повідомлення у Telegram від 11 березня 2025 року, російською мовою; RBK News, повідомлення у Telegram від 11 березня 2025 року, російською мовою; Марія Львова-Бєлова, повідомлення у Telegram від 11 березня 2025 року, російською мовою. Див. також Андрій Воробйов, повідомлення у Telegram від 11 березня 2025 року, російською мовою. 62 Інформація, надана БДІПЛ Уповноваженим з прав людини Російської Федерації. 63 Один стався на залізничному мосту в Курській області під час проходження вантажного поїзда, в результаті чого локомотив впав на порожню дорогу під мостом, поранивши машиніста поїзда та двох його помічників; інший стався на залізничній колії між станціями Унеча і Жеча в Брянській області. Див. Александр Хінштейн, повідомлення у Telegram від 1 червня 2025 року, російською мовою; Пошкодження колії було виявлено під час огляду ділянки Унеча – Жеча в Брянській області, «Известия», 1 червня 2025 року.
Огляд ситуаціїз 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року 21 в здійсненні цих атак.64 Україна офіційно не прокоментувала ці напади, які порушують принципи МГП.65
Б. ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ
32. Подальше просування російських збройних сил та посилення нападів на цивільне населення та цивільну інфраструктуру мали руйнівний вплив на повсякденне життя людей в Україні. Ці атаки ще більше погіршили гуманітарну ситуацію66 і спричинили ще більше переміщення населення з громад поблизу лінії фронту, зокрема Донецької, Харківської та Сумської областей, які продовжують зазнавати частих обстрілів.67
33. Характер бойових дій, що впливає на гуманітарний персонал та його діяльність, залишається загалом незмінним.68 Моніторинг відкритих джерел, який здійснювало БДІПЛ, продовжував фіксувати випадки, коли гуманітарна діяльність була порушена або припинена через бойові дії,69 внаслідок чого цивільне населення залишилося без критично необхідної допомоги. Водночас доступ гуманітарних організацій до населення поблизу лінії фронту стає дедалі обмеженішим через зростання використання FPV-дронів.70 На окупованих Росією територіях Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей постійні перешкоди доступу продовжували заважати гуманітарним організаціям дістатися до постраждалого населення.71 Навмисне перешкоджання
64 Слідчий комітет Російської Федерації порушив кримінальну справу за статтею 205 Кримінального кодексу за «терористичний акт». Див. Слідчий комітет, повідомлення у Telegram від 3 червня 2025 року, російською мовою. Див. також Бастрикін: теракти в Брянській і Курській областях сплановані спецслужбами Києва, ТАСС, 4 червня 2025 року, російською мовою. Стаття 52(2) Додаткового протоколу I вказує, що напади можуть бути спрямовані лише проти військових об’єктів. 65 Хоча мости зазвичай вважаються цивільними об’єктами, логістична інфраструктура часто використовується як для цивільних, так і для військових цілей, що робить їх так званими об’єктами «подвійного призначення». У тій мірі, в якій конкретний об’єкт подвійного призначення «ефективно сприяє» військовим діям супротивника і його часткове або повне знищення дає йому певну військову перевагу, він кваліфікується як військова ціль і законна мета, незалежно від його одночасного цивільного використання. Якщо напад дійсно був здійснений Україною, то він все одно порушив принципи пропорційності та вжиття запобіжних заходів МГП, з огляду на велику кількість жертв серед цивільного населення та очевидну відсутність попереджень. 66 Інформація, надана БДІПЛ Постійним представництвом України при міжнародних організаціях у Відні. Див. також ОБСЄ/БДІПЛ, Перший проміжний звіт, пп. 62-67; Другий проміжний звіт, пп. 74-91; Третій проміжний звіт, пп. 4, 18, 21; Четвертий проміжний звіт, пп. 4, 30-32; П’ятий проміжний звіт, пп. 22-23; Шостий проміжний звіт, пп. 33-35. 67 Більш детальну інформацію див. у підрозділі III.а. Тривалі порушення МГП під час ведення бойових дій. 68 Див. також ОБСЄ/БДІПЛ, Шостий проміжний звіт, пп. 33-35. 69 Наприклад, див. Російські війська обстріляли рятувальників ДСНС під час доставки води мирним жителям Костянтинівки, Державна служба з надзвичайних ситуацій України, 17 лютого 2025 року, українською мовою; Вадим Філашкін, повідомлення у Telegram від 17 лютого 2025 року; Червоний Хрест України, допис у Facebook від 31 січня 2025 року, українською мовою; Гуманітарна місія ADRA Ukraine і ВПП ООН зазнала дронової атаки в Херсонській області ADRA Україна, 16 травня 2025 року, українською мовою. 70 Україна: Огляд питань гуманітарного доступу (березень – квітень 2025 року), УКГС ООН, 8 травня 2025 року. Див. також Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.514, п. 67. 71 «Бомби не припиняються, травми не зникають», – повідомляє УКГС Раді Безпеки про ситуацію в Україні, УКГС ООН, 29 травня 2025 року.
22 Огляд ситуаціїз 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року гуманітарним операціям може становити порушення зобов’язань щодо надання допомоги згідно з МГП.72
34. Деякі інциденти викликали ще більше занепокоєння щодо очевидних спроб російських сил спрямовувати атаки на евакуйованих осіб і тих, хто бере участь у забезпеченні таких евакуацій.73 Наприклад, у Херсонській області джерела повідомляють, що російські збройні сили навмисно перешкоджали евакуації, зокрема шляхом встановлення мін- пелюсток та пасток з шипами на маршрутах евакуації.74 Ці інциденти відображають вкрай тривожну тенденцію, особливо за відсутності гуманітарних коридорів.
35. Як і у попередніх звітах, БДІПЛ отримало інформацію про цивільних осіб у прифронтових громадах, чиї будинки були зруйновані75 або які залишилися без предметів, необхідних для виживання цивільного населення.76 Одна літня жінка-свідок, чий будинок було пошкоджено і яка евакуювалася з прифронтової зони у Херсонській області у грудні 2024 року, розповіла, як вона протягом двох місяців виживала без доступу до води, газу та електроенергії.77 Вона згадувала, що «коли стало холодно, залишатися було неможливо», уточнюючи, що постійні загрози та атаки дронів унеможливили ремонт пошкодженої інфраструктури, а евакуацію зробили складною та небезпечною.78
36. Моніторинг БДІПЛ виявив тривожні закономірності, які збігаються з останніми висновками Незалежної міжнародної комісії ООН з розслідування порушень в Україні, що свідчать про цілеспрямовані дії російських сил зі створення нестерпних умов життя в Херсонській області, щоб змусити цивільне населення до втечі, що рівносильне
72 МКЧХ, Звичаєве міжнародне гуманітарне право. Норма 55; Четверта Женевська конвенція, ст. 23; Додатковий протокол I, ст. 70. 73 Див. Британському волонтеру, який потрапив під російський обстріл у Покровську разом з ГО «База УА», ампутували ліву ногу і руку, ZMINA, 3 лютого 2025 року, українською мовою; Гуманітарна місія «Проліска», допис у Facebook від 19 лютого 2025 року, українською мовою; Навмисний напад на гуманітарний евакуаційний транспорт у Великдень, спільна заява «Проліски» та «Захисті гуманітарних працівників», 20 квітня 2025 року 74 Див. Роман Мрочко, повідомлення у Telegram від 18 грудня 2024 року, українською мовою; Евакуація з «червоної зони» на Херсонщині: як працюють волонтери ГО «Сильні Бо Вільні», Суспільне Херсон, 8 квітня 2025 року, українською мовою; «Якомога далі від цього пекла»: із Херсона, ризикуючи життям, волонтери евакуюють цивільних, FREEDOM, 27 квітня 2025 року, українською мовою. 75 Інформація, надана БДІПЛ Постійним представництвом України при міжнародних організаціях у Відні. За даними українських органів влади, з 24 лютого 2022 року збройні сили Російської Федерації пошкодили або знищили майже 200 000 житлових будинків. 76 Об’єкти, необхідні для виживання цивільного населення, не можуть бути об’єктом нападу. Крім того, персонал та об’єкти гуманітарної допомоги повинні поважатися та захищатися. Див. МКЧХ, Звичаєве міжнародне гуманітарне право. Норми 7, 31, 32, 53, 54; Додатковий протокол I, ст. 54(2), 71(2); Статут Міжнародного кримінального суду (МКС), ст. 8(2)(b)(iii) та (xxv). 77 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.514, п. 15. 78 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.514, пп. 11, 63, 67, 77.
Огляд ситуаціїз 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року 23 злочину проти людяності у формі насильницького переміщення населення.79
37. Загальні скрутні умови продовжують погіршуватися і мають глибокий вплив на повсякденне життя цивільного населення, непропорційно сильно зачіпаючи дітей та інші вразливі групи. Наприклад, станом на грудень 2024 року понад 10 відсотків навчальних закладів по всій Україні було пошкоджено або зруйновано.80 Через це не лише знижено якість освіти, але й через необхідність переходу на дистанційне навчання, значно страждає психічне та соціальне благополуччя дітей.81 Свідок, яка працює в школі в Києві, зазначила, що «найбільшою проблемою є психологічний стан учнів», вказавши на «травматичний вплив війни».82 Респондентка також зауважила зниження академічної успішності учнів й учениць, посилаючись на недосипання та відсутність у школі укриття, де можна продовжувати навчання під час повітряних тривог.83
38. У першій половині 2025 року неурядові організації, що працюють у гуманітарній сфері, зіткнулися з різким і раптовим скороченням фінансування. Декілька українських НУО були змушені призупинити свою діяльність або закритися.84 Скорочення фінансування також вплинуло на моніторинг дотримання прав людини та документування випадків ймовірних воєнних злочинів. Декілька українських НУО, які спілкувалися з БДІПЛ, відзначили значні негативні наслідки нещодавніх бюджетних скорочень.85 Серед них – зменшення обсягів документування та скорочення людських ресурсів. Аналогічно, одна російська НУО, яка надає допомогу українським військовополоненим та утримуваним цивільним особам, пояснила, як серйозні скорочення фінансування та втрата внутрішніх можливостей для збору коштів сильно вплинули на її діяльність.86 БДІПЛ стурбоване тим, що ці події загрожують наданню гуманітарної допомоги та реалізації важливих програм моніторингу та підзвітності МГП та МППЛ на місцях.
79 «Вони полюють на нас»: систематичні атаки дронів на цивільне населення в Херсоні, Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні, A/HRC/59/CRP.2, 28 травня 2025 року, п. 57. 80 Україна – Четверта оперативна оцінка збитків та потреб (RDNA4): лютий 2022 року – грудень 2024 року, Світовий банк, Уряд України, Європейський Союз, Організація Об’єднаних Націй, лютий 2025 року, с. 23. 81 Там само, с. 100. Тільки за 2023/2024 навчальний рік було зареєстровано понад 5,6 мільйона звернень студентів за психологічною допомогою. 82 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.542, п. 19. 83 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.542, п. 21. 84 Див. План гуманітарних потреб і реагування України на 2025 рік, УКГС ООН, квітень 2025 року, с. A2. 85 Інформація, надана БДІПЛ шістьма неурядовими організаціями, що займаються питаннями прав людини та гуманітарного права. 86 Інформація, надана БДІПЛ неурядовою організацією, що захищає права українських цивільних затриманих та військовополонених, які перебувають у місцях позбавлення волі в Російській Федерації.
24 Огляд ситуаціїз 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року В. ІНШІ ВАЖЛИВІ ПОДІЇ
39. Масштаби та частота обмінів військовополоненими збільшилися, і наразі регулярний механізм обміну полоненими став одним із небагатьох стабільних каналів взаємодії між Україною та Російською Федерацією. Протягом звітного періоду влада України та Російської Федерації повідомили про шість таких обмінів, в ході яких було звільнено понад 2 500 військовополонених.87 Найбільшим на сьогодні обміном стало звільнення по 1 000 військовополонених з кожної сторони, про яке домовилися в Стамбулі і яке відбулося 23-25 травня 2025 року.88 Як повідомляється, з лютого 2022 року в результаті переговорів і обмінів було звільнено 5 757 українських військовополонених,89 а ще 536 осіб повернулися поза офіційною процедурою обміну. 90
40. Хоча обміни стосуються переважно військовослужбовців, до них регулярно включаються і цивільні особи. Наприклад, у першому раунді обмінів після травневої зустрічі між Російською Федерацією та Україною в Стамбулі було обміняно приблизно 270 військовополонених та орієнтовно 120 цивільних осіб.91 Хоча можливість укладення угод про обмін інтернованими цивільними особами теоретично існує,92 будь- який такий обмін передбачає, що затримання цих цивільних осіб було законним (тобто здійснених як крайній захід з міркувань безпеки).93 БДІПЛ опитало двох цивільних осіб, які були свавільно затримані та звільнені в рамках обміну військовополоненими.94 Затримання
87 Міністерство закордонних справ Росії, повідомлення у Telegram від 30 грудня 2024 року, російською мовою; Володимир Зеленський, повідомлення у Telegram від 30 грудня 2024 року, українською мовою; Міністерство оборони Росії, повідомлення у Telegram від 5 лютого 2025 року, російською мовою; Володимир Зеленський, повідомлення у Telegram від 19 березня 2025 року, українською мовою; Міністерство оборони Росії, повідомлення у Telegram від 19 березня 2025 року, російською мовою; Володимир Зеленський, допис у X, 21 березня 2025 року, українською мовою; Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, допис у Facebook від 19 квітня 2025 року, українською мовою; Володимир Зеленський, допис у X, 19 квітня 2025 року, українською мовою; Дмитро Лубінець, допис у Facebook від 19 квітня 2025 року, українською мовою; Володимир Зеленський, повідомлення у Telegram від 6 травня 2025 року, українською мовою; Міністерство оборони Росії, повідомлення у Telegram від 6 травня 2025 року, російською мовою. 88 Володимир Зеленський, повідомлення у Telegram від 23 травня 2025 року, українською мовою; Володимир Зеленський, повідомлення у Telegram від 24 травня 2025 року, українською мовою; Володимир Зеленський, повідомлення у Telegram від 25 травня 2025 року, українською мовою; Міністерство оборони Росії, повідомлення у Telegram від 25 травня 2025 року, російською мовою; Туреччина залишає за собою роль посередника, «Коммерсантъ», 26 травня 2026 року, російською мовою. 89 Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими, допис у Facebook від 26 травня 2025 року, українською мовою. БДІПЛ не може навести дані про обмін військовополоненими з Російської Федерації, оскільки ця інформація не була оприлюднена і не була надана БДІПЛ російською владою. 90 З лютого 2022 року по травень 2025 року Україна та Російська Федерація обмінювалися в середньому 148 полоненими на місяць. Див. також «Від хаосу до координації: еволюція обміну військовополоненими в російсько-українській війні», The Kyiv Independent, 23 травня 2025 року 91 Україна та Росія беруть участь у найбільшому обміні полоненими з часу вторгнення 2022 року, BBC, 23 травня 2025 року. 92 Четверта Женевська конвенція, ст. 132 (заохочення сторін конфлікту до укладення угод про звільнення та репатріацію певних категорій вразливих інтернованих осіб). 93 Див. Четверта Женевська конвенція, ст. 42, 78. 94 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.520, п. 45; UKR.WS.546, п. 42.
Огляд ситуаціїз 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року 25 цивільних осіб, які не становлять нагальної загрози безпеці, є рівнозначним захопленню заручників, що заборонено МГП.95
41. Незважаючи на посилення співпраці щодо обміну військовополоненими, БДІПЛ також спостерігає очевидне зростання ненависницької риторики щодо українських військовослужбовців, особливо військовополонених або тих, хто припинив участь у воєнних діях (hors de combat).96 Подальше використання мови, яка дегуманізує, зокрема зневажливих висловлювань, що поширюють ідею, нібито збройні сили Російської Федерації «не воюють […] з людьми», та зображення ворожих комбатантів у Курській області терористами, вірогідно, використовуються для виправдання незаконного поводження з військовополоненими.97 Такого роду риторика, як видається, ще більше нормалізує поводження, що суперечить Женевським конвенціям.
42. Вторгнення Збройних Сил України в Курську область Російської Федерації у серпні 2024 року спричинило значне переміщення цивільного населення та необхідність евакуації з районів, наближених до зони бойових дій.98 За повідомленнями, деякі цивільні особи були переміщені до України.99 Наразі БДІПЛ не має можливості самостійно перевірити статус цих осіб, обставини їх переміщення чи наявність перешкод для їх повернення до Російської Федерації.
43. Протягом звітного періоду в Інтернеті було опубліковано кілька відео, на яких, ймовірно, зображено страту осіб, які припинили участь у воєнних діях (hors de combat), російськими збройними силами.100 На першому такому відео, поширеному в Інтернеті 23 лютого, нібито показано, як невідомі російські солдати в Курській області розстрілюють з близької відстані українського солдата.101 Друге відео, зняте 12 березня, показує щонайменше п’ять українських солдатів, яких катують і вбивають у селі поблизу Суджі (Курська область).102 За даними Офісу Генерального прокурора, кількість кримінальних проваджень щодо ймовірних
95 МКЧХ, Звичаєве міжнародне гуманітарне право. Норма 96; Четверта Женевська конвенція, ст. 34, 147; Додатковий протокол I, ст. 75; Статут Міжнародного кримінального суду (МКС), ст. 8(2)(a) (viii). 96 Див. Мова війни: Росія, BBC Global Jigsaw, 21 грудня 2024 року; Ми воюємо не з людьми. Як події в Курській області довели, що СВО була необхідна, Донецьке агентство новин, 13 березня 2025 року, російською мовою. 97 Там само; Візит до командного пункту Курської групи військ, Президент Росії, 12 березня 2025 року; Александр Хінштейн: ЗСУ не просто покинуть Курську область, а втечуть, ТАСС, 15 березня 2025 року, російською мовою. Див. також Мірошник: іноземні найманці відзначилися особливими звірствами в Курській області, ТАСС, 17 березня 2025 року, російською мовою. 98 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Шостий проміжний звіт, п. 35. 99 Інформація, надана БДІПЛ Уповноваженим з прав людини Російської Федерації. 100 БДІПЛ не змогло самостійно перевірити або визначити місце зйомки відео. Однак попередній аналіз не виявив ознак маніпуляцій і свідчить про те, що відео має всі ознаки автентичності. Проте БДІПЛ як і раніше не може приписати спостережувані дії жодній зі сторін конфлікту. 101 Jūsu Informācijas Mākonis [Ваша інформаційна хмара], повідомлення у Telegram від 23 лютого 2025 року, українською мовою. 102 Славянскій рубєж, повідомлення у Telegram від 12 березня 2025 року, російською мовою.
26 Огляд ситуаціїз 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року страт українських військовополонених зростала щорічно: у 2022 році – вісім випадків (57 військовополонених), у 2023 році – вісім (11 військовополонених), у 2024 році – 39 (149 військовополонених) і у 2025 році на сьогоднішній день – 20 (51 військовополонений).103
44. Влада Російської Федерації звинуватила українські збройні сили у вбивстві цивільних осіб у кількох селах Курської області під час їх окупації Україною.104 Зокрема, 31 січня Слідчий комітет Росії заявив, що встановив причетність українських військовослужбовців до вбивства 22 цивільних осіб та зґвалтування восьми жінок у селі Руське Порічне.105 Пізніше комітет повідомив, що двох підозрюваних українських військовослужбовців затримано.106 Деякі російські ЗМІ поставили під сумнів докази, оприлюднені російською владою.107 Кількість та точні обставини загибелі людей також залишаються нез’ясованими.108 Центр протидії дезінформації спростував ці звинувачення.109 БДІПЛ не змогла незалежно перевірити ці звинувачення.
103 Офіс Генерального прокурора, допис у Facebook від 23 травня 2025 року, українською мовою. 104 Слідчий комітет Російської Федерації, повідомлення у Telegram від 19 січня 2025 року, російською мовою; Слідчий комітет порушив справу за фактом вбивства бойовиками ЗСУ двох жителів Погребків Курської області, «Известия», 7 березня 2025 року, російською мовою; Слідчий комітет порушив справу про тероризм після вбивства ЗСУ мирних жителів у Черкаському Поречному, ТАСС, 12 березня 2025 року, російською мовою; Встановлюються обставини вбивств мирних жителів села Махновка Курської області, скоєних українськими бойовиками, повідомлення Слідчого комітету Російської Федерації, 10 квітня 2025 року, російською мовою. 105 Слідчий комітет Російської Федерації, повідомлення у Telegram від 31 січня 2025 року, російською мовою. 106 Слідчий комітет Російської Федерації, Установлено ряд військовослужбовців ЗСУ, причетних до вбивства мирних жителів у селі Руське Порічне Курської області, 31 січня 2025 року, російською мовою; Слідчий комітет Російської Федерації, повідомлення у Telegram від 4 лютого 2025 року, російською мовою. 107 Буча по-російськи. Розповідь про те, як влада намагається переконати росіян у «звірствах ЗСУ» , Проект, 6 березня 2025 року, російською мовою. 108 Агентство, повідомлення у Telegram від 15 березня 2025 року, російською мовою. 109 Центр протидії дезінформації, повідомлення у Telegram від 31 січня 2025 року, українською мовою.
Огляд ситуаціїз 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року 27 Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими
IV А. СВАВІЛЬНІ ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ ТА НАСИЛЬНИЦЬКІ ЗНИКНЕННЯ НА ТЕРИТОРІЯХ, ПІДКОНТРОЛЬНИХ РОСІЙСЬКІЙ ВЛАДІ
45. БДІПЛ продовжує документувати випадки свавільного позбавлення волі, включно з насильницькими зникненнями, на контрольованих Росією територіях України. З 1 грудня 2024 року по 31 травня 2025 року БДІПЛ опитало 14 осіб, які пережили свавільне затримання, зокрема вісім чоловіків і шість жінок.110 Крім того, БДІПЛ отримало 24 свідчення від родичів й адвокатів осіб, які були або залишаються позбавленими особистої свободи російською владою.111 Додаткові достовірні свідчення про подібні порушення, вчинені проти інших осіб, були надані особами, які були звільнені з-під варти.112 Хоча більшість затримань, про які повідомили свідки, відбулися у 2022 та 2023 роках, БДІПЛ також задокументувало шість нещодавніх випадків, коли цивільних осіб було незаконно заарештовано наприкінці 2024 року та на початку 2025 року на окупованих територіях Херсонської, Луганської, Запорізької областей та в Криму, що свідчить про продовження такої практики російською владою. БДІПЛ вважає всі випадки затримання, які воно оцінило, свавільними, а, отже, незаконними.
46. Як і у попередніх звітах,113 затримання цивільних осіб у більшості нових випадків, про які БДІПЛ отримало інформацію, не мало законних підстав. Так само як зазначалося у попередній звітності, російська влада, ймовірно, переслідувала осіб за будь-яку форму реальної або ймовірної підтримки Збройних Сил України,114 за колишню приналежність до ЗСУ або за те, що їхні родичі є військовослужбовцями,115 або ж
110 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493; UKR.WS.496; UKR.WS.520; UKR.WS.535; UKR.WS.536; UKR. WS.543; UKR.WS.546; UKR.WS.550; UKR.WS.552; UKR.WS.556; UKR.WS.566; UKR.WS.570; UKR.WS.574. 111 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493; UKR.WS.497; UKR.WS.503; UKR.WS.504; UKR.WS.511; UKR. WS.521; UKR.WS.528; UKR.WS.530; UKR.WS.531; UKR.WS.532; UKR.WS.533; UKR.WS.537; UKR.WS.541; UKR. WS.545; UKR.WS.549; UKR.WS.554; UKR.WS.560; UKR.WS.562; UKR.WS.563; UKR.WS.567; UKR.WS.570; UKR.WS.572; UKR.WS.575; UKR.WS.576. 112 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, п. 56; UKR.WS.496, п. 37; UKR.WS.536, п. 45; UKR.WS.543, п. 10; UKR.WS.550, пп. 5, 13; UKR.WS.552, пп. 14-15, 38; UKR.WS.557, п. 25; UKR.WS.566, пп. 151-153, 167-169; UKR. WS.570, пп. 21, 25; UKR.WS.574, пп. 32-33, 43, 75-78. Див. також UKR.WS.511, п. 17; UKR.WS.528, п. 45; UKR.WS.530, пп. 36-37, 40. 113 Див. також ОБСЄ/БДІПЛ Третій проміжний звіт, пп. 42-43; Четвертий проміжний звіт, пп. 43-44, П’ятий проміжний звіт, п. 34; Шостий проміжний звіт, п. 41. 114 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, п. 20; UKR.WS.520, пп. 5-13; UKR.WS.536, пп. 9, 12, 14; UKR. WS.546, п. 25; UKR.WS.556, пп. 10, 12; UKR.WS.566, п. 134; UKR.WS.570, пп. 5, 9, 11. Див. також UKR. WS.528, п. 46; UKR.WS.530, пп. 20, 30; UKR.WS.531, пп. 4-6; UKR.WS.560, пп. 6-8, 11, 14, 59. Хоча в деяких з повідомлених випадків свідки заявили, що постраждалі брали участь у зборі інформації або іншим чином допомагали українським силам, що може становити законну підставу для затримання, БДІПЛ вважає, що суворі правила для інтернування цивільних осіб, передбачені МГП та МППЛ, які вимагають, щоб такі заходи були винятковими та тимчасовими, не були дотримані, що робить такі затримання незаконними та свавільними. 115 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, п. 5; UKR.WS.497, п. 10; UKR.WS.511, пп. 13-15; UKR.WS.532, п. 21; UKR.WS.533, пп. 21, 39; UKR.WS.562, пп. 15-16, 19; UKR.WS.566, пп. 137-138, 144-146, 160; UKR.WS.574, пп. 32-33; UKR.WS.563, пп. 4, 6, 8; UKR.WS.576, п. 10.
30 Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими за проукраїнські погляди.116 Три свідки повідомили, що російська влада заарештувала цивільних осіб, намагаючись чинити тиск на їхніх родичів, які вже перебували під вартою.117 Жінка, яка пережила 10 місяців свавільного позбавлення волі, зазначила: «Я підозрювала, що мене затримали, щоб чинити тиск на мого чоловіка, обіцяючи поблажливість до мене в обмін на зізнання».118
47. Продовжуючи тенденцію, зафіксовану БДІПЛ у шостому звіті119, більшість постраждалих осіб утримувалися саме в офіційних місцях несвободи, таких як поліцейські відділки, слідчі ізолятори та в’язниці, а не в неофіційних місцях позбавлення волі.120 Деякі особи повідомляли, що їх утримували в імпровізованих місцях несвободи, зазвичай протягом короткого періоду відразу після затримання.121 Часто російські органи влади переводили затриманих між місцями позбавлення волі на окупованих територіях України або до Російської Федерації.122 Уцілілі особи з усіх місць несвободи свідчили про жахливі умови утримання та/ або застосування катувань і жорстокого поводження.123
48. Нові докази, зібрані БДІПЛ, свідчать про те, що російська влада продовжувала порушувати процесуальні гарантії щодо утримання цивільних осіб під вартою. Більшість жертв ніколи не були поінформовані про конкретні підстави для їх затримання, а також не були офіційно звинувачені у скоєнні будь-яких правопорушень.124 Відповідно, вони не мали можливості оскаржити своє затримання ні на початковому етапі, ні згодом, а російська влада не проводила жодного
116 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.496, пп. 7, 11, 16-17; UKR.WS.550, п. 4; UKR.WS.552, п. 25. Див. також UKR.WS.493, пп. 11-13; UKR.WS.503, пп. 19-20; UKR.WS.528, п. 47; UKR.WS.537, пп. 6, 15; UKR. WS.545, п. 5; UKR.WS.554, п. 5; UKR.WS.572, п. 21; UKR.WS.575, пп. 12-13, 19. Для отримання більш детальної інформації див. підрозділ IV.ґ.iii. Придушення інакомислення. 117 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, пп. 25-26; UKR.WS.503, п. 23; UKR.WS.570, п. 24. 118 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.570, п. 24. 119 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Шостий проміжний звіт, п. 43. 120 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, пп. 23, 25; UKR.WS.496, пп. 5, 12, 32-33; UKR.WS.520, п. 21; UKR. WS.536, пп. 8, 19, 23; UKR.WS.543, пп. 16, 29, 35; UKR.WS.546, пп. 9, 13, 19; UKR.WS.551, п. 27; UKR.WS.566, п. 142; UKR.WS.570, п. 13. Див. також UKR.WS.493, пп. 17, 27; UKR.WS.497, пп. 21-22; UKR.WS.503, п. 16; UKR.WS.511, п. 15; UKR.WS.528, п. 26; UKR.WS.531, п. 15; UKR.WS.533, п. 20; UKR.WS.543, п. 10; UKR. WS.560, п. 16. 121 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.550, пп. 4, 10; UKR.WS.556, пп. 10, 12; UKR.WS.566, п. 134; UKR. WS.574, п. 34. Див. також UKR.WS.503, п. 23; UKR.WS.530, п. 11; UKR.WS.532, п. 27; UKR.WS.545, п. 5; UKR.WS.554, пп. 6, 9; UKR.WS.576, п. 14. 122 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.520, п. 11; UKR.WS.543, п. 12; UKR.WS.546, пп. 9, 13-14, 16, 19. Див. також UKR.WS.493, п. 45; UKR.WS.497, п. 12; UKR.WS.503, п. 15; UKR.WS.504, п. 30; UKR.WS.511, пп. 15-18; UKR.WS.521, пп. 5-6; UKR.WS.528, пп. 32, 34; UKR.WS.530, пп. 10, 12, 15-16, 30, 32; UKR.WS.532, пп. 40, 45, 50; UKR.WS.533, п. 31; UKR.WS.537, пп. 28, 34; UKR.WS.541, пп. 16, 25, 33; UKR.WS.560, пп. 28-30; UKR. WS.562, пп. 24, 36-38; UKR.WS.567, п. 13; UKR.WS.572, пп. 69-70, 74, 83; UKR.WS.576, пп. 15, 18, 26-27. 123 Див. також підрозділ IV.б. Катування та жорстоке поводження на територіях, підконтрольних російській владі . 124 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, пп. 16, 32; UKR.WS.496, п. 13; UKR.WS.520, п. 29; UKR.WS.535, п. 5; UKR.WS.536, пп. 31-32; UKR.WS.543, п. 12; UKR.WS.546, пп. 25, 45; UKR.WS.566, п. 134; UKR.WS.570, пп. 12, 22, 24. Див. також UKR.WS.503, пп. 18-20; UKR.WS.531, п. 34; UKR.WS.562, пп. 45-46; UKR.WS.563, п. 18; UKR.WS.572, п. 18; UKR.WS.575, пп. 9, 11; UKR.WS.576, п. 10.
Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими 31 періодичного, регулярного перегляду законності їх утримання.125 Право на юридичне представництво також часто порушувалося.126 Крім того, у деяких з повідомлених випадків російська влада неправомірно та незаконно класифікувала затриманих цивільних осіб як військовополонених.127
49. Жінка, яка уціліла після ув’язнення в поліцейському відділку на окупованій частині Херсонській області, розповіла БДІПЛ, як після неодноразових прохань до охоронців подати начальнику поліції запит про причини утримання її та її співкамерниць під вартою, стало очевидно, що їхнє утримання не було зареєстровано в поліції, а проти них не було висунуто жодних звинувачень. В офіційній відповіді зазначалося, що вони «перебувають у сфері відповідальності Федеральної служби безпеки (ФСБ) і тільки ФСБ може вирішувати [їхню] долю». У відчайдушній спробі отримати відповіді, уціліла розповіла, що оголосила 10-денне голодування. Після семи місяців свавільного утримання співробітники ФСБ сказали їй, що вона є «жертвою обставин», і відпустили її.128
50. Як і під час попередніх моніторингів, БДІПЛ було зафіксовано, що цивільним затриманим129 часто відмовляли в контактах із зовнішнім світом.130 У семи задокументованих випадках цивільних осіб утримували без зв’язку із зовнішнім світом протягом частини або всього терміну утримання під вартою.131 Цивільний, якого безпідставно утримували під вартою майже три роки, розповів БДІПЛ: «Протягом усього часу утримання під вартою мені ніколи не дозволяли зв’язатися з родичами. Я не отримав від них жодного листа. Я чув від інших [військовополонених], що їх відводили в кімнату, щоб зателефонувати родичам. Одного разу мене також відвели в цю кімнату, щоб зателефонувати, але потім хтось сказав, що я цивільний, і мене відправили назад у камеру».132 Сімох цивільних осіб незаконно
125 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.496, пп. 42-43; UKR.WS.536, п. 33. Див. також UKR.WS.497, пп. 19-20; UKR.WS.530, п. 45; UKR.WS.562, пп. 34, 37. 126 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.552, п. 33; UKR.WS.570, п. 28; UKR.WS.566, п. 179. Див. також UKR. WS.532, п. 47; UKR.WS.541, п. 39; UKR.WS.554, п. 9; UKR.WS.562, пп. 45-46. 127 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.520, пп. 5-7, 9, 13; UKR.WS.546, пп. 8, 9, 25-26. Див. також UKR. WS.493, п. 43; UKR.WS.497, пп. 17, 25-26; UKR.WS.532, п. 56; UKR.WS.562, пп. 31, 49-51; UKR.WS.570, п. 21. 128 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.536, пп. 33, 38, 43. 129 Див. також ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт, п. 39; Шостий проміжний звіт, п. 44. 130 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.496, пп. 13, 39; UKR.WS.520, п. 43; UKR.WS.536, п. 21; UKR.WS.543, п. 14; UKR.WS.546, пп. 26-27; UKR.WS.566, п. 180; UKR.WS.570, п. 28. Див. також UKR.WS.497, п. 13; UKR.WS.530, пп. 13, 38; UKR.WS.532, п. 49; UKR.WS.533, п. 28; UKR.WS.537, п. 23; UKR.WS.545, п. 5; UKR. WS.554, п. 9; UKR.WS.562, пп. 45, 59-60; UKR.WS.567, пп. 4, 9. 131 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.496, пп. 13, 38; UKR.WS.546, п. 26; UKR.WS.570, п. 28. Див. також UKR.WS.562, п. 32; UKR.WS.572, п. 72; UKR.WS.575, п. 18; UKR.WS.576, п. 15. 132 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.546, п. 26.
32 Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими утримували під вартою протягом тривалого часу; найдовше утримання тривало 34 місяці.133
51. Як і в попередніх проміжних звітах,134 чотири уцілілі особи, які пережили свавільне затримання, повідомили, що для того, щоб їх звільнили, вони мусили підписати документ, в якому зобов’язувалися співпрацювати з російською владою або брати участь у постановочних відеозаписах, зачитуючи самообвинувальні заяви.135 Одна з уцілілих заявила, що представники російської влади вимагали хабар в обмін на її звільнення.136 Дві особи, які пережили свавільне затримання, розповіли, як їх змусили написати заяви про відсутність будь- яких скарг щодо їхнього затримання та поводження з ними під час ув’язнення.137 В одному задокументованому випадку уціліла після свавільного затримання була двічі засуджена до адміністративного арешту та штрафу за сфабрикованими звинуваченнями у порушенні комендантської години. У результаті, на початку 2025 року її депортували з окупованої території до Грузії та заборонили повертатися туди протягом понад 40 років.138
52. Крім того, БДІПЛ поспілкувалося з родичами та адвокатами 25 цивільних осіб, які на момент інтерв’ю все ще перебували під вартою або «зникли» внаслідок дій російських органів влади.139 Дванадцять із них були свавільно заарештовані протягом першого року вторгнення Російської Федерації в Україну.140 Свідки зазначили, що чотири постраждалі особи на момент свавільного арешту були неповнолітніми.141
53. Свідки часто не були поінформовані про факт або причини затримання членів їхніх сімей. Мати однієї з жертв розповіла БДІПЛ: «Я дзвонила всім, кого знала, і зв’язувалася з людьми, яких не знала. Три місяці я грала в «детектива», шукаючи свого сина. Я розмістила фотографію сина в різних місцях [села в окупованій частині Харківській області]. До мене звернулася жінка, яка сказала, що бачила, як двоє російських солдатів
133 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.496, пп. 5, 9 (8,5 місяців); UKR.WS.520, п. 11 (5 місяців); UKR. WS.536, пп. 4, 43 (7 місяців); UKR.WS.543, п. 12 (13,5 місяців); UKR.WS.546, пп. 4, 42 (34 місяці); UKR. WS.570, п. 15 (10 місяців). Див. також UKR.WS.531, пп. 7, 34 (8 місяців). 134 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Четвертий проміжний звіт, п. 54; Шостий проміжний звіт, п. 47. 135 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.496, п. 45; UKR.WS.556, п. 13; UKR.WS.566, п. 181; UKR.WS.570, п. 26. 136 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.536, п. 34. 137 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.536, п. 44; UKR.WS.570, п. 26. 138 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.552, пп. 25, 28, 30, 34-35, 39-40. 139 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, п. 53; UKR.WS.497, пп. 9, 23; UKR.WS.503, п. 16; UKR.WS.504, п. 28; UKR.WS.511, пп. 15, 18; UKR.WS.521, пп. 5, 7; UKR.WS.528, п. 41; UKR.WS.530, пп. 8, 32; UKR.WS.532, п. 59; UKR.WS.533, пп. 37-38, 45-46; UKR.WS.537, п. 4; UKR.WS.541, п. 34; UKR.WS.549, пп. 31, 37; UKR. WS.554, п. 11; UKR.WS.560, п. 64; UKR.WS.562, п. 71; UKR.WS.563, п. 20; UKR.WS.567, п. 4; UKR.WS.570, п. 29; UKR.WS.572, п. 103; UKR.WS.575, пп. 18, 22; UKR.WS.576, п. 26. 140 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.497, п. 9; UKR.WS.511, п. 15; UKR.WS.521, п. 5; UKR.WS.530, пп. 8, 30; UKR.WS.532, пп. 12, 24; UKR.WS.533, пп. 19, 22; UKR.WS.537, пп. 11-12; UKR.WS.541, пп. 12, 14; UKR. WS.560, п. 15; UKR.WS.562, пп. 9, 13, 19; UKR.WS.570, п. 9. 141 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.504, п. 28; UKR.WS.572, п. 63.
Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими 33 забирали мого сина…».142 Крім того, російська влада часто взагалі відмовлялася визнавати факт затримання або надавати інформацію про долю затриманих чи місце їхнього перебування. Свідки зазначали, що після численних запитів про осіб, яких, як вважалося, утримують, вони або взагалі не отримували відповіді, або ж отримували (часто через кілька місяців) суперечливу, нечітку або неповну інформацію.143
54. Десять свідків заявили, що єдину інформацію про місцезнаходження або долю своїх родичів вони змогли отримати від звільнених військовополонених або цивільних осіб, а також через адвокатів й інших осіб, які допомагали у пошуках.144 Свідки розповіли БДІПЛ про значні зусилля, яких вони доклали, щоб знайти інформацію про своїх зниклих родичів, зокрема наймання адвокатів, поїздки в різні місця на окупованих територіях, до Російської Федерації або Білорусі, а також звернення до різних міжнародних організацій, НУО та українських органів влади.145 Свідки зазначали, що часті переведення затриманих осіб між установами на окупованих територіях або в Російській Федерації ще більше ускладнювали їхні пошуки.
55. Також БДІПЛ зібрало додаткову інформацію про практику кримінального переслідування та засудження цивільних осіб за сфабрикованими звинуваченнями після свавільного затримання.146 Згідно зі свідченнями очевидців, 14 постраждалих від свавільного затримання були звинувачені або вже засуджені за злочини, включаючи «тероризм», «шпигунство» та «державну зраду».147 Свідки також повідомили, що затриманим цивільним особам було відмовлено в основних гарантіях справедливого судового розгляду в кримінальних провадженнях.148
56. На підставі нещодавно отриманих свідчень очевидців і тих, що були проаналізовані у попередніх звітах, БДІПЛ дійшов висновку, що Російська Федерація безпідставно затримала, у тому числі шляхом
142 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.532, пп. 22, 24. 143 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, пп. 44, 46; UKR.WS.496, п. 46; UKR.WS.497, п. 15; UKR.WS.528, пп. 24-30; UKR.WS.531, пп. 14-15, 19; UKR.WS.532, пп. 26-27, 33-34, 37-40; UKR.WS.533, пп. 22-25; UKR. WS.541, п. 23; UKR.WS.554, пп. 10-11; UKR.WS.562, пп. 42-43, 54; UKR.WS.563, п. 18; UKR.WS.575, пп. 9, 11. Див. також UKR.WS.497, п. 24; UKR.WS.530, п. 25. БДІПЛ мала можливість проаналізувати відповіді на запити сімей від різних органів Російської Федерації. 144 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, пп. 45, 51-53; UKR.WS.497, п. 14; UKR.WS.511, п. 17; UKR.WS.521, пп. 7, 9; UKR.WS.528, пп. 28-29; UKR.WS.532, п. 45; UKR.WS.541, пп. 16, 20, 33; UKR.WS.554, пп. 6, 11-12; UKR.WS.560, пп. 29-31; UKR.WS.562, пп. 35, 38, 67. 145 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.497, пп. 13, 16-17; UKR.WS.532, пп. 22-24, 32-38; UKR.WS.541, пп. 7-8, 19, 34; UKR.WS.560, п. 63; UKR.WS.562, пп. 44, 47, 52-53, 66-69; UKR.WS.563, п. 18. 146 Див. також ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт, п. 41; Шостий проміжний звіт, п. 50. 147 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.503, пп. 43-46; UKR.WS.504, пп. 28, 51; UKR.WS.511, пп. 15-18; UKR. WS.521, пп. 5-6; UKR.WS.528, пп. 29, 41, 52; UKR.WS.530, пп. 20, 22-24, 30-33; UKR.WS.532, пп. 40, 45, 53; UKR.WS.533, пп. 32, 41-42, 44; UKR.WS.537, пп. 22, 26; UKR.WS.549, п. 15; UKR.WS.560, пп. 28, 32-33, 56-57, 64; UKR.WS.567, пп. 4, 15; UKR.WS.572, пп. 51, 74, 76. 103, 111; UKR.WS.576, пп. 19-20, 25, 30-31. Див. також UKR.WS.496, пп. 42-43; UKR.WS.528, пп. 32-34. 148 Більш детальну інформацію див. у підрозділі IV.д. Судові процеси над українськими цивільними особами та військовополоненими, проведені російською владою.
34 Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими насильницьких зникнень, велику кількість цивільних чоловіків і жінок різного віку й професій у всіх районах України, що опинилися під її контролем, як на початковому, так і на пізніших етапах окупації, що свідчить про масові та системні порушення, які є злочинами проти людяності. Українських цивільних осіб, які зазнали свавільного позбавлення волі, слід негайно і беззастережно звільнити.
Б. КАТУВАННЯ ТА ЖОРСТОКЕ ПОВОДЖЕННЯ НА ТЕРИТОРІЯХ, ПІДКОНТРОЛЬНИХ РОСІЙСЬКІЙ ВЛАДІ
57. БДІПЛ отримало докази широкомасштабного й систематичного застосування катувань російською владою проти цивільних осіб, які перебувають під вартою.149 Протягом першої половини 2025 року БДІПЛ опитало 12 уцілілих осіб, які пережили катування та жорстоке поводження (дев’ять чоловіків та три жінки),150 а також отримало 18 повідомлень про достовірні факти таких порушень від родичів та адвокатів осіб, які були або залишаються свавільно затриманими російською владою.151 Нові задокументовані випадки мали місце як в офіційних, так і в імпровізованих місцях позбавлення волі на контрольованих Росією територіях України, зокрема в Донецькій, Запорізькій, Луганській та Херсонській областях, в Криму, а також на території Російської Федерації.
58. Як і в попередніх звітах,152 нові докази, зібрані БДІПЛ, підтверджують те, що катування регулярно застосовувалися під час допитів для отримання інформації або зізнань.153 Винуватці змушували постраждалих осіб зізнатися в нібито співпраці з українськими збройними силами або владою, чи примушували їх надавати інформацію про осіб, які могли становити для них «інтерес», включно із затриманими родичами. Крім того, катування застосовувалися для покарання, залякування або приниження постраждалих,154 а також для примусу їх до співпраці.155
149 Див. також ОБСЄ/БДІПЛ, Третій проміжний звіт, пп. 55-64; Четвертий проміжний звіт, пп. 56-66; П’ятий проміжний звіт, пп. 42-51; Шостий проміжний звіт, пп. 52-65. 150 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.496; UKR.WS.520; UKR.WS.531; UKR.WS.535; UKR.WS.536; UKR. WS.543; UKR.WS.546; UKR.WS.550; UKR.WS.551; UKR.WS.566 (двоє жертв); UKR.WS.574. 151 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, пп. 18-19; UKR.WS.503, пп. 22-27, 38; UKR.WS.504, п. 30; UKR. WS.511, пп. 15-17; UKR.WS.521, п. 5; UKR.WS.530, пп. 11-13, 16-18, 29, 35-36; UKR.WS.531, пп. 16, 47-49; UKR. WS.532, пп. 57-58; UKR.WS.533, пп. 37, 43; UKR.WS.536, пп. 56-58; UKR.WS.537, п. 24; UKR.WS.545, п. 5; UKR.WS.554, п. 9; UKR.WS.560, пп. 15, 17-18; UKR.WS.562, пп. 40-41; UKR.WS.572, пп. 12-13; UKR.WS.574, п. 75; UKR.WS.576, п. 29. 152 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Третій проміжний звіт, п. 56; Четвертий проміжний звіт, п. 58; П’ятий проміжний звіт, п. 44; Шостий проміжний звіт, п. 54. 153 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.496, пп. 14, 16-17, 19; UKR.WS.520, п. 43; UKR.WS.531, пп. 20-21; UKR. WS.535, пп. 7-9; UKR.WS.536, пп. 13-14; UKR.WS.543, п. 10; UKR.WS.550, пп. 11-12, 18; UKR.WS.551, п. 23; UKR.WS.566, пп. 144-146, 159-160; UKR.WS.574, п. 33. Див. також URK.WS.503, пп. 23-25; UKR.WS.530, пп. 12, 44; UKR.WS.536, пп. 11-12. 154 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.520, пп. 15, 38, 41, 44-45; UKR.WS.536, пп. 19, 26; UKR.WS.543, пп. 13, 16; UKR.WS.546, пп. 20, 29, 33; UKR.WS.550, п. 4. Див. також UKR.WS.530, п. 14. 155 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.550, пп. 16-17. Див. також UKR.WS.530, п. 16.
Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими 35 Уцілілі ідентифікували виконавців катувань як військовослужбовців російських збройних сил, ФСБ та Слідчого комітету Росії, а також як штатних співробітників та співробітників підрозділів спеціального призначення («спецназу») Федеральної служби виконання покарань (ФСВП).156
59. Уцілілі особи та свідки повідомили, що винуватці завдавали постраждалим сильного фізичного та морального болю і страждань. Майже всі уцілілі особи та свідки повідомили про жорстокі побиття, в тому числі різними предметами та інструментами.157 Шість уцілілих осіб та одинадцять свідків заявили, що російські органи влади застосовували під час допитів електрошок.158 Інші методи катування, про які повідомляли постраждалі особи, включали удушення, надягання пакетів на голову, голодування, тривале вимушене перебування у незручних положеннях, імітацію страти, виривання нігтів та тривале одиночне ув’язнення,159 а також погрози смерті, каліцтва та фізичного насильства або погрози заподіяння шкоди членам сім’ї.160 Свідки також повідомили про застосування та/або погрози застосування сексуального насильства як щодо них, самих, так і щодо членів їхніх сімей.161 Вісім уцілілих, повідомили про різні короткострокові та довготривалі фізичні ушкодження та стани внаслідок катувань, включаючи шрами, синці, опіки, садна та пухирі, переломи ребер, розриви м’язів, травми спини та голови, інфаркт міокарда, гінекологічні ушкодження та задишку.162
60. За свідченнями очевидців, щоб змусити постраждалих зізнатися або отримати від них інформацію, російські органи влади іноді катували родичів у їхній присутності або змушували їх повірити, що їхні близькі зазнають насильства.163 Уціліла, яка зазнала катувань, чиї син і чоловік були затримані разом з нею, розповіла БДІПЛ, що під час допитів її
156 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.496, пп. 15, 18; UKR.WS.543, п. 16; UKR.WS.546, пп. 38-39, 41; UKR. WS.550, пп. 4, 10-11, 16; UKR.WS.551, п. 23; UKR.WS.556, п. 10; UKR.WS.566, пп. 143-144, 158; UKR.WS.574, п. 38. 157 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.496, пп. 12, 18, 21; UKR.WS.520, пп. 38-39, 41; UKR.WS.531, п. 21; UKR.WS.543, пп. 13, 16; UKR.WS.546, пп. 13, 20-21, 23, 33, 37-38, 41; UKR.WS.550, пп. 4, 10, 12, 18; UKR. WS.574, пп. 54-55; UKR.WS.551, пп. 23-24; UKR.WS.566, пп. 144-145, 148. Див. також UKR.WS.493, пп. 18-19; UKR.WS.521, пп. 5, 7; UKR.WS.530, пп. 11-13, 17; UKR.WS.531, пп. 16, 49; UKR.WS.532, п. 59; UKR. WS.533, пп. 37, 43; UKR.WS.535, п. 7; UKR.WS.537, п. 24; UKR.WS.545, п. 5; UKR.WS.560, пп. 41, 44; UKR. WS.562, п. 40; UKR.WS.576, п. 20. 158 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.496, п. 14; UKR.WS.520, п. 43; UKR.WS.546, п. 29; UKR.WS.550, п. 18; UKR.WS.566, пп. 146-148. Див. також UKR.WS.503, п. 23; UKR.WS.521, п. 5; UKR.WS.530, пп. 11-13; UKR. WS.531, пп. 16, 47-48; UKR.WS.533, п. 43; UKR.WS.535, п. 7; UKR.WS.536, пп. 13-14; UKR.WS.537, п. 24; UKR. WS.545, п. 5; UKR.WS.560, п. 18; UKR.WS.576, п. 20. 159 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.496, пп. 10, 15, 18; UKR.WS.520, п. 21; UKR.WS.537, п. 24; UKR. WS.543, пп. 10, 13; UKR.WS.546, пп. 21, 23-24, 33; UKR.WS.550, пп. 12, 18; див. також UKR.WS.572, п. 72. 160 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.496, п. 19; UKR.WS.520, п. 44; UKR.WS.530, пп. 12, 36; UKR.WS.536, п. 17; UKR.WS.543, п. 13; UKR.WS.550, пп. 4, 16; UKR.WS.566, п. 159. Див. також UKR.WS.521, п. 7. 161 Більш детальну інформацію див. у підрозділі IV.г. Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом . 162 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.496, пп. 12, 53; UKR.WS.520, п. 39; UKR.WS.531, п. 22; UKR.WS.536, пп. 14-16; UKR.WS.543, п. 16; UKR.WS.546, пп. 38, 41; UKR.WS.550, п. 18; UKR.WS.574, пп. 55, 58, 61-62. Див. також UKR.WS.493, пп. 20, 29; UKR.WS.503, пп. 24, 26. 163 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.503, п. 23; UKR.WS.536, п. 11; UKR.WS.566, пп. 168-170.
36 Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими змушували слухати, як її сина катують електричним струмом, а також погрожували його вбивством або зґвалтуванням.164 Інший уцілілий розповів: «На першому поверсі також була жіноча камера [...] Щоб змусити чоловіків говорити, вони казали, що їхніх дружин, дівчат або матерів заарештували і тримають у цій камері для жінок, і якщо вони відмовляться співпрацювати та надати інформацію, то їхніх близьких зґвалтують, поранять або відріжуть їм кінцівки чи пальці [...] Одного разу мене викликали на допит. Потім вони побили одну з жінок у камері, щоб я чув її крики, а мені сказали, що це моя дівчина».165 Усі уцілілі від катувань також були свідками того, як інших ув’язнених, як цивільних, так і військовополонених, катували або піддавали фізичним знущанням.166
61. БДІПЛ також отримало свідчення про систематичне застосування насильства, яке було частиною адміністративного режиму в місцях позбавлення волі, що перебували під контролем російської влади.167 Говорячи про режим позбавлення волі, один з уцілілих згадував, що під час кожної перевірки камери, яка відбувалася чотири рази на день, його та інших ув’язнених змушували виходити в коридор з руками за спиною і нахиленим вперед тілом. Потім їх змушували стояти обличчям до стіни поки їх обшукували. Якщо хтось не розставляв ноги достатньо широко, охоронці били його по ногах.168 Інший свідок, який відбував покарання в колонії у Херсонській області ще до вторгнення Російської Федерації в Україну, розповів, що після того, як установа перейшла під контроль Росії, він регулярно зазнавав фізичного насильства та погроз і був змушений виконувати важку фізичну працю без будь-якої компенсації.169
62. Опитані БДІПЛ уцілілі також повідомили про застосування принизливих практик і «ритуалів», під час яких над затриманими знущалися та висміювали.170 Один із уцілілих описав одну з таких практик, яка застосовувалася до нього під час коротких прогулянок на свіжому повітрі: «Мене змушували демонструвати охоронцям, чи знаю я всі фізичні вправи, які повинні знати ув’язнені. Якось я спробував сказати їм, що не можу нормально присідати через травму ніг, отриману під час побиття, але вони не слухали і просто знову мене побили».171 Деякі «ритуали» були спеціально спрямовані на приниження національних,
164 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.536, пп. 11, 17. 165 Опитування свідка БДІПЛ, UKR.WS.566, пп. 168-170. 166 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.496, пп. 22, 28-29; UKR.WS.520, пп. 23, 41, 43, 47; UKR.WS.543, п. 16; UKR.WS.546, пп. 29, 41, 44; UKR.WS.550, пп. 4, 15; UKR.WS.551, п. 24; UKR.WS.566, пп. 154-155, 163, 170; UKR.WS.570, пп. 21, 25; UKR.WS.574, пп. 40, 44-46, 51. Див. також підрозділ IV.в. Ситуація з військовополоненими. 167 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.520, пп. 39, 41; UKR.WS.543, п. 16; UKR.WS.546, пп. 21, 34; UKR. WS.551, пп. 10-12, 23-25. 168 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.543, п. 16. 169 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.551, пп. 10-12, 23-25. 170 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.496, п. 36; UKR.WS.536, пп. 19, 25, 28; UKR.WS.546, пп. 20, 33. 171 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.546, п. 33.
Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими 37 патріотичних почуттів затриманих цивільних осіб або їхнього українського походження. Наприклад, затриманих змушували завчити і декламувати російський гімн або вигукувати гасла, що прославляють Росію; тих, хто не виконував ці вимоги, били або карали.172 Один із уцілілих зазначив, що його били щоразу, коли він вимовляв певні російські слова з українським акцентом.173
63. Окрім режиму утримання під вартою, застосованого до цивільних ув’язнених російською владою, БДІПЛ продовжувало отримувати повідомлення про широкорозповсюджені жахливі умови утримання, що є жорстоким, нелюдським або таким, що принижує гідність, поводженням або покаранням.174 До них належать переповнені камери, відсутність належної вентиляції та освітлення, антисанітарні умови, зокрема брак елементарної гігієни, недостатня кількість води та їжі, а також неможливість ходити або займатися фізичними вправами.175 Чотири уцілілих повідомили про небезпечну втрату ваги через погане харчування під час ув’язнення.176 Один із них згадав, що він настільки схуднув, що охоронці робили ставки на те, «скільки ще [він] протримається».177
64. Свідчення, отримані БДІПЛ, також показали, як російська влада систематично відмовляла затриманим у наданні медичної допомоги або надавала її в недостатньому обсязі, як у випадках травм, спричинених катуваннями, так і у разі потреби надання звичайної медичної допомоги (наприклад, регулярного прийому ліків, які можуть знадобитися окремим особам).178 Наприклад, адвокатка, яка представляє свавільно затриманого цивільного, повідомила БДІПЛ, що коли її клієнт отримав численні травми внаслідок повторних побиттів та катувань і звернувся за медичною допомогою, персонал місця ув’язнення відмовився надати йому допомогу, заявивши: «якщо вони йому допоможуть, він втратить ногу».179 Відмова у наданні медичної допомоги також може становити
172 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.496, пп. 20-21, 23; UKR.WS.543, пп. 15, 16; UKR.WS.546, п. 22. Див. також UKR.WS.560, п. 43; UKR.WS.572, п. 73. 173 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.546, п. 37. 174 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Третій проміжний звіт, п. 48; Четвертий проміжний звіт, пп. 51-52; П’ятий проміжний звіт, п. 38; Шостий проміжний звіт, п. 43. 175 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, пп. 23, 27; UKR.WS.496, пп. 12, 25, 27, 32-33, 35-36, 40; UKR. WS.520, пп. 21, 41-42; UKR.WS.536, пп. 20, 23-24, 26; UKR.WS.543, пп. 10-11, 13, 16; UKR.WS.546, пп. 15, 22, 28; UKR.WS.550, пп. 10, 13-14; UKR.WS.551, п. 16; UKR.WS.566, п. 171; UKR.WS.570, пп. 14, 16-18; UKR. WS.574, пп. 43, 50. Див. також UKR.WS.497, п. 22; UKR.WS.503, п. 37; UKR.WS.504, п. 38; UKR.WS.521, п. 9; UKR.WS.528, п. 42; UKR.WS.530, пп. 14, 17-18, 35-36; UKR.WS.531, п. 27; UKR.WS.532, пп. 57, 59; UKR. WS.541, п. 33; UKR.WS.545, п. 5; UKR.WS.554, пп. 6, 9; UKR.WS.560, пп. 42-43; UKR.WS.562, п. 40; UKR. WS.572, пп. 66, 86. 176 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.520, п. 45; UKR.WS.543, п. 19; UKR.WS.546, п. 15; UKR.WS.566, п. 188. Див. також UKR.WS.531, п. 27. 177 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.546, п. 23. 178 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.496, пп. 27, 40; UKR.WS.543, пп. 11, 16; UKR.WS.570, п. 17. Див. також UKR.WS.530, пп. 14, 17-18; UKR.WS.554, п. 9; UKR.WS.560, п. 43; UKR.WS.572, пп. 78-79, 84, 87, 89, 101-102. 179 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.530, п. 17.
38 Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими порушення заборони катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання.
65. БДІПЛ також отримало достовірні повідомлення про смерть у місцях позбавлення волі внаслідок катувань або нелюдських умов, включаючи ненадання своєчасної та належної медичної допомоги.180 Одна зі свідків повідомила БДІПЛ, що її співкамерниця, хоча і не зазнавала фізичного насильства, але під час восьмимісячного перебування без зв’язку із зовнішнім світом зазнала таких моральних страждань, що вчинила самогубство.181
66. Іншим прикладом є випадок Вікторії Рощиної, 27-річної української журналістки-розслідувачки, яка зникла у серпні 2023 року на підконтрольній Росії частині Запорізької області.182 Коли тіло журналістки було передано під час обміну останками у лютому 2025 року, воно було позначене як «невідомий чоловік» і «мало ознаки кахексії» (крайня ступінь виснаження). Судово-медична експертиза виявила численні ознаки, що свідчать про катування, зокрема «можливе застосування ураження електричним струмом». Російська влада видалила кілька внутрішніх органів перед поверненням тіла, що не дозволило експертам встановити точну причину смерті.183 Журналістське розслідування виявило, що перед переведенням до СІЗО №2 у Таганрозі (Російська Федерація) Рощина протягом чотирьох місяців утримувалася без зв’язку із зовнішнім світом у Мелітополі, де зазнавала уражень електричним струмом.184
В. СИТУАЦІЯ З ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИМИ
67. Протягом першої половини 2025 року БДІПЛ продовжувало отримувати повідомлення,185 у тому числі 28 свідчень очевидців, про порушення МГП та МППЛ, пов’язаних із поводженням з українськими військовополоненими. З цих свідчень 23 були надані колишніми військовополоненими (20 чоловіками та трьома жінками), а ще п’ять – членами сімей військовополонених.186 Дев’ять із 23 військовополонених були звільнені протягом першої половини 2025 року, що свідчить
180 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.551, п. 16. Див. також UKR.WS.528, п. 31; UKR.WS.530, п. 35. 181 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.552, пп. 37-38. 182 Брифінг начальника Департаменту Офісу Генпрокурора Юрія Білоусова, YouTube від 24 квітня 2025 року, українською мовою. Див. також ОБСЄ/БДІПЛ, Шостий проміжний звіт , п. 51. 183 Там само. 184 Приховані затримані. Історія Вікторії Рощиної, iStories, 29 квітня 2025 року. 185 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Третій проміжний звіт, п. 28; Четвертий проміжний звіт, п. 33; П’ятий проміжний звіт, п. 52; Шостий проміжний звіт, п. 66. 186 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.492, UKR.WS.494, UKR.WS.498, UKR.WS.506, UKR.WS.510, UKR. WS.516, UKR.WS.519, UKR.WS.522, UKR.WS.523, UKR.WS.524, UKR.WS.525, UKR.WS.526, UKR.WS.527, UKR.WS.544, UKR.WS.555, UKR.WS.557, UKR.WS.558, UKR.WS.559, UKR.WS.565, UKR.WS.571 (чоловіки- військовополонені); UKR.WS.495, UKR.WS.507, UKR.WS.568 (жінки-військовополонені); UKR. WS.508, UKR.WS.512, UKR.WS.513, UKR.WS.518, UKR.WS.553 (члени сімей військовополонених).
Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими 39 про систематичний характер порушень.187 Тривалість інтернування становила від чотирьох до 38 місяців.
68. Свідки описували місця інтернування як виправні колонії, поліцейські відділки, військові бази та слідчі ізолятори, а також розповідали про утримання в імпровізованих казармах у приміщеннях заводів, на складах, дачах, занедбаних фермах, школах і клубах.188 Усі свідки, крім одного, заявили, що військовополонених неодноразово переводили між місцями утримання під вартою. Більшість військовополонених розповіли, що їх утримували разом із цивільними особами, затриманими за (нібито) кримінальну діяльність або за колишню службу в Збройних Силах України,189 хоча інші зазначали, що їх утримували окремо.190 Військовополонені переважно утримувалися окремо від ув’язнених протилежної статі,191 і лише в одному свідченні зазначалося інакше.192
69. Військовополонені повідомляли про допити, які проводилися Слідчим комітетом Росії, ФСБ або військовослужбовцями російських збройних сил.193 За словами 13 свідків, катування та/або жорстоке поводження часто застосовувалися до і під час допитів,194 а один свідок заявив, що «допити завжди супроводжувалися тортурами».195 Винуватці застосовували, наприклад, перцевий спрей, утримання в незручних позиціях, побиття, удушення, імітацію утоплення, ураження електричним струмом (геніталій), погрози зґвалтуванням і смертю, а також зґвалтування з використанням сторонніх предметів. Вісім свідків зазначили, що ці методи допиту (або погрози їх застосування) призводили до зізнань під примусом або неправдивих свідчень.196
187 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.494, UKR.WS.522, UKR.WS.525, UKR.WS.526, UKR.WS.527, UKR. WS.544, UKR.WS.558, UKR.WS.559, UKR.WS.565. 188 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.494, п. 12; UKR.WS.495, п. 5; UKR.WS.525, п. 12; UKR.WS.526, п. 7; UKR.WS.527, п. 14; UKR.WS.525, п. 19; UKR.WS.544, п. 10; UKR.WS.558, пп. 21, 56; UKR.WS.568, п. 4; UKR. WS.565, п. 10. 189 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.494, п. 30; UKR.WS.495, п. 42; UKR.WS.516, п. 45; UKR.WS.518, п. 38; UKR.WS.523, п. 47; UKR.WS.527, п. 24; UKR.WS.558, п. 104; UKR.WS.559, п. 12; UKR.WS.565, пп. 12, 23; UKR. WS.568, п. 14; UKR.WS.571, п. 60. 190 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.510, пп. 59, 60; UKR.WS.522, п. 28; UKR.WS.525, п. 14; UKR.WS.526, п. 27. 191 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.516, п. 43; UKR.WS.519, п. 27; UKR.WS.523, п. 47; UKR.WS.524, п. 24; UKR.WS.526, п. 11; UKR.WS.544, п. 29; UKR.WS.555, п. 26; UKR.WS.558, п. 106; UKR.WS.568, п. 14; UKR. WS.571, п. 60. 192 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.492, п. 10. 193 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.494, п. 13; UKR.WS.506, п. 26; UKR.WS.516, п. 75; UKR.WS.525, п. 15; UKR.WS.558, пп. 5, 67, 90; UKR.WS.571, п. 61; UKR.WS.555, п. 42. 194 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.492, пп. 11, 14; UKR.WS.494, п. 13; UKR.WS.495, п. 48; UKR.WS.510, п. 91; UKR.WS.519, п. 10; UKR.WS.522, пп. 31, 53; UKR.WS.524, п. 23; UKR.WS.525, пп. 15, 39; UKR.WS.527, п. 58; UKR.WS.544, п. 50; UKR.WS.557, пп. 66, 77, 78; UKR.WS.558, пп. 32, 33, 58; UKR.WS.565, пп. 17, 24, 36; UKR.WS.568, п. 9. 195 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.492, п. 11. Див. також підрозділ IV. б. Катування та жорстоке поводження на територіях, підконтрольних російській владі. 196 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.494, п. 13; UKR.WS.495, п. 15; UKR.WS.498, п. 16; UKR.WS.508, п. 19; UKR.WS.510, п. 91; UKR.WS.519, п. 11; UKR.WS.557, п. 79; UKR.WS.568, п. 18.
40 Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими Свідки також детально описали випадки, коли осіб змушували підписувати документи, не даючи їм можливості їх прочитати.197
70. Двадцять шість із 28 свідків розповіли про катування, яких зазнавали українські військовополонені, підтверджуючи їх постійне, поширене та систематичне застосування.198 Найчастіше згадувалося про фізичне насильство у вигляді побиття, причому деякі свідки зазначали, що це відбувалося щодня:199 «Протягом 1008 днів полону не було жодного дня, коли мене не били».200 Наприклад, охоронці вибивали букву «Z» на спині військовополонених або били їх під час прийому їжі, у душі чи в інших місцях, коли вони були оголеними.201 Ці знущання призвели до зламаних зубів і кісток,202 тривалої інвалідності або смерті.203 Серед причин знущань називалися прохання про мило або ліки, читання книги, відвідування туалету без дозволу, неправильне запам’ятовування тюремних правил або відсутність будь-яких видимих причин.204 Один зі свідків уточнив, що «ступінь і характер побиття залежали від їхнього настрою, війни, погоди».205 Військовополонені повідомляли про побиття гумовими кийками, пластиковими трубами, зброєю, палицями, електричними шнурами, дерев’яними лопатами, ременями та ланцюгами.206
71. Так само як і раніше повідомлялося БДІПЛ,207 військовополонені розповіли про побиття та застосування електрошоку після прибуття до установи.208 Один зі свідків розповів: «Була процедура прийому — через гучномовці грали російський гімн, було багато спецпризначенців, багато з них з собаками, і вони били нас всю ніч. Нас було 76, і троє не пережили цих побоїв».209 У деяких місцях жінки не проходили цю
197 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.494, пп. 8, 10; UKR.WS.495, п. 13; UKR.WS.498, пп. 16, 33; UKR. WS.523, п. 34; UKR.WS.544, п. 40; UKR.WS.555, п. 32; UKR.WS.565, п. 17. 198 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Четвертий проміжний звіт, п. 33; П’ятий проміжний звіт, п. 6; Шостий проміжний звіт, п. 8. 199 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.519, пп. 7, 17; UKR.WS.544, п. 47. 200 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.544, п. 55. 201 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.494, пп. 19, 28; UKR.WS.522, пп. 21, 25; UKR.WS.523, п. 24; UKR. WS.526, пп. 38, 55; UKR.WS.527, п. 54; UKR.WS.557, п. 91; UKR.WS.565, п. 14; UKR.WS.568, п. 23. 202 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.494, п. 29; UKR.WS.495, п. 12; UKR.WS.516, п. 119; UKR.WS.525, п. 6; UKR.WS.544, п. 26. 203 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.510, п. 86; UKR.WS.527, п. 48. 204 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.494, п. 20; UKR.WS.498, п. 48; UKR.WS.527, пп. 66, 73; UKR.WS.544, пп. 23, 47; UKR.WS.553, п. 18; UKR.WS.558, п. 37; UKR.WS.559, п. 28; UKR.WS.565, п. 37. 205 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.523, п. 53. 206 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.494, пп. 10, 19, 28; UKR.WS.495, п. 12; UKR.WS.498, пп. 23, 41; UKR. WS.507, п. 26; UKR.WS.508, п. 21; UKR.WS.510, пп. 89, 99; UKR.WS.519, п. 6; UKR.WS.522, пп. 18, 20, 39; UKR.WS.523, пп. 16, 29, 38; UKR.WS.525, п. 21; UKR.WS.526, пп. 17, 37, 35; UKR.WS.527, п. 21; UKR.WS.544, п. 12; UKR.WS.555, п. 57; UKR.WS.557, п. 29; UKR.WS.558, п. 54; UKR.WS.559, п. 11; UKR.WS.565, п. 35. 207 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Четвертий проміжний звіт, п. 70; П’ятий проміжний звіт, п. 56; Шостий проміжний звіт, п. 73. 208 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.494, п. 10; UKR.WS.498, п. 23; UKR.WS.512, п. 16; UKR.WS.519, п. 7; UKR.WS.523, п. 16; UKR.WS.524, п. 29; UKR.WS.525, п. 13; UKR.WS.526, п. 33; UKR.WS.555, п. 57; UKR. WS.557, п. 29; UKR.WS.558, п. 120; UKR.WS.559, пп. 11, 17; UKR.WS.565, п. 34; UKR.WS.571, п. 75. 209 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.510, п. 86.
Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими 41 «процедуру прийому» і їх били рідше, ніж чоловіків.210 Серед інших методів катування застосовувалися електрошок, нацьковування собак на ув’язнених, удушення, імітація утоплення, імітація страти, підвішування, обпікання шкіри гарячою водою, підпалювання волосся на тілі та сексуальне насильство.211 Двоє військовополонених повідомили, що їх утримували в холодних одиночних камерах тривалістю до одного місяця без достатнього харчування, води та санітарних умов, причому одного з них тримали там голим.212 Військовополоненим також погрожували позбавленням їжі, сексуальним насильством, тілесними ушкодженнями та смертю.213 Свідки також описали випадки свавільних вбивств, зокрема випадки, коли в’язнів катували (зазвичай били) до смерті або розстрілювали.214
72. Деяким свідкам доводилося виконувати тисячі присідань і віджимань як покарання, іноді голими.215 Одночасно в’язням заборонялося вільно займатися фізичними вправами.216 Військовополонені також зазнавали принизливого та зневажливого поводження, включаючи образи, змушування повзати (іноді протягом декількох годин поспіль), чистити брудні туалети голими руками, називати один одного принизливими іменами та імітувати тварин.217 Військовополонених змушували вивчати російський національний гімн і співати його на вимогу 218 під загрозою побиття.219 З гучномовців у місцях утримання під вартою безперервно звучали російські військові пісні,220 а військовополонених змушували скандувати «слава Росії» щоразу, коли відчинялися двері камери, а розмовляти вони могли виключно російською мовою.221 Однак, деякі групи військовополонених зазнавали ще гіршого поводження, наприклад, солдати з Центральної або Західної України,
210 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.495, п. 24; UKR.WS.507, п. 26. 211 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.494, пп. 23, 37; UKR.WS.495, п. 27; UKR.WS.507, п. 10; UKR.WS.508, пп. 21, 27, 119; UKR.WS.510, п. 99; UKR.WS.516, пп. 77, 125, 127, 149; UKR.WS.519, п. 8; UKR.WS.522, пп. 13, 21; UKR.WS.524, п. 45; UKR.WS.526, пп. 17, 37; UKR.WS.527, пп. 48, 50, 51, 58, 79; UKR.WS.544, пп. 26, 36, 52; UKR.WS.553, п. 18; UKR.WS.555, пп. 59, 77; UKR.WS.557, пп. 62, 76; UKR.WS.558, пп. 40, 88, 120; UKR.WS.559, п. 13; UKR.WS.565, пп. 14, 16, 22, 34; UKR.WS.568, пп. 9, 10; UKR.WS.571, пп. 75, 111. Більш детальну інформацію див. у підрозділі IV. г. Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом . 212 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.524, п. 36; UKR.WS.544, п. 54. 213 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.519, п. 16; UKR.WS.544, пп. 26, 59; UKR.WS.558, пп. 45, 70, 88. 214 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.494, п. 12; UKR.WS.508, п. 21; UKR.WS.510, п. 86; UKR.WS.523, пп. 22, 26; UKR.WS.525, п. 21; UKR.WS.544, п. 14; UKR.WS.557, п. 19; UKR.WS.559, п. 21. 215 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.498, п. 49, UKR.WS.510, п. 91, UKR.WS.519, пп. 6, 9, UKR.WS.522, п. 21, UKR.WS.571, п. 120. 216 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.555, п. 75. 217 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.498, п. 41; UKR.WS.507, п. 3; UKR.WS.510, п. 13; UKR.WS.516, пп. 117, 178; UKR.WS.519, п. 8; UKR.WS.524, п. 42; UKR.WS.526, п. 34; UKR.WS.544, пп. 15, 20; UKR.WS.555, п. 75; UKR.WS.565, пп. 11, 15, 25, 38. 218 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.494, п. 20; UKR.WS.495, п. 39; UKR.WS.522, п. 37; UKR.WS.523, п. 27; UKR.WS.527, п. 32; UKR.WS.544, п. 35; UKR.WS.555, п. 72; UKR.WS.559, п. 20; UKR.WS.565, п. 22; UKR. WS.571, п. 54. 219 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.498, п. 30; UKR.WS.507, п. 9; UKR.WS.516, п. 47; UKR.WS.519, п. 9; UKR.WS.523, п. 27; UKR.WS.527, п. 32; UKR.WS.544, п. 35; UKR.WS.555, п. 73; UKR.WS.559, п. 20; UKR. WS.565, п. 22; UKR.WS.571, п. 121. 220 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.516, п. 47; UKR.WS.519, п. 17; UKR.WS.544, п. 35; UKR.WS.555, п. 73. 221 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.519, п. 15; UKR.WS.522, п. 66.
42 Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими військовослужбовці полку «Азов» і батальйону «Айдар», а також ті, хто мав татуювання з українською національною символікою або зображеннями, які російська влада вважала пов’язаними з праворадикальною ідеологією.222 Свідки розповідали, що деяких осіб змушували видаляти татуювання за допомогою гострого каміння.223
73. Протягом першої половини 2025 року, як і в попередніх звітних періодах, БДІПЛ отримало свідчення про погані умови інтернування.224 Військовополонені утримувалися в переповнених камерах і бараках, з браком опалення й умов для сну. Світло вмикалося на весь день або було несправним, вікна були розбиті або залишалися відчиненими взимку і зачиненими влітку.225 Один зі свідків згадував, як «нас було 17 у камері, призначеній для двох осіб».226 Водночас свідки повідомляли, що їх карали за те, що вони спали на підлозі, коли не було ліжок, або за те, що вони носили куртки, коли не було опалення.227 Гігієна була загальною проблемою, камери були заповнені щурами, комахами або пліснявою.228 Військовополонені часто не мали доступу до душу 229 або води для вмивання 230 протягом тривалого часу. Доступ до мила, туалетного паперу, зубної пасти та зубних щіток також був обмеженим. Свідки повідомляли, що їм та іншим військовополоненим видавали використані зубні щітки або доводилося користуватися тими самими бритвами, що й інші військовополонені.231 Недостатній доступ до туалетів іноді призводив до нетримання сечі.232
74. Свідки повідомляли про недостатню кількість їжі та води, зазначаючи, що «[…] три буханки хліба та три пляшки води (1,5 літра) [доводилося
222 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.494, п. 24; UKR.WS.495, п. 58; UKR.WS.498, п. 29; UKR.WS.507, п. 16; UKR.WS.516, пп. 119, 149; UKR.WS.522, п. 68; UKR.WS.523, п. 29; UKR.WS.526, п. 23; UKR.WS.544, п. 26; UKR.WS.558, п. 103; UKR.WS.568, п. 12. 223 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.525, п. 17; UKR.WS.558, п. 97. 224 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Четвертий проміжний звіт, п. 69; П’ятий проміжний звіт, п. 63; Шостий проміжний звіт, п. 78. 225 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.494, п. 8; UKR.WS.495, пп. 11, 13, 15; UKR.WS.498, пп. 14, 19; UKR. WS.510, п. 58; UKR.WS.513, п. 11; UKR.WS.516, пп. 51, 137; UKR.WS.519, пп. 6, 17; UKR.WS.522, пп. 25, 67; UKR.WS.525, пп. 12, 14, 24, 38; UKR.WS.526, п. 52; UKR.WS.527, пп. 14, 42, 63, 64; UKR.WS.544, пп. 10, 64; UKR.WS.555, пп. 24, 132; UKR.WS.557, п. 40; UKR.WS.558, пп. 82, 100; UKR.WS.559, п. 7; UKR.WS.568, п. 20; UKR.WS.571, пп. 21, 30. 226 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.498, п. 14. 227 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.495, п. 25; UKR.WS.498, п. 34; UKR.WS.507, п. 11; UKR.WS.516, п. 147; UKR.WS.555, п. 63; UKR.WS.557, п. 83; UKR.WS.558, п. 81; UKR.WS.565, п. 22. 228 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.494, п. 14; UKR.WS.495, п. 38; UKR.WS.498, п. 35; UKR.WS.516, п. 137; UKR.WS.518, п. 39; UKR.WS.519, п. 17; UKR.WS.522, п. 42; UKR.WS.525, п. 14; UKR.WS.526, п. 52; UKR. WS.527, п. 71; UKR.WS.544, п. 10; UKR.WS.558, пп. 79, 100; UKR.WS.565, п. 20. 229 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.507, п. 10; UKR.WS.571, п. 66. 230 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.498, п. 14; UKR.WS.516, п. 113; UKR.WS.525, п. 23; UKR.WS.555, п. 46. 231 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.510, п. 113; UKR.WS.522, п. 42; UKR.WS.527, п. 65; UKR.WS.544, пп. 68, 69; UKR.WS.555, п. 47; UKR.WS.559, п. 20; UKR.WS.571, п. 138. 232 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.495, пп. 8, 10; UKR.WS.498, п. 14; UKR.WS.506, п. 39; UKR.WS.516, п. 53; UKR.WS.525, п. 9; UKR.WS.527, п. 14; UKR.WS.557, п. 23; UKR.WS.558, п. 77; UKR.WS.565, п. 37.
Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими 43 ділити] між 30 особами».233 Харчування було нерегулярним,234 а військовополоненим не давали достатньо часу на їжу. Деякі з них повідомляли, що мали лише 30 секунд, щоб поїсти.235
75. БДІПЛ отримало повідомлення про випадки зараження військовополонених інфекційними захворюваннями, зокрема коростою, ВІЛ, гепатитом і туберкульозом.236 Наприклад, свідки повідомляли, що їх утримували разом з хворими на туберкульоз без проведення медичних оглядів чи лікування.237 Медична допомога надавалася лише у виняткових випадках або взагалі не надавалася.238 Стоматологічна допомога була настільки поганою, що «ув’язнені мусили виривати собі зуби самостійно».239 Двоє свідків повідомили, що лікарі з місць інтернування били військовополонених і застосовували до них електрошокери замість надання медичної допомоги.240 БДІПЛ також отримало інформацію про смерть у місцях утримання під вартою через брак медичної допомоги.241 Після звільнення багато свідків мали серйозні фізичні та психічні проблеми зі здоров’ям, зокрема значну втрату ваги, порушення менструального циклу та психологічні травми;242 декільком довелося перенести хірургічне втручання або лікування, а деякі навіть намагалися вчинити самогубство.243
76. Дев’ять свідків та уцілілих описали порушення, про яке БДІПЛ повідомляє з початку збройного конфлікту: військовополонені піддавалися цікавості публіки, їх змушували з’являтися на фотографіях та записувати відеозвернення, які згодом публікувалися в Інтернеті.244 У цих відео військовополонені або озвучували свої особисті дані,
233 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.494, п. 12. Див. також UKR.WS.525, п. 22. 234 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.494, пп. 8, 12, 14; UKR.WS.495, п. 16; UKR.WS.498, пп. 9, 14, 44; UKR. WS.507, п. 29; UKR.WS.508, п. 20; UKR.WS.510, п. 58; UKR.WS.512, п. 17; UKR.WS.516, пп. 47, 113, 120; UKR. WS.519, п. 6; UKR.WS.522, п. 78; UKR.WS.523, п. 37; UKR.WS.525, пп. 14, 22, 27; UKR.WS.526, п. 55; UKR. WS.527, п. 14; UKR.WS.544, пп. 24, 44, 63; UKR.WS.553, п. 18; UKR.WS.555, пп. 25, 46, 48; UKR.WS.557, пп. 23, 36, 45; UKR.WS.558, пп. 79, 81, 101; UKR.WS.559, пп. 9, 13; UKR.WS.568, п. 20; UKR.WS.571, п. 21. 235 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.494, п. 27; UKR.WS.498, п. 29; UKR.WS.506, п. 33; UKR.WS.510, п. 118; UKR.WS.522, п. 47; UKR.WS.525, п. 27; UKR.WS.527, п. 32; UKR.WS.553, п. 18; UKR.WS.555, п. 48; UKR. WS.558, п. 101. 236 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.513, п. 11; UKR.WS.516, пп. 71, 137; UKR.WS.527, пп. 45, 48, 75; UKR. WS.544, пп. 23, 64; UKR.WS.558, п. 146; UKR.WS.565, п. 39. 237 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.495, п. 83; UKR.WS.516, п. 113; UKR.WS.525, п. 9; UKR.WS.526, п. 52; UKR.WS.558, п. 146. 238 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.494, п. 22; UKR.WS.495, пп. 48, 60; UKR.WS.507, п. 6; UKR.WS.516, п. 69; UKR.WS.522, п. 24; UKR.WS.523, п. 44; UKR.WS.525, п. 9; UKR.WS.527, пп. 35, 71; UKR.WS.555, п. 30; UKR.WS.557, п. 79; UKR.WS.558, п. 102; UKR.WS.565, п. 37; UKR.WS.568, п. 22; UKR.WS.571, п. 126. 239 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.494, п. 22. 240 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.510, п. 115; UKR.WS.519, п. 17. 241 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.522, пп. 57, 60; UKR.WS.558, п. 146. 242 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.494, п. 40; UKR.WS.495, п. 90; UKR.WS.506, п. 34; UKR.WS.516, п. 185; UKR.WS.525, п. 37; UKR.WS.544, п. 73; UKR.WS.557, п. 93; UKR.WS.558, пп. 173, 174. 243 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.495, п. 90; UKR.WS.522, п. 76; UKR.WS.523, п. 32; UKR.WS.544, п. 73; UKR.WS.557, пп. 84, 93; UKR.WS.558, пп. 173, 174; UKR.WS.568, п. 9; UKR.WS.571, п. 138. 244 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.498, п. 36; UKR.WS.508, п. 14; UKR.WS.523, п. 42; UKR.WS.527, п. 72; UKR.WS.544, пп. 19, 72; UKR.WS.553, п. 8; UKR.WS.555, п. 34; UKR.WS.557, п. 111; UKR.WS.565, пп. 91, 92. Див. також ОБСЄ/БДІПЛ, Четвертий проміжний звіт, п. 33; П’ятий проміжний звіт, п. 60; Шостий проміжний звіт, п. 87.
44 Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими або робили проросійські заяви.245 Крім того, 11 уцілілих осіб, заявили про неможливість реалізувати своє право на листування.246 Коли військовополоненим дозволяли обмінюватися листами та отримувати посилки, застосовувалася цензура.247 Часто листи не доставлялися, а посилки розкрадалися.248
77. Свідки також повідомили БДІПЛ, що російська влада не інформувала їх про їхній статус військовополонених, а також про пов’язані з ним права та гарантії.249 Свідки зазначали, що адміністрація в’язниці замість цього казала їм «[…] що ми не маємо прав, що ми ніхто»,250 натякаючи, «[…] що якщо хтось згадає Женевську конвенцію, вони розберуться з цією людиною».251 Тим не менш, БДІПЛ отримало повідомлення про відвідування військовополонених Міжнародним комітетом Червоного Хреста (МКЧХ), Російським Червоним Хрестом 252 та російським омбудсменом.253 Під час цих відвідувань військовополоненим наказували утримуватися від скарг, інакше їм загрожувало покарання.254
78. БДІПЛ продовжувало стикатися з труднощами у доступі та проведенні співбесід з військовополоненими, яких утримують обидві сторони конфлікту.255 На сьогодні БДІПЛ вдалося провести співбесіди з українськими військовополоненими лише після їхнього звільнення з полону. На запити про поводження з російськими військовополоненими українські органи влади запевняють у дотриманні МГП, детально описуючи умови утримання, розпорядок дня, належне забезпечення харчуванням, водою, медичною допомогою та санітарними умовами, доступ до МКЧХ і зв’язок із родичами. Водночас, попри неодноразові запити БДІПЛ, російська влада надала лише обмежену інформацію про поводження з українськими військовополоненими.
245 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.498, п. 36; UKR.WS.523, п. 42; UKR.WS.527, п. 72; UKR.WS.544, пп. 19, 72; UKR.WS.557, п. 111; UKR.WS.565, пп. 91, 92. 246 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.506, п. 20; UKR.WS.507, п. 7; UKR.WS.510, пп. 43-46; UKR.WS.516, п. 93; UKR.WS.524, п. 53; UKR.WS.526, п. 44; UKR.WS.527, пп. 41, 69; UKR.WS.555, пп. 36, 84; UKR.WS.557, п. 22; UKR.WS.558, п. 109; UKR.WS.559, п. 24. Ймовірно після судових процесів військовополоненим, як правило, дозволяється обмінюватися листами. Див. опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.508, п. 69; UKR.WS.518, п. 42; UKR.WS.519, п. 25. 247 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.523, п. 34. 248 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.498, п. 36; UKR.WS.522, п. 54; UKR.WS.525, п. 31. 249 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.523, п. 2; UKR.WS.525, п. 10; UKR.WS.526, п. 21; UKR.WS.544, п. 61; UKR.WS.555, п. 83; UKR.WS.557, п. 21; UKR.WS.558, п. 125; UKR.WS.568, п. 7. 250 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.544, п. 61. 251 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.558, п. 125. 252 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.522, п. 52; UKR.WS.523, п. 34; UKR.WS.524, п. 63; UKR.WS.544, п. 70; UKR.WS.559, п. 23; UKR.WS.565, п. 30. 253 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.494, п. 25; UKR.WS.522, п. 51; UKR.WS.525, п. 30; UKR.WS.526, п. 59; UKR.WS.544, п. 70; UKR.WS.559, п. 23; UKR.WS.568, п. 107. 254 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.524, п. 67; UKR.WS.527, пп. 61, 70; UKR.WS.544, п. 70; UKR.WS.559, п. 23; UKR.WS.565, п. 30. 255 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт, п. 72; Шостий проміжний звіт, п. 90.
Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими 45 Г. СЕКСУАЛЬНЕ НАСИЛЬСТВО, ПОВ’ЯЗАНЕ З КОНФЛІКТОМ
79. Протягом першої половини 2025 року БДІПЛ зібрало 23 свідчення про СНПК,256 з яких 21 було надано безпосередньо уцілілими. У шести свідченнях йшлося про насильство скоєне щодо жінок, у 15 – щодо чоловіків, а два свідчення містили інформацію про випадки насильства як щодо чоловіків, так і щодо жінок. Усі задокументовані акти насильства відбулися в місцях несвободи, зокрема під час затримання, допитів та у душових приміщеннях місць утримання. Уцілілі особи та свідки повідомляли про випадки СНПК у місцях позбавлення волі на територіях України, що перебувають під контролем Росії, зокрема у Донецькій та Херсонській областях,257 а також у Камишині, Ростові, Таганрозі та Кінешмі на території Російської Федерації.258
80. Види СНПК, про які повідомлялося, були здебільшого подібними до тих, що були детально описані у попередніх проміжних звітах.259 Уцілілі розповідали про випадки зґвалтування та спроби зґвалтування,260 у тому числі щодо неповнолітніх,261 та із застосуванням сторонніх предметів.262 Одна уціліла розказала як її кілька днів ґвалтували групою, під час чого її також змушували дивитися, як ґвалтують іншу затриману перед нею.263 Ці дії іноді записувалися на відео.264 Кілька уцілілих повідомили про випадки, коли застосовувалися погрози сексуального насильства,265 зґвалтування члена сім’ї,266 або зґвалтування іншим затриманим.267
81. Уцілілі розповіли БДІПЛ, що російські в’язничні наглядачі та солдати застосовували ураження електричним струмом геніталій затриманих
256 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.492; UKR.WS.494; UKR.WS.495; UKR.WS.507; UKR.WS.508; UKR. WS.510; UKR.WS.516; UKR.WS.519; UKR.WS.520; UKR.WS.522; UKR.WS.524; UKR.WS.526; UKR.WS.527; UKR. WS.530; UKR.WS.531; UKR.WS.536; UKR.WS.546; UKR.WS.555; UKR.WS.556; UKR.WS.557; UKR.WS.565; UKR.WS.568; UKR.WS.574. 257 Див. Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.495; UKR.WS.507; UKR.WS.522; UKR.WS.568; UKR.WS.574, UKR.WS.531; UKR.WS.536. 258 Див. Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.519; UKR.WS.520; UKR.WS.555; UKR.WS.495; UKR.WS.508; UKR.WS.510; UKR.WS.516; та UKR.WS.546; UKR.WS.557. 259 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Четвертий проміжний звіт, пп. 62, 76, П’ятий проміжний звіт, п. 77; Шостий проміжний звіт, пп. 97-100. 260 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.492, п. 12; UKR.WS.495, пп. 27-28; UKR.WS.507, п. 10; UKR.WS.510, п. 99; UKR.WS.530, пп. 18, 35; UKR.WS.568, п. 10; UKR.WS.574, п. 37. 261 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.492, пп. 12, 17. 262 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.492, п. 14; UKR.WS.495, п. 52; UKR.WS.516, п. 149; UKR.WS.519, п. 28; UKR.WS.565, п. 7; UKR.WS.574, п. 59. 263 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.574, пп. 37, 39, 40, 41, 44. 264 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.492, п. 14. 265 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.510, п. 101; UKR.WS.531, п. 21; UKR.WS.536, п. 53; UKR.WS.556, п. 12. 266 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.536, п. 17; UKR.WS.574, п. 48. 267 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.546, п. 29.
46 Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими чоловіків.268 Вони також повідомили про удари по геніталіях,269 кастрацію та погрози кастрації,270 а також введення сторонніх предметів в уретру.271 В одному зі свідчень згадувалося: «Їх били по статевих органах, і при цьому говорили: «Це щоб у тебе в майбутньому не було дітей»».272
82. Уцілілі жінки свідчили про проблеми з репродуктивною гігієною та медичним доглядом. Жінки зазначили, що їм не надавали жодних засобів менструальної гігієни.273 Деякі уцілілі жінки повідомляли про повну відсутність менструації під час ув’язнення,274 що свідчить про поганий стан їхнього здоров’я. Одна з уцілілих жінок повідомила, що заразилася інфекцією, що передається статевим шляхом, під час перебування під вартою.275
83. БДІПЛ було поінформовано про численні випадки примусового оголення,276 які часто вчиняли представники російських правоохоронних органів та військовослужбовці російських збройних сил. Це включало, зокрема випадки, коли чоловіків і жінок змушували стояти голими перед особами протилежної статі протягом декількох годин 277 або терпіти побиття в оголеному вигляді.278 Уцілілі особи окремо згадували випадки, пов’язані з душовими приміщеннями в місцях утримання: не тільки те, що вони мали стояти голими у душі у присутності в’язничних наглядачів протилежної статі,279 але й те, що їх змушували йти в ці душові приміщення голими перед наглядачами та ув’язненими протилежної статі.280 Одна з уцілілих описала це так «усі в’язничні наглядачі стояли в коридорі і дивилися, а також російські цивільні в’язні. В’язничні наглядачі дивилися на нас і свистіли. ... Коли ми поверталися, тюремні наглядачі говорили: «О, ось ця – нічого [...]».281 Крім того, наглядачі відкрито заявляли, які саме сексуальні дії вони хотіли б вчинити. Також існувала практика застосування електрошоку та побиття в душових,282 користуючись вразливістю ув’язнених у цих приміщеннях.
268 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.492, п. 16; UKR.WS.510, п. 99; UKR.WS.520, пп. 47, 53; UKR.WS.524, п. 23; UKR.WS.527, п. 58; UKR.WS.531, п. 16; UKR.WS.536, п. 57; UKR.WS.546, п. 29; UKR.WS.555, п. 77; UKR. WS.557, п. 78; UKR.WS.568, п. 9. 269 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.508, п. 119; UKR.WS.510, п. 99; UKR.WS.522, п. 21; UKR.WS.524, п. 55; UKR.WS.565, п. 24. 270 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.495, п. 82; UKR.WS.522, п. 41. 271 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.524, п. 50. 272 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.508, п. 119. 273 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.495, п. 25; UKR.WS.507, п. 11. 274 Опитування свідків БДІПЛ, UKR.WS.495, п. 25; UKR.WS.507, п. 11. 275 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.495, п. 25. 276 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.494, п. 19; UKR.WS.495, п. 5; UKR.WS.516, п. 118. 277 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.495, п. 5; UKR.WS.527, п. 51. 278 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.522, п. 21. 279 Опитування свідків БДІПЛ, UKR.WS.507, п. 10; UKR.WS.536, п. 28. 280 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.495, п. 53; UKR.WS.568, п. 23. 281 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.495, п. 53. 282 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.516, пп. 118, 121; UKR.WS.519, п. 8; UKR.WS.520, п. 47; UKR.WS.527, п. 58; UKR.WS.546, п. 29.
Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими 47 84. Уцілілі також розповіли про принизливі висловлювання сексуального характеру з боку російських в’язничних наглядачів або військовослужбовців російських збройних сил.283 Одна зі свідків розповіла, що після погроз зґвалтуванням і побиттям її роздягли і назвали «українською повією».284 БДІПЛ задокументувало,285 як свідки описували гомофобні висловлювання, спрямовані на приниження затриманих:286 «[…] він постійно висловлював сексуальні погрози і запитував нас про нашу сексуальну орієнтацію. Коли ми відповідали «нормальні», він казав: «Ви хочете до Європи — там усі геї, тож ви, мабуть, теж».287 Або запитували про українське керівництво: «Вони запитували нас, хто такий Зеленський або конкретний співкамерник, і ми мусили відповідати: «Він гей.»288
85. Крім того, уцілілі повідомили БДІПЛ про сексуалізовані акти катувань. Окрім введення сторонніх предметів в уретру,289 один з уцілілих розповів, як в’язничні наглядачі змусили ув’язненого чистити зуби зубною щіткою, яку раніше вставили йому в анус.290 Інший уцілілий детально описав, як до кількох голих ув’язнених, які стояли близько один до одного, застосовували електричний струм, що спричиняло мимовільне сечовипускання.291
86. БДІПЛ висловлює глибоку стурбованість з приводу триваючої і, судячи з усього, прогресуючої практики СНПК у місцях позбавлення волі, що перебувають під контролем російської влади. БДІПЛ отримало свідчення про акти СНПК, які мають дедалі жорстокіший характер. БДІПЛ ще раз наголошує, що вищезазначені акти насильства становлять серйозні порушення МГП та МППЛ і можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини та злочини проти людяності.292 Важливо зазначити, що станом на 29 травня 2025 року Національна поліція України порушила 110 кримінальних справ за звинуваченнями у вчиненні сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, щодо 209 уцілілих осіб.293
283 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.516, п. 149; UKR.WS.526, п. 34; UKR.WS.531, п. 21; UKR.WS.546, п. 29. 284 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.531, п. 21. 285 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт, п. 78; Шостий проміжний звіт, п. 100. 286 Опитування свідків БДІПЛ, UKR.WS.516, п. 149; UKR.WS.526, п. 34. 287 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.516, п. 149. 288 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.546, п. 29. 289 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.524, п. 50. 290 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.565, п. 44. 291 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.565, п. 34. 292 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Шостий проміжний звіт, п. 101. 293 Інформація, надана БДІПЛ Постійним представництвом України при міжнародних організаціях у Відні.
48 Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими Ґ. УПРАВЛІННЯ ОКУПОВАНИМИ ТЕРИТОРІЯМИ ТА ПОВ’ЯЗАНІ З ЦИМ ПОРУШЕННЯ
Спроби змінити статус і режим окупованих територій
87. Згідно з МГП, окупація вважається перехідним і тимчасовим режимом, за якого окупаційна держава не набуває суверенітету над окупованою територією. МГП передбачає, що під час окупації місцеве населення не має необхідної свободи вибору, щоб погодитися на зміни статусу окупованої території або відмовитися від своїх прав, і тому окупаційна держава повинна утримуватися від здійснення незворотних змін, які б докорінно змінили статус або режим таких територій. Так звана «анексія» окупованих територій Російською Федерацією залишається незаконною, не змінює їхнього статусу як території України відповідно до міжнародного права і не може позбавити цивільне населення захисту, передбаченого МГП.294 БДІПЛ продовжує отримувати повідомлення про примус мешканців окупованих територій до набуття російського громадянства, а також про нав’язування дітям навчальної програми Російської Федерації та військово-патріотичного виховання. У 2025 році ці процеси, як видається, укріплюються завдяки новим або посиленим заходам, що свідчить про те, що російська влада продовжує докладати зусиль, спрямованих на зміну демографічного складу територій, примусу до присягання на вірність та зміну соціального статус-кво.
(а) Примусове набуття російського громадянства
88. Протягом першої половини 2025 року БДІПЛ отримало інформацію,295 у тому числі 25 свідчень очевидців,296 про постійні та систематичні зусилля Російської Федерації, спрямовані на примушення мешканців окупованих територій України до набуття російського громадянства, що підтверджує висновки, задокументовані у попередніх проміжних звітах. У 2025 році, за словами свідків, російське громадянство продовжувало бути необхідним для мешканців окупованих територій для доступу до охорони здоров’я, різних соціальних послуг, зайнятості, освіти, а також для збереження власності й вільного пересування, включаючи виїзд з окупованих територій.297 Крім того, БДІПЛ отримало свідчення
294 Четверта Женевська конвенція, ст. 47; IV Гаазька конвенція 1907 року про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі (Гаазьке положення), ст. 43. 295 Інформація, надана БДІПЛ вісьмома неурядовими організаціями, що займаються питаннями МППЛ та МГП на окупованих територіях; інформація, надана БДІПЛ Постійним представництвом України при міжнародних організаціях у Відні. 296 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493; UKR.WS.500; UKR.WS.501; UKR.WS.502; UKR.WS.504; UKR. WS.505; UKR.WS.509; UKR.WS.511; UKR.WS.515; UKR.WS.547; UKR.WS.551; UKR.WS.529; UKR.WS.531; UKR. WS.533; UKR.WS.534; UKR.WS.538; UKR.WS.539; UKR.WS.548; UKR.WS.550; UKR.WS.552; UKR.WS.556; UKR.WS.561; UKR.WS.563; UKR.WS.566; UKR.WS.576. 297 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Перший проміжний звіт, п. 80; Другий проміжний звіт, пп. 57-60; Третій проміжний звіт, пп. 91-97; Четвертий проміжний звіт, пп. 98-95; П’ятий проміжний звіт , пп. 80-87; Шостий проміжний звіт, пп. 103-108.
Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими 49 очевидців про нововведення з 2025 року з вимогою до українців, які не мають російського громадянства, зареєструватися як іноземці та отримати дозвіл на проживання до 10 вересня 2025 року, щоб уникнути депортації. Аналогічно, БДІПЛ отримало свідчення про те, що з кінця 2024 року колишні в’язні утримуються в імміграційних центрах лише за те, що не мають російського громадянства. Окрім порушення норм МГП щодо воєнної окупації, такі вимоги, обмеження та залякування, які, за повідомленнями, застосовуються проти громадян України, можуть порушувати заборону дискримінації за національною ознакою298 і можуть прирівнюватися до примусової присяги на вірність державі- окупанту.299 Нав’язування російського громадянства може в подальшому призвести до примусового призову на військову службу, що прямо заборонено МГП.300
89. Шістнадцять свідків, опитаних БДІПЛ, заявили, що мешканці окупованих територій продовжують потребувати російського громадянства, щоб мати доступ до державних медичних послуг, включаючи швидку допомогу, – практика, яка розпочалася ще у 2023 році і триває донині.301 Окрім необхідності пред’являти російський паспорт для отримання медичної допомоги, свідки повідомили, що окупаційна влада вимагала від мешканців наявності російського страхового номеру індивідуального особового рахунку (СНІОР, рос. СНИЛС), умовою отримання якого є російське громадянство. Без цих документів люди могли придбати лише основні ліки в місцевих аптеках і лікуватися лише в обмеженій кількості приватних клінік.
90. Вісім свідків повідомили, що російське громадянство досі є необхідним для виїзду з окупованих територій302 або для вільного пересування містами та селами чи між регіонами без обшуків та цькування на контрольно-пропускних пунктах.303 Один свідок з Херсонської області заявив, що «без російського паспорта я не міг виїхати з окупованих територій […] Мені довелося отримати паспорт, щоб мати можливість виїхати».304 Інший свідок з того ж регіону додав: «Якщо ви спробуєте поїхати до Криму, це буде набагато складніше лише з українським
298 Особливо це стосується надання життєво необхідних послуг та гуманітарної допомоги, див. Четверта Женевська конвенція, ст. 27(3); Додатковий протокол I, ст.ст. 69-70. 299 Гаазьке положення, ст. 45. 300 Четверта Женевська конвенція, ст. 51. Призов громадян окупованої території до збройних сил окупаційної влади є воєнним злочином, див. Четверта Женевська конвенція, ст. 147; Статут Міжнародного кримінального суду (МКС), ст. 8(2)(a)(v). Див. також підрозділ IV.ґ.ii. Примусовий призов та мобілізація до збройних сил Російської Федерації. 301 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, п. 35; UKR.WS.501, п. 17; UKR.WS.502, п. 8; UKR.WS.505, п. 24; UKR.WS.511, п. 9; UKR.WS.529, п. 12; UKR.WS.533, пп. 48-49; UKR.WS.534, п. 34; UKR.WS.547, п. 43; UKR. WS.548, пп. 26, 28; UKR.WS.550, п. 27; UKR.WS.552, п. 10; UKR.WS.556, п. 26; UKR.WS.561, п. 10; UKR. WS.566, п. 189; UKR.WS.576, п. 38. 302 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, п. 47; UKR.WS.529, п. 34; UKR.WS.534, пп. 5-7; UKR.WS.548, п. 26; UKR.WS.551, пп. 18; UKR.WS.566, п. 94. 303 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, п. 39; UKR.WS.505, п. 51; UKR.WS.511, п. 9. 304 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.493, п. 47.
50 Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими паспортом. Вас обшукають, цькуватимуть і, можливо, не пропустять».305 Два свідки також повідомили, що мешканці окупованих територій повинні мати російське страхування автомобіля, щоб мати змогу керувати транспортними засобами, а його неможливо отримати без російського громадянства.306
91. Сім свідків, опитаних БДІПЛ, повідомили, що мешканці окупованих територій повинні були перереєструвати свою власність відповідно до російського законодавства, що вимагало наявності російського громадянства, інакше майно було б конфісковане.307 Для цього мешканці мусили бути присутніми особисто, що створювало значні труднощі для внутрішньо переміщених осіб (ВПО), які проживали на території підконтрольній уряду України, адже їм довелося б повертатися на окуповані території, щоб пройти цю процедуру. Багато людей не хотіли цього робити через побоювання репресій з боку російської влади, яка могла б вважати їх проукраїнськи налаштованими тільки за те, що вони залишили окуповані території. Однак, якщо мешканці не поверталися, майно могло бути визнано «безхазяйним» і конфісковано, що, за словами очевидців, уже траплялося.308
92. Три свідки також зазначили, що російське громадянство було необхідним для мешканців окупованих територій, щоб зберегти роботу або отримати нову. Ця вимога почала впроваджуватися з літа 2023 року і продовжує бути актуальною.309 Свідок з Луганської області зазначив: «Мені сказали, що для продовження роботи мені потрібен російський паспорт, а для отримання зарплати – банківський рахунок, для відкриття якого також потрібен російський паспорт».310 Двоє свідків також повідомили, що банківські рахунки можна було відкрити лише за наявності російського громадянства.311 Крім того, свідок із Запорізької області розповів БДІПЛ, що «для людей, які мали власний бізнес, були встановлені терміни. Багато хто працював, доки міг, але, зіткнувшись із тиском з боку окупаційної влади, перереєстровував [свій бізнес] відповідно до російських документів і паспорта. Якщо вони цього не робили, їхній бізнес закривали».312
93. Наявність російського громадянства також впливала на термін ув’язнення та призводила до свавільних затримань. Як розповів колишній в’язень з Херсонської області, звільнений у грудні 2024 року,
305 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.505, п. 51. 306 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, п. 39; UKR.WS.511, п. 9. Див. також UKR.WS.552, п. 7. 307 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, п. 55; UKR.WS.501, п. 34; UKR.WS.505, пп. 40, 43, 48; UKR. WS.529, пп. 41, 43; UKR.WS.547, п. 43; UKR.WS.563, п. 20; UKR.WS.576, п. 39. Див. також UKR.WS.552, п. 6. 308 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.505, п. 43; UKR.WS.548, п. 34. 309 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.501, п. 17; UKR.WS.505, п. 52; UKR.WS.548, п. 25. 310 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.501, п. 17. 311 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.505, п. 55; UKR.WS.552, п. 23. 312 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.552, п. 9. Див. також UKR.WS.566, п. 189.
Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими 51 «[В’язні], які мали російські паспорти, могли виїхати після закінчення терміну ув’язнення, але тих, хто не мав російського паспорта, після відбуття терміну забирала міграційна служба, і вони досі там утримуються». Він додав, що йому довелося отримати російське громадянство, щоб залишити окуповані території й уникнути багатомісячного утримання російською міграційною службою. 313
94. Сім свідків також повідомили, що російське громадянство продовжує бути необхідним для мешканців окупованих територій для доступу до різних послуг і соціальних виплат,314 гуманітарної допомоги,315 для отримання SIM-карт для своїх телефонів316 та спілкування з ув’язненими родичами.317 Крім того, свідок із Запорізької області розповів БДІПЛ, що «коли ти отримуєш [російський] паспорт, ти повинен скласти присягу на вірність Конституції Росії», додавши, що «Конституція, яку нам дали, передбачала, що батьки, які не забезпечать своїх дітей російськими паспортами, втратять батьківські права».318 Шість свідків також заявили, що отримання російського громадянства було тісно пов’язане з військовим обліком, що ставило чоловіків під загрозу призову до російських збройних сил.319
95. Крім того, свідок з Луганської області розповіла, як її мати, яка не хотіла набувати російського громадянства, у листопаді 2024 року була змушена подати заяву на отримання тимчасового дозволу на проживання, щоб мати можливість залишатися на окупованих територіях і виїжджати на території, контрольовані Україною. Ця ж свідок також заявила, що «до вересня 2025 року всі повинні мати російський паспорт, інакше їм загрожує депортація».320 Свідок мала на увазі указ, підписаний Президентом Російської Федерації 20 березня 2025 року, який вимагає від громадян України, які не отримали російське громадянство або не зареєструвалися як іноземці, залишити Російську Федерацію та окуповані території України до 10 вересня 2025 року.321
313 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.551, пп. 18-21. 314 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.500, п. 13; UKR.WS.502, п. 15; UKR.WS.505, п. 42; UKR.WS.539, п. 13; UKR.WS.566, п. 189; UKR.WS.576, п. 38. 315 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.556, п. 26. 316 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.563, п. 20. 317 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.576, п. 37. 318 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.548, пп. 27-28. Див. також UKR.WS.493, п. 35. 319 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, п. 57; UKR.WS.504, п. 10; UKR.WS.505, пп. 73-74; UKR. WS.509, п. 15; UKR.WS.550, п. 25; UKR.WS.552, п. 16. Див. також UKR.WS.548, п. 36; підрозділ IV.ґ.ii. Примусовий призов та мобілізація до збройних сил Російської Федерації. 320 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.563, пп. 8, 9, 20. Див. також UKR.WS.552, пп. 5, 13. 321 Указ Президента Російської Федерації від 20.03.2025 № 159 «Про особливості правового становища окремих категорій іноземних громадян та осіб без громадянства в Російській Федерації, зміну та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента Російської Федерації, російською мовою.
52 Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими (б) Серйозні та системні зміни, пов’язані з освітою
96. Під час інтерв’ю, проведених у першій половині 2025 року, БДІПЛ продовжувало отримувати інформацію,322 у тому числі завдяки 14 свідченням очевидців,323 про серйозні та систематичні зміни, пов’язані з наданням освіти на окупованих територіях України. Це включало введення російської навчальної програми та військово-патріотичного виховання дітей, підтверджуючи висновки, задокументовані в попередніх проміжних звітах.324 Уперше БДІПЛ також отримало свідчення з перших вуст від колишніх учнів з окупованих територій про запровадження освітніх програм, спрямованих на виховання російського патріотизму та заохочення до вступу до лав російських збройних сил.
97. Свідки підтвердили, що до 2025 року російська навчальна програма вже була добре впроваджена на окупованих територіях. Жодна школа не мала права викладати за українською програмою, а окремі вчителі, які наважувалися робити це в Інтернеті, переслідувалися. Водночас учнів перевіряли на можливу участь в українській онлайн-освіті. Учні шкіл з російською програмою навчання могли вибрати українську мову як предмет вивчення. Проте деякі свідки повідомили, що з вересня 2024 року такої можливості вже не існувало. У першій половині 2025 року продовжувався тиск на батьків з метою змусити їх віддавати своїх дітей до шкіл з російською програмою навчання, а також на учнів, щоб вони вступали до російських військово-патріотичних молодіжних організацій.
98. Представники НУО повідомили БДІПЛ, що у 2025 році кількість кадетських класів на окупованих територіях зросла, особливо в Криму, а патріотичний компонент освіти почали впроваджувати вже й у дитячих садках. За повідомленнями, з січня 2025 року співробітники ФСБ почали відвідувати батьків школярів, вимагаючи забезпечити участь їхніх дітей у мілітаризованих шкільних заходах і молодіжних організаціях. Приблизно у той же час з’явилися повідомлення про те, що озброєні поліцейські й військові перевіряли телефони і планшети учнів
322 Інформація, надана БДІПЛ шістьма НУО, які, серед інших питань МППЛ та МГП, займаються питаннями освіти дітей на окупованих територіях; інформація, надана БДІПЛ Постійним представництвом України при міжнародних організаціях у Відні. 323 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493; UKR.WS.496; UKR.WS.500; UKR.WS.504; UKR.WS.505; UKR. WS.511; UKR.WS.529; UKR.WS.547; UKR.WS.548; UKR.WS.552; UKR.WS.566; UKR.WS.569; UKR.WS.573; UKR. WS.576. 324 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Другий проміжний звіт, пп. 83-86; П’ятий проміжний звіт, пп. 88-96; Шостий проміжний звіт, пп. 109-114.
Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими 53 у школах, шукаючи ознаки того, що діти відвідують українську онлайн- освіту.325
99. Згідно з нормами МГП, окупаційна держава повинна поважати місцеве законодавство й інституції, що існували на момент початку окупації, за винятком випадків, коли це абсолютно неможливо.326 Вона повинна організовувати освіту дітей лише в тих випадках, коли місцеві інституції є недостатніми, і, за можливості, це повинні робити вчителі тієї ж національності, мови та релігії, що й діти.327 Окупаційна влада повинна також утримуватися від створення будь-яких перешкод для реалізації економічних, соціальних і культурних прав, а освіта дітей, розлучених з батьками, повинна, наскільки це можливо, доручатися особам, які мають подібні культурні традиції, що і їхні батьки, щоб «уникнути будь-якої релігійної або політичної пропаганди, спрямованої на відривання дітей від їхнього природного середовища».328 Крім того, згідно з МГП, «забороняється примушувати жителів окупованої території присягати на вірність державі-окупанту».329 Однак широке заміщення української навчальної програми на програму Російської Федерації, а також запровадження російського військово-патріотичного виховання для дітей шкільного віку, як видається, порушує ці принципи та істотно змінює статус-кво.
100. Шість свідків, опитаних БДІПЛ, описали нав’язування російської навчальної програми у школах на окупованих Росією територіях України,330 пояснивши, як школи були змушені перейти на російську державну навчальну програму. З Росії привезли нові підручники, а українські підручники переважно викинули, а в деяких випадках спалили співробітники шкіл, які погодилися співпрацювати.
101. Свідки розповіли БДІПЛ, що деякі вчителі погодилися викладати за російською навчальною програмою,331 хоча інші відмовилися.332 Один свідок з Херсонської області заявив: «Деякі українські вчителі перейшли
325 Див. також Мілітаризація українських дітей на тимчасово окупованих територіях України, Центр протидії дезінформації, 16 січня 2025 року; Що означає «Рік захисника Вітчизни» для тимчасово окупованих територій?, Almenda, 2 лютого 2025 року; Як окупанти мілітаризували дітей в Криму в 2024 році? , Кримськотатарський ресурсний центр, 11 лютого 2025 року, українською мовою; Політика Росії щодо знищення ідентичності дітей на ТОТ України: підсумки 2024 року, Almenda, 24 березня 2025 року 326 Гаазьке положення, ст. 43. Див. також Четверта Женевська конвенція, ст. 64, яка дозволяє відступ від місцевого законодавства лише з міркувань безпеки або якщо таке законодавство є перешкодою для застосування МГП, або якщо це «необхідно» для «підтримання ефективного управління територією». 327 Четверта Женевська конвенція, ст. 50(3). 328 Четверта Женевська конвенція, ст. 24. Див. також Коментар Пікте до Четвертої Женевської конвенції (1958), ст. 24, с. 188. 329 Гаазьке положення, ст. 45. 330 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.500, п. 9; UKR.WS.505, пп. 58-59; UKR.WS.511, п. 8; UKR.WS.547, п. 17; UKR.WS.548, пп. 8, 12; UKR.WS.569, пп. 27, 35, 37. 331 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, п. 35; UKR.WS.500, п. 9; UKR.WS.566, п. 79; UKR.WS.569, п. 37. 332 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.493, п. 41; UKR.WS.529, п. 5; UKR.WS.569, п. 32.
54 Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими на російську програму. Інших змусили, а ті, хто відмовився, були вимушені піти».333 Учитель з Херсонської області розповів, як співробітники ФСБ, озброєні чоловіки та місцеві жителі, які співпрацювали з російською владою, розмовляли з вчителями, наполягаючи, щоб ті залишилися викладати за російською програмою, і свавільно затримували працівників школи, які відмовлялися співпрацювати.334 Інший свідок з того ж регіону розповів, що директора школи звільнили за проукраїнські погляди, а іншим вчителям сказали: «Ви можете залишитися і викладати за російською програмою і отримувати зарплату, або ви не будете працевлаштовані».335
102. Чотири свідки заявили, що відвідування дітьми шкіл з російською програмою навчання було обов’язковим, а директори шкіл, вчителі і навіть озброєні чоловіки з автоматами відвідували батьків, аби чинити тиск або погрожувати, змушуючи їх віддати своїх дітей до таких шкіл. Свідки також повідомили, що батькам погрожували позбавленням батьківських прав і повідомляли, що їхніх дітей заберуть і відправлять до Криму або Росії, якщо вони відмовляться віддавати їх до шкіл з російською навчальною програмою.336 Крім того, свідок з Херсонської області повідомив, що до батьків також приходили військові, щоб змусити їх віддати дітей до університетів у Росії, а не в Україні. 337 Троє свідків зазначили, що, коли це було можливо, батьки ховали своїх дітей вдома, а всім говорили, що вони переїхали, щоб їх не змушували відвідувати школи з російською програмою навчання.338 Крім того, двоє свідків повідомили БДІПЛ, що основною причиною, через яку вони залишили окуповані території, було небажання віддавати своїх дітей до російських шкіл.339
103. Сім свідків заявили, що, коли це було можливо, діти таємно відвідували онлайн-заняття українською мовою.340 Учень з Херсона пояснив, що «багато [українських вчителів] продовжували викладати українську програму онлайн [таємно] з окупованих територій. Деякі діти вдень ходили до російської школи, а після школи таємно підключалися до цих вчителів онлайн».341 Свідок також розповів про випадок, коли російська влада дізналася, що деякі вчителі проводять онлайн-уроки української мови, і «російські військові прийшли до будинків українських вчителів, побили їх, конфіскували телефони та підручники». 342 Інший уцілілий
333 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.511, п. 8. 334 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.569, пп. 21, 23, 24, 27, 28, 46, 48. Див. також UKR.WS.576, п. 45. 335 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.505, пп. 58-59. 336 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, п. 35; UKR.WS.505, п. 64; UKR.WS.548, п. 11; UKR.WS.566, п. 84. 337 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.511, п. 8. 338 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.505, п. 65; UKR.WS.552, п. 18; UKR.WS.566, п. 84. 339 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.511, п. 5; UKR.WS.548, пп. 32-33. 340 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, п. 37; UKR.WS.505, п. 65; UKR.WS.511, п. 6; UKR.WS.547, п. 17; UKR.WS.548, п. 8; UKR.WS.569, п. 22; UKR.WS.572, п. 30. 341 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.505, п. 62. Див. також UKR.WS.548, п. 19; UKR.WS.529, пп. 4-7. 342 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.505, п. 63. Див. також UKR.WS.569, п. 40.
Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими 55 з того ж регіону розповів БДІПЛ, що його безпідставно утримували під вартою упродовж восьми з половиною місяців, протягом яких його катували та морили голодом через підозру, що його дружина, яка була вчителькою, планувала відкрити підпільну українську школу.343
104. П’ять свідків розповіли про дітей, яких російська влада відправляла або заохочувала відвідувати оздоровчі табори в Криму протягом 2024 року.344 За словами одного зі свідків, там дітей примушували вступати до російської військово-патріотичної молодіжної організації «Юнармія».345 Аналогічно, учень з Херсонської області заявив, що російська влада заохочувала учнів віком 15-16 років вступати до «Юнармії» та російської патріотичної молодіжної організації «Рух перших» («Движение первых»).346
105. П’ять свідків, опитаних БДІПЛ, серед яких колишні учні, розповіли про зміни у школах на окупованих територіях, та про запровадження військово-патріотичного компоненту. Школи прикрасили російськими прапорами, а також портретами президента Російської Федерації та російських військовослужбовців. Учні мали розпочинати заняття щопонеділка з виконання російського гімну, а під час свят шкільні хори співали російські патріотичні пісні, а учні були одягнені у військову форму зі знаками розрізнення. Крім того, широко впроваджувалися освітні програми з виховання російського патріотизму. Учнів навчали про цілі «спеціальної військової операції» та її важливість,347 а «усі лекції були зневажливими щодо України, яку зображали фашистською державою, що потребує денацифікації».348
106. Учень із Запорізької області розповів БДІПЛ, що у школі був предмет «Росія – мої горизонти», який викладався двічі на тиждень, під час якого учні говорили про Росію, її культуру та історію. «У нас був один урок у школі, починаючи з 8-го класу, урок російської національної гвардії», а «починаючи з 10 класу, […] дітей навіть навчали користуватися зброєю […]».349 Крім того, починаючи з 2024/2025 навчального року, українська мова була повністю вилучена з навчальної програми.350 Свідок з Херсонської області додав, що «на дітей у школі тиснули, якщо вони мали проукраїнські погляди, а українську мову намагалися викорінити».351
343 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.496, пп. 8, 10. 344 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, п. 36; UKR.WS.504, пп. 17, 20, 25; UKR.WS.505, п. 67; UKR. WS.547, п. 19; UKR.WS.569, пп. 38-39. 345 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.504, пп. 16, 18. 346 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.505, п. 61. 347 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, пп. 37, 41; UKR.WS.505, п. 60; UKR.WS.548, п. 18; UKR.WS.573, пп. 5, 10, 12, 16. 348 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.573, п. 5. 349 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.548, п. 15. 350 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.548, пп. 12, 14, 15. 351 Опитування свідка БДІПЛ, UKR.WS.511, п. 8.
56 Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими 107. Свідки також поділилися з БДІПЛ інформацією про мілітаризацію дітей у школах, яка мала на меті заохотити їх як молодь до вступу до російських збройних сил. З цього приводу учень з Криму розповів, що учні мали «уроки з вивчення військового обладнання. Солдати […] часто приходили до школи і проводили лекції […] Нам давали автомати для складання та розбирання». Крім того, учням пропонували вступити до «молодіжного армійського руху в школі, подібного до кадетів», де учні носили форму військового зразка. Свідок також заявив, що «хлопців віком від 16 років заохочували вступати до російської армії, яку постійно прославляли. Вони повинні були зареєструватися у військовому комісаріаті, коли їм виповнювалося 16 років. Деякі з них вважали, що вступити до армії буде круто […] Я знаю одного хлопця [який навчався в тій самій школі], який служить у російській армії на передовій».352
Примусовий призов та мобілізація до збройних сил Російської Федерації
108. Протягом першої половини 2025 року БДІПЛ продовжувало отримувати інформацію,353 у тому числі 13 свідчень очевидців,354 про примусовий призов та мобілізацію українських цивільних осіб до російських збройних сил, що підтверджує висновки, викладені в попередніх проміжних звітах.355 Дев’ять із 13 свідків розповіли про останні події, що відбулися з другої половини 2024 року до лютого 2025 року. Також БДІПЛ вперше отримало свідчення про поранення та загибель українських цивільних осіб після призову до російських збройних сил, а також про призов ув’язнених в обмін на амністію.
109. МГП чітко забороняє примушувати мешканців окупованої території присягати на вірність державі-окупанту,356 а також примушувати цивільних осіб служити в її збройних або допоміжних силах, у тому числі шляхом використання пропаганди, спрямованої на забезпечення добровільного вступу до лав цих сил.357 Призов жителів окупованої території до збройних сил окупаційної влади є серйозним порушенням Четвертої Женевської конвенції та воєнним злочином.358 Хоча призов своїх громадян до збройних сил залишається прерогативою держав, з огляду на численні повідомлення про примусове нав’язування
352 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.573, пп. 10, 11, 14. Див. також UKR.WS.548, п. 19. 353 Інформація, надана БДІПЛ шістьома неурядовими організаціями, що працюють з питаннями прав людини та гуманітарного права на окупованих територіях; інформація, надана БДІПЛ Постійним представництвом України при міжнародних організаціях у Відні. 354 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493; UKR.WS.501; UKR.WS.502; UKR.WS.504; UKR.WS.505; UKR. WS.509; UKR.WS.511; UKR.WS.533; UKR.WS.550; UKR.WS.551; UKR.WS.552; UKR.WS.558; UKR.WS.570. 355 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Другий проміжний звіт, пп. 64-68; Третій проміжний звіт, п. 95; Четвертий проміжний звіт, п. 78; П’ятий проміжний звіт, пп. 97-104; Шостий проміжний звіт, пп. 115-120. 356 Гаазьке положення, ст. 45. 357 Четверта Женевська конвенція, ст. 51. 358 Четверта Женевська конвенція, ст. 147; Статут Міжнародного кримінального суду (МКС), ст. 8(2) (a) (v).
Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими 57 російського громадянства жителям окупованих територій,359 випадки, коли українських чоловіків примушували набути російське громадянство, а потім призивали до збройних сил, слід розцінювати як примусовий призов.
110. Сім свідків описали випадки примусового призову та/або мобілізації цивільних осіб з окупованих територій до російських збройних сил або сил, що перебувають під її командуванням, у період з літа 2022 року до жовтня 2024 року.360 За словами свідка з Луганської області,361 призовників, серед яких були студенти університетів та особи віком до 25 років, зазвичай забирали на шість місяців для охорони щойно окупованих територій та роботи на контрольно-пропускних пунктах. Деяких з них згодом відправляли до бойових підрозділів. Багато з цих призовників повернулися додому з пораненнями, отриманими на полі бою. За словами свідка, така практика продовжувалася на момент його виїзду з окупованих територій у жовтні 2024 року. Крім того, свідок з Криму розповів, як його знайомий був мобілізований у 2024 році і «незабаром після мобілізації отримав поранення в ногу на передовій. Він трохи одужав, може, протягом місяця, а потім його силоміць повернули на службу».362
111. Крім того, шість свідків розповіли БДІПЛ, що російська влада пропонувала ув’язненим вступити до лав російських збройних сил в обмін на скорочення терміну ув’язнення або амністію.363 Колишній український військовополонений, який утримувався у в’язниці в Луганській області, розповів: «Звичайних ув’язнених вербували до російської армії. До нас приходили вербувальники. Близько 70 осіб було добровільно забрано російськими військовими [відправлені до Бахмута у серпні 2022 року]. Усі, крім двох, загинули через два тижні». Вербувальники продовжували приходити до в’язниці до травня 2023 року, але кількість добровольців зменшувалася і зрештою майже зникла через високий рівень втрат. «Їм обіцяли амністію після шести місяців служби».364 Аналогічно, свідок з Криму розповів БДІПЛ, що у лютому 2025 року під час судового засідання у справі проти його брата суддя сказав його братові: «У тебе є два варіанти: сісти до в’язниці на строк до двох років або вступити до лав збройних сил у рамках спеціальної військової операції».365
359 Більш детальну інформацію див. у підрозділі IV.ґ.i.(a). Примусове набуття російського громадянства 360 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.501, пп. 16, 22, 25; UKR.WS.502, п. 25; UKR.WS.505, пп. 71, 72, 73; UKR.WS.511, п. 10; UKR.WS.533, п. 16; UKR.WS.550, п. 25; UKR.WS.570, п. 5. Див. також UKR.WS.548, п. 36. 361 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.501, пп. 16, 22, 25. 362 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.502, п. 25. 363 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.502, п. 24; UKR.WS.504, п. 9; UKR.WS.505, п. 72; UKR.WS.551, п. 26; UKR.WS.552, п. 16; UKR.WS.558, пп. 140-144. 364 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.558, пп. 140-144. 365 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.502, п. 24.
58 Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими 112. Шість свідків, опитаних БДІПЛ, описали зв’язок між військовим обліком, який може призвести до призову, та російським громадянством.366 Свідок з Херсонської області зазначив: «Коли чоловікам видавали російські паспорти, вони одразу ж отримували повістку з вимогою з’явитися для постановки на військовий облік»,367 а інший свідок з Донецької області додав: «Мого сусіда, молодого хлопця, забрали до військкомату одразу після того, як він отримав паспорт у 2024 році».368
113. Два свідки також розповіли, що чоловіки на окупованих територіях ховаються, щоб уникнути призову або мобілізації,369 а одна очевидиця розповіла, як у жовтні 2024 року вона бачила, як молоді чоловіки віком від 18 до 23 років з Херсонської області виїжджали з окупованих територій до країн Європейського Союзу через Росію, оскільки «вони боялися бути призваними, бо до них додому приходили з військкоматів».370
114. Ще два свідки заявили, що російська влада пропонувала цивільним особам і колишнім в’язням на окупованих територіях фінансові заохочення для вступу до російських збройних сил.371 П’ять свідків повідомили БДІПЛ, що були також випадки, коли цивільні особи добровільно вступали до російських збройних сил через фінансові заохочення або виходячи з власних переконань.372
115. Примусовий призов та переслідування за ухилення від призову були особливо поширеними в окупованому Криму. За даними українських органів влади, з лютого 2022 року Російська Федерація провела шість призовних кампаній в Криму, у той час як сьома наразі триває. Станом на квітень 2025 року було призвано близько 18 800 осіб, а до кінця липня очікується призов ще 1 500 осіб. Крім того, з лютого 2022 року в судах Криму було порушено 274 справи проти осіб, які ухилялися від призову на військову службу. Щонайменше 1 955 російських солдатів з підрозділів, дислокованих в окупованому Криму, було вбито, з них 1 296, як вважається, були громадянами України.373 Крім Криму, про примусовий призов цивільних осіб також повідомлялося в інших окупованих регіонах України, особливо в так званих «Луганській
366 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, п. 57; UKR.WS.504, п. 10; UKR.WS.505, пп. 73-74; UKR.WS.509, п. 15; UKR.WS.550, п. 25; UKR.WS.552, п. 16. Див. також UKR.WS.548, п. 36. 367 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.493, п. 57. 368 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.552, п. 16. 369 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.505, п. 73; UKR.WS.570, п. 5. 370 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.505, пп. 82-83. 371 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.501, п. 22; UKR.WS.551, п. 26. 372 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, п. 57; UKR.WS.501, п. 22; UKR.WS.511, п. 10; UKR.WS.551, п. 26; UKR.WS.552, п. 16. 373 Оперативна інформація щодо ситуації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя станом на 2 червня 2025 року, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, 2 червня 2025 року, українською мовою.
Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими 59 і Донецькій народних республіках», де, як вважається, було мобілізовано значно більше людей, ніж у Криму.374
Придушення інакомислення
116. Протягом першої половини 2025 року БДІПЛ продовжувало отримувати повідомлення,375 зокрема 12 свідчень очевидців,376 про застосування судових заходів та «депортацію» з метою придушення реального або ймовірного інакомислення цивільних осіб на окупованих Росією територіях України, що підтверджує висновки, викладені у попередніх проміжних звітах.377
117. Три свідки, опитані БДІПЛ, заявили, що російська влада переслідує цивільних осіб за сфабрикованими звинуваченнями з метою придушення інакомислення серед мешканців окупованих територій,378 при цьому повідомлялося про різні порушення права на справедливий суд.379 Три свідки заявили, що цивільних осіб з проукраїнськими поглядами переслідують на підставі примусових свідчень.380 Свідки також повідомили про випадки свавільних затримань, а також примусу цивільних осіб до запису відео з вибаченнями за їхні реальні або ймовірні проукраїнські погляди. 381
118. Два свідки розповіли про переслідування їхніх родичів за сфабрикованими звинуваченнями у підтримці України. Свідок з Луганська розповіла, як у серпні 2022 року затримали її чоловіка, звинуватили у шпигунстві й у січні 2023 року засудили до 19 років ув’язнення. За повідомленнями, це сталося через те, що «він часто висловлював проукраїнську позицію в Інтернеті», а його адвокат наголосив, що «апеляція буде марною, оскільки справу розглядатиме
374 Інформація, надана БДІПЛ Постійним представництвом України при міжнародних організаціях у Відні. 375 Інформація, надана БДІПЛ десятьма неурядовими організаціями, що працюють над питаннями МППЛ та МГП на окупованих територіях; Інформація, надана БДІПЛ Постійним представництвом України при міжнародних організаціях у Відні. 376 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493; UKR.WS.502; UKR.WS.503; UKR.WS.505; UKR.WS.511; UKR. WS.530; UKR.WS.537; UKR.WS.552; UKR.WS.554; UKR.WS.567; UKR.WS.573; UKR.WS.575. 377 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Перший проміжний звіт, пп. 106-111; Другий проміжний звіт, пп. 146-150; Третій проміжний звіт, пп. 42, 84-89; Четвертий проміжний звіт, пп. 43, 86-88, 96-100; П’ятий проміжний звіт, п. 34; Шостий проміжний звіт, пп. 41, 121-124. 378 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.552, пп. 14, 35; UKR.WS.537, п. 22; UKR.WS.567, п. 4. 379 Більш детальну інформацію див. у підрозділі IV.д. Судові процеси над українськими цивільними особами та військовополоненими, проведені російською владою. 380 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.503, п. 28; UKR.WS.511, п. 17; UKR.WS.530, п. 44. Див. також підрозділ IV.д. Судові процеси над українськими цивільними особами та військовополоненими, проведені російською владою. 381 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.493, пп. 11-13; UKR.WS.496, пп. 7, 16-17; UKR.WS.502, п. 18; UKR. WS.545, п. 5; UKR.WS.550, пп. 4, 8, 18; UKR.WS.552, п. 29; UKR.WS.554, п. 5; UKR.WS.573, п. 8; UKR. WS.575, пп. 12-13, 19. Більш детальну інформацію див. у підрозділі IV.а. Свавільні позбавлення волі та насильницькі зникнення на територіях, підконтрольних російській владі; підрозділі IV.б. Катування та жорстоке поводження на територіях, підконтрольних російській владі .
60 Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими той самий суддя».382 Інша свідок із Запорізької області розповіла БДІПЛ, що її батька затримали у жовтні 2023 року, звинуватили в тероризмі, а у січні 2025 року засудили до 12 років ув’язнення. «Мій батько був проукраїнським і патріотом, […] він вивісив український прапор на даху свого будинку [до окупації]». Коли його затримали на блокпосту і привезли додому для обшуку, солдати знайшли в його будинку український прапор і зображення тризуба.383 Священик з Херсонської області повідомив БДІПЛ, що його свавільно утримували під вартою протягом дев’яти місяців за проукраїнські погляди, які він висловлював у церкві. Він заявив: «Я – українець. Я розмовляв українською і відкрито заявляв, що не підтримую Росію. […] Під час проповідей у церкві я говорив, що вбивати – це гріх і що нас захопив ворог». Він розповів БДІПЛ, що під час ув’язнення його катували і морили голодом, а також звинуватили в тому, що він не підтримує окупацію.384
119. Крім того, уціліла мешканка Запорізької області розповіла, як її затримали і депортували за дописи в соціальних мережах. У жовтні 2023 року вона «знайшла в Інтернеті Telegram-канал під назвою «Жовта стрічка», який є проукраїнським рухом. Я сфотографувалася у своєму місті на тлі українського прапора і поділилася цією фотографією в каналі». Після цього, у лютому 2024 року, її затримали і повідомили, що її дописи в «Жовтій стрічці» були відстежені. Її доставили до суду, змусили вибачитися на камеру і засудили за порушення комендантської години, хоча вона цього не робила. Після приблизно двох місяців ув’язнення її звільнили і знову звинуватили, цього разу в дискредитації російських збройних сил. У лютому 2025 року на підставі останнього винесеного вироку її депортували до Грузії і заборонили в’їзд до Російської Федерації та окупованих територій України до 2069 року.385 За даними українських органів влади, з квітня 2022 року по травень 2025 року в судах Криму було порушено 1 350 справ про «дискредитацію російських збройних сил»,386 що на 303 справи більше, ніж зафіксовано у Шостому проміжному звіті БДІПЛ, що свідчить про зростання застосування цього заходу російською владою.387
120. Два свідки також повідомили, що російська влада переслідує дітей за проукраїнські настрої. Свідок з Криму розповіла БДІПЛ, що двоє поліцейських забрали її зі школи і доставили до відділку для допиту, тому що «я опублікувала проукраїнські дописи у своєму особистому
382 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.537, пп. 6, 8-11, 15, 22, 26. 383 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.567, пп. 4-7, 15. 384 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.496, пп. 7, 13. Див. також підрозділ IV.б. Катування та жорстоке поводження на територіях, підконтрольних російській владі . 385 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.552 , пп. 25-30, 35, 39. 386 Оперативна інформація щодо ситуації на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя станом на 2 червня 2025 року, Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим, 2 червня 2025 року, українською мовою. 387 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, Шостий проміжний звіт, п. 122.
Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими 61 профілі у соціальних мережах […] Вони сказали мені, що якщо я знову опублікую проукраїнські дописи, моїй бабусі загрожує величезний штраф – від 800 000 до 1 000 000 рублів». Свідок додала: «Я була однією з перших, кого допитала поліція за публікацію своїх поглядів, але не останньою. […] Деяких змусили вибачитися на камеру, а потім це показали публічно. Деяких змусили співати російський гімн, і це теж записували». Після цього поліція відвідувала її вдома кожні три місяці, перевіряла телефони на наявність публікацій і розпитувала про її лояльність до Росії.388
121. НУО надали БДІПЛ інформацію про те, що російська влада активно переслідувала правозахисників, а також професійних та громадських журналістів в окупованому Криму, коли вони наважувалися висловлювати антивоєнні або проукраїнські погляди. Окремих осіб піддавали обшукам, допитам, арештам і кримінальним переслідуванням. Крім того, кримські татари часто ставали об’єктом переслідувань і позбавлялися волі за свої релігійні переконання або участь у релігійних організаціях, які Російська Федерація визнала терористичними або екстремістськими, хоча за законодавством України вони не мають такого статусу.389
Д. СУДОВІ ПРОЦЕСИ НАД УКРАЇНСЬКИМИ ЦИВІЛЬНИМИ ОСОБАМИ ТА ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИМИ, ПРОВЕДЕНІ РОСІЙСЬКОЮ ВЛАДОЮ
122. Протягом першої половини 2025 року БДІПЛ отримало повідомлення, у тому числі 18 свідчень очевидців,390 про несправедливі судові процеси над українськими цивільними особами та військовополоненими з боку російських органів влади у справах, пов’язаних з конфліктом. Інформація, зібрана БДІПЛ про судові процеси над українськими цивільними особами та військовополоненими, детально описує, як російська влада переслідувала осіб за сфабрикованими звинуваченнями у тероризмі, вбивствах, шпигунстві, диверсіях, жорстокому поводженні з військовополоненими або цивільними особами та навмисному
388 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.573, пп. 6-9. Див. також UKR.WS.505, п. 39. 389 Див. також Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за 2024 рік, Кримськотатарський ресурсний центр (КТРЦ), 16 січня 2025 року, українською мовою; Права людини та норми міжнародного гуманітарного права: огляд ситуації в Криму за 2024 рік, Кримська правозахисна група (КПГ), 5 лютого 2025 року, українською мовою; Аналіз порушень прав людини в окупованому Криму за І квартал 2025 року, КТРЦ, 15 квітня 2025 року, українською мовою; Огляд ситуації з правами людини в Криму за січень-березень 2025 року, КПГ, 18 квітня 2025 року; Огляди ситуації в Криму, Крим SOS. 390 Щодо судових процесів над цивільними особами див. опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.511; UKR.WS.521; UKR.WS.528; UKR.WS.530; UKR.WS.532; UKR.WS.533; UKR.WS.537; UKR.WS.541; UKR.WS.549. Щодо судових процесів над військовополоненими див. опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.495; UKR.WS.507; UKR.WS.508; UKR.WS.510; UKR.WS.518; UKR.WS.519; UKR.WS.557; UKR.WS.568; UKR.WS.571.
62 Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими знищенні або пошкодженні майна.391 За повідомленнями, кількість таких судових процесів зростає.392 У 2025 році БДІПЛ отримало інформацію про значно більшу кількість судових процесів над українськими цивільними особами та військовополоненими, ніж за попередні періоди збройного конфлікту. Станом на червень 2025 року українські органи влади повідомили про 615 таких кримінальних переслідувань російськими органами влади українських цивільних осіб за тероризм або шпигунство, а також 857 судових процесів над українськими військовополоненими, яким інкримінують воєнні злочини (тобто застосування заборонених засобів і методів ведення війни), тероризм або шпигунство.393
123. Згідно з МГП, умисне позбавлення військовополонених права на справедливий і звичайний суд є серйозним порушенням Женевських конвенцій та рівносильне воєнному злочину.394 МГП також вимагає, щоб судові процеси над цивільним населенням з окупованих територій проводилися на зазначеній окупованій території.395 Переслідування українських цивільних осіб за положеннями Кримінального кодексу Росії у будь-якому випадку є порушенням МГП. Російська влада повинна здійснювати управління окупованими територіями України згідно з кримінальним законодавством, яке діяло до початку окупації, тією мірою, якою воно не становить загрози безпеці окупаційної держави або перешкоди для застосування Четвертої Женевської конвенції.396
124. Свідки повідомили БДІПЛ, що цивільних осіб часто спочатку затримували під фальшивими приводами. Наприклад, затримання відбувалося за «опір спеціальній військовій операції».397 Після цього цивільним особам пред’являли звинувачення у таких злочинах, як тероризм,398 шпигунство,399 «надання завідомо неправдивих повідомлень
391 Наприклад, див. Боєць «Азова» Олександр Максимчук, засуджений до 20 років, розповів про тортури в слідчому ізоляторі Таганрога, Медіазона, 12 грудня 2024 року, російською мовою; Справа 24-х. Як катували, судили і обмінювали полонених українців з «Азова», Медіазона, 26 березня 2025 року, російською мовою; У Росії засудили п’ятьох українських військовополонених за нібито тероризм, ZMINA, 14 лютого 2025 року, українською мовою; 94% українських військовополонених, засуджених в РФ, звинувачують у тероризмі, Медійна ініціатива за права людини, 23 квітня 2025 року, українською мовою; Відмова в праві на справедливий суд як міжнародний злочин під час війни Росії проти України: контекст, практика, право та перспективи, ZMINA, Медійна ініціатива за права людини, 2025 року, українською мовою. Див. також інформацію, надану БДІПЛ правозахисником, який займається питаннями українських цивільних затриманих та військовополонених. 392 Інформація, надана БДІПЛ неурядовою організацією, яка займається питаннями розслідування воєнних злочинів та захисту прав людини. 393 Інформація, надана БДІПЛ Постійним представництвом України при міжнародних організаціях у Відні. 394 Третя Женевська конвенція, ст. 99; Статут Міжнародного кримінального суду (МКС), ст. 8(2)(a)(vi). 395 Четверта Женевська конвенція, ст. 66. 396 Четверта Женевська конвенція, ст. 64. 397 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.552, п. 14 (затримання відбулося, а звинувачення були висунуті після того, як жертва відмовилася співпрацювати з окупаційною владою). 398 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.511, п. 16; UKR.WS.521, п. 5; UKR.WS.528, п. 29. 399 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.530, п. 20; UKR.WS.532, п. 45; UKR.WS.537, п. 22.
Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими 63 про акти тероризму»400 або державна зрада.401 БДІПЛ отримало 14 свідчень про те, що українські цивільні особи піддавалися, часто тривалому, свавільному позбавленню особистої свободи, після чого їм були пред’явлені звинувачення або винесено вироки за вищезазначені злочини.402 Принаймні шість свідків повідомили, яким чином затриманих, як цивільних осіб, так і військовополонених, перевозили на територію Російської Федерації для кримінального переслідування.403 Крім того, БДІПЛ зазначає, що звинувачення, висунуті проти цивільних осіб, часто виглядають сфабрикованими, а свідки вказують на те, що кримінальні переслідування були розпочаті з метою покарання людей за нібито проукраїнські погляди.404
125. Шістьох військовополонених було обвинувачено за різними статтями Кримінального кодексу Росії, які формально не мають відношення до ведення військових дій: «демонтаж конституційного ладу»,405 «спроба повалення уряду»406 та різні звинувачення у тероризмі 407 (включно з участю у полку «Азов», який в Російській Федерації визнано терористичною організацією).408 Законність відповідних переслідувань може бути поставлена під сумнів, оскільки вони, очевидно, спрямовані проти українських військовополонених лише за участь у бойових діях, що є грубим порушенням імунітету комбатантів.409
126. Двоє колишніх військовополонених повідомили БДІПЛ, що російська влада звинуватила їх у порушенні МГП. Одного з них звинуватили у вбивстві цивільних осіб,410 а іншому висунули подібні звинувачення у «замаху на вбивство».411 Обидва зазначили, що кримінальні справи проти них були сфабриковані,412 зокрема на підставі неправдивих свідчень, і що обвинуваченим не було дозволено представити жодних свідків для спростування свідчень обвинувачення.413 Ця інформація відповідає тенденціям, про які повідомили БДІПЛ правозахисники, що
400 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.533, п. 32. 401 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.549, п. 15. 402 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.503, пп. 43-46; UKR.WS.504, пп. 28, 51; UKR.WS.511, пп. 15-18; UKR. WS.521, пп. 5-6; UKR.WS.528, пп. 29, 41, 52; UKR.WS.530, пп. 20, 22-24, 30-33; UKR.WS.532, пп. 40, 45, 53; UKR.WS.533, пп. 32, 41-42, 44; UKR.WS.537, пп. 22, 26; UKR.WS.549, п. 15; UKR.WS.560, пп. 28, 32-33, 56-57, 64; UKR.WS.567, пп. 4, 15; UKR.WS.572, пп. 51, 74, 76, 103, 111; UKR.WS.576, пп. 19-20, 25, 30-31. Див. також UKR.WS.496, пп. 42-43; UKR.WS.528, пп. 32-34. 403 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.503, п. 17; UKR.WS.530, пп. 16, 30, 32; UKR.WS.533, пп. 41, 44; UKR. WS.560, пп. 30-32; UKR.WS.567, п. 14; UKR.WS.576, п. 26. 404 Більш детальну інформацію див. у підрозділі IV.ґ.iii. Придушення інакомислення. 405 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.495, п. 44; UKR.WS.507, п. 7. 406 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.495, п. 44; UKR.WS.507, п. 7; UKR.WS.508, п. 71. 407 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.507, п. 7; UKR.WS.508, п. 71; UKR.WS.518, п. 34; UKR.WS.557, п. 102; UKR.WS.568, п. 33; UKR.WS.571, п. 45. 408 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.508, п. 71. 409 Див. також Додатковий протокол I, ст. 43(2); МКЧХ, Коментар Третьої Женевської конвенції, 2020 року, п. 20. 410 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.510, п. 118; UKR.WS.519, п. 11. 411 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.519, п. 11. 412 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.510, п. 118; UKR.WS.519, п. 11. 413 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.510, п. 118.
64 Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими працюють у цій сфері.414 Уцілілі розповіли про погрози та катування з боку представників російської влади з метою отримання зізнань.415 Одна з уцілілих також згадала випадок, коли її змусили підписати документи, не давши їй з ними попередньо ознайомитися.416
127. Десять свідків зазначили, що вони або члени їхніх сімей, які перебувають під судом, мали призначених державою адвокатів.417 Вісім з них були незадоволені якістю юридичної роботи своїх адвокатів,418 заявивши, що адвокати не обговорювали з ними справу,419 ставилися до своєї роботи як до формальності,420 просили родичів платити їм приватно в обмін на кращу якість роботи (хоча юридична допомога надається безкоштовно)421 і відмовлялися оскаржувати вирок, оскільки це «безглуздо».422 Один із свідків навіть описав, як призначена державою адвокатка стала на бік обвинувачення, заявивши, що вона буде наполягати на призначенні її клієнту смертної кари, оскільки «це буде краще для всіх і для людства [...], бо тоді він буде мертвий».423 Крім того, один із постраждалих, розповів, що йому не було надано доступу до адвоката і він не був присутній на власному судовому процесі.424
128. Свідки також розповіли, що незалежні російські адвокати часто побоювалися за свою безпеку через участь у кримінальних справах, пов’язаних з конфліктом,425 повідомляючи, що адвокати стикалися з позбавленням права на адвокатську діяльність або тиском на їхні сім’ї, а деяким навіть довелося втекти з країни, щоб уникнути переслідувань.426 Адвокати, які працюють зі справами українських цивільних осіб та військовополонених, підтвердили ці факти, додавши також небажання працювати в окупованих районах через побоювання переслідування з боку українських органів влади за незаконний
414 Інформація, надана БДІПЛ правозахисником, який займається питаннями українських цивільних затриманих та військовополонених. 415 Щодо погроз з метою отримання зізнань див. опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.510, п. 118; UKR.WS.568, п. 18. Про випадки катування з тією ж метою див. опитування свідків БДІПЛ UKR. WS.495, пп. 48-49; UKR.WS.508, п. 19; UKR.WS.511, п. 17; UKR.WS.519, п. 11; UKR.WS.530, п. 44. Див. також підрозділ IV.б. Катування та жорстоке поводження на територіях, підконтрольних російській владі. 416 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.495, п. 13. 417 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.495, п. 68; UKR.WS.507, п. 19; UKR.WS.508, п. 15; UKR.WS.510, п. 111; UKR.WS.519, п. 15; UKR.WS.528, п. 32; UKR.WS.532, п. 47; UKR.WS.533, п. 34; UKR.WS.549, п. 22; UKR. WS.568, п. 28. 418 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.495, п. 68; UKR.WS.507, п. 19; UKR.WS.510, п. 111; UKR.WS.519, п. 15; UKR.WS.549, п. 22; UKR.WS.533, п. 34; UKR.WS.537, п. 26. 419 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.507, п. 19. 420 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.495, п. 68; UKR.WS.510, п. 120; UKR.WS.519, п. 15; UKR.WS.549, п. 22. 421 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.533, п. 34. 422 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.510, п. 149; UKR.WS.537, п. 26. 423 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.508, п. 63. 424 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.557, пп. 102, 105. 425 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.508, п. 105, 426 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.511, п. 17; UKR.WS.521, п. 8.
Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими 65 перетин кордону з Росії до окупованих Росією територій України.427 БДІПЛ також отримало інформацію про відсутність доступу адвокатів до своїх клієнтів,428 включаючи випадки, коли обвинувачених змушували відмовлятися від своїх адвокатів під тиском російських органів влади.429
129. Також свідки розповіли, як адвокати, які працюють з кримінальними справами українських цивільних осіб і військовополонених, часто виконують радше роль спостерігачів, доставляючи своїм клієнтам посилки та пакунки, організовуючи зустрічі між родичами та обвинуваченими, захищаючи клієнтів від жорстокого поводження або просто з’ясовуючи інформацію про їхнє місцеперебування.430 Це підтверджує інформацію правозахисників, які працюють у цій сфері, про те, що ефективність правової роботи в цих судових процесах є вкрай обмеженою, самі справи мають високий рівень політизації і до цього часу не було винесено жодного виправдувального вироку.431
130. БДІПЛ висловлює занепокоєння щодо безпідставних судових переслідувань та повідомлень про порушення гарантій на справедливий судовий розгляд і закликає до повного дотримання норм МГП та МППЛ у будь-яких потенційних справах проти цивільних осіб або військовополонених.
Е. ПРИМУСОВА СПІВПРАЦЯ З ОКУПАЦІЙНОЮ ВЛАДОЮ ТА ОБВИНУВАЧЕННЯ У КОЛАБОРАЦІЙНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
131. БДІПЛ отримало дев’ять свідчень, в яких очевидці порушили питання примусової співпраці або обвинувачень у колабораційній діяльності, і всі вони підтверджують висновки, викладені у попередніх проміжних звітах.432 Свідки описували, що російські органи влади обіцяли матеріальні вигоди або краще поводження під час ув’язнення в обмін на співпрацю,433 яка часто полягала у ідентифікації інших мешканців, які мали стати об’єктом переслідувань з боку російських органів влади. Одна зі свідків, розповідаючи про діяльність осіб, які співпрацюють
427 Інформація, надана БДІПЛ правозахисником, який займається питаннями українських цивільних затриманих та військовополонених; Інформація, надана БДІПЛ неурядовою організацією, яка захищає права українських цивільних затриманих та військовополонених, ув’язнених у Російській Федерації. 428 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.528, п. 39, UKR.WS.541, пп. 38, 39. 429 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.521, п. 7; UKR.WS.528, п. 36. 430 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.507, п. 26; UKR.WS.508, п. 99; UKR.WS.518, п. 39; UKR.WS.568, п. 28, UKR.WS.528, п. 35; UKR.WS.532, пп. 51, 54; UKR.WS.533, п. 34; UKR.WS.537, пп. 21, 23. 431 Інформація, надана БДІПЛ правозахисником, який займається питаннями українських цивільних затриманих та військовополонених; Інформація, надана БДІПЛ неурядовою організацією, яка захищає права українських цивільних затриманих та військовополонених, ув’язнених у Російській Федерації. 432 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.492; UKR.WS.505; UKR.WS.517; UKR.WS.525; UKR.WS.533; UKR. WS.545; UKR.WS.556; UKR.WS.563; UKR.WS.566. Див. ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт, п. 107; Шостий проміжний звіт, п. 126. 433 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.525, п. 25; UKR.WS.563, п. 6.
66 Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими з владою на окупованих територіях, розповіла, як одна особа донесла на її сина окупаційній владі за його проукраїнські погляди, що призвело до його затримання.434 Аналогічно, свідок з проукраїнськими поглядами розповів, як особа, яка співпрацює з російською владою, застерігала його через «його ставлення», а пізніше намагалася сприяти його затриманню.435
132. Водночас російська влада продовжувала тиснути на тих, хто відмовлявся співпрацювати з нею.436 Один свідок розповів, як його родичці наказали не залишати окуповану територію після того, як вона відмовилася співпрацювати,437 а інший свідчив, що його затримали після відмови співпрацювати.438 Про такий тиск варто пам’ятати, оскільки на підконтрольних уряду територіях України зберігаються стигматизуючі наративи про мешканців територій, що перебувають під контролем Росії, де «українська влада ставиться до нас усіх як до колабораціоністів і зрадників».439 Ініціативи на кшталт «Хочу до своїх» («Хочу к своим»), що мають на меті обмін цивільних осіб, засуджених українською владою за зраду або колабораційну діяльність, на українців, затриманих російською владою, лише посилюють ці наративи шляхом стигматизації підсудних.440
133. БДІПЛ продовжувало отримувати інформацію про несправедливі судові переслідування за «колабораційну діяльність» з боку української влади. Отримана інформація відповідала висновкам попередніх проміжних звітів.441 Залишається неясним, що саме становить колабораційну діяльність. Це пов’язано з нечіткими формулюваннями у законодавстві, повідомленнями про те, що українські суди не враховують належним чином прямий намір імовірних порушників та наявність примусу, а також з тим, що переслідування регулярно спрямовані проти осіб, які надають послуги, що можуть вважатися необхідними для мешканців контрольованих Росією територій України.442 БДІПЛ стурбоване тим, що мешканці окупованих територій можуть не бажати залишати їх, незважаючи на наявні загрози їхній свободі та безпеці, через побоювання переслідувань на підконтрольній уряду території України.
434 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.545, п. 5. 435 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.556, пп. 5, 8. 436 Див. також ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт, п. 109; Шостий проміжний звіт, пп. 126, 128. 437 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.563, п. 6. 438 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.552, п. 14. 439 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.545, п. 12. Див. також ОБСЄ/БДІПЛ, Шостий проміжний звіт, п. 130. 440 Хоча програма дозволяє засудженим особам, які бажають і мають право на обмін, залишити контрольовані урядом території України, повідомляється, що є випадки, коли засуджених осіб ймовірно змушують вносити їх до «реєстру для обміну». Див. Хочу к своим [Хочу до своїх], Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими; Інформація, надана БДІПЛ НУО, що займається питаннями прав людини та гуманітарного права. 441 Див. ОБСЄ/БДІПЛ, П’ятий проміжний звіт, пп. 106, 111, 112; Шостий проміжний звіт, пп. 126, 129. 442 Відповідальність за колабораціонізм: як змінилася судова практика?, ZMINA, 2025; інформація, надана БДІПЛ НУО, що займається порушеннями прав людини у зв’язку з російською окупацією Криму.
Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими 67 На сьогодні ухвалено 2 760 рішень першої інстанції щодо колабораційної діяльності.443
134. Як вже зазначалося у попередніх проміжних звітах та відкритих джерелах, БДІПЛ отримало свідчення очевидців, які детально описують, як українські органи влади відкривали провадження щодо вчителів й адміністрації шкіл за звинуваченнями у колабораційній діяльності, пов’язаній із впровадженням російських освітніх стандартів.444 Згідно з МГП, окупаційна влада повинна сприяти належному функціонуванню всіх установ, що займаються доглядом та освітою дітей, у співпраці з національними та місцевими органами влади.445 Окупаційна влада також має право зобов’язувати цивільних осіб працювати на роботах, необхідних для надання певних послуг населенню. Це включає освітян та адміністрацію шкіл, які допомагають здійснювати освітні послуги. Тому БДІПЛ стурбоване тим, що нечіткість законодавства, яке криміналізує колабораційну діяльність, та його застосування у спосіб, що суперечить МГП, призводить до несправедливих переслідувань.
443 Єдиний державний реєстр судових рішень. 444 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.545, пп. 11, 12. Див. також П’ятий проміжний звіт, п. 110; Шостий проміжний звіт, п. 128; Під час окупації Харківщини впроваджувала стандарти освіти РФ: слідчі заочно повідомили жінці про підозру, Головне управління Національної поліції в Харківській області, 25 січня 2025 року, українською мовою; Судитимуть освітянку, яка зайняла посаду декана факультету у захопленому окупантами херсонському університеті, Херсонська обласна прокуратура, допис у Facebook від 25 лютого 2025 року, українською мовою. 445 Четверта Женевська конвенція, ст. 50(1).
68 Конкретні проблеми, повідомлені свідками та уцілілими Оновлені тимчасові рекомендації
V БДІПЛ закликає Російську Федерацію та Україну як сторони конфлікту:
• Поважати та забезпечувати дотримання МГП та МППЛ на територіях, що перебувають під їхнім контролем;
• Вживати всіх можливих запобіжних заходів, щоб уникнути і в будь- якому випадку звести до мінімуму випадкові втрати серед цивільного населення, поранення цивільних осіб і пошкодження цивільних об’єктів;
• Припинити застосування зброї вибухової дії з широкою площею ураження в густонаселених районах;
• Забезпечити безперешкодний доступ Міжнародного Комітету Червоного Хреста та інших відповідних організацій до всіх місць утримання військовополонених;
• Утриматися від судового переслідування військовополонених за сам факт безпосередньої участі у бойових діях;
• Забезпечити утримання всіх військовополонених в місцях інтернування, які повністю відповідають Третій Женевській конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року; забезпечити поводження з ними з повною повагою, що надається їм відповідно до Конвенції, а також розслідувати всі випадки серйозних порушень МГП щодо поводження з ними та притягнути до відповідальності винних у таких порушеннях;
• Забезпечити проведення незалежних і неупереджених розслідувань усіх заяв про серйозні порушення МГП і МППЛ, включаючи ті, що були скоєні збройними силами, які перебувають під контролем сторін, а також притягнення до відповідальності осіб, які підозрюються у скоєнні таких порушень, у рамках справедливих судових процесів відповідно до міжнародного права і стандартів; та
• Поважати, захищати та забезпечувати повне дотримання гарантій справедливого судового розгляду для всіх осіб, обвинувачених у злочинах, пов’язаних із вторгненням Російської Федерації в Україну.
БДІПЛ закликає Російську Федерацію:
• Припинити атаки на енергетичну інфраструктуру, критично важливу для цивільного населення України;
70 Оновлені тимчасові рекомендації • Припинити позасудові страти, катування, жорстоке поводження та сексуальне насильство щодо військовополонених і цивільних затриманих;
• Припинити практику свавільного позбавлення волі українських цивільних осіб, беззастережно звільнити всіх утримуваних таким чином осіб та надати всім постраждалим ефективні засоби правового захисту;
• Припинити тримання осіб під вартою без зв’язку із зовнішнім світом і негайно надати інформацію про місцезнаходження затриманих їхнім сім’ям та законним представникам;
• Забезпечити повне дотримання правових гарантій для осіб, позбавлених волі, відповідно до МППЛ та МГП;
• Забезпечити належні умови утримання військовополонених і затриманих цивільних осіб, у тому числі шляхом надання регулярного, безперешкодного та конфіденційного доступу незалежних спостерігачів до всіх місць (як на окупованій території України, так і в Російській Федерації), де інтерновані або утримуються особи, які перебувають під захистом;
• Поважати основні принципи правового режиму окупації й утримуватися від внесення незворотних змін до статусу українських територій, що перебувають під військовою окупацією, шляхом нав’язування російської політичної, правової, адміністративної, освітньої та соціальної систем;
• Негайно припинити тиск або примус щодо цивільного населення для зміни громадянства та забезпечити, щоб доступ до прав і послуг на окупованих територіях не залежав від набуття російського громадянства, включаючи доступ до працевлаштування, пенсій, соціальних виплат, медичного обслуговування, гуманітарної допомоги, освіти, батьківських прав, прав власності та свободи пересування;
• Негайно припинити практику примусу громадян України з окупованих територій України, у тому числі з російським громадянством, до служби у збройних силах Російської Федерації;
• Негайно припинити тиск або примушування батьків віддавати своїх дітей до шкіл з навчальною програмою Російської Федерації та припинити нав’язування військово-патріотичного виховання для дітей шкільного віку;
Оновлені тимчасові рекомендації 71 • Негайно припинити переслідування цивільних осіб на окупованих територіях, включаючи кримських татар, за мирне вираження своїх поглядів і думок; та
• Забезпечити безперешкодний прохід гуманітарної допомоги та безпечний доступ до неї для цивільного населення, яке її потребує.
БДІПЛ закликає Україну:
• Внести зміни до кримінального законодавства щодо «колабораційної діяльності», щоб усунути будь-яку правову невизначеність, розробити рекомендації для прокурорів, які враховують обставини примусу та законні вимоги щодо роботи, а також забезпечити дотримання всіх прав на справедливий судовий розгляд під час будь-якого кримінального провадження проти ймовірних колаборантів;
• Надалі покращувати комунікацію з сім’ями цивільних осіб, які утримуються під вартою владою Російської Федерації; та
• Надати медичну, психологічну, соціальну та іншу підтримку всім цивільним особам, які були звільнені після свавільного позбавлення волі Російською Федерацією (іа їхнім сім’ям), особливо тим, хто зазнав сексуального насильства та інших видів катувань, пов’язаних з конфліктом.
БДІПЛ закликає держави-учасниці ОБСЄ:
• Забезпечити доступність реабілітації, медичної, психологічної, соціальної та іншої підтримки для всіх українських осіб, яких раніше було позбавлено особистої свободи, на своїй території, приділяючи особливу увагу допомозі уцілілим від сексуального насильства, пов’язаного з конфліктом, та інших видів катувань;
• Посилити міждержавну співпрацю між національними правоохоронними органами та органами кримінальної юстиції, забезпечуючи ефективне розслідування та переслідування воєнних злочинів, злочинів проти людяності та катувань, скоєних щодо свавільно позбавлених волі цивільних осіб та військовополонених; та
• Підтримувати та фінансувати громадянське суспільство у наданні гуманітарної допомоги, документуванні порушень МГП та МППЛ, та/або сприянні відповідним зусиллям з притягнення до відповідальності.
72 Оновлені тимчасові рекомендації D Оновлені тимчасові рекомендації