1 Interim Report on reported violations of international humanitarian law and international human rights law in Ukraine
A Interim Report on reported violations of international humanitarian 1 law and international human rights law in Ukraine
20 July 2022
Interim Report on reported violations of international humanitarian law and international human rights law in Ukraine – 20 July 2022
Warsaw, 2025 OSCE/ODIHR
Published by the OSCE Office for Democratic Institutions and Human Rights (ODIHR) ul. Miodowa 10 00-251 Warsaw Poland www.osce.org/odihr
© OSCE/ODIHR 2025
The contents of this publication may be freely used and copied for educational and other non-commercial purposes, provided that any such reproduction is accompanied by an acknowledgement of the OSCE/ODIHR as the source.
ISBN: 978-92-9271-322-5
Designed by Jerzy Skakun
Cover photograph: R. Rizvanov / Shutterstock.com
Contents
ODIHR Director’s Foreword 4
I. Executive Summary 7 II. Introduction 11
III. Background to the Report 15 a. Methodology 16 b. Scope and timeframe 17 c. Structure of the report 17
IV. The Legal Framework Applicable to the Armed Conflict in Ukraine 19 a. Applicable International Humanitarian Law 20 b. Applicable International Human Rights Law 22
V. Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL 25 a. Indiscriminate attacks targeting civilians and civilian objects 26 Attacks that prima facie constitute grave breaches of international humanitarian law 27 The use of explosive weapons in populated areas, including cluster munitions 29 Attacks on medical facilities and educational institutions 32 b. The use of methods of warfare in contravention of IHL 33 Placement of military positions near civilian objects and the use of ‘human shields’ 33 Siege as a method of warfare 34 c. The humanitarian situation in areas affected by the armed conflict 36 Obstacles to the delivery of humanitarian assistance 37 The evacuation of civilians from areas affected by the conflict 38 The deportation of civilians from occupied territories 39 d. The situation in occupied territories 42 Administration of the territories under Russian occupation 42 Abuses against the civilian population in territories under Russian occupation 44 e. Abuses in Ukraine-controlled territories 52 Treatment of Alleged Looters 52 f. The situation of Prisoners of War 54
VI. Interim Recommendations 59
Annexe 63 ODIHR Director’s Foreword
Since the first hours of the military attack launched by the Russian Federation in Ukraine on 24 February, the terrible impact of the ongoing war on the human security of the people of Ukraine, with its devastating civilian suffering and casualties, appeared clear for all to see. At the same time, the European security order and the international legal framework have been profoundly impacted by the armed conflict, including the very core principles of the Helsinki Final Act of 1975.
As the main institution of the OSCE Human Dimension of Security and prominent human rights body worldwide, ODIHR has initiated monitoring of violations of international humanitarian and human rights law from the very beginning of this armed conflict. With monitoring initially conducted remotely through open resources and at present with the addition of ODIHR monitors deployed on the ground in Ukraine, the Office demonstrated its ability and commitment to adapt to the challenging situation and implement its mandate.
As we all know, the OSCE was established with a simple but powerful mission: to increase security in Europe through an order based on common rules and values. To this end, ODIHR was established and mandated in 1992 in Helsinki to assist the OSCE participating States in the implementation of their commonly shared commitments on the so-called Human Dimension, with a strong monitoring mandate. Over the years, ODIHR has engaged in regular monitoring across OSCE participating States and has, at times of particular concern, exercised this mandate in a more comprehensive manner. This monitoring initiative, partially, builds on these experiences and the methodology developed and refined by ODIHR over the past decades.
This Interim Report, which covers the period from the beginning of the armed conflict in February until the end of June 2022, offers initial findings and recommendations connected to violations of international humanitarian and human rights law in Ukraine by both the Russian Federation and Ukrainian military forces. Its initial conclusions express clear concern in terms of general disregard by the Russian Federation for the basic principles of distinction, proportionality and precautions set out by international humanitarian law, which may amount to war crimes and crimes against humanity. To a much
ODIHR Director’s Foreword 5 more limited extent, there are indications that Ukrainian armed forces at times also failed to comply with specific international humanitarian law rules on the conduct of hostilities.
In line with its established monitoring methodology, ODIHR has requested relevant information from both parties to the conflict to inform its work and findings, and will continue to do so in the coming months. By the end of November 2022, ODIHR will publish the next Report from this monitoring exercise, building on the findings of this Interim Report and further expanding its collection of evidence.
This Interim Report aims inter alia at promoting accountability for the violations of international humanitarian and human rights law in the context of the war by establishing their factual circumstances. Although the monitoring does not seek to establish individual criminal responsibility in cases of violations, its findings may be relevant for national and international bodies or institutions that are or potentially will be working on ensuring accountability and criminal responsibility for those violations.
I wish to thank the survivors and witnesses who agreed to be interviewed and share their experiences and testimonies, all the civil society organizations and human rights defenders who helped and continue to help ODIHR with fulfilling its important mandate, as well as all ODIHR staff for all their hard work.
Matteo Mecacci ODIHR Director
6 Executive Summary
I 1. The military attack by the Russian Federation in Ukraine which began on 24 February 2022 and the ensuing armed conflict during the following four months has resulted in widespread civilian suffering and significant evidence of violations of international humanitarian law (IHL) and international human rights law (IHRL).
2. Immediately following the military attack, in line with its monitoring mandate, ODIHR launched the Ukraine Monitoring Initiative to monitor and document the most serious violations of IHL and IHRL affecting the lives of civilians and prisoners of war (POWs).
3. In line with its established monitoring methodology, ODIHR collected information through desk research, including using open-source investigation techniques to verify digital evidence, and conducted in-person interviews in Ukraine with witnesses and survivors of alleged violations. ODIHR also benefited from reports and information provided by international organizations and non-governmental organizations to produce this interim report covering events between 24 February and 30 June 2022.
4. As parties to the international armed conflict, the Russian Federation and Ukraine are bound by the provisions of IHL, while they remain bound by their obligations under IHRL. ODIHR considers the so-called “Luhansk People’s Republic” and “Donetsk People’s Republic” to be under the overall control of the Russian Federation, bound by the same IHL rules and that the Russian Federation is responsible for their conduct under IHL.
5. ODIHR, based on its monitoring, identified credible evidence to assess that the conduct of hostilities by the Russian Federation, during the reporting period, has been characterized by a general disregard for the basic principles of distinction, proportionality and precautions set out by IHL, which may amount to war crimes and crimes against humanity. This behaviour has significantly contributed to worsening the impact of the humanitarian catastrophe resulting from its military attack in Ukraine.1 There are also indications that, to a much more limited extent, the Ukrainian armed forces failed to comply, during the reporting period, with specific IHL rules on the conduct of hostilities.
1 As of 30 June, the United Nations Office of the High Commissioner for Human Rights (OHCHR) re- corded 10,977 verified civilian casualties in the country among which 4,838 civilians killed and 6,139 injured, noting that the actual numbers are considerably higher. <https://ukraine.un.org/sites/default/ files/2022-07/Ukraine%20-%20civilian%20casualty%20update%20as%20of%2024.00%203%20July%20 2022%20ENG.pdf>. The hostilities have also resulted in mass displacement of the civilian popula- tion: The United Nations High Commissioner for Refugees (UNHCR) reported that over 8.4 million people had fled the country by 30 June (see <https://data.unhcr.org/en/documents/details/94001>) and the International Organization for Migration (IOM) reported that over 6.2 million were internally displaced as of 23 June, <https://dtm.iom.int/es/node/14291>. In addition, the hostilities had a severe impact on civilian infrastructure in housing: between 24 February and 15 May 2022, OHCHR recorded damage and destruction of 183 medical facilities and 230 educational facilities, while the extent of real destruction and damage can only be known once the active phase of the conflict is over. See paras 51-52 of <https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ua/2022-06-29/2022-06- UkraineArmedAttack-EN.pdf>.
8 Executive Summary 6. ODIHR has documented in the report cases of attacks that prima facie constitute grave breaches of IHL and which may amount to war crimes by the Russian Federation. These include the attack on the Mariupol Drama Theatre and the railway station in Kramatorsk as well as numerous attacks on schools and hospitals in apparent violation of their protected status under IHL. Witnesses also reported to ODIHR monitors incidents of Russian Federation and Ukrainian armed forces using schools, hospitals and other civilian objects, or stationing themselves next to such places, endangering the civilian population and violating IHL rules.
7. ODIHR is extremely alarmed at the siege of Ukrainian cities and towns by the armed forces of the Russian Federation, preventing civilians from leaving safely and increasing the risks of being subjected to indiscriminate attacks and a plethora of other IHL violations, including potential war crimes. Likewise, ODIHR is concerned at the failure of the Russian Federation armed forces to allow rapid and unimpeded passage of humanitarian assistance which has contributed to the worsening of the humanitarian crisis in contravention of IHL.
8. Opportunities for safe evacuations from Ukrainian cities were severely limited. As confirmed by ODIHR interviews, in many cases the Russian Federation only allowed and facilitated movement of civilians to Russian-controlled territories of the so-called “People’s Republic of Luhansk” and “People’s Republic of Donetsk” and/or the Russian Federation in violation of the IHL prohibition of deportation of the civilian population from occupied territories. Information provided to ODIHR monitors indicates that civilians were held in Russian Federation- controlled filtration camps for weeks and months in poor conditions with insufficient food and that physical ill-treatment took place.
9. Witnesses reported to ODIHR restricted or no access to electricity, telephone networks, independent media and internet in Russian Federation-occupied areas of Ukraine. There were reports of looting of humanitarian aid by Russian Federation armed forces, as well as other changes made to the administration of occupied territories in violation of the IHL obligation to maintain, as far as possible, the laws in force prior to the occupation.
10. Survivors and witnesses reported to ODIHR instances of extrajudicial executions, sexual violence including rape, arbitrary deprivation of liberty, torture and enforced disappearances in Russian Federation-occupied areas of Ukraine. These constitute violations of IHL and may amount to war crimes, while peaceful protest against the occupation was suppressed and organizers targeted.
11. ODIHR also found evidence of violations in Government of Ukraine-controlled areas including some evidence of violence and other extrajudicial punishments meted out against alleged looters, apparently sanctioned or encouraged by the authorities.
Executive Summary 9 12. ODIHR is also concerned about reports of violations of the rights of Russian and Ukrainian POWs, including lack of access to food, being held in poor conditions and evidence of physical ill-treatment and public humiliation. Captured soldiers under the control of the Russian Federation were tried and, in one instance, sentenced to death for what amounts to be solely their participation in hostilities instead of being given POW status in clear violation of IHL obligations.
13. In response to this pattern of serious IHL and IHRL violations, ODIHR makes a series of recommendations, calling on both parties to the conflict to respect and ensure respect for IHL and IHRL, and to fulfil their duty to investigate violations and bring those responsible to justice in fair trials. In particular, ODIHR calls on the Russian Federation to distinguish at all times between civilians and civilian objects and military objectives and only to direct attacks against military objectives. The indiscriminate targeting of civilian areas and facilities has, in particular, resulted in deaths, injuries and forced displacement of innocent civilians. The Russian Federation should immediately halt the deportation of civilians from occupied territories, eliminate the procedure of ‘filtration’ and ensure respect for all the rights afforded to civilians in the territories it occupies. ODIHR calls on Ukraine to refrain from placing military objectives within, or in the vicinity of, civilian areas as well as from using the presence of civilians to render its military objectives immune from attacks.
10 Executive Summary Introduction
II 14. The military attack that the Russian Federation initiated in Ukraine, beginning in the early hours of 24 February 2022, and the resulting international armed conflict, raises significant concerns about the respect and implementation of international humanitarian law (IHL) and international human rights law (IHRL). In the following four months, there have been clear indications of widespread civilian suffering and significant evidence of violations of IHL and IHRL.
15. A number of OSCE human dimension commitments notably recognize the vital importance of participating States’ realization of their binding human rights obligations under international treaties.2 Those human dimension commitments likewise reaffirm the binding nature of States’ obligations under IHL, including the Geneva Conventions.3
16. As the OSCE institution with the broadest mandate in the human dimension of security, ODIHR is tasked, inter alia, with assisting the OSCE participating States in the implementation of their human dimension commitments.4 ODIHR’s monitoring mandate is based on a number of commitments.5 Moreover, ODIHR serves as a point of contact for information provided by participating States,6 and participating States have expressed their determination to co-operate within the OSCE and with its institutions and representatives in a spirit of solidarity and partnership in a continuing review of implementation.7 The OSCE has played a role in conflict prevention and resolution in Ukraine with the OSCE Special Monitoring Mission to Ukraine (SMM) operating in the country from 2014 to 2022. ODIHR has considerable experience in monitoring human rights in crisis situations.8
17. Immediately after the Russian Federation launched the military attack on 24 February, ODIHR established the Ukraine Monitoring Initiative. Its purpose has
2 See for example Concluding Document of Budapest, 6 December 1994 (hereafter referred to as Budapest 1994), para 20. 3 See for example Concluding Document of Helsinki — The Fourth Follow-up Meeting, Helsinki, 10 July 1992 (hereafter referred to as Helsinki 1992), paras. 47-52; Budapest 1994, paras. 29-35. 4 Helsinki 1992. 5 Helsinki 1992; Budapest 1994; Document of the Seventh Meeting of the Ministerial Council, Oslo, 2-3 December 1998; Document of the Eleventh Meeting of the Ministerial Council, Maastricht, 1-2 December 2003. 6 Document of the Fourth Meeting of the CSCE Council, Rome, 30 November-1 December 1993. 7 Istanbul Document, Istanbul, 19 November 1999. 8 This report builds upon ODIHR’s experience of monitoring human rights in crisis situations. That experience includes analysis and consolidation of the data gathered by the OSCE Kosovo Verification Mission into the publication “Kosovo: As Seen, As Told” (1998-1999), <https://www.osce.org/odihr/17772> and <https://www.osce.org/kosovo/17781>. A limited follow-up investigation in Kosovo* (this desig- nation is without prejudice to positions on status and is in line with UN Security Council resolution 1244 and the International Court of Justice Opinion on the Kosovo declaration of independence) was conducted by analysts working for the OSCE ODIHR on the report, with the support of the then OSCE Mission in Kosovo. ODIHR has exercised its monitoring mandate in a number of missions in the past, including with work on Guantanamo Bay detainees, the Andijan massacre, as well as with the deployment of the Human Rights Assessment Missions (HRAM) to Georgia in 2008 and Ukraine in 2014 and 2015. For instance, the HRAM 2015, through extensive meetings and interviews with over 100 civil society actors, Ukrainian authorities, internally displaced persons (IDPs) and cross-boundary travellers, received numerous credible, consistent and compelling accounts of human rights violations and legal irregularities in Crimea.
12 Introduction been to monitor and document the most serious violations of IHL and IHRL and provide accurate, timely and up-to-date information to the OSCE leadership, participating States and to a public audience. This interim assessment serves that purpose and also aims to contribute to ensuring accountability for violations of IHL and IHRL. The monitoring does not seek to establish individual criminal responsibility in cases of violations.
Introduction 13 Background to the Report
III A. METHODOLOGY
18. The methodology of the Monitoring Initiative was adapted to the opportunities to secure information, available resources, the scope of issues monitored, and planned outputs, in line with ODIHR’s human rights monitoring methodology and principles of monitoring, broadly in line with the Manual on Human Rights Monitoring by the Office of the UN High Commissioner for Human Rights (OHCHR)9 .
19. ODIHR collected information through desk research, including using open- source investigation techniques to verify digital evidence, and in-person interviews during the reporting period. ODIHR conducted three monitoring visits within Ukraine, visiting Uzhhorod, Lviv, Kyiv and towns and villages within Kyiv region. ODIHR conducted 53 extensive in-person interviews (31 women, 18 men, and four interviews with married couples), with internally displaced persons (IDPs) and people who have remained in their homes who are survivors of or witnesses to alleged violations of IHL and IHRL. ODIHR wishes to convey its thanks to all the interviewees who provided testimony. In addition, ODIHR conducted open-source investigations and verification of digital data, and collected information from relevant intergovernmental organizations (IGOs) and non-governmental organizations (NGOs). ODIHR collected information from civil society in various forms, including by holding in-person meetings in Ukraine and other countries or at events organized by the OSCE and ODIHR. ODIHR sought information from the authorities of Ukraine and the Russian Federation regarding issues contained within this report. ODIHR made efforts to coordinate its work with other IGOs, to increase efficiency and to avoid duplication of work.
20. Prior to the deployment to Ukraine, ODIHR conducted scoping visits to Poland, Hungary, Moldova and Romania, mainly at the border crossings and in their vicinity, speaking to refugees who sought safety outside Ukraine, humanitarian workers and representatives of relevant authorities on the ground. These visits informed the report and strengthened its methodology.
21. All ODIHR monitors deploying to Ukraine have been trained in trauma- informed interviewing techniques and needed to apply human rights monitoring principles in practice, including the ‘do no harm’ principle, thus avoiding (re)traumatization of interlocutors. This victim-centred approach meant that, among others, ODIHR did not interview children and, as a general rule, did not interview people who had already been interviewed by similar entities.
9 See the revised version here: <https://www.ohchr.org/en/publications/policy-and-methodological-publications/ manual-human-rights-monitoring-revised-edition>.
16 Background to the Report 22. ODIHR wishes to thank all who facilitated its work and the preparation of the interim report. This report would not have been possible without the co-operation of the authorities of Ukraine, the OSCE Project Co-ordinator in Ukraine, and other stakeholders and partners, including non-governmental organizations on the ground.
B. SCOPE AND TIMEFRAME
23. ODIHR began monitoring the conduct of hostilities for potential violations of IHL and IHRL, in line with its mandate, following the Russian Federation’s attack in Ukraine on 24 February 2022.
24. In its monitoring activities, ODIHR prioritized the most pressing issues affecting the lives of civilians caught up in armed conflict and of prisoners of war (POWs). This included monitoring the use of means and methods of warfare prohibited under IHL, instances of wilful killings, torture and other inhumane and degrading treatment against persons in the power of the enemy, deportation of civilians, as well as denial of humanitarian relief to populations in need.
25. The report covers events that have occurred and were reported on between 24 February and 30 June 2022. It outlines events that took place in Ukraine, including in territories under Russian Federation military occupation, with the exception of the monitoring of the treatment of civilians or POWs removed from the territory of Ukraine. ODIHR considers the so-called “Luhansk People’s Republic” and “Donetsk People’s Republic” to be under the overall control of the Russian Federation. This means that they are involved in the same international armed conflict against Ukraine and are bound by the same IHL rules, and that the Russian Federation is responsible for their conduct under IHL.
C. STRUCTURE OF THE REPORT
26. The Interim Report focuses on the key areas of concern that the Ukraine Monitoring Initiative identified within its mandate, providing characteristic examples and legal analysis where appropriate. Under Chapter V, the following issues are covered by individual sub-chapters: i) indiscriminate attacks and targeting of civilian objects, with frequent attacks potentially violating international law; ii) the functioning of humanitarian corridors, or lack thereof, and the possibility for civilians to evacuate to safety and in a direction of their choosing; iii) the situation in the territories that are, or had been, temporarily occupied by the Russian Federation and/or armed groups opposing the Ukrainian authorities, with a broad elaboration of the overall administration of these areas, as well as individual alleged abuses and threats
Background to the Report 17 to physical security, including extrajudicial execution, the use of sexual violence as a weapon of war, disappearances and torture; iv) the alleged abuses in the territory controlled by Ukraine; and v) the treatment of POWs.
27. Under Chapter VI, the report presents a number of recommendations, noting that a more thorough set of recommendations will be included in the comprehensive Final Report.
28. At the end of the Report, an Annexe outlines the relevant norms of IHL.
18 Background to the Report The Legal Framework Applicable to the Armed Conflict in Ukraine
IV 29. Since the beginning of the Russian Federation’s military attack in Ukraine on 24 February 2022, the two States have been involved in an international armed conflict against each other, triggering the applicability of international humanitarian law (IHL).10 IHL distinguishes between two categories of armed conflict: international and non-international. Belligerent occupation is a particular form of international armed conflict. The main IHL provisions applicable to conflicts of an international character, including belligerent occupation, are to be found in the Four Geneva Conventions of 194911 and their Additional Protocol I (AP I)12 to which both the Russian Federation and Ukraine are parties, as well as in relevant rules of Customary IHL.13 Also, both Ukraine and the Russian Federation are parties to several core human rights treaties. In situations of armed conflict, with the exception of lawful derogations provided for in some human rights treaties, States remain bound by their obligations under IHRL.
A. APPLICABLE INTERNATIONAL HUMANITARIAN LAW
30. The greater part of IHL provisions applicable to the present conflict and most relevant for the purpose of the Ukrainian Monitoring Initiative are included in the Four Geneva Conventions. These set forth specific rules for the treatment of the wounded and sick armed forces in the field and at sea (GC I and GC II), the treatment of prisoners of war (GC III) and the protections afforded to the civilian population caught up in international armed conflicts including in occupied territories (GC IV).14 Moreover, Additional Protocol I supplements these protections and further details and codifies the rules on the means and method of warfare in international armed conflicts. The 1907 Hague Regulations15 are also particularly relevant as they provide, among others, important provisions on the basic principles governing the regime of belligerent occupation.
10 Since 2014, the Russian Federation has been occupying Crimea and Sevastopol to which the IHL of military occupation applies. 11 Geneva Convention (I) for the Amelioration of the Condition of the Wounded and Sick in Armed Forces in the Field, 12 August 1949; Geneva Convention (II) for the Amelioration of the Condition of the Wounded, Sick and Shipwrecked of Armed Forces at Sea, 12 August 1949; Convention (III) relative to the Treatment of Prisoners of War, 12 August 1949; and Convention (IV) relative to the Protection of Civilian Persons in Time of War, 12 August 1949. 12 Protocol Additional to the Geneva Conventions of 12 August 1949, and relating to the Protection of Victims of International Armed Conflicts (Protocol I), 8 June 1977. 13 Jean-Marie Henckaerts and Louise Doswald-Beck, Customary International Humanitarian Law – Volume 1: Rules (CUP 2005). 14 It is a matter of debate whether the rules of IHL regulating belligerent occupation only start to apply once the enemy exercises full authority over a (part of a) territory, or, according to a functional approach, already during the invasion, as soon as a protected person falls into the power of the enemy. There may be different answers depending on the rule concerned. However, it seems reasonable to believe that, in order to avoid protection gaps and as far as the protection of civilians is concerned, the law of occupation should apply as soon as civilians fall into enemy hands outside the enemy’s own territory. See also, Moscow Mechanism Report, 13 April 2022, pp. 7-8, <https://www.osce.org/files/f/ documents/f/a/515868.pdf>. 15 Convention (IV) with its annexed Regulations concerning the Laws and Customs of War on Land, 18 October 1907 (Hague Regulations)..
20 The Legal Framework Applicable to the Armed Conflict in Ukraine 31. With regard to the use of weapons, international law specifically prohibits the use of certain weapons under any circumstances and such prohibition is in most cases of a customary nature, which means that it binds all States regardless of their treaty commitments. This is the case, for instance, of the prohibition of biological16 and chemical17 weapons. The prohibition of some other weapons, or the limitation of their use, has not reached a customary nature and the lawfulness of their use depends on the ratification by States of specific conventions. Both Ukraine and the Russian Federation are parties to the Convention on Certain Conventional Weapons (CCW)18 and related Protocols prohibiting the use of non-detectable fragments (CCW Protocol I),19 and blinding laser weapons (CCW Protocol IV),20 and limiting the use of mines, booby-traps and other devices (CCW Protocol II),21 as well as incendiary weapons (CCW Protocol III),22 and explosive remnants of war (CCW Protocol V).23 Furthermore, Ukraine is a party to the Convention on Anti-Personnel Landmines24 whereas the Russian Federation is not and neither Ukraine nor the Russian Federation are parties to the widely ratified Convention on Cluster Munitions.25 The use of these weapons, which are not specifically prohibited under international law, is regulated by the basic principles related to the conduct of hostilities under IHL, namely the principle of distinction, proportionality and precautions in attack.
32. Lastly, all parties to the conflict are also bound by those provisions of IHL that are considered to be part of customary international law of international armed conflicts and that are included in the International Committee of the Red Cross (ICRC) database on Customary IHL.26
16 Convention on the Prohibition of the Development, Production and Stockpiling of Bacteriological (Biological) and Toxin Weapons and on their Destruction, 10 April 1972. 17 Convention on the prohibition of the development, production, stockpiling and use of chemical weapons and on their destruction, 13 January 1993. 18 Convention on Prohibitions or Restrictions on the Use of Certain Conventional Weapons Which May be Deemed to be Excessively Injurious or to Have Indiscriminate Effects, 10 October 1980. 19 CCW Protocol on Non-Detectable Fragments (Protocol I), 10 October 1980. 20 CCW Protocol on Blinding Laser Weapons (Protocol IV), 13 October 1995. 21 CCW Protocol (II) on Prohibitions or Restrictions on the Use of Mines, Booby-Traps and Other Devices. 10 October 1980. 22 CCW Protocol on Prohibitions or Restrictions on the Use of Incendiary Weapons (Protocol III). 10 October 1980. 23 CCW Protocol on Explosive Remnants of War (Protocol V), 28 November 2003. 24 Convention on the Prohibition of the Use, Stockpiling, Production and Transfer of Anti-Personnel Mines and on their Destruction, 18 September 1997. 25 Convention on Cluster Munitions, 30 May 2008. 26 The Customary IHL database contains the 161 rules of customary IHL identified in the ICRC’s 2005 Study on Customary IHL and the complete collection of practice underlying that Study, <https://ihl-databases. icrc.org/customary-ihl/eng/docs/home>. See also, Jean-Marie Henckaerts and Louise Doswald-Beck, Customary International Humanitarian Law – Volume 1: Rules (CUP 2005).
The Legal Framework Applicable to the Armed Conflict in Ukraine 21 B. APPLICABLE INTERNATIONAL HUMAN RIGHTS LAW
33. In addition to IHL, IHRL continues to apply in situations of armed conflict, including occupation.27 The two legal frameworks apply in parallel and are complementary, meaning that one body of law may reinforce the protections provided by the other.28 Generally, some situations might be exclusively regulated by IHL, some others may be exclusively regulated by IHRL and others might be regulated by both legal frameworks. In this latter scenario, issues may arise in terms of which norm prevails and the principle of the lex specialis derogat legi generali — which essentially means that more specific rules (in cases of international armed conflict that would be IHL) will prevail over more general rules — is commonly used to solve the conflict.29 However, a case by case approach is generally recommended as well as following the logic put forward by the OHCHR stating that, “the more effective the control over persons or territory, the more human rights law would constitute the appropriate reference framework”,30 which is particularly relevant in situations of belligerent occupation.
34. Both Ukraine and the Russian Federation are parties to the core UN human rights treaties,31 including the International Covenant on Civil and Political Rights (ICCPR) and the International Covenant on Economic, Social and Cultural Rights (ICESCR) with the exception of the International Convention on the Protection of the Rights of All Migrant Workers and Members of their Families (CMW) and, for the Russian Federation, the International Convention for the Protection of all Persons from Enforced Disappearance (ICPPED). At present, both states are also parties to the European Convention on Human Rights (ECHR). However, as a result of the Russian Federation’s expulsion from the Council of Europe,32 the latter will no longer be bound by it after 16 September 2022. Accordingly, both parties to the conflict are bound by human rights obligations set out in these instruments in their own territory as well
27 International Court of Justice (ICJ), Legal Consequences of the Construction of a Wall in the Occupied Palestinian Territory, Advisory Opinion, 9 July 2004, para. 106; Armed Activities on the Territory of the Congo (Democratic Republic of the Congo v. Uganda), Judgment, I.C.J. Reports 168 (2005), para. 216. 28 Human Rights Committee, General Comment no. 31: Nature of the General Legal Obligation on States Parties to the Covenant, UN Doc. CCPR/C/21/Rev.1/Add.13, 26 May 2004, para. 11; see also Human Rights Council, Resolution 9/9, UN Doc. A/HRC/RES/9/9, 18 Sept 2008. 29 ICJ, Legality of the Threat or Use of Nuclear Weapons, Advisory Opinion, 8 July 1996, para.25; and ICJ, Construction of a Wall, para 106. For a more detailed analysis of the interplay between IHL and IHRL, see the Moscow Mechanism Report, 13 April 2022, pp. 53-54, <https://www.osce.org/files/f/docu- ments/f/a/515868.pdf>. 30 OHCHR, International legal protection of human rights in armed conflict, Doc. HR/PUB/11/01, Nov 2011, p. 63. 31 In addition to the ICCPR and ICESCR, the core UN human rights treaties include the International Convention on the Elimination of All Forms of Racial Discrimination, 21 December 1965 (CERD), the Convention on the Elimination of All Forms of Discrimination against Women, 18 December 1979 (CEDAW), the Convention against Torture and Other Cruel, Inhuman or Degrading Treatment or Punishment, 10 December 1984 (CAT), the Convention on the Rights of the Child, 20 November 1989 (CRC), and the Convention on the Rights of Persons with Disabilities, 13 December 2006 (CRPD). 32 Council of Europe, Resolution CM/Res(2022)2 on the cessation of the membership of the Russian Federation to the Council of Europe, 16 March 2022.
22 The Legal Framework Applicable to the Armed Conflict in Ukraine as in territories over which they exercise jurisdiction or effective control.33 In times of public emergency threatening the life of the nation, including armed conflicts, some human rights treaties allow for the suspension of certain human rights obligations of State parties, within strict parameters and for the time necessary to overcome the emergency.34 On 23 February, a State of Emergency was declared in Ukraine for a period of 30 days and the next day, on 24 February, the government of Ukraine imposed martial law35 for a term of 30 days which was subsequently extended multiple times.36 On 1 and 4 March, Ukraine notified the United Nations Secretary-General of the derogation from some of its human rights obligations37 in accordance with article 4 of the ICCPR and article 15 of the ECHR, for the duration of the martial law. The Russian Federation has not notified the United Nations Secretary-General of any derogations from any human rights treaty, therefore, all the human rights instruments to which it is a party remain in force.
33 See, among others, International Court of Justice, Legal Consequences of the Construction of a Wall in the Occupied Palestinian Territory, Advisory Opinion, 9 July 2004, paras. 111-112; CCPR/C/21/Rev.1/Add. 13, para. 10; CCPR/C/GC/36, para. 63; CCPR/C/120/D/2285/2013, para. 6.5; E/C.12/GC/24, para. 10. For a more detailed analysis of the human rights standards applicable in Ukraine, see Moscow Mechanism Report, pp. 49-53: https://www.osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf. 34 There are certain human rights from which States can never derogate, these include the right to life (except for deaths resulting from lawful acts of war), and the right to be free from torture and inhuman and degrading treatment and punishment. 35 Martial law was introduced on 24 February pursuant to Decree No. 64/2022 “On the Introduction of Martial Law in Ukraine”. 36 On 22 May, the Ukrainian Parliament granted the request of President Zelenskyy to extend once again martial law for a period of 90 days, until 23 August 2022, <https://itd.rada.gov.ua/billInfo/Bills/ Card/39638>. 37 The derogations decided by the Ukrainian government concern a broad range of human rights, namely those granted by Articles 3, 8(3), 9, 12, 13, 17, 19, 20, 21, 22, 24, 25, 26 and 27of the ICCPR; Articles 4 (3), 8, 9, 10, 11, 13, 14,16 of the ECHR; arts. 1 – 3 of the Additional Protocol to the ECHR; and art. 2 of Protocol No. 4 to the ECHR, see Notes verbales Nos. 4132/28-110-17625 and 4132/28-110-17626 of 1 March, <https:// treaties.un.org/Pages/CNs.aspx?cnTab=tab2&clang=_en>.
The Legal Framework Applicable to the Armed Conflict in Ukraine 23 Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL
V A. INDISCRIMINATE ATTACKS TARGETING CIVILIANS AND CIVILIAN OBJECTS
35. The Russian Federation’s armed attack in Ukraine has caused widespread destruction throughout the country and has had a devastating impact on the population leading to the death and injury of thousands of civilians. As of 30 June, OHCHR recorded 10,977 verified civilian casualties in the country among which 4,838 civilians killed and 6,139 injured. OHCHR believes that the actual numbers are considerably higher.38 In addition, tens of thousands of civilian objects across the country, including multi-storey residential buildings and houses, medical establishments and educational institutions, have been damaged or destroyed.39
36. ODIHR has been collecting information on the potential violations of the rules on the conduct of hostilities by the parties to the conflict. As ODIHR is not in a position to conduct detailed assessments of violations of IHL norms in relation to individual attacks, its findings are based on certain patterns observed in the course of its monitoring activities. These patterns allow it to make provisional conclusions regarding the degree of compliance with particular IHL norms by the warring parties.
37. Based on its monitoring activities, ODIHR has gathered credible evidence suggesting that the conduct of hostilities by the Russian Federation’s armed forces in Ukraine is characterised by a general disregard for the basic principles of distinction, proportionality and precautions set out by IHL. The evidence collected suggests the extensive use by the Russian Federation’s armed forces of explosive weapons with wide area effects in densely populated areas. In many documented cases such weapons were equipped with cluster munitions. Furthermore, ODIHR is gravely concerned by the use of siege warfare by the Russian Federation in the cities of Mariupol, Izium and Chernihiv, which have caused countless civilian casualties and a catastrophic humanitarian situation.
38. There are also indications that the Ukrainian armed forces have at times failed to comply with IHL rules on the conduct of hostilities by using explosive weapons with wide area effects in populated areas controlled by the de facto authorities of the so-called “Donetsk People’s Republic” and “Luhansk People’s Republic”, as well as placing military objectives within or in the vicinity of civilian areas.
38 UN, Office of the High Commissioner for Human Rights, ‘Ukraine: civilian casualty update 4 July 2022’, <https://ukraine.un.org/en/190717-ukraine-civilian-casualties-17-july-2022>. 39 Ukrainian Civilian Objects Attacks and Casualties Interactive Map, at: <https://attacks.stopwar.team/> [last accessed 20 July 2022].
26 Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL Attacks that prima facie constitute grave breaches of international humanitarian law
The attack on Mariupol Drama theatre
39. On 16 March at around 10 a.m. local time, the Donetsk Regional Academic Drama Theatre in Mariupol (Donetsk region) was destroyed by a powerful explosive, most likely an air bomb40. The theatre was serving as a shelter for hundreds of civilians, as well as a distribution point for water and food and a gathering point for evacuations. The exact number of civilians killed by the airstrike is unknown. There could have been anywhere from a few hundred to more than a thousand people in and around the theatre at the time of the attack, according to different estimates. Immediately after the attack, Mariupol city council announced that about 300 people had been killed.41 A later investigation by the Associated Press42 argued that up to 600 people may have been killed in the attack, while a recent report by Amnesty International suggests that the number of casualties is much lower than previously reported.43
40. The theatre was clearly recognizable as a civilian object, and civilian activity at the theatre was easily identifiable.44 Several days prior to the attack, the word ‘children’ was painted in Russian, in large letters, on the ground outside the theatre, visible on satellite imagery.45 According to an independent investigation conducted by Amnesty International, there was no legitimate military objective in the vicinity of the theatre, as well as no significant military presence in the area before or at the time of the attack.46
41. There are strong reasons to believe that the attack was carried out by the Russian armed forces. Amnesty International suggested that the airstrike was most likely carried out by a Russian fighter aircraft which dropped two 500 kg bombs on the theatre that struck close to each other and detonated simultaneously.47
40 “Ukraine: Mariupol Theatre Hit by Russian Attack Sheltered Hundreds”, Human Rights Watch, 16 March 2022, <https://www.hrw.org/news/2022/03/16/ukraine-mariupol-theater-hit-russian-attack-sheltered-hundreds>. 41 “300 people were killed in Russian airstrike on Mariupol theatre, Ukrainian authorities say”, CNN, 25 March 2022, <https://edition.cnn.com/2022/03/25/europe/ukraine-mariupol-theater-dead-intl/index.html>. 42 “AP evidence points to 600 dead in Mariupol theatre airstrike”, Associated Press, 4 May 2022, <https:// apnews.com/article/Russia-ukraine-war-mariupol-theater-c321a196fbd568899841b506afcac7a1>. 43 “Ukraine: ‘Children’: The attack on the Donetsk Regional Academic Drama Theatre in Mariupol”, Amnesty International, 30 June 2022, London, p.3, <https://www.amnesty.org/en/documents/ eur50/5713/2022/en/>. 44 Ibid, p.4. 45 “Russia bombed a theatre in Mariupol that had ‘Children’ written in Russian outside, satellite images show”, Washington Post, 17 March, <https://www.businessinsider.com/russian-bombed-theater-had-children- written-nearby-satellite-images-2022-3?r=US&IR=T>. 46 “Ukraine: ‘Children’: The attack on the Donetsk Regional Academic Drama Theatre in Mariupol”, Amnesty International, 30 June 2022, London, p.5, <https://www.amnesty.org/en/documents/eur50/5713/2022/en/>. 47 Ibid, p.33.
Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL 27 42. While the Russian Federation denied its involvement in the attack by claiming that the theatre was destroyed from within by the Ukrainian armed forces’ Azov regiment as part of a ‘false flag operation’,48 numerous survivors and eyewitnesses of the attack,49 including witnesses interviewed by ODIHR monitors,50 reported hearing the sound of an aircraft in the area immediately before the strike. If the circumstances of the case are confirmed, it is reasonable to conclude that, in attacking the theatre, the Russian Federation deliberately targeted civilians in blatant disregard of the principle of distinction under IHL.51 Indiscriminate attacks are prohibited under IHL and amount to war crimes.52
The attack on the railway station in Kramatorsk
“I saw that my daughter had no trainers on her feet, then I realised that she had no feet.” — A survivor of the Kramatorsk attack interviewed by ODIHR53
43. On 8 April at around 10:30 a.m. local time, the railway station in Kramatorsk (Donetsk region) was hit by a missile.54 There were about four thousand civilians at the station at the time of the attack, waiting to be evacuated by train.55 As a result of the attack, 60 civilians were killed (seven of whom were children) and 111 were injured (including six children).56 Many of those injured lost limbs, including a survivor of the attack who was interviewed by ODIHR monitors, who lost her leg and whose daughter lost her feet from the explosions.57
44. It was later established that the weapon used in the attack was a Tochka-U missile equipped with cluster munitions.58 Contrary to the claims
48 “Ukraine says Russia strikes Mariupol theatre sheltering residents, Moscow denies attack”, Reuters, 16 March 2022, at: <https://www.reuters.com/world/russian-bombing-hits-theatre-mariupol-sheltering-res- idents-city-council-2022-03-16/>. 49 “Ukraine: ‘Children’: The attack on the Donetsk Regional Academic Drama Theatre in Mariupol”, Amnesty International, 30 June 2022, London, p.32, <https://www.amnesty.org/en/documents/eur50/5713/2022/en/>. 50 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.028 at para. 26; UKR.WS.034 at para. 18. 51 Additional Protocol I, art. 48. 52 Additional Protocol I, art. 51(4); ICC Statute art. 8(2)(b)(i) and (ii). For a more detailed analysis on the IHL principles regulating the conduct of hostilities see Annexe. 53 ODIHR Witness Interview UKR.WS.038 at para.14. 54 “Ukraine war: What do we know about the Kramatorsk train station attack”, Euronews with AP, AFP, 8 April 2022, <https://www.euronews.com/2022/04/08/ukraine-war-what-do-we-know-about-the- kramatorsk-train-station-attack>. 55 “4,000 people were at the train station in Kramatorsk during the missile attack”, Suspilne Novyny, 8 April, <https://suspilne.media/226565-u-kramatorsku-na-vokzali-pid-cas-raketnogo-udaru-znahodi- los-4-tisaci-ludej/>. 56 “Situation of human rights in Ukraine in the context of the armed attack by the Russian Federation”, UN, Office of the High Commissioner for Human Rights, Reporting period: 24 February–15 May 2022, 29 June 2022, at para. 32. 57 ODIHR Witness Interview UKR.WS.038 at para. 14. 58 “Kramatorsk station attack: What we know so far”, BBC, 9 April, <https://www.bbc.com/news/ world-europe-61036740>.
28 Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL by the Russian Federation,59 there is substantial evidence indicating that its armed forces have been using Tochka-U systems during the current conflict.60
45. Between 24 February and 15 May 2022, OHCHR was able to identify and corroborate at least ten attacks by the Russian Federation armed forces and 25 attacks by Ukrainian armed forces using Tochka-U missiles.61
46. Ukraine claimed that it was the Russian Federation armed forces who deliberately targeted civilians at the train station that day.62 The Russian Federation denied responsibility for the attack, arguing that it had not planned any military operations close to Kramatorsk.63 Based on the collected evidence, it is reasonable to believe that the Russian Federation deliberately attacked civilians seeking safety at Kramatorsk train station in violation of the principle of distinction.64 Indiscriminate attacks are strictly prohibited under IHL and amount to war crimes.65
The use of explosive weapons in populated areas, including cluster munitions
“Shelling was coming from all sides, and during the night it was as light as during the daytime” — A resident of the Saltivka neighbourhood of Kharkiv, interviewed by ODIHR66
47. According to OHCHR, most of the civilian deaths and injuries which have occurred in Ukraine since 24 February have been caused by the use of explosive weapons with a wide impact area, including shelling from heavy artillery and multi-launch rocket systems, missiles and air strikes.67In many documented cases such weapons were carrying cluster munitions.68
59 “Tochka-U missiles not in service in Russian armed forces – mission to UN”, TASS, 16 March 2022, <https://tass.com/politics/1423317>. 60 “Russia’s Kramatorsk ‘Facts’ Versus the Evidence”, Bellingcat, 14 April 2022, <https://www.bellingcat. com/news/2022/04/14/russias-kramatorsk-facts-versus-the-evidence/>. 61 “Situation of human rights in Ukraine in the context of the armed attack by the Russian Federation”, UN, Office of the High Commissioner for Human Rights, Reporting period: 24 February–15 May 2022, 29 June 2022, para. 30, <https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ua/2022-06- 29/2022-06-UkraineArmedAttack-EN.pdf>. 62 Iryna Venediktova, Telegram, 8 April, <https://t.me/pgo_gov_ua/3595>. 63 Russian Ministry of Defence, Facebook, 8 April 2002, <https://www.facebook.com/mod.mil.rus/ posts/3200528216856579>. 64 Additional Protocol I, art. 48. 65 Additional Protocol I, art. 51(4); ICC Statute art. 8(2)(b)(i) and (ii). For a more detailed analysis on the IHL principles regulating the conduct of hostilities see Annexe. 66 ODIHR Witness Interview UKR.WS.007 at para. 7. 67 “Situation of human rights in Ukraine in the context of the armed attack by the Russian Federation, Reporting period: 24 February – 15 May 2022”, UN, Office of the High Commissioner for Human Rights, 29 June 2022, para. 26, <https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ua/2022-06- 29/2022-06-UkraineArmedAttack-EN.pdf>. 68 Ibid, para. 27; See also: “Intense and Lasting Harm: Cluster Munitions attacks in Ukraine, May 2022”, Human Rights Watch, < https://www.hrw.org/report/2022/05/11/intense-and-lasting-harm/ cluster-munition-attacks-ukraine’>.
Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL 29 48. Overwhelming evidence gathered by international governmental and non-governmental human rights organisations, such as OHCHR, Amnesty International and Human Rights Watch, shows that the Russian Federation’s armed forces have been routinely using weapons that are very likely to have indiscriminate effects,69 such as unguided artillery and unguided aerial bombs, often equipped with cluster munitions, in their attacks on densely populated urban areas across Ukraine. In cities like Mariupol70, Kharkiv,71 Izium,72 Borodianka,73 Chernihiv 74 and Mykolaiv 75 the continuous shelling of residential neighbourhoods with highly inaccurate weapons has led to the death and injury of hundreds of civilians, as well as the wholesale destruction of civilian housing and vital infrastructure.
49. There are numerous well-documented cases76 where the use of explosive weapons with wide-area effects in populated areas by the Russian Federation armed forces has led to a high number of civilian casualties, each of which raises concerns about the respect of the principle of proportionality and of the prohibition of indiscriminate attacks under IHL77. For instance, on 3 March, a Russian aircraft dropped several unguided bombs at an intersection on Chornovola Street in a residential neighbourhood in the centre of Chernihiv. Forty-seven civilians were killed and 32 were wounded in the attack, according to local authorities.78 On 15 April, the Russian Federation’s armed forces fired cluster munitions around Myru Street in a residential neighbourhood southeast of the city centre of Kharkiv, killing at least nine
69 For a more detailed analysis on the use of weapons under IHL, see Annexe. 70 “Ensure safe passage, aid for Mariupol civilians”, Human Rights Watch, 21 March 2022, <https://www. hrw.org/news/2022/03/21/ukraine-ensure-safe-passage-aid-mariupol-civilians>. 71 “Anyone can die at any time: Indiscriminate attacks by the Russian armed forces in Kharkiv, Ukraine, June 2022”, Amnesty International, <https://www.amnesty.org/en/latest/news/2022/06/ukraine-hun- dreds-killed-in-relentless-russian-shelling-of-kharkiv-new-investigation/>; see also “Ukraine: Deadly Attacks Kill, Injure Civilians, Destroy Homes”, 18 March 2022, Human Rights Watch, <https://www. hrw.org/news/2022/03/18/ukraine-deadly-attacks-kill-injure-civilians-destroy-homes>. 72 “Beleaguered town of Izium at breaking point after constant attack from Russian forces: new testi- mony”, Amnesty International, 16 March 2022, <https://www.amnesty.org/en/latest/news/2022/03/ ukraine-beleaguered-town-of-izium-at-breaking-point-after-constant-attack-from-russian-forces- new-testimony/>. 73 “He is not coming back. War crimes in Northwest areas of Kyiv Oblast”, Amnesty International, 6 May 2022, p. 21, < https://www.amnesty.org/en/documents/eur50/5561/2022/en/>. 74 “Russian strikes killed scores civilians in Chernihiv”, 10 June 2022, Human Rights Watch, <https:// www.hrw.org/news/2022/06/10/ukraine-russian-strikes-killed-scores-civilians-chernihiv>. 75 “Cluster munitions repeatedly used on Mykolaiv”, 17 March 20202, Human Rights Watch, <https:// www.hrw.org/news/2022/03/17/ukraine-cluster-munitions-repeatedly-used-mykolaiv>. 76 “Situation of human rights in Ukraine in the context of the armed attack by the Russian Federation’, UN, Office of the High Commissioner for Human Rights Reporting period: 24 February – 15 May 2022, 29 June 2022, para. 27, <https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ua/2022-06-29/2022-06- UkraineArmedAttack-EN.pdf>; see also: “Russia’s Use of Cluster Munitions and Other Explosive Weapons Shows Need for Stronger Civilian Protections”, Human Rights Watch, 21 March 2022, <https://www.hrw. org/news/2022/03/21/russias-use-cluster-munitions-and-other-explosive-weapons-shows-need-stronger>. 77 Additional Protocol I, arts. 51(5)(b) and 51(4)(b) and (c). For a more detailed analysis on these principles see Annexe. 78 Chernihiv Region Military Administration website 3 March 2022, <https://cg.gov.ua/index.php?id= 452667&tp=page>.
30 Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL civilians and injuring more than 35 (including several children).79 On 27 June, at least 18 civilians were killed and 59 injured (25 of them taken to intensive care) in a Russian missile strike on a shopping centre in Kremenchuk (Poltava region), according to the State Emergency Service of Ukraine.80 As of 29 June, 36 people remained missing, as rescue efforts continued.81
50. There are also allegations concerning the use by Ukrainian armed forces of weapons that are very likely to have indiscriminate effects, including cluster munitions, in attacks on populated areas in the eastern part of the country that have killed and injured civilians. For example, on 14 March, the de facto authorities of the so-called “Donetsk People’s Republic” claimed to have intercepted a Ukrainian Tochka-U missile carrying cluster munitions over the centre of Donetsk.82 Following the detonation of sub-munitions at the missile crash site, 17 civilians were reportedly killed and 36 were injured.83 Ukrainian armed forces denied any involvement in the attack.84 In addition, between 24 February and 15 May 2022, OHCHR managed to document at least 20 incidents where Ukrainian missiles carrying cluster sub-munitions hit populated areas. Ten such incidents have resulted in at least 279 civilian casualties, among which 83 were killed and 196 were injured.85
51. Neither the Russian Federation nor Ukraine are parties to the widely ratified 2008 Convention on Cluster Munitions86 banning the use of such weapons. However, any weapon the use of which is not specifically prohibited under international law must respect the basic IHL principles of distinction, proportionality and precautions. Thus, in the present conflict, weapons that may not be indiscriminate by design, if used under specific circumstances, such as in densely populated areas, can still breach the prohibition of indiscriminate attacks. This is the case of the use of explosive weapons with wide-area effects and, in particular, cluster munitions in residential areas.87
79 “Anyone can die at any time: Indiscriminate attacks by the Russian armed forces in Kharkiv, Ukraine, June 2022”, Amnesty International, <https://www.amnesty.org/en/latest/news/2022/06/ukraine- hundreds-killed-in-relentless-russian-shelling-of-kharkiv-new-investigation/>. 80 Emergency service of Ukraine, Facebook page, 28 June 2022, <https://www.facebook.com/MNS.GOV. UA/posts/pfbid0qwLkkWJPXF9VFhuR4SKSXMG2PEqmDYvaZPVJxpGjpU8CqsccMZtgzoaLTx2ty5Bxl>. 81 Dmytro Lunin, Telegram, 28 June 2022, <https://t.me/DMYTROLUNIN/2739>. 82 “Pushilin says Tochka-U missile shot down over Donetsk was carrying cluster munitions”, TASS, 14 March 2022, <https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/14060121>. 83 Letter from the permanent representative of the Russian Federation to the United Nations, addressed to the Secretary-General and the President of the Security Council, 15 March 2022, <https://digitallibrary. un.org/record/3968732>. 84 “In Donetsk, 20 people died as a result of a rocket hit. ‘This is definitely a Russian missile’ — Ministry of Defence of Ukraine”, RFE/RL website, 14 March 2022, <https://www.radiosvoboda.org/a/news-donetsk- raketa-20-zahyblyh/31752622.html>. 85 “Situation of human rights in Ukraine in the context of the armed attack by the Russian Federation, Reporting period: 24 February–15 May 2022”, UN, Office of the High Commissioner for Human Rights, 29 June 2022, para.30, <https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ua/2022-06- 29/2022-06-UkraineArmedAttack-EN.pdf>. 86 As of 30 June 2022, 110 states have ratified the convention on Cluster Munitions and 13 more have signed the convention but have not yet ratified it. See: United Nations treaty collection Convention on Cluster Munitions at: <https://treaties.un.org/Pages/ViewDetails.aspx?src=IND&mtdsg_no=XXVI-6&chapter=26&clang=_en>. 87 For a more detailed analysis on the use of weapons under IHL, see Annexe.
Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL 31 Attacks on medical facilities and educational institutions
52. Since the beginning of the armed conflict, numerous hospitals and schools88 in Ukraine have been coming under attack in apparent violation of their protected status under international humanitarian law.89 The Ministry of Health of Ukraine reported that, between 24 February and 18 May, 628 medical facilities were damaged and at least 100 were completely destroyed.90 During the same period, OHCHR managed to verify the damage and destruction of 182 medical facilities.91 According to the Ministry of Education and Science of Ukraine, 1,899 educational facilities had been damaged and 215 destroyed in hostilities as of 30 June.92 OHCHR verified 230 attacks against educational institutions between 24 February and 15 May, while noting that the real figures are considerably higher.93 According to OHCHR, most of the hospitals and schools have been damaged by the use of explosive weapons in populated areas.94
53. The reported number of attacks against hospitals and schools suggests that the Russian Federation armed forces have been acting with overall disrespect for their protected status under IHL by either damaging them in indiscriminate shelling or, in some cases, by deliberately targeting them. For instance, on 24 February, a Russian ballistic missile carrying cluster munitions struck just outside a hospital in Vuhledar (Donetsk region), killing four civilians and injuring ten (including six healthcare workers).95 On 25 February, an Uragan rocket dropped cluster munitions on the Sonechko nursery and kindergarten in Okhtyrka (Sumy region), that was being used as a shelter by local residents. As a result of the attack, three civilians were killed (including one child), and another child was injured.96 On 9 March, fully operational maternity hospital No.3 in Mariupol was hit by an airstrike. At least 17 civilians were injured in the attack, one of whom was a woman in the very late stage of pregnancy,
88 The numbers provided in the report are estimates by Ukrainian officials and OHCHR. Real numbers are considerably higher and require further verification following the active phase of the armed conflict. 89 Medical facilities and their personnel benefit from a special protection under IHL and should never be targeted. For more information on the protection afforded to hospitals and schools under IHL, see Annexe. 90 Ministry of Health of Ukraine, Telegram, 18 May 2022, <https://t.me/mozofficial/2460>. 91 “Situation of human rights in Ukraine in the context of the armed attack by the Russian Federation, Reporting period: 24 February–15 May 2022”, UN, Office of the High Commissioner for Human Rights, 29 June 2022, para 51, <https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ua/2022-06- 29/2022-06-UkraineArmedAttack-EN.pdf>. 92 Ministry of Education and Science of Ukraine, website, <http://saveschools.in.ua/en/>. 93 “Situation of human rights in Ukraine in the context of the armed attack by the Russian Federation, Reporting period: 24 February–15 May 2022”, UN, Office of the High Commissioner for Human Rights, 29 June 2022, para. 52, <https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ua/2022-06- 29/2022-06-UkraineArmedAttack-EN.pdf>. 94 Ibid. para. 50 95 “Ukraine: grave concern”, UN, Office of the High Commissioner for Human Rights, Press Briefing Note, 12 March 2022, <https://www.ohchr.org/en/press-briefing-notes/2022/03/ukraine-grave-concerns>. 96 “Cluster munitions kill child and two other civilians taking shelter at a preschool”, Amnesty International, 27 February 2022, <https://www.amnesty.org/en/latest/news/2022/02/ukraine-cluster-munitions -kill-child-and-two-other-civilians-taking-shelter-at-a-preschool/>.
32 Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL who later died from the injuries she sustained. The foetus could not be saved either.97
54. There are also allegations of schools and hospitals being damaged and destroyed by Ukrainian armed forces in the territories controlled by the de facto authorities of the so-called “Donetsk People’s Republic” and “Luhansk People’s Republic”.98
55. In addition, several incidents were reported to ODIHR monitors during interviews where Russian and Ukrainian armed forces used hospitals and schools or were stationed next to them, endangering the civilian population.99
B. THE USE OF METHODS OF WARFARE IN CONTRAVENTION OF IHL
Placement of military positions near civilian objects and the use of ‘human shields’
56. There is evidence that both the Russian Federation and Ukrainian armed forces have been placing their military positions in residential areas or near civilian objects, thereby endangering the civilian population. According to witness testimonies collected by ODIHR monitors, in Mariupol and Bucha the Russian Federation armed forces were often stationed in empty apartments or yards of private houses, from where they were launching their military operations.100 For instance, a resident of Mariupol explained that “Russian troops would normally enter abandoned buildings and would station themselves there. They would put their machine guns into the civilian apartments and then open fire from the apartments. The Ukrainian armed forces could not return fire because they did not know if there were civilians [present].”101 Similarly, Amnesty International received witness reports, according to which Ukrainian armed forces took up positions in residential neighbourhoods and launched strikes from them in various districts of Kharkiv.102 These acts contravene the IHL principle of precautions against the effect of attacks, whereby the parties to the conflict must avoid, to the maximum extent feasible, locating military
97 “Ensure Safe Passage, Aid for Mariupol Civilians”, Human Rights Watch, 21 March 2022, <https://www. hrw.org/news/2022/03/21/ukraine-ensure-safe-passage-aid-mariupol-civilians>. 98 “Hospital building in Donetsk damaged in artillery fire”, Donetsk News Agency, 13 June 2022, <https:// dan-news.info/pravoporyadok/zdanie-bolnicy-v-donecke-povrezhdeno-ognem-ukrainskoj-ar- tillerii/>; see also: <https://lug-info.com/news/tri-sotrudnika-bol-nicy-v-severodonecke-pogibli -pri-obstrele-vsu-narodnaya-miliciya>; <https://lug-info.com/news/dva-zhitelya-debal-cevo-poluchili -raneniya-pri-obstrele-vsu-povrezhdeny-doma-shkola-detsad>. 99 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.023 at paras. 8, 20; UKR.WS.002 at p. 6; UKR.WS.047 at paras 16-17. 100 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.042 at para. 23; UKR.WS.044 at para. 39; UKR.WS.036 at para. 19. 101 ODIHR Witness Interview UKR.WS.036 at para. 19. 102 “Anyone can die at any time: Indiscriminate attacks by the Russian armed forces in Kharkiv, Ukraine, June 2022”, Amnesty International, <https://www.amnesty.org/en/latest/news/2022/06/ ukraine-hundreds-killed-in-relentless-russian-shelling-of-kharkiv-new-investigation/>.
Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL 33 objectives within or near densely populated areas in order to refrain from endangering civilians.103
57. There are also reports of the use of ‘human shields’ by both Russian and Ukrainian armed forces. According to OHCHR, at the time when the village of Yahidne (Chernihiv region) was controlled by the Russian Federation armed forces, 360 civilians (including 74 children and 5 persons with disabilities) were forced to stay for 28 days in the basement of a school that Russian Federation armed forces were using as a base. Because of the deplorable living conditions in the basement, ten older people died.104 In early March, Ukrainian forces made their base in a care home for older people and persons with disabilities in Stara Krasnyanka (Luhansk region). The care home could not be evacuated because the surroundings had been mined by Ukrainian forces. Exchanges of fire between Ukrainian forces posted in the care home and approaching Russian affiliated armed groups escalated until, on 11 March, the latter attacked the care home with heavy weapons killing an unknown number of patients and staff.105 These incidents raise serious concern about the use of the presence of civilians to render certain areas immune from military operations.
Siege as a method of warfare
“At this point airstrikes were everywhere, we cooked under fire and bomb explosions.” — A resident of Mariupol interviewed by ODIHR Monitors.106
58. In the course of the armed conflict, Ukrainian cities and towns, including Mariupol, Izium and Chernihiv, have been fully or partially besieged by Russian armed forces for various periods of time. In most of the besieged areas, civilians were unable to leave safely and were at increased risk of being targeted or subjected to indiscriminate attacks. In all instances, the siege included full or partial encircling of the city, heavy bombardment, and in the majority of cities this was combined with intense street fighting between Ukrainian and Russian armed forces. The siege of Ukrainian cities, whether full or partial, long or short, caused major destruction of residential buildings and severe damage to civilian infrastructure which resulted in partial or full deprivation of basic needs in water, food, medicine, heating and electricity supplies for the civilian population. Residents of the besieged cities were often trapped in their apartments or shelters for prolonged periods of time, with
103 Additional Protocol I, art. 58(b), for more detailed information on the principle of precautions see Annexe. 104 “Situation of human rights in Ukraine in the context of the armed attack by the Russian Federation, Reporting period: 24 February–15 May 2022”, UN, Office of the High Commissioner for Human Rights, 29 June 2022, para. 37. 105 Ibid, paras 35-36. 106 ODIHR Witness Interview UKR.WS.034 at para. 15.
34 Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL almost no access to essential goods and were heavily dependent on the delivery of humanitarian aid which was often intentionally obstructed.107
59. In the city of Mariupol, the consequences of the Russian siege, that lasted almost two months until the surrender of Ukrainian forces, were particularly catastrophic. As a result of extensive shelling and bombardments of the city, up to 90 per cent of residential buildings have been damaged or destroyed.108 The damage to and destruction of other civilian objects and infrastructure has also been massive. From the first days of the siege, the city was cut off from electricity, gas and water supplies, and the centralized sewage system ceased to function.109 All hospitals in the city were reportedly damaged and destroyed.110 Civilians were dying not only as a direct consequence of hostilities, but also because of the lack of access to life saving medicines and medical care. According to OHCHR, between February and the end of April, Mariupol was “likely the deadliest place in Ukraine”.111
60. IHL does not prohibit the use of sieges per se as a method of warfare. Nonetheless, considering that such practice entails a partial or complete isolation of the besieged area with the view of obtaining surrender or annihilation of the adversary, when civilians are involved there are a number of IHL provisions that will inevitably be in contradiction to siege warfare.112 In the present context, the most important ones are the prohibition of starvation of the civilian population,113 which may amount to a war crime under the ICC Statute,114 and the prohibition of attacking, destroying, removing or rendering useless objects indispensable to the survival of the civilian population (e.g. foodstuffs, agricultural areas, crops, livestock, drinking water and irrigation systems).
107 “Ensure safe passage, aid for Mariupol civilians”, Human Rights Watch, 21 March 2022, <https://www. hrw.org/news/2022/03/21/ukraine-ensure-safe-passage-aid-mariupol-civilians>; see also “Ukraine: Civilians in Besieged Chernihiv Need Access to Essentials”, Human Rights Watch, 31 March 2022, <https://www.hrw.org/news/2022/03/31/ukraine-civilians-besieged-chernihiv-need-access-essentials>; “Ukraine: Beleaguered town of Izium at breaking point after constant attach from Russian forces – new testimony”, Amnesty International, 16 March 2022, <https://www.amnesty.org/en/latest/news/2022/03/ ukraine-beleaguered-town-of-izium-at-breaking-point-after-constant-attack-from-russian-forces- new-testimony/>. 108 “Mariupol Mayor Cites ‘Thousands Dead’, Says ‘Complete Evacuation’ Needed”, RFE/RL website, 27 March 2022, < https://www.rferl.org/a/lviv-attack-humanitarian-corridors/31772646.html>. 109 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.026 at paras 12-21; UKR.WS.034 at paras 7-10; UKR.WS.034 at paras 10-11. 110 UN, Office of the High Commissioner for Human Rights, High Commissioner updates the Human Rights Council on the situation in Mariupol, Ukraine, Statement, 16 June 2022, <https://www.ohchr.org/en/ statements/2022/06/high-commissioner-updates-human-rights-council-mariupol-ukraine>. 111 Ibid. 112 Among others, the prohibition of collective punishment (art. 33 GC IV; art. 75 AP I; and Customary IHL Rule 103) and the prohibition of human shields (GC III, art. 23; GC IV, art. 28; AP I, art. 51(7); and Customary IHL Rule 97). See, EJIL:Talk!, G. Gaggioli, Joint Blog Series on International Law and Armed Conflict: Are Sieges Prohibited under Contemporary IHL?, 30 January 2019, available at:<https://www. ejiltalk.org/joint-blog-series-on-international-law-and-armed-conflict-are-sieges-prohibited-un- der-contemporary-ihl/>. 113 AP I, Art 54(1); and Customary IHL Rule 53. 114 ICC Statute, Article 8(2)(b)(xxv).
Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL 35 61. The number of civilian casualties,115 the degree of destruction of civilian objects and infrastructure, coupled with the impossibility of safely evacuating the city and the intentional obstruction of humanitarian aid delivery, as well as the inhumane conditions in which the residents of areas under siege were forced to live, infer an unlawful use of siege warfare by the Russian Federation entailing a plethora of violations of IHL.116
C. THE HUMANITARIAN SITUATION IN AREAS AFFECTED BY THE ARMED CONFLICT
62. The great majority of victims interviewed by ODIHR have had a direct experience of shelling since the Russian Federation military attack in Ukraine began on 24 February. The situation has been especially difficult in the regions of Kyiv, Chernihiv, Sumy, Kharkiv, Donetsk, Luhansk, Zaporizhzhia, Kherson, and Mykolaiv. A witness from Mariupol told ODIHR monitors that shelling of the city was constant from day one of the war. Electricity, water, and gas were cut off and the heating was stopped on 2 March, while television, telephone and internet connections were unavailable as of 6 March. In order to survive people had to melt snow and get water from rain puddles as the ability to move around the city to get water from wells was very limited due to constant fighting. There was no food or medicine as all shops as well as pharmacies and the majority of hospitals had closed down or were destroyed.117 According to other interviewees, the situation was even worse in smaller towns such as Rubizhne and Volnovakha where, due to ongoing street fights, residents were forced to stay in shelters and basements for dozens of days in a row in a permanent atmosphere of fear and intimidation, with no possibility to purchase water and food.118 State services did not function and people could only receive assistance from volunteers who acted in a personal capacity. Similar situations with scarcity of food, little or no access to water, electricity and heating were described by interviewees from Kharkiv, Izum, Irpin, and Chernihiv. The electricity and gas supplies were intermittent in the cities of Kherson, Melitopol and Sumy. This information is confirmed by the reports of other organizations conducting independent assessment and monitoring119 as well as by official statements from the Ukrainian authorities.120
115 In Mariupol, which is now under Russian control, the number of civilian casualties as a result of the siege remains unknown. 116 For a more detailed analysis of the use of siege under IHL see Annexe. 117 ODIHR Witness Interview UKR.WS.028 at paras 7–8. 118 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.011 at paras 8–10; UKR.WS.016 at para. 7; UKR.WS.017 at para. 23. 119 “Ukraine: Russia’s cruel siege warfare tactics unlawfully killing civilians — new testimony and investigation”, Amnesty International, 1 April 2022, <https://www.amnesty.org/en/latest/news/2022/04/ ukraine-russias-cruel-siege-warfare-tactics-unlawfully-killing-civilians-new-testimony-and-investigation/>. 120 Official Telegram channels of Head of Chernihiv military state administration Viacheslav Chaus, <https://t.me/chernigivskaODA/575>, Head of Luhansk region military administration Serhiy Haidai, at: Telegram: Contact @luhanskaVTSA, Head of Donetsk region military administration Pavlo Kyrylenko, at: Telegram: Contact @pavlokyrylenko_donoda, Head of Kherson region military administration Hennadii Lahuta, at: Telegram: Contact @khersonskaODA, Head of Zaporizhzhia region military administration Oleksandr Satukh, at: Telegram: Contact @starukhofficial.
36 Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL Obstacles to the delivery of humanitarian assistance
63. Based on the assumption that each party to the armed conflict bears primary responsibility to meet the humanitarian needs of the population under its control, IHL stipulates that when such needs are not adequately fulfilled, the parties concerned must agree to relief schemes offered by impartial humanitarian organizations as well as allow and facilitate the rapid and unimpeded passage of such essential aid in territories under their control.121
64. In order to facilitate the evacuation of civilians from areas of active combat and to allow the delivery of humanitarian assistance, on 3 March Ukrainian and Russian Federation officials agreed to periodically establish humanitarian corridors.122 Despite official arrangements, in the following months, effective and safe humanitarian corridors agreed by both parties were very rarely established.
65. Delivery and distribution of humanitarian aid has often been unsafe and ineffective. A witness from Chernihiv told ODIHR monitors that it was incredibly difficult to get humanitarian aid without being exposed to great danger. According to the interviewee, drones were flying over the city and, when people were spotted queueing for humanitarian assistance, attacks on this area would start, making it impossible to get the aid safely.123 Another interviewee from Nova Kakhovka claimed that Russian forces would not allow international or Ukrainian humanitarian aid into the city. According to the witness, the Russians brought some humanitarian supplies such as food and medicine to the city but, instead of giving it to people, the aid was sold.124 Ukrainian officials accused the Russian Federation forces of preventing and blocking delivery of humanitarian aid from Ukrainian-controlled territories.125 The Ukrainian Red Cross Society also voiced its concern about the lack of agreement to a ceasefire by the parties, making the delivery of international humanitarian aid almost impossible.126 This preliminary evidence indicates that the Russian Federation armed forces and those of the so-called “Donetsk People’s Republic” and “Luhansk People’s Republic” did not facilitate the rapid and unobstructed passage of humanitarian assistance and contributed to the worsening of the devastating humanitarian crisis in areas affected by the armed conflict in contravention of IHL.
121 For a more detailed analysis of humanitarian access under IHL see Annexe. 122 “Russia and Ukraine agreed on humanitarian corridors. There may be no fire in some towns and villages”, BBC, 3 March 2022, <https://www.bbc.com/ukrainian/news-60594131>. 123 ODIHR Witness Interview UKR.WS.002 at para. 7. 124 ODIHR Witness Interview UKR.WS.005 at para. 10. 125 “Ukraine accuses Russia of blocking aid convoy to besieged Mariupol”, Pavel Polityuk and Natalia Zinets, REUTERS, 15 March 2022, <https://www.reuters.com/world/europe/ukraine-aims-deliver- aid-mariupol-open-more-humanitarian-corridors-2022-03-15/>. 126 Statement of Maksym Dotsenko, Director–general of the Ukrainian Red Cross Society, Press briefing, 30 March 2022, <https://www.euractiv.com/section/health-consumers/news/red-cross-humanitarian- aid-cannot-reach-ukrainian-cities-where-hostilities-continue/>.
Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL 37 The evacuation of civilians from areas affected by the conflict
66. The number of agreed humanitarian corridors allowing the safe evacuation of civilians has been limited and information about their time and place was often communicated at the very last moment which affected civilians’ ability to use them. In addition, even when passing through agreed humanitarian corridors, civilians had to go through numerous checkpoints; the Russian Federation armed personnel and representatives of the so-called “Luhansk People’s Republic” and “Donetsk People’s Republic” armed forces would decide whether the evacuation could continue and who was allowed to pass through that day. One witness told ODIHR monitors that the evacuation transport provided by the Ukrainian authorities was not suitable for people who had difficulties in movement or other disabilities preventing them from evacuating.127
67. Given the scarcity and ineffectiveness of agreed humanitarian corridors, despite the great risks incurred, many desperate people from besieged and fully occupied areas of Ukraine decided to evacuate by their own means with the assistance of local volunteers outside the agreed humanitarian corridors. As reported by witnesses interviewed by ODIHR, who unlike others were able to flee, harassment and other abuses by armed forces of the Russian Federation and/or the so-called “Donetsk People’s Republic” and “Luhansk People’s Republic” at checkpoints was standard practice. One of the ODIHR’s interviewees who fled Mariupol had attempted to evacuate from Berdyansk twice (on 18 and 20 April respectively)128 through officially agreed humanitarian corridors. Each time she was turned back at the very last checkpoint by Russian Federation forces who stated that they had no plans to open humanitarian corridors on those days.129 Only when the interviewee attempted to use smaller, unofficial roads and opted to bribe Russian troops at the checkpoint did she, and the driver travelling with her, pass through.130 Several other interviewees confirmed that the Russian Federation armed forces and/or representatives of the so-called “Luhansk People’s Republic” and “Donetsk People’s Republic” were demanding bribes in either money or cigarettes and food at checkpoints.131 Another witness interviewed by ODIHR recalled that, when he had reached the final checkpoint, Russian soldiers told him that after that checkpoint was Ukrainian territory and that he had three minutes to reach it before they would start shooting at him.132
127 ODIHR Witness Interview UKR.WS.026 at para. 53. 128 ODIHR Witness Interview UKR.WS.028 at paras 40–42. 129 ODIHR Witness Interview UKR.WS.028 at para. 42. 130 ODIHR Witness Interview UKR.WS.028 at para. 43. 131 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.002 at para. 20; UKR.WS.022 at para. 20. 132 ODIHR Witness Interview UKR.WS.011 at para. 7.
38 Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL The deportation of civilians from occupied territories
68. According to OHCHR, Russian armed forces and armed groups of the so-called “Luhansk People’s Republic” and “Donetsk People’s Republic” were offering and guaranteeing safety to those who wished to evacuate from Mariupol only along evacuation routes leading to territory controlled by the so-called “Luhansk People’s Republic” and “Donetsk People’s Republic”, or to the Russian Federation.133 This was also confirmed by ODIHR’s interviews with evacuated civilians from Mariupol,134 Rubizhne135and Troitske.136 Additionally, reports from civil society organizations and the media are consistent in highlighting that, from Mariupol and other cities of the Donbas region, the evacuations ‘offered’ more or less forcefully by the Russian authorities would only be directed at the territory of the Russian Federation and territories controlled by the so-called “Luhansk People’s Republic” and “Donetsk People’s Republic”.137 The Russian Federation denied accusations of forced deportation of Ukrainians and stated that people chose to leave voluntarily.138
69. Presently, it is not possible accurately to assess the scale of civilian deportation from Russian-occupied territories to the territory of the Russian Federation or to the territories controlled by the so-called “Luhansk People’s Republic” and “Donetsk People’s Republic”. This is mainly due to lack of access to the territories concerned as well as very contradicting figures from the authorities of both parties to the conflict. Also, it is difficult to assess the type of coercion, if any, exercised over these people in order to carry out such deportations. IHL strictly prohibits individual or mass deportation of the civilian population within or outside occupied territory regardless of the motive.139 Forced deportation of civilians outside occupied territories is a grave breach of IHL140 and constitutes a war crime.141 The fact that the Russia Federation claims that deportations were ‘voluntary’ may not be relevant in assessing their lawfulness. Indeed, deportations can be ‘forcible’, even in the absence of physical force, through the creation by the Russian Federation of a coercive environment, such as the one caused by conflict-related violence,
133 “Situation of human rights in Ukraine in the context of the armed attack by the Russian federa- tion. 24 February – 15 May 2022”, UN OHCHR Report, 29 June 2022, p. 19, <https://www.ohchr. org/sites/default/files/documents/countries/ua/2022-06-29/2022-06-UkraineArmed Attack-EN. pdf?fbclid=IwAR3AZC5fGvTs7nq3sp3UQtnHy3BOStwFbtOOIhbb0ux6hN9Cgk_1WzhtMj4>. 134 ODIHR Witness Interview UKR.WS.033 at para. 20. 135 ODIHR Witness Interview UKR.WS.017 at paras 29-30. 136 ODIHR Witness Interview UKR.WS.030 at paras 61-62. 137 “Mariupol says Russia forcefully deported thousands of people”, Reuters, 20 March 2022, <https://www. reuters.com/world/europe/ukraines-mariupol-says-russia-forcefully-deported-thousands-its-peo- ple-2022-03-20/>; “Russians forcibly deport women and children from occupied Donetsk and Luhansk regions to Russia” (transl.), ZMINA, 22 March 2022, <https://zmina.info/news/rosiyany-prymusovo-vy- vozyat-do-rfzhinok-ta-ditej-z-tymchasovo-okupovanyh-doneczkoyi-ta-luganskoyi-oblastej/>. 138 “Moscow denies deporting Ukrainians to Russia”, TeleTrader, 22 March 2022, <https://www.teletrader. com/moscow-denies-deporting-ukrainians-torussia/news/details/57536310?ts=1648496942911>. 139 GC IV, art. 49(1). 140 GC IV, art. 147. 141 ICC Statute, art. 8(2)(a)(7). If committed as part of a “widespread or systematic attack against any civilian population” it also amounts to a crime against humanity, ICC Statute, art. 7(2)(d).
Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL 39 leaving residents with no other choice but to leave.142 As an exception to the prohibition of deportations, the occupying power may evacuate a given area for the security of the population or imperative military reasons. However, such evacuations must not involve the displacement of protected persons outside occupied territory except when for material reasons it is impossible to do otherwise.143
70. People who were deported or evacuated to territories controlled by Russian armed forces or forces of the so-called “Luhansk People’s Republic” and “Donetsk People’s Republic” had to undergo a filtration process. The filtration process included body searches, a detailed check of all personal belongings and identification documents, questioning, and taking pictures and fingerprints. As confirmed by witnesses interviewed by ODIHR, the ‘filtration’ bases were located in cities under the control of the so-called “Luhansk People’s Republic” and “Donetsk People’s Republic” such as Yalta,144 Milove,145 and Volodrsk.146 People were divided into two groups: women and children in one, and men — who had to undergo a more extensive check — in another.147 The ‘filtration’ process could take from a few days up to a few weeks,148during which time, according to testimonies collected by ODIHR, accommodation and living conditions were very poor with food provided only once a day.149 One interviewee stated that he believed that during ‘filtration’ Russian armed personnel were beating people on the second floor of the building they were in (likely the school building in Volodarsk) as the interviewee saw a young man taken upstairs and he heard screams coming from there.150 Another witness recounted that while the filtration officers were going through her telephone, they discovered that she identified as someone from the lesbian, gay, bisexual, transgender and intersex (LGBTI) community and worked for an NGO that deals with LGBTI issues. The witness was then questioned about her former partners and asked intimate questions about intercourse. The witness explained that this interrogation consisted only of verbal humiliation and intimidation, nothing of a physical nature.151
142 In a situation of coercion and violence such as the one experienced by civilians in the besieged city of Mariupol for example, a consent to escape shelling, violence and hunger can hardly be considered as a free, genuine choice to leave one’s house and belongings to relocate elsewhere. See, among others, International Tribunal for the Former Yugoslavia (ICTY), Prosecutor v. Krajisnik, Case number IT- 00-39-T, ICTY Trial Chamber, Judgment, 27 Sep 2006, paras. 724, 729; Prosecutor v. Popović, Case No. IT-05-88-T, ICTY Trial Chamber, Judgment, 10 June 2010, paras. 896-97 and 900; Prosecutor v. Krnojelac et al., Case No. IT-97-25, ICTY Appeal Chamber, Judgement, 17 September 2003, para. 229. 143 GC IV, art. 49(2). 144 ODIHR Witness Interview UKR.WS.028 at para. 37. 145 ODIHR Witness Interview UKR.WS.030 at paras 62 – 63. 146 ODIHR Witness Interview UKR.WS.012 at paras 25 – 26. 147 ODIHR Witness Interview UKR.WS.033 at para. 23. 148 ODIHR Witness Interview UKR.WS.012 at para. 34. 149 ODIHR Witness Interview UKR.WS.012 at para. 29. 150 ODIHR Witness Interview UKR.WS.012 at para. 25. 151 ODIHR Witness Interview UKR.WS.023 at para. 33.
40 Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL 71. People who passed ‘filtration’ received a paper that stated “fingerprinting passed”152 and were allowed to move further, if they wished, in transport provided by the Russian forces that would take them to the Russian Federation or to the territories controlled by the so-called “Luhansk People’s Republic” and “Donetsk People’s Republic”. After being deported, some people were able to go back to Ukraine via very long journeys at their own expense. An additional concern is that people with no financial means to travel, and often without documents or connections, are ‘forced’ to stay indefinitely in the territory of the Russian Federation or of the so-called “Luhansk People’s Republic” and “Donetsk People’s Republic”, against their will. Those who wished to remain in the territories controlled by Russian forces and forces of the so-called “Luhansk People’s Republic” and “Donetsk People’s Republic”, in the cities and regions of Donetsk, Lugansk, Kherson, Zaporizhzhia and Kharkiv, had to go back to their places of residence and obtain a permit to move around the territories. People in Mariupol who remain in the city are now able to go through the ‘filtration’ procedure in locally opened ‘militia’ or ‘police’ stations and/or at departments of the Ministry of Internal Affairs of the so-called “Donetsk People’s Republic”.153
72. Very limited information is available on the situation of people who did not pass the ‘filtration’ process. A witness told ODIHR during an interview that those, predominately men, who do not pass the ‘filtration’ are being further interrogated by representatives of the Federal Security Service of the Russian Federation154. Reportedly, the process includes torture, ill-treatment, humiliation, and isolation.155 In some instances, people are forced to sign testimonies that they were interrogated and tortured by Ukrainian forces.156 Further, those who have not passed ‘filtration’ are being sent to bigger ‘filtration’ camps and prisons, where they are held in inhumane and degrading conditions.157 Information about their situation remains unknown.
152 ODIHR Witness Interview UKR.WS.023 at para. 33. 153 ODIHR Witness Interview UKR.WS.012 at para. 25; “Petro Andriushchenko: ‘There are around two thousand men in the biggest filtration camp. They are held in inhumane conditions”, LB.ua website: <https://lb.ua/news/2022/05/10/516303_petro_andryushchenko_v_naybilshomu.html>. 154 ODIHR Witness Interview UKR.WS.012 at para. 25. 155 “Horrors of Russian ‘filtration’ of Ukrainians: hard torture and beatings of men and women”, Hugo Bachega, BBC News, Zaporizhzhia, 17 June 2022, < https://www.bbc.com/ukrainian/features-61824321>. 156 “Documents that were signed under pressure of armed forces of the Russian Federation have no legal force”, KrymSOS, 28 April 2022, <https://krymsos.com/dokument%D1%8B-podpysan- n%D1%8Be-pod-davlenyem-voenn%D1%8Bh-rf-ne-ymeyut-yurydycheskoj-syl%D1%8B/>. 157 “Petro Andriushchenko: ‘There are around two thousand men in the biggest filtration camp. They are held in inhumane conditions”, LB.ua website, <https://lb.ua/news/2022/05/10/516303_petro_andryush- chenko_v_naybilshomu.html>.
Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL 41 D. THE SITUATION IN OCCUPIED TERRITORIES
Administration of the territories under Russian occupation
73. In the areas that fell under the control of Russian forces during the reporting period, access to independent information about their administration, general developments and the human rights situation in the territories was significantly affected. According to reports as well as witness testimonies collected by ODIHR,158 most of the residents of occupied territories experienced restricted or no access to electricity, internet and telephone connection, and Ukrainian media were increasingly replaced with pro-Russian broadcast coverage.159
74. As stated in an ODIHR interview, during the early days of the occupation, Russian armed forces started introducing new rules to restore public order, including curfews, limitations on vehicle and civilian movements and searches of civilian vehicles.160 At the end of March, the media started reporting about the possibility of putting the Russian rouble into circulation in Kherson.161
75. The replacement of local mayors and deputy mayors, including through abductions or arbitrary arrests and detentions,162 was often reported throughout occupied territories, with Russian military forces looking for locals willing to collaborate. As confirmed by ODIHR witness testimonies, new mayors were appointed in Melitopol and in Kherson:
76. “The original mayor of Kherson was Ihor Kolykhayev, but at some point he was replaced by someone else who had been the mayor in the past. This new person even took Russian citizenship.”163 According to an ODIHR witness from Melitopol, “The Russians installed a man called Andrii Shevchik as mayor. He is a local guy, a member of the town council and he belongs to the opposition party Opposition
158 ODIHR Witness Interview UKR.WS.034 at paras. 8-9. 159 “Ukraine war: How Russia replaces Ukrainian media with its own”, BBC News, 23 April 2022, <https://www.bbc.com/news/world-europe-61154066>; “Ukrainian officials report ‘shutdown of all communications’ in Kherson region”, Reuters, 31 May 2022, <https://www.reuters.com/world/europe/ ukrainian-officials-report-shutdown-all-communications-kherson-region-2022-05-31/>; “Confirmed: #Kherson in occupied south Ukraine is now in the midst of a near-total internet blackout; real-time network data show the loss of service on multiple providers as one company say incident is ‘un- fortunately not an accident’”, Twitter @netblocks, 30 April 2022, <https://twitter.com/netblocks/ status/1520455755559747584>. 160 ODIHR Witness Interviews UKR.WS.046; UKR.WS.010 at para. 11. 161 “Shameful Rublification: Will Russia Be Able to Introduce Its Own Currency in the Occupied Territories of Ukraine”, Krym.Realii, 25 March 2022, <https://ru.krymr.com/a/rossiya-ukraina-voy- na-khersonskaya-oblast-rubli/31770867.html>; “This Will Cause a New Wave of Sanctions, Arestovych about the Attempt of the Occupiers to Introduce the Ruble into Circulation”, 24tv.ua, 25 March 2022, <https://24tv.ua/tse-vikliche-novu-hvilyu-sanktsiy-arestovich-pro-sprobu-okupantiv_n1918964>; “Ruble zone will be introduced in Kherson region from May 1”, TASS, 28 April 2022, <https://tass. com/economy/1444801?utm_source=google.com&utm_medium=organic&utm_campaign=google. com&utm_referrer=google.com>. 162 See cases of abductions of public officials in the below section on Arbitrary deprivation of liberty of civilians and enforced disappearances and, more specifically, ft. 198. 163 ODIHR Witness Interview UKR.WS.046 at para. 1
42 Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL Block for Life. I learned about this from one of the local Telegram pages where local people posted the news.”164
77. While under IHL replacing local authorities is not prohibited,165 doing so forcibly, through abduction and/or arbitrary arrest and detention certainly is.166 Russian military forces also renamed streets and some of the local shops. According to one witness who spoke to ODIHR, Russian forces renamed Myru/ Mira Avenue in Mariupol to Lenin Avenue;167 another witness stated: “Russian occupying authorities in Kherson renamed a lot of things and even rebranded the shops to use Russian names”.168
78. Local businesses were affected by the occupation and many suspended their activities due to the reported extortion by the Russian military forces, creating goods shortages in some cities. For example, one witness from Melitopol told ODIHR monitors: […] the Russian Federal Security Services began to approach local business owners and forced them to pay 20% of their income in cash for the needs of the local Russians. If local businessmen refused to collaborate, all their equipment, machinery, property was taken away from them. If they knew that some entrepreneurs left the city for the Ukrainian territory, they automatically made the property of those businesses their own. However, even if you agreed to pay the 20%, this didn’t mean you had no problems in the future because the Chechens might approach the businessperson and ask for their share in addition. Approx. 80% of local businesses suspended their activity because it wasn’t easy to follow the Russian rules and in areas held by Ukraine they might be accused of collaboration. As a result, food disappeared from the stores, medicines, there were no supplies from Ukraine and no centralized supply of products from the Russian Federation.’169
79. Local administrative premises and storage of humanitarian aid was also subject to looting, creating additional challenges for the local population to access essential goods and basic food products. According to one testimony given to ODIHR, “even though some humanitarian aid was delivered [to Melitopol], the Russians appropriated it and delivered it as humanitarian aid from Russia”.170 A witness from Enerhodar (Zaporizhzhia region) noted: “One by one they occupied most of the administrative buildings, the building of the security
164 ODIHR Witness Interview UKR.WS.009 at para. 9 165 GC IV, art. 54(2). 166 GC IV, art. 147, see also Customary IHL Rule 99; ICC Statute, art. 8(2)(a)(vii). For a more detailed analysis, see Annexe. For a more detailed analysis see the section below on Arbitrary deprivation of liberty of civilians and enforced disappearances. 167 ODIHR Witness Interview UKR.WS.044 at para. 11. 168 ODIHR Witness Interview UKR.WS.046 at para. 11. 169 ODIHR Witness Interview UKR.WS.010 at para. 13. 170 ODIHR Witness Interview UKR.WS.010 at para. 14; see also “Зрадниця, яку росіяни поставили в Мелітополі, привласнила українську гумдопомогу”, [A traitor, appointed by Russians in Melitopol, appropriated Ukrainian humanitarian aid Pravda], 25 March 2022, <https://www.pravda.com.ua/ news/2022/03/25/7334536/>.
Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL 43 service and the town hall. They looted all the equipment they found in these buildings; they took everything they liked.”171
80. In late May and June, media and the Russian occupying authorities announced that Russian passports would be issued in Kherson and Melitopol.172 Similarly, in June, the Russian authorities controlling Kherson announced that all children born after 24 February in Kherson region would automatically receive citizenship of the Russian Federation. It is important to stress that under IHL, occupation of territories does not entail a transfer of sovereignty to the occupying power and it is presumed to be a transitional and temporary regime. The occupying power shall preserve, as far as possible, the status quo ante in occupied territory, which means that it should refrain from bringing irreversible changes, including territorial and demographic changes, to such territories.173 The occupying power is responsible for guaranteeing public order and safety and the respect for local laws for the benefit of the population under occupation. More specifically, any form of looting is strictly prohibited174 as well as appropriation or confiscation of private property175 and humanitarian aid.176
Abuses against the civilian population in territories under Russian occupation
Extrajudicial executions
81. During the reporting period, there have been credible reports of extrajudicial executions of civilians and local public authorities in territories outside the effective control of the Ukrainian authorities.177 In addition, since 15 May, OHCHR has been working to corroborate over 300 allegations of summary executions of civilians by Russian armed forces, while noting that this figure may increase as new evidence becomes available.178
82. In the beginning of April 2022, after Russian armed forces withdrew from Kyiv region, media and various human rights organizations, such as Human Rights
171 ODIHR Witness Interview UKR.WS.009 at para. 8. 172 “Russia hands out passports in occupied Ukraine cities”, BBC News, 11 June 2022, <https://www.bbc. com/news/world-europe-61770997>. 173 For a more detailed analysis, see Annexe. 174 GC IV, art. 33(2); Pillage constitutes a war crime under the ICC Statute, art. 8(2)(b)(xvi). 175 Hague Regulations, art. 46 prohibits the confiscation of private property except in cases listed under art. 53; see also arts. 48-49 and 51; Customary IHL Rule 51. 176 GC IV, art. 60. 177 See ODIHR Witness Interviews, UKR.WS.027; UKR.WS.040. UKR.WS.045; see also “Situation of human rights in Ukraine in the context of the armed attack by the Russian Federation, Reporting period: 24 February–15 May 2022”, UN, Office of the High Commissioner for Human Rights, 29 June 2022, para. 80, <https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ua/2022-06-29/2022-06- UkraineArmedAttack-EN.pdf>; “Devasation and loss in Bucha, Ukraine”, Human Rights Watch, 30 March 2022, <https://www.hrw.org/news/2022/03/30/devastation-and-loss-bucha-ukraine>. 178 “Situation of human rights in Ukraine in the context of the armed attack by the Russian Federation, Reporting period: 24 February–15 May 2022”, UN, Office of the High Commissioner for Human Rights, 29 June 2022, para. 80, <https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ua/2022-06- 29/2022-06-UkraineArmedAttack-EN.pdf>.
44 Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL Watch and Amnesty International, found extensive evidence of extrajudicial killings of civilians in Kyiv region179, including in Bucha.180 According to various sources including the Office of the Prosecutor General of Ukraine, more than one thousand bodies were discovered in mass graves in the region.181 As reported by Human Rights Watch, hundreds of civilian bodies were collected from the streets of Bucha in April.182 In addition, satellite images provided by a UK-based NGO captured images of more than 800 grave plots in the cemetery in Kherson between 28 February and 15 April as well as a “series of mass graves” in the Yalivshchyna forest near Chernihiv.183
83. One male witness interviewed by ODIHR recalled an incident where he described the alleged rape and execution of four women in Irpin. He explained that Russian soldiers brought the bodies of four women to the witness and ordered him (and others nearby) to load the bodies onto a truck and set fire to it, the bodies included. He noted that the bodies of the four women looked to have been shot in the head.184
84. According to another witness interviewed by ODIHR, there was a Ukrainian territorial defence unit stationed in a village not far away from him in Izium. On 1 or 2 March, the witness was warned by residents of Yaremivka that he shouldn’t leave the house because Russian regular army soldiers with white ribbons tied around their arms were advancing and ‘purging villages’. According to what the witness saw, they were well equipped and bore no insignia, bar the white ribbon. They were reportedly chasing the Ukrainian forces as they fled. The next day, the witness heard that these Russian soldiers had killed eight people in a household.185
85. Finally, a witness recalled to ODIHR that “I was checking my pets and I saw a team of soldiers surround one of the houses in the village. I heard them command those who were inside to go out. There were two men who came out. They were very skinny and from their appearance they looked like drug takers. They told them to drop their pants, I presume so they wouldn’t run away. I went
179 “Ukraine: Russian Forces Must Face Justice for War Crimes in Kyiv Oblast”, Amnesty International, May 2022, <https://www.amnesty.org/en/latest/news/2022/05/ukraine-russian-forces-must-face-justice- for-war-crimes-in-kyiv-oblast-new-investigation/>. 180 “Ukraine: Russian Forces’ Trail of Death in Bucha”, Human Rights Watch, 21 April 2022, <https://www.hrw. org/news/2022/04/21/ukraine-russian-forces-trail-death-bucha>; “Ukraine: further evidence of Russian war crimes in Bucha and other towns – new report”, Amnesty International UK, 6 May 2022, <https://www.amnesty. org.uk/press-releases/ukraine-further-evidence-russian-war-crimes-bucha-and-other-towns-new-report>. 181 “Ukraine: The children’s camp that became an execution ground”, BBC News, 16 May 2022, <https:// www.bbc.com/news/world-europe-61442387>. 182 “Ukraine: Russian Forces’ Trail of Death in Bucha”, Human Rights Watch, 21 April 2022, <https://www. hrw.org/news/2022/04/21/ukraine-russian-forces-trail-death-bucha>. 183 “More context on these graves can be seen below by @Nrg8000 who identified earlier this month that more than 800 new grave plots had been dug at this site.”, Twitter @Cen4infoRes, 15 April 2022, <https://twitter.com/Cen4infoRes/status/1515002644481327108>. 184 ODIHR Witness Interview UKR.WS.040 at paras 24-27. Note: for more information surrounding the rape and murder of the victims, please refer to Conflict-related sexual violence where the incident is discussed in more detail. 185 ODIHR Witness Interview UKR.WS.024 at para. 8.
Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL 45 out of the house and asked the soldiers what was going on, but they shouted at me and told me to go back into the house. Then the Commanders came and spoke to those two men then they took them to the crossroads of Kyivska and Lysenka streets — we didn’t know what happened to them then, but at around that time we heard automatic gunfire. On 26 March when we decided to evacuate, we saw the bodies of these two guys lying at the crossroads. Later I asked the soldiers why they killed them, and the answer was that they were looters and they had radios on them, and they could report on their location.186
86. Wilful or intentional killing of civilians is strictly prohibited and constitutes a grave breach of IHL187 and a war crime.188
Arbitrary deprivation of liberty of civilians and enforced disappearances
87. During the reporting period, there have been credible reports of Ukrainian citizens being arbitrarily deprived of their liberty as well as abused and tortured while detained by Russian authorities in areas under Russian occupation.
88. Accounts of enforced disappearances in occupied territories include the abduction of local authorities, journalists, human rights defenders and ordinary citizens by Russian authorities.
89. With regard to ordinary citizens, a witness described to ODIHR monitors that several abductions in Kherson had occurred. She stated that one friend of hers was abducted and his fate was unknown. His apartment was searched and he was questioned about a flag he received many years before as a souvenir (the black and red flag of the Ukrainian patriotic army, which serves as a symbol for the Ukrainian nationalist movement).189 According to the witness, “these cases are numerous in Kherson. They kidnap people. Their modus operandi is the following: if they want to kidnap someone in a house, they would surround the house and then send someone in. Same with the apartment blocks. They do it either late evening or early morning. They blindfold you, put you in handcuffs. They do it in the presence of children too. If anyone would resist, or stand up for you, they would shoot you there and then”.190 Another witness stated that her son, who worked as a contractor in Boyarka, Kyiv Oblast and was an ex-serviceman, went missing on 10 March 2022 and that his fate remained unknown.191
186 ODIHR Witness Interview UKR.WS.045 at para. 34. 187 GC IV, art. 147; AP I, art. 75(2)(a); Customary IHL Rule 89. For more detailed information see Annexe. 188 Murder is listed as a war crime and — if committed as part of a widespread or systematic attack directed against any civilian population — constitutes a crime against humanity under the ICC Statute; see ICC Statute, arts. 8(2)(b) and 7(1)(a) respectively. 189 ODIHR Witness Interview UKR.WS.037 at para. 35. 190 ODIHR Witness Interview UKR.WS.037 at para 36. 191 The interview was conducted on 5 April 2022.
46 Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL 90. Reports of abductions of local authorities are also numerous. One notable example is the kidnapping of Melitopol’s mayor, Ivan Fedorov, on 10 March.192 The mayor was released on 16 March following a reported exchange of nine prisoners of war by Ukrainian authorities.193 Another witness stated that a man who lived on her street in Oleshky was kidnapped by Russian forces. He was an elected member of the municipal council.194
91. Witnesses provided ODIHR with alarming reports of alleged torture or other abuses while in captivity as well as extremely poor conditions of detention.
92. One witness interviewed by ODIHR recalled the abuses he suffered in detention. The witness recounted that a journalist friend of his, who was being coerced, organised a meeting in Kakhova with the witness who is also a journalist. On 12 March, at approximately 16:50 hours, the witness met at the meeting location. There, he was assaulted, knocked unconscious, bound, and taken to the Nova Kakhovka City Council building by Russian soldiers.195 The witness was interrogated in the building of the Mayor’s Office by an individual who introduced himself as Valentin Leontiev (real name: “Valentin Matushenko”). Valentin Matushenko threatened the witness with mutilation and death and expressed a desire to take revenge on him for his journalistic work on him. He then tortured the witness.196 The witness notes that Matushenko appeared to be the superior in charge.197 The witness then reported being transferred to the building of the Kherson Regional State Administration. There, he was handcuffed to a radiator close to a window. At this location he was interrogated further about activities linked to journalism and activism.198 Whilst held in the Kherson Regional State Administration, the witness stated that there were also four other detained men in a room that were being interrogated.199
93. The same witness also reported being taken to a pre-trial detention facility located in the Nova Kakhovka Police Station on Teplo Energetiky Street, no. 3, during the night of 13 March 2022. The facility has eighteen cells, with the witness being put into a cell which was isolated from others. The witness describes the night as being freezing and the cell possessing no amenities apart from a toilet.200 Between 14 and 15 March, the police (Russian forces) brought
192 “Russian military kidnap Melitopol mayor”, UKRInform, 11 March 2022, <https://www.ukrinform.net/ rubric-ato/3426787-russian-military-kidnap-melitopol-mayor.html>. 193 “’Kidnapped’ Melitopol Mayor: City leader Ivan Fedorov free in swap with nine Russian conscripts”, Sky News, 17 March 2022, <https://news.sky.com/story/kidnapped-melitopol-mayor-city-leader-ivan- fedorov-freed-in-swap-with-nine-russian-conscripts-12568287>. 194 ODIHR Witness Interview UKR.WS.008 at para. 15. 195 ODIHR Witness Interview UKR.WS.027 at paras 12-17. 196 ODIHR Witness Interview UKR.WS.027 at paras 18-22. Note: no specific details on torture methods were mentioned by the witness. 197 ODIHR Witness Interview UKR.WS.021 at para. 21. 198 ODIHR Witness Interview UKR.WS.027 at paras 22-24, 28-29. 199 ODIHR Witness Interview UKR.WS.027 at para. 27. 200 ODIHR Witness Interview UKR.WS.027 at paras 30-31.
Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL 47 more people to the detention facility and interrogated them. The witness recalls two detainees from Europe, one from Spain and one from the Netherlands.201
94. On 20 March 2022, this witness and an 18-year-old individual were released from detention in Kherson. The witness also detailed the reason for the 18-year- old’s detention, which was linked to him taking pictures of Russian tech equipment and military vehicles.202 Overall, the witness was “held for almost eight days — almost without food, water, medicines, hygiene supplies and any means to clean myself.”203
95. ODIHR finds these accounts deeply disturbing from an IHL and IHRL point of view. Deprivation of liberty of civilians in armed conflicts is only lawful if justified by imperative reasons of security for the detaining power, in this case, a party to conflict may subject civilians to assigned residence or to internment; or in case of detention for criminal proceedings. If deprivation of liberty is not in line with these grounds and procedures, it amounts to unlawful confinement which is a grave breach of IHL and a war crime.204 Furthermore, all persons deprived of their liberty for reasons related to an armed conflict must be treated humanely and must be afforded appropriate conditions of detention, the medical care they require, and the judicial or procedural guarantees corresponding to their status.205 If it is corroborated that some civilians were held in undisclosed locations this may qualify as enforced disappearance that is prohibited under Customary IHL.206
Conflict-related sexual violence
96. Several weeks after the Russian Federation invasion of Ukraine, dozens of reports of conflict-related sexual violence (CRSV) committed by Russian armed forces started to emerge especially from areas that had been under Russian occupation. Most of the sexual violence cases have been recorded in the suburbs of Kyiv after Ukrainian forces regained control over Kyiv region in April 2022.
97. Between 8 March and 29 March, three murders of civilians and two cases of sexual violence were recorded in Bohdanivka,207 becoming one of the first reports of conflict-related sexual violence in Ukraine.
201 ODIHR Witness Interview UKR.WS.027 at paras 32-34. 202 ODIHR Witness Interview UKR.WS.027 at paras 38-40. 203 ODIHR Witness Interview UKR.WS.027 at para. 41. 204 GC IV, art. 147, see also Customary IHL Rule 99; ICC Statute, art. 8(2)(a)(vii). For a more detailed analysis, see Annexe. 205 GC IV, arts. 68-78 and 79-141; Customary IHL Rules 90 and100-102. 206 Customary IHL Rule 98. For a more detailed analysis, see Annexe. 207 “’I can do whatever I want to you’ Russian soldiers raped and murdered Ukrainian civilians in the village of Bohdanivka”, Meduza, 18 April 2022, <https://meduza.io/en/feature/2022/04/18/i-can-do-whatever-i-want- to-you>.
48 Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL 98. During its deployment to Kyiv region, ODIHR monitors collected testimony from a male witness of alleged rape in Irpin:
99. They [Russian soldiers] took all of the women from the group to a basement in a multi-story residential house close by. As we were loading the truck, we could hear cries, shrieks, and different noises coming from the basement where the women had been taken. We presumed the women were raped. I think they were there for about two hours. Out of maybe thirty soldiers that were there, about seven or eight went into the basement. I didn’t hear anyone order this, but also, no one tried to stop them. On the contrary, they were encouraging each other; it was a joke to them. They were speaking Russian so we could understand them. I can’t remember the exact words, but I remember it meaning something like ‘our senior command allows us to do whatever we want unless you go to Bucha because no one is waiting for you in Bucha.’ I still don’t know exactly what that meant, but I can presume they belonged to a unit that was headquartered there but was coming to Irpin to act like this. […]
100. The [Russian] soldiers killed four of those women. They carried their bodies out to where we were. The bodies had bruises and blood on them, and we saw that they had each been shot in the forehead. They were all completely naked; they didn’t even have socks on. All four bodies had bruises on their breasts. There were marks of rods or sticks on their lower backs as if they had been beaten and bruises and scratches around their crotches. There were no bruises or marks on the rest of their bodies. All the bodies had the same marks. The soldiers ordered us to load them onto one of the trucks that had run out of fuel, and then they set this truck on fire, together with the four bodies.
101. The other women remained in the basement; we could still hear some screams; I presume the violence did not stop at that stage. They were crying. “Oh my god”, some were saying, “Kill me, just shoot me”. I don’t know what happened to them, but I heard from a friend of a friend that later, they [women] were moved to Kyiv by Ukrainians, presumably to get some medical assistance. […] From what that person told me as if heard from these women, is that the women who died were killed because they refused to give the Russian soldiers oral sex.”208
102. As emphasized in the testimony collected by ODIHR, reported cases of rape are often accompanied with beatings, humiliation, and hate speech, which is also recorded in the testimonies collected by other organizations, such as Human Rights Watch. In one such case, a woman sheltering with her family in a school in Kharkiv region was reportedly repeatedly raped by a Russian soldier.209 She stated that the soldier beat her and cut her face, neck and hair with a knife.
208 ODIHR Witness Interview UKR.WS.040 at paras 24-27. 209 “Ukraine: Apparent War Crimes in Russia-Controlled Areas”, Human Rights Watch, 3 April 2022, <https://www.hrw.org/news/2022/04/03/ukraine-apparent-war-crimes-russia-controlled-areas>.
Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL 49 Human Rights Watch reviewed two photographs the woman shared, showing her facial injuries.210
103. According to the UN Special Representative of the Secretary-General on Sexual Violence in Conflict, Pramila Patten, as of 3 June 2022 the UN Human Rights Monitoring Mission in Ukraine has received 124 reports of alleged sex crimes in the context of the conflict in Ukraine. The main areas were Chernihiv, Dnipropetrovsk, Donetsk, Kharkiv, Kherson, Kyiv, Luhansk, Mykolaiv, Vinnytsia, Zaporizhzhia, Transcarpathian and Zhytomyrska regions. Patten reported that 49 of the 124 allegations of sexual abuse were against children.211 However, it is highly likely that current figures do not represent the full picture of CRSV in Ukraine, as many victims may refrain from reporting due to trauma and fear of stigmatization.
104. As of the end of June 2022, Ukrainian law enforcement had launched 20 investigations of alleged sexual violence committed by Russian forces.212 Trials over the cases of CRSV in Ukraine started on 23 June, with Ukraine holding a preliminary hearing in the trial of a Russian soldier, Mikhail Romanov, charged with rape in Bohdanivka.213 As Romanov is not in custody, he is being tried in absentia. The trial is being held behind closed doors at the victim’s request. Reportedly, two more suspects have been identified for similar charges.214
105. Rape and other forms of sexual violence, when committed in the context of an armed conflict, constitute violations of IHL and amount to war crimes under the ICC Statute.215 The Russian Federation must abide by the prohibition of sexual violence by its armed forces and has an obligation to prosecute alleged perpetrators of such heinous crimes.
Suppression of peaceful protest
106. At the beginning of the reporting period, many rallies and demonstrations took place in areas outside the effective control of the Ukrainian authorities in order to protest against the Russian military attack. In some cities it was initially possible to hold these assemblies without intervention by the Russian authorities. One witness stated that “early on there were no Russian military
210 Ibid. 211 «Война в Украине: никакой амнистии для виновных в изнасилованиях» [War in Ukraine: no am- nesty for rape perpetrators], News.un.org, 6 June 2022, <https://news.un.org/ru/story/2022/06/1425192>. 212 Соня Лукашова, «Вiд facebook до допитiв. Чому омбудсмен Денiсова втратила посаду», [From facebook to interrogations. Why did ombudsman Denisova lose her position], Pravda.com.ua, 27 June 2022, <https://www.pravda.com.ua/articles/2022/06/27/7354838/>. 213 “Ukraine begins first trial of Russian soldier charged with rape”, Reuters, 23 June 2022, <https://www. reuters.com/world/europe/ukraine-begin-first-trial-russian-soldier-accused-rape-2022-06-23/>. 214 Соня Лукашова, «Вiд facebook до допитiв. Чому омбудсмен Денiсова втратила посаду», [From facebook to interrogations. Why did ombudsman Denisova lose her position], Pravda.com.ua, 27 June 2022, <https://www.pravda.com.ua/articles/2022/06/27/7354838/>. 215 GC IV, arts. 3 and 27; AP I, arts. 75-77; and Customary IHL Rule 93. See also, ICC Statute, art. 8(2)(b) (xxii).
50 Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL headquarters in Melitopol so local people could organize peaceful rallies. The Russian military could not do anything (…) There was no military headquarters for about a week or two and during this period peaceful rallies could be organized (…)”.216
107. Later, protests started to be severely restricted by the Russian authorities, usually through unjustified and disproportionate use of force against peaceful protesters, the dispersal of assemblies, and detention and arrest of assembly participants and organizers. The aforementioned witness reported to ODIHR that “when the representatives of the Federal security services came to the city (…) the city began to change. When they appeared, people began to disappear, some people were kidnapped, the mayor was kidnapped, he is probably the most famous person who was kidnapped but also the organizers of the rallies, former military, some NGO activists. There were cases when they kidnapped Protestant priests.”217
108. Several witnesses interviewed by ODIHR also recalled the use of stun grenades and flash grenades by Russian authorities during assemblies. According to one witness, in Kakhovka, “locals organized rallies and at first people were dispersed without the use of weapons but later the Russians began to use stun grenades to disperse the rallies. These grenades exploded and people were wounded by the fragments, there were six wounded people.”218
109. Another witness recounted to ODIHR that a peaceful rally was organized by mothers to commemorate the Ukrainian children who had died in Enerhodar during this war.219 “They asked the Russian occupiers for permission to hold this rally, they were mothers with children in prams and babies. Initially they asked for half an hour, they were given fifteen minutes. The mothers brought the items, the toys, they sang the Ukrainian anthem and after the fifteen minutes were over and people began to leave the Russians used stun grenades and began to shoot in the air. They were just people with their children and their bags. Three people were injured. I was in town when this took place, I saw the smoke.”220 A witness who attended rallies in support of Ukraine in Kherson also stated that Russian troops would “use rubber bullets and shoot in the air”. They also used flash grenades, which she stated were thrown into the crowds.221
110. Finally, another witness recalled that one of his friends told him that on the 23 rd day of protests in Kherson, his friend who was a photographer (“victim”) attempted to take a photo of some Russian soldiers. As a result, some Russian
216 ODIHR Witness Interview UKR.WS.010 at para. 8. 217 ODIHR Witness Interview UKR.WS.010 at para. 8. 218 ODIHR Witness Interview UKR.WS.005 at para. 17. 219 The witness does not provide an accurate time/date for this rally. However, one of the videos which the witness shared might indicate it occurred in early April (2 April 2022) as the same video is at- tached to a tweet dated 2 April, which is claiming a protest in Enerhodar was met with violence, <https://twitter.com/TWMCLtd/status/1510191572054429696?s=20&t=jy1RXzXMy1tkWT71RnUNZQ>; a Telegram post seems to state a protest did occur on 2 April, see <https://t.me/energoatom_ua/4346>. 220 ODIHR Witness Interview UKR.WS.009 at para. 11. 221 ODIHR Witness Interview UKR.WS.023 at para. 21.
Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL 51 soldiers grabbed the victim and bound him with zip ties before beating him. The witness then stated that Russian soldiers put a hood over the victim’s head and took him to an unknown building. There, the Russian soldiers made the victim kneel, took his possessions, and continued to beat him. The soldiers found some US dollars in his wallet and thus accused him of receiving money to go to meetings and threatened him with mutilation. Afterwards, he was driven to a different unknown location, still hooded, and told to count to one hundred. They had left him in this unknown location. The victim believed he was going to be executed. The witness saw the victim the next day, where he noticed the signs of his abuse.222
111. According to ODIHR observation and collected testimonies, a few weeks after the beginning of the war, the majority of protests and rallies in Russian- occupied territories stopped taking place following the violent repression of the Russian authorities and the dispersal of all kind of assemblies. These accounts are concerning from and IHL and IHRL perspective. Indeed, IHRL continues to apply in situations of armed conflict, including in occupied territories, hence the right to peaceful protest must be guaranteed.223 The occupying power has an obligation to maintain law and order in occupied territories224 and, when facing peaceful protests, must respect IHRL provisions applicable to law enforcement operations. Hence it should refrain from interfering in the exercise of the right to peaceful protest, in particular by using excessive force in order to disperse rallies.225 In situations where the effective control over a territory changes hands, and the population views soldiers as a hostile force, the situation becomes even more dangerous. Instances of unjustified and disproportionate use of force by the occupying power causing injuries, and violence surrounding assemblies in Ukraine are evidence of this.
E. ABUSES IN UKRAINE-CONTROLLED TERRITORIES
112. Reports of alleged violations in territory controlled by the Government of Ukraine have surfaced with regards to the treatment of alleged looters.
Treatment of Alleged Looters
113. Abuses have also been recorded in relation to civilians who are alleged to have taken part in looting in territory controlled by the Government of Ukraine or territory that has recently been recaptured by Ukrainian forces.
222 ODIHR Witness Interview UKR.WS.001 at para. 34 223 The right to freedom of assembly is granted by Article 21 of the ICCPR, Article 11 of the ECHR. 224 Hague Regulations, art. 43. 225 For a more detailed analysis see Moscow Mechanism Report, 13 April 2022, pp. 65-66, <https://www. osce.org/files/f/documents/f/a/515868.pdf>.
52 Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL 114. In one case, a witness interviewed by ODIHR monitors noted that armed looters were present in Irpin, Bucha district of Kyiv region, until 26 March 2022 when there was a brief power vacuum following the retreat of Russian forces and the arrival of Ukrainian forces.226
115. Likewise, images and videos that circulated on social media platforms showed civilians and unidentified armed men meting out their own form of punishment to the individuals allegedly caught looting, including binding them to lampposts or trees and publicly beating them.227
116. Following reports of looting and the subsequent ‘citizen arrests’, some public Ukrainian authorities have publicly supported the response.228 In some cases, statements made by public officials threatened violence. Indeed, Sergei Sukhomlin, Mayor of Zhytomyr, stated in a Facebook post:
117. “Several people were detained in the Kroshni area trying to get into the store. I warn everyone: the police, the National Guard, and the terrorist defence units received orders not to detain — you can shoot on the spot. There will be no looting in the city. Everyone received an order to shoot on the spot.”229
118. Such calls from public officials and law enforcement agencies for violence against alleged looters is cause for concern. Suspected looters should be granted the right to a fair trial and be treated humanely in full respect of their human rights.
226 ODIHR Witness Interview UKR.WS.045 at paras 32-33. 227 Kyiv Politics, Telegram, 6 March 2022, <https://t.me/KyivPolitics/8909>; Kyiv Politics, Telegram, 12 March 2022, <https://t.me/KyivPolitics/9088>; “Ukraine” People accused of looting tied to poles, stripped and beaten”, France 24 Website, 1 April 2022, <https://observers.france24.com/en/ europe/20220404-ukraine-poles-public-humiliation-punishment-looting>; “Resistance, Calamity and Looting in a Kiev suburb”, see also Pravda Gerashchenko, Telegram, 18 April 2022, <https://t. me/Pravda_Gerashchenko/13321>; see also Kyiv Politics, Telegram, 6 March 2022, < https://t.me/ KyivPolitics/8909>; Kyiv Politics, Telegram, 12 March 2022, <https://t.me/KyivPolitics/9088>; “Ukraine. People accused of looting tied to poles, stripped and beaten”, France 24 Website, 1 April 2022, <https:// observers.france24.com/en/europe/20220404-ukraine-poles-public-humiliation-punishment-looting>. 228 “’Не считаю это диким’. Советник главы МВД рассказал, как относится к народной расправе над мародерами”, [«I don’t think it’s wild.» Advisor to the head of the Ministry of Internal Affairs told how he relates to the massacre of marauders], Strana Today, 21 March 2022, < https://strana. today/news/382732-sovetnik-hlavy-mvd-rasskazal-kak-otnositsja-k-narodnoj-rasprave-nad-mar- oderami.html>; Oleksiy Biloshitsky, Facebook, 1 March 2022, <https://www.facebook.com/Bilosh/ posts/10225038620345238>; “Ukraine” People accused of looting tied to poles, stripped and beaten”, France 24 Website, 1 April 2022, original source: Oleksandr Mamai, Facebook, 2 March 2022, <http:// www.facebook.com/Mamay.O.F/posts/493894282102670>. 229 “В мародеров будут сразу стрелять – мэр Житомира”, [Marauders will be shot at once – Mayor of Zhytomyr] Pravda Website, 28 February 2022, original source: Sergei Sukhomlin, Facebook, 27 February 2022, <https://www.facebook.com/sukhomlyn.sergey/videos/487373989680322/?t=0>.
Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL 53 F. THE SITUATION OF PRISONERS OF WAR
119. Since the beginning of the Russian Federation military attack in Ukraine, concerns have emerged over alleged violations, by both of the warring parties, of the rights and protections guaranteed to Prisoners of War (POWs) by the Third Geneva Convention (GC III)230.
120. According to the testimonies given by former POWs to media outlets, numerous violations have been taking place both in Ukraine and the Russian Federation. These violations include reports on the poor living conditions of POWs facing lack of access to food, water and sanitation, clothing and medical care231. Additionally, torture, beatings232, and other abuses233 have also been commonly denounced by POWs from both sides. Some forms of humiliations, such as forcing captured POWs to sing the anthem of the detaining power, have been recorded both by the Russian Federation 234 and Ukraine.235 Killings of Ukrainian POWs have also been recorded in an alleged confession of one of the commanders of the so-called “Donetsk People’s Republic”.236 A video that appears to show the killing of a Russian POW in the suburbs of Kyiv was also circulated on social media and, provided its authenticity is verified, might be used in prosecuting such an egregious crime.237
121. From the earliest weeks of the invasion, videos of captured Russian POWs started circulating on social media, causing distress over the exposure of POWs to public curiosity and the willingness to use them for propaganda purposes. The videos regularly appeared on the Ukrainian Telegram channel Look for Your Own (Russian: Ищи своих, Ishchi Svoikh) where Russian POWs were interrogated on camera, apologizing to the Ukrainian people, glorifying the Ukrainian armed forces and denigrating their commanders. POWs would also be asked to share their personal data, such as their names, home addresses, and the names of their parents and commanders. Recording conversations with family members and calling mothers and family members to protest against the regime was another distressing aspect of the interrogation videos. Along
230 Third Geneva Convention relative to the Treatment of Prisoners of War, 1949. 231 Daria Markina, “Held by Russia as prisoners of war, two Ukrainian helicopter pilots recount their time in captivity”, CNN.com, 15 June 2022, <https://edition.cnn.com/2022/06/15/europe/ukrainian-pi- lots-interview-intl/index.html>. 232 Stewart Bell, “Ukrainian prisoner of war accuses Russia of torture”, globalnews.ca, 22 June 2022, <https://globalnews.ca/news/8932906/ukrainian-prisoner-of-war-russia-torture/>. 233 Pjotr Sauer, “’You shake at the smallest of noises’: Russian soldier tells of life as a PoW”, The Guardian, 26 May 2022, at: <https://www.theguardian.com/world/2022/may/26/russian-soldier-pow-ukraine>. 234 Stewart Bell, “Ukrainian prisoner of war accuses Russia of torture”, GlobalNews.ca, 22 June 2022, at: <https://globalnews.ca/news/8932906/ukrainian-prisoner-of-war-russia-torture/>. 235 “Russian prisoners forced to sing Ukrainian anthem | Ukraine War 2022”, Youtube channel “Ukraine War Channel”, 26 March 2022, <https://www.youtube.com/watch?v=q5bdDBnI5bU>. 236 Oleg Sukhov, “Russian fighter’s confession of killing prisoners might become evidence of war crimes (AUDIO),” KyivPost.com, 6 April 2022, <https://www.kyivpost.com/article/content/war-against-ukraine/ kremlin-backed-fighters-confession-of-killing-prisoners-might-become-evidence-of-war-crimes- audio-385532.html>. 237 “Video appeared to show the killing of captive Russian soldier”, BBC News, 7 April 2022, <https://www. bbc.com/news/61025388>.
54 Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL with the interrogation videos, Russian POWs have been forced to participate in press conferences where they were told to discuss their actions during the military invasion.238 Such videos and practices raise serious concerns from an IHL perspective. Under GC III, POWs must be treated humanely at all times and protected against acts of violence, intimidation, insults and exposure to public curiosity.239 Also, no physical or mental torture, nor any other form of coercion, may be inflicted on POWs to secure from them information of any kind whatsoever. POWs who refuse to answer may not be threatened, insulted, or exposed to any unpleasant or disadvantageous treatment.240
122. Following the criticism from IHL experts and human rights organizations,241 some of the videos were taken down, while new ones started being published on the personal YouTube channel of the blogger Volodymyr Zolkin. 242 Although these videos included a disclaimer including the consent of the soldiers to participate in the video based on the civil codes of the Russian Federation and Ukraine, it does not release Ukrainian authorities from their obligation to refrain from exposing POWs to public curiosity and other abuses.
123. Comparable violations have been committed by the Russian authorities, as similar videos with Ukrainian POWs started appearing on Russian federal channels. POWs were shown giving interviews, describing the actions and war crimes committed by the Ukrainian Armed Forces, characterizing them as ‘Nazis’ and praising the detention conditions provided by the Russian authorities. Additionally, Russian state-owned and state-influenced media outlets have been sharing videos of POWs, forcing them to strip on camera243 and show their tattoos.244
124. Since May 2022, Ukraine and the Russian Federation, as well as the de facto authorities of the so-called “Luhansk People’s Republic” and “Donetsk People’s Republic” acting under the overall control of the Russian Federation,245 have been holding trials of captured POWs for alleged war crimes. As of 30
238 “Ukraine: concern at prisoners of war appearing at press conferences”, Amnesty International, 7 March 2022, <https://www.amnesty.org.uk/press-releases/ukraine-concern-prisoners-war-appear- ing-press-conferences>. 239 GC III, arts. 13 and 17. For a more detailed analysis, see Annexe. 240 GC III, art. 17. 241 “Ukraine: Respect the Rights of Prisoners of War”, Human Rights Watch, 16 March 2022, <https://www. hrw.org/news/2022/03/16/ukraine-respect-rights-prisoners-war>; see also Aaron Blake, “Why you should think twice before sharing that viral video of an apparent Russian POW”, The Washington Post, 7 March 2022, <https://www.washingtonpost.com/politics/2022/03/07/russian-pow-videos/>. 242 YouTube channel “Volodymyr Zolkin”, <https://www.youtube.com/c/volodymyrzolkin>. 243 Leonid Ragozin, “Is Putin achieving his goals in Ukraine?”, Aljazeera.com, 24 May 2022, <https://www. aljazeera.com/opinions/2022/5/24/what-is-putins-end-game-in-ukraine>. 244 ««Мы что, за нацистов?»: Татуировки пленных солдат «Азова» вызвали шок на Западе», Комсомольская Правда, [“What are we, for the Nazis?”: Tattoos of captured Azov soldiers caused shock in the West] kp.ru, 21 May 2022, <https://www.kp.ru/daily/27395.5/4590595/>. 245 ODIHR considers that, by exercising overall control on such entities, the Russian Federation is respon- sible for their conduct under IHL, including with regard to the prosecution of POWs.
Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL 55 June, Ukraine has announced verdicts for three Russian POWs.246 Two POWs have been sentenced to 11 and half years in prison for reportedly shelling an educational facility in Kharkiv region 247 while another POW has been sentenced to life in prison for killing a civilian in Sumy region.248 Meanwhile, prosecutions for sexual crimes are ongoing.249 While POWs cannot be punished or prosecuted for the mere fact of having taken part in hostilities, they can be put on trial for alleged war crimes committed during hostilities. In such cases, POWs must be granted fair trial rights including the right to be tried by an independent and impartial court.250
125. On 9 June, the Supreme Court of the self-proclaimed “Donetsk People’s Republic” acting under the overall control of the Russian Federation, sentenced to death two Britons, Aiden Aslin and Shaun Pinner, and a Moroccan national, Brahim Saadoun 251 for being ‘mercenaries’ as well as on other charges relating to participating in hostilities against the so called “Donetsk People’s Republic”. Although participation in hostilities may be defined as a criminal offence by the parties to the conflict, combatants in the power of the enemy are entitled to prisoner of war status and must not been prosecuted for taking active part in hostilities.252 Additionally, the families of the convicts as well as Ukrainian officials reported that the three soldiers had been integrated into the Armed Forces of Ukraine years before the Russian military attack on Ukraine253 and that both Pinner and Aslin hold Ukrainian citizenship.254 This means that the three soldiers were not mercenaries255 and should have been considered as members of the Ukrainian armed forces and, as such, should have been granted prisoners of war status.
246 In order for Ukraine to more effectively carry out such proceedings, President Zelenskyy should sign into law the Bill (Bill 2689) adopted by Parliament in May 2021 and designed to harmonize Ukrainian criminal code with international criminal law and IHL, thus providing an appropriate legal frame- work for the prosecution IHL-related crimes. 247 Valerie Hopkins, “2 Russian Soldiers Sentenced in Ukrainian War-Crimes Trials”, The New York Times, 31 May 2022, <https://www.nytimes.com/2022/05/31/world/russian-soldiers-war-crimes-trial.html>. 248 Shaun Walker, “Ukrainian court sentences Russian soldier to life in prison for killing civilian”, The Guardian, 23 May 2022, <https://www.theguardian.com/world/2022/may/23/ukrainian-court- sentences-russian-soldier-to-life-in-prison-for-killing-civilian-vadim-shishimarin>. 249 See the case of a Russian soldier whose trial in absentia for allegedly committing rape is undergoing at p. 27 of this report. 250 GC III, art. 84. 251 “Captured Britons and Moroccan man sentenced to death – Russian news agency”, BBC News, 10 June 2022, <https://bbc.in/3yIpjgh>. 252 Also, under GC III, any person taking direct part in hostilities who falls into the power of an adverse party shall be presumed to be a prisoner of war. GC III stipulates that where doubt arises as to whether somebody is entitled to the status of prisoner of war, the said person is protected by the Convention until such status is determined by a competent tribunal (GC III, art.5). In this case, if the so-called “Donetsk People’s Republic” authorities had doubt as to the status of the British and Moroccan soldiers, before prosecuting them for being mercenaries, they should have presumed their POW status and had it determined by a competent tribunal. 253 Josh Halliday, “Captured Britons put on Russian TV asking Boris Johnson to help free them”, The Guardian, 18 April 2022, <https://www.theguardian.com/world/2022/apr/18/captured-britons-russian- tv-johnson-help-free-shaun-pinner-aiden-aslin>. 254 “Moroccan sentenced to death in Donetsk has Ukrainian nationality and isn’t a mercenary, father says”, Reuters, 13 June 2022, <https://theins.ru/news/252158>. 255 For the definition of mercenary under IHL see: Additional Protocol I, art. 47; Customary IHL Rule 108.
56 Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL 126. Another particular concern is raised by the uncertainty of the fate of the prisoners of war captured in the Azovstal steel plant in Mariupol. Although the official number of POWs captured in in the steel plant remains unknown, the figures suggested by the two parties to the conflict vary from 1,700256 to 2,439.257 Despite the insistence by some Russian officials that detained Ukrainian ex-fighters should face trial and not be exchanged,258 95 Azovstal prisoners were reportedly exchanged in June 2022.259 The fate of the remaining Azovstal combatants continues to raise concerns as the Russian ministry of justice petitioned the Supreme Court to declare the Azov regiment a ‘terrorist organization’,260 which can be regarded as an attempt to evade the obligations of the Third Geneva Convention by unlawfully depriving Azovstal prisoners of POW status and protections.
256 Emmanuel Grynszpan, “War in Ukraine: Captured Azovstal fighters face an uncertain future”, Le Monde, 2 June 2022, <https://www.lemonde.fr/en/international/article/2022/06/02/war-in-ukraine- captured-azovstal-fighters-face-an-uncertain-future_5985463_4.html>. 257 «Пушилин: все пленные с «Азовстали» содержатся в ДНР», [Pushilin: all prisoners from Azovstal are kept in the DPR], Kommersant, 23 May 2022, <https://www.kommersant.ru/doc/5362384>. 258 Leonid Tsvetaev, «Безоговорочная капитуляция. Военные с «Азовстали» не выдвигали никаких требований» [Unconditional surrender. The military from Azovstal did not put forward any de- mands], Gazeta.ru website, 17 May 2022, <https://www.gazeta.ru/army/2022/05/17/1486374>. 259 Pjotr Sauer, “Ukraine announces largest exchange of prisoners of war since Russia invaded”, The Guardian, 29 June 2022, <https://www.theguardian.com/world/2022/jun/29/ukraine-announces- largest-exchange-of-prisoners-of-war-since-russia-invaded>. 260 “Russian prosecutor asks court to declare Ukraine’s Azov Regiment ‘terrorist organization’, Interfax reports”, Reuters, 17 May 2022, <https://www.reuters.com/world/europe/russian-prosecutor-asks-court- declare-ukraines-azov-regiment-terrorist-2022-05-17/>.
Assessment of Alleged Violations of IHL and IHRL 57 Interim Recommendations
VI ODIHR calls on the Russian Federation and Ukraine as parties to the conflict to:
• Respect and ensure respect for IHL and IHRL in territories under their control;
• Distinguish at all times between civilians and combatants as well as between civilian objects and military objectives, directing attacks only against military objectives;
• Take all feasible precautions to avoid, and in any event to minimize, incidental loss of civilian life, injury to civilians and damage to civilian objects;
• Refrain from using weapons that by their design or use are of a nature to cause superfluous injury or unnecessary suffering;
• Refrain from using explosive weapons with wide area effects, including cluster munitions, in densely populated areas;
• Sign and ratify the Convention on Cluster Munitions (2008);
• Disclose the location and status of all civilians of the opposing side that are in their power, including any ongoing investigations against them, and free everyone whose detention is unlawful;
• Ensure that all POWs and any other retained personnel (such as medical personnel) are treated with full respect under the Geneva Convention (III) relative to the Treatment of Prisoners of War, of 12 August 1949;
• Refrain from prosecuting captured combatants for the mere fact of having directly participated in hostilities;
• Respect their duty to investigate and prosecute under IHL alleged grave breaches of the Geneva Conventions of 1949 and the laws of war;
• Provide international investigators, including investigators of the International Criminal Court, with unimpeded access to the territory under their effective control, in order to strengthen accountability for alleged international crimes;
• Ratify the Rome Statute and formally become members of the International Criminal Court;
• Ensure the safety and effectiveness of the agreed humanitarian corridors for both evacuation and delivery of aid; and
• Ensure freedom of movement and freedom of return to civilians evacuating or otherwise fleeing violence.
60 Interim Recommendations ODIHR calls on the Russian Federation to:
• Refrain from launching indiscriminate attacks against the civilian population or civilian objects;
• Respect the main tenets of the law of occupation and refrain from introducing irreversible changes to the status of Ukrainian territories under military occupation;
• Immediately halt the deportation of civilians from occupied territories to the Russian Federation territory of the territories of the so-called “Donetsk People’s Republic” and “Luhansk People’s Republic”;
• Stop subjecting civilians from occupied territories to extrajudicial executions, torture and other forms of ill-treatment while in custody;
• Immediately halt the abduction, arbitrary detention and enforced disappearance of civilians in occupied territories;
• Eliminate the procedure of ‘filtration’ of civilians performed by the Russian Federation and the so called “Donetsk People’s Republic” and “Luhansk People’s Republic” forces in violation of their right to freedom of movement and right to privacy; and
• Ensure that the death penalty is neither imposed nor carried out on anyone under their power or in captivity in territories under their overall control.
ODIHR calls on Ukraine to:
• Launch investigations in cases of alleged extrajudicial punishment, including vis-à-vis those suspected of looting;
• Ensure that internationally agreed standards of impartiality, independence and thoroughness of criminal proceedings are guaranteed at all times; and
• Sign into law the Bill (Bill 2689) adopted by Parliament in May 2021 designed to harmonize the Ukrainian criminal code with international criminal law and IHL, enabling the Ukrainian authorities to effectively investigate and prosecute breaches of IHL carried out on its territory.
Interim Recommendations 61 Annexe Relevant rules of international humanitarian law (IHL) applicable to the international armed conflict in Ukraine
Both the Russian Federation and Ukraine are bound by treaty and customary IHL261 applicable in international armed conflicts, in particular the 1907 Hague Regulations (HR),262 the 1949 Four Geneva Conventions (GC I; GC II; GC III; GC IV)263 and their 1977 Additional Protocol I (AP I).264 Both Ukraine and the Russian Federation are parties to several core human rights treaties. In a situation of armed conflict, with the exception of lawful derogations provided for in some human rights treaties, States remain bound by their obligations under international human rights.
Methods and means of warfare
Targeting
• When launching an attack, parties to the conflict must at all times distinguish between civilians265 and combatants266 as well as between civilian objects and military objectives (principle of distinction).267 Attacks may only be directed against combatants and military objectives. IHL strictly prohibits indiscriminate attacks.268 These include, for example, attacks that are not directed at a military objective and hence are targeting civilians or civilian objects;269 or attacks that are conducted with methods or means of warfare which are intrinsically indiscriminate. In addition, IHL stipulates that, in the conduct of military operations, constant care must be taken to spare civilians and civilian objects. This means that all feasible precautions must be taken, by all parties to the conflict, to avoid, and in any event to minimize, incidental loss of civilian life, injury to civilians and damage to civilian objects (principle of precautions in attack).270 For the party to the conflict planning an attack such precautions include the choice of the means and methods of attack that are more likely to avoid or minimize incidental harm to civilians or civilian
261 The Customary IHL database contains the 161 rules of customary IHL identified in the ICRC’s 2005 Study on Customary IHL and the complete collection of practice underlying that Study. See, Jean-Marie Henckaerts and Louise Doswald-Beck, Customary International Humanitarian Law – Volume 1: Rules (CUP 2005). 262 Convention (IV) with its annexed Regulations concerning the Laws and Customs of War on Land, 18 October 1907 (Hague Regulations). 263 Geneva Convention (I) for the Amelioration of the Condition of the Wounded and Sick in Armed Forces in the Field, 12 August 1949; Geneva Convention (II) for the Amelioration of the Condition of the Wounded, Sick and Shipwrecked of Armed Forces at Sea, 12 August 1949; Convention (III) relative to the Treatment of Prisoners of War, 12 August 1949; and Convention (IV) relative to the Protection of Civilian Persons in Time of War, 12 August 1949. 264 Protocol Additional to the Geneva Conventions of 12 August 1949, and relating to the Protection of Victims of International Armed Conflicts (Protocol I), 8 June 1977. 265 AP I, art. 50; and Customary IHL Rule 5. 266 AP I, art. 43(2); and Customary IHL Rules 3 and 4. 267 AP I, art. 48; and Customary IHL Rules 1 and 7. For a definition of civilian objects and military objective see, AP I, art. 52(1) and 52(2); and Customary IHL Rules 9 and 8. 268 AP I, art. 51(4); and Customary IHL Rule 11. 269 AP I, art. 51(4)(a); and Customary IHL Rule 12. 270 AP I, arts. 57 and 58; and Customary IHL Rules 15-21.
64 Annexe objects271 as well as giving effective warning to the civilian population prior the launch of the attack.272 Warring parties should also take precautions to protect the population under their control against the effects of attacks such as avoiding locating military objectives within or near densely populated areas.273
• Parties to the conflict must also respect the principle of proportionality274 which prohibits attacks against military objectives, that may be expected to cause incidental loss of civilian life, injury to civilians, damage to civilian objects, or a combination thereof, which would be excessive in relation to the concrete and direct military advantage anticipated. Given that direct attacks against civilians and civilian objects are already prohibited, the proportionality evaluation is relevant only when attacks are directed against lawful military targets. Lack of compliance with the principles of distinction and proportionality constitutes grave breaches of IHL that amount to war crimes under the Rome Statute of the International Criminal Court (ICC).275
• Medical facilities/units276 and personnel benefit from special protection under IHL.277 If they are used for military purposes (e.g. storage of weapons) they will lose their protection and may be subject to attacks but under restricted circumstances and following additional precautionary measures compared to other civilian objects.278 As Article 19 of GC IV stipulates: “Protection may (…) cease only after due warning has been given, naming, in all appropriate cases, a reasonable time limit, and after such warning has remained unheeded.”
• IHL obliges the parties to the conflict to respect medical personnel assigned to medical duties and protect them from attacks in all circumstances.279
• Journalists and media workers engaged in professional missions in areas of armed conflict shall be considered as civilians and, as such, respected and protected from attacks as long as they are not taking a direct part in hostilities.280
• Schools and other educational facilities: Under IHL, schools, as civilian objects, are afforded general protection from attack.281 If they are used for military purposes (e.g. as military barracks), they may lose such protection. Even in such cases, attacks against schools that are expected to cause
271 AP I, art. 57(2)(a); and Customary IHL Rule 17. 272 AP I, art. 57(2)(c); and Customary IHL Rule 20. 273 AP I, art. 58; and Customary IHL Rules 22-24. 274 AP I, art. 51(4)(b), Customary IHL Rule 14. 275 ICC Statute, art. 8(2)(b). 276 These include both civilian and military hospitals. 277 GC IV, arts. 18 and 20-22; AP I art. 12 and 15; and Customary IHL Rules 28-29 and 25. 278 GC IV, art. 19; AP I art. 13; and Customary IHL Rules 25, 28. 279 GC I, arts. 24-26; GC II, art. 36; GC IV art. 20; AP I, art. 15; and Customary IHL Rule 25. 280 AP I, art. 79; and Customary IHL Rule 34. 281 AP I, art. 52(1) and (3); Customary IHL Rules 10, 38 and 40.
Annexe 65 excessive harm to civilians or civilian buildings are prohibited (principle of proportionality) and parties to the conflict must take all feasible precautions to avoid or at least minimize harm to civilians when attacking (principle of precautions). Students and teachers are presumed to be civilians and, as any other civilian, they are protected from attack unless they directly participate in hostilities,282 regardless of whether or not a school or other educational facility has itself lost its protection against attack.
Methods of warfare
• IHL explicitly prohibits the use of human shields,283 art. 51(7) of AP I stipulates that: “The presence or movements of the civilian population or individual civilians shall not be used to render certain points or areas immune from military operations, in particular in attempts to shield military objectives from attacks or to shield, favour or impede military operations. The Parties to the conflict shall not direct the movement of the civilian population or individual civilians in order to attempt to shield military objectives from attacks or to shield military operations.” Under the Statute of the ICC, “utilizing the presence of a civilian or other protected person to render certain points, areas or military forces immune from military operations” constitutes a war crime in international armed conflicts.284
• Sieges: IHL does not explicitly prohibit sieges per se as a method of warfare. Nonetheless, considering that such practice entails complete isolation of the besieged area with the view of obtaining surrender or annihilation of the adversary, when civilians are involved, there are a number of IHL prohibitions that will inevitably restrain the use of siege warfare.285 In the present context, the most important ones are the prohibition of starvation of the civilian population 286 which may amount to a war crime under the ICC Statute287 and the prohibition of attacking, destroying, removing or rendering useless objects indispensable to the survival of the civilian population (e.g., foodstuffs, agricultural areas, crops, livestock, drinking water and irrigation systems).288
282 AP I, art. 51(2) and (3). 283 GC III, art. 23; GC IV, art. 28; AP I, art. 51(7); and Customary IHL Rule 97. 284 ICC Statute, art. 8(2)(b)(xxiii). 285 Among others, the prohibition of collective punishment (art. 33 GC IV; art. 75 AP I; and Customary IHL Rule 103) and the prohibition of human shields (GC III, art. 23; GC IV, art. 28; AP I, art. 51(7); and Customary IHL Rule 97). See, EJIL:Talk!, G. Gaggioli, Joint Blog Series on International Law and Armed Conflict: Are Sieges Prohibited under Contemporary IHL?, 30 January 2019, available at: https://www. ejiltalk.org/joint-blog-series-on-international-law-and-armed-conflict-are-sieges-prohibited-un- der-contemporary-ihl/. 286 AP I, art. 54(1); and Customary IHL Rule 53. 287 ICC Statute, Article 8(2)(b)(xxv). 288 AP I, art. 54(2); and Customary IHL Rule 54.
66 Annexe The use of weapons
• IHL generally prohibits weapons that by their design or use are of a nature to cause superfluous injury or unnecessary suffering.289
• Any weapon the use of which is not specifically prohibited under international law must respect the basic principles related to the conduct of hostilities under IHL:
⸰ If a particular weapon is so designed that it cannot, by nature, be directed at a specific military target or that its effects cannot be limited to a specific target, it is prohibited by IHL290 as its use would constitute an indiscriminate attack.
⸰ If a particular weapon is found not to be indiscriminate by nature, the circumstances under which it is used may nevertheless breach the prohibition of indiscriminate attacks. This is the case of the use of certain explosive weapons with wide impact area in residential and urban settings which is likely to violate the prohibition of indiscriminate attacks and the principle of proportionality in attacks.291
• Examples of weapons that by their use in the current conflict may constitute violations of IHL:
⸰ Explosive weapons with a wide impact area in and around residential and urban areas are likely to violate the IHL principles of distinction, proportionality and precautions and thus constitute an indiscriminate attack.
⸰ Cluster Munitions: A cluster munition is a weapon that disperses or releases explosive sub-munitions: small, unguided explosives or bomblets that are designed to explode prior to, upon or after impact. They take a heavy toll on civilians during armed conflict as well as after the end of fighting as a proportion of the sub-munitions that are released fail to detonate as intended, contaminating large areas with deadly explosive ordnance.
Neither the Russian Federation nor Ukraine are parties to the 2008 Convention on Cluster Munitions prohibiting the use of these weapons. Nonetheless, as with any other weapon the use of which is not specifically prohibited under international law, they must respect the basic principles of IHL of distinction, proportionality and precautions.
289 AP I, art. 35; and Customary IHL Rule 70. 290 AP I, art. 51(4)(b) and (c); and Customary IHL Rule 12. 291 AP I, art. 51(4) and (5); and Customary IHL Rules 11, 12, 14.
Annexe 67 IHL rules relevant to the humanitarian situation affecting the civilian population including IDPs
• The IHL framework regulating humanitarian access mainly revolves around four main stages:292
⸰ Each party to the conflict bears the primary responsibility to meet the humanitarian needs of the population under its control;293
⸰ Impartial humanitarian organizations have a right to offer their services in order to carry out humanitarian activities, in particular when the needs of the population affected by the armed conflict are inadequately fulfilled;294
⸰ Impartial humanitarian activities undertaken in situations of armed conflict are subject to the consent of the parties concerned.295 However, if the essential needs of the population under their control are not met, the parties to the conflict concerned cannot withhold consent to such activities;296
⸰ Once impartial humanitarian relief schemes have been agreed to, the parties to the conflict as well as all States which are not a party to the armed conflict must allow and facilitate rapid and unimpeded passage of these relief schemes, subject to their right of control.297 Only in case of imperative military necessity may the movements of relief schemes be temporarily restricted.298
• Humanitarian personnel and the objects used for humanitarian relief operations must be respected and protected at all times.299
Deprivation of liberty in armed conflict:
All persons deprived of their liberty for reasons related to an armed conflict must be treated humanely and must be afforded appropriate conditions of detention, the medical care they require, and the judicial or procedural guarantees corresponding to their status.
292 See, ICRC Q&A and lexicon on humanitarian access, International Review of the Red Cross (2014), 96 (893), pp. 369-70, September 2015. 293 For occupied territories: GC IV, art. 55; AP I art. 69. 294 GC IV arts. 23, 55 and 59; AP I, art. 69-70; and Customary IHL Rule 55. 295 AP I, art. 70(1). 296 GC IV, art. 59; and Customary IHL Rule 55. 297 AP I, art. 71(3); and Customary IHL Rule 56. 298 Customary IHL Rule 56. 299 AP I, art. 71(2); and ICRC Customary IHL Rules 31 and 32.
68 Annexe The two main forms of long-term detention in armed conflicts (applicable to both POWs and civilians) are internment, i.e., administrative detention for security reasons, and detention for the purposes of criminal proceedings.
• Internment is the term used in IHL to denote the detention of someone believed to pose a serious threat to the detaining authority’s security, without the intention of bringing criminal charges against that person.
• Detention for the purpose of criminal proceedings is the deprivation of liberty to which a criminal suspect may be subjected, lasting until final conviction or acquittal.
Prisoners of war (POWs)
• The third 1949 Geneva Convention relative to the Treatment of Prisoners of War (GC III) provides detailed provisions on how POWs must be treated by all the parties to the conflict.
• POWs are in the hands of the enemy Power, but not of the individuals or military units who have captured them. Irrespective of the individual responsibilities that may exist, the Detaining Power is responsible for the treatment given them.300
• POWs must at all times be humanely treated and protected against acts of violence, intimidation, insults and exposure to public curiosity. Any unlawful act or omission by each party to the conflict causing death or seriously endangering the health of a POW in its custody is prohibited and should be regarded as a serious breach of IHL.301
• A POW, when questioned on the subject, is bound to give only his surname, first names and rank, date of birth, and army, regimental, personal or serial number, or failing this, equivalent information. No physical or mental torture, nor any other form of coercion, may be inflicted on POWs to secure from them information of any kind whatsoever. POWs who refuse to answer may not be threatened, insulted, or exposed to any unpleasant or disadvantageous treatment of any kind.302
• Their internment is not a form of punishment, but a means to prevent their further participation in the conflict. They must be released and repatriated without delay after the cessation of active hostilities.303
300 GC III, art. 12. 301 GC III, art. 13. 302 GC III, art. 17. 303 GC III, art. 118; and Customary IHL Rule 128(a).
Annexe 69 • A prisoner of war shall be subject to the laws, regulations and orders in force in the armed forces of the Detaining Power; the Detaining Power shall be justified in taking judicial or disciplinary measures in respect of any offence committed by a prisoner of war against such laws, regulations or orders.304 Wherever possible, disciplinary305 rather than judicial measures should be taken.306
• Judicial measures: the detaining power may prosecute and detain POWs for war crimes they may have committed or for other violations of IHL, but not for the mere fact of having taken a direct part in hostilities.307
Detention of civilians in Armed Conflict
• Only in cases justified by imperative reasons of security for the detaining power, a party to conflict may subject civilians to assigned residence or to internment.308
• Internment is a security measure and cannot be used as a form of punishment. This means that an internee must be released as soon as the reasons justifying his/her internments cease to exist.
• If deprivation of liberty is not in line with the grounds and procedures provided by GC IV then it amounts to unlawful confinement (arbitrary detention) which is a grave breach of GC IV309and a war crime under the ICC Statute.310
• Procedural safeguards: the civilian internee must be informed of the reasons for his or her internment and must be able to have the decision reconsidered as soon as possible by an appropriate court or administrative board and, if the decision is maintained, to have it reviewed periodically, and at least twice yearly.311
• GC IV and Additional Protocol I provide extensive protection for civilian internees during international armed conflicts.312 The treatment and detention conditions for civilian internees are similar to those for prisoners of war. Civilian internees must be treated humanely in all circumstances.313 IHL protects them against all acts of violence, as well as against intimidation, insults and public curiosity. They are entitled to respect for their lives, their dignity, their personal rights and their political, religious and other
304 GC III, art. 82. 305 GC III, arts. 82-98. 306 GC III, art. 83. 307 GC III, arts. 99-108. 308 GC IV, arts. 41-43 and 78 (in occupied territories). 309 GC IV, art. 147, see also Customary IHL Rule 99. 310 ICC Statute, art. 8(2)(a)(vii). 311 GC IV. arts. 42, 43 and 78; AP I, art. 75; and Customary IHL Rule 99. 312 GC IV, arts. 79-141; Customary IHL Rules 100-102. 313 Customary IHL Rule 90.
70 Annexe convictions.314 IHL also sets out minimum conditions of detention, covering such issues as accommodation, food, clothing, hygiene and medical care. Civilian internees must be allowed to exchange news with their families.
• Civilians can also be detained for the purpose of criminal proceedings while awaiting trial or after they have been sentenced for offences they have committed in relation to the armed conflict.315
Relevant IHL provisions regulating the situation in areas under Russian occupation
Administration of occupied territories
• Under IHL, a “territory is considered occupied when it is actually placed under the authority of the hostile army”.316
• Under occupation law, the occupying power does not acquire sovereignty over occupied territory and is required to respect the existing laws and institutions of occupied territory as far as possible. It is presumed that occupation will be temporary and that the occupying power shall preserve the status quo ante in occupied territory. In general terms, occupation law endeavours to strike a balance between the security needs of the occupying power on the one hand and the interests of the ousted power and the local population on the other.
• Under Article 43 of the Hague Regulations, “the authority of the legitimate power having in fact passed into the hands of the occupant, the latter shall take all the measures in his power to restore, and ensure, as far as possible, public order and safety, while respecting, unless absolutely prevented, the laws in force in the country.”
• Under Article 64 of GC IV, “The penal laws of occupied territory shall remain in force, with the exception that they may be repealed or suspended by the Occupying Power in cases where they constitute a threat to its security or an obstacle to the application of the present Convention. Subject to the latter consideration and to the necessity for ensuring the effective administration of justice, the tribunals of occupied territory shall continue to function in respect of all offences covered by the said laws. The Occupying Power may, however, subject the population of occupied territory to provisions which are essential to enable the Occupying Power to fulfil its obligations under the present Convention (…).”
• Under Articles 50(2) and (3) of GC IV, “The Occupying Power shall take all necessary steps to facilitate the identification of children and the registration
314 GC IV, art. 27. 315 GC IV, arts. 68-78. 316 Hague Regulations art. 42.
Annexe 71 of their parentage. It may not, in any case, change their personal status, nor enlist them in formations or organizations subordinate to it. (…) Should the local institutions be inadequate for the purpose, the Occupying Power shall make arrangements for the maintenance and education, if possible by persons of their own nationality, language and religion, of children who are orphaned or separated from their parents as a result of the war and who cannot be adequately cared for by a near relative or friend.”
• The Occupying Power may not compel protected persons to serve in its armed or auxiliary forces. No pressure or propaganda which aims at securing voluntary enlistment is permitted. The Occupying Power may not compel protected persons to work unless they are over eighteen years of age, and then only on work which is necessary either for the needs of the army of occupation, or for the public utility services, or for the feeding, sheltering, clothing, transportation or health of the population of occupied country. Protected persons may not be compelled to undertake any work which would involve them in the obligation of taking part in military operations.317
• Under the Article 54 of the GC IV, “the Occupying Power may not alter the status of public officials or judges in occupied territories, or in any way apply sanctions to or take any measures of coercion or discrimination against them, should they abstain from fulfilling their functions for reasons of conscience.” The same Article adds that the previous provision, “does not affect the right of the Occupying Power to remove public officials from their posts”.
• In occupied territory: (a) movable public property that can be used for military operations may be confiscated; (b) immovable public property must be administered according to the rule of usufruct; and (c) private property must be respected and may not be confiscated; except where destruction or seizure of such property is required by imperative military necessity.318
Abuses by the occupying power
• Wilful or intentional killings of civilians is strictly prohibited under IHL.319 All four Geneva Conventions list “wilful killing” of protected persons as a grave breach of IHL320 and the prohibition of murder is also recognized as a fundamental guarantee by Additional Protocol I.321 Murder is listed as a war crime and, if committed as part of a widespread or systematic attack directed against any civilian population, as a crime against humanity under the ICC Statute.322
317 GC IV, art. 51. 318 Hague Regulations art. 53; and Customary IHL Rule 51. 319 Customary IHL Rule 89. 320 Particularly relevant in this case is art. 147 GC IV, listing the wilful killing of protected civilians as a grave breach and a war crime. 321 AP I art. 75(2)(a). 322 ICC Statute, arts. 8(2)(b) and 7(1)(a) respectively.
72 Annexe • Deportations: IHL strictly prohibits individual or mass deportation or forcible transfer of the civilian population of an occupied territory to the territory of the occupying power or to that of any other country regardless of the motive.323 Nevertheless, the Occupying Power may undertake total or partial evacuation of a given area if the security of the population or imperative military reasons so demand. Such evacuations must not involve the displacement of protected persons outside the bounds of occupied territory except when for material reasons it is impossible to avoid such displacement. Deportation of protected persons is a grave breach of GC IV324 and a war crime under the ICC Statute.325
• Enforced Disappearances: Enforced disappearances are prohibited by Customary IHL.326 Whilst the term does not appear in IHL treaties, ED violates or threatens to violate a range of customary rules including the prohibition of arbitrary deprivation of liberty,327 torture or other forms of cruel inhuman treatment,328 and murder,329 as well as the requirements to register persons deprived of their liberty,330 and to respect family lives.331 Parties to an armed conflict are also required to take all feasible measures to account for persons reported missing as a result of armed conflict and to provide their family members with information they have on their fate.332 Although not listed as a war crime under the ICC Statute, enforced disappearance will usually involve the commission of acts which constitute war crimes, such as torture, cruel or inhuman treatment, murder or denial of fair trial rights.333
• Sexual Violence in Armed Conflict: Rape and other forms of sexual violence (including forced prostitution, forced pregnancy and enforced sterilization), when committed in the context of an armed conflict, constitute violations of IHL334 and amount to a war crime under the ICC Statute.335 All parties to an armed conflict must abide by the prohibition of sexual violence and have an obligation to prosecute the perpetrators.
323 GC IV, art. 49(1). 324 GC IV, art. 147. 325 ICC Statute, art. 8(2)(a)(7). If committed as part of a “widespread or systematic attack against any civilian population” it also amounts to a crime against humanity, ICC Statute, art. 7(2)(d). 326 Customary IHL Rule 98. 327 Customary IHL Rule 99. 328 GC IV, art. 32; AP I art. 75(2)(a)(ii); Customary IHL Rule 90. 329 GC IV, art. 147; AP I art. 75(2)(a)(i); and Customary IHL Rule 89. 330 GC IV, art. 136; Customary IHL Rule 123. 331 GC IV, art. 27; Customary IHL Rule 105. 332 GC IV, art. 136; Customary IHL Rule 117. 333 Enforced disappearance of persons is explicitly recognized as a crime against humanity under the ICC Statute, art. 7(1)(i). 334 GC IV, arts. 3 and 27; AP I, arts. 75-77; and Customary IHL Rule 93. 335 ICC Statute, art. 8(2)(b)(xxii).
Annexe 73 D Annexe 63
1 Промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине
A Промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного 1 права и международного права в области прав человека в Украине
20 июля 2022 года
Промежуточный доклад о зафиксированных нарушениях международного гуманитарного права и международного права в области прав человека в Украине – 20 июля 2022 года
Варшава, 2025 БДИПЧ ОБСЕ
Опубликовано Бюро ОБСЕ по демократическим институтам и правам человека (БДИПЧ) ul. Miodowa 10 00–251 Warsaw Poland
www.osce.org/odihr
© БДИПЧ ОБСЕ, 2025
Все права защищены. Содержание данной публикации можно свободно использовать и копировать в образовательных и других некоммерческих целях при условии, что любое такое воспроизведение будет сопровождаться упоминанием БДИПЧ ОБСЕ в качестве источника.
ISBN: 978-92-9271-346-1
Оформление: Ежи Скакун (Jerzy Skakun) Фото на обложке: Р. Ризванов (R. Rizvanov)/ Shutterstock.com
В случае несоответствий или разночтений между текстом на русском языке и английской версией, английская версия имеет преимущественную силу. Содержание
Предисловие директора 5
I. Резюме 7 II. Введение 13
III. Подготовка доклада 17 а. Методология 18 b. Тематический и хронологический охват 19 c. Структура доклада 20
IV. Правовые нормы, применимые к вооруженному конфликту в Украине 21 а. Применимые нормы международного гуманитарного права 22 b. Применимые нормы международного права в области прав человека 24
V. Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ 27 а. Неизбирательные нападения с целенаправленным нанесением ударов по гражданскому населению и гражданским объектам 28 Нападения, которые, как представляется, являются серьезными нарушениями международного гуманитарного права 29 Использование взрывных устройств, в том числе кассетных боеприпасов, в жилых районах 32 Нанесение ударов по учреждениям здравоохранения и образования 35 b. Использование методов ведения войны, нарушающих МГП 37 Размещение боевых позиций вблизи гражданских объектов и использование «живых щитов» 37 Осада как метод ведения войны 38 c. Гуманитарная ситуация в районах, затронутых вооруженным конфликтом 40 Воспрепятствование поставкам гуманитарной помощи 41 Эвакуация гражданского населения из районов, затронутых конфликтом 42 Депортация гражданских лиц с оккупированных территорий 43 d. Ситуация на оккупированных территориях 47 Управление территориями, оккупированными Российской Федерацией 47 Жестокое обращение с гражданским населением на территориях, находящихся под российской оккупацией 50 e. Случаи жестокого обращения на территориях, контролируемых Украиной 60 Обращение с лицами, обвиняемыми в мародерстве 60 f. Положение военнопленных 61
VI. Промежуточные рекомендации 67
Приложение 71 Предисловие директора
С самых первых часов военного нападения Российской Федерации на Украину, начавшегося 24 февраля, всем стали очевидны ужасающие последствия этой войны для гуманитарной безопасности народа Украины, вызванные ею колоссальные человеческие страдания и жертвы среди гражданского населения. Этот вооруженный конфликт также стал серьезным испытанием для европейской безопасности и международно-правовых норм, включая основополагающие принципы Хельсинкского заключительного акта 1975 года.
Являясь главным институтом ОБСЕ в области человеческого измерения безопасности и авторитетным мировым органом в области прав человека, БДИПЧ с самого начала данного вооруженного конфликта приступило к мониторингу совершаемых в его ходе нарушений международного гуманитарного права и международного права в области прав человека. На первоначальном этапе мониторинг проводился в удаленном режиме по материалам открытых источников, а впоследствии непосредственно на территории Украины, куда были направлены наблюдатели БДИПЧ. Тем самым Бюро продемонстрировало свою способность и готовность адаптироваться к сложным обстоятельствам в рамках выполнения своего мандата.
Как всем известно, ОБСЕ была учреждена с простой, но важной целью укрепления безопасности в Европе при помощи порядка, основанного на общих правилах и ценностях. Для достижения этой цели и было создано БДИПЧ, на которое в 1992 году в Хельсинки была возложена задача по оказанию государствам-участникам ОБСЕ содействия в выполнении их общих обязательств в области так называемого человеческого измерения, включающая также широкие полномочия по мониторингу. За прошедшие годы БДИПЧ на регулярной основе проводило мониторинг в самых разных государствах-участниках ОБСЕ, при этом в случаях, вызывавших особую озабоченность, Бюро осуществляло свои полномочия в расширенном объеме. Данная инициатива по мониторингу отчасти опирается на этот опыт и методологию, разработанную и усовершенствованную БДИПЧ за последние десятилетия.
Предисловие директора 5 В настоящем Промежуточном докладе, который охватывает период с начала вооруженного конфликта (февраль 2022 года) до конца июня 2022 года, содержатся первоначальные выводы и рекомендации, относящиеся к нарушениям международного гуманитарного права и международного права в области прав человека, допущенным в Украине вооруженными силами как Российской Федерации, так и Украины. В его предварительных выводах ясно выражается обеспокоенность тем, что Российская Федерация в целом игнорирует установленные международным гуманитарным правом базовые принципы избирательности, соразмерности и предосторожности, что может квалифицироваться как военные преступления и преступления против человечности. В гораздо меньших масштабах имеются данные, указывающие на то, что вооруженные силы Украины в ряде случаев также не соблюдали нормы международного гуманитарного права применительно к ведению боевых действий.
Следуя принятой методологии мониторинга, БДИПЧ запросило у обеих сторон конфликта соответствующую информацию для ее использования в рамках мониторинга, и будет обращаться с такими запросами и в будущем. В рамках данной деятельности по мониторингу БДИПЧ до конца ноября 2022 года опубликует следующий доклад, опирающийся на выводы настоящего Промежуточного доклада с учетом дополнительно собранных сведений.
Одна из целей данного Промежуточного доклада – содействие привлечению к ответственности виновных в нарушениях международного гуманитарного права и международного права в области прав человека, совершенных в контексте данной войны, путем установления их фактических обстоятельств. Ходя мониторинг не имеет целью установление уголовной ответственности конкретных лиц за совершенные ими нарушения, его выводы могут быть использованы национальными и международными органами и институтами, которые в настоящее время уже ведут работу по обеспечению привлечения к уголовной ответственности за подобные нарушения либо могут приступить к такой работе в будущем.
Хотел бы выразить благодарность пострадавшим и свидетелям, которые согласились рассказать о пережитом нашим экспертам и поделиться информацией, всем организациям гражданского общества и правозащитникам, которые оказывали и продолжают оказывать помощь БДИПЧ в выполнении его важного мандата, а также всем работникам БДИПЧ за их напряженный труд.
Маттео Мекаччи, директор БДИПЧ
6 Резюме
I 1. Военное нападение Российской Федерации на Украину, начатое 24 февраля 2022 года, и последовавший за ним вооруженный конфликт, продолжавшийся в течение последующих четырех месяцев, повлекли за собой масштабные страдания гражданского населения и выявили многочисленные нарушения международного гуманитарного права (МГП) и международного права в области прав человека (МППЧ).
2. Сразу после начала этого военного нападения БДИПЧ, опираясь на свой мандат по мониторингу, учредило Инициативу по мониторингу в Украине, задача которой заключается в мониторинге и фиксации наиболее серьезных нарушений МГП и МППЧ, влияющих на жизнь гражданского населения и военнопленных.
3. Следуя принятой методологии мониторинга, БДИПЧ проводило сбор информации при помощи кабинетного исследования, в том числе с использованием методик расследований по материалам открытых источников для верификации электронных свидетельств, а также проводило личные интервью на территории Украины со свидетелями и пострадавшими от предполагаемых нарушений. В ходе подготовки данного промежуточного доклада, охватывающего события с 24 февраля по 30 июня 2022 года, БДИПЧ также использовало информацию и отчеты, предоставленные международными и неправительственными организациями.
4. Как стороны международного вооруженного конфликта Российская Федерация и Украина связаны нормами МГП, а также остаются связанными своими обязательствами в рамках МППЧ. Так называемые «Луганскую Народную Республику» и «Донецкую Народную Республику» БДИПЧ рассматривает как находящиеся под общим контролем Российской Федерации и считает их связанными теми же нормами МГП, причем в соответствии с МГП Российская Федерация несет ответственность за их действия.
5. В ходе мониторинга БДИПЧ были получены убедительные доказательства, позволяющие сделать вывод о том, что ведение военных действий Российской Федераций в течение отчетного периода характеризовалось общим пренебрежением установленными МГП основополагающими принципами избирательности, соразмерности и предосторожности, что может квалифицироваться как военные преступления и преступления против человечности. Такие действия существенно усугубили последствия гуманитарной катастрофы, вызванной военным вторжением в Украину1. Также имеются сведения
1 По состоянию на 30 июня Управлением Верховного комиссара ООН по правам человека (УВКПЧ ООН) зарегистрировано 10977 жертв среди гражданского населения в стране, включая 4838 убитых и 6139 раненых гражданских лиц, причем отмечается, что на самом деле жертв намного больше. URL: https://ukraine.un.org/sites/default/files/2022-07/Ukraine%20
8 Резюме о том, что вооруженные силы Украины в течение отчетного периода также допускали нарушения отдельных норм МГП, регулирующих ведение военных действий, хотя и в значительно меньшей степени.
6. В докладе БДИПЧ зафиксированы случаи нападений, которые, как представляется, являются грубыми нарушениями МГП Российской Федерацией и могут квалифицироваться как военные преступления. К их числу относится нанесение ударов по Мариупольскому драматическому театру и железнодорожному вокзалу в Краматорске, а также многочисленные нападения на школы и больницы в нарушение защищенного статуса таких объектов, предусмотренного МГП. Свидетели также сообщили наблюдателям БДИПЧ о случаях использования школ, больниц и других гражданских объектов вооруженными силами Российской Федерации и Украины либо их расположения вблизи от таких объектов, что подвергает опасности гражданское население и нарушает нормы МГП.
7. БДИПЧ крайне обеспокоено случаями взятия украинских городов в осаду вооруженными силами Российской Федерации, когда гражданские лица не могут безопасно покинуть населенный пункт и подвергаются повышенному риску стать жертвами неизбирательных нападений и множества других нарушений МГП, включая потенциальные военные преступления. Кроме того, беспокойство БДИПЧ вызывают случаи, когда вооруженные силы Российской Федерации отказывались обеспечить незамедлительный и беспрепятственный допуск гуманитарной помощи, что способствовало усугублению гуманитарного кризиса в нарушение МГП.
8. Возможности безопасной эвакуации из украинских городов были крайне ограничены. Как было подтверждено в ходе проведенных БДИПЧ интервью, во многих случаях вооруженные силы Российской Федерации в нарушение предусмотренного МГП запрета на депортацию гражданского населения с оккупированных территорий разрешали и обеспечивали выезд гражданского населения только на контролируемые Россией территории так называемых «Луганской
-%20civilian%20casualty%20update%20as%20of%2024.00%203%20July%202022%20ENG.pdf. Военные действия также привели к массовому перемещению гражданского населения: по данным Верховного комиссара ООН по делам беженцев (УВКБ ООН), к 30 июня страну покинуло 8,4 млн человек (см. URL: https://data.unhcr.org/en/documents/details/94001), а по данным Международной организации по миграции (МОМ), по состоянию на 23 июня внутренне перемещенными лицами стали 6,2 млн человек. URL: https://dtm.iom.int/es/ node/14291. Кроме того, в результате военных действий был нанесен серьезный ущерб гражданской инфраструктуре: за период с 24 февраля по 15 мая 2022 года УВКПЧ ООН было зафиксировано 183 случая нанесения повреждений или разрушения медицинских объектов и 230 случаев – нанесения повреждений или разрушения учреждений образования, причем реальные масштабы разрушений и повреждений могут стать известны только после завершения активной фазы конфликта. См. пп. 51-52 в документе URL: https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ua/2022-08-17/2022-06- UkraineArmedAttack-RU.pdf.
Резюме 9 Народной Республики» и «Донецкой Народной Республики» и/или Российской Федерации. По информации, полученной наблюдателями БДИПЧ, гражданские лица неделями и месяцами содержались в плохих условиях в контролируемых Российской Федерацией фильтрационных лагерях без надлежащего обеспечения питанием, причем в этих лагерях имели место случаи жестокого физического обращения.
9. Свидетели сообщили БДИПЧ о недостаточности или отсутствии доступа к электричеству, телефонным сетям, независимым СМИ и Интернету на оккупированных Российской Федерацией территориях Украины. Сообщалось о случаях разграбления гуманитарной помощи российскими вооруженными силами, а также об иных изменениях административного характера, введенных на оккупированных территориях в нарушение предусмотренного МГП обязательства по сохранению, насколько это возможно, законодательства, действовавшего до оккупации.
10. Пострадавшие и свидетели сообщили БДИПЧ о случаях внесудебных казней, сексуального насилия, включая случаи изнасилования, произвольного лишения свободы, пыток и насильственных исчезновений на оккупированных Российской Федерацией территориях Украины. Все это представляет собой нарушения МГП и может квалифицироваться как военные преступления; при этом акции протеста против оккупации подавлялись, а их организаторы преследовались.
11. БДИПЧ также были выявлены свидетельства нарушений на территориях, контролируемых правительством Украины, в том числе отдельных случаев применения насилия и иных внесудебных наказаний в отношении лиц, подозреваемых в мародерстве, как сообщалось, с разрешения или одобрения властей.
12. Озабоченность БДИПЧ вызывают сообщения о нарушениях прав российских и украинских военнопленных, в том числе об отсутствии у них доступа к питанию, их содержании в ненадлежащих условиях, а также заявления о жестоком физическом обращении с ними и их публичном унижении. Взятые в плен военнослужащие, находящиеся под контролем Российской Федерации, вместо предоставления им статуса военнопленных и явно в нарушение обязательств по МГП были преданы суду и, в одном случае, приговорены к смертной казни – как представляется, исключительно за сам факт участия в военных действиях.
13. В порядке реагирования на выявленные факты серьезных систематических нарушений МГП и МППЧ, БДИПЧ представляет ряд рекомендаций, призывая обе стороны конфликта соблюдать
10 Резюме и обеспечивать соблюдение МГП и МППЧ, выполнить свои обязательства по расследованию нарушений и привлечь к ответственности виновных в нарушениях, обеспечив им справедливое разбирательство. В частности, БДИПЧ призывает Российскую Федерацию неукоснительно соблюдать разграничение между гражданскими лицами и объектами и военными объектами, осуществляя нанесение ударов только по военным целям. Неизбирательные удары по районам проживания гражданского населения и гражданским объектам привели, в частности, к человеческим жертвам, ранениям и насильственному перемещению гражданского населения. Российская Федерация должна немедленно прекратить депортацию гражданского населения с оккупированных территорий, упразднить процедуру «фильтрации» и обеспечить соблюдение всех прав гражданского населения на оккупированной ею территории. БДИПЧ призывает Украину воздерживаться от размещения военных объектов в границах районов проживания гражданского населения или вблизи таких районов, а также от использования присутствия гражданского населения для защиты военных объектов от нападений.
Резюме 11 Введение
II 14. Военное нападение Российской Федерации на Украину, начатое ранним утром 24 февраля 2022 года, и последовавший за ним международный военный конфликт вызывают серьезную обеспокоенность с точки зрения соблюдения международного гуманитарного права (МГП) и международного права в области прав человека (МППЧ). За прошедшие с начала конфликта четыре месяца были зафиксированы бесспорные факты масштабных страданий среди гражданского населения и убедительные свидетельства нарушений МГП и МППЧ.
15. Обязательства ОБСЕ в области человеческого измерения подчеркивают жизненную важность выполнения государствами-участниками своих правовых обязательств в области прав человека, предусмотренных международными договорами 2. Эти обязательства в области человеческого измерения подтверждают юридически обязывающий характер обязательств государств в рамках МГП, включая Женевские конвенции3.
16. На БДИПЧ как на институт ОБСЕ с наиболее широким мандатом в области человеческого измерения безопасности возложена задача, в частности, по оказанию содействия государствам-участникам ОБСЕ в выполнении их обязательств в области человеческого измерения 4. Мандат БДИПЧ по мониторингу вытекает из ряда этих обязательств5. Кроме того, БДИПЧ выступает контактным пунктом для информации, предоставляемой государствами-участниками ОБСЕ6, и государства- участники выразили свою готовность сотрудничать в рамках ОБСЕ, а также с ее институтами и представителями в духе солидарности и партнерства на постоянной основе при рассмотрении вопросов, касающихся выполнения обязательств7. Важнейшая роль ОБСЕ в усилиях по предотвращению и урегулированию конфликта в Украине проявилась в деятельности Специальной мониторинговой миссии ОБСЕ в Украине (СММ), действовавшей с 2014 по 2022 годы. БДИПЧ располагает
2 См., например, Будапештский документ, 6 декабря 1994 г. (далее – Будапешт, 1994), п. 20. 3 См., например, Хельсинкский документ, 10 июля 1992 г. (далее – Хельсинки, 1992), пп. 47-52; Будапешт, 1994, пп. 29-35. 4 Хельсинки, 1992. 5 Хельсинки, 1992; Будапешт, 1994; Заключительный документ седьмой встречи Совета министров ОБСЕ в Осло, 2-3 декабря 1998 г.; Заключительный документ одиннадцатой встречи Совета министров ОБСЕ в Маастрихте, 1-2 декабря 2003 г. 6 Заключительный документ четвертой встречи Совета министров СБСЕ в Риме, 30 ноября – 1 декабря 1993 г. 7 Стамбульский документ, Стамбул, 19 ноября 1999 г.
14 Введение богатым опытом проведения мониторинга положения с правами человека в кризисных ситуациях8.
17. БДИПЧ учредило Инициативу по мониторингу в Украине сразу же после начала военного вторжения Российской Федерации на Украину 24 февраля. Задача Инициативы заключается в мониторинге и фиксации наиболее серьезных нарушений МГП и МППЧ, предоставлении точной, своевременной и обновленной информации руководству ОБСЕ, государствам-участникам и широкой общественности. Данный промежуточный доклад направлен на выполнение этой задачи и, кроме того, имеет целью способствовать привлечению к ответственности виновных в нарушениях МГП и МППЧ. Данный мониторинг не направлен на установление индивидуальной уголовной ответственности конкретных лиц за совершенные ими нарушения.
8 Настоящий доклад опирается на опыт БДИПЧ в проведении мониторинга положения в области прав человека в кризисных ситуациях. Этот опыт включает анализ и обобщение данных, собранных в рамках Миссии ОБСЕ по верификации в Косово, в форме публикации «Human Rights in Kosovo: As Seen, As Told (1998 – 1999)» [Права человека в Косово по свидетельствам очевидцев (1998-1999 гг.)]. URL: https://www.osce.org/odihr/17772 и URL: https://www.osce.org/ kosovo/17781. Впоследствии аналитиками БДИПЧ ОБСЕ, участвовавшими в составлении доклада, при поддержке действовавшей в тот период Миссии ОБСЕ в Косово было проведено дополнительное ограниченное расследование в Косово* (данное обозначение используется без ущерба для позиций в отношении его статуса и соответствует Резолюции 1244 Совета Безопасности ООН и Заключению Международного суда о Декларации о независимости Косово). БДИПЧ осуществляло свой мандат по мониторингу в рамках целого ряда прошлых миссий, в том числе в ходе работы с задержанными лицами, содержавшимися в Гуантанамо, во время Андижанских событий, а также в рамках работы Миссий по оценке положения в области прав человека в Грузии в 2008 г. и в Украине в 2014 и 2015 гг. Например, во время Миссии 2015 г. были проведены встречи и интервью более чем со 100 представителями гражданского общества и украинских властей, с внутренне перемещенными лицами (ВПЛ) и лицами, совершающими трансграничные поездки; в ходе таких встреч было зафиксировано множество достоверных, последовательных и убедительных свидетельств о нарушениях прав человека и случаях несоблюдения законодательства в Крыму.
Введение 15 Подготовка доклада
III А. МЕТОДОЛОГИЯ
18. Методология Инициативы по мониторингу была адаптирована с учетом имеющихся возможностей фиксации информации, доступных ресурсов, тематики изучаемых вопросов и планируемых результатов, в соответствии с принятой БДИПЧ методологией мониторинга ситуации в области прав человека и принципами мониторинга, в целом согласующимися с «Руководством по мониторингу соблюдения прав человека», выпущенным Управлением Верховного комиссара ООН по правам человека (УВКПЧ ООН)9 .
19. В ходе отчетного периода эксперты БДИПЧ проводили сбор информации при помощи кабинетных исследований, в том числе с использованием методов расследования по материалам открытых источников для верификации цифровых данных, а также личных интервью. БДИПЧ было организовано три мониторинговых выезда в Украину, в ходе которых эксперты посетили Ужгород, Львов, Киев, а также города и сельские населенные пункты Киевской области. Было проведено 53 подробных личных интервью (опрошена 31 женщина, 18 мужчин, а также проведено 4 интервью с супружескими парами) с внутренне перемещенными лицами (ВПЛ) и лицами, остававшимися в своих домах и ставшими свидетелями предполагаемых нарушений МГП и МППЧ либо пострадавшими от таких нарушений. БДИПЧ выражает благодарность всем людям, согласившимся поделиться своими рассказами. Кроме того, эксперты БДИПЧ проводили расследования по материалам открытых источников и верификацию цифровых свидетельств, а также получали информацию от соответствующих межправительственных и неправительственных организаций. В различных формах была получена информация от гражданского общества, в том числе во время очных встреч в Украине и других странах либо в рамках мероприятий, организованных ОБСЕ и БДИПЧ. По вопросам, рассматриваемым в докладе, БДИПЧ также запросило информацию у властей Украины и Российской Федерации. В целях увеличения эффективности и во избежания дублирования предпринимались усилия по координации работы БДИПЧ и других межправительственных организаций.
20. До выезда в Украину БДИПЧ провело ознакомительные визиты в Польшу, Венгрию, Молдову и Румынию, во время которых были проведены интервью с беженцами, выехавшими из Украины из соображений безопасности, с гуманитарными работниками и представителями соответствующих органов власти на местах – преимущественно у пунктов пересечения границы и поблизости от
9 См. новую редакцию Руководства. URL: https://www.ohchr.org/en/publications/policy-and- methodological-publications/manual-human-rights-monitoring-revised-edition.
18 Подготовка доклада таковых. В ходе этих визитов была получена ценная информация, использованная в докладе и позволившая усовершенствовать его методологию.
21. Все эксперты БДИПЧ, выезжающие в Украину, прошли обучение методике проведения интервью с учетом перенесенной психологической травмы и должны на практике руководствоваться принципами мониторинга соблюдения прав человека, включая принцип «не навреди», позволяющий избежать (повторной) психологической травматизации интервьюируемого. Придерживаясь данного подхода, ориентированного на соблюдение интересов пострадавших, специалисты БДИПЧ не проводили интервью с детьми, а также старались не опрашивать лиц, ранее уже опрошенных другими организациями.
22. БДИПЧ выражает благодарность всем, кто оказывал содействие в подготовке данного промежуточного доклада. Его публикация была бы невозможна без сотрудничества со стороны властей Украины, Координатора проектов ОБСЕ в Украине, других заинтересованных организаций и партнеров, включая неправительственные организации на местах.
B. ТЕМАТИЧЕСКИЙ И ХРОНОЛОГИЧЕСКИЙ ОХВАТ
23. Руководствуясь своим мандатом, сразу после нападения Российской Федерации на Украину 24 февраля 2022 года БДИПЧ приступило к мониторингу ведения военных действий на предмет возможных нарушений МГП и МППЧ.
24. В рамках своей мониторинговой деятельности БДИПЧ уделяет первоочередное внимание наиболее острым аспектам, влияющим на жизнь гражданского населения в условиях конфликта, а также на жизнь военнопленных. Это включает мониторинг использования средств и методов ведения войны, запрещенных МГП, случаев преднамеренных убийств, пыток и иных видов бесчеловечного и унижающего достоинство обращения в отношении лиц, захваченных противником, депортации гражданских лиц, а также отказа в предоставлении гуманитарной помощи нуждающимся.
25. В данном докладе рассматриваются зафиксированные события, происходившие в период с 24 февраля по 30 июня 2022 года. Речь идет о событиях, имевших место на территории Украины, включая территории, находящиеся под военной оккупацией Российской Федерации, за исключением мониторинга обращения с гражданскими лицами и военнопленными, вывезенными с территории Украины. Так
Подготовка доклада 19 называемые «Луганскую Народную Республику» и «Донецкую Народную Республику» БДИПЧ рассматривает как находящиеся под общим контролем Российской Федерации. Это означает, что они являются участниками того же самого международного вооруженного конфликта с Украиной и связаны теми же нормами МГП, при этом Российская Федерация несет ответственность за их действия в соответствии с МГП.
C. СТРУКТУРА ДОКЛАДА
26. В данном Промежуточном докладе рассматриваются основные проблемные области, которые выявила Инициатива по мониторингу в Украине в рамках своего мандата, с приведением по необходимости характерных примеров и правового анализа. В соответствующих подразделах Раздела V рассматриваются следующие вопросы: i) неизбирательные нападения и целенаправленное нанесение ударов по гражданским объектам, когда часто наносимые удары потенциально могут представлять собой нарушение международного права; ii) функционирование либо отсутствие гуманитарных коридоров и возможность эвакуации гражданских лиц в безопасные районы и в избранном ими направлении; iii) ситуация на территориях, находящихся или находившихся под временной оккупацией Российской Федерации и/или оппозиционных по отношению к властям Украины вооруженных формирований, с особым вниманием к общим вопросам управления такими территориями, а также к отдельным сообщениям о случаях жестокого обращения или угроз физической безопасности, включая внесудебные казни, использование сексуального насилия как средства ведения войны, исчезновений и пыток; iv) предполагаемые случаи жестокого обращения на территориях, контролируемых Украиной; v) обращение с военнопленными.
27. В Разделе VI приводится ряд рекомендаций, а также отмечается, что более подробные рекомендации будут приведены в комплексном итоговом докладе.
28. В Приложении, содержащемся в конце доклада, приведены соответствующие нормы МГП.
20 Подготовка доклада Правовые нормы, применимые к вооруженному конфликту в Украине
IV 29. С начала военного нападения Российской Федерации на Украину 24 февраля 2022 года эти два государства находятся в состоянии международного вооруженного конфликта, что влечет за собой применимость международного гуманитарного права (МГП)10. В соответствии с МГП выделяются две категории вооруженных конфликтов: международные и немеждународные. Военная оккупация является особой формой международного вооруженного конфликта. Основные положения МГП, применимые к конфликтам международного характера, включая военную оккупацию, содержатся в четырех Женевских конвенциях 1949 года11 и Дополнительном протоколе I к ним (ДП I)12, участниками которых являются и Российская Федерация, и Украина, а также в соответствующих нормах обычного МГП13. Кроме того, и Украина, и Российская Федерация являются сторонами ряда основных договоров в области прав человека. В ситуациях вооруженного конфликта, за исключением правомерных отступлений, допускаемых некоторыми договорами в области прав человека, государства остаются связанными своими обязательствами в рамках МППЧ.
А. ПРИМЕНИМЫЕ НОРМЫ МЕЖДУНАРОДНОГО ГУМАНИТАРНОГО ПРАВА
30. Основная часть норм МГП, применимых к настоящему конфликту и наиболее значимых для целей Инициативы по мониторингу в Украине, содержится в четырех Женевских конвенциях. Данными конвенциями установлены конкретные правила обращения с ранеными и больными военнослужащими на суше и на море (ЖК I и ЖК II), обращения с военнопленными (ЖК III) и меры защиты гражданского населения в условиях международных военных конфликтов, в том числе на оккупированных территориях (ЖК IV)14. Кроме того, Дополнительным протоколом I закреплены расширенные гарантии,
10 С 2014 года под оккупацией Российской Федерации находятся Крым и Севастополь, к которым применяется МГП военной оккупации. 11 Женевская конвенция (I) об улучшении участи раненых и больных в действующих армиях; Женевская конвенция (II) об улучшении участи раненых, больных и лиц, потерпевших кораблекрушение, из состава вооруженных сил на море; Женевская конвенция (III) об обращении с военнопленными; Женевская конвенция (IV) о защите гражданского населения во время войны. 12 Дополнительный протокол к Женевским конвенциям от 12 августа 1949 года, касающийся защиты жертв международных вооруженных конфликтов (Протокол I), 8 июня 1977 года. 13 Jean-Marie Henckaerts and Louise Doswald-Beck, Customary International Humanitarian Law – Volume1: Rules [Обычное международное гуманитарное право – Том 1. Нормы] (CUP 2005). 14 Остается спорным вопрос о том, начинают ли нормы МГП, регулирующие военную оккупацию, применяться лишь после получения противником полного контроля над территорией (частью территории), или же, в соответствии с функциональным подходом, они действуют уже на этапе вторжения, как только находящееся под защитой лицо попадает во власть неприятеля. Ответы на этот вопрос могут различаться в зависимости от того, о какой именно норме идет речь. Тем не менее, представляется разумным полагать, что во избежание «разрывов» в защите и в той мере, в какой это касается защиты гражданских лиц, оккупационное право должно применяться, как только гражданские лица попадают под власть неприятеля за пределами его собственной территории. См. также Доклад в рамках Московского механизма, 13 апреля 2022 г. С. 8-10. URL: https://www.osce.org/files/f/documents/4/f/517812_0.pdf.
22 Правовые нормы, применимые к вооруженному конфликтув Украине а также детализируются и кодифицируются правила применения средств и методов ведения войны при международных вооруженных конфликтах. Также особое значение имеют Гаагские положения 1907 года15, так как в них, в частности, содержатся важные нормы о базовых принципах, регулирующих режим военной оккупации.
31. Что касается использования вооружений, применение некоторых видов вооружений прямо запрещается международным правом при любых обстоятельствах, причем в большинстве случаев такие запреты имеют характер норм обычного права, что означает, что они являются обязательными для всех государств независимо от их договорно-правовых обязательств. Это касается, например, запрета биологического16 и химического17 оружия. Запрещение некоторых других видов оружия или ограничение их применения не приобрело статуса норм обычного права, и законность их использования зависит от ратификации государствами конкретных конвенций. И Украина, и Российская Федерация являются участниками Конвенции о запрещении или ограничении применения конкретных видов обычного оружия (КНО)18 и дополняющих ее протоколов, запрещающих использование необнаруживаемых осколков (КНО П-1)19, ослепляющего лазерного оружия (КНО П-4)20 и ограничивающих использование мин, мин-ловушек и других устройств (КНО П-2)21, а также зажигательного оружия (КНО П-3)22 и взрывоопасных пережитков войны (КНО П-5)23. Кроме того, Украина, но не Российская Федерация, является стороной Конвенции по противопехотным минам 24, и ни Украина, ни Российская Федерация не являются участниками ратифицированной многими государствами Конвенции по кассетным боеприпасам 25. Использование таких вооружений, не запрещенных международным правом, должно подчиняться базовым принципам МГП, регулирующим
15 Гаагская конвенция IV с приложенным к ней Положением о законах и обычаях сухопутной войны (Гаагская конвенция 1907 года). 16 Конвенция о запрещении разработки, производства и накопления запасов бактериологического (биологического) и токсинного оружия и об их уничтожении, 10 апреля 1972 года. 17 Конвенция о запрещении разработки, производства, накопления и применения химического оружия и о его уничтожении, Париж, 13 января 1993 года. 18 Конвенция о запрещении или ограничении применения конкретных видов обычного оружия, которые могут считаться наносящими чрезмерные повреждения или имеющими неизбирательное действие (Конвенция о «негуманном» оружии (КНО)), Женева, 10 октября 1980 года. 19 КНО, Протокол о необнаруживаемых осколках (Протокол I). 20 КНО, Протокол об ослепляющем лазерном оружии (Протокол IV к Конвенции 1980 года), 13 октября 1995 года. 21 КНО, Протокол (II) о запрещении или ограничении применения мин, мин-ловушек и других устройств, Женева, 10 октября 1980 года. 22 КНО, Протокол о запрещении или ограничении применения зажигательного оружия (Протокол III), Женева, 10 октября 1980 года. 23 КНО, Протокол о взрывоопасных пережитках войны (Протокол V), 28 ноября 2003 года. 24 Конвенция о запрещении применения, накопления запасов, производства и передачи противопехотных мин и об их уничтожении, 18 сентября 1997 года. 25 Конвенция по кассетным боеприпасам, 30 мая 2008 года.
Правовые нормы, применимые к вооруженному конфликтув Украине 23 ведение военных действий, а именно принципам избирательности, соразмерности и предосторожности при нападении.
32. Наконец, все стороны конфликта также связаны нормами МГП, которые считаются частью обычного международного права в отношении международных вооруженных конфликтов и включены в базу данных Международного комитета Красного Креста (МККК) «Обычное международное гуманитарное право»26.
B. ПРИМЕНИМЫЕ НОРМЫ МЕЖДУНАРОДНОГО ПРАВА В ОБЛАСТИ ПРАВ ЧЕЛОВЕКА
33. Помимо МГП, в ситуациях вооруженного конфликта, включая оккупацию, продолжает применяться международное право в области прав человека27. Два этих правовых режима действуют параллельно и дополняют друг друга, то есть один комплекс правовых норм может усиливать меры защиты, предусмотренные другим комплексом правовых норм 28. В целом, некоторые ситуации могут регулироваться исключительно МГП, другие – исключительно МППЧ, а некоторые могут регулироваться обеими отраслями права одновременно. В последнем случае могут возникать вопросы о том, какая норма является преобладающей, и для решения этого вопроса обычно используется принцип lex specialis derogat legi generali, согласно которому нормы специального характера (в случаях международного вооруженного конфликта таковыми являются нормы МГП) преобладают над более общими нормами 29. Тем не менее, обычно рекомендуется придерживаться подхода, учитывающего особенности каждого конкретного случая, а также сформулированного УВКПЧ ООН критерия «чем эффективнее контроль над лицами или территорией, тем в большей степени право прав человека является адекватной правовой
26 База данных «Обычное международное гуманитарное право» содержит 161 норму обычного МГП, которые были сформулированы в исследовании МККК 2005 года по обычному МГП, а также полную подборку практики, лежащей в основе этого исследования. URL: https://ihl-databases.icrc.org/customary-ihl/eng/docs/home. См. также Jean-Marie Henckaerts and Louise Doswald-Beck, Customary International Humanitarian Law – Volume1: Rules (CUP 2005). 27 Консультативное заключение Международного Суда относительно правовых последствий строительства стены на оккупированной палестинской территории, 9 июля 2004 года, п. 106; Armed Activities on the Territory of the Congo (Democratic Republic of the Congo v. Uganda), Judgment, I.C.J. Reports 168 (2005) [Военные действия на территории Конго (Демократическая Республика Конго против Уганды), Решение Международного Суда], para. 216. 28 Комитет по правам человека. Замечание общего порядка № 31: Характер общего юридического обязательства, налагаемого на государства-участники Пакта, UN Doc. CCPR/C/21/Rev.1/Add.13, 26 мая 2004 г., п. 11; см. также Совет по правам человека, Резолюция 9/9, UN Doc. A/HRC/RES/9/9, 18 сентября 2008 г. 29 Международный суд, Законность угрозы ядерным оружием или его применения, Консультативное заключение, 8 июля 1996 г., п. 25; Консультативное заключение относительно законности строительства стены, п. 106. Более подробный анализ взаимосвязи между МГП и МППЧ см. в Докладе в рамках Московского механизма, 13 апреля 2022 г. С. 64-65. URL: https://www.osce.org/files/f/documents/4/f/517812_0.pdf.
24 Правовые нормы, применимые к вооруженному конфликтув Украине основой»30, который в ситуации военной оккупации имеет особое значение.
34. И Украина, и Российская Федерация являются сторонами основных договоров ООН в области прав человека31, включая Международный пакт о гражданских и политических правах (МПГПП) и Международный пакт об экономических, социальных и культурных правах (МПЭСКП), за исключением Международной конвенции о защите прав всех трудящихся-мигрантов и членов их семей (МКЗПТМ) и, в случае Российской Федерации, Международной конвенции для защиты всех лиц от насильственных исчезновений (МЗЛНИ). В настоящее время оба государства также являются сторонами Европейской конвенции по правам человека (ЕКПЧ), однако в результате исключения Российской Федерации из Совета Европы32 эта конвенция прекратит для нее свое действие с 16 сентября 2022 года. Таким образом, обе стороны конфликта связаны обязательствами в области прав человека, предусмотренными данными инструментами, на своей территории, а также на территориях, в отношении которых они осуществляют юрисдикцию или эффективный контроль33. Во время чрезвычайных ситуаций, угрожающих жизни нации, включая вооруженные конфликты, некоторые договоры в области прав человека допускают приостановление соблюдения государствами- участниками определенных обязательств в области прав человека в рамках строгих параметров и на время, необходимое для преодоления такой чрезвычайной ситуации34. 23 февраля в Украине была объявлена чрезвычайная ситуация на срок 30 дней, а на следующий день, 24 февраля, правительством Украины было введено военное положение35
30 УВКПЧ ООН, Международно-правовая защита прав человека в вооруженных конфликтах, Doc. HR/PUB/11/01, ноябрь 2011 г. С. 74. 31 Помимо МПГПП и МПЭСКП, к числу основных договоров ООН в области прав человека также относятся Международная конвенция о ликвидации всех форм расовой дискриминации (МКЛРД), Конвенция о ликвидации всех форм дискриминации в отношении женщин (КЛДЖ), Конвенция против пыток и других жестоких, бесчеловечных или унижающих достоинство видов обращения и наказания (КПП), Конвенция о правах ребенка (КПР) и Конвенция о правах инвалидов (КПИ). 32 Council of Europe, Resolution CM/Res(2022)2 on the cessation of the membership of the Russian Federation to the Council of Europe [Совет Европы, Резолюция CM/Res(2022)2 о прекращении членства Российской Федерации в Совете Европы], 16 March 2022. 33 См., в частности, Международный суд, Консультативное заключение относительно законности строительства стены на оккупированной палестинской территории, 9 июля 2004 г., пп. 111-112; CCPR/C/21/Rev.1/Add. 13, п. 10; CCPR/C/GC/36, п. 63; CCPR/C/120/D/2285/2013, п. 6.5; E/C.12/GC/24, п. 10. Более подробный анализ правовых норм в области прав человека, применимых в Украине, см. в Докладе в рамках Московского механизма. С. 60–66. URL: https://www.osce.org/files/f/ documents/4/f/517812_0.pdf. 34 Существуют определенные права человека, отступление от которых со стороны государств не допускается ни при каких обстоятельствах. К ним относятся право на жизнь (за исключением случаев смерти в результате законных военных действий) и право не подвергаться пыткам и бесчеловечному или унижающему достоинство обращению и наказанию. 35 Военное положение было введено 24 февраля 2022 г. Указом № 64/2022 «О введении военного положения в Украине».
Правовые нормы, применимые к вооруженному конфликтув Украине 25 на срок 30 дней, после чего оно неоднократно продлевалось36. 1 и 4 марта Украина уведомила Генерального секретаря Организации Объединенных Наций об отступлении от некоторых обязательств в области прав человека37, в соответствии со статьей 4 МПГПП и статьей 15 ЕКПЧ, на период действия военного положения. Российская Федерация не уведомляла Генерального секретаря ООН или БДИПЧ о каких-либо отступлениях от соблюдения договоров по правам человека; таким образом, все международно-правовые инструменты в области прав человека, участницей которых она является, сохраняют свою силу.
36 22 мая Парламент Украины удовлетворил просьбу президента Зеленского об очередном продлении военного положения на срок 90 дней, до 23 августа 2022 г.. URL: https://itd.rada.gov.ua/ billInfo/Bills/Card/39638. 37 Отступления, решения о которых приняты властями Украины, касаются широкого перечня прав человека, в частности предусмотренных статьями 3, 8(3), 9, 12, 13, 17, 19, 20, 21, 22, 24, 25, 26 и 27 МПГПП; статьями 4(3), 8, 9, 10, 11, 13, 14,16 ЕКПЧ; статьями 1-3 Дополнительного протокола к ЕКПЧ; статьей 2 Протокола № 4 к ЕКПЧ, см. вербальные ноты № 4132/28-110-17625 и № 4132/28-110- 17626 от 1 марта. URL: https://treaties.un.org/Pages/CNs.aspx?cnTab=tab2&clang=_en.
26 Правовые нормы, применимые к вооруженному конфликтув Украине Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ
V А. НЕИЗБИРАТЕЛЬНЫЕ НАПАДЕНИЯ С ЦЕЛЕНАПРАВЛЕННЫМ НАНЕСЕНИЕМ УДАРОВ ПО ГРАЖДАНСКОМУ НАСЕЛЕНИЮ И ГРАЖДАНСКИМ ОБЪЕКТАМ
35. Вооруженное нападение Российской Федерации на Украину привело к широкомасштабным разрушениям на всей территории страны, нанесло колоссальный ущерб населению и повлекло за собой гибель и ранения тысяч гражданских лиц. По состоянию на 30 июня УВКПЧ ООН в стране зафиксировано 10 977 верифицированных случаев гибели и ранений гражданских лиц, в том числе 4 838 погибших и 6 139 раненых. УВКПЧ ООН считает, что на самом деле таких случаев значительно больше38. Кроме того, по всей стране были повреждены или разрушены десятки тысяч гражданских объектов, включая многоэтажные жилые дома, учреждения здравоохранения и образования39.
36. БДИПЧ осуществляет сбор информации о потенциальных нарушениях правил ведения военных действий сторонами конфликта. Поскольку БДИПЧ не в состоянии осуществить детальную оценку нарушений норм МГП в отношении каждого отдельного нападения, его выводы основываются на определенных закономерностях, выявленных в ходе мониторинга и позволяющих сделать предварительные выводы о степени соблюдения конкретных норм МГП воюющими сторонами.
37. В рамках мониторинговой деятельности БДИПЧ получены убедительные данные, свидетельствующие о том, что ведение военных действий вооруженными силами Российской Федерации в Украине характеризуется общим игнорированием основополагающих принципов избирательности, соразмерности и предосторожности, предусмотренных МГП. Полученные данные свидетельствуют о широкомасштабном использовании вооруженными силами Российской Федерации взрывных устройств с широкой зоной поражения в густонаселенных районах. Во множестве зафиксированных случаев такие вооружения были оснащены кластерными боеприпасами. Кроме того, БДИПЧ крайне обеспокоено использованием Российской Федерацией осадной тактики в городах Мариуполь, Изюм и Чернигов, что привело к многочисленным жертвам среди гражданского населения и катастрофически ухудшило гуманитарную ситуацию.
38. Также имеются сведения о том, что вооруженные силы Украины в ряде случаев в нарушение норм МГП, регулирующих ведение военных действий, использовали взрывные устройства с широкой зоной поражения в населенных районах, контролируемых де-факто властями
38 ООН, Управление Верховного комиссара по правам человека, «Украина: потери среди гражданских лиц. 17 июля 2022 г.». URL: https://ukraine.un.org/ en/190717-ukraine-civilian-casualties-17-july-2022. 39 Ukrainian Civilian Objects Attacks and Casualties Interactive Map [Нападения на украинские гражданские объекты и потери среди гражданского населения: интерактивная карта]. URL: https://attacks.stopwar.team/ [дата последнего просмотра: 20.07.2022].
28 Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ так называемых «Донецкой Народной Республики» и «Луганской Народной Республики», а также размещали военные объекты в гражданских районах или поблизости от таковых.
Нападения, которые, как представляется, являются серьезными нарушениями международного гуманитарного права
Бомбардировка Мариупольского драматического театра
39. 16 марта около 10 часов утра по местному времени Донецкий областной академический драматический театр в Мариуполе (Донецкая область) был разрушен в результате детонации мощного взрывного устройства – вероятнее всего, авиабомбы 40. Здание театра служило укрытием для сотен гражданских лиц, а также пунктом раздачи воды и пищи и пунктом сбора при эвакуации. Точное число гражданских лиц, погибших в результате удара, остается неизвестным. Внутри и около театра в момент удара могло находиться, по разным оценкам, от нескольких сотен до более тысячи человек. Сразу после нападения Мариупольский городской совет объявил о гибели 300 человек 41. Впоследствии по результатам расследования, проведенного «Ассошиэйтед Пресс», был сделан вывод о том, что в результате удара могло погибнуть до 600 человек 42, в то время как в недавнем докладе «Amnesty International» отмечается, что число жертв, по всей видимости, гораздо ниже, чем сообщалось ранее43.
40. Театр являлся легко опознаваемым гражданским объектом, и проводимые в нем мероприятия имели явно гражданский характер44. За несколько дней до нанесения удара на мостовой около театра появилась выполненная большими буквами на русском языке надпись «ДЕТИ», которую видно на сделанных со спутника снимках 45. По данным независимого расследования, проведенного «Amnesty International»,
40 “Ukraine: Mariupol Theatre Hit by Russian Attack Sheltered Hundreds” [Украина: в результате российского удара пострадал театр в Мариуполе, где находились сотни людей], Human Rights Watch, 16 March 2022. URL: https://www.hrw.org/news/2022/03/16/ukraine-mariupol-theater-hit-russian -attack-sheltered-hundreds. 41 “300 people were killed in Russian airstrike on Mariupol theatre, Ukrainian authorities say” [300 человек погибло в результате российского авиаудара по театру в Мариуполе, сообщают украинские власти], CNN, 25 March 2022. URL: https://edition.cnn.com/2022/03/25/europe/ukraine- mariupol-theater-dead-intl/index.html. 42 “AP evidence points to 600 dead in Mariupol theatre airstrike” [AP располагает сведениями о 600 погибших в результате авиаудара по театру в Мариуполе], Associated Press, 4 May 2022. URL: https://apnews.com/article/Russia-ukraine-war-mariupol-theater-c321a196fbd568899841b506afcac7a1. 43 «„ДЕТИ“: нападение на Донецкий академический областной драматический театр в Мариуполе, в Украине», Amnesty International, 30 июня 2022 г., Лондон С. 3. URL: https://www.amnesty.org/en/documents/eur50/5713/2022/ru/. 44 Там же. С. 4. 45 “Russia bombed a theatre in Mariupol that had ‘Children’ written in Russian outside, satellite images show” [Россия нанесла бомбовый удар по театру в Мариуполе, около которого была надпись «Дети» на русском языке, как видно на сделанных со спутника снимках], Washington Post, 17 March. URL: https://www.businessinsider.com/russian-bombed-theater-had-children-written-nearby- satellite-images-2022-3?r=US&IR=T.
Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ 29 поблизости от театра не было никаких законных военных целей, как и не было какого-либо существенного военного присутствия в этом районе ни до, ни во время нанесения удара 46.
41. Имеются веские основания полагать, что этот удар был нанесен российскими вооруженными силами. По предположению «Amnesty International», удар, скорее всего, был нанесен российским истребителем, сбросившим на театр две 500-килограммовые бомбы, которые упали рядом друг с другом и сдетонировали одновременно47.
42. Хотя Российская Федерация отрицала свою причастность к нанесению удара и утверждала, что театр был разрушен изнутри в ходе «операции под чужим флагом» полка «Азов» вооруженных сил Украины 48, многочисленные пострадавшие и очевидцы нападения 49, в том числе свидетели, опрошенные наблюдателями БДИПЧ50, сообщили о том, что слышали звук самолета в данном районе непосредственно перед взрывом. Если обстоятельства данного инцидента подтвердятся, будет правомерным вывод о том, что нанесение Российской Федерацией удара по театру стало намеренным нападением на гражданское население, что является грубейшим нарушением принципа избирательности, предусмотренного МГП51. Неизбирательные нападения запрещены МГП и могут квалифицироваться как военные преступления52.
Удар по железнодорожному вокзалу в Краматорске
«Я увидела, что у моей дочери нет кроссовок на ногах, а потом поняла, что у нее нет ступней». — Пострадавшая в результате удара по Краматорску, опрошенная БДИПЧ53
43. 8 апреля около 10 часов 30 минут по местному времени под ракетный обстрел попало здание железнодорожного вокзала в Краматорске
46 «„ДЕТИ“: нападение на Донецкий академический областной драматический театр в Мариуполе, в Украине», Amnesty International, 30 июня 2022 г., Лондон. С. 5. URL: https://www.amnesty.org/en/documents/eur50/5713/2022/ru/. 47 Там же. С. 33. 48 “Ukraine says Russia strikes Mariupol theatre sheltering residents, Moscow denies attack” [Украина утверждает, что Россия нанесла удара по Мариупольскому театру, где укрывались местные жители; Москва отрицает нанесение удара], Reuters, 16 March 2022. URL: https://www.reuters.com/ world/russian-bombing-hits-theatre-mariupol-sheltering-residents-city-council-2022-03-16/. 49 «„ДЕТИ“: нападение на Донецкий академический областной драматический театр в Мариуполе, в Украине», Amnesty International, 30 июня 2022 г., Лондон. С. 32. URL: https://www.amnesty.org/en/documents/eur50/5713/2022/ru/. 50 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.028, п. 26; UKR.WS.034, п. 18. 51 Дополнительный протокол I, ст. 48. 52 Дополнительный протокол I, ст. 51(4); Римский статут МУС, ст. 8(2)(b)(i) и (ii). Более подробный анализ принципов МГП, регулирующих ведение боевых действий, см. в Приложении. 53 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.038, п. 14.
30 Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ (Донецкая область)54. В момент удара на вокзале находилось около четырех тысяч гражданских лиц, ожидавших эвакуации поездом55. В результате обстрела погибло 60 гражданских лиц (в том числе семеро детей) и 111 было ранено (в том числе шестеро детей)56. Многие из пострадавших лишились конечностей, в том числе одна из пострадавших, опрошенная наблюдателями БДИПЧ: в результате взрыва она осталась без ноги, а ее дочь – без обеих ступней57.
44. Впоследствии было установлено, что удар был нанесен ракетой «Точка-У», оснащенной кассетными боеприпасами58. Вопреки утверждению Российской Федерации59, имеются убедительные доказательства, указывающие на то, что в ходе продолжающегося конфликта ее вооруженные силы используют системы «Точка-У»60.
45. За период с 24 февраля по 15 мая 2022 года БДИПЧ было зафиксировано и подтверждено не менее десяти случаев нанесения ударов вооруженными силами Российской Федерации и 25 случаев нанесения ударов вооруженными силами Украины с использованием ракет «Точка-У»61.
46. По утверждению Украины, именно вооруженные силы Российской Федерации намеренно нанесли удар по находившимся в тот день в здании вокзала гражданским лицам,62. Российская Федерация отказалась признавать ответственность за нанесение удара, отметив, что никаких военных операций вблизи Краматорска не планировалось63. Учитывая собранные доказательства, будет обоснованным предположить, что Российская Федерация намеренно нанесла удар по гражданским лицам, искавшим безопасности в здании
54 “Ukraine war: What do we know about the Kramatorsk train station attack” [Война в Украине: что мы знаем об ударе по железнодорожному вокзалу в Краматорске], Euronews with AP, AFP, 8 April 2022. URL: https://www.euronews.com/2022/04/08/ukraine-war-what-do-we-know-about-the- kramatorsk-train-station-attack. 55 «В Краматорске на вокзале во время ракетного удара находилось 4 тысячи человек», Суспільне Новини, 8 апреля (на укр. языке). URL: https://suspilne.media/226565-u-kramatorsku-na-vokzali- pid-cas-raketnogo-udaru-znahodilos-4-tisaci-ludej/. 56 «Ситуация с правами человека в Украине в контексте вооруженного нападения Российской Федерации», Управление Верховного комиссара ООН по правам человека, отчетный период: 24 февраля – 15 мая 2022 г., п. 32. 57 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.038, п. 14. 58 “Kramatorsk station attack: What we know so far” [Удар по вокзалу Краматорска: что известно на данный момент], BBC, 9 April. URL: https://www.bbc.com/news/world-europe-61036740. 59 “Tochka-U missiles not in service in Russian armed forces – mission to UN” [Ракеты «Точка-У» не состоят на вооружении российских вооруженных сил – миссия при ООН], TASS, 16 March 2022. URL: https://tass.com/politics/1423317. 60 «Ракетный удар по Краматорску: российские «факты» и реальные свидетельства», Bellingcat, 14 April 2022. URL: https://ru.bellingcat.com/novosti/2022/04/15/ russias-kramatorsk-facts-versus-the-evidence-ru/. 61 «Ситуация с правами человека в Украине в контексте вооруженного нападения Российской Федерации», Управление Верховного комиссара ООН по правам человека, отчетный период: 24 февраля – 15 мая 2022 г., п. 30. URL: https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ ua/2022-08-17/2022-06-UkraineArmedAttack-RU.pdf. 62 Ирина Венедиктова, Telegram, 8 апреля. URL: https://t.me/pgo_gov_ua/3595. 63 Минобороны России, Facebook, 8 апреля 2002 г.. URL: https://www.facebook.com/mod.mil.rus/ posts/3200528216856579.
Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ 31 железнодорожного вокзала Краматорска, в нарушение принципа избирательности64. Неизбирательные нападения строго запрещены МГП и квалифицируются как военные преступления65.
Использование взрывных устройств, в том числе кассетных боеприпасов, в жилых районах
«Обстреливали со всех сторон, и ночью было светло, как днем» — Житель района Салтовка в Харькове, опрошенный БДИПЧ66.
47. По данным УВКПЧ ООН, большинство случаев гибели и ранений гражданских лиц, зафиксированных в Украине с 24 февраля, вызваны использованием взрывных устройств с широкой зоной поражения, в том числе обстрелов из тяжелой артиллерии и ракетных систем залпового огня, ракетных обстрелов и авиаударов67. Во множестве зарегистрированных случаев эти вооружения были оснащены кассетными боеприпасами68.
48. Многочисленные доказательства, собранные международными правительственными и межправительственными правозащитными организациями (УВКПЧ ООН, «Amnesty International», «Human Rights Watch» и другими), свидетельствуют о том, что вооруженные силы Российской Федерации при нанесении ударов по густонаселенными городским районам в разных частях Украины на регулярной основе используют вооружения, которые с очень большой вероятностью могут иметь неизбирательное действие69 – такие как неуправляемые артиллерийские и неуправляемые авиационные бомбы, зачастую оснащенные кассетными боеприпасами. В таких городах, как
64 Дополнительный протокол I, ст. 48. 65 Дополнительный протокол I, ст. 51(4); Римский статут МУС, ст. 8(2)(b)(i) and (ii). Более подробный анализ принципов МГП, регулирующих ведение боевых действий, см. в Приложении. 66 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.007, п. 7. 67 «Ситуация с правами человека в Украине в контексте вооруженного нападения Российской Федерации», Управление Верховного комиссара ООН по правам человека, отчетный период: 24 февраля – 15 мая 2022 г., п. 26. URL: https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ ua/2022-06-29/2022-06-UkraineArmedAttack-EN.pdf. 68 Там же, п. 27; см. также: “Intense and Lasting Harm: Cluster Munitions attacks in Ukraine, May 2022” [Интенсивный и длительный вред: атаки с применением кассетных боеприпасов в Украине], Human Rights Watch. URL: https://www.hrw.org/report/2022/05/11/intense-and-lasting-harm/ cluster-munition-attacks-ukraine. 69 Более подробный анализ использования вооружений в свете МГП см. в Приложении.
32 Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ Мариуполь70, Харьков71, Изюм72, Бородянка73, Чернигов74 и Николаев75 постоянные обстрелы жилых районов с использованием крайне неточных вооружений привели к гибели и ранению сотен гражданских лиц, а также к полному разрушению жилых домов и объектов критической инфраструктуры.
49. Во множестве задокументированных случаев76 использование вооруженными силами Российской Федерации взрывных устройств с широкой зоной поражения в населенных районах привело к большому количеству жертв среди гражданского населения, и каждый из этих случаев вызывает обеспокоенность с точки зрения соблюдения принципа избирательности и запрета неизбирательных нападений в соответствии с МГП77. Так, 3 марта российский самолет сбросил несколько неуправляемых бомб на перекресток улицы Черновола в жилом районе в центре Чернигова. По данным местных властей, в результате удара погибло 47 гражданских лиц, 32 человека получили ранения78. 15 апреля вооруженные силы Российской Федерации обстреляли кассетными боеприпасами жилой квартал на улице Мира к юго-востоку от центра Харькова, в результате чего погибло не менее
70 «Населению Мариуполя должны быть обеспечены безопасный выход и гуманитарная помощь», Human Rights Watch, 21 марта 2022 г.. URL: https://www.hrw.org/ru/news/2022/04/04/ ukraine-ensure-safe-passage-aid-mariupol-civilians. 71 “Anyone can die at any time: Indiscriminate attacks by the Russian armed forces in Kharkiv, Ukraine, June 2022” [Кто угодно может погибнуть в любой момент: неизбирательные обстрелы Харькова российскими вооруженными силами, июнь 2022 года], Amnesty International. URL: https://www. amnesty.org/en/latest/news/2022/06/ukraine-hundreds-killed-in-relentless-russian-shelling-of-kharkiv- new-investigation/ ; см. также «Украина: многочисленные жертвы и разрушения в результате обстрелов», 18 марта 2022 г., Human Rights Watch. URL: https://www.hrw.org/ru/news/2022/03/20/ ukraine-deadly-attacks-kill-injure-civilians-destroy-homes. 72 “Beleaguered town of Izium at breaking point after constant attack from Russian forces: new testimony” [Осажденный Изюм находится на грани падения после постоянных атак со стороны российских войск: новые свидетельства], Amnesty International, 16 March 2022. URL: https:// www.amnesty.org/en/latest/news/2022/03/ukraine-beleaguered-town-of-izium-at-breaking-point-after- constant-attack-from-russian-forces-new-testimony/. 73 «Он не вернется: военные преступления в северо-западных районах Киевской области», Amnesty International, 6 мая 2022 г. С. 21. URL: https://www.amnesty.org/en/documents/eur50/5561/2022/ ru/. 74 «Украина: В Чернигове в результате действий российских войск погибли десятки мирных жителей», 10 июня 2022 г., Human Rights Watch. URL: https://www.hrw.org/ru/news/2022/06/09/ ukraine-russian-strikes-killed-scores-civilians-chernihiv. 75 «Украина: при обстрелах Николаева неоднократно использовались кассетные боеприпасы», 17 марта 2022 г., Human Rights Watch. URL: https://www.hrw.org/ru/news/2022/03/20/ ukraine-cluster-munitions-repeatedly-used-mykolaiv. 76 «Ситуация с правами человека в Украине в контексте вооруженного нападения Российской Федерации», Управление Верховного комиссара ООН по правам человека, отчетный период: 24 февраля – 15 мая 2022 г., п. 27. URL: https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ ua/2022-08-17/2022-06-UkraineArmedAttack-RU.pdf ; см. также: “Russia’s Use of Cluster Munitions and Other Explosive Weapons Shows Need for Stronger Civilian Protections” [Использование Россией кассетных боеприпасов и других взрывных устройств свидетельствует о необходимости усиления защиты гражданских лиц], Human Rights Watch, 21 March 2022. URL: https://www.hrw. org/news/2022/03/21/russias-use-cluster-munitions-and-other-explosive-weapons-shows-need-stronger. 77 Дополнительный протокол I, ст. 51(5)(b), 51(4)(b) и (c). Более подробный анализ этих принципов см. в Приложении. 78 Интернет-сайт Черниговской областной военной администрации, 3 марта 2022 г.. URL: https:// cg.gov.ua/index.php?id=452667&tp=page.
Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ 33 9 гражданских лиц и более 35 человек было ранено, в том числе дети79. По данным Государственной службы Украины по чрезвычайным ситуациям, 27 июня погибло не менее 18 гражданских лиц и 59 было ранено (в том числе 25 человек помещено в реанимационные отделения) в результате российского ракетного удара по торговому центру в Кременчуге (Полтавская область),80. По состоянию на 29 июня 36 человек считались пропавшими без вести, а поисково-спасательные работы продолжались81.
50. Имеются также сообщения об использовании вооруженными силами Украины вооружений, которые с очень большой вероятностью могут иметь неизбирательное действие, в том числе кассетных боеприпасов, при нанесении ударов по жилым районам восточной части страны, которые привели к гибели и ранению гражданских лиц. Так, 14 марта де-факто власти так называемой «Донецкой Народной Республики» заявили о том, что сбили над центром Донецка украинскую ракету «Точка-У», оснащенную кассетными боеприпасами82. По имеющимся сообщениям, после детонации суббоеприпасов на месте падения ракеты погибли 17 гражданских лиц, 36 получили ранения83. Вооруженные силы Украины заявили о своей непричастности к нанесению удара84. Кроме того, с 24 февраля по 15 мая 2022 года УВКПЧ ООН было зафиксировано не менее 20 случаев попадания украинских ракет, оснащенных кассетными суббоеприпасами, в жилые районы. В 10 из этих случаев число жертв среди гражданских лиц составило не менее 279 человек, в том числе 83 убитых и 196 раненых85.
51. Ни Российская Федерация, ни Украина не являются сторонами ратифицированной многими государствами Конвенции по кассетным боеприпасам 2008 года86, запрещающей использование этого вида
79 “Anyone can die at any time: Indiscriminate attacks by the Russian armed forces in Kharkiv, Ukraine, June 2022”, Amnesty International. URL: https://www.amnesty.org/en/latest/news/2022/06/ukraine- hundreds- killed-in-relentless-russian-shelling-of-kharkiv-new-investigation/. 80 ГС ЧС Украины, Facebook, 28 июня 2022 г.. URL: https://www.facebook.com/MNS.GOV.UA/posts/pfbid0 qwLkkWJPXF9VFhuR4SKSXMG2PEqmDYvaZPVJxpGjpU8CqsccMZtgzoaLTx2ty5Bxl. 81 Дмитрий Лунин, Telegram, 28 июня 2022 г.. URL: https://t.me/DMYTROLUNIN/2739. 82 «Пушилин заявил, что сбитая над Донецком ракета «Точка-У» несла заряд кассетного типа», ТАСС, 14 марта 2022 г.. URL: https://tass.ru/mezhdunarodnaya-panorama/14060121. 83 Письмо Постоянного представителя Российской Федерации при Организации Объединенных Наций на имя Генерального секретаря и Председателя Совета Безопасности, 15 марта 2022 г.. URL: https://digitallibrary.un.org/record/3968732. 84 «В Донецке 20 человек погибло в результате попадания ракеты. «Это однозначно российская ракета» – Минобороны Украины», Интернет-сайт RFE/RL, 14 марта 2022 г.. URL: https://www. radiosvoboda.org/a/news-donetsk-raketa-20-zahyblyh/31752622.html. 85 «Ситуация с правами человека в Украине в контексте вооруженного нападения Российской Федерации», Управление Верховного комиссара ООН по правам человека, отчетный период: 24 февраля – 15 мая 2022 г., п. 30. URL: https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ ua/2022-08-17/2022-06-UkraineArmedAttack-RU.pdf. 86 По состоянию на 30 июня 2022 г. Конвенцию по кассетным боеприпасам ратифицировало 110 государств, а еще 13 государств подписали, но еще не ратифицировали эту конвенцию. См.: United Nations treaty collection Convention on Cluster Munitions. URL: https://treaties.un.org/Pages/ ViewDetails.aspx?src=IND&mtdsg_no=XXVI-6&chapter=26&clang=_en.
34 Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ вооружений. Тем не менее, использование любых вооружений, прямо не запрещенных международным правом, должно осуществляться с соблюдением основополагающих принципов МГП – принципов избирательности, соразмерности и предосторожности. Таким образом, в текущем конфликте вооружения, которые по своему характеру не являются неизбирательными, могут нарушать запрет на неизбирательные нападения, если они используются в определенных ситуациях – например, в густонаселенных районах. К таким случаям относится использование взрывных устройств с широкой зоной поражения, в частности, кассетных боеприпасов, в жилых районах87.
Нанесение ударов по учреждениям здравоохранения и образования
52. С момента начала вооруженного конфликта многие больницы и школы88 в Украине пострадали в результате ударов, которые, как представляется, наносились в нарушение охраняемого статуса таких объектов, предусмотренного международным гуманитарным правом89. По сообщению министерства здравоохранения Украины, в период с 24 февраля по 18 мая 628 медицинских учреждений получили повреждения, а 100 было полностью разрушено90. За этот же период УВКПЧ ООН были зафиксированы и подтверждены факты нанесения повреждений и разрушения 182 объектов здравоохранения91. По данным министерства образования и науки Украины, по состоянию на 30 июня в ходе боевых действий получили повреждения 1899 учреждений образования, 215 было разрушено92. УВКПЧ ООН за период с 24 февраля по 15 мая подтверждено 230 случаев нанесения ударов по образовательным учреждениям, при этом отмечается, что на самом деле таких случаев гораздо больше93. По данным УВКПЧ ООН, большинство больниц и школ было повреждено в результате использования взрывных устройств в населенных районах94.
87 Более подробный анализ использования вооружений в свете МГП см. в Приложении. 88 Цифры, приведенные в докладе, представляют собой оценки украинских властей и УВКПЧ ООН. Реальные цифры гораздо выше, и они требуют дополнительного подтверждения после завершения активной фазы вооруженного конфликта. 89 Медицинские учреждения и их персонал пользуются особой защитой в соответствии с МГП и ни при каких обстоятельствах не должны подвергаться ударам. Подробнее о защите, предоставляемой больницам и школам в соответствии с МГП, см. в Приложении. 90 Министерство здравоохранения Украины, Telegram, 18 мая 2022 г.. URL: https://t.me/mozofficial/2460. 91 «Ситуация с правами человека в Украине в контексте вооруженного нападения Российской Федерации», Управление Верховного комиссара ООН по правам человека, отчетный период: 24 февраля – 15 мая 2022 г., п. 51. URL: https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ ua/2022-08-17/2022-06-UkraineArmedAttack-RU.pdf. 92 Министерство образования и науки Украины, Интернет-сайт. URL: http://saveschools.in.ua/en/. 93 «Ситуация с правами человека в Украине в контексте вооруженного нападения Российской Федерации», Управление Верховного комиссара ООН по правам человека, отчетный период: 24 февраля – 15 мая 2022 г., п. 52. URL: https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ ua/2022-08-17/2022-06-UkraineArmedAttack-RU.pdf. 94 Там же, п. 50.
Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ 35 53. Исходя из количества сообщений об ударах по больницам и школам, можно сделать вывод о том, что вооруженные силы Российской Федерации полностью игнорируют охраняемый статус этих объектов, предусмотренный МГП, и наносят им повреждения в ходе неизбирательных обстрелов либо, в ряде случаев, наносят по ним удары намеренно. Так, 24 февраля был нанесен удар российской баллистической ракетой, оснащенной кассетными боеприпасами, в непосредственной близости от больницы в Угледаре (Донецкая область), в результате чего погибло четверо гражданских лиц и десять человек получили ранения (в том числе шесть медицинских работников)95. 25 февраля ракетой «Ураган» с кассетными боеприпасами был нанесен удар по зданию яслей и детского сада «Солнышко» в Ахтырке (Сумская область), где укрывались местные жители. В результате удара погибло три мирных жителя, в том числе один ребенок, еще один ребенок был ранен96. 9 марта был нанесен авиаудар по действующему роддому № 3 в Мариуполе. В результате удара пострадало не менее 17 гражданских лиц, в том числе одна женщина на позднем сроке беременности, которая впоследствии скончалась от полученного ранения. Ее нерожденного ребенка также не удалось спасти 97.
54. Имеются также сообщения о нанесении повреждений и разрушении школ и больниц вооруженными силами Украины на территориях, контролируемых де-факто властями так называемых «Донецкой Народной Республики» и «Луганской Народной Республики»98.
55. Кроме того, наблюдатели БДИПЧ в ходе интервью получили сообщения о нескольких случаях, когда российские и украинские вооруженные силы использовали здания школ и больниц или располагались рядом с ними, подвергая опасности гражданское население99.
95 «Украина: серьезные опасения», ООН, Управление Верховного комиссара по правам человека, Брифинг для СМИ, 12 марта 2022 г.. URL: https://www.ohchr.org/ru/press-briefing-notes/2022/03/ ukraine-grave-concerns. 96 “Cluster munitions kill child and two other civilians taking shelter at a preschool” [В результате применения кассетных боеприпасов погиб ребенок и еще два мирных жителя, укрывавшихся в здании детского сада], Amnesty International, 27 February 2022. URL: https://www.amnesty.org/en/latest/news/2022/02/ ukraine-cluster-munitions-kill-child-and-two-other-civilians-taking-shelter-at-a-preschool/. 97 «Населению Мариуполя должны быть обеспечены безопасный выход и гуманитарная помощь», Human Rights Watch, 21 марта 2022 г.. URL: https://www.hrw.org/ru/news/2022/04/04/ ukraine-ensure-safe-passage-aid-mariupol-civilians. 98 «Здание больницы в Донецке повреждено огнем украинской артиллерии», Донецкое новостное агентство, 13 июня 2022 г.. URL: https://dan-news.info/pravoporyadok/zdanie-bolnicy-v-donecke- povrezhdeno-ognem-ukrainskoj-artillerii/ ; см. также: <https://lug-info.com/news/tri-sotrudnika- bol-nicy-v-severodonecke-pogibli-pri-obstrele-vsu-narodnaya-miliciya ; <https://lug-info.com/news/ dva-zhitelya-debal-cevo-poluchili-raneniya-pri-obstrele-vsu-povrezhdeny-doma-shkola-detsad. 99 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.023, пп. 8, 20; UKR.WS.002, п. 6; UKR.WS.047, пп. 16-17.
36 Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ B. ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕТОДОВ ВЕДЕНИЯ ВОЙНЫ, НАРУШАЮЩИХ МГП
Размещение боевых позиций вблизи гражданских объектов и использование «живых щитов»
56. Имеются сведения о том, что и вооруженные силы Российской Федерации, и вооруженные силы Украины размещали свои боевые позиции в жилых районах или поблизости от гражданских объектов, тем самым подвергая опасности гражданское население. Согласно свидетельским показаниям, собранным наблюдателями БДИПЧ, в Мариуполе и Буче российские военные часто располагались в пустых квартирах или во дворах частных домов, откуда вели боевые действия100. Так, один житель Мариуполя отметил, что «российские войска обычно заходили в заброшенные здания и располагались там. Они ставили свои пулеметы в квартиры мирных жителей и вели огонь из этих квартир. Украинские вооруженные силы не могли вести ответный огонь, так как не знали, есть там или нет мирные жители»101. Кроме того, эксперты «Amnesty International» получили свидетельские показания, согласно которым вооруженные силы Украины занимали позиции в жилых районах и наносили удары из различных районов Харькова102. Такие действия нарушают предусмотренный МГП принцип предосторожности для защиты от опасностей, возникающих в результате военных операций, в соответствии с которым стороны конфликта должны, насколько это практически возможно, воздерживаться от размещения военных объектов в густонаселенных районах или вблизи от них, с тем чтобы не подвергать опасности гражданское население103.
57. Имеются также сообщения об использовании «живых щитов» как российскими, так и украинскими вооруженными силами. По данным УВКПЧ ООН, в течение периода, когда село Ягодное (Черниговская область) находилось под контролем вооруженных сил Российской Федерации, 360 мирных жителей (в том числе 74 ребенка и 5 лиц с инвалидностью) были вынуждены в течение 28 дней находиться в подвале школы, в которой базировались военнослужащие Российской Федерации. Из-за плачевных условий проживания в подвале десять человек пожилого возраста умерли104. В начале марта украинские войска разместили базу в доме-интернате для людей преклонного возраста и инвалидов в Старой Краснянке (Луганская область). Постояльцев
100 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.042, п. 23; UKR.WS.044, п. 39; UKR.WS.036, п. 19. 101 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.036, п. 19. 102 “Anyone can die at any time: Indiscriminate attacks by the Russian armed forces in Kharkiv, Ukraine, June 2022”, Amnesty International. URL: https://www.amnesty.org/en/latest/news/2022/06/ ukraine-hundreds-killed-in-relentless-russian-shelling-of-kharkiv-new-investigation/. 103 Дополнительный протокол I, ст. 58(b); подробнее о принципе предосторожности см. в Приложении. 104 «Ситуация с правами человека в Украине в контексте вооруженного нападения Российской Федерации», Управление Верховного комиссара ООН по правам человека, отчетный период: 24 февраля – 15 мая 2022 г., п. 37.
Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ 37 интерната было невозможно эвакуировать, так как прилегающая местность была заминирована украинскими войсками. Перестрелки между украинскими военнослужащими, находившимися в интернате, и приближающимися вооруженными формированиями, связанными с Российской Федерацией, усиливались, после чего 11 марта последние атаковали интернат, используя тяжелое вооружение, в результате чего погибли пациенты и работники учреждения (точное число погибших неизвестно)105. Подобные случаи вызывают обеспокоенность в связи с использованием присутствия мирных жителей для того, чтобы не допустить ведения боевых действий в определенных районах.
Осада как метод ведения войны
«Тогда уже бомбили повсюду, мы готовили еду под обстрелами и взрывами бомб». — Житель Мариуполя, опрошенный наблюдателями БДИПЧ106.
58. В ходе вооруженного конфликта российские вооруженные силы частично или полностью брали в осаду разной продолжительности украинские города, в том числе Мариуполь, Изюм и Чернигов. В большинстве осажденных районов мирные жители не могли безопасным образом эвакуироваться и подвергались повышенному риску стать жертвами намеренных или неизбирательных ударов. Во всех случаях осада включала полное или частичное окружение города, интенсивные бомбардировки, которые в большинстве городов сопровождались ожесточенными уличными боями между украинскими и российскими вооруженными силами. Осада украинских городов, будь она полной или частичной, длительной или непродолжительной, привела к разрушению множества жилых домов и нанесению значительного ущерба гражданской инфраструктуре, в результате чего гражданское население полностью или частично лишилось доступа к таким базовым услугам, как водоснабжение, обеспечение питанием и медикаментами, отопление и электроснабжение. Жители осажденных городов часто оказывались надолго изолированными в своих квартирах или убежищах практически без доступа к предметам первой необходимости и полностью зависели от поставок гуманитарной помощи, осуществлению которых преднамеренно чинились препятствия107.
105 Там же, пп. 35-36. 106 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.034, п. 15. 107 «Населению Мариуполя должны быть обеспечены безопасный выход и гуманитарная помощь», Human Rights Watch, 21 марта 2022 г.. URL: https://www.hrw.org/ru/news/2022/04/04/ ukraine-ensure-safe-passage-aid-mariupol-civilians ; см. также: “Ukraine: Civilians in Besieged Chernihiv Need Access to Essentials” [Украина: гражданское население осажденного Чернигова нуждается в доступе к предметам первой необходимости], Human Rights Watch, 31 March 2022. URL: https://www.hrw.org/news/2022/03/31/
38 Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ 59. Особенно катастрофическими стали последствия российской осады Мариуполя, продлившейся почти два месяца до капитуляции украинских сил. В результате интенсивных обстрелов и бомбардировок было повреждено или полностью разрушено до 90 % жилых зданий города108. Колоссальный ущерб и разрушения были нанесены и другим гражданским объектам и инфраструктуре. С первых дней осады город был полностью отрезан от снабжения электричеством, газом и водой, прекратила функционировать централизованная система канализации109. По сообщениям, в городе были повреждены или разрушены все больницы110. Мирные жители погибали не только в результате непосредственных последствий боевых действий, но и от отсутствия доступа к жизненно важным медикаментам и медицинской помощи. По данным УВКПЧ ООН, в период с февраля по апрель на Мариуполь пришлось «наибольшее количество смертей на территории Украины»111.
60. МГП не запрещает использование осады как таковой в качестве метода ведения войны. Тем не менее, учитывая, что такая практика предполагает частичную или полную изоляцию осажденного района для достижения капитуляции или уничтожения противника, использование осады будет неизбежно противоречить ряду норм МГП, когда оно затрагивает гражданское население112. В контексте текущего конфликта наиболее важные из них – это запрет использования голода среди гражданского населения как метода ведения войны113, которое может квалифицироваться как военное преступление в соответствии с Римским статутом МУС114, а также запрет подвергать нападению или уничтожать, вывозить или приводить в негодность объекты, необходимые для выживания гражданского населения (такие, как запасы продуктов питания, производящие продовольствие
ukraine-civilians-besieged-chernihiv-need-access-essentials; “Ukraine: Beleaguered town of Izium at breaking point after constant attach from Russian forces – new testimony”, Amnesty International, 16 March 2022. URL: https://www.amnesty.org/en/latest/news/2022/03/ukraine- beleaguered-town-of-izium-at-breaking-point-after-constant-attack-from-russian-forces-new- testimony/. 108 “Mariupol Mayor Cites ‘Thousands Dead’, Says ‘Complete Evacuation’ Needed” [Мэр Мариуполя сообщил о «тысячах погибших» и о необходимости «полной эвакуации»], RFE/RL website, 27 March 2022. URL: https://www.rferl.org/a/lviv-attack-humanitarian-corridors/31772646.html. 109 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.026, пп. 12-21; UKR.WS.034, пп. 7-10; UKR.WS.034, пп. 10-11. 110 ООН, Управление Верховного комиссара по правам человека, Верховный комиссар представила Совету по правам человека обновленную информацию о ситуации в Мариуполе, Украина, Заявление от 16 июня 2022 г. URL: https://www.ohchr.org/ru/statements/2022/06/ high-commissioner-updates-human-rights-council-mariupol-ukraine. 111 Там же. 112 В том числе запрет коллективного наказания (ст. 33 ЖК IV; ст. 75 ДП I; обычное МГП, норма 103) и запрет использования «живых щитов» (ЖК III, ст. 23; ЖК IV, ст. 28; ДП I, ст. 51(7); обычное МГП, норма 97). См.: EJIL: Talk!, G. Gaggioli, Joint Blog Series on International Law and Armed Conflict: Are Sieges Prohibited under Contemporary IHL? [Запрещает ли осаду современное международное гуманитарное право?], 30 January 2019. URL: https://www.ejiltalk.org/joint-blog-series-on- international-law-and-armed-conflict-are-sieges-prohibited-under-contemporary-ihl/. 113 ДП I, ст. 54(1); обычное МГП, норма 53. 114 Римский статут МУС, статья 8(2)(b)(xxv).
Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ 39 сельскохозяйственные районы, посевы, скот, сооружения для снабжения питьевой водой и запасы последней, а также ирригационные сооружения).
61. Число жертв среди гражданского населения115, масштабы разрушений гражданских объектов и инфраструктуры, в сочетании с невозможностью безопасной эвакуации города и намеренным воспрепятствованием поставкам гуманитарной помощи, а также бесчеловечными условиями, в которых были вынуждено жить население осажденных районов, свидетельствуют о незаконном использовании Российской Федерацией осады как метода ведения войны, сопряженном с многочисленными нарушениями норм МГП116.
C. ГУМАНИТАРНАЯ СИТУАЦИЯ В РАЙОНАХ, ЗАТРОНУТЫХ ВООРУЖЕННЫМ КОНФЛИКТОМ
62. Подавляющее большинство пострадавших, опрошенных БДИПЧ, имели непосредственный опыт жизни в условиях обстрелов с момента начала военного нападения Российской Федерации на Украину 24 февраля. Особенно тяжелая ситуация сложилась в Киевской, Черниговской, Сумской, Харьковской, Донецкой, Луганской, Запорожской, Херсонской и Николаевской областях. Свидетель из Мариуполя рассказал наблюдателям БДИПЧ, что обстрелы города не прекращались с самого первого дня войны. Электричество, вода, газ и отопление были отключены 2 марта, тогда как телевидение, телефон и интернет были недоступны с 6 марта. Чтобы выжить, людям приходилось растапливать снег и собирать дождевую воду из луж, так как возможность передвижения по городу, чтобы набрать воду из колонок, была крайне ограниченной ввиду непрекращающихся боев. Продукты питания и медикаменты отсутствовали, поскольку все магазины и аптеки, как и большинство больниц, закрылись или были разрушены117. По словам других свидетелей, в небольших городах, таких как Рубежное и Волноваха, ситуация была еще хуже: из-за уличных боев их жители были вынуждены неделями находиться в убежищах и подвалах в атмосфере постоянного страха и тревоги, не имея возможности приобрести воду и продукты питания118. Оказание государственных услуг было прекращено, и люди могли получить помощь только от добровольцев, которые действовали в частном порядке. Также о дефиците продуктов питания, нехватке или полном отсутствии воды, электричества и отопления рассказывали свидетели из Харькова,
115 В Мариуполе, который сейчас находится под контролем России, число жертв среди гражданского населения в результате осады остается неизвестным. 116 Более подробный анализ использования осады с точки зрения МГП см. в Приложении. 117 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.028, пп. 7–8. 118 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.011, пп. 8-10; UKR.WS.016, п. 7; UKR.WS.017, п. 23.
40 Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ Изюма, Ирпеня и Чернигова. Снабжение электроэнергией и газом прерывалось в городах Херсон, Мелитополь и Сумы. Эта информация подтверждается сообщениями других организаций, осуществляющих независимую оценку и мониторинг 119, а также официальными заявлениями украинских властей120.
Воспрепятствование поставкам гуманитарной помощи
63. Исходя из постулата о том, что каждая сторона вооруженного конфликта несет основную ответственность за обеспечение гуманитарных потребностей контролируемого ею населения, в соответствии с нормами МГП, если такие потребности не обеспечиваются надлежащим образом, стороны конфликта должны согласиться на оказание содействия со стороны независимых гуманитарных организаций, а также обеспечивать быстрый и беспрепятственный допуск необходимой помощи на контролируемые ими территории121.
64. В целях содействия эвакуации гражданского населения из районов активных боевых действий и для обеспечения возможности поставок гуманитарной помощи 3 марта официальные лица Украины и Российской Федерации договорились об организации периодических гуманитарных коридоров122. Несмотря на эту официальную договоренность, в последующие месяцы эффективные и безопасные гуманитарные коридоры, согласованные между обеими сторонами, открывались крайне редко.
65. Поставки и распределение гуманитарной помощи зачастую были небезопасными и неэффективными. Свидетель из Чернигова рассказал наблюдателям БДИПЧ, что получить гуманитарную помощь, не подвергая себя при этом большой опасности, было крайне трудно. По словам свидетеля, над городом летали беспилотники, и при обнаружении ими скопления людей, собравшихся для получения гуманитарной помощи, начинался обстрел этого района, вследствие чего безопасное получение помощи было невозможным123. Другой свидетель
119 “Ukraine: Russia’s cruel siege warfare tactics unlawfully killing civilians — new testimony and investigation” [Украина: жестокая осадная тактика России незаконно убивает мирных жителей – новые свидетельства и расследование], Amnesty International, 1 April 2022. URL: https://www. amnesty.org/en/latest/news/2022/04/ukraine-russias-cruel-siege-warfare-tactics- unlawfully-killing-civilians-new-testimony-and-investigation/. 120 Официальные Телеграм-каналы главы Черниговской государственной военной администрации Вячеслава Чауса. URL: https://t.me/chernigivskaODA/575 , главы Луганской областной военной администрации Сергея Гайдая: Telegram: Contact @luhanskaVTSA, главы Донецкой областной военной администрации Павла Кириленко: Telegram: Contact @ pavlokyrylenko_donoda, главы Херсонской областной военной администрации Геннадия Лагуты: Telegram: Contact @khersonskaODA, главы Запорожской областной военной администрации Александра Сатуха: Telegram: Contact @starukhofficial. 121 Более подробный анализ допуска гуманитарной помощи в свете МГП см. в Приложении. 122 «Россия и Украина договорились о гуманитарных коридорах. Возможно, в некоторых городах и селах не будет огня», BBC, 3 марта 2022 г.. URL: https://www.bbc.com/ukrainian/news-60594131. 123 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.002, п. 7.
Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ 41 из Новой Каховки отметил, что российские войска не пускали в город международные и украинские гуманитарные организации. По словам свидетеля, россияне сами привезли в город некоторое количество гуманитарных грузов, в том числе продукты питания и медикаменты, однако вместо раздачи жителям эти товары были выставлены на продажу124. Украинские власти обвиняли российские войска в воспрепятствовании допуску и блокировании поставок гуманитарной помощи с территорий, контролируемых Украиной125. Украинское общество Красного Креста также выразило обеспокоенность в связи с отсутствием между сторонами договоренности о прекращении огня, вследствие чего доставка международной гуманитарной помощи была практически невозможна126. Эти предварительные сведения указывают на то, что вооруженные силы Российской Федерации и так называемых «Донецкой Народной Республики» и «Луганской Народной Республики» в нарушение норм МГП не обеспечивали быстрый и беспрепятственный допуск гуманитарной помощи и способствовали усугублению тяжелейшего гуманитарного кризиса в районах, затронутых вооруженным конфликтом.
Эвакуация гражданского населения из районов, затронутых конфликтом
66. Число согласованных гуманитарных коридоров для безопасной эвакуации гражданского населения было ограничено, а информация о времени и месте эвакуации зачастую доводилась лишь в последний момент, из-за чего мирным жителям было сложно воспользоваться этими коридорами. Кроме того, даже при следовании через согласованные гуманитарные коридоры мирные жители должны были проходить через множество блокпостов; решения о продолжении эвакуации и о том, кому будет позволено пройти через блокпост в тот или иной день, принимались военнослужащими Российской Федерации и представителями вооруженных сил так называемых «Луганской Народной Республики» и «Донецкой Народной Республики». Один свидетель рассказал наблюдателям БДИПЧ о том, что предоставленный украинскими властями транспорт оказался неподходящим для людей с ограниченной мобильностью или с другими видами инвалидности, что не позволило им эвакуироваться127.
124 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.005, п. 10. 125 “Ukraine accuses Russia of blocking aid convoy to besieged Mariupol” [Украина обвиняет Россию в недопуске гуманитарного конвоя в осажденный Мариуполь], Pavel Polityuk and Natalia Zinets, REUTERS, 15 March 2022. URL:https://www.reuters.com/world/europe/ ukraine-aims-deliver-aid-mariupol-open-more-humanitarian-corridors-2022-03-15/. 126 Заявление Максима Доценко, генерального директора Украинского общества Красного Креста, брифинг для СМИ, 30 марта 2022 г.. URL: https://www.euractiv.com/section/health-consumers/news/ red-cross-humanitarian-aid-cannot-reach-ukrainian-cities-where-hostilities-continue/. 127 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.026, п. 53.
42 Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ 67. В условиях нехватки и неэффективности согласованных гуманитарных коридоров, несмотря на большой риск, многие отчаявшиеся люди из осажденных или полностью оккупированных районов Украины принимали решение эвакуироваться своими силами при помощи местных волонтеров вне согласованных гуманитарных коридоров. По сообщению опрошенного БДИПЧ свидетеля, который, в отличие от многих других, смог эвакуироваться, обычной практикой на блокпостах были издевательства и другие виды жестокого обращения со стороны представителей вооруженных сил Российской Федерации и/или так называемых «Донецкой Народной республики» и «Луганской Народной Республики». Одна из опрошенных БДИПЧ свидетельниц из Мариуполя дважды пыталась эвакуироваться из Бердянска (18 и 20 апреля соответственно)128 через официально согласованные гуманитарные коридоры. Каждый раз ее разворачивали на самом последнем блокпосту вооруженных сил Российской Федерации, где ей говорили, что никаких планов по открытию гуманитарных коридоров в эти дни не было129. Лишь когда она поехала по неофициальным проселочным дорогам и предложила взятку российским военнослужащим, дежурившим на пропускном пункте, они позволили выехать ей самой и ее водителю130. Еще несколько свидетелей подтвердили, что военнослужащие Российской Федерации и/или представители так называемых «Донецкой Народной Республики» и «Луганской Народной Республики» на блокпостах вымогали взятки в денежной форме, сигаретами или продуктами питания131. Другой свидетель, опрошенный БДИПЧ, рассказал, что российские солдаты на последнем пропускном пункте сказали ему, что за этим пунктом начинается украинская территория и у него есть три минуты на то, чтобы добраться до нее, пока они не начнут в него стрелять132.
Депортация гражданских лиц с оккупированных территорий
68. По данным УВКПЧ ООН, российские вооруженные силы и вооруженные формирования так называемых «Луганской Народной Республики» и «Донецкой Народной Республики» предлагали и гарантировали безопасность только лицам, пожелавшим эвакуироваться из Мариуполя по эвакуационным маршрутам, ведущим на территорию, контролируемую так называемыми «Луганской Народной Республикой» и «Донецкой Народной Республикой», либо в Российскую Федерацию133.
128 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.028, пп. 40–42. 129 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.028, п. 42. 130 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.028, п. 43. 131 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.002, п. 20; UKR.WS.022, п. 20. 132 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.011, п. 7. 133 «Ситуация с правами человека в Украине в контексте вооруженного нападения Российской Федерации», Управление Верховного комиссара ООН по правам человека, отчетный период: 24 февраля – 15 мая 2022 г. С. 28. URL: https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ ua/2022-08-17/2022-06-UkraineArmedAttack-RU.pdf.
Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ 43 В интервью с БДИПЧ это подтвердили и свидетели – гражданские лица, выехавшие из Мариуполя134, Рубежного135 и Троицкого136. Кроме того, в сообщениях организаций гражданского общества и средств массовой информации также постоянно подчеркивается, что эвакуационные маршруты из Мариуполя и других городов Донбасса, «предлагаемые» российскими властями с большей или меньшей степенью принуждения, вели только на территорию Российской Федерации и на территории, контролируемые так называемыми «Луганской Народной Республикой» и «Донецкой Народной Республикой»137. Российская Федерация отвергла обвинения в насильственной депортации украинцев, отметив, что люди приняли решение о выезде добровольно138.
69. В настоящее время не представляется возможным точно установить масштабы депортации гражданских лиц с оккупированных Россией территорий на территорию Российской Федерации или на территории, контролируемые так называемыми «Луганской Народной Республикой» и «Донецкой Народной Республикой». Этому препятствуют как отсутствие доступа на эти территории, так и противоречивые заявления властей обеих сторон конфликта. Кроме того, затруднительно оценить степень принуждения (если таковое имело место) в отношении людей, подвергшихся подобным депортациям. МГП строго запрещает индивидуальную или массовую депортацию гражданского населения, независимо от ее причин, в пределах или за пределы оккупированной территории139. Принудительная депортация гражданских лиц за пределы оккупированных территорий является грубым нарушением норм МГП140 и военным преступлением141. Утверждения Российской Федерации о том, что депортация была «добровольной», не должны иметь значения для оценки ее законности. На самом деле, депортация может быть «насильственной» даже при отсутствии физического принуждения – в силу создания Российской Федерацией атмосферы принуждения, например, в условиях насилия, связанного с конфликтом,
134 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.033, п. 20. 135 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.017, пп. 29-30. 136 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.030, пп. 61-62. 137 “Mariupol says Russia forcefully deported thousands of people” [В Мариуполе сообщили о насильственной депортации тысяч человек Россией], Reuters, 20 March 2022. URL: https:// www.reuters.com/world/europe/ukraines-mariupol-says-russia-forcefully-deported-thousands-its- people-2022-03-20/; «Россияне принудительно вывозят в Россию женщин и детей из временно оккупированных Донецкой и Луганской областей» (на укр. языке), ZMINA, 22 марта 2022 г.. URL: https://zmina.info/news/rosiyany-prymusovo-vyvozyat-do-rfzhinok-ta-ditej-z-tymchasovo-okupovanyh- doneczkoyi-ta-luganskoyi-oblastej/. 138 “Moscow denies deporting Ukrainians to Russia” [Москва отказывается признаться в депортации украинцев в Россию], TeleTrader, 22 March 2022. URL: https://www.teletrader.com/ moscow-denies-deporting-ukrainians-torussia/news/details/57536310?ts=1648496942911. 139 ЖК IV, ст. 49(1). 140 ЖК IV, ст. 147. 141 Римский статут МУС, ст. 8(2)(a)(7). Если же такие действия совершаются в рамках «широкомасштабного или систематического нападения на любых гражданских лиц», они также квалифицируются как преступление против человечности, Римский статут МУС, ст. 7(2) (d).
44 Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ когда у жителей не оставалось никакого другого выбора, кроме как уехать142. В качестве исключения из запрета депортации оккупирующая держава может провести полную или частичную эвакуацию какого- либо определенного оккупированного района, если этого требует безопасность населения или особо веские соображения военного характера. Однако при таких эвакуациях не допускается перемещение покровительствуемых лиц за пределы оккупированной территории, за исключением случаев, когда иное практически невозможно143.
70. Лица, эвакуируемые или депортируемые на территории, контролируемые российскими вооруженными силами или войсками так называемых «Луганской Народной Республики» и «Донецкой Народной Республики», должны были пройти процедуру фильтрации. Эта процедура включала личный обыск, тщательную проверку всех личных вещей и документов, удостоверяющих личность, допрос, фотографирование и снятие отпечатков пальцев. Как подтвердили опрошенные БДИПЧ свидетели, пункты «фильтрации» находились в городах, контролируемых так называемыми «Луганской Народной Республикой» и «Донецкой Народной Республикой», таких как Ялта144, Меловое145 и Володарское146. Людей делили на две группы: в одну попадали женщины и дети, в другую – мужчины, которые подвергались более серьезной проверке147. Процедура «фильтрации» могла занимать от нескольких дней до нескольких недель148, причем все это время, согласно собранным БДИПЧ свидетельствам, условия для сна и проживания были очень плохими, а питание предоставлялось только раз в день149. Один из опрошенных сообщил, что, по его мнению, во время «фильтрации» российские военнослужащие избивали людей на втором этаже здания, в котором они находились (по всей видимости, здания школы в Володарском), так как он видел, как молодого человека повели наверх, после чего оттуда стали раздаваться крики150. Другая свидетельница вспоминала, что при проверке ее телефона офицеры, проводившие фильтрацию, обнаружили, что она идентифицирует себя как принадлежащую к сообществу лесбиянок,
142 В ситуации принуждения и насилия (в которой, например, оказалось гражданское население осажденного Мариуполя) согласие на избавление от обстрелов, насилия и голода едва ли может расцениваться как свободный и осознанный выбор в пользу решения покинуть родной дом и имущество и переселиться в другое место. См., в частности, решения Международного трибунала по бывшей Югославии: International Tribunal for the Former Yugoslavia (ICTY), Prosecutor v. Krajisnik, Case number IT-00-39-T, ICTY Trial Chamber, Judgment, 27 Sep 2006, paras. 724, 729; Prosecutor v. Popović, Case No. IT-05-88-T, ICTY Trial Chamber, Judgment, 10 June 2010, paras. 896-97 and 900; Prosecutor v. Krnojelac et al., Case No. IT-97-25, ICTY Appeal Chamber, Judgement, 17 September 2003, para. 229. 143 ЖК IV, ст. 49(2). 144 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.028, п. 37. 145 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.030, пп. 62–63. 146 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.012, пп. 25–26. 147 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.033, п. 23. 148 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.012, п. 34. 149 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.012, п. 29. 150 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.012, п. 25.
Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ 45 геев, бисексуалов, трансгендеров и интерсекс-людей (ЛГБТИ) и работала в неправительственной организации, занимавшейся проблемами ЛГБТИ. После этого свидетельницу стали допрашивать о ее бывших партнерах, задавая интимные вопросы о половых актах. По словам свидетельницы, этот допрос полностью состоял из вербального унижения и запугивания, однако физической силы во время допроса не применялось151.
71. Люди, прошедшие фильтрацию, получали справку с отметкой «дактилоскопия пройдена»152, и по их желанию им разрешалось следовать дальше на предоставленном российскими вооруженными силами транспорте в Российскую Федерацию или на территории, контролируемые так называемыми «Луганской Народной Республикой» и «Донецкой Народной Республикой». Некоторым после депортации удавалось вернуться в Украину очень долгим маршрутом и за свой счет. Дополнительной проблемой является то, что люди, не располагающие средствами для поездки, а часто и не имеющие документов или связей, вынуждены неопределенно долго против своей воли находиться на территории Российской Федерации или так называемых «Луганской Народной Республики» и «Донецкой Народной Республики». Те, кто пожелал остаться на территориях, контролируемых российскими войсками или войсками так называемых «Луганской Народной Республики» и «Донецкой Народной Республики», в городах и населенных пунктах Донецкой, Луганской, Херсонской, Запорожской и Харьковской областей, должны были вернуться на свое место жительства и получить разрешение на передвижение по этим территориям. Жители, оставшиеся в Мариуполе, теперь могут пройти процедуру «фильтрации» во вновь открытых местных отделениях «милиции» или «полиции» и/или отделах министерства внутренних дел так называемой «Донецкой Народной Республики»153.
72. Крайне мало информации имеется о положении людей, которые не смогли пройти «фильтрацию». Один из свидетелей в ходе интервью рассказал БДИПЧ, что люди – в основном мужчины – которые не прошли «фильтрацию», подвергаются дополнительным допросам представителями Федеральной службы безопасности России154. По сообщениям, этот процесс включает пытки, жестокое обращение, унижения и изоляцию155. В некоторых случаях людей заставляют
151 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.023, п. 33. 152 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.023, п. 33. 153 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.012, п. 25; «Петр Андрющенко: В крупнейшем фильтрационном лагере находится около двух тысяч мужчин. Их содержат в бесчеловечных условиях», Интернет-сайт LB.ua URL: https://lb.ua/news/2022/05/10/516303_petro_ andryushchenko_v_naybilshomu.html. 154 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.012, п. 25. 155 «Ужасы российской «фильтрации» украинцев: жестокие пытки и избиения мужчин и женщин», Хьюго Бачега, BBC News, Запорожье, 17 июня 2022 г.. URL: https://www.bbc.com/ ukrainian/features-61824321.
46 Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ подписывать заявления о том, что их допрашивали и пытали украинские вооруженные силы156. Далее не прошедших «фильтрацию» направляют в крупные «фильтрационные» лагеря и тюрьмы, где их содержат в бесчеловечных и унижающих достоинство условиях157. Информация об их ситуации по-прежнему отсутствует.
D. СИТУАЦИЯ НА ОККУПИРОВАННЫХ ТЕРРИТОРИЯХ
Управление территориями, оккупированными Российской Федерацией
73. В районах, перешедших под контроль российских сил в течение отчетного периода, крайне ограничен доступ к независимой информации об их управлении, развитии событий и положении с правами человека на этих территориях. Согласно сообщениям и свидетельским показаниям, собранным БДИПЧ158, большинство жителей оккупированных территорий сталкиваются с нехваткой или полным отсутствием доступа к электричеству, Интернету и телефонной связи, а украинские средства массовой информации все в большей степени заменяются на пророссийские159.
74. Как отмечается в одном из интервью с БДИПЧ, с самых первых дней оккупации российские вооруженные силы для восстановления общественного порядка начали вводить новые правила, в том числе комендантский час, ограничения на передвижение транспортных средств и граждан, а также обыски транспортных средств жителей160.
156 «Документы, подписанные под давлением военных РФ, не имеют юридической силы», КрымSOS, 28 апреля 2022 г. URL: https://krymsos.com/dokument%D1%8B-podpysann%D1%8Be-pod- davlenyem-voenn%D1%8Bh-rf-ne-ymeyut-yurydycheskoj-syl%D1%8B/. 157 «Петр Андрющенко: в крупнейшем фильтрационном лагере находится около 2000 мужчин. Их содержат в бесчеловечных условиях», Интернет-сайт LB.ua. URL: https://lb.ua/ news/2022/05/10/516303_petro_andryushchenko_v_naybilshomu.html. 158 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.034, пп. 8-9. 159 “Ukraine war: How Russia replaces Ukrainian media with its own” [Война в Украине: как Россия заменяет украинские СМИ своими], BBC News, 23 April 2022. URL: https://www.bbc.com/news/ world-europe-61154066 ; “Ukrainian officials report ‘shutdown of all communications’ in Kherson region” [Украинские власти сообщили об «отключении всей связи» в Херсонской области], Reuters, 31 May 2022. URL: https://www.reuters.com/world/europe/ukrainian-officials-report-shutdown- all-communications-kherson-region-2022-05-31/ ; “Confirmed: #Kherson in occupied south Ukraine is now in the midst of a near-total internet blackout; real-time network data show the loss of service on multiple providers as one company say incident is ‘unfortunately not an accident’” [Подтверждено: Херсон на оккупированном юге Украины почти полностью отключен от Интернета, данные о работе сети в режиме реального времени свидетельствуют о прекращении услуг многих провайдеров, одна из компаний сообщает, что ситуация, «к сожалению, не связана с аварией»], Twitter @netblocks, 30 April 2022. URL: https://twitter.com/netblocks/status/1520455755559747584. 160 Интервью БДИПЧ со свидетелями UKR.WS.046; UKR.WS.010, п. 11.
Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ 47 В конце марта средства массовой информации начали сообщать о возможном введении в обращение российского рубля в Херсоне161.
75. В разных районах оккупированных территорий сообщалось о смене глав местных администраций и их заместителей, в том числе путем похищений, произвольных арестов и задержаний162; одновременно с этим российские военные искали местных жителей, готовых к сотрудничеству. Как подтверждается свидетельскими показаниями, собранными БДИПЧ, в Мелитополе и Херсоне были назначены новые мэры:
76. «Изначально мэром Херсона был Игорь Колыхаев, но в какой-то момент его заменили на другого человека, который раньше еще был мэром. Этот новый человек даже принял российское гражданство»163. По словам опрошенного БДИПЧ свидетеля из Мелитополя, «россияне назначили новым мэром Андрея Шевчика. Он из местных, депутат городского совета и член оппозиционной партии ОПЗЖ. Я узнал об этом через один здешний Телеграм-канал, где местные жители размещают новости»164.
77. Хотя МГП не запрещает снятие с постов местных должностных лиц165, их принудительная замена путем похищения, произвольного ареста и задержания, безусловно, запрещена166. Российские военные также переименовывали улицы и некоторые из местных магазинов. По словам одного из свидетелей, опрошенных БДИПЧ, проспект Мира в Мариуполе российские силы переименовали в проспект Ленина167; другой свидетель отметил, что «российские оккупационные власти в Херсоне многое переименовали и даже поменяли оформление магазинов, заменив названия на российские»168.
78. От оккупации пострадал местный бизнес, многие предприниматели приостановили деятельность ввиду сообщений о вымогательстве со стороны российских военнослужащих, из-за чего в некоторых городах возник дефицит товаров. Так, один свидетель из Мелитополя сообщил
161 «Позорная рублификация». Удастся ли России ввести свою валюту на оккупированных территориях Украины», Крым. Реалии, 25 марта 2022 г.. URL: https://ru.krymr.com/a/rossiya- ukraina-voyna-khersonskaya-oblast-rubli/31770867.html ; «Это вызовет новую волну санкций: Арестович о попытке оккупантов ввести в обращение рубль», 24tv.ua, 25 марта 2022 г. (на укр. языке).. URL: https://24tv.ua/tse-vikliche-novu-hvilyu-sanktsiy-arestovich-pro-sprobu-okupantiv_ n1918964 ; Власти Херсонской области заявили о переходе на рубли с 1 мая, ТАСС, 28 апреля 2022 г. URL: https://tass.ru/ekonomika/14503199. 162 О случаях похищения должностных лиц см. ниже в Разделе «Произвольное лишение свободы гражданских лиц и насильственные исчезновения» и, в частности, сноску 198. 163 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.046, п. 1. 164 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.009, п. 9. 165 ЖК IV, ст. 54(2). 166 ЖК IV, ст. 147, см. также: обычное МГП, норма 99; Римский статут МУС, ст. 8(2)(a)(vii). Более подробный анализ см. в Приложении. Более подробный анализ см. ниже в Разделе «Произвольное лишение свободы гражданских лиц и насильственные исчезновения». 167 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.044, п. 11. 168 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.046, п. 11.
48 Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ наблюдателям БДИПЧ: «[…] представители российской Федеральной службы безопасности начали приходить к владельцам местных бизнесов и требовать, чтобы те отдавали 20 % от дохода наличными на нужды местных россиян. Если бизнесмены отказывались сотрудничать, все их оборудование, машины, имущество у них отбирали. Когда становилось известно, что какие-то предприниматели выехали на украинскую территорию, все имущество их бизнеса автоматически присваивалось. Однако, даже если ты соглашаешься платить 20 %, это не значит, что у тебя не будет проблем в будущем, потому что к бизнесмену могут прийти чеченцы и потребовать свою долю в дополнение к этому. Примерно 80 % местного бизнеса прекратило работу, потому что следовать российским правилам было непросто, а на территориях, контролируемых Украиной, их могли обвинить в коллаборационизме. В итоге из магазинов пропали продукты, лекарства, не было поставок из Украины и никаких централизованных поставок из Российской Федерации»169.
79. Местные административные здания и склады гуманитарной помощи также подвергались мародерству, что создавало дополнительные трудности для снабжения местного населения основными товарами и продуктами питания. По словам одного из свидетелей, опрошенных БДИПЧ, «даже когда какая-то гуманитарная помощь доходила [до Мелитополя], россияне ее присваивали, и она распространялась уже как гуманитарная помощь из России»170. Свидетель из Энергодара (Запорожская область) отметил: «Одно за другим они заняли большинство административных зданий, здание службы безопасности и горсовет. Разграбили все оборудование, которое нашли в этих зданиях; все, что им нравилось, забирали себе»171.
80. В конце мая и в июне средства массовой информации и российские оккупационные власти сообщили что в Херсоне и Мелитополе будут выдаваться российские паспорта172. Кроме того, в июне российские власти, контролирующие Херсон, объявили, что все дети, родившиеся в Херсонской области после 24 февраля, автоматически становятся российскими гражданами. Важно отметить, что в соответствии с МГП оккупация территории не предполагает приобретения оккупирующей державой суверенитета над этой территорией, так как оккупация считается переходным и временным режимом. Оккупирующая держава должна в максимально возможной степени сохранять на
169 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.010, п. 13. 170 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.010, п. 14; см. также: «Предательница, назначенная россиянами в Мариуполе, присвоила украинскую гуманитарную помощь», Правда, 25 марта 2022 г.. URL: https://www.pravda.com.ua/news/2022/03/25/7334536/. 171 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.009, п. 8. 172 “Russia hands out passports in occupied Ukraine cities” [Россия раздает паспорта в оккупированных украинских городах], BBC News, 11 June 2022. URL: https://www.bbc.com/news/ world-europe-61770997.
Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ 49 оккупированной территории положение дел, которое существовало до оккупации (status quo ante), и воздерживаться от необратимых изменений таких территорий, включая территориальные и демографические изменения173. Оккупирующая держава несет ответственность за поддержание общественного порядка и безопасности, а также соблюдение местных законов в интересах местного населения. В частности, строго запрещаются любые виды мародерства174, а также присвоение или конфискация частной собственности175 и гуманитарной помощи176.
Жестокое обращение с гражданским населением на территориях, находящихся под российской оккупацией
Внесудебные казни
81. В течение отчетного периода поступали заслуживающие доверия сообщения о внесудебных казнях гражданских лиц и должностных лиц местных органов власти на территориях, не находящихся под эффективным контролем украинских властей177. Кроме того, с 15 мая УВКПЧ ОООН проводит работу по верификации сообщений о более чем 300 случаев суммарных казней гражданских лиц российскими вооруженными силами, при этом отмечается, что количество таких случаев может расти по мере обнаружения новых доказательств178.
82. В начале апреля 2022 года после отхода российских вооруженных сил из Киевской области средствами массовой информации и различными правозащитными организациями, в том числе «Human Rights Watch» и «Amnesty International», было обнаружено множество доказательств внесудебных расправ над гражданскими лицами в Киевской области179,
173 Более подробный анализ см. в Приложении. 174 ЖК IV, ст. 33(2); разграбление городов и населенных пунктов является военным преступлением, см. Римский статут МУС, ст. 8(2)(b)(xvi). 175 Ст. 46 Гаагских положений запрещает конфискацию частной собственности, за исключением случаев, перечисленных в ст. 53; см. также: ст. 48-49 и 51; обычное МГП, норма 51. 176 ЖК IV, ст. 60. 177 См. интервью БДИПЧ со свидетелями, UKR.WS.027; UKR.WS.040. UKR.WS.045; см. также «Ситуация с правами человека в Украине в контексте вооруженного нападения Российской Федерации», Управление Верховного комиссара ООН по правам человека, отчетный период: 24 февраля – 15 мая 2022 г., п. 80. URL: https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ua/2022- 08-17/2022-06-UkraineArmedAttack-RU.pdf; “Devastation and loss in Bucha, Ukraine” [Разрушения и потери в Буче, Украина], Human Rights Watch, 30 March 2022. URL: https://www.hrw.org/ news/2022/03/30/devastation-and-loss-bucha-ukraine. 178 «Ситуация с правами человека в Украине в контексте вооруженного нападения Российской Федерации», Управление Верховного комиссара ООН по правам человека, отчетный период: 24 февраля – 15 мая 2022 г., п. 80. URL: https://www.ohchr.org/sites/default/files/documents/countries/ ua/2022-08-17/2022-06-UkraineArmedAttack-RU.pdf. 179 “Ukraine: Russian Forces Must Face Justice for War Crimes in Kyiv Oblast” [Украина: Российские войска должны быть привлечены к ответственности за военные преступления в Киевской области], Amnesty International, May 2022. URL: https://www.amnesty.org/en/latest/news/2022/05/ ukraine-russian-forces-must-face-justice-for-war-crimes-in-kyiv-oblast-new-investigation/.
50 Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ в том числе в Буче180. По данным различных источников, включая Офис Генерального прокурора Украины, в массовых захоронениях в регионе было обнаружено более тысячи тел181. По сообщению «Human Rights Watch», на улицах Бучи в апреле были собраны сотни тел гражданских лиц182. Кроме того, на сделанных со спутника снимках, которые предоставила одна британская неправительственная организация, зафиксировано более 800 свежих могил, появившихся на кладбище Херсона в период с 28 февраля по 15 апреля, а также «серия массовых захоронений» в лесу Яловщина под Черниговом183.
83. Один из свидетелей, опрошенных БДИПЧ, рассказал о случае, когда, как он полагает, было совершено изнасилование и убийство четырех женщин в Ирпене. Он объяснил, что российские солдаты принесли ему тела четырех женщин, приказали ему (и другим людям, находившимся поблизости) загрузить тела в грузовик и поджечь его вместе с телами. Он отметил, что по телам этих четырех женщин было видно, что они были убиты выстрелом в голову184.
84. По словам другого свидетеля, опрошенного БДИПЧ, в деревне под Изюмом, где он находился, была расположена часть украинской территориальной обороны. 1 и 2 марта жители Яремовки предупредили свидетеля, чтобы он не выходил из дома, так как приближаются солдаты российской регулярной армии с белыми повязками на рукавах и проводят «зачистку деревень». По словам свидетеля, солдаты были хорошо экипированы и кроме белой повязки на рукаве не имели никаких знаков различия. Как было сказано, они преследовали отступающие украинские войска. На следующий день свидетель услышал, что в одном семейном хозяйстве российские солдаты убили восьмерых человек 185.
180 «Украина: Российские войска оставили после себя в Буче смерть и разрушения», Human Rights Watch, 21 апреля 2022 г.. URL: https://www.hrw.org/ru/news/2022/04/25/ukraine-russian-forces-trail- death-bucha ; “Ukraine: further evidence of Russian war crimes in Bucha and other towns – new report” [Украина: новые доказательства российских военных преступлений в Буче и других городах – новый доклад], Amnesty International UK, 6 May 2022. URL: https://www.amnesty.org.uk/ press-releases/ukraine-further-evidence-russian-war-crimes-bucha-and-other-towns-new-report. 181 “Ukraine: The children’s camp that became an execution ground” [Украина: детский лагерь, ставший местом казни], BBC News, 16 May 2022. URL: https://www.bbc.com/news/ world-europe-61442387. 182 «Украина: Российские войска оставили после себя в Буче смерть и разрушения», Human Rights Watch, 21 апреля 2022 г.. URL: https://www.hrw.org/ru/news/2022/04/25/ ukraine-russian-forces-trail-death-bucha. 183 “More context on these graves can be seen below by @Nrg8000 who identified earlier this month that more than 800 new grave plots had been dug at this site.” [Дополнительный контекст к этим могилам приводится ниже: @Nrg8000 обнаружил в этом месяце, что на данном участке рыто более 800 свежих могил], Twitter @Cen4infoRes, 15 April 2022. URL: https://twitter.com/Cen4infoRes/ status/1515002644481327108. 184 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.040, пп. 24-27. Примечание: дополнительную информацию об изнасилованиях и убийствах гражданских лиц см. в Разделе «Сексуальное насилие в условиях конфликта», где этот случай рассматривается более подробно. 185 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.024, п. 8.
Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ 51 85. Наконец, еще один свидетель рассказал БДИПЧ следующее: «Я проверял своих животных и увидел, как группа солдат окружила один из домов в деревне. Я услышал, как они приказали тем, кто находился внутри, выйти. Вышли двое мужчин. Они были очень худые и по виду походили на наркоманов. Им велели спустить штаны, я полагаю, чтобы они не могли убежать. Я вышел из дома и спросил у солдат, что происходит, но они накричали на меня и велели вернуться в дом. Затем приехали командиры, поговорили с этими двумя и отвели их на перекресток улиц Киевской и Лысенко – мы не знали тогда, что с ними случилось, но примерно в это время слышали автоматные очереди. 26 марта, когда мы решили эвакуироваться, мы увидели тела этих двух мужчин, лежащие на перекрестке. Позже я спросил солдат, за что их убили, и мне ответили, что это мародеры, у них были рации и они могли передавать свои координаты»186.
86. Умышленное или преднамеренное убийство гражданских лиц строго запрещено и является грубейшим нарушением МГП187 и военным преступлением188.
Произвольное лишение свободы гражданских лиц и насильственные исчезновения
87. В течение отчетного периода поступали заслуживающие доверия сообщения о случаях произвольного лишения свободы украинских граждан, жестокого обращения с ними и применения в их отношении пыток во время содержания под стражей российскими властями на территориях, находящихся под российской оккупацией.
88. Сообщения о насильственных исчезновениях на оккупированных территориях включают случаи похищения российскими властями должностных лиц местных органов власти, журналистов, правозащитников и обычных граждан.
89. Что касается простых граждан, одна из свидетельниц сообщила наблюдателям БДИПЧ, что в Херсоне имело место несколько похищений. По ее словам, был похищен ее друг; его дальнейшая судьба неизвестна. В его квартире был проведен обыск, а его самого допрашивали из- за флага, который он получил много лет назад в качестве сувенира (черно-красный флаг Украинской добровольческой армии, который служит символом украинского националистического движения)189.
186 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.045, п. 34. 187 ЖК IV, ст. 147; ДП I, ст. 75(2)(a); обычное МГП, норма 89. Подробнее см. в Приложении. 188 Убийство считается военным преступлением, а при его совершении в рамках широкомасштабного или систематического нападения на любых гражданских лиц оно квалифицируется как преступление против человечности, см. Римский статут МУС, ст. 8(2)(b) и 7(1)(a) соответственно. 189 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.037, п. 35.
52 Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ По ее словам, «таких случаев в Херсоне много. Они похищают людей. Действуют следующим образом: если хотят похитить человека в доме, то окружают дом, а потом посылают кого-нибудь внутрь. То же самое с квартирами. Они это делают или поздно вечером, или рано утром. Завязывают глаза, надевают наручники. Делают это и в присутствии детей. В случае сопротивления, или если кто-то будет заступаться за вас, вас тут же на месте застрелят»190. Другая свидетельница сообщила, что ее сын, который работал строителем в Боярке Киевской области, а до этого служил в армии, пропал без вести 10 марта 2022 года, и его судьба по-прежнему неизвестна191.
90. Не меньше имеется сообщений и о похищениях должностных лиц местных органов власти. Один из самых известных примеров – похищение мэра Мелитополя Ивана Федорова 10 марта192. Как сообщалось, мэр был освобожден украинскими властями 16 марта в рамках обмена на девятерых военнопленных193. Еще одна свидетельница сообщила, что российскими военными был похищен проживавший на ее улице в городе Алешки депутат местного совета194.
91. Свидетели сообщили БДИПЧ о предполагаемых случаях пыток и других нарушениях во время нахождения, задержанных под стражей, а также о крайне плохих условиях их содержания.
92. Один из опрошенных БДИПЧ свидетелей рассказал о том, что ему довелось пережить во время содержания под стражей. По словам свидетеля, его друга-журналиста заставили организовать с ним встречу в Каховке (свидетель также является журналистом). 12 марта, примерно в 16:50, свидетель прибыл на место встречи. Там его схватили российские солдаты, избили до потери сознания, связали и доставили в здание городского совета Новой Каховки195. В помещении мэрии свидетеля допрашивал человек, представившийся Валентином Леонтьевым (настоящее имя Валентин Матушенко). Валентин Матушенко угрожал свидетелю увечьями и смертью, сказал, что хочет расквитаться с ним за его журналистскую деятельность, за то, что тот писал о нем. Затем он подверг свидетеля пыткам196. Как отметил свидетель, судя по всему,
190 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.037, п. 36. 191 Интервью было проведено 5 апреля 2022 г. 192 “Russian military kidnap Melitopol mayor” [Российские военные похитили мэра Мелитополя], UKRInform, 11 March 2022. URL: https://www.ukrinform.net/rubric-ato/3426787-russian-military- kidnap-melitopol-mayor.html. 193 “’Kidnapped’ Melitopol Mayor: City leader Ivan Fedorov free in swap with nine Russian conscripts” [«Похищенный» мэр Мелитополя: глава города Иван Федоров освобожден в результате обмена на девятерых российских призывников], Sky News, 17 March 2022. URL: https://news.sky. com/story/kidnapped-melitopol-mayor-city-leader-ivan-fedorov-freed-in-swap-with-nine-russian- conscripts-12568287. 194 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.008, п. 15. 195 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.027, пп. 12-17. 196 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.027, пп. 18-22. Примечание: подробностей о способах пыток свидетель не сообщил.
Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ 53 Матушенко был там главный197. После этого, по словам свидетеля, его перевели в здание администрации Херсонской области. Там его приковали наручниками к батарее отопления рядом с окном. Здесь же его допросили о деятельности, связанной с журналистикой и активизмом198. Свидетель сообщил, что во время его пребывания в здании администрации Херсонской области там было еще четверо мужчин, которых подвергали допросам199.
93. Тот же самый свидетель рассказал, что в ночь на 13 марта 2022 года его перевезли в изолятор временного содержания, расположенный в здании Новокаховского отдела полиции (ул. Теплоэнергетиков, д. 3). В учреждении было 18 камер, и свидетеля поместили в камеру, изолированную от остальных. По словам свидетеля, ночью была холодно, а в камере не было никаких удобств, кроме унитаза200. В период с 14 по 15 марта полицейские (российские военные) доставили в изолятор других людей и стали их допрашивать. Свидетель вспоминает, что двое задержанных были из Европы – один из Испании и один из Нидерландов201.
94. 20 марта 2022 года этот свидетель и еще один парень восемнадцати лет были освобождены из-под стражи в Херсоне. Свидетель также рассказал о причине задержания 18-летнего парня – он фотографировал российскую технику и военные машины 202. В общей сложности свидетеля «продержали почти восемь дней – практически без еды, воды, лекарств, средств личной гигиены или хоть чего-нибудь, чтобы привести себя в порядок»203.
95. По мнению БДИПЧ, данные свидетельства вызывают глубокую обеспокоенность с точки зрения МГП и МППЧ. Лишение свободы гражданских лиц в условиях вооруженного конфликта допускается только если это совершенно необходимо для безопасности задерживающей стороны; в таких случаях сторона конфликта вправе прибегнуть к принудительному поселению гражданских лиц в определенном месте либо интернированию. Также допускается задержание для целей уголовного разбирательства. Если же лишение свободы не соответствует указанным основаниям и процедурам, оно считается незаконным лишением свободы, что является грубым нарушением норм МГП и военным преступлением 204. Кроме того, всем
197 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.021, п. 21. 198 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.027, пп. 22-24, 28-29. 199 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.027, п. 27. 200 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.027, пп. 30-31. 201 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.027, пп. 32-34. 202 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.027, пп. 38-40. 203 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.027, п. 41. 204 ЖК IV, ст. 147, см. также обычное МГП, норма 99; Римский статут МУС, ст. 8(2)(a)(vii). Более подробный анализ см. в Приложении.
54 Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ лицам, лишенным свободы по причинам, связанным с вооруженным конфликтом, должно быть обеспечено гуманное обращение и достойные условия содержания, необходимое медицинское обслуживание, а также правовые или процессуальные гарантии, соответствующие их статусу 205. Если подтверждается факт содержания гражданских лиц в неустановленных местах, это может квалифицироваться как насильственное исчезновение, запрещенное обычным МГП206.
Сексуальное насилие в условиях вооруженного конфликта
96. Через несколько недель после вторжения Российской Федерации в Украину стали появляться десятки сообщений о случаях сексуального насилия в условиях вооруженного конфликта (СНВК), совершенного российскими вооруженными силами, в особенности на территориях, находившихся под российской оккупацией. Большинство случаев сексуального насилия было зарегистрировано в пригородах Киева после того, как украинскими вооруженными силами был восстановлен контроль над территорией Киевской области в апреле 2022 года.
97. В период с 8 по 29 марта было зафиксировано три убийства и два случая сексуального насилия в селе Богдановка207. Это стало одним из самых первых сообщений о сексуальном насилии в условиях конфликта в Украине.
98. Во время выезда в Киевскую область наблюдатели БДИПЧ зафиксировали показания свидетеля предполагаемого изнасилования в Ирпене:
99. Они [российские солдаты] отвели всех женщин из группы в подвал жилой многоэтажки, расположенной неподалеку. Когда мы загружали грузовик, мы слышали плач, крики и разные звуки, доносившиеся из подвала, куда завели женщин. Мы предположили, что женщин насиловали. Думаю, они пробыли там около двух часов. Из тридцати солдат, которые там находились, около семи или восьми пошли в подвал. Я не слышал, чтобы кто-то приказал это сделать, но также никто не пытался их остановить. Напротив, они подбадривали друг друга, для них это была шутка. Они говорили по-русски, так что мы их понимали. Я не помню точных слов, но помню, что это означало что-то вроде «наше старшее командование разрешает нам делать все, что мы хотим, если только вы не поедете в Бучу, потому что в Буче вас никто не ждет». Я до сих пор не знаю, что именно это означает, но могу предположить, что они были
205 ЖК IV, ст. 68-78 и 79-141; обычное МГП, нормы 90, 100-102. 206 Обычное МГП, норма 98. Более подробный анализ см. в Приложении. 207 «„Думаешь, я этого хочу? Я больной. Я ненормальный“. Российские солдаты насиловали женщин и убивали мужчин в мирном селе под Киевом», Meduza, 18 апреля 2022 г. URL: https:// meduza.io/feature/2022/04/18/dumaesh-ya-etogo-hochu-ya-bolnoy-ya-nenormalnyy.
Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ 55 из части, штаб которой находился там, но приехали в Ирпень, чтобы совершать такие действия. […]
100. [Российские] солдаты убили четырех из этих женщин. Они вынесли их тела туда, где находились мы. На телах были синяки и кровь, и мы увидели, что все они были убиты выстрелом в лоб. Все они были совершенно голыми, на них не было даже носков. На груди у всех четырех были синяки. На поясницах виднелись следы от прутьев или палок, как будто их били, а в области промежности – синяки и царапины. На остальных частях тела не было ни синяков, ни следов. Следы на всех телах были одинаковые. Солдаты приказали нам погрузить их в один из грузовиков, в котором закончилось топливо, а затем подожгли этот грузовик вместе с четырьмя телами.
101. Остальные женщины остались в подвале; мы все еще слышали крики; полагаю, насилие и тогда еще не прекратилось. Они плакали. «О Боже», – говорили некоторые, – «убейте меня, просто пристрелите». Я не знаю, что с ними происходило, но я слышал от знакомого другого знакомого, что позже они [женщины] были перевезены украинцами в Киев, предположительно для получения медицинской помощи. [...] По словам этого человека, эти женщины сказали ему, что погибшие женщины были убиты, потому что отказались предоставить российским солдатам оральный секс»208 .
102. Как подчеркивается в собранных БДИПЧ свидетельствах, изнасилования, по имеющимся сообщениям, часто сопровождались избиениями, унижениями и словесными оскорблениями; это подтверждают и свидетельства, полученные другими организациями, включая «Human Rights Watch». В одном из таких случаев женщину, укрывавшуюся вместе с семьей в здании школы в Харьковской области, неоднократно насиловал российский солдат 209. По ее словам, солдат бил ее и нанес ей порезы ножом на лицо, шею и волосы. Представители «Human Rights Watch» изучили две фотографии, предоставленные женщиной и демонстрирующие порезы на ее лице210.
103. По данным Специального представителя Генерального секретаря ООН по вопросам сексуального насилия в условиях конфликта Прамилы Паттен, по состоянию на 3 июня Мониторинговая группа ООН по правам человека в Украине получила сообщения о 124 предполагаемых актах сексуального насилия в условиях конфликта, совершенных в Чернигове, Днепропетровске, Донецке, Харькове, Херсонской, Киевской, Луганской,
208 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.040, пп. 24-27. 209 «Украина: Состав военных преступлений в действиях российских военных на подконтрольных им территориях», Human Rights Watch, 3 апреля 2022 г.. URL: https://www.hrw.org/ru/ news/2022/04/20/ukraine-apparent-war-crimes-russia-controlled-areas. 210 Там же.
56 Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ Николаевской, Винницкой, Запорожской, Закарпатской и Житомирской областях 211. Прамила Паттен сообщила, что 49 из поступивших 124 заявлений о сексуальных надругательствах касаются детей. При этом весьма вероятно, что эти цифры не отражают реальной картины СНВК в Украине, так как многие жертвы не хотят сообщать о перенесенном насилии из-за травмы и боязни стигматизации.
104. По состоянию на конец июня 2022 года украинскими правоохранительными органами было возбуждено 20 производств по заявлениям о сексуальном насилии, совершенном российскими военными 212. Судебные процессы по обвинениям в СНВК в Украине начались 23 июня, когда было проведено предварительное слушание по делу российского солдата Михаила Романова, обвиняемого в совершении изнасилования в Богдановке213. Так как Романов не находится под стражей, его судят заочно. По просьбе жертвы слушание дела проводится в закрытом заседании. Сообщается, что аналогичные обвинения выдвинуты в адрес еще двух подозреваемых 214.
105. Изнасилование и другие виды сексуального насилия, совершаемые в контексте вооруженного конфликта, являются нарушением норм МГП и квалифицируются Римским статутом МУС как военные преступления 215. Российская Федерация должна соблюдать запрет на сексуальное насилие, совершаемое представителями ее вооруженных сил, и обязана привлекать к уголовной ответственности лиц, обвиняемых в этих тяжких преступлениях.
Подавление мирных протестов
106. В начале отчетного периода в районах, не находящихся под эффективным контролем украинских властей, проходило множество митингов и демонстраций в знак протеста против российского вторжения. В некоторых городах первоначально проведение таких общественных собраний было возможным без вмешательства российских властей. По словам одного из свидетелей, «сначала в Мелитополе не было российской военной комендатуры, и местные жители могли проводить мирные митинги. Российские военные ничего не
211 «Война в Украине: никакой амнистии для виновных в изнасилованиях, News.un.org, 6 июня 2022 г.. URL: https://news.un.org/ru/story/2022/06/1425192. 212 Соня Лукашова, «От facebook до допросов. Почему омбудсмен Денисова потеряла должность», Pravda.com.ua, 27 июня 2022 г.. URL: https://www.pravda.com.ua/articles/2022/06/27/7354838/. 213 “Ukraine begins first trial of Russian soldier charged with rape” [В Украине начинается первый процесс над российским солдатом, обвиняемым в изнасиловании], Reuters, 23 June 2022. URL: https://www.reuters.com/world/europe/ ukraine-begin-first-trial-russian-soldier-accused-rape-2022-06-23/. 214 Соня Лукашова, «От facebook до допросов. Почему омбудсмен Денисова потеряла должность», Pravda.com.ua, 27 июня 2022 г.. URL: https://www.pravda.com.ua/articles/2022/06/27/7354838/. 215 ЖК IV, ст. 3, 27; ДП I, ст. 75-77; обычное МГП, норма 93. См. также Римский статут МУС, ст. 8(2) (b) (xxii).
Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ 57 могли с этим поделать (…) Комендатуры не было примерно неделю или две, и в этот период можно было организовать мирные демонстрации (…)»216 .
107. Впоследствии российские власти начали серьезно ограничивать протесты, обычно при помощи неоправданного и несоразмерного применения силы в отношении мирных протестующих, разгона собраний, задержаний и арестов их участников и организаторов. Вышеупомянутый свидетель сообщил БДИПЧ, что, «когда в город прибыли представители федеральных служб безопасности, (…) город начал меняться. Когда они появились, люди стали исчезать, некоторых похитили, был похищен мэр – он, наверное, самый известный из всех похищенных, но были также и организаторы митингов, бывшие военные, некоторые активисты НПО. Были случаи похищения протестантских священников»217.
108. Несколько свидетелей, опрошенных БДИПЧ, сообщили об использовании российскими властями шумовых и световых гранат во время собраний. По словам одного свидетеля, в Каховке «местные организовывали митинги, и сначала людей разгоняли без применения оружие, но позднее россияне начали использовать для разгона демонстраций шумовые гранаты. При взрыве этих гранат люди получали ранения от осколков, было ранено шесть человек»218.
109. Другой свидетель рассказал БДИПЧ о мирном митинге в Энергодаре, организованном матерями в память о погибших за время войны украинских детях 219. «Они обратились к российским властям за разрешением на проведение этого митинга, это были матери с детьми в колясках и младенцами. Сначала попросили полчаса, но им разрешили 15 минут. Матери принесли вещи, игрушки, спели украинский гимн, а через 15 минут все закончилось и люди начали расходиться, и тут россияне применили шумовые гранаты и начали стрелять в воздух. Это были просто люди с детьми, со своими сумками. Было ранено три человека. Я был в городе, когда это случилось, и видел дым»220. Свидетельница, участвовавшая в митингах в поддержку Украины в Херсоне, также отметила, что российские войска использовали «резиновые пули
216 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.010, п. 8. 217 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.010, п. 8. 218 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.005, п. 17. 219 Свидетель не сообщил точного времени и места этого собрания. Однако один из предоставленных свидетелем видеороликов может указывать на то, что оно состоялось в начале апреля (2 апреля 2022 г.), поскольку это же видео приложено к твиту от 2 апреля, где утверждается, что протест в Энергодаре был встречен насилием. URL: https://twitter. com/TWMCLtd/status/1510191572054429696?s=20&t=jy1RXzXMy1tkWT71RnUNZQ; в одном из постов в Телеграме утверждается, что протест имел место 2 апреля, см. URL: https://t.me/ energoatom_ua/4346. 220 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.009, п. 11. и стреляли в воздух». Они также применяли световые гранаты, которые, по ее словам, бросали в толпу 221.
110. Наконец, по словам другого свидетеля, один из его друзей рассказал ему, что на 23-й день протестов в Херсоне его друг-фотограф («пострадавший») попытался сфотографировать российских солдат. В результате российские солдаты схватили его, связали руки пластиковыми наручниками и избили. После этого, по словам свидетеля, российские солдаты надели на голову пострадавшего мешок и увели его в неустановленное здание. Там они поставили его на колени, отобрали личные вещи и опять стали избивать. В его кошельке они нашли несколько долларовых купюр. На этом основании они обвинили его в получении денег за участие в митингах и угрожали нанести ему увечья. Потом его отвезли в другое неустановленное место, все еще с мешком на голове, и приказали считать до ста. Там они его и оставили. Пострадавший думал, что его казнят. Свидетель встретился с пострадавшим на следующий день после случившегося и видел следы побоев222.
111. Согласно наблюдениям БДИПЧ и собранным им свидетельствам, через несколько недель после начала войны большинство протестов и митингов на оккупированных Россией территориях прекратились после жестокого подавления российскими властями и разгона ими собраний всех видов. Эти свидетельства вызывают обеспокоенность с точки зрения МГП и МППЧ. На самом деле, МППЧ продолжает действовать в ситуациях вооруженного конфликта, в том числе на оккупированных территориях, и, соответственно, право на мирный протест должно быть обеспечено223. Оккупирующая держава обязана поддерживать закон и порядок на оккупированных территориях224 и в случае мирных протестов должна соблюдать нормы МППЧ, регулирующие действия правоохранительных органов. Следовательно, она должна воздерживаться от вмешательства в реализацию права на мирный протест, в том числе от применения избыточной силы для разгона собраний 225. В условиях перехода эффективного контроля над территорией от одной стороны к другой, когда население рассматривает солдат как враждебную силу, ситуация становится еще более опасной. Это подтверждают случаи неоправданного и несоразмерного применения оккупационными властями силы, в результате которого пострадали люди, а также случаи насилия при проведении собраний в Украине.
221 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.023, п. 21. 222 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.001, п. 34 223 Право на свободу собраний закреплено в статье 21 МПГПП и статье 11 ЕКПЧ. 224 Гаагские положения, ст. 43. 225 Более подробный анализ см. в Докладе в рамках Московского механизма, 13 апреля 2022 г. С. 79-80. URL: https://www.osce.org/files/f/documents/4/f/517812_0.pdf.
Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ 59 E. СЛУЧАИ ЖЕСТОКОГО ОБРАЩЕНИЯ НА ТЕРРИТОРИЯХ, КОНТРОЛИРУЕМЫХ УКРАИНОЙ
112. Ряд сообщений о предполагаемых нарушениях на территориях, контролируемых правительством Украины, касаются обращения с лицами, обвиняемыми в мародерстве.
Обращение с лицами, обвиняемыми в мародерстве
113. Зафиксированы случаи жестокого обращения с гражданскими лицами, обвиняемыми в причастности к мародерству на территории, контролируемой правительством Украины, либо на территории, контроль над которой недавно был восстановлен украинскими войсками.
114. В одном случае свидетель, опрошенный наблюдателями БДИПЧ, отметил, что вооруженные мародеры находились в г. Ирпене Бучанского района Киевской области до 26 марта в краткий период безвластия после отхода российских войск и до прибытия украинских войск 226.
115. Кроме того, на фотографиях и видео, распространяемых в социальных сетях, видно, как гражданские лица и неопознанные вооруженные люди своими способами расправляются с лицами, которые, как утверждается, были уличены в мародерстве, в том числе привязывая их к фонарным столбам или деревьям и подвергая публичному избиению227.
116. После сообщений о фактах мародерства и последовавших за ними «гражданских арестах» некоторые официальные лица Украины публично выступили в поддержку таких мер228. В ряде случаев заявления официальных лиц содержали угрозы. Так, мэр Житомира Сергей Сухомлин в опубликованном в Facebook видеоролике заявил:
226 Интервью БДИПЧ со свидетелем UKR.WS.045, пп. 32-33. 227 Kyiv Politics, Telegram, 6 марта 2022 г. URL: https://t.me/KyivPolitics/8909; Kyiv Politics, Telegram, 12 марта 2022 г. URL: https://t.me/KyivPolitics/9088; “Ukraine” People accused of looting tied to poles, stripped and beaten” [Украина: людей, обвиняемых в мародерстве, привязывают к столбам, раздевают и избивают], Интернет-сайт France 24, 1 April 2022. URL: https://observers.france24. com/en/europe/20220404-ukraine-poles-public-humiliation-punishment-looting; “Resistance, Calamity and Looting in a Kiev suburb” [Сопротивление, бедственное положение и мародерство в пригороде Киева], см. также: Pravda Gerashchenko, Telegram, 18 апреля 2022 г.. URL: https://t. me/Pravda_Gerashchenko/13321; см. также: Kyiv Politics, Telegram, 6 марта 2022 г. URL: https://t.me/ KyivPolitics/8909; Kyiv Politics, Telegram, 12 марта 2022 г. URL: https://t.me/KyivPolitics/9088. 228 «’Не считаю это диким’. Советник главы МВД рассказал, как относится к народной расправе над мародерами», Strana Today, 21 March 2022. URL: https://strana.today/news/382732-sovetnik-hlavy- mvd-rasskazal-kak-otnositsja-k-narodnoj-rasprave-nad-maroderami.html; Алексей Белошицкий, Facebook, 1 марта 2022 г.. URL: https://www.facebook.com/Bilosh/posts/10225038620345238; “Ukraine” People accused of looting tied to poles, stripped and beaten”, France 24 Website, 1 April 2022, оригинальный источник: Александр Мамай, Facebook, 2 марта 2022 г.. URL: http://www.facebook. com/Mamay.O.F/posts/493894282102670.
60 Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ 117. «В районе Крошни задержано несколько человек, которые пытались залезть в магазин. Предупреждаю всех: полиция, Национальная гвардия и отряды теробороны получили приказ не задерживать – можно просто стрелять на месте. Мародерства в городе не будет. Все получили приказ стрелять на месте»229.
118. Подобные призывы со стороны официальных лиц и правоохранительных органов к применению насилия по отношению к обвиняемым в мародерстве вызывают обеспокоенность. Подозреваемым в мародерстве должно быть обеспечено право на справедливое разбирательство, гуманное обращение и полное соблюдение их прав.
F. ПОЛОЖЕНИЕ ВОЕННОПЛЕННЫХ
119. С момента начала военного вторжения Российской Федерации в Украину высказывается озабоченность в связи с тем, что обе воюющие стороны, как представляется, допускают нарушения прав и гарантий, предоставляемых военнопленным в соответствии с Третьей Женевской конвенцией (ЖК III)230.
120. Согласно свидетельствам, представленным бывшими военнопленными средствам массовой информации, многочисленные нарушения имеют место и в Украине, и в Российской Федерации. К ним относятся сообщения о плохих условиях содержания военнопленных, включая нехватку воды, пищи и санитарии, одежды и медицинского обслуживания 231. Кроме того, многие военнопленные с обеих сторон жаловались на пытки, избиения 232 и другие виды жестокого обращения 233. И в Российской Федерации 234, и в Украине235 зафиксированы случаи унижения военнопленных – например, их принуждали петь
229 «В мародеров будут сразу стрелять – мэр Житомира», Интернет-сайт Pravda, 28 февраля 2022 г., оригинальный источник: Сергей Сухомлин, Facebook, 27 февраля 2022 г. URL: https://www. facebook.com/sukhomlyn.sergey/videos/487373989680322/?t=0. 230 Женевская конвенция от 12 августа 1949 года об обращении с военнопленными. 231 Daria Markina, “Held by Russia as prisoners of war, two Ukrainian helicopter pilots recount their time in captivity» [Два украинских вертолетчика, побывавшие в российском плену удерживавшиеся Россией в качестве военнопленных, рассказывают о своем пребывании в плену], CNN.com, 15 June 2022. URL: https://edition.cnn.com/2022/06/15/europe/ukrainian-pilots-interview-intl/index.html. 232 Stewart Bell, “Ukrainian prisoner of war accuses Russia of torture” [Украинский военнопленный обвиняет Россию в пытках], globalnews.ca, 22 June 2022. URL: https://globalnews.ca/news/8932906/ ukrainian-prisoner-of-war-russia-torture/. 233 Pjotr Sauer, “’You shake at the smallest of noises’: Russian soldier tells of life as a PoW” [Малейший звук вызывает содрогание: российский солдат рассказывает о жизни военнопленного], The Guardian, 26 May 2022. URL: https://www.theguardian.com/world/2022/may/26/ russian-soldier-pow-ukraine. 234 Stewart Bell, “Ukrainian prisoner of war accuses Russia of torture”, GlobalNews.ca, 22 June 2022. URL: https://globalnews.ca/news/8932906/ukrainian-prisoner-of-war-russia-torture/. 235 “Russian prisoners forced to sing Ukrainian anthem | Ukraine War 2022” [Российских пленных заставляют петь украинских гимн], Youtube channel “Ukraine War Channel”, 26 March 2022. URL: https://www.youtube.com/watch?v=q5bdDBnI5bU.
Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ 61 гимн удерживающей стороны. Также зафиксированы случаи убийства военнопленных, в чем якобы признался один из командиров так называемой «Донецкой Народной Республики»236. В социальных сетях распространяется видеоролик, в котором, судя по всему, показано убийство российского военнопленного в пригороде Киева; если достоверность видеоролика будет подтверждена, он может быть использован для уголовного преследования виновных в этом тяжком преступлении 237.
121. С самых первых недель вторжения в социальных сетях стали появляться видеоролики с захваченными российскими военнопленными, вызывающие беспокойство в связи с выставлением военнопленных на любопытство толпы и готовностью использовать их в пропагандистских целях. Такие видеоролики регулярно публиковались в украинском Телеграм-канале «Ищи своих»: в них российских военнопленных допрашивали на камеру, заставляли извиняться перед украинским народом, хвалить украинские вооруженные силы и ругать собственных командиров. Также военнопленных просили назвать свои персональные данные, в том числе имена, домашние адреса, имена родителей и командиров. Еще один вызывающий тревогу элемент таких видеороликов – записи разговоров с родными военнопленных и призывы к их матерям и другим членам семьи протестовать против режима. Помимо записей допросов, российских военнопленных заставляют участвовать в пресс-конференциях, на которых они должны рассказывать о своих действиях во время военного вторжения 238. Такие видеоролики и практики вызывают серьезную обеспокоенность с точки зрения МГП. В соответствии с ЖК III, с военнопленными следует всегда обращаться гуманно и они должны всегда пользоваться защитой от актов насилия и запугивания, от оскорблений и любопытства толпы239. Кроме того, никакие физические или моральные пытки и никакие другие меры принуждения не могут применяться к военнопленным для получения от них каких-либо сведений. Военнопленным, которые откажутся отвечать, нельзя угрожать, подвергать их оскорблениям или каким-либо преследованиям или ограничениям 240.
236 Oleg Sukhov, “Russian fighter’s confession of killing prisoners might become evidence of war crimes (AUDIO),” [Признание российского солдата в убийстве пленных может стать доказательством военных преступлений], KyivPost.com, 6 April 2022. URL: https://www.kyivpost.com/article/content/ war-against-ukraine/kremlin-backed-fighters-confession-of-killing-prisoners-might-become-evidence- of-war-crimes-audio-385532.html. 237 “Video appeared to show the killing of captive Russian soldier” [Опубликована видеозапись убийства пленного российского солдата], BBC News, 7 April 2022. URL: https://www.bbc.com/ news/61025388. 238 “Ukraine: concern at prisoners of war appearing at press conferences”, Amnesty International, 7 March 2022. URL: https://www.amnesty.org.uk/press-releases/ ukraine-concern-prisoners-war-appearing-press-conferences. 239 ЖК III, ст. 13, 17. Более подробный анализ см. в Приложении. 240 ЖК III, ст. 17. 122. После критики со стороны экспертов по МГП и правозащитных организаций 241 некоторые из видеороликов были удалены, а новые стали появляться на личном YouTube-канале блоггера Владимира Золкина242. Хотя эти видеоролики содержат предупреждение о согласии пленных на съемку в соответствии с гражданскими кодексами Российской Федерации и Украины, это не освобождает украинские власти от обязанности воздерживаться от выставления военнопленных на любопытство толпы и других нарушений.
123. Аналогичные нарушения допускаются и российскими властями, поскольку сходные видео с украинскими военнопленными начали появляться на российских федеральных каналах. На этих видео военнопленные дают интервью, описывают действия и военные преступления, совершенные вооруженными силами Украины, отзываются о них как «нацистах» и хвалят условия содержания, предоставленные российскими властями. Кроме того, российские государственные и окологосударственные средства массовой информации распространяют видеоролики с военнопленными, где их заставляют раздеваться на камеру 243 и показывать татуировки 244.
124. С мая 2022 года Украина и Российская Федерация, а также де- факто власти так называемых «Луганской Народной Республики» и «Донецкой Народной Республики», действующие под общим контролем Российской Федерации 245, проводят судебные процессы над захваченными военнопленными по обвинениям в военных преступлениях. По состоянию на 30 июня в Украине были вынесены приговоры троим российским военнопленным 246. Двое военнопленных были приговорены к 11,5 годам тюремного заключения, как сообщается,
241 «Украина должна уважать статус военнопленных», Human Rights Watch, 16 марта 2022 г.. URL: https://www.hrw.org/ru/news/2022/04/04/ukraine-respect-rights-prisoners-war; см. также: Aaron Blake, “Why you should think twice before sharing that viral video of an apparent Russian POW” [Почему вы должны дважды подумать, прежде чем репостить видео с российским военнопленным], The Washington Post, 7 March 2022. URL: https://www.washingtonpost.com/politics/2022/03/07/ russian-pow-videos/. 242 YouTube канал “Volodymyr Zolkin”. URL: https://www.youtube.com/c/volodymyrzolkin. 243 Leonid Ragozin, “Is Putin achieving his goals in Ukraine?” [Достигает ли Путин своих целей в Украине?], Aljazeera.com, 24 May 2022. URL: https://www.aljazeera.com/opinions/2022/5/24/ what-is-putins-end-game-in-ukraine. 244 «„Мы что, за нацистов?“: Татуировки пленных солдат «Азова» вызвали шок на Западе», Комсомольская Правда, kp.ru, 21 мая 2022 г.. URL: https://www.kp.ru/daily/27395.5/4590595/. 245 БДИПЧ считает, что, осуществляя общий контроль над этими образованиями, Российская Федерация несет ответственность за их действия в соответствии с МГП, в том числе касающиеся обращения с военнопленными. 246 Для того, чтобы повысить эффективность таких разбирательств в Украине, президенту Зеленскому следует утвердить закон (законопроект 2689), принятый парламентом в мае 2021 г. и направленный на гармонизацию Уголовного кодекса Украины с международным уголовным и гуманитарным правом, создав тем самым надлежащие правовые основы для рассмотрения дел о преступлениях, нарушающих МГП.
Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ 63 за обстрел образовательного учреждения в Харьковской области 247, а еще один военнопленный – к пожизненному заключению за убийство мирного жителя в Сумской области 248. Одновременно с этим продолжается следствие по делам о сексуальных преступлениях 249. Хотя военнопленные не могут подвергаться наказанию или преследованию только за сам факт участия в боевых действиях, они могут быть привлечены к уголовной ответственности по обвинению в военных преступлениях, совершенных в ходе боевых действий. В таких случаях военнопленным должны обеспечиваться права, гарантирующие справедливое судебное разбирательство, включая право на рассмотрение дела независимым и беспристрастным судом 250.
125. 9 июня Верховный суд самопровозглашенной «Донецкой Народной Республики», действующей под общим контролем Российской Федерации, приговорил к смертной казни двух британцев, Эйдена Эслина и Шона Пиннера, и гражданина Марокко Брахима Саадуна251 за «наемничество», а также по другим обвинениям, связанным с участием в военных действиях против так называемой «Донецкой Народной Республики». Хотя участие в военных действиях может рассматриваться сторонами конфликта как уголовное преступление, комбатанты, находящиеся под властью противника, имеют право на статус военнопленного и не могут подвергаться преследованию за активное участие в военных действиях 252. Кроме того, семьи приговоренных и украинские официальные лица сообщили, что трое этих солдат вступили в ряды вооруженных сил Украины задолго до российского
247 Valerie Hopkins, “2 Russian Soldiers Sentenced in Ukrainian War-Crimes Trials” [Двоим российским солдатам вынесены приговоры за преступления, совершенные во время войны в Украине], The New York Times, 31 May 2022. URL: https://www.nytimes.com/2022/05/31/world/russian-soldiers-war- crimes-trial.html. 248 Shaun Walker, “Ukrainian court sentences Russian soldier to life in prison for killing civilian” [Украинский суд приговорил российского солдата к пожизненному заключению за убийство мирного жителя], The Guardian, 23 May 2022. URL: https://www.theguardian.com/world/2022/may/23/ ukrainian-court-sentences-russian-soldier-to-life-in-prison-for-killing-civilian-vadim-shishimarin. 249 См. о случае заочного судебного преследования российского солдата по обвинению в изнасиловании на стр. 27 настоящего доклада. 250 ЖК III, ст. 84. 251 “Captured Britons and Moroccan man sentenced to death – Russian news agency” [Захваченные британцы и марокканец приговорены к смертной казни], BBC News, 10 June 2022. URL: https://bbc. in/3yIpjgh. 252 Кроме того, в соответствии с ЖК III, любое лицо, напрямую участвующее в боевых действиях и попавшее во власть неприятеля, должно первоначально считаться военнопленным. Согласно ЖК III, в случае, если в отношении лиц, принявших то или иное участие в военных действиях и попавших в руки противника, возникает сомнение в их принадлежности к категории военнопленных, такие лица будут пользоваться покровительством этой конвенции до тех пор, пока их положение не будет определено компетентным судом (ЖК III, ст. 5). В данном случае, если у властей так называемой «Донецкой Народной Республики» возникли сомнения по поводу статуса британских и марокканского солдат, прежде чем преследовать их за наемничество, они должны были презюмировать их статус как военнопленных и передать вопрос о статусе на рассмотрение компетентного суда.
64 Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ военного вторжения в Украину 253; более того, и Пиннер, и Эслин имеют украинское гражданство254. Таким образом, этих трое солдат не являлись наемниками 255 и должны были рассматриваться как военнослужащие вооруженных сил Украины и, тем самым, имели право на статус военнопленных.
126. Еще один аспект, вызывающий беспокойство, связан с неопределенностью судьбы военнопленных, захваченных на металлургическом заводе «Азовсталь» в Мариуполе. Хотя официальное число пленных, захваченных на заводе, остается неизвестным, высказываемые сторонами конфликта оценки варьируются от 1700256 до 2439257. Несмотря на настоятельные заверения российских властей в том, что захваченные украинские солдаты должны предстать перед судом и не должны быть обменяны 258, как сообщается, 95 пленных с «Азовстали» уже были освобождены в рамках обмена в июне 2022 года259. Судьба оставшихся комбатантов с «Азовстали» продолжает вызывает беспокойство в свете того, что российское министерство юстиции обратилось в Верховный суд с просьбой признать полк «Азов» «террористической организацией»260, что может рассматриваться как попытка уклонения от обязательств, предусмотренных Третьей Женевской конвенцией, и незаконного лишения пленных «Азовстали» статуса военнопленных и соответствующих гарантий.
253 Josh Halliday, “Captured Britons put on Russian TV asking Boris Johnson to help free them” [Пленные британцы просят Бориса Джонсона о помощи в освобождении на российском телевидении], The Guardian, 18 April 2022. URL: https://www.theguardian.com/world/2022/apr/18/ captured-britons-russian-tv-johnson-help-free-shaun-pinner-aiden-aslin. 254 “Moroccan sentenced to death in Donetsk has Ukrainian nationality and isn’t a mercenary, father says” [Марокканец, приговоренный к смерти в Донецке, имеет украинское гражданство и не является наемником, заявил его отец], Reuters, 13 June 2022. URL: https://theins.ru/news/252158. 255 Определение понятия «наемник» в соответствии с МГП см. в ст. 47 Дополнительного протокола I, а также норме 108 обычного МГП. 256 Emmanuel Grynszpan, “War in Ukraine: Captured Azovstal fighters face an uncertain future” [Война в Украине: будущее захваченных защитников «Азовстали» остается неясным], Le Monde, 2 June 2022. URL: https://www.lemonde.fr/en/international/article/2022/06/02/war-in-ukraine-captured- azovstal-fighters-face-an-uncertain-future_5985463_4.html. 257 «Пушилин все пленные с «Азовстали» содержатся в ДНР», Коммерсант, 23 мая 2022 г.. URL: https:// www.kommersant.ru/doc/5362384. 258 Леонид Цветаев, «Безоговорочная капитуляция. Военные с «Азовстали» не выдвигали никаких требований, Интернет-сайт Gazeta.ru, 17 мая 2022 г.. URL: https://www.gazeta.ru/ army/2022/05/17/1486374. 259 Pjotr Sauer, “Ukraine announces largest exchange of prisoners of war since Russia invaded” [Украина объявила о крупнейшем обмене военнопленными с начала российского вторжения], The Guardian, 29 June 2022. URL: https://www.theguardian.com/world/2022/jun/29/ ukraine-announces-largest-exchange-of-prisoners-of-war-since-russia-invaded. 260 “Russian prosecutor asks court to declare Ukraine’s Azov Regiment ‘terrorist organization’, Interfax reports” [Как сообщает «Интерфакс», российская прокуратура просит суд признать украинский полк «Азов» «террористической организацией»], Reuters, 17 May 2022. URL: https://www.reuters. com/world/europe/russian-prosecutor-asks-court-declare-ukraines-azov-regiment-terrorist-2022-05-17/.
Оценка предполагаемых нарушений МГП и МППЧ 65 Промежуточные рекомендации
VI БДИПЧ призывает Российскую Федерацию и Украину как стороны конфликта:
• соблюдать и обеспечивать соблюдение МГП и МППЧ на подконтрольных им территориях;
• всегда проводить различие между гражданским населением и комбатантами, а также между гражданскими и военными объектами, и направлять свои действия только против военных объектов;
• принимать все возможные меры предосторожности, чтобы избежать и, в любом случае, свести к минимуму случайные потери среди гражданского населения, ранения гражданских лиц и нанесение ущерба гражданским объектам;
• воздерживаться от использования вооружений, которые по своей конструкции или применению способны нанести чрезмерные повреждения или причинить излишние страдания;
• воздерживаться от использования взрывных устройств с широкой зоной поражения, включая кассетные боеприпасы, в густонаселенных районах;
• подписать и ратифицировать Конвенцию по кассетным боеприпасам (2008 г.);
• раскрыть информацию о местонахождении и статусе всех гражданских лиц противной стороны, находящихся в их власти, в том числе о любых текущих расследованиях в отношении таких лиц, и освободить всех лиц, чье содержание под стражей является незаконным;
• обеспечить всем военнопленным и другим лицам, лишенным свободы (например, медицинским работникам), обращение, полностью соответствующее Женевской конвенции (III) об обращении с военнопленными от 12 августа 1949 г.;
• воздерживаться от уголовного преследования захваченных комбатантов за сам факт непосредственного участия в военных действиях;
• соблюдать свои обязательства по расследованию предполагаемых грубых нарушений Женевских конвенций 1949 г. и законов войны, а также уголовному преследованию виновных в таких нарушениях в соответствии с международным гуманитарным правом;
• предоставить международным следователям, в том числе следователям Международного уголовного суда, беспрепятственный доступ
68 Промежуточные рекомендации на территории, находящиеся под их эффективным контролем, в целях обеспечения привлечения к ответственности виновных в предполагаемых международных преступлениях;
• ратифицировать Римский статут и официально стать членами Международного уголовного суда;
• обеспечивать безопасность и эффективность согласованных гуманитарных коридоров для эвакуации населения и поставок гуманитарной помощи;
• обеспечить свободу передвижения и свободу возвращения эвакуируемым или иным образом избегающим насилия гражданским лицам.
БДИПЧ призывает Российскую Федерацию:
• воздерживаться от нанесения неизбирательных ударов по гражданскому населению или гражданским объектам;
• соблюдать основные принципы оккупационного права и воздерживаться от необратимых изменений статуса украинских территорий, находящихся под военной оккупацией;
• немедленно прекратить депортацию гражданских лиц с оккупированных территорий на территорию Российской Федерации или территории так называемых «Донецкой Народной Республики» и «Луганской Народной Республики»;
• прекратить подвергать гражданское население на оккупированных территориях внесудебным казням, пыткам и другим видам жестокого обращения при содержании под стражей;
• немедленно положить конец похищениям, произвольным задержаниями насильственным исчезновениям гражданских лиц на оккупированных территориях;
• отказаться от процедуры «фильтрации» гражданских лиц, осуществляемой силами Российской Федерации и так называемых «Донецкой Народной Республики» и «Луганской Народной Республики» в нарушение права лиц на свободу передвижения и права на тайну личной жизни;
• обеспечить, чтобы смертная казнь не назначалась и не приводилась в исполнение в отношении каких-либо лиц, оказавшихся в ее власти
Промежуточные рекомендации 69 или в плену на территории, находящейся под ее эффективным контролем.
БДИПЧ призывает Украину:
• начать расследования предполагаемых случаев внесудебных наказаний, в том числе в отношении лиц, подозреваемых в мародерстве;
• обеспечить полное соблюдение международных стандартов беспристрастности, независимости и тщательности в уголовном процессе;
• подписать закон (законопроект № 2689), принятый парламентом в мае 2021 г. и направленный на гармонизацию Уголовного кодекса Украины с международным уголовным и гуманитарным правом, что позволит властям Украины проводить эффективные расследования и осуществлять уголовное преследование по фактам нарушений МГП, совершенных на ее территории.
70 Промежуточные рекомендации Приложение Соответствующие нормы международного гуманитарного права (МГП), применимые к международному вооруженному конфликту в Украине
И Российская Федерация, и Украина связаны договорами и нормами обычного МГП261, применимыми к международным вооруженным конфликтам; к ним относятся, в частности, Гаагские положения 1907 года262, четыре Женевские конвенции 1949 года (ЖК I, ЖК II, ЖК III, ЖК IV)263 и Дополнительный протокол к ним 1977 года (ДП I)264. И Украина, и Российская Федерация являются сторонами ряда основных договоров по правам человека. В ситуации вооруженного конфликта государства остаются связанными своими договорно-правовыми обязательствами в области прав человека, за исключением правомерных отступлений, допускаемых некоторыми договорами в области прав человека.
Методы и средства ведения войны
Цели нападений
• При нападении стороны конфликта всегда должны проводить различие между гражданским населением 265 и комбатантами 266, а также между гражданскими объектами и военным объектами (принцип избирательности)267. Нападения должны направляться только против комбатантов и военных объектов. МГП строго запрещает неизбирательные нападения 268. К таковым относятся, например, нападения, которые не направлены на военные объекты и которые, таким образом, поражают гражданское население или гражданские объекты 269; либо нападения, осуществляемые такими методами и средствами ведения войны, которые по самой своей природе являются неизбирательными. Кроме того, МГП требует при проведении военных операций постоянно проявлять заботу о том, чтобы щадить гражданское население и гражданские объекты. Это
261 База данных «Обычное международное гуманитарное право» содержит 161 норму обычного МГП, сформулированную в исследовании МККК 2005 года по обычному МГП, а также полную подборку практики, лежащей в основе этого исследования. См. Jean-Marie Henckaerts and Louise Doswald-Beck, Customary International Humanitarian Law – Volume1: Rules (CUP 2005). 262 Гаагская конвенция IV с приложенным к ней Положением о законах и обычаях сухопутной войны (Гаагские положения). 263 Женевская конвенция (I) об улучшении участи раненых и больных в действующих армиях; Женевская конвенция (II) об улучшении участи раненых, больных и лиц, потерпевших кораблекрушение, из состава вооруженных сил на море; Женевская конвенция (III) об обращении с военнопленными; Женевская конвенция (IV) о защите гражданского населения во время войны, 12 августа 1949 г. 264 Дополнительный протокол к Женевским конвенциям от 12 августа 1949 г., касающийся защиты жертв международных вооруженных конфликтов (Протокол I), 8 июня 1977 г. 265 ДП I, ст. 50; обычное МГП, норма 5. 266 ДП I, ст. 43(2); обычное МГП, нормы 3, 4. 267 ДП I, ст. 48; обычное МГП, нормы 1, 7. Определение понятий «гражданские объекты» и «военные объекты» см. в ДП I, ст. 52(1), 52(2); обычное МГП, нормы 9, 8. 268 ДП I, ст. 51(4); обычное МГП, норма 11. 269 ДП I, ст. 51(4)(a); обычное МГП, норма 12.
72 Приложение означает, что всеми сторонами конфликта должны быть приняты все возможные меры предосторожности, чтобы избежать случайных потерь жизни среди гражданского населения, ранения гражданских лиц и случайного ущерба гражданским объектам или, во всяком случае, свести их к минимуму (принцип предосторожности при нападении)270. Для стороны конфликта, планирующей нападение, такие меры предосторожности включают выбор средств и методов нападения, с тем чтобы избежать случайных потерь жизни среди гражданского населения, ранения гражданских лиц и случайного ущерба гражданским объектам и, во всяком случае, свести их к минимуму 271, а также эффективное заблаговременное предупреждение о нападениях, которые могут затронуть гражданское население272. Воюющие стороны также должны принять все возможные меры предосторожности для защиты населения, находящегося под их контролем, от последствий нападений, и, в частности, избегать размещения военных объектов в густонаселенных районах или поблизости от них 273.
• Стороны конфликта также обязаны соблюдать принцип соразмерности 274, запрещающий нападения, которые, как можно ожидать, попутно повлекут за собой потери жизни среди гражданского населения, ранения гражданских лиц и ущерб гражданским объектам или то и другое вместе, и которые были бы чрезмерны по отношению к конкретному и непосредственному военному преимуществу, которое предполагается таким образом получить. Поскольку непосредственные нападения на гражданское население и гражданские объекты запрещены сами по себе, оценка соразмерности будет актуальна только при нападениях на законные военные цели. Несоблюдение принципов избирательности и соразмерности является грубым нарушением МГП и квалифицируется Римским статутом Международного уголовного суда (МУС) как военное преступление275.
• Медицинские объекты/подразделения 276 и медицинский персонал пользуются особой защитой в соответствии с МГП277. Если они используются для военных целей (например, для хранения вооружений), они утрачивают эту защиту и могут быть целями нападений, но лишь в ограниченных обстоятельствах и при условии принятия расширенных мер предосторожности по сравнению с другими гражданскими объектами 278. Согласно статье 19 ЖК IV, «покровительство
270 ДП I, ст. 57, 58; обычное МГП, нормы 15-21. 271 ДП I, ст. 57(2)(a); обычное МГП, норма 17. 272 ДП I, ст. 57(2)(c); обычное МГП, норма 20. 273 ДП I, ст. 58; обычное МГП, нормы 22-24. 274 ДП I, ст. 51(4)(b), обычное МГП, норма 14. 275 Римский статут МУС, ст. 8(2)(b). 276 К ним относятся как гражданские больницы, так и военные госпитали. 277 ЖК IV, cт. 18, 20-22; ДП I ст. 12, 15; обычное МГП, нормы 28-29, 25. 278 ЖК IV, cт. 19; ДП I ст. 13; обычное МГП, нормы 25, 28.
Приложение 73 (…) прекращается только после соответствующего предупреждения во всех необходимых случаях, устанавливающего разумный срок и не давшего результатов».
МГП обязывает стороны конфликта обеспечивать уважение медицинскому персоналу, предназначенному для исполнения медицинских обязанностей, и защищать его от нападений при любых обстоятельствах 279.
• Журналисты и работники средств массовой информации, находящиеся в профессиональных командировках в районах вооружённого конфликта, считаются гражданскими лицами и, таким образом, должны пользоваться уважением и защитой от нападений до тех пор, пока они не принимают непосредственного участия в военных действиях 280.
• Школы и другие образовательные учреждения: в соответствии с МГП, школы как гражданские объекты пользуются общей защитой от нападений 281. Если они используются для военных целей (например, в качестве казарм), они могут утратить эту защиту. Однако и в таких случаях нападения на школы, которые, как ожидается, могут причинить чрезмерный ущерб гражданскому населению или гражданским объектам, запрещены (принцип соразмерности), и стороны конфликта должны принимать все возможные меры предосторожности, чтобы избежать причинения ущерба гражданскому населению при нападениях или, в любом случае, свести его к минимуму (принцип предосторожности). Учащиеся и преподаватели рассматриваются как гражданские лица и, как и любые другие гражданские лица, пользуются защитой до тех пор, пока они не принимают непосредственного участия в военных действиях 282, независимо от того, утратила ли школа или другое образовательное учреждение свою защиту от нападения.
Методы ведения войны
• МГП прямо запрещает использование живого щита 283; в соответствии со статьей 51(7) ДП I, «присутствие или передвижение гражданского населения или отдельных гражданских лиц не должны использоваться для защиты определенных пунктов или районов от военных действий, в частности, в попытках защитить военные объекты от нападения или прикрыть военные действия, содействовать или препятствовать
279 ЖК I, cт. 24-26; ЖК II, cт. 36; ЖК IV cт. 20; ДП I, ст. 15; обычное МГП, норма 25. 280 ДП I, ст. 79; обычное МГП, норма 34. 281 ДП I, ст. 52(1), (3); обычное МГП, нормы 10, 38, 40. 282 ДП I, ст. 51(2), (3). 283 ЖК III, cт. 23; ЖК IV, cт. 28; ДП I, ст. 51(7); обычное МГП, норма 97. им. Стороны, находящиеся в конфликте, не должны направлять передвижения гражданского населения или отдельных гражданских лиц с целью попытаться защитить военные объекты от нападения или прикрыть военные операции». Согласно Римскому статуту МУС, «использование присутствия гражданского лица или другого охраняемого лица для защиты от военных действий определенных пунктов, районов или вооруженных сил» в условиях международного вооруженного конфликта является военным преступлением 284.
• Осада: МГП не содержит прямого запрета на использование осады как таковой в качестве метода ведения войны. Тем не менее, учитывая, что эта практика предполагает полную изоляцию осажденного района с целью достижения капитуляции или уничтожения противника, существует целый ряд норм МГП, несовместимых с использованием осады как метода ведения войны, когда она затрагивает мирное население285. В контексте текущего конфликта наиболее важные из них – это запрет использования голода среди гражданского населения как метода ведения войны 286, которое может квалифицироваться как военное преступление в соответствии с Римским статутом МУС287, а также запрет подвергать нападению или уничтожать, вывозить или приводить в негодность объекты, необходимые для выживания гражданского населения (такие, как запасы продуктов питания, производящие продовольствие сельскохозяйственные районы, посевы, скот, сооружения для снабжения питьевой водой и запасы последней, а также ирригационные сооружения)288.
Использование вооружений
• МГП содержит общий запрет на использование вооружений, которые по своей конструкции или применению способны нанести чрезмерные повреждения или причинить излишние страдания 289.
• Любые вооружения, использование которых прямо не запрещено международным правом, должны использоваться с соблюдением основополагающих принципов ведения военных действий, установленных МГП:
284 Римский статут МУС, ст. 8(2)(b)(xxiii). 285 В том числе запрет коллективного наказания (cт. 33 ЖК IV; cт. 75 ДП I; обычное МГП, норма 103) и запрет использования живого щита (ЖК III, cт. 23; ЖК IV, cт. 28; ДП I, ст. 51(7); обычное МГП, норма 97). См. EJIL: Talk!, G. Gaggioli, Joint Blog Series on International Law and Armed Conflict: Are Sieges Prohibited under Contemporary IHL?, 30 January 2019. URL: https://www.ejiltalk.org/joint-blog- series-on-international-law-and-armed-conflict-are-sieges-prohibited-under-contemporary-ihl/. 286 ДП I, ст. 54(1); обычное МГП, норма 53. 287 Римский статут МУС, ст. 8(2)(b)(xxv). 288 ДП I, ст. 54(2); обычное МГП, норма 54. 289 ДП I, ст. 35; обычное МГП, норма 70. ⸰ Если то или иное вооружение по своей конструкции не может быть направлено на конкретные военные объекты или его последствия не могут быть ограничены конкретной целью, его использование запрещено МГП290 и квалифицируется как неизбирательное нападение.
⸰ Если то или иное вооружение по своей природе не может быть признано неизбирательным, его использование может, тем не менее, стать нарушением запрета неизбирательных нападений при определенных обстоятельствах. Это касается, в частности, случаев использования определенных взрывных вооружений с широкой зоной поражения в жилых или городских районах, которое, скорее всего, нарушит запрет неизбирательных нападений и принцип соразмерности при нападениях 291.
• Примеры вооружений, использование которых в текущем конфликте может являться нарушением МГП:
⸰ Использование взрывных устройств с широкой зоной поражения в жилых и городских районах либо поблизости от таких районов, скорее всего, будет являться нарушением установленных МГП принципов избирательности, соразмерности и предосторожности и, тем самым, представлять собой неизбирательное нападение.
⸰ Кассетные боеприпасы: Кассетный боеприпас – боеприпас, который предназначен для разбрасывания или высвобождения разрывных суббоеприпасов, то есть неуправляемых взрывных устройств или боевых элементов небольшого размера, призванных сработать в результате инициирования разрывного заряда до, в момент или после удара. Они наносят тяжелый урон гражданскому населению как во время вооруженного конфликта, так и после окончания боевых действий, поскольку часть выпущенных суббоеприпасов не срабатывает по назначению и приводит к загрязнению больших территорий смертоносными взрывоопасными остатками.
Ни Российская Федерация, ни Украина не являются сторонами Конвенции по кассетным боеприпасам 2008 года, запрещающей использование этого вида вооружений. Тем не менее, как и в случае других вооружений, прямо не запрещенных международным правом, они должны соблюдать базовые принципы избирательности, соразмерности и предосторожности, предусмотренные МГП.
290 ДП I, ст. 51(4)(b) и (c); обычное МГП, норма 12. 291 ДП I, ст. 51(4) и (5); обычное МГП, нормы 11, 12, 14. Нормы МГП, касающиеся гуманитарной ситуации, затрагивающей гражданское население, включая ВПЛ
• Нормы МГП, регулирующие вопросы гуманитарного доступа, предусматривают четыре основных принципа292:
⸰ Стороны конфликта несут основную ответственность за обеспечение гуманитарных потребностей населения, находящегося под их контролем 293;
⸰ Беспристрастные гуманитарные организации имеют право предлагать свои услуги для проведения мероприятий гуманитарного характера, в особенности если потребности населения, затронутого вооруженным конфликтом, не обеспечиваются надлежащим образом 294;
⸰ Беспристрастные гуманитарные мероприятия могут проводиться в ситуации вооруженного конфликта с согласия соответствующих сторон 295. При этом, если основные потребности населения, находящегося под контролем сторон, не обеспечиваются, стороны конфликта не вправе отказывать в проведении таких мероприятий 296.
⸰ После согласования порядка проведения гуманитарных операций стороны конфликта, равно как и все государства, не являющиеся сторонами вооруженного конфликта, должны разрешать быстрый и беспрепятственный провоз всех поставок в рамках этого порядка и содействовать ему, при этом они имеют право контролировать такие поставки 297. Лишь в случае настоятельной военной необходимости поставки гуманитарных грузов могут быть временно ограничены 298.
• Гуманитарный персонал и объекты, используемые в гуманитарных операциях, должны всегда пользоваться уважением и защитой 299.
Лишение свободы в условиях вооруженного конфликта:
292 См. публикацию МККК, содержащую ответы на вопросы и глоссарий по вопросам гуманитарного доступа: International Review of the Red Cross (2014), 96 (893), pp. 369-70, September 2015. 293 Для оккупированных территорий: ЖК IV, cт. 55; ДП I, cт. 69. 294 ЖК IV cт. 23, 55, 59; ДП I, ст. 69-70; обычное МГП, норма 55. 295 ДП I, ст. 70(1). 296 ЖК IV, cт. 59; обычное МГП, норма 55. 297 ДП I, ст. 71(3); обычное МГП, норма 56. 298 Обычное МГП, норма 56. 299 ДП I, ст. 71(2); МККК, обычное МГП, нормы 31, 32.
Приложение 77 Всем лицам, лишенным свободы по причинам, связанным с вооруженным конфликтом, должно быть обеспечено гуманное обращение и достойные условия содержания, необходимое медицинское обслуживание, а также правовые или процессуальные гарантии, соответствующие их статусу.
В условиях вооруженного конфликта существуют два основных режима длительного содержания под стражей (применимые как к военнопленным, так и к гражданским лицам): интернирование, то есть административное задержание по соображениям безопасности, и лишение свободы в целях уголовного разбирательства.
• Интернирование – термин, используемый в МГП для обозначения задержания лица, которое, как считается, представляет серьезную угрозу для безопасности задерживающей стороны, без намерения предъявить этому лицу уголовные обвинения.
• Лишению свободы в целях уголовного разбирательства может быть подвергнуто лицо, подозреваемое в совершении уголовного преступления, на срок до вынесения окончательного обвинительного либо оправдательного приговора.
Военнопленные
• Третья Женевская конвенция 1949 года об обращении с военнопленными (ЖК III) содержит детальные нормы обращения с военнопленными, обязательные к исполнению для всех сторон конфликта.
• Военнопленные находятся во власти неприятельской державы, но не отдельных лиц или воинских частей, взявших их в плен. Независимо от ответственности, которая может пасть на отдельных лиц, держащая в плену держава несет ответственность за обращение с военнопленными300.
• С военнопленными следует всегда обращаться гуманно, ограждая их от всяких актов насилия или запугивания, от оскорблений и любопытства толпы. Любой незаконный акт или бездействие любой стороны конфликта, приводящие к смерти военнопленного, находящегося в ее власти, или ставящие здоровье военнопленного под серьезную угрозу, запрещаются и будут рассматриваться как серьезные нарушения МГП301.
300 ЖК III, cт. 12. 301 ЖК III, cт. 13.
78 Приложение • Каждый военнопленный при его допросе обязан сообщить только свои фамилию, имя и звание, дату рождения и личный номер или, за неимением такового, другую равноценную информацию. Никакие физические или моральные пытки и никакие другие меры принуждения не могут применяться к военнопленным для получения от них каких-либо сведений. Военнопленным, которые откажутся отвечать, нельзя угрожать, подвергать их оскорблениям или каким- либо преследованиям или ограничениям302.
• Интернирование военнопленных является не формой наказания, а средством недопущения их дальнейшего участия в конфликте. Военнопленные должны быть незамедлительно освобождены и репатриированы после окончания активных военных действий303.
• Военнопленные подчиняются законам, уставам и приказам, действующим в вооруженных силах держащей в плену державы. Последняя будет иметь право принять судебные или дисциплинарные меры в отношении любого военнопленного, совершившего нарушение этих законов, уставов или приказов304. Всегда, когда это возможно, надлежит принимать меры дисциплинарного305, а не судебного характера306.
• Судебные меры: держащая в плену держава вправе подвергать военнопленных преследованию и задерживать их за совершенные ими военные преступления или другие нарушения МГП, но не за сам факт их непосредственного участия в военных действиях307.
Лишение свободы гражданских лиц в условиях вооруженного конфликта
• Лишь в случаях крайней необходимости для безопасности задерживающей стороны сторона конфликта вправе подвергать гражданских лиц принудительному поселению в определенном месте либо интернированию308.
• Интернирование является мерой безопасности и не может использоваться как форма наказания. Это означает, что интернированное лицо должно быть освобождено сразу же, как только отпадут обстоятельства, оправдывающие его интернирование.
302 ЖК III, cт. 17. 303 ЖК III, cт. 118; обычное МГП, норма 128(a). 304 ЖК III, cт. 82. 305 ЖК III, cт. 82-98. 306 ЖК III, cт. 83. 307 ЖК III, cт. 99-108. 308 ЖК IV, cт. 41-43 и 78 (на оккупированных территориях).
Приложение 79 • Если лишение свободы не соответствует критериям и процедурам, предусмотренным ЖК IV, оно квалифицируется как незаконное лишение свободы (произвольное задержание), что является грубым нарушением ЖК IV309 и военным преступлением в соответствии с Римским статутом МУС310.
• Процессуальные гарантии: интернированное гражданское лицо должно быть проинформировано о причинах его интернирования, и ему должна быть предоставлена возможность пересмотра этого решения в кратчайший срок надлежащим судом или соответствующим административным органом, а если решение оставлено в силе, оно должно пересматриваться периодически и не менее двух раз в год 311.
• ЖК IV и Дополнительный протокол I включают расширенные гарантии для интернированных гражданских лиц в условиях международных вооруженных конфликтов312. Обращение с интернированными гражданскими лицами и условия их содержания должны быть аналогичными военнопленным. С интернированными гражданскими лицами всегда должны обращаться гуманно313. МГП защищает их от любых актов насилия, а также от запугивания, оскорблений и любопытства толпы. Они имеют право на уважение жизни, достоинства, личных прав, политических, религиозных и иных убеждений314. МГП также устанавливает минимально допустимые условия содержания, включающие требования к жилью, питанию, одежде, гигиене и медицинскому обслуживанию. Интернированным гражданским лицам разрешается обмениваться новостями со своими семьями.
• Гражданские лица также могут быть задержаны для целей уголовного разбирательства на срок до начала судебного процесса либо после вынесения приговора за преступления, совершенные ими в контексте вооруженного конфликта315.
309 ЖК IV, cт. 147, см. также обычное МГП, норма 99. 310 Римский статут МУС, ст. 8(2)(a)(vii). 311 ЖК IV. cт. 42, 43 и 78; ДП I, ст. 75; обычное МГП, норма 99. 312 ЖК IV, cт. 79-141; обычное МГП, нормы 100-102. 313 Обычное МГП, норма 90. 314 ЖК IV, cт. 27. 315 ЖК IV, cт. 68-78.
80 Приложение Соответствующие нормы МГП, касающиеся ситуации на территориях, находящихся под российской оккупацией
Управление оккупированными территориями
• В соответствии с МГП, «территория признается оккупированной, если она действительно находится во власти неприятельской армии»316.
• В соответствии с оккупационным правом, оккупирующая держава не приобретает суверенитета над оккупированной территорией и должна в максимально возможной степени уважать существующие на оккупированной территории законы и учреждения. Предполагается, что оккупация носит временный характер, и оккупирующая держава должна сохранять status quo ante на оккупированной территории. В общем смысле оккупационное право призвано обеспечивать баланс между потребностями оккупирующей державы в области безопасности, с одной стороны, и интересами державы, чья территория оккупирована, и местного населения, с другой.
• В соответствии со статьей 43 Гаагских положений, «с фактическим переходом власти из рук законного правительства к занявшему территорию неприятелю последний обязан принять все зависящие от него меры к тому, чтобы, насколько возможно, восстановить и обеспечить общественный порядок и общественную жизнь, уважая существующие в стране законы, буде к тому не встретится неодолимого препятствия».
• В соответствии со статьей 64 ЖК IV, «уголовное законодательство оккупированной территории остается в силе, за исключением случаев, когда оно может быть отменено или приостановлено оккупирующей державой, если это законодательство представляет собой угрозу безопасности оккупирующей державы или препятствует применению настоящей Конвенции. С учетом упомянутого соображения и необходимости обеспечить эффективное отправление правосудия судебные органы оккупированной территории будут продолжать исполнять свои функции при всех правонарушениях, предусмотренных этим законодательством. Оккупирующая держава тем не менее может подчинить население оккупированной территории действию постановлений, существенно необходимых для выполнения ее обязательств согласно настоящей Конвенции (…)».
• В соответствии с абзацами 2 и 3 статьи 50 ЖК IV, «оккупирующая держава… должна будет принять все необходимые меры, чтобы способствовать установлению личности детей и регистрации их
316 Гаагские положения, cт. 42.
Приложение 81 родственных связей. Она ни в коем случае не должна изменять их гражданского состояния, ни зачислять их в зависящие от нее формирования или организации. (…) В том случае, если местные учреждения не будут в состоянии выполнять эти функции, оккупирующая держава должна будет принимать меры по содержанию и обучению детей-сирот или детей, разлученных вследствие войны со своими родителями, если они только не могут быть обеспечены заботой близких родственников или друзей».
• Оккупирующая держава не сможет принуждать покровительствуемых лиц служить в ее вооруженных или вспомогательных силах. Всякое давление или пропаганда в пользу добровольного поступления в армию воспрещается. Оккупирующая держава сможет направить на принудительную работу только таких покровительствуемых лиц, которым больше 18 лет, и только на работу, необходимую либо для нужд оккупационной армии, либо на работу, связанную с коммунальными предприятиями, питанием, жилищем, одеждой, транспортом и здоровьем населения занятой местности. Покровительствуемых лиц нельзя заставлять выполнять какую-либо работу, которая вынуждала бы их принимать участие в военных операциях317.
• В соответствии со статьей 54 ЖК IV, «оккупирующей державе запрещается изменять статус должностных лиц или судей на оккупированных территориях или применять к ним санкции, принимать какие-либо меры принуждения или проводить дискриминацию по отношению к ним из-за того, что они воздерживаются от выполнения своих обязанностей по соображениям совести». Указанная норма, в соответствии с той же статьей, «не затрагивает права оккупирующей державы снимать должностных лиц с занимаемых ими постов».
• На оккупированной территории: a) движимая общественная собственность, которую можно использовать для военных операций, может быть конфискована; b) недвижимая общественная собственность должна управляться в соответствии с нормой узуфрукта; c) частная собственность должна пользоваться уважением и не может быть конфискована; за исключением тех случаев, когда захвата такой собственности требует настоятельная военная необходимость318.
317 ЖК IV, cт. 51. 318 Гаагские положения cт. 53; обычное МГП, норма 51.
82 Приложение Нарушения МГП, допускаемые оккупирующей державой
• Умышленное или преднамеренное убийство гражданских лиц строго запрещено МГП319. Все четыре Женевские конвенции упоминают «преднамеренное убийство» покровительствуемых лиц в числе грубых нарушений МГП320; запрет убийств также закреплен в качестве фундаментальной гарантии Дополнительным протоколом I321. Убийство является военным преступлением, а если оно совершается в рамках широкомасштабного или систематического нападения на любых гражданских лиц, то оно признается преступлением против человечности в соответствии с Римским статутом МУС322.
• Депортации: МГП строго запрещает по каким бы то ни было мотивам угон, а также депортирование покровительствуемых лиц с оккупированной территории на территорию оккупирующей державы или на территорию любого другого государства независимо от того, оккупированы они или нет323. Однако оккупирующая держава сможет произвести полную или частичную эвакуацию какого- либо определенного оккупированного района, если этого требует безопасность населения или особо веские соображения военного характера. При таких эвакуациях покровительствуемые лица могут быть перемещены только в глубь оккупированной территории, за исключением случаев, когда это практически невозможно. Депортация покровительствуемых лиц является грубым нарушением ЖК IV324 и признается военным преступлением в соответствии с Римским статутом МУС325.
• Насильственные исчезновения: насильственные исчезновения запрещены обычным МГП326. Хотя этот термин не упоминается в конвенционном МГП, насильственные исчезновения нарушают или грозят нарушить целый ряд норм обычного права, включая запрет произвольного лишения свободы327, пыток или других видов жестокого и бесчеловечного обращения328, убийства329, а также требование регистрации лиц, лишенных свободы330, и уважения семейной жизни331.
319 Обычное МГП, норма 89. 320 Особое значение в данном случае имеет cт. 147 ЖК IV, где убийство покровительствуемых гражданских лиц признается грубым нарушением конвенции и военным преступлением. 321 ДП I, cт. 75(2)(a). 322 Римский статут МУС, cт. 8(2)(b) и 7(1)(a) соответственно. 323 ЖК IV, cт. 49(1). 324 ЖК IV, cт. 147. 325 Римский статут МУС, ст. 8(2)(a)(7). Если же эти действия совершаются в рамках широкомасштабного или систематического нападения на любых гражданских лиц, они также квалифицируются как преступление против человечности, см. Римский статут МУС, ст. 7(2)(d). 326 Обычное МГП, норма 98. 327 Обычное МГП, норма 99. 328 ЖК IV, cт. 32; ДП I cт. 75(2)(a)(ii); обычное МГП, норма 90. 329 ЖК IV, cт. 147; ДП I cт. 75(2)(a)(i); обычное МГП, норма 89. 330 ЖК IV, cт. 136; обычное МГП, норма 123. 331 ЖК IV, cт. 27; обычное МГП, норма 105.
Приложение 83 Каждая сторона в конфликте должна принимать все практически возможные меры для того, чтобы выяснить судьбу лиц, пропавших без вести в результате вооружённого конфликта, и должна предоставлять членам семей этих лиц любую информацию об их участи, которой она располагает332. Хотя насильственные исчезновения не упомянуты в Римском статуте МУС в числе военных преступлений, они, как правило, сопряжены с совершением актов, квалифицируемых как военные преступления, таких как пытки, жестокое или бесчеловечное обращение, убийство или непредоставление права на справедливое судебное разбирательство333.
• Сексуальное насилие в условиях вооруженного конфликта: изнасилование и иные формы сексуального насилия (в том числе принуждение к проституции, принудительная беременность и принудительная стерилизация), совершаемые в контексте вооруженного конфликта, являются нарушениями МГП334 и квалифицируются как военные преступления в соответствии с Римским статутом МУС335. Все стороны вооруженного конфликта должны соблюдать запрет сексуального насилия и обязаны осуществлять уголовное преследование лиц, совершающих акты такого насилия.
332 ЖК IV, cт. 136; обычное МГП, норма 117. 333 Насильственное исчезновение людей прямо признается преступлением против человечности Римским статутом МУС, ст. 7(1)(i). 334 ЖК IV, cт. 3 and 27; ДП I, cт. 75-77; обычное МГП, норма 93. 335 Римский статут МУС, ст. 8(2)(b)(xxii).
84 Приложение D Приложение
1 Проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні
A Проміжний звіт щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного 1 права та міжнародного права прав людини в Україні
20 липня 2022 року
Проміжний звіт БДІПЛ щодо виявлених порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні – 20 липня 2022 року
Варшава, ОБСЄ/БДІПЛ, 2025 рік
Опубліковано Бюро з демократичних інститутів та прав людини (БДІПЛ) ОБСЄ вул. Медова, 10 Варшава, 00-251 Польща www.osce.org/odihr
© ОБСЄ/БДІПЛ 2025
Зміст цієї публікації може вільно використовуватися та копіюватися в навчальних та інших некомерційних цілях за умови, що будь-яке таке відтворення супроводжується посиланням на ОБСЄ/БДІПЛ як на джерело інформації.
ISBN: 978-92-9271-334-8
Дизайн: Єжи Скакун (Jerzy Skakun)
Фотографія на обкладинці: Р. Різванов (R. Rizvanov) / Shutterstock.com
У разі будь-яких невідповідностей або розбіжностей між українською та англійською версіями цього документа, англійська версія вважатиметься пріоритетною.
Зміст
Вступе слово Директора БДІПЛ 5
I. Резюме 7 II. Вступ 11
III. Загальні відомості про звіт 15 а. Методологія 16 б. Масштаб та часові рамки 17 в. Структура звіту 17
IV. Нормативно-правова база, що застосовується до збройного конфлікту в Україні 19 а. Застосування міжнародного гуманітарного права 20 б. Застосування міжнародного права прав людини 22
V. Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ 25 а. Напади невибіркового характеру на цивільних осіб та цивільні об’єкти 26 Напади, щодо яких є вагомі підстави вважати їх серйозними порушеннями МГП 27 Застосування зброї вибухової дії в населених пунктах, включаючи касетні боєприпаси 29 Напади на медичні установи та навчальні заклади 31 б. Застосування методів ведення війни, що суперечать МГП 33 Розміщення військових позицій поблизу цивільних об’єктів та використання «живих щитів» 33 Облога як метод ведення війни 34 в. Гуманітарна ситуація на територіях, що постраждали від збройного конфлікту 36 Перешкоди для доставки гуманітарної допомоги 36 Евакуація цивільного населення з районів, що постраждали від конфлікту 38 Депортація цивільного населення з окупованих територій 39 г. Ситуація на окупованих територіях 42 Управління територіями під російською окупацією 42 Зловживання щодо цивільного населення на територіях під російською окупацією 45 ґ. Зловживання на підконтрольних Україні територіях 53 Поводження з особами, підозрюваними у мародерстві 53 д. Становище військовополонених 54
VI. Тимчасові рекомендації 59
Додаток 63 Вступе слово Директора БДІПЛ
З перших годин військового нападу на Україну, який Російська Федерація розпочала 24 лютого, для всіх став очевидним жахливий вплив триваючої війни на безпеку людей в Україні, що супроводжується нищівними стражданнями і жертвами серед цивільного населення. Водночас, збройний конфлікт серйозно вплинув на європейський порядок безпеки та міжнародно-правову систему, включно з основними принципами Гельсінського Заключного акту 1975 року.
Як основна інституція ОБСЄ у сфері людського виміру безпеки та провідний орган з прав людини у світі, БДІПЛ розпочало моніторинг порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини з самого початку цього збройного конфлікту. Завдяки моніторингу, що спочатку здійснювався дистанційно через відкриті ресурси, а нині – із залученням спостерігачів БДІПЛ, які працюють безпосередньо на місцях в Україні, Бюро продемонструвало свою здатність і готовність адаптуватися до складної ситуації та виконувати свій мандат.
Як ми всі знаємо, ОБСЄ була створена з простою, але потужною місією: підвищити безпеку в Європі за допомогою порядку, заснованого на спільних правилах і цінностях. З цією метою у 1992 році в Гельсінкі було створено БДІПЛ, яке отримало повноваження на надання допомоги державам-учасницям ОБСЄ у виконанні їхніх спільних зобов’язань щодо так званого «людського виміру» разом з вагомим моніторинговим мандатом. Протягом багатьох років БДІПЛ здійснює регулярний моніторинг у всіх державах-учасницях ОБСЄ, а в особливо критичні періоди виконує цей мандат у більш комплексний спосіб. Ця ініціатива з моніторингу частково спирається на цей досвід та методологію, яка розроблялася та вдосконалювалася БДІПЛ протягом останніх десятиліть.
Цей проміжний звіт, який охоплює період від початку збройного конфлікту в лютому до кінця червня 2022 року, містить початкові висновки та рекомендації щодо порушень міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в Україні як з боку Російської Федерації, так і українських військових. Проміжні висновки звіту висловлюють чітке занепокоєння щодо загального ігнорування
Вступе слово Директора БДІПЛ 5 Російською Федерацією основних принципів розрізнення, пропорційності та вжиття запобіжних заходів, викладених у міжнародному гуманітарному праві, що може бути прирівняне до воєнних злочинів та злочинів проти людяності. У значно меншій мірі є ознаки того, що Збройні Сили України також часом не дотримувалися окремих норм міжнародного гуманітарного права щодо ведення бойових дій.
Відповідно до своєї усталеної методології моніторингу, БДІПЛ звернулося до обох сторін конфлікту з проханням надати відповідну інформацію для обґрунтування своєї роботи та висновків, і продовжуватиме це робити у найближчі місяці. До кінця листопада 2022 року БДІПЛ опублікує наступний звіт за результатами цього моніторингу, спираючись на висновки цього проміжного звіту та додатково розширюючи збір доказів.
Цей проміжний звіт має на меті, зокрема, сприяти притягненню до відповідальності за порушення міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини в умовах війни шляхом встановлення їхніх фактичних обставин. Хоча моніторинг не має на меті встановлення індивідуальної кримінальної відповідальності у випадках порушень, його висновки можуть бути корисними для національних та міжнародних органів чи установ, які займаються або потенційно займатимуться забезпеченням відповідальності та притягненням до кримінальної відповідальності за ці порушення.
Я хочу подякувати всім уцілілим особам і очевидцям, які погодилися дати інтерв’ю та поділитися своїм досвідом і свідченнями, усім організаціям громадянського суспільства та правозахисникам, які допомагали і продовжують допомагати БДІПЛ у виконанні його важливого мандату, а також усім співробітникам БДІПЛ за їхню наполегливу роботу.
Маттео Мекаччі Директор БДІПЛ
6 Резюме
I 1. Військовий напад Російської Федерації на Україну, що розпочався 24 лютого 2022 року, та подальший збройний конфлікт протягом наступних чотирьох місяців призвели до масових страждань цивільного населення та значних порушень міжнародного гуманітарного права (МГП) та міжнародного права прав людини (МППЛ).
2. Одразу після військового нападу, відповідно до свого моніторингового мандату, БДІПЛ започаткувало Ініціативу з моніторингу в Україні з метою здійснення спостереження та документування найбільш серйозних порушень МГП та МППЛ, що впливають на життя цивільних осіб та військовополонених.
3. Відповідно до усталеної методології моніторингу, БДІПЛ збирало інформацію за допомогою кабінетних досліджень, у тому числі з використанням методів вивчення інформації з відкритих джерел для перевірки цифрових доказів, а також проводило особисті інтерв’ю в Україні зі свідками та уцілілими особами ймовірних порушень. При підготовці цього проміжного звіту, що охоплює події з 24 лютого до 30 червня 2022 року, БДІПЛ також використовувало звіти та інформацію, надані міжнародними та неурядовими організаціями.
4. Як сторони міжнародного збройного конфлікту, Російська Федерація та Україна зобов’язані дотримуватися норм МГП, а також виконувати свої обов’язки за МППЛ. БДІПЛ вважає, що так звані «Луганська народна республіка» і «Донецька народна республіка» перебувають під загальним контролем Російської Федерації і зобов’язані дотримуватися тих же норм МГП, а Російська Федерація несе відповідальність за їхні дії відповідно до МГП.
5. В рамках свого моніторингу БДІПЛ виявило переконливі докази того, що ведення бойових дій Російською Федерацією протягом звітного періоду характеризувалося загальним нехтуванням основних принципів розрізнення, пропорційності та вжиття запобіжних заходів, викладених у МГП, що може бути прирівняне до воєнних злочинів і злочинів проти людяності. Таке поводження значно посилило наслідки гуманітарної катастрофи, спричиненої військовим нападом Росії на Україну.1 Існують
1 Станом на 30 червня Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ ООН) зафіксувало 10 977 підтверджених жертв серед цивільного населення в країні, серед яких 4 838 цивільних осіб загинули і 6 139 отримали поранення, зазначаючи, що реальні цифри значно вищі. Бойові дії також призвели до масового переміщення цивільного населення: Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) повідомило, що до 30 червня країну залишили понад 8,4 мільйона осіб, а Міжнародна організація з міграції (МОМ) повідомила, що станом на 23 червня понад 6,2 мільйона були внутрішньо переміщеними особами. Крім того, бойові дії серйозно вплинули на цивільну інфраструктуру в житловому секторі: у період з 24 лютого по 15 травня 2022 року УВКПЛ зафіксувало пошкодження та руйнування 183 медичних установ і 230 навчальних закладів, тоді як масштаби реальних руйнувань і пошкоджень можуть бути відомі лише після завершення активної фази конфлікту. Див. пункти 51-52 доповіді.
8 Резюме також ознаки того, що протягом звітного періоду Збройні Сили України, хоча і в значно меншій мірі, не дотримувалися окремих норм МГП щодо ведення бойових дій.
6. У звіті БДІПЛ задокументувало випадки нападів, щодо яких є вагомі підстави вважати їх серйозними порушеннями МГП і які можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини з боку Російської Федерації. Серед них – напад на Маріупольський драматичний театр і залізничний вокзал у Краматорську, а також численні напади на школи і лікарні, що є явним порушенням їхнього захищеного статусу відповідно до МГП. Свідки також повідомили спостерігачам БДІПЛ про випадки використання збройними силами Російської Федерації та України шкіл, лікарень та інших цивільних об’єктів або розміщення поблизу таких об’єктів, що наражає на небезпеку цивільне населення та порушує норми МГП.
7. БДІПЛ вкрай стурбоване облогою українських міст і населених пунктів збройними силами Російської Федерації, що перешкоджає безпечному виїзду цивільного населення та збільшує ризики стати жертвою нападів невибіркового характеру та численних інших порушень МГП, включаючи потенційні воєнні злочини. БДІПЛ також занепокоєне тим, що збройні сили Російської Федерації не забезпечили швидкий і безперешкодний доступ гуманітарної допомоги, що сприяло загостренню гуманітарної кризи всупереч нормам МГП.
8. Можливості для безпечної евакуації з українських міст були вкрай обмежені. Як підтвердили інтерв’ю БДІПЛ, у багатьох випадках Російська Федерація лише дозволяла та сприяла переміщенню цивільних осіб на підконтрольні Росією території так званих «Луганської народної республіки» та «Донецької народної республіки» та/або до Російської Федерації, що є порушенням заборони МГП на депортацію цивільного населення з окупованих територій. Інформація, надана спостерігачам БДІПЛ, свідчить про те, що цивільні особи тижнями і місяцями утримувалися в підконтрольних Російській Федерації фільтраційних таборах у поганих умовах з недостатньою кількістю їжі, і де вони також зазнавали жорстокого фізичного поводження.
9. Свідки повідомляли БДІПЛ про обмежений або взагалі відсутній доступ до електроенергії, телефонних мереж, незалежних ЗМІ та Інтернету в окупованих Російською Федерацією районах України. Надходили повідомлення про розграбування гуманітарної допомоги збройними силами Російської Федерації, а також про інші зміни в управлінні окупованими територіями, що порушують зобов’язання МГП зберігати, наскільки це можливо, закони, що діяли до окупації.
10. Уцілілі особи та свідки повідомляли БДІПЛ про випадки позасудових страт, сексуального насильства, включно зі зґвалтуваннями,
Резюме 9 свавільного позбавлення волі, катувань і примусових зникнень на окупованих Російською Федерацією територіях України. Все це є порушенням МГП і може вважатися воєнними злочинами. У той же час мирні протести проти окупації придушувалися, а їхні організатори ставали мішенню для переслідувань.
11. БДІПЛ також знайшло докази порушень на підконтрольних Уряду України територіях, включно з деякими свідченнями насильства та інших позасудових покарань, що застосовувалися до підозрюваних у мародерстві, які, ймовірно, санкціонувалися або заохочувалися владою.
12. БДІПЛ також занепокоєне повідомленнями про порушення прав російських та українських військовополонених, зокрема щодо відсутності доступу до їжі, утримання в поганих умовах, а також свідченнями про жорстоке фізичне поводження та публічне приниження. Захоплених у полон солдатів, які перебували під контролем Російської Федерації, було поставлено перед судом, а в одному випадку засудили до смертної кари за те, що вважалося виключно їхньою участю у бойових діях, замість того, щоб надати їм статус військовополонених, що є явним порушенням зобов’язань відповідно до МГП.
13. У відповідь на цю тенденцію серйозних порушень МГП і МППЛ БДІПЛ надає низку рекомендацій, закликаючи обидві сторони конфлікту поважати і забезпечувати дотримання МГП і МППЛ, а також виконувати свій обов’язок щодо розслідування порушень і притягнення винних до відповідальності в рамках справедливого судового розгляду. Зокрема, БДІПЛ закликає Російську Федерацію завжди розрізняти цивільне населення, цивільні об’єкти та воєнні об’єкти і спрямовувати атаки лише проти воєнних об’єктів. Невибіркові обстріли цивільних районів та об’єктів, зокрема, призвели до загибелі, поранень і вимушеного переміщення невинних цивільних осіб. Російська Федерація повинна негайно припинити депортацію цивільних осіб з окупованих територій, скасувати процедуру «фільтрації» та забезпечити дотримання всіх прав цивільних осіб на окупованих нею територіях. БДІПЛ закликає Україну утриматися від розміщення воєнних об’єктів у межах або поблизу районів проживання цивільного населення, а також від використання присутності цивільного населення для убезпечення своїх воєнних об’єктів від нападів.
10 Резюме Вступ
II 14. Військовий напад на Україну, який Російська Федерація розпочала у ранні години 24 лютого 2022 року, та міжнародний збройний конфлікт, що виник внаслідок цього, викликає значне занепокоєння щодо дотримання та застосування міжнародного гуманітарного права (МГП) та міжнародного права прав людини (МППЛ). Протягом наступних чотирьох місяців з’явилися чіткі ознаки масових страждань цивільного населення та значні докази порушень МГП та МППЛ.
15. Низка зобов’язань ОБСЄ у сфері людського виміру підкреслюють життєво важливе значення виконання державами-учасницями своїх зобов’язань обов’язкового характеру у сфері прав людини за міжнародними договорами.2 Ці зобов’язання у призмі людського виміру також підтверджують обов’язковий характер зобов’язань держав за МГП, у тому числі за Женевськими конвенціями.3
16. Як інституція ОБСЄ з найширшим мандатом у сфері людського виміру безпеки, БДІПЛ має завдання, серед іншого, допомагати державам- учасницям ОБСЄ у виконанні їхніх зобов’язань у сфері людського виміру.4 Моніторинговий мандат БДІПЛ ґрунтується на низці зобов’язань.5 Крім того, БДІПЛ слугує точкою контакту для інформації, наданої державами- учасницями,6 а держави-учасниці висловили свою рішучість співпрацювати в рамках ОБСЄ та з її інституціями і представниками у дусі солідарності та партнерства в процесі постійного перегляду виконання зобов’язань.7 ОБСЄ відігравала роль у запобіганні та врегулюванні конфлікту в Україні завдяки Спеціальній моніторинговій місії ОБСЄ в Україні (СММ), яка працювала в країні з 2014 по 2022 рік. БДІПЛ має значний досвід моніторингу прав людини у кризових ситуаціях.8
2 Див. наприклад, Будапештський документ 1994 року (Будапешт 1994), НБСЄ, 6 грудня 1994 року, п. 20. 3 Див наприклад, Гельсінський документ 1992 року (Гельсінкі 1992), Четверта зустріч НБСЄ на найвищому рівні, 10 липня 1992 року, пп. 47-52; НБСЄ, Будапешт 1994, пп. 29-35. 4 НБСЄ, Гельсінкі 1992. 5 НБСЄ, Гельсінкі 1992; НБСЄ, Будапешт 1994; Документ Сьомої зустрічі Ради міністрів ОБСЄ, Осло, 2-3 грудня 1998 р.; Заключний документ Одинадцятої зустрічі Ради міністрів ОБСЄ, Маастрихт, 1-2 грудня 2003 р. 6 Заключний документ Четвертої зустрічі Ради НБСЄ, Рим, 30 листопада – 1 грудня 1993 р. 7 ОБСЄ, Стамбульський документ 1999 року, 19 листопада 1999 року. 8 Цей звіт спирається на досвід БДІПЛ з моніторингу прав людини у кризових ситуаціях. Цей досвід включає аналіз і консолідацію даних, зібраних Верифікаційною місією ОБСЄ в Косово, у публікації «Косово: Як бачили, як розповідали»: Том 1 (жовтень 1998 – червень 1999) та Том 2 (14 червня – 31 жовтня 1999). Це обмежене розслідування в Косово* (це найменування не впливає на позиції щодо статусу і відповідає Резолюції Ради Безпеки ООН 1244 та Висновку Міжнародного Суду ООН щодо проголошення незалежності Косова) було проведено аналітиками БДІПЛ ОБСЄ, які працювали над доповіддю, за підтримки тодішньої Місії ОБСЄ в Косово. У минулому БДІПЛ здійснювало свій моніторинговий мандат у рамках низки місій, у тому числі під час роботи з ув’язненими у в’язниці Гуантанамо, масових вбивств в Андижані, а також під час розгортання місій з оцінки стану справ із дотриманням прав людини (HRAM) у Грузії в 2008 році та в Україні в 2014 і 2015 роках. Наприклад, HRAM 2015 року під час численних зустрічей та інтерв’ю з понад 100 представниками громадянського суспільства, української влади, внутрішньо переміщеними особами (ВПО) та особами, які перетинають кордон, отримала численні достовірні, послідовні та переконливі свідчення про порушення прав людини та порушення правових норм в Криму.
12 Вступ 17. Одразу після того, як Російська Федерація розпочала військовий напад 24 лютого, БДІПЛ започаткувало Ініціативу з моніторингу України. Її метою є здійснення спостереження та документування найбільш серйозних порушень МГП та МППЛ, а також надання точної, своєчасної та актуальної інформації керівництву ОБСЄ, державам-учасницям та широкому загалу. Ця проміжна оцінка слугує цій меті, а також покликана сприяти притягненню до відповідальності за порушення МГП та МППЛ. Моніторинг не має на меті встановлення індивідуальної кримінальної відповідальності у випадках порушень.
Вступ 13 Загальні відомості про звіт
III А. МЕТОДОЛОГІЯ
18. Методологія ініціативи з моніторингу була адаптована до можливостей отримання інформації, наявних ресурсів, кола питань, що підлягають моніторингу, та запланованих результатів відповідно до методології та принципів моніторингу прав людини БДІПЛ, а також відповідно до Посібника з моніторингу дотримання прав людини Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ).9
19. Протягом звітного періоду БДІПЛ збирало інформацію за допомогою кабінетних досліджень, у тому числі з використанням методів дослідження інформації з відкритих джерел для перевірки цифрових доказів, а також особистих інтерв’ю. БДІПЛ здійснило три моніторингові візити в Україну, відвідавши Ужгород, Львів, Київ, а також міста і села Київської області. БДІПЛ провело 53 обширні особисті інтерв’ю (31 жінка, 18 чоловіків і чотири інтерв’ю з подружніми парами), у тому числі з внутрішньо переміщеними особами (ВПО) і людьми, які залишилися у своїх домівках і є уцілілими або свідками ймовірних порушень МГП і МППЛ. БДІПЛ висловлює подяку всім респондентам, які надали свідчення. Крім того, БДІПЛ провело дослідження на основі відкритих джерел і перевірку цифрових даних, а також зібрало інформацію від відповідних міжурядових організацій (МУО) та неурядових організацій (НУО). Інформація від громадянського суспільства збиралася в різних формах, включаючи особисті зустрічі в Україні та інших країнах або на заходах, організованих ОБСЄ та БДІПЛ. БДІПЛ зверталося до органів влади України та Російської Федерації за інформацією з питань, що містяться в цьому звіті. БДІПЛ докладало зусиль для координації своєї роботи з іншими МУО з метою підвищення ефективності та уникнення дублювання.
20. Перед розгортанням Ініціативи в Україні БДІПЛ здійснило ознайомчі візити до Польщі, Угорщини, Молдови та Румунії, переважно на прикордонні пункти пропуску та поблизу них, де спілкувалося з біженцями, які шукали безпеки за межами України, гуманітарними працівниками та представниками відповідних органів влади на місцях. Ці візити стали джерелом інформації для цього звіту та зміцнили його методологію.
21. Усі спостерігачі БДІПЛ, які були направлені в Україну, пройшли навчання методам проведення інтерв’ю з урахуванням психологічної травми і повинні були дотримуватися на практиці принципів моніторингу прав людини, зокрема принципу «не нашкодь», уникаючи таким чином (повторної) травматизації співрозмовників. Такий підхід, орієнтований на потреби уцілілих осіб, означав, що, серед іншого, БДІПЛ
9 Див. переглянуту версію.
16 Загальні відомості про звіт не опитувало дітей і, як правило, не опитувало людей, які вже надали свідчення подібним організаціям.
22. БДІПЛ висловлює подяку всім, хто сприяв його роботі та підготовці проміжного звіту. Цей звіт був би неможливий без співпраці з органами влади України, Координатором проєктів ОБСЄ в Україні, а також іншими зацікавленими сторонами та партнерами, зокрема неурядовими організаціями на місцях.
Б. МАСШТАБ ТА ЧАСОВІ РАМКИ
23. БДІПЛ розпочало моніторинг ведення бойових дій на предмет можливих порушень МГП та МППЛ, відповідно до свого мандату, після нападу Російської Федерації на Україну 24 лютого 2022 року.
24. У своїй моніторинговій діяльності БДІПЛ надавало пріоритет найбільш нагальним питанням, що впливають на життя цивільних осіб, які опинилися в умовах збройного конфлікту, та військовополонених. Це включало моніторинг застосування засобів і методів ведення війни, заборонених МГП, випадків умисних вбивств, катувань та іншого нелюдського і такого, що принижує гідність, поводження з особами, які перебувають під владою супротивника, депортації цивільних осіб, а також відмову в наданні гуманітарної допомоги населенню, яке її потребує.
25. Звіт охоплює події, що відбулися та про які повідомлялося в період з 24 лютого до 30 червня 2022 року. У ньому викладено події, що відбулися в Україні, включно з територіями, що перебувають під військовою окупацією Російської Федерації, за винятком моніторингу поводження з цивільними особами або військовополоненими, вивезеними з території України. БДІПЛ вважає, що так звані «Луганська народна республіка» та «Донецька народна республіка» перебувають під загальним контролем Російської Федерації. Це означає, що вони беруть участь в одному і тому ж міжнародному збройному конфлікті проти України і зобов’язані дотримуватися тих же норм МГП, а також те, що Російська Федерація несе відповідальність за їхні дії відповідно до МГП.
В. СТРУКТУРА ЗВІТУ
26. Проміжний звіт зосереджується на ключових проблемних питаннях, які Ініціатива з моніторингу в Україні визначила в рамках свого мандату, з наведенням характерних прикладів та правовим аналізом, де це доречно. У Розділі V окремими підрозділами розглядаються наступні питання: i) напади невибіркового характеру та обстріли цивільних
Загальні відомості про звіт 17 об’єктів, з частими нападами, що можуть порушувати міжнародне право; ii) функціонування гуманітарних коридорів або їх відсутність, а також можливість для цивільних осіб евакуюватися в безпечне місце та в обраному ними напрямку; iii) ситуація на територіях, які є або були тимчасово окуповані Російською Федерацією та/або збройними групами, що протистоять українській владі, з детальним описом загального управління цими територіями, а також окремих ймовірних зловживань і загроз фізичній безпеці, включаючи позасудові страти, використання сексуального насильства як засобу ведення війни, зникнення і катування; iv) ймовірні зловживання на території, підконтрольній Україні; та v) поводження з військовополоненими.
27. У Розділі VI звіту представлено низку рекомендацій, з урахуванням того, що більш детальний набір рекомендацій буде включено до вичерпного Заключного звіту.
28. Наприкінці звіту міститься Додаток, в якому викладено відповідні норми МГП.
18 Загальні відомості про звіт Нормативно- правова база, що застосовується до збройного конфлікту в Україні
IV 29. З початком військового нападу Російської Федерації на Україну 24 лютого 2022 року дві держави беруть участь в міжнародному збройному конфлікті одна проти одної, що зумовлює застосування міжнародного гуманітарного права (МГП).10 МГП розрізняє дві категорії збройного конфлікту: міжнародного та неміжнародного. Воєнна окупація є особливою формою міжнародного збройного конфлікту. Основні положення МГП, що застосовуються до конфліктів міжнародного характеру, включаючи воєнну окупацію, містяться в чотирьох Женевських конвенціях 1949 року11 та Додатковому протоколі I до них,12 учасниками яких є як Російська Федерація, так і Україна, а також у відповідних нормах звичаєвого МГП.13 Крім того, і Україна, і Російська Федерація є сторонами кількох основних договорів з прав людини. У ситуаціях збройного конфлікту, за винятком законних відступів, передбачених деякими договорами з прав людини, держави залишаються зобов’язаними дотримуватися своїх обов’язків відповідно до МППЛ.
А. ЗАСТОСУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПРАВА
30. Більшість положень МГП, застосовних до нинішнього конфлікту і найбільш актуальних для цілей Ініціативи з моніторингу в Україні, містяться в чотирьох Женевських конвенціях. Вони встановлюють конкретні правила поводження з пораненими і хворими військовослужбовцями збройних сил на полі бою і на морі (Перша та Друга Женевські конвенції), поводження з військовополоненими (Третя Женевська конвенція) і захист, що надається цивільному населенню, яке опинилося у міжнародних збройних конфліктах, в тому числі на окупованих територіях (Четверта Женевська конвенція).14 Крім того, Додатковий протокол I доповнює ці види захисту, а також деталізує
10 З 2014 року Російська Федерація окупувала Крим і Севастополь, до яких застосовується міжнародне гуманітарне право воєнної окупації. 11 Перша Женевська конвенція про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях (Перша Женевська конвенція); Друга Женевська конвенція про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, які зазнали корабельної аварії, зі складу збройних сил на морі (Друга Женевська конвенція); Третя Женевська конвенція про поводження з військовополоненими (Третя Женевська конвенція); Четверта Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни (Четверта Женевська конвенція). 12 Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), 8 червня 1977 року (Додатковий протокол I). 13 Жан-Марі Генкертс і Луїза Досвальд-Бек, Звичаєве міжнародне гуманітарне право – Том 1: Норми (CUP 2005) (Звичаєве МГП). 14 Дискусійним є питання, чи норми МГП, що регулюють воєнну окупацію, починають застосовуватися лише тоді, коли ворог здійснює повну владу над територією (частиною території), чи, згідно з функціональним підходом, вже під час вторгнення, як тільки особа, що перебуває під захистом, потрапляє під владу ворога. Відповіді можуть бути різними, залежно від того, про яку норму йдеться. Однак видається розумним вважати, що з метою уникнення прогалин у захисті та з точки зору захисту цивільних осіб, норми про окупацію повинні застосовуватися, як тільки цивільні особи потрапляють під владу ворога за межами його власної території. Див. також Звіт Московського механізму, 13 квітня 2022 року, с. 7-8.
20 Нормативно-правова база, що застосовується до збройного конфлікту в Україні і кодифікує правила, що стосуються засобів і методів ведення війни в міжнародних збройних конфліктах. Гаазьке положення 1907 року15 також є вкрай важливим, оскільки воно містить, серед іншого, важливі положення про основні принципи, що регулюють режим воєнної окупації.
31. Що стосується застосування зброї, то міжнародне право спеціально забороняє використання певних видів зброї за будь-яких обставин, і така заборона у більшості випадків має звичаєвий характер, тобто є обов’язковою для всіх держав незалежно від їхніх договірних зобов’язань. Це стосується, наприклад, заборони біологічної16 та хімічної17 зброї. Заборона деяких інших видів зброї або обмеження їх застосування не набули звичаєвого характеру, і правомірність їх застосування залежить від ратифікації державами відповідних конвенцій. Україна та Російська Федерація є учасниками Конвенції про заборону або обмеження конкретних видів звичайної зброї (КНЗ)18, і пов’язаних з нею Протоколів, що забороняють використання невиявлюваних уламків (Протокол І)19 та засліплюючу лазерну зброю (Протокол IV)20, встановлюють обмеження на використання мін, мін-пасток та інших пристроїв (Протокол ІІ)21, а також запалювальної зброї (Протокол ІІІ)22 та вибухонебезпечних предметів (Протокол V).23 Україна є державою- учасницею Конвенції про заборону протипіхотних мін, тоді як Російська Федерація – ні 24. Ані Україна, ані Російська Федерація не є сторонами широко ратифікованої Конвенції про касетні боєприпаси.25 Застосування цієї зброї, яка не є спеціально забороненою міжнародним правом, регулюється основними принципами ведення бойових дій відповідно до МГП, а саме принципами розрізнення, пропорційності та вжиття запобіжних заходів під час атак.
32. Нарешті, всі сторони конфлікту також зобов’язані дотримуватися тих положень МГП, які вважаються частиною звичаєвого міжнародного
15 IV Гаазька конвенція 1907 року про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі (Гаазьке положення). 16 Конвенція про заборону розробки, виробництва та накопичення запасів бактеріологічної (біологічної) і токсинної зброї та про їх знищення від 10 квітня 1972 року (КБТЗ). 17 Конвенція про заборону розробки, виробництва, накопичення і застосування хімічної зброї та про її знищення від 13 січня 1993 року, Париж (КЗХЗ). 18 Конвенція про заборону або обмеження конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію від 10 жовтня 1980 року, Женева (КНЗ). 19 Протокол КНЗ про невиявлювані уламки (Протокол I) від 10 жовтня 1980 року, Женева. 20 Протокол КНЗ про засліплюючу лазерну зброю (Протокол IV) від 13 жовтня 1995 року, Відень. 21 Протокол про заборону або обмеження застосування мін, мін-пасток та інших пристроїв (Протокол ІІ) від 10 жовтня 1980 року, Женева. 22 Протокол КНЗ про заборону або обмеження застосування запалювальної зброї (Протокол III) від 10 жовтня 1980 року, Женева. 23 Протокол КНЗ про вибухонебезпечні предмети – наслідки війни (Протокол V) від 28 листопада 2003 року, Женева. 24 Конвенція про заборону застосування, накопичення запасів, виробництва і передачі протипіхотних мін та про їхнє знищення від 18 вересня 1997 року, Оттава. 25 Конвенція про касетні боєприпаси від 30 травня 2008 року, Дублін.
Нормативно-правова база, що застосовується до збройного конфлікту в Україні 21 права міжнародних збройних конфліктів і які включені до бази даних звичаєвого МГП26 Міжнародного комітету Червоного Хреста (МКЧХ).
Б. ЗАСТОСУВАННЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ПРАВ ЛЮДИНИ
33. Окрім МГП, в ситуаціях збройного конфлікту, в тому числі під час окупації, продовжує застосовуватися МППЛ.27 Обидва правові механізми застосовуються паралельно і є взаємодоповнюючими, що означає, що одна галузь права може посилювати захист, передбачений іншою.28 Як правило, деякі ситуації можуть регулюватися виключно МГП, деякі інші – виключно МППЛ, а треті – обома правовими рамками. В останньому випадку можуть виникати питання щодо того, яка норма має переважну силу, і для вирішення конфлікту зазвичай використовується принцип lex specialis derogat legi generali, який по суті означає, що більш спеціальні норми (у випадку міжнародного збройного конфлікту це буде МГП) матимуть перевагу над більш загальними правилами.29 Однак, зазвичай рекомендується застосовувати індивідуальний підхід у кожному конкретному випадку, а також слідувати логіці УВКПЛ, яке стверджує, що «чим ефективнішим є контроль над особами або територією, тим більшою мірою право прав людини становитиме відповідну правову базу»,30 що особливо актуально в ситуаціях воєнної окупації.
34. Як Україна, так і Російська Федерація є сторонами основних договорів ООН з прав людини,31 включаючи Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (МПГПП) та Міжнародний пакт про економічні, соціальні і культурні права (МПЕСКП), за винятком Міжнародної конвенції про захист прав усіх трудящих-мігрантів і членів їхніх сімей (КТМ), а для Російської Федерації ще Міжнародної конвенції для
26 База даних звичаєвого МГП містить 161 норму звичаєвого МГП, визначених дослідженням МКЧХ 2005 року про звичаєве МГП, а також повну збірку практик за результатами цього дослідження. Див. також Жан-Марі Генкертс і Луїза Досвальд-Бек, Звичаєве міжнародне гуманітарне право – Том 1: Норми (CUP 2005) (Звичаєве МГП). 27 Міжнародний суд ООН, Правові наслідки будівництва стіни на окупованій палестинській території, Консультативний висновок, 9 липня 2004 р., п. 106; Збройна діяльність на території Конго (Демократична Республіка Конго проти Уганди), Рішення, I.C.J. Reports 168 (2005), п. 216. 28 Комітет з прав людини ООН, Зауваження загального порядку № 31: Характер загального юридичного зобов’язання держав-учасниць Пакту, CCPR/C/21/Rev.1/Add.13, 26 травня 2004 року, п. 11; див. також Рада з прав людини ООН, Резолюція 9/9, A/HRC/RES/9/9, 18 вересня 2008 року. 29 Міжнародний Суд ООН, Законність загрози ядерною зброєю або її застосування, Консультативний висновок, 8 липня 1996 р., п. 25; та Міжнародний Суд ООН, Правові наслідки будівництва стіни на окупованій палестинській території, Консультативний висновок, 9 липня 2004 р., п. 106. Більш детальний аналіз взаємодії між МГП і МППЛ див. у Звіті Московського механізму, 13 квітня 2022 року, с. 53-54. 30 УВКПЛ ООН, Міжнародно-правовий захист прав людини під час збройних конфліктів, HR/ PUB/11/01, листопад 2011 р., с. 63. 31 Окрім МПГПП та МПЕСКП, до основних договорів ООН з прав людини належать Міжнародна конвенція про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (КЛРД/CERD), Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок (КЛДЖ/CEDAW), Конвенція проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (КПК/CAT), Конвенція про права дитини (КПД/CRC) та Конвенція про права осіб з інвалідністю (КПОІ/CRPD).
22 Нормативно-правова база, що застосовується до збройного конфлікту в Україні захисту всіх осіб від насильницьких зникнень (МКЗНЗ). У даний час обидві держави також є учасниками Європейської конвенції з прав людини (ЄКПЛ). Однак, внаслідок виключення Російської Федерації з Ради Європи,32 остання більше не буде зобов’язана дотримуватися її положень після 16 вересня 2022 року. Відповідно, обидві сторони конфлікту пов’язані зобов’язаннями в галузі прав людини, викладеними в цих документах, як на власній території, так і на територіях, над якими вони здійснюють юрисдикцію або ефективний контроль.33 Під час надзвичайного стану, якщо життя нації перебуває під загрозою, включаючи збройні конфлікти, деякі договори з прав людини допускають призупинення певних зобов’язань держав-учасниць у суворих межах і на час, необхідний для подолання такої надзвичайної ситуації.34 23 лютого в Україні було оголошено надзвичайний стан строком на 30 днів, а наступного дня, 24 лютого, уряд України запровадив воєнний стан35 строком на 30 днів, який згодом неодноразово подовжувався.36 1 та 4 березня Україна повідомила Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй про відступ від деяких своїх зобов’язань у сфері прав людини37 згідно зі статтею 4 МПГПП та статтею 15 ЄКПЛ на період дії воєнного стану. Російська Федерація не повідомляла Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй про відступ від жодного договору з прав людини, тому всі документи з прав людини, учасницею яких вона є, залишаються чинними.
32 Рада Європи, Резолюція CM/Res(2022)2 про припинення членства Російської Федерації в Раді Європи, 16 березня 2022 року. 33 Див., серед іншого, Міжнародний суд ООН, Правові наслідки будівництва стіни на окупованій палестинській території, Консультативний висновок, 9 липня 2004 року, пп. 111-112; CCPR/C/21/ Rev.1/Add. 13, пункт. 10; CCPR/C/GC/36, п. 63; CCPR/C/120/D/2285/2013, пп. 6.5; E/C.12/GC/24, п. 10. Більш детальний аналіз стандартів прав людини, що застосовуються в Україні, див. у Звіті Московського механізму, с. 49-53. 34 Існують певні права людини, від яких держави ніколи не можуть відступати, до них належать право на життя (за винятком смертей, спричинених законними воєнними діями) і право на свободу від катувань та нелюдського і такого, що принижує гідність, поводження і покарання. 35 Воєнний стан було введено 24 лютого відповідно до Указу № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». 36 22 травня Верховна Рада України затвердила указ президента Зеленського про продовження воєнного стану ще на 90 днів, до 23 серпня 2022 року. 37 Відступи, на які пішов український уряд, стосуються широкого кола прав людини, а саме тих, що надані статтями 3, 8(3), 9, 12, 13, 17, 19, 20, 21, 22, 24, 25, 26 і 27 МПГПП; статтями 4(3), 8, 9, 10, 11, 13, 14,16 ЄКПЛ; статтями. 1-3 Додаткового протоколу до ЄКПЛ; та ст. 2 Протоколу № 4 до ЄКПЛ, див. вербальні ноти №№ 4132/28-110-17625 та 4132/28-110-17626 від 1 березня.
Нормативно-правова база, що застосовується до збройного конфлікту в Україні 23 Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ
V А. НАПАДИ НЕВИБІРКОВОГО ХАРАКТЕРУ НА ЦИВІЛЬНИХ ОСІБ ТА ЦИВІЛЬНІ ОБ’ЄКТИ
35. Збройний напад Російської Федерації на Україну спричинив масштабні руйнування по всій країні та мав нищівний вплив на населення, що призвело до загибелі та поранення тисяч цивільних осіб. Станом на 30 червня УВКПЛ зафіксувало 10 977 підтверджених жертв серед цивільного населення в країні, серед яких 4 838 цивільних осіб загинули та 6 139 отримали поранення. УВКПЛ вважає, що реальні цифри є значно вищими.38 Крім того, десятки тисяч цивільних об’єктів по всій країні, включаючи багатоповерхові житлові будинки, медичні установи та навчальні заклади, були пошкоджені або зруйновані.39
36. БДІПЛ збирає інформацію про потенційні порушення правил ведення бойових дій сторонами конфлікту. Оскільки БДІПЛ не має можливості проводити детальну оцінку порушень норм МГП щодо окремих атак, його висновки ґрунтуються на певних тенденціях, виявлених під час моніторингової діяльності. Ці закономірності дозволяють зробити попередні висновки про ступінь дотримання певних норм МГП воюючими сторонами.
37. В рамках своєї моніторингової діяльності БДІПЛ зібрало переконливі докази того, що ведення бойових дій збройними силами Російської Федерації в Україні характеризується загальним нехтуванням основних принципів розрізнення, пропорційності та вжиття запобіжних заходів, викладених у МГП. Зібрані докази свідчать про широке застосування збройними силами Російської Федерації зброї вибухової дії з широкою площею ураження в густонаселених районах. У багатьох задокументованих випадках така зброя була оснащена касетними боєприпасами. Крім того, БДІПЛ серйозно занепокоєне застосуванням Російською Федерацією облогової війни в таких містах як Маріуполь, Ізюм та Чернігів, що призвело до численних жертв серед цивільного населення та катастрофічної гуманітарної ситуації.
38. Є також свідчення того, що українські збройні сили часом не дотримувалися норм МГП щодо ведення бойових дій, застосовуючи зброю вибухової дії з широкою площею ураження в населених пунктах, контрольованих де-факто владою так званих «Донецької народної республіки» і «Луганської народної республіки», а також розміщуючи військові об’єкти в районах проживання цивільного населення або в безпосередній близькості від них.
38 УВКПЛ ООН, Україна: втрати серед цивільних осіб станом на 4 липня 2022 р. 39 Інтерактивна карта обстрілів цивільних об’єктів України та жертв: [останній доступ 20 липня 2022 року].
26 Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ Напади, щодо яких є вагомі підстави вважати їх серйозними порушеннями МГП
Напад на Маріупольський драматичний театр
39. 16 березня близько 10 години ранку за місцевим часом Донецький академічний обласний драматичний театр у Маріуполі (Донецька область) був зруйнований потужним вибуховим пристроєм, найімовірніше, авіабомбою.40 Театр слугував укриттям для сотень цивільних осіб, а також пунктом роздачі води та їжі і збірним пунктом для евакуацій. Точна кількість цивільних осіб, загиблих в результаті авіаудару, невідома. За різними оцінками, під час атаки в театрі та навколо нього могло перебувати від кількох сотень до понад тисячі людей. Одразу після атаки міська рада Маріуполя оголосила, що загинуло близько 300 осіб.41 Пізніше розслідування Associated Press42 стверджувало, що в результаті нападу могло загинути до 600 осіб, тоді як нещодавній звіт Amnesty International свідчить, що кількість жертв набагато менша, ніж повідомлялося раніше.43
40. Театр можна було чітко розпізнати як цивільний об’єкт, а цивільну діяльність у театрі було легко ідентифікувати.44 За кілька днів до нападу на землі біля театру великими літерами було написано російською мовою слово «діти», що було видно на супутникових знімках.45 Згідно з незалежним розслідуванням, проведеним Amnesty International, поблизу театру не було жодної легітимної військової цілі, а також не було значної військової присутності до або під час нападу.46
41. Існують вагомі підстави вважати, що атака була здійснена російськими збройними силами. Amnesty International припускає, що авіаудар, найімовірніше, був здійснений російським винищувачем, який скинув на театр дві 500-кілограмові бомби, що впали близько одна від одної та здетонували одночасно.47
42. Хоча Російська Федерація заперечувала свою причетність до атаки, стверджуючи, що театр був зруйнований зсередини полком «Азов»
40 Україна: Маріупольський театр, що постраждав від російської атаки, прихистив сотні людей, Human Rights Watch, 16 березня 2022 р. 41 300 людей загинули в результаті російського авіаудару по Маріупольському театру, заявляє українська влада, CNN, 25 березня 2022 р. 42 Докази AP вказують на 600 загиблих в результаті авіаудару по Маріупольському театру, Associated Press, 4 травня 2022 р. 43 Україна: «Діти»: Напад на Донецький академічний обласний драматичний театр у Маріуполі, Amnesty International, 30 червня 2022 р., Лондон, с. 3. 44 Там само, с. 4. 45 Росія розбомбила театр у Маріуполі, на фасаді якого російською мовою було написано «Діти», свідчать супутникові знімки, Washington Post, 17 березня 2022 р. 46 Україна: «Діти»: Напад на Донецький академічний обласний драматичний театр у Маріуполі, Amnesty International, 30 червня 2022 р., с. 5. 47 Там само, с. 33.
Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ 27 Збройних Сил України в рамках так званої «операції під чужим прапором»,48 численні вцілілі та очевидці атаки,49 в тому числі свідки, опитані спостерігачами БДІПЛ,50 повідомили, що чули звук літака в районі безпосередньо перед ударом. Якщо обставини справи підтвердяться, можна обґрунтовано зробити висновок, що, атакуючи театр, Російська Федерація навмисно обрала своєю мішенню цивільне населення, грубо знехтувавши принципом розрізнення, передбаченим МГП.51 Невибіркові напади заборонені МГП і становлять воєнні злочини.52
Напад на залізничний вокзал у Краматорську
«Я побачила, що у моєї доньки немає кросівок на ногах, і тоді я зрозуміла, що у неї немає стоп». — Уціліла, яка пережила обстріл у Краматорську в інтерв’ю БДІПЛ.53
43. 8 квітня близько 10:30 ранку за місцевим часом залізничний вокзал у Краматорську (Донецька область) був уражений ракетою.54 На момент атаки на вокзалі перебувало близько чотирьох тисяч цивільних осіб, які очікували на евакуацію поїздом.55 В результаті обстрілу загинуло 60 цивільних осіб (семеро з яких – діти) і 111 отримали поранення (в тому числі шестеро дітей).56 Багато з поранених втратили кінцівки, зокрема, одна з уцілілих, яку опитали спостерігачі БДІПЛ, втратила ногу, а її дочка – стопи внаслідок вибухів.57
44. Пізніше було встановлено, що зброєю, яка була використана під час атаки, була ракета «Точка-У», оснащена касетними боєприпасами.58 Всупереч заявам Російської Федерації,59 існують вагомі докази того, що її збройні сили використовували системи «Точка-У» під час поточного конфлікту.60
48 Україна заявляє, що Росія завдала удару по Маріупольському театру, де ховалися мешканці, Москва заперечує напад, Reuters, 16 березня 2022 р. 49 Україна: «Діти»: Напад на Донецький академічний обласний драматичний театр у Маріуполі, Amnesty International, 30 червня 2022 р., Лондон, с. 32. 50 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.028, п. 26; UKR.WS.034, п. 18. 51 Додатковий протокол I, ст. 48. 52 Додатковий протокол I, ст. 51(4); Римський статут Міжнародного кримінального суду (Статут МКС), ст. 8(2)(b)(i) та (ii). Більш детальний аналіз принципів МГП, що регулюють ведення воєнних дій, див. у Додатку. 53 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.038, п. 14. 54 Війна в Україні: Що ми знаємо про напад на залізничний вокзал Краматорська, Euronews з AP, AFP, 8 квітня 2022 р. 55 4 000 людей перебували на залізничному вокзалі Краматорська під час ракетного обстрілу, Суспільне новини, 8 квітня 2022 р. 56 Ситуація з правами людини в Україні в контексті збройного нападу Російської Федерації: 24 лютого – 15 травня 2022 року, УВКПЛ ООН, 29 червня 2022 р., п. 32. 57 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.038, п. 14. 58 Напад на Краматорський вокзал: Що ми знаємо на даний момент, BBC, 9 квітня 2022 р. 59 Ракети «Точка-У» не перебувають на озброєнні російських збройних сил – місія в ООН, ТАСС, 16 березня 2022 р. 60 Російські «факти» про Краматорськ проти доказів, Bellingcat, 14 квітня 2022 р.
28 Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ 45. У період з 24 лютого до 15 травня 2022 року УВКПЛ змогло ідентифікувати та підтвердити щонайменше десять обстрілів з боку збройних сил Російської Федерації та 25 обстрілів з боку українських збройних сил із застосуванням ракет «Точка-У».61
46. Україна стверджувала, що саме збройні сили Російської Федерації навмисно обстріляли цивільних осіб на залізничному вокзалі того дня.62 Російська Федерація заперечувала відповідальність за напад, стверджуючи, що не планувала жодних військових операцій поблизу Краматорська.63 На основі зібраних доказів є підстави вважати, що Російська Федерація навмисно атакувала цивільних осіб, які шукали безпеки на залізничному вокзалі Краматорська, порушуючи принцип розрізнення.64 Напади невибіркового характеру суворо заборонені МГП і є воєнними злочинами.65
Застосування зброї вибухової дії в населених пунктах, включаючи касетні боєприпаси
«Обстріли велися з усіх боків, а вночі було так само світло, як і вдень» — Мешканець харківського району Салтівка, опитаний БДІПЛ.66
47. За даними УВКПЛ, більшість смертей і поранень серед цивільного населення, що сталися в Україні з 24 лютого, були спричинені застосуванням зброї вибухової дії з широкою площею ураження, включно з обстрілами з важкої артилерії і реактивних систем залпового вогню, ракетними та повітряними ударами.67 У багатьох задокументованих випадках така зброя містила касетні боєприпаси.68
48. Переконливі докази, зібрані міжнародними урядовими та неурядовими правозахисними організаціями, такими як УВКПЛ, Amnesty International та Human Rights Watch, свідчать про те, що збройні сили Російської Федерації регулярно використовують зброю, яка з високою ймовірністю має невибіркову дію,69 таку як некерована артилерія та некеровані авіабомби, які часто оснащені касетними боєприпасами, під час атак на густонаселені міські райони по всій Україні. У таких містах,
61 Ситуація з правами людини в Україні в контексті збройного нападу Російської Федерації: 24 лютого – 15 травня 2022 року, УВКПЛ ООН, 29 червня 2022 року, п. 30. 62 Ірина Венедиктова, повідомлення у Telegram, від 8 квітня. 63 Міністерство оборони Росії, допис у Facebook від 8 квітня 2002 року. 64 Додатковий протокол I, ст. 48. 65 Додатковий протокол I, ст. 51(4); Статут МКС, ст. 8(2)(b)(i) та (ii). Більш детальний аналіз принципів МГП, що регулюють ведення воєнних дій, див. у Додатку. 66 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.007, п. 7. 7. 67 Ситуація з правами людини в Україні в контексті збройного нападу Російської Федерації: 24 лютого – 15 травня 2022 року, УВКПЛ ООН, 29 червня 2022 р., п.26. 68 Там само, п. 27; див. також Інтенсивна та довготривала шкода: обстріли касетними боєприпасами в Україні, травень 2022 року, Human Rights Watch. 69 Більш детальний аналіз застосування зброї відповідно до МГП див. у Додатку.
Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ 29 як Маріуполь,70 Харків,71 Ізюм,72 Бородянка,73 Чернігів74 та Миколаїв75 безперервні обстріли житлових кварталів із застосуванням вкрай неточної зброї призвели до загибелі та поранень сотень цивільних осіб, а також до масового руйнування цивільного житла та життєво важливої інфраструктури.
49. Існують численні добре задокументовані випадки76 застосування збройними силами Російської Федерації зброї вибухової дії з широкою площею ураження в населених пунктах, що призвело до великої кількості жертв серед цивільного населення, кожен з яких викликає занепокоєння щодо дотримання принципу пропорційності та заборони невибіркових атак відповідно до МГП.77 Наприклад, 3 березня російський літак скинув кілька некерованих бомб на перехрестя на вулиці Чорновола в житловому кварталі в центрі Чернігова. За даними місцевої влади, в результаті атаки загинуло 47 цивільних осіб, а 32 отримали поранення.78 15 квітня збройні сили Російської Федерації обстріляли касетними боєприпасами вулицю Миру в житловому кварталі на південний схід від центру Харкова, внаслідок чого загинуло щонайменше дев’ять цивільних осіб і понад 35 отримали поранення (у тому числі кілька дітей).79 27 червня, за даними Державної служби України з надзвичайних ситуацій, щонайменше 18 цивільних осіб загинули, а 59 отримали поранення (25 з них потрапили до реанімації) в результаті удару російської ракети по торговому центру в Кременчуці (Полтавська область).80 Станом на 29 червня 36 осіб вважаються зниклими безвісти, рятувальні роботи тривають.81
50. Існують також твердження про використання українськими збройними силами зброї, яка з великою ймовірністю має невибіркову дію,
70 Україна: Забезпечити безпечний прохід та допомогу цивільному населенню Маріуполя, Human Rights Watch, 21 березня 2022 р. 71 Будь-хто може померти в будь-який час: Напади невибіркового характеру російських збройних сил у Харкові, Україна, червень 2022 року, Amnesty International.; див. також Україна: Смертоносні атаки вбивають, калічать цивільних, руйнують будинки, Human Rights Watch, 18 березня 2022 р. 72 Україна: місто Ізюм в облозі, на межі після постійних обстрілів з боку російських військ – нові свідчення, Amnesty International, 16 березня 2022 р. 73 Україна: «Він не повернеться.» Воєнні злочини у північно-західних районах Київської області, Amnesty International, 6 травня 2022 р., с. 21 74 Російські удари вбили десятки цивільних у Чернігові, Human Rights Watch, 10 червня 2022 р. 75 Касетні боєприпаси неодноразово використовувалися в Миколаєві, Human Rights Watch, 17 березня 2020р. 76 Ситуація з правами людини в Україні в контексті збройного нападу Російської Федерації: 24 лютого – 15 травня 2022 року, УВКПЛ ООН, 29 червня 2022 року, п. 27; див. також Використання Росією касетних боєприпасів та іншої зброї вибухової дії свідчить про необхідність посилення захисту цивільного населення, Human Rights Watch, 21 березня 2022 р. 77 Додатковий протокол I, статті. 51(5)(b) і 51(4)(b) і (c). Більш детальний аналіз цих принципів див. у Додатку. 78 Веб-сайт Чернігівської обласної військової адміністрації, 3 березня 2022 р. 79 Будь-хто може померти в будь-який час: Невибіркові атаки російських збройних сил у Харкові, Україна, червень 2022 року, Amnesty International. 80 ДСНС України, допис у Facebook від 28 червня 2022 року. 81 Дмитро Лунін, повідомлення у Telegram від 28 червня 2022 року.
30 Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ включаючи касетні боєприпаси, під час атак на населені пункти у східній частині країни, що призвело до загибелі та поранення цивільних осіб. Наприклад, 14 березня де-факто влада так званої «Донецької народної республіки» заявила, що перехопила українську ракету «Точка-У» з касетними боєприпасами над центром Донецька.82 За повідомленнями, в результаті детонації суббоєприпасів на місці падіння ракети загинуло 17 цивільних осіб, а 36 отримали поранення.83 Збройні Сили України заперечують свою причетність до цього обстрілу.84 Крім того, у період з 24 лютого до 15 травня 2022 року УВКПЛ вдалося задокументувати щонайменше 20 інцидентів, коли українські ракети з касетними суббоєприпасами влучали в населені райони. Десять таких інцидентів призвели до щонайменше 279 жертв серед цивільного населення, серед яких 83 загинули та 196 отримали поранення.85
51. Ані Російська Федерація, ані Україна не є учасниками широко ратифікованої Конвенції про касетні боєприпаси 2008 року,86 яка забороняє використання такої зброї. Однак, застосування будь-якої зброї, яка не заборонена міжнародним правом, повинно відповідати основним принципам МГП – розрізнення, пропорційності та вжиття запобіжних заходів. Таким чином, у нинішньому конфлікті зброя, яка не є невибірковою за своєю конструкцією, якщо вона використовується за певних обставин, наприклад, у густонаселених районах, все одно може порушувати заборону нападів невибіркового характеру. Це стосується застосування зброї вибухової дії з широкою площею ураження і, зокрема, касетних боєприпасів у житлових районах.87
Напади на медичні установи та навчальні заклади
52. З початку збройного конфлікту численні лікарні та школи88 в Україні зазнають нападів, що є явним порушенням їхнього захищеного статусу згідно з міжнародним гуманітарним правом.89 Міністерство охорони здоров’я України повідомило, що у період з 24 лютого до 18 травня 628 медичних закладів було пошкоджено, а щонайменше 100
82 Пушилін заявив, що збита над Донецьком ракета «Точка-У» несла касетні боєприпаси, ТАСС, 14 березня 2022 р. 83 Лист постійного представника Російської Федерації при Організації Об’єднаних Націй на ім’я Генерального секретаря та Голови Ради Безпеки, 15 березня 2022 р. 84 У Донецьку 20 людей загинули внаслідок влучання ракети. «Це однозначно російська ракета» – Міноборони України, Радіо Свобода, 14 березня 2022 р. 85 Ситуація з правами людини в Україні в контексті збройного нападу Російської Федерації: 24 лютого – 15 травня 2022 року, УВКПЛ ООН, 29 червня 2022 року, п. 30. 86 Станом на 30 червня 2022 року 110 держав ратифікували Конвенцію про касетні боєприпаси і ще 13 підписали конвенцію, але ще не ратифікували її. Див: Збірник договорів Організації Об›єднаних Націй, Статус Конвенції про касетні боєприпаси. 87 Більш детальний аналіз застосування зброї відповідно до МГП див. у Додатку. 88 Цифри, наведені у звіті, є оцінками українських урядовців та УВКПЛ. Реальні цифри є значно вищими і потребують подальшої перевірки після завершення активної фази збройного конфлікту. 89 Медичні заклади та їхній персонал користуються особливим захистом згідно з МГП і ніколи не повинні ставати мішенню для нападів. Для отримання додаткової інформації про захист, який надається лікарням і школам відповідно до МГП, див. Додаток.
Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ 31 – повністю зруйновано.90 За цей же період УВКПЛ вдалося підтвердити пошкодження і руйнування 182 медичних закладів.91 За даними Міністерства освіти і науки України, станом на 30 червня внаслідок бойових дій було пошкоджено 1 899 і зруйновано 215 навчальних закладів.92 УВКПЛ підтвердило 230 нападів на навчальні заклади у період з 24 лютого по 15 травня, зазначаючи при цьому, що реальні цифри є значно вищими.93 За даними УВКПЛ, більшість лікарень і шкіл були пошкоджені в результаті застосування зброї вибухової дії в населених пунктах.94
53. Зафіксована кількість нападів на лікарні та школи свідчить про те, що збройні сили Російської Федерації діють із загальною неповагою до їхнього захищеного статусу відповідно до МГП, завдаючи їм шкоди в результаті невибіркових обстрілів, а в деяких випадках – навмисно обираючи їх об’єктами для нападу. Наприклад, 24 лютого російська балістична ракета з касетними боєприпасами влучила неподалік від лікарні у Вугледарі (Донецька область), внаслідок чого загинуло четверо цивільних осіб і десять отримали поранення (у тому числі шість медичних працівників).95 25 лютого ракета «Ураган» із касетними боєприпасами влучила в ясла-садок «Сонечко» в Охтирці (Сумська область), який використовувався місцевими жителями як укриття. Внаслідок обстрілу загинуло троє цивільних осіб (у тому числі одна дитина), ще одна дитина отримала поранення.96 9 березня зазнав авіаудару пологовий будинок № 3 у Маріуполі, який працював у звичайному режимі. В результаті щонайменше 17 цивільних осіб отримали поранення, одна з них – жінка на дуже пізньому терміні вагітності, яка згодом померла від отриманих травм. Врятувати плід також не вдалося.97
54. Є також повідомлення про пошкодження та руйнування шкіл і лікарень Збройними Силами України на територіях, контрольованих де-факто владою так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки».98
90 Міністерство охорони здоров’я України, повідомлення у Telegram від 18 травня 2022 року. 91 Ситуація з правами людини в Україні в контексті збройного нападу Російської Федерації: 24 лютого – 15 травня 2022 року, УВКПЛ ООН, 29 червня 2022 року, п. 51. 92 Інформація Міністерства освіти і науки України. 93 Ситуація з правами людини в Україні в контексті збройного нападу Російської Федерації: 24 лютого – 15 травня 2022 року, УВКПЛ ООН, 29 червня 2022 року, п. 52. 94 Там само, п. 50 95 Україна: серйозне занепокоєння, УВКПЛ ООН, 12 березня 2022 р. 96 Від касетних боєприпасів загинула дитина та ще двоє цивільних, які ховалися в дитячому садку, Amnesty International, 27 лютого 2022 р. 97 Україна: Забезпечити безпечний прохід та допомогу цивільному населенню Маріуполя, Human Rights Watch, 21 березня 2022 р. 98 Внаслідок артилерійського обстрілу пошкоджено будівлю лікарні в Донецьку, Донецьке агентство новин, 13 червня 2022 р.; див. також Три співробітника лікарні в Сєверодонецьку загинули під час обстрілу ЗСУ – народна міліція; Два мешканці Дебальцево отримали поранення під час обстрілу ЗСУ, пошкоджені будинки, школа, дитсадок.
32 Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ 55. Крім того, під час інтерв’ю спостерігачам БДІПЛ було повідомлено про кілька випадків, коли російські та українські збройні сили використовували лікарні та школи або розміщувалися поруч з ними, наражаючи на небезпеку цивільне населення.99
Б. ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ВЕДЕННЯ ВІЙНИ, ЩО СУПЕРЕЧАТЬ МГП
Розміщення військових позицій поблизу цивільних об’єктів та використання «живих щитів»
56. Існують свідчення того, що збройні сили Російської Федерації та України розміщували свої військові позиції в житлових районах або поблизу цивільних об’єктів, тим самим наражаючи цивільне населення на небезпеку. За свідченнями очевидців, зібраними спостерігачами БДІПЛ, у Маріуполі та Бучі збройні сили Російської Федерації часто розміщувалися в порожніх квартирах або на подвір’ях приватних будинків, звідки вони розпочинали свої військові операції.100 Наприклад, мешканець Маріуполя повідомив, що «російські військові зазвичай заходили в покинуті будівлі і розташовувалися там. Вони встановлювали свої кулемети в квартирах мирних жителів, а потім відкривали вогонь з квартир. Українські збройні сили не могли відкрити вогонь у відповідь, оскільки не знали, чи є там цивільні».101 Крім того, Amnesty International отримала свідчення очевидців, згідно з якими українські збройні сили займали позиції в житлових кварталах і завдавали з них ударів у різних районах Харкова.102 Ці дії суперечать принципу МГП щодо вжиття запобіжних заходів проти наслідків нападів, згідно з яким сторони конфлікту повинні уникати, наскільки це можливо, розміщення воєнних об’єктів у межах або поблизу густонаселених районів, щоб не наражати на небезпеку цивільне населення.103
57. Є також повідомлення про використання «живих щитів» як російськими, так і українськими збройними силами. За даними УВКПЛ, коли село Ягідне (Чернігівська область) перебувало під контролем збройних сил Російської Федерації, 360 цивільних осіб (у тому числі 74 дитини та 5 осіб з інвалідністю) були змушені залишатися протягом 28 днів у підвалі школи, яку збройні сили Російської Федерації використовували в якості бази. Через жахливі умови проживання
99 Опитування свідків БДІПЛ, UKR.WS.023, пп. 8, 20; UKR.WS.002, п. 6; UKR.WS.047, пп. 16-17. 100 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.042, п. 23; UKR.WS.044, п. 39; UKR.WS.036, п. 19. 101 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.036, п. 19. 102 Будь-хто може померти в будь-який час: Невибіркові атаки російських збройних сил у Харкові, Україна, червень 2022 року, Amnesty International. 103 Додатковий протокол I, ст. 58(b), для більш детальної інформації про принцип вжиття запобіжних заходів див. Додаток.
Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ 33 у підвалі померли десять літніх людей.104 На початку березня українські збройні сили розташувалися в будинку-інтернаті для літніх людей та осіб з інвалідністю в Старій Краснянці (Луганська область). Евакуювати заклад було неможливо, оскільки околиці були заміновані українськими військами. Перестрілки між українськими силами, розміщеними в будинку для літніх людей, і пов’язаними з Росією озброєними групами, що наближалися, загострилися, поки 11 березня останні не атакували будинок із застосуванням важкого озброєння, в результаті чого загинула невідома кількість пацієнтів і персоналу.105 Ці інциденти викликають серйозне занепокоєння щодо використання присутності цивільних осіб для запобігання військових операцій і нападів на певних територіях.
Облога як метод ведення війни
«У цей момент авіаудари були скрізь, ми готували їжу під вогнем і вибухами бомб». — Мешканець Маріуполя, опитаний спостерігачами БДІПЛ.106
58. У ході збройного конфлікту українські міста, зокрема Маріуполь, Ізюм та Чернігів, протягом різних періодів часу перебували у повній або частковій облозі російських збройних сил. У більшості перебувавших в облозі районів цивільне населення не могло безпечно залишити територію і наражалося на підвищений ризик стати мішенню або постраждати від нападів невибіркового характеру. У всіх випадках облога включала повне або часткове оточення міста, важкі бомбардування, а в більшості міст це поєднувалося з інтенсивними вуличними боями між українськими та російськими збройними силами. Облога українських міст, повна чи часткова, тривала чи нетривала, спричинила значні руйнування житлових будинків та серйозні пошкодження цивільної інфраструктури, що призвело до часткового або повного позбавлення цивільного населення базового доступу до води, їжі, медикаментів, опалення та електропостачання. Мешканці оточених міст часто були змушені залишатися у своїх квартирах або укриттях протягом тривалого часу майже не маючи доступу до товарів першої необхідності, і сильно залежали від постачання гуманітарної допомоги, якій часто навмисно перешкоджали.107
104 Ситуація з правами людини в Україні в контексті збройного нападу Російської Федерації: 24 лютого – 15 травня 2022 року, УВКПЛ ООН, 29 червня 2022 року, п. 37. 105 Там само, пп. 35-36. 106 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.034, п. 15. 107 Україна: Забезпечити безпечний прохід та допомогу цивільному населенню Маріуполя, Human Rights Watch, 21 березня 2022 р. ; див. також Україна: Цивільне населення в обложеному Чернігові потребує доступу до предметів першої необхідності, Human Rights Watch, 31 березня 2022 р.; Україна: місто Ізюм в облозі, на межі після постійних обстрілів з боку російських військ – нові свідчення, Amnesty International, 16 березня 2022 р.
34 Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ 59. У місті Маріуполь наслідки російської облоги, що тривала майже два місяці до капітуляції українських сил, були особливо катастрофічними. Внаслідок масованих обстрілів та бомбардувань міста було пошкоджено або зруйновано до 90 відсотків житлових будинків.108 Пошкодження та руйнування інших цивільних об’єктів та інфраструктури також були значними. З перших днів облоги місто було відключено від електро-, газо – і водопостачання, перестала функціонувати централізована система каналізації.109 За повідомленнями, всі лікарні міста були пошкоджені та зруйновані.110 Цивільне населення гинуло не лише як прямий наслідок бойових дій, але й через відсутність доступу до життєво необхідних ліків та медичної допомоги. За даними УВКПЛ, з лютого до кінця квітня Маріуполь був «ймовірно найбільш смертоносним місцем в Україні».111
60. МГП не забороняє використання облоги як методу ведення війни. Проте, враховуючи, що така тактика передбачає часткову або повну ізоляцію оточеної території з метою домогтися капітуляції або знищення супротивника, за умови присутності цивільного населення, існує низка положень МГП, які неминуче суперечитимуть облоговим методам війні.112 У даному контексті найважливішими з них є недопущення голоду серед цивільного населення,113 що може становити воєнний злочин відповідно до Статуту МКС,114 та заборона нападу, знищення, переміщення або приведення в непридатність об’єктів, необхідних для виживання цивільного населення (такі як запаси продуктів харчування, сільськогосподарські угіддя, посіви, худобу, питну воду та іригаційні системи).
61. Кількість жертв серед цивільного населення,115 ступінь руйнування цивільних об’єктів та інфраструктури у поєднанні з неможливістю безпечної евакуації з міста та умисним перешкоджанням доставці гуманітарної допомоги, а також нелюдські умови, в яких змушені були жити мешканці оточених районів, свідчать про незаконне застосування Російською Федерацією облогових дій, що спричинило цілу низку порушень МГП.116
108 Мер Маріуполя заявляє про «тисячі загиблих» і стверджує, що потрібна «повна евакуація», Радіо Свобода, 27 березня 2022 р. 109 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.026, пп. 12-21; UKR.WS.034, пп. 7-10; UKR.WS.034, пп. 10-11. 110 УВКПЛ ООН, Верховний комісар інформує Раду з прав людини про ситуацію в Маріуполі, Україна, 16 червня 2022 р. 111 Там само. 112 Зокрема, заборона колективних покарань (Четверта Женевська конвенція, ст. 33; Додатковий протокол I, ст. 75; і Звичаєве МГП, норма 103) і заборона «живих щитів» (Третя Женевська конвенція, ст. 23; Четверта Женевська конвенція, ст. 28; Додатковий протокол I, ст. 51(7); Звичаєве МГП, норма 97). EJIL:Talk!, G. Gaggioli, Спільна серія блогів про міжнародне право та збройні конфлікти: Чи заборонені облоги за сучасним МГП?, 30 січня 2019 р. 113 Додатковий протокол I, ст. 54(1); і Звичаєве МГП, норма 53. 114 Статут МКС, ст. 8(2)(b)(xxv). 115 У Маріуполі, який зараз перебуває під контролем Росії, кількість жертв серед цивільного населення внаслідок облоги залишається невідомою. 116 Більш детальний аналіз застосування облоги відповідно до МГП див. у Додатку.
Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ 35 В. ГУМАНІТАРНА СИТУАЦІЯ НА ТЕРИТОРІЯХ, ЩО ПОСТРАЖДАЛИ ВІД ЗБРОЙНОГО КОНФЛІКТУ
62. Переважна більшість постраждалих осіб, опитаних БДІПЛ, мали безпосередній досвід обстрілів з моменту початку військового нападу Російської Федерації на Україну 24 лютого. Особливо складна ситуація склалася в Київській, Чернігівській, Сумській, Харківській, Донецькій, Луганській, Запорізькій, Херсонській та Миколаївській областях. Свідок з Маріуполя розповів спостерішачам БДІПЛ, що обстріли міста тривали безперервно з першого дня війни. Електро-, водо – та газопостачання було відключено, опалення припинилося 2 березня, а телебачення, телефонний зв’язок та інтернет стали недоступними з 6 березня. Щоб вижити, людям доводилося розтоплювати сніг і набирати воду з дощових калюж, оскільки можливість пересуватися містом і набирати воду з колодязів була дуже обмежена через постійні бойові дії. Не було ні їжі, ні ліків, оскільки всі магазини, а також аптеки і більшість лікарень були закриті або зруйновані.117 За словами інших опитаних, ситуація була ще гіршою в менших містах, таких як Рубіжне і Волноваха, де через безперервні вуличні бої жителі були змушені десятки днів поспіль залишатися в укриттях і підвалах у постійній атмосфері страху і залякування, не маючи можливості придбати воду та їжу.118 Державні служби не функціонували, і люди могли отримати допомогу лише від волонтерів, які діяли в особистому порядку. Подібні ситуації з нестачею продуктів харчування, обмеженим або відсутнім доступом до води, електрики та опалення були описані респондентами з Харкова, Ізюма, Ірпеня та Чернігова. У Херсоні, Мелітополі та Сумах спостерігалися перебої з електро – та газопостачанням. Ця інформація підтверджується звітами інших організацій, що проводили незалежну оцінку та моніторинг,119 а також офіційними заявами української влади.120
Перешкоди для доставки гуманітарної допомоги
63. Виходячи з припущення, що кожна сторона збройного конфлікту несе основну відповідальність за задоволення гуманітарних потреб населення, яке перебуває під її контролем, МГП передбачає, що коли такі потреби не забезпечуються належним чином, відповідні сторони повинні погодитися на схеми надання допомоги, запропоновані неупередженими гуманітарними організаціями, а також дозволити
117 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.028, пп. 7-8. 118 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.011, пп. 8-10; UKR.WS.016, п. 7; UKR.WS.017, п. 23. 119 Україна: Жорстока облогова тактика Росії незаконно вбиває цивільних осіб – нові свідчення та розслідування, Amnesty International, 1 квітня 2022 р. 120 Офіційні телеграм-канали голови Чернігівської обласної військово-цивільної адміністрації В’ячеслава Чауса; голови Луганської обласної військово-цивільної адміністрації Сергія Гайдая, голови Донецької обласної військово-цивільної адміністрації Павла Кириленка, голови Херсонської обласної військово-цивільної адміністрації Олександра Лагута, голови Запорізької обласної військової адміністрації Олександр Старуха.
36 Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ і сприяти швидкому і безперешкодному проходженню такої необхідної допомоги на територіях, що перебувають під їхнім контролем.121
64. З метою сприяння евакуації цивільного населення з районів активних бойових дій та забезпечення можливості доставки гуманітарної допомоги, 3 березня офіційні особи України та Російської Федерації домовилися про періодичне створення гуманітарних коридорів.122 Незважаючи на офіційні домовленості, протягом наступних місяців ефективні та безпечні гуманітарні коридори, узгоджені обома сторонами, створювалися вкрай рідко.
65. Доставка та розподіл гуманітарної допомоги часто були небезпечними та неефективними. Свідок з Чернігова розповів спостерігачам БДІПЛ, що отримати гуманітарну допомогу, не наражаючись на велику небезпеку, було неймовірно важко. За його словами, над містом літали безпілотники, і, коли помічали, що люди стоять у черзі за гуманітарною допомогою, починалися атаки на цю територію, що унеможливлювало безпечне отримання допомоги.123 Інший респондент з Нової Каховки стверджував, що російські війська не пропускали в місто міжнародну або українську гуманітарну допомогу. За словами свідка, росіяни привезли до міста деякі гуманітарні вантажі, такі як продукти харчування та медикаменти, але замість того, щоб роздати їх людям, допомогу продали.124 Українські офіційні особи звинувачували війська Російської Федерації у перешкоджанні та блокуванні доставки гуманітарної допомоги з підконтрольних Україні територій.125 Товариство Червоного Хреста України також висловило свою стурбованість відсутністю домовленості про припинення вогню між сторонами, що робить доставку міжнародної гуманітарної допомоги майже неможливою.126 Ці попередні дані свідчать про те, що збройні формування Російської Федерації та так званих «Донецької народної республіки» і «Луганської народної республіки» не сприяли швидкому та безперешкодному проходженню гуманітарної допомоги та поглиблювали нищівну гуманітарну кризу в районах, що постраждали від збройного конфлікту, всупереч нормам МГП.
121 Більш детальний аналіз гуманітарного доступу відповідно до МГП див. у Додатку. 122 Росія та Україна домовились про гуманітарні коридори. Можливо, у деяких містах і селах не буде вогню, BBC, 3 березня 2022 р. 123 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.002, п. 7. 124 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.005, п. 10. 125 Україна звинувачує Росію у блокуванні конвою допомоги для оточеного Маріуполя, Павло Політюк та Наталія Зінець, REUTERS, 15 березня 2022 р. 126 Заява Максима Доценка, Генерального директора Товариства Червоного Хреста України, прес-брифінг, 30 березня 2022 р.
Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ 37 Евакуація цивільного населення з районів, що постраждали від конфлікту
66. Кількість узгоджених гуманітарних коридорів, що дозволяли безпечно евакуювати цивільне населення, була обмеженою, а інформація про час і місце їхнього функціонування часто повідомлялася в останній момент, що ускладнювало можливість їхнього використання цивільним населенням. Крім того, навіть при проходженні через узгоджені гуманітарні коридори, цивільні особи мали проходити через численні блокпости; військовослужбовці Російської Федерації та представники так званих «Луганської народної республіки» і «Донецької народної республіки» вирішували, чи можна продовжувати евакуацію і кому дозволено проходити того дня. Один зі свідків розповів спостерігачам БДІПЛ, що транспорт для евакуації, наданий українською владою, не був пристосований для людей, які мали труднощі з пересуванням або іншу інвалідність, що заважали їм евакуюватися.127
67. З огляду на обмеженість і неефективність узгоджених гуманітарних коридорів, незважаючи на великі ризики, багато зневірених людей з оточених і повністю окупованих районів України вирішили евакуюватися власними силами за допомогою місцевих волонтерів поза межами узгоджених гуманітарних коридорів. Як повідомляли опитані БДІПЛ свідки, які, на відміну від інших, змогли втекти, переслідування та інші зловживання з боку збройних сил Російської Федерації та/або так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки» на блокпостах були стандартною практикою. Одна з опитаних БДІПЛ осіб, яка втекла з Маріуполя, двічі (18 і 20 квітня відповідно) намагалася евакуюватися з Бердянська128 через офіційно узгоджені гуманітарні коридори. Щоразу на останньому блокпосту її розвертали назад військовослужбовці Російської Федерації, які заявляли, що не планують відкривати гуманітарні коридори в ці дні.129 Лише після того, як респондентка вирішила скористатися меншими, неофіційними дорогами і дати хабар російським військовим на блокпосту, її та водія, який їхав з нею, пропустили.130 Кілька інших опитаних підтвердили, що військовослужбовці збройних сил Російської Федерації та/або представники так званих «Луганської народної республіки» та «Донецької народної республіки» вимагали хабарі на блокпостах грошима або сигаретами і продуктами харчування.131 Інший свідок, опитаний БДІПЛ, згадував, що, коли він дійшов до останнього блокпоста, російські солдати сказали йому, що після цього блокпоста
127 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.026, п. 53. 128 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.028, пп. 40-42. 129 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.028, п. 42. 130 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.028, п. 43. 131 Опитування свідків БДІПЛ, UKR.WS.002, п. 20; UKR.WS.022, п. 20.
38 Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ знаходиться українська територія і що у нього є три хвилини, щоб дістатися до неї, перш ніж вони почнуть по ньому стріляти.132
Депортація цивільного населення з окупованих територій
68. За даними УВКПЛ, російські збройні сили та збройні формування так званих «Луганської народної республіки» та «Донецької народної республіки» пропонували та гарантували безпеку тим, хто бажав евакуюватися з Маріуполя, лише маршрутами евакуації, що ведуть на територію, підконтрольну так званим «Луганській народній республіці» та «Донецькій народній республіці», або до Російської Федерації.133 Це також підтвердили інтерв’ю БДІПЛ з евакуйованими цивільними особами з Маріуполя,134 Рубіжного135 та Троїцького.136 Крім того, повідомлення організацій громадянського суспільства та ЗМІ послідовно підкреслюють, що з Маріуполя та інших міст Донбасу більш чи менш примусова евакуація, яка «пропонується» російською владою, спрямовується лише на територію Російської Федерації та на території, що контролюються так званими «Луганською народною республікою» та «Донецькою народною республікою».137 Російська Федерація відкидає звинувачення у примусовій депортації українців і заявляє, що люди вирішили виїхати добровільно.138
69. Наразі неможливо точно оцінити масштаби депортації цивільного населення з окупованих Росією територій на територію Російської Федерації або на території, підконтрольні так званим «Луганській народній республіці» та «Донецькій народній республіці». Головним чином це пов’язано з відсутністю доступу до відповідних територій, а також з дуже суперечливими даними від органів влади обох сторін конфлікту. Крім того, важко оцінити тип примусу, якщо такий застосовувався до цих людей для здійснення таких депортацій. МГП суворо забороняє індивідуальну або масову депортацію цивільного населення в межах або за межами окупованої території незалежно від мотивів.139 Примусова депортація цивільного населення за межі окупованих територій є серйозним порушенням МГП140 і є воєнним
132 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.011, п. 7. 133 Ситуація з правами людини в Україні в контексті збройного нападу Російської Федерації: 24 лютого – 15 травня 2022 року, УВКПЛ ООН, 29 червня 2022 року, п. 19. 134 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.033, п. 20. 135 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.017, пп. 29-30. 136 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.030, пп. 61-62. 137 У Маріуполі кажуть, що Росія примусово депортувала тисячі людей, Reuters, 20 березня 2022 р.; Росіяни примусово вивозять до РФ жінок та дітей з тимчасово окупованих Донецької та Луганської областей, ZMINA, 22 березня 2022 р. 138 Москва заперечує депортацію українців до Росії, TeleTrader, 22 березня 2022 р. 139 Четверта Женевська конвенція, ст. 49(1). 140 Четверта Женевська конвенція, ст. 147.
Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ 39 злочином.141 Той факт, що Російська Федерація стверджує, що депортації були «добровільними», може не мати значення для оцінки їхньої законності. Насправді, депортація може бути «примусовою», навіть за відсутності фізичної сили, через створення Російською Федерацією середовища примусу, наприклад, спричиненої насильством, пов’язаним з конфліктом, що не залишає мешканцям іншого вибору, окрім як виїхати.142 Як виняток із заборони депортацій, окупаційна держава може здійснити евакуацію з певної території, якщо це є необхідним для забезпечення безпеки населення або зумовлено особливо вагомими причинами військового характеру. Однак, така евакуація не повинна передбачати переміщення осіб, які перебувають під захистом, за межі окупованої території, за винятком випадків, коли цього неможливо уникнути з матеріальних причин.143
70. Люди, які були депортовані або евакуйовані на території, контрольовані російськими збройними силами або формуваннями так званих «Луганської народної республіки» та «Донецької народної республіки», повинні були пройти процес фільтрації. Процес фільтрації включав особистий обшук, детальну перевірку всіх особистих речей та документів, що посвідчують особу, допит, фотографування та зняття відбитків пальців. Як підтвердили свідки, опитані БДІПЛ, «фільтраційні» бази були розташовані в містах, що перебувають під контролем так званих «Луганської народної республіки» та «Донецької народної республіки», таких як Ялта,144 Мілове,145 та Володарськ.146 Людей розділили на дві групи: в одну – жінок і дітей, а в іншу – чоловіків, які мали пройти більш ретельну перевірку.147 Процес «фільтрації» міг тривати від кількох днів до кількох тижнів,148 протягом яких, згідно зі свідченнями, зібраними БДІПЛ, умови розміщення та проживання були дуже поганими, а їжа надавалася лише раз на день.149 Один з опитаних заявив, що, на його думку, під час «фільтрації» російські військовослужбовці били людей на другому поверсі будівлі, в якій вони перебували (ймовірно, це була будівля школи у Володарську),
141 Статут МКС, ст. 8(2)(a)(vii). Якщо вони вчиняються в рамках «широкомасштабного або систематичного нападу, спрямованого проти будь-якого цивільного населення», вони також є злочином проти людяності, Статут МКС, ст. 7(2)(d). 142 У ситуації примусу та насильства, як, наприклад, у ситуації, в якій опинилися цивільні особи в обложеному Маріуполі, згоду на порятунок від обстрілів, насильства та голоду навряд чи можна вважати вільним, справжнім вибором залишити свій дім та майно і переїхати в інше місце. Див., серед інших, Міжнародний трибунал для колишньої Югославії (МТКЮ), Обвинувач проти Крайсніка, справа № IT-00-39-T, Судова палата МТКЮ, судове рішення від 27 вересня 2006 р., пп. 724, 729; Обвинувач проти Поповича, справа № IT-05-88-T, Судова палата МТКЮ, судове рішення від 10 червня 2010 р., пп. 896-97 та 900; Обвинувач проти Крнойлаца та ін., справа № IT-97-25, Апеляційна палата МТКЮ, судове рішення від 17 вересня 2003 р., п. 229. 143 Четверта Женевська конвенція, ст. 49(2). 144 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.028, п. 37. 145 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.030, пп. 62-63. 146 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.012, пп. 25-26. 147 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.033, п. 23. 148 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.012, п. 34. 149 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.012, п. 29.
40 Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ оскільки він бачив, як молодого чоловіка забрали нагору, і чув крики, що доносилися звідти.150 Інша очевидиця розповіла, що коли співробітники фільтрації перевіряли її телефон, вони виявили, що вона ідентифікує себе представницею спільноти лесбійок, геїв, бісексуалів, трансгендерів та інтерсексуалів (ЛГБТІ) і працює в НУО, що займається питаннями ЛГБТІ. Потім її допитували про колишніх партнерів і ставили інтимні запитання про статеві стосунки. Свідок зазначила, що цей допит полягав лише у словесному приниженні та залякуванні, без фізичного насильства.151
71. Люди, які пройшли «фільтрацію», отримували документ про те, що «дактилоскопіювання пройдено»152 і їм дозволялося рухатися далі, за бажанням, на транспорті, наданому російськими військами, який доставляв їх до Російської Федерації або на території, підконтрольні так званим «Луганській народній республіці» та «Донецькій народній республіці». Після депортації деякі люди змогли повернутися в Україну, подолавши дуже довгий шлях за власний кошт. Додаткове занепокоєння викликає те, що люди, які не мають фінансових можливостей для подорожей, часто без документів чи зв’язків, «вимушені» на невизначений термін залишатися на території Російської Федерації або так званих «Луганської народної республіки» та «Донецької народної республіки» проти власної волі. Ті, хто бажав залишитися на територіях, підконтрольних російським військам і формуванням так званих «Луганської народної республіки» та «Донецької народної республіки», в містах і районах Донецької, Луганської, Херсонської, Запорізької та Харківської областей, повинні були повернутися до місць свого проживання і отримати дозвіл на пересування по цих територіях. Мешканці Маріуполя, які залишилися в місті, тепер можуть пройти процедуру «фільтрації» у місцевих відділках «міліції» або «поліції» та/ або в управліннях Міністерства внутрішніх справ так званої «Донецької народної республіки».153
72. Інформація про становище людей, які не пройшли «фільтрацію», дуже обмежена. Під час інтерв’ю свідок розповів БДІПЛ, що осіб, переважно чоловіків, які не пройшли «фільтрацію», продовжують допитувати представники Федеральної служби безпеки Російської Федерації.154 Як повідомляється, цей процес включає катування, жорстоке поводження, приниження та ізоляцію.155 У деяких випадках людей змушують
150 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.012, п. 25. 151 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.023, п. 33. 152 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.023, п. 33. 153 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.012, п. 25; Петро Андрющенко: «В найбільшому фільтраційному таборі знаходиться близько 2 тисяч чоловіків. Їх тримають в нелюдських умовах», LB.ua, 10 травня 2022 р. 154 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.012, п. 25. 155 Гуго Бачега, Жахи російської «фільтрації» українців: жорстокі тортури та побиття чоловіків і жінок, BBC News, Запоріжжя, 17 червня 2022 р.
Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ 41 підписувати свідчення про те, що їх допитували і катували українські сили.156 Крім того, тих, хто не пройшов «фільтрацію», відправляють до більших «фільтраційних» таборів і в’язниць, де їх утримують у нелюдських і таких, що принижують гідність, умовах.157 Інформація про їхнє становище залишається невідомою.
Г. СИТУАЦІЯ НА ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЯХ
Управління територіями під російською окупацією
73. У районах, які протягом звітного періоду опинилися під контролем російських сил, доступ до незалежної інформації щодо їхнього управління, загального розвитку подій та ситуації з правами людини на цих територіях був значно обмежений. Згідно з повідомленнями, а також свідченнями очевидців, зібраними БДІПЛ,158 більшість мешканців окупованих територій мали обмежений доступ або взагалі не мали доступу до електроенергії, Інтернету та телефонного зв’язку, а українські ЗМІ дедалі частіше замінювалися проросійським мовленням159
74. Як зазначено в інтерв’ю БДІПЛ, у перші дні окупації російські збройні сили почали запроваджувати нові правила для відновлення громадського порядку, включаючи комендантську годину, обмеження на пересування транспортних засобів і громадян, а також обшуки цивільних транспортних засобів.160 Наприкінці березня у ЗМІ з’явилися повідомлення про можливість введення в обіг російського рубля в Херсоні.161
75. На окупованих територіях часто повідомлялося про заміну місцевих мерів і їх заступників, у тому числі шляхом викрадення або свавільних
156 Документи, підписані під тиском збройних сил Російської Федерації, не мають юридичної сили, КримSOS, 28 квітня 2022 р. 157 Петро Андрющенко: «В найбільшому фільтраційному таборі знаходиться близько 2 тисяч чоловіків. Їх тримають в нелюдських умовах», LB.ua, 10 травня 2022 р. 158 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.034, пп. 8-9. 159 Війна в Україні: Як Росія замінює українські ЗМІ своїми, BBC News, 23 квітня 2022 р.; Українські чиновники повідомляють про «відключення всіх комунікацій» у Херсонській області, Reuters, 31 травня 2022 р. ; «Підтверджено: #Херсон на окупованому півдні України зараз перебуває в розпалі майже повного відключення інтернету; мережеві дані в режимі реального часу показують втрату послуг у кількох провайдерів, оскільки одна компанія заявляє, що інцидент «на жаль, не є випадковістю», @netblocks, допис у Twitter від 30 квітня 2022 року. 160 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.046; UKR.WS.010, п. 11. 161 Ганебна рубліфікація: Чи зможе Росія ввести власну валюту на окупованих територіях України, Крим.Реалії, 25 березня 2022 р.; Це викличе нову хвилю санкцій, – Арестович про спробу окупантів ввести рубль в обіг, 24tv.ua, 25 березня 2022 р.; Рублева зона буде введена в Херсонській області з 1 травня, ТАСС, 28 квітня 2022 р.
42 Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ арештів і затримань,162 при цьому російські військові шукали місцевих жителів, готових до співпраці. За свідченнями свідка БДІПЛ, нових мерів було призначено в Мелітополі та Херсоні:
76. «Спочатку мером Херсона був Ігор Колихаєв, але в якийсь момент його замінив інший, який був мером у минулому. Ця нова людина навіть прийняла російське громадянство».163 За словами свідка БДІПЛ з Мелітополя, «росіяни призначили мером чоловіка на ім’я Андрій Шевчик. Він місцевий хлопець, член міської ради і належить до опозиційної партії «Опозиційний блок за життя». Я дізнався про це з одного з місцевих телеграм-каналів, де місцеві жителі опублікували цю новину».164
77. Хоча МГП не забороняє змінювати місцеву владу,165 здійснення цього примусово, шляхом викрадення та/або свавільного арешту та утримання під вартою, безумовно, заборонено.166 Російські військові також перейменували вулиці та деякі місцеві магазини. За словами одного зі свідків, який спілкувався з БДІПЛ, російські війська перейменували проспект Миру в Маріуполі на проспект Леніна;167 інший свідок заявив, що: «Російська окупаційна влада в Херсоні перейменувала багато речей і навіть провела ребрендинг магазинів з використанням російських назв».168
78. Місцевий бізнес постраждав від окупації, і багато підприємців призупинили свою діяльність через випадки вимагання з боку російських військових, що спричинило дефіцит товарів у деяких містах. Наприклад, один зі свідків із Мелітополя розповів спостерігачам БДІПЛ: «[...] співробітники ФСБ почали приходити до місцевих підприємців і змушувати їх платити 20% свого доходу готівкою на потреби місцевих росіян. Якщо місцеві бізнесмени відмовлялися співпрацювати, у них забирали все обладнання, техніку, майно. Якщо вони знали, що деякі підприємці виїхали з міста на українську територію, то автоматично робили майно цих підприємств своїм. Однак, навіть якщо ви погоджувалися заплатити 20%, це не означало, що у вас не буде проблем у майбутньому, тому що чеченці могли прийти до підприємця і вимагати свою частку додатково. Близько 80% місцевих підприємців призупинили свою діяльність, оскільки дотримуватися російських правил було непросто, а на підконтрольних Україні територіях їх могли звинуватити
162 Випадки викрадення державних службовців див. у підрозділі «Свавільне позбавлення волі цивільних осіб та примусові зникнення» 163 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.046, п. 1 164 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.009, п. 9 165 Четверта Женевська конвенція, ст. 54(2). 166 Четверта Женевська конвенція, ст. 147, див. Звичаєве МГП, норма 99; Статут МКС, ст. 8(2)(a)(vii). Більш детальний аналіз див. у Додатку. Більш детальний аналіз див. у підрозділі «Свавільне позбавлення волі цивільних осіб та примусові зникнення». 167 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.044, п. 11. 168 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.046, п. 11.
Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ 43 у колабораціонізмі. Як наслідок, з магазинів зникли продукти харчування, ліки, не було поставок з України і не було централізованого постачання продуктів з Російської Федерації».169
79. Місцеві адміністративні приміщення та склади гуманітарної допомоги також зазнали мародерства, що створило додаткові проблеми для місцевого населення з доступом до товарів першої необхідності та основних продуктів харчування. За словами одного очевидця, який надав свідчення БДІПЛ: «Хоча деяка гуманітарна допомога була доставлена [до Мелітополя], росіяни привласнили її і видавали за гуманітарну допомогу з Росії».170 Свідок з Енергодару (Запорізька область) повідомив: «Вони зайняли одну за одною більшість адміністративних будівель, будівлю СБУ та мерії. Вони розграбували всю техніку, яку знайшли в цих будівлях, забрали все, що їм сподобалося».171
80. Наприкінці травня і в червні ЗМІ та російська окупаційна влада оголосили, що в Херсоні та Мелітополі видаватимуть російські паспорти.172 Так само у червні російська влада, яка контролює Херсон, оголосила, що всі діти, народжені після 24 лютого в Херсонській області, автоматично отримають громадянство Російської Федерації. Важливо підкреслити, що відповідно до МГП, окупація територій не тягне за собою передачу суверенітету окупаційній державі, і вважається перехідним і тимчасовим режимом. Окупаційна держава повинна зберігати, наскільки це можливо, статус-кво анте на окупованій території, що означає, що вона повинна утримуватися від незворотних змін, включаючи територіальні та демографічні зміни, на таких територіях.173 Окупаційна держава несе відповідальність за забезпечення громадського порядку і безпеки та дотримання місцевих законів в інтересах населення, яке перебуває під окупацією. Зокрема, суворо забороняється будь-яка форма мародерства,174 а також привласнення або конфіскація приватної власності175 та гуманітарної допомоги.176
169 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.010, п. 13. 170 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.010, п. 14; див. також Зрадниця, яку росіяни поставили в Мелітополі, привласнила українську гумдопомогу, Українська правда, 25 березня 2022 р. 171 Опитування свідків БДІПЛ UKR.WS.009, п. 8. 172 Росія роздає паспорти в окупованих містах України, BBC News, 11 червня 2022 р. 173 Більш детальний аналіз див. у Додатку. 174 Четверта Женевська конвенція, ст. 33(2); Мародерство є воєнним злочином відповідно до Статуту МКС, ст. 8(2)(b)(xvi). 175 Гаазьке положення, ст. 46 забороняє конфіскацію приватної власності, крім випадків, перелічених у ст. 53; див. також ст.ст. 48-49 і 51; Звичаєве МГП, норма 51. 176 Четверта Женевська конвенція, ст. 60.
44 Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ Зловживання щодо цивільного населення на територіях під російською окупацією
Позасудові страти
81. Упродовж звітного періоду надходили переконливі повідомлення про позасудові страти цивільних осіб і представників місцевої влади на територіях, які не перебувають під ефективним контролем української влади.177 Крім того, з 15 травня УВКПЛ працює над підтвердженням понад 300 повідомлень про позасудові страти цивільних осіб російськими збройними силами, зазначаючи при цьому, що ця цифра може збільшитися в міру появи нових доказів.178
82. На початку квітня 2022 року, після того, як російські збройні сили відступили з Київської області, ЗМІ та різні правозахисні організації, такі як Human Rights Watch та Amnesty International, виявили численні докази позасудових вбивств цивільних осіб у Київській області,179 зокрема в Бучі.180 За даними різних джерел, включно з Офісом Генерального прокурора України, у масових похованнях у регіоні було виявлено понад тисячу тіл.181 За даними Human Rights Watch, у квітні сотні тіл цивільних осіб були зібрані з вулиць Бучі.182 Крім того, супутникові знімки, надані британською неурядовою організацією, зафіксували зображення понад 800 могил на кладовищі в Херсоні в період з 28 лютого по 15 квітня, а також «серію масових поховань» у лісі Ялівщина під Черніговом.183
83. Один чоловік, опитаний БДІПЛ, пригадав випадок, коли він став свідком ймовірного зґвалтування і страти чотирьох жінок в Ірпені. Він розповів, що російські солдати привезли тіла чотирьох жінок до свідка та наказали йому (та іншим особам, які перебували поруч) завантажити тіла на вантажівку і підпалити її разом з тілами. Він зазначив, що тіла чотирьох жінок виглядали так, ніби вони були застрелені в голову.184
177 Опитування свідків БДІПЛ, UKR.WS.027; UKR.WS.040. UKR.WS.045; див. також Ситуація з правами людини в Україні в контексті збройного нападу Російської Федерації: 24 лютого – 15 травня 2022 року, УВКПЛ ООН, 29 червня 2022 року, п. 80; Руйнування та втрати в Бучі, Україна, Human Rights Watch, 30 березня 2022 р. 178 Ситуація з правами людини в Україні в контексті збройного нападу Російської Федерації: 24 лютого – 15 травня 2022 року, УВКПЛ ООН, 29 червня 2022 року, п. 80. 179 Україна: Російські війська мають постати перед судом за воєнні злочини в Київській області, Amnesty International, травень 2022 р., 180 Україна: Слід смерті російських військ у Бучі, Human Rights Watch, 21 квітня 2022 р.; Україна: нові докази російських воєнних злочинів у Бучі та інших містах – новий звіт, Amnesty International UK, 6 травня 2022 р. 181 Україна: Дитячий табір, який став місцем страти, BBC News, 16 травня 2022 р. 182 Україна: Слід смерті російських військ у Бучі, Human Rights Watch, 21 квітня 2022 р. 183 «Більше контексту про ці могили можна побачити нижче від @Nrg8000, який раніше цього місяця виявив, що на цьому місці було вирито понад 800 нових могил», @Cen4infoRes, допис у Twitter, 15 квітня 2022 р. 184 Опитування свідка БДІПЛ, UKR.WS.040, пп. 24-27. Примітка: для отримання додаткової інформації про зґвалтування та вбивство жертв див. Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, де цей інцидент розглядається більш детально.
Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ 45 84. За словами іншого свідка, опитаного БДІПЛ, у селі неподалік його місця проживання в Ізюмі дислокувався український підрозділ територіальної оборони. 1 або 2 березня жителі Яремівки попередили свідка, щоб він не виходив з дому, оскільки солдати російської регулярної армії з білими стрічками на руках просуваються вперед і «зачищають села». Згідно з тим, що побачив свідок, вони були добре екіпіровані і не мали жодних знаків розрізнення, окрім білої стрічки. Як повідомляється, вони переслідували українські сили, коли ті відступали. Наступного дня свідок почув, що ці російські солдати вбили вісьмох людей в одному з домогосподарств.185
85. Також, інший свідок розповідав БДІПЛ: «Я перевіряв своїх домашніх тварин і побачив, як група солдатів оточила один з будинків у селі. Я почув, як вони наказали тим, хто був усередині, вийти. Вийшли двоє чоловіків. Вони були дуже худі і за зовнішнім виглядом були схожі на наркоманів. Вони сказали їм спустити штани, ймовірно, щоб вони не втекли. Я вийшов з будинку та запитав солдатів, що відбувається, але вони накричали на мене і сказали, щоб я повернувся в будинок. Потім підійшли командири і поговорили з тими двома чоловіками, після чого відвели їх на перехрестя вулиць Київської та Лисенка – ми тоді не знали, що з ними сталося потім, але приблизно в цей час ми почули автоматну стрілянину. 26 березня, коли ми вирішили евакуюватися, ми побачили тіла цих двох хлопців, які лежали на перехресті. Пізніше я запитав солдатів, чому вони їх вбили, і отримав відповідь, що вони були мародерами і мали при собі рації, і могли повідомляти про своє місцезнаходження.»186
86. Свідоме або навмисне вбивство цивільних осіб суворо заборонено і є серйозним порушенням МГП187 та воєнним злочином. 188
Свавільне позбавлення волі цивільних осіб та примусові зникнення
87. Протягом звітного періоду надходили переконливі повідомлення про свавільне позбавлення волі, а також про жорстоке поводження та катування під час утримання під вартою російською владою громадян України на територіях, що перебувають під російською окупацією.
88. Повідомлення про примусові зникнення на окупованих територіях включають викрадення російською владою представників місцевої влади, журналістів, правозахисників і звичайних громадян.
185 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.024, п. 8. 186 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.045, п. 34. 187 Четверта Женевська конвенція, ст. 147; Додатковий протокол I, ст. 75(2)(a); Звичаєве МГП, норма 89. Більш детальну інформацію див. у Додатку. 188 Вбивство визнається воєнним злочином, а якщо воно скоєне в рамках широкомасштабного або систематичного нападу, спрямованого проти будь-якого цивільного населення, – злочином проти людяності відповідно до Статуту МКС; див. Статут МКС, 8(2)(b) та 7(1)(a) відповідно.
46 Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ 89. Що стосується пересічних громадян, то одна зі свідків розповіла спостерігачам БДІПЛ, що в Херсоні відбулося кілька викрадень. Вона повідомила, що одного з її друзів викрали, і його доля невідома. Його квартиру обшукали і допитували про прапор, який він отримав багато років тому як сувенір (чорно-червоний прапор Української Повстанської Армії, який є символом українського націоналістичного руху).189 За словами свідка, «таких випадків у Херсоні багато. Вони викрадають людей. Їхній спосіб дій наступний: якщо вони хочуть викрасти когось з будинку, вони оточують будинок, а потім засилають когось всередину. Те саме з багатоквартирними будинками. Вони роблять це або пізно ввечері, або рано вранці. Зав’язують очі, одягають наручники. Роблять це і в присутності дітей. Якщо хтось буде чинити опір або заступатися за тебе, то розстрілюють на місці».190 Інша очевидиця повідомила, що її син, який працював підрядником у Боярці Київської області та був колишнім військовослужбовцем, зник безвісти 10 березня 2022 року, і його доля залишається невідомою.191
90. Також є численні повідомлення про викрадення представників місцевої влади. Одним з яскравих прикладів є викрадення мера Мелітополя Івана Федорова 10 березня.192 Мер був звільнений 16 березня після того, як українська влада обміняла дев’ятьох військовополонених.193 Інша свідок повідомила, що чоловік, який жив на її вулиці в Олешках, був викрадений російськими силами. Він був обраним депутатом міської ради.194
91. Свідки надали БДІПЛ тривожні повідомлення про ймовірні катування та інші зловживання під час перебування в полоні, а також про вкрай погані умови тримання під вартою.
92. Один зі свідків, опитаний БДІПЛ, повідомив про зловживання, яких він зазнав під час затримання. Він розповів, що його друга-журналіста примусили організувати зустріч у Каховці зі свідком, який також є журналістом. 12 березня, приблизно о 16:50, свідок прибув на місце зустрічі. Там на нього напали російські військовослужбовці і він знепритомнів від завданого удару, його зв’язали і відвезли до будівлі міської ради Нової Каховки.195 У будівлі мерії свідка допитував чоловік, який представився Валентином Леонтьєвим (справжнє ім’я – Валентин Матушенко). Валентин Матушенко погрожував свідку каліцтвом і смертю та висловлював бажання помститися за його журналістську
189 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.037, п. 35. 190 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.037, п. 36. 191 Опитування було проведено 5 квітня 2022 року. 192 Російські військові викрали мера Мелітополя, УКРІНФОРМ, 11 березня 2022 р. 193 Викрадений мер Мелітополя: Міський голова Іван Федоров звільнений в обмін на дев’ятьох російських призовників, Sky News, 17 березня 2022 р. 194 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.008, п. 15. 195 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.027, пп. 12-17.
Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ 47 діяльність щодо нього. Після цього він катував постраждалого.196 Свідок зазначає, що Матушенко був старшим, який керував у цій ситуації.197 Потім свідок повідомив, що його перевезли до будівлі Херсонської обласної державної адміністрації. Там його прикували наручниками до батареї біля вікна. У цьому місці його продовжили допитувати про діяльність, пов’язану з журналістикою та активізмом.198 Свідок повідомив, що в Херсонській облдержадміністрації, в кімнаті разом з ним перебували і допитувалися ще четверо затриманих чоловіків.199
93. Той самий опитаний свідок також повідомив, що в ніч на 13 березня 2022 року його доставили до слідчого ізолятора, розташованого в приміщенні Новокаховського відділу поліції на вулиці Теплоенергетиків, 3. Незважаючи на те, що в установі є вісімнадцять камер, свідка помістили в камеру, яка була ізольована від інших. Постраждалий описує, що ніч була холодною, а в камері не було жодних зручностей, окрім туалету.200 У період з 14 по 15 березня співробітники поліції (російські силовики) привезли до слідчого ізолятора більше людей і допитували їх. Свідок згадує двох затриманих з Європи, одного з Іспанії та одного з Нідерландів.201
94. 20 березня 2022 року цього свідка та 18-річного хлопця звільнили з-під варти в Херсоні. Опитаний також детально описав причину затримання 18-річного хлопця, яка була пов’язана з тим, що він фотографував російську техніку та військові транспортні засоби.202 Загалом свідка «утримували майже вісім днів – майже без їжі, води, ліків, засобів гігієни та будь-яких засобів для догляду за собою».203
95. БДІПЛ вважає ці повідомлення глибоко тривожними з точки зору МГП та МППЛ. Позбавлення свободи цивільних осіб під час збройних конфліктів є законним лише тоді, коли воно виправдане нагальними міркуваннями безпеки для сторони, яка його здійснює (у цьому випадку сторона конфлікту може поселити цивільних осіб у визначеному місці чи інтернувати), або у випадку затримання в рамках кримінального провадження. Якщо позбавлення волі не відповідає цим підставам і процедурам, воно є незаконним позбавленням волі, що є серйозним порушенням МГП і воєнним злочином.204 Крім того, всі особи, позбавлені волі з причин, пов’язаних зі збройним конфліктом, повинні мати
196 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.027, пп. 18-22. Примітка: жодних конкретних деталей про методи катувань свідок не згадував. 197 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.021, п. 21. 198 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.027, пп. 22-24, 28-29. 199 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.027, п. 27. 200 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.027, пп. 30-31. 201 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.027, пп. 32-34. 202 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.027, пп. 38-40. 203 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.027, п. 41. 204 Четверта Женевська конвенція, ст. 147, див. також Звичаєве МГП, норма 99; Статут МКС, ст. 8(2) (a)(vii). Більш детальний аналіз див. у Додатку.
48 Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ гуманне поводження, їм повинні бути забезпечені належні умови утримання, медична допомога, якої вони потребують, а також судові або процесуальні гарантії, що відповідають їхньому статусу.205 Якщо підтвердиться, що деякі цивільні особи утримувалися в невідомих місцях, це може кваліфікуватися примусовим зникненням, що заборонене звичаєвим МГП. 206
Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом
96. Через кілька тижнів після вторгнення Російської Федерації в Україну почали надходити десятки повідомлень про сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом (СНПК), скоєне російськими збройними силами, особливо з районів, що перебували під російською окупацією. Більшість випадків сексуального насильства було зафіксовано в передмісті Києва після того, як українські війська відновили контроль над Київською областю у квітні 2022 року.
97. З 8 по 29 березня в Богданівці було зафіксовано три вбивства цивільних осіб та два випадки сексуального насильства,207 що стали одними з перших повідомлень про сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом, в Україні.
98. Під час своєї роботи в Київській області спостерігачі БДІПЛ зібрали свідчення чоловіка, який став свідком ймовірного зґвалтування в Ірпені:
99. «Вони [російські солдати] забрали всіх жінок з групи до підвалу в багатоповерховому житловому будинку неподалік. Коли ми завантажували вантажівку, ми чули плач, крики та різні звуки, що доносилися з підвалу, куди забрали жінок. Ми припустили, що жінок зґвалтували. Думаю, вони перебували там близько двох годин. З приблизно тридцяти солдатів, які там були, до підвалу спустилися семеро чи восьмеро. Я не чув, щоб хтось віддавав наказ, але й ніхто не намагався їх зупинити. Навпаки, вони підбадьорювали один одного, для них це був жарт. Вони говорили російською мовою, тож ми їх розуміли. Я не пам’ятаю точних слів, але пам’ятаю, що це означало щось на кшталт «наше вище командування дозволяє нам робити все, що ми хочемо, тільки щоб ви не їхали в Бучу, тому що в Бучі вас ніхто не чекає». Я досі точно не знаю, що це означало, але можу припустити, що вони належали до підрозділу, який мав там штаб-квартиру, але приїжджав до Ірпеня, щоб діяти таким чином. [...]
205 Четверта Женевська конвенція, ст.ст. 68-78 і 79-141; Звичаєве МГП, норми 90 і 100-102. 206 Звичаєве МГП, норма 98. Більш детальний аналіз див. у Додатку на с. 41. 207 «Я можу робити з тобою все, що захочу»: російські солдати зґвалтували та вбили українських цивільних у селі Богданівка, Meduza, 18 квітня 2022 р.
Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ 49 100. Російські солдати вбили чотирьох з цих жінок. Вони винесли їхні тіла туди, де були ми. На тілах були синці та кров, і ми побачили, що кожна з них була вбита пострілом у лоб. Всі вони були абсолютно голі, навіть шкарпеток на них не було. На грудях у всіх чотирьох були синці. На попереку були сліди від палиць або прутів, ніби їх били, а також синці та подряпини навколо промежини пахової області. На інших частинах тіла не було жодних синців або слідів. На всіх тілах були однакові сліди. Солдати наказали нам завантажити їх в одну з вантажівок, в якій закінчилося пальне, а потім вони підпалили цю вантажівку разом з чотирма тілами.
101. Інші жінки залишилися в підвалі; ми все ще чули крики; припускаю, що на цьому насильство не припинилося. Вони плакали. «Боже мій», – деякі казали: «убийте мене, просто застрельте мене». Я не знаю, що з ними сталося, але я чув від друга мого друга, що пізніше їх [жінок] перевезли до Києва українці, мабуть, для надання медичної допомоги. [...] З того, що ця людина розповіла мені, нібито почувши від цих жінок, жінки, які загинули, були вбиті за те, що вони відмовилися займатися оральним сексом з російським солдатам».208
102. Як підкреслюється у свідченнях, зібраних БДІПЛ, випадки зґвалтування часто супроводжуються побиттям, приниженням і мовою ворожнечі, що також зафіксовано у свідченнях, зібраних іншими організаціями, такими як Human Rights Watch. В одному з таких випадків повідомляється, що жінка, яка переховувалася зі своєю сім’єю у школі в Харківській області, була неодноразово зґвалтована російським солдатом.209 Вона заявила, що солдат бив її і порізав ножем обличчя, шию і волосся. Human Rights Watch проаналізувала дві фотографії, якими поділилася жінка, на яких видно поранення на обличчі. 210
103. За інформацією Спеціальної представниці Генерального секретаря ООН з питань сексуального насильства в умовах конфлікту Праміли Паттен, станом на 3 червня 2022 року Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні отримала 124 повідомлення про ймовірні сексуальні злочини в контексті конфлікту в Україні. Основними регіонами були Вінницька, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Київська, Луганська, Миколаївська, Харківська, Херсонська та Чернігівська області. Паттен повідомила, що 49 зі 124 заяв про сексуальне насильство стосувалися дітей.211 Однак, дуже ймовірно, що поточні цифри не відображають повної картини СНПК в Україні, оскільки багато
208 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.040, пп. 24-27. 209 Україна: Безперечні воєнні злочини на підконтрольних Росії територіях, Human Rights Watch, 3 квітня 2022 р. 210 Там само. 211 Війна в Україні: жодної амністії для винних у зґвалтуваннях, Новини ООН, 6 червня 2022 р.
50 Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ постраждалих можуть утримуватися від повідомлень через травму і страх стигматизації.
104. Станом на кінець червня 2022 року українські правоохоронці розпочали 20 розслідувань ймовірних випадків сексуального насильства, скоєних російськими військовими.212 Судові процеси у справах про СНПК в Україні розпочалися 23 червня, коли в Україні відбулося попереднє слухання у справі російського солдата Михайла Романова, якого звинувачують у зґвалтуванні в Богданівці.213 Оскільки Романов не перебуває під вартою, його судять заочно. Засідання проходить у закритому режимі на прохання потерпілої. Як повідомляється, за подібними звинуваченнями були встановлені ще двоє підозрюваних.214
105. Зґвалтування та інші форми сексуального насильства, вчинені в умовах збройного конфлікту, є порушенням МГП і є воєнними злочинами відповідно до Статуту МКС.215 Російська Федерація повинна дотримуватися заборони сексуального насильства з боку своїх збройних сил і зобов’язана притягнути до відповідальності ймовірних виконавців таких жахливих злочинів.
Придушення мирного протесту
106. На початку звітного періоду на територіях, непідконтрольних українській владі, відбулося багато мітингів і демонстрацій на знак протесту проти російського військового нападу. Спочатку у деяких містах можна було проводити ці зібрання без втручання російської влади. Один зі свідків заявив, що «спочатку в Мелітополі не було російського військового штабу, тому місцеві жителі могли організовувати мирні мітинги. Російські військові нічого не могли зробити (...) Військового штабу не було близько тижня або двох, і в цей період можна було організовувати мирні мітинги (...)».216
107. Пізніше протести почали жорстко обмежуватися російською владою, як правило, шляхом невиправданого та непропорційного застосування сили проти мирних протестувальників, розгону зібрань, а також затримання та арешту учасників та організаторів зібрань. Вищезгаданий свідок повідомив БДІПЛ, що «коли до міста приїхали представники Федеральної служби безпеки (...) місто почало
212 Соня Лукашова, Від Facebook до допитів. Чому омбудсмен Денісова втратила посаду, Українська правда, 27 червня 2022 р. 213 Україна розпочала перший суд над російським солдатом, звинуваченим у зґвалтуванні, Reuters, 23 червня 2022 року, 214 Соня Лукашова, Від Facebook до допитів. Чому омбудсмен Денісова втратила посаду, Українська правда, 27 червня 2022 р. 215 Четверта Женевська конвенція, ст. ст. 3 і 27; Додатковий протокол I, ст.ст. 75-77; Звичаєве МГП, норма 93. Див. також Статут МКС, ст. 8(2)(b)(xxii). 216 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.010, п. 8.
Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ 51 змінюватися. Коли вони з’явилися, люди почали зникати, деяких людей викрадали. Викрали мера. Він, напевно, найвідоміша людина, яку викрали. Але викрадали також організаторів мітингів, колишніх військових, деяких активістів НУО. Були випадки, коли викрадали протестантських священиків».217
108. Кілька свідків, опитаних БДІПЛ, також згадували про застосування російською владою світлошумових і світлових гранат під час зібрань. За словами одного зі свідків, у Каховці «місцеві жителі організували мітинги, і спочатку людей розганяли без застосування зброї, але пізніше росіяни почали використовувати світлошумові гранати для розгону мітингів. Ці гранати вибухали, і люди отримували поранення від осколків. Було шестеро поранених».218
109. Інший свідок розповів БДІПЛ, що матерями був організований мирний мітинг в пам’ять про українських дітей, які загинули в Енергодарі під час цієї війни.219 «Вони попросили у російських окупантів дозволу на проведення цієї акції. Це були мами з дітьми у візочках і немовлятами. Спочатку вони просили півгодини, але їм дали п’ятнадцять хвилин. Матері принесли речі, іграшки, заспівали гімн України, а після того, як п’ятнадцять хвилин закінчилися і люди почали розходитися, росіяни застосували світлошумові гранати і почали стріляти в повітря. Це були просто люди з дітьми та сумками. Троє людей були поранені. Я був у місті, коли це сталося, я бачив дим».220 Свідок, яка була присутня на мітингах на підтримку України в Херсоні, також повідомила, що російські військові «використовували гумові кулі і стріляли у повітря». Вони також використовували світлові гранати, які, за її словами, кидали в натовп.221
110. Також інший свідок повідомив, що один з його друзів розповів йому, що на 23-й день протестів у Херсоні його друг, який був фотографом («потерпілий»), намагався сфотографувати російських солдатів. В результаті кілька російських солдатів схопили потерпілого і зв’язали йому руки і ноги, а потім побили. Свідок також повідомив, що російські солдати наділи на голову потерпілого капюшон і відвели його до невідомої будівлі. Там російські солдати поставили потерпілого на коліна, забрали його речі і продовжили бити. Солдати знайшли в його гаманці кілька доларів США і звинуватили його в отриманні грошей
217 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.010, п. 8. 218 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.005, п. 17. 219 Свідок не вказує точного часу/дати проведення цього мітингу. Однак одне з відео, яким поділився свідок, може вказувати на те, що він відбувся на початку квітня (2 квітня 2022 року), оскільки це ж відео прикріплене до твіту від 2 квітня, в якому стверджується, що протест в Енергодарі був зустрінутий з насильством, допис у Twitter; у повідомленні у Telegram, схоже, стверджується, що протест справді відбувся 2 квітня. 220 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.009, п. 11. 221 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.023, п. 21.
52 Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ за участь у мітингах та погрожували йому каліцтвом. Після цього його відвезли в інше невідоме місце, все ще в капюшоні, і наказали порахувати до ста. Вони залишили його в цьому невідомому місці. Потерпілий вважав, що його збираються стратити. Свідок бачив потерпілого наступного дня та помітив сліди жорстокого поводження з ним.222
111. За спостереженнями БДІПЛ і зібраними свідченнями, через кілька тижнів після початку війни більшість протестів і мітингів на окупованих Росією територіях припинилися внаслідок жорстоких репресій російської влади і розгону будь-яких зібрань. Ці повідомлення викликають занепокоєння як з точки зору МГП, так і з точки зору МППЛ. МППЛ продовжує застосовуватися в ситуаціях збройного конфлікту, в тому числі на окупованих територіях, отже, право на мирний протест має бути гарантоване.223 Окупаційна держава зобов’язана підтримувати правопорядок на окупованих територіях 224 і, стикаючись з мирними протестами, повинна поважати норми МППЛ, що застосовуються до правоохоронних операцій. Таким чином, вона повинна утримуватися від втручання у здійснення права на мирний протест, зокрема, від застосування надмірної сили для розгону мітингів.225 У ситуаціях, коли ефективний контроль над територією переходить з рук в руки, а населення сприймає військовослужбовців як ворожу силу, ситуація стає ще більш небезпечною. Свідченням цього є випадки невиправданого та непропорційного застосування сили окупаційною владою, що призводить до поранень, а також насильство навколо зібрань в Україні.
Ґ. ЗЛОВЖИВАННЯ НА ПІДКОНТРОЛЬНИХ УКРАЇНІ ТЕРИТОРІЯХ
112. Надходять повідомлення про ймовірні порушення на території, підконтрольній Уряду України, щодо поводження з особами, підозрюваними у мародерстві.
Поводження з особами, підозрюваними у мародерстві
113. Зафіксовані також зловживання щодо цивільних осіб, які, як стверджується, брали участь у мародерстві на території, підконтрольній Уряду України, або на території, контроль над якою нещодавно відновили українські війська.
222 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.001, п. 34. 223 Право на свободу зібрань гарантується статтею 21 МПГПП, статтею 11 ЄКПЛ. 224 Гаазьке положення, ст. 43. 225 Більш детальний аналіз див. у Звіті Московського механізму, 13 квітня 2022 року, с. 65-66.
Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ 53 114. В одному випадку свідок, опитаний спостерігачами БДІПЛ, зазначив, що озброєні мародери були присутні в місті Ірпінь Бучанського району Київської області до 26 березня 2022 року, коли після відступу російських військ і прибуття українських сил утворився короткий вакуум влади.226
115. Аналогічним чином, на зображеннях і відео, які поширювалися в соціальних мережах, було видно, як цивільні особи та невідомі озброєні чоловіки застосовували власну форму покарання до осіб, яких нібито спіймали на мародерстві, включаючи прив’язування їх до ліхтарних стовпів або дерев і публічне побиття 227.
116. Після повідомлень про мародерство і подальші «громадянські арешти» деякі державні органи України публічно підтримали такі дії.228 У деяких випадках заяви, зроблені державними службовцями, містили погрози насильства. Так, Сергій Сухомлин, мер Житомира, заявив про це у своєму дописі у Facebook:
117. «У районі Крошні затримали декілька людей, які намагалися залізти в магазин. Я всіх попереджаю: поліція, Нацгвардія, загони тероборони отримали наказ не затримувати – можна стріляти на місці. Мародерства у місті не буде. Всі отримали наказ стріляти на місці».229
118. Такі заклики з боку державних службовців та правоохоронних органів до насильства проти ймовірних мародерів викликають занепокоєння. Підозрюваним у мародерстві має бути забезпечено право на справедливий судовий розгляд і гуманне поводження з ними з повною повагою до їхніх прав людини.
Д. СТАНОВИЩЕ ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ
119. З початком військового нападу Російської Федерації на Україну виникли занепокоєння щодо ймовірних порушень обома воюючими сторонами прав і захисту, гарантованих військовополоненим Третьою Женевською конвенцією.230
226 Опитування свідка БДІПЛ UKR.WS.045, пп. 32-33. 227 Kyiv Politics, повідомлення у Telegram від 6 березня 2022 року.; Kyiv Politics, повідомлення у Telegram від 12 березня 2022 року.; Україна: Людей, звинувачених у мародерстві, прив’язують до стовпів, роздягають та б’ють, веб-сайт France 24, 1 квітня 2022 р.; Спротив, лихо і мародерство в передмісті Києва, див. також Pravda Gerashchenko, повідомлення у Telegram від 18 квітня 2022 року. 228 «Не вважаю це диким». Радник глави МВС розповів, як ставиться до народної розправи над мародерами, Страна Сегодня, 21 березня 2022 р.; Олексій Білошицький, допис у Facebook від 1 березня 2022 року.; Україна: Людей, звинувачених у мародерстві, прив’язують до стовпів, роздягають та б’ють, France 24, 1 квітня 2022 р., першоджерело: Олександр Мамай, допис у Facebook від 2 березня 2022 року. 229 У мародерів будуть одразу стріляти – мер Житомира, Українська правда, 27 лютого 2022 р., першоджерело: Сергій Сухомлин, допис у Facebook від 27 лютого 2022 року. 230 Третя Женевська конвенція про поводження з військовополоненими 1949 року (Третя Женевська конвенція).
54 Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ 120. Згідно зі свідченнями, наданими колишніми військовополоненими ЗМІ, численні порушення відбуваються як в Україні, так і в Російській Федерації. Ці порушення включають повідомлення про погані умови утримання військовополонених, які стикаються з відсутністю доступу до їжі, води та санітарії, одягу та медичної допомоги.231 Крім того, військовополонені з обох сторін часто повідомляють про катування, побиття 232 та інші зловживання.233 Деякі форми принижень, такі як примушування захоплених військовополонених співати гімн держави, що їх утримує, були зафіксовані як з боку Російської Федерації,234 так і з боку України.235 Вбивства українських військовополонених також були зафіксовані у нібито зізнанні одного з командирів так званої «Донецької народної республіки».236 У соціальних мережах також поширювалося відео, на якому нібито зафіксовано вбивство російського військовополоненого в передмісті Києва, і за умови підтвердження його достовірності воно може бути використане для притягнення до відповідальності за такий тяжкий злочин.237
121. З перших тижнів вторгнення відеозаписи захоплених російських військовополонених почали поширюватися в соціальних мережах, викликаючи занепокоєння через те, що військовополонених піддавали цікавості публіки і через готовність використовувати їх у пропагандистських цілях. На українському Telegram-каналі «Шукай своїх» регулярно з’являлися відеоролики, в яких на камеру допитували російських військовополонених, які просили вибачення в українського народу, прославляли Збройні Сили України та очорнювали власних командирів. Військовополонених також просили поділитися своїми особистими даними, такими як імена, домашні адреси, імена батьків і командирів. Запис розмов з членами сім’ї та заклики до матерів і членів сім’ї протестувати проти режиму були ще одним тривожним аспектом відеозаписів допитів. Окрім відеозаписів допитів, російських військовополонених змушували брати участь у прес-конференціях, де їх просили розповідати про свої дії під час військового вторгнення.238 Такі відеозаписи та практика викликають серйозне занепокоєння з точки зору МГП. Згідно із Третьою Женевською конвенцією, військовополонені
231 Дар’я Маркіна, Два українські вертолітники, утримувані Росією як військовополонені, розповідають про свій час у полоні, CNN.com, 15 червня 2022 р. 232 Стюарт Белл, Український військовополонений звинувачує Росію у тортурах, globalnews.ca, 22 червня 2022 р. 233 Пьотр Зауер, «Ти здригаєшся від найменшого звуку»: Російський солдат розповідає про життя в полоні, The Guardian, 26 травня 2022 року. 234 Стюарт Белл, Український військовополонений звинувачує Росію у тортурах, globalnews.ca, 22 червня 2022 р. 235 Російських полонених змусили співати гімн України | Ukraine War 2022, YouTube-канал «Ukraine War Channel», 26 березня 2022 року. 236 Олег Сухов, Зізнання російського бойовика у вбивстві полонених може стати доказом воєнних злочинів (АУДІО), Kyiv Post, 6 квітня 2022 р. 237 З’явилося відео, яке показує вбивство полоненого російського солдата, BBC News, 7 квітня 2022 р/ 238 Україна: занепокоєння через появу військовополонених на прес-конференціях, Amnesty International, 7 березня 2022 р.
Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ 55 повинні завжди мати гуманне поводження і бути захищеними від актів насилля, залякування, образ і цікавості публіки.239 Крім того, до військовополонених не можуть застосовуватися фізичні чи моральні тортури та будь-яка інша форма примусу для одержання від них будь- яких відомостей. Військовополоненим, які відмовляються відповідати, не можна погрожувати, не можна їх ображати або піддавати будь-якому неприємному чи невигідному поводженню.240
122. Після критики з боку експертів з МГП та правозахисних організацій 241 деякі відео були видалені, а нові почали публікуватися на особистому YouTube-каналі блогера Володимира Золкіна.242 Хоча ці відео містили відмову від відповідальності, що включає згоду солдатів на участь у відео відповідно до цивільних кодексів Російської Федерації та України, це не звільняє українську владу від зобов’язання утримуватися від піддавання військовополонених цікавості публіки та інших зловживань.
123. Аналогічні порушення були допущені російською владою, оскільки подібні відеоролики з українськими військовополоненими почали з’являтися на російських федеральних каналах. Військовополонені дають інтерв’ю, описують дії та воєнні злочини, скоєні Збройними Силами України, характеризують їх як «нацистів» і хвалять умови утримання, які забезпечує російська влада. Крім того, російські державні та підконтрольні державі медіа поширювали відеозаписи з військовополоненими, на яких їх змушують роздягатися на камеру 243 та демонструвати свої татуювання.244
124. З травня 2022 року Україна та Російська Федерація, а також де-факто влада так званих «Луганської народної республіки» та «Донецької народної республіки», що перебувають під загальним контролем Російської Федерації,245 проводять судові процеси над захопленими військовополоненими за нібито воєнні злочини. Станом на 30 червня Україна оголосила вироки трьом російським військовополоненим.246
239 Третя Женевська конвенція, ст.ст. 13 і 17. Більш детальний аналіз див. у Додатку. 240 Третя Женевська конвенція, ст. 17. 241 Україна: Поважайте права військовополонених, Human Rights Watch, 16 березня 2022; див. також Аарон Блейк, Чому вам слід двічі подумати, перш ніж ділитися цим вірусним відео з очевидним російським військовополоненим, The Washington Post, 7 березня 2022 р. 242 YouTube-канал «Volodymyr Zolkin». 243 Леонід Рагозін, Чи досягає Путін своїх цілей в Україні?, Aljazeera.com, 24 травня 2022 р. 244 «Ми що, за нацистів?»: Татуювання полонених солдатів «Азова» викликали шок на Заході, Комсомольская Правда, 21 травня 2022 р. 245 БДІПЛ вважає, що, здійснюючи загальний контроль над такими суб’єктами, Російська Федерація несе відповідальність за їхню поведінку відповідно до норм МГП, у тому числі щодо переслідування військовополонених. 246 Для того, щоб Україна могла ефективніше здійснювати такі провадження, президент Зеленський має підписати закон № 2689, ухвалений парламентом у травні 2021 року і спрямований на гармонізацію Кримінального кодексу України з міжнародним кримінальним правом та міжнародним гуманітарним правом, що забезпечить належну правову базу для переслідування злочинів, пов’язаних із порушенням норм МГП.
56 Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ Як повідомляється, двоє військовополонених були засуджені до 11 з половиною років ув’язнення за обстріл навчального закладу в Харківській області,247 а ще один військовополонений був засуджений до довічного ув’язнення за вбивство цивільної особи в Сумській області.248 Тим часом тривають судові переслідування за сексуальні злочини.249 Хоча військовополонені не можуть бути покарані або переслідувані за сам факт участі в бойових діях, вони можуть бути притягнуті до відповідальності за воєнні злочини, скоєні під час бойових дій. У таких випадках військовополоненим повинні бути надані права на справедливий судовий розгляд, включаючи право на розгляд справи незалежним і неупередженим судом.250
125. 9 червня Верховний суд самопроголошеної «Донецької народної республіки», що перебуває під загальним контролем Російської Федерації, засудив до смертної кари двох британців, Ейдена Асліна та Шона Піннера, а також громадянина Марокко Брахіма Саадуна251 за звинуваченням у «найманстві», а також за іншими звинуваченнями, пов’язаними з участю у бойових діях проти так званої «Донецької народної республіки». Хоча участь у бойових діях може визначатися сторонами конфлікту як кримінальний злочин, комбатанти на боці ворога мають право на статус військовополонених і не повинні переслідуватися за активну участь у бойових діях.252 Крім того, сім’ї засуджених, а також українські офіційні особи повідомили, що ці троє солдатів були інтегровані до складу Збройних Сил України задовго до російського військового нападу на Україну 253 і що Піннер та Аслін мають українське громадянство.254 Це означає, що троє солдатів не були найманцями 255 і повинні були розглядатися як члени Збройних Сил України та, відповідно, отримати статус військовополонених.
247 Валері Гопкінс, 2 російських солдатів засуджені в українських судах за воєнні злочини, The New York Times, 31 травня 2022 р. 248 Шон Вокер, Український суд засудив російського солдата до довічного ув’язнення за вбивство цивільного, The Guardian, 23 травня 2022 , 249 Див. справу російського солдата, якого заочно судять за звинуваченням у зґвалтуванні, п.104 цього звіту. 250 Третя Женевська конвенція, ст. 84. 251 Захоплені британці та марокканець засуджені до смертної кари – російське інформагентство, BBC News, 10 червня 2022 р. 252 Крім того, згідно із Третьою Женевською конвенцією, будь-яка особа, яка бере безпосередню участь у воєнних діях і потрапляє під владу супротивної сторони, вважається військовополоненою. Третя Женевська конвенція передбачає, що у разі виникнення сумнівів щодо того, чи має хтось право на статус військовополоненого, ця особа перебуває під захистом Конвенції доти, доки такий статус не буде визначений компетентним трибуналом (Третя Женевська конвенція, ст. 5). У цьому випадку, якщо влада так званої «Донецької народної республіки» мала сумніви щодо статусу британських і марокканських солдатів, перш ніж переслідувати їх як найманців, вона повинна була виходити з презумпції їхнього статусу військовополонених і дочекатися його визначення компетентним судом. 253 Джош Галлідей, Захоплені британці виступили на російському телебаченні з проханням до Бориса Джонсона допомогти їх звільнити, The Guardian, 18 квітня 2022 р. 254 Марокканець, засуджений до смертної кари в Донецьку, має українське громадянство і не є найманцем, каже батько, Reuters, 13 червня 2022 р. 255 Визначення поняття «найманець» згідно з МГП див: Додатковий протокол I, ст. 47; Звичаєве МГП, норма 108.
Оцінка ймовірних порушень МГП та МППЛ 57 126. Особливе занепокоєння викликає невизначеність долі військовополонених, захоплених на металургійному комбінаті «Азовсталь» у Маріуполі. Хоча офіційна кількість військовополонених, захоплених на металургійному комбінаті, залишається невідомою, а цифри, які повідомляються двома сторонами конфлікту, варіюються від 1 700256 до 2 439.257 Попри наполягання деяких російських посадовців на тому, що затримані українські колишні бійці мають постати перед судом, а не підлягати обміну,258 95 в’язнів «Азовсталі», як повідомляється, були обміняні у червні 2022 року.259 Доля решти бійців «Азовсталі» продовжує викликати занепокоєння, оскільки Міністерство юстиції Росії звернулося до Верховного суду з проханням визнати полк «Азов» «терористичною організацією»,260 що можна розцінювати як спробу ухилитися від зобов’язань, передбачених Третьою Женевською конвенцією, незаконно позбавивши в’язнів «Азовсталі» статусу військовополонених і захисту.
256 Еммануель Гриншпан, Війна в Україні: Захоплені в полон бійці «Азовсталі» стикаються з невизначеним майбутнім, Le Monde, 2 червня 2022 р. 257 Пушилін: всі полонені з «Азовсталі» утримуються в ДНР, Коммерсантъ, 23 травня 2022 р. 258 Леонід Цвєтаєв, Беззастережна капітуляція. Військові з «Азовсталі» не висували жодних вимог, Газета.ru, 17 травня 2022 р. 259 Пьотр Зауер, Україна оголосила про найбільший обмін військовополоненими з часу вторгнення Росії, The Guardian, 29 червня 2022 р. 260 Російський прокурор просить суд визнати український полк «Азов» «терористичною організацією», повідомляє Інтерфакс, Reuters, 17 травня 2022 р. Тимчасові рекомендації
VI БДІПЛ закликає Російську Федерацію та Україну як сторони конфлікту:
• Поважати та забезпечувати дотримання МГП та МППЛ на підконтрольних їм територіях;
• Завжди розрізняти цивільне населення і комбатантів, а також цивільні об’єкти та військові об’єкти, спрямовуючи атаки лише на воєнні об’єкти;
• Вживати всіх можливих запобіжних заходів, щоб уникнути і в будь- якому випадку звести до мінімуму випадкові втрати життя серед цивільного населення, поранення цивільних осіб і пошкодження цивільних об’єктів;
• Утримуватися від використання зброї, яка за своєю конструкцією або застосуванням може спричинити надмірні ушкодження або непотрібні страждання;
• Утримуватися від використання зброї вибухової дії з широкою площею ураження, в тому числі касетних боєприпасів, у густонаселених районах;
• Підписати та ратифікувати Конвенцію про касетні боєприпаси (2008);
• Розкрити місцезнаходження та статус усіх цивільних осіб протилежної сторони, які перебувають під їхнім контролем, включаючи будь- які розслідування, що проводяться проти них, і звільнити всіх, чиє утримання під вартою є незаконним;
• Забезпечити, щоб з усіма військовополоненими та будь-яким іншим утримуваним персоналом (наприклад, медичним) поводилися з повною повагою відповідно до Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року (Третя Женевська конвенція);
• Утриматися від переслідування захоплених у полон комбатантів лише за сам факт їхньої безпосередньої участі у бойових діях;
• Поважати свій обов’язок розслідувати і переслідувати згідно з МГП ймовірні серйозні порушення Женевських конвенцій 1949 року і законів війни;
• Надавати міжнародним слідчим, у тому числі слідчим Міжнародного кримінального суду, безперешкодний доступ до території, яка перебуває під їхнім ефективним контролем, з метою посилення відповідальності за ймовірні міжнародні злочини;
60 Тимчасові рекомендації • Ратифікувати Римський статут і офіційно стати членами Міжнародного кримінального суду;
• Забезпечити безпеку та ефективність узгоджених гуманітарних коридорів як для евакуації, так і для доставки допомоги;
• Забезпечити свободу пересування та повернення цивільних осіб, які евакуюються або іншим чином рятуються від насильства.
БДІПЛ закликає Російську Федерацію:
• Утримуватися від нападів невибіркового характеру проти цивільного населення та цивільних об’єктів;
• Поважати основні принципи права окупації та утримуватися від внесення незворотних змін до статусу українських територій, що перебувають під воєнною окупацією;
• Негайно припинити депортацію цивільного населення з окупованих територій на територію Російської Федерації з територій так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки»;
• Припинити піддавати цивільних осіб з окупованих територій позасудовим стратам, катуванням та іншим формам жорстокого поводження під час утримання під вартою;
• Негайно припинити викрадення, свавільні затримання та примусові зникнення цивільних осіб на окупованих територіях;
• Скасувати процедуру «фільтрації» цивільних осіб, яка здійснюється Російською Федерацією та силами так званих «Донецької народної республіки» та «Луганської народної республіки» з порушенням їхнього права на свободу пересування та права на недоторканність приватного життя;
• Забезпечити, щоб смертна кара не присуджувалася і не виконувалася нікому, хто перебуває під її контролем, або в ув’язненні на територіях, що перебувають під її повним контролем.
БДІПЛ закликає Україну :
• Розпочати розслідування у випадках ймовірних позасудових покарань, у тому числі щодо осіб, підозрюваних у мародерстві;
Тимчасові рекомендації 61 • Забезпечити постійне дотримання узгоджених на міжнародному рівні стандартів неупередженості, незалежності та ретельності кримінального судочинства;
• Підписати закон №2689, ухвалений парламентом у травні 2021 року та покликаний гармонізувати Кримінальний кодекс України з міжнародним кримінальним правом та міжнародним гуманітарним правом, що дозволить українській владі ефективно розслідувати та переслідувати за порушення МГП, вчинені на її території. Додаток відповідні норми міжнародного гуманітарного права (МГП), що застосовуються до міжнародного збройного конфлікту в Україні
Як Російська Федерація, так і Україна пов’язані договірними та звичаєвими нормами МГП,261 що застосовуються під час міжнародних збройних конфліктів, зокрема Гаазьким положенням 1907 року,262 чотирма Женевськими конвенціями 1949 року 263 та Додатковим протоколом I до них 1977 року.264 Як Україна, так і Російська Федерація є сторонами кількох основних договорів у сфері прав людини. У ситуації збройного конфлікту, за винятком законних відступів, передбачених деякими договорами з прав людини, держави залишаються пов’язаними своїми зобов’язаннями за міжнародними договорами з прав людини.
Методи та засоби ведення війни
Націлювання
• При здійсненні нападу сторони конфлікту повинні завжди розрізняти цивільне населення 265 і комбатантів,266 а також цивільні об’єкти і воєнні об’єкти (принцип розрізнення).267 Напади можуть спрямовуватися виключно проти комбатантів і на воєнні об’єкти. МГП суворо забороняє напади невибіркового характеру.268 До них відносяться, наприклад, напади, які не спрямовані на конкретний воєнний об’єкт, а отже, спрямовані проти цивільних осіб або цивільних об’єктів;269 або напади, при яких застосовуються методи або засоби ведення воєнних дій, які за своєю суттю є невибірковими. Крім того, МГП передбачає, що при проведенні військових операцій необхідно постійно дбати про те, щоб оберігати цивільне населення та цивільні об’єкти. Це означає, що всі сторони конфлікту повинні вживати всіх можливих запобіжних заходів, щоб уникнути і в усякому випадку звести до мінімуму випадкові
261 База даних звичаєвого МГП містить 161 норму звичаєвого МГП, визначених дослідженням МКЧХ 2005 року про звичаєве МГП, а також повну збірку практик за результатами цього дослідження. Див. також Жан-Марі Генкертс і Луїза Досвальд-Бек, Звичаєве міжнародне гуманітарне право – Том 1: Норми (CUP 2005) (Звичаєве МГП). 262 IV Гаазька конвенція 1907 року про закони і звичаї війни на суходолі та додаток до неї: Положення про закони і звичаї війни на суходолі (Гаазьке положення). 263 Перша Женевська конвенція про поліпшення долі поранених і хворих у діючих арміях (Перша Женевська конвенція); Друга Женевська конвенція про поліпшення долі поранених, хворих та осіб, які зазнали корабельної аварії, зі складу збройних сил на морі (Друга Женевська конвенція); Третя Женевська конвенція про поводження з військовополоненими (Третя Женевська конвенція); Четверта Женевська конвенція про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року (Четверта Женевська конвенція). 264 Додатковий протокол до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів (Протокол I), 8 червня 1977 року (Додатковий протокол I). 265 Додатковий протокол I, ст. 50; Звичаєве МГП, норма 5. 266 Додатковий протокол I, ст. 43(2); Звичаєве МГП, норми 3 і 4. 267 Додатковий протокол I, ст. 48; Звичаєве МГП, норми 1 і 7. Визначення цивільних об’єктів і воєнних об’єктів див. у Додатковий протокол I, ст.ст. 52(1) і 52(2); Звичаєве МГП, норми 9 і 8. 268 Додатковий протокол I, ст. 51(4); Звичаєве МГП, норма 11. 269 Додатковий протокол I, ст. 51(4)(a); Звичаєве МГП, норма 12.
64 Додаток втрати життя серед цивільного населення, поранення цивільних осіб і пошкодження цивільних об’єктів (принцип вжиття запобіжних заходів під час нападу).270 Для сторони конфлікту, яка планує напад, такі запобіжні заходи включають вибір засобів і методів нападу, які з більшою ймовірністю дозволять уникнути або звести до мінімуму випадкову шкоду цивільним особам або цивільним об’єктам,271 а також ефективне завчасне попередження цивільного населення перед початком нападу.272 Воюючі сторони також повинні вживати запобіжних заходів для захисту підконтрольного їм населення від наслідків нападу, наприклад, уникати розміщення воєнних об’єктів у густонаселених районах або поблизу них.273
• Сторони конфлікту також повинні поважати принцип пропорційності,274 який забороняє напади на воєнні об’єкти, які, як можна очікувати, можуть спричинити випадкові втрати серед цивільного населення, поранення цивільних осіб, пошкодження цивільних об’єктів або їх поєднання, що буде надмірним порівняно з конкретною і безпосередньою воєнною перевагою, яку очікують отримати. Враховуючи, що прямі напади на цивільне населення та цивільні об’єкти вже заборонені, оцінка пропорційності є актуальною лише тоді, коли напади спрямовані проти законних воєнних цілей. Недотримання принципів розрізнення і пропорційності є серйозним порушенням МГП, яке за Римським статутом Міжнародного кримінального суду (Статут МКС) прирівнюється до воєнних злочинів.275
• Медичні заклади/підрозділи 276 та їхній персонал користуються особливим захистом відповідно до МГП.277 Якщо вони використовуються у воєнних цілях (наприклад, для зберігання зброї), вони втрачають свій захист і можуть бути об’єктом нападів, але за обмежених обставин і з дотриманням додаткових запобіжних заходів, порівняно з іншими цивільними об’єктами.278 Як зазначено у статті 19 Четвертої Женевської конвенції: «Захист, (…) може бути припинено лише після відповідного попередження, у якому в усіх відповідних випадках установлено обґрунтований строк, і після того, як таке попередження залишилося без уваги».
270 Додатковий протокол I, ст. ст. 57 і 58; Звичаєве МГП, норми 15-21. 271 Додатковий протокол I, ст. 57(2)(a); Звичаєве МГП, норма 17. 272 Додатковий протокол I, ст. 57(2)(c); Звичаєве МГП, норма 20. 273 Додатковий протокол I, ст. 58; Звичаєве МГП, норми 22-24. 274 Додатковий протокол I, ст. 51(4)(b), Звичаєве МГП, норма 14. 275 Статут МКС, ст. 8(2)(b). 276 До них належать як цивільні, так і військові лікарні. 277 Четверта Женевська конвенція, ст. ст. 18 і 20-22; Додатковий протокол I, ст. 12 і 15; Звичаєве МГП, норми 28-29 і 25. 278 Четверта Женевська конвенція, ст. 19; Додатковий протокол I, ст. 13; Звичаєве МГП, норми 25, 28.
Додаток 65 • МГП зобов’язує сторони конфлікту поважати медичний персонал, який виконує медичні обов’язки, і захищати його від нападів за будь-яких обставин.279
• Журналісти та працівники ЗМІ, які перебувають у професійних відрядженнях в районах збройних конфліктів, вважаються цивільними особами і, як такі, мають право на повагу та захист від нападів, якщо вони не беруть безпосередньої участі у бойових діях.280
• Школи та інші навчальні заклади: Відповідно до МГП, школам, як цивільним об’єктам, надається загальний захист від нападів.281 Якщо вони використовуються у воєнних цілях (наприклад, як військові казарми), вони можуть втратити такий захист. Навіть у таких випадках напади на школи, які можуть завдати надмірної шкоди цивільним особам або цивільним будівлям, заборонені (принцип пропорційності), і сторони конфлікту повинні вжити всіх можливих заходів, щоб уникнути або, принаймні, звести до мінімуму шкоду цивільним особам під час нападу (принцип вжиття запобіжних заходів). Учні та вчителі вважаються цивільними особами і, як і будь-яка інша цивільна особа, захищені від нападу, якщо вони не беруть безпосередньої участі у бойових діях,282 незалежно від того, чи втратила школа або інший навчальний заклад свій захист від нападу, чи ні.
Методи ведення війни
• МГП прямо забороняє використання «живих щитів»,283 ст. 51(7) Додаткового протоколу I передбачає: «Присутність або пересування цивільного населення або окремих цивільних осіб не повинні використовуватись для захисту певних пунктів або районів від воєнних дій, зокрема у спробах захистити воєнні об’єкти від нападу або прикрити воєнні дії, сприяти чи перешкодити їм. Сторони, що перебувають у конфлікті, не повинні направляти пересування цивільного населення або окремих цивільних осіб з метою спробувати захистити воєнні об’єкти від нападу чи прикрити військові операції». Відповідно до Статуту МКС, «використання присутності цивільної особи або іншої особи, яка перебуває під захистом, для захисту певних пунктів, районів або збройних сил від військових операцій» є воєнним злочином у міжнародних збройних конфліктах.284
279 Перша Женевська конвенція, ст. ст. 24-26; Друга Женевська конвенція, ст. 36; Четверта Женевська конвенція, ст. 20; Додатковий протокол I, ст. 15; Звичаєве МГП, норма 25. 280 Додатковий протокол I, ст. 79; Звичаєве МГП, норма 34. 281 Додатковий протокол I, ст. 52(1) і (3); Звичаєве МГП, норми 10, 38 і 40. 282 Додатковий протокол I, ст. 51(2) і (3). 283 Третя Женевська конвенція, ст. 23; Четверта Женевська конвенція, ст. 28; Додатковий протокол I, ст. 51(7); Звичаєве МГП, норма 97. 284 Статут МКС, ст. 8(2)(b)(xxiii).
66 Додаток • Облоги: МГП не містить прямої заборони облоги як методу ведення війни. Проте, враховуючи, що така практика передбачає повну ізоляцію оточеної території з метою домогтися капітуляції або знищення супротивника, коли до неї залучено цивільне населення, існує низка заборон МГП, які неминуче стримуватимуть застосування облогової війни.285 У даному контексті найважливішими з них є недопущення голоду серед цивільного населення,286 що може становити воєнний злочин відповідно до Статуту МКС,287 а також заборона нападу, знищення, переміщення або приведення в непридатність об’єктів, необхідних для виживання цивільного населення (такі як запаси продуктів харчування, сільськогосподарські угіддя, посіви, худобу, питну воду та іригаційні системи).288
Застосування зброї
• МГП загалом забороняє зброю, яка за своєю конструкцією або застосуванням здатна завдати надмірних ушкоджень або непотрібних страждань.289
• Застосування будь-якої зброї, яка не заборонена міжнародним правом, повинно відповідати основним принципам ведення бойових дій відповідно до МГП:
⸰ Якщо конкретна зброя сконструйована таким чином, що вона за своєю природою не може бути спрямована на конкретну воєнну ціль або що її дія не може бути обмежена конкретною ціллю, вона заборонена МГП,290 оскільки її застосування буде становити напад невибіркового характеру.
⸰ Навіть якщо певна зброя не є невибірковою за своєю природою, обставини, за яких вона застосовується, все одно можуть порушувати заборону нападів невибіркового характеру. Це стосується застосування певних видів зброї вибухової дії з широкою площею ураження в житлових і міських умовах, що, ймовірно, порушує заборону нападів невибіркового характеру і принцип пропорційності нападів.291
285 Зокрема, заборона колективних покарань (Четверта Женевська конвенція, ст. 33; Додатковий протокол I, ст. 75; Звичаєве МГП, норма 103) і заборона «живих щитів» (Третя Женевська конвенція, ст. 23; Четверта Женевська конвенція, ст. 28; Додатковий протокол I, ст. 51(7); Звичаєве МГП, норма 97). EJIL:Talk!, G. Gaggioli, Спільна серія блогів про міжнародне право та збройні конфлікти: Чи заборонені облоги за сучасним МГП?, 30 січня 2019 р. 286 Додатковий протокол I, ст. 54(1); Звичаєве МГП, норма 53. 287 Статут МКС, ст. 8(2)(b)(xxv). 288 Додатковий протокол I, ст. 54(2); Звичаєве МГП, норма 54. 289 Додатковий протокол I, ст. 35; Звичаєве МГП, норма 70. 290 Додатковий протокол I, ст. 51(4)(b) і (c); Звичаєве МГП, норма 12. 291 Додатковий протокол I, ст. 51(4) і (5); Звичаєве МГП, норми 11, 12, 14.
Додаток 67 • Приклади озброєнь, використання яких у поточному конфлікті може становити порушення МГП:
⸰ Зброя вибухової дії з широкою площею ураження в житлових і міських районах і навколо них, ймовірно, порушує принципи МГП щодо розрізнення, пропорційності і вжиття запобіжних заходів, а отже, є нападом невибіркового характеру.
⸰ Касетні боєприпаси: Касетний боєприпас – це зброя, яка розсіює або вивільняє вибухонебезпечні суббоєприпаси: невеликі некеровані вибухові пристрої або бомби, які вибухають до, під час або після удару. Вони завдають великої шкоди цивільному населенню під час збройних конфліктів, а також після закінчення бойових дій, оскільки частина випущених суббоєприпасів не вибухає за призначенням, забруднюючи великі території смертоносними вибухонебезпечними боєприпасами.
Ані Російська Федерація, ані Україна не є учасниками Конвенції про касетні боєприпаси 2008 року, яка забороняє використання цієї зброї. Проте, як і у випадку з будь-якою іншою зброєю, використання якої не заборонено міжнародним правом, вони повинні дотримуватися основних принципів МГП – розрізнення, пропорційності та вжиття запобіжних заходів.
Норми МГП, що стосуються гуманітарної ситуації, яка впливає на цивільне населення, включаючи ВПО
• Система МГП, що регулює гуманітарний доступ, в основному складається з чотирьох основних етапів:292
⸰ Кожна сторона конфлікту несе основну відповідальність за задоволення гуманітарних потреб населення, яке перебуває під її контролем;293
⸰ Неупереджені гуманітарні організації мають право пропонувати свої послуги для здійснення гуманітарної діяльності, зокрема, коли потреби населення, яке постраждало від збройного конфлікту, не задовольняються належним чином;294
⸰ Гуманітарна діяльність, яка має неупереджений характер і відбувається в умовах збройного конфлікту, здійснюється за згодою
292 Питання і відповіді МКЧХ і словник з питань гуманітарного доступу, Міжнародний огляд Червоного Хреста (2014), 96 (893), с. 369-70, вересень 2015 року. 293 Для окупованих територій: Четверта Женевська конвенція, ст. 55; Додатковий протокол I, ст. 69. 294 Четверта Женевська конвенція, ст. ст. 23, 55 і 59; Додатковий протокол I, ст.ст. 69-70; Звичаєве МГП, норма 55.
68 Додаток зацікавлених сторін.295 Однак, якщо основні потреби населення, яке перебуває під їхнім контролем, не задовольняються, відповідні сторони конфлікту не можуть відмовити у наданні згоди на таку діяльність; 296
⸰ Після узгодження неупереджених заходів з гуманітарної допомоги сторони конфлікту, а також усі держави, які не є сторонами збройного конфлікту, повинні дозволити і сприяти швидкому і безперешкодному надходженню допомоги за умови дотримання їхнього права на контроль.297 Лише у випадку нагальної воєнної необхідності пересування гуманітарних вантажів може бути тимчасово обмежене.298
• Гуманітарний персонал та об’єкти, що використовуються для операцій з надання гуманітарної допомоги, повинні завжди користуватися повагою та захистом.299
Позбавлення волі під час збройного конфлікту:
З усіма особами, позбавленими волі з причин, пов’язаних зі збройним конфліктом, необхідно поводитися гуманно, їм мають бути забезпечені належні умови утримання, медична допомога, якої вони потребують, а також судові або процесуальні гарантії, що відповідають їхньому статусу.
Дві основні форми тривалого утримання під вартою в умовах збройних конфліктів (які застосовуються як до військовополонених, так і до цивільних осіб) – це інтернування, тобто адміністративне затримання з міркувань безпеки, і затримання з метою кримінального переслідування.
• Інтернування – це термін, який використовується в МГП для позначення затримання особи, яка, як вважається, становить серйозну загрозу для безпеки органу, що її затримує, без наміру висунути проти неї кримінальне обвинувачення.
• Затримання з метою кримінального провадження – це позбавлення волі особи, яку підозрюють у вчиненні злочину, що триває до остаточного вироку про визнання її винною або виправдання.
295 Додатковий протокол I, ст. 70(1). 296 Четверта Женевська конвенція, ст. 59; Звичаєве МГП, норма 55. 297 Додатковий протокол I, ст. 71(3); Звичаєве МГП, норма 56. 298 Звичаєве МГП, норма 56. 299 Додатковий протокол I, ст. 71(2); Звичаєве МГП, норми 31 і 32.
Додаток 69 Військовополонені
• Третя Женевська конвенція про поводження з військовополоненими 1949 року містить детальні положення про те, як всі сторони конфлікту повинні поводитися з військовополоненими.
• Військовополонені перебувають у руках ворожої держави, а не окремих осіб чи військових частин, які взяли їх у полон. Незалежно від відповідальності, яку можуть нести окремі особи, держава, що тримає в полоні, відповідає за поводження з військовополоненими.300
• З військовополоненими необхідно завжди поводитися гуманно і захищати їх від актів насилля, залякування, образ і цікавості публіки. Будь-який незаконний акт чи бездіяльність кожної зі сторін конфлікту, які спричиняють смерть або створюють серйозну загрозу здоров’ю військовополоненого, що перебуває під її охороною, забороняються та повинна розглядатися як серйозне порушення МГП.301
• Військовополонений під час допиту зобов’язаний повідомити лише своє прізвище, ім’я та військове звання, дату народження та армійський, полковий, особовий чи серійний номер або, якщо цього немає, іншу рівноцінну інформацію. Забороняється застосовувати до військовополонених будь-які фізичні чи моральні тортури та будь-яку іншу форму примусу для одержання від них будь-яких відомостей. Військовополоненим, які відмовляються відповідати, не можна погрожувати, не можна їх ображати або вдаватися до будь-якого неприємного чи невигідного поводження щодо них.302
• Їх інтернування є не формою покарання, а засобом запобігання їх подальшій участі в конфлікті. Вони мають бути звільнені та репатрійовані без зволікань після припинення активних бойових дій.303
• Військовополонений підпорядковується законам, статутам і наказам, які є чинними у збройних силах держави, що тримає в полоні; остання є виправданою в уживанні юридичних або дисциплінарних заходів стосовно будь-якого скоєного військовополоненим порушення таких законів, статутів або наказів.304 Там, де це можливо, слід вживати дисциплінарних,305 а не судових заходів.306
300 Третя Женевська конвенція, ст. 12. 301 Третя Женевська конвенція, ст. 13. 302 Третя Женевська конвенція, ст. 17. 303 Третя Женевська конвенція, ст. 118; Звичаєве МГП, норма 128(a). 304 Третя Женевська конвенція, ст. 82. 305 Третя Женевська конвенція, ст.ст. 82-98. 306 Третя Женевська конвенція, ст. 83.
70 Додаток 127. Судові заходи: держава, що тримає в полоні, може відкривати провадження і затримувати військовополонених за воєнні злочини, які вони могли скоїти, або за інші порушення МГП, але не за сам факт безпосередньої участі в бойових діях.307
Затримання цивільних осіб під час збройного конфлікту
• Лише у випадках, які є абсолютно необхідним для забезпечення безпеки держави, яка затримує, сторона конфлікту може направити цивільне населення на примусове поселення на певній території або інтернувати його.308
• Інтернування є заходом безпеки і не може використовуватися як форма покарання. Це означає, що інтернований має бути звільнений, як тільки причини, що спричиняють його/її інтернування, перестануть існувати.
• Якщо позбавлення волі не відповідає підставам і процедурам, передбаченим Четвертою Женевською конвенцією, то це є незаконним позбавленням волі (свавільним затриманням), що є серйозним порушенням Четвертої Женевської конвенції309 і воєнним злочином відповідно до Статуту МКС.310
• Процедурні гарантії: цивільний інтернований повинен бути поінформований про причини свого інтернування і повинен мати можливість якнайшвидшого перегляду рішення відповідним судом або адміністративним органом, а у випадку залишення рішення в силі – періодично, принаймні двічі на рік, переглядати його.311
• Четверта Женевська конвенція та Додатковий протокол I надають широкий захист цивільним інтернованим особам під час міжнародних збройних конфліктів.312 Поводження з цивільними інтернованими та умови їхнього утримання подібні до умов утримання військовополонених. За будь-яких обставин до цивільних інтернованих осіб слід ставитися гуманно.313 МГП захищає їх від усіх актів насилля, а також від залякування, образ і цікавості публіки. Вони мають право на повагу до їхнього життя, гідності, особистих прав, а також політичних, релігійних та інших переконань.314 МГП також встановлює мінімальні умови утримання під вартою, що охоплюють такі питання, як розміщення, харчування, одяг, гігієна та медичне обслуговування.
307 Третя Женевська конвенція, ст.ст. 99-108. 308 Четверта Женевська конвенція, ст.ст. 41-43 та 78 (на окупованих територіях). 309 Четверта Женевська конвенція, ст. 147, див. також Звичаєве МГП, норма 99. 310 Статут МКС, ст. 8(2)(a)(vii). 311 Четверта Женевська конвенція. 312 Четверта Женевська конвенція, ст.ст. 79-141; Звичаєве МГП, норми 100-102. 313 Звичаєве МГП, норма 90. 314 Четверта Женевська конвенція, ст. 27.
Додаток 71 Цивільним інтернованим особам має бути дозволено обмінюватися новинами зі своїми сім’ями.
• Цивільні особи також можуть бути затримані з метою кримінального провадження в очікуванні суду або після винесення вироку за правопорушення, вчинені ними у зв’язку зі збройним конфліктом.315
Відповідні положення МГП, що регулюють ситуацію на територіях під російською окупацією
Управління окупованими територіями
• Згідно з МГП, «територія визнається окупованою, якщо вона фактично перебуває під владою армії супротивника».316
• Згідно з окупаційним правом, окупаційна держава не набуває суверенітету над окупованою територією і зобов’язана, наскільки це можливо, поважати існуючі закони та установи окупованої території. Передбачається, що окупація є тимчасовою і що окупаційна держава повинна зберігати статус-кво анте на окупованій території. Загалом, окупаційне право намагається досягти балансу між потребами безпеки окупаційної влади, з одного боку, та інтересами витісненої влади і місцевого населення, з іншого.
• Відповідно до ст. 43 Гаазького положення: «З фактичним переходом до рук окупанта повноважень легітимної влади він вживає всіх залежних від нього заходів для того, щоб, по можливості, відновити і забезпечити громадський порядок і безпеку, дотримуючись існуючих у країні законів, за виключенням, коли це абсолютно неможливо.»
• Відповідно до ст. 64 Четвертої Женевської конвенції: «Кримінальне законодавство окупованої території залишається чинним, за винятком випадків, коли дія його скасовується або призупиняється окупаційною державою, якщо це законодавство становить загрозу безпеці окупаційної держави або є перешкодою виконання цієї Конвенції. Враховуючи згадане вище, та з огляду на необхідність забезпечення ефективного судочинства, суди окупованої території продовжуватимуть виконувати свої функції стосовно розгляду правопорушень, визначених цим законодавством. Окупаційна держава, однак, може поширювати на населення окупованої території дію положень, які є необхідними для виконання нею зобов’язань, що покладаються на неї відповідно до цієї Конвенції (...)».
315 Четверта Женевська конвенція, ст. 68-78. 316 Гаазьке положення, ст. 42.
72 Додаток • Відповідно до ст. 50 (2) і (3) Четвертої Женевської конвенції: «Окупаційна держава повинна вжити всіх необхідних заходів для полегшення процедури встановлення особи дітей та реєстрації їхніх сімейних зв’язків. Вона за будь-яких обставин не повинна змінювати їхнього громадянського статусу або вносити їх до списків підконтрольних їй формувань або організацій (…). Якщо місцеві установи виявляться неспроможними забезпечити утримання та освіту дітей, окупаційна держава повинна вжити всіх необхідних заходів, щоб забезпечити ними дітей, які втратили батьків чи були з ними розлучені в результаті війни і які не мають можливості отримати необхідне піклування з боку близького родича або друга; навчання повинно здійснюватися по можливості особами їхньої національності, мови та релігії».
• Окупаційна держава не може примушувати осіб, що перебувають під захистом, служити в її збройних чи допоміжних силах. Забороняється будь-який тиск чи пропаганда, спрямовані на забезпечення добровільного вступу на військову службу. Окупаційна держава не може примушувати до роботи осіб, що перебувають під захистом, яким не виповнилося 18 років, а по досягненню такого віку – лише до такої роботи, яка є необхідною або для забезпечення потреб окупаційної армії, або для забезпечення комунальних послуг, або для забезпечення харчування, житла, одягу, транспорту чи охорони здоров’я населення окупованої країни. Особи, які перебувають під захистом, не можуть бути примушені до виконання будь-якої роботи, яка б зобов’язувала їх брати участь у військових операціях.317
• Згідно зі статтею 54 Четвертої Женевської конвенції «окупаційній державі забороняється змінювати статус посадових осіб чи суддів на окупованих територіях або вживати стосовно них будь-яких заходів примусу, якщо вони утримуватимуться від виконання своїх обов’язків з міркувань совісті». Ця ж стаття додає, що попереднє положення «не впливає на право окупаційної держави звільняти посадових осіб з посад, які вони обіймають».
• На окупованій території: (а) дозволено конфісковувати рухоме державне майно, яке може бути використане для військових операцій; (б) нерухоме державне майно повинно управлятися відповідно до норми про користування (узуфрукт); і (в) приватна власність повинна поважатися і не може бути конфіскована; за винятком випадків, коли знищення або захоплення такого майна вимагається нагальною військовою необхідністю.318
317 Четверта Женевська конвенція, ст. 51. 318 Гаазьке положення, ст. 53; Звичаєве МГП, норма 51.
Додаток 73 Зловживання з боку окупаційної влади
• Умисне вбивство цивільних осіб суворо заборонено МГП.319 Усі чотири Женевські конвенції визначають «умисне вбивство» захищених осіб як серйозне порушення МГП320 , а заборона вбивства також визнана основною гарантією Додаткового протоколу I.321 Вбивство визнається воєнним злочином, а якщо воно скоєне в рамках широкомасштабного або систематичного нападу, спрямованого проти будь-якого цивільного населення, – злочином проти людяності відповідно до Статуту МКС.322
• Депортації: МГП суворо забороняє індивідуальну чи масову депортацію або примусове переміщення цивільного населення окупованої території на територію окупаційної держави або будь-якої іншої держави, незалежно від мотивів.323 Однак окупаційна держава може здійснювати загальну або часткову евакуацію з певної території, якщо це є необхідним для забезпечення безпеки населення або зумовлено особливо вагомими причинами військового характеру. Проведення таких евакуацій не може передбачати переміщення осіб, що перебувають під захистом, за межі окупованої території за винятком випадків, коли цього неможливо уникнути з матеріальних причин. Депортація осіб, які перебувають під захистом, є серйозним порушенням Четвертої Женевської конвенції324 та воєнним злочином відповідно до Статуту МКС.325
• Примусові зникнення: Примусові зникнення заборонені звичаєвим МГП.326 Хоча цей термін не з’являється в договорах МГП, насильницькі зникнення порушують або загрожують порушенням низки звичаєвих норм, включаючи заборону свавільного позбавлення волі,327 катувань або інших форм жорстокого нелюдського поводження,328 і вбивств,329 а також вимоги щодо реєстрації осіб, позбавлених волі,330 і поваги до сімейного життя.331 Сторони збройного конфлікту також зобов’язані вжити всіх можливих заходів для розшуку осіб, які вважаються
319 Звичаєве МГП, норма 89. 320 Особливо актуальною в цьому випадку є ст. 147 Четвертої Женевської конвенції, яка визначає умисне вбивство цивільних осіб, що перебувають під захистом, як серйозне порушення і воєнний злочин. 321 Додатковий протокол I, ст. 75(2)(a). 322 Статут МКС, ст.ст. 8(2)(b) та 7(1)(a) відповідно. 323 Четверта Женевська конвенція, ст. 49(1). 324 Четверта Женевська конвенція, ст. 147. 325 Статут МКС, ст. 8(2)(a)(vii). Якщо вони вчиняються в рамках «широкомасштабного або систематичного нападу, спрямованого проти будь-якого цивільного населення», вони також є злочином проти людяності, Статут МКС, ст. 7(2)(d). 326 Звичаєве МГП, норма 98. 327 Звичаєве МГП, норма 99. 328 Четверта Женевська конвенція, ст. 32; Додатковий протокол I, ст. 75(2)(a)(ii); Звичаєве МГП, норма 90. 329 Четверта Женевська конвенція, ст. 147; Додатковий протокол I, ст. 75(2)(a)(i); Звичаєве МГП, норма 89. 330 Четверта Женевська конвенція, ст. 136; Звичаєве МГП, норма 123. 331 Четверта Женевська конвенція, ст. 27; Звичаєве МГП, норма 105. зниклими безвісти внаслідок збройного конфлікту, та надати членам їхніх сімей інформацію про їхню долю, якою вони володіють.332 Хоча примусове зникнення не входить до переліку воєнних злочинів згідно зі Статутом МКС, воно, як правило, передбачає вчинення дій, які є воєнними злочинами, таких як катування, жорстоке або нелюдське поводження, вбивство або відмова у праві на справедливий судовий розгляд.333
• Сексуальне насильство в умовах збройного конфлікту: Зґвалтування та інші форми сексуального насильства (включаючи примушування до проституції, примусову вагітність і примусову стерилізацію), вчинені в умовах збройного конфлікту, є порушенням МГП334 і становлять воєнний злочин відповідно до Статуту МКС.335 Усі сторони збройного конфлікту повинні дотримуватися заборони сексуального насильства і зобов’язані переслідувати винних у його вчиненні.
332 Четверта Женевська конвенція, ст. 136; Звичаєве МГП, норма 117. 333 Примусове зникнення людей прямо визнається злочином проти людяності відповідно до Статуту МКС, ст. 7(1)(i). 334 Четверта Женевська конвенція, ст.ст. 3 і 27; Додатковий протокол I, ст.ст. 75-77; Звичаєве МГП, норма 93. 335 Статут МКС, ст. 8(2)(b)(xxii). D Додаток 63